Біогеоценотична роль ссавців у ґрунтоутворних процесах степових лісів України

1,30,2

Сухуватий бір на арені

Мишоподібні гризуни

0,5

7,83,4

2,41,1

1,90,5

1,0

1,80,3

2,81,3

1,30,2

Копитні

0,5

9,23,9

2,30,8

1,80,7

1,0

3,30,5

2,70,9

1,30,1

2,0

2,20,2

1,20,1

1,10,1

Вплив екскрецій ссавців на біологічну активність ґрунтів. Ще в процесі первинної деструкції органічної речовини під час травлення формуються компоненти мікробіологічної деструкції. В бактеріофлорі травного тракту налічується 2,23 млн. клітин на 1 г травної маси, в тому числі дріжджі - 800 тис., спорові бактерії - 6,0 тис. та амілолітики - 9,0 тис. (вони в значній мірі утворюють стартовий етап для майбутнього розвитку ґрунтової мікрофлори). Під екскреціями різних трофічних груп ссавців уже через місяць розвиток мікрофлори порівняно з контролем у заплавних дібровах інтенсифікується на 43-179 %, в дубняках на плакорі - на 39-83 %, в аренних борах - на 42-206 %.

У середньому на об'єднаний лісовий біогеоценоз та на узагальнений вид ссавців на перших етапах впливу (весна - літо) значення мікрофлори ґрунту зростає більш ніж удвічі (на 108,7 %). Через півроку (з настанням пізньоосіннього та зимового пері-одів) розвиток мікрофлори набуває негативного характеру (зменшується на 26,3 %), а через рік (весна, початок літа) мікрофлора під екскреціями знову активізується (на 41,0 %).

Подається детальний аналіз впливу екскрецій окремих видів тварин у різних екосистемах при різному часі їхньої експозиції.

Екскреції ссавців, у той же час, сприяють значному зростанню протеолітичної активності ґрунтів, яка в найбільшій мірі відображає загальну біологічну активність, включаючи всі хімічні та біологічні процеси. Безпосередньо під екскреціями різних видів ссавців у різних шарах ґрунту та в різний період їхньої експозиції в байрачних дібровах протеолітична активність ґрунту зростає в 1,1-5,0 разів, у дубняках на пла-корі в 1,1-1,6 рази, в заплавних дібровах в 1,1-2,5 рази. При цьому екскреції впливають на активізацію протеолітичної активності далеко за межами їхнього знаходження (рис. 3), що значно збільшує загальну ефективність їхнього впливу в екосистемі в цілому.

Під екскреціями ссавців значно збільшується накопичення сумарної кількості вільних амінокислот. У байрачній діброві їхня кількість збільшується після першого мі-сяця експозиції на 73,1 %, в дубняках на плакорі на 15,8-147,6 %, в заплавній діброві - на 20,9-84,9 %, в аренних борах - на 22,2-75,2 %. Активність екскрецій фітофагів значно вище, ніж зоофагів (у 3,9-5,4 рази). Через півроку експозиції ефективність впливу екскрецій зменшується, але залишається за показниками вищою, ніж контрольні дані (на 3,9-86,6 %). Як і в випадку з протеолітичною активністю, ефект дії їх збільшується за рахунок розширення площі впливу.

Екскреції ссавців є важливими чинниками ґрунтового "дихання". В експериментальних ділянках та в місцях природного надходження екскрецій ефективність їхньої дії на виділення ґрунтом СО ₂ майже однакова і збільшується в порівнянні з контролем відповідно в 1,73 і 1,72 рази. В різні місяці експозиції в різних степових лісах цей індекс ефективності впливу коливається в межах 1,3-2,3.

Експериментально показано, що під екскреціями зростають видове різноманіття, загальна кількість та біомаса ґрунтової мезофауни. В заплавних дібровах відповідно з показниками мезофауна порівняно з контролем збільшується під екскреціями мишоподібних гризунів на 38,2-81,9 %, 23,6-211,9 %, 15,1-189,4 %, в аренних борах на 45,2-67,3 %, 4,6-54,2 %, 6,5-38,1 %. При цьому змінюється функціональна структура мезофауни за рахунок зменшення кількісного складу і біомаси фітофагів та зростання сапрофагів і зоофагів. У роботі наводиться детальний аналіз змін функціональної структури мезофауни під впливом екскрецій мишоподібних гризунів і лося в різних лісових системах. Таким чином, екскреторний опад ссавців є невід'ємною екологічною ланкою в формуванні фізико-хімічного режиму, в утворенні мікробіологічного й зоотичного деструкційного блоку, в підвищенні біологічної активності ґрунтів, які обумовлюють процеси ґрунтоутворення. Інтегрований сумісний вплив усіх видів середовищоутворювальної діяльності ссавців на ґрунт характеризує їх в цілому як активні елементи біоти в ґрунтоутворювальних процесах.

8. Ссавці як елемент біотехнічного процесу в системі утворення екологічної стійкості едафотопу в умовах посиленого тиску техногенних чинників. Загальні екологічні обставини Придніпровського регіону оцінюються як сильно напружені з переходом до критичних. В умовах, що склалися, спостерігається інтенсивний процес трансформації екосистем. В результаті синергетичного впливу комплексу антропогенних чинників до цього часу зберіглось лише 0,3 % природних нетрансформованих екосистем, 18,2 % - модифікованих і 81,5 %, що знаходяться на різних рівнях трансформації (Булахов та ін., 1996). Найнапруженіші трансформаційні процеси склалися в едафотопах, тому вони в першу чергу повинні досліджуватися з метою попередження їхньої деградації та збереження для загальної оптимізації довкілля.

Загальним проявом екологічної стійкості системи є її складність і різноманітність біогеоценотичної структури, яка утворює підсистеми та блоки - як самоорганізаційні, так і саморегуляційні, здатні протистояти жорсткому впливові антропогенних чинників. Стабілізацію всіх ґрунтових процесів забезпечує множинність видів для всіх проявів ґрунтоутворення. Середовищепереутворюючу діяльність ссавців у загальному процесі гомеостазу при інтенсивному забрудненні ґрунтового покриву слід розглядати як опосередкований фактор, що впливає на головні ланки фізичних, хімічних та біотичних процесів.

Середовищепереутворююча діяльність ссавців як біотичний фактор у процесі самоочищення ґрунтів від забруднення та формування екологічної стійкості лісових екосистем. Серед різних типів середовищепереутворювальної діяльності ссавців значне місце, як було показано в попередніх розділах, займає риюча. Зміни фізичних властивостей ґрунтів сприяють збільшенню проникної міграції інгредієнтів забруднення і зменшенню доступності залучення їх у біологічний кругообіг. Експериментально показано, що під впливом риючої діяльності мишоподібних гризунів збільшується ступінь проникнення кадмію у більш глибинні шари ґрунту. Через 8 місяців кадмій з підстилки переходить у верхні та середні шари ґрунту, а через 14 місяців у більш глибокі шари (20-30 см). При цьому зменшується його участь в біотичному кругообігу в 1,3-1,5 рази.

