Вплив природних факторів на надійність і безпеку гідротехнічних споруд
Сучасна теорія надійності складних технічних систем. Методика кількісного оцінювання надійності гідротехнічних споруд різних типів на стадії проектування, будівництва та експлуатації, під впливом навантажень та дій, що визначаються природними факторами.
| Рубрика | Строительство и архитектура |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2015 |
| Размер файла | 103,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
XF,1,iF1=шF,1,iF1(F1, F2, …, Fnk),
XF,2iF2=шF,1,iF2(F1, F2, …, Fnk), (12)
XF,ne,iFne=шF,ne,iFne(F1, F2, …, Fnk)
Розв'язання задачі у рамках системної теорії надійності доцільно виконувати методом Монте-Карло. Нами запропонована наступна загальна схема рішення цієї задачі.
Виконується N статистичних випробувань. Алгоритм розрахунків при кожному статистичному випробуванні j (j=1, 2, …, N) може бути прийнятий такий.
1. Для кожної з випадкових величин Fk (k=1, 2, …, nk) задаються рівномірно розподіленою в інтервалі від 0 до 1 випадковою імовірністю PFk,j.
2. За набутими значеннями, використовуючи функції argФFk, знаходяться значення аргументів Fk,j.
3. За відомими значеннями Fk,j обчислюються відповідні значення XF,i,iFi,j.
4. Для кожної з випадкових величин XR,i,iRi,j (i=1, 2, …, ne, iRi=1, 2, …, nRi) задаються рівномірно розподіленою в інтервалі від 0 до 1 випадковою імовірністю PXR,i,iRi,.
5. За набутими значеннями, використовуючи функції argФXR,I,iRi, знаходяться значення аргументів XR,i,iRi,j (i=1, 2, …, ne, iRi=1, 2, …, nRi).
6. При відомих значеннях XF,i,iFi,j і XR,i,iRi,j обчислюються значення сукупних факторів Yi,j (i=1, 2, …, ne).
7. Для кожного із сукупних факторів Yi,j перевіряється виконання умови Yi,j?0.
Після виконання всіх N випробувань можуть бути обчислені значення ризику (імовірності) досягнення кожного з можливих граничних станів Pu,i. При цьому кожне значення Pu,i визначається як відношення числа випробувань, при яких Yi,j<0, до всіх випробувань N. Таким чином, можна вважати, що отримані рішення ряду задач у рамках параметричної теорії надійності.
Значення ризику (імовірності) руйнування споруди Pus визначається як відношення числа випробувань, при яких хоч би одне із значень сукупних факторів Yi,j менше нуля (тобто Yi,j<0), до всіх випробувань N. Це значення Pus є рішенням даної задачі із оцінювання надійності споруди в рамках системної теорії надійності.
Відзначимо ще одну обставину. Викладений вище алгоритм розв'язання поставленої задачі дозволяє врахувати кореляційні зв'язки між випадковими величинами, що визначають надійність кожного з елементів системи. Такі кореляційні зв'язки виникають унаслідок того, що дії на кожен з елементів мають загальну причину - дії Fk,j. І це не дивлячись на те, що дії Fk,j по-різному враховуються у різних елементах.
Розділ 3 присвячений розробці нового типу розподілу, який може бути використаний для оцінки такого найважливішого природного фактора, як гідрологічний режим річки. Цей фактор визначає небезпеку, пов'язану з необхідністю пропуску через створ гідровузла паводкових витрат води при повенях. Для оцінювання вказаної небезпеки виконують гідрологічні розрахунки за визначенням параметрів розподілу максимальної витрати води у річці, який розглядається як випадкова величина. При цьому використовуються різні закони розподілу: трьохпараметричний гамма-розподіл С. Н. Крицького і М. Ф. Менкеля, розподіли К. Пірсона III типу, Фішера-Тіппета, Р. Д. Гудріча, Р. Н. Бровковіча, Е. Гумбеля, H-розподіл та ін.
Використовувані на сьогоднішній день типи розподілів не у всьому діапазоні значень статистичних характеристик гідрологічних явищ відповідають емпіричним даним.
Нами запропонований закон розподілу, названий біекспоненційним, який може виявитися ефективним для опису гідрологічних явищ. Для біекспоненційного закону розподілу вираз функції щільності імовірності записується так
p(x)=b·c·{exp[c·(xx0)]
[1+[·c/(+b)] (xx0)]·exp[[b·c/(+b)] (xx0)+[·b·c2/[2·(+b)2]] (xx0)2]}
exp{+b·exp[c·(xx0)](+b)]·exp[[b·c/(+b)]·(xx0)+[·b·c2/[2·(+b)2]]·(xx0)2]}. (13)
Відповідний (13) вираз функції розподілу може бути записане таким чином
Px=1exp{+b·exp[c·(xx0)](+b)]·exp[[b·c/(+b)]·(xx0)+[·b·c2/[2·(+b)2]]·(xx0)2]}. (14)
У (13), (14) x0 - нижня межа, значення якої визначається за фізико-географічними, метеорологічними, гідрологічними та іншим факторами; , b, c - природні параметри розподілу, пов'язані з математичним очікуванням m, дисперсією D і центральним моментом третього порядку µ3 звичайними співвідношеннями теорії ймовірностей.
З використанням біекспоненційного закону розподілу значення максимальних витрат води в річці можуть бути визначені за наявності даних спостережень. Крім того, цей закон розподілу може бути ефективно використаний у випадку, якщо достовірно відома імовірність перевищення видатної витрати води у річці.
Нами розроблена комп'ютерна програма, що дозволяє виконувати розрахунки максимальних витрат води у річці з використанням біекспоненційного закону розподілу.
За цією програмою були виконані регулярні розрахунки з визначення значень розрахункових максимальних витрат р. Дніпра у створах гідровузлів Дніпровського каскаду ГЕС. При цьому розглядалися регламентовані нормами проектування трьохпараметричний гамма-розподіл і запропонований біекспоненційний розподіл. Результати розрахунків показали, що за критеріями згоди біекспоненційний розподіл значно краще відповідає даним спостережень, ніж трьохпараметричний гамма-розподіл. Тому отримані з використанням біекспоненційного закону розподілу результати були прийняті як остаточні. На рис. 1 для прикладу показані криві забезпеченості максимальних витрат води р. Дніпра у створі Київської ГЕС (м. Вишгород).
Результати розрахунків наведені в табл. 2.
