Системотехнічні аспекти організаційно-технологічних рішень відновлення об'єктів транспортного комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

УДК 69.059.7

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук

Системотехнічні аспекти організаційно-технологічних рішень відновлення об'єктів транспортного комплексу

05.23.08 - технологія та організація промислового та цивільного будівництва

Радкевич Анатолій Валентинович

Дніпропетровськ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна (ДНУЗТ) Міністерства транспорту України та Придніпровській державній академії будівництва та архітектури (ПДАБтаА) Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант: доктор технічних наук, професор Кірнос Володимир Михайлович, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, завідувач кафедри планування і організації виробництва.

Офіційні опоненти:

- доктор технічних наук, професор Лівінський Олександр Михайлович, віце-президент Української академії наук;

- доктор технічних наук, професор Торкатюк Володимир Іванович, Харківська національна академія міського господарства, завідувач кафедри економіки будівництва;

- доктор технічних наук, доцент Шаленний Василь Тимофійович, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, професор кафедри технології будівельного виробництва.

Провідна установа:

Київський національний університет будівництва і архітектури України Міністерства освіти і науки України, кафедра організації та управління будівництвом (м. Київ).

Захист відбудеться " 23 " березня 2006р. о 13 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.085.01 Придніпровської державної академії будівництва та архітектури за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24а, ПДАБтаА, ауд. 202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24а).

Автореферат розісланий 13 лютого 2006р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Баташева К.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічний розвиток України потребує напрацювання наукових основ з проблеми відновлення будинків і споруд, пов'язаної з невпинним старінням як об'єктів житлово-комунального комплексу та транспорту, так і промислових будівель і споруд, та вимагає створення на всіх рівнях принципово нових ефективних систем управління, організації і планування в суворому обмеженні за строками виконання.

За період з початку 1997 року по кінець 2004 року в Україні зареєстровано близько 3,5 тис. надзвичайних ситуацій, в тому числі 1900 техногенного та 1240 природного характеру. Частка надзвичайних ситуацій (НС) державного рівня складає 2,0% (70 НС), регіонального рівня - 7,3% (257 НС), решту складають НС місцевого та об'єктного рівнів (відповідно 31,5% та 59,2%). Усього, внаслідок НС за 8 років, постраждало близько 21,7 тис. осіб, з них загинуло понад 3,2 тис.осіб.

Матеріальні збитки, завдані народному господарству НС техногенного та природного характеру, оцінюються сумою близько 5 млрд. грн., при цьому близько 4,5 млрд. грн. (90% цієї суми) складають збитки від НС природного характеру, 0,4 млрд. грн. (8%) - від техногенного.

Щороку від НС техногенного характеру держава зазнає значних збитків, але не таких відчутних, як від НС природного характеру. Ці збитки у середньому становлять 50 млн. грн. щорічно, що майже у 11 разів менше, порівняно з НС природного характеру. Найвищий рівень збитків, зареєстрований у 2000 році, - близько 120 млн. грн., а найменший - у 1998, 1999, 2004 роках - близько 25 млн. грн.

До того ж, руйнування будинків і споруд приводить до істотного забруднення навколишнього середовища шкідливими пилогазовими викидами в результаті руйнування будівельних конструкцій та інженерних комунікацій. Цілком очевидно, що для вирішення проблеми відновлення об'єктів транспортного комплексу у встановлений термін потрібен новий організаційно-методичний підхід.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконується відповідно до:

- Закону України “Про Генеральну схему планування території України” від 7 лютого 2002 року, № 3059 - ІІІ. На першому етапі (2001-2010 роки) реалізації цього закону передбачається удосконалення наукового забезпечення розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, інтеграції її до Європейської транспортної системи, а саме будівництва нових та реконструкції існуючих комунікацій, будівництво транспортних обходів міст;

- Закону України “Про Державну спеціальну службу транспорту” від 5 лютого 2004 року, №1449-IV. Законом передбачається забезпечення ефективного технічного прикриття, відновлення, будівництво нових об'єктів національної транспортної системи.

Окремі дослідження передбачались планами наукової та науково-технічної діяльності Державної спеціальної служби транспорту і викладені в науково-дослідних роботах: „Магістраль”, „Залізниця”, „Відбудова”.

Мета і задачі дослідження полягають в тому, щоб: провести системне дослідження та на основі системотехніки розробити напрям, який являє собою специфічну частину ремонтно-будівельних робіт, спрямованих на відновлення будинків і споруд на рівні концептуальних, теоретико-методологічних засад, функціонування і подальший їх розвиток задля практичної реалізації цих надбань з метою підвищення ефективності відновлення будинків і споруд, зростання рівня екологічної безпеки та економічної ефективності. Для досягнення мети потрібно було вирішити такі задачі:

вирішити задачі планування та підготовки відновлення будинків і споруд;

вибрати оптимальні організаційно-технологічні рішення відновлення;

розробити оптимальні моделі планування, організації та управління відновленням;

теоретико-методологічно обґрунтувати оптимальні моделі реалізації програми відновлення при обмежених ресурсах;

визначити економічну ефективність та рівень організації виробництва.

Об'єкт дослідження: будівлі, споруди, об'єкти транспортного комплексу Придніпровської залізниці.

Предметом дослідження є організаційна система функціонування і відновлення будівель і споруд транспортного комплексу.

Методи дослідження. Спеціальне комплексне дослідження відновлення будинків і споруд як цілісної системи здійснено вперше. Йому передували дослідження окремих елементів чи аспектів вирішення різних задач.

Крім того, передумовами даного дослідження та його теоретичною основою стали теоретичні основи теорії систем і системного аналізу, загальної теорії функціональних систем, вірогідно-статистичного, інженерно-психологічного, інженерно-економічного, інтерактивно-графічного, організаційно-технологіч-ного та функціонально-системного принципів системотехніки, теорії системотехніки надзвичайних ситуацій, теорії імітаційного моделювання в управлінні будівництвом, історії розвитку відновлення будинків та споруд.

Наукова новизна одержаних результатів.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в детальному теоретичному і практичному дослідженні двоїстої задачі в сітьовій інтерпретації і визначенні її змінних -. Це вперше дозволило дати чітку економіко-математичну інтерпретацію рішення, повніше пізнати і зрозуміти діалектичну єдність прямих і подвійних оцінок в задачах сітьової структури. Запропонований підхід виявляє правильність як постановки задачі, так і її методу рішення, що не практикувалося раніше. Такі дослідження відсутні як у вітчизняній, так і доступній зарубіжній літературі.

