Методологічні основи нормування елементів міського середовища

Сформовано основи понятійного апарату архітектурно-містобудівної нормології, в якому чітко визначено основні терміни нового наукового напрямку. Зокрема, конкретизовано такі основоположні поняття, як “норма” і “норматив”. Норма в архітектурно-містобудівній діяльності - це об'єктивна характеристика такої взаємодії людини з оточуючим її штучним середовищем, під час якої забезпечуються оптимальні умови для життєдіяльності людини та сталий розвиток природного середовища. Норматив - показник рівня пізнання об'єктивної норми, тобто він є “проміжним” етапом на шляху введення норми. Запропонований в роботі понятійний апарат є підґрунтям для його подальшого розвитку - формулювання термінів і визначень у сфері містобудівного нормування територій, елементів і параметрів будівель і споруд. Запровадження цього понятійного апарату дозволить однозначно тлумачити основні поняття нормології та здійснювати цілеспрямовану роботу з формування методології нормування архітектурно-містобудівного середовища.

З метою вироблення якісно нових підходів до формування нормативних обмежень нормативно-правова база, що регламентує створення матеріально-просторового середовища, розглянута в якості цілісної системи, яка включає три взаємопов'язані та взаємообумовлені рівні організації: створення моделі середовища, матеріалізація цієї моделі та експлуатація середовища.

З використанням елементів системного аналізу проведено дослідження умов і факторів, які впливають на формування вимог до міського середовища. Встановлено, що основними чинниками, які впливають на формування вимог, є природні фактори, потреби людини, антропологічні фактори, природно-техногенні фактори. Вони формують основні вимоги до елементів міського середовища, на підставі яких визначаються нормативи і нормативні показники, що лягають в основу регламентуючих документів у будівництві. Дана класифікація, як і подальший розподіл кожної з груп факторів, розроблена, передусім, з метою систематизації умов, що впливають на формування вимог до міського середовища. На практиці ці умови дуже взаємопов'язані та мають постійний взаємовплив одних на інших.

На підставі аналізу діючих актів законодавства та інших регламентуючих документів структуровано нормативно-правову базу за рівнями, починаючи від законів України та указів Президента України і закінчуючи нормативними документами, що затверджуються суб'єктами господарювання. Кожен з цих видів документів має свої цілі та завдання, спрямовані на вирішення конкретних аспектів формування міського середовища.

Оскільки на сьогодні немає чіткої методології розроблення регламентуючих документів у будівництві, а також враховуючи досвід науково-проектної діяльності та вітчизняний і зарубіжний досвід нормування міського середовища, визначено, що структура системи регламентуючих документів у будівництві повинна будуватися за принципом об'єктності (тобто за об'єктами чи предметами нормування та стандартизації у будівництві). Це зробить систему чітко структурованою та зручною у використанні.

Розроблено основні методологічні підходи до визначення норм і нормативів, в основі яких є вивчення вимог до середовища на підставі факторів і умов (природних факторів, потреб людини, антропологічних і природно-техногенних факторів), що впливають на формування міського середовища. Визначено основні групи вимог, серед яких вимоги до будівель і споруд (функціонально-планувальні, санітарно-гігієнічні (екологічні), конструктивні, протипожежні) та вимоги до територій (функціонально-планувальні, екологічні (санітарно-гігієнічні), вимоги до безпеки територій, комунікаційні, протипожежні). Розроблені підходи до визначення норм і нормативів формалізовано в моделі, яка визначає послідовність операцій, починаючи від постановки проблеми, що потребує унормування, до затвердження норми чи нормативу. Формування нормативних обмежень для створення середовища життєдіяльності людини повинно ґрунтуватися на розумній достатності функціонування системи “природне середовище людина штучне середовище природне середовище”. Для якомога точнішого визначення нормативних обмежень слід застосовувати інтегративний підхід у вивченні середовища та умов існування людини в ньому. При використанні інтегративного підходу під час формування нормативних обмежень всі вимоги щодо створення середовища повинні розглядатися в комплексі, навіть коли мова йде про визначення параметрів однієї зі складових структурно-функціонального елемента середовища. Даний підхід передбачає залучення всіх галузей знань, що вивчають різні аспекти формування середовища, поведінки людини, а також взаємодії людини та середовища, до нормотворчого процесу з метою вироблення таких нормативних обмежень, за допомогою яких здійснювалося б створення середовища існування людини, яке відповідало би найсучаснішим вимогам суспільства, ґрунтувалося б на останніх наукових дослідженнях і забезпечувало б гармонійний розвиток людини та збереження, відновлення і сталий розвиток природного середовища. Крім того, нормативні обмеження повинні формуватися за принципами достовірності та несуперечності. Перший з них означає, що нормативні вимоги повинні бути обґрунтованими, мати під собою чітку та зрозумілу методологічну основу і обґрунтування, яке базується на сучасних дослідженнях в різних сферах наукових знань про людину, середовище та їх взаємодію. Принцип несуперечності полягає в тому, що нормативні обмеження, які містяться в різних регламентуючих документах і стосуються вимог з одних і тих самих питань, не повинні суперечити одне одному, а навпаки - доповнювати і розвивати одне одного.

