Екологічне обґрунтування прогнозу розповсюдження основних шкідників польових культур в агроценозах України

Дія природних чинників на стан популяцій шкідників відбувається на фоні дії еколого-економічних чинників, вплив яких на чисельність та поширення комах досить дієвий. Нами вперше обґрунтовано, що погіршення фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур в Україні, що реєструється в останнє десятиріччя, відбулося, перш за все, внаслідок виведення з обробітку великих площ орної землі, глобального потепління клімату та стану сонячної активності. Сукупність чинників створила на рідкість сприятливі умови для масового розмноження і поширення шкідливих популяцій, про що переконливо свідчить багаторічний моніторинг динаміки фітосанітарного стану в державі.

Багаторічний моніторинг дав змогу нам вперше обґрунтувати, що рівень розвитку сільськогосподарського виробництва в еколого-географічних умовах держави визначає фоновий рівень чисельності і поширення шкідливих популяцій. Фоновий рівень - середньо-багаторічні показники чисельності шкідників та заселених площ, які склалися в поточних економічних умовах. Фоновий рівень коливається під дією еколого-економічних чинників, в період економічної скрути він збільшується. Фоновий рівень, в свою чергу, визначає економічні наслідки надзвичайних ситуацій в період масових розмножень шкідників, які відбуваються циклічно під дією природних чинників. Обґрунтування ролі еколого-економічних чинників ще більше розширює можливості синтетичної теорії динаміки популяцій комах, в порівнянні з кліматичною теорією, при розробці прогнозів чисельності та поширення шкідників.

Багатовимірність процесів популяційної динаміки свідчить про обмежену можливість алгоритмів прогнозу на підставі передбачення агрокліматичних показників. На сучасному рівні розвитку науки предикторами для складання фітосанітарних прогнозів може слугувати тільки багаторічна динаміка чисельності шкідників з урахуванням поточного стану сонячної активності і статистики масових розмножень різних популяцій. Тому розробка і впровадження сучасних систем фітосанітарного моніторингу - єдиний шлях вирішення проблеми надійного прогнозу можливих втрат урожаю, економічної оцінки доцільності заходів захисту рослин.

Вперше обґрунтовано концепцію сучасної організації системи моніторингу і прогнозу та подальшого розвитку наукового забезпечення галузі. Впровадження цієї системи дозволить підвищити рівень контролю шкідників, значно скоротити втрати урожаю, зменшити обсяги використання засобів захисту рослин.

Розроблено та апробовано в регіональних Центрах наукового забезпечення АПВ алгоритм оперативного прогнозу шкодочинності комплексу головних шкідників озимої пшениці, який ґрунтується на використанні показників ЕПШ та поточної чисельності комах. Він дав змогу прогнозувати сумарні втрати урожаю на макро- та мікроекономічному рівнях, визначати економічну доцільність заходів захисту рослин і є інструментом для системного аналізу поточного фітосанітарного стану в державі. Так, результати проведеного аналізу сумарних втрат урожаю озимини від комплексу шкідників в Степу України свідчать, що в окремі роки втрати урожаю тільки від шкідників сягають 30%.

Реставрація статусу саранових як небезпечних шкідників в Україні спонукала до оперативного створення методики моніторингу з метою завчасного виявлення і точної оцінки чисельності. Детальне вивчення екології саранових дало змогу вперше в Україні розробити, запатентувати та впровадити систему моніторингу, яка включає в себе оптимальні строки, стації та систему методів обліку чисельності комах в залежності від мети обстежень, дозволяє із сезонною завчасністю прогнозувати ступінь загрози поширення та шкодочинності саранових.

Рекомендовані для роботи ПСП методи обліку чисельності шкідників, в тому числі - лускокрилих, дуже застарілі і трудомісткі. Аналіз світової літератури стосовно сучасних систем фітосанітарного моніторингу свідчить, що феромонні пастки є основою систем фітосанітарного ентомологічного моніторингу, їх арсенал постійно поповнюється за рахунок нових розробок.

Атрактивні пастки в агроценозах активно впливають на поведінку комах, змінюють їх просторове розміщення (щільність), тому використання пасток для моніторингу потребує детального вивчення особливостей поведінки та екології шкідників в агроценозах. Вперше в Україні обґрунтовано методологію розробки систем моніторингу лускокрилих шкідників польових культур за допомогою феромонних пасток, на базі якої розроблено та впроваджено системи моніторингу за допомогою феромонів картопляної молі, озимої совки, кукурудзяного (стеблового) метелика. Ці економічні системи є основою надійного прогнозу поширення та шкодочинності лускокрилих шкідників в агроценозах.

ВИСНОВКИ

1. Прогноз фітосанітарного стану посівів і насаджень сільськогосподарських культур є основою інтегрованих систем захисту рослин від шкідливих популяцій. Прогноз дає змогу суттєво оптимізувати застосування засобів захисту рослин, що має економічне, екологічне та соціальне значення.

2. Існуючі принципи організації фітосанітарного моніторингу в Україні не дозволяють в режимі реального часу аналізувати поточний фітосанітарний стан, інформувати землекористувачів різних економічних категорій та адміністративно-державне управління щодо доцільності, оптимальних заходів та строків захисту рослин.

3. Обґрунтовано еколого-фізіологічні механізми просторового розташування популяцій комах, що є складовою їх динаміки. Формування мікропопуляцій обумовлено біологічною природою комах - гетерогенністю популяцій за комплексом фізіологічних та поведінкових реакцій на харчові атрактанти та статеві феромони.

4. В процесі взаємодії в системі рослина?фітофаг формується просторово-часова структура популяції комах, яка є процесом перетворення різних типів просторового розподілу особин, динаміка якого підпорядкована сезонній, річній та багаторічній зміні чисельності комах.

5. Обґрунтовано генетичну складову динаміки популяцій, яка функціонує за принципом біологічного ритму та є механізмом підтримання екологічної пластичності комах. Цей біоритм періодично створює фізіологічну потенцію до збільшення чисельності мікропопуляцій, яка може бути реалізована або згасне залежності від локальних екологічних умов. Загальна чисельність популяції визначається інтегральним станом складної мозаїчної структури сукупності мікропопуляцій.

6. Вплив природних чинників на стан популяцій шкідників в агроценозах залежить від дії еколого-економічних чинників. Встановлено, що від рівня розвитку с.-г. виробництва в еколого-географічних умовах держави залежать середні багаторічні показники чисельності шкідників та заселених площ (фоновий рівень). Фоновий рівень, в свою чергу, визначає економічні наслідки надзвичайних ситуацій в період масових розмножень шкідників, які відбуваються циклічно під дією природних чинників.

7. Збільшення чисельності та поширення основних багатоїдних і спеціалізованих шкідників, що реєструється в останнє десятиріччя, відбулося внаслідок виведення з обробітку великих площ орної землі, глобального потепління клімату (за останні 20 років на 0,4⁰С), стану сонячної активності, спрощення системи агротехнічних заходів та зменшення обсягів заходів із захисту рослин. Сукупність чинників створила сприятливі умови для масового розмноження і поширення шкідників. Середньо-багаторічні показники чисельності та поширення шкідників в Україні перейшли на новий, більш високий рівень: дротяників - 1,18; озимої совки ? 1,26; шкідливої черепашки ? 3,96; звичайного бурякового довгоносика ? 2,2, лучного метелика, гусінь - 2; підгризаючих совок, гусениці - 1,8; саранових - 9 екз./м².

8. Зміна спектру живлення комах-фітофагів досить швидко відбивається на фенотипічній структурі популяції. Різні мікропопуляції саранових, озимої совки, кукурудзяного метелика, які мешкають в агроценозах та природних ценозах, внаслідок добору починають відрізнятися за частотами деяких генів. За масових розмножень інтенсивна міграція і розповсюдження комах з природних стацій в агроценози призводить до процесів гібридизації, що обумовлює збільшення генетичного потенціалу шкідників. Останнє може призводити до втрати стійкості сільськогосподарських рослин.

9. За багатовимірності чинників динаміки чисельності шкідників надійний прогноз стану шкідливих популяцій, що ґрунтується на передбаченні агрокліматичних показників не завжди можливий. На сучасному рівні розвитку науки предикторами для складання фітосанітарних прогнозів може слугувати ретроспективний аналіз багаторічної динаміка чисельності шкідників з урахуванням поточного стану сонячної активності, статистики циклів розмноження регіональних популяцій.

10. В умовах дестабілізації фітосанітарного стану використання економічних порогів шкодочинності як відлікової межі прогнозу втрачає доцільність, оскільки чисельність основних шкідників стабільно перевищує порогові рівні в 3-5 разів. Алгоритм прогнозу шкодочинності комплексу головних шкідників озимої пшениці, який ґрунтується на використанні ЕПШ та поточного фітосанітарного стану, дозволяє прогнозувати сумарні втрати урожаю та приймати рішення стосовно економічної доцільності заходів захисту культури в залежності від прогнозованого урожаю.

11. Встановлено, що чутливість реакції на феромон у лускокрилих шкідників різних видів мають сумірні параметри, що обумовлено фізіологічними можливостями їх рецепторів запаху. Лускокрилі шкідники реагують на феромонну пастку з відстані, що не перевищує 50 м.

12. Синтетичні феромони принаджують комах в умовах конкуренції з боку природних самиць. Тому частка комах, що реагує на феромонну пастку, для лускокрилих шкідників польових культур становить біля 5% самців. Радіус ефективної зони пастки не перевищує 25 м, відповідно, площа агроценозу, яку контролює 1 пастка, становить біля 0,2 га, що дає змогу встановити реальну чисельність шкідників.

13. Серед лускокрилих шкідників, що відрізняються між собою за показниками активності льоту та площі життєвого простору, спостерігається ускладненням репертуару поведінкових реакцій під дією феромону, що обумовлює особливості методів використання феромонних пасток для різних видів: картопляної молі - з розрахунку 1 пастка на 5 га, озимої совки - 5 пасток незалежно від площі посівів в господарстві та кукурудзяного (стеблового) метелика - 10 пасток незалежно від площі посівів в господарстві.

14. Розроблено та впроваджено сучасні системи моніторингу комплексу саранових, картопляної молі, озимої совки та кукурудзяного стеблового метелика, які дають змогу до 10 разів збільшити продуктивність праці обліковців, за максимально стандартними методиками визначати чисельність та поширення шкідників, є основою надійного прогнозу фітосанітарного стану агроценозів.

15. Теоретичні і практичні розробки дисертаційної роботи дозволяють підвищити до 80% рівень вірогідності прогнозу багатоїдних шкідників, що спроможні спричинити надзвичайну ситуацію, вдосконалити існуючі системи моніторингу основних шкідників сільськогосподарських культур за допомогою використання атрактивних пасток, економічно обґрунтовано використовувати інтегровані системи захисту рослин, що дасть змогу вдвічі зменшити потенційні втрати урожаю.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для раннього вияву саранових і сигналізації строків та доцільності проведення захисних заходів рекомендовано в період відродження личинок (ІІ-ІІІ декаду травня) за допомогою пристрою Комкова обстежувати оптимальні стації розмноження саранових: багаторічні трави, пасовища, неорні землі інші, де в минулому році реєструвалась висока чисельність саранових.

Для визначення видового складу, чисельності саранових та місць яйцекладок та прогнозу загрози на наступний рік рекомендовано в період масового окрилення (липень-серпень) у визначених стаціях методом „трансект” підраховувати кількість саранових, що вистрибнули на маршруті довжиною 100 м. Отримані дані перераховуються за допомогою запропонованої формули.

2. При спостереженні за динамікою льоту метеликів картопляної молі пастки розміщують на посадках пасльонових культур з моменту встановлення середньодобової температури 10⁰С з розрахунку 1 пастка на 5 га. Обліки - 1 раз у 5 днів. Для первинного виявлення шкідника в нових районах пастки виставляють у другій декаді липня з розрахунку 1 пастка на 5-10 га. Обліки - 1 раз у 10 днів.

Пастки встановлюють по краю довжини поля чи в лінію через кожні 100 м, бажано уздовж доріг для зручності обслуговування. Пастки краще кріпити до металевого прута діаметром 4-5 мм, довжиною 60-70 см, верхній кінець якого загнутий кільцем діаметром 3-5 см. Прут разом з пасткою встановлюють під кутом 45-60⁰, при проведенні агротехнічних заходів він згинається, і пастка не деформується. Заміну капсул феромону в пастках проводять через 1-1,5 місяця, відновлення клейової поверхні - у міру висихання клею.

3. Для моніторингу чисельності метеликів озимої совки І генерації в базовому господарстві ПСП 5 феромонних пасток на початку ІІІ декади травня розподіляють між агроценозами цукрових буряків, кукурудзи та озимої пшениці. Для моніторингу II генерації - у І-ІІ декаді липня пастки встановлюють на овочевих та посівах цукрових буряків. Обліки один раз на декаду.

Пастки встановлюють по краю довжини поля чи в лінію через кожні 100 м, бажано уздовж доріг для зручності обслуговування. Їх краще кріпити до металевого прута як для картопляної молі. Усі пастки повинні бути пронумеровані, а в польовому журналі відзначено їх місцезнаходження на схемі ділянки. Заміну капсул феромону в пастках проводять через 1-1,5 місяця, відновлення клейової поверхні - у міру висихання клею.

Якщо середні показники виловів феромонних пасток будуть перевищувати: для І-ої генерації 40, а для ІІ-ої генерації 7 екз./пастка за 5 днів, слід робити висновок про суттєве зростання чисельності шкідника у порівнянні з фоновим рівнем. В цьому випадку доцільні додаткові візуальні з метою визначення чисельності гусениць шкідника за допомогою рекомендованих методів.

4. Для визначення точних строків початку льоту кукурудзяного метелика в І-ІІ декаді травня в базовому господарстві ПСП встановити 10 феромонних пасток, які розміщують в лінію на відстані 50 м одна від одної в крайовій смузі поля, де попередником була кукурудза. Обліки - 1 раз в 3 дні.

Для спостереження за динамікою льоту кукурудзяного метелика на посівах кукурудзи в ІІІ декаді травня 10 феромонних пасток встановити в лінію на відстані 50 м одна від одної на полі кукурудзи, що висіяна після інших попередників та просторово віддалена, не менше 300-500 метрів, від місць зимівлі шкідника, на відстані 100 м від краю поля у 2-3 рядку вздовж технологічних прокосів для зрошування. Обліки - 1 раз в 5 днів. Заміну капсул феромона - через 1-1,5 місяця,

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ, ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бунтова Е.Г., Чайка В.Н., Руденская Г.А. Динамика структуры сообществ членистоногих различных стаций зоны отчуждения ЧАЭС и контрольных полигонов: Препр./ ГП ЧеНЦМИ МЧС Украины. - Киев - Чернобыль. - 1998. - 22 с., в т. ч. автора - С. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

2. Биоценозы Зоны отчуждения, как места резервации вредителей и патогенов / Е.Г.Бунтова, Н.Г.Зленко, Г.А.Руденская, А.С.Филипас, В.Н.Чайка: Препр./ГП ЧеНЦМИ МЧС Украины. - Киев -Чернобыль. - 1999 - 48 с. (Особистий внесок здобувача - 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

3. Методические рекомендации по выявлению картофельной моли и борьбе с ней на Украине /О.В.Бакланова, А.Н.Мовчан, В.П.Омелюта, В.Н.Чайка, А.М.Черний и др. - Киев: Госагропром УССР, 1989. - С. 3 - 21. (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

4. Черний А.М., Омелюта В.П., Чайка В.Н. и др. Выявление картофельной моли и борьба с ней (рекомендации). - Москва: ВО Агропромиздат, 1990. - С. 2 -12 (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

5. Временные методические указания по испытанию полового феромона кукурузного стеблевого мотылька "ЕСВ-1" для диагностики и прогноза /Ильичев А.Л., Чайка В.Н., Осовская Р.Л. - Госком.СМ СССР по продовольствию и закупкам. Госхимкомисия СССР. - Москва. - 1991. - С. 1 - 10. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

6. Методичнi рекомендацii щодо облiку чисельностi сарани та боротьби з нею в Українi /Лiсовий М.П., Чайка В.М., Бакланова О.В. та ін. - К.: МСГ і продовольства України, Украгрохiм, УААН, ІЗР, 1996. - 8 c. (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

7. Чайка В.Н., Фехтел К.Г. Картофельная моль: биология и меры борьбы //Сельское хозяйство за рубежом. - 1983. - № 9 - С.18 - 22. (Особистий внесок здобувача - 80%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

8. Чайка В.Н., Черний А.М. Изучение влияния феромонов на поведение вредных насекомых //Сельское хозяйство за рубежом. - 1983. - № 1 - С. 27 - 31. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

9. Чайка В.Н., Черний А.М., Фехтел К.Г. Феромонные ловушки //Картофель и овощи. - 1984. - №. 7. - С. 10. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

10. Чайка В.Н., Черний А.М., Фехтел К.Г. Изучение экологии и поведения картофельной моли Phthorimaea operculella Zeller //Сельскохозяйственная биология. - 1985. - № 6. - С.94 - 97. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

11. Чайка В.Н., Черний А.М. Электрофизиологическое тестирование препаративных форм феромонов //Химическая коммуникация животных. Теория и практика. - М.: Наука, 1986. - С. 25 - 30. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

12. Чайка В.Н., Фехтел К.Г. Ловушки для учета вредных насекомых //Защита растений. - 1986. - № 9. - С.51- 52. (Особистий внесок здобувача - 80%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

13. Черний А.М., Чайка В.Н. Биологическое обоснование применения феромонов в защите растений //Информационный бюллетень ВПС МОББ. - Л. - 1987. - № 20. - С. 37 - 45. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

14. Черний А.М., Чайка В.Н., Фехтел К.Г. Особенности развития и поведения картофельной моли //Защита растений. - 1987. - №.6. - С.44 - 45. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

15. Гродский В.А., Гарнага Н.Г., Чайка В.Н. Динамика популяций некоторых вредных чешуекрылых в различных агроценозах //Сельскохозяйственная биология. - 1987. - № 12. - С. 24 - 28. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

16. Чайка В.Н., Смелянец В.П., Злотина М..А. Хемосенсорный анализ генотипов картофеля популяцией колорадского жука //Доклады АН УССР. Сер.Б. - 1990. - № 1.- С. 77 - 80. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

17. Проблемы защиты растений от вредителей и болезней при возделывании сельскохозяйственных культур на территории, загрязненной радиоактивными веществами /Чайка В.Н., Руденская Г.А., Алиева Е.Г., Гарнага Н.Г., Самиленко А.Е., Бунтова Е.Г. //Доклады 2-го НТС по итогам ликвидации последствий аварии на ЧАЭС. - Чернобыль, 1990. - Т.4. - Ч.2 .- С. 220 - 231. (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

18. Чайка В.Н., Смелянец В.П., Злотина М..А. Хеморецепция веществ вторичного обмена растений у насекомых - фитофагов //Энтомологическое обозрение. - 1990. - Т.69. - Вып. 3. - С. 704 - 711. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

19. Чайка В.Н., Черний А.М., Пантелейчук Р.М. Исследование конкуренции естественных и синтетических феромонов на хемосенсорном уровне у Ostrinia nubilalis (Hbn) (Lepidoptera, Pyraustidae) //Зоологический журнал. - 1993. - Т.72. - Вып.1. - С. 54 - 61. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

20. Чайка В.Н., Черний А.М. К разработке концепции мониторинга вредных чешуекрылых с помощью феромонов //Энтомологическое обозрение. - 1992. -Т.71. - Вып. 4. - С. 742 - 751. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

21. Смелянець В.П., Чайка В.М., Гарнага М.Г., Саміленко А.Є. Вплив радіаційного забруднення місцевості на мікроеволюційні процеси в популяціях колорадського жука //Захист рослин. Мiжвiдомчий тематичний наук. збiрник. - К., 1993. - Вип. 40. - С. 105 - 109. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

22. Бакланова О.В., Чайка В.М., Анохiна В.П. Дослiдження основних адаптацiй перiферiйної популяцiї картопляної молi //Захист рослин. Мiжвiдомчий тематичний наук. збiрник. - К., 1993. - Вип. 40. - С.41 - 45. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

23. Осовська Р.Л., Бакланова О.В., Чайка В.M. Оцiнка ефективностi синтетичних пiретроїдiв у боротьбi з кукурудзяним иетеликом //Захист рослин. Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник.- К., 1994. - Вип. 41. - С.72 - 75. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

24. Щедріна М.О., Чайка В.M., Бахмут О.О. Хижий клоп подізус: біотичний потенціал та реакція на кайромони //Захист рослин. Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник.- К., 1994. - Вип. 41. - С. 115 - 119. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

25. Пантелейчук Р.М., Чайка В.M. Дослідження реакцій популяцій шкідливих комах-фітофагів на атрактивні запахи середовища мешкання //Захист рослин. Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник. - К., 1994. - Вип. 41. - С.125 - 130. (Особистий внесок здобувача - 80%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

26. Осовская Р.Л., Бахмут А.А., Чайка В.Н. Разработка и метод энтомологического мониторинга посевов кукурузы //Экологически безопасные и беспестицидные технологии получения растен. продукции: Матер. Всерос. научн.-произв. совещания, Краснодар, 24-26 авг. 1994. - Пущино, 1994.- Ч.1.- С. 55 - 56. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

27. Бакланова О.В., Чайка В.Н. Мониторинг картофельной моли с помощью феромонов и биоиндикации //Экологически безопасные и беспестицидные технологии получения растен. продукции: Матер. Всерос. научн.-произв. совещания, Краснодар, 24-26 авг. 1994. - Пущино, 1994. - Ч.1. - 57 - 59. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

28. Щедрина М.А., Чайка В.Н. Исследование поведения хищного клопа подизуса //Экологически безопасные и беспестицидные технологии получения растен. продукции: Матер. Всерос. научн.-произв. совещания, Краснодар, 24-26 авг. 1994. - Пущино, 1994. - Ч.1. - С. 77 - 78. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

29. Бакланова О.В., Чайка В.Н., Лаппа Н.В. Исследование закономерностей развития сообщества карантинных насекомых-вредителей картофеля //Экология. - 1994. - № 2. - С.72 - 78. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

30. Черний А.М., Чайка В.Н., Бакланова О.В. Контроль численности колорадского жука и картофельной моли //Защита растений. - 1994. - № 5. - С.7 - 9. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

31. Осовська Р.Л., Чайка В.М., Петрунек В.Л. Дослідження біології і екології кукурудзяного метелика як основа для розробки технології моніторингу популяції шкідника //Захист рослин. Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник.- К., 1995. - Вип.42. - С. 18 - 24. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

32. Бакланова О.В., Чайка В.М., Анохіна В.П. Дослідження розвитку угруповання комах-шкідників картоплі на півдні України //Захист рослин. Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник.- К., 1995. - Вип 42. - С. 29 - 35. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

33. Бакланова О.В., Чайка В.М. Картоплева мiль //Дiм, сад, город. - 1995. - № 8. - С.8 - 9. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

34. Чайка В.М. Етапи розвитку та актуальні завдання наукових досліджень в галузі прогнозу фітосанітарного стану //Захист і карантин рослин Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник. - К. - 1996. - Вип. 44. - С. 16 - 24.

35. Чайка В.М. Озима, інші підгризаючі совки. Південний сірий довгоносик //Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту с.-г. рослин від шкідників, хвороб та бур'янів в господарствах України в 1996 р. - Київ, 1996. - С. 12 - 13, 16.

36. Чайка В.М., Іванова О.І. Яким бути прогнозу //Захист рослин. - 1996. - № 4. - С. 3. (Особистий внесок здобувача - 80%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

37. Чайка В.М., Бакланова О.В., Пасічник Л.П. Динаміка популяцій комах-фітофагів //Захист рослин. - 1996. - № 6. - С. 12 - 13. (Особистий внесок здобувача - 60%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

38. Бакланова О.В., Чайка В.М. Саранові півдня України //Захист рослин. - 1997. - № 5. - С. 4 -5. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

39. Тhe formation of entomocomplex after ceasing of economical аctivity in the evacuation zone of Chernobyl NP /E.G. Buntova, V.N. Chaika, G.A. Rudenskaya, L.S. Loginova, N.G.Zlenko //Proceedings of tye international regonal seminar Environment protection: modern studies in ecology and Microbiology, May 13-16, 1997, Ukraina.-Vol.2.- Uzhgorod,1997.- Р. 65-68. (Особистий внесок здобувача - 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

40. Осовська Р.Л, Чайка В.М., Бахмут О.О. Облік кукурудзяного метелика //Захист рослин. - 1997. - № 6. - С. 7. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

41. Васильєв В.П., Чайка В.М., Зацерківський В.О. Комплексний показник шкодочинності угруповання фітофагів на посівах сільськогосподарських культур //Захист рослин,.- 1997. - № 8. - С. 2 - 3. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

42. Пасічник Л.П., Чайка В.М. Феромони для контролю совок //Захист рослин. - 1997. - № 5. - С. 5. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

43. Чайка В.М., Пасічник Л.П., Бунтова О.Г. Шкідливі комахи в різних стаціях //Захист рослин. - № 9. - 1997.- С. 8. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

44. Чайка В.М. Озима, інші підгризаючі совки. Південний сірий довгоносик //Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту с.-г. рослин від шкідників, хвороб та бур'янів в господарствах України в 1997 р. - Київ,1997. - С. 9 - 11.

45. Биоценозы зоны отчуждения ЧАЭС, их настоящее и будущее /Чайка В.М, Бунтова Е.Г., Гащак С.П., Зленко Н.Г., Руденская Г.А., Логинова Л.С. //Научно-практическая конференция. Наука. Чернобыль. 11-12 лютого 1997р.:Сборник докладов.- Киев, 1997. - С. 142 - 148. (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

46. Динамика фитосанитарного состояния зоны отчуждения ЧАЭС за годы после аварии /Бунтова Е.Н., Чайка В.Н., Руденская Г.А., Логинова Л.С., Бакланова О.В. //Сборник докладов по итогам 5-й конференции в п. Зеленый Мыс(Особистий внесок здобувача - 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

47. Чайка В.М. Озима, інші підгризаючі совки. Південний сірий довгоносик //Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту с.-г. рослин від шкідників, хвороб та бур'янів у господарствах України у 1998 р.-Київ. -1998. - С. 9 - 11.

48. Кочерга М.О., Чайка В.М. Озима совка //Захист рослин. - 1998. - № 6. - С. 6. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

49. Чайка В.М., Кочерга М.О. Моделювання механізмів впливу екологічних чинників довкілля на динаміку популяції озимої совки Agrotis segetum (Lepidoptera, Noctuidae) //Вестник зоологии. - 1998. - № 9 - С. 183 - 187. (Особистий внесок здобувача - 50%. Обґрунтування моделі, проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

50. Чайка В.Н. Стратегия выбора полового партнера в популяции чешуекрылых (на примере бабочек кукурузного мотылька Ostrinia nubilalis Hbn.) //Агроекологія і біотехнологія. - 1998. - Вип.2. - С. 225 - 232.

51. Чайка В.М. Розповсюдження та тенденція динаміки чисельності кукурудзяного метелика в Україні //Агроекологія і біотехнологія. - 1998. - Вип.2. - С.232 - 235.

52. Чайка В.М. Озима, інші підгризаючі совки. Південний сірий довгоносик //Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту с.-г. рослин від шкідників, хвороб та бур'янів у господарствах України у 1999 р. - Київ, 1999. - С. 6 - 7, 10.

53. Чайка В.М., Бакланова О.В. Моніторинг саранових півдня України //Известия ХЭО. - Харків, 1999. - Т.VII. - Вип. 2. - С.107 - 118. (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків). (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

54. Бахмут О.О., Чайка В.М. Обгрунтування технології феромонного моніторингу кукурудзяного метелика //Захист і карантин рослин. Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник. - К., 1999. - Вип. 45. - С. 63 - 67. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

55. Кочерга М.О., Чайка В.М. Моделювання механізмів модуляції фізіологічного стану озимої совки екологічними чинниками довкілля //Захист і карантин рослин. Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник.- К., 1999.- Вип. 45.- С. 67-71. (Особистий внесок здобувача - 50%. Обґрунтування моделі, проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

56. Кочерга М.О., Чайка В.М. Динаміка чисельності озимої совки як прояв біологічного ритму популяції //Захист і карантин рослин. Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник. - К., 1999. - Вип. 45. - С. 71 - 76. (Особистий внесок здобувача - 50%. Обґрунтування моделі, проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

57. Чайка В.М., Бахмут О.О., Селецький М.В. Новітні технології. Моніторинг і прогноз фітосанітарного стану //Захист рослин. - 2000. - № 12. - С.4 - 5. (Особистий внесок здобувача - 80. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

58. Фітосанітарна і епізоотична ситуація в біоценозах зони відчуження через 14 років після аварії на ЧАЄС /Бунтова О.Г., Гащак С.П., Зленко Н.Г., Чайка В.М., Зиков О.Э., Третьякова Л.В. //Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного відселення. - Чорнобильінтерінформ, 2000. - № 15. - С. 50 - 53. (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

59. Чайка В.М. Підгризаючі совки (озима, оклична). Південний сірий довгоносик //Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту с.-г. рослин від шкідників, хвороб та бур'янів у господарствах України у 2000 р. - Київ, 2000. - С. 6 - 7, 14.

60. Чайка В.Н. Восстановление статуса саранчовых (Orthoptera: Acrididae) в Степи Украины //Известия ХЭО. - Харьков, 2000. - Т. VIII. - Вып.2. - С.142 - 146.

61. Чайка В.М. Підгризаючі совки (озима. оклична). Південний сірий довгоносик //Прогноз фiтосанiтарного стану агроценозiв та рекомендацii щодо захисту с.-г. рослин вiд шкiдникiв, хвороб та бур"янiв у господарствах України у 2001 р. - Киiв, 2001. - С. 6 - 7, 16.

62. Чайка В.М. Реставрація саранових в Україні //Захист рослин. - 2001. - № 2. - С.2 - 3.

