Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви
Схеми співвідношення наукових та українських назв родин і їхніх типових родів. Засади формування вернакулярних назв родин ссавців і впорядкування переліку таких таксонів з використанням правил, сформульованих авторами, і тих, що склалися історично.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.03.2022 |
| Размер файла | 256,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви
Сергій Харчук, Ігор Загороднюк
1 Українське теріологічне товариство НАН України (Київ, Україна)
2 Національний науково-природничий музей НАН України (Київ, Україна)
Mammal families of the world: review of taxa and their Ukrainian names. -- S. Kharchuk, I. Zagorod- niuk. -- The present research is devoted to the review of mammal families of the world and to the basics of creation of Ukrainian family vernacular names. This necessity is actualized by the expansion of the range of objects that draw special attention in diversitology in connection with the development of museum expositions, education, educational literature, monitoring programs of alien species and their invasions and expansions, etc. The specifics of formation of typified and unified names for families in the Ukrainian language and the clarity of Ukrainian vernacular names according to the scientific names of corresponding taxa of mammals of the world fauna are considered. All such features are reviewed regarding to the whole set of the modern mammal fauna, including family names initially offered to extinct groups and families in which typical genera are extinct. The basis for the study of the mammal taxonomy was the review of the “Mammal Species of the World” (2005, edited by D. Wilson and D. Reeder) with a number of reconsidered details from other authors, including T. Vaughan with colleagues (2011), S. Kisia (2016), and R. Novak (2018). A list of 16 additions is presented regarding the names of families (one more addition deals with order range) both accepted or (rarely) rejected after the publication of mentioned review of 2005. The generalization of data on typical morphemes in taxonomic names of different ranks and recommendations regarding the formation of vernacular names are made. Similarly to the accepted provisions of the ICZN (International Code of Zoological Nomenclature) concerning scientific names of families presented in Latin or Latinized forms from other languages, the basis for the family name is the name of the type genus of family formatted by the word-forming suffixes “-ov/-ev” in the form of “-ovi” or “-evi” (for example, the name “vyvirkovi” for the family Sciuridae with the type genus Sciurus, the “inievi” for the Iniidae family with the type genus Inia). Formants “-achi”, “-yni” and others (for example, “myshachi”, “myshyni”) are rejected as unproductive for the formation of group names. A list of mammal families of the world (totally 160) and their type genera and type species is arranged. New names are proposed for taxa, which did not have Ukrainian equivalents to valid scientific names (totally 33). The etymology of scientific and vernacular names for type genera of mammal families of the world is collected.
Key words: family taxonomy, vernacular names, Ukrainian nomenclature, world mammal fauna.
Вступ
ссавці вернакулярні назви таксон
Родинний рівень диференціації таксонів зазвичай не є об'єктом опису локальної чи регіональної фауни, таку роль часто виконує категорія роду або виду (Загороднюк, 2001), а в низці випадків -- особлива категорія опису різноманіття -- родовид (Любарский, 2015). Родинний рівень нерідко визначають як відповідник життєвої форми (Шарова, 1981, Любарский, 1996: 126). У Міжнародному кодексі зоологічної номенклатури (МКЗН) родинний рівень є найвищим з усіх, щодо яких регламентуються правила утворення, придатності та вживання назв (МКЗН, 2003). Проте базовою одиницею класифікації є рід (Dubois, 1988; Загороднюк, 2001 та ін.). І тому всі інші назви -- від видових біноменів до назв триб і родин, а почасти й рядів, є похідними від родових.
Центральний статус родової назви й похідність від неї всіх інших назв є засадничим правилом у МКЗН, для чого розроблено низку правил вжитку родової назви, а на її основі й назви родинної. Назву роду зазвичай подають як іменник однини, і це правило щодо наукових (латинських) назв, попри різні суперечливі точки зору, запропоновано поширювати й навернакулярні назви родів в українській мові (Загороднюк, 2001), чого автори неуклінно дотримуються (e.g.: Загороднюк, 2009; Загороднюк, Харчук, 2011), як і наші українські колеги- орнітологи (e.g.: Фесенко, 2007) та іхтіологи (Куцоконь, Квач, 2012). Потреба в усталенні номенклатури є важливою у зв'язку з постійними завданнями розвитку називництва на вимоги як власне наукової роботи (каталоги колекцій, експозиції музеїв, монографічні зведення), так і просвітництва (довідники та навчальні посібники, енциклопедії, науково-популярні видання, мас-медіа тощо).
Народна номенклатура (фольк-номенклатура, етнобіологічна класифікація) може виявляти доволі непогану відповідність до наукових класифікацій, але переважно або тільки на регіональному рівні, у тому числі стосовно обсягів і назв родин (Hunn, 1975). Перехід до розуміння надродових груп у більших за регіональні обсягах (зокрема на рівні теріофауни континентів або світу) вимагає значного розширення уявлень про наявність і обсяги таксонів родинної групи й відповідних їм назв, як власне наукових (латинських), так і вернакулярних, у розумінні всіх міжнародних баз даних відомих як scientificnamesта commonnames(попри всі спроби визначати/називати національні назви науковими).
Дослідження вернакулярних назв становлять окрему мовознавчу й класифікаційну проблему (Simpson, 1941; Berlin, 2014), у якій важливим положенням є те, що обсяг регіональних вернакулярних назв завжди обмежений мовними й когнітивними особливостями місцевих спільнот, часто відповідно до правила «Nature'sFortune500+» (Berlin, 2014; Любарский, 2015). Ця ідея визначається емпіричним, проте очевидним для дослідників фольк-номенклатури правилом, за яким кількість класифікаційних одиниць (напевно, не лише ссавців, а живого загалом) обмежена приблизно 500+ номенами (максимум до 700-800), що становить «здоро- воглуздовий обсяг різноманіття, яке може сприйматися та запам'ятовуватися» (Любарский, 2015: 67). Тобто родинний обсяг світової теріофауни -- а це приблизно 160 родин з 28 рядів (188 назв) плюс приблизно стільки ж таксонів місцевої теріофауни -- є цілком прийнятним для людської пам'яті. На відміну від рівня родів, яких завжди на порядок більше. Це робить проблему називництва для рівня родин цілком посильною для розв'язання, а реєстр родинних назв -- цілком доступним для освоєння за потреби носіями відповідної мови, зокрема й української.
Стосовно завдання уніфікації номенклатури, то важливо зважати на те, що будь-яка народна номенклатура і загалом кожна система вернакулярних назв є виразно антропоцентричною, і тому виразно асиметричною. Зокрема, «близькі» до людини таксони, включно з культиген- ними видами та мисливською фауною мають дуже деталізовану номенклатуру (наприклад, самці, самиці, породи чи групи видів тощо мають власні назви). Натомість, представники віддалених фаун чи груп без господарської чи інших цінностей належать до широких класів об'єктів, часто збірних, тобто штучних, фактично антитаксонів. Така ситуація є доволі типовою в багатьох мовах і суспільствах (Atran, 1990, 1998), і її вирівнювання, тобто приведення національної номенклатури до сучасної таксономії є нагальною потребою, при тому цілком посильною. Фактично потрібно поставити у відповідність систему вернакулярних назв як позначень життєвих форм і родовидів («generic-specieme»), з одного боку, й наукові назви таксонів, визнаних систематиками -- з іншого.
Мета цієї праці -- формулювання засад формування вернакулярних назв родин ссавців і впорядкування переліку таких таксонів, використовуючи як правила, що склалися історично, так і сформульовані авторами цього огляду.
Методичні зауваги
Таксономічна основа переліку
У цій праці розглянуто тільки сучасні родини. За основу взято перелік з останнього третього зведення «Види ссавців світу» (Wilson, Reeder, 2005), далі за текстом як MSW3 (Mammal
Species of the World, 3rd edition), а також огляд Т. Воганаз колегами (Vaughan et al., 2011). Для деталізації надрядових груп інфракласу Eutheria (Плацентарні) використано праці С. Кісія (Kisia, 2016) та Р. Новака (Nowak, 2018). Надродинні групи тут використано виключно для компонування матеріалу, без дискутування щодо 'їхнього обсягу й переважно без обговорення їхніх назв.
