Проектування чотириповерхового житлового будинку на 24 квартири

де - максимальна витрата води в зміну на господарсько-питні потреби,

- коефіцієнт нерівномірності споживання (будівельні майданчики без каналізації ; з каналізацією ; душові установки ),

- число годин роботи в зміну.

Секундна витрата води на душові установки:

де - максимальна витрата води на душові установки,

- тривалість роботи душової установки (звичайно 45 хвилин або 0,75 години),

- коефіцієнт нерівномірності споживання.

При проектуванні БГП варто приймати на пожежогасіння витрата води 10 л/с, тобто передбачати одночасну дію струменів із двох гідрантів по 5 л/с.

Діаметр для тимчасового трубопроводу розраховуємо за формулою

де V - швидкість бігу води (1,5-2 л/c).

Розрахунок потреби будівництва у воді

Секундна витрата води на виробничі потреби (л/с):

- площа стін, які необхідно оштукатурити. На 1 м² потрібно 7-8 літрів води, тривалість споживання 8 годин.

- площа стін, які необхідно офарбити. На 1 м² потрібно 0,5-1 літр води, тривалість споживання 8 годин.

Таким чином, максимальна витрата води всіх споживачів на будівельному майданчику:

Секундна витрата води на виробничі потреби:

Секундна витрата води на господарсько-питні потреби визначається за формулою:

Норма споживання 20-25 літрів на одна працюючого, тривалість споживання t₂=8 годин, коефіцієнт нерівномірності k₂=2.

Максимальна витрата води в зміну на господарсько-питні потреби:

Секундна витрата води на господарсько-питні потреби:

Секундна витрата води на душові установки:

Норма споживання 30-40 літрів на одна працюючого, тривалість споживання t₃=0,5 годин, коефіцієнт нерівномірності k₃=1.

Максимальна витрата води в зміну на господарсько-питні потреби:

Секундна витрата води на душові установки:

Витрата води на пожежогасіння

Повна потреба у воді:

Діаметр тимчасового трубопроводу:

3.5.5 Енергопостачання будівництва

Основним джерелом енергії, використовуваним при будівництві будинків і споруджень, є електрична енергія.

Для харчування машин і механізмів, електрозварювання технологічних потреб застосовується силова електрична енергія, джерелом якої є високовольтні мережі. Для освітлення будівельного майданчика використовується освітлювальна лінія. Електропостачання будівництва здійснюється від діючих систем або інвентарних пересувних електричних станцій.

При проектуванні будівельного генерального плану необхідно вирішити питання електропостачання будівельного майданчика:

· визначити потрібну трансформаторну потужність, кВ/А;

· вибрати джерела електричної енергії;

· установити примусову схему електричного постачання зі споживачів і основних мереж на будівельний генеральний план.

Електрична енергія на будівельних майданчиках споживається для харчування машин, тобто виробничих потреб, для зовнішнього й внутрішнього освітлення й на технологічні потреби.

На підставі календарного графіка виробництва й графіка роботи машин визначаються електричні споживачі і їхня потужність, установлювана в період максимального споживання електричної енергії.

Потужність силової установки для виробничих потреб визначається за формулою:

де P_пр - споживачі виробничих потреб, k_C - коефіцієнт попиту,

cosц - коефіцієнт потужності.

Потужність мережі зовнішнього освітлення визначається за формулою:

Потужність мережі для освітлення території провадження робіт, відкритих складів, внутрібудівельних доріг і охоронного освітлення визначається за формулою:

Потужність для освітлення робочих місць визначаться за формулою

Кількість енергії для внутрішнього освітлення визначається за формулою:

Загальна потужність

По загальній потужності підбирається трансформатор.

3.5.6 Тимчасове теплопостачання будівництва

Тимчасове теплопостачання будівельних майданчиків призначено для опалення й гарячого водопостачання побутових, службових і підсобних будинків і споруджень. Крім того, теплопостачання необхідно для опалення тепляків і технологічних потреб. Загальну потребу в теплі кДж/год обчислюють за формулою:

де - витрата тепла на опалення будинків і тепляків,

- витрата тепла на технологічні потреби,

- коефіцієнт, що враховує втрати тепла в мережах, прийнятий 1,1 - 1,15,

- коефіцієнт, що відбиває добавку й невраховані витрати тепла, прийнятий 1,1 - 1,2.

Джерелами теплопостачання будівельних майданчиків є існуючі ТЕЦ і центральні котельні.

4. охорона навколишнього середовища

4.1 Охорона грунтово-рослинного покриття

Перша категорія із спокійним рельєфом придатним для забудови, трасування вулиць і організації стоку.

Це найбільш придатні, м'яко освоювані території, які не потребують спеціальних міроприємств по інженерній підготовці, крім зняття родючого шару.

Друга категорія - обмеженої придатності території, а саме:

1) понижені ділянки із високим рівнем ґрунтових вод, що означає їх періодичне підтоплення.

2) Горбиста частина рельєфу, що створює труднощі при укладанні доріг, комунікацій чи інших мереж. Тут можуть спостерігатися зсуви ухилів.

Наша ділянка належить до першої категорії. На будівельному майданчику проводимо зрізання рослинного шару грунту на глибину 0,3м.

Грунт вивозимо на відстань 1км. Цей грунт буде частково використаний на благоустрій території, а частково на відновлення сільськогосподарських угідь. Роботи по озеленню території виконується лише після завершення всіх решта будівельних робіт. Родючий грунт закладається шаром 15см і транспортується машинами із скреперами, а розрівнюється бульдозером і вручну. Основними видами забруднення грунтів є господарсько-стічні води, мастила, бензин, бите скло, різного роду сміття, тощо.

Тому передбаченні: сміттєзбірник, майданчик для битої скляної тари.

4.2 Охорона поверхневих і підземних вод

Для найбільш оптимального використання прісної води слід провести такі заходи:

- економія води шляхом використання її технологічних процесів по замкнутому циклу;

- вжиття заходів щодо зменшення її витрат;

- охорона джерел постачання прісної води в природі: струмків, річок, озер і т.д. , створення вздовж них захисних смуг;

- агромеліоративні заходи;

- введення програмних методів обробки землі;

- впровадження циркуляції води для зрошування земель.

Стічні води, поступають в накопичувач стічних вод, після цього їх перекачують в очисні споруди, де їх очищають. Очисні води поступають у зовнішню мережу господарсько-побутової каналізації.

Дощова каналізація проектується для відведення дощових вод, як відводяться з майданчику одним випуском d= 600мм в канаву. Дощові води від водозбірників проходять місцеве очищення.

4.3 Заходи по цивільній обороні та безпеці

У зв'язку з тим, що в будинку буде проживати велика кількість мешканців, то на випадок стихійного лиха, катастроф, природних надзвичайних ситуацій передбачено наступні заходи:

§ житловий будинок обладнано засобами зв'язку, а також підключено до міської радіотрансляційної мережі для забезпечення можливості повідомлення населення про небезпеку;

§ для евакуації мешканців з будинку передбачено один вихід з центрального входу і окремий вихід з підвального приміщенні;

§ з кожної квартири для евакуації при пожежі влаштовуються пожежні виходи через люки розмірами 600х600 мм на балконах;

§ влаштовується незадимляєма сходова клітка, яка відділена від житлових приміщень тамбуром з розпашними дверима;

§ будинок знаходиться на забудованій території з розвинутою транспортною інфраструктурою, що дає можливість евакуації населення автотранспортом;

§ на невеликій відстані від будинку знаходиться лікарня швидкої допомоги, що гарантує надання медичної допомоги постраждалим при виникненні надзвичайної ситуації.

При будівництві та експлуатації даного об'єкту необхідно дотримуватись комплексу заходів із забезпечення техногенно-екологічної безпеки. Будівництво даного будинку не повинно негативно впливати на стан навколишнього середовища.

