Музика - джерело почуттів

В «Українській сюїті» композитор не використовував справжні народні мелодії, а створював свої теми, зберігаючи в них стиль і дух українського фольклору.

Сюїту складають такі частини: «Дума», «Веснянка», «Мелодія» і «Танець».

Друга частина сюїти «Веснянка» має яскравий та грайливий характер. Особливої виразності їй надає рухлива, гнучка мелодія з легкими акцентами.

Тонке відчуття краси рідної природи і духу народної пісні, розуміння особливостей музичної мови українського фольклору є типовими як для «Української сюїти», так і для усієї творчості Ігоря Шамо.

Прослухайте «Веснянку» і розгляньте репродукції картин (А. Коцка. «Смарагдова весна», О. Дубровський. «Весна»).

Поміркуйте, чи співзвучні їх образи з образами «Веснянки» Ігоря Шамо.

Слухання. І. Шамо. «Веснянка» з «Української сюїти» для фортепіано

Аналіз прослуханого твору

Яку картину намалювала музика у вашій уяві, який настрій створила?

Чи вдалося композитору написати твір у народному стилі?

Чи схожа «Веснянка» Ігоря Шамо на народні веснянки?

Демонстрація пісні «Цвіт землі»

Краса рідної землі -- невичерпне джерело натхнення творчості митців. Скільки прекрасних віршів про неї складено, скільки написано картин і музики! Природа щедро обдаровує твори мистецтва новими образами і сама відроджується в них оновленою і ще прекраснішою.

Краса України відлунюється в серцях митців. Свої почуття до неї вони відображають у поетичних, музичних чи художніх образах, у простих, щирих словах.

Розучіть пісню українського композитора Олександра Злотника на вірші Миколи Сингаївського «Цвіт землі».

Демонстрація пісні «Цвіт землі»

Розучування пісні О. Злотника «Цвіт землі»

Караоке. Пісня «Цвіт землі»

1. Цвітуть сади, цвітуть луги,

цвітінням ниви розлились, -

і затопили береги,

і затопили береги,

і цвіт пливе в небесну вись.

2. В саду вишневім залюбки

вінки сплітає дітвора.

Синиці, ластівки, шпаки,

синиці, ластівки, шпаки

летять до кожного двора.

3. І лине скрізь пташиний грай -

моя співуча сторона.

Цвіте земля, цвіте мій край,

цвіте земля, цвіте мій край,

і в серці кожного -- весна.

Підсумки уроку

Ігор Шамо використовував у своїй творчості не лише український фольклор. Композитор звертався до національної музики інших народів -- російської, болгарської, молдавської, грузинської, вірменської, азербайджанської.

Особливості, інтонації і самобутній дух національних культур звучать у багатьох творах композитора, серед яких фортепіанні сюїти «Тарасові думи», «Гуцульські акварелі», «Картини російських живописців», «Молдавська поема-рапсодія», квартети «Український», «Болгарський», «Дружба».

Урок 30. Король вальсів

Вступ. Вальс

Звання «Короля вальсів» назавжди присвоєне одному композитору. Слухай уважно. Розважальну музику композитори писали завжди, оскільки люди в усі часи розважалися і відпочивали з музикою.

Музика для розваг у різні часи була різною, відповідно до способу життя, традицій, стилю. Єдине, що об'єднує розважальну музику усіх часів і народів - танцювальність. Кожна епоха народжує нові танці -- без них неможлива музична культура людства. Та серед них є один, що не дає забути про себе вже понад двісті років - вальс.

Одного разу у старому музичному Відні в Австрії з'явився чарівник, який своєю музикою полонив усе місто. Невдовзі за помахом його чарівної палички уся країна закружляла під прекрасні, граціозні звуки вальсу. У XIX столітті захоплюючий, яскравий танець заполонив майже всю Європу.

Цим чарівником вальсової музики був австрійський композитор і диригент Йоганн Штраус. За своє недовге життя він створив понад 150 вальсів, які швидко поширювалися світом і здобували все нових і нових прихильників.