Таблиця 2. Отримані за розрахунком і проектні значення максимальних витрат води р. Дніпра у створах гідровузлів Дніпровського каскаду ГЕС для нормативної вірогідності перевищення
|
Створ |
Розрахункові максимальні витрати, тис. м3/c |
||||||||
|
Q0.01% |
Q0.01% гар |
Q0.1% |
Q1% |
||||||
|
розра-хункові значен-ня |
проек-тні значен-ня |
розра-хункові значен-ня |
проек-тні значен-ня |
розра-хункові значен-ня |
проек-тні значен-ня |
розра-хункові значен-ня |
проек-тні значен-ня |
||
|
Київська ГЕС (м. Вишгород) |
19.9 |
21.3 |
21.2 |
22.0 |
16.9 |
17.3 |
13.2 |
13.1 |
|
|
Канівська ГЕС (м. Київ) |
32.2 |
30.8 |
34.6 |
32.3 |
26.1 |
24.8 |
19.3 |
18.6 |
|
|
Кременчуцька ГЕС (м. Кременчук) |
33.3 |
34.0 |
35.8 |
35.5 |
27.0 |
27.2 |
19.9 |
23.0 |
|
|
Дніпровська ГЕС (п.г.т. Лоцманська Кам'янка) |
34.5 |
36.0 |
37.0 |
37.7 |
28.2 |
24.0 |
21.1 |
21.5 |
З наведеної таблиці видно, що розрахункові максимальні витрати води мало відрізняються від проектних. Це дозволило зробити висновок про те, що пропускна спроможність всіх гідровузлів Дніпровського каскаду ГЕС забезпечена.
В розділі 4 розглянуті питання оцінювання нормативного ризику виникнення аварій на гідротехнічних спорудах. Очевидно, що дотримання діючих вимог норм проектування забезпечує певний нормативний рівень надійності й безпеки цих споруд. Питання оцінки нормативного рівня у вигляді значень граничного ризику (імовірності) виникнення аварії на цих спорудах, закладених у нормах проектування, представляє значний інтерес.
Нами запропонований підхід до визначення значень граничного нормативного ризику виникнення аварій на гідротехнічних спорудах, заснований на використанні функції розподілу нормативного узагальненого силового впливу на ці споруди. Така функція розподілу може бути побудована на основі аналізу регламентованих нормами проектування даних. До цих даних відноситься нормативні імовірності перевищення навантажень і впливів на гідротехнічні споруди, нормативні умови недопущення граничних станів, значення нормативних коефіцієнтів.
Виявилося, що функція розподілу нормативного узагальненого силового впливу підкоряється нормальному закону розподілу (рис. 2) з коефіцієнтом варіації 0,269. На рис. 2 показана крива 1 функції розподілу нормативного узагальненого силового впливу, яка відповідає щорічній імовірності. Криві 2 і 3 на цьому рисунку відповідають імовірності протягом розрахункового терміну служби споруд відповідно для 50 років (споруди III і IV класів) і для 100 років (споруди I і II класів).
На основі отриманої функції розподілу узагальненого силового впливу й аналізу нормативних умов міцності проведене оцінювання нормативного ризику (імовірності) руйнування залізобетонних конструкцій гідротехнічних споруд. Результати розрахунків представлені у табл. 3.
Таблиця 3. Нормативні значення ризику руйнування елементів залізобетонних конструкцій гідротехнічних споруд
|
Клас споруди |
Нормативні значення ризику руйнування залізобетонних конструкцій ГТС, 1/рік, при класі арматури |
Допустима імовірність аварії на ГТС, 1/рік |
|||
|
A-II |
A-III |
A-IV |
|||
|
I |
8.9·106 |
3.8·106 |
4.5·107 |
5·105 |
|
|
II |
2.9·104 |
1.5·104 |
1.9·105 |
5·104 |
|
|
III |
1.2·103 |
7.2·104 |
1.1·104 |
3·103 |
|
|
IV |
4.2·103 |
2.7·103 |
5.1·104 |
Як видно з цієї таблиці на значення нормативного ризику (імовірності) руйнування залізобетонних конструкцій основний вплив чинять клас споруди і клас використаної арматури.
Для порівняння в останньому стовпці наведені допустимі щорічні імовірності аварій, які запозичені з російських норм проектування гідротехнічних споруд. Як видно, знайдені нами нормативні значення ризику руйнування залізобетонних конструкцій щорічної імовірності аварій є істотно нижчими, ніж допустимі для гідротехнічних споруд.
Використовуючи розподіл нормативного узагальненого силового впливу і нормативні умови стійкості та міцності, були знайдені значення граничного нормативного ризику (імовірності) виникнення аварій на греблях різних типів (бетонні гравітаційні та аркові греблі, а також греблі з ґрунтових матеріалів). Результати розрахунків представлені у табл. 4.
Таблиця 4. Значення нормативного ризику (імовірності) виникнення аварій на греблях різних типів
|
Клас споруди |
Значення нормативного ризику виникнення аварій на греблях різних типів, 1/рік |
Допустима імовірність аварії на ГТС, 1/рік |
|||
|
Гравітаційні греблі |
Аркові греблі |
Греблі з ґрунтових матеріалів |
|||
|
I |
1.7·1056 |
6.6·106 |
1.12·104 |
5·105 |
|
|
II |
2.9·104 |
1.9·104 |
9.40·104 |
5·104 |
|
|
III |
1.6·103 |
1.1·103 |
5.44·103 |
3·103 |
|
|
IV |
4.0·103 |
2.5·103 |
1.38·102 |
З даних, наведених у табл. 4, випливає: для бетонних гравітаційних та аркових гребель у всіх випадках значення ризику (імовірності) виникнення аварій нижче, а для гребель з ґрунтових матеріалів вище (приблизно у 2 рази), ніж допустиме значення імовірності виникнення аварій на гідротехнічних спорудах.
Відзначимо, що для всіх розглянутих типів гребель значення ризику (імовірності) виникнення аварій істотно залежать від класу споруди. Так, наприклад, значення ризику для гребель I класу на два порядки нижчі, ніж для гребель IV класу. Це пов'язано з різними значеннями нормативної вірогідності перевищення навантажень, що діють на греблі, та з різними значеннями нормативних коефіцієнтів надійності за відповідальністю споруд різних класів.
Розділ 5 присвячений розробці нової методики оцінювання ризику (імовірності) руйнування залізобетонних конструкцій гідротехнічних споруд.
Залізобетонні конструкції набули широкого розповсюдження у гідротехнічному будівництві. Такі конструкції застосовуються у машинних будівлях ГЕС і ГАЕС, у залізобетонних греблях, у судноплавних спорудах, у стоянах, у підпірних стінах різного призначення, у залізобетонних водоводах та інших спорудах.
