Роль сучасного уроку хімії у формуванні наукового світогляду учнів

Що ж необхідно вкладати в поняття «хімічна картина природи при проведенні уроків хімії»?

Це специфічна теоретична модель природного світу, яка є результатом інтегративних процесів в науці, що протікають за трьома основними напрямками:

1. Синтез найбільш істотних теоретичних знань з різних розділів хімії (внутрішньохімічна інтеграція);

2. Синтез наукових знань різних наук (міжнаукова інтеграція). Для хімії найбільш важливими в цьому відношенні є результати "прикордонних наук" - фізики та біології;

3. Зближення частнонаучного знання з філософським.

Ці об'єднавчі тенденції і породжують вищі форми систематизації в природознавстві. З цієї точки зору дуже важливо розуміти, що хімічна картина природи ширше хімії як науки, бо включає в себе крім хімічних знання деяких прикордонних природничих наук і філософії.

Об'єктом хімічної картини природи стає весь навколишній світ-природні речовини і створені людиною, які розглядаються як би через призму хімічних уявлень, законів.

Звернення до цієї форми наукового знання стає необхідним, коли ми робимо спробу дати відповідь на питання, що являє собою весь світ з точки зору хімії.

Тобто, формуючи в учнів хімічну картину природи, ми прагнемо створити максимально узагальнений "хімічний образ" навколишнього світу. Це гранично загальне знання сучасної хімічної науки виконує роль світоглядної та методологічної основи при відборі найбільш істотного матеріалу хімії та його теоретичному об'єднанні.

Формуючи у школярів розуміння хімічної картини природи слід виділити кілька основних аспектів:

1. Узагальнені сучасні знання про те, що являють собою об'єкти живої і неживої природи з боку їх хімічного змісту, їх склад і будова,

2. Походження всіх основних типів природних об'єктів, їх еволюція з хімічної точки зору,

3. Залежність хімічних властивостей об'єктів від їх структури (встановлення цієї залежності-одне з найважливіших завдань хімії),

4. Загальні закономірності природних процесів, як процесів хімічного руху.

5. Найбільш загальні знання про синтезованих об'єктах.(Хоча виробнича діяльність не входить безпосередньо в хімічну картину природи, не можна повністю абстрагуватися від технологічної діяльності людини, що перетворює природу).

Елементи, які складають концептуальну структуру хімічної картини природи?

- Найважливіші поняття природознавства (предметний компонент ключових навчальних компетенцій).

Терміни, які відображають найістотніші і загальні властивості хімічних об'єктів і процесів:

· хімічний елемент,

· хімічна сполука,

· хімічний зв'язок,

· хімічна реакція,

· хімічна рівновага і т. д.

Ці поняття проходять через всі розділи хімії практично з 8 по 11 клас.

До цієї ж групи понять слід віднести категорії, які, не входячи безпосередньо в систему природничо-наукових, мають пряме відношення до розвитку хімічного знання, так як пов'язані з процесом хімічного виробництва.

Наприклад: хімічна технологія, технологічний цикл.

2 група. Загальнонаукові поняття (надпредметний компонент інформаційних компетенцій):

· система,

· симетрія,

· впорядкованість,

· перехідний стан і т. д.

3-я група. Філософські категорії-гранично загальні наукові поняття (надпредметний компонент інформаційних та інтелектуальних компетенцій):

· рух,

· матерія,

· енергія,

· причина,

· слідство і т. д.

Широке використання понять цієї групи пояснюється абстрактним характером хімічної картини природи, її виходом на рівень узагальнень, досить близький до філософського (філософське підставу хімічної картини природи).

Так, підставою наукової хімічної картини природи служать:

1. переконання в матеріальності хімічних сполук і процесів,

2. переконання в об'єктивному існуванні хімічних сполук і процесів,

3. Взаємозв'язку всіх природних об'єктів,

4. безперервний розвиток всіх природних об'єктів,

5. залежність розвитку наукового хімічного знання від матеріальних потреб суспільства, від рівня розвитку виробництва.

