Навмисна випадковість українського радмодерну, або дозоване "цікавеньке" в архітектурі кінця 1950-х — початку 1990-х

Скажи я, приміром, щось погане на адресу київської будівлі «Квіти України» Миколи Левчука або кварталів Віктора Розенберга на Подолі, або навпаки щось хороше про «Театр на Подолі» Олега Дроздова на Андріївському узвозі, 20, -- і всі стріли активістської ненависті впнуться в мою спину. Як і тоді, зараз мовчати безпечніше. Якщо в той час фахова критика могла існувати лише як віддзеркалення партійно-урядових настанов із відповідними наслідками (в гіршому випадку репресували, в ліпшому -- знімали з роботи, позбавляли державних премій), тепер фахова критика має -- для безпеки мовця -- неодмінно відбивати уподобання громадських активістів, фанатичних у ненависті до протилежної думки. Повторюю: тоталітаризм повзучий і небезпечний, він лише змінив господарів і місця поширення. Але це в природі людства.

Принаймні з такого погляду складна і драматична доля української архітектури радянської доби містить більше запитань, ніж відповідей.

Проте достатньо наочно вимальовується її тричастинна, така, що пройшла весь цикл формування, історія.

Синхронно із суспільством, архітектура як форма унаочненого суспільного буття долала шлях від саморегулівного багатошарового зодчества 1920-х через удаваний романтизм сталінської доби 1930-1950-х до закованого в норми і технологічні обмеження будівництва 1960-1980-х, що для порядку був розбавлений нечисленними творами авторської архітектури, які і становлять явище радмодерну.

У контексті світової архітектури такий шлях виглядає достатньо самобутнім, із внутрішньою послідовністю, режимною тривалістю етапів і подій. Державна архітектура СРСР (і відповідно Української РСР), на відміну від європейської, північно-східної й американської, характеризувалася глобальністю (особливо з кінця 1940-х), яка виявлялася в тому, що погоджений згори напрям поширювався на всю територію неосяжної, неприбраної, суспільно погано склеєної країни.

Споруди, які на час їхнього зведення уособлювали своєрідність радянського, нині уособлюють відсталість пострадянського, колоніального, меншовартісного, якому кортіло бути високовартісним. Хоча -- ніде правду діти -- зовнішні стилістичні впливи (модернізм, постмодернізм) виявлялися із запізненням, радянська транскрипція зарубіжних напрямів у руках талановитих і пробивних зодчих (та їхніх партійних патронів) нерідко спрацьовувала на самобутність радянського зодчества, окремими явищами якого ми тепер по-ностальгічно- му захоплюємось.

References

Abyzov, V. A., & Kucevich, V. V. (1990). Arhitektura obshhestvennyh zdanij sgibkoj planirovkoj. Kiev: Budivjel'nyk.

Aguf, M. M., Ezhov, V. I., & Kolomiec, N. S. (Eds.). (1979). Problemy povyshenija kachestva arhitektury. Kiev: Budlvel'nik.

Andrushchenko, M. P. (1979). Opernyi teatr u Dnipropetrovsku. Kyiv: Budivelnyk.

Andrushhenko, N. P. (1989). Kompleksnaja zastrojka zhilyh rajonov: Poisk, jeksperi- ment v zodchestve Ukrainy. Kiev: Budivjel'nyk.

Budova [sotsialistychnoho]Kyieva: 1921-1932. (2020). Kyiv: Varto.

Bykov, A., & Gubkina, I. (2019). Soviet Modernism, Brutalism, Post-Modernism: Buildings and Structures in Ukraine 1955-1991. Kyiv: Osnovy.

Dakhno, V. P. (1995). Do 50-richchia Derzhavnoho naukovo-doslidnoho instytutu teorii ta istorii arkhitektury i mistobuduvannia. In Teoriia ta istoriia arkhitektury (pp. 5-25). Kyiv: NDITIAM.

Djomin, N. M. (1991). Upravlenie razvitiemgradostroitel'nyh sistem. Kiev: Budiv- jel'nyk.

Erofalov-Pilipchak, B. (2010). Arhitektura sovetskogo Kieva. Kiev: A+S.

Evreinov, Ju. N. (1981). Sistema arhitekturnyh nauk. In Metodologicheskie problemy teorii arhitektury (pp. 4-14). Kiev: KievNIITI.

Evreinov, Ju. N. (1983). O prirode i sushhnosti formoobrazovanija v arhitekture. In Voprosy formoobrazovanija v sovremennoj arhitekture (pp. 4-8). Kiev: Kiev-NIITI.

Evreinov, Ju. N. (1987). Tendencii razvitija iputipovyshenija jeffektivnosti arhitekturnoj nauki: Obzor. Moskva: CNTI.

Evreinov, Ju. N., & Trikash, N. K. (1984). V poiskah obshhej teorii socialisticheskoj arhitektury. Issledovanija arhitektury socialisticheskih stran. Kiev: KievNIITI.