Вперше розроблено підхід і виконано постановку задачі в сітьовій структурі, яка направлена на мінімізацію зусиль з відновлення існуючих обсягів руйнувань.

Вперше обумовлено з позиції загальної теорії систем концепцію формування, функціонування та відновлення об'єктів транспортного комплексу.

Вперше запропоновано інноваційну стратегію оптимізації процесів відновлення, в якій сполучено математичні методи з організаційно-технологічними інноваціями по відновленню об'єктів.

Удосконалено моделі та алгоритми оптимального розподілу капітальних вкладень при організації відновлення.

Опрацьовано виробничі моделі капітального відновлення, засновані на потоковому алгоритмі виключення дефекту.

Вирішено задачу оптимального розподілу об'єктів, що відновлюються заводами будівельної індустрії.

Розроблено економіко-математичну модель розподілу трудових ресурсів на основі сітьової структури.

Практичне значення отриманих результатів. Основні результати дисертаційної роботи знайшли своє впровадження: в Державній спеціальній службі транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України; службі будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Придніпровської залізниці; науково-виробничому об'єднанні "Созидатель"; товаристві з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємстві "Гідромонтажспецбуд"; в товариствах "Юкон Сервіс Плюс", Дніпромаш", "Управління капітального будівництва та ремонту", "Інтеграл", приватному підприємстві "Кедр". Практичне значення виконаної роботи заключається в тому, що за рахунок втілення результатів комплексних рішень з удосконалення організації капітального відновлення в транспортному будівництві на прикладі Придніпровської залізниці досягнуто: скорочення термінів відновлення об'єктів транспортного комплексу на 7-13%; скорочено участь трудових ресурсів на 6-11%; економія фінансових затрат становить від 3 до 12%.

Особистий внесок здобувача полягає в формуванні концепції функціонування та відновлення об'єктів транспортного комплексу, аналізу оптимальності моделей системи організації розвитку і підготовки реалізації проектів відновлення в установлені терміни, дослідженню отриманих результатів, розробці методів та моделей оцінки організаційно-технологічних рішень і обґрунтування графіків реалізації проектів відновлення та впровадженні розроблених матеріалів в будівництво.

Особистий внесок дисертанта у роботи опубліковані у співавторстві полягає: [1, 2, 3, 5, 22] - у застосуванні математичних методів та методів оцінки при реалізації складних проектів в задані терміни; [23] - у узагальненні теоретичних основ організаційно-технологічних рішень відновлення об'єктів; [15, 16, 20] - у розробці методу оцінки організаційно-технологічних параметрів; [19, 25] - у дослідженні критеріїв організаційно-технологічних рішень демонтажу конструкцій в надзвичайних ситуаціях; [1, 2, 5, 17] - у проведенні аналізу відновлення транспортного комплексу при дотриманні нормативних термінів відновлення в залежності до використання ресурсів; [21] - у обґрунтуванні критеріїв оптимальності прийнятих організаційно-технологічних рішень при відповідних обмеженнях; [23] - у розробці алгоритму розрахунку моделі методом статистичних випробувань; [1, 24] - у дослідженні моделі оптимізації фінансових потоків з врахуванням міжсистемних зв'язків; [1, 26] - у розробці системи організаційно-технологічної надійності проекту організації відновлення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи було докладено та схвалено на: всеукраїнській конференції "Розробка та застосування математичних методів в науково-технічних дослідженнях" (м. Львів, 1995р.); першій всеукраїнській науково-технічній конференції "Аварії на будівлях та спорудах та їх попередження" (м. Київ, 1997р.); міжнародній науковій конференції "Проблеми організації і управління житлово-комунальним господарством" (м. Дніпропетровськ, 2001р.); міжнародній науково-практичній конференції "Новейшие технологии диагностики, ремонта и восстановления объектов строительства и транспорта" (Крим, 2003р.); міжнародній науково-практичній конференції "Проблемы взаимодействия пути и подвижного состава" (м. Дніпропетровськ, 2003р.); IX науково-технічній конференції викладачів та студентів (секція "Будівництво і водні ресурси") (м.Запоріжжя, 2004р.); VІ міжнародній виставці-конференції "Реконструкція житла - 2004" (м. Київ, 2004р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції "Новітні технології діагностики, ремонту та відновлення об'єктів будівництва та транспорту" (м.Алушта, 2004р.); ІІ всеросійській науково-практичній конференції “Проблемы транспортного обеспечения национальной безопасности Российской федерации. Логистика и новые технологии на транспорте” (м.Санкт-Петербург, 2004р.); 65-й міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку залізничного транспорту” (м. Дніпропетровськ, 2005р.).

Публікації. Основні результати досліджень надруковані в 37 наукових роботах з них: 3 монографії (1 монографія підготовлена особисто, 2 у співавторстві); 21 в спеціальних виданнях, які входять до переліку, затвердженого ВАК України, з них 10 опубліковано особисто і 11 у співавторстві; 8 патентів.

Структура, обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаної літератури. Повний обсяг роботи 292 стор., в тому числі, основна частина -261 стор., (текст - 230 стор.), обсяг використаної літератури (471 найменування) - 31 стор. В основній частині дисертації 61 таблиця і 39 рисунків. Додатки на 14 сторінках.

відновлення ремонтний будівельний системотехнічний

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкривається сутність і стан науково-прикладної проблеми з обґрунтуванням необхідності проведення дослідження з проблеми капітального відновлення об'єктів транспортного комплексу.

Теоретичною основою дисертації стали дослідження із проблем:

- теорії систем і системного аналізу (П.К.Анохін, В.А. Афанасьєв, Л.Берталанфі, В.М.Васильєв, В.М.Глушков, О.О.Гусаков, М.М.Демідов, Є.К.Завадскас, М.І.Ільїн, І.Д.Павлов, Б.В.Прикін, С.А.Синенко, К.А. Шрейбер, Г.Гуд, Р.Макол);

- теорії дослідження операцій, розділу - лінійне програмування (Л.В.Конторович, Дж.Данціг, Т.Купманс, Дж.Маудера, Э.Амаграбі);

- теорії ігор (Дж.Нейман);

- теорії масового обслуговування (А.Я.Хінгін, А.К.Єрлаг);

- теорії графів (А.Гарсіа-Діас, Д.Фалкерсон, Д.Філліпс, Л.Форд, К.Берж);