Філософські підстави хімічної картини природи тісно пов'язані з її теоретичним базисом, роль якого виконує система найбільш фундаментальних природничо принципів, що лежать в основі хімічних теорій. Так як основною темою даної роботи є вивчення впливу теорії хімічної будови речовин на формування світогляду гімназистів, то в цьому аспекті необхідно звернути увагу на те, що принцип залежності властивостей від хімічної будови речовини, внаслідок своєї спільності, є одним з найважливіших в теоретичному базисі хімічної картини природи і найбільш близьким до її філософських підстав

Одним з найважливіших структурних елементів хімічної картини природи є закони і теорії які їх об'єднують та відображають найістотніші сторони хімічних зв'язків і процесів.

Знання, що концентруються у фундаментальних теоріях, виражають загальні закономірності, характерні для об'єктів і процесів неживої і живої природи, а також синтетичної хімії. Так роль фундаментальної хімічної теорії успішно виконувала і продовжує виконувати теорія хімічної будови А. М. Бутлерова. Тому при вивченні цієї теми в 10-му класі, і особливо при узагальненні в 11-му класі, необхідно донести до учнів розуміння того, що теорії подібного ступеня спільності і глибини проникнення в сутність відображаються ними явищ і складають найважливіший структурний елемент хімічної картини світу.

Хімічна картина природи відображає не тільки відповідний рівень знання людини про навколишній світ хімічних явищ, а й рівень його «незнання». Тому її концептуальна структура включає і наукові проблеми, а також ті наукові факти, які послужили основою для їх виникнення.

У зв'язку з цим, на початку 10-го класу в курсі органічної хімії перед вивченням основних положень теорії хімічної будови на уроці учні детально аналізують наукові протиріччя, об'єктивні передумови її створення.

Також вважаю, що при вивченні основних положень теорії хімічної будови важливо виділяти і ті факти, які вже були відомі і з'явилися фундаментом її створення. Учні їх записують в зошит поряд з новими положеннями, сформульованими А.М. Бутлеровим, відзначаючи їх спеціальними значками.

Таким чином, учні повинні зрозуміти, що суперечливість нових гіпотез і існуючого знання не виключає, а передбачає наявність відповідності між ними. Не випадково в якості однієї з умов спроможності будь-якої наукової гіпотези виступає вимога її спадкоємного зв'язку з попереднім знанням. Ці протиріччя, будучи відображенням фундаментального протиріччя наукового пізнання (між теорією і практикою), грають роль внутрішнього джерела розвитку хімічної картини природи.

При вивченні теорії хімічної будови, слід звертати особливу увагу на те, що найважливішою проблемою теоретичної хімії була і залишається проблема вивчення будови речовин, вирішення якої буде істотним внеском в подальше формування узагальненого уявлення про будову об'єктів природи, а в кінцевому рахунку і про їх використання людиною.

Найважливішим положенням теорії хімічної будови є залежність властивостей речовин від їх будови. При вивченні всіх тем 10-го класу, і в 11-му класі, в темах пов'язаних з будовою і властивостями органічних і неорганічних речовин, Я намагаюся, щоб діти при рефлексії виділяли цю тезу, яка є фундаментальною для формування наукового хімічного світогляду.

І як наслідок, учні роблять висновок: потреби матеріального виробництва диктують необхідність отримання речовин з певними властивостями, з певною реакційною здатністю. Але щоб вирішити цю виробничу задачу, необхідно відповісти на чисто теоретичне питання про будову речовини.

У зв'язку з темою даної роботи слід звернути увагу на систематизуючу функцію хімічної картини природи на уроці хімії. Наприклад, при вивченні основних положень теорії хімічної будови речовин в 10-му класі (або при систематизації знань за будовою речовини в 11-му класі) необхідно звернути увагу учнів і на те, що впорядкування нових знань, фактів завжди являло собою одну з основних завдань наукового пізнання, а прагнення до систематизації в усі часи було однією з спонукальних причин прогресу в хімії.

