Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. АРХітектурний розділ

1.1 Генплан

1.2 Обємно-планувальне рішення

1.3 Конструктивна частина

1.4 Теплотехнічний розрахунок

2. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА

2.1 Розрахунок багатопустотної плити перекриття.

2.1.1 Вихідні дані

2.1.2 Розрахунок по міцності нормальних перерізів.

2.1.3 Розрахунок по міцності нахилених перерізів.

2.1.4 Розрахунок прогинів

2.2 Розрахунок сходового маршу

2.2.1 Визначення навантажень і зусиль.

2.2.2 Розрахунок по міцності

2.2.3 Розрахунок по міцності перетинів, похилих до поздовжньої осі елемента.

2.2.4 Розрахунок по граничних станах другої групи

2.2.5 Розрахунок перетинів нормальних до поздовжньої осі елемента, по утворенню й розкриттю тріщин.

2.2.6 Розрахунок перетинів, похилих до поздовжньої осі елемента, по утворенню тріщин.

2.2.7 Розрахунок по деформаціях.

3. ТехнологіЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА

3.1 Загальні вказівки

3.2 Порівняння й вибір технологічних рішень

3.3 Технологічні карти

3.4 Календарний план

3.5 Будгенплан

3.5.1 Проектування будівельних генеральних планів.

3.5.2 Розрахунок складських приміщень

3.5.3 Визначення потреби будівельного майданчика в

тимчасових будинках і спорудженнях.

3.5.4 Потреба будівництва у воді

3.5.5 Енергопостачання будівництва.

3.5.6 Тимчасове теплопостачання будівництва.

4. охорона навколишнього середовища

4.1 Охорона грунтово-рослинного покриття

4.2 Охорона поверхневих і підземних вод

4.3 Заходи по цивільній обороні та безпеці

4.4 Заходи з підвищення захисту від хімічного та радіаційного забрудення

5.охорона праці

5.1 Виробнича санітарія

5.2 Пожежна безпека

5.3 Шляхи і час евакуації

5.4 Заходи з охорони праці та техніки безпеки

Бібліографічний список

1. Архітектурний розділ

1.1 Генплан

Запроектований будинок знаходиться у м. Володимир-Волинський.

Генплан забудови запроектовано відповідно до нормативних документів. Генеральний план узгоджений із загальним планом забудови і розвитку села.

До будинку передбачено два під'їзди шириною 3,5 м. Один під'їзд із сторони центрального входу в будинок, а другий під'їзд - до технічного входу. Також передбачені окремі під'їзди до гаражів та стоянки індивідуального автотранспорту. Покриття доріг виконується з асфальтобетонної суміші. Разом з житловим будинком проектуються дитячий та спортивний майданчики, альтанка, зупинка громадського автотранспорту.

На прилеглій до будинку території запроектовано пішохідні доріжки з лавками для відпочинку. Ширина доріжок - від 1,5 до 2,5 м.

Для забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов рекомендується озеленення: посадка хвойних дерев, кущів групового насадження, площадки з трав'яним покриттям та квіти.

Для відведення атмосферних вод з території передбачаються каналізаційні лотки, які підключені в міську систему очисних споруд.

Прилегла до житлового будинку територія освітлюється в вечірній період ліхтарями.

Таблиця 1.1. Техніко-економічні показники

№	Найменування показників	Один. вимір.	Значення
1.	Площа забудови	м2	484,24
2.	Загальна площа	м2	1264,9
3.	Будівельний об'єм	м3	7280

1.2 Обємно-планувальне рішення

Житловий будинок бекаркасного типу запроектовано розмірами в осях 36,4 х14,3 м. висотою чотири поверхи поверхи.

Висота поверху 2,8.

На поверсі розміщено шість квартир з наступними

приміщеннями :

- гостьові,

- спальні,

- кухні,

-ванни;

- туалет

В будинок є два входи.

1.3 Конструктивна частина

Характеристика будинку.

Будинок житловий цегляний, чотирьох поверховий

Фундаменти - стрічкові монолітні.

Перекриття - збірні з/б круглопустотні плити перекриття.

Покрівля - шатрова

Покриття - металочерепиця типу "Каскад"

Стіни - цегляні = 510,380 мм

Перегородки - цегляні = 65,120 мм

Сходи - збірні з/б марші з напівплощадками.

Вікна - металопластикові.

1.4 Теплотехнічний розрахунок

Кліматологічні дані місця будівництва

Температура холодної п'ятиденки tx5 = - 20 ° С

Температура опалювального періоду to.п. = + 0,3°С

Температура холодного періоду х.п. = - 8 ° С

Тривалість опалювального періоду Zо.п. = 184 доби

Умови експлуатації Б

Зона вологості Н

Кількість градусо-діб КГД.= (18 - 0,3)х184 = 3257

Згідно КГД житловий будинок знаходиться в II зоні будівництва. Нормований опір теплопередачі захищень Rнорм.:

зовнішня стіна 2,1 (м² ° С)/Вт

горищне перекриття 2,5 (м² ° С)/Вт

перекриття над підвалом 2,4 (м² С)/Вт

вікно 0,42 (м² ° С)/Вт

Теплотехнічний розрахунок зовнішніх

будівельних захищень.

а). Зовнішня стіна

Рис 2.1 Схема стіни

1)Внутрішній тиньк (вапняно-піщаний) С

2).Цегляна кладка з повнотілої цеглиC

3) Пінополістирол плиточний ТУ6-05-11-78-

C

4). Зовнішній тиньк по скловолокнистій сітці C

Загальний термічний опір:

(м^2оС)/Вт

(м^2оС)/Вт

(м^2оС)/Вт

2,1=0,81+

(м) Приймаємо

Коефіцієнт теплопередачі захищення

(м^2оС)/Вт

(м^2оС)/Вт

Потрібний термічний опір

(м^2оС)/Вт

Перевірка умови:

1,1м²С/Вт2,16м²С/Вт2,1 м²С/Вт

б) Горищне перекриття

1). Стяжка з цементного розчину М 100 з армуванням сіткою 200x200 з арматури 4 В-ІС

2).Утеплювач-напівжорсткі мінераловатні плити

C

3). Пароізоляція-шар рубероїду на бітумній мастиціC

4). Вирівнюючий шар з цементного розчину

C

5). З/б плита перекриттяC

(м^2оС)/Вт

(м^2оС)/Вт

(м^2оС)/Вт

(м) Приймаємо

(м^2оС)/Вт

Потрібний термічний опір

(м^2оС)/Вт

Перевірка умови:

1,46м²С/Вт2,56м²С/Вт2,5 м²С/Вт

в). Перекриття над підвалом.

1). Паркет щитовий ГОСТ 8486-66*

C

2). Холодна бітумна мастика ГОСТ 6617-76

C

3). Стяжка цементно-пісчана.

C

4). Пінополістирол плиточний ТУ 6-05-11-78-79.

