Аналіз результатів розрахунку показує, що очікувані найбільші концентрації забруднюючих речовин на границі СЗЗ складатимуть 0,78 долі ГДК і не перевищують нормативні показники ГДК населених пунктів по всій території розсіювання, а на промисловому майданчику не перевищуватимуть ГДК робочої зони.

Рисунок 2.1 Карта розсіювання пилу у атмосферному повітрі

Пропозиціями по ГДВ прийнято проектні показники викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки їх максимальні приземні концентрації не перевищують ГДК для населених пунктів. Пропозиції по ГДВ джерел викидів наведено в таблиці 2.6.

2.2.5 Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викинутих в атмосферу забруднюючих речовин

Категорія небезпеки підприємства (КНП) визначається згідно “Рекомендациям по делению предприятий по категории опасности в зависимости от массы и видового состава выбрасываемых в атмосферу веществ”.

Категорію небезпеки підприємства розраховано за формулою:

, (2.1)

де М_і - маса викидів і-тої величини; т/рік;

ГДКі - середньодобова ГДК і-тої речовини, мг/м³;

n - кількості забруднюючих речовин викинутих підприємством;

а_і - безрозмірна константа значення якої приймаються із табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Значення константи аі для різних класів небезпеки речовин

Константа	Клас небезпеки
	1	2	3	4
аі	1,7	1,3	1,0	0,9

Вихідні дані і результати розрахунку категорій небезпеки речовин (КНР) і підприємства приведені в табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Вихідні дані і результати розрахунку КНР і КНП

№ п/п	Назва забруднюючої речовини	ГДКс.д., мг/м3	Клас небезпеки забруднюючих речовин	Константа	Викиди забруднюючих речовин, т/рік	Критерії небезпеки
1	Пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію в %: - 70-20	0,1	3	1,0	0,309	3,09
Всього:	3,09

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 2.6

Пропозиції по граничнодопустимих викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Номер джерела викиду	Нормативи викидів забруднюючих речовин	Рік досягнення ГДВ
	на 2008 рік	на 2009 рік	на 2010 рік	на 2011 рік	на 2012 рік
	г/с	т/рік	г/с	т/рік	г/с	т/рік	г/с	т/рік	г/с	т/рік
Пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію в %: - 70-20
1	0,01065	0,058	0,01065	0,058	0,01065	0,058	0,01065	0,058	0,01065	0,058	2008
2	0,0091	0,050	0,0091	0,050	0,0091	0,050	0,0091	0,050	0,0091	0,050	2008
3	0,0078	0,043	0,0078	0,043	0,0078	0,043	0,0078	0,043	0,0078	0,043	2008
4	0,013	0,071	0,013	0,071	0,013	0,071	0,013	0,071	0,013	0,071	2008
5	0,016	0,087	0,016	0,087	0,016	0,087	0,016	0,087	0,016	0,087	2008
Разом по речовині	0,05655	0,309	0,05655	0,309	0,05655	0,309	0,05655	0,309	0,05655	0,309
Всього	0,05655	0,309	0,05655	0,309	0,05655	0,309	0,05655	0,309	0,05655	0,309

Размещено на http://www.allbest.ru/

За величиною КНП підприємства поділяються на чотири категорії небезпеки. Граничні умови поділу підприємств на категорії небезпеки приведені в табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Граничні умови для поділу підприємств на категорії небезпеки в залежності від КНП

Категорія небезпеки	Значення КНП
1	КНП>106
2	106 > КНП?104
3	104>КНП?103
4	КНП<103

КНП складає 3,09, що менше 103 і тому підприємство відноситься до 4 категорії небезпеки, яка характеризується викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розрахункові приземні концентрації яких не перевищують допустимі нормативи викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

2.2.6 Методи і засоби контролю за станом повітряного басейну

Контроль за станом забруднення атмосферного повітря проводиться на території проммайданчика і санітарно-захисній зоні підприємства шляхом визначення максимально-разових концентрацій забруднюючих речовин.

Точки відбору проб, крім проектних, і кількість необхідних замірів концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в процесі експлуатації дробильно-сортувального заводу повинні погоджуватися з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби і держуправління екоресурсів. Результати замірів фіксуються в робочому журналі.