Таким чином, систематизація хімічних знань дозволяє включити нові знання в сформовану структуру хімічних уявлень про природу, оцінити його світоглядне і практичне значення. Що наочно продемонстрував А.М. Бутлеров: систематизувавши всі відомі на той момент теоретичні положення, з чимось погодившись, а в щось спростувавши, висунувши свої нові теоретичні положення і блискуче підтвердивши їх експериментально.

Підводячи підсумок вище сказаного можна відзначити, що формуючи світогляд учнів на уроках хімії через формування розуміння хімічної картини світу, ми допомагаємо дітям встановити діалектичну єдність двох оцінок досліджуваного явища - природничо-наукової і філософської. Все це допомагає глибше розкрити сутність реального об'єкта хімічного пізнання, визначити його місце і роль в єдиному ланцюзі явищ матеріального світу, і таким чином сприяє формуванню в учнів ключових інформаційних та інтелектуальних компетенцій.

Підводячи підсумок вище сказаного можна визначити, що формуючи світогляд учнів на уроках хімії через формування розуміння хімічної картини світу, учні отримують можливість встановити діалектичну єдність двох оцінок досліджуваного явища - природничо-наукової і філософської. Все це допомагає глибше розкрити сутність реального об'єкта хімічного пізнання, визначити його місце і роль в єдиному ланцюзі явищ матеріального світу, і таким чином сприяє формуванню в учнів ключових інформаційних та інтелектуальних компетенцій.

У процесі формування інформаційної та інтелектуальної базових компетенцій на уроках хімії дуже важливе значення має формування базових понять курсу хімії (як внутрішньопредметний компонент), що сприяють розвитку пізнавального інтересу і світогляду учнів.

Для шкільного курсу хімії найбільше значення мають ті поняття, які складають теорію будови, так як вони дозволяють пояснити різні хімічні явища.

Теорія будови речовин зробила крок далеко вперед в пізнанні явищ мікросвіту. Якщо раніше хімія являла собою нагромадження численних фактів, часто не пов'язаних між собою, то в даний час вона постає перед нами, як упорядкована область науки, в якій більше місце займають елементи логіки.

Підвищення теоретичного рівня шкільного курсу органічної хімії, проникнення науки в явища мікросвіту ведуть до зростання ролі абстрактної розумової діяльності.

Досвід роботи багатьох вчителів хімії показує, що використання логічних прийомів розумової діяльності в навчальному процесі не тільки впливає на якість освіти, а й благотворно позначається на розвитку мислення учнів, а це особливо важливо при більш високому гімназійному рівні освіти. Більше уваги приділяється причинно-наслідковим зв'язкам, а отже, представляються більш широкі можливості для проблемного вивчення основних питань хімії.

При формуванні найважливіших понять теорії хімічної будови слід звернути увагу на їх зміст і обсяг. Зміст будь-якого поняття має розкриватися системою взаємопов'язаних істотних ознак, а обсяг визначатися числом об'єктів, на яких розкривається поняття. Зміст і обсяг повинні знаходитися у внутрішній єдності. Отже, кожне основне поняття, що входить в предметний компонент навчальних компетенцій, повинно мати оптимальне число істотних ознак, систематично розкриваються на достатньому числі речовин в процесі викладання хімії.

Вивчаючи вплив знання основних понять хімічної будови органічних речовин на світогляд учнів, важливо виявляти і знати типові помилки, які допускають учні в цьому питанні.

Аналіз дозволив встановити, що найбільше учні допускають такі помилки:

• Змішують поняття,

• Опускають істотні ознаки понять,

• Властивості речовини не завжди пов'язують з його будовою,

• Утруднюються в перенесенні знань на нові факти (застосування аналогій),

• Недостатньо використовують теорію для пояснення фактів,

• Не володіють глибоко хімічною термінологією.

