Проектування колекції жіночого ошатного одягу на основі корсетних форм костюма епохи бароко

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ІНСТИТУТ ДИЗАЙНУ ТА РЕКЛАМИ

КАФЕДРА ДИЗАЙНУ ОДЯГУ

Пояснювальна записка

До бакалаврської кваліфікаційної роботи на тему

«Проектування колекції жіночого ошатного одягу на основі корсетних форм костюма епохи бароко»

Виконала: студентка 4-го курсу, групи ДХМ(о)138к, спеціалізації «Дизайн одягу»

Ожерельєва Ольга Вікторівна

Керівник бакалаврської кваліфікаційної роботи:

Проф. Білякович Л.М.

Київ-2012



Завдання

колекція трендовий кольоровий стильовий

на розробку дизайн-проекту на здобуття кваліфікації бакалавра

Тема дизайн-проекту «ПРОЕКТУВАННЯ КОЛЕКЦІЇ ЖІНОЧОГО ОШАТНОГО ОДЯГУ НА ОСНОВІ КОРСЕТНИХ ФОРМ КОСТЮМА ЕПОХИ БАРОКО»

Вихідні дані до проекту:

Актуальність вибору теми бакалаврського проекту: темою та джерелом натхнення стала епоха Бароко, яка цікава своїми пишними, помпезними формами, фактурністю, виразною орнаментикою, декоруванням та насиченими кольорами. На основі матеріалу цього історичного періоду виникають різноманітні цікаві ідеї для побудови колекції сучасного одягу. Взявши за основу корсетні форми та силуетні лінії автор модернізувала костюм епохи Бароко в сучасну колекцію жіночих суконь, яка є оригінальною, елегантною, витонченою та актуальною в наш час.

1. Мета проектування: використати навички та знання набуті в процесі навчання.

2. Завдання для проектування:

- здійснити аналіз: літературних джерел, експозиційних матеріалів музейних фондів, сучасних виставок мистецтва,інтернет- інформації щодо показів Haute Couture та prкt-а-porter по світовим столицям моди (Париж, Мілан, Нью-Йорк, Лондон) за темою роботи;

- виконати проектно-композиційний, конструкторській та технологічний розділи;

- підготувати експозиційно-ілюстративний матеріал до захисту бакалаврської кваліфікаційної роботи (замальовки джерела 10-15, фотоілюстративний матеріал 15, колажі 5, репродукції тощо);

- Розробити ескізний проект одного блоку колекції жіночого одяг у художній системі «Сімейство» (10-15 ескізів) та виконати у матеріалі 3 моделі.

Завдання видав:

Керівник бакалаврської

кваліфікаційної роботи:

Проф. Білякович Л.М.

Завдання прийняла до виконання

Студентка групи ДХМо138к

Ожерельєва Ольга Вікторівна ______________



Зміст

Вступ

1 Аналіз творчого джерела та визначення вихідних даних для формування колекції

1.1 Характер та дослідження творчого джерела

1.2 Аналіз трендових пропозицій на сезон весна-літо 2012 року

1.3 Характеристика трендового асортименту костюмно-платтяних матеріалів на сезон весна-літо 2012

1.4 Характеристика перспективної кольорової гами на 2012 рік

1.5 Вихідні дані для формування колекції

2. Проектно-композиційний розділ

2.1 Композиційні принципи побудови колекції

2.1.1 Принцип формоутворення

2.1.2 Стильове рішення

2.1.3 Композиційний центр

2.1.4 Колористичне оформлення колекції

2.2 Тканини та матеріали колекції

2.3 Екологічна орієнтація дизайну

Джерела використаної літератури

Додаток



Вступ

Процес створення сучасного одягу складається з декількох основних етапів: конструювання, моделювання та виготовлення виробу. Кожний з цих етапів досить трудомісткий, тісно пов'язаний один з одним і залежить від типу виробництва.

Швейна промисловість України постійно розвивається. Це пов'язвно з переходом підприємств на ринкові відносини, наданням економічної самостійності, розширенням зовнішніх економічних зв'язків, підвищенням конкуренції.

В сучасних умовах характер розвитку легкої промисловості в цілому і зокрема швейної галузі змінюється. Темпи її економічного зростання поєднуються з іншими факторами економіки і, насамперед, з якістю продукції, яка випускається та її реалізацією. Попит населення на продукцію швейної галузі досить великий та різноманітний. У зв'язку з кризовим станом країни населення поділилося на різні верстви більша частина збідніла, менша стала заможного достатку. Але незважаючи на різкий матеріальний стан потенціальних покупців; всі вони мають бажання придбати не тільки красивий модний та якісний одяг, але й одяг за доступними цінами [1].

Тому перед працівниками швейної галузі поставлені нелегкі завдання - виготовлення конкурентоспроможної продукції, яка б за своїми показниками відповідала кращим сучасним зразкам, модним тенденціям і повністю задовольняла потреби населення, розширення асортименту швейних виробів, підвищення ефективності виробництва вітчизняного одягу.

Одяг є невід'ємною частиною життя кожної людини, засобом самовизначення себе і своєї індивідуальності. Одяг відображає культурний розвиток людства, стиль, моду.

Мода є засобом поширення та функціонування культури, стилю, смаку. Вона задовольняє естетичні потреби людей. Виникла мода завдяки людині, яка постійно прагне до різноманіття і новизни з метою емоційної розрядки.

Стиль, в середині якого розвивається мода, являє собою структурну єдність образної системи та художнє відображення, які простежуються у всіх видах мистецтва [2].

Дизайн - це творча діяльність мета якого з одного боку задовольнити матеріальні та духовні потреби споживача, а з іншого дати можливість реалізувати нові художньо проектні ідеї та розробки художника модельєра - конструктора. Головне завдання дизайнера через масову культурно-естетичну комунікацію, через повсякденні речі формувати певний тип естетичного смаку.

Перед дизайнером одягу постає нелегка задача - безперервне створення нових моделей одягу з різноманітних матеріалів, які постійно повинні змінюватись і оновлюватись [3].

Костюм є виразником індивідуального характеристики власника, тобто по ньому ми з достатньою часткою ймовірності можемо визначити вік, стать, естетичний смак і навіть характер даної людини. З іншого - костюм сам є відображенням суспільного життя на даному історичному етапі і змінюється в залежності від зміни соціально - економічних умов епохи. Такі зміни позначаються на формах і пропорціях костюма, способі його носіння, застосування певних матеріалів і колірних поєднань, характер прикрас і завжди пов'язані з великими ідейними і суспільними зрушеннями [4, с.3].

