Еколого-фізіологічні основи формування дернових покривів в умовах степової зони України

Отримані результати дозволяють стверджувати про існування єдиних адаптаційних механізмів рослин, що проявляються у неспецифічному характері змін на видовому рівні на територіях різних промислових підприємств. Поряд з цим, розгляд ознак стійкості свідчить, що злакові угруповання мають деякі специфічні особливості, які підвищують адаптаційний потенціал їх популяційних фітоценозів: асинхронність індивідуального розвитку особин знижує токсичність впливу окремих інгредієнтів викидів на всю популяцію, оскільки їх негативна дія максимально проявляється в окремі фази розвитку рослин. Життєздатність дернових угруповань в умовах техногенного навантаження також є підвищеною за рахунок феномена наявності в фітоценозах різних видів рослин з диференційною толерантністю до окремих видів полютантів, що особливо важливо за умов комплексного забруднення промислових територій. Швидке подолання дерноутворюючими видами ценотичних бар'єрів порівняно з іншими видами, які спроможні розмножуватися лише насіннєвим способом, можливе завдяки перевагам вегетативного способу розмноження.

Створення стійких штучних фітоценозів на промислових територіях та використання дерноутворюючих трав для індикації забруднення довкілля.

Створювати культурфітоценози на територіях промислових підприємств, які б ефективно виконували основні функції - санітарно-гігієнічну та естетичну, можливо лише при оптимальному доборі рослин. Комплексний підхід до вирішення цієї проблеми полягає в обгрунтуванні типу насаджень, економічності, здатності створювати стійкі високодекоративні фітоценози в умовах підвищеної контамінації довкілля. Незалежно, яка саме з технологiй реалiзується при формуванні техногенезу, вирiшальне значення для подальшої долi дернового покриву має застосований асортимент рослин.

Вважаємо за доцільне сформулювати основні принципи штучного відновлення стійких фітоценозів на промислових територіях: а) аналіз особливостей забруднення промислового майданчика; б) визначення ступеня забруднення довкілля; в) оцінка ступеня порушення рослинного покриву; г) гармонійне співвідношення трав'янистих і дерев'янистих рослин залежно від рівня забруднення промислових майданчиків; д) висадження тільки конкретного видового складу рослин, стійкого в зазначених умовах; е) врахування декоративних якостей видів; є) проведення озеленення промислових майданчикiв з наданням переваги аборигенним видам; ж) використання біологічних особливостей рослин з метою створення найбільш оптимального варіанта культурфітоценозів (наприклад, визначення співвідношення різних груп рослин на користь одно- та дворічників, що дозволяє легко їх замінити у разі пошкодження).

При формуваннi дернового покриву техногенних територiй треба розрiзняти та реалiзовувати такі технології: оновлення або повна перебудова грунтового покриву конкретної дiлянки, що передбачає заміну верхнього шару на 20-30 см через його цiлковиту непридатність для вирощування повноцiнного дернового покриву; докорінне полiпшення грунтового покриву за рахунок видалення механiчних домiшок промислового походження, застосування сидератiв, добрив, дренажу, зрошення та т.iн.; поверхневе поліпшення грунтового покриву у випадку, коли немає потреби заміни його верхнього шару. Улаштування дернового покриву на базi iснуючих природних фiтоценозiв повинно проводитись із цілеспрямованим корегуванням природних сукцесiй з метою пiдвищення ролi наявних високоякiсних дерноутворюючих популяцiй. Необхідно враховувати, що демутаційний процес трав'янистих угруповань в індустріальних зонах в безпосередній близькості від джерел емісії буде відбуватися набагато повільніше, ніж на значних відстанях від них. Внаслідок глибоких деструктивних змін угруповань типових степових формацій дернових рослин, особливо в зонах сильного промислового забруднення, пропонується на початкових стадіях формування рослинного покриву використовувати невластиві степу компоненти, в тому числі, малодекоративні, наприклад, Elytrigia repens та Cynodon dactylon. Другий етап - поступова заміна кореневищних рослин дернинно-злаковими, наприклад, Poa angustifolia та Festuca rubra.

Велике значення на озеленювальних територіях має співвідношення деревних і трав'янистих рослин. Запропоновано вважати долю газонів від озелененої території оптимальною в межах 60-90% (Лихолат, 1986).

Базуючись на отриманих результатах заходи щодо оптимізації природної рослинності можна звести до таких підходів: 1. Оцінка цільового призначення фітоценозу в залежності від рівня та типу контамінації промислової зони. 2. Збереження існуючої рослинності на територіях промислових майданчиків. 3. Управління сукцесіями. 4. Заміна існуючих рудеральних угруповань на культурні. 5. Комплексний підхід при створенні середовищеперетворюючих культурфітоценозів.

Обгрунтовані методи підвищення стійкості дерноутворюючих злаків: а) передпосівна обробка насіння газонних злаків розчинами гуматів (15 мг/л), солей галогенів та комплексними гуматно-галогеновими препаратами; б) кореневе підживлення галогенами (KI, KBr в концентрації 0,001%) залежно від індивідуальної чутливості до них трав (КI - для Festuca rubra, КI і КBr - Lolium perenne); в) в екстремальних умовах комплексні гуматно-галогенні препарати більш ефективно діють на дерноутворюючі трави, ніж чисті гумати; г) для створення дернового покриву, стійкого до промислового забруднення в умовах степу, рекомендуємо використовувати насіння, яке зібране в найсухіших із можливих місць вирощування, наприклад, Poa angustifolia - в середньостепових та лучностепових гігротопах, Lolium perenne - лучностепових.

Запропоновані принципи використання дерноутворюючих злаків для фітондикації територій промислових підприємств. Проведена оцінка ступеня забруднення територій промислових підприємств за даними з акумуляції важких металів вегетативними органами дерноутворюючих злаків. На основі проведеного кластерного аналізу виділені дві групи підприємств, які відрізняються за рівнем забруднення важкими металами. Виявлено, що найбільш доцільним для проведення цього аналізу є визначення таких металів, як залізо, марганець та нікель. Дискримінантний аналіз експериментального матеріалу дозволив запропонувати формули для діагностики рівня забруднення навколишнього середовища, які дозволяють розрахувати рівень забруднення конкретної промислової ділянки.