C

5). З/б плита перекриття

C

(м^2оС)/Вт

(м^2оС)/Вт

(м^2оС)/Вт

(м) Приймаємо

проектування будинок теплопостачання конструктивний

2. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА

2.1 Розрахунок багатопустотної плити перекриття

2.1.1 Вихідні дані

Дано: в=6м, а=1,5м, h=0,22м.

Плита спирається на ригель зверху.

Розрахункові і нормативні загрузлі на перекриття дані в таблиці.

Таблиця 2.1

Найменування навантаження	Норм. кн/м2	гn	Розрах. кн/м2
1.Постійна -покриття з паркету д=20мм. -стяжка із цементно-піщаного розчину д=20мм -засипка шлаком д=40мм -залізобетонна плита перекриття д=220м	0,12 0,36 0,28 3	1,1 1,3 1,3 1,1	0,132 0,468 0,364 3,3
Загальна: 2.Тимчасова	3,76 3	1,2	4,264 3,6
Загальна	6,76		7,864

Розрахунок навантажень і зусилля на 1м.п плити:

g=4,264*1,5=6,4кн/мп

p=3,76*1,5=5,4 кн/мп

q+p=6,4+5,4=11,8 кн/мп

q_н=3,76*1,5=5,64 кн/мп

p_н=3*1,5=4,5 кн/мп

q_н+p_н=5,64+4,5=10,14 кн/МП

Розрахунок згинальних моментів рівний від дії повного навантаження:

М=q*l_о²/8=11,8*5,85²/8=50,5кн*м

l_о=6-0,2/2-0,1/2=5,85м

Розрахунковий згинальний момент від повного нормативного навантаження:

М^н=q^н*l_о²/8= 10.14*5.85²/8=43.4 кн/м

Розрахунковий згинальний момент від постійного навантаження:

М_зл=5.64*5.85²/8=24.1 кн*м

То саме від корисної нагрузкі

М_кр=4.5*5.85²=19.3 кн*м

Максимальна поперечна сила на опорі від розрахункової нагрузки.

Q=g*l₀/2=11.8*5.85/2=34.5кн

То саме від нормативної

Q_н=10.14*5.85/2=29.7кн

Розрахункові дані для підбору перетину бетон В-30

R _в =17000кн/м²,Rbt=1200кн/м², г_в2=0.9

Повздовжня арматура класу А-III

Rs=365мПа=365*10³кн/м²

R sn=290мПа=290*10³кн/м²

Поперечна арматура з сталі класу А-I

Rs=0.21кн/м² R sn=0.17 кн/м²

Армування зварними сітками і каркасами. Зварні сітки в верхній і нижній полках панелі виготовлені з звичайної проволоки класу Вр-I, Rs=315 кн/м².

Панель розраховуємо як балку прямокутного перерізу розмірами b*h=150*22

Проектуємо панель семи пустотною.

В розрахунку поперечного перерізу пустотної панелі проводимо до еквівалентному двотавровому перерізу. Замінюємо площу круглих пустот прямокутниками тої самої площі і того же моменту інерції.

Вираховуємо:

H₁=0.9d=0.9*0.159=0.143м

Hf=hf`=h-h₁/2=22-14.3/2=3.85см=0.0385м

B=(1500-30)-7*14.3=46.9см-приведенна розрахункова ширина зжатої полки

2.1.2 Розрахунок по міцності нормальних перерізів

Перевіряємо висоту перерізів.

H=c*l₀*Rs*Qg^н+p^н/Es*g=18*5,85*365000*2*3,76+3/200*6,76*1000=0,21м

Отже прийнята висота h=22см достатня.

H`f/h=3,85/22=0,173›0,1

В розрахунок вводимо вся ширину полкі.в_н?=147см.

Вираховуємо:

A₀=M/Rb*гb₂*bn`*h₀²=50,5*10³/17000*0,9*1,47*(0,19)²=0,0622

h=h-a=22-3=19см

Знаходимо: о=0,064, з=0,967

Висота зжатої зони

X=о*h₀=0,064*19=1,216 ›h?f=3,85см - нейтральна вісь проходить в границях зжатої полки.

Площа перерізу повздовжньої арматури:

As=M/з*h₀*Rs=50,5/0,967*0,19*365*10³=7,5*10^-4м²

As=7,5см²

Приймаємо 4ш16 As=8,04см²

Приймаємо сітку с As=1,87см²

Сітка (5Вр-I-200/4Вр-I-250)*1400*5900*15/20

2.1.3 Розрахунок по міцності нахилених перерізів

Провіряємо умову необхідності постановки поперечної арматури для багатопустотної плити за формулою

Q<гb₂*Rbt*b*h₀

Q=345кН < гb₂*Rbt*b*h₀=1200*0,4*0,469*0,19=41,9кН

Відповідно, кількість поперечної арматури не потребує приділяти розрахунковій. Поперечну арматуру передбачуємо з конструктивних рішень, розташовуємо з шагом

И= h/2=22/2=11см, И<15см.

2.1.4 Розрахунок прогинів

Момент в середині прольоту рівний: від повної нормативного

М^н= 43.4 кн/м

Від постійного навантаження:

М_зл=24.1 кн*м

Від короткочасного навантаження:

М_кр=4.5*5.85²=19.3 кн*м

Визначаємо прогин панелі приблизним методом ,використовуючи г_гр, то для цього попередньо визначимо:

г=г'=(b_п'-b)*h_п'/b*h₀=(147-46,9)*3,85/46,9*19=0,43

м_n=As*Es/b*h₀*Eb=9,41*200/46,9*19*26=0,081

г_гр=9,5 при м_n=0,081-Значення для орієнтовної оцінки деформації залізобетонних елементів і арматури класу А-III

Загальна оцінка деформації за формулою

l/h₀+18 h₀/l<г_гр

так як l/h₀=585/19=30>9,5- умова не виконуеться, потрібен розрахунок прогинів.

Прогин в середині прольоту панелі за формулою:

F_м=S*l²/Sc=5/48*5.85²*1/Sc

Це 1/Sc- кривизна в середині прольоту панелі за формулою:

1/Sc=1/Fs*As*h₀²*(M_кр/K_1кр+M_кр-K_2дл*b*h²*K_р2/K_1дл)= 1*10⁴/200*9,41*0,19²*(19,3/0,58+24-0,39*0,469*0,22²*1,8*10³/0,48)=7,4*10^-5см^-1

тут K_1кр=0,58, K_1дл=0,48: K_2дл0,39 в залежності від м_n=0,081 і г=0,43

Вираховуємо прогин F:F_м=5/48*585²*7,4*10^-5=2,6см,

Що менше F_пред=3 см, для елементарного перекриття з плоскім потолком при 1=6..7,5м.

Розрахунок панелі на розкриття тріщин.

Гранично - допустима ширина розкриття тріщин а_сче=0,4мм,а_сче=0,3мм

Панель відноситься до III категорії розкриття тріщин.

