Оцінка впливів на навколишнє середовище промислової діяльності дробильно-сортувального заводу ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"
Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викинутих в атмосферу забруднюючих речовин. Екологічний вплив та заходи із запобігання і зменшення негативного впливу проектованої діяльності на тваринний і рослинний світ, заповідні об’єкти.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.05.2014 |
| Размер файла | 365,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Анотація
В курсовому проекті розглядається оцінка впливів на навколишнє середовище промислової діяльності дробильно-сортувального заводу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Курсовий проект розроблений з метою зменшення викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище від дробильно-сортувального заводу. Курсовий проект містить сучасну екологічну, фізико-географічну характеристику Надвірнянського району, де розташований дробильно-сортувальний завод ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», аналіз потенційних небезпек виробничого процесу, заходи завдяки яким можливе покращення природоохоронної діяльності підприємства.
НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, ПРИРОДООХОРННІ ЗАХОДИ
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
Вступ
1. Базова частина
1.1 Загальні положення
1.2 Підстави для проведення ОВНС
1.2.1 Законодавчі акти України, що є підставою для проведення ОВНС
1.2.2 Нормативні документи, що є підставою для проведення ОВНС
1.3 Фізико-географічна характеристика
1.3.1 Геоморфологія та ландшафти
1.3.2 Метеокліматичні умови
1.3.3 Корисні копалини
1.3.4 Водні ресурси
1.3.5 Педосфера
1.3.6 Рослинний світ
1.4 Методи залучення громадськості до процесу ОВНС
1.4.1 Законодавчі акти України, щодо участі громадськості в процесі прийняття рішень
1.4.2 Заходи по залученню громадськості до процесу ОВНС дробильно-сортувального заводу
1.5 Загальні відомості про дробильно-сортувальний завод
1.6 Технологічний процес планованої діяльності
1.7 Інженерні мережі і комунікації, схема збору, очищення і видалення забруднюючих речовин
1.8 Дані про розрахункові обсяги усіх видів відходів
1.9 Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій
1.10 Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище
2. Проектна частина
2.1 Оцінка впливів на геологічне середовище
2.2 Оцінка впливів на повітряне середовище
2.2.1 Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
2.2.2 Обґрунтування даних про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
2.2.3 Заходи, які регулюють викиди в період особливо небезпечних метеорологічних умов
2.2.4 Розрахунок і аналіз величин приземних концентрацій забруднюючих речовин забруднюючий атмосфера екологічний підприємство
2.2.5 Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викинутих в атмосферу забруднюючих речовин
2.2.6 Методи і засоби контролю за станом повітряного басейну
2.2.7 Аналіз шумового впливу
2.2.8 Заходи по запобіганню та зменшенню впливу на атмосферне повітря
2.3 Оцінка впливів на водне середовище
2.3.1 Коротка характеристика поверхневого та підземного водного середовища
2.3.3 Водопостачання та водовідведення на об'єкті
2.3.4 Заходи по охороні і раціональному використанню водних ресурсів
2.4 Оцінка впливів на ґрунтовий покрив
2.4.1 Загальна характеристика ґрунтового покриву
2.4.2 Оцінка екологічного впливу та заходи по запобіганню та зменшенню негативного впливу проектованої діяльності на ґрунтовий покрив
2.5 Оцінка впливів на рослинний та тваринний світ, заповідні об'єкти ґрунтовий покрив
2.5.1 Загальна характеристика рослинного покриву та тваринного світу
2.5.2 Оцінка екологічного впливу та заходи по запобіганню та зменшенню негативного впливу проектованої діяльності на тваринний і рослинний світ і заповідні об'єкти
2.6 Характеристика навколишнього соціального і техногенного середовищ і оцінка впливів на них
2.7 Комплекс природоохоронних заходів
2.7.1 Охоронні заходи
2.7.2 Захисні заходи
2.7.3 Відновлювальні заходи
2.7.4 Компенсаційні заходи
2.8 Оцінка ризику планової діяльності на навколишнє середовище
2.9 Заява про екологічні наслідки
Висновки
Перелік посилань на джерела
Вступ
Сучасна цивілізація здійснює небачений тиск на природу. Забруднення природного середовища промисловими викидами шкідливий вплив на людей, тварин, рослин, ґрунт, будинки і спорудження, знижує прозорість атмосфери, підвищує вологість повітря, збільшує число днів з туманами, зменшує видимість, викликає корозію металевих виробів.
Забруднення атмосфери має локальний характер, але за рахунок постійного переміщення повітряних мас шкідливі викиди можуть поширюватися на значну відстань, з однієї держави в іншу, з одного материка на інший. Велика частка забруднень навколишнього середовища пов'язана з промисловими підприємствами. Вид забруднювача та масштаби викидів залежать від технології процесів, потужності підприємства, культури виробництва, наявності та стану експлуатаційного обладнання для очистки шкідливих викидів.
Тому, курсовий проект стосується вивчення впливу на стан атмосферного повітря промислової діяльності дробильно-сортувального заводу продуктивністю 50,0 тис м3 в рік ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття».
Курсовий проект розроблений на основі технічних, технологічних, соціально-економічних рішень, прийнятих і викладених у розділах проектної документації.
Основним завданням розробки курсового проекту є:
- визначення складу, кількості і параметрів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими джерелами викидів;
- визначення комплексу заходів, спрямованих на скорочення забруднюючих викидів в атмосферу;
- визначення степеня впливу викидів проектованого об'єкту на забруднення атмосфери на межі санітарно-захисної зони;
- визначення збитків викидами забруднюючих речовин в атмосферу.
1. Базова частина
1.1 Загальні положення
Офіційно нормативне (встановлене Державними будівельними нормами України А.2.2-1-2003) визначення терміну ОВНС при проектуванні: “Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) - визначення масштабів та рівнів впливів проектної діяльності на навколишнє середовище, заходів по запобіганню або зменшенню цих впливів, прийнятності проектних рішень з екологічної точки зору”.
Офіційно нормативне (встановлене Державними будівельними нормами України А.2.2-1-2003) визначення терміну ОВНС при проектуванні: “Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) - визначення масштабів та рівнів впливів проектної діяльності на навколишнє середовище, заходів по запобіганню або зменшенню цих впливів, прийнятності проектних рішень з екологічної точки зору”.
Матеріали ОВНС повинні піддаватися перевірці - мати у своєму складі точні посилання на джерела інформації, документи та базисні дані і т.п., які використовувалися при їх підготовці, тобто відповідати критерію відтворюваності зроблених на їх базі висновків.
В основу цього ОВНС покладений Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264, ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд", а також вимоги діючих нормативних документів і інструкцій.
1.2 Підстави для проведення ОВНС
Нормативне визначення терміну ОВНС при проектуванні (наведено у ДБН А.2.2-1-2003) звучить так: «Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) - це визначення масштабів та рівнів впливів проектної діяльності на навколишнє середовище, заходів по запобіганню або зменшенню цих впливів, прийнятності проектних рішень з екологічної точки зору».
