Промислова будівля каркасного типу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

будівля архітектурний планувальний каркасний

Промисловість будівельних матеріалів - складова частина будівельного комплексу в структурі галузей народного господарства. В цілому, промисловість будівельних матеріалів розвивається під впливом трьох факторів: сировинного, споживчого і транспортного; тому розміщення її залежить від переважання хоча б одного з них. Нагадаємо, що промислове виробництво в Україні падало чотири роки поспіль: у 2012 році - на 0,7%, в 2013 році - на 4,3%, в 2014 році - на 10,1%, в 2015 році - на 13%. У 2016 році зростання відновилося і за рік обсяги зросли на 2,8%. Протягом всього 2017 року промислове виробництво падало і лише за уточненими даними Держстату за підсумками року зростання склало 0,4%. Тому актуальність теми полягає в вирішенні проблем безробіття та підвищення економічного розвитку України.

З 2013 року Україна почала переймати досвід діяльності і практику країн Європи, тобто розвиток йде не екстенсивним, а інтенсивним шляхом - модернізації обладнання, зменшення шкідливого впливу на екологію, виробництво продукції до міжнародних стандартів. Таким чином вирішуються дві проблеми соціальну (забезпечення населення житлом), та економічну (будівельний комплекс займає значну частку у створенні ВВП і стабільно наповнює державний бюджет країни за рахунок сплати податків).

В структурі промисловості будівельних матеріалів виділяють: цементну промисловість, виробництво бетонних і залізобетонних конструкцій та виробів, виробництво стінових матеріалів, промисловість нерудних матеріалів, фарфоро-фаянсова промисловість та виробництво скла.



1. Архітектурно-конструктивний розділ

1.1 Вихідні данні

Згідно з завданням необхідно розробити «Промислову будівлю каркасного типу».

Будівництво ведеться у місті Сєверодонецьк, яке відноситься до ІІ архітектурно - будівельного кліматичного району. На будинок впливають зовнішні природні фактори, такі як: температура, вітрове навантаження, снігове навантаження. Згідно з ДСТУ - НБВ.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» маємо такі характеристичні значення кліматичних параметрів:

розрахункова температура найхолоднішої доби t_с= -32°С;

розрахункова температура найбільш холодної п'ятиденки t_n= -29°С;

кількість опадів на рік 514 мм.

Згідно з ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи» на будівлю діють наступні навантаження:

нормативне значення снігового навантаження дорівнює 1350 Па.

нормативне значення вітряного тиску 460 Па.

Гідрологічні умови відносяться до простої категорії складності.

Ґрунтові води на позначці - 6,1 м.

Промерзання ґрунту 1,1 м.

Для визначення переважного напряму вітру будуємо «троянду вітрів».

Вихідні дані для побудови «троянди вітрів».

Таблиця 1.1. Дані для побудови «троянди вітрів»

Періоди	Пн.	Пн-Сх	Сх	Пд-Сх	Пд.	Пд-Зх	Зх.	Пн-Зх.
Зимовий (Січень)	2,7	7,0	22,0	11,7	9,8	14,3	23,8	8,7
Літній (Липень)	7,9	9,9	20,3	7,2	7,5	8,6	23,9	14,7



Рисунок 1.1. Троянда вітрів для м. Сєверодонецьк

1.2 Генеральний план

Генеральний план є основним юридичним документом і застосовується в порядку встановленому Містобудівним кодексом. Генплан розробляється на підставі з ДБН Д.2. 360-95 «Планування і забудова міст, селищ і сільських населених місць» з урахуванням санітарно - гігієнічних та протипожежних норм, а також з урахуванням переважаючого напряму вітру який визначається з «троянди вітрів». Оскільки у місті Сєверодонецьк переважає західний напрям вітру приймаємо широтну орієнтацію, що забезпечує належну інсоляцію приміщень.

Генплан має наступні розміри: довжина 168,7 м, ширина 125,2 м.

Рельєф ділянки спокійний з відмітками горизонталей від 50.00 до 51.50

На генеральному плані розташовані:

- будівля, що проектується;

- змішуюча вежа;

- адміністративно-побутовий корпус;

- склад цементу;

- склад вапна;

- склад гіпсу;

- склад піску;

- склад мелющіх тіл;

- склад алюмінієвої пудри;

- склад мастильних олій;

- склад готової продукції;

- компресорна;

- прохідна з пунктом охорони;

- трансформаторна підстанція;

Будинки та споруди розміщені з урахуванням найбільш раціонального використання цієї площі для нормальної трудової діяльності у даному районі.

По території ділянки проходять автомобільні дороги з шириною проїзної частини 6 м, крім цього існують внутрішні дороги з шириною 3 м, під'їзди до будівель. На ділянці посаджені чагарники та дерева.

Таблиця 1.2. Експлікація будівель та споруд

Позиція	Найменування	Площа, м2
1	Будівля, що проектується	4752
2	Змішуюча вежа	240
3	Адміністративно-побутовий корпус	750
4	Склад цементу	200
5	Склад вапна	200
6	Склад гіпсу	200
6	Склад піску	200
8	Склад меліющих тіл	396
9	Склад алюмінієвої пудри	200
10	Склад мастильних олій	240
11	Склад готової продукції	1440
12	Компресорна	240
13	Прохідна з пунктом охорони	16,2
14	Трансформаторна підстанція	200



1.3 Техніко-економічні показники генплану

А_Г = L? B (1.1)

1. Площа генплану:

= 168,7 ? 125,2 =21121,24 (м²) = 2,11 (га)

2. Площа забудови:

А_З =А₁ + А₂ + А₃ + А₄ + … А₁₁ + А₁₂+А₁₃ + А₁₄ (1.2)

де А₁ - А₁₄ - площа будівель

А_З =4752+240+750+200+200+200+200+396+200+240+1440+240+16,2+200 = =9274,2 (м²) = 0,93 (га)

3. Площа доріг та проїздів:

А_Д.ПР.=0,6 (га) (1.3)

4. Площа озеленення:

A_ОЗ = А_Г -А_З-А_Д.ПР. (1.4)

А_ОЗ =2,11-0,93-0,6 = 0,58 (га)

5. Щільність забудови:

К₁=А_З /А_Г ? 100% (1.5)

К₁= 9274,2/ 21121,24? 100% = 43,91%

6. Відсоток озеленення:

К₂= А_ОЗ/ A_Г ? 100% (1.6)



К₂= 0,58/2,11? 100% = 27,5%

7. Відсоток твердого покриття:

К₃ = А _т.п./А_г? 100% (1.7)

К₃ = 0,6/2,11? 100% =28,44%

Таблиця 1.3. Техніко-економічні показники генерального плану

Показники	Кількість
Площа ділянки, м2	21121,24
Площа забудови, м2	9274,2
Площа твердого покриття, м2	9636,01
Площа озеленення, м2	5808
Відсоток забудови, %	43,91
Відсоток твердого покриття, %	28,44
Відсоток озеленення, %	27,5

1.4 Характеристика будівлі

Будівля, що проектується, відноситься до будівель ІІ ступеня довговічності, 2 ступеня вогнестійкості, 1 класу капітальності. Будівля має прямокутну конфігурацію з розмірами в осях 72Ч66 м. Будівля має один поверх, висота поверху складає 9,6 м, висота будинку 12,7 м. Будівля трьох прольотна: прольоти в осях А-Б - 24 м, Б-В - 18 м, В-Г -24 м. Крок крайніх і середніх колон 6 м.

