Виробництво пластмас та скловироби

Скло зустрічаються в природі у вигляді безформних непрозорих шматків - наприклад, вулканічне скло обсидіан. Перші відомості про отримання скла людиною відносяться до третього-четвертого тисячоліття до н. е.. Ті скла були непрозорими (глухими) на зразок керамічної глазурі. Вони варилися в невеликих тиглях і використовувалися як прикраси.

Докорінна зміна у виробництві скла відбулося на рубежі нашої ери, коли було вирішено дві найважливіші проблеми стеклоделия - варіння прозорого безбарвного скла і формування виробів за допомогою склодувної трубки. Перші листові скла отримували, розрізаючи і розпрямляючи скляні циліндри, формовані видуванням (їх називали «халяви»). У XVII ст. почалося виробництво листового дзеркального скла виливком на мідні плити. Масове виробництво листового скла великого розміру стало можливим в кінці XIX - початку XX ст., Коли з'явилися великі ванні печі і нові методи вироблення скла.

Необхідно відзначити, що на процес скловаріння витрачається дуже багато енергії, і при цьому в атмосферу надходить багато шкідливих викидів. Тому і екологічно, і економічно доцільно виробляти скловироби з вторинної сировини (склобою, скляного посуду і т. п.). Це оцінили в більшості країн Західної Європи, де до 80% скла отримують саме таким чином.

3. Особливості оформлення документів на процеси збирання

Збирання достовірної фактичної інформації у ритмі виробництва для її наступної обробки на ПЕОМ використовуються на підприємстві на різних ділянках:

- при обліку виробітку робітників підрядників, у тому числі при поопераційному обліку руху деталей та готових виробів у виробництві;

- при обліку надходження на склади та видачу матеріалів і покупних комплектуючих елементів з складів цехам;

- при обліку заготовлення матеріальних цінностей; при випуску готової продукції цехам, та її відвантаженні покупцям тощо.

Основною передумовою при цьому являється, з одного боку, формування бібліотеки форм документів, з другого, створення масивів з розрахунковими показниками оперативно-виробничого планування, нормативними, довідковими, договірними та іншими показниками, котрі потім будуть використовуватись при складанні необхідних форм документів-заготівок:

- це - прибуткові оренда і акти про приймання матеріалів, що надійшли від постачальників на склади і у комори;

- лімітні(лімітно-зборні) документи на видачу зі складу матеріалів, необхідних для виконання основних програм цехами;

- маршутно-технологічні документи, що являють собою сполучення маршрутних або маршутне-технологічних карт з рапортом про виробітку робітників-відрядників;

- документи про відвантаження з складу готової продукції, включаючи платіжні документи для банку, тощо.

Розглянемо методи автоматизованого збирання фактичної інформації в ритмі виробництва на деяких ділянках за допомогою ПЕОМ, що використовується як АРМ. Передумовою збирання фактичної інформації про виробіток робітників-відрядників є попередня підготовка форм маршутно-технологічних документів (масив бібліотеки типових форм первинних документів) і масиву поопераційних маршрутів технологічного процесу виготовлення деталей або збірки складальних з'єднань. Крім того, на виробництві, де виникає і збирається інформація установлюється ПЕОМ для використання її як АРМ оформлювача-користувача (майстра, бригадира, контролера тощо.) Треба відзначити, що коли у зазначеному масиві буде відсутня розцінкова, довідкова та інша потрібна(для подальших розрахунків) інформація, то треба також мати ще і ці відповідні масиви, відбувається формування на екрані ПЕОМ форми-заготовки, наприклад, маршутно-технічного листа на виготовлення партії деталей. Кількість деталей у партії, її номер та інші постійні показники форми вводяться за допомогою клавіатури. Підготовлена таким чином форма-заготовка фіксується у масив оперативних документів-заготовок, а потім за допомогою принтера друкується на папері. Така заготовка на папері маршутно-технологічного листа супроводжується весь технологічний процес повного виготовлення цієї партії деталей від першої до останньої (передача цих деталей до комори на зберігання) операції.