Відомості про Й. Штрауса

Йоганн Штраус - видатний австрійський композитор, скрипаль і диригент, творець віденської класичної оперети. З дитинства він навчався гри на скрипці і займався композицією.

Серед його різноманітних за характером творів значне місце посідають вальси, польки, кадрилі, марші. Але найповніше розкрився талант композитора у вальсах -- він збагатив цю форму танцю і створив його класичний тип. Недаремно сучасники композитора називали його «королем вальсу».

Вальси Штрауса «Весняні голоси», «Казки Віденського лісу», «Троянда з півдня», «На березі голубого Дунаю» здобули велику популярність та всесвітнє визнання. За своє життя він створив понад 150 вальсів, які швидко поширювалися світом і здобували все нових і нових прихильників.

Йоганн Штраус прожив довге щасливе життя не тому, що не знав прикрощів, а тому, що не зосереджувався на них і намагався помічати в житті лише світле і прекрасне. Найбільшою насолодою для нього була творчість. З великим натхненням він писав музику вдень і вночі, усюди, де знаходився (вдома, в дорозі, на прийомах) і на чому міг (на клаптиках паперу, подушці, манжетах сорочки).

У творах Йоганна Штрауса звучить невимовна радість і ніжність, щедра любов до людей і до життя, захоплення красою людини і світу. Таку музику, осяяну світлом і відчуттям радості життя, здатен створити лише той, хто сам почував себе щасливим. Композитор ніби каже своєю музикою: «Життя прекрасне!» і запрошує нас із цим погодитись.

Відомості про вальс Й. Штрауса «На прекрасному голубому Дунаї»

У творчості Йоганна Штрауса вальс перестав бути лише танцем. Він перетворився на розгорнутий і змістовний симфонічний твір, в якому використана вся гама виражальних можливостей оркестру.

Одним із найпопулярніших творів композитора є вальс «На прекрасному голубому Дунаї». У цьому творі він використав мелодію вальсу «Хвилі і водоверті», написаного на 14 років раніше.

Як і всі вальси Йоганна Штрауса, «Голубий Дунай» написаний для симфонічного оркестру. Твір складається з низки самостійних вальсів, поєднаних загальним задумом.

Прослухайте вальс «На прекрасному голубому Дунаї» і поміркуйте, які почуття в ньому панують.

Слухання. Вальс Й. Штрауса «На прекрасному голубому Дунаї»

Аналіз прослуханого твору

Чи отримали ви насолоду від цієї музики?

Охарактеризуйте виражальні засоби вальсу Й. Штрауса

Які особливості звучання відрізняють вальс Й. Штрауса від вальсів інших композиторів?

Скільки розділів у вальсі? Спробуйте їх охарактеризувати

Чому музика, створена майже півтора століття тому, і сьогодні хвилює, радує, надихає слухачів?

Пісні в темпі вальсу

Вальс - це не тільки танець, а й пісня. Бо вона може виконуватися в темпі вальсу.

Ми вже виконували такі пісні. Пригадаймо їх: «Хлоп'ята і дівчата», «Лелека», «Веснянка» і «Цвіт землі».

Саме цю пісню ми повторимо сьогодні.

Виконайте пісню «Цвіт землі» ніжно, граціозно і радісно.

Співайте стримано, передаючи весняний настрій.

Робота над піснею О. Злотника «Цвіт землі»

Караоке. Пісня «Цвіт землі»

1. Цвітуть сади, цвітуть луги,

цвітінням ниви розлились, -

і затопили береги,

і затопили береги,

і цвіт пливе в небесну вись.

2. В саду вишневім залюбки

вінки сплітає дітвора.

Синиці, ластівки, шпаки,

синиці, ластівки, шпаки

летять до кожного двора.

3. І лине скрізь пташиний грай -

моя співуча сторона.

Цвіте земля, цвіте мій край,

цвіте земля, цвіте мій край,

і в серці кожного -- весна.

Підсумки уроку

Йоганн Штраус прославився не лише вальсами. Він - автор 16 оперет, серед яких найвідоміші «Летюча миша», «Весела війна», «Циганський барон»... Композитор жартував: «Мелодії течуть з мене, як вода з крана».