По конструктивному типу будівля - каркасна з самонесучими стінами. Зовнішні стіни будівлі запроектовані навісні, з 3-х шарових стінових панелей товщиною 250 мм, висотою 1200 та 1800 мм.

Фундаменти під колони запроектовані збірні залізобетонні стаканного типу, під зовнішні стіни - фундаментні балки, під перегородки з цегли -

стрічкові фундаменти.

Несучі конструкції даху запроектовані з кроквяних ферм з паралельними поясами. Плити перекриття запроектовані збірні залізобетонні ребристі розміром 3Ч6 м. Покрівля сполучена утеплена з внутрішнім водостоком, рулонна. Підлога прийнята бетонна. Вікна - з металевих віконних панелей, ворота розміром 3Ч3 м, двері глухі, щитові, дерев'яні.

Таблиця 1.4. Експлікація приміщень

Найменування	Площа, м2	Категорія пожежної-небезпечності
Склад сировини	864,00	Д
Ділянка змішування формовочної маси	864,00	Д
Ділянка виготовлення	1296,00	Д
Ділянка суш	576,00	Д
Ділянка сортування	288,00	Д
Склад готової продукції	864,00	Д

1.5 Техніко економічні показники архітектурно-планувального рішення будівлі

1. Площа забудови - це підсумок перемноження довжини на ширину будівлі по зовнішньому обводу стін на рівні відмощення:

S_Б = L_З ? В_З (1.8)

L_З = L_1-13 + (2 ? 0, 25) = 72,00 + 0, 50 = 72,50 (м)

B_З = В_А-Г + (2 ? 0, 25) = 66,00 + 0, 50 = 66, 50 (м)

S_Б = 72,50 ? 66,50 = 4821,25 (м²)

2. Робоча площа - це сума площ всіх виробничих ділянок та складських приміщень:



S_Р = (S₁+S₂+S₃+S₄+S₅+S₆) (1.9)

де S₁ -S₆-площа виробничих та складських приміщень;

S₁-площа складу сировини; S₁ = 864 (м²);

S₂ - площа ділянки змішування формовочної маси; S₂= 864 (м²);

S₃ - площа ділянки виготовлення; S₃= 1296 (м²);

S₄ - площа ділянки суш; S₄= 576 (м²);

S₅ - площа ділянки сортування; S₅= 288 (м²);

S₆ - площа складу готової продукції; S₆= 864 (м²).

S_р = 864+864+1296+576+288+864= 4752 (м²)

3. Загальна площа - це підсумок перемноження довжини на ширину будівлі по внутрішньому обводу стін:

S_заг=L_1-13• В_А-Г (1.10)

S_заг = 72,00•66,00 = 4752 (м²)

4. Будівельний об`єм - це підсумок перемноження довжини на ширину будівлі по внутрішньому обводу стін на висоту будівлі:

V= L_1-13? В_А-Г ? H (1.11)

де H - висота будівлі;

V= 72,00 ? 66,00 ? 12,7 =60350,4 (м³)

5. Планувальний коефіцієнт - це показник раціонального використання робочої площі до загальної площі будівлі:



К₁= S_р/S_заг (1.12)

К₁=4752/4752= 1

6. Об'ємний коефіцієнт - це показник раціонального використання об'єму будівлі. Визначається як відношення будівельного об'єму до загальної площі будівлі:

К₂= V/S_заг (1.13)

К₂= 60350,4 /4752=12,7

Таблиця 1.5. Техніко-економічні показники будівлі

Показники	Кількість
Площа забудови, м2	4821,25
Робоча площа, м2	4752
Загальна площа, м2	4752
Будівельний об'єм, м3	60350,4
Планувальний коефіцієнт	1
Об'ємний коефіцієнт	12,7

1.6 Конструктивна характеристика основних елементів будинку

Фундаменти та фундаментні балки

Фундаменти під крайні і середні колони запроектовані збірні залізобетонні стаканного типу марки ФВ 6-1 серії 1.412-1, фундаменти під фахверкові колони марки ФВ 6-1ф серії 1.412-1. Фундаменти складаються із підколінника з розмірами 1500Ч1200 мм, глибина стакану 0,9 м та ступінчатої частини. Розміри І ступені - 2100Ч2400Ч300 мм, ІІ ступені -2100Ч1800Ч300 мм. Фундаменти під колони фахверку прийняті з розмірами І ступені - 2400Ч2100Ч300 мм, ІІ ступені -1800Ч1200Ч300 мм та підколінника 1200Ч1200Ч900 мм. Висота фундаменту 1500 м. Їх укладають на основу товщиною 100 мм. Обріз фундаменту розташовується на відмітці -0.150 м.

Самонесучі стіни промислової будівлі установлюють на фундаментні балки, які мають трапецеїдальний поперечний переріз.

Фундаментні балки запроектовані збірні залізобетонні марки 2БФ45 для кроку колон 6 м згідно з ДСТУ Б В.2.6-143:2010.

Фундаментні балки укладають на спеціально заготовлені бетонні стовпчики, які установлюють на обріз фундаментів.

Під внутрішні перегородки запроектовані стрічкові фундаменти з фундаментних плит марки ФЛ.12.30-2, ФЛ.12.24-2, ФЛ.12.8-2, та за ДСТУ Б В.2.6-109:2010 та блоків бетонних типу ФБС за ДСТУ Б В.2.6-108:2010.

Колони

Каркас одноповерхової будівлі складається з поперечних рам, які закріплені через колони в стаканах фундаментів, на які спираються кроквяні балки. В будівлі колони розподіляються на крайні, середні та фахверкові. Колони запроектовані збірні залізобетонні: крайні марки 5КК96 прямокутного перерізу 400Ч700 мм, середні марки 11КК96 прямокутного перерізу 400Ч700 мм. Фахверкові колони прийняті марки 4КФ105 прямокутного перерізу 400Ч500 мм, для будівлі висотою 9,6 м згідно з ДСТУ Б В.2.6-63:2008.

Для з'єднання крайніх і середніх колон з фундаментами, їх заводять у стакани глибиною до 0,8 м.

Колони фахверка з'єднуються з фундаментом за допомогою зварного широкополочного двотавра.

Підкранові балки

Підкранові балки запроектовані збірні залізобетонні серії КЕ-01-50 марки БКНА6-1с, для прольотів 18 м та 24 м, крок крайніх і середніх колон 6 м і кранів вантажопідйомністю 10 т.

Підкранові балки призначені для укладання на них підкранових шляхів.

Кроквяні ферми з паралельними поясами

Ферми з паралельними поясами запроектовані збірні залізобетонні за серією ПК-01-74/62 маркою ФПС6-18-1А та ФПС6-24-1А для прольотів будівлі 18 м та 24 м. Висота ферми 2,7 м.

Ферми установлюють на залізобетонні колони, які кріпляться способом приварювання закладних деталей.

Стінові панелі

У якості огороджуючих конструкцій в проекті прийняті трьохшарові стінові панелі марки та по серії СТ-02-31, випуск 3, товщиною 250 мм, які складаються з внутрішнього і зовнішніх шарів залізобетону товщиною 70 мм і 50 мм, та внутрішнього шару із пінополістиролу товщиною 130 мм, який є ефективним утеплювачем.

Довжина рядових панелей 5980 мм. У торці панелі ставиться антисептичний брус. Нижні стінові панелі спираються на фундаментні балки по шару гідроізоляції із цементно-піщаного розчину.