На другому етапі, після виконання виробничої операції робітником та, її прийняття:

- оформлювач-користувач вручну заповнює відповідні графи-рядків у паперовій формі-заготовці;

- маршутно-технологічного листа фактичними показниками, до характеризують виконану виробничу операцію.

На третьому етапі оформлювач-користувач з масиву оперативних документів-заготовок на екрані ПЕОМ викликає форму - заготовку маршутно-технологічного листа (форма 4.1, спрощена) і вписує у відповідні графи за допомогою клавіатури зазначені вище ( у паперовій формі) фактичні дані (ці дані у зазначеній формі виділенні підкресленням або курсивом). Про це у паперовій формі документу робиться відповідна відмітка. Контроль за вірністю уведення фактичної інформації в ПЕОМ виконує оформлювач-користувач. Зафіксована на екрані інформація подається у пам'ять ПЕОМ, де формується в оперативний масив обліку виробітки робітників-відрядників. Процес повторюється до повного заповнення маршутно-технологічного листа. Зафіксована таким чином фактична інформація, які достовірна і документальне оформлена у ритмі виробництва, може бути зараз-же оброблена по відповідних алгоритмах ( розрахована сума заробітку, визначений нормативний час та інше), передана разом з іншою (наприклад плановою) інформацією (по каналах зв'язку чи дискотекою) на ПЕОМ інших користувачів і використана,

· по-перше, для вироблення та прийняття управлінського рішення при оперативно-виробничому управлінні, коректування виробничих програм тощо;

· по-друге, у господарському обліку для нарахування і накопичення заробітної плати робітникам-відрядникам, поопераційного обліку деталей, обліку незавершеного виробництва тощо.

У зв'язку з тим, що останній рядок-технологічна операція маршутно-технологічного листа характеризує передачу повністю готових деталей у комору або інший цех, то ніяких інших документів для оформлення цієї передачі не слід використовувати. Це годиться також і в тому випадку, коли обробка партії деталей в поточному місяці не буде закінчена і буде продовжуватись у наступному. У цих випадках роль первинних документів на передачу їх з одного місця (цеху) до другого (цеху або комори) викопують екрани ПЕОМ, які установлені на різних робочих місцях. Маршутно-технологічний лист, як первинний документ, після закриття (закінчення усіх операцій технологічного процесу), та остаточного його оформлення його потім використовується у бухгалтерії для контролю за вірністю «без документального» введення в пам'ять ПЕОМ фактичної інформації оформлювачем-користувачем порядком. Організація збирання фактичної інформації про надходження матеріальних цінностей на склад.

Передумовою автоматизованого збирання цієї інформації є попередня підготовка форм прибуткових документів - прибуткових ордерів і актів про приймання матеріалів ( масив бібліотеки фори документів), а також масивів назв міст (населених пунктів), постачальників, та перелік договірних поставок. Треба указати, що у договорі коди матеріальних цінностей, а також ціни (крім цін постачальників) зазначаються ті, що діють на підприємстві. Ці коди і ціни потім використовуються при обробці фактичних показників. Крім того, на складі матеріальних цінностей установлюється ПЕОМ для використання її як АРМ завідуючого складом.

Перший етап. На основі супровідного документу (накладної, товарно-транспортної накладної тощо) постачальника матеріальних цінностей, а також використовуючи багаторівневе меню, користувач (завідуючий складом) здійснює послідовний пошук повного найменування постачальника (назви міста та імені) у масивах назв міст та постачальників. Знайдене ім'я постачальника використовується для автоматизованого пошуку відповідного документа-договору з переліком матеріальних цінностей, що постачаються цим постачальником, що є у масиві договірних поставок. Потім з масиву бібліотеки форм документів викладається на екрані ПЕОМ форм потрібного документа. В цю форму автоматичного записується (з масиву договірних поставок) повне найменування постачальника, а також перелік (коди і найменування) матеріальних цінностей, їх одиниці виміру і ціни. Крім того, за допомогою клавіатури в цю форму вводяться інші ознаки (номер документа, дату тощо). Отже, таким чином підготовлена на екрані ПЕОМ заготовка первинного документа.