Які шляхи з ліквідації прогалин знань і формування більш глибокого розуміння найважливіших світоглядних понять хімії намагаюся використовувати:

• Більш точно розкривати поняття, пов'язані з будовою речовини і впливом його на властивості,

• Максимально застосовувати шаростержневі моделі молекул,

• Встановлювати взаємозв'язки понять, що вивчалися в курсі неорганічної хімії з новими поняттями органічної хімії,

• Більше використовувати логічні прийоми (систематизацію, Узагальнення * виділення головного),

• Систематично розвивати найважливіші поняття протягом усього курсу, поглиблюючи їх на прикладі нових класів сполук,

• Постійно використовувати комп'ютерні технології. Зокрема, можна використовувати комп'ютерну програму "Віртуальна хімічна лабораторія", коли учні індивідуально працюючи в комп'ютерному класі, або фронтально, працюючи в кабінеті хімії, моделюють будову найважливіших представників класів органічних речовин в структурному, масштабному і, що особливо важливо, в електронному вигляді). Це дозволяє візуалізувати найбільш складні і абстрактні поняття.

3.2 Методична розробка уроку

ТЕМА УРОКУ:

Теорія хімічної будови органічних сполук О.М. Бутлерова

Теорія як вища форма наукових знань.

МЕТА: розширити знання про форми наукових знань, ознайомити з теорією хімічної будови О.М. Бутлерова, сформувати уявлення про структурні формули органічних речовин; розвити навички наводити приклади, задавати запитання, використовувати отримані знання на практиці, логічне мислення; виховати науковий інтерес, розуміння важливості хімічних знань

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу

МЕТОДИ: розповідь з елементами бесіди, фронтальна робота, робота з підручником, самостійна робота, вирішення вправ

ОБЛАДНАННЯ: підручник, портрет Бутлерова, мультимедія

Хід уроку

1.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Первинний інструктаж з БЖД

2.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Кросворд

1) Один з компонентів для вироблення сталі (залізо)

2) Бінарна сполука, одним з елементів є О (оксид)

3) До цього класу відноситься оцет (кислоти)

4) Яка валентність елемента з порядковим номером 6 (чотири)

5) Найменша кількість карбонів в алкенах (два)

6) Атом без якого не було б органічної хімії (карбон)

7) Елемент який входить до складу органічних сполук (гідроген)

8) В склад гідроксидів входять гідроксильна група і… (метал)

9) Цим індикатором можна виявити луг (фенолфталеїн)

10) Найактивніший метал (цезій)

3.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Логічні малюнки. Що ви бачите? Як це зрозуміти?

4. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАННЯ УРОКУ

5.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1) Скажіть, якщо ми з вами захочемо щось винайти, ну, наприклад ліки від раку. Які будуть наші дії? ( наводять приклади). Тобто спочатку будемо спостерігати і видвинемо теорію що ліки діють. Потім проведемо експеремент з багатьма зразками і піддослідними, зробимо розрахунки і т.д. До чого я веду…Так само і в хімії.

Існують різні форми наукових знань: явища> обєкти> факти> поняття>закони> теорії. Створенню будь-якої теорії завжди передують спостереження, дослідження певних фактів, об'єктів, явищ. Факти - це реальні події чи конкретні характеристики, достовірні дані, установлені в процесі наукового пізнання. Поняття є узагальненою думкою про тіла, речовини, явища тощо, яка виникає на підставі багатьох фактів. Більш розвиненою й досконалішою формою наукових знань, ніж факти і поняття, є теорія. Теорія об'єднує наукові знання в певну систему.

Теорія - сукупність узагальнювальних положень у науці, які відображають відношення і зв'язки між фактами, об'єктами, явищами.

Знайдіть твердження про теорію в підручнику, порівняйте. А тепер сформулюйте своє, більш зрозуміле тлумачення.