Завданнями контролю за викидами в атмосферу є:

– контроль вмісту забруднюючих речовин у викидах підприємства;

– контроль за рівнем забруднення атмосферного повітря на території проммайданчика і в населеному пункті;

– виконання річної звітності з охорони атмосферного повітря в установленому порядку по формі 2ТП (повітря), затвердженого наказом Мінстату України, від 22.05.92 р. №77.

Здійснення відомчого планового контролю за викидами забруднюючих речовин, які містяться в джерелах утворення і джерелах викидів, передбачається проводити спец. лабораторією, якою повинна забезпечити адміністрація підприємства. Періодичність контрою за викидами забруднюючих речовин наведено в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Періодичність контрою за викидами забруднюючих речовин

Назва забруднюючої речовини	Періодичність контролю (разів/в рік)
Пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію в %: - 70-20	1

2.2.7 Аналіз шумового впливу

При експлуатації заводу наявні джерела механічного шуму: \

– дробарка щокова ЩДС-2-4х9;

– грохот ГСС-32;

– дробарка щокова ДЩ-108;

– грохот ГІЛ-42;

– грохот ГІЛ-43.

Шумові характеристики вказаних агрегатів приведено в табл. 2.11

Таблиця 2.11

Шумові характеристики обладнання

Назва	Кількість	Рівень звуку, дБА
Дробарка щокова ЩДС-2-4х9;	1	85
Грохот ГСС-32;	1	84
Дробарка щокова ДЩ-108;	1	85
Грохот ГІЛ-42	1	75
Грохот ГІЛ-43	1	75

Загальний рівень звуку при експлуатації заводу, розраховано по формулі:

. (2.2)

Рівень звуку в прилеглій житловій забудові розраховано по формулі:

. (2.3)

Умовні позначення складових формул, їх назва приведено в табл. 2.12, а розрахунок рівнів звуку на території дробильно-сортувального заводу і в житловій забудові - табл.2.13.

Рівень шуму в житловій забудові розраховано по формулі і складе

Рівень шуму в житловій забудові складає 23,9 дБА, що менше допустимого рівня шуму на території житлової забудови - 45 дБА.

Таблиця 2.12

Позначення складових формул, їх назва і значення показників

Позначення складових формул, їх назва	Значення показників
Lр.з. - загальний рівень звуку механізмів, що мають однакову звукову потужність, дБА	89,9
Lж.з. - рівень звуку в житловій забудові, дБА	23,9
L з.з - зниження рівня звуку передбаченими заходами, дБА	-
r - відстань від джерела звуку до житлової забудови,м	2000

Таблиця 2.13

Розрахунок рівня шуму на території заводу і в житловій забудові

Назва, їх рівень звуку, дБА	Рівень звуку
	Розрахунок	Значення, дБА
1.Дробарка щокова ЩДС-2-4х9;		85
2. Грохот ГСС-32;		84
3. Рівень шуму обладнання (поз.1 і поз. 2) 85-84=1	Lр.з= 85 + 2,5	87,5
4. Дробарка щокова ДЩ-108;		85
5. Рівень шуму обладнання (поз.3 і поз.4) 87,5-85=2,5	Lр.з= 87,5+2,0	89,5
6. Грохот ГІЛ-42		75
7. Рівень шуму обладнання ( поз.5 і поз.6) 89,5-75=14,5	Lр.з= 89,5+0,2	89,7
8. Грохот ГІЛ-43		75
9. Рівень шуму обладнання (поз.7 і поз.8) 89,7-75=14,7	Lр.з= 89,7+0,2	89,9

2.2.8 Заходи по запобіганню та зменшенню впливу на атмосферне повітря

Враховуючи вище встановлений вплив навколишнє атмосферне повітря в розділах проектної документації необхідно передбачити заходи по охороні та запобіганню забруднення атмосферного повітря, а саме:

– зрошення сировини та продукції в пунктах перевантаження, грохочення і дроблення;

– контроль вмісту забруднюючих речовин у викидах підприємства.

2.3 Оцінка впливів на водне середовище

Для скорочення до мінімуму витрат технічної води в процесі експлуатації заводу передбачається система зворотного водозабезпечення. З цією метою технологічний процес забезпечується водою після відстою у відстійнику. Вода на технологічні потреби використовується лише для підживлення системи.

2.3.1 Коротка характеристика поверхневого та підземного водного середовища

Гідрографічна сітка району робіт представлена басейном р.Дністер, а саме правобережною притокою - р.Бистрця Надвірнянська.

Гідрогеологічні умови басейну р.Бистриці Надвірнянської обумовлені особливостями геологічної будови, геоморфології і клімату.