Для елементів III категорії тріщиностійкості, розраховуючи по розкриттю тріщин, нормальних до повздовжньої вісі, при дії короткочасної і довготривалого навантаження повинно виконуватися рівняння:

А_сче=а_сче1+а_сче3-а_сче2<а_{сче през.}

Де (а_сче1-а_сче2)- прирощування ширини розкриття тріщин в результаті короткочасного збільшення навантаження від постійної і довготривалої до повної а_сче3-ширина розкриття тріщин від довготривалої дії постійних і довго тривалих навантажень.

Ширину розкриття тріщин вираховуємо.

А_сче=20(3,5-100µ)*д*з*цe*(Gs/Es)* ³vd

µ=As/b*h₀=9,41/46,9*19 =0,011<м=0,02-коефіціент армування

з=1-для стержневої арматури періодичного профілю.

Д= 1

ц_е= коефіціент враховуючий час дії навантаження

ц _е=1-при короткочасному навантаженні

ц _е=1,5-при довготривалому навантаженні

d=16мл по розрахунку

E=2*10⁸ кн/м²-для арматури класу А-III

д_а=M/A_s*Z₁=M/W_s

знаходимо Z₁:

Z₁=h₀-0.5h_f=19-0,5*3,85=17,1см.

Упругопластичний момент опору залізобетонного таврового січення після утворення тріщин.

W_s=A_s*Z₁=9,41*17,1=161см²

Розрахунок по довготривалому розкриттю тріщин.

М_дв=24,1кН.мНапруження в розтягнутій арматурі при дії посилених і довготривалих навантажень.

Ц_s2=M_дв/A_s*Z₁=24,1/161*10^-6=1,5*10⁵ кН/м²

Ширина розкриття тріщин від дії постійного і довготривалого навантаження

ц_e =1,5.

А_сче3= 20*(3,5-100*0,011)*1*1*1,5*1,5*10⁵ /2*10⁸*³v16

а_сче3=0,136мм.< а_{сче дон}=0,3мм - умова виконується.

Розрахунок по короткочасному розкриттю тріщин.

M^H=43,4кн*м,Мдл.=24,1кн*м

а_сче3=0,136мм.

Напруга в розтягнутій арматурі при одночасній дії всіх навантажень.

Ц_s1=M^н/A_s*Z₁=43,4/161*10^-6=2,7*10⁵ кН/м²

Приріст від короткочасного збільшення навантаження від довготривалої дії навантаження до її повної величини

Ац_s1= ц_s1- ц_s1=2,7*10⁵-1,5*10⁵=1,2*10⁵ кН/м²

Приріст ширини розкриття тріщин при ц_e =1

а_сче=а_сче1-а_сче2=20(3,5-100*0,011)*1*1*1*1,2*10⁵/2*10⁸*³v16=0,073мм.

Ширина розкриття тріщин при спільній дії всіх навантажень

а_сче=0,136+0,073=0,203=0,2< а_сче=0,4мм

Умова виконується.

2.2 Розрахунок сходового маршу

Для будинку запроектований сходовий марш, ребристої конструкції з напівплощадками шириною 1,15м з важкого бетону класу по міцності на стиск В15; для армування маршу прийнята стержнева арматура класу AI і АIII, ДЕРЖСТАНДАРТ 5781-82 і арматурного дроту класу Вр-I, ДЕРЖСТАНДАРТ 6727-80.

Характеристики бетону класу В15:

гb2 = 0,9 - коефіцієнт умов роботи бетону;

Rb =0,9х 8,5=7,65 МПа - розрахунковий опір бетону стиску;

Rbt =0,9х 0,75=0,68 МПа - розрахунковий опір бетону розтяганню;

Rb,ser=11 МПа - розрахунковий опір бетону осьовому стиску;

Rbt,ser=1,15 МПа - розрахунковий опір бетону осьовому розтяганню;

Eb =20500 МПа - модуль пружності бетону.

Характеристики для арматур класу АIII (по сортаменті):

Rs,ser=390 МПа, Rs =365 МПа, Es =20000 МПа.

Характеристики для арматур класу АI:

Rs,ser=390 МПа, Rs =365 МПа, Es =20000 МПа.

Характеристики для дроту класу Вр-I:

Rs,ser=395 МПа, Rs =360 МПа, Es =20000 МПа, Е_s=1,7·10⁵МПа

До тріщиностійкості маршу пред'являються вимоги 3-й категорії.

2.2.1 Визначення навантажень і зусиль

Таблиця 2.2. Навантаження на 1м² горизонтальній проекції

Вид навантаження	Навантаження, Па	Коефіцієнт по надійності
	Нормативна	Розрахункова
Постійна: Власна вага маршу: 24000/5,65х1,15 Огородження й поручні
	3694	4063	1,1
	200	220	1,1
Разом:	3894	4283	-
Тимчасова(короткочасна)	4000	4800	1,2
Усього:	7894	9083	-

Підрахунок навантаження наведений у таблиці 2.1.

Навантаження на 1м довжини маршу, що діють по нормалі до його осі:

- розрахункове повне q=9083·1,15=10,45кН/м

- нормативне повне q_n=7894·1,15=9,078кН/м

- нормативне довгострокове діюче q_nl=3894·1,15=4,480кН/м;

- нормативне короткочасне: q_n,sh=4000·1,15=4600Н/м

Розрахунковий проліт l₀=l·1/2с=5650-2·100/2=555см.

Зусилля від розрахункового навантаження:

згинальний момент

М= ;

поперечна сила

Q кН.

Зусилля від нормативного повного навантаження:

згинальний момент

;

поперечна сила

Q_n=0,5·9,078·5,55=25,2кН;

Зусилля від довгострокового діючого навантаження:

згинальний момент

М_nl= ;

поперечна сила

Q_nl=0,5·4,48·5,51=12,43кН;

Зусилля від короткочасного навантаження:

згинальний момент

М_n,sh= ;

поперечна сила

Q_n,sh=0,5·5,55·4,60=12,8кН.

2.2.2 Розрахунок по міцності

Розрахунок по міцності перетинів, нормальних до поздовжньої осі елемента. За розрахунковий перетин маршу приймають таврове висотою h=28см, ширина ребра b=20см, шириною полиці b_f^ґ=115см і товщиною полиці h_f^ґ=3см.

Визначаємо площу перетину поздовжніх робочих арматур. При а=3см робоча висота перетину h₀=28-3=25см.

При б₁=0,85, щ= б₁-0,008R_b=0,85-0,008·7,65=0,789.

Значення у_sR=R_s=365МПа; у_sc,u=500МПа, тоді

о= = і

А_R=о_R(1-0,5· о_R)=0,655(1·0,5·0,655)=0,441.

Тому що

M_t=b_f^ґ·h_f^ґ·R_b(h₀-0,5h_f^ґ)=115·3·7.65(25-0.5·3)х х100=62кН/м>М=40,22кН·м,

то нейтральна вісь проходить в межах полички і переріз розглядають як прямокутний шириною b_f^ґ=115см.

Визначаємо

А₀= < А_R=0,441.

(по сортаменті о =0,089) і необхідну площу перетину арматури

А_s= о· b_f^ґ· h₀см².

Приймаємо для армування поздовжніх ребер 2Ш А-III (А_s=6,28).