Теорію перевіряють на практиці. Для цього здійснюють багато додаткових спостережень і досліджень, аналізують суть запропонованої теорії. Залежно від результатів такої перевірки нові факти й відкриття доповнюють і розширюють існуючі теорії, а іноді, навпаки, доводять її неспроможність і хибність Теорія будови органічних сполук виявилася достовірною і завдяки використанню сучасних методів дослідження невпинно розвивається

2) Теорія хімічної будови органічних сполук О.М. Бутлерова

-Скажіть, а які атоми створюють таку велечезну кількість органічних речовин? ( С, Н, N, О, S). Яких речовин більше, органічних чи неорганічних? (орг.)

Вчені хотіли систематизувати ці органічні речовини, зобразити їх на папері. Для чого? Наприклад в оцтової кислоти було більше 10 варіантів формул. Це ж не зручно!

Наука не була спроможною пояснити, чому атом Карбону утворює таку велику кількість сполук, чому різні речовини, що мають однаковий кількісний і якісний склад, відрізняються за своїми властивостями. Значні труднощі виникли при визначенні валентності атомів Карбону в органічних сполуках. Вчені-хіміки не могли пояснити і те, чому органічних речовин значно більше, ніж неорганічних. Тому в середині XIX століття виникла нагальна потреба у створенні теорії хімічної будови органічних сполук.

Спочатку існували дві теорії: радикалів (до складу органічних речовин входять групи атомів (радикалів), що під час перебігу реакцій переміщуються від однієї сполуки до іншої) і типів (органічні сполуки розглядали як похідні «типових неорганічних сполук -- амоніаку, води, гідроген хлорид). Але вони не відповідали дійсності.

Російський вчений Олександр Бутлеров був першим, хто теоретично обґрунтував і експериментально довів, що будову органічних сполук можна з'ясувати хімічним способом, і навпаки, знаючи будову речовин, можна передбачити її властивості. У 1858 році в Парижі на зібранні хімічного товариства О. М. Бутлеров поділився думкою про структуру органічних сполук. У 1861 році на з'їзді німецьких лікарів та натуралістів у м. Шпейєрі він сформулював основні ідеї будови органічних сполук. А у 1864-1866 роках він видав підручник «Вступ до повного вивчення органічної хімії», у якому предмет було викладено на основі нової теорії будови.

Таблиця 1

Рік	Вчений	теорія	зміст
1852 р.	Єдуард Франкланд	валентність	властивість атомів одного хімічного елемента з'єднуватися з певним числом атомів інших хімічних елементів
1857-1858 рр.	Август Кекуле, Арчібальт Купер	чотиривалентність атомів Карбону	положення про здатність атомів Карбону сполу-чатися не лише з атомами інших елементів, а й між собою в ланцюги
1860 р	міжнародний з'їзд хіміків у м. Карлсруе	утвердження атомно-молекулярного вчення	уявлення про існування двох видів найдрібніших частинок речовини -- атомів і молекул
були встановлені точні формули багатьох неорганічних та органічних речовин.

Теорія О.М. Бутлерова - це вчення про можливе розташування та взаємний вплив атомів у молекулах органічних речовин.

-Хто ж він? Давайте познайомимось (ст.16 1 учень зачитує, інші слідкують).

О.М. Бутлеров ввів поняття про хімічну будову - чітко визначений порядок розміщення атомів у молекулі. В основу теорії будови було покладено валентність елементів - важливу властивість атомів, яка характеризує їхню здатність до утворення хімічних зв'язків. Згідно з теорією Бутлерова в молекулах речовин атоми сполучені один з одним у певній послідовності відповідно до їхньої валентності, тобто молекули мають точну хімічну будову.

Хімічну будову молекул органічних речовин записують за допомогою структурних формул, у яких зазначають усі їх хімічні зв'язки між атомами, зв'язок зображають рискою. Згідно з електронною теорією одна риска в структурних формулах означає електронну пару, що сполучає атоми. Структурні формули сполук можна зображувати у спрощеній формі, вказуючи тільки зв'язки між атомами вуглецю

(СН₃-СН₂-СН₂-СН₂-СН₂-СН₂-СН₂-СН₃ або СН₃-(СН₂)₆-СН₃).