Кріплення панелей каркасу здійснюється за допомогою закріплювального елементу. Стінові панелі над віконними перерізами установлюють на сталеві опорні стовпчики, які приварюються до колон.

Перегородки прийняті цегляні товщиною 250 мм, висотою 1200 мм та 1800 мм, із силікатної цегли.

Плити покриття

Плити покриття прийняті збірні залізобетонні ребристі марки 3ПФ6 за ДСТУ Б.В.2.6-144:2010. Плити мають розміри 5970х2980х300 мм. Просторова міцність будівлі забезпечується шляхом виконання в'язів, які улаштовуються шляхом скрутки монтажних петель плит покриття та зварюванням закладних деталей.

Специфікація збірних залізобетонних елементів

Покрівля

Покрівельне покриття складається з пароізоляційної плівки ROCKWOOL, утеплювача керамзіт товщиною 130 мм, поверх утеплювача наноситься цементно-піщана стяжка, підкладаючий шар руберойду. Поверх наноситься два шари термонаплавляємого промізолу та захисний шар гравію крупністю 3-10 мм зануреного у бітумну мастику.

Стики панелей перекривають двома смугами руберойду, нижня смуга шириною 200 мм укладається «насухо», а верхня смуга шириною 300 мм наклеюється покраю бітумною мастикою. В місцях примикання покрівлі до примикання площин у розжолобках біля водоприймальних лійок додають по два шари руберойду.

Виведення опадів з даху виконується за допомогою внутрішнього водостоку.

Вікна

У відповідності зі стіновими панелями для 6 - метрового кроку колон сталеві віконні панелі виконуються з номінальними розмірами по фасаду 6Ч1,2 м та 6Ч1,8 м за ДСТУ БВ.2.6-42:2008. Панелі прийняті типу ВО 120, ГО 120 та ВО 180. При висоті отвору до 20 м вони встановлюються безпосередньо один на одного і скріплюються болтами М12. Навантаження від власної маси віконного заповнення передається на стінну підвіконну панель через жорсткі прокладки, що встановлюються в нижньому зазорі під стійками рами.

Панелі поділяються на відкриваючі та глухі; ті й інші - подвійного і одинарного скління. В обох випадках одинарне скління розташовується із зовнішнього боку. Панелі складаються з несучої рами, виконаної з холодногнутих профілів, з'єднаних точковим зварюванням. У відкриваючих панелях до рами підвішені засклені рамки, зварені з таврів розміром 45Ч45Ч3,8 мм. Середні зовнішні верхня-підвісні та внутрішні нижчо-підвісні рамки відкриваються для провітрювання приміщень. Рамки з'єднані між собою важільним механізмом для спільного відкривання.

У нижніх панелях відкривання може здійснюватися вручну, у верхніх панелях - електроприводом. Крайні зовнішні рамки бічної підвіски відкриваються вручну тільки для протирання скла. Крайні внутрішні рамки глухі. Вони приварюються до рами панелі шпонковим швом або кріпляться на клямерах. Скло, окантоване гумовим профілем, кріпиться в глухих панелях безпосередньо до несучої рами холодногнутими штапиками на болтах М8; в відкриваючих панелях - до рамок клямерами на болтах М6 (клямери розміщуються через 250 мм). Віконні панелі до колон підвішуються на кріпильних куточках, аналогічних застосованими для стінових панелей. З кріпильними куточками панелі з'єднуються болтами М12.

Ворота та двері

Ворота запроектовані розпашні двупольні серії В-1, які мають розміри 33 м.

Полотна розпашних воріт навішуються на петлі. Нижні петлі забезпечені сферичним шарикопідшипником, самовстановлюються під дією вертикального навантаження. Верхні петлі розраховані на сприйняття горизонтальних сил.

Сталевий каркас полотен (обв'язка з швелерів, середники з двотаврів, розкоси зі смугової сталі - тільки для розгорнутих воріт) заповнюється дощаними фільонками і заскленими палітурками. Брущаті обв'язки фільонок і коробки збираються в каркасі шляхом насування боковин на шипи, закладені в вершнику та нижнику. Фільонка складається з двох рядів вагонки з прошарком з антисептированого й обернутого в пергамін войлоку.

Ворота обладнуються механічним приводом, комплектом приладів для ручного відкривання й теплової завіси в опалювальних будівлях.

Двері внутрішні запроектовані однопольні та двупольні. Двері щитової за ДСТУ Б-В.2.6-23-2009. Коробки блоків закріплюють сталевими костилями або шурупами, що забиваються або загвинчуються до дерев'яних антисептових пробок. Дверні коробки в місцях примикання до стіни обробляють пастою та захищають гідроізоляцією з толі. Проміжки канапатять антисептованою товстиною або заповнюють герметизованою мастикою.

Виконують оздоблення дверних укосів штукатурними цементними розчинами.

Підлога

Конструктивне рішення підлоги пов'язано з конкретним призначенням виробничого приміщення.

У загальному вигляді підлоги виробничих будівель складаються з покриття верхнього шару, безпосередньо піддається всім експлуатаційним впливам, і підстилаючого шару, що сприймає головним чином вертикальні навантаження і передаючого їх на основу - ґрунт, що знаходиться в природному стані.

В робочих приміщеннях прийняті бетонні підлоги, які виконують по ущільненому щебенем ґрунті.

Рисунок 1.3. Експлікація бетонної підлоги

Оздоблення будинку

В виробничих приміщеннях виконується вапняне фарбування стін, масляним кольором на висоту 3 м, стелі фарбують вапняним розчином.

Цегляні стіни перед фарбуванням обштукатурюють та ґрунтують. Фарбування дерев'яних та металевих конструкцій виконується масляним кольором за два рази. Зовнішнє оздоблення включає в себе обробку швів панелей.

Інші елементи

По всьому периметру будинку виконується асфальтобетонне вимощення шириною 1 м, по щебеневій підготовці з ухилом 1:12 від будівлі для стоку води.



1.7 Інженерне обладнання будинку

Водопровід - господарсько-питний, автономний. Напір на вводі 2.0 м. Каналізація - господарсько-побутова в міській мережі.

Водостік - внутрішнє з відкритим випуском.

Опалення водяне центральне, система однотрубна з нижньою

розводкою.

Параметри теплоносія -70° -105°С.

Вентиляція - природна механічна.

Гаряче водопостачання центральне від зовнішнього джерела.

Напір на воді 24,0 м.

Електропостачання - від зовнішньої мережі. Напруга 220/380 В.

Освітлення - лампами розжарювання.

Обладнання зв'язку - радіотрансляція, телефон вводу.



2. Благоустрій прилеглих до об'єкта територій

Високі темпи будівництва промислових будівель і розвитку агломерації обумовлюють необхідність вирішення найбільшої проблеми - дослідження якості природно-соціального середовища (її ландшафту, тропосфери, різних вод і стоків об'єктів будівельної галузі, дорожньо-транспортних, комунальних, енергетичних і процесів благоустрою та озеленення виробничих зон). Ці зони займають особливе місце і життєвий простір в сучасному містобудуванні. Вони є містоутворюючими, зумовлюють розвиток продуктивних сил і економіки в міських агломераціях.