Зміна хімічних властивостей в пориях гризунів приводить до зменшення загрозливо рухливих форм кадмію. За цих умов більш забруднені ґрунти ефективніше звільняються від цих форм. При забрудненні ґрунту кадмієм до 10 мг/м ² через 2 місяці дії пориїв зменшується загальна кількість рухливих форм кадмію в товщі ґрунту на 15,2 %, через 8 місяців - на 19,7 %, через 14 місяців - на 38,3 %. При десятикратному забрудненні ґрунту кадмієм рухливі форми його зменшуються порівняно з контролем у 2,1; 1,7 і 1,4 рази. Одночасно відповідно збільшується кількість нерухливих форм кадмію.

Механізм впливу екскреторної діяльності ссавців на вміст важких металів обґрунтовано на значному збільшенні органічної речовини, гумусу та росту показника рН. Ці хімічні показники обумовлюють зв'язування кадмію та інших металів в менш доступні для рослин форми. На основі проведених експериментів показано, що в ґрунтовому шарі (0-50 см) під впливом екскрецій гризунів через 8 місяців їхньої експозиції при слабкому забрудненні вміст рухливих форм кадмію зменшується на 27,8 %, через 14 місяців - на 62,8 % і навіть після 20 місяців - на 8,9 %. За умов сильного забруднення ефект зниження рухливих форм кадмію спостерігається через 2 місяці на 36,0-46,6 %, через 8 місяців - на 43,8-48,9 %, через 14 - на 15,1-25,1 %, через 20 - на 9,7-24,1 %. З посиленням забруднення (до 500 мг кадмію/м ²) зазначена ефективність суттєво вища (відповідно вона зростає в 4,0; 2,0; 2,0; 1,5 рази).

Таким чином, риюча йекскреторна діяльність є важливим фактором в утворенні механізму самоочищення ґрунтів від техногенних забруднювачів.

Риюча та екскреторна діяльність ссавців як біотичний фактор у відновленні функцій ґрунтотворення та оптимізації системи. Відомо, що техногенне забруднення ґрунтів негативно впливає на розвиток різних елементів ґрунтоутворювачів і знижує активність ґрунту. Середовищепереутворююча діяльність ссавців значною мірою сприяє підтримці функцій різних ґрунтоутворювачів через зменшення інгібуючої сили забруднювачів. Перш за все ця підтримка спостерігається у відновленні функцій мікрободеструкторів - головних відповідальних за біодеструкційний процес. При забрудненні ґрунту кадмієм (100 мг/м²) вже через місяць чисельність мікрофлори знижується на 35,8 %, через 3 місяці - на 37,6 % (крім пліснявих грибів). Екскреції мишоподібних гризунів обумовлюють значне відновлення мікрофлори. Через місяць загальна кількість мікрофлори порівняно із забрудненими місцями без екскрецій збільшується на 41,8 %, через 3 місяці - на 33,2 %. Особливо зростає чисельність до контрольного рівня, і навіть більше у сапрофітних бактерій. Пориї мишоподібних гризунів через місяць майже вирівнюють загальну кількість мікрофлори до контрольного рівня і значно збільшують її порівняно із забрудненими місцями - на 58,7 %. Подібну роль відіграють екскреції ссавців і щодо відновлення мікрофлори за умови її інгібування вихлопними газами автотранспорту.

Значну роль відіграє риюча та екскреторна діяльність ссавців у зменшенні інгібуючого впливу техногенних забруднювачів, у відновленні ґрунтоутворювальної функції зоодеструкторів. Головними факторами, які дозволяють утворювати певний захист ґрунтової фауни, є збільшення в ґрунті гумусу, зниження кислотності та збагачення ґрунту на органічні й мінеральні речовини, які знешкоджують полютанти. При забрудненні ґрунту кадмієм збіднюється ґрунтова зоорізноманітність на 21,1-33,3 %, кількісний склад - на 26,3-44,3 %, біомаса - на 30,4-33,8 %. Найбільш вразливим виявився блок сапрофагів, кількісний склад яких скоротився на 28,3-52,4 %, а біомаса - на 31,0-35,2 %. Пориї мишоподібних гризунів і їхній екскреторний опад значно зменшують інгібуючий вплив забруднення. В місцях дії цих впливів вже через місяць зоорізноманітність, кількісний склад та біомаса всього комплексу мезофауни порівняно із забрудненими ділянками зростає відповідно на 33,3 і 41,6 %; на 32,9 і 47,2 %; на 8,6 і 22,6 %. Через 3 місяці показники майже наближаються до контрольних.

Напружена робота всіх ланок біодеструкторів відбивається на загальній біологічній активності, показником якої може бути протеолітична активність. Вивчення впливу риючої та екскреторної діяльності ссавців в умовах забруднення ґрунту кадмієм на загальний показник біологічної активності ґрунту свідчить, що зазначені середовищепереутворюючі дії відновлюють головну функцію біоти в ґрунтоутворенні. В місці їхньої дії загальна активність ґрунтів не тільки відновлюється, а й значно інтенсифікується порівняно з контролем відповідно на 64,2-49,3 % і 47,2-92,8 %, а порівняно з місяцями забруднення - на 262,5-74,6 % і 225,0-125,4 % (перші цифри - дія через місяць, другі - через 6 місяців).

Отже, риюча та екскреторна діяльність ссавців в умовах техногенного забруднення є біотичним фактором відновлення процесу ґрунтотворення. Саме він виконує значну роль і в утворенні механізму гомеостазу в едафотопі, що відбивається на екологічній стійкості всієї системи. По-перше, система стає більш стійкою у зв'язку з розширенням чи відновленням біорізноманіття, що забезпечує багатоканальність і взаємозаміну елементів системи. По-друге, відновлюється множинність елементів, які виконують весь комплекс біогеоценотичної роботи в педоблоці і в усій системі. По-третє, шляхом переформування фізико-хімічного режиму ґрунтів підвищується екологічна стійкість лісових систем в жорстких умовах степу при дефіциті вологи, які посилюються під впливом техногенних факторів.

Середовищепереутворююча діяльність ссавців у системі оптимізації радіаційного забруднення едафотопів. Вплив риючої діяльності ссавців на -радіо-активність обумовлений інтенсивністю норіння, розмірними параметрами нір і ґрунтових викидів та часом дії пориїв. Чим більші параметри пориїв та час їхнього існування, тим більш ефективні вони в дезактивації ґрунтів. Як загальна закономірність проявляється така тенденція. У викидах, які щойно з'явилися, радіоактивність або не змінюється, або змінюється незначно (на -7,8-0,6 %). Протягом року вона підвищується за рахунок накопичення радіоактивності з атмосфери (на 6,0-18,9 %) в результаті зниження щільності та підвищення пористості ґрунту. В процесі старіння радіоактивність зменшується (на 2,4-4,3 %). Враховуючи співвідношення різних вікових викидів та беручи до уваги переважання старих викидів, ми зазначаємо, що ця діяльність до певного рівня зменшує -радіоактивність в едафотопі. В шарах ґрунту під впливом пориїв спостерігається подібна тенденція з більшим коливанням показників і ефективнішим зменшенням -радіоактивності при старінні пориїв. У місцях пориїв спостерігається міграція радіонуклідів з верхніх шарів у нижчі, що сприяє зменшенню загального фону радіоактивності на поверхні ґрунту (рис. 4). ссавець гомеостаз ґрунт забруднення