Evreinov, Ju. N., Mihajlova, T. V., Trikash, N. K., et al. (1991). Social'naja jeffek- tivnost'arhitekturnoj dejatelnosti. Kiev: Budivjel'nyk.

Ezhov, V. I. (1981). Arhitekturno-konstruktivnyesistemy obshhestvennyh zdanij. Kiev: Budivel'nik.

Ezhov, V. I. (1983). Arhitektura obshhestvennyh zdanij massovogo stroitel'stva. Moskva: Strojizdat.

Ezhov, V. I. (2001). Polvekaglazami arhitektora. Kiev: NIITIAG; KNUSA.

Glazychev, V. L. (1983). Postmodern v aspekte sociologii. Dekorativnoe iskusstvo, 1, 30-31.

Grac, R. (1995). Gorod v Amerike: zhiteli i vlasti. Moskva: Lad'ja.

Habrel, M. M. (2004). Prostorova orhanizatsiia mistobudivnykh system. Kyiv: Vy- davnychyi dim A+S.

Hajt, V. L. (1982). Problema otnoshenija k arhitekturnomu opytu kapitalisticheskih stran. Arhitektura SSSR, 3, 57-60.

Hodorkovskij, Ju. I. (1984). Novye zdanija v istoricheskoj zastrojke gorodov VNR i ChSSR. In Issledovanija arhitektury socialisticheskih stran (pp. 36-44). Kiev: Ki- evNIITI.

Hodorkovskij, Ju. I. (1986). Social'no-kul'turnaja obuslovlennost' nekotoryh ten- dencij formirovanija sredy novyh zhilyh kompleksov v arhitekture socialisticheskih stran Evropy. In Social'naja jeffektivnost'arhitekturnoj dejatelnosti (pp. 105110). Kiev: KievNIITI.

Hodorkovskij, Ju. I. (1988). Problema kompozicionnoj sovmestimosti raznovre- mennyh jelementov zastrojki. In Aktual'nye voprosy jestetiki arhitektury (pp. 8895). Kiev: KievNIITI.

Hodorkovskij, Ju. I. (1989). Osobennosti sochetanija novoj i istoricheski slozhivshejsja zastrojki (na opyte arhitektury socialisticheskih stran Evropy) (Candidate's thesis). Moskva.

Hodorkovskij, Ju. I. (1990). Osobennosti vkljuchenija novyh zdanij v istorichesku- ju zastrojku. In Voprosy teorii arhitektury igradostroitel'stva (pp. 97-102). Kiev: NIITIAG.

Kas'janenko, I. A. (1981). Koncepcii formoobrazovanija v novoj arhitekture XX veka. In Metodologicheskie problemy teorii arhitektury (pp. 102-109). Kiev: Ki- evNIITI.

Kas'janenko, I. A. (1983). Vlijanie industrii na formoobrazovanie v sovremennoj arhitekture Zapada. In Voprosy formoobrazovanija v sovremennoj arhitekture (pp. 48-58). Kiev: KievNIITI.

Kas'janenko, I. A. (1988). Dizajn skvoz' opyt arhitekturnogo tvorchestva. In Aktual'nye voprosy jestetiki arhitektury (pp. 95-112). Kiev: KievNIITI.

Khodorkovskyi, Yu. I. (2012). Arkhitektura i chas: Narysy problem estetyky arkhitek- tury. Chernivtsi: Bukrek.

Khodorkovskyi, Yu. I. (2013). Vichnist. Chas. Tradytsiia. Chernivtsi: Bukrek.

Kilesso, S. K. (2005). Storinky zhyttia. Teoriia ta istoriia arkhitektury i mistobudu- vannia, 6, 7-13.

Kolomiec, N. S. (1981). Soderzhanie i forma v arhitekture (vzaimosvjaz' kat- egorij). In Metodologicheskie problemy teorii arhitektury (pp. 15-20). Kiev: KievNIITI.

Kolomiec, N. S. (1983). Specifika formoobrazovanija v sovremennoj sovetskoj arhitekture. In Voprosy formoobrazovanija v sovremennoj arhitekture (pp. 8-14). Kiev: KievNIITI.

Kolomiec, N. S. (1987). O svoeobrazii v sovremennoj arhitekture Ukrainskoj SSR. In Voprosy svoeobrazija sovremennoj arhitektury Ukrainskoj SSR (pp. 22-28). Kiev: KievNIITI.

Kolomiec, N. S. (1988a). Ob obraznom stroe v arhitekture. In Aktualnye voprosy jestetiki arhitektury (pp. 50-55). Kiev: KievNIITI.

Kolomiec, N. S. (1988b). Razvitie arhitektury Ukrainskoj SSR na sovremennom jetape (1955-1987 gg.). In Arhitekturnoe tvorchestvo v Ukrainskoj SSR (Arhitek- turno-stroitel'naja nauka ipraktika) (pp. 19-25). Kiev: KievNIITI.