Матеріали ОВНС повинні піддаватися перевірці - мати у складі точні посилання на дані, які використовувались при підготовці, тобто відповідати критерію відтворюваності зроблених на їх основі висновків.
ОВНС в Україні - це комплексний прогноз змін стану довкілля, на підставі аналізу впливів запланованої діяльності з врахуванням всіх попереджувальних і захисних заходів.
Виконання ОВНС в Україні містить такі етапи:
1) Рішення інвестора про будівництво (або оцінка діючого об'єкту).
2) Попередні інвестиційні дослідження (попередня оцінка впливів об'єкта на навколишнє середовище, складання заяви про наміри, завдання на розробку матеріалів ОВНС, складання заяви про наміри, завдання на розробку матеріалів ОВНС; розробка матеріалів ОВНС, складання заяви про екологічні наслідки діяльності; екологічна експертиза матеріалів ОВНС).
3) Проектування (при потребі).
4) Будівництво (при потребі).
5) Експлуатація (оцінка ефективності природоохоронних і захисних заходів. Що передбачені в матеріалах ОВНС, уточнення матеріалів ОВНС).
Підставою для проведення ОВНС є визначення впливу підприємства на навколишнє середовище.
1.2.1 Законодавчі акти України, що є підставою для проведення ОВНС
Обов'язковість здійснення процесу ОВНС визначена у законі України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.91р. (ст. 52) та у Законі України «Про екологічну експертизу» від 09.02.95 (ст. 8, 15, 36). Звичайно, без законодавчо закріплених питань, що регламентують стосунки в галузі питань охорони навколишнього середовища процес оцінки впливу на довкілля було б здійснювати набагато важче, кожна з процедур ОВНС повинна базуватись на певних законодавчих актах:
Основні з них наведені нижче:
1 Конституція України від 28.06.1996р;
2 Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996р;
3 Закон України «Про трубопровідний транспорт» від 15.05.1996р;
4 Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1996р та зміни для нього;
5 Закон України «Про тваринний світ» від 16.03.1993р;
6 Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1996р;
7 Закон України «Про ратифікацію Конвенції про охорону біологічного різноманіття» від 24.02.1994р;
8 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994р;
9 Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992р;
10 Кодекс України «Про надра» від 31.08.1994р;
11 Лісовий кодекс України від 21.01.1994р;
12 Земельний кодекс України від 13.03.1992р.
1.2.2 Нормативні документи, що є підставою для проведення ОВНС
Екологічна політика, що формується екологічним законодавством України, практично впроваджується у життя через комплекс нормативних та інструктивно-методичних документів, зокрема і для питань, що розглядаються в процесі оцінки впливу на навколишнє середовище.
В умовах України такими документами є державні будівельні норми, інструкції, що визначають вимоги до процедури ОВНС, різноманітні ГОСТ, СНіП, ОСТ в залежності від того вплив якого об'єкту досліджується [1].
Так як Україна має необхідний перелік документів, що постійно вдосконалюються і доповнюються новими розробками, то процедури ОВНС можна деталізувати у відповідності до різних видів документацій.
Практично, наявність таких документів забезпечує повноцінне та ефективне впровадження процедури ОВНС:
- Державні будівельні норми України (ДБН А.2.2.-1-2003). Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд.
- ОНД-86 «Інструкція про порядок розгляду погодження і експертизи повітроохоронних заходів і видача дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу по проектним рішенням», Москва, Гідрометеовидав, 1998р.
1.3 Фізико-географічна характеристика
Дробильно-сортувальний завод ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття знаходиться в південно-західній частині межиріччя Бистриці Солотвинської та Прута на північно-східному схилі Українських Карпат. Адміністративно завод знаходиться в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на відстані 10 км від районного та 35 км від обласного центрів. Добратися до району можна по автомобільним асфальтованим дорогам сполученням Надвірна-Битків, НадвірнаПасічна.
В районі робіт існує добре розвинута нафтогазовидобувна інфраструктура - біля 180 діючих свердловин, прокладені газо-, нафто- та водопроводи загальною протяжністю понад 500 км, ґрунтові та асфальтовані дороги (протяжністю біля 100 км), лінії електропередач (приблизно 100 км).
1.3.1 Геоморфологія та ландшафти
Рельєф в долині р.Бистриця Надвірнянська де планується впровадження запропонованої діяльності генетично та історично дуже різноманітний і вимагає поділу на низку геоморфологічних областей і районів. Згідно фізико-географічного районування басейн ріки Бистриця Надвірнянська знаходиться в лісостеповій зоні і протікає по двох фізико-географічних провінціях:
- Західно-Українська провінція, Прут-Дністровська область, Припрутський район, де протікає частина головної притоки Бистриці Надвірнянської - Ворони в районі смт.Тисмениця.
- Українські Карпати, де знаходиться майже весь басейн Бистриці Надвірнянської і проходить по Вододільно-Верховинській області, району внутрішніх Горган і Ворохто-Путильського низькогір'я (витік ріки). Далі протікає по області Зовнішніх Карпат, підобласті Скибових Карпат, районах Скибових (Зовнішніх) Горган і крайового низькогір'я вздовж по річці до м.Надвірна. Від Надвірної і до гирла ріки (с.Угринів) Бистриця Надвірнянська протікає по фізико-географічній області Передкарпаття, Бистрицькому району (Бистрицька улоговина).
Басейн р.Бистриці Надвірнянської знаходиться в межах флювіально-акумулятивного рельєфу Передкарпаття (нижня частина басейну), Передкарпатського низькогір'я та гірського рельєфу Скибової зони Карпат.
Рельєф верхньої частини басейну типовий для середніх по висоті гір з правильним розміщенням хребтів, що простягаються з північного заходу на південний схід, і округлими вершинами висотою більше 1000 м. На гірську частину басейну приходиться біля 30% його площі. В передгір'ях Карпат рельєф хвилястий, висота окремих холмів 400-600м. Нижня частина, що лежить в Івано-Франківській котловині, рівнинна з відмітками 240-340 м абс. Поверхня басейну розчленована глибокими річковими долинами, ярами і балками, сітка яких досягає 1-1.25 км/км2.
Верхня частина басейну займає частину району крайового низькогір'я, яке охоплює низькогірно-улоговину смугу північно-східного краю зовнішніх Карпат шириною 4-10 км.
По густоті горизонтального розчленування рельєф Скибової зони Карпат належить до значно розчленованого (віддаленість ліній вододілів від тальвегів ерозійних форм 100-500 м, по глибині вертикального розчленування до середньорозчленованих (250-500 м), по крутизні земної поверхні до гористого та гірського (70-240 м).