При забрудненні ґрунту кадмієм через місяць у верхніх шарах ґрунту (0-20 см) -радіоактивність зменшується на 10,0-15,6 %, через 3 місяці цей процес охоплює й більш глибинні шари ґрунту (20-30 см). Порушення ґрунту пориями ссавців спочатку підвищує ступінь радіоактивності на 10,2 %, потім знижує на 7,2 %, особливо в 10-40см шарі на 11,6-17,7 %. Екскреції, навпаки, виконують роль пасток. У перший місяць на місцях екскрецій у забруднених ділянках -радіоактивність підвищується на 8,7 %. Встановлено, що екскреції здатні поглинати радіонукліди з суміжних ділянок ґрунту і рослин, в яких загальний фон радіоактивності нижче майже в 2 рази. В цих місцях утворюються локальні мозаїчні ділянки з більш високою -радіоактивністю, з ослабленням її на більшій частині площі. Через 3 місяці радіоактивність під екскре-ціями знижується. Таким чином, ссавці як елемент зооценозу і лісових екосистем в цілому являються не тільки важливим фактором ґрунтоутворення, але й приймають участь у складних механізмах гомеостазу як едафотопу, так і всієї системи. Цю роль можна охарактеризувати як елемент найскладнішого біотехнологічного процесу в системі створення екологічної стійкості лісового біогеоценозу.

Використання функціональної ролі ссавців в оптимізації ґрунтоутворного процесу в природних та рекультиваційних лісових екосистемах. На основі встановленої ролі ссавців у різноманітних ґрунтових процесах розроблені заходи щодо використання їх в оптимізації ґрунтоутворювального процесу як в природних лісових біогеоценозах, так і на ділянках лісової рекультивації техногенних ландшафтів. До них належать: забезпечення охорони головних ґрунтоутворювачів-ссавців; організація резервантів для збереження біорізноманіття, в тому числі теріорізноманіття, з метою їхньої інтродукції і реінтродукції у відновлювальні або утворені лісові екосистеми; постійний моніторинг і підтримка чисельності ґрунтоутворювачів-ссавців на оптимальному рівні; при створенні штучних лісових насаджень та проведенні робіт щодо лісової рекультивації техногенних ландшафтів біогеоценотичне формування відповідних умов для приваблювання важливих у функціональному відношенні ссавців; для прискорення формування лісового угруповання в техногенних ландшафтах інтродукція ґрунтоутворювачів: на перших етапах - з мікромамалій, на завершальних етапах - з макромамалій; в лісових екосистемах, які функціонують в умовах посиленого тиску техногенних чинників, використання штучних дій, модельно відповідних до природних типів середовищепереутворюючої діяльності ссавців.

ГОЛОВНІ ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Ссавці степових лісів є важливим біотичним елементом. Вони мають суттєвий вплив на весь хід біогеоценотичних процесів в едафотопі, в ґрунтоутворенні; серед їхніх дій найбільш важливими являються риюча та трофічна, які, будучи тісно пов'язані між собою, посилюють участь різних елементів біоти й діють спрямовано, відображаючи еволюційну сутність функціональних зв'язків у системі.

Масштаби середовищепереутворюючого впливу ссавців на ґрунтовий покрив досить значні, і в загальному процесі ґрунтоутворення він займає важливе місце. Інтегральна діяльність ґрунторіїв-ссавців порушує ґрунтовий покрив на 3-13 % території системи, із щорічним виносом на поверхню 1,5-24,4 м ³/га ґрунту, який сприяє змінюванню нанорельєфу і утворює мозаїчні постійно мінливі стаціальні екологічні умови, що відповідають вимогам багатьох елементів біоти. Вони щорічно трофічно перероблюють 170-485 кг/га біомаси і включають її в ґрунтові процеси, в кругообіг у вигляді активної фізіологічної речовини - до 43-120 кг/га (суха вага).

Під впливом середовищепереутворюючої діяльності ссавців відбувається зоогенна перебудова фізичного режиму ґрунтів. Вони обумовлюють зниження твердості ґрунтів (у пориях в 4-17 разів, під дією екскрецій - в 1,1-1,3 рази), зростання ступеня пористості та аерації (відповідно на 5,4-39,0 % і на 6,0-14,3 %). Норові системи утворюють повітряні порожнини (1,7-25,0 м ³/га). Підвищується польова вологість. У місцях пориїв у результаті рихлення ссавцями ґрунту збільшується вологість його на 6-25 %. Норова мережа ссавців сприяє більш масштабному і глибинному зволоженню ґрунту з охватом до 60-70 см, що сприяє загальному приросту вологи в системі на 1,5-3,5 %. Формується особливий зоонаноклімат. Утворюються локальні стабілізаційні температурні ділянки у верхніх шарах ґрунту, загальний термічний баланс ґрунтів знижується на 0,8-1,5⁰С, що є оптимізуючим фактором. Витоптувальна дія ссавців сприяє підвищенню твердості ґрунту, зниженню пористості й зростанню ступеня вологості ґрунту. Інтегральний вплив усіх видів діяльності ссавців сприяє створенню аерогідротермічного режиму ґрунтів, який обумовлює оптимізацію лісорослинних умов, розвиток біодеструкторів і інтенси-фікацію хіміко-біологічних ґрунтових процесів.

Середовищепереутворююча діяльність ссавців є провідним біогеоценотичним засобом у формуванні хімічних властивостей ґрунтів. Ссавці-ґрунторії обумовлюють вертикальну міграцію елементів і сполук, які інтенсивно залучаються в біотичний кругообіг. Щорічно додатково залучаються в річних біогеоценозах в кругообіг мідь, залізо, марганець, магній, цинк (відповідно 0,04-0,1; 15,5-43,4; 1,54-4,01; 8,85-21,94; 0,11-0,15 кг/га). Відбувається перерозподіл гумусу по горизонтах. Запаси гумусу в карбонатному шарі зростають в 1,1-1,4 рази. В результаті змін в аерогідротермічному режимі інтенсифікується процес гумусоутворення, що сприяє приросту гумусу в системі на 0,12-0,38 %. Під екскреціями ссавців зростає вміст гумусу в 1,1-1,3 рази, а разом з пориями екскреторна діяльність синергетично посилює процес гумусоутворення. Надходження екскрецій в ґрунт сприяє зниженню їхньої кислотності (в 1,03-1,16 рази).

Трофічний тип діяльності ссавців є важливим біотичним фактором збагачення ґрунтів на мінеральні та органічні речовини. У вигляді метаболічного опаду в ґрунт надходить 3,4-10,6 органічних речовин та 2,2-16,4 кг/га зольних елементів. За рахунок метаболітів у ґрунті прискорюється кругообіг азоту, фосфору, калію, кальцію, натрію та інших елементів. У той же час під впливом екскрецій інтенсифікується мінералізаційний процес (в 1,2-1,8 рази), що сприяє додатковому включенню в кругообіг у різних лісових системах 147-282 кг/га зольних елементів та 216-1287 кг/га органічних речовин, що на один-два порядки перевершує пряме надходження їх з екскреціями. В дібровах та аренних борах ґрунт збагачується на комплекс NPK. Вміст азоту збільшується відповідно по системах в 1,3-1,9 і в 1,8-9,2 рази; фосфору в 1,7-2,3 і 1,2-2,8 рази; калію в 1,2-1,7 і 1,1-1,8 рази.