- теоретичних проблем технології та організації будівельного виробництва (В.А.Афанасьєв, Г.І.Апишков, В.С.Балицький, Г.В.Бадеян, А.І.Білоконь, Ю.І.Біляков, М.С.Болоцьких, В.І.Большаков, С.Н.Булгаков, М.С.Будніков, С.Д.Бушуєв, М.Г.Дюженко, В.Т.Вечеров, Д.Ф.Гончаренко, Р.А.Гребенюк, Є.В.Горохов, Б.С.Дамаскін, В.П.Діденко, М.Ф.Друкований, О.О.Жуков, В.Д.Жван, Р.Н.Зельдович, В.Ф.Залунін, В.М.Кірнос, В.Н.Кутуков, Б.М.Колотілкін, Д.Корт, О.М.Лівінський, Н.М.Мхітарян, О.О.Літвінов, Л.В.Мазуренко, А.В.Мішін, І.І.Назаренко, О.Г.Оніщенко, П.П.Олійник, О.М.Пшінько, Р.Б.Папірник, Г.А.Поривай, Г.Т.Попов, В.А.Рач, І.І.Романенко, А.Г.Ройтман, В.В. Савйовський, В.Й.Сівко, В.К.Соколов, В.Т.Семенов, В.І. Торкатюк, В.Д.Топчій, Г.Н.Тонкачов, Р.Б.Тян, Є.П.Уваров, С.А.Ушацький, П.П.Федоренко, О.В.Федосова, Р.І.Фоков, С.М.Хімунін, В.К.Черненко, Т.Н.Цай, В.Т. Шаленний, М.С.Шумілов, М.О.Шебек, Ю.М.Шкодовський, К.А.Шарлигін, Л.М.Шутенко,.Б.Яковенко).

У першому розділі виконано аналіз моделей системи організації розвитку і підготовки реалізації проекту капітального відновлення об'єктів в установлені терміни.

У практичній роботі, а також в наукових дослідженнях завжди доводиться наштовхуватися на проблему обґрунтування термінів виконання проектів, або програм в заданий (встановлений) час. Оскільки будь-який проект включає впорядковану кінцеву безліч операцій, то режим виконання їх завжди характеризується, як тривалістю (), так і інтенсивністю виробництва, що пов'язане із залученням трудових ресурсів () в одиницю часу.

Для виконання цієї задачі було розроблено алгоритм пошуку оптимального потоку в сітях з обмеженою пропускною спроможністю (рис.1).

Алгоритм починає роботу з максимальною тривалістю проекту при, і на кожній ітерації оцінюються додаткові затрати, за допомогою яких досягається деяке скорочення на величину. Він складається з трьох основних блоків. В першому блоці проводиться перевірка можливості скорочення заданої тривалості проекту, тобто дотримання початкової умови.

В другому блоці здійснюється процедура розстановки (кодування) позначок для модифікації потоків в мережі, відповідній двоїстій задачі.

На третьому етапі виконується скорочення строку виконання проекту, якщо на другому етапі алгоритму досягається вірно, тобто кінцева -а подія коду не одержала.

Як початкові дані приймаємо,. Всі дугові потоки можуть бути прийняті нульовими або рівні якому-небудь іншому значенню. Але тут важливо те, що необхідно забезпечити допустимість початкового варіанту, а вона буде тоді, коли задовольняється умова збереження потоку в сіті. Нульовий вектор автоматично забезпечує допустимість.

Приймаємо такі позначення:

-події, що мають позначку (закодована подія); - непомічена подія; код j, складається з двох частин, перша частина коду (позначки) - це номер (код) попередньої події, з боку якої помітили -у подію, а друга частина коду, визначається за спеціальними правилами; події привласнений код (позначка). У даній процедурі вузол 1 (початкова подія) має постійну позначку.

Розглянемо процедуру розстановки позначок (кодування подій). Розділимо її на дві частини:

1) пряме кодування, тобто збільшення потоку уздовж прямих дуг (робіт);

2) зворотне кодування, тобто зменшення потоку уздовж зворотних дуг.

Для практичної роботи знання алгоритму позначок може сприяти в об'єктивній оцінці ситуації по здачі об'єктів в експлуатацію.

Так, якщо об'єкт зводиться з порушенням термінів як заданих, так і планових, то на будь-якій стадії відновлення можна виробити рішення, що мінімізує зусилля на його зведення. Визначаються залишкові об'єми робіт і їх трудомісткість, встановлюються можливі технологічні режими виробництва в нормальних умовах і прискорені. На основі процедури розстановки позначок визначаємо рішення, в якому. Що значить знайти рішення задачі в даному випадку ? Це означає, що встановлено ті змінні величини, що максимізують (мінімізують) цільову функцію. Таким чином, визначивши невідомі ми цим самим набуваємо екстремального значення цільової функції; в нашому прикладі для прямої задачі:

і для двоїстої, де

- критичний шлях; - двоїста оцінка;

- нормальний режим виконання виробничих операцій;

- прискорений режим виконання виробничих операцій;

- вартість проходження одиниці потока з вузла в;

- двоїста оцінка; - двоїста оцінка.

Значення означають режим виконання робіт, при яких дотримується заданий термін відновлення, а зусилля на досягнення мети будуть мінімальними.

Отриманий розрахунковий критичний шлях повинен знаходитись в межах допустимого ризику (МДР), яким відповідає інтервал з вірогідністю. (Рис 2). Використовуючи розрахунки, будуємо статистичну функцію розподілу вірогідності випадкової величини і визначаємо.

Здатність ухвалених організаційно-технологічних рішень (з вірогідністю в межах допустимого ризику) забезпечити досягнення результату в даний відрізок часу характеризує організаційно-технологічну надійність (ОТН).

У другому розділі аналізуються, досліджуються та обґрунтовуються критерії оптимальності організаційно-технологічних рішень з відновлення об'єктів.

В зв'язку з тим, що відновлення здійснюється в умовах жорстких обмежень під впливом масиву зовнішніх та внутрішніх факторів, задача рішення буде екстремальною. Тобто вона розв'язується за єдиним критерієм оптимальності, а все інше задається як обмеження. Не можна одночасно досягти мінімуму часу на виконання заданого обсягу робіт і мінімального залучення трудових ресурсів. Це підтверджує дослідження (рис.3).

Враховуючи, що обсяги робіт, як правило, встановлюються точно, допустимий розв'язок перебуває в межах зміни двох величин - затрат трудових ресурсів і термінів виконання робіт. Ці межі, виходячи з наведеного, будуть такими - нижня, - верхня, де - максимальне з найменшого значення трудових ресурсів, відповідне моделі при її реалізації за; - мінімальне з найбільших значень трудових ресурсів, необхідне для реалізації моделі за час.