На основі проведеного аналізу існуючих нормативно-правових і нормативних документів у будівництві визначено принципи формування регламентуючих документів, головною метою яких повинно бути визначення кількісних і якісних параметрів середовища існування людини, спрямованих на захист і забезпечення реалізації її потреб. Нормативні вимоги, спрямовані на забезпечення життя і здоров'я людини, охорони навколишнього середовища, надійності будівель і споруд, повинні бути обов'язковими. Всі інші можуть мати рекомендований характер. Також в регламентуючих документах можуть міститися довідкові положення, які доповнюють ці вимоги. Залежно від рівня регламентуючих документів (національного (національні (державні) будівельні норми і стандарти), відомчого (відомчі будівельні норми) та територіального (територіальні будівельні норми) рівнів) мають бути розмежовані вимоги до їх змісту. Ці вимоги повинні йти від загального до окремого за винятком тих, що стосуються забезпечення безпеки для життя та здоров'я людини.

Висновки, пропозиції та рекомендації дисертації можуть бути використані органами виконавчої влади та місцевого самоврядування при розробленні та коригуванні національних, відомчих та територіальних нормативно-правових і нормативних документів у будівництві, систематизації цих документів на нових методологічних засадах, а також науково-дослідними організаціями при розробленні концептуальних засад визначення нормативних обмежень. Основні положення архітектурно-містобудівної нормології практично застосовуватимуться також в експериментальному проектуванні, яке стане індикатором оцінки та перевірки якості розроблених нормативних обмежень щодо міського середовища, що пропонуються за результатами наукових досліджень.

Крім того, архітектурно-містобудівна нормологія має стати однією з головних навчальних дисциплін у вищій архітектурно-містобудівній школі, оскільки при підготовці фахівців у сфері архітектури та містобудування слід особливо зосередити увагу на викладанні їм основ теорії норми як у філософському, так і в прикладному аспектах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Омельяненко М.В. Питання формування комфортного житла //Будівництво України. - 1995. - № 2. - С. 14-16.

2. Омельяненко М.В. До питання комфортного розселення в житлі державного фонду // Будівництво України. - 1996. - № 1. - С. 25-27.

3. Омельяненко М.В. Об'ємно-просторове вирішення масового житла з точки зору нормального теплообміну повітря в приміщеннях // Будівництво України. - 1996. - № 5. - С. 15-16.

4. Омельяненко М.В. Ергономічні проблеми створення оптимального житлового середовища //Прикладна геометрія та інженерна графіка. Вип. 60. - К.: КДТУБА, 1996. - С. 111-113.

5. Омельяненко М.В. Про деякі гігієнічні проблеми створення оптимального середовища для життєдіяльності людини //Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 1. - К.: КДТУБА, 1997. - С. 41-45.

6. Омельяненко М.В. Деякі проблеми формування міського середовища сьогодні та завтра //Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Вип. 4. - Харків: ХХПІ, 1997. - С. 97-100.

7. Омельяненко М.В. Теорія та практика нормування в архітектурі //Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 2. - К.: КДТУБА, 1997. - С. 30-33.

8. Омельяненко М.В. Про методику розробки норм і нормативних показників //Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 3 (спеціальний): Планувальний розвиток міст і територій. - К.: КДТУБА, 1998. - С. 53-58.

9. Омельяненко М.В. Про проблеми екології архітектури //Вісник Державного університету “Львівська політехніка”. Вип. 358. Архітектура. - Львів: ДУ “Львівська політехніка”, 1998. - С. 76-80.

10. Омельяненко М.В. Деякі проблеми сучасної архітектурної освіти (архітектурна нормологія) //Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 4. - К.: КНУБА, 1999. - С. 38-40.

11. Омельяненко М.В. Людина та навколишнє середовище - проблема взаємодії //Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 5. - К.: КНУБА, 1999. - С. 22-26.

12. Омельяненко М.В. Потреби людини та деякі проблеми формування міського середовища (на прикладі м. Києва) //Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 6 (спеціальний): Київ архітектурний: Шляхи розвитку міського середовища. - К.: КНУБА, 1999. - С. 65-68.

13. Омельяненко М.В. Досвід нормування проектно-будівельної діяльності за останні роки: проблеми та перспективи //Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 8 (спеціальний): Архітектурна школа КІБІ-КНУБА. До 70-річчя діяльності. - К.: КНУБА, 2000. - С. 308-316.

14. Омельяненко М.В. Аспекти нормування об'єктів міського середовища //Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Вип. 6-1. - Харків: ХХПІ, 1999-2000. - С. 20-21.

15. Омельяненко М.В. Нормування будівельної діяльності в Російській Федерації сьогодні //Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 9. - К.: КНУБА, 2001. - С. 86-105.

16. Омельяненко М.В. Ландшафтне проектування й дизайн і сучасні інформаційні технології //Досвід та перспективи розвитку міст України. Вип. 2. - К.: Діпромісто, 2002. - С. 152-155.

17. Дьомін М.М., Омельяненко М.В. Визначення понять “норма” і “стандарт” //Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 10. - К.: КНУБА, 2002. - С. 6-10.

18. Омельяненко М.В. Аналіз системи міждержавних нормативних документів у будівництві //Містобудування та територіальне планування. Вип. 15. - К.: КНУБА, 2003. - С. 161-170.

19. Барзилович Д.В., Омельяненко М.В. Визначення понять основних регламентуючих документів у нормотворчій діяльності у будівельній галузі //Будівництво України. - 2003. - № 7. - С. 17-18.

20. Омельяненко М.В. Потреби людини - основа створення нормативної бази формування міського середовища //Містобудування та територіальне планування. Вип. 16. - К.: КНУБА, 2003. - С. 154-165.

21. Омельяненко М.В. Об'єкт архітектурної діяльності з точки зору нормотворчої роботи //Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 11-12. - К.: КНУБА, 2003. - С. 260-268.

22. Дьомін М.М., Омельяненко М.В. Актуальні питання удосконалення нормативно-правової бази формування міського середовища // Містобудування та територіальне планування. Вип. 19. - К.: КНУБА, 2004. - С. 81-88.

23. Омельяненко М.В. Види архітектурно-містобудівної діяльності з точки зору нормотворчого процесу // Містобудування та територіальне планування. Вип.20. - К.: КНУБА, 2005. - С. 236-243.

24. Омельяненко М.В. Понятие “норма” в архитектурной деятельности //Жилищное строительство. - 1996. - № 10. - С. 17.

25. Омельяненко М.В. О понятиях “норма” и “норматив” в архитектуре //Жилищное строительство. - 1997. - № 3. - С. 12-13.

26. Омельяненко М.В. До проблеми оптимізації транспортного сполучення між місцем роботи та житловими масивами //Прикладна геометрія та інженерна графіка. Вип. 60. - К.: КДТУБА, 1997. - С. 172-174.

27. Омельяненко М.В. До проблеми нормування розселення в міському житлі //Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 2. - К.: КДТУБА, 1997. - С. 139-142.

28. Омельяненко М.В. Аспекти формування ринку житла //Збірник тез доповідей 51-ї науково-практичної конференції. - Харків: ХДТУБА, 1996. - С. 22.

АНОТАЦІЯ

Омельяненко М.В. Методологічні основи нормування елементів міського середовища. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.23.20 - Містобудування та територіальне планування. - Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2005.

Висвітлені підходи у формуванні вітчизняної та зарубіжної нормативно-правової бази щодо створення середовища існування людини. Визначено основні завдання та принципи нового наукового напрямку в архітектурно-містобудівній науці - архітектурно-містобудівної нормології - та сформульовано основи її понятійного апарату. Визначені фактори і умови, що впливають на формування вимог до міського середовища, класифіковано потреби людини як користувача середовища. Структуровано вимоги до елементів міського середовища, на основі яких визначатимуться нормативні обмеження. Проаналізовано взаємозв'язок і взаємовплив факторів, що впливають на формування міського середовища, потреб людини та вимог до середовища. Визначено основні види регламентуючих документів та вимоги до їх змісту та розроблення. Сформульовані методологічні підходи до виведення нормативних обмежень (норм і нормативів), які покладені в основу моделі розроблення норм і нормативів. Розроблено нову структуру системи регламентуючих документів у будівництві. На прикладі формування житлового середовища застосовано розроблені основні методологічні засади формування середовища життєдіяльності людини.

Ключові слова: норма, норматив, архітектурно-містобудівна нормологія, міське середовище, регламентуючі документи.

АННОТАЦИЯ

Омельяненко М.В. Методологические основы нормирования элементов городской среды. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора технических наук по специальности 05.23.20 - Градостроительство и территориальное планирование. - Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2005.

В работе изложены подходы к формированию отечественной и зарубежной нормативно-правовой базы по созданию среды обитания человека. Определены основные задачи и принципы нового направления научных исследований в архитектуре и градостроительстве - архитектурно-градостроительной нормологии, - а также сформулированы основы ее понятийного аппарата. Определены факторы и условия, влияющие на формирование требований к городской среде. Такими факторами являются: природные (климат, геология); антропологические (антропометрические, санитарно-гигиенические и экологические); природно-техногенные (пожары, другие чрезвычайные ситуации). Сформулирована классификация потребностей человека как потребителя среды, которые включают: обеспечение жизненных функций организма, социальное становление и развитие личности, обеспечение хозяйственно-бытовых процессов жизнедеятельности. Классифицированы требования к элементам городской среды, на основе которых будут определяться нормативные ограничения. Требования к элементам городской среды подразделяются на требования к зданиям и сооружениям (функционально-планировочные, санитарно-гигиенические (экологические), конструктивные, противопожарные) и требования к территориям (функционально-планировочные, экологические (санитарные), требования к безопасности территорий, коммуникационные, противопожарные).

На основе существующей нормативно-правовой базы определены основные виды регламентирующих документов, в том числе и тех, правовой статус которых на сегодня четко не определен законодательством.

Разработана новая структура системы регламентирующих документов, в основу которой положен принцип объектности (классификации документов по предметам и объектам нормирования и стандартизации).

Разработаны методологические подходы к определению нормативных ограничений и содержанию регламентирующих документов.

Подходы к определению нормативных ограничений легли в основу модели разработки и утверждения норм и нормативов.

Определение нормативных ограничений должно базироваться на принципах достоверности (нормативные ограничения должны быть обоснованными) и непротиворечивости (в разных регламентирующих документах нормативные ограничения по одним и тем же вопросам не должны противоречить друг другу, а наоборот - дополнять и развивать друг друга).

Регламентирующие документы должны быть четко структурированы, содержащиеся в них требования должны быть сформулированы таким образом, чтобы избегать их неоднозначного толкования.

Требования регламентирующих документов, прежде всего, должны обеспечивать создание безопасной для жизни и здоровья человека среды жизнедеятельности с применением новейших достижений науки и технологий.

На примере жилой среды применены разработанные методологические основы формирования среды жизнедеятельности человека.

В частности, разработана методика оценки комфортности жилья на основе выведенных коэффициентов функциональной целесообразности и оценки состояния санитарно-гигиенического комфорта.

Также сформулированы методологические основы формирования требований к разработке нормативных ограничений для проектирования придомовых территорий.

Ключевые слова: норма, норматив, архитектурно-градостроительная нормология, городская среда, регламентирующие документы.

ANNOTATION

Omelyanenko M.V. Methodological basis for regulation of urban environment elements. - Manuscript.

Dissertation for awarding a scientific degree of the Doctor of Technical Science under specialty 05.23.20 - Town-planning and territorial planning. - Kiev National University of Construction and Architecture. Kiev, 2005.

The approaches to forming both domestic and foreign normative-legal base of creating human existence environment have been explored. The main tasks and principles of a new scientific direction in architectural and town-planning science - architectural and town-planning normology - have been developed, and fundamentals of its conceptual framework have been formulated. The factors and conditions affecting formation of the requirements to an urban environment have been determined, and human needs as those of an environment consumer have been classified. The requirements to urban environment elements as to the platform for normative constraints have been structured. Interplay and interference of the factors affecting urban environment formation, human needs and requirements to the environment have been analyzed. Principal types of regulating documents and requirements to their contents and development have been identified. The methodological approaches to the development of normative constraints (norms and standards) based on a norms and standards development model have been formulated. A new structure of the regulating documents system in construction has been established. The developed basic methodological principles of forming human existence environment have been applied to the example of forming a living environment.

Key words: norm, standard, architectural and town-planning normology, urban environment, regulating documents.

Размещено на Allbest.ru