2.2.3 Розрахунок по міцності перетинів, похилих до поздовжньої осі елемента.

Обчислюємо величини

ц_b1=1-в·R_b=1-0,01·7,65=0,924,

б= і задаємося S=10см.

Тоді А_sw=n·f_w=2·0,196=0,392см²;

;

ц_w1=1+5б·м_w=1+5·9,52·0,0020=1,095.

Тому що умова

Q=29кН>0,3

ц_w·ц_b1·R_b·b·h₀=0,3·1,095·0,924·7,65·20·25·100=116кН задовольняється, то прийняті розміри перетину достатні.

При відсутності попереднього напруження Р=0 і ц_n=0 умова Q=29кН>ц_b4·R_bt·b·h₀(1+ ц_n) =0,6·0,68·20·25 (1+0) ·100=20400Н=20,40кН не задовольняється, тому поперечну арматуру необхідно ставити по розрахунку.

Послідовно обчислюємо (приймаємо b_f^ґ=31см).

q_sw=R_sw·Н/см;

b_f^ґ=b+3 h_f^ґ=20+3·3=29см>b_f^ґ=115cм;

обчислюємо коефіцієнт враховуючий вплив поздовжніх сил

ц_f=

З₀=.,

де приймаємо коефіцієнт ц_b2 =2 -для важкого бетону (по сортаменті).

Тому що З₀=42,02 см<2·25=50см, то обчислюємо

q_sw= ;

Визначаємо шуканий крок поперечних стержнів за формулою

S= ;

Визначаємо максимально припустимий крок поперечних стрижнів з урахуванням зниженого коефіцієнта 0,75 за формулою

S_max=0,75·ц_b2· (1+ ц_f +ц_n)

R_bt·b·h₀²/Q=0,75·2(1+0,09+0)·0,68·20·25²·100/29000=49см.

Тому що прийнятий крок поперечних стержнів S=10см менше отриманих S і S_max і по конструктивних міркуваннях його збільшувати не можна, то залишаємо цей крок для конструювання.

Призначений крок стержнів S=10см установлюємо в крайніх чвертях прольоту маршу, у середній половині якого крок поперчених стержнів приймаємо S=20см.

При армуванні маршу в полку по конструктивних міркуваннях поставлена сітка З2- 7Ш3Вр-200/21Ш4Вр-200, З3-7Ш3Вр-200/7Ш4Вр-200. Щаблі армуються сіткою З1- 7Ш3Вр-180/3Ш3Вр-180(11шт), тоді всі верхні арматури складе 124Ш3Вр +28Ш4Вр, АґS=12,33см.

2.2.4 Розрахунок по граничних станах другої групи

Обчислюємо геометричні характеристики наведеного перерізу:

наведена площа

A_red=A+б·A_s=115·3+20·25+9,52·6,28=905cм²;

статичний момент щодо нижньої грані

S_red=S+б·S_s=115·3·26,5+25·20·7,85+9,52·6,28·3=13249см²;

відстань від нижньої грані до центра ваги наведеного перетину

y_red= S_red/ A_red=13249/905=14,6 cм;

наведений момент інерції

I_red=I+б·I_s=115·3³/12+115·3·4,7²+20·25³/12+20·25·4,65²+9,52·6,28·9,5²=

=50128см⁴;

Момент опору

W_red= I_red/ y_red=50128/14,6 =3433див³;

пружно-пластичний момент опору при г=1,75

W_pl= г· W_red=1,75·3433=6008см³.

2.2.5 Розрахунок перетинів нормальних до поздовжньої осі елемента, по утворенню й розкриттю тріщин.

Тому що умова

M_r=M_n=35кН·м>М_скс=R_bt,ser·W_pl=1,156008=6909,2кН·м

- не задовольняється, то в перерізі поздовжніх ребер утворюються тріщини і необхідний розрахунок по їх розкриттю.

Обчислюємо характеристики:

м= <0,02;

при короткочасній дії навантаження (н =0,45)

ц_f= ;

л= цf· (1-)=0,83 (1-;

при тривалій дії навантаження (н =0,15)

ц_f= ;

л= 0,97 (1- ;

Значення, що характеризують навантаження

д_m= ;

M_tot=M_n=35 кН·м

д_m= ;

довгостроково діючу

M_tot=M_nl=17,25кН·м;

д_m= .

Відносна висота стиснутої зони:

о= ;

при короткочасній дії всього навантаження

о= ;

при короткочасній дії постійного й тривалого навантажень

о= ;

при тривалій дії постійного й тривалого навантажень

о= ;

Тому що оh₀=0,224·25=5,6 см<h_f^/=3см, то розрахунок слід вести як для прямокутного перерізу шириною b_f ^/. Однак, оскільки, з одної сторони, різниця між оh₀ и h_f^/ невелика, то розрахунок продовжуємо без коректування.

Плече внутрішньої пари сил:

z=h₀ ;

При короткочасній дії всього навантаження

z=25 ;

при короткочасній дії постійного й тривалого навантажень

z=25 ;

при тривалій дії постійного й тривалого навантажень

z=25 ;

Збільшення напруження в розтягнутих арматурах:

у_s= ;

при короткочасній дії всього навантаження

у_s= ;

при короткочасній дії постійного й тривалого навантажень

у_s= ;

при тривалій дії постійного й тривалого навантажень

у_s= ;

Ширину розкриття тріщин а_crc визначають за формулою:

а_crc=дц₁з;

при короткочасній дії всього навантаження

а_crc1=1·1·1;

при короткочасній дії постійного й тривалого навантажень

а_crc2=1·1·1;

при тривалій дії постійного й тривалого навантажень

а_crc3=1(1,6-15·0,013)1·.

У підсумку ширина нетривалого розкриття тріщин

а_crc.sh= а_crc1- а_crc2+ а_crc3=0,14-0,07+0,07=0,14мм< а_crc.adm=0,4мм;

ширина тривалого розкриття тріщин

а_crc.l= а_crc3=0,07мм<0,3мм, тобто в обох випадках ширина розкриття тріщин не перевищує припустимої.

2.2.6 Розрахунок перетинів, похилих до поздовжньої осі елемента, по утворенню тріщин

Розрахунок виконується для опорного перерізу, де згинальний момент близький до нуля (отже,у_х=0), на рівні сполучення полки з ребром

(y=h-y_red-h_f^/=28-14,6-3=10,4 cм)

і в центрі ваги наведеного перетину (y=0).

Статичні моменти S_red для відповідних рівнів рівні:

S_red =115·3·4,7+9,52·12,33·4,7=2183см³;

S_red =115·3·(3,2+1,5)+20·3,2² ·0,5+9,52·12,33 (3,2-1,5)=1923 см³.

Відповідні дотичні напруження й головні стискаючі й напруження, що розтягують, при у_х= у_у=0:

Обчислюємо коефіцієнт:

г_b4= >1,

приймаємо г_b4=1.

Перевіряємо умову:

у_mc=0,48< г_b4·R_bt,ser=1·1,15 =1,15МПа.