Знаючи технологічні обмеження моделі при заданому терміні капітального відновлення, встановлюємо за допомогою формули необхідні для цього періоду ресурси:

Експериментальні розрахунки показали, що залежність між термінами реалізації програми та ресурсами, що забезпечують програму, не є лінійною. Принципово вона є досить складною, але при розробці моделей виконання робіт цю залежність можливо встановити за формулою:

На основі проведених досліджень розроблено паспорт монограми (таблиця 1).

Таблиця 1

Паспорт номограми рівняння

Змінна	Номер шкали, змінної	Модуль шкали, мм	Положення шкали	Граничні значення змінної	Знак показника ступеня	Напрям підвищення значень змінної
1	2	3	4	5	6	7
	1	100	Вертикальне	100... 400	+	Знизу вгору
	2	100	Горизонтальне	100... 300	+	Справа наліво
	3	100	Горизонтальне	100...300	+	Зліва направо
	4	100	Те саме	150...400	+	Справа наліво
	5	100	Те саме	100...200	+	Зліва направо
	6	100	Вертикальне	100...300	+	Згори вниз

За даними паспорту побудовано номограму, за допомогою якої можна ефективно визначати кількість необхідних трудових ресурсів (рис.4).

Горизонталі шкали відбивають технологічні обмеження моделі.

Порядок користування номограмою позначено цифрами, починаючи з одиниці. Отримані результати повністю задовольняють практичні запити.

Внаслідок розподілу наявних ресурсів отримаємо строки виконання як окремих робіт, так і моделі в цілому. Тривалість виконання робіт синтезує в собі рішення технологічного, організаційного, технічного та економічного характеру, а це вимагає обґрунтування з точки зору ОТН прийнятих рішень, тобто їх здатності із заданою ймовірністю забезпечити досягнення результату (реалізації моделі, заданих обсягів робіт або потужності) в заданий час [14; 38].

Як метод аналізу реалізації моделі прийнято статистичне моделювання. На його основі встановлено зв'язок між імовірнісними характеристиками різних процесів та шуканими величинами і . При цьому вплив множини випадкових факторів зрештою відображується в статистичній функції розподілу при різних варіантах концентрації трудових ресурсів (рис.5). За розробленим моделюючим алгоритмом складено програму MONTE для ПЕОМ. Вхідна інформація для "розіграшу" моделі - значення крайніх колонок в, тобто,,,,,, де - імовірність появи роботи; - кількість “розіграшу” моделі (наприклад, = 200, = 500).

Принцип розрахунку такий. Визначаються теоретичні межі моделі і. Відрізок поділяють на ділянки. При черговому розиграші моделі для кожної, у якої, за законом в-розподілу генерується випадкове число. Після визначення всіх робіт модель розраховується і встановлюється випадковий час її реалізації. Визначається ділянка, в яку потрапляє. На друк видається інформація у вигляді групи чисел:, - інтервали часу, такі, що, та ін.; група - кількість значень, які потрапили до -ої ділянки,, група, використовується для побудови статистичної функції розподілу; група - для побудови функції густини.

Однак для більшості практичних задач раціональніше будувати графік статистичної функції розподілу і за ним визначати ймовірність реалізації моделі в заданий час.

Використання методу перерізу потоку робіт для раціонального розподілу обмежених трудових ресурсів і статистичного моделювання із застосуванням ПЕОМ дозволило встановити залежність ОТН від тривалості робіт і концентрації трудових ресурсів (рис. 5). З графіка видно, що при зміні кількості трудових ресурсів змінюється і строк реалізації моделі, і математичне сподівання.

Інтегральна функція розподілу, як і функція густини, характеризує ймовірність реалізації моделі в будь-який час в межах) при заданому. Щоб гарантувати реалізацію моделі за час з ймовірністю, наприклад = 0,6, необхідно за графіком визначити шукане Т і вимагати для цього збільшення строку реалізації моделі до або збільшити кількість трудових ресурсів.

Такий підхід дозволяє формувати раціональні планові рішення щодо використання трудових ресурсів при обґрунтованій ОТН, що значно підвищує реальність завдань.

У третьому розділі досліджується організація відновлення в задані строки на основі моделей з обмеженою пропускною здатністю. Оскільки будь-який проект передбачає упорядковану скінчену множину операцій, режим виконання їх завдань характеризує тривалість () та інтенсивність виробництва, що пов'язано із залученням трудових ресурсів () за одиницю часу.

В капітальному відновленні є норми тривалості зведення об'єктів, які наводяться в будівельних нормах і правилах. Строк здачі об'єктів. Щоб досягти мети, роботи слід виконувати з відповідною швидкістю, погодженою з кінцевою метою та заданим строком введення об'єкта. Можливих варіантів досягнення мети при значних обсягах робіт (у складних проектах) практично дуже багато. Залучення ресурсів пов'язане з додатковими витратами та збільшенням змінності виробництва. Проблема трудових ресурсів у капітальному відновленні є особливо актуальною, тому можна поставити мету -- мінімізувати залучення ресурсів для дотримання строків капітального відновлення. Це те ж саме, що мінімізувати виконання робіт у дві та три зміни.

Розглянемо граф, де -- множина вузлів (подій) графа; -- множина дуг (робіт). Кожна операція характеризується тривалістю реалізації та інтенсивністю.

Справджується залежність

де - трудомісткість роботи, залежить від обсягу:;; - кількість вузлів (подій) в моделі.

За кожною роботою відома мінімальна інтенсивність, якій відповідає тривалість;- тривалість, яка відповідає максимальній концентрації ресурсів.

Сформуємо математичну модель задачі. Дано сітьову модель,за відомі,- ціна скорочення роботи на одиницю.

Скорочення тривалості виконання роботи на величину може бути забезпечено залученням додаткових ресурсів, тобто за рахунок збільшення інтенсивності:

Потрібно визначити, які роботи прискорити, а для яких зберегти нормальну тривалість. Іншими словами, треба визначити такий розв'язок, який мінімізує функцію:

Множину вузлів (подій) можна визначити як, де вузол І означає початок робіт (проекту), а вузол n - закінчення.

Умова (6) відображує нерозривність сітки і. Умова (7) показує, що в оптимальному розв'язку критичний шлях не повинен перевищувати заданого строку капітального відновлення (реалізації проекту). Умови: (8) та (9) визначаються технологією виконання робіт.