Не дивно, що автор таких життєрадісних і запальних творів мав веселу вдачу і любив пожартувати.

Музиканти переказують одну кумедну історію. Якось Йоганн Штраус зайшов до взуттєвого магазину.

Обдивився, приміряв з десяток черевиків і, нарешті, розчаровано махнув рукою:

- Бачу, не знайду те, що шукаю.

- А що ви, пане, шукаєте? -- спитав продавець.

- Два черевики, які скрипітимуть в унісон, - відповів композитор.

Напевне, почуття гумору в «короля вальсів» було таке ж яскраве, як і його музика.

Урок 31. Коломийки

Вступ

Михайло Коцюбинський у романі «Тіні забутих предків» так описав коломийки: «Заграло cepцe у вівчарів, заблеяли вівці, учувши пашу... З гори на гору, з поточка в поточок пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця...».

Українські землі біля Карпатських гір завжди приваблювали своєю неповторною красою. Та головне багатство цього краю - напрочуд співучі, широкого серця і великої душі люди, які зберігали, плекали і передавали з покоління до покоління чудові вікові музичні традиції.

Розповідь про коломийки

У Прикарпатті є невеличке мальовниче місто -- Коломия, відоме своїм унікальним Музеєм писанки. Перебуваючи в Коломиї, одразу відчуваєш якесь особливо дбайливе ставлення людей до свого краю та народного мистецтва, що втілює красу Прикарпаття, життя і побут, думи і почуття народу.

З давніх-давен Коломия увінчана у народному музичному мистецтві -- саме там народилися своєрідні жартівливі народні пісні -- коломийки.

Коломийка - народна пісня-танець, поширена, в основному, в західних областях України.

Коломийки змальовують життя та вдачу народу. Дещо вони подібні до частівок -- жартівливі, веселі, сатиричні, але бувають і сумні, ліричні. Часто існують різні тексти на одну мелодію.

У коломийках відбивається давня народна традиція поєднання танцю і співу. Це надає їх мелодіям гострого і примхливого ритму, широкого діапазону звучання, різноманітних мелодичних «прикрас».

У народних традиціях швидкій танцювальній коломийці часто передує контрастний ліричний, повільний заспів.

Відомості про М. Колессу

Значний внесок у збереження і розповсюдження коломийок зробив славетний український фольклорист, композитор і педагог Микола Філаретович Колесса. Він народився у місті Самбір, що на Львівщині. Освіту здобув у Празькому університеті та консерваторії.

Народні традиції Галичини справили на майбутнього композитора глибоке враження. Народна пісня увійшла до серця хлопця з перших років життя, разом із творчістю його батька -- славетного музиканта-фольклориста Філарета Колесси. З їхньою сім'єю підтримували дружні стосунки Іван Франко, Леся Українка, Микола Лисенко й інші видатні письменники та митці України.

Микола Колесса зростав у атмосфері музикування і співу, в оточенні чарівних українських мелодій. Він писав: «Я прагнув витворити свій власний стиль, через який міг би передати всі переживання, враження, задуми, що жили в моїй душі... І якщо зачеплять якісь глибинні струни серця слухачів ті образи, ті почуття і думки, які я виносив у собі і передав у звуках, то буду вважати, що свою справу я виконав».

Композитору вдалося здійснити задумане. Уже багато років його музика захоплює та підкоряє все нових і нових слухачів. «Школа Колесси -- це дерево в українській культурі, яке вічно зеленіє», -- сказав про митця один із його учнів.

Відомості про коломийки М. Колесси

Один із найяскравіших творів Миколи Колесси -- «Українська сюїта». Захоплення фольклором рідного краю, розкішне буяння природи Карпат, таємничі старовинні обряди з заворожливими піснями і танцями -- все це багатство сповнило душу митця і відтворилося в його музиці.

Фінал сюїти має назву «Коломийка», де з великим мистецьким хистом -- то задерикувато, то поважно і задумливо -- композитор «перетворює» народнопісенну творчість гуцулів.