Зміни аерогідротермічного режиму ґрунтів, значне надходження органічних і мінеральних речовин, прискорення деструкційного процесу під впливом середовище-переутворюючої діяльності ссавців сприяють значному зростанню біологічної активності ґрунтів як інтегрального показника напруженості ґрунтоутворювального процесу.

Риючий та трофічний типи діяльності ссавців сприяють зростанню інтенсивності розвитку і функціонування ґрунтової мікрофлори. В місцях пориїв кількісний розвиток мікрофлори збільшується в 1,3-3,3 рази при загальному прирості у всій системі на 0,25-7,73 %. Екскреторний опад виконує функцію екологічного каталізатора розвитку мікробоценозу, в результаті чого загальна кількість мікрофлори зростає в 1,2-3,2 рази.

Зростання мікробіологічної активності супроводжується інтенсифікацією ферментативної активності ґрунтів. Під впливом риючої діяльності в ґрунтах степових лісів активність уреази збільшується на 44,6-138,2 %, інвертази - на 24,3-87,5 %, каталази - на 31,0-88,3 % при загальній ефективності по всій системі - на 0,9-3,1 %. Екскреції викликають зростання ферментативної активності в 1,1-5,0 рази, значно розширюється район охоплювання впливом (у 40-50 разів).

Активізація хімічних і біологічних процесів під впливом середовище-переутворюючої дії ссавців викликає збільшення рівня вмісту сумарної кількості вільних амінокислот та інтегрального показника біологічної активності - ґрунтового "дихання". В місцях риючої діяльності кількість амінокислот збільшується в різних системах в 1,2-2,1 рази при загальному прирості в системі на 0,1-2,3 %. Під екскреціями ці показники зростають на 14,1-99,2 % з розширенням зони впливу за межами їхнього знаходження в 16 разів. При механічному впливі ссавців на ґрунт у різних екосистемах "дихання" ґрунту інтенсифікується в 1,3-3,0 рази поряд із загальним приростом СО₂ в системі на 1,6-12,3 %. Надходження екскрецій збільшує виділення СО₂ на 21,2-128,0 %.

Середовищепереутворююча діяльність ссавців стимулює розвиток важливого блоку-зообіоти. Зростають ступінь видового різноманіття, кількісний склад і зоомаса ґрунтових безхребетних. Під впливом риючої діяльності видове різноманіття мікрозоодеструкторів - тестацид значно підвищується (в 1,3-3,75 рази). Кількісний частковий і загальний приріст їх становить 11,5-45,6 % і 0,24-1,55 %. Приріст мікро-артропод 4,6-144,0 тис. екз/м² із загальною системною ефективністю 3,6-28,7 %. Різноманіття ґрунтової мезофауни в пориях зростає в 1,5-3,8 рази, кількість сапрофагів - в 2,2-5,0; зоофагів - в 1,1-1,6; фітофагів - в 1,1-2,0 рази. Значно збільшуються різноманіття і енергетична значимість їх під дією екскрецій. Загальний приріст кіль-кісного складу і зоомаси їх у системі становить 1,1-6,4 і 1,2-7,4 %. Ці зміни супроводжуються перебудовою їхньої функціональної структури, спрямованої на інтенсифікацію ґрунтоутворювальних процесів і підвищення екологічної стійкості екосистем.

Перебудова аерогідротермічного режиму, збагачення ґрунтів на вміст органічних і мінеральних речовин, гумусу, зростання показника рН, активізація хіміко-біологічних процесів у ґрунтах, які середовищеутворювальною дією ссавців обумовлюють утворення механізмів самозахисту едафотопу від забруднення шляхом руйнування шкідливих сполучень або переведенню їх у нерухомі форми. В пориях і місцях метаболічного опаду в залежності від ступеня техногенного забруднення (слабкого, середнього, сильного) знижується вміст рухомих форм важких металів (кадмію) відповідно на 4,3-38,3 %; 10,7-53,8 %; 14,7-24,1 % і на 4,2-46,2; 10,8-48,3; 8,6-7,4 %.

Риюча та екскреторна діяльність ссавців є дійовими оздоровчими факторами, які сприяють відновленню біорізноманітності й кількісного потенціалу біодест-рукторів в умовах техногенного забруднення, що зумовлює підвищення екологічної стійкості всієї екосистеми. В забрудненому кадмієм ґрунті середовищепереутворююча роль ссавців пов'язана з відновленням, а часом і збільшенням чисельності мікрофлори (на 15,1-33,2 %). У ґрунтовій мезофауні в пориях забруднених ґрунтів біорізноманітність зростає в 1,5 рази, а під впливом екскреторного опаду відновлюється повністю. Кількісний склад та енергетична значимість зростає відповідно на 49,3-64,2 і 47,2-92,8 %.

Середовищепереутворювальна роль ссавців певною мірою забезпечує дезактивацію ґрунтового покриву і оптимізує радіаційні показники ґрунтів. Ґрунторії сприяють проникненню радіаційного забруднення в більш глибинні горизонти, а викиди ґрунту є своєрідним фактором поховання радіоактивного ґрунту. Викиди та екскреції спроможні концентрувати радіонукліди і сприяти очищенню межових ділянок. В умовах техногенного забруднення ґрунторії спроможні зменшити -радіо-активність у ґрунтовому шарі (0-40 см) на 7,2 %, а в окремих шарах - на 7,0-17,7 %.

Функціональні прояви ссавців є необхідною ланкою в загальному ланцюгу створення гомеостазу й екологічної стійкості системи. Вони підвищують екологічну стійкість системи через підтримку та поновлення біорізноманітності всього комплексу біоти, забезпечують багатоканальність консортивних та біогеоценотичних зв'язків, спроможних до взаємозамінюваності та комплементарності всіх елементів.

Середовищепереутворююча діяльність ссавців є значним додатком до біотичних чинників у прогресивному ґрунтоутворювальному процесі в степових лісах і ще одним із доказів безпідставності теорії деградації ґрунтів.

Встановлені закономірності середовищепереутворюючої ролі ссавців у ґрунтоутворенні, в утворенні механізмів біотехнологічного процесу, спрямованих на гомеостаз і підвищення екологічної стійкості системи, на процеси самоочищення та відновлення функцій біоти, можуть бути практичною основою в розробці заходів щодо охорони та оптимізації екосистем в умовах техногенезу та в розбудові екологічних моделей степових і рекультиваційних лісових систем.

СПИСОК ГОЛОВНИХ ПРАЦЬ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пахомов А.Е. Биогеоценотическая роль млекопитающих в почвообразовательных процессах степных лесов Украины: В 2 кн. - Кн. 1: Механический тип воздействия. - Днепропетровск: Изд-во Днепропетр. ун-та, 1998. - 232 с.

2. Пахомов А.Е. Биогеоценотическая роль млекопитающих в почвообразовательных процессах степных лесов Украины: В 2 кн. - Кн. 2: Трофический тип воздействия. Биотехнологический процесс становления экологической устойчивости эдафотопа. - Днепропетровск: Изд-во Днепропетр. ун-та, 1998. - 216 с.

