Фізіологія фізичного виховання та спорту

Кров як внутрішнє середовище організму, Функції крові.

Склад та фізико-хімічні властивості плазми крові.

Загальна характеристика еритроцитів, їx функції та значення.

В п'яти великих квадратах камери Горяєва міститься 470 еритроцитів. Скільки еритроцитів в 1 мм³ цільної крові, якщо змішувач заповнювали до позначки 101?

Гемоглобін. Структура його молекули. Комплекси гемоглобіну з газами та їx властивості.

У досліджуваного при вимірюванні вмісту гемоглобіну за допомогою гемометра Салі отримані такі результати: абсолютний вміст гемоглобіну - 16 г, а відносний - 96%. Пояснить отримані результати.

Загальна характеристика лейкоцитів, їx функції та значення. Лейкоцитарна формула.

В 25 великих квадратах камери Горяєва міститься 35 лейкоцитів. Скільки лейкоцитів в 1 мм³ цільної крові, якщо змішувач заповнювали до позначки 11?

9. Чим можна пояснити підвищений i знижений вміст лейкоцитів в крові?

10. Загальна характеристика тромбоцитів, їx функції та значення.

11. Які фактори зумовлюють динаміку чисельності тромбоцитів?

12. 3сідання крові та її фізіологічна роль.

13. Групи крові та резус-фактор.

14. 3агальна характеристика серцево-судинної системи.

15. Фізіологічні властивості серцевого м'яза.

16. Фази серцевого циклу.

17. Характеристика показників кардіодинаміки (ЧСС, СОК, сила скорочення міокарда, об'єм серця).

18. Математичний аналіз серцевого ритму та його показники (мода, амплітуда мода, варіаційний розмах, індекс напруги).

19. Методи дослідження роботи серця (ЕКГ, ФКГ, БКГ, BKГ).

20. Як визначити гіпертрофію міокарда відділів серця за допомогою метода електокардіографії?

21. Які особливості електрокардіограми вказують на порушення процесів відновлення в міокарді?

22. Розрахувати систолічний об'єм крові юнака 19 років в стані спокою. АТс - 120 мм рт.ст.; АТд - 70 мм рт.ст.

23. Регуляція роботи серця.

24. Артеріальний тиск, його види та методи дослідження.

25. Особливості кровообігу у мікроциркуляторному руслі.

26. Фактори, що обумовлюють рух крові по венам.

27. Характеристика показників гемодинаміки (артеріальний та венозний тиск, лінійна та об'ємна швидкість руху крові, загальний периферійний oпip судин, ХОК).

28. Скільки дорівнює час повного кругообігу крові у дорослої людини?

29. Нейро-гуморальна регуляція тонусу судин.

30. Особливості кровообігу при м'язовій роботі.

31. Яким має бути систолічний, діастолічний та пульсовий тиск у здорової людини 25 років?

32. Визначте тип реакції серцево-судинної системи на дозоване навантаження, якщо в стані спокою ЧСС - 70 уд/хв, артеріальний тиск - 120/80 мм рт.ст., a після 20 присідань за 30 с ЧСС - 80 уд/хв, артеріальний тиск - 135/60 мм рт.ст.

33. Визначте тип. ортостатичної реакції досліджуваного, якщо в лежачому положенні ЧСС дорівнює - 68, уд/хв, артеріальний тиск - 110/60 мм рт.ст., а в положенні стоячи ЧСС складає - 80 уд/хв, артеріальний тиск - 120/80 мм рт.ст.

34. Загальна характеристика дихальної системи. Функції дихання.

35. Механізми вдиху та видиху.

З6. Вентиляційні об'єми легень.

37. Методи дослідження зовнішнього дихання.

38. Спірометрія показала, що ЖЄЛ у досліджуваного дорівнює 3800 мл. Резервний об'єм вдиху складає 1700 мл, а резервний об'єм видиху - 1500 мл. Скільки повітря надійде у цього досліджуваного в альвеоли за 1 хв., якщо частота дихання, дорівнює 18 за хвилину?