Korniichuk, O. (1987). Zibrannia tvoriv (Vol. 4, pp. 194-236). Kyiv: Naukova dumka.

Kosenko, Ju. A. (Ed.). (1990). Byt'selu krashe: Sovety po blagoustrojstvu sela. Kiev: Urozhaj.

Krymskij, S. B., Pilipenko, V. E., & Saljuk, Ju. V. (1992). Verifikacija social'nyh prog- nozov (metodologicheskij aspekt). Kiev: Naukova dumka.

Lavrik, G. I. (1976). Kachestvoproektirovanija zhilishha. Kiev: Budivel'nik.

Lavrik, G. I., & Djomin, N. M. (1975). Metodologicheskieosnovy rajonnoj planirovki. Moskva: Strojizdat.

Loktev, V. I. (1983). Sovremennaja kompozicija. Ot sluchajnosti k zakonomernosti. Arhitektura SSSR, 3-4, 107-111.

Marder, A. P. (1988). Jestetika arhitektury: Teoreticheskie problemy arhitekturnogo tvorchestva. Moskva: Strojizdat.

Mileckij, A. M. (1998). Naplyvypamjati. Ierusalim: Filobiblon.

Nikitin, V. A. (1986). Jevoljucija hudozhestvennoj formy v arhitekture (na materiale sovremennoj arhitektury Zapada) (Candidate's thesis). Moskva.

Popkov, Ju. S., Posohin, M. V., Gutnov, A. Je., & Shmul'jan, B. L. (1983). Sistemnyj analiz iproblemy razvitijagorodov. Moskva: Nauka.

Puchkov, A. (2006). Stylospadkoiemnist radianskoi arkhitektury (1920-ti -- pocha- tok 1990-kh): Sproba pobudovy sotsialnoi matrytsi. In Narysy z istorii obrazot- vorchoho mystetstva UkrainyXXst. (Vol. 2, pp. 77-94). Kyiv: Intertekhnolohiia.

Puchkov, A. (2021). Tryvkyi troling trykstera: Metadramaturhiia Oleksandra Kornii- chuka. Kyiv: Dukh i Litera.

Rjabushin, A. V. (1985). Tvorcheskie poiski i tendencii 70-80-h godov: Popytka analiza. Arhitektura SSSR, 5, 36-38.

Ruble, Blair A. (2016). The Muse of Urban Delirium: How the Performing Arts Paradoxically Transform Conflict-Ridden Cities into Centers of Cultural Innovation. Washington: New Academia Publishing.

Rudnickij, A. M. (1984). Upravleniegorodskoj sredoj. L'vov: Vysshaja shkola.Savchenko, V. V. (1990). Mnogocelevye zrelishhnye i sportivnye zaly. Kiev: Budiv- jel'nyk.

Sedak, I. N. (1987). Stroit' dlja naroda, sovershenstvovat' masterstvo. Stroitel'stvo i arhitektura, 5, 1-3.

Seredjuk, I. I., & Kurt-Umerov V. O. (1987). Gorodskaja sreda i optimizacija deja- tel'nosti cheloveka. L'vov: Vysshaja shkola.

Shelest, P. (2011). “Spravzhnii sud istorii shche poperedu”: Spohady. Shchodennyky. Dokumenty. Materialy. Kyiv: Heneza.

Shelest, P. Yu. (1970). Ukraino nasha Radianska. Kyiv: Politvydav Ukrainy.

Smolenska, S. O. (2017). Arkhitektura avanhardnoho modernizmu v Ukraini: gen- eza ta spadshchyna (Doktoral thesis). Kharkiv.

Stiazhkina, O. (2021). Smak radianskoho:yizha tayidtsi v mystetstvi zhyttiay mystet- stvi kino (seredyna 1960-kh -- seredyna 1980-kh). Kyiv: Dukh i Litera.

Stolovich, L. (1999). Filosofija. Jestetika. Smeh. Sankt-Peterburg; Tartu: Kripta.

Timohin, V. A. (1989). Territorial'nyj rost iplanirovochnoe razvitiegoroda. Kiev: Bu- divjel'nyk.

Ustenko, T. V., Kondratenko, E. S., & Vodzinskij, E. E. (1989). Formirovanie ar- hitekturno-hudozhestvennogo oblika centrovgorodov. Kiev: Budivjel'nyk.

Volga, V. S. (1970). Kompleksnye modeli vproektirovanii. Kiev: Budivel'nik.

Zarinskaja, I., & Pavlovskaja, E. (1989). Znaki polugorodskoj kul'tury v gorodskoj srede. Arhitektura i stroitel'stvo Moskvy, 8, 20-23.

Zinchenko, A. P. (1990). Kollektivnye formy organizacii truda v arhitekturno-gra- dostroitel'nomproektirovanii. Kiev: Budivjel'nyk.

Zinov'ev, A. A. (1991). Gomo sovetikus. Para bellum. Moskva: Moskovs'kij rabochij.

Размещено на Allbest.ru