Для забезпечення захисту повітряного басейну в даному проекті передбачено наступні заходи:

§ встановлення фільтрів в системі вентиляції будівлі;

§ опираючись на протипожежну безпеку та профілактику замість системи газопостачання проектується система електропостачання.

Для забезпечення екологічної безпеки водяного басейну проектується водовідводи для дощових та технічних вод. Стічні води перед спуском у загальну каналізаційну мережу піддаються очистці. Для забезпечення безперервної подачі води проектують на випадок пошкодження основного водопроводу додаткову вітку, яка повністю не залежить від загальної системи водопостачання. Також проектують додаткові ємності запасу води. Для забезпечення нормального напору води встановлюється насосна станція. З пожежних міркувань в підвальному приміщенні на стоянці індивідуального автотранспорту проектують резервуар та спринклерна система пожежегасіння.

4.4 Заходи з підвищення захисту від хімічного та радіаційного забруднення

§ герметизація споруди шляхом герметизації дверей та віконних пройомів;

§ ефективне використання горизонтальних і вертикальних огороджень (стіни, перекриття);

§ зменшення числа пройомів в захисних огородженнях та влаштування умов, що забезпечують їх швидке закривання.

Для забезпечення підвищення стійкості об'єкту на забезпечення постачання його водою, необхідно, щоб система водопостачання базувалась не менш ніж на двох незалежних одне від одного джерелах, одне з яких повинне бути підземним.

5. охорона праці

5.1 Виробнича санітарія

На будівельному майданчику повинні виконуватись вимоги щодо виробничої санітарії для забезпечення комфортних та безпечних умов праці. Температура навколишнього середовища повинна бути в межах +10 ч +27єС. При температурі вище +27єС повинна нараховуватись доплата до заробітної плати. При температурі нижче -10єС робочому персоналу повинні видаватись індивідуальні засоби обігріву.

При швидкості вітру більше 15 м/с, тумані, сильних атмосферних опадах роботи під відкритим небом слід припиняти.

Вологість повітря повинна бути в межах 75ч85%.

Рівень звуку не повинен перевищувати 85 дБ. Зони з рівнем звуку вище 85 дБ повинні бути позначені відповідними знаками. Робота в цих зонах без засобів індивідуального захисту категорично забороняється.

В тимчасових приміщеннях температура повітря повинна бути в межах +16 ч +22 єС в залежності від призначення приміщення. Вологість повинна бути в межах 60%.

Для освітлення території будівництва у вечірній час проводимо розрахунок необхідної кількості прожекторів:

S - площа освітлення 6942=2898 м²

m - коефіцієнт розсіювання m=1,3

E - середня норма освітлення - 10 люкс

k - коефіцієнт запасу - 1,25

F - світловий потік - 17200

- К.К.Д. - 0,85

прожектора.

Приймаємо 4 прожектора.

Виконання робіт на неосвітленій території категорично забороняється. На будівельному майданчику крім основного необхідно передбачити аварійне освітлення (інвентарні пересувні електричні ліхтарі з акумуляторами чи сухими елементами).

На будгенплані об'єкту показано розташування підйомно-транспортних механізмів, шляхів їх переміщення і радіуси дії кранів, приоб'єктні склади, шляхи переміщення транспорту, який постачає матеріали, деталі і конструкції, постійні і тимчасові мережі елекро-, водопостачання та каналізації, тимчасові адміністративно-побутові споруди. Також зазначені небезпечні зони.

Розрахунок тимчасових мереж, приміщень і складів, а також їх детальний опис є в розділі “Організація і технологія будівництва”.

5.2 Пожежна безпека

Для забезпечення пожежної безпеки на будівельному майданчику проводимо розрахунок протипожежного запасу води.

Розхід води для пожежегасіння прийнято згідно з (16). В розділі "водопостачання і водовідведення" є розрахунок системи протипожежного водопостачання.

Розрахуємо необхідний об'єм води для пожежегасіння.

Норма води з розрахунку двох струмин л/с

Час пожежі для будинку І категорії вогнестійкості 2 години.

Розхід води :

Q=523600=36000 л=36 м ³

Для поновлення цього запасу впродовж 24 годин необхідно подавати води:

При витраті води 2,5 л/сек резервуар можна заповнити водою за

.

Відношення дійсного можливого терміну поновлення протипожежного запасу води до потрібного складає : .

Забороняється в споруді, яка будується, влаштовувати склади легкозаймистих та горючих рідин, матеріалів, карбіду кальцію та інших вогненебезпечних речовин і матеріалів.

В місцях, найбільш небезпечних в пожежному відношенні, необхідно розташувати вогнегасники, бочки з постійним запасом води, ящики з піском та щити з інструментом для пожежегасіння, згідно з нормами. Куріння в цих місцях категорично забороняється, а використання вогню дозволяється не ближче ніж 50 м.

Протипожежне обладнання повинне бути справним та зберігатись в робочому стані. Проходи до обладнання повинні бути завжди вільні. Місця зберігання протипожежного обладнання повинні бути позначені відповідними знаками.

На робочих місцях, де застосовуються клеї, мастики, лакофарбові та інші матеріали, що виділяють вибухонебезпечні речовини, не допускаються дії з застосуванням вогню. Ці місця повинні бути забезпечені первинними засобами пожежегасіння. Крім того, повинні бути прийняті заходи по запобіганню виникнення та накопичення зарядів статичної електрики.

5.3 Шляхи і час евакуації

В запроектованому будинку забезпечується евакуація через евакуаційні виходи всіх людей, впродовж необхідного часу. Кількість евакуаційних виходів прийнято із кожного поверху - по одному із кожної квартири (люк розміром 600х600 мм на балконах) та незадимляєма сходова клітка. Час евакуації для будинку І ступені вогнестійкості - 5 хв.

5.4 Заходи з охорони праці та техніки безпеки

Земляні роботи

До початку виконання земляних робіт викликати представників, які експлуатують існуючі підземні комунікації. Якщо виявлено підземні комунікації, які не позначені в документації, роботи необхідно терміново зупинити до отримання офіційного дозволу на подальше проведення будівельно-монтажних робіт від організацій, що експлуатують ці комунікації. Земляні роботи в охоронній зоні існуючих підземних комунікацій слід виконувати вручну (під наглядом виконроба або майстра) без різких ударів ручним інвентарем.

Перед допуском робітників в котлован або траншею керівнику робіт слід перевірити стійкість відкосів або кріплення стінок та видавати наряд-допуск, якщо глибина траншеї (котловану і т.п.) - більше 1,3 м.

Котловани і траншеї, які розроблені в зимовий період, при відлизі оглянути і при потребі прийняти заходи по забезпеченню стійкості відкосів.

Для переходів через траншеї влаштувати пішохідні містки шириною не менше 0,6м з двосторонніми перилами заввишки 1м.

Спускатися в траншею чи підніматися на гору слід лише по приставних драбинах з врізними щаблями, використовувати для цього розпірки кріплення траншей категорично забороняється.

Технічний стан землерийних машин повинен регулярно перевірятись. Екскаватор під час роботи повинен стояти на спланованому місці. Під час роботи екскаватора заборонено перебування людей в межах призми обвалу і в зоні розвороту стріли екскаватора (радіус + 5м).

Навантаження автомашини екскаватором проводиться так, щоб ківш подавався з бокової або задньої сторони кузова, а не через кабіну водія. Рух екскаватора із завантаженим ковшем заборонений.

При ритті траншей і котлованів в місцях, де проходить рух людей і транспорту, встановлено огорожу з попереджуючими написами, а в нічний час огороджені місця додатково освітлюють.

Не допускаюся встановлення і рух машин та обладнання, а також розміщення матеріалів в межах призми обвалу ґрунту нерозкріплених виїмок (котлованів і траншей).

Бетонні роботи

Розташування на опалубці обладнання та матеріалів, що не передбачено проектом, а також знаходження людей, що не задіяні у виробництві робіт, заборонено.

При влаштуванні збірної опалубки стін та перекриття необхідно передбачати влаштування робочих настилів шириною не менше 0,8 м з огородженням.

Опалубка перекриття повинна бути огороджена по периметру. Висота огородження повинна бути не менше 0,8 м. Всі отвори в робочій підлозі опалубки повинні бути закриті.

Ходити по вкладеній арматурі допускається лише по спеціальних настилах шириною не менше 0,6 м, що лежать на арматурному каркасі(сітці).

Забороняється знаходження людей на відстані ближче 1 м від арматурних стержнів, що нагріваються електричним струмом.

При застосуванні бетонних сумішей з хімічними добавками слід використовувати засоби індивідуального захисту.

Заготовка та укрупнене збирання арматури повинні виконуватись в спеціально відведених для цього місцях.

Зона електрообігріву бетону повинна мати захисне огородження, світлову сигналізацію та знаки безпеки.

Монтажні роботи

Безпечну роботу вантажопідйомного крану забезпечують стропальники за допомогою обміну умовними сигналами з кранівником. Стропальники повинні бути одягнені в жовті (оранжеві) жилети та каски.

При виконанні робіт в зонах, які невидимі з кабіни крану, монтаж конструкцій і подачу матеріалів кранами слід здійснювати під керівництвом сигнальників, яких призначають з кола досвідчених стропальників.

До монтажу залізобетонних елементів необхідно перевірити справність монтажних засобів. Залізобетонні конструкції та матеріали дозволяється переміщувати тільки після перевірки надійності їх стропування, а монтувати їх на визначеному місці - після перевірки надійності встановлення.

Забороняється при монтажі з/б конструкцій використовувати відтяжки, залишати на гаку підняті краном елементи конструкцій.

Встановлені в проектне положення збірні залізобетонні конструкції закріплені так, щоб забезпечувалась їх стійкість і геометрична незмінність системи. Розстроповку збірних залізобетонних конструкцій, змонтованих в проектне положення виконують після постійного або тимчасового надійного їх закріплення. Заборонено знаходження людей під збірними елементами конструкцій, що монтуються, до встановлення їх в проектне положення і закріплення. При необхідності знаходження робітників під конструкціями, що монтуються, повинні виконуватись спеціальні заходи по забезпеченню безпеки.

Заборонене стропування збірних залізобетонних конструкцій в місцях, де відсутні монтажні петлі. Очистку збірних залізобетонних конструкцій від бруду і снігу в зимовий час проводять до їх підйому.

При вітрі швидкістю 15 м/с, тумані, снігопаді роботи під відкритим небом необхідно зупиняти. Роботи по переміщенню та встановленню вертикальних щитів опалубки та подібних до них конструкцій з великою парусністю необхідно зупиняти при швидкості вітру 10 м/с.

Елементи конструкцій, що монтуються, під час переміщення повинні втримуватись від розкачування та обертання гнучкими відтяжками.

Монтажне обладнання, а також захватні пристрої, повинні бути перевірені і досліджені особами технічного персоналу будівництва.

Кам'яні роботи

При проведенні кам'яних робіт необхідно забезпечити правила безпеки робіт на риштуваннях, при завантажувально-розвантажувальних роботах, при використанні машин.

До робочих місць мулярів цеглу подають пакетами на піддонах. Робочі місця організовані так, що між стіною і зоною розташування матеріалів є вільний прохід 50 см.

Кладку наступного ярусу стіни муляри проводять стоячи на робочому настилі, рівень якого на 1-2 ряди нижчий рівня кладки на початку роботи. Не дозволяється проводити мурування цегляної кладки зовнішніх стін стоячи на стіні. Робочі місця систематично прибираються від сміття.

Для виконання кам'яних робіт застосовувати інвентарні засоби риштування. Забороняється спирати робочі настили на випадкові опори.