Об'єкто бакалаврської роботи є колекція жіночого одягу, яка створена на основі історичного стилю бароко з використання корсетних форм цього періоду. Колекція побудована на основі теоретичних, аналітичних висновків, узагальнень, рекомендацій, які виявлені в результаті наукового дослідження.

Предметом вивчення цього періоду стали корсетні форми. Взявши за основу силуетні лінії автор модернізувала костюм епохи Бароко в сучасну колекцію жіночих суконь, яка є оригінальною елегантною витонченою та актуальною в наш час.

Метою роботи є культурно-історична трансформація стилістичних елементів давнини в образ сучасної моди, презентація колекції одягу.

Задачі що ставлять при виконанні бакалаврської кваліфікаційної роботи є культурологічна реконструкція . Збір та аналіз історичної інформації та трансформації її в сучасний образ використовуючи при цьому теоретичні матеріали за обраною темою у вигляді пояснювальної записки, графічну розробку ідей костюма, виконання моделей в макеті (об'ємно-пластична композиція), та в матеріалі.

Актуальність вибору теми бакалаврського проекту: темою та джерелом натхнення стала епоха Бароко, яка цікава своїми пишними, помпезними формами, фактурністю, виразною орнаментикою, декоруванням та насиченими кольорами. На основі матеріалу цього історичного періоду виникають різноманітні цікаві ідеї для побудови колекції сучасного одягу. Взявши за основу корсетні форми та силуетні лінії автор модернізувала костюм епохи Бароко в сучасну колекцію жіночих суконь, яка є оригінальною, елегантною, витонченою та актуальною в наш час.



1. Аналіз творчого джерела та визначення вихідних даних для формування колекції

1.1 Характер та дослідження творчого джерела

Стиль бароко існує вже більше 500 років, але, незважаючи на свій почесний вік, він періодично повертається, щоб привнести розкіш і блиск в навколишній світ. Цей стиль зародився в Італії в кінці 16 століття в знак протистояння класицизму і раціоналізму, правильним і строгим формам. У перекладі з італійського barocco перекладається як «дивний», «порочний», «схильний до надмірностей», а португальці називали цей стиль «перлина неправильної форми». Стиль бароко, як в одязі, так і в мистецтві повністю виправдовує свою назву. Він був створений, щоб дивувати і вражати своєю надмірністю і театральністю [5, с.7].

Цей стиль, сповнений драматургії, прийшов на зміну епохи спокійній гармонії і приніс з собою пишні, урочисті вбрання. Бароко можна назвати одним з найбільш химерних і надлишкових стилів. Надмірність присутня в усьому - і в обсягах костюмів, і в кількості прикрас. Одяг у стилі бароко - це складні багатошарові костюми, довгі шлейфи, важкі прикраси з дорогих металів, велика кількість оксамиту, високі зачіски і перуки.

Законодавцем мод була Франція, яка диктувала Європі свої правила, які підпорядковувалися смакам «короля-сонця» Людовіка XIV. Після 1638 року наступає епоха Франції, французької моди та стилю [5, с.9].

У бароко відбилися нові уявлення про єдність, безмежності і постійної мінливості світу, про його драматичної складності. Для нього характерне протиставлення земного і небесного, реальності й фантазії, духовного і тілесного, вишуканого і грубого, аристократичного і народного. З цих протиставлень народжуються бурхлива динаміка, захоплюючі пристрасті, мальовничість, ілюзорність, контрасти світла і тіні, масштабів, ритмів, матеріалів і фактур, монументальність, декоративність, парадність, пишнота.

Період і розвиток архітектури бароко країн Європи та Америки (особливо в Центральній і Південній), що охопив приблизно 150-200 років розпочався наприкінці XVI століття і завершився наприкінці XVIII. Бароко (як стиль) охопило всі види мистецтва, але найбільш яскраво відбилося в живописі, театрі (і пов'язаної з ним літературі, музиці) і архітектурі [6, с.2].

Для періоду Людовика XIV (1643-1715) характерний розмах і широта концепцій архітектурних комплексів та окремих громадських і приватних будівель. Провідним архітектором того періоду був Ж. А. Мансар (Рис.1.1, 1.2).

Розкішні палаци, вілли, церкви XVII ст. з великою кількістю багатобарвних архітектурних і скульптурних прикрас, з дзеркальними стінами і стелями-склепіннями, важкими величними меблями з чорного та червоного дерева (Рис. 1.3, 1.4), інкрустованими сріблом і бронзою, створювали певний фон для людини, створюючи єдине ціле з його виглядом, костюмом, манерою поведінки [6, с.4]. І все це підпорядковано одній ідеї, композиції, спрямовуються у висоту. Ілюзії-квадратури стали дуже популярні в той час у всій Європі. Стіни розчинялися в садах, стеля йшов в небо. Італійський художник А. Поццо, який зробив за своє життя чимало фресок-квадратур, написав досить значний трактат на цю тему, "Мальовнича і архітектурна перспектива", де докладно описував принципи побудови перспективи на таких величезних робочих поверхнях, і цим, мабуть, істотно допоміг своїм сучасникам в декоруванні шикарних новомодних інтер'єрів.

Стилю Бароко властиві урочистість, величність, пишномовність. В архітектурі це виявилося в грандіозності масштабів споруд, в пишній декоративності їх оформлення. Новий естетичний ідеал висловлювався в монументальності і велич, багатство і барвистості одягів.

Ідеал жіночої краси - величність, ошатність, манірність. жіноча фігура характеризується високим зростом, «лебединою шиєю», похилими, відкинутими назад плечима, добре розвиненими грудьми і стегнами, вузькою талією (за допомогою корсета її затягували до 41 сантиметра) і пишним волоссям.

Стиль бароко в жіночому одязі - це в першу чергу корсет і нижні спідниці на китовому вусі (Рис.1.5). Жіночий костюм відрізнявся підкресленою жіночністю. Всі елементи костюма надавали жіночому образу благородство і чистоту.

Жінки носили одночасно дві сукні: нижнє - світле, а верхнє - більш темне. Їх шили з податливих з м'яким блиском шовків, переважно пастельних тонів: блідо блакитного, блідо зеленого, блідо жовтого і вишукано благородного кольору слонової кістки [7, с.2].

Нижнє плаття складалося з ліфа - корсажа, і спідниці. Ліф спереду закінчувався трикутним миском. Верхнє плаття - роб - від талії до підлоги завжди було відчинене, щоб було видно нижню спідницю. Ліф плаття застібається на петлиці з гудзиками.

