Розробка п'яти поверхової подвійної блок-секції на 30 квартир

Влаштування вимощення

Вимощення виконується навколо будинку на відстані 1 м. Вимощення повинне мати нахил від стіни. Вимощення виконується з асфальтобетонної суміші по ґрунту, ущільненому щебенем.

3.2.3 Графік руху робітників

На підставі календарного плану-графіка, на якому показана літерами над кожною роботою кількість працюючих, зайнятих на її виконання, будують безпосередньо під КП графік руху робітників. Графік руху робітників будують шляхом підсумування кількості працюючих в кожній робочий день на усіх роботах. З позиції рівномірності використання трудових ресурсів КП робіт оцінюють по коефіцієнту нерівномірності руху робочих кадрів.

,

Де Аmax.- максимальна кількість працюючих по графіку руху робочої сили;

Асер._. - середня кількість працюючих.

Асер. = 5368,65 / 126 = 42,6; б = 60 / 42,6 = 1,41.

3.2.4 Розрахунок потреби в транспортних засобах

Потрібну кількість транспортних засобів визначають за формулою:

N = Q / gtk ,

Де Q - вантажний потік за розрахунковий період, т;

g - розрахункова продуктивність транспорту, т;

t - тривалість розрахункового періоду, дн;

k - коефіцієнт змінності транспорту.

N = 84,4 | 24,62 *4 *2 = 0,43

Зміну продуктивність транспортної одиниці визначають за формулою:

q = P * T * K / t₁ + t₂ +2 * L / V ;

де Р - вантажопід'ємність транспортної одиниці, т;

Т - тривалість корисної роботи, дн;

К - коефіцієнт використання вантажопід'ємності;

t₁, t₂ - час cтоянки під навантаженням та розвантаженням при одній поїздці;

L - відстань перевезення в однин кінець, км;

V - середня швидкість руху транспорту, км/год.

q = 8,44 * 7 * 0,6 / 0,4 + 0,4 + ( 2 * 8 / 25 ) = 24,62

Приймаємо один тягач з причепом марки МАЗ-5245 , вантажопідйомністю 14 т.

3.3 Будівельний генеральний план

3.3.1 Призначення і склад будівельного генплану

Будівельний генеральний план - це план будівельного майданчику, на якому показано розташування будівель і споруд, які будується, запроектовані та існуючи, будівельних машин, а також об'єктів будівельного господарства, які призначені для обслуговування виробництва робіт.

Будівельний генеральний план розробляють з урахуванням вимог будівельних норм СНиП 3 - 4 - 80* Техніка безпеки в будівництві.

Будівельний генеральний план є складовою частиною ПОБ або ПВР.

Будівельний генеральний план у складі ПОБ називають загальноплощадочним.

Будівельний генеральний план у складі ПВР - об'єктним.

Об'єктний будівельний генеральний план розробляється будівельними організаціями або інститутами оргтехбудівництва у складі ПВР та охоплює територію будівельного майданчику одного об`єкта.

На об'єктний будівельний генеральний план наносять:

- Об'єкти, які будуються;

- тимчасові механізовані установки;

- адміністративно-побутові та виробничі споруди;

- шляхи та проїзди, які використовують у період будівництва;

- місця розташування, шляхи переміщення та зони дії крана;

- тимчасові закриті та відкриті склади, навіси;

- тимчасові мережі водопостачання, електропостачання та інших інженерних комунікацій з указанням її підключення до діючих джерел постачання;

- місця прийому поступаючих на будівництво конструкцій, матеріалів, товарного бетону та розчину;

- тимчасові точки зовнішнього освітлення, пожежні гідранти;

- тимчасові огорожі будівельного майданчику з указанням в'їзда та виїзду транспортних засобів.

Призначення будівельного генерального плану - це розробка та здійснення найбільш ефективної моделі організації будівельного майданчику, який забезпечує найкращі умови для виробничої праці робочих, максимальну механізацію процесів виконання БМР, ефективне використання будівельних машин та транспортних засобів, додержання вимогам охорони праці.