39. Газообмін у легенях та тканинах.

40. Назвіть через які утворення має пройти кисень від альвеолярного газу до внутрішнього середовища еритроцита?

41. Транспорт газів кров'ю. Киснева ємність крові.

42. Скільки літрів кисню споживають скелетні м'язи людини, якщо ЧСС у нього 190 уд/хв, СОК - 190 мл, вміст гемоглобіну - 15 об.%, напруження кисню в венозній крові - 5.об.%?

43. Роль хемо- та механорецепторів в регуляції дихання.

44. Адаптивні зміни дихання в умовах високогір'я.

45. Особливості дихання при підвищеному барометричному тиску.

46. Особливості дихання при м'язовій роботі.

47. Загальна характеристика травлення. Органи шлунково-кишкового тракту.

48. Фізіологічна роль слини в процесі травлення.

49. Склад шлункового соку, роль його компонентів в процесі травлення.

50. Роль жовчі та соку підшлункової залози в процесі травлення.

51 Анаболізм та катаболізм, їx значення та взаємозв'язок.

52. Біологічне значення та обмін білків.

53. Біологічне значення та обмін жирів i вуглеводів.

54. Значення вітамінів для життєдіяльності організму.

55. Яких умов необхідно дотримуватись при визначенні основного обміну?

56. Розрахувати основний обмін досліджуваного, якщо відомо, що за 1 хв. він споживає 0,25 мл кисню.

57. Визначити за таблицею основний обмін юнака 17 років, маса 53 кг, ріст 156 см за I годину.

58. Визначте процент відхилення основного обміну за формулою Ріда, якщо пульс - 76 уд/хв, артеріальний тиск 120/80 мм рт.ст.

59. Як обчислити добову витрату енергії при будь-якій діяльності людини?

60. Визначити кількість білків, жирів та вуглеводів, необхідних для юнака 17 років масою 50 кг. Розрахуйте добову калорійність його харчування.

61. Як правильно розподілити добовий раціон на чотири прийоми?

62. Вкажіть нормальну величину калорічних коефіцієнтів для жирів, білків та вуглеводів (в кілокалоріях та кілоджоулях на 1 г речовини).

63. Особливості ендокринної регуляції функцій. Поняття про гормони.

64. Роль гіпофіза в регуляції вегетативних функцій.

65. Фізіологічна роль гормонів чоловічих та жіночих статевих залоз.

66. Гормони надниркових залоз та їx фізіологічна роль.

67. 3агальна характеристика біоелектричних явищ в живому організмі.

68. Мембранний потенціал спокою та його походження. Роль обміну речовин у підтриманні потенціалу спокою.

69. Потенціал дії та механізм його формування.

70. Закони подразнення.

71. Зміни збуджуваності при збудженні.

72. Особливості проведення нервового імпульсу.

73. Поняття про синапси. Нервово-м'язова передача збудження.

74. Функції та властивості поперечно-смугастих м'язів.

75. Фізіологічні властивості гладеньких м'язів.

76. Будова, функції та класифікація нейронів.

77. Поняття про рефлекс та рефлекторну дугу (кільце). Види рефлексів.

78. Властивості нервових центрів.

79. Рефлекторні механізми координації нервових процесів.

80. 3агальна характеристика аналізаторів. Класифікація сенсорних систем.

81. 3оровий аналізатор, його будова та функції. Запобігання порушенням зору.

82. Орган слуху. Будова та функції зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха.

83. Фізіологічна роль вестибулярного аналізатора.

84. Морфофункціональна організація нюхового та смакового аналізаторів.

85. Будова та функції шкірного та м'язового аналізаторів.

86. Поняття про ВНД людини. Характеристика умовних рефлексів та їx класифікація.

87. Види гальмування умовних рефлексів.

88. Поняття про першу та другу сигнальні системи.

89. Типи ВНД людини. Рухливість та сила нервових процесів.

90. Поняття про функціональну систему.