Виріз горловини може бути круглим або квадратним. Оформлявся або білосніжним широким відкладним коміром, або широким воланом. Великий мереживний комір і манжети грали на початку століття величезну роль у художньому вирішенні костюма. Такий комір прийшов на зміну іспанським брижжі, які в Іспанії, Голландії, Німеччини носили аж до 40-60-х рр.. XVII ст. Тонкий білий або кремовий батист в поєднанні з легкими дорогими мереживами чудово підкреслював гладкість і свіжість шкіри, живий колір гарного обличчя, сяйво очей [7, с.12-13].

Декольте кілька подовжувало лінію плечей і надавало їй плавність. Рукава могли бути різної форми, у вигляді одного або декількох буфов з поздовжніми розрізами на кольоровий підкладці, але завжди рукави були трохи укороченими, пишними і закінчувалися високими білосніжними виложистими манжетами з мереживом по краях.

В основі жіночого костюма залишається каркас, кістяний корсет з металевими пластинками, форма якого протягом століття змінюється неодноразово. На початку століття-короткі напівжорсткі корсети, в середині і особливо наприкінці-довгі з бюска, сильно затягують талію і підводять груди (Рис.1.6). Форма корсета повністю відображала модний силует, який протягом століття змінювався.

Корсет - спеціальний пристрій з щільних або еластичних матеріалів на шнурівці, гачках або блискавки, що служить для стягування фігури і надання їй обриси, що диктується модою. ("Велика російська енциклопедія"). Історія корсета невідрівно пов'язана з історією костюма, історією розвитку людства. Перші згадка про корсеті відносять до 2600-1250гг до н.е. Давні народи, Що жили на островах в басейні Егейського моря, створи цікаву культуру. Костюми жітелів Криту и Мікен вражаються Своєю складністю и майстерністю. Це прекрасний крій, Що підкреслює ВСІ характерні Особливості фігурі. Стрункі талії Жінок и чоловіків затягувалі негнучкімі шкірянімі поясами, які допомагать досягаті НЕ Тільки ідеальної форми, а й служили Додатковий захист Під час боїв. Для Доданий більшої міцності в них вставляли Металеві та дерев'яні пластин, завдякі розвитку ювелірного мистецтва, пояс рясно прікрашаліся. У Древній Греції (8-2 ст до н.е.) для Доданий фігурі стрункості, жінки стягувалі грудей страфіоном, а талію туго охоплювалі шматком талії.

Особливу роль грав корсет в період поширення іспанської моди з середини ХVI ст. (Рис.1.7). Ідеалом краси вважалася фігура, позбавлена ??будь-яких округлостей. Корсети були цілком металевими зі спеціальними гвинтами, що дозволяють максимально тягнути фігуру; з металевими, кістяними і дерев'яними пластинами, що перетворюють корсет в панцир [7, с.15].

Звичайно, зашнурувати самостійно такий корсет не змогла б жодна жінка. Це було на руку чоловікам: так корсет виконував і свою другу функцію - своєрідного пояса вірності. Адже надіти такий корсет жінка могла тільки за допомогою спеціально навченої камеристки, яка зазвичай отримувала найвищу зарплату в порівнянні з іншими служницями (Рис.1.8).

Нижня частина сукні не мала жорсткої каркасною основи, але продовжувала залишатися об'ємною за рахунок одночасного носіння нижньої накрохмаленої і кількох верхніх спідниць. Культ жіночності ввів моду на збільшення декольте, велику кількість аксесуарів, а також туфельки на підборах.

Прикрашенням жіночого плаття знаходиться під впливом придворного етикету та стилю бароко. На початку століття спостерігається прагнення розташувати всю обробку та прикраси спереду (що характерно і для чоловічого костюма). Це було викликано необхідністю, у присутності короля, стояти до нього тільки особою (Рис.1.9). І переконливо і розкішно виглядають як парадні, так і багато повсякденні сукні. Основні форми їх склалися приблизно до 1680 року. Талія стає тоншою за допомогою корсета, зробленого з китового вуса і сильно зашнурувати. Поверх досить вузькій спідниці у формі дзвоника, яка була прикрашена вишивкою важкої від низу до колін і називалася 'robe', надягалось так зване 'манто' - верхнє плаття іншого кольору зі шлейфом, сильно зібране в спині. Плаття шилися в основному з важких і дорогих тканин насичених і темних кольорів: вишневого, багряного, темно-синього і т.д. До спідниці прикріплювався довгий корсаж з дуже жорстким ліфом, на який пришивалися банти, утворюючи сходи. Декольте збільшується і обшивається мереживом і оборками. Удома і на прогулянці дама могла пов'язувати маленький фартух з багатою обробкою по краю. (Кольбер. 1660р.) Крізь розрізи у верхньому одязі можна було побачити розкішне нижню білизну. На довершення всього жіноча фігура того часу була прикрашена складним спорудженням на голові, яке називалося ''фонтанж'' [8, с.5].

Фонтанж представляв собою поєднання високої зачіски і жорсткого очіпка з кількома рядами мережив або полотняних оборок, зібраних у складки. Він піднімався над чолом косо вперед і завдяки дротовому каркасу міг досягати значної висоти (Рис.1.10).

Про моду бароко Мольєр писав: 'Від черевиків до капелюха - банти, стрічки, банти, стрічки.'

У цей період з'являється таке модне віяння, як використання 'мушок'. Цими маленькими чорними наклейками прикрашали обличчя. Крім того, необхідною приналежністю кожної дами були рукавички, віяло, ювелірні прикраси, парасолька і муфта, яку носили на шнурі.

Головним нововведенням стала взуття. З появою взуття на високих підборах його стали робити на праву і ліву ногу, а не на одну, як було раніше. До бароко та підпорядкування французьким канонам мода була строкатою, фантастичною, повністю позбавленої якогось одноманітності [8, с.27].

Дуже модними жіночими аксесуарами були світлі шовкові панчохи, рукавички, краватки-шарфи, мереживні косинки, фартух, білий або кольоровий, оброблений мереживом, бахромою, рюшами, вишивкою, складні віяла, годинник, підвіски до поясу, або дзеркало в дорогій оправі. З ювелірних прикрас особливо цінувалися перлинні намиста, розетки, сережки, браслети, кільця, діадеми. Дуже модним вважалося наклеювання на обличчя, шию і груди мушок з чорної шовкової тканини. Жіночі туфлі робилися з кольорової шкіри, парчі, оксамиту мали високий вигнутий каблук і вузьку загострену носову частину. Їх прикрашали бантами, пряжками, розетками. Чоловікам взуттям служили чоботи з розтрубами і вилогами, а також напівзакриті туфлі з бантами, пряжками, розетками, з квадратними носами і ременями. У погану погоду зверху надягали шкіряне взуття без задника - попередницю наших калош - на дерев'яній підошві (Рис.1.11). До цього ж часу відноситься поява в чоловічого взуття високих підборах червоного кольору.