Найважливішою складовою виробничих зон є системи їх благоустрою, яке вирішує завдання створення сприятливого життєвого середовища для всіх видів проживаючого населення. Системи благоустрою виконують архітектурно-художні, естетичні та мікрокліматичні функції. Класифікація парків численна і для кожної категорії виробничого підприємства проектується по нормам спеціалізовані парки з певними функціональними призначеннями. Парки включають вулично-дорожні та комунально-енергетичні мережі, різні будівлі (адміністративні, культові храми, громадські та т.і.), зони дитячих ігор, водойми, підземні комунікації та інші об'єкти.

За призначенням парки в промислових районах включають захисні зони по кожному комплексу виробничого об'єднання для зниження впливу їх забруднювачів на навколишнє середовище. Всі категорії зелених насаджень поділяються на чотири види: 1) асортимент дерев і чагарників, рекомендовані до використання по різних ділянках парку; 2) при вертикальному озелененні окремих об'єктів парку; 3) по ділянках газонів; 4) квіткові ділянки (клумби) парку. Склад і співвідношення дерев і чагарників в промисловому парку в залежить від різних кліматичних зон, умов зростання (якості ґрунтів, ступінь вологості, освітленість і затененность, шкідливих газів і забруднювачів). Рекомендовані такі дерева та чагарники як: акація, береза, в'яз, дуб, ялина, верба, калина, каштан, клен, липа, модрина, ялівець, троянда, горобина, бузок, тополя, черемуха, яблуня сибірська, ясен і інші. В залежності до вимог озеленення території використовують різні композиції з дерев та чагарників, квіткових рослин і трав'яного покриву газонів.

Основними елементами промислових об'єктів є:

- рослинність. як основний компонент, що включає різні типи садово-паркових насаджень (солітери, групи, алеї, куртини, масиви дерев, чагарників, трав'янистих рослин, газони, квітники);

- садово-паркові дороги, стежки, майданчики різного призначення;

- малі архітектурні форми і садово-паркове обладнання: альтанки, перголи, навіси, трельяжі, урни, лавки, освітлювальні пристрої;

- споруди інженерного характеру - відкриті лотки для відводу дощових і талих вод, колодязі, дренажі, пристрої господарського водопроводу.

Безпосередньо слід згадати про утримання об'єкту та його експлуатації. Це виробничий процес, що включає комплекс робіт по догляду за зеленими насадженнями та елементами благоустрою, усунення незначних деформацій і пошкоджень конструктивних елементів об'ємних споруд. Утримання об'єкта включає поточний ремонт і складається з робіт по догляду за деревами та чагарниками, квітниками, по догляду за газонами, дорогами і майданчиками різного призначення, за змістом малих архітектурних форм, водойм, обладнання та іншого.

2.1 Загальний опис об'єкту

Об'єкт розташований в Сєверодонецькій області де переважають сірі лісові ґрунти, а так само є насипний ґрунт. Рельєф рівнинний. Територію планується впорядкувати й озеленити, так само встановити лавочки, квіткові модулі; для цього треба провести підготовчі роботи, такі як, вивезення сміття, підготовка ґрунту для посадкового матеріалу, пристрій і заміна пішохідних доріжок і т.і. так само об'єкт обладнати точковим освітленням, так як, воно відсутнє.

2.2 Забезпечення транспортного і пішохідного руху

Дороги, доріжки, стежки, майданчики - одні з найважливіших планувальних елементів об'єкту ландшафтної архітектури. Велику роль відіграє протяжність дорожньої мережі, габарити до майданчиків і різних частинах території, їх конструкції, міцність, довговічність і декоративність покриттів. Покриттям доріжок і майданчиків в садах і парках, на об'єктах ландшафтної архітектури міських центрів, житлової та промислової забудови надається дуже велике значення в зв'язку з загальним композиційним рішенням об'єкта.

Покриття повинні бути різноманітними за своїми рисунками, та кольоровими матеріалами. Різноманітність типів покриттів на невеликому об'єкті може створити ілюзію масштабності і якби збільшити його площу. Величина, габарити алей, доріг, стежок, майданчиків, рисунок їх покриттів, форма і пропорції їх елементів, сам матеріал, з якого зроблені покриття, повинні відповідати загальному композиційному рішенню об'єкта і закономірностям побудови пейзажу.

Підставою для автомобільної дороги є земляне полотно. Верхня частина земляного полотна профілюється спеціально і складається з корита для дорожнього одягу і узбіч, які обмежуються бровкою земляного полотна. По обидва боки земляного полотна влаштовують водовідвідні споруди.

Дорожній одяг являє собою спеціальне зміцнення проїжджої частини з метою утворення, досить міцної та стійкою до зовнішніх впливів, рівною і шорсткою поверхнею, для зручної для руху автомобілів протягом всього року. Дорожній одяг може бути влаштована на всю ширину земляного полотна або на його частину. Дорожній одяг вибрано типу: вдосконаленого (капітального і полегшеного). До вдосконалених капітальних відносять: асфальтобетонні, цементобетонні, з чорного щебеню, приготованого в установці, бруківки на бетонній основі; до капітальних полегшеним - чорні щебеневі і гравійні суміші.

Під'їзні (зовнішні) автомобільні дороги промислових підприємств проектуються і споруджуються за нормами і вимогами для мережі автомобільних доріг загального користування. Внутрішньозаводські і внутрішньокар'єрним автомобільні дороги є частиною схеми технологічних транспортних комунікацій з обслуговування виробничого процесу підприємства і характеризуються специфічними умовами експлуатації і особливостями конструкції.

Весь майданчик залитий асфальтобетоном різні типи конструкцій і покриттів в залежності від навантажень на поверхні, відвідуваності, інтенсивності руху, частоти проведених заходів.

На основних внутрішньозаводських магістралях і виробничих дорогах з рухом рухомого складу, великої та особливо великої вантажонапруженості влаштовують вдосконалені капітальні (переважно цементобетонні) дорожні покриття. При цьому в разі перевезення гарячих, рідких і великовагових вантажів до рівності покриттів пред'являються спеціальні вимоги. На всіх інших внутрішньозаводських дорогах застосовуються полегшені вдосконалені типи асфальтобетонних покриттів.

Рис. 2.1. Дорожній одяг 1-4 категорії нового будівництва



Існують пішохідні доріжки на об'єкті:

На нашому об'єкті розташована достатня кількість пішохідних доріжок викладених брущаткою, для комфортного пересування.

Заплановані роботи на об'єкті:

На нашому об'єкті планується установка дорожнього покриття. Для цього підготовлюємо поверхню для подальших робіт: укладаємо та вирівнюємо підсипку, яку кілька разів утрамбовуємо, основою для асвальтобетону використовуємо щебінь, а після йде покриття. Як (обмежувач) використовуємо бордюрний камінь, для зміцнення країв доріжок і запобігання їх розмиву та руйнування.

2.3 Вибір малих архітектурних форм та обладнання

Квітники, лави, світильники, стоянки для велосипедів, урни для сміття

Квіткові модулі, або квіткарки - це спеціальні пристрої, які призначені для висаджування рясно квітучих і різноманітних по своєму забарвленню квіткових рослин. Вони можуть бути різної форми: квадратні, круглі, шестигранні, овальні. Матеріал для їх виготовлення - дерево, кераміка, білий бетон, кам'яні блоки, пластмаса. Квіткові модулі можуть бути виготовлені з цементу з гладкою або рельєфною поверхнею зовнішніх стінок білого або декількох квітів: при додаванні в цемент гранітної або мармурової крихти, гальки або клінкеру. Для стандартних модулів-квіткарок застосовують облицювальну цеглу або природний камінь у вигляді плиток з гладкою або «рваною» поверхнею.