У Миколи Колесси є ще й інші коломийки.

Прослухайте фортепіанний цикл «Три коломийки» і поміркуйте, в чому полягає особливість кожної з них.

Слухання. М. Колесса. Фортепіанний цикл «Три коломийки»

Аналіз прослуханих творів

Яка особливість танцювальності в коломийках?

Яке враження справили на вас прослухані твори?

Чи відчуваються в музиці інтонації, характер народних пісень-танців?

Поміркуйте, що надихнуло композитора на створення такої музики

Демонстрація коломийки

Розучування коломийки

Караоке. Коломийка

1. Мої любі співаночки, мої складаночки,

Кілько я вас наскладала коло матіночки.

2. Мої любі співаночки, де я вас подію?

Хіба я вас, співаночки, горами розсію.

3. Ой я ходжу при Дунаю, та й так си думаю,

Нема кращих співаночок, як у нашім краю.

4. Як я стану коломийки співати, співати,

Затужиш ти та й заплачеш, та й станеш думати.

Підсумки уроку

Як Микола Колесса отримав своє ім'я? За спогадами його батька, Філарета Колесси, визначного музикознавця-фольклориста і композитора, син народився під час перебування у Самборі Миколи Лисенка та Івана Франка. Саме Лисенко порадив молодому батькові назвати новонародженого Миколою.

Крім Філарета, з мистецтвом були пов'язані долі багатьох членів цієї родини. Дідом Філарета Колесси був український композитор середини XIX століття Іван Лаврівський; старший брат Іван упорядкував збірку «Галицько-руських пісень»; другий брат Олександр -- відомий музикознавець і літературознавець. Двоюрідним братом Філарета був оперний співак Модест Менцинський.

Урок 32. Троїсті музики

Вступ. Легенда про троїстих музик

Про троїстих музик є старовинна гуцульська легенда.

Жила-була в гуцульському селі прекрасна дівчина. І закохалися в неї три легені -- скрипаль, цимбаліст і сопілкар. Усі троє і розумні, і красиві, і добрі душею.

Ніяк не могла дівчина вибрати собі нареченого. І тоді вирішила: хай при всьому народі змагаються у грі. Кого визнають найкращим -- за того і піде.

Почалося змагання. Кожен парубок грав свою улюблену мелодію, грав так майстерно, що не змогли люди визначити переможця. Тоді звеліли їм грати одну й ту саму пісню. Але й тоді жоден не здобув перемоги.

Думали-думали люди, і вирішили: хай грають усі троє одразу. Заграли скрипаль, цимбаліст і сопілкар разом, і народилася прекрасна, досі нечувана музика. І вирішив народ: не можна розлучати трьох музикантів, які створили таке диво. Так і залишилися вони грати разом, а назвали їх троїстими музиками.

Бесіда про троїстих музик

Троїсті музики -- старовинний тип ансамблю, поширений на українських, білоруських і російських землях. Так спочатку називали невеликі групи музикантів у складі скрипаля, цимбаліста і бубняра.

Такі ансамблі виникли ще в XVII столітті й існують і досі, зберігаючи для нащадків дух і музику давнішніх часів. Слово «троїсті» означає, що основними в такому ансамблі є три інструменти -- або скрипка, цимбали і бубон (на заході України), або скрипка, басоля і бубон (у центральних і східних областях). До них часто долучається сопілка.

Ведучим інструментом у троїстих музик є скрипка або цимбали як інструменти з найбільшими виражальними можливостями. Сопілка найчастіше повторює мелодію скрипки, прикрашаючи її своєрідними підголосками, ніби орнаментом. За ритм «відповідає» бубон. Проте час від часу посеред звучання в руках талановитих виконавців він «вибивається» в солісти.

Послухайте твір «Троїсті музики» і спробуйте визначити, які інструменти звучать.

Слухання. «Троїсті музики»

Аналіз прослуханого твору

Який настрій передала музика?

Які почуття викликав у вас прослуханий твір?

Робота над коломийкою

Караоке. Коломийка

1. Мої любі співаночки, мої складаночки,

Кілько я вас наскладала коло матіночки.

2. Мої любі співаночки, де я вас подію?

Хіба я вас, співаночки, горами розсію.

3. Ой я ходжу при Дунаю, та й так си думаю,

Нема кращих співаночок, як у нашім краю.

4. Як я стану коломийки співати, співати,

Затужиш ти та й заплачеш, та й станеш думати.

Підсумки уроку

Народна інструментальна музика -- це складова частина музичного фольклору України. Основу української народної музики становлять пісенні та інструментальні мелодії. Спочатку народне мистецтво було нерозчленованим і поєднувало в собі поезію, музику та хореографію. У період формування окремих видів музичного і хореографічного мистецтва виникли нові жанри, такі як пісня і танець, що органічно злилися з музикою.

Найдавнішими народними музичними інструментами в Україні були сопілка, волинка і трембіта, пізніше струнні - ліра, кобза, бандура, гуслі, цимбали, а потім - і скрипка.

У наш час троїсті музики зазвичай значно розширюють свій склад. Таким чином, серед них з'являються у різноманітних поєднаннях контрабас, бандура, флейта, кларнет, труба, баян, барабан, тарілки тощо. Головне, щоб у складі троїстих музик була трійка ведучих інструментів.

Як і інші народні виконавські колективи, троїсті музики збагачують наше духовне життя, розкривають перед слухачем глибину і різноманітність народної музичної творчості.

Урок 33. Духовна музика

Вступ. Бесіда про духовну музику

Минулого року ми розпочали розмову про духовну музика, слухаючи «Херувимську» Артемія Веделя.

«Духовна» музика - це музика релігійного змісту, що звучить як у храмах, так і в побуті. Вона має давні традиції та глибокий емоційно-духовний вплив на людину.

Духовна музика завжди була пов'язана з історичними традиціями та особливостями музичної, зокрема народної культури різних країн, і зробила значний внесок у світову музичну культуру.

Одним із основних видів християнського богослужіння є літургія (у католицькому обряді - меса, а в православному - обідня), яку складають характерні хороспіви. Останньою частиною святкової православної літургії може бути хоровий концерт.

Літургія - це християнське богослужіння, що супроводжується співом та інструментальною музикою.

Меса - це багаточастинний твір для хору та солістів, написаний на духовний текст для виконання під час католицького богослужіння

Враження Г. Берліоза від звучання хору Д. Бортнянського

Так у 1847 році французький композитор Гектор Берліоз описував свої враження від звучання хору великого майстра вокальної музики Дмитра Бортнянського:

«...Вісімдесят співаків у пишному вбранні розміщувались по обидва боки вівтаря. Задні ряди займали баси, перед ними знаходилися тенори, а попереду тенорів діти -- альти і сопрано.

Усі вони стояли нерухомо, з опущеними очима, у повній тиші. За знаком, зовсім непомітним присутнім, без вказівки тону і темпу, вони почали співати...

У цій гармонійній тканині чулися такі переплетіння голосів, які здавалися чимось неймовірним; чулися зітхання і ніжні звуки; час від часу роздавалися інтонації, які за своєю напруженістю нагадували крик душі, здатний пройняти серце і перервати дихання у грудях.

Потім усе завмирало у безмежно-повітряному небесному затуханні; здавалося, це хор ангелів, що підносяться від землі до небес і поступово зникають у повітряних просторах...»

Відомості про композитора Д. Бортнянського

Дмитро Степанович Бортнянський - знаменитий український і російський композитор, диригент, педагог. Родом із Глухова -- столиці українського гетьманства. Він був сином козака Стефана Бортнянського, уродженця села Бортне, що в Польщі.

Стефан Бортнянський служив у війську останнього гетьмана України Кирила Розумовського.

Зважаючи на виняткове музичне обдарування і прекрасний голос, хлопчика у 7 років відвезли до Придворного хору у Петербурзі. З того часу Бортнянський вже ніколи не повертався на батьківщину.

Він співав у хорі, з одинадцяти років виконував сольні партії в опері. Співу та вмінню триматися на сцені навчався у видатних музикантів в Італії. Тут Дмитро вперше виявив свій композиторський талант. Деякі опери молодого музиканта йшли на італійських сценах.

У 1796 році він став першим керівником Придворної співочої капели у Петербурзі. На цій посаді залишався до самої смерті. Духовна музика, хоровий спів стали провідними у творчості талановитого українця.

Д. Бортнянський - майстер хорового письма акапела. Він дуже добре знав людські голоси і вмів надати звучанню хору особливої виразності, шляхетності та краси.

Його хорові концерти сповнені глибокою життєвою мудрістю, піднесеною простотою та щирістю. Літературний текст часто лише задавав «емоційну програму» твору, а далі вже безмежно панувало мистецтво звуків. Існують навіть припущення, що іноді композитор спочатку писав музику, а вже потім добирав до неї слова.

Відомості про хоровий концерт № 24 Д. Бортнянського

Хоровий концерт Дмитра Бортнянського, який ми сьогодні прослухаємо, є яскравим прикладом типово пісенної розспівності. Його мелодична лінія нагадує протяжну ліричну народну пісню.

Хоровий концерт - це старовинний жанр духовної музики, поліфонічний вокальний або вокально-інструментальний твір.

За літературну основу хорового концерту, як правило, брали одне з найдавніших поетичних джерел -- псалми царя Давида.

Слухання. Д. Бортнянський. Хоровий концерт № 24

Аналіз прослуханого твору

Який характер твору?

Які почуття, спогади викликала у вас музика Д. Бортнянського?

Бесіда про мрію

Пригадайте, минулого року ми вивчили кілька пісень Ольги Янушкевич. Яка з них вам найкраще запам'яталась і чому?

Вивчимо ще одну пісню цієї талановитої авторки.

Демонстрація пісні О. Янушкевич «Я малюю мрію»

Розучування пісні «Я малюю мрію»

Караоке. Пісня «Я малюю мрію»

Я відкрию фарби кольорові,

Пензлик чарівний дістану я,

І бажання-мрії загадкові

Намалює вигадка моя.

А іще я намалюю літо,

Що дарує сонечко усім.

Небо, море, поле, диво-квіти

Розфарбую пензликом своїм.

Приспів:

Я знов малюю світ романтики й любові,

Я знов малюю світ добра, краси, пісень.

Блакитні вечори, світанки веселкові.

Малюю кольоровий день.

Малюю кольоровий день!

Підсумки уроку

За спогадами сучасників, Дмитро Бортнянський був дуже щирою людиною -- доброю та поблажливою до людей і безмежно відданою мистецтву. Його духовна музика здобула широку популярність ще за життя композитора, її перекладали для різних інструментів і навіть записували спеціальними цифровими знаками для сліпих.

Розповідають, що в останній день життя композитор покликав до себе хор капели і попросив проханням проспівати один зі своїх концертів. Під його звуки Бортнянський і помер.

Поховали композитора в Петербурзі. На його честь у Нью-Йорку (США) в соборі св. Іоанна Богослова встановили статую.

Урок 34. Вічне джерело

Вступ. Поняття про рапсодію

У давні часи існували мандрівні музиканти, котрі ходили від міста до села і, заробляючи на прожиття своїм співом чи музикою, несли людям радість і втіху. Таких музикантів-співаків називали по-різному, наприклад, на Русі-Україні -- боянами, скоморохами, а пізніше -- кобзарями та лірниками; у Стародавній Греції -- рапсодами.

До речі, словом «рапсодія» називали пісні, легенди або вірші, що виконували мандрівні співці. Рапсодія -- це епічна п'єса, подібна до балади, в якій оспівувалась любов до батьківщини. З часом рапсодія набула форми віртуозного музичного твору, схожого на фантазії на народні теми. Як правило, рапсодії будуються в довільній формі, складаються з кількох народних мелодій та кількох частин.

Рапсодією називають вокальний або інструментальний твір вільної форми, який складається з різнохарактерних, контрастних епізодів. Для рапсодії характерне використання народних мелодій.

Відомості Рапсодію № 2 для фортепіано М. Лисенка

Сьогодні ми прослухаємо «Другу рапсодію» Миколи Лисенка. Більшість із творів композитора насичені національною українською мелодикою.

У Другій рапсодії простежується зіставлення двох контрастних частин.

Перша частина («Думка») -- це повільний роздум в епічному стилі з декламаційно-речитативною мелодикою, вільною метроритмікою, мелізмами. Звернувшись до ліричної пісні, Микола Лисенко так видозмінює її ладові, гармонічні, мелодичні та ритмічні властивості, що вона набуває епічно-оповідного характеру.

Друга частина («Шумка») -- різновид народної танцювальності. У ній відчуваються інтонації старовинних народних танців: чабарашок, шумок і коломийок з їхнім швидким темпом, жартівливою грацією, чітким ритмом.

У цій інструментальній музиці Микола Лисенко втілив один зі своїх улюблених образів -- образ Кобзаря.

Слухання. Рапсодія № 2 для фортепіано М. Лисенка

Аналіз прослуханого твору

Який характер кожної частини рапсодії?

Поділіться своїми враженнями від музики

Відомості про М. Лисенка

Завдяки творчій, виконавській та громадській діяльності Лисенка, українська музика стала на широкий шлях свого розвитку і посіла значуще місце у світовій музичній культурі.

Микола Лисенко зростав у маєтку батьків у селі Гриньки, що на Полтавщині. Мати навчала його великосвітським манерам, французької мови та музики, а батько розвивав уяву хлопчика за допомогою народних казок і пісень.

Із п'яти років, навчаючись грі на фортепіано, хлопчик полюбляв підбирати мелодії почутих від селян народних пісень. Пізніше, під час навчання в Харківській гімназії Микола Лисенко вже виступав як піаніст на музичних вечорах і почав записувати українські народні пісні.

Здобуваючи природничу освіту в Київському університеті, Микола Лисенко не залишав занять музикою. Під час канікул він мандрував селами в пошуках старовинних народних пісень, записував їх у збірки та виконував на концертах зі студентськими хорами.

Згодом, навчаючись у Лейпцизькій консерваторії в Німеччині, Микола Лисенко видав першу збірку із сорока народних пісень. Надалі усе своє життя композитор присвятив створенню української професійної музики і поширенню народної творчості.

Прекрасний піаніст-виконавець, Микола Лисенко прагнув поповнити і збагатити жанри української фортепіанної музики. Таким чином, серед його творів з'явилися численні п'єси, сонати, сюїти тощо.

Робота над піснею «Я малюю мрію»

Пригадаймо пісню Ольги Янушкевич «Я малюю мрію». Співаючи її, слідкуйте за звукоутворенням, диханням та інтонацією.

Виконайте пісню легко, з почуттям любові до рідного краю.

Караоке. Пісня «Я малюю мрію»

Я відкрию фарби кольорові,

Пензлик чарівний дістану я,

І бажання-мрії загадкові

Намалює вигадка моя.

А іще я намалюю літо,

Що дарує сонечко усім.

Небо, море, поле, диво-квіти

Розфарбую пензликом своїм.

Приспів:

Я знов малюю світ романтики й любові,

Я знов малюю світ добра, краси, пісень.

Блакитні вечори, світанки веселкові.

Малюю кольоровий день.

Малюю кольоровий день!

Підсумки уроку

Народна музика для багатьох композиторів (у тому числі для Миколи Лисенка) стала невичерпним джерелом натхнення.

Ми переконалися в надзвичайно важливому значенні та майстерному творчому застосуванні українського пісенного фольклору в музиці Миколи Лисенка. У творах композитора збережено пісенні традиції музичного мистецтва українського народу.

Народна пісня - насправді вічне джерело натхнення і творчості Миколи Лисенка, як і багатьох інших композиторів.

Урок 35. Музика - джерело почуттів (узагальнення)

Вступ. Музика - джерело почуттів

У мистецтві, як у дзеркалі, відображається багатоманітність навколишнього світу. Проте улюбленою «темою» мистецьких творів є людина, її духовний світ, різноманітні зв'язки людини з природою, безмежна палітра настроїв і почуттів.

Музика -- мова звуків та інтонацій -- поряд з іншими видами мистецтва має особливу емоційну глибину. Відображення внутрішнього, духовного світу людини і є чи не найголовнішою рисою музичного мистецтва.

Сьогодні ми підсумуємо вивчене протягом навчального року.

Пригадайте, які пісні з тих, що ми вивчали, найбільше вам сподобалися.

Караоке. Пісня «Цвіт землі»

1. Цвітуть сади, цвітуть луги,

цвітінням ниви розлились, -

і затопили береги,

і затопили береги,

і цвіт пливе в небесну вись.

2. В саду вишневім залюбки

вінки сплітає дітвора.

Синиці, ластівки, шпаки,

синиці, ластівки, шпаки

летять до кожного двора.

3. І лине скрізь пташиний грай -

моя співуча сторона.

Цвіте земля, цвіте мій край,

цвіте земля, цвіте мій край,

і в серці кожного -- весна.

Караоке. Пісня «Я малюю мрію»

Я відкрию фарби кольорові,

Пензлик чарівний дістану я,

І бажання-мрії загадкові

Намалює вигадка моя.

А іще я намалюю літо,

Що дарує сонечко усім.

Небо, море, поле, диво-квіти

Розфарбую пензликом своїм.

Приспів: Я знов малюю світ романтики й любові,

Я знов малюю світ добра, краси, пісень.

Блакитні вечори, світанки веселкові.

Малюю кольоровий день.

Малюю кольоровий день!

Виберіть правильне твердження

Етюд - це старовинна триголосна куплетна пісня для виконання ансамблем або хором без супроводу

Етюд - це траурний скорботний твір, присвячений пам'яті померлих

Етюд - це тренувальна вправа для розвитку виконавської техніки музиканта

Слухання музики. Завдання

Прослухайте музичний твір і визначте його автора та назву.

Виберіть правильне твердження

Романс - це музичний твір для виконання голосом (солістом або хором) без слів у супроводі музичного інструмента або оркестру

Романс - це вокальний твір для голосу з інструментальним супроводом

Романс - це великий, віртуозний музичний твір для соліста з оркестром

Виберіть правильне твердження

Вальс - це музична п'єса у рухливому, стрімкому темпі

Вальс - це невеликий музичний твір імпровізаційного складу

Вальс - це парний бальний танець у тридольному розмірі

У поданому переліку виберіть пісню, написану в жанрі вальсу

«Хлоп'ята і дівчата»

«Моя земля»

«Тихий марш»

Виберіть правильне твердження

Коломийка - це народна пісня-танець, поширена в Західних областях України

Коломийка - це музичний жанр, що має довгу і насичену історію

Коломийка - це старовинна народна обрядова пісня, пов'язана з проходом весни

Слухання музики. Завдання

Прослухайте музичний твір і визначте його автора та назву.

Виберіть правильне твердження

Хоровий концерт - це ...

Тип музики, в якому всі голоси рівноправні і мають самостійні мелодії

Старовинний жанр духовної музики, поліфонічний вокальний або вокально-інструментальний твір

Багаточастинний твір для хору та солістів, написаний на духовний текст для виконання під час

католицького богослужіння

Підсумки уроку

Можливості музичного мистецтва у втіленні внутрішнього світу людини безмежні. З надзвичайною силою музика втілює радість і відчай, торжество і тривогу, надію і розчарування, напружену роботу думки і швидкоплинне враження, безтурботний спокій і рішучість.

Наш внутрішній світ формується постійно під впливом нових знань і вражень.

Було б добре, якби й музичні враження не залишали вас байдужими. Слухайте музику, аналізуйте її, сперечайтеся, обґрунтовуйте свою думку.

Прислухайтеся до самих себе. Зосередьтеся на своїх духовних потребах. Ви можете кожного дня поповнювати та розширювати духовний світ, «відчиняючи двері» назустріч завжди новому і прекрасному світу мистецтва.

Размещено на Allbest.ru

...