Тому що умова при розрахунку на нормативні навантаження дотримується, то тріщини в перетинах, похилих до поздовжньої осі елемента не утворюються.

2.2.7 Розрахунок по деформаціях.

За формулою обчислюємо коефіцієнт:

ц_m=

при дії всього навантаження

ц_m=

при дії постійного й тривалого навантажень

ц_m=

відповідні коефіцієнти ш_s=1,25- ц_ls· ц_m;

від короткочасної дії всього навантаження

ш_s=1,25- 1,1· 0,2=1,03>1 (приймаємо ш_s=1);

від короткочасної дії постійного й тривалого навантажень

ш_s=1,25- 1,1· 0,4=0,81 <1;

від тривалої дії постійного й тривалого навантажень

ш_s=1,25- 0,8· 0,4=0,93 <1.

Тепер за формулою обчислюємо кривизну:

від нетривалої дії всього навантаження

від нетривалої дії постійного й тривалого навантажень

від тривалої дії постійного й тривалого навантажень

.

Повна кривизна:

Прогин маршу:

f= < 3cм - у межах припустимого.

Перевірка жорсткості полягає в тому, щоб прогин від нетривалої дії вантажу 1000 Н не перевищував 0,7мм.

При перевірці використовують значення, відомі з попереднього розрахунку, і обчислюють додаткові:

згинальний момент:

M=M_n+

M=35000+

коефіцієнт д_m= .

відносна висота стиснутої зони:

о=

плече внутрішньої пари сил:

z=25 ;

ц_m= =

коефіцієнт

ш_s=1,25- 1,1· 0,19 =1,04>1(приймаємо ш_s=1);

Кривизна від додаткового вантажу N=1000H, що викликає згинальний момент:

M= =

;

і прогин від цього вантажу:

f= <0,7см. Прогин маршу допустимий.

Сходовий марш армується звареним просторовим каркасом КП-1, що складається із двох плоских каркасів, з'єднаних між собою окремими стержнями діаметром 12АI. Каркаси складаються з арматурної сталі класу АI і АIII, діаметр поздовжніх арматур прийнята 20мм, 18мм, 10мм, 8мм; поперечні арматури прийнята діаметром 6мм.

У поличку сходового маршу по конструктивних міркуваннях поставлена сітка З2- 7O3Вр-200/21O4Вр-200, З3-7O3Вр-200/7O4Вр-200

Щеблі маршу армуються сіткою З1 (7O3Вр-180/3O3Вр-180).

Монтажні петлі прийняті з арматур 12АI.

Арматурні сітки й каркаси виготовляються за допомогою контактного зварювання відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 10922-75

3. ТехнологіЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА

3.1 Загальні вказівки

Роботи виконувати відповідно до правил виробництва й приймання будівельно-монтажних робіт і дотриманням технології будівельного виробництва, викладеними у відповідних главах СНіП 3.01.01-85.

Роботи з риття котловану виробляються екскаватором Э-5124. Зачищення дна котловану виконується вручну. Зайвий ґрунт вивозиться автосамоскидами МАЗ-5166 у відведене місце.

Монтаж конструкцій підземної частини виконується краном марки КС4579, надземної частини краном марки ДЭК-631А.

Штукатурні роботи виконуються штукатурною пересувною станцією С-114 із застосуванням розчинонасоса 49А и затиральних машин С-86.

Малярські роботи виконують із використанням малярської станції С-115, шпаклювальної установки ЭО-53, фарбопульта ручного С-20А, фарборозпилювачів ручних С-19А и С-24А, електрофарбопульта С-61.

3.2 Порівняння й вибір технологічних рішень

При проектуванні транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт спочатку визначають обсяг перевезеного вантажу й необхідне число транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів, а потім вибирають оптимальний варіант комплектів машин на підставі техніко-економічних обґрунтувань і розробляють диспетчерські графіки поставки будівельних вантажів.

Для вибору варіанта транспортування матеріалів розглядаються наступні самоскиди.

Таблиця 3.1. Характеристики порівнюваних самоскидів

Характеристики	КамАЗ-5320	МАЗ-5166
Вантажопідйомність, кг/кН Маса автомобіля, кг/кН База, мм Потужність, кВт Розміри платформи, мм Найбільша швидкість, км/год	8000/78,5 7080/69,5 3190Ч1320 154,4 5200Ч2320Ч500 85	14500/142,2 9050/88,8 3950Ч1455 132,4 6260Ч2366Ч685 85

Кількість перевезеного вантажу автомобілем визначають виходячи з тягових розрахунків.

Розрізняють дві сили тяги: по потужності мотора й по зчепленню.

Сила тяги автомобіля на ведучих колесах дорівнює F, кн.

,

де 3,6 - коефіцієнт перекладу швидкості, виражений у км/год;

N - потужність автомобіля, кВт;

з - коефіцієнт корисної дії, що враховує втрати потужності у двигуні (0,8 - 0,85);

v - швидкість руху, км/год,

а) Камаз-5320:

F = (3,6 154,4 0,8)/85 = 5,23;

в) МАЗ-5166:

F = (3,6 132,4 0,8)/85 = 4,49.

Щоб машина не буксувала під час руху, необхідно, щоб сила тяги по потужності не перевищувала сили тяги по зчепленню, тобто

F<P_сц ц,

де Р_сц - зчіпна вага, рівний для автомобіля 0,55-0,66 їхньої повної ваги (з урахуванням ваги вантажу), кН;

ц - коефіцієнт зчеплення коліс автомобілів з покриттям, що залежить від стану дороги; при сухій і чистій дорозі для автомобілів ц=0,5-0,8, при вологої ц=0,2-0,4/4,

а) Камаз-5320:

5,23 < 0,6 (69,5+78,5) 0,5 = 44,4;

в) МАЗ-5166:

5,23 < 0,6 (88,8+142,2) 0,5 = 69,3.

При русі автомобіля виникають опору руху. Повний опір руху автомобіля W, кН

,

де Р - вага машини, кН;

G - вага перевезеного вантажу;

w₀ - коефіцієнт основного питомого опору руху;

w_i - опір від ухилу відповідній величині ухилу.

а) Камаз-5320:

W = (69,5+78,5)(0,036 +0) = 5,34;

в) МАЗ-5166:

W = (88,8+142,2)(0,019+0) = 4,39.

При усталеному русі дотримується умова

F=W

а) Камаз-5320:

F = 5,23 ? W = 5,34;

в) МАЗ-5166:

F = 4,49 ? W = 4,39.

Звідси вага перевезеного вантажу G, кн.

а) Камаз-5320:

G = (5,23/(0,036+0))-69,5 = 75,8;

в) МАЗ-5166:

G = (4,49/(0,019+0))-88,8 = 141,5.

Висновок: розглянуті варіанти самоскидів КамАЗ-5320 і

МАЗ-5166 підходять по тяговому розрахунку, і приймаємо їх для подальшого розрахунку.