3. Пахомов А.Е. Влияние роющей деятельности слепыша на состав почвенных животных в байрачных лесах и искусственных плакорных насаждениях Присамарья // Вопр. степного лесоведения, биогеоценологии и охраны природы: Сб. науч. тр. - Днепропетровск: ДГУ, 1979. - Вып. 9. - С. 79-85.

4. Пахомов А.Е. Влияние роющей деятельности мышевидных грызунов на физико-химические и биоценотические свойства почв степных лесов юго-востока УССР // Грызуны: Материалы 5-го Всесоюз. совещ., Саратов, 3-5 дек. 1980 г. - М.: Наука, 1980. - С. 365-366.

5. Пахомов А.Е. Роющая деятельность грызунов как средообразующий фактор в степных лесах // Грызуны: Материалы 6-го Всесоюз. совещ., Ленинград, 25-28 янв. 1983 г. - Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1983. - С. 495-496.

6. Пахомов А.Е., Булахов В.Л. Связь особенностей роющей деятельности крота с биотической структурой древостоя // Механизмы поведения: Материалы 3-й Всесоюз. конф. по поведению животных. - М.: Наука, 1983. - Т. 1. - С. 234-235.

7. Булахов В.Л., Новосел В.Н., Пахомов А.Е. Влияние роющей деятельности мышевидных грызунов на интенсивность "дыхания" почв в лесных биогеоценозах степной зоны Украины // Грызуны: Материалы 4-го Всесоюз. совещ., Ленинград, 25-28 янв. 1984 г. - Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1983. - С. 479-480.

8. Пахомов А.Е. Влияние роющей деятельности млекопитающих на аминокислотный состав почв байрачных дубрав степной Украины // Вопр. степного лесоведения и научные основны лесной рекультивации земель: Сб. науч. тр. - Днепропетровск: ДГУ, 1985. - С. 80-86.

9. Пахомов А.Е. К методике определения размерных параметров почвенных выбросов почвороев-млекопитающих // Вопр. степного лесоведения и лесной рекультивации земель: Сб. науч. тр. - Днепропетровск: ДГУ, 1986. - С. 152-154.

10. Булахов В.Л., Пахомов А.Е. Роющая деятельность млекопитающих как экологический фактор почвенных процессов в степных лесах Украины // Почвенная фауна и почвенное плодородие: Тр. 9-го Междунар. коллоквиума по почвенной зоологии. - М.: Наука, 1987. - С. 287-289.

11. Булик И.К., Пахомов А.Е. Раковинные амебы как показатель изменения почвенных свойств под воздействием роющей деятельности крота в долинных лесах степной зоны Украины // Пробл. почвенной зоологии: Материалы докл 9-го Всесоюз. совещ. - Тбилиси: Мицниераба, 1987. - С. 48-49.

12. Пахомов А.Е., Булахов В.Л., Трошина В.А. Роющая деятельность слепыша как зоогенный фактор в распределении и динамике почвенной мезофауны байрачных степных лесов УССР // Пробл. почвенной зоологии: Материалы докл. 9-го Всесоюз. совещ. - Тбилиси: Мицниераба, 1987. - С. 215-216.

13. Пахомов А.Е., Булахов В.Л., Бобылев Ю.П. Характер, величина и масштабы роющей деятельности крота в долинных лесах степной Украины // Охрана и рациональное использование защитных лесов степной зоны. - Днепропетровск: ДГУ, 1987. - С. 106-114.

14. Пахомов А.Е. Взаимосвязь роющей деятельности мелких млекопитающих с особенностями долинных лесов Украины // Мониторинговые исследования лесных экосистем степной зоны, их охрана и рациональное использование. - Днепропетровск: ДГУ, 1988. - С. 125-129.

15. Пахомов А.Е., Пилипенко А.Ф., Булахов В.Л. О возможности использования роющей деятельности млекопитающих для целенаправленного формирования почвенной мезофауны на участках лесной рекультивации земель // Биогеоценологические исследования лесов техногенных ландшафтов степной Украины. - Днепропетровск: ДГУ, 1989. - С. 167.

16. Булахов В.Л., Пахомов А.Е. Влияние экскреторной деятельности копытных на интенсивность выделения почвой СО ₂ в лесных биогеоценозах Присамарья // Антропогенные воздействия на лесные экосистемы степной зоны. - Днепропетровск: ДГУ, 1990. - С. 119-127.

17. Роль копытных в продукционных и почвообразовательных процессах степных лесов УССР /В.Л. Булахов, А.А. Губкин, А.Е. Пахомов, О.П. Бойкачева, Ю.Д. Геращенко// 5-й съезд Всесоюз. териол. о-ва АН СССР, Москва, 29 янв. -2 февр. 1990 г. - М., 1990. - Т. 2. - С. 267-268.

18. Пахомов А.Е. Величина роющей деятельности мелких млекопитающих в лесах степной зоны Украины // 5-й съезд Всесоюз. териол. о-ва АН СССР, Москва, 29 янв. -2 февр. 1990 г. - М., 1990. - Т. 2. - С. 296-297.

19. Пахомов А.Е. Влияние вытаптывающей деятельности копытных на почвенную мезофауну аренных лесов центрально-степного Приднепровья // Пробл. почвенной зоологии: Материалы докл. 10-го Всесоюз. совещ. - Новосибирск, 1991. - С. 138.

20. Хребетні як екосоціальний фактор в охороні навколишнього середовища індустріальних регіонів /В.Л. Булахов, А.А. Губкін, О.Є. Пахомов, О.А. Рева // 4-а Міжнар. конф. "Франція та Україна: науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур": Матеріали. - Т. 2, ч. 2. Екологічна культура та проблеми охорони навколишнього середовища. - Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1997. - С. 18.

21. Пахомов А.Е. Влияние роющей деятельности крота на перераспределение микроэлементов в пойменных лесных биогеоценозах степного Приднепровья // Всесоюз. совещ. по биологии насекомоядных млекопитающих, Новосибирск., 4-7 февр. 1992 г. - М., 1992. - С. 133-134.

22. Состояние видового разнообразия позвоночных степных лесов Приднепровья в условиях техногенного загрязнения /В.Л. Булахов, А.А. Губкин, А.Е. Пахомов, А.А. Рева // Питання біоіндикації: Тез. міжнар. конф. - Запоріжжя, 1998. - С. 133.

23. Зооэкологические основы лесной рекультивации шахтных отвалов /В.Л. Булахов, А.А. Губкин, А.Е. Пахомов, А.А. Рева, Л.А. Леонова // Биологические и горнотехнические проблемы рекультивации нарушенных земель и повышения их продуктивности: Материалы межрегионал. науч. -практ. конф. "Экологические проблемы аграрного производства". - Днепропетровск: Днепропетр. гос. аграр. ун-т, 1992. - С. 77.

24. Современное состояние и перспективы решения проблем зооиндикации и экотоксикологии /Ю.П. Бобылев, В.Л. Булахов, А.А. Губкин, А.Е. Пахомов // Вестн. Днепропетр. ун-та. Биология и экология. - Днепропетровск: ДГУ, 1993. - Вып. 1. - С. 83-90.

25. Пахомов А.Е. Влияние загрязнения лесных биогеоценозов Присамарья шахтными породами на интенсивность роющей деятельности крота // Вестн. Днепропетр. ун-та. Биология и экология. - Днепропетровск: ДГУ, 1993. - Вып. 1. - С. 153.