Підйом рівня весною починається в середині березня, проходить інтенсивно (від 0,2 до 1,7 м/добу) і в кінці місяця досягає 0,5-1 м при звичайній повені і 1,2-2 м - при виключно високій повені, в маловодні роки рівень не перевищує 0,1-0,3 м, а в деякі роки (1943, 1946 р.) повеней взагалі не було.

Максимальні річні рівні спостерігаються літом і досягають 1,1-2 м в звичайні роки, і 1,8-3,2 м - в багатоводні. Максимальна інтенсивність підйому 1,2-2,4 м/добу. Найвищий рівень підтримується від декількох годин до 2 днів. Спад проходить так же швидко. На протязі літа по річці в середньому проходить 2-5 паводків, в деякі роки (1955) до 10 паводків. Коливання рівня зимою, що досягає 0,5-0,7 м, іноді 1,5 м, обумовлені відлигами, коли температура повітря піднімається до 7-9єС.

Під час катастрофічних паводків затопляються пасовища і городи, частково села Зелена, Пасічна, Незавидів, м.Надвірна і ін.

Середні річні витрати води в с.Зелена змінюються від 2,57 м³/с в маловодні роки до 12,7 м³/с в багатоводні, середня витрата за період спостережень рівна 6,24 м³/с або 20,3 л/с*км². Коефіцієнт варіації максимальних витрат 0,46, коефіцієнт асиметрії - 1,01. Найбільша середньомісячна витрата води припадає на весняні і літні місяці (квітень-серпень), найменша - на зимові (грудень-січень). На протязі весняного періоду стікає в середньому 25-30%, літнього - 30-40%, осіннього - 10-20% і зимового - 10-15% річного стоку. Таке співвідношення стоку окремих сезонів в окремі роки значно порушується.

Хімічний склад вод також не однорідний. В гідрогеологічне відокремлених структурах мінералізація вод невисока - 20-30 г/л, переважно гідрокарбонатно-натріевого або сульфатно-натрієвого типу. Із збільшенням замкненості мінералізація зростає до 200 г/л із зміною типу вод на хлоркальцієвий.

Таким чином, досліджуваний район характеризується наявністю підземних вод, які сформовані за рахунок седиментаційних, подальше перетворення яких зумовлене літолого-мінеральними властивостями порід та складними структурно-тектонічними і термобаричними умовами водоносних горизонтів, а також геохімічною дією на води контактуючих з ними покладів вуглеводнів.

2.3.3 Водопостачання та водовідведення на об'єкті

Відповідно з вимогами до якості води проектом експлуатації дробильно-сортувального заводу передбачені наступні системи водопостачання:

1) на господарсько-побутові потреби - привізна вода або вода з артезіанської свердловини;

2) на виробничі потреби - з запроектованої артезіанської свердловини.

На технологічні потреби буде витрачено:

м³/рік технічної води,

де 1,2 м³ - добова потреба води для підживлення системи;

190 діб - кількість днів роботи заводу на рік.

Для побутових потреб необхідно 1,38 м³/добу чистої води, що за рік складатиме:

1,38 х 190 = 262,2 м³.

Розрахунок водоспоживання на господарсько-питні і санітарно-гігієнічні потреби ведеться згідно СНіП 2.04.01.85.

Згідно штатного розкладу на заводі одночасно може працювати 14 чол.

Норматив приготування умовних страв в їдальні складає 2,6 умовні страви на 1 робітника. Загальна кількість страв на добу складатиме:

2,6 х 14 = 36,4 ум.стр.

Загальні витрати води на приготування їжі (36,4 ум.стр./добу) за рік складатимуть:

36,4 х 0,016 х 190 = 110,7 м³,

де: 16 л - норма витрати води на приготування однієї умовної страви на добу;

190 діб - кількість днів роботи заводу на рік.

Норматив водоспоживання в добу на господарсько-питні потреби для робітників 25 л. Загальна витрата води на господарсько-питні потреби за рік складе:

0,025 х 14 х 190 =66,5 м³

Норматив водоспоживання на душову сітку в зміну - 500 л.

Загальні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби за рік складуть:

0,5 х 190 = 85 м³,

де: 190 діб - кількість днів роботи заводу на рік.

Загальні нормативні витрати води на побутові потреби за рік складуть:

110,7 + 66,5 + 85 = 262,2 м³.

Побутові стоки відводяться в гідроізольований земляний вигріб, з якого по мірі заповнення вивозяться згідно укладеної угоди на найближчі локальні очисні споруди.

Баланс водоспоживання і водовідведення приведено в таблиці 2.14. Розрахунок кількості води на господарсько-побутові і виробничі потреби в таблиці 2.15.

Таблиця 2.14

Баланс водопостачання і водовідведення

Виробництво, дільниця	Водоспоживання, м3 в добу/ м3 за рік	Водовідведення, м3/добу/ м3 за рік
	всього	на виробничі потреби	на господарсько-побутові потреби	всього	виробничі стічні води	господарсько-побутові стічні води	безповоротне водоспоживання
Побутові приміщення	1,38 262,2	-	1,38 262,2	1,38 262,2	-	0,8 151,5	0,58 110,7
Технічне водопостачання	1,2 228	1,2 228	-	1,2 228	-	-	1,2 228
Разом	2,58 490,2	1,2 228	1,38 262,2	2,58 490,2	-	0,8 151,5	1,78 338,7

Таблиця 2.15

Розрахунок кількості води на господарсько-побутові і виробничі потреби

Назва споживачів	Кількість	Норматив водоспоживання на одиницю продукції	Водопостачання
			Свіжа вода	Повторного використання
			м3/добу	м3/рік	м3/добу	м3/рік
1. Господарсько-побутові потреби
1.1 Робітники	14	0,025	0,35	66,5	-	-
1.2 Душеві сітки	1	0,500	0,500	85	-	-
1.3 Приготування їжі (2,6х19)	36,4	0,016	0,58	110,7	-	-
2. Виробничі потреби
2.1 Поповнення системи, м3/добу	1	1,2	1,2	228	-	-

2.3.4 Заходи по охороні і раціональному використанню водних ресурсів

Для будівництва дробильно-сортувального заводу пропонуються наступні заходи з охороні і раціональному використанню водних ресурсів:

– організація замкнутого циклу технічного водопостачання;

– відведення дощових стічних вод з об`єкту за рахунок рельєфу і організації стоку;

– влаштування туалету з водонепроникним вигребом;

– встановлення лічильників споживання свіжої води.

2.4 Оцінка впливів на ґрунтовий покрив

2.4.1 Загальна характеристика ґрунтового покриву

Ґрунтовий покрив в басейні р.Бистриця Надвірнянська сформувався в умовах складної літологічної диференціації ґрунтоутворюючих порід і рельєфу, атмосферних опадів і господарської діяльності, що обумовило його значну строкатість. Основними ґрунтоутворюючими породами являються елювіально-делювіальні відклади продуктів вивітрювання флішу.

2.4.2 Оцінка екологічного впливу та заходи по запобіганню та зменшенню негативного впливу проектованої діяльності на ґрунтовий покрив

Для будівництва дробильно-сортувального заводу відведена земельна ділянка площею 2,0 га на землях Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району.

Для запобігання замочування ґрунтів основи, підйому рівня ґрунтових вод необхідно передбачити заходи:

- якісне горизонтальне і вертикальне планування території;

- регулювання процесів відводу вод на даній ділянці і на суміжних територіях.

Для зменшення та запобігання негативного впливу на ґрунт при будівництві та експлуатації дробильно-сортувального заводу передбачено наступні заходи:

- відведення дощових вод за рахунок планування площадки з водовідведенням;

- організація контролю за технічним станом обладнання.

Всі зміни, що вносяться в планування рельєфу площадки для будівництва, не повинні сприяти активізації небажаних інженерно-геологічних процесів і явищ (накопичення дощових і талих вод, замочування ґрунтів).

2.5 Оцінка впливів на рослинний та тваринний світ, заповідні об'єкти ґрунтовий покрив

2.5.1 Загальна характеристика рослинного покриву та тваринного світу

З метою усвідомлення ймовірних негативних впливів від запропонованої діяльності на біоту надамо загальну характеристику рослинного і тваринного світу Надвірнянського району, а саме верхньої течії р.Бистриця Надвірнянська. По геоботанічному районуванні України проектна знаходиться в межах Європейської широколистяно-лісової області, Центрально-Європейської провінції, Східно-Карпатської гірської підпровінції.

В Скибовій зоні Карпат проростають смерекові ліси. Переважає ялицево-буково-смеречник безщитниково-квасницева асоціація. Корінні мішані деревостої цієї асоціації знищені під час рубок і змінені на чисті смеречники і рідше яличники. В верхній межі лісу в верхів'ях Бистриці росте кедр. Вище лісового поясу розвивається чагарникове криволісся. Субальпійські луки трапляються окремими ділянками.

2.5.2 Оцінка екологічного впливу та заходи по запобіганню та зменшенню негативного впливу проектованої діяльності на тваринний і рослинний світ і заповідні об'єкти

Заповідні об'єкти на території будівництва та в межах впливу дробильно-сортувального заводу відсутні. На землях, що прилягають до території заводу, немає рідкісних і зникаючих видів рослин, що особливо охороняються.

У період будівництва та експлуатації заводу основними джерелами впливу на рослинний покрив є транспортні засоби. Найбільший вплив пов'язаний із підготовкою території до будівництва та будівництвом доріг.

На тваринний світ проектована діяльність здійснює опосередкований вплив серед яких найважливіше місце посідає присутність на проектному об'єкті людей (працівників) та споруд заводу. Заповідні об'єкти на території будівництва та в межах впливу відсутні. На землях, що прилягають до території заводу, немає рідкісних і зникаючих видів рослин, що особливо охороняються.

Заходи щодо охорони рослинного і тваринного світу:

- запобігання виникненню аварійних ситуацій;

- огородження технологічних майданчиків.

2.6 Характеристика навколишнього соціального і техногенного середовищ і оцінка впливів на них

В адміністративному відношенні об'єкт проектованої діяльності розташований на землях Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району.

Проектована діяльність носить опосередкований характер впливу на місцеве населення. Приземні концентрації шкідливих речовин від роботи обладнання не перевищують ГДК для населених пунктів. В межах впливу проектованого об'єкту відсутні об'єкти з підвищеними природоохоронними вимогами.

Санітарно-захисна зона від джерел впливу - 100 м.

Запроектований об'єкт пов'язаний з незначними викидами шкідливих речовин (без перевищення ГДК).

В межах впливу відсутня житлова забудова. Види і ступінь захворюваності місцевого населення не відрізняється ніякими особливостями по відношенню до загально статистичних даних.

Спорудження дробильно-сортувального заводу буде проводитись за всіма вимогами охорони навколишнього природного середовища. Експлуатаційна служба повинна підтримувати задовільний стан прилягаючої території.

Виходячи з вищенаведеного спорудження об'єкта не буде мати значного негативного впливу на соціальне середовище і не буде впливати на стан здоров'я населення.

Для запобігання та зменшення шкідливого впливу на соціальне середовище передбачено заходи, а саме:

- комплекс споруд об'єкту і обладнання прийняті у відповідності до робочих параметрів і запроектовані за діючими будівельними нормами і правилами;

- приземні концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі не перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК) для населених пунктів і становлять на межі санітарно - захисної зони (СЗЗ) - 0,78 долі ГДК.

В межах впливу проектованого об'єкту відсутні об'єкти і споруди інших галузей промисловості та споруди соціально-економічного призначення.

Пам'ятників архітектури, історії і культури в зоні впливу немає.

Проектована діяльність здійснюється в межах відведеної земельної ділянки площею 2,0 га.

2.7 Комплекс природоохоронних заходів

Виходячи з приведеної вище оцінки впливу проектованої діяльності на природне, техногенне і соціальне середовище в межах зони функціонування, пропонується наступний комплекс ресурсозберігаючих, охоронних, захисних, відновлювальних та компенсаційних заходів для забезпечення нормативного стану довкілля, запобігання появі і розвитку небажаних процесів і явищ.

2.7.1 Охоронні заходи

В процесі влаштування об'єкту необхідно впровадити комплекс охоронних заходів:

- максимально зберегти рослинність на прилягаючій території;

- запобігти виникненню аварійних ситуацій.

2.7.2 Захисні заходи

На основі зробленої оцінки впливів на навколишнє середовище та для забезпечення нормальної безпечної експлуатації об'єкту рекомендуються наступні захисні заходи по різновидам середовищ.

Для зменшення та запобігання негативного впливу проектованої діяльності на геологічне середовище пропонуються наступні заходи:

- якісне горизонтальне і вертикальне планування території;

- регулювання процесів відводу поверхневих вод на даній ділянці і на суміжних територіях.

Земляні роботи по влаштуванню фундаментів вести в сухий час року з мінімальними рівнями ґрунтових вод, зводячи до мінімуму час між вскриттям котловану та завершенням планувальних робіт на будівельному майданчику.