Визначення необхідної кількості машин для обслуговування

одного крана

Тривалість виробничого циклу t_ц, хв

де l - відстань між пунктами навантаження й розвантаження, км, (10км);

v_ср - середня швидкість руху транспортних коштів, км/год, (25км/год);

t_п - тривалість навантаження транспортної одиниці, хв;

t_р - тривалість розвантаження транспортної одиниці, хв;

t_м - тривалість маневрування машини при вантажно-розвантажувальних роботах, (3 хв).

а) Камаз-5320:

t_ц= 22+(2·10·60)/25+22+3 = 95;

в) МАЗ-5166:

t_ц= 40+(2·10·60)/25+40+3 = 131.

Число транспортних одиниць N_T, шт, визначають за формулою

де t_Ц - тривалість виробничого циклу транспортної одиниці, хв;

t_П - тривалість навантаження транспортного засобу, хв

а) Камаз-5320:

N_T = 95/22 = 4;

в) МАЗ-5166:

N_T = 131/40 = 3.

Висновок: по кількості машин, необхідних для обслуговування крана, найбільш прийнятним є МАЗ-5166.

Визначення необхідних характеристик монтажного крана

Вибір типу крана залежить від методу монтажу конструкцій, також від об'ємно-конструктивного рішення будинку. Обраний кран повинен володіти: необхідною вантажопідйомністю для підйому найважчого елемента при відповідному вильоті гака з урахуванням маси загарбного пристосування й монтажного оснащення; необхідним вильотом гака для монтажу найбільш вилученого від осі крана елемента - L; необхідною висотою підйому гака від рівня стоянки для установки найбільше високо розташованого елемента з урахуванням розрахункової висоти загарбного пристосування - Нк. Для вибору крана попередньо визначають монтажні параметри елементів. Потім відповідно до цих параметрів розглядають можливі типи й марки кранів.

У зв'язку з тим, що будинок має порівняно невелику висоту й розміри в плані, ухвалюємо рішення щодо виборі стрілового самохідного крана.

Підбираючи стрілової кран, варто мати на увазі, що його вантажопідйомність змінюється в широкому діапазоні й залежить від трьох факторів: прийнятої довжини стріли, вильоту гака й застосовуваних виносних опор (для автомобільних і пневмоколісних кранів). З урахуванням цих параметрів її визначають по кривих вантажопідйомності.

Для монтажу елементів покриття стрілової кран вибирають виходячи із припустимого наближення його стріли до конструкції будинку (малюнок а). Це наближення приймають рівним 1м. При цьому розглядають найбільш несприятливий варіант, коли плиту покриття розташовують уздовж прольоту по поперечних стінах.

Необхідна відстань від рівня стоянки крана до верху оголовка стріли H_c, м, визначають за формулою

H_с = h₀ + h_з+h_э+h_г+h_п,

де h₀ - висота опори монтуючого елемента від рівня стоянки крана, м (відповідно до виданого завдання);

h_з - запас по висоті між опорою й низом монтуючого елемента, прийнятий з умови безпечного провадження робіт, м;

h_э - найбільша висота монтуючого елемента, м (по робочих кресленнях);

h_г - конструктивна висота вантажозахватного пристрою, м;

h_п - висота поліспаста, м

H_с = 14,5+2+0,6+1,5+1 = 19,6.

Вантажопідйомність крана т призначають із умов підйому найбільш важкого й найбільш вилученого від осі крана елемента, тобто по найбільшому вантажному моменті, обумовленому як добуток монтажної ваги елемента на необхідний виліт гака. Оскільки одним краном монтують всі типи конструкцій, то вибирають його за найбільшим значенням параметрів окремих елементів.

Необхідну вантажопідйомність крана Q, т, визначаємо за формулою

Q = Э+Г,

де Э - максимальна вага монтуючої конструкції, т;

Г - вага вантажозахватного пристрою, т

Q = 3+0,1 = 3,1.

Необхідний виліт гака крана L_кр, м, визначаємо за формулою



де b - мінімальний зазор між стрілою й монтуючим елементом, м ;

b₁ - відстань від центра ваги елемента, що піднімається, до наближеного до стріли крана краю елемента;

b₂ - половина товщини стріли на рівні верху монтуючого елемента, м;

b₃ - відстань від осі обертання крана до осі повороту стріли, м;

h_ш - відстань від рівня стоянки крана до осі повороту стріли, м

Визначаємо необхідну довжину стріли L_с, м, за формулою

За отриманим значенням мінімальної довжини стріли, вильоту гака, висоті підйому гака й необхідної вантажопідйомності по довіднику підбирають відповідні типи кранів. Тип монтажного крана й метод монтажу вибираємо у два етапи. Спочатку розглядаємо технічно прийнятні варіанти по необхідних параметрах кранів, а потім шляхом зіставлення техніко-економічних показників вибираємо оптимальний варіант.

Для ведення монтажних робіт приймаємо, на основі ТЕП кранів, гусеничний самохідний кран ДЭК-631А (L_стр=33 м), як більше економічний.

3.3 Технологічні карти

Технологічне проектування включає розробку оптимальних технологічних рішень і організаційних умов для виконання будівельних процесів, що забезпечують випуск будівельної продукції в намічений термін при мінімальній витраті всіх видів ресурсів. Оптимальним рішенням будівельного процесу - це визначення й розробка найкращих сполучень його параметрів і варіантів. Для цього на стадії проектування будівельного процесу послідовно здійснюється розробка технологічних варіантів виконання будівельного процесу, прийняття й розробка найбільш ефективного варіанта по технологічних і техніко-економічних показниках, документування будівельного процесу. Основним документом будівельного процесу, що регламентує його технологічного й організаційного положення, є технологічна карта. Виходячи зі складності й призначення об'єкта при розробці технологічної карти в основу проектування покладені наступні принципи:

- Прогресивна технологія й передові методи ведення будівельного процесу;

- Комплексна механізація з використанням високопродуктивних машин і механізмів;

- Виконання будівельного процесу потоковими методами;

- Наукова організація праці;

- Вибір методу провадження робіт;

- Дотримання правил охорони праці й техніки безпеки при проектуванні технологічної послідовності провадження робіт.

Технологічні карти - один з основних елементів ПВР, змістів комплекс інструктивних вказівок за раціональною технологією й організації будівельного виробництва; їхнє завдання - сприяти зменшенню трудомісткості, поліпшенню якості й зниженню вартості будівельно-монтажних робіт.

Технологічні карти розробляються з метою встановлення способів і методів виконання окремих видів робіт, уточнення їхньої послідовності й тривалості, визначення необхідних для їхнього здійснення кількості робочих, матеріальних і технічних ресурсів. Завдання проектування полягає в ухваленні раціонального рішення по строках і послідовності виконання процесу, складу технічних засобів, технічним нормалям, кількості й складу ланок (бригад) робітників. У кожному конкретному випадку таких рішень повинне бути трохи. Тоді сам процес проектування приймає варіантний характер. У цьому випадку з наявного арсеналу або знову розроблювальних технологічних рішень виконання ідентичних процесів може бути обране найбільш раціональне в заданих умовах конкретного об'єкта.