26. Пахомов А.Е., Леонова Л.А. Роющая и экскреторная деятельность млекопитающих как мелиоративный и антипрессинговый фактор в условиях интенсивного загрязнения почв // Вестн. Днепропетр. ун-та. Биология и экология. - Днепропетровск: ДГУ, 1993. - Вып. 1. - С. 154.

27. Pakhomov A. Ye. Mammalia - soil burrowers influence on copper transformation in "soil-plant" system in the steppe forests // Second international symposium ISMOM 96. Effect of mineral-organic-microorganism Interactions on Soil and Freshwater Environments. Nancy-France. 1996. - P. 101.

28. Mammalia excrete and burrowing activity as ecological factor in the system of soil protective responses under cadmium pollution /A.A. Reva, V.L. Bulakhov, A.V. Micheyev, A. Ye.Pakhomov // Second International symposium ISMOM 96. Effect of mineral-organic-microorganism Interactions on Soil and Freshwater Environments. Nancy-France. 1996. - P.103.

29. Булахов В.Л., Пахомов А.Е., Рева А.А. Состояние и перспективы охраны млекопитающих в условиях усиленного пресса техногенных факторов // Екологія та інженерія. Стан, наслідки, шляхи утворення екологічно чистих технологій: Всеукр. наук. -метод. конф., 14-16 жовтня 1996 р.: Зб. доп. - Дніпродзержинськ, 1996. - С. 47-48.

30. Структурно-функциональная организация наземных позвоночных долин малых рек степного Приднепровья в условиях усиленного антропогенного пресса /В.Л. Булахов, Ю.П. Бобылев, В.Я. Гассо, А.А. Губкин, А.Е. Пахомов, А.А. Рева, С. Н. Тара-сенко // Вестн. Днепропетр. ун-та. Биология и экология. - Днепропетровск: ДГУ, 1996. - Вып. 2. - С. 14-24.

31. Пахомов О.Є. Роль мікромамалій у формуванні едефотопного блоку в лісових біогеоценозах //"Франція та Україна: науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур": 4-а Міжнар. конф.: Матеріали. - Т. 2, ч. 2. Екологічна культура та проблеми охорони навколишнього середовища. - Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1997. - С. 49-50.

32. Хребетні як екосоціальний фактор в охороні навколишнього середовища індустріальних регіонів /В.Л. Булахов, А.А. Губкін, О.Є. Пахомов, О.А. Рева //"Франція та Україна: науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур": 4-а Міжнар. конф.: Матеріали. - Т. 2, ч. 2. Екологічна культура та проблеми охорони навколишнього середовища. - Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1997. - С. 18.

33. Pakhomov A. Ye. Rodentia - soil burrowers influence on ash content in the "soil-plant" system in the steppe oak-groves of Ukraine // Proceedings of Extended Asbstracts from the Fourth international conference on the biogeochemistry of Trance elements. June 23-26, 1997/ Clarc Kerr Campus Berkeley, California, USA, 1997. - P. 65-66.

34. Пахомов О.Є. Середовищеутворюючий вплив ссавців на біорізноманіття едафотопів лісових екосистем степового Придніпров'я // Збереження біорізноманітності в Україні: Зб. національної конф. - Київ: Егем, 1997. - С. 46-47.

35. Пахомов А.Е. Позвоночные-почворои как экологический фактор в формировании эдафотопного блока в лесных биогеоценозах степной зоны Украины // Охорона довкілля: екологічні, медичні освітянські аспекти: Матеріали Всеукр. конф. - Кривий Ріг, 1997. - Ч. 1. - С. 68-69.

36. Вплив середовищеутворюючої ролі ссавців на утворення механізму самоочищення ґрунтів від забруднення і перспективи іхнього використання /В.Л. Булахов, О.Є. Пахомов, О.В. Міхеєв, О.А. Рева // Екологічна токсикологія на порозі XXI століття: Зб. наук. праць. - Київ, 1997. - Вип. 1. - С. 27-29.

37. Пахомов А.Е. Крот (Talpa europae L., Insectivora) как зоогенный фактор, влияющий на формирование температуры почвы долинных лесов степной Украины // Вопр. степного лесоведения и лесной рекультивации земель: Межвуз. сб. науч. тр. - Днепропетровск: ДГУ, 1997. - Вып. 1. - С. 135-140.

38. Булахов В.Л., Пахомов А.Е. Роль экскреторной деятельности млекопитающих в развитии микрофлоры почв пойменных дубрав Присамарья // Вопр. степного лесоведения: Межвуз. сб. науч. тр. - Днепропетровск: ДГУ, 1997. - Вып. 1. - С. 126-134.

39. Функциональная роль высших гетеротрофов в выработке экологической устойчивости лесных биогеоценозов в условиях антропогенного пресса в степной зоне Украины /В.Л. Булахов, А.А. Губкин, А.Е. Пахомов, Ю.П. Бобылев, А.А. Рева, В.Я. Гассо, А.В. Михеев, А.Л. Пономаренко, А.Г. Компаниец // Вестн. Днепропетр. ун-та. Биология и экология. - 1997. - Вып. 3. - С. 113-119.

40. Булахов В.Л., Пахомов А.Е., Компаниец А.Г. Средообразующая деятельность позвоночных-фитофагов в системе гомеостаза почвообразовательного процесса в условиях загрязнения почв лесных насаждений выхлопными выбросами автотранспорта // Пробл. индустриальных регионов: менеджмент и экология: Материалы 3-й междунар. конф. по устойчивому развитию - Запорожье, 1998. - С. 114-116.

41. Пахомов А.Е., Грачева Л.В., Замесова Т.А. Экскреторный опад млекопитающих в системе гомеостаза почвенных процессов в условиях загрязнения почв кадмием // Экология и молодежь: Материалы 1-й Междунар. науч. -практ. конф. - Гомель, 1998. - Т. 1, ч. 2. - С. 119-120.

42. Пахомов А.Е., Подьячева И.В., Галкин А.С. Роющая деятельность микромаммалий как фактор в снижении суммарной -радиоактивности почв байрачных дубрав степных лесов Украины // Экология и молодежь: Материалы 1-й Междунар. науч. -практ. конф. - Гомель, 1998. - Т. 1, ч. 2. - С. 120-121.

43. Слепыш как зоогенный фактор формирования растительного покрова в плакорных искусственных лесных насаждениях степной зоны Украины /В.Л. Булахов, А.Е. Пахомов, Е.А. Лукацкая, Н.Е. Процко // Актуальні питання збереження та відновлення степових екосистем: Матеріали міжнар. конф. - Асканія-Нова, 1998. - С. 240-243.

44. Пахомов А.Е., Рева А.А. Значение байрачных дубрав в сохранении видового разнообразия и функционального потенциала териофауны плакорных местообитаний степного Приднепровья // Актуальні питання збереження та відновлення степових екосистем: Матеріали міжнар. конф. - Асканія-Нова, 1998. - С. 296-299.

45. Пахомов А.Е., Жуков А.В. Формирование почвенной мезофауны под влиянием педотурбационной активности микромаммалий // Вісн. Дніпропетр. ун-та. Біологія та екологія. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 1998. - Вип. 4. - С. 72-77.