Для кількісного оцінювання надійності й безпеки залізобетонних конструкцій гідротехнічних споруд нами розроблена методика розрахунку у рамках параметричної теорії надійності. Розроблена відповідна комп'ютерна програма. При цьому як показник рівня надійності та безпеки використовується значення ризику руйнування залізобетонних конструкцій, що є імовірністю виникнення такого руйнування.
Використовуються відповідні рівняння зв'язку, засновані на нормативних умовах міцності.
Наприклад, у разі вигину залізобетонних елементів прямокутного поперечного перерізу з одиночною арматурою моментом M рівняння зв'язку має вигляд
Y=As·Rs-Rb·b·(h0 -v[h02-2·M/(Rb·b)]) (15)
де b - ширина, а h0 - корисна висота поперечного перерізу елементу; As - площа поперечного перерізу арматури; Rs і Rb - відповідно, опір арматури розтягуванню і опір бетону стисненню, що розглядаються як випадкові величини.
Аналогічно можуть бути записані рівняння зв'язку у разі позацентрового розтягування і стиснення, а також в інших випадках.
Функції розподілу зусиль, що входять у рівняння зв'язку, завжди можуть бути визначені на основі аналізу розподілів навантажень, що діють на конструкцію.
Розподіли опору арматури розтягуванню і розподіл опору бетону стисненню можуть бути прийняті відповідно до нормального закону. Параметри цих розподілів отримані на основі аналізу нормативних даних. У таблицях 5 і 6 наведені значення імовірнісних характеристик для опору арматури розтягуванню і опору бетону стисненню.
Розроблена комп'ютерна програма розрахунку значення ризику (імовірності) руйнування залізобетонних конструкцій гідротехнічних споруд методами Монте-Карло і статистичної параболізації.
Для ілюстрації запропонованої методики розглянуто визначення ризику руйнування напірної стіни з боку нижнього б'єфу машинної будівлі ГЕС Huong Dien у В'єтнамі. В результаті розрахунків отримане значення ризику руйнування у найбільш небезпечному перерізі, яке дорівнює 3.1·106 1/рік.
Аналогічні розрахунки були виконані для найбільш небезпечного перерізу залізобетонних конструкцій будівлі Київської ГЕС. Отримане значення ризику руйнування дорівнює 4.8·105 1/рік.
Таблиця 5. Імовірнісні характеристики важких гідротехнічних бетонів, які необхідні для виконання розрахунків ризику руйнування залізобетонних конструкцій
|
Клас бетону |
Нормативний опір бетону стисненню Rbn, МПа |
Розрахунковий опір бетону стисненню Rb, МПа |
Математичне очікування опору бетону стисненню mRb, МПа |
Середньоквадратичне відхилення опору бетону стисненню уRb, МПа |
|
|
В10 |
7.5 |
6.0 |
9.16 |
1.24 |
|
|
В12,5 |
9.5 |
7.5 |
11.61 |
1.57 |
|
|
В15 |
11.0 |
8.5 |
13.44 |
1.82 |
|
|
В20 |
15.0 |
11.5 |
18.33 |
2.47 |
|
|
В25 |
18.5 |
14.5 |
22.61 |
3.05 |
|
|
В30 |
22.0 |
17.0 |
26.88 |
3.63 |
Таблиця 6. Імовірнісні характеристики арматури, які необхідні для виконання розрахунків ризику руйнування залізобетонних конструкцій
|
Клас арматури |
Нормативний опір арматури розтягуванню Rsn, МПа |
Розрахунковий опір арматури розтягуванню Rs, МПа |
Середньоквадратичне відхилення опору арматури розтягуванню уRs, МПа |
Коефіцієнт варіації опору арматури розтягуванню Cv,Rs |
Математичне очікування опору арматури розтягуванню mRs, МПа |
|
|
AII |
295 |
280 |
29 |
0.08 |
362.5 |
|
|
AIII |
390 |
365 |
39 |
0.08 |
487.5 |
|
|
AIV |
590 |
560 |
69 |
0.09 |
866.7 |
Розділ 6 присвячений розробці методики оцінювання ризику (імовірності) втрати стійкості гідротехнічних споруд проти зсуву.
Одним з найважливіших факторів, що визначає надійність й безпеку гідротехнічних споруд, є їх стійкість проти зсуву. Небезпека, пов'язана з втратою стійкості, характерна для більшості типів підпірних споруд (бетонні та залізобетонні греблі, руслові будівлі гідроелектростанцій, судноплавні споруди), стоянів, підпірних стін різного призначення.
Нами розроблена методика кількісної оцінки надійності та безпеки гідротехнічних споруд за умови їх стійкості проти зсуву у рамках параметричної теорії надійності. При цьому рівняння зв'язку записується відповідно до нормативної умови стійкості.
У разі розгляду схеми плоского поступального зсуву по горизонтальній поверхні ковзання рівняння зв'язку може бути записане у вигляді
k=[(V-W0f)·tgц+c·A0]/Fc?0. (16)
У цьому рівнянні V - сума вертикальних сил, спрямованих вниз; W0f - сила протитиску по підошві споруди, спрямована вгору; Fc - узагальнена сила зсуву; A0 - площа підошви споруди; tgц - коефіцієнт тертя; c - питоме зчеплення.
Утримуючі сили і сили зсуву, які входять у рівняння зв'язку, є функціями випадкових величин: рівнів води у верхньому і нижньому б'єфах, швидкості вітру, від якої залежить хвильовий тиск, параметрів зрушення по підошві споруди. Розподіли вказаних випадкових величин завжди визначаються при проектуванні гідротехнічних споруд. Розподіли коефіцієнта тертя і питомого зчеплення визначаються на основі даних польових і лабораторних досліджень при проведенні вишукувань.
Відповідно до розробленої методики нами складена комп'ютерна програма розрахунку значення ризику втрати стійкості гідротехнічних споруд проти зсуву методами Монте-Карло і статистичної параболізації.
Для ілюстрації запропонованої методики виконані розрахунки із оцінювання ризику втрати стійкості п'яти секцій будівлі Київської ГЕС. Результати цих розрахунків наведені у табл 7. Там же наведені результати розрахунку за нормативною методикою.