Додатки

Мотонейрон спинного мозку хребетних

(вказані функції різних його частин)

Нейрон - це структурно-функціональна одиниця нервової системи, яка здійснює сприйняття, переробку і передачу інформації в нервовій системі, а також зв'язок між периферією і мозком, виконавчими органами. Нейрони передають імпульси в одному напрямку. У центрі тіла є ядро, від тіла нейрона відходить кілька коротких відростків які називаються дендрити - як правило, короткі і сильно розгалужені відростки. Нейрон може мати кілька дендритів і зазвичай тільки один аксон. Один нейрон може мати зв'язки з багатьма (до 20-и тисяч) іншими нейронами.

Нейрони бувають: а) уніполярні (від тіла нейрона відходить єдиний відросток, який далі поділяється на гілки одного аксона); б) біполярні (від кожного кінця видовженого тіла нейрона відходить два відростки); в) мультиполярні (від тіла нейрона відходить багато відростків; нейрон цього типу, так звана пірамідна клітина, локалізується у корі головного мозку).

Дослідження рефлексу двоголового та триголового м'язу плеча

Дослідження колінного рефлексу

Клiнiчно важливi рефлекси спинного мозку дорослої людини

Безумовнi рефлекси, що найчастіше дослiджуються в клiнiцi й мають топiко-дiагностичнезначення, подiляють на поверхневi, екстероцептивнi (шкiрянi, рефлекси зi слизових оболонок) та глибокi, пропрiоцептивнi (сухожильнi, периостальнi, суглобовi рефлекси).

Бiльшiсть рефлексiв, якi мають важливе значення для самозбереження, пiдтримки положення тiла, швидкого вiдновлення рiвноваги, здiйснюється на основi «швидкодiючих механiзмiв» з мiнiмальною кiлькiстю причетних нейронних ланцюгiв. Сухожильнi рефлекси становлять великий iнтерес у клiнiчній практиці як тест функцiонального стану органiзму в цiлому й локомоторного апарату зокрема, а також для топiчної дiагностики при пошкодженнях спинного мозку.

Сухожильнi рефлекси. Їх звуть ще міотатичними, а також Т-рефлексами, оскільки викликаються розтягуванням м'язів ударом неврологiчним молоточком по сухожиллю (від лат. tendo - сухожилля).

Рефлекс із сухожилля згинача передплiччя. Викликається ударом неврологiчним молоточком по сухожиллю двоголового м'яза плеча в лiктьовому згибi (рис. А). При цьому передплiччя дослiджуваного пiдтримується лiвою рукою дослiджуючого. Складові частини рефлекторної дуги: м'язовошкiрний нерв, V i VI шийнi сегменти спинного мозку. Вiдповiдь полягає в скороченнi м'язiв i згинаннi в лiктьовому суглобi.

Рефлекс із сухожилля трьохголового м'яза плеча. Викликається ударом молоточка по сухожиллю трьохголового м'яза плеча над лiктьовим вiдростком (див. рис. нижче). При цьому рука дослiджуваного повинна бути зiгнутою пiд прямим або тупим кутом i пiдтримуватися лiвою рукою дослiджуючого. Викликаною реакцiєю є скорочення м'яза й розгинання руки в лiктьовому суглобi. Складові частини рефлекторної дуги: променевий нерв, VII-VIII сегменти шийного вiддiлу спинного мозку.

Колiнний рефлекс. Виникає при ударi молоточком по зв'язцi нижче колiнної чашечки (див. рис.Б). Дослiджуваний сидить на стiльцi, поставивши ноги так, щоб гомiлки находились пiд тупим кутом до стегон, а пiдошви доторкувались до пiдлоги. Iнший спосiб - дослiджуваний сидить на стiльцi й закидає ногу на ногу. Колiнний рефлекс зручно вивчати, коли дослiджуваний лежить на спинi з напiвзiгнутими в тазостегнових (кульшових) суглобах ногами, а дослiджуючий пiдводить лiву руку пiд ноги в дiлянцi пiдколiнної ямки для максимального розслаблення м'язiв стегна i наносить правою рукою удар молоточком. Рефлекс полягає в скороченнi чотириголового м'яза стегна й розгинаннi ноги в колiнному суглобi. Складові частини рефлекторної дуги: стегновий нерв, III та IV поперековi сегменти спинного мозку.