Що ж до цільової функції (5) та обмежень (в даному випадку їх чотири), то неважко помітити необхідність визначення невідомих, у зв'язку з чим і ставиться задача. Величина та обмеження мають лінійну залежність (в першому степені). Тому сформульована задача є задачею лінійного програмування. Для її розв'язання треба перевірити розв'язність при встановленому. Використаємо для цього такий прийом. Вважаємо, що, і критичний шлях, визначений при цьому, позначимо. Якщо, задача має розв'язок, в противному разі -- не має.

У постановці (14)-(17) задача може бути розв'язана універсальним симплекс-методом, який застосовується для розв'язування будь-яких задач лінійного програмування, тобто будь-яких лінійних екстремальних задач, у яких на невідомі величини накладено обмеження. Такі методи є більш громіздкими (порівняно з алгоритмом транспортної задачі) і їх застосування доцільне лише тоді, коли спеціальні методи є недостатніми.

У даному випадку треба використовувати інший метод розв'язування поставленої задачі (13)-(17). Він заснований на теорії двоїстості лінійного програмування та умовах доповнюючої нежорсткості.

У постановці (13)-(17) задача має вигляд, аналогічний задачі мінімізації вартості проекту, тобто задачі пошуку оптимального потоку, яка має значну перевагу в обчислювальному плані. Для цього досліджується задача, в якій відповідно до обмежень (14)-(17) записують невід'ємні змінні які називають двоїстими. Вони перелічуються в тому самому порядку, в якому вводилися обмеження в дану модель.

Так, якщо об'єкт зводиться з порушеннями як нормативних, так і планових строків, то на будь-якій стадії завжди можна виробити рішення, які мінімізують зусилля на його рішення.

Розроблений метод визначення термінів відновлення на основі потокового алгоритму дозволяє на рівні вибору стратегії визначити оптимальне рішення відновлення комплексу.

В четвертому розділі запропоновано новий підхід до розробки та конструювання оптимальної моделі, яка відбиває єдність усього міжсистемного циклу закріплення об'єктів капітального відновлення за підприємствами будівельної галузі.

Оптимальна задача, як і будь-яка інша, для розв'язку повинна мати вхідну інформацію, зображену двовимірним масивом, який відбиває вартість перевезення будівельної продукції, а також можливості пунктів постачання та попити пунктів споживання продукції. Приклад такого масиву для задачі, графічно показаної на рис.7, наведено в табл.2.

Таблиця 2

Вхідна інформація в транспортній задачі

		C12	C13	…	C1n	A1
	C21	C22	C23	…	C2n	A2
	C31	C32	C33	…	C3n	A3
…	…	…	…	…	…	…
I=m	Cm1	Cm2	Cm3	…	Cmn	Am
	B1	B2	B3		Bn

Розглянемо тепер приклад, в якому задано три джерела постачання та чотири пункти споживання, відома вартість перевезень одиниці продукції . Якщо деякий маршрут не може бути використаний (з фізичних або економічних причин), вартість перевезень одиниці обсягу за даним маршрутом береться такою, що дорівнює нескінченості.

Математична постановка задачі

Нехай -- кількість продукту, який транспортується від -го джерела до -го стоку. Цільова функція відповідає загальним транспортним витратам. Обмеження необхідні для того, щоб уся вироблена продукція використовувалась і попит кожного об'єкту будування задовольнявся.

Кожний завод будіндустрії повинен дати капітальному відновленню рівно стільки продукції, скільки у нього є, тобто сума поставок по кожному рядку повинна дорівнювати потужності, вказаній в цьому рядку. Таких співвідношень має бути стільки, скільки в даній задачі рядків.

Кожний будівельний майданчик повинен отримати рівно стільки продукції, скільки йому потрібно, тобто сума поставок по кожному стовпцю повинна дорівнювати попиту, наведеному в цьому самому стовпці. Таких співвідношень має бути стільки, скільки в заданій задачі стовпців.

Враховуючи наведені обмеження, необхідно знайти ефективний варіант з мінімальним обсягом вантажообігу. Для визначення в будь-якому варіанті переведень обсягу вантажообігу достатньо підсумувати добуток обсягів кожної поставки на відповідні їм відстані. Варіант буде оптимальним, а задача розв'язана, якщо ця сума буде зведена до мінімуму.

Слід вважати природною вимогу невід'ємності потужностей заводів та попиту об'єктів. Показники відстаней не можуть бути від'ємними, оскільки це з економічної точки зору є недоцільним, але з математичної -- не обов'язково вимагати їх невід'ємності. Іноді зручно в деяких розрахунках штучно надати цим показникам від'ємні значення.

Задача розв'язується методом потенціалів, її вихідні дані наведені з табл.3.

Таблиця 3

Вихідні дані задачі

Постачальник (завод буд-індустрії)	Потужність, тис. м3	Потреба будівельного майданчика (об'єкта), тис. м3
		В1	В2	В3	В4
A1	140	5	7	9	7
A2	70	11	7	3	5
A3	90	5	3	9	5
А4	300	120	60	40	80

Наукова новизна запропонованого методу полягає в конструюванні моделі, що віддзеркалює єдність усього міжсистемного циклу: сировина-транспорт-виробництв-розподіл-попит-ціни, що плавають.

У результаті виконаного дослідження запропоновано новий підхід до розробки оптимальної моделі відновлення. Науково-технічний рівень досліджень у порівнянні з аналогами і традиційними прийомами відрізняється новизною, зв'язаною з обліком міжсистемних зв'язків у підході формування структури мережної моделі, що охоплює питання постачання сировини, її транспортні умови, обсяги виготовлення продукції, її розподілу по споживачах і ціни збуту.

В п'ятому розділі на концептуальному рівні досліджено задачу календарного планування капітальних вкладень при відновленні об'єктів.

Для вирішення задачі використовувався етапний підхід, пов'язаний з розділенням процесу на блоки, де вихід першого блоку вектор є входом для визначення фінансових потоків в подіях, а останній для визначення дугових потоків (ціни).

Послідовність рішення можна розглянути на прикладі наступної сітьової моделі:

Для рішення задачі були складені ітерації обчислень

Таблиця 4

0		7,89	1	0	-1	0	1	0	0	1	0	0	1
0		-4,15	0	1	1	0	-1	-1	0	0	1	0	0
2,25		6,53	0	0	0	1	1	1	0	0	0	1	1
1,25		2,97	0	0	0	0	0	1	1	0	0	0	1
		18,4	-2	-1,75	-1,75	0	1,25	2	0	0	0	2,25	3,5

Економічний аналіз рішення наведений в компактній табличній формі (табл.5).