Таблиця 7. Результати розрахунку стійкості будівлі Київської ГЕС
|
Секція |
Значення коефіцієнтів стійкості k за нормативною методикою розрахунків для розрахункових випадків |
Щорічна імовірність втрати стійкості проти зсуву P, 1/рік |
|||
|
1 |
2 |
3 |
|||
|
1-а |
1.302 |
1.394 |
1.258 |
1.2·10-6 |
|
|
Проміжні |
1.524 |
2.344 |
1.927 |
2.0·10-8 |
|
|
5-а |
1.263 |
1.352 |
1.222 |
2.1·10-6 |
Як видно з цієї таблиці, найменш надійною є 5-а секція, для якої отримане значення щорічного ризику (імовірності) втрати стійкості проти зсуву дорівнює 1.2·10-6 1/рік. Проміжні секції є дуже надійними спорудами за умови їх стійкості проти зсуву. Значення щорічного ризику (імовірності) стійкості проти зсуву таких секцій вельми мале і складає 2.0·10-8 1/год.
Відзначимо, що запропонована методика може бути з успіхом застосована в інших випадках розрахунку ризику втрати стійкості гідротехнічних споруд. Наприклад, у випадку, якщо підошва споруди на скельній основі є ламаною. При цьому відповідне рівняння зв'язку повинне складатися залежно від даної схеми зсуву.
У розділі 7 розроблено методику оцінювання ризику переливу води через гребінь греблі з ґрунтових матеріалів.
Перелив води через гребінь греблі з ґрунтових матеріалів є однією з основних причин аварійних ситуацій, які можуть мати місце на таких спорудах. Так, за даними Міжнародного комітету з великих гребель для греблі з ґрунтових матеріалів саме перелив води через гребінь є найбільш частою причиною аварій (31% - як первинна причина і 18% - як вторинна).
Основними причинами переливу води через гребінь греблі є такі.
1) Пропуск паводку з максимальною витратою води, що перевищує розрахункову.
2) Дія вітрових хвиль і вітрового нагону води у водосховищі при швидкості вітру, що перевищує розрахункову.
Є також й інші причини переливу води через гребінь греблі.
Для кількісного оцінювання надійності та безпеки гребель з ґрунтових матеріалів за умови недопущення переливу води через гребінь споруди нами розроблена методика розрахунку в рамках параметричної теорії надійності. Як показник рівня надійності й безпеки гребель з ґрунтових матеріалів доцільно використовувати значення ризику переливу води через гребінь споруди, що є імовірністю виникнення такого переливу.
Розв'язання задачі про імовірність переливу води через гребінь греблі POVT зводиться до визначення імовірності події, яка полягає у тому, що динамічна відмітка рівня води перед греблею Z досягне відмітки гребеня греблі, тобто
POVT =P(Z?ZГП) (17)
де P(Z?ZГП) - імовірність реалізації умови Z?ZГП.
Випадкова величина Z є сумою трьох випадкових величин: відмітки статичного рівня води перед греблею ZQ, обумовленою максимальною паводковою витратою, висоти накату хвилі на укіс hran1% і висоти вітрового нагону води Дh. Розподіл випадкової величини ZQ, яка визначається з урахуванням трансформації паводку у водосховищі, зазвичай встановлюється при проектуванні гідровузла. Величини hran1% і Дh є функціями двох випадкових величин: швидкості вітру Vw і статичного рівня води перед греблею ZQ. Розподіл величини Vw зазвичай встановлюється при проектуванні гідровузла. Для визначення розподілів величин hran1% і Дh можуть бути використані нормативні залежності цих величин від швидкості вітру, довжини розгону хвилі, глибини водосховища, закладання верхового укосу греблі та конструкції його кріплення.
На підставі наведених вище міркувань може бути записане рівняння зв'язку, яке слід використовувати при оцінюванні ризику переливу води через гребінь греблі з ґрунтових матеріалів
Z= ZQ+ hran1%+ Дh ? ZГП. (18)
Вхідні у це рівняння величини визначені вище.
Нами розроблена методика розв'язання поставленої задачі методом Монте-Карло у рамках параметричної теорії надійності.
Як приклад за спеціально розробленою комп'ютерною програмою проведені розрахунки із визначення ризику переливу води через гребінь земляної греблі Київської ГЕС. В результаті цих розрахунків отримане значення ризику (імовірності) переливу води через гребінь земляної греблі Київської ГЕС, яке дорівнює POVT =2.8·10-4 1/рік.
Розділ 8 присвячений розробці методики оцінки узагальненого ризику виникнення надзвичайної ситуації на гідровузлі.
Гідротехнічні споруди рідко зводяться як окремі об'єкти. Зазвичай група гідротехнічних споруд об'єднується в комплекс споруд - гідровузол.
Економічна, екологічна і соціальна відповідальність гідровузлів надзвичайно висока. Тому питання, пов'язані із забезпеченням їх надійності та безпеки мають першорядне значення.
Для отримання кількісної оцінки надійності та безпеки гідровузлів необхідно скористатися імовірнісними підходами на основі системної теорії надійності. Як показник рівня надійності та безпеки гідровузла використовується значення ризику виникнення надзвичайної ситуації на гідровузлі. При цьому як надзвичайна ситуація розглядається виникнення аварії на будь-якій споруді, яка входить у напірний фронт гідровузла, що може привести до прориву напірного фронту і, як наслідок, до гідродинамічної аварії.
До теперішнього часу немає сталих підходів до оцінювання надійності та безпеки гідровузлів.
Для оцінки ризику виникнення надзвичайної ситуації на гідровузлі нами запропонована наступна методика.
1. Сукупність споруд, що входять у напірний фронт гідровузла, розглядається як початкова система, що складається з ряду підсистем, кожна з яких моделює одну із споруд або один конструктивний елемент. Доцільно складання системи, що моделює гідровузол, проводити на основі аналізу заздалегідь розробленого дерева відмов і несправностей.
2. Кожна з підсистем може складатися з одного або декількох елементів різних типів. Вважається, що кожен з елементів підсистеми відповідає за опір споруди (підсистеми) виникненню того або іншого граничного стану. Тип елемента підсистеми визначається видом даного граничного стану.
3. З погляду логічної схеми зв'язків між елементами початкова система, що моделює всі споруди напірного фронту, у загальному випадку може відповідати змішаній (послідовно-паралельній) схемі. Зазвичай початкові системи складаються з послідовно сполучених елементів. При цьому повинні розглядатися всі елементи, які входять у всі підсистеми.
4. Деякі елементи, що входять до початкової системи, є однотипними. До таких елементів можна віднести: елементи, що відповідають за стійкість бетонної або залізобетонної споруди проти зсуву, елементи, що відповідають за міцність бетонних і залізобетонних конструкцій та ін.