Українські назви використано у двох форматах -- традиційну описову та уніфіковану стандартизовану (за Загороднюк, 2008). У трьох випадках у переліку є назви, запропоновані для вимерлих типових родів з родин, представлених у сучасній фауні. Наприклад, типовий рід ТМікробіотерія*1 -- Microbiotheriumз родини Мікробіотерієві -- Microbiotheriidaeподаний тут, оскільки у складі родини є один сучасний вид, Dromiciopsgliroides(дромер).
Доповнення до прийнятої схеми таксономії
При складанні списку родин світової фауни за основу взято огляд MSW3. Доповненням і коригуванням до списку родин слугували такі відомості:
1) рід Prionodon(ряд Carnivora) традиційно приписували до родини Viverridae. Однак, на основі аналізу ДНК 29 видів хижих Prionodonвиділено в родину Prionodontidae (Gaubert, Veron, 2003);
2) вид Laonastesaenigmamus(ряд Rodentia) віднесено до родини Diatomyidae, яку до цього вважали вимерлою (Dawson et al., 2006);
3) рід кажанів Cistugoісторично відносили до родини Vespertilionidae, але молекулярні дослідження показали, що цей рід відрізняється від власне лиликових і є досить самобутнім для розміщення у своїй власній родині, Cistugidae (Lacket al., 2010);
4) рід Heterocephalus(ряд Rodentia) поміщено в родину Heterocephalidae (Patterson, Upham, 2014);
5) родину Rhinonycteridae(ряд Chiroptera) розділено на три: Rhinolophidae(Rhinolophus),Hippo- sideridae(Hipposideros, Coelops, Aselliscus, Asellia),Rhinonycteridae(Paratriaenops, Cloeotis, Triaenops, Rhinonicteris) (Foley, 2015);
6) вид Capereamarginata(ряд Cetacea) віднесено до родини Cetotheriidae (Fordyce, Marx, 2013). У MSW3 цей вид було віднесено до Neobalaenidae.
7) рід кажанів Miniopterusзнову виділено в родину Miniopteridae (Farkasova et al., 2017);
8) родина Pontoporiidae (ряд Cetacea) містить єдиний вид Pontoporiablainvillei,який раніше відносили або до родини Platanistidae, або Iniidae. Попри подібну морфологію, усі чотири роди річкових ссавців не становлять монофілетичну групу, а є яскравим прикладом конвергентної еволюції (Page, Cooper, 2017);
9) рід Kogiaвиділено в родину Kogiidae, яка є сестринською до Physeteridae(ряд Cetacea) (Bianucci, Landini, 1999);
10) родину Dipodidae(ряд Rodentia), на основі філогенетичних досліджень, запропоновано розділити на три: Dipodidae, Zapodidae, Sminthidae (Lebedevet al., 2013);
11) на основі генетичних досліджень усіх броненосців, окрім роду Dasypus,виділено в родину Chlamyphoridae (ряд Cingulata), щоб показати їхню давню розбіжність, оцінену в = 42 Ма2 (Gibb et al., 2015);
12) родину Potamogalidae (ряд Afrosoricida) визнано сестринською до Tenrecidae sensu stricto (Eversonet al., 2016);
13) вид Zenkerella insignis(ряд Rodentia), який донедавна включали до Anomaluridae, на основі молекулярних даних і давнього часу (еоцен) його відділення, виокремлено в родину Zenkerellidae (Heritage et al., 2016);
14) визнана в MSW3 родина Myocastoridae (ряд Rodentia) була знижена в ранзі, й рід Myocastor віднесено до родини Echimyidae (Galewski et al., 2005);
1 Зірочками позначено таксони, українські назви для яких пропонуються вперше; загалом таких 33 назви. Також зірочками позначено реконструйовані етимологічні корені.
2 Ма (million years ago) -- мільйонів років тому.
15) монотипний рід Aotus(ряд Primates) із родини Aotidae(за MSW3) виявився належним до родини Cebidae (Schneider, Sampaio, 2015; Garbino, Martins-Junior, 2018);
16) Були наведені аргументи щодо об'єднання рядів Soricomorpha й Erinaceomorpha (за MSW3) у ряд Eulipotyphla (Graur, Higgins, 1994). Також були пропозиції поєднання в один ряд Artiodactyla (s. l.) рядів Cetaceaта Artiodactyla (Graur, Higgins, 1994 та ін.), проте через значні відмінності цих екоморфологічних типів варто зберегти визнання 'їх окремими рядами, поєднавши на рівні надряду (Benton, 2014);
17) рід Lipotesу MSW3 належить до Iniidae, але філогенетичний аналіз різних груп річкових дельфінів (ряд Cetacea) показав дуже слабкий зв'язок між китайським видом Lipotesvexillifer(родина Lipotidae, надродина Lipotoidea) Цей єдиний сучасний представник родини Lipotidae має статус «на межі зникнення, можливо вимерлий», тобто по суті це майже вимерла родина.і південноамериканськими видами з родин Pontoporidaeта Iniidae(надродина Inioidea) (Xionget al., 2009).
Називнича основа вернакулярних назв
Першоосновою для впорядкування переліку українських назв послужили зоологічні словники М. Шарлеманя (1927) та О. Маркевича (1983). Проте, з часу їхнього видання погляди на таксономію ссавців помітно змінилися й кількість визнаних родин помітно зросла. Назви в зазначених словниках подекуди не уніфіковані. Отже, наявний номенклатурний матеріал не є вичерпним.
Доповнення й уточнення назв були запропоновані авторами в оглядах родів (Загороднюк, 2001a; Загороднюк, Харчук, 2011) і рядів (Загороднюк, 2008) ссавців фауни України й суміжних країн, та аналізі окремих систематичних груп у складі теріофауни України, зокрема кажанів (Загороднюк, 2001б), немишовидих гризунів (Загороднюк, 2009), мисливських звірів (Загороднюк, Дикий, 2012). На жаль, праць інших дослідників дуже небагато, і використані в них назви зазвичай подаються без аналізу і є скалькованими з інших мов (Зиков, 2006), хоча в частині випадків вони були спеціально обговорені через редакторську участь авторів цієї праці (Затушевський та ін., 2010; Решетило, 2013).
Подекуди родові назви було відновлено з українських назв родин (і навіть рядів), і такі назви ми не вважали запропонованими вперше. Наприклад, у О. Решетила (2013) подано назву шипохвостові, звідси ми відновили назву роду шипохвіст, а з назви ряду ноториктоподібні (Загороднюк, 2008) відновлено назву роду ноторикт. Також деколи відповідниками до наукових назв служили вернакулярні назви, які були у вжитку, але не стосувалися саме цієї родової назви (наприклад, назва напу стосувалася виду, а не роду). Такі назви ми вважаємо запропонованими вперше.
Джерелами для неологізмів, уперше запропонованих у цьому огляді, стали:
1) для частини груп використано запропонований авторами підхід до поповнення національної номенклатури родовими назвами, запозиченими з наукових назв за умови 'їхньої милозвучності, беручи корінь слова й отримуючи іменники II відміни чоловічого роду (з нульовим закінченням) або іменники I відміни жіночого роду (із закінченням -а/я) (Загороднюк, Ємельянов, 2012; Загороднюк, Харчук, 2017). Перелік таких неологізмів: мікробіотерія, акробатець, мегалонікс, когія, понтопорія, цетотерій, потамогал, гіпосідер, ринониктер, мормопс, цистуг, діатоміс, аброкома, зенкерела, лепілемур.
2) запозичення з інших мов, у тому числі місцевих (нерідко вже вживані в одній з верна- кулярних версій, насамперед, іспанській, англійській, португальській, російській. Перелік неологізмів: байджі, джмелевик, щіленіс, лійковух, дегу, напу, малабарка, макі.
3) назва, яка одночасно є запозиченням з латини й місцевою назвою: нандінія
4) назви, утворені шляхом перекладу наукових назв: фурієкрил, дискокрил, скелемиш, оче- ретник, щетинець, перохвіст, красава.
5) неологізми, утворені шляхом видозміни вже наявних назв відповідних чи споріднених таксонів, за допомогою продуктивних суфіксів або складніших формантів (-ак, -як, -ець, -ачок тощо). Практику використання таких неологізмів мінімізовано: торбунець, мураховець.
Синонімія
Автори не ставили за мету впорядковувати синонімію й у всіх випадках уникали наведення синонімів. Синоніми вказано тільки в окремих випадках для тих родин, які мають поширені варіанти назв. У кожному разі синонімія стосується тільки наукових назв (назв латиною). В окремих випадках синоніми наведено також до вернакулярних назв, але не в основному полі, а в примітці (зокрема для качконоса, броненосця, мурахоїда).
Схема опису
Кожна родина згадана у переліку для відповідного ряду. Огляд MSW3 визнавав 154 родини, об'єднаних у 29 рядів, тоді як у цій праці розглянуто 160 родин сучасних ссавців у 28 рядах (через об'єднання колишніх Erinaceomorphaі Soricomorphaу ряд Eulipotyphla). У таблицях наведено українські й наукові назви родин із зазначенням авторства опису; українські й наукові назви типових родів з авторством; наукові назви типових видів з авторством; пояснення щодо українських назв. Описи подано у систематичному порядку, від найбільш давніх груп до найбільш сучасних у межах кожного вищого таксона.
Скорочення: укр. означає «українською мовою», гр. -- грецькою (здебільшого, давньогрецькою), лат. -- латиною, лит.-- литовською, лтс. -- латвійською, рос. -- російською, нім. -- німецькою, іт. -- італійською, ісп. -- іспанською, фр. -- французькою, англ.-- англійською мовою, іє. -- індоєвропейською, псл. -- праслов'янською, стсл. -- старослов'янською, др. -- давньоруською, ЕСУМ -- Етимологічний словник української мови, род. -- родовий відмінок, e.g. (лат.exempligratia) -- наприклад, syn. -- синонім, f-- вимерлий вид чи рід.
Схеми співвідношення наукових та українських назв родин і їхніх типових родів показано на рис. 1-2. Зокрема, схема на рис. 1 демонструє загальний принцип трансформації наукових родових назв у родинні з відповідним (і узгодженим до засад МКЗН) перетворенням українських родових назв у родинні.
Рис. 1. Схема узгодження назви родини з назвою її типового роду за допомогою відповідного форманта в латині та в українській мові.
Fig. 1. Coordination scheme between family names and respective genera names using the appropriate Latin and Ukrainian formants.
Рис. 2. Схема співвідношення наукових та українських назв типових родів і відповідних їм родин у трьох варіантах відповідності латини до українських назв: ліворуч -- самостійні українські назви, у центрі -- українські назви, що фонетично подібні до латини, праворуч -- назви, кальковані з латини. Назви розміщено трьома рядами, які відповідають трьом варіантам українських родинних формантів -- «-ові» (верхній ряд), «-еві» (середній ряд), «-єві» (нижній ряд).
Fig. 2. Scheme of correlation of scientific and Ukrainian names of typ genera and their corresponding families in three variants of correspondence between Latin and Ukrainian names: on the left, independent Ukrainian names; in the centre, Ukrainian names phonetically similar to Latin; on the right, names loaned from Latin. The names are placed in three rows, which correspond to the three variants of the Ukrainian family formants: "-ovi" (upper row), "-evi" (middle row), "-ievi" (bottom row).
Схема на рис. 2 демонструє варіанти трансформацій з різними українськими формантами згідно з вимогами правопису (в латині формант один). До другої схеми включено 9 типових ситуацій: по три для назв родин і типових родів не латинського походження, подібних до латини назв і прямих запозичень з латини, і так само по три варіанти словозміни кожного з цих трьох типів назв (форманти -ові, -еві, -єві) відповідно до фонетичних особливостей номенів.
Підклас Prototheria (Першозвірі)
Перший з двох наявних підкласів ссавців традиційно представлений одним сучасним рядом Однопрохідні -- Monotremata. Авторами раніше було запропоновано піднести Monotremata до рангу інфракласу з виділенням двох рядів: Tachyglossiformes -- єхидноподібні та Ornithorhynchiformes -- качконосоподібні (Загороднюк, 2008), проте більшість генетичних даних свідчить, що розкол качконіс/єхидна відбувся порівняно недавно (середина третинного періоду). Качконосові -- значно давніша від єхиднових родина, яка жила ще в мезозої. Довговічність однопрохідних надзвичайна: цей підклас ссавців, можливо, існує 200 мільйонів років (Musser, 2003). Отже, тут першозвірів розглядаємо як представлених одним рядом і двома сучасними родинами, які поширені в межах Австралійської зоогеографічної області.
Таблиця 1. Родини ссавців з підкласу Prototheria і відповідні їм типові роди й види Table1.Mammal families of the subclass Prototheria and their type genera and type species
|
Родина, типовий рід, типовий вид |
Пояснення щодо назви |
|
|
ряд Monotremata -- однопрохідні (типіфікована назва: Ornithorhynchiformes -- качконосоподібні) |
||
|
Єхиднові -- TachyglossidaeGill, 1872 Єхидна -- Tachyglossus (syn. Echidna) Illiger, 1811 Tachyglossus aculeatus (Shaw, 1792) |
Назва Tachyglossusпоходить від тахо; -- «швидкий», уХшооа -- «язик» (Palmer, 1904: 658). Назва єхидна походить від гр. sxiФva -- «гадюка» й назви жахливої потвори з давньогрецької міфології (Stevenson, 2010). Укр. назву вказано в багатьох джерелах (Шарлемань, 1927; Полонський, 1928; Паночіні, 1931; Маркевич, 1983; Решетило, 2013). і використано для типіфікації назви ряду Tachyglossa як «Tachyglossiformes -- єхидноподібні» (Загороднюк, 2008). |
|
|
Качконосові -- Ornithorhynchidae Gray, 1825 Качконіс -- OrnithorhynchusBlumenbach, 1800 Ornithorhynchus anatinus (Shaw, 1799) |
Ornithorhynchus:від цpvi; -- «пташка», риухо; -- «писок» (Palmer, 1904: 480). Укр. назва вказує на те, що писок цієї істоти нагадує качиний дзьоб (Бурмайстр, 1852). Качконіс: вказано в укр. наукових джерелах (Шарлемань, 1927; Полонський, 1928; Паночіні, 1931; Маркевич, 1983; Решетило, 2013). У Бурмай- стра (1852) й Покорного (1874) вжито назву дзюбак або качо- нос. Назву використано при типіфікації назви ряду Platypoda як «Ornithrhynchiformes -- качконосоподібні» (Загороднюк, 2008). |
Підклас Theria(Звірі)
У сучасній фауні підклас включає два інфракласи:
• інфраклас Marsupialia(Сумчасті) з 19 родинами, які об'єднують у 7 рядів;
• інфраклас Placentalia(Плацентарні) з рештою 139 родинами, які представляють такі клади:
• клада Atlantogenata:
• субклада Xenarthra(Неповнозубі) -- 2 ряди й 6 родин,
• субклада Afrotheria(Афротерії) -- 6 рядів та 9 родин,
• клада Boreoeutheria:
• субклада Euarchontoglires(Евархонтогліри) -- 5 рядів і 55 родин,
• субклада Laurasiatheria(Лавразіотерії) -- 7 рядів та 69 родин.
Інфраклас Marsupialia(Сумчасті)
В інфракласі 7 рядів та 19 родин ссавців, які мешкають у межах Неотропічної й Неоарктич- ної зоогеографічних областей (Didelphidae, Caenolestidae, Microbiotheriidae), Індо-Малайської (Phalangeridae) та Австралійської зоогеографічної області (Phalangeridaeта решта родин). Підвищення рангів більшості родин (до рівня окремих рядів, рідше під- або надрядів) відбулося нещодавно і стало загальноприйнятим переважно після третього видання «Видів ссавців світу» (Wilson, Reeder, 2005). Звичайно у складі сумчастих розрізняли дві групи (надряди) -- америдельфи (Ameridelphia) з рядами Didelphimorphiaй Paucituberculataта австралодельфи (Australidelphia) з рештою рядів. Нові морфологічні та молекулярні дані підтримують монофі- лію австралодельфів, проте Didelphimorphiaта Paucituberculataє незалежними сестринськими групами щодо австралодельфів (Nowak, 2018: 12).