Технологічна карта на монтаж плит перекриття типового поверху

Перед початком монтажу плит перекриття необхідно виконати різні технологічні процеси. Ці процеси містять у собі транспортні, підготовчі й монтажні операції. Від правильності установки технологічної послідовності цих процесів залежать обсяги, собівартість і строки зведення всього будинку в цілому.

До транспортних процесів відносять доставку, розвантаження, складування й приймання плит перекриття. При складуванні плит перекриття перевіряють їхня якість, розміри, маркування й комплектність.

Підготовчі процеси включають облаштованість і подачу плит у вигляді монтажної одиниці на монтаж.

Монтажні процеси включають стропування, підйом, наведення, орієнтування й установку, розстроповку, вивірку й остаточне закріплення плит перекриття в проектному положенні.

Організаційно монтаж плит перекриття здійснюється за схемою монтаж «зі складу».

При організації монтажу зі складу всі вищевказані технологічні процеси й операції виконуються безпосередньо на будівельному майданчику.

Рис. 2. Схема

3.4 Календарний план

Таблиця 3.2. Відомість визначення витрат праці й машинного часу

№ п/п	Види робіт	Обгрунтування ЕНіР	Обсяги робіт	Трудомісткість робіт	Витрати машинного часу
			од. вим.	кіл-сть	норма на од., л-год	Кіл-сть на весь обсяг	норма на од., маш-год	Кіл-сть на весь обсяг
						л-год	л-дні		маш -год	маш -змін
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Внутрімайданчикові роботи	-	-	-	-	-	-	-	-	-
А. ПІДЗЕМНА ЧАСТИНА
I Земляні роботи
2	Планування площ зі зрізанням рослинного шару	§ Е2-1-5-2б	1000 м2	4,97	1,85	9,19	1,15	1,85	9,19	1,14
3	Розробка ґрунту екскаватором у відвал з навантаженням на автомобілі самоскиди	§ Е2-1	100 м3	105,69	-	355	44,37	-	355	44,37
4	Розробка ґрунту вручну	§ Е2-1-31-2-1е	м3	22,68	1,25	28,35	3,54	-	-	-
5	Ущільнення ґрунту	§ Е2-1-23-2-2б	100 м3	2,27	0,97	2,2	0,28	0,97	2,2	0,28
6	Влаштування бетонної підготовки	§ Е19-29	м3	17,9	0,67	11,46	1,43	-	-	-
7	Зворотне засипання бульдозером	§ Е2-1-21-2-6б	100 м3	28,12	0,48	13,5	1,69	0,48	13,5	1,69
8	Зворотне засипання вручну	§ Е2-1-44-1-2б	м3	281,2	0,88	247,46	30,93	-	-	-
II Основи фундаментів
9	Влаштування фундаменту	ДО 8	м3	713	-	588,9	73,61	-	75,52	9,44
III Конструкції підземних приміщень
10	Монтаж конструкцій підвального поверху	§ Е4-1	шт	404	-	631,3	78,91	-	149,6	18,7
11	Влаштування гідроізоляції	§ Е3-2	100 м2	3,8	-	29,66	3,71	-	-	-
12	Укладання плит перекриттів над підвалом	§ Е4-1	шт	150	1,32	198	24,75	0,33	49,5	6,19
13	Влаштування сходів входів у підвал із залізобетонних щаблів зі сходовими площадками	-§4-1-9 №8а	шт	6	1,44	8,64	0,54	0,36	1,08	0,14
14	Влаштування підстильного шару під підлоги підвалу		100 м2	65,52	-	563,4	54,6	-	-	-
Б. НАДЗЕМНА ЧАСТИНА
III Стіни
15	Монтаж конструкцій поверху (1-3 пов.)	§ Е4-1	шт.	350	-	713,8	89,3	-	97,61	12,2
	Монтаж конструкцій поверху (4 пов.)		шт	70	-	142,4	17,8	-	19,2	2,4
16	Цегельна кладка внутрішніх стін	§Е3-3 т.4 №8в	м3	55,03	3,3	181,6	22,7	0,32	17,6	2,2
17	Цегельна кладка перегородок	§Е3-11 №2	м2	1770,3	0,61	1079,9	134,9	-	-	-
18	Влаштування сходів входів		шт
19	Установка металевих огороджень	§ Е4-1-10-2а	т	0,37	2,2	0,8	0,1	0,55	0,2	0,03
IV Перекриття й покриття
20	Монтаж плит перекриття	§ Е4-1-7-2а	шт	378	0,77	291,1	36,4	0,19	71,82	9
21	Монтаж плит покриття	§ Е4-1-7-2а	шт	150	0,77	115,5	14,4	0,19	28,5	3,6
22	Монтаж ферм		шт
VI Заповнення прорізів
23	Заповнення вікон і вхідних дверей металопластиковими пакетами	§ Е6-1-14	100м	3,41	5,8	19,8	2,5	-	-	-
24	Заповнення дверних прорізів	§ Е6-1-14-1	100м	3,17	7	22,19	2,77	-	-	-
VII Влаштування покрівлі
25	Влаштування покрівлі	ДО 6,7	100м2	15,99	-	731,2	91,4	-	-	-
VIII Підлоги
26	Влаштування підстав під підлоги	-	100м2	196	-	1123,5	140,4	-	-	-
27	Покриття підлог з керамічної плитки	ДО2	м2	310	-	297,6	37,2	-	-	-
28	Покриття паркетних підлог	ДО3	м2	18	-	34,69	4,3	-	-	-
29	Покриття лінолеумових підлог	ДО4	м2	157	-	87,4	10,93	-	-	-
30	Покриття мозаїчно-бетонних підлог	§ Е19-29-3а	м2	526,2	1,4	736,7	92,1	-	-	-
В. ВНУТРІШНЯ ОБРОБКА
IX Обробка стін і стель
31	Штукатурка внутрішніх поверхонь стін	-	м2	3704,2	-	3195	399,4	-	-	-
32	Влаштування підвісних стель	§ Е8-3-12-1	м2	4096,9

Страница:

•  1 
•  2 

дипломная работа "Проектування чотириповерхового житлового будинку на 24 квартири" скачать

Подобные документы

• Проект триповерхового будинку

  Об’ємно–планувальне рішення житлового будинка. Специфікація основних індустріальних будівельних виробів. Інженерне обладнання будинку. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни та горищного покриття. Техніко–економічна оцінка проектного рішення.
  
  реферат [1,4 M], добавлен 11.08.2010
  

• Проектування комунікацій в будинку

  Принципи та головні напрямки підбору огороджуючих конструкцій сучасного житлового будинку. Розрахунок тепловтрат приміщень будинку, що проектується. Методика та основні етапи конструювання систем водяного опалення та систем вентиляції житлового будинку.
  