Проведені дослідження підтверджують високий рівень мінливості окремих показників (рівень накопичення важких металів, фізіолого-біохімічні показники) дерноутворюючих трав, зміни яких пов'язані з рівнем забруднення промислових територій. Ці ознаки можуть бути використані як маркери якості довкілля при проведенні біоіндикації індустріальних територій. Так, зокрема, відмічена залежність між активністю окиснювально-відновних ферментів у листках рослин та рівнем забруднення промислових майданчиків, де зростали ці рослини. Найбільш чутливими до впливу промислового забруднення є рівні вільних амінокислот та проліну незалежно від фази розвитку рослин. Аналізовані групи промислових територій підприємства поділяються за рівнем контамінації (рис. 5). Найбільші відхилення існують між рослинами контрольного варіанта та тими, що зростали на територіях лакофарбового, важких пресів та Полімермаш заводів, дещо менші - на промислових майданчиках шинного заводу, мінімальні - побутової хімії.

При вивченні стану рослин на промислових майданчиках на тлі недостатнього водозабезпечення в умовах степового клімату України, з урахування декоративно-естетичних властивостей визначена доцільність використанням в озелененні техногенних територій 72 видів дерев'янистих рослин, 59 видів багаторічних, 15 - дворічних, 11 - килимових та 43 - одно-річних трав'янистих рослин. У разі необхідності на ділянках з низькою вологістю грунту, його зміненим агрохімічним складом доцільно використовувати дикорослі стійкі та невибагливі рослини, наприклад, Poa angustifolia, а крайньому випадку - Elytrigia repens.

ВИСНОВКИ

1. Розроблені наукові основи створення стійких оптимізуючих середовище культурфітоценозів, головною складовою яких є дерноутворючі злаки з урахуванням їх аутекологічних та синекологічних характеристик, анатомо-морфологічних і фізіолого-біохімічних адаптивних змін та започатковано новий науковий напрямок - техногазонознавство, в рамках якого запропоновані методи швидкого створення стійких культурфітоценозів, як чинника екологічної стабілізації довкілля, в умовах степового Придніпров'я на території промислових підприємств та поблизу головних джерел емісій.

2. Флористичний склад та структура рослинних угруповань, існуючих на більшій частині територій промислових підприємств, є нестабільними і відрізняються від корінних степових та лучних фітоценозів в залежності від ступеня порушеності та забрудненості едафотопів, впливу антропогенних факторів (транспортні навантаження, система догляду і т.ін.), об'єму емісій, їх токсичності. Існуючі зміни відбуваються в напрямку скорочення обсягу корінної рослинності та формування антропогенних рослинних угруповань в залежності від особливостей підприємства. Специфіка сукцесій полягає в повільності відновлення степових природніх фітоценозів (або лучних за відповідних гідрологічних умов) з домінуванням дерноутворюючих злаків.

3. Вільні екологічні ніші на технотопах порушених і забруднених територій спочатку заповнюють рудеральні види, які формують спонтанні угруповання, спроможні довгий час зберігатись на ділянках, де відбувається постійна руйнація грунтового покриву. Для спонтанних угруповань притаманне адвентивне насичення, знижене видове різноманіття, значна мінливість на градієнтах сукцесій і широка екологічна амплітуда видів, що їх створюють. Дерновий покрив починає формуватися після проникнення в ці піонерні угруповання дернинних лучно-степових видів, деякі з них досить швидко долають послаблений ценотичний бар'єр в умовах екологічної нерівноваги. трав'яний покрив дерноутворюючий полютант

4. Внаслідок зазначених процесів формуються толерантні до промислових викидів рослинні угруповання, в яких злакові є едифікаторами (Poa angustifolia, Elytrigia repens) або субедифікаторами (крім зазначених вище видів, Poa pratensis, P. compressa, Festuca valesiaca та ін.), і створюється стійкий дерновий покрив.

5. Промислові емісії викливають зміни різного ступеня в анатомо-морфологічній структурі дерноутворюючих злаків, пригнічуючи ростові процеси. Це призводить до зниження висоти рослин, площі листків, кількості листків на один пагін, середної довжини листка, запасу довжини живої частини листків, інтенсивності відростання листової пластинки та збільшення кількості відмерлих листків, прискорення відмирання листової пластинки. Всі ці зміни відбуваються в залежності від місця зростання рослин відносно головних джерел аеротехногенних емісій та фітотоксичності інгредієнтів, що входять до їх складу. Витривалість рослини залежить від їх віку: дерноутворюючі злаки більш стійкі на ранніх етапах розвитку.

6. Характерними адаптивними змінами анатомічної будови рослин самовідновних фітоценозів є збільшення товщини кутикули, епідермісу, мезофілу листків; збільшення розмірів склеренхіми, паренхіми, провідних пучків стебел. Ці зміни та збільшення кількості продихів на одиницю площі листків притаманні і рослинам штучних злакових фітоценозів. Загальною адаптивною реакцією злаків на несприятливі посушливі умови, посилені техногенним забрудненням, є ксерофітизація їх надземних вегетативних органів.

7. Неспецифічною аутекологічною адаптивно-захисною реакцією злакових видів на екстремальні умови техногенно забруднених територій є зниження обводненості рослин, що супроводжується перерозподілом фракційного складу води, підвищенням інтенсивності транспірації та водоутримуючої здатності листків, незначним зростанням водного дефіциту. У рослин штучних фітоценозів при зрошенні амплітуда змін цих показників водного обміну більша в порівнянні з рослинами самовідновних фітоценозів.

8. Адаптація рослин до умов техногенно забруднених територій супроводжується змінами їх метаболічних процесів, що проявляється в активації синтезу азотистих сполук, вільних аміноксилот, зміні їх співвідношення, накопиченні проліну в листках та коренях рослин. В листках рослин також змінюється активність окиснювально-відновних ферментів. Характер та амплітуда цих змін мають видову специфіку і залежать від ступеня впливу на рослини аерополютантів.

9. Стійкі види дерноутворюючих злаків, що зростають в умовах незначного техногенного забруднення характеризуються відсутністю суттєвих відхилень досліджуваних морфофізіологічних показників від контрольних рослин. Нестійкі види в умовах навіть слабкого забруднення мають помітну амплітуду морфометричних показників, суттєві зміни фізіологічно-біохімічних параметрів. Особливо це стосується показників водного обміну (інтенсивності транспірації, водного дефіциту, водовіддачі тощо) та амінокислотного обміну (вмісту вільних амінокислот і проліну).