Таблиця 5

2		7,88	1	0	-1	0	1	1	0	1	0	1	1
0		-4,15	0	1	1	0	-1	-1	0	0	1	0	0
2,25		6,53	0	0	0	1	1	1	0	0	0	1	1
1,25		2,97	0	0	0	0	0	1	0	0	0	0	1
		34,18	0	-1,75	-3,75	0	3,25	4	0	2	0	4,25	5,5

Визначення найвірогіднішого терміну створення і відновлення складних об'єктів на стадії ПОВ можливе тільки на основі використання ЕОМ.

Для досягнення мети передбачається використовувати метод статистичного моделювання процесів зведення на основі комплексного укрупненого сітьового графіка (КУСГа), що є канонічною моделлю типу "тимчасова модель ВВд- вірогідна з детермінованою структурою (топологією)".

Передбачається, що час реалізації кожної операції є випадковою величиною з областю її зміни. Розрахунок укрупненої сітьової моделі при і дозволяє встановити теоретичні організаційно-технологічні особливості на реалізацію різних варіантів і. Початкові дані наведені в таблиці 6.

Таблиця 6

Початкові дані для роботи програми MONTE

Число розіграшів 200,число робіт 7

№	Коди робіт
1	101 - 102	21	24	1,0
2	101 - 103	15	21	1,0
3	103 - 103	21	25	1,0
4	102 - 104	22	27	1,0
5	103 - 104	12	15	1,0
6	103 - 105	14	18	1,0
7	104 - 105	15	18	1,0

Таблиця 7

Результати статистичного моделювання на ЕОМ за програмою MONTE

69	0	0	0
…	…	…	…
71,0	3	0,0149	0,037
71,4	3	0,0149	0,037
71,8	13	0,068	0,160
72,2	3	0,0149	0,037
72,6	10	0,050	0,125
73,0	26	0,130	0,325
73,4	18	0,089	0,225
73,8	27	0,135	0,337
74,2	17	0,085	0,210
74,6	22	0,109	0,270
75,0	18	0,089	0,225
75,4	23	0,115	0,287
75,8	9	0,045	0,112
76,2	6	0,029	0,075
76,6	2	0,009	0,025
…	…	…	…
81,0	0	0	0

Для визначення вірогідності реалізації укрупненої сітьової моделі за будь-який заданий час необхідно обчислити:

Загальна середня 14794,2 / 200 = 74.

Генеральна дисперсія 314,41 / 200 = 1,51.

Середнє квадратичне відхилення.

У результаті роботи алгоритму статистичного моделювання (програма MONTE) отримано результат, який наведений в таблиці 7.

Реалізація програм зв'язана з забезпеченням необхідних вкладень у складі підготовки виробництва і зниження собівартості робіт по відновленню для одержання доходів. На збільшення вироблення впливає зниження трудомісткості робіт, що пов'язано з залученням додаткових інвестицій, які завжди обмежені.

У шостому розділі вибраний підхід до розробки КУСГ і систему обґрунтування графіків реалізації комплексу транспортних об'єктів пов'язано з труднощами визначення топології і приведенням рішення до заданого терміну шляхом ліквідації протиріччя на основі узгодження потреб замовника з можливостями виробничої бази.

Початкова інформація (модуль) задається у вигляді ресурсно-часової матриці значень /, де кожний вектор-рядок є поєднанням можливих варіантів виробництва робіт з урахуванням конкретних умов бетонування, прийнятої організації виробництва робіт.

Час виконання всіх робіт є випадковою величиною з відомим законом розподілу. Загальний час (критичний шлях ) виконання всього комплексу, представленого і пов'язаного в КУСГі, розглядається як функція випадкових величин:

Для визначення вірогідності виконання ОТН за будь-який наперед заданий час необхідно проінтегрувати в інтервалі (). Значення інтегралу буде рівним заштрихованій площі. Це число є рівним шуканій вірогідності. Для вирішення прикладних практичних задач зручно і легше користуватися графіком статистичної функції розподілу. Похідна від функції дасть функцію. Інтеграція дасть інтегральну функцію (функцію розподілу).

У результаті виконаних розрахунків набуті оптимальні значення на основі ресурсно-тимчасової матриці і варіантів обмежених ресурсів: max =17, =19; max =18, =17; max =19, =16. Результати статистичного моделювання варіантів наведені на рис. 10.

Використання МеППоР (метод перерізу потоку робіт) для раціонального розподілу обмежених трудових ресурсів і статистичного моделювання із застосуванням ЕОМ дозволило встановити залежність ОТН від тривалості робіт і концентрації трудових ресурсів. З графіка видно, що при зміні трудових ресурсів змінюється термін реалізації моделі і математичне очікування . Виконані розробки дозволяють формувати раціональні рішення при обґрунтованій ОТН, що підвищує реальність виконання програм і завдань.

Виконані дослідження, використані для раціонального розподілу обмежених трудових ресурсів, статистичного моделювання, дозволяють формувати раціональні рішення при обґрунтованій надійності, що підвищує реальність виконання побудованого КУСГу.

ВИСНОВКИ

Організаційно-технологічна підготовка виробництва при реалізації особливо складних і великих проектів відновлення транспортного комплексу пов'язана з багатоваріантною природою вироблення рішень, великим ризиком і витратами, труднощами в координації і реалізації відновлення. На основі розробок і досліджень, описаних в дисертації, можна зробити наступні висновки.

Запропонований підхід представлених факторів до системи обґрунтування ОТР базується на єдності рішення комплексу задач моделювання, відрізняється інформативною і математичною сумісністю задач підготовки, має відносну простоту і доступність, відповідає сучасним вимогам етапів автоматизації рішення.

Проведений аналіз літературних джерел і фактичного стану практики реалізації проектів показав, що проблема організаційно-технологічної підготовки будівельного виробництва і керування їх здійсненням є складними задачами, що вимагають обліку міжсистемних зв'язків взаємодіючих систем. Наявність існуючих розробок не дозволяє зробити висновок про успішне рішення проблеми, оскільки вона багатопланова.

Виконаний і пророблення традиційних рішень перерахованого комплекса задач показали, що усі вони різноманітні, мають оптимальну природу, й у кожному конкретному випадку необхідно шукати рішення за різними критеріями, враховувати особливості й умови. Методологічний аналіз і синтез етапної підсистеми виявив необхідність не тільки обліку міжсистемних зв'язків, що логічно випливають з їхніх взаємин, але і пошуку загального критерію. Ці задачі повинні мати єдині математичну, інформаційну і методологічну основи, єдність простору, сумісність, модульність, наскрізну інформаційну підтримку.