Нами встановлено, що при аналізі моделюючих надійність та безпеку гідровузлів початкових систем, в яких є одна або декілька груп однотипних елементів, досить розглядати найменш надійні елементи у кожній з цих груп, а інші слід виключити з розгляду.
Формується остаточна розрахункова система, що моделює гідровузол. Така система складається з послідовно сполучених елементів різних типів.
5. Визначається значення ризику (імовірності) виникнення надзвичайної ситуації на гідровузлі у рамках системної теорії надійності для остаточної розрахункової системи. При цьому доцільно використовувати наведений раніше алгоритм вирішення імовірнісних задач в рамках системної теорії надійності методом статистичних випробувань.
Як приклад використання запропонованої методики виконані розрахунки із оцінки ризику (імовірності) виникнення надзвичайної ситуації на Київському гідровузлі.
Київський гідровузол (верхній ступінь Дніпровського каскаду ГЕС) призначений для вироблення енергії (встановлена потужність ГЕС 360 МВт) та забезпечення судноплавства. До складу гідровузла входить будівля ГЕС, судноплавний шлюз і намивна земляна гребля.
В результаті виконаних за спеціально розробленою комп'ютерною програмою розрахунків набуте значення узагальненого ризику (імовірності) виникнення надзвичайної ситуації на Київському гідровузлі, яке дорівнює Pus=3.2·10-4 1/рік.
ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що вирішальний вплив на надійність та безпеку гідротехнічних споруд чинять природні фактори: гідрологічний режим річки, кліматичні впливи, інженерно-геологічні умови, мінливість фізико-механічних характеристик ґрунтів основи, сейсмічність району будівництва. Наведені дані про те, що природні фактори характеризуються величинами, які можуть розглядатися як незалежні або корельовані випадкові величини.
2. Показано, що найбільш об'єктивне кількісне оцінювання надійності та безпеки гідротехнічних споруд може бути виконане імовірнісними методами сучасної теорії надійності складних технічних систем, що включає параметричну і системну теорії надійності.
3. У рамках вдосконалення вживаного в даний час для розв'язання задач параметричної теорії надійності методу Монте-Карло надані рекомендації щодо визначення числа статистичних випробувань, що забезпечує прийнятну точність розрахунків. Запропонований підхід, що дозволяє врахувати зв'язки між корельованими випадкові величинами, які входять у рівняння зв'язку. Розроблений загальний алгоритм розв'язування задач.
4. З метою вдосконалення вживаного в даний час для вирішення завдань параметричної теорії надійності методу статистичної лінеаризації запропоновані залежності, що дозволяють врахувати зв'язки між корельованими випадкові величинами, що входять у рівняння зв'язку.
5. Вперше запропонований метод статистичної параболізації, призначений для розв'язання задач із визначення значення ризику (імовірності) настання граничного стану споруди в рамках параметричної теорії надійності. Метод статистичної параболізації дозволяє забезпечити вищу точність розрахунків у порівнянні з методом статистичної лінеаризації.
6. Вперше запропонований заснований на методі Монте-Карло підхід до розв'язання задач оцінки надійності та безпеки гідротехнічних споруд у рамках системної теорії надійності, розроблений загальний алгоритм вирішення задач системної теорії надійності.
7. Вперше запропонований біекспоненційний розподіл, призначений для виконання розрахунків із оцінювання гідрологічних характеристик за наявності даних гідрометричних спостережень. Показано, що цей розподіл у ряді випадків краще описує дані спостережень. Наведені результати розрахунків із оцінювання природних максимальних розрахункових витрат води р. Дніпра, виконаних на основі біекспоненційного розподілу, які дозволили обґрунтувати достатність пропускної здатності гідровузлів Дніпровського каскаду ГЕС.
8. Використовуючи значення нормативних коефіцієнтів, розроблена функція розподілу узагальненого силового впливу. На основі цієї функції й нормативних умов стійкості та міцності проведені дослідження із оцінювання закладеного в нормах проектування ризику руйнування залізобетонних конструкцій гідротехнічних споруд та виникнення аварій на бетонних гравітаційних, аркових греблях й греблях з ґрунтових матеріалів. Показано, що значення нормативного ризику руйнування залізобетонних конструкцій гідротехнічних споруд змінюються в межах від 4.5·10-7 1/рік для споруд I класу при арматурі класу А-IV до 4.9·10-4 1/ рік для споруд IV класу при арматурі класу А-II. Встановлено, що значення імовірності виникнення аварій на греблях розглянутих типів, запроектованих відповідно до діючих норм, знаходяться в межах:
- для гравітаційних гребель від 1.8·10-5 1/рік для споруд I класу до 4·10-3 1/ рік для споруд IV класу;
- для аркових гребель від 6.6·10-6 1/ рік для споруд I класу до 2.5·10-3
1/ рік для споруд IV класу;
- для гребель з ґрунтових матеріалів від 1.1·10-4 1/ рік для споруд I класу до 1.4·10-2 1/ рік для споруд IV класу.
9. У рамках параметричної теорії надійності на основі аналізу нормативних підходів розроблена методика оцінювання надійності та безпеки залізобетонних конструкцій гідротехнічних споруд, відповідно до якої розроблена комп'ютерна програма розрахунку. Наведені рекомендації щодо визначення параметрів розподілів випадкових величин, що входять до рівняння зв'язку.
10. На основі аналізу нормативних підходів у рамках параметричної теорії надійності розроблена методика оцінювання надійності та безпеки гідротехнічних споруд за умови їх стійкості проти зсуву, відповідно до якої розроблена комп'ютерна програма розрахунку. Наведені рекомендації щодо визначенням параметрів розподілів випадкових величин, що входять до рівняння зв'язку.
11. У рамках параметричної теорії надійності на основі аналізу нормативних підходів розроблена методика оцінювання надійності та безпеки гребель із ґрунтових матеріалів за умови недопущення переливу води через гребінь, відповідно до якої розроблена комп'ютерна програма розрахунку. Наведені рекомендації щодо визначення параметрів розподілів випадкових величин, що входять у рівняння зв'язку.