Важливим доповненням костюма була зачіска і бліде напудрене обличчя. Дами носили перуки і робили зачіски з локонів, які прикрашали мереживом, бантами і стрічками. Правда, в об'ємних перуках 17 століття заводилися блохи і навіть щури [9, с.17].

Естетичний ідеал краси: чоловік-лицар, воїн поступово перетворюється на світського придворного. Обов'язкове навчання дворянина танцям, музиці додає його зовнішності пластичність, витонченість. Мужність XVII ст .- це і величність постави, і галантно поводження з дамами. У Франції, яка починаючи з XVII в. стає законодавцем моди в Європі, таким ідеалом чоловічої краси визнається Людовик XIV-«король-сонце» - високого зросту, з правильними рисами обличчя, пишними і довгим білявим волоссям. Король був майстерним танцюристом, наїзником, стрільцем і мисливцем (Рис.1.12). Він умів грати свою роль володаря цивілізованого світу з такою гідністю і тактом, що його власні смаки та уподобання його двору в питаннях мистецтва, літературної мови і моди повсюдно були прийняті в якості зразка.

Костюм цього періоду складався з сорочки, багато декорованої мереживом, бантами, короткої куртки-вести з рукавами до ліктя і штанів-ренгравов до коліна. Веста пишно оброблялася оборками, бахромою з стрічок, рюшами, мереживом. Уздовж борту густо нашивалися гудзики і позумент (Рис.1.13). Між нижнім краєм вести і поясом штанів проглядалися пишні зборки широкої сорочки, обробленою гофрованого оборкою. Штани-ренграви представляли собою подвійну спідницю-штани: складчаста спідниця, надіта поверх широких штанів-шароварів. Уздовж пояса, по бічних швах, внизу по подолу ренграви прикрашають пишною ліпного орнаментацією з рюшів, оборок, бантів, мережив [9, с.37-38].

У стилі бароко використовувався атлас, оксамит, шовк, муар, газ, тафта і тонка вовна з золотою ниткою. Епоха бароко - справжній розквіт мережив, які були присутні і у взутті, і в одязі, і в аксесуарах. Основні кольори - червоний, сірий, чорний, темно-зелений, пурпурний, жовтий, золотисто-оливковий, золотисто-бежевий і коричневий

В обробці тканин велику роль грала золота і срібна нитка, ефект шан-жан.

Якщо підвищена декоративність костюмів Ренесансу виявлялася в екстравагантності форм, в мальовничій строкатості розрізів, то в XVII ст. вона проявляється в перевантаженні рельєфними прикрасами, які скульптурно створювалися з самої тканини. Це численні пучки стрічок, рюші, волани, гофрування, буфи, обробка галуном, шнуром, позументом із золотих і срібних ниток [9, с.39].

Орнаментація тканини знаходиться під прямим впливом стилю бароко. Великі декоративні квіти химерних обрисів, орнаментальні завитки, листя аканта, плоди граната і виноградні грона, ромбоподібна сітка з розетками (так званий трельяж) - основні малюнки тканин того часу. У композицію візерунка включали також корони, вази, кошики, деталі садово-паркової архітектури. Розміри візерунків настільки великі, що їх раппорт сягав іноді півметра (Рис.1.14).

Наприкінці століття з'являються смугасті й картаті тканини. Широко поширюються мереживо, гіпюр, плетені візерунки якого нагадують набивні і ткані малюнки. Вони прикрашають коміри, манжети, фартухи, наколки, навіть панчохи і взуття [10, с.8].

Також в моду ввійшла вишивка, якою прикрашали одяг і аксесуари.

У бароковому орнаменті важливу роль грає мотив аканфового завитка, часто переходить у картуш, як зв'язуючий елемент більшості композицій. Вже було зазначено, що цей мотив має надзвичайно активний, «буйний» характер, наливаючись соковитими важкими плодами. Серед цих завитків активно діють персонажі, що дісталися орнаменту «в спадок» від Ренесансу, але тепер вони вражають приголомшуючою реалістичністю (Рис.1.15).

Якщо в ренесансному декорі ми бачимо свій, внутрішній, відокремлений від реальності світ, то бароковий орнамент постійно прагне порушити ці межі. Елементи барокового орнаменту, зображені на колонах, карнизах, порталах, бордюрах гобеленів, картинних рамах, що прикрашають всілякі речі, активно втручаються в сюжетну канву або реальний простір.

Орнамент бароко відрізняється різноманітністю і виразністю. Він зберігає мотиви грецького і головним чином римського мистецтва, охоче використовує напівлюдські і напівтваринні фігури, важкі гірлянди квітів і плодів, мотиви раковин і лілій у поєднанні з символічним сонцем; широко застосовується античний мотив акантового листа. У поєднанні з самими примхливими та несподіваними завитками орнамент з аканта використовується майже всіма видами прикладного мистецтва[10, с.12].

Важливим моментом орнаменту бароко, дістався йому в спадщину від попереднього стилю, є і надмірна «неправильність», мальовничість трактування. Це цілий світ з його бурхливим достатком, в якому «неправильність», не сувора відповідність симетрії підкреслює парадоксальну реалістичність, рукотворності.

Поступово характерною особливістю декору стає прийом поєднання прямих і округлих ліній, який отримав розвиток до кінця XVII ст. (Рис.1.16). В цей же час з'являються й інші нові мотиви: ромбовидна сітка, прикрашена дрібними розетками, іменована трельяжем, і орнамент, що імітує в різаної зубцями і прикрашений кистями завісу, - ламбрекен.

В кінці 16-17 вв. в епоху бароко еталоном краси є пишне тіло, лебедина шия, тонка талія (в моду входять корсети з китового вуса). При Катерині Медичі фрейліною французького двору могла стати дама, талія якої була не більше 33 см. Щоб підкреслити своє благородне походження пані навіть спеціально виділяють собі вени [10, с.15].

Мадам де Монтеспан повністю втілює ідеал жіночої краси тієї епохи, хоча її дорогі і химерні вбрання часто піддавалися сатири: «Золоте золото на золотом». Її портрети відбивають уявлення про красу: нещадний корсет створює осину талію, груди підкреслена глибоким декольте, шкіра бліда, а губи яскраво червоні. Щоб уникнути небажаного засмаги, красуні прогулювалися з маскою на обличчі, яку тримали зубами.