Основні положення теорії хімічної будови полягають ось у чому:

1) атоми в молекулах сполучені у певній послідовності, згідно їх валентності



2) будова молекул зумовлена електронною будовою атомів, що входять до складу молекул;

3) властивості речовини визначаються хімічною будовою молекул та їхнім складом;

4) атоми в молекулах чинять взаємний вплив один на одного, тобто реакційна здатність атомів залежить від того, з якими атомами вони сполучені в молекулі.

Оскільки положення теорії пов'язані з будовою молекул, її назвали структурною. Теорія хімічної будови О. М. Бутлерова є найважливішою частиною теоретичного фундаменту органічної хімії. За значенням її можна порівняти з періодичною системою елементів Д. І. Менделєєва. Для підтвердження своєї теорії Бутлеров виконав ряд експериментів. Теорія Бутлерова пояснила причину різноманітності органічних сполук, дала можливість не тільки систематизувати всі органічні речовини, а й пояснити їх властивості, теоретично передбачити існування невідомих і нових речовин, знайти способи їх синтезу. На підставі теорії було синтезовано сотні органічних сполук, чим доведена її правильність.

Свій подальший розвиток теорія отримала в працях багатьох вчених світу.

Нині відомо, що на властивості органічних сполук впливає не лише порядок розміщення атомів у молекулі, а й її геометрична (просторова) форма, розподіл електронів між атомами, зміщення спільних електронних пар, інші особливості електронної будови. Реакційна здатність органічних сполук залежить від направленості і енергії зв'язку, полярності, будови молекул та природи атакуючих їх реагентів.

6. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1) Тести

1-Хто створив теорію будови органічних речовин:

а) Бойль; б) Менделєєв; в) Бутлеров; г) Бекетов.

2- З скількома атомами може бути пов'язаний карбон:

а) 2; б) 1; в)4; г) 3

3- Найвищою формою наукових знань є:

а) закон; б) факт; в) теорія; г) поняття

2) Напишіть структурні формули:

метан, прорін, пентен, ацителен, бутан. Самостійно: октен, бутін, гептан

3) Запитання однокласнику.

7.УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Повернемось до нашого завдання



Тепер ви можете пов'язати малюнки?

Висновок учня

8.ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Рефлексія

9.Д/З §3 ст. 13-16, №13 ст. 9



Заключення

1. На основі проведеного аналізу літератури здійснено психолого-педагогічний аналіз проблеми формування наукового світогляду на уроках хімії та виявлення ролі сучасного уроку в цьому процесі. При проведенні теоретичного та експериментального дослідження автор роботи спирався на результати аналізу філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури на монографічні дидактичні та методичні дослідження, на свій особистий досвід. Проведене теоретичне та експериментальне дослідження дозволило нам констатувати:

2. В умовах сучасного суспільства, в основі розвитку освіти лежить концепція всебічного розвитку цілісної особистості школяра, невід'ємною рисою якої є науковий світогляд, що дозволяє ставитися до навколишнього світу з позиції сучасної науки чітко визначати своє ставлення до дійсності, розуміти сенс того, що відбувається, формувати здатність до самостійного судження. У цих умовах сучасний урок є базовою ланкою формування всіх навичок розумової діяльності учнів.

3. Урок в сучасних умовах є важливим джерелом знань, засобом формування дослідницьких умінь і навичок, створення проблемних ситуацій, розвитку мислення, спостережливості і допитливості та, як наслідок, формування наукового світогляду.

4. Світогляд є одним з головних механізмів формування особистості в процесі її становлення. Воно розглядається як цілісна якість особистості, єдність трьох його складових частин: потреб і емоційно-ціннісних відносин до навколишнього світу, узагальнених способів діяльності відображення і перетворення світу і узагальнених уявлень, думок, знань про світ.