3.3.2 Охорона праці на будівельному майданчику

Організація будівельного майданчику, ділянок робіт та працюючих місць повинні забезпечувати безпеку праці працюючих на всіх етапах виконання робіт.

При організації будівельного майданчику, розміщенні учасників робіт, працюючих місць, проїздів будівельних машин та транспортних засобів, проходів для людей належить установлювати небезпечні для людей зони.

Зони постійно діючих небезпечних виробничих чинників з уникненням доступу сторонніх осіб повинні мати огорожі.

Будівельного майданчик, дільниці, робочі місця, проходи та проїзди до них у темний час доби повинні бути освітленні. Освітлення повинно бути рівномірним.

Колодязі, шурфи та інші виїмки в ґрунту в місцях можливого доступу людей повинні бути зачинені кришками, міцними щитами або огороджені. У темний час доби огородження повинні бути позначені електричними сигнальними лампами, напругою не більш 42 В.

Входи у будинок, який будується, повинні бути захищенні зверху суцільним навісним шириною не менше ширини входу з вильотом на відстані не менш 2 м від стіни будівлі.

Прорізи в стінах при одностороннім примиканні до них настилу (перекриття) повинні мати огорожу, якщо відстань від рівня настилу до низу прорізу менше 0,7 м

При в їзді на будівельний майданчик повинно встановлювати схему руху засобів транспорту. Швидкість руху автотранспорту не повинна перевищувати 10 км/год. на повороті.

Ширина проходів до робочих місць повинна бути не менше 0,6 м, а висота проходу 1,8 м.

Дерев'яні драбини випробують кожні півроку металеві - раз у рік. Входи у будинок захищаються зверху навісом шириною не менше ширини входу з вильотом не менше 2 м від стіни. Кут між стіною і навісом повинен бути 70 - 75 град.

Не допускається користуватися вогнем у радіусі менше 50 м від місць складання пожежно-небезпечних речовин.

Будівельне сміття з будинку спускають по закритих жолобах, нижній кінець якого повинен знаходитися не вище 1 м від землі.

Конструкції розміщуються на рівних майданчиках, застосовуючи заходи проти осідання і розгортання конструкцій. Відстань між штабелями повинна бути не менше 1 м.

3.3.3 Розрахунок чисельного персоналу майданчику

Для визначення кількості і розмірів тимчасових будівель необхідно

Розрахувати чисельний склад працюючих на будівельному майданчику. Данні для розрахунку приймаємо за графіком руху робітників.

Кількість працюючих на будівельному майданчику визначається за формулою:

П_об = ( П_{осн.вир.} + П_{н.осн.вир}. + П_ітр + П_моп ) х К

П_{осн.вир.} - чисельний склад працівників на основному виробництві

П_{н.осн.вир}. - чисельність робітників не основного виробництва

П_{н.осн.вир}. = 10-20% від П_{осн.вир.}

П_ітр- кількість інженерно-технічних працівників і службовців

П_ітр = 6-8% від П_{осн.вир.} + П_{н.осн.вир}.

П_моп- молодший обслуговуючий персонал

П_моп = 3-5% від П_{осн.вир.} + П_{н.осн.вир}.

К- коефіцієнт, враховуючий відпустки та хвороби, К=1,05-1,06.

П_{осн.вир} = 60 чол.

П_{н.осн.вир}. = 9чол.

П_ітр = 5 чол.

П_моп = 4 чол.

П_об = ( 60 +9 + 5 +4 )х1,05= 82 чол.

Кількість робітників, що працюють в першу зміну визначається як 70% від П_об

П_{1 зм.}=0,7х82 = 58 чол.

3.3.4 Розрахунок тимчасових будівель

В залежності від характеристик та району будівництва, об'єму будівельно-монтажних робіт, кількості робітників та тривалості будівництва визначають номенклатуру, кількість та розміри тимчасових будівель і споруд.

Таблиця Розрахунок тимчасових будівель

№	Найменування приміщень	Показники	Потреба, м2	Плаща, м2	Тип будівлі
1	Прохідна	На 1 посадочне місце	1	15.9	Збірно-розбірний 3х2
2	Контора виконроба	На одного співробітника	3	12	Пересувний вагончик 3 х 6
3	Приміщення для сушіння та знепиленню одягу	На 1-ого працюючого. 45% від кільк. Прац. В 1-у зміну	0,2	7,38	Пересувний вагончик 3х12
4	Приміщення для обігріву робітників	На 1-ого працюючого. 50% від списочного складу	0,5	20,5
5	Гардеробні та умивальні	На 1-ого робітника. 70% від списочного складу	0,6	34,8	Пересувний вагончик 3 x 12
6	Душова	На один ріжок. 70% спис. Склад. 10 чол на 1 ріжок	3	17,4	Збірно-розбірний 4х4,5
7	Вбиральні	На одне очко. 70% спис. Склад. 25 чол на очко	1	2,32	Збірно-розбірний 0,8х2,9
8	Приміщення для прийому їжі	На 1-ого працюючого. 30% від кільк. Прац. В 1-у зміну	6	6	Пересувний вагончик 3х6

Знадобиться 2 вагончика розмірами 3х6 м;1-3x12

3.3.5 Розрахунок складів

На будівельному майданчику для зберігання будівельних матеріалів влаштовують відкриті, закриті склади та навіси, які визначаються розрахунком, при цьому об'єм матеріалів та конструкцій, які підлягають зберіганню на складі, беруться з графіку завозу та витрат матеріалів.

Загальна площа складу, враховуючи проходи визначається за формулою:

S=P/V х Kn (м²),

Де P- максимальний запас матеріалів на складі;

V- кількість матеріалів, яка складується на 1м² площі склада;

Kn- коефіцієнт використання складської площі, Kn=0,5.

Таблиця Розрахунок тимчасових складів

Найменування	Од. вим.	Норма витрат за добу	Число днів запасу	Кільк. мат. на складі	Площа складу в м2	Тип складу
					На од. вим.	всього
1.Плити покриття	м3	20,2	3	60,6	0,8	151,5	Відкритий
3.Віконні та дверні блоки	м2	100	3	364,2	20	36,42	Навіс
4.Скло	м2	50	3	132,6	70	37,89	Закритий
5.Рулонні матеріали	1 рул	50	3	151	15	20,13

S _{відкритого складу}=151.5 м²

S _навісу =36,42 м²

S _{закритого складу} =58,02 м²

3.3.6 Розрахунок водопостачання

Розрахунок потреби в воді визначається з урахуванням календарного плану, з якого вибираємо період найбільш інтенсивного використання води на виробничі та побутові потреби. Для визначення максимальної потреби води в зміну необхідно знати споживачів води на будівельному майданчику. Розрахунок потреби в воді проводиться у табличній формі.

Таблиця Розрахунок водопостачання для виробничих потреб

Споживачі води на виробничі потреби	Обсяг робіт	Витрати води
	На од. вим.	Кілк.	На од. вим.	Всього
Приготування розчину	м3	5,19	250	1297,5
Заправка автотранспорта	маш-зм	1	500	500
Обштукатурення стін при готовому розчині	м 3	134,85	5	674,24
Поливка цегли	1000 шт	11.9	200	3552
Влаштування щебеневої підготовки	м3	17,76	500	4600

?Q_см=10623,74

Розрахункова витрата води на виробничі потреби визначають за формулою:

Q_вп=(?Q_смхК_см)/(8х3600 )=(10623,74 х1,5)/8х3600 = 0,6 л/с,

Де Q_см- нормативна витрата води на виробничі потреби;

К_см- коефіцієнт нерівномірності використання води в зміну (К_см=1,5)

Таблиця Розрахунок водопостачання для побутових потреб

Побутові потреби	Обсяг робіт	Витрати води
	На од. вим.	Кіл	На од. вим.	Всього
Побутові потреби на 1-ого працівника	зміна	82	15	1230
Побутові потреби на 1-ого прийом душа.	зміна	58	25	1450