На головах носять цілі натюрморти з квітів, пір'я, човни з вітрилами і навіть млини. Урочистий спуск на воду королівського фрегата «Адмірал» привів до появи зачіски «адміральська» з корабликом під вітрилами на маківці. Коли в моду увійшли живі квіти, в зачіски стали ховати флакони з водою, щоб квіти довшe не в'янули. Потім овочі та фрукти відтіснили на задній план квіти: прийшла мода на артишоки, качани капусти, морква, редис і т. п. Їх змінили пташині гнізда з яйцями і клітки з птахами [11, с.4].

У зачіску вставляли безліч коштовностей. Траплялося, що головка знатної дами була так всіяна золотом і дорогоцінним камінням, що її вага перевищувала вагу всього тіла. Потім прийшла мода на пір'я в волоссі, заради якої були знищені тиcячі лебедів, павичів, чапель, страусів та інших рідкісних птахів. Пані змушені були їхати в каретах, стоячи на колінах, щоб не пошкодити зачіски. У моду увійшли також спеціальні чорні шовкові пластирі - «мушки». Деякі вважають, що поява «мушок» було викликано епідемією віспи, і спочатку вони приховували рубці, викликані цією страшною хворобою.

Деякі морили себе голодом, тому що постійне недоїдання надавало особі благородну блідість Але найчастіше ця блідість виходила за допомогою білил.

А так як пудра в ті часи виготовлялася з борошна, надмірні запити модниць часом викликали в країні навіть тимчасовий дефіцит цього харчового продукту. Іноді в зачісці заводилися навіть миші, залучені запахом пшеничного або рисового борошна, з якого готували пудру [11, с.7-9].

Європі корсет з'являється в Середні століття, за часів Хрестових походів. Корсети виконували в основному захисну функцію і зовні схожі на військові обладунки (Рис.1.17).

У ХIV столітті, у Франції (у Бургундії) з'являються корсети, що моделюють фігуру [12, с.10].

В епоху бароко жіноча мода мінялася набагато частіше, ніж чоловіча, оскільки її законодательницами були численні фаворитки Людовика XIV. Так, одна з них Марія Анжеліка де Фонтаж прославилася завдяки своїй зачісці. Одного разу на полюванні у неї розтріпалося волосся, але пані де Фонтаж не розгубилася: щоб поправити зачіску, вона кокетливо обв'язала голову підв'язкою від панчоху (Рис.1.18). Це призвело короля в захват, і він просив свою кохану носити її завжди. Вже на наступний день в надії заслужити прихильність Людовика XIV її приклад наслідували всі придворні дами, і зачіска «а ля Фонтанж» увійшла в моду на 30 років. Якщо спочатку вона була м'якою і низькою, то потім стрічки стали крохмалити і натягувати на дротяний каркас. Зачіски перетворилися у високу вежу. Навіть карети робилися з відкидним верхом - інакше дама не змогла б сісти в екіпаж.

Все тече, все змінюється. Хто досяг вершини, той іде вниз. Для французької станової монархії спуск вниз розпочався, як відомо, вже за життя Людовіка XIV і тривав аж до революції. «Король-сонце», що говорив: «Держава - це я», все-таки по-своєму дбав про велич Франції. А Людовик XV, анітрохи не відмовлявся від домагань абсолютизму, думав тільки про свої насолоди. Ні про що інше не думала й величезна більшість оточувала його аристократичної челяді (Рис.1.19). Його час був часом ненаситної погоні за задоволеннями, часом веселого пропалювання життя. Але як не брудні були часом забави аристократичних нероб, смаки тодішнього суспільства все-таки відрізнялися незаперечною витонченістю, яка робила Францію законодавицею мод. І ці смаки знайшли своє вираження в естетичних поняттях того часу. Всюди поширюються витонченість елегантності і тонкість чуттєвої насолоди [12, с.12].

Стиль бароко в одязі сьогодні знову стає популярним. Звичайно, це вже не ті химерні вбрання, корсети, пишні сукні, камзоли та перуки. Сучасний одяг бароко лише частково використовує елементи цього стилю. Наприклад, пишні рукави і спідниці, вбрання з парчі й оксамиту, одяг, оздоблений бантами, мереживом, рюшами, драпіровками, взуття з пряжками і камінням, муфти, віяла (Рис.1.19). Дуже популярні стилізовані прикраси з зістареного металу з каменями. Сучасний стиль бароко ідеально підійде для світських заходів та урочистих подій. Він незвичайний, розкішний і ексцентричний [12, с.15].



Рис. 1.1 Яскравий приклад споруджень епохи бароко - Лувр (Louvre) в Парижі - пам'ятник архітектури, музей. Заснован в 1793р. [13]

Рис.1.2 Центральна галерея Лувра. Відображення художнього стилю бароко в росписі,скульптурі та ліпнині на стелі і стінах [14]

Рис.1.3 Версальський замок. Палац "Короля-Сонце" Людовика XIV [15]

Рис.1.4 Помпезне оздоблення скульптурами та золотом годинника над центральним входом у Версальський палац. [15]

Рис.1.5 Центральна зала версальського палацу виконана в бароковому стилі[15]

а) б)

в)

Рис.1.6 Масштаби, ритми, матеріали , парадність, пишнота оформлення інтер'єру палаців епохи бароко ХVІІст. [16] а,б) Фактурність, помпезність декорування стелі-склепіння. в) важкі, величні меблі інкрустовані сріблом і бронзою в сучасному відображкнні стилю бароко

Рис .1.7 Найбільш популярна корсетна форма суконь за часів Людовіка ХІV середина XVII століття [15]



Рис. 1.8 Різновиди оздоблень корсетів, що підкреслюють вузьку талію у жінок та чоловічій костюм епохи Бароко середина XVII ст. [15]

Рис.1.9 Відображення пишності та помпезності форм святкового вбрання[16]

Рис.1.10 Одягти корсет допомогала спеціально навчений камерист[15]



Рис.1.11 Зразки суконь із корсетами,що підкреслюють талію. XVIIст. [16]

а б

Рия.1.12 Ідеал жіночої краси XVIIст. [17] а) Франсуаза-Атенаис де Монтеспан 1669р. б) Мадам де Помпадур, Ф.Буше. 1756р.