12. Розроблена загальна постановка задачі із визначення ризику виникнення надзвичайної ситуації на гідровузлі, пов'язаної з небезпекою прориву напірного фронту, у рамках системної теорії надійності. Запропонована методика складання початкової системи і остаточної розрахункової системи, що моделює напірний фронт гідровузла. Дані системи вважаються такими, що складаються з послідовно сполучених елементів, кожен з яких моделює опір відповідної споруди переходу до того або іншого граничного стану. Запропонована заснована на методі Монте-Карло методика розв'язання задачі із визначення ризику виникнення надзвичайної ситуації на гідровузлі, пов'язаної з небезпекою прориву напірного фронту. З використанням спеціально розробленої комп'ютерної програми виконаний розрахунок значення узагальненого ризику (імовірності) виникнення надзвичайної ситуації на Київському гідровузлі, який виявився рівним Pus=3.2·10-4 1/рік. Це значення не перевищує допустимого нормами значення імовірності виникнення аварій на спорудах II класу, який дорівнює 5·10-4 1/ рік.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В РОБОТАХ
1. Вайнберг А. И. Вероятностная оценка устойчивости закрепленной анкерами стены выработки в массиве скальных пород. - Проблемы гидрогеомеханики в горном деле и строительстве. (Материалы конференции 8-10 октября 1996 г., Киев). Часть 1. - К., 1996.- С. 67 - 69.
2. Вайнберг А. И. Биэкспоненциальный закон распределения для выполнения расчетов по оценке гидрологических характеристик. Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Частина 5. Збірник наукових праць. Випуск 5 (18). - Рівне, 2002. С. 16 - 24.
3. Вайнберг А. И. Оценка вероятности обрушения стены туннельной выработки методом статистической параболизации. Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування, Частина 5. Збірник наукових праць. Випуск 5 (18). - Рівне, 2002. С. 24 - 32.
4. Вайнберг О. І., Кузло М. Т., Стефанишин Д. В. Оцінка ризику, зв'язаного з хвилями витиснення при обвально-зсувних явищах на водоймищах. Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування, Частина 5. Збірник наукових праць. Випуск 5 (18). - Рівне, 2002. С. 32 - 38.
5. Вайнберг А. И. Решение динамической задачи для оползней сдвига // Гидротехническое строительство. 2002. №5. С. 24 - 28.
6. Вайнберг А. И. Оценка надежности гидротехнических сооружений методом статистической параболизации. Международный симпозиум. Гидравлические и гидрологические аспекты надежности и безопасности гидротехнических сооружений. Тезисы докладов. - СПб.: Изд-во ВНИИГ им. Б. Е, Веденеева, 2002. С. 130 - 131.
Vainberg A. I. Hydro-power constructions reliability determination by means of statistic parabolization. International symposium. Hydraulic and Hydrological Aspects of Reliability and Safety Assessment of Hydraulic Structures. Abstract volume. - СПб.: Изд-во ВНИИГ им. Б. Е, Веденеева, 2002. С. 261 - 262.
7. Стефанишин Д. В., Вайнберг А. И. Оценка риска, связанного с волнами вытеснения при обвально-оползневых явлениях на водохранилищах. Международный симпозиум. Гидравлические и гидрологические аспекты надежности и безопасности гидротехнических сооружений. Тезисы докладов. - СПб.: Изд-во ВНИИГ им. Б. Е, Веденеева, 2002. С. 132 - 133.
Stefanyshyn D. V., Vainberg A. I. Assessment of risk connected with landslide waves on reservoirs. International symposium. Hydraulic and Hydrological Aspects of Reliability and Safety Assessment of Hydraulic Structures. Abstract volume. - СПб.: Изд-во ВНИИГ им. Б. Е, Веденеева, 2002. С. 263 - 264.
8. Вайнберг О. І. До питання про оцінку надійності і безпеки гідротехнічних об'єктів, що перебувають в експлуатації. Строительное производство. Межведомственный научно-технический сборник. Выпуск 44. - К., 2003. С. 16 - 21.
9. Осадчук В. О., Герасимович М. М., Вайнберг О. І. Соціальна і екологічна безпека гідротехнічних споруд Дніпровського каскаду ГЕС // Гідроенергетика України. 2005. № 1. С. 41 - 45.
10. Вайнберг А. И. Применение метода статистической параболизации для оценки надежности и безопасности гидротехнических сооружений. Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво. Збірник наукових праць. Випуск 30. - Рівне: Від - во НУВГП, 2005. С. 38 - 57.
11. Вайнберг А. И. Оценка нормативного риска возникновения аварий на плотинах из грунтовых материалов в эксплуатационный период. Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво. Збірник наукових праць. Випуск 31. - Рівне: Від-во НУВГП, 2007. С. 115 - 126.
12. Ландау Ю. А., Вайнберг А. И. Новые решения сопряжения бетонных плотин со скальным основанием // Гідроенергетика України. 2007. № 2. С. 6 - 12.
13. Вайнберг А. И. Оценка риска перелива воды через гребень земляной плотины Киевской ГЭС // Гідроенергетика України. 2007. № 2. С. 45 - 49.
14. Vaynberg A. I. Assessment of stability loss risk of Kiev HPP'S power house. 75th annual meeting of the ICOLD. St. Petersburg, 2007. Workshop. Dams and hydropower in Russia and in the CIC countries. Proceedings. - СПб.: Изд-во ВНИИГ им. Б. Е. Веденеева, 2007. С. 71 - 77.
Вайнберг А. И. Оценка риска потери устойчивости здания Киевской ГЭС. 75th annual meeting of the ICOLD. St. Petersburg, 2007. Семинар “Плотины и гидроэнергетика в России и странах СНГ”. Доклады. - СПб.: Изд-во ВНИИГ им. Б. Е. Веденеева, 2007. С. 156 - 162.
15. Osadtchuk V., Vainberg A., Riaboshapko V., Stefanishin D. Prospects to develop normative-legal base of hydro-engineering constructions safety in the Ukraine. Abstract. 75th annual meeting of the ICOLD. St. Petersburg, 2007. Symposium. Dam safety management. Role of state, private companies and public in designing, constructing and operating of large dams. Abstracts. - СПб.: Изд-во ВНИИГ им. Б. Е. Веденеева, 2007. C. 279.
16. Vaynberg A. I., Malizdersky R. N. Designing features of Nam Chien arch dam in Vietnam. Abstract. 75th annual meeting of the ICOLD. St. Petersburg, 2007. Symposium. Dam safety management. Role of state, private companies and public in designing, constructing and operating of large dams. Abstracts. - СПб.: Изд-во ВНИИГ им. Б. Е. Веденеева, 2007. C. 67.
17. Вайнберг А. И. Функция распределения нормативного обобщенного силового воздействия на гидротехнические сооружения // Науковий вісник будівництва. Вип. 43. - Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2007. С. 13 - 17.
18. Вайнберг А. И. Оценка нормативного риска разрушения железобетонных конструкций гидротехнических сооружений // Науковий вісник будівництва. Вип. 43. - Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2007. С. 17 - 21.