Розроблені методи рішення задачі на основі моделювання процесів у сітьовій структурі дозволили об'єднати в єдиній системі всіх учасників циклу (елементи внутрішнього і зовнішнього середовища) шляхом обліку міжсистемних зв'язків, формалізувати задачу і запропонувати метод рішення, що забезпечує циркуляцію потоку в сіті за рахунок спеціального прийому замикання моделі поворотної дуги. Це дозволяє вирішувати задачі з широкого спектра проблем галузі транспортного будівництва.

Основою дослідження інформацій і математично перерахованих задач підготовки є потреба в обліку міжсистемних зв'язків на сітьовій структурі, що дозволяє в єдиній моделі відбити і формалізувати різноманіття процесів, що протікають, тому що інші підходи в цьому відношенні недоцільні. У зв'язку з чим, виходячи з отриманих висновків, логічно випливає потреба створення сумісних моделей вироблення оптимальних рішень і реалізації задач планування розвитку і підготовки відновлення.

Розроблена модель відновлення складних транспортних комплексів з урахуванням особливостей організаційно-технологічних рішень, термінів відновлення відрізняється від традиційних методів підходом у частині оцінки результатів аналізу прямої і двоїстої задач.

Таким чином, концептуальний висновок полягає в тому, що досліджуваний комплекс задач підготовки розглянуто у взаємозв'язку на єдиній моделюючій основі - сітьовій моделі і її математичному апараті.

Досліджена економіко-математична модель розподілу обмежених трудових ресурсів з метою мінімізації часу реалізації програми організації враховує організаційно-технологічні особливості проектів, відрізняється зручностями надання вихідної інформації ресурсно-часовою матрицею, що дає перевагу в аналізі й оцінці завантаження моделей за рішеннями “часи-виконавці”, “час-вартість”, “часи-ресурси”, оцінці надійності і ризику.

Відпрацьований метод рішення задачі на базі алгоритму виключення дефекту (АВД) має переваги в порівнянні з використанням процедури симплекс-методу, транспортного алгоритму, має фізичну й економічну інтерпретацію, відрізняється тим, що сприяє перерозподілу потоків у сіті.

У результаті виконання досліджень розроблено економіко-математичну модель відновлення складних об'єктів в строк на основі пошуку потоків мінімальної вартості в мережах з обмеженою пропускною спроможністю. Методика враховує організаційно-технологічні особливості зведення і багатоваріантну природу задачі.

9. Запропонований критерій оптимальності рішення (математичне значення) полягає в мінімізації сумарного залучення додаткових ресурсів для відновлення комплексу в строк і визначається на основі використовування ефективного алгоритму пошуку максимального потоку в мережах з обмеженою пропускною спроможністю шляхом спеціального кодування подій.

10. Визначені в ході дослідження переваги полягають в ефективному методі рішення, наявності фізичного значення моделі, швидкої збіжності у визначенні оптимального рішення, а можливості сітьової структури обширні і дозволяють при необхідності і відповідних обставинах відносно легко виконувати агрегацію моделі, зводити її до різних розмірів і рівнів управління.

Недоліки традиційного рішення пов'язані з труднощами стандартизації задачі, ручна реалізація практично виключається.

11. Вперше виконано практичне порівняння і оцінка рішень задачі вироблення ОТР в строк на основі сітьового підходу і симплекс-методу. Встановлено особливу природу у відмінності результатів рішення прямої і двоїстої задач, що практично відсутній при рішенні традиційних задач ЛП (задача про розкрій матеріалу, про оптимальний раціон, в розподільних задачах і ін.). Рішення двоїстої задачі має подвійну перевагу: швидка збіжність до оптимального рішення і отримання відразу подвійних оцінок - , чого немає в стандартній процедурі. У разі використання симплекс-методу змінні (оптимальні потоки по дугах) визначаються додатково, але за умови розуміння двоїстої задачі.

12. Виконані розрахунки з вироблення оптимального рівня організації стратегії відновлення в строк великих об'єктів транспортного комплексу виявили необхідність обліку міжсистемних зв'язків в підготовці виробництва. Це пов'язано з потребою встановлення термінів освоєння капвкладень, які є обмеженнями, що враховуються в розробці ПВР.

ОПУБЛІКОВАНІ РОБОТИ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

монографії

1. А.В. Радкевич, І.Д. Павлов. Багатоцільові моделі організації капітального відновлення об'єктів. - Дніпропетровськ: Видавництво ПП Свідлер А.Л., - 2003.- 225 с.

2. Павлов І.Д., Радкевич А.В. Оптимальні моделі організації будівельного виробництва: Навчальний посібник. - Запоріжжя: Видавництво "ЗДІА", - 2003. - 170 с.

3. Павлов И.Д., Радкевич А.В. Модели управления проектами: Учебное пособие. - Запорожье: ГУ "ЗИБМУ", - 2004. - 320 с.

4. Радкевич А.В. Системотехнічні аспекти організаційно-технологічних рішень відновлення споруд. - Дніпропетровськ: Видавництво "Вега", - 2005. - 346 с.

5. И.Д.Павлов, Г.П. Брехаря, А.В. Радкевич. Модели принятия управленческих решений. - Запорожье: Видавництво ЗНУ, лабораторія видавничих технологій та комп'ютерної графіки, - 2005. - 322 с.

статті в наукових фахових виданнях одноосібні

1. Радкевич А.В. Особенности оценки вариантов проектных решений при капитальном восстановлении. Ресурсосберегающие технологии в транспортном и гидротехническом строительстве: Межвузовский сборник научных трудов - АОЗТ ПКФ "Артпресс". - Днепропетровск, 1997. - №4.- С.115-116.

2. Радкевич А.В. Управління технічного розвитку парку будівельно-дорожніх машин: Збірник наукових праць - ООО СП "Флора Интер". - Дніпропетровськ, 2000. - С. 42-46.

3. Радкевич А.В. Експертна оцінка проекту технічного розвитку парку будівельно-дорожніх машин: Збірник наукових праць, - "Транспорт", - Дніпропетровськ, 2001. - №8. - С. 150-153.

4. Радкевич А.В. Аналіз і узагальнення теоретичних положень забезпечення капітального відновлення підприємствами будівельного виробництва. Вісник ДНУЗТ ім. Академіка В.Лазаряна. - Дніпропетровськ, 2003. - №1.- С.153-157.

5. Радкевич А.В. Виробничі моделі капітального відновлення, засновані на потоковому алгоритмі виключення дефекту: Сборник научных трудов. - ОТСО ПГАС и А. - Днепропетровск, 2003. - №23. - С.79-85.

6. Радкевич А.В. Статистичне моделювання процесів капітального відновлення об'єктів: Сборник научных трудов: Строительство, материаловедение, машиностроение. - Выпуск №25. - Днепропетровск, ГПАСА, 2003. - С.164-171.

7. Радкевич А.В. Организационно-математическая постановка задачи восстановления транспортного комплекса // Новини науки Придніпров'я: Науково-практичний журнал. - Інженерні дисципліни, -2004. - № 4. - С.42-45.

8. Радкевич А.В. Особенности оценки экономических показателей проектов при реконструкции зданий и сооружений: Науково-виробниче видання "Реконструкція міста", -2004.- №5.- С.177-183.

9. Радкевич А.В. Системотехнічне формулювання задачі відновлення об'єктів у встановлені терміни // Вісник ДНУЗТ ім.академіка В.Лазаряна. - Дніпропетровськ, 2005. - № 9. - С.195-199.

у співавторстві

1. Радкевич А.В., Филатов Ю.В. Системотехническая оценка организационно-технологических параметров строительных фирм. Ресурсосберегающие технологии в транспортном и гидротехническом строительстве. Новые строительные технологи: Межвузовский сборник научных трудов - АОЗТ ПКФ "Артпресс". - Днепропетровск, 1997. - №3.- С. 99-100.

2. Радкевич А.В., Скрипка Е.С., Заруцкий А.А. Системотехническая оценка вариантов управления техническим развитием парка строительно-дорожных машин: Межвузовский сборник научных трудов - АОЗТ ПКФ "Артпресс". - Днепропетровск, 1997. - №4. - С.130-131.

3. Радкевич А.В., Тимошенко В.А. К вопросу совершенствования нормативной базы определения потребности в ресурсах для реконструкции и строительства: Сборник научных трудов "Проблемы организации и управления жилищно-коммунальным хозяйством" ОТСО ПГАС и А. - Днепропетровск, 2002. - №20. - С.18-21.

4. Павлов И.Д., Радкевич А.В., Павлов Ф.И. Организационно-технологические аспекты формирования инвестиционных программ в транспортном строительстве. Збірник наукових праць - ДІІТ. - Дніпропетровськ, 2002. - №10.- С.93-102.

5. Радкевич А.В., Щока І.М., Бондаренко Л.М. Монтаж і демонтаж високих опор у надзвичайних ситуаціях методом вібрації // Науково-технічний журнал "Техніка будівництва". - Київ, 2002. - №12. - С.16-19.

6. Радкевич А.В., Яковлев С.А., Матусевич А.А. Структура оценки организационно-технических возможностей строительной организации // Вісник ДНУЗТ ім. Академіка В.Лазаряна. - Дніпропетровськ, 2003. - №2. - С.191 -196.

7. Павлов И.Д., Радкевич А.В., Кучеренко О.Н., Павлов Ф.И. Выработка оптимальных решений строительства крупных промышленных объектов в заданный срок на основе сетевого планирования и управления: Сборник научных трудов.- Запорожье, ЗГИА, 2003. - С.140-147.

8. Радкевич А.В., Павлов И.Д., Павлов Ф.И. Обобщение теоретических положений и методов оценки моделей планирования развития и подготовки реализации проектов сложных восстановлений в заданный срок // Вісник ДНУЗТ ім.академіка В.Лазаряна. - Дніпропетровськ, 2004. № 4.- С.206-213.

9. Мальков М.І., Радкевич А.В., Тимошенко В.А. Узагальнена сіткова модель виробництва відновлювальних об'єктів // Вісник ПДАБ та А, 2004. - № 12. - С.24-29.

10. Радкевич А.В., Павлов И.Д., Павлов Ф.И. Интеграция участников реализации инвестиционных проектов с учетом межсистемных связей: Сборник научных трудов. Строительство. Материаловедение. Машиностроение. - ПДАБ та А.- Дніпропетровськ, 2005. - № 31. - С.46-50.

11. Радкевич А.В., Яковлев С.А., Бондаренко Л.Н., Степаненко А.А. Анализ силовых и геометрических показателей кулачковых механизмов с внешним и внутренним касанием. //Вісник ПДАБ та А. - Дніпропетровськ, 2005. - № 1-2.- С.93-99.

12. Н.И.Мальков, А.В.Радкевич, И.Д.Павлов, Ф.И. Павлов. Выработка решений восстановления, развития и интеграции производственных объектов транспорта //Вісник ДНУЗТ ім.академіка В.Лазаряна. - Дніпропетровськ, 2005. - №6. - С.126-31.

патенти

1. Радкевич А.В., Яковлєв С.О., Бондаренко Б.М., Бондаренко О.Б. Деклараційний патент на винахід. Система передпускового підігріву двигуна внутрішнього згорання. Бюлетень № 12, 2003.

2. Главацький К.Ц., Івін В.Ф., Козак В.В., Мямлін С.В., Радкевич А.В., Самарець Г.К., Стеценко І.Д., Яковлєв С.О. Деклараційний патент на винахід. Гаситель коливань рейкового транспортного засобу. Бюлетень № 12, 2003.

3. Радкевич А.В., Яковлєв С.О., Бондаренко Б.М., Бондаренко О.Б. Деклараційний патент на винахід. Шина з системою протиковзання. Бюлетень № 4, 2004.

4. Радкевич А.В., Яковлєв С.О., Бондаренко Б.М., Бондаренко О.Б. Деклараційний патент на винахід. Шина з шипами протиковзання. Бюлетень № 4, 2004.

5. Радкевич А.В., Яковлєв С.О., Бондаренко Б.М. Деклараційний патент на винахід. Система опалення будинків та споруд. Бюлетень № 12, 2004.

6. Радкевич А.В., Яковлєв С.О., Бондаренко Б.М., Бондаренко О.Б. Деклараційний патент на винахід. Система передпускового підігріву двигуна внутрішнього згорання. Бюлетень № 12, 2004.

7. Радкевич А.В., Яковлєв С.О., Бондаренко Б.М. Деклараційний патент на корисну модель. Гідравлічний кран-маніпулятор. Бюллетень № 12, 2004.

8. Радкевич А.В., Яковлєв С.О., Бондаренко Б.М. Степаненко О.О., Бондаренко Л.М., Івахненко В.М. Деклараційний патент на корисну модель. Спосіб виз...