Для зменшення та запобігання негативного впливу на атмосферного повітря при будівництві та експлуатації дробильно-сортувального заводу передбачено наступні заходи:

- зрошення сировини та продукції в пунктах перевантаження, грохочення і дроблення;

- контроль вмісту забруднюючих речовин у викидах підприємства.

Для зменшення та запобігання негативного впливу на водне середовище при будівництві та експлуатації дробильно-сортувального заводу передбачено наступні заходи:

- відведення дощових стічних вод з об`єкту за рахунок рельєфу і організації стоку;

- влаштування туалету з водонепроникним вигребом;

- встановлення лічильників споживання свіжої води.

Для зменшення та запобігання негативного впливу на ґрунт при будівництві та експлуатації дробильно-сортувального заводу передбачено наступні заходи:

- відведення дощових вод за рахунок планування площадки з водовідведенням;

- організація контролю за технічним станом обладнання.

Заходи щодо охорони рослинного і тваринного світу:

- запобігання виникненню аварійних ситуацій;

- огородження технологічних майданчиків.

2.7.3 Відновлювальні заходи

Відновлювальні заходи, виходячи зі специфіки об'єкту, стосуються виключно нормалізації стану окремих компонентів довкілля та стабілізації ситуації, а саме:

- відновлення порушених земель після завершення робіт по будівництву дробильно-сортувального заводу.

2.7.4 Компенсаційні заходи

Компенсаційні заходи, полягають у відшкодуванні втрат, спричинених самим процесом втілення проекту. Відшкодування, плата за користування та за будь-які відхилення від дозволених норм проводиться згідно діючого законодавства. Такі розрахунки проводяться на основі спеціально затверджених методик згідно встановлених тарифів.

2.8 Оцінка ризику планової діяльності на навколишнє середовище

Аварійні ситуації в на об'єкті можуть виникати в результаті порушення технології облаштування та експлуатації обладнання дробильно-сортувального заводу.

На підприємстві повинен бути розроблений план ліквідації аварій, що містить вказівки повідомлення відповідних служб і організацій, які повинні брати участь у ліквідації аварій та наслідків, перелік необхідних технічних засобів, знешкоджуючих реагентів, способи збору і знешкодження забруднюючих речовин.

Організація, що проводить роботи, у відповідності до діючих законів і нормативних документів повинна організувати відомчий контроль за охороною надр, ґрунтів, поверхневих та підземних вод, атмосферою, за виконанням заходів, передбачених проектом, станом навколишнього середовища з метою виявлення джерел забруднення та їх ліквідації.

Загальне керівництво організацією робіт по розробці та виконанню природоохоронних заходів відповідно до вимог законів України і нормативних документів проводить керівник підприємства або його заступник.

При виявленні несправності в обладнанні або появі джерел забруднення необхідно вжити заходів щодо ліквідації причин забруднення та повідомлення адміністрації підприємства. У випадку, коли усунути причини забруднення не можливо, необхідно зупинити виробничий процес до повного усунення недоліків.

В процесі втілення проекту відбудеться порушення рослинного та ґрунтового покриву. Комплексна оцінка впливу об'єкту на навколишнє середовище в процесі прогнозованого аналізу показала, що основне навантаження прийме на себе атмосферне повітря.

Залишкові впливи проектованої діяльності на навколишнє середовище:

- вилучення земельної ділянки площею 2,0 га на період будівництва та експлуатації заводу;

- розрахункові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - 0,057 г/с, 0,309 т/рік. Розрахункові приземні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК) для населених пунктів і складатимуть 0,78 долі ГДК на межі санітарно-захисної зони;

- рівень шуму в житловій забудові складає 23,9 дБА, що менше допустимого рівня шуму на території житлової забудови - 45 дБА;

- водопостачання на господарсько-питні та на технологічні потреби - вода з проектованої артезіанської свердловини;

- будівельне сміття та відходи, побутове сміття вивозитимуться на полігон ТПВ згідно укладеної підприємством угоди.

2.9 Заява про екологічні наслідки

Заява про екологічні наслідки діяльності розроблена згідно з вимогами Державних будівельних норм “Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд.” ДБН А 2.2-1-2003.

Основна мета розробки робочої документації - будівництво та експлуатація дробильно-сортувального заводу продуктивністю 50 тис м3 на рік в с.Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області.

В результаті експлуатації дробильно-сортувального заводу можливі впливи на наступні компоненти навколишнього природного середовища:

1) ґрунт:

механічні пошкодження при роботі транспорту та будівництві об'єкту;

2) атмосферне повітря:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при роботі технологічного обладнання.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при облаштуванні та експлуатації дробильно-сортувального заводу складатимуть 0,057 г/с, 0,309 т/рік.

Розрахункові приземні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не перевищують гранично допустимі концентрації для населених пунктів і складатимуть 0,78 долі ГДК на межі санітарно-захисної зони.

Прийняті в проекті технологічні рішення та заходи щодо запобігання та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище не приведуть до передбачених або випадкових послідовних і катастрофічних змін природно-культурних об'єктів і екологічних ресурсів: надр, повітря, води, лісів, заповідних об'єктів.

Об'єкт відноситься до підприємств 4 категорії небезпеки, які характеризуються незначними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Максимальні розрахункові приземні концентрації не перевищують значення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) на границі санітарно-захисної зони становлять 0,78 ГДК для населених пунктів.

З метою запобігання та зменшення впливу на навколишнє середовище робочою документацією передбачено наступні заходи:

- організація замкнутого циклу технічного водопостачання;

- відновлення порушених земель після завершення робіт;

- якісне горизонтальне і вертикальне планування території;

- здійснення періодичного контролю за справністю обладнання;

- контроль вмісту забруднюючих речовин у викидах підприємства.

Залишкові впливи проектованої діяльності на навколишнє середовище:

- вилучення земельної ділянки площею 2,0 га на період будівництва та експлуатації заводу;

- розрахункові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - 0,057 г/с, 0,309 т/рік. Розрахункові приземні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК) для населених пунктів і складатимуть 0,78 долі ГДК на межі санітарно-захисної зони;

- рівень шуму в житловій забудові складає 23,9 дБА, що менше допустимого рівня шуму на території житлової забудови - 45 дБА;

- водопостачання на господарсько-питні та на технологічні потреби - вода з проектованої артезіанської свердловини;

- будівельне сміття та відходи, побутове сміття вивозитимуться на полігон ТПВ згідно укладеної угоди.

Замовник гарантує виконання запроектованих заходів, направлених на охорону навколишнього середовища відповідно з екологічними вимогами, передбаченими розділом проекту «Оцінка впливів на навколишнє середовище».

Висновки

В курсовому проекті розроблена «Оцінка впливу на навколишнє середовище дробильно-сортувального заводу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» при його будівництві та експлуатації.

Дробильно-сортувальний завод розташований на землях Пасічнянської сільської раду Надвірнянського району Івано-Франківської області і призначений для дроблення, попереднього і кінцевого грохочення з промивкою, класифікація на пісок і відходи, а також складування готової продукції на відкритих конусних складах і відвантаженням її на автотранспорт.

В результаті проведеної ОВНС будівництва і експлуатації дробильно-сортувального заводу встановлені можливі впливи на наступні компоненти навколишнього природного середовища:

1) ґрунт:

- механічні пошкодження при роботі транспорту та будівництві об'єкту;

2) атмосферне повітря:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при роботі технологічного обладнання.

З метою запобігання та зменшення впливу на навколишнє середовище передбачено наступні заходи:

- організація замкнутого циклу технічного водопостачання;

- відновлення порушених земель після завершення робіт;

- якісне горизонтальне і вертикальне планування території;

- здійснення періодичного контролю за справністю обладнання;

- контроль вмісту забруднюючих речовин у викидах підприємства.

Перелік посилань на джерела

1. ГОСТ 17.2.3.02-78 Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами.

2. ГОСТ 17.23.01 - 86 Правила контролю якості повітря населених пунктів.

3. Граничнодопустимі концентрації (ГДК) і орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів. Київ, 1991.

4. ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення.

5. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Від 19.06.1996 №173.

6. ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Міністерство охорони здоров'я. Україна, 19 червня № 173, 1996р.

7. Закон України “Про екологічну експертизу”.

8. Закон України “Про охорону атмосферного повітря”.

9. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

10. Збірник методик розрахунку викидів в атмосферу забруднюючих речовин різними виробництвами. Гідрометеовидав, 1986.

11. Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами в 3-х томах., Донецьк, УНЦТЕ, 2004.

12. ОНД-86 Держкомгідромет Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться у викидах підприємства.

Размещено на Allbest.ru

...