Переносні модулі-квіткарки, наповнені землею, мають масу більш ніж 100 кг. При їх транспортуванні, навантаженні і розвантаженні необхідно застосовувати автокран вантажопідйомністю в 3 тонни. Квіткові модулі можна буде ставити на будь-яку тверду поверхню, створюючи будь-які за розміром та асортиментом рослин модульні садки різної конфігурації. підбираючи їх у міру потреби. Для того щоб підземна частина квіткових рослин не загнивала, в днище модуля влаштовується зливний отвір. На поверхні днища укладається дренажний шар крупнозернистого піску товщиною 5-7 см.

Рис. 2.2. Приклади квіткових модулів

Вази виконані з бетону, встановлюються на асфальтові або плиткові покриття. Дно - з оцинкованого заліза

Лавки - предмет домашніх або садово-паркових меблів для сидіння, зазвичай у вигляді дошки, набору дощок або плити на ніжках або стійках, часто зі спинкою, а так само з підлокітниками.

Рис. 2.3. Приклад лавки з перехресними ніжками



Світильники - це садово-паркові споруди, призначені для освітлення паркового об'єкта і складові цілу систему з кількох видів джерел світла.

Рис. 2.4. Приклад креслення (розміри в мм) двох варіантів садово-паркових ліхтарів, які складаються з світильників і ліхтарних стійок.

Стоянка для велосипедів - напіввідкрита, або закрита споруда. Із системою велостійок чи других конструкцій (стелажі, шафи тощо), призначена для зберігання велосипедів та велотранспортних засобів від кількох годин до кількох діб. Розташована в основному у відведеному місці (ділянці), або в середині прибудинкового простору чи організації.

Рис. 2.5. Приклад стійки для велосипедів



Урни для сміття - ємності, призначені для збору в них відходів споживання. Встановлюються на території населених пунктів біля адміністративних і соціальних будівель та споруд, в місцях загального користування (вулицях, парках, скверах) на території промислових будівель та на інших об'єктах.

Рис. 2.6. Приклад урни для сміття (обертающая на приварних шарнірах)

Таблиця 2.1. Відомість малих архітектурних форм та обладнання

Відмітка	Назва	Кількість	Позначення
ур.	Стоянка для велосипедів	1	колом
ст.	Урна	6	колом
кв.	Квіткарка	7	прямокутник
пр.	Прожектор	4	овал
лв.	Лавки	4	прямокутний відрізок
лх.	Ліхтарі	10	колом

2.4 Після посадковий догляд за деревними рослинами

Догляд за деревними рослинами повинен бути спрямований на забезпечення адаптації організму і підтримання рівня стійкості до впливу несприятливих факторів середовища. Догляд ведеться досвідченими фахівцями, які повинні враховувати фізіологію росту і розвитку деревної рослини, формування габітусу, архітектоніки крони. Деревні рослини на різних об'єктах озеленення знаходяться в різних екологічних умовах. Рослини на ділянках вулиць і магістралей потребують особливо інтенсивного догляду, із застосуванням підвищених доз добрив при підгодівлі, а також в періодичній заміні верхнього шару ґрунту в зоні посадочних місць. В умовах міських вулиць і магістралей необхідно активізувати життєдіяльність рослин шляхом застосування різних біологічно активних речовин органічного походження.

Таблиця 2.2. Специфікация зелених насаджень

№	Умовне позначення	Назва рослини	Висота рослини см	Кількість	Площа м2	Кількість
				на м2	На п м
1	Коло	Можжевельник лежачий	300	1	1	8	46
2	Коло	Тюльпан	25	13	50	63	41
3	Коло	Коло-кольчики	20-30	22	30	63	25
4	Коло	Нарциси	20	5	40	63	21
5	Коло	Астри	50	5	25	63	50
6	Коло	Береза	1	1	1	11	12
7	Коло	Каштан	1	1	1	13	19

Перший рік після посадки-найбільш критичний період для життя рослини, оскільки коренева система травмована, частково знищена її активна частина-усмоктувальні корінці; в зв'язку з цим при посадках в контейнерах кореневі системи не ушкоджуються, залишаються цілими, а рослини продовжують функціонувати.

Полив посаджених рослин проводитися в залежності від вологозабезпеченості коренево-рясного шару ґрунту. Якщо посадки проведені взимку або навесні, то рослини необхідно поливати не менше 7-12 разів, період вегетації залежить від погодних умов і наявності і частоти опадів.

Після зимових і весняних посадок, в перші тижні необхідний інтенсивний полив, незважаючи на те що, йде дощ чи ні. Особливо важливо поливати молоді посадки рослин в посушливий час, протягом літа, а так само під час активного росту пагонів і наростання синтетичного апарату і утворення фізіологічно активних коренів. 3.5. Устаткування та належне утримання квітників

2.5 Устаткування та належне утримання квітників

Квітники є одним з основних засобів декоративного оформлення площі прилеглої території, підходів до громадських будівель, входів на об'єкти озеленення, а також самих об'єктів - садів, скверів, бульварів, парків, лісопарків. Квітники створюються за принципом ландшафтної або регулярної композиції. До квітників ландшафтної композиції відносяться групи, масиви, миксбордери, одиночні посадки, квітучі галявини, створені зазвичай з багаторічних рослин різних форм і розмірів. До квітників регулярної композиції відносяться геометричні форми партерів, клумб, рабаток, квіткових угруповань, смуг, бордюр, ваз і квіткарків з різних матеріалів - бетону, кераміки, дерева та ін. Регулярні квітники створюються з літників і дволіток і розміщуються на вулицях, проїздах, підходах, площах, у громадських будівель, спортивних споруд, біля пам'ятників, фонтанів, водоймищ. В оформленні регулярних композицій беруть участь коврово-листяні, горшкові-обсадочні квіткові культури.

Масиви - це великомасштабні композиції з квіткових трав'янистих рослин, що застосовуються в парках, на галявинах, по узліссях, або біля водойм. Площа масивів різна - від 80-150 до 500-1000 м². Створюють масиви з багаторічників. Найбільш придатні рослини насичених кольорів, щоб пляма масиву виглядала з певних видових точок. Добре «працюють» одноколерні масиви з півонії, тюльпанів, нарцисів, хризантем, флоксів, рудбекія, геленіума та ін.

Ефектні масиви з рослин двох кольорів, які можуть бути оформлені в гармонійному і контрастному поєднаннях; наприклад, білі і фіолетові крокуси, білі нарциси та червоні тюльпани, лілові айстри і золотарник і ін. За розмірами масиви компонуються з середньо рослих рослин і різновисоких рослин; середньо рослі з невеликою різницею у висоті виглядають компактно і об'ємно. Кращими для масивів є добре облиствені рослини які зберігають декоративність протягом усього вегетативного періоду багаторічників. Ефективні рослини, які дають вторинне цвітіння, - анемона лісова, люпин, мак східний, шпорник.

Групи - найбільш поширений тип квіткового оформлення в скверах, на бульварах, в садах і парках, на територіях житлових районів. Площа груп може коливатися від 3… 5 до 30… 50 м²; обрисування груп вільне, подібно масивам. Створюються групи з багаторічників, іноді в поєднанні з ними застосовують дворічники або літники після відцвілих багаторічників.

