Національні традиції у формотворенні предметно-просторового середовища народного житла (на прикладі Східної України)

Розглянуто оберіг та розвиток етнокультурної спадщини українського народного житла в умовах глобалізації. З'ясовано, що глобалізаційні процеси у світі несприяють розвиткові місцевих самобутніх феноменів культури. Розвиток народного житла або взагалі народного стилю в архітектурі взагалі цілком можливий, якщо він не заборонений законом. Старіші майстри доживають віку, не передаючи досвіду наступним поколінням. Натомість для будівництва з природніх матеріалів сьогодні широко залучають західноєвропейських майстрів з їхніми технологіями.

В такій ситуації новітнім дослідникам народного житла доводиться стикатися з тим, що предмет їхніх розвідок у природніх умовах натепер дуже важко знайти взагалі. Архівні обміри й записи попередніх сторіч незабаром можуть стати єдиним джерелом дослідів щодо українського народного житла. Останнім часом у наукових виданнях почали виходити статті, що фіксують і описують узірці народного житла ? вони стали повсюдною рідкістю. Розглянуто, що відсутність народних майстрів і необізнаність населення не дозволяє належно підтримувати навіть те традиційне народне житло, що збереглося. В профільних навчальних закладах як будівельників так і архітекторів майже зовсім не вчать як поводитися з таким типом споруд. Зазвичай їх безповоротно спотворюють або знищують узагалі. Попри велику ергономічність форм і технологій народного житла, поки що воно цілком перебуває в кризовому стані.

Досі більшість питомих ознак справжнього народного житла перебуває фактично "поза законом". Себто, відтворити повноцінне народне житло законним шляхом майже неможливо. Залишені з радянських часів будівельні норми (або й нові, що цілком спадкують відповідну поставу до народного житла) й загальна концепція майбутньої архітектури позбавляє традиційне народне житло будь якого місця в людському житті, прирікає його на швидку загибель (без права на фахову й повну реконструкцію). Один із важливих наукових і практичних напрямків ? дослідити стріхи й розробити на традиційній основі новочасний ужиток традиційного вкриття. Можливі шляхи зберегти народне житло, ? це утворити спецкурси, що на них вищитимуть кваліфікацію, проводити розширені майстер-класи з будівництва народного житла. З'ясовано, що тільки всебічно розвиваючи й підтримуючи традиційні народні галузі побуту, можна зберегти етнокультурну спадщину українського народного житла в природньому річищі та зберегти її нащадкам.

Висновки

На основі проведених досліджень можна підсумувати:

1. Досліджено національні традиції в формотворі предметно просторового середовища народного житла. Виявлено способи й засоби формотвору національних традицій щодо предметно просторового середовища народного житла. З'ясовано, що національні традиції є визначальними у формотворі народного житла. Унікальність національних традицій у будівництві полягає також у тім, що вони дозволяють фахово творити ергономічне предметно просторове середовище тій особі, що має винятково народні знання. Національні традиції сформувалися впродовж тисячоліть, увібравши в себе досвід багатьох поколінь. З'ясовано, що в традиціях закладено інваріантний естетичний ідеал, він універсально пристосовується до різноманітних місцевих умов. З'ясовано також, що більшість національних традицій або втрачено, або спотворено.

2. Взагальнено теоретичні положення та систематизовано риси, що притаманні традиційному народному житлу й визначають антропоморфність українського народного житла. З'ясовано, що традиційному народному житлу притаманні: 1) простота конструктивних схем; 2) наявність однієї антропометричної системи вимірів щодо всього предметно просторового середовища; 3) оптимальний малюнок функційних (виробничих і побутових) схем; 4) участь "операторів" традиційних виробничих і побутових процесів у корекції й адаптації традиційних схем (у регламентованих звичаями межах); 5) традиція вживати місцевих будівельних матеріалів і відповідних конструктивних схем; 6) гнучка система утилізації всіх продуктів виробництва й побутової діяльності; 7) заспокійливе, "рідне", психофізіологічне оточення.

3. З'ясовано, що антропоморфність народного житла проявляється в поставі до нього в міфології, за умови природнього розвитку винятково в узаємодії з людиною, в варіативності, залежно від потреб людини - користувача, в повній уплетеності в обрядовотрадиційну систему побуту.

4. Виявлено східноукраїнські особливості формотвору народного житла. З'ясовано, що східноукраїнські особливості формотвору народного житла полягають: у лісостеповому характері поселень, у напіввійськовому характері селищ, у поетизації образу житла до парадигми "українська хата", в універсальності, в адаптації до найрізноманітніших природніх і соціальних умов, в оберегу давніх доісторичних традицій.

5. Узагальнено закордонний досвід розвитку народного житла. З'ясовано, що за кордоном проблема ? як визначати поняття "народне житло" та його осмислювати ? займає гідне місце в історії архітектури. Зокрема, в англомовних країнах вживають єдиного поняття "vernacular" (рідний, народний, фольклорний) щоб означити поняття "традиційне народне житло" (Ч. Дженкс, 1977р.). З питань народної архітектури проводять щорічні міжнародні конференції, видають тематичні наукові збірники. З'ясовано, що в науковому світі активно досліджують, розвивають і відтворюють традиційне житло.

6. Виявлено засади, що на них треба зберігати й відновлювати національну спадщину народної архітектури Східної України. З'ясовано, що наявні норми (зокрема ДБН Д.2.5.62001, "Норми реставрації й відтворення покриттів і покрівель", збірник №6) не сприяють тому, щоб відтворювати народне житло; тому зроблено спроби розробити певні рекомендації щодо змін до наявних норм. З'ясовано, що зберігати й відновлювати народне житло треба, вживаючи традиційних способів проектування, будівництва, форм побуту. Треба розробляти посібники й рекомендації будівникам відтворюваного народного житла; фахово досліджувати народні традиції, щоб далі впроваджувати їх у виробничу й освітню діяльність.

Список публікацій, що їх виконано на тему дисертації

1. Божинський Н.І. Умови збережин предметнопросторового середовища народного житла Східної України. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр./За ред. Даниленка В.Я. ? Харків, ХДАДМ 2009. - №4. - с. 914.

2. Божинський Н.І. Місце традиційного українського народнього житла в сьогочасній Україні. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр./За ред. Даниленка В.Я. - Харків: ХДАДМ 2009. - № 13.? с. 36.

3. Божинський Н.І. Очеретяний дах у традиційному українському народному житлі. Проблеми й перспективи. - Науковий вісник будівництва. ? Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ. 2009. - № 53. - с. 3136

4. Божинський Н.І., Мироненко В.П., Вплив народних традицій на те, як формується предметнопросторове середовище народного житла. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр./За ред. Даниленка В.Я. ? Харків: ХДАДМ, 2006. - №6. - с. 2730.

5. Божинський Н.І., Мироненко В.П., Особливості формування предметнопросторового середовища народного житла Східної України. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр./За ред. Даниленка В.Я. ? Харків: ХДАДМ, 2007. - №4. - с. 1924.

6. Божинський Н.І., Мироненко В.П., Принципи організації внутрішнього простору українського народного житла. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр./За ред. Даниленка В.Я. ? Харків: ХДАДМ, 2007. - №4. - с. 1924.

7. Божинський Н.І., Мироненко В.П., "Ергономіка сільського житла", Вісник ДНАБА, Макіївка, 2008. - №6 (74). - с. 2527.

Размещено на Allbest.ru