Північна частина Надвірнянського передгір'я являє собою сильно розмиту поверхню шостої тераси, залишками якої є височини, піднесені на висоту 450-500 м. Південна частина передгір'я прилягає до Карпат і відзначається абсолютними висотами більше 550 м, великою глибиною і густотою розчленування. Вище м.Надвірна басейн р.Бистриця-Надвірнянська знаходиться в межах Карпатських гірських ландшафтів. Один з них - Битківське низькогір'я.
1.3.2 Метеокліматичні умови
В формуванні клімату досліджуваної території велику роль відіграють Карпати, які відрізняються своєрідним розподілом метеорологічних елементів і яскраво вираженою вертикальною зональністю. З підвищенням висоти місцевості понижується температура повітря, зростає його вологість та збільшується кількість опадів. Сніг випадає частіше, збільшується період залягання снігового покриву. Наявність великої кількості на досліджуваній ділянці долин і ярів впливає на накопичення сонячної радіації і викликає нерівномірне прогрівання земної поверхні, змінює напрямок та швидкість вітру.
Територія родовища знаходиться в зоні дії повітряних мас, які пересуваються з Арктики і Атлантики. В цілому клімат досліджуваної території помірно-континентальний з відносно м'якою зимою і вологим помірно-теплим літом. Розрахунки основних метеокліматичних параметрів для досліджуваної території проводились методом трикутника по найбільш репрезентативним найближчим метеостанціям - м.Івано-Франківськ та м.Яремче.
Радіаційний баланс складає 43-48 ккал/рікхсм2. З збільшенням висоти місцевості він зменшується: взимку за рахунок збільшення витратної частини, що обумовлено значною відбиваючою властивістю снігу, влітку у зв'язку з зменшенням прихідної частини за рахунок великої хмарності.
Найбільш теплий місяць - липень, найбільш холодний - січень. Середньомісячна та річна температури повітря наведені в таблиці 2.1. Вертикальні градієнти середньомісячної температури (в 0С на 100 м висоти) складають в січні - 0,46 0С, в липні 0,7 0С.
Найбільш різкі пониження температури повітря пов'язані з вторгненням холодного повітря з північних широт і подальшим охолодженням в стаціонарних антициклонах. За таких умов, температура повітря може знижуватись до -32--33 0С. Абсолютний мінімум температури повітря представлений в таблиці 1.1 і може характеризувати несприятливі для народного господарства температурні аномалії. Зима на досліджуваній території порівняно м'яка, характеризується частим повторюванням похмурої погоди, відносно високим фоном температури та високою вологістю повітря. Літо тепле, тривале і вологе. Переважаюча частина опадів випадає в літні місяці. Динаміку місячних сум атмосферних опадів характеризує таблиця 1.2. В середньому за холодний сезон (листопад-березень) випадає 245 мм опадів, за теплий 716 мм.
Таблиця 1.1
Температурні параметри повітря (оС)
|
Показники |
Місяці |
Рік |
||||||||||||
|
І |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
|||
|
середня температура |
-4,8 |
-3,5 |
1,1 |
6,9 |
12,7 |
15,8 |
17,8 |
17 |
13 |
7,9 |
2,2 |
-1,8 |
7 |
|
|
мінімум температур |
-33 |
-32 |
-29 |
-11 |
-3 |
0 |
4 |
2,5 |
-3 |
-18,5 |
-21,5 |
-28 |
-33 |
|
|
максимум температур |
16 |
18 |
25 |
30 |
31 |
34 |
35 |
37 |
35 |
27 |
27 |
17 |
37 |
Таблиця 1.2
Середньобагаторічні суми атмосферних опадів (мм)
|
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
|
|
43 |
46 |
46 |
73 |
100 |
142 |
136 |
119 |
76 |
70 |
63 |
47 |
961 |
Середні суми опадів і, особливо, їх екстремальні значення характеризуються великою мінливістю з року в рік. Тому, для більш повної характеристики режиму зволоження досліджуваної території та умов, за якими спостерігаються небезпечні і навіть катастрофічні природні явища, в таблицях 1.3 і 1.4 наведені дані про повторюваність опадів різних градацій та сум опадів різної вірогідності (за даними статистичної обробки результатів спостережень на метеостанції м.Яремча включаючи 2008 рік).
Таблиця 1.3
Кількість днів з опадами різної величини
|
Місяць |
Опади в мм |
|||||||
|
> 0,1 |
>0,5 |
>1,0 |
>5,0 |
>10,0 |
>20,0 |
>30,0 |
||
|
I |
14 |
10,2 |
8,6 |
2,2 |
0,7 |
0,1 |
0 |
|
|
II |
14 |
10 |
8 |
2,2 |
0,8 |
0,1 |
0,1 |
|
|
III |
14,7 |
10,6 |
8,5 |
2,7 |
0,6 |
0,2 |
0 |
|
|
IV |
14,1 |
10,8 |
9,3 |
4 |
1,4 |
0,3 |
0,2 |
|
|
V |
17,6 |
15 |
13,3 |
7,2 |
3,7 |
1,2 |
0,4 |
|
|
VI |
17,9 |
15,3 |
13,5 |
7,5 |
4,2 |
1,6 |
0,8 |
|
|
VII |
16,2 |
13,6 |
12,6 |
7,2 |
3,8 |
1,6 |
0,6 |
|
|
VIII |
14 |
11,5 |
10,2 |
5,9 |
3,2 |
1,4 |
0,6 |
|
|
IX |
11,8 |
10,1 |
8,8 |
4 |
2,4 |
0,9 |
0,4 |
|
|
X |
10,5 |
8 |
6,7 |
2,4 |
1,4 |
0,5 |
0,05 |
|
|
XI |
12,7 |
9,7 |
8,2 |
2,8 |
1,2 |
0,3 |
0 |
|
|
XII |
12,9 |
9,4 |
7,9 |
2,5 |
0,7 |
0 |
0 |
|
|
Рік |
170 |
134 |
115 |
51 |
24 |
8 |
3 |
Таблиця 1.4
Добові опади різної забезпеченості за теплий період року (мм)
|
0,1% |
0,5% |
1% |
2% |
5% |
10% |
20% |
39% (1 раз на два роки) |
63% (щорічно 1 раз) |
86% (2 рази на 1 рік) |
Найбільший спостережений максимум |
|
|
352 |
266 |
232 |
200 |
152 |
118 |
86 |
56 |
38 |
30 |
173 |
Кількість посушливих днів з вологістю повітря менше 30% складає в середньому 8 днів на рік. Самі довгі періоди без дощів спостерігаються восени. Середній максимум тривалості бездощового періоду - 30 днів спостерігається один раз на 4 роки. Ці дані необхідно враховувати при розрахунках допустимого рівня забруднення навколишнього середовища. Сніговий покрив на досліджуваній території спостерігається в середньому на протязі 79 днів. Середня висота снігового покриву 30 см, найбільша - 50 см. Глибина промерзання ґрунту по максимуму може досягати 57 см. Спостереження за сніговим покривом на маршруті с.Пасічна - витік р.Бистриця-Надвірнянська наведені в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5
Снігомірна зйомка району с. Пасічна
|
Висотна зона |
Кількість вимірів висоти/ щільності |
Висота снігового покриву, см |
Щільність снігу, г/см3 |
Запас води, мм |
|||
|
середня |
найбільша |
найменша |
|||||
|
500-600 |
21/3 |
33 |
36 |
30 |
22 |
73 |
|
|
23 |
26 |
17 |
23 |
53 |
|||
|
600-700 |
84/8 |
27 |
26 |
17 |
23 |
53 |
|
|
23 |
36 |
18 |
21 |
57 |
Вітровий режим описуваної території визначається умовами загальної циркуляції атмосфери та особливостями рельєфу. Тут переважають вітри південно-західного та північно-східного напрямків, що обумовлено долинною циркуляцією вітрів згідно напрямку простягання долини р.Бистриця-Надвірнянська. Середня річна швидкість вітру складає біля 2 м/с. Повторюваність напрямків вітру та штилів щомісячно витримана. Для досліджуваної території характерні місцеві вітри, які визначаються особливостями рельєфу: фени та гірсько-долинні вітри. Фен має переважно південно-західний напрямок і часто спостерігається на протязі холодного півріччя.