?Q'_см=2680

Розрахункова витрата води на побутові потреби визначають за формулою:

Q_п=(?Q'_смхК'_см )/(8х3600)= (2680х2,5)/8х3600 = 0,23 л/с,

Де Q'_см- нормативна витрата води на побутові потреби;

К'_см- коефіцієнт нерівномірності використання води в зміну (К_см=2,5)

Розрахункова витрата води визначається за формулами:

Q_розр.=( Q_вп+ Q_п)хК = ( 0,6+0.23 )х1,15= 0,996 л/с;

Q_розр.=Q_пож+0,5(Q_вп+ Q_п)хК= 10+0,5х( 0.6+0.23 )х1,2= 10,498 л/с

Витрата води на пожежогасіння приймається в залежності від площі будівельного майданчика. При площі до 30 га Q_пож.=10 л/с.

З двох значень Q_розр. приймаємо більше.

Визначаємо діаметр тимчасової водопровідної мережі;

D=v(4х Q_розр.х1000/рхV=v4х 40,498 х1000/3,14х1,5= 94.42 мм

де V - швидкість руху води.

За ГОСТ приймаємо діаметр труби 101 мм.

3.3.7 Розрахунок електропостачання

Джерелом енергозабезпечення будівельного майданчика є високовольтні лінії від яких електроенергія 220-380 В отримують через питаючі трансформатори. Необхідна кількість електроенергії визначаємо за потужністю силових установок, споживачів виробничих потреб та потреб внутрішнього освітлення.

Сумарна потужність електроенергї визначається за формулою:

Р=1,1(К₁?Р_с /соsµ + Р_пр + К₂ х?Р_он + К₃ х ?Р_ов) кВт,

Де К_1, К₂ К₃ - коефіцієнт одночасного споживання електроенергії.

К₁=0,75

К₂=1

К₃=0,8

соsµ-коефіцієнт потужності = 0,75

Р_с- потужність силових установок =кВт

Р_пр- потужність електроенергії на виробничі потреби = 0 кВт

Р_он- потужність устройств наружного освітлення

Р_ов- потужність устройств внутрішнього освітлення

Таблиця Розрахунок освітлення

Найменування місць проведення робіт	Одиниці виміру	Потужність (кВт)	Кількість	Загальна потужність (кВт)
Зовнішнє освітлення місць виробництва робіт
Земляних Монтажних Відкритих складів Охорони Доріг	100кв.м 100кв.м 100кв.м 1км 1км	0,5 10 1 2 2,5	3,82 3,82 1,51 0,223 0,089	1,91 38,2 1,515 0,446 0,2225
Внутрішнє освітлення
Контори Побутових приміщень Складів	100кв.м 100кв.м 100кв.м	1,5 1,2 0,5	0,15 1,058 0,94	0,225 1,27 0,47

Рзовн = 42,3 Рвнутр = 1,965

Рс= 40 + 2,2 + 10 + 4 + 40 + 60 + 4,9 + 25 = 186,1 кВт

-КБ 100.0 = 40 кВт

- розчинонасос СО-49Б = 2,2 кВт

- штукатурна станція Салют-2 = 10 кВт

- компресорна установка СО-7р = 4 кВт

- малярна станція СО-115= 40 кВт

- машина для підігріву, змішування та подачі мастик на кровлю

СО-100А = 60кВт

- Машина для нанесення бітумних мастик СО-112А = 4,9 кВт

- Зварювальний апарат = 25 кВт

Р = 1,1 х (0,75 х 186,1 / 0,75 + 0 + 1 х 42,3 + 0,8 х 1,965) = 255,38 кВт

Приймаємо силовий трансформатор марки ТМС- 20/6 потужністю 380 кВт.

ЛІТЕРАТУРА

1. ДСТУ БА.2.4-2-95 Умовні графічні| позначення| із зображенням|

2. (ГОСТ 21.204-93)елементів| генпланів| та споруд| транспорту.

3. ДСТУ БА.2.4-4-99Основні вимоги| до робочої| документації|.