Рабатки - це вузькі смуги від 0,5 до 3 м шириною, що розміщуються вздовж доріжок, алей в парках, скверах, на вулицях. Рабатки проектуються в регулярних частинах об'єкту озеленення. Смуги влаштовують як багаторядні посадки одного або декількох видів рослин, в основному однорічних.

Екрани - це особливий вид декоративних пристроїв з кучерявих; вони служать фоном для гарно квітучих деревних або чагарникових рослин, а іноді грають важливу роль захисту від вітру. Екрани створюються з деревних і чагарникових рослин, піддаються формуванню і стрижці. Екрани грають планувальну роль, розділяючи ділянки саду, ізолюючи майданчик один від одного.

Клумби - найбільш поширений вид квітників у регулярній композиції. Форма клумб, як правило, правильна, геометрична. Розміщуються клумби в портерних композиціях. У ряді випадків проектують портрети і панно, сонячний годинник з килимових рослин. Цей прийом оформлення є дорогим і трудомістким щодо заповнення. Що ускладнює так зване ?топіарне мистецтво ? - створення ваз, скульптур тварин з килимових трав'янистих рослин.

Бордюри - вузькі смужки шириною 0,1-0,5 м; застосуються як облямівка країв клумб, рабаток, проходів. Створюється з рядових посадок однорічних або багаторічних квіткових, трав'янистих рослин.

Таблиця 2.3. Проектный баланс территорії

№	Функциональная зона	Площя в га.	% Від всієї площи
1	Зона входів	0,5	2
2	Зона автостоянок	0,9	4
3	Всього	1,4	6



3. Розрахунково-конструктивний розділ

3.1 Призначення розмірів плити

Приймаємо ребристу плиту шириною 1,5 м, довжиною 7 м, висотою 0,3 м.

Конструктивні розміри плити:

Ширина 1500 - 10 = 1490 мм

Довжина 6000 - 30 = 5970 мм

Приймаємо товщину полиці 30 мм, в плиті передбачаємо 5 поперечних ребер.

У плиті також розраховується полка плити.

3.2 Збір навантажень на полку плити

Рис. 3.1. Переріз полки плити

Таблица 3.1. Навантаження на 1 м² ребристої плити покриття

Вид нагрузок	Подсчет нагрузок	Nн, Н/м2	гf	N, Н/м2
Захисний шар	16000*0,015	240	1,2	288
4 слоя тали на мастике	8000*0,02	160	1,2	192
Цементно-піщана стяжка	20000*0,022	440	1,2	528
Утеплювач	7000*0,16	1120	1,2	1344
Пароізоляція	8000*0,005	40	1,2	44
Вага полки плити	25000*0,03	750	1,1	825
Тимчасова снігове навантаження г. Северодонецка	ДБН В.1.2.2.2006	1600	-	1280
	Итого	4390		4501

3.4 Характеристика матеріалів

Бетон класу В - 20, Rb = 11,5 мПа; Rbt = 1,05 мПа, робоча арматура класу А-III,

Rs = 365 мПа. Приймаємо поперечну арматуру класу А-I, Rsw = 175 мПа. Полку плити армуємо рулонною сіткою з дроту класу ВР-1 Ш3 мм

Rs = 375 мПа;

Rsw = 270 мПа.

3.5 Розрахунок полки плити по нормальних перетинах

Рис. 3.2. Геометричні розміри ребристої плити

= = 1,4 < [2] (3.1)

Якщо відношення менше 2, тоді полку плити розраховуємо, як плиту оперту по контуру і тоді розрахунок ведеться по смузі шириною 1 м.

4501 Н / м2 Ч 1 м = 4501 Н / м

Визначаємо максимальний згинальний момент:

М = 277 Н/м (3.2)

Визначаємо робочу висоту і перетин елемента:

= = = 1,5 см (3.3)

Визначаємо характеристику бетону:

А_о = 0,107 [1] з = 0,944 (3.4)

Визначаємо площу робочої арматури:

А_s = = 0,52 см² (3.5)

Приймаємо сітку 200/200/3/3; А_{s прод} = 0,4 см²; А_{s попер} = 0,36 см²

Розрахунок поперечних ребер

Рис. 3.3. Розрахункова схема балки поперечного ребра та епюри зусиль

У розрахунку поперечне ребро розглядається як балка прольотом

l = 1,29 м, частково заземлена в поздовжніх ребрах.

q_гр = q (2 + b_р) = 4501 (2 + 0,1) = 6256,4 Н/м² (3.6)

Рис. 3.4. Епюра зусиль поперечного ребра

Приймаємо а = 2 см, тоді як h_о = h - a (3.7)

h_о =14 - 2 = 12 см

Визначаємо ширину звисів полиць:

b_св = 1/3 = = 0,215 м (3.8)

b^| _f = 2 b_св + b_p = 2 * 0,215 + 0,1 = 0,52 м (3.9)

Визначаємо згинальний момент:

М = = = 867,6 Н*м (3.10)

М_гр = R_b b^|_f h^|_f (h_o - 0,5h^|_f) = 11,510²523(12 - 0,53) = 18837 Н*м

М=867,6 М_гр = 18837

- 2 розрахунковий випадок b = b^|_f = 52 см

А_о = = = 0,01; з = 0,995 (3.11)

А_s = = = 0,2 см² (3.12)

Приймаємо 1Ш6 А - ІІІ А_s = 0,283 см²

м% = = = 0,24% (3.13)

м % _max =с 100= = 1,9% (3.14)

Розрахунок поперечного ребра по похилих перетинах.

Визначаємо поперечну силу:

Q = = = 2017,6 Н (3.15)

Q ? 0,6 R_bt bh_o = 0,6 0,910²7,512 = 4860 Н

Умова виконується, тому розрахунок не потрібний.

Армуємо поперечне ребро поперечної арматури конструктивно. Приймаємо арматуру Ш6 А - І

S = = = 7 см (3.16)

3.2 Розрахунок поздовжнього ребра

Розрахунок поздовжнього ребра по нормальних перетинах.

Збір навантажень на 1 м² плити.

Таблиця 3.2. Навантаження на 1 м² поперечного ребра плити покриття

Вид навантаження	Підрахунок навантажень	Nн, Н/м2	гf	N, Н/м2
Захисний шар	16000*0,015	240	1,2	288
4 шари руберойду на мастиці	8000*0,02	160	1,2	192
Цементно-піщана стяжка	20000*0,022	440	1,2	528
Утеплювач	7000*0,16	1120	1,2	1344
Пароізоляція	8000*0,005	40	1,2	44
Вага полки плити	По каталогу	1700	1,1	1870
Тимчасове снігове навантаження м. Сєверодонецьк	ДБН В.1.2.2.2006	1600	-	1280

Навантаження на 1 м плити складе:

q = 5546 Н/м² 1,5 м = 8319 Н/м (3.17)

Розраховуємо діючі зусилля в елементі:

М_мах = = = 50518 Н*м = 50,518 кН*м (3.18)

Q_max = = = 28992 Н = 28,992 кН (3.19)

М_гр = R_b * b^|f * h^|f* (h_o - 0,5h^|f) (3.20)

М_гр =11,5 * 10² * 149 * 3 (25 - 0,5 * 3) = 121 кН*м

h_o = h - a = 30 - 5 = 25 см (3.21)

М = 51 кН*м < М_гр = 121 кН*м

- I розрахунковий випадок x ? h^|f

Рис. 3.5. Розрахункові розміри подовженого ребра



Визначаємо характеристики бетону

А_о = 0,047 (3.22)

з = 0,975

А_s = = 5,7 см² (3.23)

Приймаємо арматуру 2 Ш14 АIII та 2 Ш16 АIII по одній, кожного діаметру в усіх ребрах. А_s = 7,1 см²

м% = 100% = = 1,6% (3.24)

Розрахунок міцності похилих перерізів

Q ? К₁*R_bt*b*h_o = 0,6 * 0,9 * 10² * 18 * 25 = 24300 Н (3.25)

Q_мах = 28992 Н < Q = 24300 Н

Умова виконується, отже розрахунок поздовжнього ребра на перпендикулярну силу не потрібний і елемент армуємо конструктивно.