До небезпечних явищ погоди належить сильний вітер зі швидкістю 15 м/с і більше. Він може викликати вітровали лісу, супроводжуватись випадінням снігу, що обумовлює снігові заноси. За умов відкладання льоду на проводах та деревах сильний вітер збільшує навантаження на лінії зв'язку та електропередач, викликає їх обрив. Для народного господарства небезпечні шквалисті підсилення вітру, які часто бувають при зливових і грозових явищах в теплий період року. Повторюваність небезпечних атмосферних явищ при сильному вітрі для досліджуваної території наступна: хуртовина - 43%, ожеледиця - 2%, дощ - 18%, злива - 36%, гроза - 1%.
Характеристики повітряних мас над районом досліджень, яка визначає розсіювання забруднюючих шкідливих викидів в приземному шарі атмосфери надана у таблиці 1.6.
Таблиця 1.6
Характеристика місцевих фізико-географічних і кліматичних умов, які визначають розсіювання шкідливих викидів в атмосферу
|
Назва параметру |
Значення |
|
|
Географічна широта, градус північної широти |
480 |
|
|
Рельєф місцевості |
передгірський |
|
|
Коефіцієнт рельєфу місцевості |
2 |
|
|
Середня максимальна температура повітря найбільш жаркого місяця, 0С |
37 |
|
|
Середня максимальна температура повітря найбільш холодного місяця, 0С |
-33 |
|
|
Коефіцієнт, який залежить від температури стратифікації атмосфери, яким визначаються умови вертикального і горизонтального розсіювання шкідливих речовин атмосферного повітря |
200 |
|
|
Середньорічна роза вітрів, % |
||
|
Північ |
8 |
|
|
Північний захід |
25 |
|
|
Схід |
2 |
|
|
Південний схід |
1 |
|
|
Південь |
17 |
|
|
Південний захід |
42 |
|
|
Захід |
13 |
|
|
Північний захід |
2 |
|
|
Швидкість вітру (за середніми багаторічними даними) повторення перевищень якої становить 5%, м/с |
25 |
1.3.3 Корисні копалини
Вся територія Надвірнянського району вкрита товщею осадових порід, тому майже всі корисні копалини в її межах осадового походження. Більшість родовищ осадових корисних копалин органічного і хімічного походження.
Одним з найважливіших видів корисних копалин у районі є нафта. Родовища нафти розміщені вздовж південно-західного краю внутрішньої зони передкарпатського крайового прогину на глибинах 2500-2700 м.
Одним з найбільших родовищ передкарпатської нафтогазоносної провінції є Битківське нафтогазове родовище, яке розташоване на південь від Надвірної. Нафта має досить високий відсоток парафінів (7,2-13,8%, незначний вміст сірки (0,4-0,5%). Промислова розробка нафто-менілітової серії розпочата в 1957 році.
Поклади природного газу і газоконденсату пов'язані з пісковиками еоценового відділу палеогенової системи. Одні з найбільших родовищ -Надвірнянський і Гвіздівський, які поки що не розробляються.
У Надвірнянському районі відомі дрібні рудні прояви металічних корисних копалин. На деяких з них проводився видобуток окислених залізних руд (Дора). Незначні поклади залізних руд є біля села Пасічна.
З виявлених в сучасних алювіальних відкладах галькою родокрозиту розміром 1-12 см пов'язані марганцеві прояви в долині річки Лючка.
Особливої уваги з точки зору мінеральності заслуговують пістрявоколірні відклади палеогену в Скибовій зоні (околиці м.Яремча). За даними хімічних аналізів, вміст міді в них складає 0,5-0,65%. Незначні поклади малахіту є в урочищі Потоки поблизу Надвірної.
Велике значення мають поклади кухонної та калійної солей в околицях Делятина, запаси яких поступаються перед запасами Калуського родовища.
З давніх часів тут відомі розробки кухонної солі. Соляні бані діяли в Делятині, Ланчині, Красній, Заріччі, Білих Ославах, Середньому Майдані, де на початку 20 ст. виварювалось до 25 тис.тонн солі щорічно. Джерело соляного розчину є в селі Молодьків. На території району є багато джерел мінеральних вод (сірководневі) с.Бистриця, урочище Салатрук, урочище Довжинець.
1.3.4 Водні ресурси
Поверхневі води Надвірнянського району представлені в основному ріками. Майже вся територія району зрошується водами притоки Дністра - Бистриці Надвірнянської.
Річка Бистриця Надвірнянська має 23 притоки, довжиною більше 10 км, загальна довжина яких 526 кілометрів. Коефіцієнт густоти сітки (без врахування рік з довжиною менше 10 км) складає 0,33 км/км2. Падіння річки 1348 м, середньозважений похил 5,4 м/км. Власний стік річки зарегульований.
Долина Бистриці Надвірнянської ерозійно-акумулятивна і пересікає I, II, IІІ, IV, V i VI тераси Дністра, слабозвивиста, біля витоку являє собою ущелену з вузьким (1-2м) дном, зайнятим потоком. Поступово вона розширюється, досягаючи біля с.Пасічна 800 м, і набуває V-подібної форми, з крутими, випуклими, сильно розчленованими схилами, а нижче с.Пасічна стає трапецевидною, шириною до 2.5 км.
Ріка Бистриця Надвірнянська має довжину 94 км, в межах Надвірнянського району - 80 км. Площа водозабору 2580 км2. Бере початок на висоті 1600 м. Найбільші притоки - Ворона, Стримба, Червлена, Салатрук, Довжинець.