46. Булахов В.Л., Пахомов А.Е., Лукацкая Е.А. Характеристика конструктивно-роющей деятельности хищных млекопитающих в заповедных байрачных и долинных лесах Присамарья // Роль охоронювальних природних територій у збереженні біорізноманіття. - Канів, 1998. - С. 268-269.

47. Pakhomov A. Ye. Mammals role as a buffer in forest protective formation // Toxicology Letters, Cuppl. 1/25. July. 1998. - P. 241.

48. Bulakhov V.L., Pakhomov A. Ye. Soil burrowers-phytophagans in the soil -radioactivity decrease // Toxicology Letters, Cuppl. 1/95. July. 1998. - P. 60-61.

49. Пахомов А.Е. Экскреторный опад млекопитающих как регулирующий фактор становления физических свойств почвы // Регуляция в живых системах: Сб. науч. тр. - Днепропетровск: ДГУ, 1998. - С. 99-101.

50. Булахов В.Л., Пахомов А.Е., Буза Л.И. Метаболический опад млекопитающих как системный фактор регуляции круговорота веществ и почвообитания в степных лесах // Регуляция в живых системах: Сб. науч. тр. - Днепропетровск: ДГУ, 1998. - С. 19-25.

51. Пахомов А.Е. Слепыш (Spalax microphtaimis Guldenstaedt, 1770, Rodentia) как экологический фактор в становлении эдафотопа байрачных дубрав степной Украины // Екологія та ноосферологія. - 1998. - Т. 4. - № 1-2. - С. 157-167.

52. Pakhomov A. Ye. Activite des mammiferens fonisseurs comme facteur de stabilization des sols forestiers // 5 Conference internationale France et Ukraine, Experience Scientifigue et pratique dans le contexte du dialogue des cultures nationales. Actes de la conference international. Dnеpropetrovsk, 1998. - P. 62.

53. Activite de formation du milieu par des animaux comme programme de science pratique dans le systeme de mesures de l'optimisation de l'environnement /V.L. Bulakhov, A. Ye.Pakhomov, A.A. Reva, E.A. Loukatskaya // 5 Conference internationale France et Ukraine, Experience Scientifigue et pratique dans le contexte du dialogue des cultures nationales. Actes de la conference international. Dnepropetrovsk. 1998. - P.71-72.

54. Булахов В.Л., Пахомов А.Е. Средообразующая деятельность млекопитающих как биотический фактор преждевременной деградации почвенного покрова степных лесов промышленного Приднепровья // Антропогенная деградация почвенного покро-ва и меры ее предупреждения: Тез. и докл. Всерос. конф. - М., 1998. - Т.2. - С. 220-221.

55. Пахомов А.Е. Охрана функциональной структуры териокомплексов в системе мер прикладной экологии в промышленных регионах // Региональные проблемы прикладной экологии: Материалы 5-й Междунар. науч. -практ. конф. - Белгород, 1998. С. 94.

56. Пахомов А.Е., Булахов В.Л., Лукацкая Е.А. Роль слепыша в формировании растительного покрова плакорных насаждений степной зоны Украины // Региональные проблемы прикладной экологии: Материалы 5-й Междунар. науч. -практ. конф. - Белгород, 1998. - С. 94-95.

57. Пахомов А.Е. Эффективность воздействия почвороев-млекопитающих на накопление суммарного количества свободных аминокислот в почвах степных лесов // Матеріали 1-ї Міжнар. конф. видавництва "Наука і освіта-98". - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. - Ч. 23. Екологія. Біологія. - С. 1001.

58. Влияние роющей деятельности микромаммалий на формирование биоразнообразия и количественного развития биоты почвенного блока в плакорно-балочных лесных экосистемах степного Приднепровья /Л.В. Грачева, Е.А. Лукацкая, В.Л. Булахов, А.Е. Пахомов // Матеріли 1-ї міжнар. конф. видавництва "Наука і освіта-98". - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. - Ч. 23. Екологія. Біологія. - С. 1002.

59. Пахомов А.Е. Влияние роющей деятельности слепыша на физические свойства почв искусственных лесных насаждений Присамарья // Биогеоценология, антропогенные изменения растительного покрова и их прогнозирование: Тез. докл. 2-го Респ. совещ. - Киев: Наук. думка, 1978. - С. 122.

60. Особенности биогеоценотической роли позвоночных животных в экстразональных лесных экосистемах степной зоны /В.Л. Булахов, А.А. Губкин, Н.Ф. Константинова, А.Е. Пахомов, Н.С. Романеев, А.А. Рева, В.П. Черныш // Тез. докл. VII Всесоюз. зоогеограф. конф. - М.: Наука, 1979. - С. 232-234.

61. Некоторые вопросы эколого-фаунистической характеристики кивсяков Присамарья /А.Ф. Пилипенко, А.Е. Пахомов, Г.Н. Ганин, А.А. Несветов // Пробл. почвенной зоологии: Тез. докл. 7-го Всесоюз. совещ. - Киев, 1981. - С. 163-164.

62. Пахомов А.Е., Григоренко О.С. К методике картографического исследования экотонического распределения роющей деятельности микромаммалий в лесных биогеоценозах степной зоны Украины // Млекопитающие СССР: 3-й съезд Всесоюз. териол. о-ва, Москва, 1-5 февр. 1982 г.: Тез. докл. - М., 1982. - С. 267.

63. Пахомов А.Е., Тырыгина Г.И. Влияние роющей деятельности крота на микрофлору почв пойменных дубрав степной зоны юго-востока УССР // Млекопитающие СССР: 3-й съезд Всесоюз. териол. о-ва: Тез. докл. - М., 1982. - Т. 1. - С. 267-268.

64. Булахов В.Л., Пахомов А.Е. Влияние фитофагов-млекопитающих на скорость минерализации подстилки в лесных биогеоценозах степной зоны Украины // Роль подстилки в лесных биогеоценозах: Тез. докл. Всесоюз. совещ., Красноярск, 14-16 сент. 1983 г. - М.: Наука, 1983. - С. 31-32.

65. Пахомов А.Е., Биленко Л.В. Влияние роющей деятельности мышевидных грызунов на микрофлору почв в экстразональных лесных биогеоценозах // Животный мир Белорусского Полесья: охрана и рациональное использование: Тез. докл. - Гомель, 1983. - С. 123-124.

66. Булахов В.Л., Пахомов А.Е. Роль микромаммалий в сукцессиях почвенной мезофауны долинных лесов степной зоны Украины // Пробл. почвенной зоологии: Тез. докл. VIII Всесоюз. совещ. - Ашхабад, 1984. - Кн. 1. - С. 45-47.

67. Пахомов А.Е., Смирнов Ю.Б. Сезонная динамика почвенной мезофауны под воздействием роющей деятельности слепыша в байрачных дубравах юго-востока Украины // Пробл. почвенной зоологии: Тез. докл. VIII Всесоюз. совещ. - Ашхабад, 1984. - Кн. 2. - С. 43-44.