Рефлекс з ахiлового сухожилля. Викликається ударом молоточком по ахiловому сухожиллю (див. рис. Б). Дослiдження можна проводити, поставивши дослiджуваного на колiна на кушетку чи на стiлець таким чином, щоб стопи повiльно повисали, а руки впиралися в стiну або в спинку стiльця. Можна дослiджувати, коли дослiджуваний лежить на животi - у такому випадку дослiджуючий, захвативши лiвою рукою пальцi обох стоп дослiджуваного i зiгнувши ногу пiд прямим кутом в гомiлковоступневих та колiнних суглобах, правою рукою наносить молоточком удари. Реакцiя полягає в пiдошовному згинаннi стопи. Складові частини рефлекторної дуги: великогомiлковий нерв, I-II крижовi сегменти спинного мозку.

Дослідження рефлексу з ахiлового сухожилля

Шкiрнi рефлекси

Поверхневi черевнi рефлекси. Швидке проведення штриху по шкiрi живота в напрямку ззовнi до середньої лiнiї (нижче реберних дуг - верхнiй, на рiвнi пупка - середнiй i над паховинною складкою - нижнiй черевнi рефлекси) викликає скорочення м'язiв черевної стiнки. Елементи рефлекторних дуг: мiжребернi нерви, груднi сегменти спинного мозку (VII-VIII для верхнього, I X-X для середнього, XI-XII для нижнього черевних рефлексiв).

Пiдошовний рефлекс Викликається нанесенням тупим предметом штриху по шкiрi зовнiшнього краю пiдошви, внаслiдок чого виникає згинання пальцiв стопи. Пiдошовний рефлекс викликається краще, коли дослiджуваний лежить на спинi i його ноги дещо зiгнутi. Можна проводити дослiдження, поставивши дослiджуваного на колiна на кушетку чи на стiлець. Елементи рефлекторної дуги: сiдничий нерв, V поперековий - I крижовий сегменти спинного мозку.

Периостальний рефлекс

П'ястно - променевий рефлекс. Викликається ударом молоточком по шилоподібному вiдростку променевої кiстки (див. рис. А3). Реакцiя у вiдповiдь - згинання руки в лiктьовому суглобi, пронацiя кистi й згинання пальцiв. При дослiдженнi рефлекса рука повинна бути зiгнута пiд прямим кутом у лiктьовому суглобi, кисть дещо пронована.

При цьому кистi можуть лежати на стегнах дослiджуваного, що сидить, або утримуватися лiвою рукою дослiджуючого. Складові частини рефлекторної дуги: нерви - серединний, променевий, м'язово-шкiрний; V-VIII шийнi сегменти спинного мозку, якi iннервують м'язи пронатори, плече-променевий м'яз, згиначi пальцiв, двоголовий м'яз плеча.

Рефлекси верхніх кінцівок (А) Найважливіші пропріоцептивні

рефлекси (за П.Дуус, 1995) (Б)

Будова гемоглобіну

Склад крові

Схема сумісності груп крові

Список рекомендованої літератури

1. Смирнов В.М., Дубровский В.И. Физиология физического воспитания и спорта. - М.: Владос, 2002. - 605 с.

2. Физиология человека. В 3-х томах. Пер. с англ. /Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. - М.: Мир, 1996. - 880 с.

3. Фомин Н.А. Физиология человека. - М.: Просвещение, 1983. - 320 с.

4. Фізіологія людини: підручник: переклад з англ. Гаюнга Вільямф. - Л.: 2002. - 784 с.

5. Общий курс физиологии человека и животных. В 2 кн./ Под. Ред. А.Д. Ноздрачева.- М.: Высшая школа, 1991. - 1040 с.

6. Чувин Б.Т. Физиология регуляции функций организма. - М.: Просвещение, 2003. - 176 с.

Размещено на Allbest.ru