Рис.1.13 Зачіска із страусиного пір'я «Сhloe's cushion or the pump» Бароко [18]



Рис.1.14 Зачіска «комета» з довгим хвостом з бавовняного газу 1773 р. [18]

Рис.1.15 Зачіска «адміральська» з корабликом під вітрилами на маківці [17]

Рис.1.16 Ніколя де Ларжійер. «Людовік XIV з родиною»1710-1715 рр. [17]

а

б

Рис. 1.17 а,б) Технічні рисунки та деталі крою суконь жіночих із корсетами епохи бароко, друга половина XVII ст. [15]

аб

Рис.1.18 а,б) Сучасна стилізація Бароко в дизайні костюма [19]



а) б) в)

г) д) е)

ж) з) і)

Рис 1.19 Види орнаментів текстильних матеріалів епохи бароко XVII ст. [20] а,б,в,г,д,е,ж,з,і)

1.2 Аналіз трендових пропозицій на сезон весна-літо 2012 року

Моду часом відносять до категорії тих явищ, які виникають на основі випадкових зіткнень, не керованих ніякими раціональними аргументами. Мода - це свого роду «мікростиль», в якому виявляється природне прагнення людини до оновлення навколишнього оточення, до вдосконалення та оновлення форм одягу. Однак мода - дуже чуттєвий «інструмент» всіх соціальних змін і разом з тим це явище складного психологічного характеру. Ті ж процеси, що і в культурі, спостерігаються і в моді. Адже вона є найважливішою частиною сучасної культури [21, с.7].

Сьогоднішня мода представляє собою різноманіття. Сучасний одяг повинен мати такі властивості, завдяки яким вона не тільки задовольняла б вимоги, які можуть пред'являти до неї потенційні споживачі, а й пробуджувала б їх до оновлення свого гардеробу, можливо навіть зміни звичного погляду на одяг.

Дослідники моди вказують на наявність певних закономірностей розвитку моди:

· Зв'язок моди з суспільно історичними явищами;

· Інтернаціоналізація моди;

· Прискорення поширення моди;

· Циклічність розвитку моди [21, с.8,9].

За своєю природою мода - явище інтернаціональне, тому що до неї може приєднатися кожен бажаючий, для неї не існує кордонів. Розвиток міжнародних зв'язків та засобів масової інформації, формування міжнародного ринку створили основу для інтернаціоналізації моди.

Перехід до масового виробництва готового одягу, предметів побуту і формування масової культури створили основу для демократизації моди. Нові модні стандарти та зразки стають доступними практично для всіх соціальних груп, так як можливості сучасного виробництва дозволяють негайно тиражувати нову моду і пропонувати споживачам модні зразки різної вартості. Розвиток засобів масової інформації також дозволяє практично негайно отримувати інформацію про виникнення нової моди, знайомитися із зразками міжнародної моди [22, с.5].

Створення масового ринку та сучасні засоби масової інформації з'явилися причинами прискорення поширення моди, що, в свою чергу, призводить скорочення модних циклів.

Мода, стиль, дизайн та якість безсумнівні складові для ринку виробництва одягу. При величезному виборі і широті цінового діапазону конкуренція на ринку непомітно зростає. Тим більше, що споживач стає все більш примхливим і вимогливим. Тепер виробник повинен не просто вміти догодити своїм клієнтам, але й прогнозувати тенденції завтрашнього дня, а також вигідно відрізнятися від конкурентів якістю, неповторним дизайном і гнучкою ціновою політикою.

В даний час промислового виробництва невигідно виготовлення одиничної моделі. Тому в його завдання входить створення серії моделей, які були б об'єднані: єдністю концентрації автора; єдністю образу; єдністю структури матеріалів; єдністю форми; єдністю базових конструкцій і т.д. [22, с.8,9].

Прогнозування моди

Циклічність моди дає можливість прогнозувати моду. Прогнозування називають спеціальне дослідження перспектив розвитку явища.

Прогноз - науково обгрунтоване судження в можливих станах об'єкта у майбутньому або про альтернативні шляхи розвитку та терміни їх здійснення. Актуальність прогнозування моди викликана потребами масового виробництва: необхідністю планувати обсяги виробництва, враховувати можливість прояву нових модних зразків і освоювати нові технології, розробляти нові конструкції і т.д. Нові колекції модного одягу демонструються приблизно за півроку і більше до настання сезону, що диктує необхідність прогнозування модних тенденцій на рік і більше.

Майбутній сезон обіцяє бути жіночним і романтичним, як і раніше модні поєднання стилів, кольорів і фактури. У великій пошані одяг на основі спортивного стилю. А головний девіз - елегантність, невимушеність і комфорт. Поєднання невимушеній спортивної нотки і жіночності одночасно.

Об'ємні капюшони стають ключовим елементом топів і жакетів. Поліровані гладкі поверхні, дзеркальний і металевий блиск властиві оздобленням і фурнітурі нового сезону. Хороший варіант - поєднання контрастних матеріалів і фактур, що відтіняють гідність один одного. Тканини з ефектом металік; візерунки включають смужки і кола, і оригінальні набивні малюнки, що створюють ілюзію тривимірності [23, с.5-7].

Лінія талії піднімається протягом кількох сезонів. Брюки та спідниці - олівець з поясом корсажем різної ширини підкреслюють лінію талії.

Не виходять з моди вузькі і широкі ремені з прямокутною пряжкою. Замість розсипи дрібних гудзиків - одна - дві, але великі, виразні - гідні прикраса бездоганно скроєного вироби [23, с.8]

1.3 Характеристика трендового асортименту костюмно-платтяних матеріалів на сезон весна-літо 2012

У цьому сезоні є кілька потужних тенденцій, з яких можна вибрати. Найбільш актуальні з них:

Кольорова гама

* Багатокольорова палітра

* Білий

* Сірувато-бежевий

* Відтінки кориці, імбиру і вогненно-помаранчеві тони

* Зелені тони, що тяжіють до відтінку лайма.

* Насичені індиго

* Різкі, енергійні відтінки апельсина, лимона і зеленої трави

* Рожевий корал і червона герань

* Сірі відтінки, які, однак, не є такими домінуючими як раніше [24, с.16]

Волокна

Незважаючи на різке підвищення цін сировини, переважають тканини з натуральних матеріалів - чиста бавовна, льон и навіть шовк. Суміші на основі бавовни, льону та шовку представляли собою більш дешевий варіант натуральних тканин. Матеріали, вироблені з целюлози, Такі Як Lyocell и Tencel завоювали нові позиції особливо тому, що не виглядають такими дорогими в порівнянні з бавовною. Завдяки чудовим тактильним відчуттям, користуються популярністю тканини з мідно-аміачніх волокон [24, с.17]

Поверхня

* Тканини з чистої бавовни або льону, свіжі на дотик

* Попит на текучі тканини не так популярні, як у минулому сезоні

* Актуальні авангардні пропозиції, сухі і волокнисті на дотик (креп, лляні тканини з непропрядками, структури їх товстих ниток)