10. Встановлені діапазони метало- та галогеноакумулюючої здатності дерноутворюючих злаків в залежності від видових особливостей рослин та типу забруднення. Виявлені особливості в акумуляції важких металів надземною і підземною частинами рослинного організму: в умовах металургійних підприємств листя та корені дерноутворюючих злаків у великій кількості накопичують залізо, мідь та кадмій, на хімічних заводах - нікель, цинк та марганець. На основі дискримінантного аналізу експериментальних даних по вмісту елементу в грунтах, підземній та надземній частині дерноутворюючих злаків в польових умовах запропоновані формули для діагностики рівня забруднення навколишнього середовища.

11. Виявлений рівень фітотоксичності окремих інгредієнтів забруднення (важкі метали та органічні розчинники) відносно рослинних організмів в умовах модельного досліду: встановлено порушення водного обміну і накопичення в органах рослин вільних амінокисилот та проліну. Показано, що характер фізіолого-біохімічних змін був подібним до того, що відбувався у рослин природних відновлюваних та штучних фітоценозів, але варіабельність показників була значно вищою.

12. Розроблена шкала діагностики життєвого стану рослин природних і культурних фітоценозів в умовах контамінованого довкілля промислових підприємств степового Придніпров'я. Приведена класифікація стійкості основних дерноутворюючих злаків до умов техногенно забруднених територій даного регіону. Обгрунтовано видовий склад для формування довготривалого дернового покриву на цих територіях в залежності від димо-, газо- та пилостійкості компонентів запропонованих травосумішів. Для створення стійкого дернового покриву рекомендуємо використовувати насіння, яке зібране в найсухіших із можливих місць вирощування, наприклад, тонконогу вузьколистого - в середньостепових та лучностепових гігротопах, пажитниці багаторічної та костриці червоної - лучностепових.

13. Розроблені способи підвищення життєвості дерноутворюючих трав методом передпосівної обробки насіння розчинами гуматів (15 мг/л), солей галогенів та комплексними гуматно-галогеновими препаратами; кореневого підживлення галогенами (KI, KBr в концентрації 0,001%) в залежності від індивідуальної чутливості до них трав.

14. Для поліпшення стану природного середовища на територіях промислових підприємств степового Придніпров'я необхідне застосування комплексного підходу до створення культурфітоценозів із збільшенням долі газонів до 60-90% від території, яку озеленюють. При цьому потрібно враховувати функціональний тип насаджень, їх середовищеочистну спроможність, декоративні властивості і т.ін.

СПИСОК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лихолат Ю.В. Еколого-фізіологічні особливості багаторічних дерноутворюючих злаків техногенних територій: Монографія. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1999. - 210 с.

2. Мицик Л.П., Лихолат Ю.В. Дерновий покрив техногенних територій: Монографія. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1997. - 92 с. (Здобувачеві належить концепція роботи, ним власноручно проведені 50% досліджень, їх аналіз, математична обробка, написано три розділи. Висновки та рекомендації написані спільно обома авторами. Загальний внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 50%).

3. Лихолат Ю.В. Стан і шляхи покращення газонів на території хімічних підприємств // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Біологія. Екологія. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1999. - Вип. 6. - С. 165-169.

4. Лихолат Ю.В. Металакумулююча здатність Elytrigia repens (L.) Nevski на території промислових підприємств в умовах зони справжнього степу//Бюл. Никит.ботан.сада.- 2000. - Вип.76. - С. 66-68.

5. Лихолат Ю.В. Газонні трави в умовах коксохімічного виробництва // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Біологія. Екологія. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2000. - Вип. 6, Т. 1. - С. 194-197.

6. Lykholat Y.V. Lawn grass exposed to environmental contamination assisting of hard metals // The fifth Internat.Symposium and Exhibition on Environmental Contamination in Central and Earsten Europe. - Prague, Czech Republic, 2000: Proceedings, DOE/EM-0584 - 3 pp.

7. Лихолат Ю.В. Водний обмін основних дерноутворюючих злаків в умовах промислового забруднення // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Біологія. Екологія. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2001. - Вип. 9, Т .1. - С. 135-139.

8. Лихолат Ю.В. Оцінка забрудненості промислових територій Придніпров'я важкими металами // Гигиена населенных мест. - Киев, 2001. - Вып. 38, Т. 1. - С. 265-269.

9. Лихолат Ю.В. Акумуляція важких металів дерноутворюючими злаками, що зростають в штучних фітоценозах // Питання біоіндикації та екології. - Запоріжжя: Вид-во Запорізького держ. ун-ту, 2001. - Вип. 6, № 2. - С.20-27.

10. Лихолат Ю.В., Долгова Л.Г., Илькун Г.М. Изменение водного обмена растений при загрязнении атмосферного воздуха органическими загрязнителями //Физиол. и биохим. культ. растений. - 1987. - Т.19, N1. - С.77-81. (Здобувачем власноручно проведений експеримент, математична обробка одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 80%).

11. Плюто К.Б., Лихолат Ю.В. Влияние загрязнения на водообмен растений //Охрана труда и окружающей среды в технологических процессах энергетики и черной металлургии. - Днепропетровск: Изд-во Днепропетровского ун-та, 1992. - С. 125 - 120. (Здобувачем власноручно на 50% проведений експеримент, математична обробка одержаних результатів та написанний висновок. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 50%).

12. Лихолат Ю.В., Свинцицкая А.В. Особенности создания зеленых насаждений в условиях загрязнения атмосферного воздуха органическими растворителями //Экологические аспекты охраны и рационального использования биологических ресурсов. - Днепропетровск: Изд-во Днепропетровского ун-та, 1989. - С. 12-16. (Здобувачем власноручно на 80% проведений експеримент, математична обробка одержаних результатів, проведена трактовка отриманих даних, написані висновки. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 80%).

13. Мыцык Л.П., Лихолат Ю.В. Изменение водного режима газонных злаков (мятликов) под влиянием некоторых токсикантов химических предприятий // Адаптация растений в антропогенных условиях.-Днепропетровск: ДГУ, 1992.- С. 69-75. (Здобувачем власноручно на 70% проведений експеримент, математична обробка та трактовка отриманих даних, написаний висновок. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 70%).