Риштування повинні бути міцними і стійкими. Стояки трубчастих риштувань встановлені на дощаті підкладки товщиною 50 мм, укладені на сплановану смугу, і закріплені до колон хомутами, а до стін гаками за анкери, які закладені у кладку стін за ходом зведення. Жорсткість та незмінність риштувань у плані забезпечена жорсткими діагональними в'язями. Трубчасті риштування мають громовідвідні і заземлювальні елементи.

При кладці стін з внутрішніх риштувань по периметру будівлі встановлено зовнішні захисні дашки суцільного настилу шириною 1,5 м на кронштейнах з підйомом від стіни вгору під кутом 20⁰. Над входом у сходову клітку встановлено навіси розмірами в плані 2х2 м. Робочий настил риштувань захищений інвентарним гратчастими щитами, а помости-огородженням висотою 1 м, що складається з поручня, проміжної і бортової дошок, висотою не менше 150 мм. Проміжок між стіною і робочим настилом риштувань 50 мм.

Робітники, що задіяні на встановленні, очистці або демонтажі захисних дашків, повинні працювати з захисними поясами. Ходити по дашках, використовувати їх в якості риштувань, а також складати на них матеріали не допускається.

Оздоблювальні роботи

Робочі місця для виконання оздоблювальних робіт на висоті повинні бути обладнані риштуванням та драбинами, що відповідають вимогам діючих норм. Риштування, що використовується при тинькувальних або малярних роботах, під якими ведуться інші роботи або є прохід, повинні мати суцільний настил.

При роботі з шкідливими або вибухонебезпечними матеріалами слід провітрювати приміщення під час виконання робіт, а також на протязі 1 години після їх завершення.

Місця, над якими виконуються склярські або облицювальні роботи, необхідно огороджувати. Забороняється виконуються склярські або облицювальні роботи на декількох ярусах по одній вертикалі.

Переміщення скла до місця його встановлення слід виконувати з застосуванням відповідних пристроїв або в спеціальній тарі. Розкрій скла слід виконувати в горизонтальному положенні на спеціальних столах при додатній температурі.

При застосуванні розчинів з хімічними добавками слід використовувати засоби індивідуального захисту.

При сухій очистці поверхонь та інших роботах, що пов'язані з виділенням пилу та газів, а також при механізованому шпаклюванні та пофарбуванні необхідно використовувати респіратори та захисні окуляри.

При нанесенні розчину на стельову або вертикальну поверхню необхідно використовувати захисні окуляри.

Ізоляційні роботи

При проведенні ізоляційних робіт в закритих приміщеннях робочі місця повинні бути забезпечені вентиляцією та місцевим освітленням від електромережі з напругою не більше 12 В з арматурою у вибухобезпечному виконанні.

При проведенні ізоляційних робіт з використанням гарячого бітуму робітники повинні використовувати спеціальні костюми з штанами, випущеними поверх чобіт.

Бітумну мастику слід доставляти до робочих місць в щільно закритих ємкостях за допомогою крану. При спусканні гарячого бітуму в котлован необхідно використовувати бачки з закритими кришками, що транспортуються всередині короба, закритого зі всіх сторін.

Забороняється переміщуватись по приставних драбинах з бачками з гарячим бітумом.

Для підігріву бітумних мастик всередині приміщення забороняється використання пристроїв з відкритим вогнем. Забороняється вливати розчинник в розплавлений бітум.

Скловату слід транспортувати до робочого місця в контейнерах або пакетах запобігаючи розпиленню.

При виконанні теплоізоляційних робіт зазор між поверхнею, що ізолюється, та робочим настилом риштування не повинен перевищувати подвійної товщини ізоляції плюс 50 мм.

Покрівельні роботи

Допуск робітників до виконання будівельних робіт по влаштуванню покрівлі дозволяється тільки після влаштування парапету, згідно з архітектурно-будівельним розділом проекту.

Місця виконання покрівельних робіт, що виконуються газополуменевим методом, повинні бути забезпечені мінімум двома евакуаційними виходами (драбинами), а також первинними засобами пожежегасіння. При виконанні цього виду робіт балони повинні бути встановлені вертикально і закріплені в спеціальних стійках. Під час роботи відстані від пальників (по горизонталі) до груп балонів з газом повинна бути не менше 10 м, до окремих балонів - 5м.