* Або м'які і теплі тканини з шовковистим блиском [24, с.17]

Оздоблення

* Кольорові обробки

* Ефекти випраної і зістареної поверхні

* Актуальність мерсерізованих пряж і поверхонь з натуральним блиском зберігається

* Поверхня, що нагадує сіль нова тенденція тканин для спортивного одягу

* Щільні, м'які поверхні [24, с.18]

Структури

* Плоскі, матові структури, що мають солідний зовнішній вигляд

* Твід і рустикальні тканини з непропрядками

* Льняні та бавовняні тканини з меланжевий ефектом і «Шамбре»

* Тканини, в яких білі нитки передують з кольоровими

* Шифон стає популярним, витісняючи атлас

* Креп і тканини з перекручених пряж, сухі на дотик

* Ефект пом'ятої, зморшкуватої поверхні [24, с.19]

Рисунки

* Багатокольорові рисунки

* Абстрактні візерунки і симпатичні квіткові мотиви

* Нові види смужок - сміливі, нерівні, переривчасті, фантазійні

* Тканини з фарбованої пряжі в клітку або смужку

* Геометричні узори і рисунки, що нагадують акварель [25, с.10]

Мода на напівпрозорість не втрачає своїх позицій на світовому подіумі, яким би не був сезон. Не став винятком і сезон весна-літо 2012 - не тільки італійські, але й американські та британські дизайнери продовжують експериментувати з тонкими до прозорості тканинами і спокусливо-напівпрозорими ансамблями. Надлишкова відвертість і повністю прозорі блузи і сукні з колекцій сезону весна-літо 2012 зникли - на зміну їм прийшло поєднання цілком протилежних текстур в одному предметі одягу, вставки з напівпрозорих тканин.

Один з ключових прикладів такої інтерпретації тренда - колекція MaxMara сезону весна-літо 2012, де вставки з напівпрозорих тканин забезпечують родзинку найпростішим предметам гардероба, від повсякденних топів з довгим рукавом до боді нейтральних, «тілесних» забарвлень [26, с.5].

Основний напрямок тренда в сезоні весна-літо 2012, як і в будь-якому іншому - це вечірній гардероб, адже вечірні ансамблі з тонких, напівпрозорих тканин створити набагато легше, ніж змусити жінку надіти просвічуючу блузу, приміром, на роботу . Тому в колекціях весна-літо 2012 основне місце відведено саме вечірнім вбранням: нічого не приховує спокусливе чорне мереживо Roberto Cavalli, і багатошаровість Emilio Pucci, і зовсім відверто просвічують сукні Etro [26, с.7].

а) б)

в) г)

Рис.1.20 Колажі із зразками костюмно-платтяних матеріалів на сезон весна-літо 2012р. [26]. а) карамельна веселка; б) чорно-біла графіка; в) яскравий горошок; г) морські смужки.

д) е)

ж) з)

Рис.1.20 Колажі із зразками костюмно-платтяних матеріалів на сезон весна-літо 2012р. [26]. д) міський камуфляж; е) літня шкіра; ж) підводний світ; з) бабусине придане.

1.4 Характеристика перспективної кольорової гами на 2012 рік

Останні покази дизайнерів визначили основні кольори весни 2012 року. Згідно з прогнозами, наступний сезон принесе велику кількість нових фарб. Наймоднішими кольорами будуть теплі, чисті, яскраві відтінки. Хітом моди стане колір герані, канарковий, а також прохолодні гіяцинтові відтінки. На фотографіях показані найактуальніші кольори подіумів.

В наступному теплому сезоні чекає палітра теплих, яскравих фарб, без зайвих принтів і елементів. Яскравий одяг може мати місце і в офісі, і на прогулянці, і на пляжі [27, с.5].

Відомі тренд-бюро та агенції з прогнозування моди наймають цілу армію фахівців для того, щоб досліджувати потреби суспільства в новому кольорі. Професіонали індустрії моди з нетерпінням чекають рекомендацій інституту Pantone та Комітету по кольорам і тенденціям. [27, с.23].Як зізнається Margaret Walsh, керівник американської Асоціації кольору (Color Association), вибір фахівців тренд-бюро завжди обмежений рамками так званих «кольорових циклів», які змінюються раз на кілька років. Тривалість одного циклу, на її думку, становить від двох до семи років в моді і від семи до п'ятнадцяти років в дизайні інтер'єрів. [28, с.15].

Судячи з усього, фахівці тренд-бюро продовжують пошук так званої «основної змінної», на яку можна було б спиратися при обчисленні циклічності модних процесів. Але поки безуспішно. І це зрозуміло, оскільки в розпорядженні традиційних аналітиків моди немає таких потужних інструментів, як у фахівців астрології моди. Візьмемо хоча б думку про те, що тривалість модного циклу в одязі і в дизайні інтер'єрів може різнитися. З точки зору астрології моди, в соціумі діють універсальні закони, які стосуються моделі споживання в цілому. Тривалість модного циклу в одязі та дизайні інтер'єру абсолютно однакова. Це перевірено багаторічними дослідженнями і не викликає сумнівів. У 1996 році був відкритий один з основних циклів - з'єднання Урана і Юпітера, який позначає моменти кардинальних змін у моді. Вони відбуваються в момент з'єднання циклів Урана і Юпітера - 1 раз за 14 років. На цей цикл накладається безліч інших чинників, які в сукупності формують неповторний образ моди [29, с.27,29].

На фотографіях показані найактуальніші кольори подіумів.

а

б

в

Рис.1.21 Колористичні трендові палітри на сезон весна-літо 2012 року [30] а) червоний мак; б) помаранчевий; в) канарковий.

г

д

е

Рис.1.21 Колористичні трендові палітри на сезон весна-літо 2012 року [30] г) колір трави; д) колір Тіффані; е) гіацинтовий.



ж

з

и

Рис.1.21 Колористичні трендові палітри на сезон весна-літо 2012 року [30] ж) колір чорнила; з) колір меду; и) пісочний.



2. Проектно-композиційний розділ

2.1 Композиційні принципи побудови колекції

Дизайн - це творча діяльність людини, яка створює предметний світ і ці створені речі задовольняють духовні і матеріальні потреби людини.

Дизайнер - це спеціаліст, який забезпечує високі якості речей, естетичні якості виробів предметного світу.

Мета композиції в дизайні - це створення утилітарно-виправної форми речі, яка має функціональну, конструктивну та естетичну цінність.

Творчій процес - це процес створення витвору мистецтва від певного задуму автора до втілення цього задуму в життя.