5. Науковий світогляд особистості є результат навчання, і залежить від організації навчально-виховного процесу; взаємозв'язок дидактичних принципів наступності, безперервності, систематичності, послідовності і педагогічних умов (відбір змісту і робота зі змістом хімічних дисциплін на основі міжпредметної інтеграції, що відображає взаємозв'язки, існуючі в природі; пізнавального інтересу і мотивації, що дозволяють проникати в наукові істини; хімічні теорії і закони володіє багатими можливостями формування діалектичного мислення; принципів наочності, свідомості та активності, що допомагають створити базу для формування світоглядних знань) забезпечує ефективність виховної системи, спрямованої на розвиток особистості та її наукового світогляду.

6. Науковий світогляд є форма індивідуальної свідомості зі специфічними особливостями. Воно формується в тісній єдності із загальним становленням особистості, розвитком інтелектуальної, спонукально-мотиваційної і дієво-практичної сфер при постійній розумової активності, отже, вивчення хімічних дисциплін є важливим етапом у формуванні наукового світогляду учнів, що сприяє вихованню гармонійно розвиненої особистості

Таким чином, у сучасних умовах рок як і раніше є основною організаційною формою навчання в школі. Урок хімії має особливе значення для формування наукового світогляду серед дисциплін природного циклу. Саме на уроці хімії є безліч можливостей і способів формування основ будови речовини і законів існування матерії. Через велику різноманітність способів і методів навчання. саме в сучасних умовах модернізації освіти, посилення можливостей викладу нового матеріалу, систематизації і засвоєння знань за допомогою Інтернет ресурсів і сучасних освітніх технологій сучасний урок стає більш цікавим і ефективним.



Список використаних джерел

1. Баханов К. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: Монографія / К. Баханов.- Запоріжжя: Просвіта, 2000.-160 с.

2. Бичков А. В. Метод проектів у сучасній школі / А. В. Бичков. - М., 2000. - 126с.

3. Бондар С. Перспективні педагогічні технології: навч. посіб./ С. Бондар, Л. Момот, Л. Липова, М. Головко/ За ред. С. Бондар.- Рівне: Тесіс, 2003.-280с.

4. Буджак Г. Метод проектів як педагогічна технологія// Біологія і хімія в школі - 2001 -№1.-35с.

5. Величко Л.П. Методична система навчання хімії: перевантаження /Л.П. Величко// біологія і хімія в сучасній школі. -2013. -№3. -с.7-13.

6. 6.Гузанова, С. В. Урок в современной школе / С. В. Гузанова. -- Текст: непосредственный // Молодой ученый. -- 2017. -- № 38 (172). -- С. 99-101.

7. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посіб. / - К., 2004. (вступ)

8. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/ автор-укладач Н.П. Наволокова. - 2-ге вид. - Харків; вид. група «Основа», 2014. -176с.

9. Загнибіда Н.М. Метод проектів на уроках хімії/ Н.М. Загнибіда. - Тернопіль-Харків: Ранок, 2011. - 128 с.

10. Задорожній К.М. Відкриті та нестандартні уроки хімії у 8 класі -X.,: «Основа», 2004р.

11. Дьяченко М. И., Кандыбович Л.А., Психология высшей школы. - Минск, 2006.

12. Кононенко Ж.В. Сучасні освітні технології.-Х.: «Основа» -2016. - №15-16 -с. 4-30.

13. Кремінь, В.Г.Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору/ В.Г. Кремень. - К.: Педагогічна думка. - 2008. - 424 с.

14. Корсакова О.К., Трубачова С.Е. До проблеми змісту сучасної шкільної освіти // Біологія і хімія в школі. - 2002. - №6. - с.8-11.

15. Г. Мальченко, О. Каретникова. Інтерактивне навчання на уроках хімії. - К.: «Редакції загально педагогічних газет», 2004 р. 46

16. Мальченко, О. Каретникова. Я готуюсь до уроку хімії 9 клас Випуск 2. - К.: «Редакції загальнопедагогічних газет», 2004 р.

