Екологічний стан водних об’єктів південної частини м. Львова

- вимити і приготувати до наступної роботи посуд;

- вимкнути вентиляцію через 20 хв після закінчення роботи.

В аварійних ситуаціях

- вимкнути електричний струм, перекрити газ загальним краном;

вивести всіх працюючих з лабораторії;

- негайно викликати “швидку допомогу” і надати першу допомогу потерпілому;

- викликати пожежну команду у випадку виникнення пожежі.

5.2.4 Протипожежні заходи у виробничих приміщеннях

Для попередження можливості виникнення пожежі в хімічній лабораторії необхідно:

- не загромаджувати робоче місце і проходи;

- не працювати з легкозаймистими речовинами при відкритому полум'ї газових пальників;

- випадково розлиті вогненебезпечні рідини видаляти лише при закритих кранах пальників і вимкнених електроприладах [37];

- легкозаймисті і горючі рідини зберігати в товстостінних банках з притертими корками; банки поміщають у спеціальний металевий ящик, пофарбований в червоний колір. Загальний запас легкозаймистих рідин, що зберігаються в лабораторії, не повинен перевищувати 5 л;

- впродовж робочого часу слідкувати за кранами газових пальників. При відчутті запаху газу не можна користуватися вогнем і електроприладами, а негайно перекрити всі газові крани і викликати аварійні службу;

- електроприлади потрібно вмикати згідно відповідних інструкцій.

У хімічній лабораторії повинні бути наступні первинні засоби пожежогасіння:

- вогнегасник ОХП-10 (один на 15 м3);

- вогнегасник ОУ-5 (один на 15 м3).

Засобами пожежогасіння є також пісок в ящику (0,25 м3), кошма і вода.

У випадку загоряння і виникнення пожежі необхідно:

- повідомити співробітників про пожежу;

- надати допомогу потерпілим;

- вимкнути електромережу, газові пальники, електронагрівальні прилади, вентиляцію;

- винести з приміщення пожежонебезпечні речовини;

- викликати пожежну команду телефоном 01;

- застосувати засоби ліквідації пожежі, використовуючи первинні засоби пожежогасіння, діючи у відповідності з протипожежною інструкцією.

При написанні дипломної роботи і обробці матеріалів усіх наведених вище вимог було чітко дотримано.

ВИСНОВКИ

Формування більшості озер південної частини м. Львова пов'язане із заповненням водою природних карстових проваль.

Живлення озер відбувається за рахунок розвантаження джерелами ґрунтових вод, а також поповнення атмосферними опадами. Рівень води в озерах міняється у залежності від змін пір року. Дно озер пологе та замулене, що обумовлено руйнуванням та зносом берегового матеріалу. Частково дно озер поросле водними формами рослинності.

Мінералізація вод озер коливається в межах 178-348 г/дм3. Води в основному сульфатно-гідрокарбонатного магній-натрій-кальцієвого складу. Вмісти більшості компонентів, на які проводилися дослідження, не первищують рівнів ГДК для вод культурно-побутового використання. Своєрідні характеристики має східне озеро на перехресті вулиць Княгині Ольги-Володимира Великого. Води збагачені органогенними компонентами, що позначилося на ХСК, яке перевищує рівень ГДК. Також у водах підвищені кількості мангану та феруму. Для всіх озер є характерним вміст фенолів, що перевищує ГДК, хоча не перевищує фонового вмісту для поверхневих водних об'єктів.

Основними негативними явищами для озер є:

- неконтрольоване засмічення берегів твердими побутовими відходами;

- замулювання дня водойм та перекриття джерел живлення.

Основними чинниками забруднення екосистеми витоку р. Зубри є скидання у річку господарсько-побутових стоків міста та стоків автозапраної і автомийної станцій. Значення гранично допустимих концентрацій для вод культурно-побутового використання з металів перевищують манган, плюмбум та кадмій. Вмісти інших металів, хоча і не перевищують ГДК, проте їх кількості на один-два порядки більші за їх середні вмісти у річкових водах.

Збагачені органікою побутові стоки, що скидаються в річку, позначилися на високих вмістах фенолів, які перевищують значення ГДК в тисячі разів.

Концентрації більшості металів в донних відкладах р. Зубри перевищують такі у донних відкладах р. Дністер: Sr - в 1,3 рази, Mn - в 2 рази, Cu - в 1,3 рази, Pb - в 2 рази, Cd -у 28 разів, Mo - в 1,3 рази, Ag - в 1,8 рази.

Враховуючи величини pH витоку річки Зубри, встановлено що Ni Co і Mn депонували у вигляді гідрооксидів. Акумуляція інших металів у донних мулах витоку р. Зубри відбувалася внаслідок їх сорбції органічними та мінеральними речовинами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Природа Львівської області. Львів: ЛДУ, 1969. - 208с.

2. Навчально-методичний посібник. Географія (Львівська область). - Львів: Пролог, 1998. - С. 68.

3. Ладыженский Н. Р. Геология и газонефтеносность Советского Предкарпатья. - К.: АН УССР, 1955. - 382 с.

4. Вялов О. С. Общее структурное подразделение западных областей УССР. - К.: Изд.-во АН УССР, 1953. - 282 с.

5. Гавриленко Е. С. и др. Подземные воды западных областей Украины. К.: Наукова думка, 1968 г.

6. В.С. Джигирей. Екологія та охорона навколишнього середовища. -К: Т-во “Знання”, 2007. - 422 с.

7. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум. Навч. посіб. - К: Лібра, 2006. - 368 с.

8. Форми концентрування важких металів у сніговому покриві урбанізованої території (на прикладі м. Львова) / Гарасимчук В. Ю., Кость М. В. // Ресурси природних вод Карпатського регіону. V Міжнар. конф. - Львів, 2006. - С. 15-17.

9. Геохимическая оценка техногенного загрязнения територии г. Львова и разработка рекомендаций по природоохоронным мероприятиям: отчет о поисковых работах / УкрНИГРИ. - Индв. № 128 п/у. - Львов, 1990. - Т.1. - 133 с.

10. Гончарова Т.О., Колосов И.В., Каплин В.Т. О формах нахождения металлов в поверхностных водах // Гидрохим. материалы. - 1980. - Т.77. - С. 16-26.

11. Беус А.А., Грабовская Л.И., Тихонова Н.В. Геохимия окружающей среды. - М.: Недра, 1976. - 248 с.

12. Манская С.М., Дроздова Е.И. Геохимия органического вещества. - М.: Наука, 1964. -315 с.

13. Перельман А.И. Геохимия ландшафта. - М:. Высш. школа, 1966. - 392 с.

14. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения: Сан ПиН №4630-88/МЗ: Утв. 4.07.88. - М., 1988. -69 с.

15. Справочник по охране водных ресурсов / В.А. Львов, В.Н. Ладыженский, А.К. Кузин и др. - К: Урожай, 1989. - 176 с.

16. Макрушин А.В. Биологический анализ качества вод. -Л: ЗНН - АН СССР, 1974. - 60с.

17. Куприянов В.В. Гидрогеологические аспекты урбанизации. Л: Гидрометеоиздат, 1977. - 181 с.

18. Булавко А.Г. Водные ресурсы и человек. Минск, 1976. -36 с.

19. Водогрецкий В.Е. Антропогенное изменение стока малых рек. -Л: Гидрометеоиздат, 1990. - 176 с.

20. Брусиловский С.А. О миграционных формах элементов в природных водах // Гидрохим. материалы. - 1963. -Т. 35. - С.3-17.

21. Мур Дж.В., Рамамурти С. Тяжелые металлы в природных водах. - М.: Мир, 1987. - 286 с.

22. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями / В.Д. Романеско, В.М. Жулинський. - К: СИМВОЛ. - 1998. - 28с.

23. Линник П.Н., Набиванец Б.И. Формы миграции металов в пресных поверхностных водах. - Л.: Гидрометеоиздат, 1986. - 270 с.

24. Брагинский Л.П. Биопродукционные аспекты водной токсикологии / Гидробиологический журнал, 1988ю - №3. - С. 74-83.

25. Коноплева Г.В., Коновалов Г.С. Динамика распределения тяжелых металлов в донных отложениях / Материалы XXVIII всесоюзного гидрохимического совещания / Л.: Гидрометеоиздат, 1987. -с. 11-12.

26. Перельман А.И. Геохимия элементов в зоне гипергенеза. - М.: Недра, 1972. - 288 с.

27. Эмиссионный спектральный анализ в геохимии / Я.Д. Райхбаум, Е.С. Костюкова, А.И. Кузнецова и др. / Под ред. Я.Д. Райхбаума. - Новосибирск: Наука, 1976. - 279 с.

28. http:// daily.lviv.ua Знищили Полтву, тепер знищуємо Зубру?

29. Дослідження Дністра: 10 років громадської екологічної інспекції “ДНІСТЕР” / Редактор М.І. Жарких. - Львів-Київ, 1998. - 216 с.

30. Кузнецов В.А. Геохимические корреляции в речных долинах. - Минск: Наука и техника, 1984. - 287 с.

31. Безпека життєдіяльності : Навч. Посіб./ За ред. Цапка. - 3-тє вид., стер. - К: Знання, 2004. -397 с.

32. Безпека робіт підчас проведення польових навчальних та навчально-виробничих практик / Р. Г. Вовченко, Р. М. Ковтун, В. В. Фурман, З. М. Яремко / Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. -63 с.

33. Козачков Л. С. Прикладная логика информатики / АН УССР; Институт кибернетики им. В. М. Глушкова. К: Наукова думка, 1990. 256 с.

34. Миценко І. М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. - Кіровоград, 1998. -292 с.

35. Кукин П. П., Лапин В. Л., Подгорных Е. А. Безопасность жизнедеятельности. Безопасность технологических процессов и производств. Охрана труда. - М.: Высш. шк., 1999. -318 с.

36. Соловьев И.В., Стрельчук Н.А. Охрана труда в химической промышленности -М.: Химия, 1969 -527с.

37. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей. изд. 7-е, пер. и доп. Т.3. Неорганические и элементорганические вещества под ред. Н.В.Лазарева, Э.Н.Левиной - П.: Химия, 1976 -608с.

Размещено на Allbest.ru