19. Вайнберг А. И. Оценка риска перелива воды через гребень плотины из грунтовых материалов методом статистических испытаний // Известия ВНИИГ им. Б. Е. Веденеева. 2007. Т. 246. С. 121 - 127.
20. Вайнберг А. И. Дерево отказов и неисправностей, которые могут привести к возникновению чрезвычайных ситуаций на Киевском гидроузле. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Випуск 4 (40). Частина 2. - Рівне, 2007. С. 22 - 29.
21. Вайнберг А. И. К вопросу об оценке устойчивости скальных откосов и склонов. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Випуск 4 (40). Частина 2. - Рівне, 2007. С. 30 - 37.
22. Вайнберг А. И. Построение функции распределения нормативного обобщенного силового воздействия на гидротехнические сооружения // Науковий вісник будівництва. Вип. 44. - Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2007. С. 177 - 189.
23. Вайнберг А. И. Оценка нормативного риска аварии на бетонных гравитационных плотинах. Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво. Збірник наукових праць. Випуск 32. - Рівне: Від-во НУВГП, 2008. С. 99 - 111.
24. Вайнберг А. И. Нормативная вероятность разрушения железобетонных конструкций гидротехнических сооружений // Науковий вісник будівництва. Вип. 45. - Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2008. С. 73 - 81.
25. Вайнберг А. И. Оценка риска разрушения железобетонных конструкций гидротехнических сооружений// Науковий вісник будівництва. Вип. 46. - Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2008. С. 43 - 56.
26. Вайнберг А. И. Оценка нормативного риска аварии на арочных плотинах. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Випуск 2 (42). Частина 1. - Рівне, 2008. С. 179 - 194.
27. Вайнберг А. И. Особенности применения метода Монте-Карло при оценке надежности и безопасности гидротехнических сооружений в рамках параметрической теории надежности // Науковий вісник будівництва. Вип. 47. - Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2008. С. 269 - 277.
28. Вайнберг А. И. Оценка нормативного риска возникновения аварий на бетонных плотинах // Известия ВНИИГ им. Б. Е. Веденеева. 2008. Т. 250. С. 108 - 119.
29. Вайнберг А. И. Особенности применения метода Монте-Карло при оценке надежности и безопасности гидротехнических сооружений в рамках системной теории надежности // Науковий вісник будівництва. Вип. 48. - Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2008. С. 225 - 231.
30. Вайнберг А. И. Применение биэкспоненциального закона распределения для оценки максимальных расходов р. Днепра. Материалы Международной конференции “Управление водно-ресурсными системами в экстремальных условиях”. Сборник докладов - М.: 2008. С. 314 - 315.
Vaynberg A. I. Application of the beexponential distribution law for assessment of maximal flows in the Dnieper river. Conference “Water resource systems management under extreme condition”. Conference proceedings - М.: 2008. P. 550.
31. Вайнберг А. И. Методика расчета риска потери устойчивости гидротехнического сооружения против сдвига // Гідроенергетика України. 2008. № 2. С. 16 - 21.
32. Вайнберг А. И. Оценка вероятности потери устойчивости гидротехнического сооружения против сдвига методом статистической линеаризации // Научно-технический сборник “Коммунальное хозяйство городов”. К.: Техника, 2008. С. 3 - 15.
33. Вайнберг А. И. Методика оценки риска возникновения чрезвычайной ситуации на гидроузле // Гідроенергетика України. 2008. № 3. С. 25 - 30.
34. Вайнберг А. И. Надежность и безопасность гидротехнических сооружений. Избранные проблемы - Харьков: Издательство “Тяжпромавтоматика”, 2008. - 304 с.
35. Вайнберг А. И. Алгоритм расчета риска потери устойчивости гидротехнического сооружения против сдвига методом Монте-Карло // Науковий вісник будівництва. Вип. 49. - Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2008. С. 31 - 35.
Особистий внесок здобувача. У спільних публікаціях [4, 7] здобувачеві належать розробка математичної моделі та методики розрахунку руху обвалу, що викликає хвилі витіснення. У спільній публікації [9] здобувачеві належить розробка основних підходів, відповідно до яких повинна виконуватися оцінка соціальної та екологічної безпеки гідротехнічних споруд Дніпровського каскаду ГЕС, що знаходяться в тривалій експлуатації, з урахуванням даних натурних спостережень. У спільній публікації [12] здобувачеві належать розробка математичних моделей та методики розрахунку, а також виконання розрахунків із обґрунтування міцності запропонованих нових конструкцій спряження бетонних гребель зі скельною основою. У спільній публікації [15] здобувачеві належить формулювання основних принципів, закладених у проекті Закону України “Про безпеку гідротехнічних споруд”. У спільній публікації [16] здобувачеві належать розробка математичної моделі та методики розрахунку аркової греблі ГЕС Нам Чієн у В'єтнамі.
АНОТАЦІЯ
Вайнберг Олександр Ісаакович. Вплив природних факторів на надійність і безпеку гідротехнічних споруд, - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за фахом 05.23.01 - Будівельні конструкції, будівлі і споруди. Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, Харків, 2008.
У рамках теорії надійності складних технічних систем на основі імовірнісних підходів досліджується вплив основних природних факторів на надійність і безпеку гідротехнічних споруд.
Запропоновані нові підходи, що дозволили удосконалити існуючі та розробити нові методи вирішення імовірнісних задач у рамках параметричної та системної теорій надійності. Створений новий точніший метод статистичної параболізації для імовірнісних задач.
Розроблений біекспоненційний закон розподілу для виконання розрахунків із оцінювання гідрологічних характеристик. Приведені результати розрахунків за оцінкою природних максимальних розрахункових витрат води р. Дніпро, виконаних на основі біекспоненційного розподілу, які дозволили обґрунтувати достатність пропускної спроможності гідровузлів Дніпровського каскаду ГЕС.
Розв'язаний ряд задач із визначення ризику руйнування різних типів гідротехнічних споруд.
У рамках системної теорії надійності запропонована заснована на методі Монте-Карло методика рішення задачі із визначення ризику виникнення надзвичайної ситуації на гідровузлі, пов'язаної з небезпекою прориву напірного фронту. З використанням спеціальної розробленої комп'ютерної програми виконаний розрахунок значення узагальненого ризику (імовірності) виникнення надзвичайної ситуації на Київському гідровузлі.
Ключові слова: безпека, імовірність, гідротехнічні споруди, надійність, природні фактори, ризик.