Другою річкою району є Ворона. У межах району протікає вона в північно-східній частині. Річка протікає через територію ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", який часто викидає відходи у ріку. На захід від с. Пасічна, в околицях с. Бухтівець, є водоспад на р. Бухтівець висотою більше 8 м.
Великих озер у районі немає. У високогір'ї є озера: Безіменне, на висоті 1700 м, площею - 0,2 га та Несамовите - 1750 м і площею - 0,5 га. Ці озера льодовикового походження.
1.3.5 Педосфера
У межах Надвірнянського району виділяють такі основні типи ґрунтів: дерново-підзолисто-глейові, дернові, дернові та лучні ґрунти річкових долин, бурі гірсько-лучні, буроземно-підзолисті, гірсько-лісові, буроземні.
Найбільш поширені є бурі гірсько-лісові ґрунти (буроземи) займають гірську частину району. Вони створювались під ялиновими, ялицевими і буковими лісами, їх потужність 3 -20 см. Землі на цих ґрунтах малопродуктивні.
Північна-східна частина району дерново-підзолисті глейові ґрунти. Вони бідні на гумус. Потужність 1-2 до 20-25 см. Вони не придатні до сільськогосподарського використання. Буроземно-підзолисті на висоті 400-600 м, вони більш-менш придатні для сільськогосподарського використання.
Гірсько-лучно-буроземні - на висоті 1500 м над рівнем моря.
Дернові, лучні, болотяні, торфяністо-болотяні ґрунти низьких терас поширені в перших двох надзаплавних терасах Бистриці Надвірнянської і Ворони. Основна перевага: залягають на вирівняних ділянках, які не зазнають ерозії. Тому, вони інтенсивно використовуються в сільському господарстві.
1.3.6 Рослинний світ
На рівнинних частинах району ростуть яблуні, груші, вишні, черешні, сливи, грецькі горіхи, смородина, аґрус, пшениця, жито, овес, ячмінь, льон довгунець, кукурудза, картопля, помідори, огірки, кормовий буряк, морква, капуста. Для рослинності району характерна також вертикальна зональність.
Передгірський пояс (до 400 - 500 м) характерні луки, височини, де домінує бук, домішується дуб, граб, сосна, ялиця біла, осика, верба, береза. До підліску входить ліщина, калина, бузина, шипшина, глід, черемха. Трав'яний покрив: осоки волосисті, моренка запашна, лісова фіалка, яглиця звичайна, папороть.
Нижній гірський пояс (500-600 - 1200-1300м) розповсюджені переважно букові і мішані смереково-ялицево-букові ліси. В підлісся входять: малина, жимолость, шипшина, вовче лико. Трав'яний покрив: моренка запашна, вороняче око, анемона, орляк звичайний.
Верхній лісовий пояс (1200-1300 - 1500 м) займають переважно смерекові ліси. Підлісок майже відсутній. В трав'яному покриві панують ожина лісова, чорниця.
Субальпійського поясу (1500-1800 - 1850 м) характерна високогірні луки, різнотрав'я яких утворюють апемона дібровна, щучник зернистий, медунка неясна, осот, тонконіг, чебрець. Також зустрічаються зарості гірської сосни, вільхи зеленої, ялівця сибірського.
Альпійський пояс (вище 1800-1850 м) представлений невеликими ділянками на найвищих вершинах Карпат. Рослинність - гілокоміум блискучий, плевроциум Шребера.
Рослинний світ Надвірнянщини також багатий на рідкісні ендемічні види: едельвейс альпійський, рододендрон східнокарпатський, родіола рожева,та інші.
1.4 Методи залучення громадськості до процесу ОВНС
Одним із завдань, щодо проекту ОВНС є вивчення екологічного стану місцевості та прогноз можливих впливів (або впливів, які існують) діяльності дробильно-сортувального заводу на навколишнє середовище із залученням громадськості на всіх етапах ОВНС.
Перший крок - це збирання і аналіз інформації, який повинен бути відкритим і зрозумілим. Далі ця інформація розповсюджується для того, щоб громадськість змога прийняти рішення. Застосовують такі механізми, при яких громадськість може давати зауваження і отримувати на них відповідь.
Існує кілька шляхів залучення громадськості до процесу прийняття рішення: офіційні громадські слухання, неформальні збирання, «дні відкритих дверей», громадські ради, письмова інформація, прес-релізи, радіоповідомлення і т. п. Тобто такі заходи за яких люди зможуть висловити своє ставлення.
1.4.1 Законодавчі акти України, щодо участі громадськості в процесі прийняття рішень
Конституція України містить такі екологічні права громадян та обов'язки держави, щодо забезпечення цих прав: стаття 50: «Кожний має право на безпечне для життя та здоров'я навколишнє середовище і на повернення завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан навколишнього середовища, якості харчових продуктів, та предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація не може бути ніким засекречена».
Інші права, які стосуються участі громадськості у прийнятті рішень говорять:
- громадяни мають право на свободу об'єднань в політичні партії та громадські організації (ст. 36);
- громадяни мають право на мирні збори без зброї, а також право проводити мітинги, збори, процесії і демонстрації, попередньо повідомивши органи виконавчої влади або органи самоврядування (ст. 39).
- кожний має право на повернення за рахунок держави або органів місцевого самоврядування моральних або матеріальних втрат, що спричинені прийняттям незаконних рішень, дій або обхід органів державної влади або їх представників (ст. 56).
В законі України «Про екологічну експертизу», в статті 16 сказано: «Громадська екологічна експертиза може здійснюватись в будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань.
Громадська екологічна експертиза може здійснюватись одночасно з державною екологічною експертизою шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів громадських організацій чи інших громадських формувань».
Закон України «Про звернення громадян» (02.10.1996 р.) визначає форми звернень, порядок їх надання і розгляду, строки і т. п.
Конкретні положення, що стосуються участі громадськості в процесі прийняття рішень, екологічного значення існують і в інших законах: Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (25.06.91р.), Законі України «Про власність» (07.02.91р.), Законі України «Про екологічну експертизу» (09.02.95р.) та інших.
В процесі Державної екологічної експертизи майже не враховується думка громадськості, відсутнє належне інформування (хоча і передбачене в законі). Для покращення цієї ситуації необхідно забезпечити виконання законодавства у сфері інформування та участі громадськості.
Громадськість також інформують про:
- характер можливих рішень або проект рішення;
- державний орган, що відповідає за рішення;
- процедуру, включаючи, яким чином і коли така інформація може надаватися;
- про початок процедури;
- про можливості участі громадськості;
- про час і місце будь-якого запланованого громадського спілкування;
- про наявність державного органу, в якому можна отримати інформацію, та про те, коли інформація буде передана на розгляд громадськості.
1.4.2 Заходи по залученню громадськості до процесу ОВНС дробильно-сортувального заводу
При проведенні оцінки впливів на навколишнє середовище дробильно-сортувального заводу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» необхідно залучити громадськість на всіх етапах процесу для того, щоб процес ОВНС був відкритим і демократичним, та для того, щоб визначити думку громадськості щодо запропонованої діяльності. Робота, що має проводитись повинна відповідати нормам українського законодавства та досвіду західних держав.