Приймаємо поперечну арматуру Ш4 А-I, крок поперечних стержнів:

S₁ = h/2 = 300/2 = 150 мм приймаємо S₁ = 115 мм.

S₂ = ѕ h = ѕ *30= 23 < [30] приймаємо S₂ = 230 мм.

Розрахунок епюри матеріалів.

М= 50,1 кН*м 2Ш14 АІІІ, 2Ш16 АІІІ А_s = 7,1 см²



М_сеч = 0,85 * h_o * R_s * A_s (3.26)

М_сеч = 0,85 * 25 * 365 * 10² * 7,1 = 55,1 кН*м

М = 50,1 кН*м < М_сеч= 55,1 кН*м

Будуємо епюру матеріалів.

Після обриву двох верхніх стержнів 2Ш14 АIII А_s = 3,08 см² в роботі беруть участь тільки нижні стержні 2 Ш16 АIII А_s = 4,02 см².

Визначаємо несучу здатність.

М_сеч = 0,85 * h_o * R_s * A_s^| (3.27)

М_сеч = 0,85 * 25 * 365 * 10² * 4,02 = 31,2 кН*м

На епюру моментів накладаємо епюру матеріалів; на ці ж два моменти і в тому ж масштабі відкладаємо М_сеч. Через точку М_сеч проводимо горизонтальну лінію до перетину з епюр моментів; точки перетину і є теоретичними точками обриву верхнього робочого стрижня.

Розрахунок підйомних петель плити

1. Визначаємо площу плити:

А=1,49*5,97 = 8,89 м² (3.28)

2. Визначаємо вагу плити:

Q = A*q = 8,89 *1870 = 16624 Н = 1662,4 кг

3. Визначаємо навантаження яке припадає на одну петлю:

q = = = 1247 кг. (3.29)



4. Визначаємо площу перерізу арматурної петлі:

f_sw = 0,55 см² (3.30)

Приймаємо 1Ш10 А-I A_s = 0,685 см²

3.3 Розрахунок стовпчастого фундаменту під колону

Збір навантажень на колону.

Визначаємо вантажну площа, що діє на колону:

А = 24*7 = 168 м²

1. Навантаження від покриття:

N_п = 5546 Н/м² * 168 м² = 932 кН (3.31)

2. Навантаження від ферми N_ф = 55 кН

3. Навантаження від кран-балки Q_б = 80 кН

Q = b * h * l * с * г_f = 0,4 * 0,4 * 8 * 25 * 10³ * 1,1 = 35,2 кН (3.32)

N = 1102,2 кН

Визначаємо нормативне навантаження:

N^н = 958 кН (3.33)

Характеристика матеріалів.

Приймаємо для фундаменту бетону класу В 20; R_b = 11,5 мПа;

R_bt = 0,9 мПа

Приймаємо робочу арматуру класу А III; R_s = 365 мПа; глибина закладення фундаменту - 1,7 м.

Визначаємо розмірів фундаменту.

Глибина закладення колони в стакан фундаменту

h_зал = 1.5*b_k = 60 см (3.34)

Глубина стакану:

h_ст = h_зал + 5 см = 65 см (3.35)

Висота фундаменту:

h_ф = h_ст + 20 см = 85 см 90 см (3.36)

Робоча висота фундаменту:

h_о = h_ф - а = 90 - 5 = 85 см (3.37)

Визначаємо площу підошви фундаменту по зусиллям:

А_ф = = = 4,4 м² (3.38)

а_ф = b_ф = = = 2,11 м (3.39)



Приймаємо а_ф = b_ф = 2,2 м, тоді А_ф = 2,2² = 4,84м²

Рис. 3.6. Специфікація геометричних розмірів стовпчастого фундаменту

Визначаємо середній тиск на грунт підстави по підошві фундаменту з урахуванням власної ваги фундаменту.

Р_гр = + с * Н_ф = + 20 * 1,7 = 232 кН/м = 0,232 мПа (3.40)

Р_гр = 0,232 мПа < R_гр = 0,25 мПа

Розрахунок робочої арматури фундаменту.

Згинальні моменти в фундаменті виникають по всіх гранях тіла фундаменту.

м₁ = = = 23 кН*м (3.41)

м₂ = = = 92 кН*м (3.42)

м₃ = = = 207 кН*м (3.43)

Аs₁ = = = 2,87 см² (3.44)

Аs₁ = = = 5 см² (3.45)

Аs₁ = = = 7,4 см² (3.46)

Приймаємо шаг робочих стержнів у фундаменті рівним 150 мм.

Визначаємо кількість необхідних стержнів.

n = = + 1 = 15 стержнів (3.47)

Приймаємо 15 Ш10 А - III A_s = 11,8 см²



4. Організаційно-технологічний розділ

4.1 Технологічна карта

Призначення технологічної карти

Складовою частиною проекту виконання робіт є технологічна карта, яка складається з області застосування та встановлення способів виробництва; визначення технологічної схеми виконання робіт, встановлення послідовності і тривалості виконання робочих процесів, що становить заданий вид роботи або комплексний процес; організація робочих місць, зупинки кранів, зон складування конструкцій та матеріалів, погодинного графіку виконання робіт; визначення трудових витрат, техніко-економічних показників, матеріально технічних ресурсів, схем стропування конструкції, вказівок з технології виконання робіт, вказівок з правил безпеки та контролю якості робіт.

Мета технологічної карти, домогтися зниження собівартості роботи за рахунок підвищення продуктивності праці на основі оптимальної механізації робіт, наукової організації праці при забезпеченні безпечних прийомів виконання робіт.

Технологічна карта розробляється на основі підрахованих обсягів робіт і вибору монтажних механізмів.

Технологічна карта розроблена на монтаж збірних залізобетонних колон перерізом крайніх і середніх 400Ч800 мм, фахверкових 500Ч400 мм.

Колони з консоллю.

Довжина крайніх і середніх колон 10,6 м, фахверкових 12,7 м.

Установка ведеться за допомогою одинарного кондуктора.

Кількість колон 68 шт.

Вага колон:

Крайніх - 7,1 т;

Середніх - 9,2 т;

Фахверкових - 4,86 т.

У склад робіт входять: установка колон у стакани фундаменту; замонолічування стиків між ними, установка колон на стакани фундаменту (фахверкові).

Виробництво робіт виконується у літній час.

Відомість об'ємів робіт

Таблиця 4.1. Відомість об'ємів технологій операцій

...

№ п/п	Найменування процесу	Один. вим.	Кількість	Підрахунок об'ємів
1	Установка колон у стакани фундаменту	шт.

Подобные документы

• Проектування будівлі арматурного цеху

  Техніко-економічні показники та характеристика будівлі арматурного цеху. Об’ємно-планувальне рішення. Під’ємно-транспортне обладнання. Характеристика каркасу будівлі. Конструктивний розрахунок підошви фундаменту. Внутрішнє і зовнішнє опорядження будівлі.
  