17. Муравлева О. И. Инновационные технологи обучения, реализуемые в практике учителей химии [Електронний ресурс] / О. И. Муравлева.

18. Матвеева И. А. Реализация компетентностного подхода посредством технологии метода проектов [Електронний ресурс] / И. А. Матвеева.

19. Махмутов м. і. " методи проблемно-розвиваючого навчання в середніх профтехучилищах:метод. рекомендація». -- М: Изд-во АПН СРСР, 1983. - 64С.

20. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. - К.: Просвіта; 2000.-368с.

21. Огурцов А. П., Платонов В. В. образи освіти. Західна філософія освіти. ХХ століття. Санкт-Петербург, 2004. Стр. 31 Онищук В.А. Урок в современной школе. -М.: Просвещение, 1988, -150с.

22. Побірченко Н. Інноваційні підходи до підготовки майбутніх вчителів у контексті реформування системи вищої педагогічної освіти. Рідна школа.- 2003.-№3. с. 5-7.

23. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. -К., 2002. -135с.

24. Концепції сучасного природознавства: Підручник/ Я. С. Карпов, В.В. Кисельник, В. Г. Кремень та ін. - К.: Професіонал, 2004. - 496 с.

25. Рожнятовська В. Зоц. Сучасні технології ч 2. Київ: «Редакції загально педагогічних газет», 2004 р.

26. Сазоненко Г. С. Педагогічні технології / Г. С. Сазоненко // Шкільний світ. - К., 2009. - 128 с.

27. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий / Г. К. Селевко // НИИ школьных технологий. - М., 2006. - 257 с.

28. Сиротинко Г.О. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання. - X.: «Основа», 2003 р.

29. Стратегія реформування освіти в Україні: рекомендації з освітньої політики. - К.: Вид-во «К.І.С.», 2003. - с. 25-26.

30. Смирнова М. Є. Профілізація старшої школи - напрямок модернізації сучасної освіти [Текст] / М. Є. Смирнова // Управління школою: Науково-методичний журнал. - 2004. - № 10. - С. 28-31.

31. Суровцева Р. Ф. Проблема інноваційної діяльності в педагогічній теорії та практиці. Наука і освіта. - 2001.- № 6.- с. 116-120.

32. Технологічні підходи до проектування уроку /І.І. Зайцева, Г.Д. Довгань, О.Є. Шматько, Н.О. Аніскіна, Л.М. Дементьєва, В.М. Андрєєва// Проектуємо урок разом. Ч.1. Урок 4. - 2006. - с. 17-29.

33. Харченко О. В., Лелеко В.Г. за аг. Ред.. Л.Л.Покроєвой, С.В. Вольянської. Навчання хімії в загальноосвітньому навчальному закладі: методичний посібник для вчителів // ХАНО, Харків, 2015.-176с.

34. Химинець В.В., Інноваційна освітня діяльність. - У.: Інформаіновидавничий центр ЗІППО, 2007. - 364с. 47

35. Хуторской А. В. Современные педагогические инновации на уроке [Електронний ресурс] / А. В. Хуторской.

36. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. М.: Просвещение, 1982. 160 с.

37. Хомченко Г. П. Школьные опыты по химии с малыми количествами веществ / Г. П. Хомченко // Химия в школе. - 1981. - № 5. - С. 59-65.

38. Чертков И. Н. Химический эксперимент с малыми количествами реактивов: кн. для учителя / И. Н. Чертков, П. Н. Жуков - Москва: Просвещение, 1989. - 191 с.

39. Чайченко Н. Н. Використання проблемного експерименту в хімічній підготовці учнів / Н. Н. Чайченко // Хімічна освіта в контексті Болонського процесу: стан і перспектива: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції //За заг. ред. В. Л. Покася, В. С. Толмачової - К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. - С. 162-164.

Размещено на Allbest.ru

...