Заходи, по участі громадськості, що повинні здійснитись під час проведення ОВНС, а саме:
- створення Громадської дорадчої ради (ГДР), що координує роботи по залученню різних верств населення;
- проведення первинних громадських слухань проекту, для встановлення тих питань і проблем, які необхідно вивчити під час процесу ОВНС. Слухання «Заяви про наміри», що є однією з підстав для проведення процесу ОВНС;
- створення інформаційних пунктів по проекту для того, щоб забезпечити постійний та вільний доступ до інформації всіх зацікавлених осіб;
- повідомлення у місцевих засобах масової інформації для того, щоб інформувати громадськість про хід ОВНС;
- проведення слухань «Чорнового варіанту ОВНС», а згодом і «Заключного звіту ОВНС» про підсумки роботи.
Інформації щодо первинних громадських слухань повинна опублікуватися у місцевих засобах масової інформації.
1.5 Загальні відомості про дробильно-сортувальний завод
Дробильно-сортувальний завод розташовується на землях Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області. Територія зайнята пасовищами. Робочий проект передбачає будівництво (рис.1.1):
- розвантажувального майданчика з підпірною залізобетонною стінкою;
- металічного бункера з пластинчатим живильником;
- агрегату грохочення і сортування ГІЛ-42;
- агрегату середнього дроблення СМ-739 (СМД-186);
- агрегату дрібного дроблення і сортування СМ-740 (СМД-187);
- агрегату грохочення і сортування ГІЛ-43;
- стрічкових транспортерів В-800 і В-500;
- класифікатора піску КСП-12;
- шламовідстійника;
- складів готової продукції;
- проміжних складів готової продукції;
- проміжного складу піщано-гравійної суміші.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 1.1 Ситуаційна схема дробильно-сортувального заводу
Проектом передбачається майданчик під будівництво дробильно-сортувального заводу площею 2,0 га на землях Пасічнянської сільської ради Надвірнянської району Івано-Франківської області.
Для нормального функціонування проектованого об'єкту необхідно 66158,3 м3/рік піщано-гравійної породи. Площа земельної ділянки для будівництва заводу - 2,0 га.
1.6 Технологічний процес планованої діяльності
Технологічний процес включає в себе операції по прийому сировини двох стадійного дроблення, попереднього і кінцевого грохочення з промивкою, класифікація на пісок і відходи, а також складування готової продукції на відкритих конусних складах і відвантаженням її на автотранспорт.
Технологічна схема процесу наступна. Піщано-гравійна порода автотранспортом подається в прийомний бункер, днищем якого є пластинчатий живильник, передається на грохот з ситом 40х40 мм для попереднього сортування. Фракція розміром більше 40 мм безпосередньо з грохота поступає в агрегат середнього дроблення СМД-186 з шириною вихідної щілини 40 мм, а фракція менше 40 мм стрічковим транспортером В800 транспортується на грохот кінцевого грохочення і промивки.
Продукт після агрегату середнього дроблення транспортером В500 подається на агрегат дрібного дроблення через вмонтований в нього грохот ГСС-32 з ситом 20х20 мм. Фракція більше 20 мм йде на дроблення в дробарку з вихідною щілиною 12 мм, а фракція 0-20 мм поступає на той же транспортер В 800, яким передається на агрегат кінцевого грохочення, промивки і сортування.
Продукт дроблення агрегату дрібного дроблення через грохот ГСС-32 транспортером В800 поступає на агрегат кінцевого грохочення, промивки і сортування.
На агрегаті кінцевого грохочення, промивки і сортування проходить промивка продукту водою і розділ на фракції 0-5 мм, 5-10 мм, 10-20 мм, 20-40 мм. Фракції 5-10 мм, 10-20 мм і 20-40 мм транспортерами В500 передаються на конусні склади готової продукції.
Відходи (пульпа) фракції 0,00-0,14 мм зливаються із корита класифікатора по пульпопроводу в пульпозбірник. Готова продукція зі складів відвантажується навантажувачем В-160 на автотранспорт.
Після закінчення сезону екскаватором драглайном пульпа із пульпозбірника вантажиться на автосамоскиди і вивозиться у відпрацьований кар'єр ТзОВ „Західстан”, де використовується для рекультивації.
Основними забруднюючими речовинами навколишнього середовища при експлуатації дробильно-сортувального заводу є пил неорганічний з вмістом діоксиду кремнію в % - 70-20.
При будівництві та експлуатації дробильно-сортувального заводу забруднення повітряного середовища зведено до мінімуму. Значення розрахункових викидів забруднюючих речовин на проммайданчику і в межах санітарно-захисної зони (СЗЗ) не перевищують допустимі рівні впливу на атмосферне повітря і становлять 0,78 ГДК.
Природоохоронні заходи, передбачені проектом, орієнтовані на попередження можливих причин і шляхів забруднення навколишнього середовища та ліквідацію наслідків можливої негативної дії планової діяльності об'єкту до допустимих норм.
1.7 Інженерні мережі і комунікації, схема збору, очищення і видалення забруднюючих речовин
Проектом передбачено організацію зворотного водопостачання на технологічні потреби. З метою зменшення пилоутворення в пунктах перевантаження, грохочення і дроблення застосовується зрошення. Відходи (пульпа) фракції 0,00-0,14 мм зливаються із корита класифікатора по пульпопроводу в пульпозбірник. Готова продукція зі складів відвантажується навантажувачем В-160 на автотранспорт. Після закінчення сезону екскаватором драглайном пульпа із пульпозбірника вантажиться на автосамоскиди і вивозиться у відпрацьований кар'єр ТзОВ „Західстан”, де використовується для рекультивації.
Для захисту обслуговуючого персоналу від ураження електричним струмом передбачено занулення всіх неструмопровідних металічних частин електрообладнання.
1.8 Дані про розрахункові обсяги усіх видів відходів
В процесі експлуатації дробильно-сортувального заводу можуть утворюватися такі види відходів:
- пульпа;
- побутове сміття.
Обсяг відходів (пульпи) фракції 0,00-0,14 мм під час експлуатації дробильно-сортувального заводу становитиме 5,4 %, що еквівалентно 21,04 т/добу (31,56 м3/ добу), 3597,8 т/рік (5396,7м3/ рік).
Відходи (пульпа) фракції 0,00-0,14 мм зливаються із корита класифікатора по пульпопроводу в пульпозбірник. Після закінчення сезону екскаватором драглайном пульпа із пульпозбірника вантажиться на автосамоскиди і вивозиться у відпрацьований кар'єр ТзОВ „Західстан”, де використовується для рекультивації.