  курсовая работа [201,0 K], добавлен 22.11.2009
  

• Дев'ятиповерховий крупно-панельний житловий будинок

  Архітектурно-планувальне рішення будівлі, загальна характеристика. Генеральний план ділянки, об'ємне рішення. Санітарно-технічне та інженерне обладнання будівлі: опалення, водопостачання, каналізація. Оздоблювальні роботи в будівлі, специфікація.
  
  курсовая работа [134,2 K], добавлен 07.04.2012
  

• Одноповерхове промислове споруда м. Краматорськ

  Теплорозрахунок вертикальної огорожуючої конструкції. Характеристика основних конструктивних елементів будівлі. Санітарно-технічне та інженерне обладнання будівлі. Технологія і організація будівельного виробництва. Технологічна послідовність робіт.
  
  дипломная работа [2,9 M], добавлен 18.06.2021
  

• Проектування будівлі зоотехнiчної лабораторiї

  Генеральний план будівництва зоотехнічної лабораторії у Хмельницькій області. Об’ємно-планувальне та архітектурно-конструктивне рішення будівлі. Відомість опорядження та інженерне обладнання приміщень. Специфікація збірних залізобетонних елементів.
  
  курсовая работа [3,5 M], добавлен 06.08.2013
  

• Проектування споруди складу готових деталей

  Загальні відомості про будівлю, її призначення. Теплотехнічний розрахунок, техніко-економічні показники. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення: фундаменти і балки, колони, покриття, стіни та їх кріплення. Інженерне обладнання та вентиляція будівлі.
  
  контрольная работа [929,4 K], добавлен 14.12.2011
  

• Проект триповерхової багатоквартирної житлової будівлі

  Об'ємно-планувальні параметри житлової будівлі. Архітектурно-конструктивне рішення фундаментів, стін, перекриття, даху, сходів, перегородок та вікон і дверей. Інженерне обладнання і внутрішнє оздоблення приміщень. Економічна оцінка житлового будинку.
  
  курсовая работа [40,8 K], добавлен 08.12.2013
  

• Картоплесховище на 70000 т картоплі

  Генеральний план ділянки. Об’ємно-планувальне рішення будівлі. Каркас будівлі, колони, крокв’яні конструкції. Відомості про зовнішнє та внутрішнє опорядження. Інженерно-технічне обладнання. Підрахунок техніко-економічних показників ТЕП генплану.
  
  реферат [88,5 K], добавлен 11.08.2011
  

• Багатоповерховий житловий будинок

  Об’ємно-просторове та архітектурно-планувальне рішення. Характеристика конструктивних елементів споруди. Специфікація елементів заповнення прорізів. Інженерне обладнання будинку. Специфікація бетонних, залізобетонних, металевих конструкцій будівлі.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 25.05.2014
  

• Планування промислового будинку

  Дослідження об’ємно-планувального рішення будівлі ливарного цеху, який входить до складу машинобудівного заводу. Схема промислового будинку. Технічні характеристики і конструктивне рішення будівлі: гідроізоляція, кроквяні конструкції, плити покриття.
  
  курсовая работа [417,6 K], добавлен 12.04.2010
  

• Проект будівництва пансіонату

  Загальна характеристика проекту будівництва пансіонату у Миргороді. Особливості кліматичних показників району будівництва. Інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови. Генеральний план будівлі: архітектурно-планувальні рішення та благоустрій території.
  
  курсовая работа [133,4 K], добавлен 19.03.2014
  

• Архітектурно-конструктивний проект житлового будинку

  Об'ємно-планувальне рішення - загальне архітектурне рішення будівлі, що визначає характер, розміри, форми і відношення його приміщень у просторі. Функціональне зонування приміщень. Теплотехнічній розрахунок стінового огородження. Зовнішній вигляд будівлі.
  
  курсовая работа [48,9 K], добавлен 11.04.2010
  

• 5-поверховий житловий будинок на 30 квартир

  Об’ємно-планувальне та конструктивне рішення будівлі, що проектується, його обґрунтування. Теплотехнічний розрахунок її огороджуючої конструкції. Архітектурно-художнє вирішення фасадів. Визначення техніко-економічних показників розроблених рішень.
  
  контрольная работа [221,1 K], добавлен 28.04.2015
  

• Проект багатоповерхової каркасної будівлі

  Компонування схеми будівлі. Статичний розрахунок несучих елементів будівлі. Визначення пустотної плити попереднього напруження. Підбір площі поперечної арматури. Конструктивний розрахунок без попередньо напруженого таврового ригеля довжиною 6 метрів.
  
  курсовая работа [2,1 M], добавлен 07.10.2014
  

• Проектування будівництва двоповерхового 6 квартирного житлового будинку

  Загальна характеристика проектувальної будівлі. Об'ємно-планувальне рішення будівлі та показники. Функціональні вимоги, конструктивне вирішення будинку. Ґрунти, фундаменти, цоколі, внутрішні стіни, перегородки, перекриття, покриття, підлога, вікна, двері.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 18.10.2010
  

• Монтаж одноповерхової промислової будівлі

  Проектування технології монтажу будівельних конструкцій повнозбірних будинків. Будівельно-монтажні роботи зі зведення одноповерхової промислової будівлі з каркасом змішаного типу. Вибір монтажних кранів, параметрів схем монтажу конструкцій будівлі.
  
  курсовая работа [2,1 M], добавлен 03.12.2014
  

• Проект цеху металоконструкцій машинобудівного заводу

  Архітектурно-планувальні та конструктивні рішення будівництва заводу. Опис функціонального і технологічного процесів виготовлення металоконструкцій. Техніко-економічні показники генплану. Розрахунок побутових приміщень, огороджень, покриття, освітлення.
  
  курсовая работа [178,0 K], добавлен 26.11.2013
  

• Проект індивідуального житлового будинку

  Загальна характеристика житлового будинку. Архітектурно-композиційне вирішення генерального плану. Вертикальна і горизонтальна прив’язка будівлі. Зонування на житлову та господарську зони з врахуванням особливостей побуту. Економічні показники проекту.
  
  курсовая работа [26,6 K], добавлен 25.11.2014
  

• Опалення та вентиляція житлової будівлі

  Опалення: теплотехнічний розрахунок конструкцій будівлі, покриття та перекриття над неопалюваним підвалом, розрахунок вікон будівлі, вхідних дверей до будинку. Визначення втрат теплоти приміщеннями, опис прийнятої системи опалення та вентиляції.
  
  курсовая работа [122,2 K], добавлен 25.03.2013
  

• Зведення будівлі з внутрішнім монолітним залізобетонним каркасом та зовнішніми цегляними стінами

  Схема й розміри будівлі, що планується. Розрахунок обсягів і трудомісткості основних видів робіт. Визначення нормативної потреби в матеріалах, вибір вантажозахватних пристроїв і тари. Розробка календарного графіку, проведення робіт з цегляної кладки стін.
  
  контрольная работа [474,1 K], добавлен 04.05.2011
  

• Телятник на 500 голів в с. Шабо

  Архітектурно-конструктивне рішення будинку телятника. Конструктивна характеристика, проектування та розрахунок основних елементів, опорядження. Організаційно-технологічні карти виконання робіт. Генеральний будівельний план. Охорона праці бригади.
  
  дипломная работа [147,6 K], добавлен 28.05.2008
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам