Структура опорно-рухового апарату людини

Зовнішній косий м'яз живота. Його волокна розташовані так, як і волокна зовнішніх міжреберних м'язів, тобто спрямовані згори донизу і вперед. Починається зубцями від восьми нижніх ребер і приєднується до клубового гребеня. Спереду волокна м'яза переходять в апоневроз. Волокна апоневроза, перехрещуючись з волокнами однойменного м'яза протилежної стінки живота, утворюють передню стінку піхви прямого м'яза живота, а також білої лінії живота. Нижній край апоневроза потовщується й утворює пахвинну, або пупартову, зв'язку, яка переднім кінцем приєднується до лобкового горбка, а заднім - до передньо-верхньої клубової ості. Волокна апоневроза в ділянці лобкової кістки розходяться й утворюють зовнішній отвір пахвинного каналу.

Внутрішній косий м'яз живота. Його волокна повторюють напрямок волокон внутрішніх міжреберних м'язів грудної клітки. Починається м'яз від грудопоперекової фасції, клубового гребеня та зовнішніх двох третин пахвинної зв'язки. Прикріплюється цей м'яз однією частиною волокон до нижніх країв XII, XI та X ребер, а другою утворює апоневроз, який розщеплюється на дві пластинки - передню й задню, котрі беруть участь в утворенні піхви прямого м'яза живота у жінок. У чоловіків від нижньої частини разом з нижніми пучками внутрішнього косого м'яза відходять волокна, що утворюють підвісний м'яз яєчка. Передній апоневроз внутрішнього косого м'яза бере участь в утворенні білої лінії живота. При однобічному скороченні внутрішній косий м'яз повертає тулуб у свій бік, а при фіксованій грудній клітці м'язи підіймають таз.

Поперечний м'яз живота починається від попереково-спинної фасції, внутрішньої поверхні нижніх ребер, гребеня клубової кістки та двох зовнішніх третин пахвинної зв'язки. Волокна м'яза розташовані поперечно, більшість їх переходить в апоневроз, волокна якого вплітаються в білу лінію живота. М'яз бере участь в утворенні піхви прямого м'яза живота, білої лінії та м'яза, що підвішує яєчко.

Квадратний м'яз попереку починається від клубового гребеня, а прикріплюється до тіла XII грудного хребця та поперечних відростків чотирьох верхніх поперекових хребців. М'яз тягне XII ребро донизу, чим сприяє видихові, а також згинає поперекову частину хребетного стовпа.

Черевний прес, утворений м'язами живота, крім згаданих функцій, виконує й функцію допоміжного дихального м'яза. В нижньому відділі черевної стінки розташований пахвинний канал, у чоловіків у ньому лежить сім'яний канатик, а у жінок - кругла зв'язка матки. Поверхневий отвір пахвинного каналу називається поверхневим пахвинним кільцем, утвореним двома ніжками - верхньою, яка приєднується до лобкового симфізу, та нижньою, котра приєднується до лобкового горбка.

Стінка черевного преса має неоднакову товщину й міцність. Так слабкими місцями стінки черевного преса іноді бувають: пахвинне кільце, пупковий отвір, біла лінія, а тому в цих місцях можуть виникати й пахвинні та пупкові грижі, а також грижі білої лінії живота. Через слабкі місця внутрішні органи можуть випинатися під шкіру разом з парієтальною очеревиною, або сальником.

4.1.3 М'язи спини

М'язи спини поділяють на поверхневі та глибокі. До поверхневих відносять трапецієподібний м'яз і найширший м'яз спини, великий та малий ромбоподібні м'язи, м'яз-підіймач лопатки, задній верхній та задній нижній зубчасті м'язи. До глибоких м'язів належать випрямний м'яз, поперечно-остьовий м'яз, міжпоперечні, міжостьові та короткі потилично-хребетні м'язи.

Поверхневі м'язи спини належать до м'язів-переселенців, перший із них трапецієподібний, що перемістився з голови, і найширший м'яз спини, що перемістився з верхніх кінцівок.

Трапецієподібний м'яз починається від верхньої вийної лінії потиличної кістки, вийної зв'язки, зовнішньої потиличної горбистості, остистих відростків останнього шийного і всіх грудних хребців. Прикріплюється м'яз до лопаткової ості, плечового відростка та плечового кінця ключиці. Верхні волокна м'яза при скороченні підіймають бічний кут лопатки, нижні - опускають лопатку донизу. При скороченні всіх волокон приводять лопатку до хребетного стовпа. При фіксованих лопатках одночасне скорочення обох м'язів розгинає шийний відділ хребетного стовпа.

Найширший м'яз спини починається від грудо-поперекової фасції, остистих відростків V-VІ нижніх грудних і всіх поперекових хребців та від клубового гребеня. М'язові волокна сходяться в один сухожилок, який прикріплюється до гребеня малого горбка плечової кістки. При скороченні м'яз тягне плече назад і обертає його досередини, а при фіксованому плечі - підтягує до нього тулуб.

Ромбоподібні м'язи - великий і малий починаються від остистих відростків двох нижніх шийних і чотирьох верхніх грудних хребців. Волокна спрямовані згори донизу й прикріплюються до медіального краю лопатки. При скороченні м'язи приводять і дещо підіймають лопатку.

М'яз-підіймач лопатки починається від поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців. Волокна йдуть донизу й прикріплюються до верхнього кута лопатки. М'яз підіймає лопатку.

Задній верхній зубчастий м'яз починається від остистих відростків двох нижніх шийних та двох верхніх грудних хребців, його волокна спрямовані вниз і латерально, прикріплюються до ІІ-V ребер. М'яз підіймає ребра й бере участь в акті дихання.

Задній нижній зубчастий м'яз починається від остистих відростків двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців. Волокна його прикріплюються чотирма зубцями до зовнішньої поверхні чотирьох нижніх ребер. Скорочуючись, цей м'яз опускає нижні ребра, і бере участь в акті дихання.

До глибоких довгих м'язів спини відносять м'яз-випрямляч хребта, поперечно-остьовий та ремінні м'язи.

М'яз випрямний починається від задньої частини клубового гребеня, грудопоперекової фасції, задньої поверхні крижової кістки, остистих відростків поперекових хребців. М'яз розгинає хребетний стовп. Нижче XII ребра м'яз випрямний поділяється на: клубово-реберний, найдовший та остьовий м'язи спини.

Клубово-реберний м'яз лежить латерально, прикріплюється до ребер і поперечних відростків нижніх шийних хребців.

Найдовший м'яз спини прикріплюється до поперечних відростків усіх грудних і шийних хребців і йде до соскоподібного відростка скроневої кістки.

Остистий м'яз спини прикріплюється до остистих відростків грудних і шийних хребців, а закінчується на осьовому хребці.

Поперечноостистий м'яз тягнеться від крижової до потиличної кістки, його волокна йдуть від поперечних відростків до остистих. М'яз розгинає хребтовий стовп, нахиляє вбік, а також обертає його.

Ремінні м'язи голови та шиї починаються від вийної зв'язки в ділянці ІІІ-VІІ шийних хребців і від остистих відростків шести верхніх грудних хребців. Прикріплюються м'язи до поперечних відростків верхніх шийних хребців, а також до соскоподібного відростка вискової кістки. При однобічному скороченні обертають голову в той самий бік і підіймають лице вгору, а одночасне скорочення обох м'язів розгинає шийний відділ хребетного стовпа.

Міжпоперечні м'язи розміщуються між поперечними відростками сусідніх хребців і при скороченні згинають хребтовий стовп убік.

Міжостисті м'язи лежать між остистими відростками сусідніх хребців, скорочуючись, вони розгинають хребтовий стовп і утримують його у вертикальному положенні.

Короткі потилично-хребетні м'язи (їх чотири) містяться між потиличною кісткою, атлантом і осьовим хребцем. Ці м'язи розгинають і обертають голову.

Із фасцій на спині розвинута грудопоперекова, яка вкриває спереду і ззаду глибокі м'язи спини. Вона утворює кістково-фіброзний канал глибоких м'язів.

4.2 М'язи шиї та голови

М'язи шиї поділяють на власне м'язи та м'язи-переселенці, поверхневі та глибокі. До поверхневих м'язів шиї належать: підшкірний м'яз шиї, грудинно-ключично-сосковидний м'яз, надпід'язикові та підпід'язикові м'язи.

Підшкірний м'яз рудиментарний у людей і добре розвинутий у тварин (коней, корів, їжака та ін.). У людей цей м'яз має вигляд тонкої пластинки, він покриває бічну й передню поверхню шиї. Починається від грудної фасції нижче ключиці й прикріплюється до краю нижньої щелепи та жувальної фасції. З'єднуючись з деякими мімічними м'язами, він натягує шкіру шиї, відтягує кут рота донизу.

Грудинно-ключично-соскоподібний м'яз найбільший і найсильніший, рельєфно виступає на бічній і передній поверхні шиї. Починається двома сухожилками: одним - від рукоятки грудини, а другим - від грудинного кінця ключиці. Прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки. При односторонньому скороченні нахиляє голову у свій бік, а при двосторонньому - назад.

До поверхневих м'язів належать також м'язи, які фіксують під'язикову кістку згори і знизу.

М'язи, що належать до групи під'язикових, мають назву кісток, до яких вони прикріплюються: грудинно-під'язиковий, грудинно-щитоподібний, щитопід'язиковий та лопатково-під'язиковий. Скорочуючись, ці м'язи відтягують під'язикову кістку, а разом з нею й гортань униз.

Вище під'язикової кістки лежать такі м'язи: підборідно-під'язиковий, двочеревцевий, щелепно-під'язиковий і шилопід'язиковий.

Підборідно-під'язиковий м'яз починається від підборідної ості нижньої щелепи й прикріплюється до тіла під'язикової кістки. При скороченні тягне наперед та вгору під'язикову кістку, а при фіксованій під'язиковій кістці - опускає нижню щелепу.

Двочеревцевий м'яз переднім черевцем починається від двочеревцевої ямки нижньої щелепи, а заднім черевцем прикріплюється до соскоподібної вирізки скроневої кістки. Між двома черевцями міститься сухожилок, що утворює петлю, якою прикріплюється до під'язикової кістки.

Щелепно-під'язиковий м'яз служить дном ротової порожнини, починається від щелепно-під'язикової лінії на внутрішній поверхні нижньої щелепи, прикріплюється до тіла під'язикової кістки. В місці з'єднання обох м'язів у центрі щелепи утворюється медіальний шов.

Шилопід'язиковий м'яз одним сухожилком прикріплюється до шилоподібного відростка скроневої кістки, а другим - до великого рога під'язикової кістки.

Всі ці м'язи, скорочуючись, тягнуть гортань і під'язикову кістку вгору, беруть участь в акті ковтання, а також у голосоутворенні.

До глибоких м'язів шиї з косим розташуванням волокон належать передній, середній і задній драбинчасті м'язи, які починаються окремими зубцями від поперечних відростків шийних хребців і прикріплюються до І-ІІ ребер. Передній драбинчастий м'яз приєднується до горбка переднього драбинчастого м'яза на І ребрі, середній - позаду переднього, а задній - до зовнішньої поверхні ребра. Скорочуючись, драбинчасті м'язи підіймають ребра, до яких вони прикріплюються, й тим самим сприяють актові дихання. При фіксованій грудній клітці й скороченні цих м'язів з одного боку вони нахиляють шийний відділ хребтового стовпа у свій бік і вперед, а при двобічному скороченні шия й голова нахиляються вперед.

Довгий м'яз шиї й довгий м'яз голови лежать на передній поверхні шийної частини хребетного стовпа. Довгий м'яз шиї згинає шию, а довгий м'яз голови нахиляє голову.

До м'язів голови належать дві великі групи м'язів: жувальні й мімічні.

Жувальні м'язи виконують функцію руху нижньої щелепи під час їжі й членороздільної мови. Нижня щелепа - єдина рухома кістка, до якої прикріплюються всі чотири пари жувальних м'язів: висковий, власне жувальний і два крилоподібні м'язи (бічний і медіальний).

Скроневий м'яз заповнює скроневу ямку черепа, починається віялоподібно від скроневої лінії. Волокна цього м'яза збираються в міцний сухожилок, який проходить під виличною дугою й прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи. При скороченні м'яз підіймає нижню щелепу, а задні пучки його волокон відтягують її назад.

Жувальний м'яз починається від нижнього краю виличної кістки та виличної дуги й прикріплюється до зовнішньої поверхні кута нижньої щелепи. Це найсильніший жувальний м'яз. При скороченні він підіймає нижню щелепу й притискує зуби до верхньої щелепи, а також тягне її вперед.

Бічний крилоподібний м'яз починається від нижньої поверхні великого крила й бічної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки, а прикріплюється до нижньої капсули скронево-нижньощелепового суглоба й крилоподібної ямки щелепи. При скороченні щелепа відтягується в протилежний бік, а при двосторонньому скороченні висуває її вперед.

Медіальний крилоподібний м'яз починається від криловидної ямки крилоподібної кістки, а прикріплюється до внутрішньої поверхні кута нижньої щелепи. Скорочуючись, м'яз підіймає нижню щелепу й тягне її у свій бік.

Мімічні м'язи відрізняються від жувальних тим, що починаються одним сухожилком від різних кісток черепа, а іншим сухожилком вплітаються в шкіру. Деякі мімічні м'язи цілком лежать у м'яких тканинах обличчя. Мімічні м'язи, як правило, оточують отвори, а тому при скороченні закривають або відкривають їх і завдяки цьому утворюють складки, зморшки головним чином на лицевій поверхні голови. Все це сприяє вираженню різних почуттів, емоцій, думок людини.

Надчерепний м'яз покриває череп зверху і складається з трьох частин: передньої, яка представлена двома лобовими черевцями, середньої - сухожилкового шолома, задньої - двох потиличних м'язів. Сухожилковий шолом являє собою міцну фіброзну пластинку, яка покриває все окістя черепа. Лобові черевця прикріплюються до шкіри лиця в ділянці надочноямкових країв лобових кісток. Потиличні черевця прикріплюються до сухожилкового шолома та вийної лінії потиличної кістки, а також соскоподібного відростка скроневої кістки. При скороченні лобових черевців на лобі утворюються горизонтальні складки, а при скороченні потиличних черевців шкіра в ділянці лоба натягається, а в ділянці потилиці утворюються складки. Сухожилковий шолом виконує захисну функцію.

Кільцевий м'яз рота розміщується під шкірою навколо щілини рота. Разом з іншими м'язами утворює верхню й нижню губи. В кільцевий м'яз рота вплітаються й інші мімічні м'язи. Скорочуючись, м'яз звужує ротову щілину.

Кільцевий м'яз ока розміщується навколо входу в очну ямку, під шкірою верхньої та нижньої повік, а також біля слізного мішка. У зв'язку з цим розрізняють: очноямкову, повікову та слізну частини м'яза; очноямкова - розташована на краю орбіти, вона зажмурює око; повікова - під шкірою повік, заплющує око; слізна розширює слізний мішок під час виділення сльози у слізний канал.

Гордіїв м'яз лежить у ділянці кісток спинки носа й утворює поперечні складки біля кореня носа.

М'яз-зморщувач брови починається від лобової кістки в ділянці кореня носа, проходить через лобове черевце надчерепного м'яза, прикріплюється до шкіри брови. Скорочуючись, м'яз утворює вертикальні зморшки на лобі.

Щічний м'яз верхніми волокнами починається від зовнішньої поверхні коміркового відростка верхньої щелепи, нижніми волокнами - від тіла нижньої щелепи, нижче коміркового відростка, а середніми волокнами - від місця з'єднання основи черепа з нижньою щелепою (крилощелепного шва). В напрямку кута рота верхні волокна цього м'яза вплітаються в нижню губу, середні - в кільцевий м'яз рота, нижні - у верхню губу. М'яз утримує їжу між жувальними поверхнями щелеп, протидіє внутрішньоротовому тискові. У маленьких дітей у щічному м'язі накопичується жирова тканина, а тому щічки у них опуклі.

М'яз-підіймач кута рота починається від собачої ямки верхньої щелепи, йде до кута рота і вплітається в шкіру та слизову оболонку нижньої губи. М'яз-опускач кута рота починається від нижнього краю нижньої щелепи і вплітається в шкіру та слизову оболонку верхньої губи. Одночасне скорочення обох вищезгаданих м'язів змикає ротову порожнину щілину.

Носовий м'яз починається від комірок верхнього ікла та різця, частина волокон м'яза підіймається по спинці носа, де сполучається з волокнами однойменного м'яза з протилежного боку. Скорочуючись, ці волокна стискують хрящі носа. Волокна, які розширюють ніздрі, прикріплюються до хряща й шкіри крил носа.

Великий виличний м'яз починається від тіла виличної кістки, волокна його вплітаються в шкіру кута рота. При скороченні цей м'яз відтягує кут рота вгору та вбік.

М'яз підборідний починається від комірок нижніх різців, його волокна спрямовані донизу й прикріплюються до шкіри підборіддя. М'яз виконує декілька функцій: зморщування шкіри підборіддя, утворення ямок, а також притискує нижню губу до верхньої.

Передній, верхній і задній вушні м'язи лежать навколо вушної раковини. Ці м'язи у людей малорозвинуті й лише у небагатьох можуть приводити в рух вушну раковину.

М'яз сміху пролягає між кутом рота й щокою. Скорочуючись, утворює ямку на щоці. Непостійний.

М'яз-підіймач верхньої губи починається трьома головками: від лобового відростка й підорбітального краю верхньої щелепи та від виличної кістки. Волокна м'яза йдуть донизу і вплітаються в шкіру носогубної складки. Скорочуючись, м'яз підіймає й розтягує верхню губу, тягне крило носа вгору та вбік.

М'яз-опускач нижньої губи починається від краю нижньої щелепи, прикріплюється до шкіри нижньої губи. Скорочуючись, відтягує нижню губу вниз і вбік.

4.3 М'язи кінцівок

4.3.1 М'язи верхньої кінцівки

М'язи верхньої кінцівки поділяються на дві групи: м'язи пояса верхньої кінцівки та м'язи вільної верхньої кінцівки.

До м'язів пояса верхньої кінцівки належать дельтоподібний, надостний і підостний, підлопатковий, великий і малий круглі м'язи.

Дельтоподібний м'яз починається від лопаткової ості, плечового відростка лопатки й плечового кінця ключиці. Добре розвинутий, складається з трьох частин, які покривають проксимальний епіфіз плечової кістки. Передні пучки, скорочуючись, згинають руку в плечовому суглобі, задні - розгинають, а середні й увесь м'яз у цілому відводять руку в горизонтальне положення. Волокна м'яза закінчуються сухожилком, який прикріплюється до дельтоподібної горбистості плечової кістки.

Надостний м'яз починається від стінок надостної ямки лопатки й прикріплюється до великого горбка плечової кістки. Є синергістом дельтоподібного м'яза, разом з ним відводить плече.

Підостний м'яз починається від усієї поверхні підостної ямки лопатки й від фасції, що покриває м'яз, прикріплюється до великого горбка плечової кістки. Обертає плече досередини, повертає назовні.

Малий круглий м'яз починається від нижнього кута лопатки й прикріплюється до великого горбка плечової кістки. Синергіст підостного м'яза.

Великий круглий м'яз починається від задньої поверхні лопатки та її нижнього кута, тягнеться латерально й догори і прикріплюється до гребеня великого горбка плечової кістки. Скорочуючись, приводить плече, обертає його досередини.

Підлопатковий м'яз починається від реберної поверхні лопатки, прикріплюється до малого горбка плечової кістки. При скороченні м'яз повертає плече досередини.

М'язи вільної верхньої кінцівки поділяються на м'язи плеча, передпліччя та кисті. М'язи плеча залежно від їхньої дії на плечовий та ліктьовий суглоби складають передню та задню групи.

Двоголовий м'яз плеча своєю довгою головкою починається від надсуглобового горбка лопатки. Сухожилок цього м'яза проходить через суглобову сумку, окутується синовіальною оболонкою (тому не порушується герметичність суглоба). Коротка головка цього м'яза починається від дзьобоподібного відростка лопатки. На передній поверхні плеча обидва черевця з'єднуються й утворюють один сухожилок, яким м'яз і прикріплюється до горбистості променевої кістки. Двоголовий м'яз належить до двосуглобових, бо згинає плечовий і ліктьовий суглоби та супінує передпліччя.

Дзьобоподібно-плечовий м'яз починається від дзьобоподібного відростка лопатки й прикріплюється до присередньої поверхні плечової кістки. М'яз приводить і згинає плече.

Плечовий м'яз починається від зовнішньої та передньої поверхні плечової кістки й прикріплюється до горбистості ліктьової кістки. Згинає передпліччя, а саме ліктьовий суглоб.

Триголовий м'яз плеча має одну довгу й дві короткі головки. Довга головка починається від підсуглобового горбка лопатки, а короткі - бічна й медіальна - від задньої поверхні плечової кістки. Бічна головка м'яза довша за медіальну, вона починається від верхньої поверхні плеча, а медіальна - від нижньої третини плечової кістки та від міжм'язових перетинок. Всі три головки м'яза утворюють один міцний сухожилок, який прикріплюється до ліктьового відростка ліктьової кістки. М'яз розгинає передпліччя. Довга головка розгинає і приводить плече.

Ліктьовий м'яз невеликий, трикутної форми, починається від бічного надвиростка плечової кістки й прикріплюється до задньої поверхні верхнього кінця ліктьової кістки. М'яз розгинає передпліччя.

На передпліччі розташовані дві групи м'язів: передні й задні. До першої групи відносять поверхневі й глибокі м'язи, представлені згиначами й привертачами.

Поверхневі м'язи починаються від медіального надвиростка плечової кістки, медіальної міжм'язової перетинки й фасції. Поверхневі м'язи розташовані в такому порядку: круглий м'яз-пронатор, променевий м'яз- згинач зап'ястка, довгий долонний м'яз, поверхневий м'яз-згинач пальців, ліктьовий м'яз-згинач зап'ястка.

Круглий м'яз-пронатор починається плечовою та ліктьовою головками (від медіального надвиростка плечової кістки та медіального краю горбистості ліктьової кістки), йде косо вниз і прикріплюється до бічної поверхні середньої третини променевої кістки, пронує променеву кістку й частково згинає передпліччя.

Променевий м'яз-згинач зап'ястка починається від медіального надвиростка плечової кістки та фасції передпліччя, проходить під утримувачем згиначів і прикріплюється до основи V п'ясткової кістки. М'яз приводить передпліччя, згинає й приводить кисть.

Довгий долонний м'яз рудиментарний, іноді відсутній. Має невеличке черевце й довгий сухожилок, який на кисті віялоподібно розгалужується й переходить в апоневроз. Згинає кисть і натягає долонний апоневроз.

Поверхневий м'яз-згинач пальців починається плечоліктьовою й променевою головками (від медіального надвиростка плечової кістки та верхньої частини передньої поверхні променевої кістки). Загальне черевце м'яза закінчується чотирма довгими сухожилками, які прикріплюються до основи середніх фаланг ІІ-V пальців. М'яз згинає середні фаланги ІІ-V пальців, бере участь у згинанні кисті.

Ліктьовий м'яз-згинач зап'ястка лежить на передпліччі, присередньо прикріплюється до горохоподібної кістки зап'ястка й до основи п'ясткової кістки. Згинає кисть і приводить її.

Глибокі м'язи розташовані під поверхневими, до них належать довгий м'яз-згинач великого пальця, глибокий м'яз-згинач пальців, квадратний м'яз-привертач.

Довгий м'яз-згинач великого пальця починається від передньої поверхні променевої кістки та присереднього виростка плечової кістки й прикріплюється до основи кінцевої фаланги великого пальця. М'яз згинає кінцеву фалангу великого пальця.

Глибокий м'яз-згинач пальців починається від верхньої половини передньої поверхні ліктьової кістки та міжкісткової перетинки передпліччя. Чотирма довгими сухожилками, які проходять під сухожилками поверхневого м'яза-згинача пальців, прикріплюються до основи кінцевих фаланг ІІ-V пальців. Згинає кінцеві фаланги ІІ-V пальців і частково кисть.

Квадратний м'яз-пронатор починається від передньої поверхні ліктьової кістки й прикріплюється до передньої поверхні променевої кістки. М'яз є синергістом круглого м'яза-пронатора.

На задній поверхні передпліччя м'язи розташовані в два шари: поверхневий і глибокий. До поверхневих м'язів передпліччя відносять бічний комплекс м'язів, які йдуть за ходом променевої кістки, - плечепроменевий м'яз, довгий і короткий променеві м'язи-розгиначі зап'ястка, м'яз-розгинач пальців, ліктьовий м'яз-розгинач зап'ястка.

Плечепроменевий м'яз починається від бічного краю плечової кістки, дещо вище від бічного надвиростка плеча, й прикріплюється до основи шилоподібного відростка променевої кістки. М'яз згинає руку в ліктьовому суглобі, бере участь як у пронації, так і в супінації променевої кістки.

Довгий променевий м'яз починається вище бічного надвиростка плечової кістки, а короткий - від бічного надвиростка плечової кістки та променевої бічної зв'язки. Довгий променевий м'яз прикріплюється до основи II, а короткий - до основи III п'ясткової кістки. М'язи розгинають кисть.

М'яз-розгинач пальців починається від бічного надвиростка плечової кістки та фасції передпліччя й чотирма довгими сухожилками прикріплюється до основи кінцевої та середньої фаланг II-V пальців. М'яз розгинає пальці та кисть.

Ліктьовий м'яз-розгинач зап'ястка починається від бічного надвиростка плечової кістки, прикріплюється до основи задньої поверхні V п'ясткової кістки. М'яз розгинає кисть.

До глибоких м'язів задньої поверхні належать: м'яз-відвертач та комплекс м'язів великого пальця, м'яз-розгинач вказівного пальця.

М'яз-супінатор починається від бічного надвиростка плечової кістки та ліктьової кістки, йде косо вниз і прикріплюється до бічної й передньої поверхонь променевої кістки. Відвертає передпліччя й злегка згинає його.

Довгий відвідний м'яз великого пальця починається від задньої поверхні ліктьової та променевої кістки й від міжкісткової перетинки передпліччя. Прикріплюється до задньої поверхні основи І п'ясткової кістки. Відводить великий палець і кисть.

Короткий м'яз-розгинач великого пальця прилягає до довгого відвідного м'яза, лежить трохи нижче від нього й прикріплюється до основи задньої поверхні основної фаланги великого пальця. Відводить великий палець і розгинає основну фалангу.

Довгий м'яз-розгинач великого пальця починається від задньої поверхні ліктьової кістки та міжкісткової перетинки передпліччя й прикріплюється до основи нігтьової фаланги великого пальця. Розгинає великий палець і частково відводить його.

М'яз-розгинач вказівного пальця починається від задньої поверхні ліктьової кістки та міжкісткової перетинки передпліччя, з'єднується з сухожилком м'яза-розгинача пальців. Розгинає вказівний палець.

Передпліччя вкрите загальною фасцією, від неї відходять міжм'язові перетинки, які відділяють передню групу м'язів від задньої. Від перетинок і фасцій починаються м'язи, які до них прикріплюються. Фасції у місці переходу передпліччя в кисть потовщуються й утворюють зв'язки, які утримують м'язи-згиначі та м'язи-розгиначі. Нижче зв'язок утворюється канал зап'ястка, яким проходять сухожилки м'язів передпліччя.

Розрізняють м'язи тилу та долоні кисті. На долонній поверхні кисті добре розвинутий долонний апоневроз, у який вплітаються сухожилки поверхневого й глибокого м'язів-згиначів пальців.

До бічної групи м'язів великого пальця належать: короткий відвідний м'яз великого пальця, короткий м'яз-згинач великого пальця, протиставний м'яз великого пальця та привідний м'яз великого пальця. Всі вони починаються від кісток зап'ястка і п'ястка й прикріплюються до основної фаланги великого пальця. М'язи забезпечують різнобічні рухи пальця під час виконання різних трудових процесів.

Підвищення на внутрішній частині долоні утворене групою м'язів мізинця. До цієї групи відносять короткий долонний м'яз, відвідний м'яз мізинця, короткий м'яз-згинач мізинця та протиставний м'яз мізинця. Вони починаються від ближчерозміщених кісток зап'ястка й прикріплюються до основної ближчої фаланги V пальця та V п'ясткової кістки.

До середньої групи м'язів долоні кисті входять чотири червоподібні м'язи, які починаються від сухожилка глибокого м'яза-згинача пальців і прикріплюються до основних фаланг ІІ-V пальців до сухожилків м'яза- розгинача. Ці м'язи згинають пальці у п'ястково-фалангових суглобах і розгинають у міжфалангових.

Міжкісткові м'язи розміщуються в проміжках п'ясткових кісток. Міжкісткових м'язів - сім. Три з них - долонні, вони приводять пальці, та чотири - тильних, які розводять пальці. На пальцях кисті долонний апоневроз утворює піхви, які приростають до окістя. У піхвах вільно рухаються сухожилки м'язів, які оточені синовіальними сумками, що зменшують тертя і сприяють досконалим рухам м'язів кисті, а також локалізації запальних процесів.

4.3.2 М'язи нижньої кінцівки

М'язи нижньої кінцівки поділяють на м'язи пояса нижньої кінцівки та м'язи вільної нижньої кінцівки.

М'язи пояса нижньої кінцівки поділяють на внутрішні та зовнішні. До внутрішньої групи відносять клубово-поперековий, внутрішній затульний та грушоподібний м'язи.

Клубово-поперековий побудований із двох м'язів, що починаються окремими головками. Головка клубового м'яза починається від клубової ямки, головка великого поперекового м'яза - від тіл поперекових хребців та їхніх поперечних відростків. Обидва м'язи йдуть уперед і вниз, з'єднуються в один сухожилок, проходять під пахвинною зв'язкою й прикріплюються до малого вертлюга стегнової кістки. М'яз згинає ногу в кульшовому суглобі, повертає стегно назовні. При фіксованому стегні нахиляє тулуб і таз уперед.

Внутрішній затульний м'яз починається від країв внутрішньої поверхні тазової кістки та внутрішньої поверхні затульної перетинки, виходить із порожнини таза крізь малий сідничний отвір, далі під прямим кутом підходить до великого вертлюга й прикріплюється до вертлюжної ямки. Обертає стегно назовні й тягне його назад.

Грушоподібний м'яз займає всю передню поверхню крижової кістки, йде вниз, проходить крізь великий сідничний отвір і прикріплюється до верхівки великого вертлюга. М'яз відвертає стегно назовні. При фіксованому стегні нахиляє таз і тулуб убік.

Великий сідничний м'яз широкий, грубоволокнистий, починається від зовнішньої поверхні клубової кістки, задньої поверхні крижової кістки та куприка. Волокна йдуть униз і прикріплюються до горбистості стегнової кістки. Над великим вертлюгом м'яз утворює синовіальну сумку. М'яз розгинає та повертає стегно назовні, при фіксованому стегні випрямляє зігнутий уперед тулуб.

Середній сідничний м'яз починається від зовнішньої поверхні крила клубової кістки нижче великого сідничного м'яза, лежить під ним і прикріплюється до верхівки великого вертлюга. На передній поверхні виходить із-під великого сідничного м'яза й укривається фасцією та шкірою. Відводить стегно.

Малий сідничний м'яз починається від зовнішньої поверхні крила клубової кістки, нижче від середнього сідничного м'яза, й лежить під ним. Прикріплюється до великого вертлюга. Відводить стегно. При стоянні тягне таз і тулуб убік.

Зовнішній затульний м'яз починається від зовнішніх країв затульного отвору й від затульної перетинки, прикріплюється до вертлюжної ямки. Обертає стегно назовні.

Близнюкові м'язи починаються від внутрішнього затульного м'яза: верхній близнюковий м'яз - від сідничної ості, нижній - від сідничного бугра. М'язи з'єднуються між собою й спільним сухожилком приєднуються до вертлюжної ямки. Обертають стегно назовні.

Квадратний м'яз стегна починається від бічної поверхні сідничного бугра, прикріплюється до міжвертлюжного гребеня. Обертає стегно назовні.

М'яз-натягач широкої фасції починається від передньої верхньої ості клубової кістки, йде по бічній поверхні стегна вниз, нижче великого вертлюга сполучається з широкою фасцією. Прикріплюється до бічного надвиростка великогомілкової кістки, а також до головки малогомілкової кістки. М'яз натягає широку фасцію стегна, згинає й приводить стегно.

М'язи стегна вкриті фасцією, від якої відходять три міжм'язові перетинки. Вони утворюють фіброзні канали, в яких лежать три групи м'язів стегна: передня, медіальна та задня. Передню групу становлять чотириголовий і кравецький м'язи. До задньої групи відносять двоголовий, півсухожилковий і півперетинчастий м'язи. До медіальної групи - гребінний, довгий, короткий і великий привідні м'язи, які виконують привідну функцію.

Чотириголовий м'яз стегна складається з чотирьох головок. Він найбільший на стегні. Його складові - прямий, бічний широкий, при середній широкий та проміжний широкий м'язи.

Прямий м'яз стегна починається від передньої нижньої клубової ості. Латеральний і медіальний широкі м'язи - на горбистості проксимального епіфіза стегнової кістки від однойменних боків кістки. Проміжний широкий м'яз починається від передньої поверхні стегнової кістки. Розміщується під прямим м'язом. Усі чотири м'язи з'єднуються в спільний міцний сухожилок, який охоплює з боків наколінник, утворюючи зв'язку наколінника. Частина волокон цього м'яза йде нижче, до великогомілкової кістки, де й прикріплюється до її горбистості. Проміжний широкий м'яз розгинає ногу в колінному суглобі, а прямий м'яз ще й згинає її в кульшовому суглобі.

Кравецький м'яз починається від передньої верхньої клубової ості, йде косо донизу й медіально, огинає колінний суглоб і прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки. Згинає ногу в кульшовому та колінному суглобах, а крім того, повертає гомілку досередини, а стегно - назовні.

Двоголовий м'яз стегна починається двома головками: довгою й короткою. Довга головка починається від сідничного бугра, а коротка - від горбистості верхнього епіфіза стегна. Обидві головки з'єднуються в один м'яз і прикріплюються спільним сухожилком до головки малогомілкової кістки. М'яз розгинає ногу в кульшовому суглобі і згинає в колінному. При зігнутому суглобі обертає гомілку назовні.

Напівсухожилковий м'яз починається від сідничного горба, йде медіально й прикріплюється до великогомілкової кістки, утворюючи разом з кравецьким і ніжним м'язами сухожилкову «гусячу лапку», під якою міститься велика слизова сумка. М'яз розгинає ногу в кульшовому суглобі й згинає її в колінному.

Напівперетинчастий м'яз починається від сідничного бугра й приєднується широким сухожилком до медіального виростка великогомілкової кістки. М'яз розгинає ногу в кульшовому суглобі й згинає в колінному.

Тонкий м'яз починається від передньої поверхні лобкової кістки, йде по медіальній поверхні стегна і прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки. Згинає ногу в колінному суглобі й приводить стегно.

Гребінний м'яз невеликий, починається від гребеня лобкової кістки й прикріплюється під малим вертлюгом стегна. Згинає ногу в кульшовому суглобі, обертає назовні стегно.

Довгий привідний м'яз починається від лобкової кістки, прикріплюється до горбистості середньої частини стегна. Приводить стегно і обертає його назовні.

Короткий привідний м'яз починається від лобкової кістки, лежить під довгим привідним м'язом. Прикріплюється до горбистості верхньої частини стегна. Приводить стегно і обертає його назовні.

Великий привідний м'яз починається від нижньої гілки сідничної кістки та сідничного бугра, прикріплюється до нижньої частини горбистості стегна й медіального надвиростка. Приводить стегно і обертає його назовні.

М'язи гомілки розташовані на трьох поверхнях: передній, бічній і задній. До передньої групи м'язів належать передній великогомілковий м'яз, довгий м'яз-розгинач пальців, довгий м'яз-розгинач великого пальця. Бічна група складається з двох м'язів: довгого й короткого малогомілкових м'язів. До складу задньої групи входять триголовий м'яз литки, довгий м'яз-згинач пальців, задній великогомілковий м'яз, довгий м'яз-згинач великого пальця, підошовний та підколінний м'язи.

Передній великогомілковий м'яз починається від бічного виростка, передньої поверхні великогомілкової кістки й міжкісткової перетинки гомілки. Сухожилок м'яза переходить на стопу й прикріплюється до медіальної клиноподібної кістки та основи І плеснової кістки. М'яз розгинає стопу й повертає її назовні.

Довгий м'яз-розгинач пальців починається від верхньої третини великогомілкової кістки, міжкісткової перетинки гомілки та головки малогомілкової кістки, переходить на тильну поверхню стопи, де поділяється на чотири сухожилки, якими прикріплюється до нігтьових фаланг ІІ-V пальців. М'яз розгинає ІІ-V пальці й стопу.

Довгий м'яз-розгинач великого пальця починається від медіальної поверхні малогомілкової кістки та міжкісткової перетинки гомілки. Перейшовши на стопу, він іде присередньо до великого пальця й прикріплюється до тильної поверхні нігтьової фаланги І пальця. М'яз розгинає палець і стопу й частково супінує її.

Довгий малогомілковий м'яз починається від головки та бічної поверхні малогомілкової кістки, йде уздовж неї, огинає бічну кісточку, виходить на підошву й прикріплюється до горбистості плеснової кістки. Згинає й пронує стопу.

Короткий малогомілковий м'яз починається від нижньої половини малогомілкової кістки та м'язових перегородок, огинає позаду бічну кісточку й прикріплюється до основи плеснової кістки. Згинає й пронує стопу.

Триголовий м'яз литки має три головки. Від виростків стегнової кістки починаються дві головки, які утворюють литковий м'яз, а третя головка - камбалоподібний м'яз. Литковий м'яз має два добре розвинених черевця, які, з'єднуючись у нижній третині гомілки, утворюють міцний сухожилок. Під литковим м'язом лежить камбалоподібний м'яз, який починається від задньої поверхні великогомілкової кістки головки малогомілкової кістки. Цей м'яз має широке, добре розвинене черевце, що переходить у сухожилок, який з'єднується з сухожилком литкового м'яза.

Довгий м'яз-згинач пальців починається від задньої поверхні великогомілкової кістки та глибокого листка фасції гомілки, де поділяється на 5 сухожилків. Чотири з них виходять на підошовну поверхню стопи, прикріплюються до кінцевих фаланг ІІ-V пальців, а п'ятий - до основи V плеснової кістки. М'яз згинає пальці й стопу.

Задній великогомілковий м'яз починається від задньої поверхні великогомілкової та малогомілкової кісток, міжкісткової перетинки гомілки. Сухожилок м'яза огинає медіальну кісточку, виходить на підошовну поверхню стопи й прикріплюється до горбистості човноподібної кістки, до І-ІІІ клиноподібних кісток та до основи ІІ-ІV плеснових кісток. М'яз згинає стопу, супінує й приводить її до середини.

Довгий м'яз-згинач великого пальця починається від задньої поверхні малогомілкової кістки та міжкісткової перетинки гомілки, огинає медіальну кісточку на підошовній поверхні, проходить по надп'ятковій кістці й прикріплюється до основи нігтьової фаланги великого пальця. М'яз згинає великий палець, а також згинає й пронує стопу.

Підошовний м'яз починається від бічного виростка стегнової кістки, має невелике черевце й довгий сухожилок, яким з'єднується з п'ятковим сухожилком. М'яз бере участь у згинанні стопи й коліна. М'яз рудиментарний, а тому може бути відсутнім.

Підколінний м'яз невеликий, починається від бічного виростка стегнової кістки й прикріплюється до горбистості на задній поверхні великогомілкової кістки, на її проксимальному епіфізі. М'яз згинає ногу в колінному суглобі й повертає гомілку досередини.

М'язи стопи поділяються на тильні й підошовні. На тильній поверхні стопи міститься короткий м'яз-розгинач пальців і короткий м'яз-розгинач великого пальця, а на підошовній розташовані три групи м'язів: бічна, медіальна та серединна.

Короткий м'яз-розгинач пальців починається на п'ятковій кістці, утворює 4 черевця й відповідно 4 сухожилки, якими прикріплюється до середніх та нігтьових фаланг ІІ-V пальців. М'яз розгинає пальці.

Короткий м'яз-розгинач великого пальця починається від п'яткової кістки й прикріплюється до основної фаланги І пальця. М'яз розгинає великий палець.

На підошві добре виражений апоневроз, що являє собою потовщену фасцію й прикріплюється до п'яткового горба. Від підошовного апоневроза відходять бічна й медіальна міжм'язові перетинки, які розділяють три групи м'язів підошви. Медіальну групу м'язів складають короткий м'яз-згинач великого пальця, відвідний і привідний м'язи великого пальця; бічну групу - відвідний м'яз мізинця та короткий м'яз-згинач мізинця. Серединна група м'язів складається з короткого м'яза-згинача пальців, квадратного м'яза підошви, червоподібних і тильних міжкісткових м'язів.

Короткий м'яз-згинач пальців починається від п'яткового горба й прикріплюється чотирма сухожилками до бічних поверхонь середніх фаланг ІІ-V пальців. М'яз згинає ІІ-V пальці й підтримує поздовжнє склепіння стопи.

Квадратний м'яз підошви починається від задньої частини п'яткової кістки і прикріплюється до сухожилків довгого м'яза-згинача пальців. М'яз згинає нігтьові фаланги довгого м'яза-згинача ІІV пальців.

Червоподібні м'язи стопи починаються чотирма невеличкими м'язовими пучками від сухожилків довгого м'яза-згинача пальців, прикріплюються до медіальних країв основних фаланг ІІ-V пальців. М'язи згинають основні фаланги ІІ-V пальців.

Міжкісткові м'язи стопи розташовані в проміжках плеснових кісток. Чотири м'язи розташовані з тильного боку стопи, три - на підошві. М'язи приводять і відводять пальці.

Висновки

- М'яз складається з черевця й двох сухожилкових кінців. Проксимальний кінець м'яза називається головкою, а дистальний - хвостом. Від головки й хвоста відходять сухожилки, якими м'яз прикріплюється до кісток або фасцій.

- Форма і розміри м'яза, а також напрямок його волокон залежать від виконуваної ним роботи.

- Гладенькі м'язи входять до складу внутрішніх органів та кровоносних і лімфатичних судин.

- Посмуговані м'язи приводять у рух кістковий скелет і становлять активну частину опорно-рухового апарату.

- Серцевий м'яз утворений особливим видом посмугованої серцевої м'язової тканини і здатний до швидкого та ритмічного скорочення протягом всього життя людини.

- М'язи людини поділяються в залежності від будови, форми, місця розташування, виконуваних функцій, сили та витривалості тощо.

- М'язи мають здатність не лише до скорочення та розслаблення, а й можуть постійно підтримувати тонус, завдяки цьому м'яз протидіє розтягуванню.

- Скорочення м'язів пов'язане з перетворенням хімічної енергії на механічну роботу.

- Приріст маси м'язів відбувається нерівномірно й залежить від функціональних особливостей окремих органів і систем організму.

- Формування маси м'язової системи та її силових характеристик залежить від способу життя людини та рівня її фізичного розвитку.

Список використаної літератури

1. Анатомія та фізіологія з патологією / За ред. Я.І. Федонюка, JI.C. Білика, Н.Х. Микули. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 48-126..

2. Анатомия человека / Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 1986.- Т.1. - С. 130-168.

3. Бабенко К. Міжнародна анатомічна номенклатура. - Київ, 1997.

4. Біологія: Навч. посібник / А.О. Слюсарєв, O.B. Самсонов, В.М. Мухін та ін.; Пер. і ред. В.О. Мотузяного. - К.: Вища шк., 1991. - С. 452-479.

5. Боднар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини: Підручник. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 162-187.

6. Воробьев Е.А., Губарь A.B., Сафьянникова Е.Б. Анатомия и физиология. - М.: Медицина, 1981. - С. 246-305.

7. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия. - М.: Медицина, 1986. -С. 48-85.

8. Гурфинкель В. С., Левик Ю. С. Скелетная мышца: структура и функция. - М.: Наука, 1985. - 143с.

9. Елисеев В.Г., Афанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов. - М.: Медицина, 1970. - 246с.

10. Коляденко Г.І. Анатомія людини. - К.: Либідь, 2001. - С. 38-90.

11. Міжнародна анатомічна номенклатура. Український стандарт /За ред. І.І. Бобрика, В.Г. Ковешнікова. - К.: Здоров'я, 2001. - 328с.

12. Морфология человека /Под ред. Б.А. Никитюка, В.П. Чтецова. - М, 1991.- 304с.

13. Орлов P.C. Физиология гладкой мускулатуры. - М.: Медицина, 1987. - 256с.

14. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.П. Анатомия человека.

- М.: Медицина, 1985. - С. 86-167.

15. Свиридов О.І. Анатомія людини: підручник / За ред. І.І. Бобрика. - К.: Вища школа, 2001. - С. 30-165.

16. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В 3 т. - М.: Медицина, 1979. - 340с.

17. Скок В. И., Шуба М. Ф. Физиология нервов и мышц. - К.: Вища шк, 1986. - 224с.

18. Тонков В.Н. Учебник нормальной анатомии человека. - Ленинград: Медгиз, 1962. - С. 50-135.

19. Физиология мышечной деятельности, труда и спорта: Рук. по физиологии. - Л.: Наука, 1999. - 584с.

20. Шубникова Е.А. Функциональная морфология тканей. - М.: Изд- во МГУ, 1981. - 98с.

Размещено на Allbest.ru

...