АННОТАЦИЯ
Вайнберг Александр Исаакович. Влияние природных факторов на надежность и безопасность гидротехнических сооружений, - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени доктора технических наук по специальности 05.23.01 - Строительные конструкции, здания и сооружения. Харьковский государственный технический университет строительства и архитектуры, Харьков, 2008.
В рамках теории надежности сложных технических систем на основе вероятностных подходов исследуется влияние основных природных факторов на надежность и безопасность гидротехнических сооружений. Рассматриваются вероятностные задачи параметрической и системной теорий надежности.
...Подобные документы
Обґрунтування місця розташування і технологічної схеми водозабірних споруд. Розрахунок розмірів водоприймальних отворів, площі плоских знімних сіток, діаметрів трубопроводів і втрат напору в елементах споруд. Підбір дренажних насосів і допоміжних труб.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 14.11.2011Характеристика геологічних та гідрологічних даних про об'єкт будівництва. Розрахунок середніх витрат стічних вод і концентрації їх забруднень. Вибір мереж і колекторів для відведення та очистки каналізації. Проектування генплану майданчика очисних споруд.
дипломная работа [814,2 K], добавлен 01.11.2010Складання проектів нових залізничних колій. Визначення напружених та вільних ходів, нанесення на карту ліній нульових робіт. Проектування плану траси. Складання схематичного повздовжнього профілю. Розташування і вибір малих штучних споруд та їх перевірка.
курсовая работа [117,2 K], добавлен 18.08.2014Ознайомлення з потоковою організацією будівництва різних об'єктів, з теоретичними питаннями розроблення технологічних моделей, які є основою календарного планування будівель і споруд. Екскурсії в ЖК "Венеція" та в Холдингову компанію "Київміськбуд".
отчет по практике [363,4 K], добавлен 22.07.2014Проектування — надзвичайно важливий і відповідальний етап в інвестиційному процесі. Склад проектної документації. Стадія передпроектної пропозиції. Техніко-економічне обґрунтування. Плани, розрізи і фасади будівель. Напрямок січної площини для розрізу.
реферат [236,5 K], добавлен 15.11.2013Санітарно-гігієнічне призначення вентиляції, технологічні вимоги. Системи вентиляції та кондиціювання повітря, їх класифікація. Повітрообміни в приміщенні. Системи вентиляції житлових та громадських споруд. Конструктивні елементи вентиляційних систем.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 21.09.2009Актуальні питання розвитку технології дорожнього будівництва. Умови забезпечення міцності і працездатності дороги. Взаємозв'язок технології та організації робіт. Забезпечення ефективного виконання робіт. Характеристики надійності автомобільної дороги.
реферат [401,5 K], добавлен 22.05.2013Температурний режим території будівництва. Вологість повітря і опади. Вітровий режим території. Визначення типів погоди і режимів експлуатації житла. Опромінення сонячною радіацією. Аналіз території місцевості за ухилами. Загальна оцінка ландшафту.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 13.05.2013Визначення додаткових умовних параметрів до загальної принципової схеми водовідведення міста. Загальний перелік основних технологічних споруд. Розрахунок основних технологічних споруд, пісковловлювачів, піскових майданчиків та первинних відстійників.
курсовая работа [467,0 K], добавлен 01.06.2014Фізико-хімічні основи процесу очищення побутових стічних вод, закономірності розпаду органічних речовин, склад активного мулу та біоплівки. Біологічне очищення стоків із застосуванням мембранних біофільтрів та методом біотехнології нітриденітрифікації.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 28.10.2014Історична довідка про розвиток архітектури в Україні. Якісна оцінка рівню архітектурних споруд, опис архітектури споруд доби християнства. Розвиток системи хрестово-купольного храму. Внутрішнє убрання храмів, опис будівель, що збереглися до наших днів.
реферат [20,3 K], добавлен 18.05.2010Архітектурні форми будівель на залізниці. Проектування генерального плану будівництва та земляного насипу під’їзної колії. Вихідні дані, опис конструкції. Технологія виконання робіт. Локальний кошторис будівництва. Організація будівельного майданчика.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 06.07.2010Будівельно-конструктивна характеристика гідромеліоративних споруд та видів робіт. Вибір і обґрунтування будівельної техніки для будівництва каналів та дренажу. Розрахунок обсягів робіт та відстаней переміщення ґрунту. Гідротехнічні споруди на системі.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 28.05.2015Дослідження особливостей використання стрічкових, стовпчастих, суцільних і пальових фундаментів. Вивчення загальних принципів проектування споруд у сейсмічних районах. Влаштування фундаментів в умовах вічномерзлих ґрунтів. Способи занурення в ґрунт паль.
реферат [544,5 K], добавлен 04.10.2012Вибір земельної ділянки для розміщення АЗС чи АЗК. Класифікація автозаправних станцій за потужністю та технологічними вирішеннями. Аналіз дислокації АЗС в місті Києві. Приклад будівлі оператора з торговим залом. Експлікація будівель і споруд, потужність.
реферат [3,0 M], добавлен 22.02.2015Проектування насосної станції першого підйому. Водоочисні пристрої водоприймальних споруд, що утримують сміття. Гідравліка та розрахунок ковшів. Тип і принципова схема споруди. Боротьба з шугою. Зони санітарної охорони поверхневого джерела водопостачання.
контрольная работа [75,8 K], добавлен 10.01.2014Охорона джерел водопостачання від забруднення і виснаження; очисні споруди. Вибір технологічної схеми очистки; конструювання основних елементів водозабору. Розрахунок насосної станції; експлуатація руслового водозабору; визначення собівартості очистки.
дипломная работа [1002,7 K], добавлен 25.02.2013Архітектурне проектування промислових підприємств, зниження вартості їх будівництва. Засоби архітектурної композиції. Техніко-економічні показники та архітектурні рішення генплану будівництва ковальсько-пресувального цеху машинобудівного заводу.
курсовая работа [699,0 K], добавлен 08.12.2013Проектування мостового переходу. Кількість прогонів моста. Стадії напруженого стану залізобетонних елементів. Основне сполучення навантажень. Зусилля в перерізах балки. Підбір перерізу головної балки. Перевірка балки на міцність за згинальним моментом.
курсовая работа [193,1 K], добавлен 04.05.2011Визначення основних функціональних груп будівель та споруд, які розташовані на береговій частині комплексу та їх вплив на загальну планувальну концепцію території суходолу і гавані. Процес становлення яхтового комплексу як архітектурного об’єкта.
статья [181,4 K], добавлен 24.11.2017