4. (ГОСТ 21.501-93)

5. ДСТУ БА.2.4-7-95Правила виконання| архітектурно-|

6. (ГОСТ 21.501-93)будівельних| планів|.

7. ГОСТ 21.101-93Основні написи|надписи|.

8. ГОСТ 2304-81Шрифти креслярські.

9. ГОСТ 2.108-69Специфікації.

10. ГОСТ 21.101-93Основні вимоги до робочих креслень.

11. ГОСТ 21.101-93Загальні|спільні| дані по робочих кресленнях.

12. ГОСТ 21.501-93Умовні зображення елементів будівель

13. споруд|споруджень| і конструкцій.

14. ГОСТ 2786-70Позначення умовних графічних елементів сантехнічних пристроїв|устроїв|.

15. ГОСТ 21.105-95Нанесення на кресленнях розмірів і написів|надписів|.

16. СНіП 2.03.01-84*Бетонні і залізобетонні конструкції.

17. СНіП 2.01.07-85Навантаження і дії.

18. СНіП 2.02.01-83Підстави будівель і споруд|споруджень|.

19. СНіП 2.01.01-82Будівельна кліматологія і геофізика.

20. СНіП 111-4-80Техніка безпеки в будівництві.

21. СНіП 1.04-85Норми тривалості в будівництві.

22. СНіП 11-3-79*|Будівельна теплотехніка.

23. ЕНіРБудівельно-монтажні роботи.

24. До. Будівельник 1983.

25. ДБН УкраїніРесурсні елементні| кошторисні| норми| на

26. (ДБН Д.2.2-10-99)будівельні| роботи|. Відання офіційне|. До. 2000.

27. ДБН УкраїніПоточні одиничні| розцінки|. До ресурсних|

28. елементних| кошторисних| норм на будівельні|

29. роботи|. Дніпропетровськ, 2001.

30. ДБН УкраїніЗбірник єдиних середніх| кошторисних| цін| на

31. (ДБН Д.IV-4-97)матеріали|, вироби| і конструкції| (ЗЄКУ-99).

32. ДБН УкраїніРесурсні кошторисні| норми| експлуатації|

33. (ДБН Д.2.7-2000)будівельних| машин і механізмів|.

34. До., “Інпроект|” 2001.

35. Данілов Н.Н.Технологія і організація будівельного

36. Виробництва. М. Стройіздат, 1988.

37. Хамзін С.К.Технологія будівельного виробництва.

38. Карасев Л.К.М. Висшая школа, 1989.

39. Станевський б.п.Довідник. Будівельні крани. До. Будівельник. 1989.

40. Гаєвой А.Ф.Курсове і дипломне проектування.

41. Усик С.А.Промислові і цивільні|громадянські| будівлі. Л. Стройіздат, 1987.

42. Гайдар А.Ф.Будівельно-монтажні роботи. Норми

43. Косенко П.М.розцінки, правила.

44. Дзюбенко В.А.Загальнобудівельні роботи. Норми, розцінки

45. Покрасен П.П.правила. До. Будівельник, 1987.

46. Романова К.Г.Нормування праці і кошторису.

47. Беловол В.В.Нормування праці і кошторису в будівництві. М. Стройіздат, 1991.

48. Барсов І.П.Будівельні машини і устаткування|обладнання|.М. Стройіздат, 1986.

49. Масюк С.В.Технологія і організація будівельного виробництва. М. Стройіздат, 1977.

50. Вахненко і ін. Розрахунок і конструювання частин|часток| житлових і Громадських будівель. До. Будівельник, 1987.

51. Бучок Ю.Ф. Будівельні конструкції|. Основі розрахунку|.Київ. Віща школа, 1994.

52. Берлінов М.Б.Приклади|зразки| розрахунку підстав і фундаментів.М. Стройіздат, 1986.

53. І.М. БойчикЕкономіка підприємства|. До: “Каравела”, Львів, 2000.

54. И.В. СергєєвЕкономіка підприємства. Навчальний посібник.М: “Фінанси і статистика”, 1998.

Размещено на Allbest.ru

...