На другому етапі користувач за допомогою клавіатури вписує у форму, що є на екрані, до відповідних рядків (найменувань) фактичну кількість прийнятих на складі матеріальних цінностей. Не заповнені рядки зазначеним показником з форми спираються методом редагування. Крім того, користувач, після контролю вірності заповненого документа на екрані, проставляє свій персональний код у зазначеному місці.

На третьому етапі автоматично (програмно) визначаються суми:

- по кожному рядку (найменуванню матеріалів) шляхом множення фактичної кількості на ціну (підприємства);

- на документи в цілому(шляхом підсумування зазначених вище сум).

На четвертому етапі принтером друкується первинний документ, або щоденна нагромаджу вальна відомість аналогічного (що і документ) змісту. Створений таким чином документ відповідно оформляється і передається за призначенням до бухгалтерії. Зафіксована таким чином фактична інформація, яка достовірна і документально оформлена у ритмі виробництва, формується у оперативний масив прибуткових документів (невідфактуровані поставки), а потім використовується для оперативного управління, обліку, аналізу тощо.

Крім того, ці дані також фіксуються у електронній картці обліку матеріальних цінностей на складі, що є в ПЕОМ. Передумовою збирання фактичної інформації про заготівлю матеріальних цінностей є попередня підготовка відповідних доповнень до форм (що є в масиві бібліотеки) прибуткових документів - створення додаткової зони, а також формування форд машинограм про заготівлю матеріальних цінностей, невідфактуровані поставки, матеріали у дорозі, розрахунки з постачальниками, виконання договорів на поставки та інші (масив бібліотеки форм документ і в). Крім того, використовуються раніше створені масиви назв міст і постачальників, та договірних поставок, а ПЕОМ використовується як АРМ бухгалтера по обліку матеріальних цінностей.

На першому етапі користувач-бухгалтер по даним платіжного документу(наприклад платіжної вимоги), що надійшов від установи банку, а також використовуючи багаторівневе меню здійснює послідовний пошук найменування постачальника у відповідних масивах(як і при прийманні матеріалів на складі). Знайдене ім'я постачальника використовується для автоматизованого пошуку відповідного прибуткового ордера, яким оформлено надходження на склад матеріальних цінностей від даного постачальника, у оперативному масиві прибуткових документів (невідфактуровані поставки). Знайдений відповідний прибутковий документ виводиться на екран. Коли у зазначеному масиві цього документа не виявлено, то на основі даних платіжного документа формується оперативний маси матеріалів в дорозі. Порядок його формування такий, як і оперативного масиву прибуткових документів.

На другому етапі бухгалтер звіряє показники платіжного документа з аналогічними (кількісними) показниками форми прибуткового документа, що є на екрані. Збіжність даних підтверджується бухгалтером вводом з клавіатури в додаткову зону прибуткового документа таких показників: код виду сплачення, номер платіжного документу, його дата, загальна сума по документу, в тому числі сума за матеріали (у цінах постачальника), інші суми (націнка, знижка, за тару тощо), також свій персональний код.

На третьому етапі формується масив «парних» документів, тобто таких прибуткових документів, у яких заповнена додаткова зона необхідними показниками, узяті з платіжних документів. Такі «парні» документи бувають двох видів: сплачені документи і не сплачені документи (відрізняється кодом виду оплачений). Зазначені прибуткові документи вилучаються з оперативного масиву прибуткових документів (невідфактурованих поставок) і на основі формується масив «парних» документів. Прибуткові документи що залишились у масиві після вилучення «парних» документів, характеризуються (на кінець місяця) як невідфактуровані поставки.

На четвертому етапі здійснюється формування і видавання результатної інформації на екрані ПЕОМ або на паперовий носій (машинограму). Дані про заготівлю матеріальних цінностей формуються на основі масиву «парних» документів. Вони характеризують ім'я постачальника, номер платіжного документа і його дату, а також загальну суму за документом постачальника, у тому числі суму за матеріальні цінності у цінах постачальника, суми націнки, знижки, за тару та інші суми. Крім того, тут є сума за матеріальні цінності по документу у цінах постачальника і підприємства. У кінці документа є загальні підсумки зазначених сум і відповідні кореспонденції рахунків; дані про невідфактуровані поставки формуються в кінці місяця на основі прибуткових документів, що залишились у оперативному масиві прибуткових документів після вилучення «парних». Вони характеризуються ім'ям постачальника, номер прибуткового документа і його дату, ім'я матеріальних цінностей (коди і найменування), одиницю виміру, ціну, кількість, суму а також загальну суму за документом. Крім того, зазначається загальний підсумок суми і відповідна кореспонденція рахунків. Ці дані в наступному місяці будуть використані при формуванні «парних» документів; дані про матеріали в дорозі формуються в кінці місяця на основі аналогічної назви оперативного масиву. Вони характеризують ім'я постачальника, номер платіжного документа і його дату, ім'я матеріальних цінностей одиницю виміру, ціну, кількість, суму, а також підсумкову суму за матеріальні цінності, суми націнки, знижки, за тару тощо, загальну суму по документу в цілому. Крім того, є загальні підсумки зазначених сум і відповідні кореспонденції рахунків. Ці дані в наступному місяці використовуються при формуванні «парних» документів; Дані про розрахунки з постачальниками за матеріальні цінності формуються на основі масиву «парних» документів:

· перша їх частина характеризує проведені розрахунки з постачальниками (відбір даних здійснюється по коду виду оплати);

· друга її частина характеризує не сплачені документи.

Частини одинакові по формі, в яку включаються: ім'я постачальника, номер платіжного документу і його дата, сума по документу. Крім того, є загальна сума і відповідна кореспонденція рахунків. Дані другої частини використовуються у наступному місяці як вхідні сальдо при розрахунках з постачальниками матеріальних цінностей. Передумовою автоматизованого збирання цієї інформації є підготовка форма лімітно-заборних документів (масив бібліотеки форм документів) і оперативного масиву планової потреби матеріальних цінностей для цехів (LIMPLAM). Він формується при оперативно-виробничому плануванні, коли розраховуються показники матеріалів, покупних комплектуючих елементів тощо, які необхідні для виконання місячних (квартальних, тижневих) виробничих програм цехам, комплексними бригадами тощо. Крім того, на складі, який видає матеріальні цінності, і в цехах(коморах), які одержують ці цінності, встановлюються ПЕОМ для використання їх як АРМ завідуючого складом і комірників.

На першому етапі відбувається формування заготовки багаторядкового лімітно-заборного документа, який використовується для наступного видання матеріальних цінностей зі складу цеху. Надруковані принтером у двох примірниках, заготовки передаються відповідно до складу і цеху (комплексну бригаду тощо) де вони використовуються за призначенням. Сформована заготовка фіксується у масив оперативних документів-заготовок.

На другому етапі, коли проведене фактична видання матеріальних цінностей зі складу у комору цеху в межах установленого ліміту, користувач-завідуючий складом у відповідних рядках і графах паперової форми заготовки цього документа проставляє вручну фактичні показники про видані матеріальні цінності, а стверджує ці дані своїм підписом комірник, що одержав ці цінності.

На третьому етапі користувач викликає на екран ПЕОМ з оперативного масиву документів-заготовок відповідну форму цього документу (форма 4.2, спрощена) і вписує за допомогою клавіатури відповідні рядки і графи зазначені вище (у паперовій формі) фактичні дані. Величина ліміту, що залишається визначається автоматично і записується у відповідній графі. Про це у паперовому документі-заготовці робиться відповідна відмітка. Контроль за вірністю уведеної інформації , виконує сам користувач. Зафіксована на екрані інформація формується в операційній масив витрати матеріальних цінностей зі складу в цехи (комори). Процес повторюється до повного закриття документа. Потім ця інформація обробляється за відповідними алгоритмами з метою одержання сум витрат за матеріали (множення кількості на ціну), передається по каналах зв'язку на ПЕОМ інших користувачів (відповідно регламентації), де використовується:

- для аналізу і вироблення та прийняття управлінських рішень при оперативному управлінні виробництвом та запасами матеріальних цінностей;

- на складі і в коморах; при спостеріганні за забезпеченістю цехів;

- у господарському обліку тощо.

Крім того, показники видані зі складу матеріальних цінностей одночасно записуються у підзвіт комірнику цеху (окремий масив у ПЕОМ комірника), а також фіксуються у електронній облік матеріальних цінностей на складі. Документи на паперових носіях, як первинний документ, після закриття та остаточного оформлення передаються до бухгалтерії, де використовуються для контролю за вірністю «без документального» введення фактичної інформації до ПЕОМ користувачем. Передумовою збирання цієї інформації є попередня підготовка форм первинних відвантажувальних документів - рахунків-платіжних вимог, накладних, платіжних вимог тощо (масив бібліотеки форм документів), масив договірних поставок готової продукції (DOGGOT). Крім того, на складі готової продукції установлюється ПЕОМ для використання її як АРМ завідуючого складом готової продукції.

На першому етапі завідуючий складом на ПЕОМ формує форму-заготовку первинного документу про відвантаження про відвантаження готової продукції покупцям за договорами. НА основі довідки про підготовку готової продукції до відвантаження покупцю чи твого документа зав. складом, використовуючи багаторівневе меню, здійснює послідовний пошук вищезазначеним методом повного найменування покупцям (масив назв покупців), а також перелік договірних відвантажувань йому готової продукції (масив договірних постановок). Потім з масиву бібліотеки форм документів на екрані ПЕОМ викликається відповідна форма первинного документа на відвантаження готової продукції покупцям, наприклад накладна. В форму автоматично записується (з масиву договірних поставок готової продукції) повне найменування покупця, а також перелік готової продукції, одиниця виміру і ціна. Крім того, за допомогою клавіатури в цю форму вводяться інші ознаки (номер документа, його дату, якщо вони не заносяться в цей документ програмно, тощо).

Отже, таким чином підготовлена на екрані ПЕОМ заготовка накладної на відвантажування готової продукції покупцям за договорами.

На другому етапі користувач за допомогою клавіатури вписує (у форму що на екрані) до відповідних рядків в графу «фактично кількість» показники кількості підготовленої до відвантаження готової продукції. Не заповненні рядки зазначеним показником з форми автоматично стираються методом редагування. Потім програмно визначаються: суми по кожному рядку (найменуванню готової продукції) шляхом перемноження кількості а ціну: підсумкова сума за всю готову продукцію, інші суми (націнки, скидки тощо), загальна сума, сума податку на добавлену вартість, загальна сума по документу в цілому.

На третьому етапі принтером друкується первинний документ (накладна) в необхідній кількості примірників. Створені таким чином документи відповідно оформлюються і передаються за призначенням.

На четвертому етапі формується (за даними накладної) платіжний документ, наприклад платіжна вимога, також у необхідній кількості екземплярів, який після відповідного оформлення передається, як правило кур'єрськім способом, до установи банку для оплати покупцем відвантаженої готової продукції. Сформована таким чином достовірна і документально оформлена фактична інформація фіксується в оперативний масив відвантаженої готової продукції покупцям (OPOTGRI), який використовується для: оперативного управління (виробка та прийняття управлінських рішень), господарського обліку готової продукції та розрахунків з покупцями на АРУ відповідного бухгалтера для відображання відвантаженої кількості відповідної продукції покупцям у електронній картці обліку готової продукції на складі, тощо. Слід відмітити, що при відповідних умовах організації зазначені вище платіжні документи не обов'язково передавати кур'єрським способом до установи банку. Обмін діловою інформацією (що є у платіжних документах) поміж підприємствами - партнерами та установами банку при новій інформаційній (безпаперовій) технології міг би здійснюватись інакше, тобто автоматично, якби були виконані такі основні умови: підприємства постачальники і покупці, а також відповідні установі банку мають стиковані поміж собою обчислювальні машини і засоби периферійної техніки - термінали (які пов'язані надійними каналами зв'язку) для автоматизованого збирання і системної обробки інформації за час, який близький до реального; законодавчо закріплені методи без паперової технології передачі до документованої ділової інформації від одного підприємства-постачальника до другого підприємства-покупця через установи банку.

Отже, зазначені вище автоматизовані сучасних ПЕОМ, каналів зв'язку, та нової інформаційної (без паперової) технології, дозволяють у зазначеній мірі спростити і автоматизувати облікові операції, знизити трудомісткість їх виконання, підвищити оперативність прийняття рішень та контролю, а також підняти культуру та ефективність управління в цілому. При цьому, у всіх зазначених процесах використовується єдина фактична інформація, яка збирається у ритмі виробництва автоматизовано.

4. Розрахункова частина

4.1 Розрахунок матеріального балансу технологічних процесів

Завдання №1

Дано: загальна початкова маса використаних матеріалів і сировини 4500 кг, в ній сухого вапняку, мергелю та вугілля відповідно 20%, 25% та 4%. Вологість мінеральної сировини 24%, вологість повітря 59%. Маса використаного повітря невідома. В першому процесі одержано 1100 кг клінкеру та 60% кисню, в другому 1200 кг клінкеру та 65 % кисню.

Розв'язання:

1.Визначаємо всі вхідні початкові матеріали: в процесі переробки використовують вапняк, мергель, вугілля, повітря, які вміщують вологу (необхідно врахувати наявність вологи і показати її окремо).

2.Визначаємо маси вапняку, мергелю та вугілля в сухому стані за відносною кількістю від початкової маси всієї сировини:

М_{в =} (м_в *х%)/100% = (4500*20% )/100% = 900 кг;

М_{м =} (м_м *х%)/100% = (4500*25%)/100% = 1125 кг;

М_{вуг =} (м_вуг *х%)/100% = (4500*4% )/100% = 180 кг;

3.Визначаємо загальну масу мінеральної сировини в сухому стані:

900+1125+180=2205 кг;

4.Розраховуємо загальну масу мінеральної сировини з водою:

(2205*100%)/(100%-24%) = 2901,32 кг;

5.Розраховуємо масу води, яка знаходиться в мінеральній сировині:

2901,32 - 2205=696,32 кг;

6. Визначаємо із умов балансу кількість повітря, що використовується в процесі випалювання клінкеру:

4500 - 2901,32=1598,68 кг;

7. Розраховуємо кількість вологи в повітрі за його вологістю:

(1598,68*59%)/100% = 943,22 кг;

8. Визначаємо кількість сухого повітря:

1598,68 - 943,22 = 655,46 кг;

9. Визначаємо загальну кількість вологи (води) що була в матеріалах:

696,32 + 943,22 = 1639,54 кг;

10. Перевіряємо баланс вхідних матеріалів у твердій, рідкій та газовій фазах (вапняк, мергель, вугілля, вода, повітря):

900+1125+180+1639,54+655,46 = 4500 кг;

11. Визначаємо кількість одержаного кисню в першому та другому процесах:

1ТП: (4500*60%)/100% = 2700 кг;

2ТП: (4500*65%)/100% = 2925 кг;

12. Розраховуємо загальну масу одержаної продукції в першому та другому процесах:

1ТП: 1100 + 2700 = 3800 кг;

2ТП: 1200 + 2925 = 4125 кг;

13. Розраховуємо кількість виробничих втрат матеріалів в першому та другому технологічних процесах:

1ТП: 4500 - 3800 = 700 кг;

2ТП: 4500 - 4125 = 375 кг;

14. За результатами розрахунків складаємо таблиці матеріального балансу для першого та другого технологічних процесів, розраховуємо в таблицях кількість матеріалів у відносних одиницях (процентах): Матеріальний баланс 1 ТП

Сировина і матеріали	Продукція та втрати
Назва	Маса, кг	%	Назва	Маса, кг	%
Вапняк сухий	900	20	Клінкер	1100	24,4
Мергель сухий	1125	25	Кисень	2700	60
Вугілля сухе	180	4	Втрати	700	15,6
Повітря сухе	655,46	14,57
Вода	1639,54	36,43
Всього	4500,0	100	Всього	4500,0	100

Матеріальний баланс 2 ТП

Сировина і матеріали	Продукція та втрати
Назва	Маса, кг	%	Назва	Маса, кг	%
Вапняк сухий	900	20	Клінкер	1200	26,7
Мергель сухий	1125	25	Кисень	2925	65
Вугілля сухе	180	4	Втрати	375	8,3
Повітря сухе	655,46	14,57
Вода	1639,54	36,43
Всього	4500,0	100	Всього	4500,0	100

15. Визначаємо витрати мінеральної сировини на одиницю основної продукції:

1ТП: (900+1125+180)/1100 = 2 кг/кг ;

2ТП: (900+1125+180)/1200 = 1,84 кг/кг;

16.Аналізуємо результати розрахунків і за кількістю відходів та питомою витратою мінеральних ресурсів визначаємо більш раціональний технологічний процес: за кількістю виробничих втрат можна сказати, що доцільніше використовувати другий технологічний процес, з погляду матеріалоємності та кількості виходу основної продукції краще використовувати також другий технологічний процес.

виробництво пластмаса скловироби

4.2 Визначення економічної ефективності технологічних процесів

Завдання №2

Дано: Річна програма машинобудівного підприємства (задана партія продукції) складає 115 шт.; маса одної деталі 5 кг; вартість одного кілограму матеріалів 1,1 грн.; коефіцієнт використання матеріалу в ТП1 складає 0,62 , в другому - 0,72; заробітна плата наладчиків в першому ТП1 8000 грн. , в другому 5000 грн.; вартість спеціальної технологічної оснастки відповідно 9100 грн. та 4100 грн.; норма штучного часу технологічних операцій в ТП1 - 51 год., в ТП2 - 46 год.; кількість технологічних операцій в ТП1 - 10 штук, в ТП2 - 8 штук; тарифна ставка виконання операцій відповідно 2 грн./год. та 3 грн./год.; норма відрахувань на соціальні потреби 33%; накладні витрати поточного характеру для ТП1 - 40%, для ТП2 - 55%, коефіцієнт терміну використання оснастки в першому процесі дорівнює 0,81, в другому - 0,61.

Розв'язання:

1. Розраховуємо масу початкового матеріалу для виготовлення всієї партії деталей:

в ТП1: кг;

в ТП2: кг ;

2. Визначаємо вартість матеріалу:

в ТП1: грн.;

в ТП2: грн.

3. Розраховуємо заробітну плату основних робітників, задіяних в технологічному процесі:

в ТП1:грн.;

в ТП2:грн.

4. Визначаємо величину нарахувань на заробітну плату:

в ТП1: грн.;

в ТП2:грн.

5. Визначаємо заробітну плату основних робітників з нарахуваннями:

в ТП1: грн.;

в ТП2: грн.

6. Визначаємо накладні витрати поточного характеру:

в ТП1: грн.;

в ТП2: грн.

7. Розраховуємо поточні витрати на виготовлення заданої партії деталей:

в ТП1: грн.

в ТП2:грн.;

8. Розраховуємо одноразові поточні витрати на створення технологічних ліній:

для ТП1: грн.;

для ТП2: грн.

9. Визначаємо розмір критичної партії продукції двох технологічних процесів:

шт.

10. Будуємо графік порівняння собівартості виготовлення партій деталей за першим та другим технологічними процесами:

грн.;

грн.

Графік порівняння собівартості процесів

11. Висновки за результатами розрахунків:

Аналізуючи результати наших розрахунків ми бачимо, що коли річна програма складається з менше, як 46 деталей, то економічно вигідніше використовувати другий вид технологічного процесу. Коли не підприємстві річна програма становить 46 і більше деталей то доцільніше прийняти другий вид технологічного процесу. Ну і звичайно при програмі випуску 46 деталей за рік на двох видах технологічних процесів затрати будуть однакові, тому можна використати будь-який з цих двох процесів.

12. Визначаємо собівартість одної деталі в заданій партії:

ТП1: грн.;

ТП2: грн.

4.3 Визначення коефіцієнта використання матеріалів

Завдання № 3

Визначити коефіцієнт використання матеріалу при виготовленні стакану згідно ескізу з діаметром D=120мм., висотою h=80мм. З металевої стрічки товщиною 2,5 мм і довжиною 2000 мм. Намалювати схему розкладки деталей в стрічці.

Розв'язання:

1.Визначаємо - задана деталь стакан з діаметром D=120мм., висотою h=80мм. З металевої стрічки товщиною 2,5 мм.

2.Виходячи з конфігурації деталі встановлюємо, що не всі елементи розміщені в одній площині, тобто деталь відноситься до групи просторових деталей. Для її виготовлення необхідно здійснити дві операції:

1- виготовлення заготовки у формі круга з діаметром

2- витягнення стакану

3. Виходячи з конфігурації деталі та технології її штампування намалюємо схему розкладки деталей в стрічці.

Оскільки деталі круглої форми, то перемички між контурами деталей передбачені і визначаються виходячи з товщини матеріалу t=2,5мм. За даними таблиці (b=2,0) наведена розкладка забезпечує видалення відходів і максимальне використання матеріалу.

Товщина листа, мм	0,8	1,0	1,2	1,5	2,0	2,5	3,0	3,5
Ширина кромки (а),мм	1,5	1,6	1,7	1,8	2,1	2,4	2,6	2,9
Ширина перемички (в),мм	1,3	1,35	1,4	1,5	1,8	2,0	2,3	2,5

4. Шукаємо D₀ , яке необхідно для виготовлення круглої заготовки.

D₀ ===229,78 мм.

5. Визначаємо крок подачі. Крок подачі дорівнює найбільшому розміру деталі у напрямі подачі. Тобто

K= D₀+b= 229,78 + 2 = 231,78 мм.

6. Оскільки заготовка круглої форми, то ширина кромки дорівнює ширині перемички (b=a=2мм).

7. Визначаємо потрібну ширину стрічки або штаби. Тоді потрібна стрічка або штаба мінімальною шириною

B= D₀+2a=229,78+2*2=233,78 мм.

8. Визначаємо кількість деталей, яку можна виготовляти із стрічки довжиною L= 2000мм.

N_a=

9. Обчислюємо площу деталі:

F =

F = мм.

10. Розраховуємо коефіцієнт використання матеріалу:

KBL=

11. Висновок:

Аналізуючи результати наших обчислень КВМ можна зробити слідуючі висновки. Оскільки КВМ становить 71%, виробництво є ефективним.

Використана література

1. Суберляк О.В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Суберляк, П. І. Баштанник. -- Львів : Растр-7, 2007. -- 375 с. - ISBN 978-966-2004-01-4.

2. Суберляк О.В., Баштанник П.І. Технологія виробництва виробів з пластмас і композитів (Частина 1): Навчальний посібник. - К.: ІСДО, 1995. - 164 с.

3. Суберляк О.В., Баштанник П.І. Технологія формування погонажних виробів з пластмас. (Част. 2): Навчальний посібник. - К.: ІСДО, 1996.-84 с.

4. Пахаренко В.А., Яковлєва Р.А., Пахаренко А.В. Переработка полимерных композиционных материалов. К: Воля 2006 - 552с. -- ISBN 966-8329-27-9

5. Костин П.П. Физико-механические испытания металлов, сплавов и неметаллических материалов. - М.: Машиностроение, 1990. - 256 с.

6. Бортников В.Г. Основы технологии переработки пластических масс. Л.: Химия, 1983.

7. Основы технологии переработки пластмасс: Учебник для вузов/ С.В. Власов, Л.Б. Кандырин, В.Н. Кулезнев и др. -- М.: Химия, 2004. -- 600с. -- ISBN 5-03-003543-5

8. Липатов Ю.С. Физическая химия наполненных полимеров. М.: Химия, 1977. 304 с.

9. Микульський В.Г. Будівельні матеріали, підручник. М.: АСВ 2000 р. - 536 с.

10. Домокеев А.Г. Будівельні матеріали, підручник для вузів. М.: Вища школа 1989р. - 495 с.

11. Китайгородський І.І. Технологія скла. М.: Изд. літ. з будівництва 1967р. - 564 с.

12. В.А.Гурин, В.П.Востріков. - Рівне: НУВГП, 2004,-24с

Размещено на Allbest.ru

...