68. Особенности функциональной роли позвоночных в лесных биогеоценозах степных лесов Украины /В.Л. Булахов, А.А. Губкин, Н.Ф. Константинова, О.М. Мясое-дова, В.Л. Новосел, А.Е. Пахомов, А.А. Рева, Н.С. Романеев, П.И. Товбин, С. И. Щербакова // Биогеоценологические исследования на Украине: Тез. докл. III Респ. совещ. - Львов, 1984. - С. 50-51.

69. Булахов В.Л., Пахомов А.Е. Влияние роющей деятельности млекопитающих на почвенные процессы в степной зоне Украины // IX Междунар. коллоквиум по почвенной зоологии, Москва, СССР, 16-20 авг. 1985 г.: Тез. докл. - Вильнюс, 1985. - 39 с.

70. Булахов В.Л., Пахомов А.Е. Роль млекопитающих-почвороев в условиях лесной мелиорации степной зоны Приднепровья // Животный мир Белорусского Полесья: охрана и рациональное использование: 4-я обл. итог. науч. конф.: Тез. докл. - Гомель, 1985. - С. 24-25.

71. Пахомов А.Е. Связь ферментативной активности почв с роющей деятельностью крота в аренных лесах Присамарья (УССР) // 4-й съезд Всесоюз. териол. о-ва: Тез. докл. - М., 1986. - Т. 1. - С. 311-312.

72. Опосредованное воздействие мелких млекопитающих и земноводных на микробиологическую деструкцию органического вещества в лесных биогеоценозах степной зоны УССР /В.Л. Булахов, А.Е. Пахомов, А.А. Рева, Ю.П. Бобылев // Микробиологическая деструкция органических остатков в биогеоценозе: Тез. докл. - М., 1987. - С. 16-19.

73. Булахов В.Л., Пахомов А.Е., Кульбачко Ю.Л. Влияние экскреторной деятельности мышевидных грызунов на микрофлору почв в байрачных дубравах // Животный мир Белорусского Полесья: охрана и рациональное использование: 5-я обл. итог. науч. конф.: Тез. докл. - Гомель, 1988. - Ч. 1. - С. 63-65.

74. Булахов В.Л., Пахомов А.Е. Влияние роющей деятельности большого тушканчика на почвенный покров степных и луговых экосистем Центрального Приднепровья // Тушканчик фауны СССР: Тез. Всесоюз. совещ. - Нукус.: Фан., 1988. - Вып. 2. - С. 20-22.

75. Булахов В.Л., Пахомов А.Е. Влияние роющей деятельности мелких грызунов на становление биологической активности почв байрачных дубрав степной зоны Украины // Грызуны: Тез. докл. VII Всесоюз. совещ., Нальчик, 27 сент. -1 окт. 1988г. - Свердловск, 1988. - Т. 2. - С. 109-110.

76. Кораблев А.М., Пахомов А.Е. Влияние роющей деятельности слепыша обыкновенного на количественный и качественный состав микроартропод в байрачных лесах степной зоны Украины // Грызуны: Тез. докл. VII Всесоюз. совещ., Нальчик, 27 сент. -1 окт. 1988 г. - Свердловск, 1988. - Т. 2. - С. 122.

77. Пахомов А.Е. Изменение среднесуточного температурного режима почв под воздействием роющей деятельности мышевидных грызунов в степных лесах Украины // Грызуны: Тез. докл. VII Всесоюз. совещ., Нальчик, 27 сент. -1 окт. 1988 г. - Свердловск, 1988. - Т. 2. - С. 129.

78. Булахов В.Л., Пахомов А.Е., Рева А.А. Роль мышевидных грызунов в экстразональных лесных биогеоценозах и регуляция их численности // Динамика зооценозов, проблемы охраны и рационального использования животного мира Белоруссии: Тез. докл. VI зоол. конф., Витебск, 19-21 сент. 1989 г., - Минск: Наука и техника, 1989. - С. 195-196.

79. Булахов В.Л., Пахомов А.Е., Бобылев Ю.П. Изучение роющей деятельности животных как показателя их кадастровой характеристики для прикладных целей экологии // Всесоюз. совещ. по проблеме кадастра и учета животного мира: Тез. докл. - Уфа: Башкир. книж. изд-во, 1989. - Ч. 1. - С. 10.

80. Григоренко О.С., Пахомов А.Е. Картографический метод исследования преобразования эдафотопа животными-землероями // Всесоюз. совещ. по проблеме кадастра и учета животного мира: Тез. докл. - Уфа: Башкир. книж. изд-во, 1989. - Ч. 1. - С. 107-109.

81. Bulakhov V.L., Pakhomov A. Ye. The effect of moose on the biological activity of soil and destruction processes in steppe forests of the Ukraine // Abstract of papers and posters. Third International Moose Symposium. - Syktyvkar, USSR. - 1990. - P. 59.

82. Пахомов А.Е. Использование функциональной роли млекопитающих и величины их роющей деятельности в кадастровой характеристике лесорастительных условий // Лесная типология в кадастровой оценке лесных ресурсов: Тез. докл. Всесоюз. конф., Днепропетровск, 21-25 окт. 1991 г. - Днепропетровск: ДГУ, 1991. - С. 126-128.

83. Необходимость учета роли позвоночных при проведении лесной рекультивации шахтных отвалов в условиях степной зоны Украины /В.Л. Булахов, А.А. Губкин, А.Е. Пахомов, Ю.П. Бобылев // Теория и практика решений экологических проблем в горнодобывающей и металлургической промышленности // Всеукр. науч. -практ. конф.: Тез. докл. - Днепропетровск, 1993. - С. 34-35.

84. Pakhomov A. Ye., Bulakhov V.L. Migration of some micro- and macroelements in environment under influence of cligging activity of mammals // Central and eastern European regional meeting Environmental toxicology: Pathways of anthropogenic pollutants in the environment and their toxic effect. 23-26 August 1993. Porabka-Kozubnik, Poland. - P. 82.

85. Pakhomov A. Ye., Bulakhov V.L. Trace elements migration in soil-herbaceous plant system under animals fossorial activity // Contaminated soils / Third international conference on the biogeochemistry of Trance elements. 15-19 May 1995. Paris-France. T.B. Impacts and Pathways of Exposure. B.1. 1995. Paris-France. - P.110.

86. Mouse-like rodent digging activity effect on cadmium accumulation and migration in the flooded oakeries soils in the steppe zones of Ukraine /V.L. Bulakhov, A.V. Mikheyev, A. Ye.Pakhomov, A.A. Reva // EERO-USAID. Symposium on Ecological Chemistry. Chisinau, Moldova, 1-4 October, 1995. - P. 38.

87. Михеев А.В., Пахомов А.Е. Влияние роющей деятельности мышевидных грызунов на миграцию кадмия в почвах пойменных и аренных лесов Присамарья // Устойчивое развитие: Загрязнение окружающей среды и экологическая безопасность: Тез. 1-й Междунар. науч. -практ. конф. - Днепропетровск: ДГУ, 1995. - Т. 2. - С. 55-56.

88. Пахомов А.Е. Роющая деятельность микромаммалий как индикатор степени загрязнения эдафотопа лесных экосистем промышленными выбросами химических и металлургических производств // Устойчивое развитие загрязнения окружающей среды и экологическая безопасность: Тез. 1-й Междунар. науч. -практ. конф. - Днепропетровск: ДГУ, 1995. - Т. 2. - С. 45-46.

...