14. Лихолат Ю.В., Мелетенко В.С. Влияние водного дефицита на фенолаккумулирующую способность растений // Вопросы защиты природной среды и охрана труда в промышленности. - Днепропетровск: Изд-во Днепропетровского ун-та, 1993. - С. 51-56. (Здобувачем власноручно на 80% проведений експеримент та математична обробка одержаних результатів. Автором проведена трактовка отриманих даних та зроблено висновки. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 80%).

15. Мыцык Л.П., Лихолат Ю.В. Роль многолетних злаков естественной растительности в оптимизации окружающей среды // Вопросы защиты природной среды и охрана труда в промышленности. - Днепропетровск: Изд-во Днепропетровского ун-та, 1993. - С. 112-116. (Здобувачем власноручно на 70% проведений експеримент та математична обробка одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних, ним зроблені висновки. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 70%).

16. Козюкина Ж.Т., Лихолат Ю.В. Физиолого-морфологические особенности растений при действии органических растворителей //Вестник Днепропетровского университета. Биология. Экология. - Днепропетровск: Изд-во Днепропетровского ун-та, 1996. - Вып. 2. - С. 53-60. (Здобувачем власноручно на 70% проведений експеримент та математична обробка одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних та написанні висновку. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 70%).

17. Лихолат Ю.В., Штеменко Н.И., Янов А.Е. Водный обмен и состояние углеводов в составе высокомолекулярных восков листьев газонных трав как показатели состояния окружающей среды // Вопросы биоиндикации и охраны природы. - Запорожье: Изд-во Запорожского гос. ун-та, 1997. Вып. 1. - С. 50-54. (Здобувачем власноручно на 50% проведений експеримент та математична обробка одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних, ним складені висновки. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 50%).

18. Изменение водного обмена и состояние углеводородов кутикулярного воска листьев газонных трав в условиях промышленного загрязнения среды / Лихолат Ю.В., Штеменко Н.И., Заморуева Л.Ф., Янов А.Е. // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Біологія. Екологія. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1997. - Вип. 3. - С. 101-112. (Здобувачем власноручно на 40% проведений експеримент та математична обробка одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних та написанні висновку. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 40%).

19. Лихолат Ю.В., Лыженко И.И., Заморуева Л.Ф. Содержание свободных аминокислот в корнях газонных трав в условиях промышленного стресса // Вопросы биоиндикации и экологии. - Запорожье: Изд-во Запорожского ун-та, 1997. - Вып. 2. - С. 24-28. (Здобувачем власноручно на 50% проведений експеримент та математична обробка одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних, ним зроблені висновки. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 50%).

20. Лихолат Ю.В., Соболь И.Е. Газонные травы в условиях загрязнения среды выбросами химических и металлургических предприятий //Регуляция в живых системах. - Днепропетровск: Изд-во Днепропетровского ун-та, 1998. - С. 84-86. (Здобувачем власноручно на 70% проведений експеримент та математична обробка одержаних результатів. Автор інтерпритував отримані дані та склав висновки. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 80%).

21. Лихолат Ю.В., Вінниченко О.М. Активність ферментів при порушенні ростових процесів газонних трав в умовах забрудненого середовища // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1998. - Вип. 2. - С. 151-155. (Здобувачем власноручно на 70% проведений експеримент та математична обробка одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних та написанні висновку. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 70%).

22. Лихолат Ю.В., Мицик Л.П.. Тарасов В.В. Аналіз флори територій промислових підприємств Дніпропетровщини //Вісник Дніпропетровського ун-ту. Біологія. Екологія. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1998. - Вип. 4. - С. 114-123. (Здобувачеві належить ідея роботи. Ним власноручно проведено 50% експерименту та 100% математичної обробки одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних, ним складені висновки. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 60%).

23. Lycholat Y.V., Sapa Y.S., Lycholat E.A. ets. Air condition in industrial Prydneprovja // School of Fundamental Medicine J. - 1998. - V. 4, N2. - P. 51-52. (Здобувачем при проведені дослідження були визначені моніторингові точки, проводився контроль за відбором зразків та проведенням експерименту. Автор приймав участь у математичній обробці одержаних результатів. Ним проведена трактовка отриманих даних та зроблений висновок. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 40%).

24. Лихолат Ю.В, Мицик Л.П. Накопичення важких металів газоноутворюючими рослинами на території промислових підприємств Дніпропетровська // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1999. - С. 120-125. (Здобувачем власноручно на 60% проведений експеримент та математична обробка одержаних результатів. Автор інтерпретував отримані дані та склав висновок. Особистий внесок Лихолата Ю.В.в цю роботу складає 80 %).

25. Lycholat Y.V., Sapa Y.S., Lycholat E.A. Condition of soil and water issues of industrial Prydneprovja // School of Fundamental Medicine J. - 1999. - V. 5, № 2. - Р. 88-89. (Здобувачем при проведені дослідження були визначені моніторингові точки, проводився контроль за відбором зразків та проведенням експерименту. Автор приймав участь у математичній обробці одержаних результатів. Ним проведена трактовка отриманих даних та зроблений висновок. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 40%).

26. Мицик Л.П., Лихолат Ю.В. Спроба класифікації екобіоморф багаторічних злаків техногенних територій // Питання біоіндикації та екології.- Запоріжжя: Вид-во Запорізького держ. ун-ту, 2000. - Вип. 5, № 3. - С.112-117. (Здобувачем власноручно на 60% проведений експеримент та здіснена математична обробка одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних, написав висновок. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 60%).

27. Мицик Л.П., Лихолат Ю.В., Тарасов В.В. Трав'янисті адвентивні рослини техногенних територій степового Придніпров'я //Укр.ботан.журн. - 2000. - Т. 57, № 3. - С. 289-293. (Здобувачем власноручно на 40% проведений експеримент та на 100% математична обробка одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних та написанні висновку. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 50%).

28. Лихолат Ю.В., Мицик Л.П. Рівень акумуляції важких металів у рослинах Poa angustifolia L. в штучних біогеоценозах //Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земелью. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2000. - С. 25-28. (Здобувачем власноручно на 70% проведений експеримент та на 100% математична обробка одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних, ним написаний висновок. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 80%).

29. Мицик Л.П., Лихолат Ю.В. Еколого-морфологічні аспекти реагування дерноутворюючих злаків на вплив чинників техногенної загазованності // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Біологія. Екологія. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2000. - Вип. 8, Т. 1. - С. 30-33. (Здобувачем власноручно на 60% проведений експеримент та на 80% математична обробка одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних та написанні висновків. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в роботу складає 60%).

30. Накопичення галогенів основними газоноутворюючими злаками на території хімічних підприємств /Лихолат Ю.В., Опанасенко В.Ф., Лоб П.А., Гаркуша В.А. //Бюл. Никит.ботан.сада. - 2000. - Вип. 83. - С. 69-71. (Здобувачем були визначені моніторингові точки, проводився контроль за відбором зразків та проведенням експерименту. Ним проведена математична обробка одержаних результатів та трактовка отриманих даних, зроблений висновок. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 40%).

31. Лихолат Ю.В., Мицик Л.П., Тарасов В.В. Стійкість трав'янистих рослин до промислових емісій // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2001. - Вип. 5. - С. 51-55. (Здобувачем власноручно на 50% проведений експеримент та на 100% математична обробка одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних та написанні висновків. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 60%).

32. Зміни анатомічної будови листків основних дерноутворюючих трав в умовах промислового забруднення /Лихолат Ю.В., Кучма В.М., Семенко А.В., Антоненко Н.О. // Питання біоіндикації та екології. - Запоріжжя: Вид-во Запорізького держ. ун-ту, 2002. - Вип. 7, № 1. - С. 3-9. (Здобувачеві належить концепція роботи. Ним власноручно на 50% проведений експеримент, математична обробка та інтерпритація отриманих даних, складені висновки. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 50 %).

33. Мицик Л.П., Лихолат Ю.В., Лісовець Л.І. Використання трав'янистих декоративних рослин в умовах промислової загазованності степового Придніпрв'я // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту,2002. - Вип. 6. - С. 149-155. (Здобувачем власноручно на 90% проведений експеримент та на 50% математична обробка результатів. Він приймав участь у трактовці отриманих даних та написанні висновків. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 60%).

34. Лихолат Ю.В., Опанасенко В.Ф. Інтродукція однорічних квітково-декоративних рослин на промислових майданчиках степового Придніпров'я //Інтродукція рослин. - 2002. - № 2. - С. 58-61. (Здобувачем власноручно на 50% проведений експеримент та на 100% математична обробка одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних та написанні висновків. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 60%).

35. Опанасенко В.Ф., Лихолат Ю.В., Рудницкая Е.Н. Биолого-морфологический статус культуры хризантем в условиях Днепропетровского ботанического сада // Науковий вісник Чернівецького університету : Збірник наук. праць. Вип. 145. Біологія. - Чернівці: ЧНУ, 2002. - С. 50-53. (Здобувачем власноручно на 50% проведений експеримент та математично оброблені дані. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних, ним написаний висновок. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 50%).

36. Лихолат Ю.В. Водный режим растений в условиях загрязнения среды заводом Химизделий // Деп. в ВИНИТИ 27.04.90 г., N2280 - В 90, 13 с.

37. Долгова Л.Г., Лихолат Ю.В., Иващенко С.Г. Влияние типичных ингредиентов лакокрасочного производства на водный режим растений // Деп. в ВИНИТИ 04.05.1988 г., N3433 - В 88, 13 с. (Здобувачем власноручно на 40% проведений експеримент та математична обробка одержаних результатів. Автор приймав участь у трактовці отриманих даних та написанні висновків. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 40%).

38. Лихолат Ю.В., Новацкая Н.И. Роль вентилируемости губчатой паренхимы в устойчивости растений к действию паров фенола // Деп в ВИНИТИ 03.01.91 г., N 70 - В 91, 11 с. (Здобувачем власноручно на 70% проведений експеримент та на 100% математична обробка одержаних результатів. Автор інтерпретував отримані дані та склав висновки. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 80 %).

39. Лихолат Ю.В., Коваль І.В., Мельник Н.Л. Вплив передпосівної обробки насіння бромом на ріст газонних трав //Деп. в ГНТБ №58 - Ук - 2000, 20.03.2000, 18 с. (Здобувачем власноручно на 50% проведений експеримент та математична обробка одержаних результатів. Автор проаналізував та інтерпретував отримані дані, склав висновки. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 60%).

40. Lykholat Y., Bilchuk V. Lawn Grass Enzyme Activity Regulation by Metals under Air Pollution // Toxicology Letters. - Paris, 1998. - Suppl.1. - P. 234. (Здобувачем власноручно на 70% проведений експеримент та на 100% математична обробка одержаних результатів. Автор проаналізував та інтерпретував отримані дані, склав висновки. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 80 %).

41. Лихолат Ю.В., Опанасенко В.Ф. Амінокислотний статус рослин як показник їхньої адаптаційної можливості за промислового забруднення довкілля // Укр.біохім.журн. - 2002 - Т. 74, № 46 (додаток 2). - С. 129. (Здобувачем власноручно на 90% проведений експеримент та математична обробка одержаних результатів. Автор інтерпретував отримані дані та склав висновок. Особистий внесок Лихолата Ю.В. в цю роботу складає 90 %).

42. Лихолат Ю.В. Азотный обмен в листьях растений, произрастающих при недостаточной влагообеспеченности в условиях Приднепровской ГРЭС // Проблемы азотистого метаболизма: Тез.докл. Межресп. науч.-техн. конф. - Волгоград, 1990.- С. 67.

43. Лихолат Ю.В. Вплив макро- і мікроелементів на стійкість рослин до дії органічних розчинників //Тез.доп. ІХ з'їзду УБТ. - К.:Наук.думка, 1992. - С. 67.

44. Лихолат Ю.В. Использование газонных трав для “создания зеленого фильтра” в условиях Приднепровья //Устойчивое развитие: загрязнение окружающей среды и экологическая безопасность. 1 Междунар. наук. - практ. конф. - Дніпропетровськ, 1995. - Т.2. - С. 19.

45. Lykholat Y.V. The improvement of ecological situation in Dniepropetrovsk by planting of greenery of technogenic territories // Sustainable development: system analysis in ecology. The 2nd Practical Conference. - Sevastopol, 1996. - P. 113-114.

46. Лихолат Ю.В. Значення газонів в оздоровленні довкілля // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національніх культур: Тез. доп. ІІI Міжнарод. конф. - Дніпропетровськ:Поліграфіст, 1996. - Додаток. - С. 23.

47. Лихолат Ю.В. Аспекти озеленення техногенних територій // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національніх культур: Тез.доп. ІV Міжнарод.конф. - Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1997. - Т.ІІ, Ч.ІІ. - С. 75-77.

48. Лихолат Ю.В. Водний обмін та активність К+ - Na+ - АТФ-ази як показник стійкості газонних трав на промислових майданчиках // VII Український біохімічний з'їзд: Тез.доп. - Київ, 1997. - Ч.ІІ. - С. 88-89.

49. Лихолат Ю.В. Газонні трави в умовах промислового міста // Питання біоіндикації і екології: Міжнар. конф.- Запоріжжя, 1998. - С. 100.

50. Лихолат Ю.В. Перспектива інтродукції Poa angustifolia L. на техногенних територіях в умовах справжнього степу // Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії: 10 Міжн. конф. - Умань, 1998. - С. 89 - 91.

51. Lycholat Y.V. Use of lawn Grass for Optimization of Industrial Territories //The 4th International Symposium and Exibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe. - Warsaw, Poland, 1998. - P.111.

52. Лихолат Ю.В. Интродукция дернообразующих трав на промышленных площадях степного Приднепровья // Цветоводство - сегодня и завтра: Тез. докл. 3 Междунар. конф. - Москва, 1998. - С. 164 - 165.

53. Лихолат Ю.В. Особливості накопичення важких металів основними газоноутворюючими видами в умовах Дніпропетровська //Матеріали 1-ї Міжнар. конф. “Наука і освіта'98”. - Дніпропетровськ, 1998. - Т. 22. - С. 973.

54. Lykholat Y.V. Accumulation of heavy elements by lawn grass on industrial territories // Quality of Life and Environment in Cultured Landscapes: Abstr. 9th Annual Meeting of SETAC-Europe (Leipzig, Germany). - Leipzig, 1999. - P. 201.

55. Лихолат Ю.В. Водный режим газонных трав в условиях загрязнения окружающей среды выбросами коксохимического завода // Стійкий ровиток: забруднення навколишнього середовища та екологічна безпека. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1999. - С.46-48.

56. Лихолат Ю.В. Особливості озеленення машинобудівних підприємств //Людина і космос: науково-практична конф. - Дніпропетровськ, 1999. - С. 165.

57. Лихолат Ю.В. Біоіндикація довкілля за допомогою газонних трав // Матеріали 2-ї Міжнар.конф. “Наука і освіта'99”. - Київ-Дніпропетровськ, 1999. - Т.3. - С.16-17.

58. Lykholat Y. Lawn Grass Exposed to Environmental Contamination Consisting of Hard Metals //The 5th International Symposium and Exibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe (Prague, Czech ). - 2000. - P. 95.

59. Лихолат Ю.В. Пошкоджуваність газоноутворюючих злаків інгредієнтами промислових викидів // Проблеми сучасної екології: Тез. Міжнар. конф. - Запоріжжя, 2000. - С. 25.

60. Лихолат Ю.В. Оцінка забруднення грунтів важкими металами // Матеріали 4-ї Міжнар.конф. “Наука і освіта'2001”.-Дніпропетровськ-Дніпродзержинськ, 2001.-Т.12.- С.24.

61. Лихолат Ю.В. Оценка состояния почв, загрязненных тяжелыми металлами // Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья // Матер. Междунар.науч.-практ.конф. - Тирасполь, 2001.- С. 57-158.

62. Физиолого-генетические основы создания искусственных экосистем в условиях промышленного загрязнения / Долгова Л.Г., Корытова А.И., Павлюкова Н.Ф., Лихолат Ю.В. // Тез.докл. VIII съезда УБО. - К.: Наук. думка, 1987. - С. 272.

63. Долгова Л.Г., Лихолат Ю.В. Особенности водного обмена растений в условиях техногенеза // Механизмы адаптации растений и животных к экстремальным факторам среды: Тез.докл. 5-й Ростовской школы-семинара. - Ростов-на-Дону, 1987. - С. 190-191.

64. Эколого-физиологические изменения фитоценозов в условиях загрязненной атмосферы / Долгова Л.Г., Корытова А.И., Лихолат Ю.В., Павлюкова Н.Ф., Грицан Н.П. // Актуальные вопросы ботаники в СССР: Тез.докл. VIII съезда Всесоюз.ботан.о-ва. - Алма-Ата:Наука Казахской ССР, 1988. - С.198.

65. Лихолат Ю.В., Загорий В.М. Водный режим растений при действии углеводородов и их производных // Рациональное использование, охрана, воспроизводство биологических ресурсов и экологическое воспитание: Тез. Респ.конф. - Запорожье, 1988. - С. 164.

66. Мыцык Л.П., Лихолат Ю.В. Устойчивые газоны в озеленении химических предприятий // Роль ботанических садов в охране и обогащении растительного мира: Тез. докл. Респ. науч.конф., посвященной 150-летию Ботанического сада им. акад. А.В. Фомина. - Киев, 1989. - Т. 2.- С. 64.

67. Долгова Л.Г., Лихолат Ю.В. Водный режим растений как показатель состояния окружающей среды // Малоотходные технологические процессы и сокращение промышленных выбросов в металлургической промышленности: Тез.докл.Респ.науч.-техн.конф.- Запорожье, 1989. - С. 166-167.

68. Мыцык Л.П., Лихолат Ю.В., Долгова Л.Г. Многолетние злаки естественной растительности в озеленении химических предприятий // Ботанические исследования на Украине.- К.: Наук.думка, 1990. - С. 80-81.

69. Лихолат Ю.В., Шматько И.Г. Зависимость водного режима растений от влагообеспеченности в условиях химических предприятий // Растения и промышленная среда: Тез.докл. 1-й Всесоюз.науч.конф.- Днепропетровск, 1990. - С. 107-108

70. Лихолат Ю.В., Долгова Л.Г. Водный режим цветочно-декоративных растений в условиях загрязнения среды органическими поллютантами //Промышленная ботаника: состояние и перспективы развития: Тез.докл. Респ.науч.конф., посвященной 25-летию Донецкого ботанического сада АН УССР. - Донецк, 1990. - С. 129-130.

71. Долгова Л.Г., Лихолат Ю.В. Водный дефицит как показатель устойчивости водного обмена растений к действию выбросов химических предприятий // Механизмы адаптации растений и животных к экстремальным факторам среды: Тез.докл. 5-й Ростовской школы-семинара. - Ростов-на-Дону, 1990. - С. 28.

72. Лихолат Ю.В., Долгова Л.Г., Новацкая Н.И. Водный обмен как показатель устойчивости цветочно-декоративных растений на техногенных территориях // Экологические проблемы охраны живой природы: Тез.Всесоюз.конф.- Москва, 1990. - Ч. 3. - С. 43-44.

73. Долгова Л.Г., Лихолат Ю.В., Гіндіна С.Р. Оптимізація середовища техногенних територій шляхом створення рослинних композицій // Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу Української РСР: Тез. доп. Респ. науч. конф. - Чернівці: ЧДУ, 1991. - С. 160-161.

74. Лихолат Ю.В., Долгова Л.Г. Газоны и цветочно-декоративные растения в озеленении коксохимических предприятий // Охрана лесных экосистем и рациональное использование лесных ресурсов: Тез. докл. 2-й Всесоюз. науч.-техн. конф.- Москва, 1991.-Ч. 3. - С. 183-184.

75. Мыцык Л.П., Лихолат Ю.В., Северин А.В. Лесные травянистые растения в озеленении химических предприятий // Охрана лесных экосистем и рациональное использование лесных ресурсов: Тез.докл. 2-й Всесоюз. науч.-техн. конф. - Москва, 1991.-Ч. 3.-С. 184-185.

76. Лихолат Ю.В., Мыцык Л.П. Закономерности прорастания семян газонных злаков при воздействии паров углеводородов // Интродукция, акклиматизация, охрана и использование растений в степной зоне: Тез. науч. конф. - Самара, 1992. - С. 52.

77. Лихолат Ю.В., Мыцык Л.П. Водный обмен многолетних злаков при восстановлении растительного покрова на территории коксохимических предприятий // Пробмеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Тез. доп. Респ. наук.-практ. конф.- Луцьк, 1993. - Ч. 1. - С. 157-158.

78. Лихолат Ю.В., Мыцык Л.П. Опыт интродукционного изучения овсяницы красной с целью озеленения коксохимических предприятий степной зоны // Промышленная ботаника: состояние и перспективы развития: Тез. докл. Междунар. конф. - Донецк, 1993. - С. 244-245.

79. Мицик Л.П., Лихолат Ю.В. Стійкість рослин в умовах найбільшої промислової загазованності //Тез. доп. ІІ з'їзду УТФР. - Київ, 1993. - Т. ІІ. - С. 5-6.

80. Мицик Л.П., Лихолат Ю.В. До фітоекологічного стану територій коксохімічних підприємств // Екологія і освіта: проблеми теорії і практики: Тез. доп. Міжнар. наук. - практ. конф. - Умань, 1994. - Т. 2. - С. 35 - 36.

81. Козюкина Ж.Т., Лихолат Ю.В. Хвойные растения в системе фитомониторинга // Устойчивое развитие: загрязнение окружающей среды и экологическая безопасность. 1 Междунар. наук. - практ. конф. - Дніпропетровськ, 1995. - Т. 2. - С. 17 - 18.

82. Likholat Y.V., Opanasenko V.F. L'etat et les perspectives de l'enrichissement du fonds genetique vegetal dans la region de Dniepropetrovsk // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національніх культур: Тез.доп. ІІ Міжнарод.конф. - Дніпропетровськ, 1995. - Ч. ІІ. - С. 64.

83. Гіндіна С.Р., Рудницька Є.М., Лихолат Ю.В. Збереження і збагачення генофонду декоративних трав'янистих рослин у степовому Придніпров'ї // Ботанические сады - центры сохранения биологического разнообразия мировой флоры: Тез. докл. сессии Совета Ботан. садов Украины. - Ялта, 1995. - С. 43-44.

84. Использование зеленых растений в экологическом тестировании почвы и атмосферы / Козюкина Ж.Т., Козарь Д.Г., Артеменко М.А., Лихолат Ю.В. // Земельные ресурсы Украины: рекультивация, рациональное использование и охрана. Междунар. науч. конф., посвященной 90-летию со дня рождения проф. Н.Е. Бекаревича. - Днепропетровск, 1996. - С. 141-142.

85. Environmental contamination and adaptive properties of phytoremediation grasses / Shtemenko N.I., Lykholat Y.V., Yanov A.E., Zamorueva L.F. // Sustainable development: system analysis in ecology: The 2nd Practical Conference.-Sevastopol, 1996.- P. 70-71.

86. Shtemenko N.I., Lykholat Y.V., Yanov A.E Water exchange and composition of hydrocarbons of surface lipids of lawn grasses in conditions of industrial pollution // Responses of Plant Metabolism to Air Pollution and Global Change: The 4th Intarnational Symposium. - Edmond aan Zee, The Netherlands 1997. - P. 125.

87. Лихолат Ю.В., Мыцык Л.П. К оптимизации территории промышленных предприятий за счет создания искусственного травянистого фитоценоза // Памяти проф. А.А.Браунера: Сб.воспоминаний и науч.тр. - Одесса: Астропринт, 1997. - С. 177-180.

88. Shtemenko N.I., Pyshnaya O.A., Lycholat Y.V. Physico-Chemical Interaction between Germinating Cereals and Contaminated Soils // ISEB'97- Meeting Bioremediation. - Leipzig, Germany, 1997.-P. 133.

89. Лихолат Ю.В., Шишкин И.И., Краснорепова В.В. Состояние и перспективы сохранения растительных группировок Betonica officinalis L. в условиях Днепропетровской области // 4 Міжнар. конф. з мед. ботаніки. Тез. доп. - Київ, 1997. - С. 155 -156.

90. Лихолат Ю.В., Мицик Л.П. Poa pratensis L. та Poa angustifolia L. в умовах техногенного забруднення // Проблеми ботаніки і мікології на порозі третього тисячоліття: Матеріали Х з'їзду УБТ. - Київ-Полтава, 1997. - С. 212.

91. Донченко Ю.В., Лихолат Ю.В., Медвідь О.В. Інтродукція дерев'янистих рослин в умовах промислового міста // Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії: 10 Міжн. конф. - Умань, 1998. - С. 52.

92. Перспективы интродукции многолетних травянистых растений в условиях степной зоны Украины / Опанасенко В.Ф., Лихолат Ю.В., Рудницкая Е.Н., Говорун И.А. // Цветоводство - сегодня и завтра: Тез. докл. 3 Междунар. конф. - Москва, 1998. - С. 202-204.

93. Лихолат Ю.В., Палій І.В., Лиженко І.І. Підбір трав`яної суміші для озеленення хімічних підприємств з врахуванням накопичення хлору // Питання біоіндикації і екології: Міжнар. конф.- Запоріжжя, 1998. - С. 101.

94. Лихолат Ю.В., Жура Ю.В., Потапова В.Г. Состояние окислительно-восстановительных процессов газонных трав как показатель их устойчивости // Экология и молодежь: І Международ.науч.-практ.конф. - Гомель, 1998. - Т. 2. - С. 162.

95. Многолетние цветочно-декоративные растения в условиях Днепропетровского ботани-ческого сада / Говорун И.А., Лихолат Ю.В., Опанасенко В.Ф., Рудницкая Е.Н. // Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства: Междунар.конф. - Ялта,1998 .- С.106-109.

96. Лихолат Ю.В., Мыцык Л.П., Тарасов В.В. Травянистая растительность территорий промышленных предприятий Днепропетровска //Проблемы ботаники на рубеже ХХ-ХХІ веков: Тез.докл. ІІ (X) съезда Русского ботанического общества. - Санкт-Петербург, 1998. - Т. 1. - С. 275-276.

97. Інтродукція рідкісних рослин в умовах справжнього степу / Донченко Ю.В., Лихолат Ю.В., Манюк В.В., Говорун І.О. // Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорізноманіття: Матер.конф.- Канів, 1998. - С. 64-65.

98. Лихолат Ю.В., Медвідь О.В. Дерев'янисті рослини для озеленення міста Дніпропетровська //Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу на-ціональних культур:Тез.доп. V Міжнарод.конф.-Дніпропетровськ,1998.-Т.1,Ч.ІI.- С.140-142.

99. Лихолат Ю.В., Лиженко І.І., Палій І.В. Рекомендації до формування газонів в умовах лакофарбового підприємства //Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національніх культур:Тез.доп.V Міжнарод.конф.-Дніпропетровськ,1998. - Т.2,Ч.ІІI.- С. 9-10.

100. Лихолат Ю.В., Мельник Н.Л., Лиженко І.І. Накопичення йоду в газонних травах в умовах лакофарбового виробництва степової зони України //Матеріали 1-ї Міжнар.конф. “Наука і освіта'98”. - Дніпропетровськ, 1998. - Т. 23. - С. 981.

101. Лихолат Ю.В., Мыцык Л.П., Туревская О.Б. Структура дернового покрова промышленной зоны Днепропетровска // Охорона довкілля: Матеріали ІІІ Всеукраїнської конф. - Кривий Ріг, 1998. - Ч. 2. - С. 45-51.

102. Багаторічні квітково-декоративні рослини для озеленення промислового міста / Опанасенко В.Ф., Лихолат Ю.В., Рудницька Є.М., Говорун І.О. // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку. Матеріали ІІІ міжнар.наук.конф. - Донецьк: Агентство “Мультипресс”, 1998.-С.277-281.

103. Опанасенко В.Ф., Лихолат Ю.В., Филь Л.И. Итоги интродукции однолетних цветочно-декоративных растений в условиях степного Приднепровья // Биологическое разнообразие. Интродукция растений: Матер. 2-й Междунар.науч.конф.-Санкт-Петербург,1999.-С.228-229.

104. Лихолат Ю.В., Палій І.В. Вплив обробки насіння бромом на ріст газонних трав в умовах хімзаводу // Проблеми фундаментальної та прикладної екології: Матер. І Міжнар. наук.конф. - Кривий Ріг, 1999. - Ч. 1. - С. 45-46.

105. Мыцык Л.П., Лихолат Ю.В., Тарасов В.В. Адвентивные травянистые растения техногенных территорий // Б.П. Колесников - выдающийся отечественный лесовед и эколог. К 90-летию со дня рождения: Тез. докл. науч. конф. - Екатеринбург, 1999. - С. 75-76.

106. Водний обмін основних газоноутворюючих злаків на території промислових підприємств / Лихолат Ю.В., Мицик Л.П., Лоб П.А. Коваль І.В. // Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор в ботанічних закладах і дендропарках Євразії: Матер. 12-ї Міжнар. наук.конф.- Полтава, 2000. - С. 192-194.

107. Лихолат Ю.В., Балалаєв О.К. Оптимізація довкілля на території машинобудівного виробництва шляхом використання дерноутворюючих злаків //Людина і космос: Тез.доп. 3-ї Міжнар. конф. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 283.

108. Опанасенко В.Ф., Лихолат Ю.В., Мыцык Л.П. Эколого-биологические особенности интродукции травянистых растений на техногенных территориях // Матер. Междунар. науч.-практ. конф. - Тирасполь, 2001. - С. 193-194.

109. Лихолат Ю.В., Мицик Л.П. Спроба виявлення діагностичних ознак стійкості трав'янистих рослин в озелененні промислових майданчиків //Екологія кризових регіонів України: Тези доп. Міжн. конф. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 78.

АНОТАЦІЇ

Лихолат Ю.В. Еколого-фізіологічні основи формування дернових покривів в умовах степової зони України (стійкість, динаміка, техногенез). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці, 2003.

Визначені еколого-біологічні, систематичні, географічні та ценотичні особливості трав'яного покриву з домінуванням дерноутворюючих злаків, що спонтанно формується на територіях промислових підприємств степової зони України. Для багаторічних злаків визначено анатомо-морфологічні та фізіолого-біохімічні адаптивні зміни, що виникають під впливом аеротехногенних полютантів: відповідні показники найвірогідніше свідчать про ступінь газостійкості рослин до комплексної дії забруднювачів та їх окремих інгредієнтів і можуть бути використані як тести на рівень контамінації довкілля. Розроблена шкала діагностики життєвого стану рослин природних дернових покривів та газонних культурфітоценозів індустріально забрудненого середовища. Запропоновані методи підвищення стійкості дерноутворюючих злаків.

Вперше теоретично обгрунтована і практично реалізована концепція створення стійкого дернового покриву на промислово забруднених територіях. Запропоновано новий науковий напрямок - техногазонознавство. Розроблено принципи підбору газостійкого та високодекоративного асортименту рослин, рекомендовані оптимальні варіанти дернових, в тому числі газонних, культурфітоценозів, як одного з найсуттєвіших чинників екологічної стабілізації техногенного довкілля.

...