Етапи творчого процесу:

- виникнення задуму і постановка задачі;

- збір і накопичення матеріалу, визначення творчого джерела;

- застосування здібностей художника-модельєра до асоціативного мислення

являється основою творчості.

При створенні костюму необхідно знати його призначення і умови користування ним. Костюм повинен бути зручним, практичним і красивим. Тому його форма, конструктивне рішення, вибір матеріалів, оздоблення і колір підпорядковуються основним його функціям: практичній і естетичній.

Костюм створюється з урахуванням традицій, що склались, і уявлень про

спосіб діяльності і характеру поведінки людини у визначених умовах.

Форма костюму стає доцільною і виразною при естетично грамотному її вирішенні: чіткості силуету, точності пропорціональних співвідносин частин костюму, ясності ритмічної будови деталей, відповідності колірної будови костюму його призначенню. Форму костюму слід розглядати як об'ємно - просторовий об'єкт, що має три виміри.

Форма може бути елементарною та базовою. Під елементарною розуміють одиничний виріб, який не породжує серії виробів, але являється елементом цілої системи або базової форми. Форма, в якій закладена структура, яка є основою для наступних варіантів, називається базовою. Базова форма костюму в прцесі творення рухається, змінюється ритм, деталі, елементи.

Щоб визначити межі базової форми, треба виділити її структуру.

Структура - це послідовне чергування елементів у певному порядку відносно осі. При побудові форми треба враховувати, що структура може бути замкнутою і незамкнутою. Замкнута структура форми - це просторово завершена форма. В замкнутій структурі повинно бути три елементи, з яких один означає початок руху, другий - розвиток, третій - замикає. В замкнутій структурі костюму пластичний рух, частин починається поздовжним носком взуття і через ритм трапецій одягу завершується складною формою головного убору. Незамкнута структура - це ритмічне повторення елементів, постійний розвиток пластики, змінення першочергової форми.

Композиційно - організована об'ємна форма взуття, сумок, одягу розуміється як система підпорядкованих частин, в якій головні і підпорядковані частини взаємно посилюють одне одного, утворюючи єдине ціле. Підпорядкування виникає при відношенні двох нерівних елементів чи членуванні форми на нерівні частини.

Форми одягу не монолітні, а, як правило, складаються з цілого ряду складових їх частин. Розчленування їх викликана залежністю форм одягу, аксесуарів, взуття від форм тіла людини, стопи, кисті руки, конструкції, технології виготовлення, особливостей матеріалу (тканина, трикотажне полотно, неткані матеріали, шкіра, хутро та ін.), їх призначення і особливо завдань художньої виразності.

Таким чином, принцип побудови колекції дуже складний і важливий процес і тому потребує багато вміння та навичок у дизайнера.



2.1.1 Принцип формоутворення

Зовнішньо костюм виступає як просторова структура. Границею, що визначає цю структуру відносно зовнішнього середовища, слугує форма. Форма - це носій інформації про цінність виробу, а також вона виявляє можливість викликати у людини емоційну реакцію.

Поряд із формоутворюючими засобами (матеріал, колір, силуетне рішення), існують й інші засоби композиції, які називають засобами гармонізації: пропорції, масштаб, ритм, статика і динаміка, симетрія й асиметрія, контраст і нюанс, колірні гармонії.

Розглянемо основні об'єктивні властивості форми у тектонічному формоутворенні.

Тектонічні властивості форми

Для оцінки естетичних переваг виробів треба вміти аналізувати функціональні, конструктивно-технологічні та ергономічні основи предметів, що впливають на їх форму. На питання, що таке форма, філософи відповідають, що це структура,спосіб існування матерії. Форма в мистецтві - це внутрішня організація - структура художнього твору, створена для найбільш яскравого вираження його ідейного змісту. Форма в дизайні може бути визначена як високо естетичне вираження внутрішньої структури виробу його зовнішній формі,що відповідає призначенню, конструктивно - технологічним характеристикам та ергономічним вимогам.

У дизайні розрізняють три види форми:

Функціональну чи утилітарну, обумовлену призначенням виробу чи утилітарними вимогами людини.

Конструктивну, таку, що потребує раціонального використання фізичних і механічних властивостей матеріалів і конструкцій для виконання заданої функції.

Естетичну, що відповідає потребі зробити виріб красивим, художньо виразним.

Такий розподіл форми є чисто умовним, існують лише різні аспекти розгляду єдиної форми. Однак, відомі приклади, коли кожен тип форми виявляється, ніби у чистому вигляді.

Отже, необхідна форма виробу може бути створена при одночасному виконанні трьох найважливіших вимог: утилітарних, конструктивно-технологічних і естетичних.

Форма наділена рядом специфічних властивостей: об'ємністю, просторовістю, характером руху в просторі, геометричною побудовою, вагомістю, масивністю, щільністю.

Основні властивості форми - просторовість і матеріальність. Матеріальну форму умовно називають об'ємом, тому що об'єм обмежує частину простору визначеної конфігурації і величини. Поверхні, грані, ребра, точки об'єму - це геометричні елементи форми.

Ґрунтуючись на даних характеристиках, можна стверджувати, що основними матеріально-просторовими характеристиками і проявами предметних форм є їх структура і зовнішній абрис форми. Саме матеріально-просторова структура визначає загальний силует і конфігурацію об'єкта, основні пропорції і розміри. Тому роль структури у формоутворенні об'єктів дизайну є провідною, а зовнішньої оболонки та її пластики - супідрядною, але активною і важливою.

Яскраві приклади структурної інформативності, що виявляються у зовнішній формі, дає природа: у текстурі дерева і пластиці - шаруватої; граніту-зернистої; мармуру і текстильних матеріалів - волокнистої...

Для художньо-тектонічної класифікації форм важливі такі показники як загальна конфігурація чи обрисова поверхня; ступінь розкриття чи закритості; співвідношення і розподіл об'ємів (мас) і просторів (порожнечі); змінюваність чи незмінюваність форми у процесі функціонування.

За своєю геометрією і загальною конфігурацією всі предметні форми відносяться до одного з наступних типів: гранні - переважно з плоскими поверхнями (куби, багатогранники, піраміди); скульптурно- криволіні обмежені вигнутими поверхнями (скульптурні, складні за абрисами форми)

Відкриті форми - у тому числі й ажурні, а також форми із світлоогороджуючею поверхнею (квітка, будинок із суцільним остекленням, проект пам'ятника III Інтернаціоналу, Ейфелева вежа.

Закриті форми - з непрозорою поверхнею, що обгороджує, (потяг, блоковий будинок, яйцеподібні форми).

...