• ряд Didelphimorphia-- опосумоподібні (Didelphiformes-- опосумоподібні), 1 родина,
• ряд Paucituberculata (Caenolestiformes-- ценолестоподібні), 1 родина,
• ряд Microbiotheria-- мікробіотерії (Microbiotheriformes-- дромероподібні), 1 родина,
• ряд Diprotodontia-- дворізцеві (Phalangeriformes-- кускусоподібні), 11 родин,
• ряд Notoryctemorphia-- златокроти (Notoryctiformes-- ноториктоподібні), 1 родина,
• ряд Dasyuromorphia-- хижі сумчасті (Dasyoriformes-- дазиуроподібні), 2 родини,
• ряд Peramelemorphia-- бандикути (Parameliformes-- бандикутоподібні), 2 родини.
Значна кількість рядів є новими, раніше визнаними як підряди, надродини або родини.
Відповідно, назв для них не було створено і здебільшого мова йтиме про неологізми. Тим більше все суттєво ускладнюється тим, що в європейських мовах протягом тривалого часу домінували переселенські асоціативні назви (сумчасті кроти, сумчасті борсуки тощо). При формуванні родинних груп та 'їхній типіфікації за умов браку назв складно дотримуватися одного стилю. Наприклад, для багатьох нових українських назв зручними є запозичення з латини, якщо назви задовольняють певним фонетичним особливостям (Загороднюк, Харчук, 2017). Наприклад, ряд Microbiotheriaз єдиною родиною Microbiotheriidaeта родом Microbiotheriumбуло запропоновано назвати типіфікованою назвою «Microbiotheriformes -- дромероподібні» (Загороднюк, 2008), проте з огляду на можливості використання актуальних латинських назв (Загороднюк, Харчук, 2017) його назву можна подати як «Microbiotheriformes -- мікробіотері- єподібні» (дромер мало би стосуватися тільки сучасного виду Dromiciops gliroides,а тому не є вдалим для позначення ряду, наукова назва якого основана на роді Microbiotherium).Для ряду Dasyoriformes є два варіанти назви: дазіуроподібні (Загороднюк, 2008) [правильно через «и»] та кволоподібні на основі назви квол (Загороднюк, Харчук, 2017).
У частині випадків назви родин (а по суті 'їхніх типових родів) є українізацією латини: ценолестові (Caenolestidae) на основі Caenolestes(ценолест), бурамісові (Burramyidae) на основі Burramys(бураміс), акробатцеві (Acrobatidae) для Acrobates(акробатець), ноториктові (Notoryctidae) для Notoryctes(ноторикт), дазиурові, або кволові (Dasyuridae) для Dasyurus(да- зиур, або квол). Назва поторові (Potoroidae) для Potorous(потору) є одночасно запозиченням з латини та з мов аборигенів. Назву торбунцеві (Hypsiprymnodontidae) для Hypsiprymnodon(торбунець) створено на основі давньої української назви для сумчастих загалом. Три назви введено в українську зооніміку авторами 2017 року (Загороднюк, Харчук, 2017) з мов корінних австралійців: намбатові (Myrmecobiidae) для Myrmecobius(намбат), білбові (Thylacomyidae) для Macrotis(білбі), кволові (Dasyuridae) для Dasyurus(квол). Єдиними громіздкими, двоскладовими назвами є пяткоходові для Tarsipedidaeта мікробіотерієві для Microbiotheriidae. Всі інші родини мають типові роди з добре відомими назвами аборигенного походження: опосум, вомбат, коала, кускус, тагуан, посум, кенгуру, бандикут.
Таблиця 2.Родини ссавців з інфракласу Metatheria івідповідні типові роди й види
Table 2.Mammal families of the infraclass Metatheria and their type genera and type
|
Родина, типовий рід, типовий вид |
Пояснення щодо української назви |
|
|
ряд Didelphimorphia-- опосумоподібні (типіфікована назва: Didelphiformes-- опосумоподібні) |
||
|
fam.: Опосумові -- Didelphidae Gray, 1821 |
Didelphis:Фi«два», 0є\фйс; -- «матка» (Palmer, 1904: 229), поси- |
|
|
typ. gen.: Опосум -- DidelphisLinnaeus, 1758 |
лаючись на повний поділ матки на дві частини (Jameson, Peeters, |
|
|
typ. sp.: Didelphis marsupialisLinnaeus, 1758 |
1988). Опосум: із алголкінських мов «aposoum» -- «біла тварина» (Barnette, 2005). Назву вжито в укр. наукових джерелах (Шарлемань, 1927; Паночіні, 1931; Маркевич, 1983; Решетило, 2013) і використано при типіфікації назви ряду «Didelphiformes -- опосумоподібні» (За- городнюк, 2008). |
|
|
ряд Paucituberculata (типіфікована назва: Caenolestiformes -- ценолестоподібні) |
||
|
Ценолестові -- Caenolestidae Trouessart, |
Caenolestes (Ценолест):kcuvoc;-- «новий, сучасний», Хг|атг|с; -- |
|
|
1898 |
«грабіжник», підкреслюючи крадіжку їжі (Palmer, 1904: 150; Part- |
|
|
Ценолест -- Caenolestes Thomas, 1895 |
ridge, 2006: 910). Назву наведено в укр. джерелах (Маркевич, 1983; |
|
|
Caenolestes fuliginosus(Tomes, 1863) |
Царик, 2008) і використано при типіфікації: «Caenolestiformes-- ценолестоподібні» (Загороднюк, 2008). |
|
|
ряд Microbiotheria -- мікробіотерії (типіфікована назва: Microbiotheriformes -- дромероподібні) |
||
|
Мікробіотерієві -- Microbiotheriidae |
Microbiotherium:рікрорюс; -- «недовговічний», 9r|pOv -- «звір» |
|
|
Ameghino, 1887 |
(Palmer, 1904: 420). Мікробіотерія: запозичено з лат. й пропону- |
|
|
t *Мікробіотерія -- Microbiotherium |
ється вперше. При типіфікації назви ряду Microbiotheria нами |
|
|
Ameghino, 1887 |
використано родову назву «дромер», як «Microbiotheriformes -- |
|
|
t Microbiotherium patagonicum Ameghino, |
дромероподібні» (Загороднюк, 2008). У складі родини є один сучас- |
|
|
1887 |
ний вид, Dromiciops gliroides. |
|
|
ряд Diprotodontia -- дворізцеві (типіфікована назва: Phalangeriformes -- кускусоподібні) |
||
|
Вомбатові -- Vombatidae Burnett, 1829 |
Вомбат (Vombatus):назва цієї тварини мовою австралійських або- |
|
|
Вомбат -- Vombatus Й. Geoffroy, 1803 |
ригенів (Palmer, 1904: 708), яку вжито в укр. працях (Шарлемань, |
|
|
Vombatus ursinus(Shaw, 1800) |
1927; Маркевич, 1983; Решетило, 2013). |
|
|
Коалові -- Phascolarctidae Owen, 1839 |
Phascolarctos:фаакшХос; -- «мішок», сірктос; -- «ведмідь» (Palmer, |
|
|
Коала -- Phascolarctos de Blainville, 1816 |
1904: 529). Слово коала походить із мови австралійських аборигенів |
|
|
Phascolarctos cinereus (Goldfuss, 1817) |
(Palmer, 1904: 358) і використовується в укр. працях (Шарлемань, 1927; Маркевич, 1983; Решетило, 2013). |
|
|
Кускусові -- Phalangeridae Thomas, 1888 |
Phalanger:від фр.phalange, від фаХау^ -- кістка пальця -- на- |
|
|
Кускус -- PhalangerStorr, 1780 |
тяк на особливість задньої кінцівки, в якій другий і третій пальці |
|
|
Phalanger orientalis(Pallas, 1766) |
переплітаються (Palmer, 1904: 528). Кускус:новогвінейського походження (Stevenson, 2010), вживане в укр. працях (Шарлемань, 1927; Маркевич, 1983) і використане при типіфікації: «Phalangeriformes-- кускусоподібні» (Загороднюк, 2008). |
|
|
Бурамісові -- Burramyidae Broom, 1898 |
Burramys:burra-- аборигенна назва типової місцевості в Новому |
|
|
Бураміс -- Burramys Broom, 1896 |
Південному Уельсі, рис; -- «миша» (Palmer, 1904: 148). Назва бураміс |
|
|
Burramysparvus Broom, 1896 |
є запозиченням з латини й використовується в Конвенції. |
|
|
Тагуанові -- Petauridae Bonaparte, 1838 |
Petaurus:nйtsupov -- «канатоходець» -- натякаючи на спритність |
|
|
Тагуан -- Petaurus Shaw, 1791 |
(Palmer, 1904: 526). Слово тагуан запозичене з рідної назви тварини |
|
|
Petaurus australis Shaw, 1791 |
на Філіппінах (Palmer, 1904: 659) і вказане в укр. наукових джерелах (Шарлемань, 1927; Царик, 2013). |
|
|
П'яткоходові -- Tarsipedidae Gervais & |
Tarsipes: Tarsius + pes -- «ступня» -- ступні дещо нагадують ступні |
|
|
Verreaux, 1842 |
Tarsius (Palmer, 1904: 664). Аборигенна назва виду -- тайт (Water- |
|
|
П'яткохід -- TarsipesGervais & Verreaux, 1842 Tarsipes rostratusGervais & Verreaux, 1842 |
house, 1846: 353). Маркевич (1983) навів назву п'яткохід. |
|
|
Посумові -- Pseudocheiridae Winge, 1893 |
Pseudocheirus:фєи0рс -- «несправжній», х^Р -- «рука» -- посилан- |
|
|
Посум -- Pseudocheirus Ogilby, 1837 |
ня на рукоподібність передніх кінцівок, на яких двоє внутрішніх |
|
|
Pseudocheirusperegrinus (Boddaert, 1785) |
пальців протиставлені решті трьом (Palmer, 1904: 590). Назва австралійських тварин посум походить від назви американського опосума (Stevenson, 2010) вказуючи на їхню схожість. Назву посум вжито в Решетила (2013). |
|
|
Акробатцеві -- Acrobatidae Aplin, 1987 *Акробатець -- Acrobates Desmarest, 1818 Acrobates pygmaeus(Shaw, 1794) |
Акробатець є адаптацією наукової назви Acrobates,яка означає «акробат» (Nowak, 1999), назва пропонується вперше. |
|
|
Кенгурові -- Macropodidae Gray, 1821 Кенгуру -- MacropusShaw, 1790 |
Macropus:ракрос -- «довгий, великий», яоис -- «ступня» (Palmer, 1904: 393). Кенгуру є аборигенною назвою тварин (Stevenson, 2010), |
|
|
Macropus giganteus Shaw, 1790 |
яка подана в укр. джерелах (Шарлемань, 1927; Полонський, 1928; Паночіні, 1931; Маркевич, 1983; Решетило, 2013). |
|
|
Поторові -- Potoroidae Gray, 1821 Потору -- Potorous Desmarest, 1804 Potorous tridactylus (Kerr, 1792) |
Слово потору походить з мови австралійських аборигенів (Jackson, et al., 2015) і використовується в укр. працях (Конвенція..., 1999; Решетило, 2013). |
|
|
Торбунцеві -- Hypsiprymnodontidae Collett, 1877 *Торбунець -- HypsiprymnodonRamsay, 1876 Hypsiprymnodon moschatusRamsay, 1876 |
Hypsiprymnodon: ыyi -- «високий», npupvoc-- «огузок», ффwv = ффoьc -- «зуб» (Palmer, 1904: 343). Тут запропоновано назву торбу- нець, прообразом якої є торбун -- актуальна назва сумчастих загалом у Верхратського (1922) і Шарлеманя (1927). |
|
|
ряд Notoryctemorphia -- златокроти (типіфікована назва: Notoryctiformes -- ноториктоподібні) |
||
|
Ноториктові -- Notoryctidae Ogilby, 1892 Ноторикт -- Notoryctes Stirling, 1891 Notoryctes typhlops (Stirling, 1889) |
Notoryctes:votoc -- «південний», 0риктг|р -- «копач» (Palmer, 1904: 464). Назва ноторикт є запозиченням з латини, її раніше використано для типіфікації назви ряду Notoryctemorphia, як «Notoryctiformes-- ноториктоподібні» (Загороднюк, 2008). |
|
|
ряд Dasyuromorphia -- хижі сумчасті (типіфікована назва: Dasyoriformes-- дазиуроподібні, або кволоподібні) |
||
|
Кволові -- DasyuridaeGoldfuss, 1820 Квол -- Dasyurus Й. Geoffroy, 1796 Dasyurus viverrinus(Shaw, 1800) |
Dasyurus:баоис -- «волохатий», oыpа -- «хвіст» (Palmer, 1904: 218). Квол: походить з мови Ґууґу Їмісір (англ. Guugu Yimithirr), мови одного з корінних австралійських народів (Jackson, et al., 2015). Назву вжито в праці Загороднюк, Харчук, 2017. В огляді рядів світової фауни при типіфікації назви ряду вжито Dasyoriformes -- дазіуроподібні (Загороднюк, 2008). |
|
|
Намбатові -- Myrmecobiidae Waterhouse, 1841 Намбат -- Myrmecobius Waterhouse, 1836 Myrmecobius fasciatus Waterhouse, 1836 |
Myrmecobius: pьppr|З (род. риррркос) -- «мурашка», Яioc -- «життя, провізія» (Palmer, 1904: 443). Намбат: походить з мови корінних жителів південно-західної Австралії (Jackson, et al., 2015). Назву вжито в праці Загороднюк, Харчук, 2017. |
|
|
ряд Peramelemorphia -- бандикути (типіфікована назва: Parameliformes -- бандикутоподібні) |
||
|
Білбові -- ThylacomyidaeBensley, 1903 Білбі -- Macrotis(синонім: Thylacomys) Reid, 1836 Macrotis lagotis (Reid, 1837) |
Macrotis:ракрос -- «великий», ouз (род. штос) -- «вухо» (Palmer, 1904: 395). Слово білбі походить з кількох мов австралійських аборигенів (Jackson, et al., 2015). Назву вжито в праці Загороднюк, Харчук, 2017. |
|
|
Бандикутові -- Peramelidae Gray, 1825 Бандикут-- PeramelesЙ. Geoffroy, 1804 Perameles nasutaЙ. Geoffroy, 1804 |
Perameles:ярра -- «сумка» + meles (борсук) (Palmer, 1904: 522). Бандикут:змінена форма слова з мови телугу (Nowak, 1999), яку використано в укр. працях (Маркевич, 1983; Решетило, 2013), а також при типіфікації назви ряду, як «Parameliformes -- бандикутоподібні» (Загороднюк, 2008). |
Інфраклас Placentalia (Плацентарні)
Клада Xenarthra (Неповнозубі)
Клада Xenarthraмістить два ряди й шість родин ссавців, поширених у межах Неотропічної й Неоарктичної зоогеографічних областей. Найвідомішими серед них є родини броненосце- вих (Dasypodidae), лінивцевих (Bradypodidae) та мурахоїдових (Myrmecophagidae). Три інші родини менш відомі в українськомовній літературі, а 'їхні назви й зовсім невідомі, найчастіше подаються як асоціативні -- щитоносцеві (Chlamyphoridae), мегалоніксові (Megalonychidae), мураховцеві (Cyclopedidae), до останнього часу відомі як «нетипові броненосці», «двопалі лінивці», «карликові мурахоїди». Власне, три останні родини подаються під назвами, які відсутні в українській літературі або подавалися як синоніми до інших назв. Назви й обсяги рядів клади неповнозубих наступні:
• ряд Cingulata (Dasypodiformes-- броненосцеподібні), 2 родини,
• ряд Pilosa(Bradypodiformes -- лінивцеподібні), 4 родини.
Таблиця 3.Родини плацентарних ссавців з надряду Xenarthra івідповідні типові роди й види
Table 3.Families of placental mammals of the superorder Xenarthra and their type genera and type species
|
Родина, типовий рід, типовий вид |
Пояснення щодо української назви |
|
|
ряд Cingulata-- броненосці (типіфікована назва: Dasypodiformes-- броненосцеподібні) |
||
|
Броненосцеві -- DasypodidaeGray, 1821 Броненосець -- DasypusLinnaeus, 1758 DasypusnovemcinctusLinnaeus, 1758 |
Dasypus: гр.Фaaьc; -- «волохатий», яоис; -- «ступня» (Palmer, 1904: 217). Назва броненосецьвказує на те, що спина тварини вкрита панциром і засвідчена в укр.наукових джерелах (Маркевич, 1983; Решетило, 2013), проте у дорепресійний період використовувався термін «панцерник» (Шарлемань, 1927; Полонський, 1928; Паночіні, 1931). При типіфікації назви ряду Cingulata(= Loricata) вжито «Dasypodiformes -- броненосцеподібні» (Загороднюк, 2008). |
|
|
Щитоносцеві -- ChlamyphoridaeBonaparte, 1850 Щитоносець -- ChlamyphorusHarlan, 1825 ChlamyphorustruncatusHarlan, 1825 |
Chlamyphorus:від хАдриї; -- кольчуга, форєш -- носити (Craig, 1847: 317). Назву щитоносецьяк синонім до броненосця (Chlamyphorus) запропоновано у Решетила (2013). |
|
|
ряд Pilosa-- лінивці (типіфікована назва: Bradypodiformes -- лінивцеподібні) |
||
|
Лінивцеві -- BradypodidaeGray, 1821 Лінивець -- BradypusLinnaeus, 1758 Bradypus tridactylusLinnaeus, 1758 |
Bradypus:гр. ЯpaЦьi; -- «повільний», яоис; -- «ступня». Лат.й укр. назви (лінивець)вказують на повільний характер пересування тварини (Nowak, 1999). Назву лінивецьзасвідчено в укр.працях (Покорный, 1874; Шарлемань, 1927; Маркевич, 1983; Решетило, 2013) і вжито при типіфікації назви ряду Pilosa як «Bradypodiformes -- лінивцеподібні» (Загороднюк, 2008). |
|
|
Мегалоніксові -- Megalonychidae Ameghino, 1889 t *Мегалонікс -- MegalonyxHarlan, 1825 t Megalonyx jeffersoniiDesmarest, 1822 |
Назва мегалоніксозначає з гр.«великий кіготь» (Cutright, 1989), і пропонується вперше. Єдиним сучасним родом родини є Choloepus. |
|
|
Мураховцеві -- Cyclopedidae Pocock, 1924 *Мураховець -- CyclopesGray, 1821 Cyclopes didactylus(Linnaeus, 1758) |
Cyclopes: гр.кикХос; -- «оточувати», лат.pes-- «ступня», через здатність тварин змикати ступні навколо гілки (Hayssen, 2012). Решетило (2013) подає назву карликовий мурахоїд,а Маркевич (1983) -- «карликовий мурашкоїд». Назву мураховецьпропонуємо вперше на основі назви для Myrmecophaga. |
|
|
Мурахоїдові -- MyrmecophagidaeGray, 1825 Мурахоїд -- MyrmecophagaLinnaeus, 1758 MyrmecophagatridactylaLinnaeus, 1758 |
Myrmecophaga: гр.pыppr|З (род. риррг|кос;) -- «мураха», фауєіу -- «їсти» (Palmer, 1904: 443). Назва мурахоїдхарактеризує живлення тварини переважно мурахами, і вживана в укр.наукових джерелах (Шарлемань, 1927; Паночіні, 1931; Решетило, 2013). У Покорного (1874) вжито назву «муравляр», у Маркевича (1983) -- «мурашкоїд». |
Клада Afrotheria (Афротерії)
У кладі афротерій -- 9 родин, з них 6 поширені на суходолі в Ефіопській, Палеарктичній та Індо-Малайській зоогеографічних областях, ще дві родини -- це водні тропічні ссавці. Клада афротерій охоплює такі 6 рядів:
• ряд Tubulidentata (Orycteropiformes-- трубкозубоподібні), 1 родина,
• ряд Macroscelidea (Macroscelidiformes-- стрибунцеподібні), 1 родина,
• ряд Afrosoricida (Tenreciformes-- тенрекоподібні), 3 родини,
• ряд Hyracoidea(Procaviiformes -- даманоподібні), 1 родина,
• ряд Proboscidea (Elephantiformes-- слоноподібні), 1 родина,
• ряд Sirenia (Trichechiformes-- ламантиноподібні), 2 родини.
Упродовж тривалого часу представників клади афротерій розглядали як сестринські групи різних лавразіотерій (Laurasiatheria), зокрема трубкозубів -- як примітивну гілку унгулят, макросцелід (стрибунців) -- як сестринську групу гризунів, тенреків -- як сестринську групу комахоїдних, даманів, слонів, сирен -- як унгулят (e.g.: Павлинов, Яхонтов, 1992). Загалом майже всі родини (і 'їхні типові роди) мають усталені українські вернакулярні назви (табл. 4); запропоновано одну нову назву.
Таблиця 4.Родини плацентарних ссавців з надряду Afrotheria і відповідні їм типові роди й види
Table 4.Families of placental mammals of the superorder Afrotheria and their type genera and type species
|
Родина, типовий рід, типовий вид |
Пояснення щодо української назви |
|
|
ряд Tubulidentata-- трубкозуби (типіфікована назва: Orycteropiformes-- трубкозубоподібні) |
||
|
Трубкозубові -- OrycteropodidaeGray, 1821 Трубкозуб -- OrycteropusG. Cuvier, 1798 Orycteropus afer(Pallas, 1766) |
Orycteropus:ориктрр -- «копач», пои; -- «ступня», бо передніми ступнями тварина копає нори (Palmer, 1904: 484). Характерною ознакою трубкозуба є особлива будова зубів, що складаються з вертикальних, злитих між собою дентинних стовпців (Shoshani, 1988). Назву трубкозубвжито в укр.роботах (Шарлемань, 1927; Полонський, 1928; Маркевич, 1983; Решетило, 2013), а також при типіфікації назви ряду Tubulidentataяк «Orycteropiformes-- трубкозубоподібні» (Загороднюк, 2008). |
|
|
ряд Macroscelidea -- слонові землерийки (типіфікована назва: Macroscelidiformes-- стрибунцеподібні) |
||
|
Стрибунцеві -- Macroscelididae Bonaparte, 1838 Стрибунець -- MacroscelidesA. Smith, 1829 Macroscelides proboscideus(Shaw, 1800) |
Macroscelides: гр. ракро; -- «довгий», і акєАІ; -- «нога», єібо; -- «-подібний» (Palmer, 1904). Назва стрибунецьвжита в укр.джерелах (Шарлемань, 1927; Маркевич, 1983; Решетило, 2013), а також при типіфікації назви ряду Macroscelideaяк «Macroscelidiformes-- стрибунцеподібні» (Загороднюк, 2008). |
|
|
ряд Afrosoricida -- златокроти (типіфікована назва: Tenreciformes -- тенрекоподібні) |
||
|
Златокротові -- ChrysochloridaeGray, 1825 Златокріт -- ChrysochlorisLacйpиde, 1799 Chrysochlorisasiatica(Linnaeus, 1758) |
Chrysochloris:хриоо; -- «золото», х^-шрб; -- «зеленувато-жовтий» (Palmer, 1904: 188). Назва златокрітвказує на те, що ця тварина риє підземні ходи та має золотистий колір шерсті. Назва використовується в укр.наукових працях (Карабута, 2003; Зиков, 2006). У Шарлеманя (1927) й Маркевича (1983) вжито «золотокріт». |
|
|
Тенрекові -- TenrecidaeGray, 1821 Тенрек -- TenrecLacйpиde, 1799 Tenrec ecaudatus(Schreber, 1778) |
Тенрек: запозичено з малагасійської мови (Stevenson, 2010), вжито в укр.наукових працях (Маркевич, 1983; Решетило, 2013). і використано при типіфікації назви ряду Afrosoricidaяк «Tenreciformes-- тенрекоподібні» (Загороднюк, 2008). |
|
|
Потамогалові -- PotamogalidaeAllman, 1865 *Потамогал -- Potamogaledu Chaillu, 1860 Potamogalevelox(du Chaillu, 1860) |
Potamogale:від потаро; -- «річка», yaАfj -- «ласиця» (Palmer, 1904: 559). У підручниках вжито назву «видрова землерийка» (Абелєнцев та ін., 1956: 70; Сологор та Омельковець, 2008). Нами запропоновано назву потамогал, задля уникнення трискладного слова при формуванні назви родини. |
|
|
ряд Hyracoidea -- дамани (типіфікована назва: Procaviiformes -- даманоподібні) |
||
|
Даманові -- Procaviidae Thomas, 1892 Даман -- ProcaviaStorr, 1780 Procavia capensis(Pallas, 1766) |
Procavia:від про -- «перед» + Cavia(Palmer, 1904: 566). У Маркевича (1983) й Решетила (2013) стосовно роду вжито назву даман4,а в Шарлеманя (1927) -- дамануваті,стосовно родини. При типіфікації назви ряду Hyracoideaвжито «Procaviiformes -- даманоподібні» (За- городнюк, 2008). |
|
|
ряд Proboscidea-- хоботні (типіфікована назва: Elephantiformes-- слоноподібні) |
||
|
Слонові -- Elephantidae Gray, 1821 Слон -- ElephasLinnaeus, 1758 Elephas maximusLinnaeus, 1758 |
Elephas: лат.назва тварини (Palmer, 1904: 255). Слон: вживана в усіх слов'янських мовах назва, зокрема в укр.(Покорный, 1874; Шарлемань, 1927; Маркевич, 1983; Решетило, 2013). Назва походить з псл.і переконливої етимології не має (ЕСУМ, 2006: 307). При типіфікації назви ряду Proboscidea вжито «Elephantiformes -- слоноподібні» (Загороднюк, 2008). |
|
|
ряд Sirenia -- сирени (типіфікована назва: Trichechiformes -- ламантиноподібні) |
||
|
Дюгоневі -- DugongidaeGray, 1821 Дюгонь -- DugongLacйpиde, 1799 Dugong dugon(Mьller, 1776) |
Дюгонь: слово малайського походження (Stevenson, 2010), вживане в укр.джерелах (Покорный, 1874; Шарлемань, 1927; Маркевич, 1983; Решетило, 2013). |
|
|
Ламантинові -- Trichechidae Gill, 1872 Ламантин -- TrichechusLinnaeus, 1758 Trichechus manatusLinnaeus, 1758 |
Trichechus: 9pпЗ (род. трИуо;) -- «волосся», єуш -- «маю» (Palmer, 1904: 688). Ламантин: засвідчено в укр.працях (Шарлемань, 1927; Маркевич, 1983; Решетило, 2013) і використано при типіфікації назви ряду Sirenia як «Trichechiformes -- ламантиноподібні» (Загороднюк, 2008). |
Клада Laurasiatheria (Лавразіотерії)
Клада об'єднує сім рядів і 69 родин наземних тварин, поширених у всіх зоогеографічних областях. Серед цих рядів -- (комахоїдні) (табл. 5), пара Cetacea(китоподібні) + Artiodactyla(парнопалі) з надряду Cetartiodactyla(табл. 6), дві пари рядів Perissodactyla+ Chiropteraта Pholidota+ Carnivoraз надряду Pegasoferae(табл. 7). Найбільшим різноманіттям на рівні родин характеризуються ряди рукокрилих (Chiroptera, 21 родина), хижих (Carnivora, 16) та китоподібних (Cetacea, 14), найменше родинне різноманіття -- в рядах панголінів (Pholidota, 1), конеподібних (Perissodactyla, 3) та комахоїдних (Eulipotyphla, 4 родини). Загалом обсяги рядів в межах клади такі:
• клада (надряд) Eulipotyphla
• ряд Lipotyphla (Soriciformes -- Мідицеподібні), 4 родини,
• клада (надряд) Cetartiodactyla
• ряд Cetacea (Balaeniformes-- китоподібні), 14 родин,
• ряд Artiodactyla(Cerviiformes -- оленеподібні), 10 родин,
• клада (надряд) Pegasoferae
• ряд Perissodactyla (Equiformes -- конеподібні), 3 родини,
• ряд Chiroptera (Vespertilioniformes -- лиликоподібні), 21 родина,
• ряд Pholidota (Maniformes -- панголіноподібні), 1 родина,
• ряд Carnivora (Caniformes-- псоподібні) -- 16 родин.
Ряд Eulipotyphla, або Lipotyphla
Ряд комахоїдних є сестринським до клади Scrotifera, яка включає надряд Cetartiodactylaі кладу (надряд) Pegasoferae (Benton, 2014). Фактично поділ комахоїдних (Insectivoraauct.) на дві основні групи -- Erinaceomorphaта Soricomorpha-- і відповідні їм назви доволі давній, проте зазвичай за ними визнавали ранги підрядів єдиного ряду Insectivora, рідше як Lipotyphla.
У період визнання 'їх окремими рядами (зокрема й у «Видах ссавців світу» 2005 року: Wilson, Reeder, 2005) пропонувалося дві паралельні типіфіковані назви: «Erinaceiformes -- їжакопо- дібні» та «Soriciformes -- мідицеподібні» (Загороднюк, 2008) з неочевидним пріоритетом (порядок наведення) за першою з них. Проте згодом, при поверненні до побільшеного розуміння обсягу ряду комахоїдних пріоритет залишено за Soriciformes -- Мідицеподібні (Загороднюк, Ємельянов, 2012). Назви всіх родин є усталеними. Певний час домінантна для позначень родини Soricidae назва землерийки є загальною і може стосуватися до різних родів і навіть родин, далеко не лише роду Sorex(а підпорядкована їй назва бурозубкиє описовою для понад 10 родів землерийок, зокрема й роду Neomys,з якими вони формують підродину Soricinae).
Таблиця 5. Родини плацентарних ссавців з ряду комахоїдних і відповідні їм типові роди й види Table5.Families of placental mammals of the order Eulipotyphla (= Insectivora) and their type genera
|
and type species |
||
|
Родина, типовий рід, типовий вид |
Пояснення щодо української назви |
|
|
ряд Eulipotyphla-- комахоїдні (типіфікована назва: Soriciformes-- Мідицеподібні) |
||
|
Їжакові -- Erinaceidae G. Fischer, 1814 Їжак -- Erinaceus Linnaeus, 1758 Erinaceus europaeus Linnaeus, 1758 |
Erinaceus: лат. назва тварини (Palmer, 1904: 269). Їжак: походить від псл. «єж», спорідненого з лит.і лтс. назвами (ЕСУМ, 1985: 323). Назва поширена в укр. науковій літературі (Шарлемань, 1927; По- лонський, 1928; Паночіні, 1931; Маркевич, 1983; Решетило, 2013). У Бурмайстра (1852) й Покорного (1874) вжито назву ®ж. При типі- фікації назви ряду Insectivora(по суті підряду, що включає Erinaceidae) вжито «Erinaceiformes -- їжакоподібні» (Загороднюк, 2008). |
|
|
Щілинозубові -- Solenodontidae Gill, 1872 Щілинозуб -- Solenodon Brandt, 1833 Solenodon paradoxus Brandt, 1833 |
Solenodon:від гр.ow\f|v-- «канал, ринва» і ффwv -- «зуб», бо друга пара нижніх різців з глибокою виїмкою з внутрішньої сторони (Palmer, 1904: 636). Назву щілинозуб вжито в укр. науковій літературі (Маркевич, 1983; Решетило, 2013) |
|
|
Родина, типовий рід, типовий вид |
Пояснення щодо української назви |
|
|
Мідицеві -- Soricidae G. Fischer, 1814 Мідиця -- SorexLinnaeus, 1758 Sorex araneusLinnaeus, 1758 |
Sorex: лат.назва тварини (Palmer, 1904: 636). Мідиця: ЕСУМ (1989: 471) припускає походження назви від медведки (Gryllotalpa)через спільно підземний спосіб життя. Назва вживана в укр.літературі (Бурмайстр, 1852; Верхратський, 1922; Шарлемань, 1927; Полонський, 1928; Загороднюк, Харчук, 2011; Решетило, 2013) й використана при типіфікації назви ряду Insectivora(по суті підряду, що включає Soricidae) як «Soriciformes -- мідицеподібні» (Загороднюк, 2008). |
|
|
Кротові -- Talpidae G. Fischer, 1814 Кріт -- TalpaLinnaeus, 1758 Talpa europaeaLinnaeus, 1758 |
Talpa: лат.назва тварини (Palmer, 1904: 659). Кріт: широко вживана назва (e.g.: Шарлемань, 1927; Полонський, 1928; Маркевич, 1983; Решетило, 2013), яка походить від др.і псл.крътъ, спорідненого з лит.krutus«рухливий», krutйti «ворушитися» (ЕСУМ, 1989: 99). |
Надряд Cetartiodactyla
Найбільш стабільна за таксономією група плацентарних (з клади лавразіортерій) з незвичним для давніх екоморфологічних класифікацій поєднанням в один таксон водних і наземних форм, зокрема парнопалих (свині, бегемоти, олені, жирафи тощо), що представляють ряд Artiodactyla, та китоподібних (кити, смугачі, кашалоти, дельфіни, платаністи, інії тощо), що представляють ряд Cetacea. Власне, суть і назва таксону Cetartiodactylaполягає в поєднанні двох груп і двох назв через визнання їх сестринськими (Benton, 2014).
• ряд Cetacea (Balaeniformes-- китоподібні), 14 родин,
• ряд Artiodactyla(Cerviiformes -- оленеподібні), 10 родин.
Назви родин (і типових їхніх родів) загалом є усталеними, хоча в процесі розвитку назив- ництва автори й доклали певні зусилля для такої стабілізації. Зокрема було проведено типіфі- кацію назв кит і дельфін, що були назвами загальної лексики і відповідного широкого вжитку, за типовими родинами і надалі родами (тобто зворотній для звичайного порядок типіфіка- ції) -- Balaena (Balaenidae) та Delphinus (Delphinidae), відповідно. Щоправда, як у випадку з парою «їжакоподібні vs мідицеподібні» (Erinaceiformes vs Soriciformes), на основі цієї пари назв сформовано дві назви (під)рядів: 1) «Delphiniformes -- дельфіноподібні» (Загороднюк, 1998, 2008 та ін.) та 2) «Balaeniformes -- китоподібні» (Загороднюк, Харчук, 2011). Задля збереження стабільної української назви (до того ж уніфікованої відповідним формантом) пріоритет залишено за «Balaeniformes -- китоподібні» (Загороднюк, Ємельянов, 2012).
Таблиця 6. Родини плацентарних ссавців з надряду Cetartiodactyla і відповідні їм типові роди й види Table6.Families of placental mammals of the superorder Cetartiodactyla and their type genera and type species
...Подобные документы
Характеристика роду Сомоподібні та наступних родин: арієвих, аспредових, багарієвих, ванделлієвих, калліхтових, кларієвих, косаткових, лорикарієвих, пімелодових, сомів, хакових та шильбових. Опис типових представників відповідних родин сомоподібних.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 28.10.2010Аналіз природних умов Чернігівщини. Видовий склад ссавців в Чернігівській області. Відомості про чисельність і біологію основних видів ссавців. Звірі лісових масивів і зелених насаджень, відкритих просторів, водойм. Дикі звірі, акліматизовані в Україні.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 21.09.2010Характеристика та екологічні особливості безхвостих амфібій. Відмінні риси їх основних родин: представники родини Жаби (Ranіdae), представники родини Ропухи (Bufonіdae). Обґрунтування причин, якими викликані сезонні зміни в поведінці безхворстих амфібій.
курсовая работа [755,6 K], добавлен 21.09.2010Дослідження родини хижих ссавців підряду собакоподібних, особливостей внутрішньої будови організму, хутра та шкіри. Вивчення розповсюдження видів на земній кулі, способу життя, розмноження, полювання та харчування, значення в екосистемах та для людини.
презентация [1,1 M], добавлен 10.05.2011Аеропалінологічне дослідження в м. Івано-Франківськ упродовж 2015 р. Огляд аеропалінологічного спектру міста. Дані стосовно пилення представників ряда таксонів. Початок і кінець палінації рослин із внутрішньодобовими флуктуаціями концентрації пилку.
статья [82,9 K], добавлен 21.09.2017Загальна характеристика, зовнішній вигляд, внутрішня будова та області розповсюдження представників надкласу дводишних прісноводних риб. Ознайомлення із умовами утримання представників риб із родин Рогозубоподібних, Однолегеневих та Чешуйчатникових.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 22.10.2010Вивчення систематичної структури флори медоносних рослин та їх еколого-ценотичних особливостей. Ботанічна характеристика флори лучних угідь України - родин Мальвових (Алтея лікарська), Зонтичних (борщівник сибірський) , Айстрових, Бобових та Розових.
курсовая работа [12,8 M], добавлен 21.09.2010Будова і рівні регуляції репродуктивної системи ссавців. Доімплантаційний розвиток та роль стероїдних гормонів в імплантаційних процесах. Фізіологічні та молекулярні механізми імплантації. Роль білкових ростових факторів у становленні вагітності.
реферат [48,8 K], добавлен 09.02.2011Отряд гризуни - найбагатший на види ряд ссавців. Це дрібні та середні за розміром тварини. Ці тварини здатні швидкр розмножуватися. Тверда їжа стирає й притупляє зуби, особливо різці. Ондатра. Щури. Миші. Бобер. Ховрахи.
реферат [9,5 K], добавлен 12.05.2004Характеристика будови, опис та систематика основних класів, царств, підцарств та рядів тварин. Особливості будови та функціонування підцарств одноклітинних, багатоклітинних, класу ракоподібних, павукоподібних, комах, типу хордових тварин та ссавців.
конспект урока [4,8 M], добавлен 19.07.2011Вплив лікарських рослин на діяльність систем організму людини. Дослідження лікарської флори на території агробіостанції Херсонського державного університету. Аналіз та характеристика життєвих форм родин та видів культивованих та дикорослих рослин.
курсовая работа [33,0 K], добавлен 27.08.2014Використання природних ресурсів фауни. Методи і способи обліку ссавців Бистрицької улоговини. Характеристика поширених видів. Таксономічні одиниці представників регіону. Екологія поширених видів. Збереження та відтворення популяцій. Охорона диких тварин.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 13.04.2011Сальні та потові залози, їх будова та функції. Епіфіз, його роль у птахів і ссавців як нейроендокринного перетворювача. Зв'язок епіфізу з порушеннями у людини добового ритму організму. Регуляція біологічних ритмів, ендокринних функцій та метаболізму.
контрольная работа [18,3 K], добавлен 12.07.2010Вектор pREP4 - розроблений для конститутивної експресії високого рівня, завдяки промотору CMV або RSV. Схема, яка використовується для клонування. Структура полілінкера. Вектор pBudCE4.1, який служить для експресії двох генів у клітинних ліній ссавців.
реферат [768,7 K], добавлен 15.12.2011Характеристика компонентів адгезивної міжклітинної комунікації олігодендроцитів та нейронів. Класифікація неоплазій, що виникають у головному мозку ссавців. Патологія міжклітинних контактів гліоцитів і нейронів при дисембріогенетичних новоутвореннях.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 31.01.2015Роль швидкості пересування в житті тварин. Активне відшукування їжі та її захоплення завдяки швидкому пересуванню. Різні види ходи (алюру) чотириногих. Гепард – чемпіон серед ссавців у швидкому пересуванні. Різновиди способів швидкого пересування тварин.
реферат [7,4 M], добавлен 15.04.2010Загальна характеристика хрящової тканини, сутність диференціювання клітини. Органічні компоненти основної міжклітинної речовини. Гістогенез хрящової тканини та джерела трофіки суглобного хряща. Порівняння будови та розвитку хрящів безхвостих та ссавців.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 21.09.2010Хагальна характеристика ряду "хижі" та їх значення в природі й житті людини. Дослідження особливостей та характеристика видового складу фауни хижих ссавців околиць м. Чернігова: родина Куницеві (рід видра, куниця, тхір), родина собачі (рід лисиця).
курсовая работа [1,8 M], добавлен 21.09.2010Характеристика сутності наукової картини світу, ідеалів та норм наукового пізнання, ідеологічних підстав наук як головних компонент природознавства. Визначення проблем співвідношення теоретичних знань про закони природи та філософського світосприйняття.
реферат [25,7 K], добавлен 28.06.2010Характеристика абстрактних об'єктів теорії і їхньої системної організації. Дослідження особливостей основного емпіричного матеріалу, на який опирається методологія при аналізі структури теоретичного знання - текстів історично сформованих наукових теорій.
реферат [25,0 K], добавлен 27.06.2010