Забороняється тримати в безпосередній близькості від місця виконання робіт з використанням пальників легкозаймисті та вогненебезпечні матеріали.

Розташовувати матеріали на даху дозволяється лише в місцях, передбачених проектом, з застосуванням заходів проти їх падіння, в тому числі і від дії вітру. Запас матеріалів не повинен перевищувати змінної потреби. Під час перерви в роботі технологічні пристрої, матеріали та інструмент повинні бути надійно закріплені або прибрані з даху.

Елементи та деталі покрівель слід подавати на робочі місця в заготовленому вигляді. Заготовка елементів безпосередньо на даху забороняється.

Електромонтажні роботи

При виконанні робіт біля повітряної ЛЕП (ближче 40 м від крайнього дроту лінії) виконробу або майстру, який відповідає за безпечне проведення робіт на об'єкті, необхідно видавати наряд-допуск машиністу екскаватора або крану. При роботі в охоронній зоні лінії окрім наряда-допуску проведення робіт необхідно узгодити з організацією, яка експлуатує електричні мережі (повітряні ЛЕП).

При протягуванні кабелів через отвори в стінах робітники повинні знаходитись по обидві сторони від стіни. Відстань від стіни до крайнього положення рук робітників повинно бути не менше 1 м.

При виконанні електрозварювальних робіт необхідно виконувати правила з електробезпеки і виконати вимоги по захисту людей від шкідливої дії променів електричної дуги.

Бібліографічний список

1. Мандриков А.П. “Примеры расчёта железобетонных конструкций” - Москва, 1989;

2. Линович Л.Е. “Расчёт и конструирование частей гражданских зданий” -

Киев, 1972;

3. Барашиков А.Я. “Железобетонные конструкции. Курсовое и дипломное проектирование” - Киев, 1987;

4. Стасюк М.І. “Залізобетонні конструкції. Частина I” - Київ, 1997;

5. Байков В.Н. “Железобетонные конструкции. Общий курс” - Москва, 1991;

6. Государственный проектный институт Ленинградский Промстройпроект Госстроя СССР “Руководство по конструированию бетонных и железобетонных конструкций из тяжелого бетона (без предварительного напряжения)” - Москва, 1978;

7. Маклакова Т.Г. “Архитектура гражданских и промышленных зданий” - Москва, 1981;

8. Миловидов Н.Н. “Архитектура гражданских и промышленных зданий. Гражданские здания” - Москва, 1987;

9. Черненко В.К. “Технологія будівельного виробництва” - Київ, 2002;

10. Барч И.З. “Строительные краны (Справочное пособие)” - Киев, 1974;

11. Данилов Н.Н. “Технология и организация строительного производства” - Москва, 1988;

12. СНиП 2.01.07-85* “Нагрузки и воздействия” - Москва, 1996;

13. СНиП 2.03.01-84* “Бетонные и железобетонные конструкции” - Москва, 1989;

14. СНиП 2.04.01-85* “Внутренний водопровод и канализация зданий” - Москва, 1997;

15. СНиП 23-01-99* “Строительная климатология” - Москва, 2003;

16. СНиП 2.01.02-85* “Противопожарные нормы” - Москва, 1991;

17. СНиП 3.01.03-84 “Геодезические работы в строительстве” - Москва, 1985;

18. СНиП III-4-80* “Техника безопасности в строительстве” - Москва, 1980;

19. СНиП 3.03.01-87 “Несущие и ограждающие конструкции” - Москва, 1987;

20. ДБН Д 2.2-1-99 “Земляні роботи” - Київ,1999;

21. ДБН Д 2.2-6-99 “Бетонні та залізобетонні конструкції монолітні” - Київ,1999;

22. ДБН Д 2.2-8-99 “Конструкції з цегли та блоків” - Київ,1999;

Размещено на Allbest.ru

...