  контрольная работа [46,6 K], добавлен 13.06.2011
  

• Проектування будівництва двоповерхового 6 квартирного житлового будинку

  Загальна характеристика проектувальної будівлі. Об'ємно-планувальне рішення будівлі та показники. Функціональні вимоги, конструктивне вирішення будинку. Ґрунти, фундаменти, цоколі, внутрішні стіни, перегородки, перекриття, покриття, підлога, вікна, двері.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 18.10.2010
  

• Чотириповерховий житловий будинок

  Проектування чотириповерхового багатосімейного житлового будинку для покращення житлових умов населення і збільшення житлової загальної площі на одну людину. Вирішення питань планування присадибної ділянки. Генплан будівництва та інженерне обладнання.
  
  курсовая работа [117,3 K], добавлен 28.05.2014
  

• Проектування цегляного дев'ятиповерхового житлового будинку

  Шляхи підвищення довговічності будівель. Проектування у будинку покриття, даху, підлоги, сходи, вікна та двері. Зовнішнє, внутрішнє та інженерне опорядження. Специфікація збірних залізобетонних елементів. Теплотехнічний розрахунок горищного покриття.
  
  курсовая работа [28,7 K], добавлен 11.06.2015
  

• Архітектурно-конструктивний проект житлового будинку

  Об'ємно-планувальне рішення - загальне архітектурне рішення будівлі, що визначає характер, розміри, форми і відношення його приміщень у просторі. Функціональне зонування приміщень. Теплотехнічній розрахунок стінового огородження. Зовнішній вигляд будівлі.
  
  курсовая работа [48,9 K], добавлен 11.04.2010
  

• Проект п’ятиповерхового будинку

  Проект житлового п’ятиповерхового двохсекційного будинку в смт. Мотовилівка; розробка генплану. Об’ємно-планувальна структура та конструктивне рішення. Архітектурно-будівельна частина: вибір фундаментів, стін, підлоги, покрівлі; інженерні комунікації.
  
  курсовая работа [4,0 M], добавлен 14.03.2011
  

• Проект 15-ти поверхового житлового будинку з вбудованою поліклінікою у місті Дніпропетровськ

  Проектування конструктивної системи житлового будинку: фундаменту, стін, перегородок, перекриття, даху, сходів, підлоги, дверей та вікон. Виконання внутрішнього та зовнішнього оздоблення приміщення. Проведення розрахунку пустотної плити перекриття.
  
  дипломная работа [16,3 M], добавлен 16.05.2010
  

• Будівництво дев’ятиповерхового житлового будинку

  Дослідження конструктивних особливостей об'єкту будівництва. Технологія виконання процесу будівельних робіт. Матеріально-технічне забезпечення. Розрахунок об’ємів цегляної кладки. Визначення необхідних характеристик крана. Калькуляція заробітної плати.
  
  курсовая работа [36,2 K], добавлен 02.10.2014
  

• Житловий будинок. Котедж

  Норми проектування та клас будинку. Функціонально-технологічні та об’ємно-планувальні, протипожежні вимоги. Архітектурне рішення фасаду. Зовнішня та внутрішня обробка будинку. Генплан, конструктивна схема будівлі. Теплотехнічний розрахунок стін.
  
  курсовая работа [62,2 K], добавлен 22.06.2011
  

• Архітектурно-конструктивна розробка одноповерхового будинку

  Головні об’ємно-планувальні рішення одноповерхового будинку. Конструктивні рішення: фундаменти, зовнішні стіни, перемички, підлоги та стелі, покрівля, зовнішнє оздоблення, вікна, двері. Специфікація, розрахунок основних конструктивних елементів.
  
  контрольная работа [23,8 K], добавлен 03.05.2012
  

• Системи опалення та вентиляції житлового будинку у місті Чернігів

  Проект системи опалення і вентиляції для п’ятиповерхового трьохсекційного житлового будинку у місті Чернігів. Матеріал зовнішніх стін. Тепловий баланс приміщень. Гідравлічний розрахунок системи водяного опалення та вентиляційної системи будинку.
  
  курсовая работа [189,2 K], добавлен 12.03.2013
  

• Проектування конструкцій з дерева та пластмас

  Об’ємно–конструктивне рішення промислового будинку. Розрахунок конструкцій покриття, обрешітки, збір навантаження від покрівлі, клеєної дощато-фанерної балки. Проектування поперечної двошарнірної рами. Підбір поперечного перерізу дощатоклеєної колони.
  
  курсовая работа [556,2 K], добавлен 30.03.2011
  

• Багатоповерховий житловий будинок

  Об’ємно-просторове та архітектурно-планувальне рішення. Характеристика конструктивних елементів споруди. Специфікація елементів заповнення прорізів. Інженерне обладнання будинку. Специфікація бетонних, залізобетонних, металевих конструкцій будівлі.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 25.05.2014
  

• Проектування системи опалення житлової дев'ятиповерхової будівлі у м. Луганськ

  Теплотехнічний розрахунок системи опалення житлового будинку. Теплофізичні характеристики будівельних матеріалів для зовнішніх огороджуючих конструкцій, визначення теплових втрат. Конструювання системи опалення; гідравлічний розрахунок трубопроводів.
  
  курсовая работа [382,3 K], добавлен 12.03.2014
  

• Проект індивідуального житлового будинку

  Загальна характеристика житлового будинку. Архітектурно-композиційне вирішення генерального плану. Вертикальна і горизонтальна прив’язка будівлі. Зонування на житлову та господарську зони з врахуванням особливостей побуту. Економічні показники проекту.
  
  курсовая работа [26,6 K], добавлен 25.11.2014
  

• Газифікація села Н. Рябина В-Писарівського району Сумської області природним газом двохступеневою системою з розробкою газифікації житлового будинку та питань діагностики технічного стану систем газопостачання

  Загальні положення по підрахунках витрат газу. Технічні характеристики встановлених приладів. Гідравлічний розрахунок газопроводів. Газопостачання житлового будинку. Автоматика безпеки, контролю, регулювання, управління і сигналізації водогрійних котлів.
  
  курсовая работа [320,6 K], добавлен 27.12.2013
  

• Планування промислового будинку

  Дослідження об’ємно-планувального рішення будівлі ливарного цеху, який входить до складу машинобудівного заводу. Схема промислового будинку. Технічні характеристики і конструктивне рішення будівлі: гідроізоляція, кроквяні конструкції, плити покриття.
  
  курсовая работа [417,6 K], добавлен 12.04.2010
  

• Проект будинку зі срубу

  Робота над створенням стилю інтер'єру. Об’ємно-планувальне рішення, композиція, функціональне зонування об’єкту розробки. Засоби художньої виразності будинку: стиль, синтез дизайну та образотворчих мистецтв, використання якостей оздоблювальних матеріалів.
  
  курсовая работа [3,2 M], добавлен 06.04.2011
  

• Інтер’єр індивідуального 2-х поверхового житлового будинка

  Розробка та обґрунтування авторської дизайн-ідеї сучасного інтер’єру 2-поверхового будинку з урахуванням побажань господарів. Визначення композиційного рішення інтер’єру будинку. Ознайомлення з історичними зразками та аналіз роботи інших дизайнерів.
  
  курсовая работа [2,9 M], добавлен 17.06.2011
  

Другие документы, подобные "Проектування чотириповерхового житлового будинку на 24 квартири"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам