Підвищення екологічної стійкості агроландшафтів північної частини Луганської області

Для попередження вищевказаних явищ та підвищення ефективності роботи існуючих лісових смуг нами пропонується спосіб захисту ґрунтів від водної ерозії на орних землях, за яким отримано патент на корисну модель [133].

Прототип запропонованого способу захисту ґрунтів від водної ерозії полягає у створенні поперек схилів лісових смуг, їх обвалуванні вздовж нижнього узлісся та створенні поперечних перемичок. Поперечні перемички створюють окремо для кожного міжряддя зі зміщенням одна відносно іншої та сполучають із водоскидними пройомами у валиках рядів для забезпечення поступового переливання залишкової води з кожного вище розташованого міжряддя до нижче розташованого (див. патент України № 25146 МПК А01В13/16 від 25.07.2007 р., бюлетень №11).

Недоліком відомого способу є те, що його впровадження вимагає певного розрахунку відстані між поперечними перемичками на кожній ділянці лісосмуги, який може бути здійснений тільки на основі точного визначення нахилу траси лісосмуги на кожній ділянці між перемичками за допомогою геодезичної зйомки. При помилках визначення відстані між перемичками, які можливі при визначенні нахилу більш простим методом - за топографічною картою, можливі переливи води через перемички та їхнє руйнування.

В основу корисної моделі поставлено завдання удосконалення способу захисту ґрунтів від водної ерозії шляхом зміни схеми руху води у міжряддях лісосмуги, що дозволить запобігти руйнуванню перемичок.

Указане завдання досягається тим, що у способі захисту ґрунтів від водної ерозії, який полягає у створенні поперек схилів лісових смуг, їхньому обвалуванні вздовж нижнього узлісся та створенні поперечних перемичок, згідно корисної моделі, водоскидні пройоми створюють у нижній за похилом траси частині водопоглинальної ланки, що розташована між двома суміжними валиками та поперечними перемичками. Спосіб захисту ґрунтів від водної ерозії відрізняється тим, що відстань між перемичками розраховують залежно від розрахункової максимальної інтенсивності потенційного стоку талих вод із водозбірної площі між лісосмугами та гідравлічних характеристик міжряддя лісової смуги. Це дозволить запобігти переливанню води через валики і перемички та їхньому руйнуванню.

Сутність розробленого способу пояснюється кресленням 4.15, де зображена ділянка лісової смуги у плані з перемичками у міжряддях та пройомами у рядах; де водоскидні борозни 1 у наоранці 2, суміщені з перемичками 3, сформованими з вийнятого при створенні борозен 1 ґрунту; валики у першому 4 та всіх інших рядах 5 дерев лісосмуги; перемички у міжряддях лісосмуги 6; водоскидні пройоми у другому та всіх інших валиках лісосмуги 7, напрям руху поверхневого стоку 8.

Спосіб здійснюють наступним чином. Після висадки дерев в ряди лісової смуги роблять її обвалування по нижньому узліссі плугом з відвалюванням ґрунту до нижнього ряду. Після кількох років міжрядного обробітку ґрунту, внаслідок якого в лісовій смузі формується хвилястий поперечний профіль поверхні ґрунту, за топографічним планом визначають нахил траси лісової смуги.

На розрахунковій відстані однокорпусним плугом роблять водоскидні борозни 1 у наоранці 2 та валику 4 першого ряду з виходом борозни на поле. З вийнятого ґрунту формують перемички 3 поряд з борознами. На 2-3 м вище борозен 1 за поздовжнім нахилом траси лісосмуги вручну роблять водоскидні пройоми 7 в другому валику 5, а з вийнятого ґрунту між пройомами 7 та борознами 1 формують перемички 6 у першому міжрядді. Аналогічно, зі зміщенням на 2-3 м відносно пройомів 7 у другому валику, роблять водоскидні пройоми 7 у третьому валику 5, а з вийнятого ґрунту між пройомами у другому та третьому валиках формують перемички 6 у другому міжрядді. Те ж саме роблять послідовно для всіх міжрядь та валів лісосмуги, включаючи й останній.

Рис. 4.15. Спосіб захисту ґрунтів від водної ерозії

На відміну від прототипу, відстані між борознами, перемичками або водоскидними пройомами розраховують за формулою, яка ґрунтується не тільки на розмірі поздовжнього нахилу лісосмуги і параметрах поперечного перерізу її міжрядь, але й на параметрах розташування системи лісосмуг на схилі, інтенсивності надходження талих вод та гідравлічних характеристиках потоків води, що формуються в міжряддях, що робить розрахунок набагато точнішим:

,

де h - середня глибина потоку води між валиками на початку його руху у першому міжрядді;

b - ширина міжряддя лісової смуги;

W - швидкісна характеристика потоку;

I - повздовжній нахил лісової смуги (тангенс куту);

B - відстань між лісовими смугами або відстань до лісосмуги від вододілу;

i - максимальна інтенсивність водовіддачі зі снігу при його таненні.

У прикладі конкретного виконання способу, що наводиться, виходячи з висоти валиків h_в = 0,3 м, h = 0,15 м; ширина міжряддя b = 3 м; І = 0,01; В = 500 м; і = 5 мм/год або 1,3*10^-6•м/с; швидкісна характеристика потоку•W при значенні гідравлічного радіусу потоку, який приблизно дорівнює h = 0,15 м, і коефіцієнті шорсткості n = 0,04 за таблицею 7.6 (див. Справочник по гидравлике / Под ред. Большакова В. А. - Киев : «Вища школа», 1977. - 280 с.) дорівнює 0,75, тобто L = 48,6 м.

При виникненні поверхневого стоку талих або зливових вод він підходить до наоранки 2 та стікає за нахилом вздовж неї до борозен 1, заходить у них та стікає вздовж першого міжряддя до перемички 6 й починає перетікати через пройом 7 у друге міжряддя, а потім у наступні. При чотирьох рядах загальна довжина шляху води в лісовій смузі буде дорівнювати 146 м, тобто створюються умови для її повного поглинання. При малому стоці вся вода поглинається, не доходячи до нижньої межі лісосмуги, а при великому стоці - надлишкова вода витікає з лісової смуги.

Ефект від способу захисту ґрунтів від водної ерозії полягає у тому, що при його впровадженні виключаються переливи води через валики та перемички, а отже їхнє руйнування, вся поверхня ґрунту в лісовій смузі поглинає стік, унаслідок чого підвищується протиерозійна надійність лісових смуг, екологічна стійкість агроландшафтів. Запропонований спосіб захисту ґрунтів від ерозії передбачає використання його не тільки в господарствах з контурно-меліоративною системою організації території, а й у тих, де лінійні рубежі прямолінійні і мають значне відхилення від горизонталей.

Аналіз розташування лісових насаджень в досліджуваному господарстві та їхня кількість свідчить про недостатню полезахисну лісистість території - 1,6 %, велику відстань між ними - 790 м. Більшість орних земель (99,4 %) розташовані на схилах більше 1°, а на таких схилах посилюються ерозійні процеси. Розчленованість балочною мережею території господарства становить 1,01 км/км². Все це призводить до посилення водної ерозії та інших деградаційних процесів, порушення екологічної стійкості агроландшатів, недобору сільськогосподарської продукції.

Контурно-меліоративна організація території передбачає максимальну відповідність контурів лісомеліоративних заходів до горизонталей. Створювати нові полезахисні лісові смуги, максимально наближуючи їх до горизонталей меж полів на території господарства, досить складно. Після реструктуризації колгоспів відбулося паювання сільськогосподарських угідь, внаслідок чого кожне поле було поділене на декілька ділянок. Частина з них залишилася в користуванні аграрного господарства, інша перейшла у приватну власність. Тому систему полезахисних лісових смуг пропонуємо створювати з урахуванням розмежування полів на ділянки-паї. Тобто доводиться створювати лісові смуги переважно прямолінійними з відхиленням їх від напрямку горизонталей. Відомі недоліки такого розміщення можна компенсувати завдяки використання запропонованого нами способу.

Виходячи з середньої відстані між лісосмугами 800 м пропонуємо між ними розміщувати додаткові лісосмуги - в середньому по дві. У вказаному типовому випадку створюється система лісосмуг з середньої відстанню 255 м.

Внаслідок впровадження такої системи буде отримано прибавку врожайності сільськогосподарських культур та зниження ерозійних втрат ґрунту.

Для визначення зниження втрат ґрунту при впровадженні полезахисних лісових смуг було розраховано коефіцієнт зниження втрат ґрунту в системі стокорегулюючих рубежів за формулою, яка розроблена в Луганському інституті агропромислового виробництва О. Зубовим [66]:

,

де - відстань від вододілу до точки на профілі, на якій визначають змив ґрунту, м,

- об'єм води, який затримується лісовою смугою, м³/м,

- сумарний об'єм води, який затримується системою лісових смуг, що розташовані вище по схилу, м³/м,

- шар стоку,

- показник ступеня за довжиною схилу (0,5),

- відстань від точки до останньої лісової смуги, м.

Об'єм води, який затримується лісовою смугою, визначали за формулою:

,

де - ширина лісової смуги, м,

- шар води, який поглинається лісою смугою за період танення снігу.

За допомогою вищенаведених формул на типовій робочій ділянці через кожні 255 м були розраховані коефіцієнти впливу системи лісових смуг, а потім - середні значення для ділянки. Коефіцієнт зниження втрат ґрунту становить 0,71.

Беручи за вихідний рівень втрат ґрунту від водної ерозії його середньобагаторічні втрати в Марківському районі (5,6 т/га) та використовуючи визначений коефіцієнт їх зниження (0,71) ми розрахували відвернені втрати ґрунту при впровадженні додаткових полезахисних лісових смуг. За результатами математичних розрахунків вони становлять 1,62 т/га.

В результаті польових досліджень визначено, що практично всі ставочки гідротехнічних споруд в різному ступені замулені продуктами ерозії. Тому пропонуємо провести очистку ставочків від відкладень, що накопичилися в них за 40-річний період. Це призведе до більш ефективної їхньої роботи, а структурний, багатий поживними елементами ґрунт буде повернутий на сільськогосподарські угіддя. Також можливе використання мулу з водосховища як одного з біологічних засобів відтворення родючості ґрунту. За результатами структурно-агрегатного та мікроагрегатного аналізів ґрунту зі ставочків гідротехнічних споруд і мулу водосховища визначено, що в порівнянні з ґрунтом орних земель, в обох випадках зразки мають значно більшу кількість агрономічно цінних речовин і пилуватих фракцій, які відіграють важливу роль у родючості ґрунту. Тому внесення їх на сільськогосподарські угіддя підвищить їхню родючість.

Крім того, для запобігання подальших проявів водної ерозії необхідно не тільки дотримуватися правил експлуатації існуючих лісових смуг і ГТС, контролювати та підтримувати їх в належному стані, а й налагодити зупинену в умовах економічної кризи роботу по комплексному впровадженню протиерозійних заходів.

1. Встановлено, що на водозбірних площах агроландшафтів протікають ерозійні процеси різної інтенсивності. Середньобагаторічні втрати ґрунту внаслідок водної ерозії в середньому на водозбірній площі водосховища становлять щонайменше 4,7 т/га, на мікроводозборах ставочків гідротехнічних споруд - до 2,8 т/га. Згідно зі шкалою класифікації річних втрат ґрунту при ерозії втрати ґрунту на водозбірних площах валів відносять до середніх.

2. Екологічна оцінка якості води Марківського водосховища за вмістом хлоридів і важких металів (мідь, свинець, хром, нікель, марганець) відмінна. За гідрохімічними показниками екологічна оцінка води в цілому несприятлива. Тільки за показником рН (7,79) добра екологічна ситуація. За показниками вмісту фосфатів, нітратів, нітритів, азоту амонійного визначено ІV-VІІ категорії якості води, при цьому екологічна оцінка, відповідно, задовільна, посередня, погана та дуже погана. Такий вміст хімічних елементів свідчить про наявність у водосховищі процесів евтрофікації.

3. Результат аналізу мулу методом автографії на фотопапері вказує на слабку самоочисну здатність води, недостатню кількість кисню у воді, домінування відновлювальних реакцій, наявність елементів агрогенного походження у водосховищі, які потрапили з прилеглих полів унаслідок водної ерозії.

4. Екологічний стан складових гідрографічної мережі поле - лісова смуга - ставочок ГТС - гирло балки - водосховище за визначеними водно-фізичними властивостями ґрунту свідчить про наступне. Визначено, що через деградаційні ерозійні процеси відбувається перерозподіл у бік збільшення агрономіно-цінних речовин по гідрографічній мережі поле - лісова смуга - ставочок ГТС - гирло балки. Співвідношення водостійких фракцій <0,25 мм на полі як початковій та відкладень водосховища як кінцевій ланках гідрографічної мережі дозволили встановити кількість зрушеного ґрунту - 4,7 т/га. Це свідчить про наявність більш інтенсивних ерозійних деградаційних процесів, які призводять до зниження родючості ґрунту, врожайності сільськогосподарських культур та екологічної стійкості агроландшафтів.

5. Для поліпшення екологічного стану орних земель та підвищення екологічної стійкості агроландшафтів пропонується провести очистку ставочків ГТС, що призведе по-перше, до більш ефективної їхньої роботи, по-друге, структурний, багатий поживними елементами ґрунт із ставочків буде повернутий на поля, що розташовані вгору від валів. Можливе також використання мулу з водосховища як одного з засобів відтворення родючості ґрунту. За результатами структурно-агрегатного та мікроагрегатного аналізів ґрунту зі ставочків гідротехнічних споруд і мулу водосховища визначено, що в обох випадках зразки мають значно більшу кількість агрономічно цінних речовин і пилуватих фракцій, які відіграють важливу роль у родючості ґрунту, в порівнянні з орними землями. Тому внесення ґрунту на сільськогосподарські угіддя підвищить їхню родючість.

6. Аналіз розташування лісових насаджень у господарстві та їхня кількість свідчить про недостатню полезахисну лісистість території - 1,6 %, велику відстань між ними - 790 м. Тому для захисту ґрунтів від водної ерозії пропонуємо вдосконалювати роботу вже існуючих лісових смуг та створювати нові з використанням розробленого нами способу, який передбачає створення системи перемичок і пройомів у міжряддях лісосмуг, що дозволить оптимізувати схему руху води в них. Ефект від способу полягає у підвищенні водопоглинальної здібності лісових смуг, попередженні розмиву ґрунту в улоговинах стоку. Внаслідок цього підвищується екологічна стійкість агроландшафтів.

5.Еколого-економічна ефективність запропонованих заходів

На основі проведених нами досліджень встановлено, що полезахисна лісистість у досліджуваному господарстві недостатня (1,6 %), середня відстань між полезахисними лісовими смугами становить 790 м, висота - 10,8 м. Для підвищення екологічної стійкості агроландшафтів, підвищення родючості орних земель нами запропоновано створювати систему полезахисних лісових смуг по межам ділянок-паїв. Ширина нових лісосмуг - 12 м, відстань між ними буде становити 255 м. Економічний ефект від впровадження цих заходів визначається за величиною додаткової продукції, екологічний - за величиною відвернених втрат ґрунту.

За дослідженнями середня прибавка врожайності на площі, яка дорівнює 12,9Н (Н - висота лісової смуги) становить 5,4 ц к.о./га [66]. Виходячи з цього, середня прибавка врожайності на всій площі становитиме 1,9 ц к.о./га, а кожен гектар лісових смуг буде забезпечувати отримання додаткової продукції в розмірі 177,66 ц к.о. загальною вартістю 35,532 тис. грн. (в закупівельних цінах 2010 р.) на площі 32,9 га.

Ефективність упровадження як комплексу протиерозійних заходів, так і кожної окремої складової повинна включати економічний та екологічний ефект. Основним показником економічної ефективності від меліоративного впливу полезахисних лісових смуг є чистий прибуток із гектара площі, який розраховується за формулою [44]:

,

де - вартість додаткової продукції, яка отримана від меліоративного впливу насаджень;

- додаткові прямі витрати на збирання, доробку та транспортування прибавки урожаю (технологічні затрати);

- амортизаційні відрахування (витрати на охорону ґрунтів);

- втрачений чистий прибуток в результаті відводу орних земель під лісові смуги.

Додаткові прямі витрати на збирання, доробку та транспортування прибавки урожаю (технологічні затрати) розраховують:

,

де - зональний норматив прямих затрат на збирання, доробку та транспортування 1 ц прибавки урожаю, грн.;

- прибавка врожаю, ц/га.

Амортизаційні відрахування розраховують за формулою:

,

де - середній відсоток щорічних амортизаційних відрахувань;

- капітальні витрати на створення полезахисних лісових смуг, грн.

Згідно методики [44] щорічні амортизаційні відрахування на повне відновлення насаджень для степової (чорноземної) зони для лісосмуг з дуба та хвойних порід становить 2 %, для інших деревних порід - 2,5 %. Капітальні витрати на створення 1 га лісових смуг становили 10027 грн. (ціна станом на 2010 р., розрахована за технологічними картами Луганського інституту агропромислового виробництва). З урахуванням відстані між лісовими смугами їхня вартість була перерахована на 1 га площі поля.

В результаті відчуження орних земель під полезахисні лісові смуги господарства несуть збитки, які вимірюються величиною втраченого чистого прибутку:

,

де і - відповідно закупівельна ціна і собівартість втраченої продукції, грн.;

- кількість втраченої продукції, ц.

Розрахунок економічної ефективності лісових смуг як протиерозійних заходів показав їхню економічну ефективність (табл. 5.1). На кожну гривню додаткових прямих затрат на створення лісових смуг отримано 9,6 грн. чистого прибутку. Ефективність кожної гривні додаткових прямих витрат на охорону ґрунтів становить 45 грн. чистого прибутку щорічно. Строк окупності капітальних витрат на створення лісових смуг становить 0,9 років.

Таблиця 5.1 Економічна ефективність заходів постійної дії

Показники (на 1 га)	Лісова смуга
Прибавка врожаю, ц к.о./га	1,9
Вартість прибавки врожаю в закупівельних цінах, грн.	380,0
Додаткові прямі (річні) витрати, грн., в т.ч. технологічні (збирання, доробка, транспортування прибавки врожаю); на захист ґрунтів від ерозії (амортизація)	35,3 27,8 7,5
Втрачений чистий прибуток, грн.	6,2
Чистий прибуток, грн.	338,5
Капітальні витрати, грн.	300,8
Економічна ефективність додаткових прямих витрат, грн./ грн. додаткових прямих витрат на охорону ґрунтів, грн./ грн.	9,6 45,1
Термін окупності капітальних вкладень, років	0,9

Результат дії будь-яких протиерозійних заходів, у т.ч. і лісомеліоративних, які спрямовані на підвищення врожайності сільськогосподарських культур, крім економічного ефекту, включає і екологічний (відвернені втрати ґрунту). Це потребує комплексної оцінки ефективності протиерозійних заходів. Повну ефективність протиерозійних заходів розраховували як суму економічного і екологічного ефектів. Повний () та чистий () еколого-економічний ефект розраховували за формулами [44]:

, грн./га,

, грн./га,

де - вартість прибавки врожаю в кадастрових цінах,

і - приведені витрати відповідно на прибавку врожаю та охорону ґрунтів,

і - відповідно повний та чистий екологічний ефект.

Приведені витрати на виробництво додаткової продукції () розраховують:

, грн./га,

де - прямі витрати на збирання, доробку та транспортування прибавки врожаю.

Приведені витрати на охорону ґрунтів () розраховують так:

, грн./га,

де - прямі витрати на охорону ґрунтів,

- нормативний коефіцієнт загальної економічної ефективності капіталовкладень по народному господарству (0,14),

- питомі капітальні вкладення.

Повний () та чистий () екологічні ефекти розраховували за формулами:

, грн./га,

, грн./га,

де і відповідно відновлювальна вартість 1т ґрунту в приведених витратах та умовно чистому прибутку, грн.,

- відвернені втрати ґрунту, т/га.

Результат розрахунку еколого-економічної ефективності наведено в табл. 5.2.

В умовах інтенсивного сільськогосподарського виробництва витрати енергії органічних і мінеральних речовин перевищують надходження їх у ґрунт, особливо на фоні деградаційних процесів. Тому крім еколого-економічної оцінки протиерозійних заходів системи доцільно проводити й енергетичний аналіз.

Таблиця 5.2 Еколого-економічна ефективність заходів постійної дії

Показники (на 1 га)	Лісова смуга
Відвернені річні втрати ґрунту від ерозії, т,	1,62
Повний еколог. ефект (вартість відвернених втрат ґрунту в приведених витратах), грн.	469,80
Чистий екологічний ефект (вартість ґрунту в умовно чистому прибутку), грн.	12,64
Повний еколого-економічний ефект, грн.	814,22
Чистий еколого-економічний ефект, грн.	307,44

Згідно з методикою ресурсно-екологічної оцінки ефективності землеробства на біоенергетичній основі [108] визначено енергію мінеральних елементів живлення, енергопотенціал ґрунту через запаси гумусу та їхні зміни за період між 1987 та 2004 рр. за показниками вмісту гумусу та мінеральних поживних речовин ґрунту по СТОВ «Оріон».

Запаси енергії мінеральних елементів живлення визначались через їхню кількість і енергетичні еквіваленти:

, ГДж/га,

де - запаси елементів живлення,

- енергетичні еквіваленти елементів живлення.

Запаси поживних речовин () дорівнюють добутку їхнього вмісту на глибину орного горизонту (25 см) й об'ємну масу (, 1,1 г/см³):

, кг/га

Запаси поживних речовин визначали за матеріалами агрохімічного обстеження ґрунтів СТОВ «Оріон» у 1987 та 2004 рр. ( мг/100г ґрунту). Вміст поживних речовин визначали для кожного елементу - азоту, що легко гідролізується, рухомому фосфору й обмінному калію, так як їхні енергетичні еквіваленті різні. Зміна енергопотенціалу мінеральних речовин живлення - це різниця між запасами енергії поживних речовин на початок і кінець оцінюваного періоду.

Енергопотенціал ґрунту розраховували за формулою:

, ГДж/га,

де - запаси органічної речовини, т/га,

- енергетичний еквівалент гумусу - 23,045 ГДж/т.

Запаси гумусу в шарі 0-25 см розраховували за формулою:

З_г=25ГV, т/га,

де - вміст гумусу, %,

- об'ємна маса ґрунту, 1,1 г/см³.

Різниця між енергією гумусу за оцінюваний період і характеризує енергопотенціал ґрунту.

Результат розрахунків енергопотенціалу органічної речовини ґрунту і мінеральних елементів живлення наведено в табл. 5.3. За даними таблиці очевидно, що за всіма показниками спостерігається від'ємний баланс енергії, причому за вмістом гумусу енергетичні втрати (-158,3 ГДж/га) значно перевищують аналогічний показник втрати енергії за вмістом поживних речовин.

Таблиця 5.3 Зміна енергопотенціалу ґрунту за період між 1987 та 2004 рр.

Показники	Роки	Зміна енергетичного потенціалу
	1987	2004
азот, що легко гідролізується, ГДж/га	24,99	23,44	-1,55
рухомий фосфор, ГДж/га	2,09	1,90	-0,19
обмінний калій, ГДж/га	3,47	1,97	-1,50
разом поживні речовини, ГДж/га	30,55	27,31	-3,24
гумус, ГДж/га	2750,4	2592,1	-158,3

Загальні енергетичні втрати елементів мінерального живлення становлять -3,24 ГДж/га. Для азоту та калію енергетичні втрати приблизно однакові, відповідно -1,55 та -1,5 ГДж/га, енергетичні втрати фосфору становлять -0,91 ГДж/га. Тобто в агроекосистемі порушений баланс надходження енергії органічних і мінеральних речовин та їхні витрати. За таких обставин аграрні екосистеми втрачають стійкість і стабільність, що призводить до зниження родючості земель. Відновлення порушеної в результаті інтенсивного землеробства родючості можливе при відновленні балансу енергії органічних і мінеральних речовин.

Таким чином, використання полезахисних лісових смуг в аграрних ландшафтах є економічно вигідним, оскільки їхнє впровадження забезпечує виробничий ефект за рахунок прибавки врожаю та екологічний ефект за рахунок відвернених втрат ґрунту. Впровадження лісових смуг забезпечить зниження активності ерозійних процесів як головного фактора деградації ґрунтового покриву, що в цілому вплине на підвищення родючості ґрунтів, екологічної стійкості агроландшафтів.

Висновки

У Висновках дисертаційної роботи наведено результати оцінки екологічного стану агроландшафтів за співвідношенням основних типів угідь північної частини Луганської області; в розрізі елементів типового агроландшафту встановлено зміни показників родючості ґрунту, врожайності сільськогосподарських культур, визначено екологічний стан ґрунтового покриву за водно-фізичними властивостями ґрунтів, інтенсивністю прояву деградаційних процесів та рекомендації щодо підвищення екологічної стійкості агроландшафтів.

1. Оцінка ступеня порушення екологічної рівноваги в агроландшафтах за співвідношенням угідь та рівнем антропогенного навантаження на земельні ресурси дозволила встановити, що найбільш вразливою є північна частина Луганської області. Територія перебуває в незадовільному стані на зональному, районному та локальному рівнях, має високий рівень освоєності - 81,9-87,8 % та розораності 51,3-64,1 % земель.

2. Скорочення обсягів внесення органічних і мінеральних добрив зумовили за період між 1987 р. та 2004 р. від'ємний баланс гумусу (- 5,8 %), азоту, що легко гідролізується (- 6,2 %), рухомого фосфору (- 9,2 %), обмінного калію (- 43 %) в орних землях господарства. Зайнятість орних земель ґрунтами різних груп за показниками вмісту гумусу й основних поживних елементів свідчить про скорочення площ орних земель з більш високими показниками та збільшення площ орних земель з меншими показниками вмісту гумусу та основних поживних елементів. На 11 % збільшилась площа ґрунтів з низьким вмістом гумусу, на 43,5 % - з низьким вмістом азоту, на 15,9 % - з низьким вмістом фосфору, на 43,1 % - з середнім вмістом калію.

3. Екологічна ситуація за вмістом рухомих форм важких металів благополучна на всіх землях за вмістом цинку, передкризова на більшості земель за вмістом міді (84,7 %) та свинцю (98 %), кризова екологічна ситуація на всій досліджуваній території за вмістом марганцю. Екологічна ситуація за вмістом валової форми міді та свинцю благополучна на всіх землях, за вмістом цинку на більшості земель (97,2 %) склалася задовільна екологічна ситуація. На всій досліджуваній території екологічна ситуація за вмістом цезію-137 задовільна, за вмістом стронцію-90 - передкризова.

4. Для озимої пшениці, озимого жита, проса, вівсу, гречки, кукурудзи найвпливовішим метеорологічним фактором є кількість опадів червня; для ячменя та соняшника - кількість опадів травня. Як незначна, так і надмірна кількість опадів червня призводить до зниження врожайності проса та вівса; зі збільшенням кількості опадів червня підвищується врожайність озимої пшениці, озимого жита, гречки, кукурудзи; врожайність ячменя та соняшника підвищується зі збільшенням кількості опадів травня.

За умови випадання великої кількості опадів червня (для зони дослідження 114,9 мм) розрахунковий максимум урожайності становить: для озимої пшениці - 30,5 ц/га, озимого жита - 27,1 ц/га, гречки - 13,5 ц/га, кукурудзи - 31,7 ц/га; для вівса (25,4 ц/га) він можливий при кількості опадів червня 80,7 мм - 81,7 мм, для проса (24,4 ц/га) - 63,6-65,6 мм; для ячменю за максимуму кількості опадів травня (116,7 мм) - 32,7 ц/га, соняшнику - 19,1 ц/га.

Встановлено, що на врожайність озимої пшениці та соняшника серед хімічних і фізичних властивостей ґрунту впливають показники вмісту основних поживних елементів у орному шарі - зі збільшеннях їхнього вмісту в ґрунті підвищується врожайність культур, зі збільшенням похилу схилу врожайність культур знижується.

5. На водозбірних площах агроландшафтів середньобагаторічні втрати ґрунту від ерозії коливаються в межах від 1,0 до 2,8 т/га. Згідно зі шкалою класифікації річних втрат ґрунту при ерозії втрати ґрунту на водозбірних площах відносять до середніх.

6. Якість води водосховища, розміщеного в агроланшафті, за гідрохімічними показниками є несприятливою. За показниками вмісту фосфатів, нітратів, нітритів, азоту амонійного вода має ІV-VІІ категорії якості. Стан води, відповідно, задовільний, посередній, поганий та дуже поганий. Такий вміст хімічних елементів свідчить про наявність у водосховищі процесів евтрофікації. Не перевищено норм вмісту у воді важких металів (мідь, свинець, хром, нікель, марганець). Встановлено слабку самоочисну здатність води, недостатню кількість кисню у воді, домінування відновлювальних реакцій, наявність елементів агрогенного походження.

7. Через деградаційні ерозійні процеси відбувається перенесення агрономіно-цінних речовин по гідрографічній мережі поле - лісова смуга - ставочок ГТС - гирло балки - донні відкладення та їх накопичення в понижених елементах. За співвідношенням водостійких фракцій <0,25 мм на полі як початковій та відкладеннях водосховища як кінцевій ланках гідрографічної мережі встановлено кількість ґрунту, який порушений водною ерозією - 4,7 т/га. Це призводить до зниження родючості ґрунту, продуктивності та екологічної стійкості агроландшафтів.

Список використаних джерел

1. Агроекологія : [навч. посібник / О. Ф. Смаглій, А. Т. Кардашов, П. В. Литвак та ін.] - К. : Вища освіта, 2006. - 671 с.

2. Агрохимическая характеристика почв и паспорта полей землепользователя СООО «Орион» Марковского района Луганской области. - Луганск. - 2005.

3. Ашабоков Б. А., Бисчоков Р. М. Прогнозирование урожайности с учетом изменений агроклиматических факторов / Б. А. Ашабоков, Р. М. Бисчоков // Аграрная наука. - 2008. - № 8. - С. 6-7.

4. Балаєв А. Д., Бикова О. Є. Органічна речовина чорнозему звичайного за ресурсозберігаючих технологій у рослинництві / А. Д. Балаєв, О. Є. Бикова // Національний університет водного господарства та природокористування : [Зб. наук. праць]. - Рівне: НУВГП, 2007. - Вип. 3 (39). - С. 175-180.

5. Балаєв А. Д. Інтенсивність процесів гуміфікації і мінералізації свіжої органічної речовини в чорноземах Лісостепу за різних систем обробітку ґрунту / А. Д. Балаєв, С. П. Ярош, К. С. Карабач // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва : [Серія «Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія»]. - 2008. - № 1. - С. 119-122.

6. Белолипский В. А. Эрозионно-гидрологическая оценка агрофонов и противоэрозионных мероприятий контурно-мелиоративного земледелия / В. А. Белолипский, Н. М. Шелякин // Комплексное использование овражно-балочных земель Украинской ССР - К. : Южн. отд. ВАСХНИЛ, 1988. - С. 16-25.

7. Белоліпський В. А. Оптимізація структури агроландшафтів / В. А. Белоліпський, Ю.І. Колесников // Вісник аграрної науки. - 2006. - № 8. - С. 61-64.

8. Белоліпський В. А. Комплексне моделювання оцінки екологічного стану агроландшафтів / В. А. Белоліпський, В. О. Греков, А. А. Покотило // Вісник аграрної науки. - 2008. - № 6 - С.51-56.

9. Беляев Н. М. Защита почвы от эрозии и переуплотнения: (отечественный и зарубежный опыт) / Н. М. Беляев.- М., 1991 - 36 с. - (Аналитический обзор).

10. Бербець М. А. Про екологічну роль гумусу / М. А. Бербець // Екологічний вісник. - 2004. - № 4. - С. 5-6.

11. Биологические основы сельского хазяйства : [учебник для студентов пед. вузов / И. М. Ващенко, В. Г. Лошаков, Б. А. Ягодин и др. / под ред. И. М.Ващенко] - М. : Издательство центр «Академия», 2004. - 544 с.

12. Білявський Г. О. Основи екології: теорія та практикум: [навч. посібник / Г. О. Білявський, Л. І. Бутченко]. - К. : Лібра, 2004. - 368 с.

13. Богіра М. Порушення охорони ландшафтів - причини й результати / Мирослав Богіра // Землевпорядний вісник. - 2008. - № 1. - С. 47-50.

14. Будьонний Ю. В. Результати досліджень різних способів основного обробітку ґрунту під цукрові буряки у східному Лісостепу України / Ю. В. Будьонний, М. В. Шевченко // Вісник центр наукового забезпечення АПВ Харківської області. - Вип. № 3. - Харків, 2006. - С. 29-41.

15. Булигін С. Ю. Формування екологічно сталих агроландшафтів: підручн. [для підгот. фах. із спец. «Землевпорядкування та кадастр», «Агрохімія та ґрунтознавство» в аграр. вищих навч. закл. III-IVрівнів акредитації] / С. Ю. Булигін. - К. : Урожай, 2005. - 298 с.

16. Булигін С. Ю. Ґрунтозахисно-меліоративне впорядкування реформованих господарств / С. Ю. Булигін, В. І. Бураков, В. О. Фролов // Вісник аграрної науки. - 2001. - № 10. - С. 57-62.

17. Булигін С. Ю. До питання моніторингу процесів дефляції ґрунтів / С. Ю. Булигін, Д. О. Тімченко, В. І. Діденко, В. О. Зуза // Вісник аграрної науки. - 2002. - № 1. - С. 58-60.

18. Бураков В. І. Ґрунтозахисно-меліоративне впорядкування агроландшафту як основний етап культурного агроландшафтогенезу (теоретичне обґрунтування практичної сфери діяльності) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. геогр. наук / В. І. Бураков. - Харків, 1997. - 34 с.

19. Буслаєва Н. Г. Продуктивність сільськогосподарських культур та якість основної продукції залежно від форм фосфорних добрив / Н. Г. Буслаєва // Вісник аграрної науки. - 2007. - № 6 - С. 79-80.

20. Вадюнина А. Ф. Методы исследования физических свойств почв [3-е изд., перераб. и доп.] / А. Ф. Вадюнина, З. А. Корчагина. - М. : Агропромиздат, 1986. - 416 с.

21. Вергунов В. А. Агроекологічна ефективність валів-терас та ґрунтозахисна технологія вирощування озимої пшениці на сірих лісових еродованих ґрунтах лісостепу / В. А. Вергунов // Збірник наукових праць Луганського сільськогосподарського інституту. - Луганськ: Видавництво ЛСГІ, 1998. - № 2 (7). - С. 37-46.

22. Гавриленко О. П. Екогеографія України : [навч. посібник] / О. П. Гавриленко. - К. : Знання, Вища освіта ХХІ століття, 2008. - 646 с.

23. Гаврилюк М. М. Техніко-технологічне забезпечення мінімізації обробітку ґрунту / М. М. Гаврилюк, В. В. Адамчук, М. І. Грицишин // Вісник аграрної науки. - 2008. - № 1. - С. 11-16.

24. Гаршинев Е. А. Эрозионно-гидрологический процесс и лесомелиорация: Экспериментальная оценка, расчет, проектирование / Е. А. Гаршинев. - Волгоград : «ВНИАЛМИ», 2002. - 220 с.

25. Герасимова М. И. Деградация почв: методология и возможности картографирования / М. И. Герасимова, Н. А. Караваева, В. О. Таргульян // Почвоведение. - 2000. - № 3 . - С. 358-365.

26. Гладун Г. Б. Сучасний стан лісових меліорацій в аграландшафтах рівнинної частини України / Г. Б. Гладун // Агроекологічний журнал. - 2004. - № 1. - С. 66-71.

27. Гмурман В. Е. Руководство к решению математических задач и математической статистике : [учеб. пособие - 12-е изд.; перераб.] / В. Е. Гмурман. - М. : Высшее образование, 2006. - 476 с.

28. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика / В.Е. Гмурман. - М. : Высшая школа, 1972. - 368 с.

29. Голованов А. И. Ландшафтоведение / А. И. Голованов, Е. С Кожанов, Ю. И. Сухарев. - М. : КолосС, 2005. - 216 с. - (Учебники и учебные пособия для студентов высш. учеб. заведений).

30. Головченко И. Н. Влияние противоэрозионного комплекса на плодородие эродированных почв и урожайность сельскохозяйственных культур / И. Н. Головченко, Ю. Н. Мельников, В. В. Михайлов // Комплексное использование овражно-балочных земель Украинской ССР - К.: Южн. отд. ВАСХНИЛ, 1988. - С. 26-32.

31. Голубець М. А. Екосистемологія / М. А. Голубець. - Львів : Поллі, 2000. - 316 с.

32. Гончаренко А. В. География: [учебное пособие для поступающих в ВУЗы] / А. В. Гончаренко, Ю. В. Зайончковский. - Х. : Парус, 2004. - 496 с.

33. Горбань В. Зв'язок водопроникності ґрунтів з іншими їхніми фізичними властивостями у лісових угрупуваннях Присамар'я / В. Горбань // Вісник Львівського університету : [Серія біологічна]. - 2007. - Вип. 43. - С. 161-165.

34. Грабак Н. Х. Обробіток ґрунту в умовах прояву водної та вітрової ерозії / Н. Х. Грабак, М. Ф. Дзюбинський, Б. А. Павлов. - Луганськ : Ред.-вид. відділ облуправління по пресі, 1993. - 56 с.

35. Греков В. О. Охорона і відтворення родючості ґрунтів у зональних агроекосистемах / В. О. Греков, Л. В. Дацько // Агроекологічний журнал. - 2009. - № 1. - С. 43-45.

36. Гудзон Н. Охрана почвы и борьба с эрозией / Н. Гудзон [пер. В. Н. Горинского]. - М. : «Колос», 1974. - 304 с.

37. Гуцуляк В. М. Ландшафтознавство: теорія і практика: [навч. посіб.] / В. М. Гуцуляк. - Чернівці: Книги ХХІ, 2008. - 168 с.

38. Гущик С. Як захистити… захисні смуги? / Сергій Гущик // Землевпорядний вісник. - 2008. - № 3. - С. 31-33.

39. Демиденко О. В. Вплив мінімального обробітку чорнозему на відтворення ґрунтового різноманіття / О. В. Демиденко // Агроекологічний журнал. - 2006. - № 3. - С. 17-22.

40. Демиденко О. В. Агрохімічні властивості структурних агрегатів чорнозему в умовах ґрунтозахисного землеробства / О. В. Демиденко, М. К. Шикула // Вісник аграрної науки. - 2002. - № 12 - С. 16-22.

41. Демидов В. В. Оценка водопоглотительной способности лесных полос, усиленных простейшей гидротехникой / В. В. Демидов // Методы исследования водной эрозии в противоэрозионной мелиорации : [Сборник научных трудов. Волгоград]. - 1989. - №1 (96) - С. 104-111.

42. Дербенцева А. М. Эрозия и охрана почв (механическая деградация почв) : [курс лекцій], [Электронный ресурс] / А. М. Дербенцева. - Владивосток : Изд-во Дальневосточного университета, - 2006. - 85 с. - Режим доступа : http://marbio-www.dvgu.ru/bio/russian/education/ErosionDef.pdf

43. Джонгман Р. Г. Г. Анализ данных в экологии сообществ и ландшафтов / Р. Г. Г. Джонгман, С. Дж. Ф. Тер, О. Ф. Р. Ван Тонгерен : [пер. с англ. под ред. А. Н. Гельфана, Н. М. Новиковой, М. Б. Шадриной]. - М. : РАСХН, 1999. - 306 с.

44. Дмитренко В. Л. Экономика противоэрозионных мероприятий : [монография] / В. Л. Дмитренко. - Донецк : Регион, 1992. - 176 с.

45. Дмитренко В. Л. Факторный анализ потерь почвы от водной ерозии / В. Л. Дмитренко, Ю. А. Махортов, А. В. Шевчук // Вісник аграрної науки. - 1999. - № 7. - С. 48-49.

46. Дмитренко В. Л. Адаптації меліоративного землеробства до погоди і клімату / В. Л. Дмитренко // Вісник аграрної науки. - 2003. - № 2. - С. 52-56.

47. Дмитриев Е. А. Математическая статистика в почвоведении : [учебник] / Е. А. Дмитриев. - М. : Изд-во МГУ, 1995. - 320 с.

48. Добряк Д. С. Економічне стимулювання суб'єктів сільськогосподарського користування за діяльність, пов'язану з охороною земель / Д. С. Добряк, А. М. Третяк, А. Д. Юрченко // Землевпорядний вісник. - 1997. - № 1. - С. 38-40.

49. Долгилевич М. И. Ветровая эрозия как фактор разрушения и загрязнения агроландшафтов / М. И. Долгилевич // Вісник аграрної науки. - 1999. - № 8. - С. 65-68.

50. Долгих Е. Д. Многолетняя динамика гидротермического коэффициента в Луганской области / Е. Д. Долгих, И. Д. Соколов, О. А. Мостовой, В. К. Дмитренко // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - 2006. - № 57 (80). С. 99-103.

51. Долгілевич М. Й. Екологічні функції лісових насаджень у лісоаграрних ландшафтах Полісся / М. Й. Долгілевич, Т. М. Мислива, Т. М. Радіонова // Вісник аграрної науки. - 2002. - № 11. - С. 48-52.

52. Долженчук В. І. Агроекологічний стан ґрунтового покриву Рівненської області : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 03.00.16 «Екологія» / В. І. Долженчук. - Житомир, 2011. - 20 с.

53. Дорош О. С. Стимулювання раціонального землекористування як економічний механізм поліпшення екологічного стану земельних ресурсів / О. С. Дорош // Вісник аграрної науки. - 2006. - № 11. - С. 59-62.

54. Дорошенко К. В. Гумусовий стан дерново-підзолистого ґрунту за умов різного обробітку та удобрення / К. В. Дорошенко // Агроекологічний журнал. - 2005. - № 4. - С. 75-78.

55. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. - М. : Колос, 1979. - 416 с.

56. Екологічна енциклопедія : у 3 т. / [редколегія: А. В. Толстоухов (головний редактор) та ін.]. - К. : ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2006- . -

Т.1: А-Е. - 2006. - 432 с. іл.

57. Заславский М. Н. Эрозиоведение. Основы противоэрозионного земледелия : [учеб. для геогр. и почв. спец. вузов] / М. Н. Заславский. - М. : - Высш. шк., 1987. - 376 с.

58. Зезюков Н. И. Предотвратить потери гумуса в черноземах / Н. И. Зезюков // Земледелие. - 1999. - № 6. - С. 10-11.

59. Земельний кодекс України. - К. : Атіка, 2001. - 96 с.

60. Земельні ресурси України / [за ред. В. В. Медведєва, Т. М. Лактіонової]. - К. : Аграрна наука, 1998. -150 с.

61. Зінченко О.І. Рослинництво : [підручник], [Електронний ресурс] / О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко. - К. : Аграрна освіта, 2001. - 591 с. - Режим доступу : http://buklib.net/component/option,com_jbook/Itemid,99999999/catid,187/

62. Зональні методичні рекомендації із захисту ґрунтів від ерозії / Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського». - Харків, 2010. - 148 с. - (Науково-практичне видання).

63. Зубик С. В. Техноекологія, джерела забруднення і захист навколишнього середовища : [навч. посібник] / С. В. Зубик. - Львів : Оріяна-Нова, 2007. - 400 с.

64. Зубов А.Р. Влияние погодных условий на урожайность основных сельскохозяйственных культур в условиях востока Украины / А. Р. Зубов, Л. Г. Зубова, Ю. В. Славгородская // Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля: [серія: «Прикладна екологія»]. - Луганськ : вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. - № 1 (1). - С. 18-21.

65. Зубов А. Р. К вопросу об экологической устойчивости земель Луганськой области / А. Р. Зубов, А. Ковалев, Е. Коломейцев, А. Н. Дегтярев // Екологія : [Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля]. - Луганськ : Видавництво СНУ ім. В. Даля, 2005. - № 1 (3). - С. 106-110.

66. Зубов А. Р. Формирование эрозионно-устойчивых агроландшафтов в бассейне Северского Донца / А. Р. Зубов, И. Г. Зыков, А. Г. Тарарико. - Волгоград : ГНУ ВНИАЛМИ, 2009.- 240 с.

67. Зубов О. Р. Використання та розміщення ґрунтозахисних заходів постійної дії в агроландшафтах / О. Р. Зубов // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 11. - С. 60-62.

68. Зубов О.Р. Статистичний аналіз агрохімічних показників ґрунту / О. Р. Зубов, Л. Г. Зубова, Ю. В. Славгородська // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету : [серія «Сільськогосподарські науки» / ред. В. Г. Ткаченко]. - Луганськ : «Елтон-2», 2009. - № 100. - С. 64-72.

69. Зубов О. Р. Теоретичні та прикладні основи формування систем грунтоохоронних заходів постійної дії в агроландшафтах (на прикладі східної частини України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. с.-г. наук : спец. 06.01.03 «Агроґрунтознавства і агрофізика» / О. Р. Зубов. - Харків, 2001. - 32 с.

70. Зубова Л. Г. Экологические и геохимические особенности антропогенных ландшафтов Донбасса: [навчальний посібник] / Л. Г. Зубова, О. Р. Зубов. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2008. - 120 с.

71. Зыков И. Г. Критерии оценки полифункционального влияния систем защитных лесных насаждений на водосборах / И. Г. Зыков, В. И. Панов // Методы исследования водной эрозии в противоэрозионной мелиорации : [сборник научных трудов]. - Волгоград. - 1989. - № 1 (96) - С. 7-30.

72. Ивонин В. М. Методика и результаты исследования мелиоративной роли лесных полос в зависимости от размещения их на склонах / В. М. Ивонин, Л. В. Власова // Методы исследования водной эрозии в противоэрозионной мелиорации : [сборник научных трудов]. - Волгоград. - 1989. - № 1 (96) - С. 31-38.

73. Инвентаризация и классификация рек и водоёмов Луганской области. Книга 2. Каталог-классификатор существующих прудов и водохранилищ Луганской области по состоянию на 01.01.98 г. - Луганск : ОАО «Луганскводпроект», 1998. - 19 с.

74. Исаченко А. Г. Ландшафты / А. Г. Исаченко, А. А. Шляпников. - М. : Мысль, 1989. - 503 с.

75. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область / [за ред. В. Г. Ткаченко]. - К. : Головна редакція української радянської енциклопедії, 1968. - 940 с.

76. Калиниченко Н. П. Противоэрозионная мелиорация / Н. П. Калиниченко, И. Г. Зыков. - М. : Агропромиздат, 1986. - 279 с.

77. Калініченко В. М. Агроекологічне обґрунтування та моделювання впливу кліматичних факторів на урожайність та якість зерна сої в умовах центрального лісостепу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 03.00.16 «Екологія» / В. М. Калініченко. - Житомир, 2005. - 20 с.

78. Капустін С. І. Вплив мінеральних добрив на урожайні показники нових простих гібридів кукурудзи / С. І. Капустін, М. В. Ковтун, А. С. Капустін, О. М. Шепітько, М. М. Трофименко, В. І. Вечеров // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету : [серія «Сільськогосподарські науки» : ред. В. Г. Ткаченко]. - Луганськ: «Елтон-2», 2009. - № 100. - С .76-79.

79. Каштанов А. Н. Деградация почв, опустынивание и меры по их предотвращению в адаптивно-ландшафтном земледелии России / А. Н. Каштанов // Доклады Российской академии сельскохозяйсвенных наук. - 2000. - № 3. - С. 23-24.

80. Клименко М. О. Моніторинг довкілля : [підручник] / М. О. Клименко, А. М. Прищепа, Н. М. Вознюк. - К. : Видавничий центр «Академія», 2006. - 360 с.

81. Козменко А. С. Основы противоэрозионной мелиорации / А. С. Козменко. - М. : Сельхозиз, 1954. - 420 с.

82. Колговский Е. Ю. Изучаем малые реки / Е. Ю. Колговский. - Ярославль : Академия развития, академия Холдинг, 2004. - 224 с.

83. Колесников Ю. И. Паводковый сток на балочных водосборах / Ю. И. Колесников // Комплексное использование овражно-балочных земель Украинской ССР. - К. : Южн. отд. ВАСХНИЛ, 1988. - С.32-36.

84. Конопля Н. И. Климат Луганской области / Н. И. Конопля. - Луганск : Русь, 1998. - 128 с.

85. Конопля О. М. Флора Луганської області (сучасний стан, структурно-порівняльний аналіз та охорона) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.05 «Ботаніка» / О. М. Конопля. - Ялта, 2004. - 20 с.

86. Концепція охорони ґрунтів від ерозії в Україні [Електронний ресурс]. - Харків, 2008. - 61 с. - Режим доступу : http://www.issar.kharkov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=76%3A2008-12-16-20-58-27&catid=40%3A2008-12-15-18-29-36&Itemid=62&lang=uk

87. Концепція управління агроландшафтами / В. П. Ситник, М. Д. Безуглий, А. С. Заришняк та ін. [за наук. ред. академіка УААН О. І. Фурдичка]. - К. : ТОВ «ДІА», 2008. - 15 с.

88. Копистинський М. М. Протиерозійні гідротехнічні споруди / М. М. Копистинський [3-е вид. перероб. і доп.]. - К. : Урожай, 1988. - 176 с.

89. Крикунов В. Г. Почвы УССР и их плодородие / В. Г. Крикунов, Н. И. Полупан. - Киев : Вища школа, 1987. - 320 с.

90. Лавров В. В. Методологія сталого розвитку лісової галузі України: теорія і практика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук : спец. 03.00.16 «Екологія» / В. В. Лавров. - К., 2009. - 44 с.

91. Лебідь Є. М. Уміст мікроелементів у чорноземах степу України та їх зміни залежно від використання добрив / Є. М. Лебідь, В. І. Чабан, Л. М. Скрипник, О. Ю. Подобед // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва : [серія «Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія»]. - 2008. - № 2. - С. 173-175.

92. Лісовал А. П. Методи агрохімічних досліджень / А. П. Лісовал. - К. : НАУ, 2001. - 246 с.

93. Літвінова О. А. Вплив удобрення на продуктивність культур ланки зерно-буряковох сівозміни / О. А. Літвінова // Міжвідомчий тематичний збірник «Землеробство». - К. : ВД «ЕКМО», 2009. - Вип. 81. - С. 15-20.

94. Лобода Н. Ф. Збірник методичних вказівок до практичних завдань з дисципліни «Гідрологічні розрахунки» / Н. Ф. Лобода. - Одесса : Гідрометеорологічний інститут, 2005. - 56 с.

95. Луганщина - край нашої турботи і надії (за матеріалами річного звіту про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2004 році) / [за ред. Кононова Ю. О.]. - Луганськ : типографія МЧП «РА» Лунный свет», 2005. - 174 с.

96. Луганщина - край нашої турботи і надії (за матеріалами річного звіту про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2006 році) / [за ред. Арапова О.А.]. - Луганськ : ВАТ «Луганська обласна друкарня», 2007. - 140 с.

97. Луганщина - край нашої турботи і надії. За матеріалами річного звіту про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2003 році / [під ред. Кошеля В.М.]. - Луганськ : Державне управління екології та природних ресурсів в Луганській області, 2004. - 144 с.

98. Лук'яненко А. С. Еколого-економічна ефективність ґрунтозахисної системи землеробства / А. С. Лук'яненко // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 5. - С. 81-83.

99. Лукіша В. В. Методологічні підходи до еколого-економічного оцінювання впливу сільськогосподарської діяльності на природні ресурси агросфери / В. В. Лукіша // Агроекологічний журнал. - 2008. - № 4. - С. 26-30.

100. Махортов Ю. А. Эколого-экономические проблемы использования земельных угодий : [монография] / Ю. А. Махортов. - Луганск : ЛСХИ, 1998. - 416 с.

101. Медведєв В. В. Наукові передумови мінімального основного обробітку ґрунту і перспективи його впровадження в Україні / В. В. Медведєв, Т. Є. Линдіна // Вісник аграрної науки. - 2001. - № 7. - С. 5-8.

102. Медведєв В. В. Нормативи утворення і збереження структури ґрунту / В. В. Медведєв // Вісник аграрної науки. - 2010. - № 3. - С. 9-13.

103. Медведєв В. В. Оцінка втрат урожаю сільськогосподарських культур в Україні від переущільнення ґрунтів / В. В. Медведєв, Т. М. Лактіонова, Т. Є. Линдіна // Вісник аграрної науки. - 2002. - № 3. - С. 53-59.

104. Медведєв В. В. Стан робіт з моніторингу ґрунтів в Україні / В. В. Медведєв, Т. М. Лактіонова // Охорона навколишнього середовища. - 2003. - № 56. - С. 8-10.

105. Медведев В. В. Теоретические аспекты и количественная оценка экологической устойчивости почв / В. В. Медведев, И. А. Хоролец // Вісник аграрної науки. - 1999. - № 10 - С. 14-20.

106. Медведев Н. В. Эколого-экономическая оценка комплекса противоэрозионных мероприятий / Н. В. Медведев, В. Л. Дмитренко // Комплексное использование овражно-балочных земель Украинской ССР. - К. : Южн. отд. ВАСХНИЛ, 1988. - С. 82-89.

107. Мельник А. І. Деградація ґрунтового покриву ґрунтів Лівобережного Полісся і Лісостепу за вмістом фосфору і калію / А. І. Мельник // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва : [серія «Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія»]. - 2008. - № 2. - С. 79-83.

108. Методика ресурсно-экологической оценки эффективности земледелия на биоэнергетической основе / В. М. Володин и др. - Курск : ВНИЗиЗПЭ, 1999. - 48 с.

109. Методические указания к лабораторным работам по дисциплине «Почвоведение»: (для студентов, обучающихся по направлению «Экология») / [сост. Л. Г. Зубова]. - Луганск : Изд-во Восточноукраинского национального университета, 2001. - 20 с.

110. Методические указания к лабораторным работам по метеорологии и климатологии (для студентов, обучающихся по направлению «Экология») / [сост. Л. Г. Зубова]. - Луганск : Изд-во Восточноукраинского национального университета, 2001. - 18 с.

111. Мильков Ф. Н. Рукотворные ландшафты. Рассказ об антропогенных комплексах / Ф. Н. Мильков. - М. : Мысль, 1989. - 503 с.

112. Михайлюченко М. Т. Заслон эрозии / М. Т. Михайлюченко, Ю. К. Телешек. - К. : Урожай, 1987. - 152 с.

113. Мірошниченко М. М. Ґрунтово-екологічне нормування забруднення важкими металами / М. М. Мірошниченко// Вісник аграрної науки. - 2002. - № 5. - С. 62-66.

...