Кількість побутових відходів, що утворюються в процесі будівництва, розраховуються за формулою:
(1.1)
де: q - кількість побутового сміття на одного працюючого в рік, (0,31 м3/рік);
Ч - кількість працюючих, (13 чол.);
с - щільність сміття, (0,3 т/м3).
Вивіз будівельних відходів та побутового сміття передбачається на полігон твердих побутових відходів згідно укладеної угоди.
1.9 Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій
Небезпечні і аварійні ситуації при роботі дробильно-сортувального заводу можуть виникати головним чином через порушення технологічного регламенту експлуатації обладнання, виконання ремонтних і вогневих робіт без дотримання інструкцій з техніки безпеки.
На об'єкті повинен бути план ліквідації аварій, що містить вказівки сповіщення відповідних служб організацій, які повинні брати участь у ліквідації аварій та наслідків, перелік необхідних технічних засобів, знешкоджуючих реагентів, способи збору і знешкодження забруднюючих речовин.
1.10 Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище
В результаті планової діяльності джерелами впливу на навколишнє середовище будуть:
- дробарка щокова ЩДС-2-4х9;
- грохот ГСС-32;
- дробарка щокова ДЩ-108;
- грохот ГІЛ-42;
- грохот ГІЛ-43;
Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище приведено в табл.1.7.
Водопостачання:
- для технічних потреб - вода з артезіанської свердловини 1,2 м3/добу; 228 м3/рік;
- на господарсько-побутові потреби - вода з артезіанської свердловини 1,38 м3/добу; 262,2 м3/рік.
Відведення умовно чистих дощових стоків - за рахунок рельєфу.
Завдяки ряду заходів, направлених на зниження шуму, його рівень в житловій забудові складатиме 23,9 дБА.
Ультразвук, електромагнітні хвилі, іонізуюче випромінювання відсутні.
Таблиця 1.7
Перелік джерел і видів впливів на навколишнє середовище
|
Назва видів впливів |
Показник |
|
|
1. Вилучення земельних ресурсів, га |
2,0 |
|
|
2. Кількісний і якісний вплив на навколишнє середовище: |
||
|
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря г/с |
0,057 |
|
|
т/рік |
0,309 |
|
|
в тому числі: |
||
|
пил неорганічний з вмістом діоксиду кремнію в % 70-20, г/с |
0,057 |
|
|
т/рік |
0,309 |
|
|
Розрахункові максимальні приземні концентрації шкідливих речовин, долі ГДК |
0,78 |
|
|
3. Споживання води: м3/добу |
2,58 |
|
|
м3/рік |
490,2 |
|
|
в тому числі : |
||
|
1) на господарсько-побутові потреби м3/добу |
1,38 |
|
|
м3/рік |
262,2 |
|
|
2) на виробничі потреби, м3/добу |
1,2 |
|
|
м3/рік |
228 |
|
|
Кількість господарсько-побутових стічних вод, що відводяться в гідроізольований вигріб, м3/добу |
0,8 |
|
|
м3/рік |
151,5 |
|
|
Рівень шуму, ДБА: |
||
|
1) на території об'єкту |
89,9 |
|
|
2) в житловій забудові |
23,9 |
|
|
Рівень ультразвуку, вібрації, електромагнітні хвилі, іонізуючі випромінювання |
відсутні |
2. Проектна частина
2.1 Оцінка впливів на геологічне середовище
В геоструктурному відношенні район будівництва заводу розташований в межах Перед карпатського крайового прогину. В геологічній будові території беруть участь породи осадового комплексу, який представлений відкладами палеозойської, мезозойської і кайнозойської ери.
Вплив проектованої діяльності на геологічне середовище - мінімальний. Всі зміни, що вносяться в планування рельєфу площадки для будівництва, не повинні сприяти активізації небажаних інженерно-геологічних процесів і явищ (накопичення дощових і талих вод, замочування ґрунтів).
2.2 Оцінка впливів на повітряне середовище
Стан повітряного середовища залишається сприятливим, на що вказують фонові концентрації основних забруднюючих речовин, які складають не більше 0,78 долі ГДК.
Фонові концентрації забруднюючих речовин, які характеризують забруднення атмосфери іншими підприємствами, приведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Відомості щодо стану фонового забруднення атмосферного повітря
|
№ п/п |
Забруднююча речовина |
Гігієнічні нормативи |
Сф в долях ГДК |
|||
|
код |
найменування |
ГДК, (мг/м3) |
фонова концентрація, (мг/м3) |
|||
|
1 |
2907 |
Пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію в %: - 70-20 |
0,3 |
0,12 |
0,4 |
Масштаби впливу забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу характеризують наступні показники:
- кількість джерел викидів забруднюючих речовин - 5, кількість інгредієнтів забруднюючих речовин - 5.
- межа впливу характеризується границею СЗЗ - 100 м;
- інтенсивність впливу рівня забруднення повітря на границі СЗЗ не чинить негативного впливу на населення, на стан і характер використання природних ресурсів прилеглої території.
2.2.1 Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Прийнятий в проекті технологічний процес будівництва та експлуатації дробильно-сортувального заводу передбачає прогресивні технологічні рішення і заходи, які направлені на зменшення викидів в атмосферу.
Основні джерела забруднення і перелік забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря приведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Основні джерела забруднення і перелік забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря
|
№ п/п |
Джерела виділення |
Джерела викидів |
Забруднюючі речовини, що викидаються в атмосферу |
||
|
номер джерела |
назва джерела |
||||
|
1 |
Дробарка щокова ЩДС-2-4х9 |
1 |
неорганіз. |
Пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію в %: - 70-20 |
|
|
2 |
Грохот ГСС-32 |
2 |
неорганіз. |
Пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію в %: - 70-20 |
|
|
3 |
Дробарка щокова ДЩ-108 |
3 |
неорганіз. |
Пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію в %: - 70-20 |
|
|
4 |
Грохот ГІЛ-42 |
4 |
неорганіз. |
Пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію в %: - 70-20 |
|
|
5 |
Грохот ГІЛ-43 |
5 |
неорганіз. |
Пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію в %: - 70-20 |
2.2.2 Обґрунтування даних про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Кількість викидів забруднюючих речовин (г/с) із щокових дробарок та грохотів розраховано згідно таблиці Х-4 збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами. Розрахункові параметри наведено в табл. 2.3-2.4.
Таблиця 2.3
Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря із щокових дробарок та грохотів
|
Умовні позначення і їх назва |
Значення |
|||||
|
Продуктивність, т/год. |
Виділення забруднюючих речовин, г/кг |
Коефіцієнт пониження виділення забруднюючих речовин за рахунок зрошування |
Виділення забруднюючих речовин, г/с |
Виділення забруднюючих речовин, т/рік |
||
|
Щокова дробарка ЩДС-2-4х9 |
15,33 |
0,5 |
0,00139 |
0,01065 |
0,058 |
|
|
Грохот ГСС-32 |
119,1 |
0,11 |
0,0007 |
0,0091 |
0,050 |
|
|
Щокова дробарка ДЩ-108 |
11,25 |
0,5 |
0,00139 |
0,0078 |
0,043 |
|
|
Грохот ГІЛ-42 |
167,2 |
0,11 |
0,0007 |
0,013 |
0,071 |
|
|
Грохот ГІЛ-43 |
206,3 |
0,11 |
0,1 |
0,016 |
0,087 |
2.2.3 Заходи, які регулюють викиди в період особливо небезпечних метеорологічних умов
Регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферу - короткочасне їх скорочення в періоди несприятливих метеорологічних умов (НМУ), які приводять до формування високого рівня забруднення атмосферного повітря.
Регулювання викидів виконується з врахуванням НМУ на основі попередження про можливий небезпечний ріст концентрацій забруднюючих речовин в повітрі з метою його запобігання.
В залежності від очікування рівня забруднення атмосфери контролюючими органами передається повідомлення про несприятливі метеорологічні умови, які відповідають трьом категоріям небезпеки:
Размещено на http://www.allbest.ru/
Таблиця 2.4
Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметри
|
Виробництво, процес, устаткування |
Подобные документы
Фізико-географічні умови Хмельницької області. Наявність об’єктів природно-заповідного фонду. Оцінка впливів діяльності друкарні на навколишнє природне та техногенне середовище. Рослинний, тваринний світ та об’єкти природно-заповідного фонду України.
курсовая работа [4,1 M], добавлен 29.11.2013Розробка заходів зі зменшення негативного впливу авіаційно-транспортного підприємства на навколишнє середовище. Методи визначення ефективності еколого-економічної діяльності ТОВ "Аеро-експрес" і побудова алгоритму вибору стратегії її фінансування.
дипломная работа [420,9 K], добавлен 25.04.2011Географія розміщення виробництв гірничовидобувної промисловості в Україні та світі. Загальна характеристика підприємства гірничовидобувної галузі. Аналіз впливу діяльності підприємств на навколишнє середовище. Заходи боротьби з шкідливим впливом.
реферат [294,2 K], добавлен 05.11.2011Забруднюючі речовини що викидають автомобілі та їхній вплив на навколишнє середовище і здоров'я людей. Комплексний вплив автомобільного транспорту на довкілля. Оцінка забруднення атмосферного повітря, автотранспортом за концентрацією оксиду вуглецю.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 11.09.2014Доповнення планування проекту аналізом довкілля. Оцінка впливу проекту на навколишнє природне середовище (повітря, воду, землю, флору і фауну району, екосистеми). Типи впливу проектів на навколишнє середовище. Оцінка екологічних наслідків проекту.
реферат [137,6 K], добавлен 28.10.2009Географічна і адміністративна характеристика району розміщення підприємства. Виявлення джерел забруднення. Оцінка впливу підприємства СП ЗАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" на компоненти навколишнього середовища: воду, повітря, грунти, рослинний і тваринний світ.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 01.06.2012Загальна характеристика навколишнього середовища Полтавської області. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Фізико-географічна характеристика та метеокліматичні умови майданчику будівництва. Оцінка впливу діяльності на ґрунтовий покрив.
курсовая работа [502,1 K], добавлен 06.12.2014Оцінка стану навколишнього середовища. Аналіз існуючих методів оцінки стану водних ресурсів, ґрунтів, атмосферного повітря та рослинного світу. Вплив підприємства на ґрунтові води. Розробка можливих заходів щодо зменшення його негативного впливу.
дипломная работа [987,9 K], добавлен 17.12.2011Вплив транспортної розв'язки на навколишнє середовище. Забруднення ґрунту. Забруднення атмосферного повітря. Рівні шумового впливу транспортних потоків. Заходи захисту від шумових впливів. Санітарно-захисна зона. Рекомендації з використання територій.
реферат [45,4 K], добавлен 15.07.2008Види теплових електростанцій та характеристика їх впливу на екологію. Очищення димових газів від золи в електрофільтрах. Зниження викидів в атмосферу двоокису сірки. Скорочення забруднення водоймищ. Основні засоби очищення нафтовмісних стічних вод.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 08.11.2013Дослідження обґрунтування організації екологічного моніторингу. Аналіз та оцінка викидів, скидів та розміщення відходів підприємства у навколишньому середовищі. Характеристика шляхів зменшення негативного впливу трубопрокатного виробництва на довкілля.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 18.05.2011Визначення відстаней, на яких очікується максимальна концентрація забруднюючих речовин. Заходи щодо зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу. Визначення ступеня забруднення атмосферного повітря і розміри санітарно-захисної зони підприємства.
курсовая работа [699,9 K], добавлен 18.12.2011Платежі за забруднення навколишнього середовища як складова частина фінансового механізму охорони довкілля. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу, у водне середовище. Їх класифікація за токсичністю, розрахунок розміру платежів.
реферат [47,1 K], добавлен 17.08.2009Основні чинники негативного впливу мінеральних добрив на біосферу. Проблеми евтрофікації природних вод. Шляхи можливого забруднення навколишнього середовища добривами і заходи щодо його запобігання. Вплив надмірного внесення добрив на властивості ґрунтів.
курсовая работа [53,2 K], добавлен 12.01.2011Збори за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва. Порядок встановлення нормативів збору визначається Кабінетом Міністрів України.
реферат [11,1 K], добавлен 18.01.2009Методи виробництва хлору за різними технологіями з різної сировини. Економічна доцільність виробництва хлору з меляси, його технологічна схема. Оцінка впливу виробництва на навколишнє природне середовище. Комплексні заходи щодо нормалізації стану.
курсовая работа [742,1 K], добавлен 28.08.2014Географічне і біологічне середовище Житомирської області. Загальна характеристика діяльності ЗАТ "Житомирський м'ясокомбінат", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Вимоги і правила спостереження та контролю за станом довкілля на об'єкті.
курсовая работа [78,8 K], добавлен 05.11.2012Автотранспорт як джерело забруднення атмосфери. Вплив теплових двигунів на навколишнє середовище, причини шкідливості відпрацьованих газів. Суть соціально-економічного аспекту шкоди від забруднення навколишнього середовища, заходи екологічного захисту.
реферат [17,3 K], добавлен 03.04.2011Джерела забруднень хімічної природи навколишнього середовища. Діоксид вуглецю, сірки, азоту, їх властивості і добування, вплив на атмосферу. Забруднення атмосферного повітря та руйнування зонового шару Тернопільської області. Заходи щодо його зменшення.
курсовая работа [70,2 K], добавлен 31.01.2011Екологічний аналіз впливу діяльності ТОВ "Торговий дім "Керамік" на атмосферне повітря. Розрахунок платежів за викиди забруднюючих речовин. Соціально-економічні результати природоохоронних заходів. Законодавче регулювання питань охорони праці в Україні.
дипломная работа [115,7 K], добавлен 26.08.2014