63. Чайка В.М., Бакланова О.В. Погода, економіка та прогноз динаміки популяцій шкідливих комах //Вісник аграрної науки Південного регіону: Міжвідомчий темат. наук. збірник. Сіль.-госп. та біол. науки. - Одеса, 2001. - Вип. 2. - С. 255 - 259. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

64. Чайка В.Н., Бакланова О.В. Саранчовые на Украине //Защита и карантин растений. М., 2001. - № 9. - С. - 13. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

65. Чайка В.М., Сядриста О.Б., Бакланова О.В., Мельник П.П., Кравченко О.Н. Шкодочинність фітофагів на озимині // Захист рослин. - 2001. - № 12. - С. 1 - 2. (Особистий внесок здобувача - 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

66. Чайка В.М. Підгризаючі совки (озима, оклична). Південний сірий довгоносик //Прогноз фiтосанiтарного стану агроценозiв та рекомендацii щодо захисту с.-г. рослин вiд шкiдникiв, хвороб та бур"янiв у господарствах України у 2001 р. - Киiв, 2001. - С. 11 - 12.

67. Чайка В.М., Бакланова О.В., Устінов І.Д. Поширення карантинних фітофагів //Захист рослин. - 2002. - № 6. - С. 4 - 5. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

68. Лісовий М.П., Чайка В.М. Наукові основи моніторингу //Захист рослин. - 2002. - № 8. - С. 2 - 3. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

69. Мельник П.П., Чайка В.М. Оцінка економічної ефективності заходів захисту рослин (на прикладі озимої пшениці) //Захист і карантин рослин. Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник. - К., 2002. - Вип. 48. - С. 224 - 229. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

70. Чайка В.М., Бакланова О.В., Бунтова О.Г. Ценотичний контроль динаміки популяцій комах-фітофагів //Захист і карантин рослин. Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник.- К., 2002.- Вип. 48. - С. 10 - 17. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

71. Чайка В.М. Еколого-фізіологічні аспекти динаміки популяцій комах-фітофагів //Захист і карантин рослин. Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник. - К., 2002. - Вип. 48. - С. 3 - 10.

72. Кравченко В.П., Чайка В.М. Стан популяції лучного метелика в Україні //Захист і карантин рослин. Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник. - К., 2002. - Вип. 48. - С. 17 - 25. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

73. Чайка В.М. Підгризаючі совки (озима, оклична). Південний сірий довгоносик //Прогноз фiтосанiтарного стану агроценозiв та рекомендацii щодо захисту с.-г. рослин вiд шкiдникiв, хвороб та бур'янiв у господарствах України у 2002 р. - Київ, 2002. - C.5 - 7, 14.

74. Чайка В.М. Підгризаючі совки. Південний сірий довгоносик //Прогноз фiтосанiтарного стану агроценозiв та рекомендацii щодо захисту с.-г. рослин вiд шкiдникiв, хвороб та бур'янiв у господарствах України у 2003 р. - Київ, 2003.- С. 6 - 7, 15.

75. Чайка В.Н. Проблемы массовых размножений насекомых. 1. Механизмы динамики популяций насекомых-фитофагов в концепциях эволюции генетического материала //Известия ХЭО. - Харьков, 2001 (2002). - Т. ІХ. - Вып. 1 - 2. - С. 250 - 262.

76. Чайка В.М. Чинники фітосанітарного стану // Захист рослин. - 2003. - № 4. - С.1 - 3.

77. Чайка В.М. Предиктори ентомологічнго прогнозу //Захист рослин. - 2003.- № 7. - С.10 - 11.

78. Чайка В.М., Кравченко В.П., Бакланова О.В. Динаміка головних багатоїдних шкідників в Україні //Захист рослин. - 2003.- № 10.- С. 8-10.(Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

79. Черний А.М., Чайка В.Н. Электрофизиологические и поведенческие реакции бабочек капустной совки на аналоги полового феромона //Всесоюзное совещания по химической коммуникации животных. Тезисы докладов. - Москва. - 1983. - С.48 - 50. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

80. Чайка В.Н., Черний А.М. Исследование феромонной коммуникации у насекомых //!X съезд ВЭО. Тез.докл. - Киев, 1984. - Ч.2 - С. 231. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

81. Черний А.М., Фехтел К.Г., Чайка В.Н. Особенности поведения и экологии бабочек картофельной моли //!X съезд ВЭО. Тез.докл. - Киев, 1984. - Ч.2 - С. 235. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

82. Бакланова О.В., Лаппа Н.В., Чайка В.Н. Введение в культуру нового энтомологического объекта: Phthorimaeа operculella Zell. //Первое Всесоюзное совещание по проблемам зоокультуры: Тез.докл. - Москва. - 1986. - С.104 - 106. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

83. Чайка В.Н., Гарнага Н.Г., Гродский В.А. Исследование распределения имаго некоторых вредных чешуекрылых в агроценозах //Ш съезд УЭО: Тез.докл. - Киев. - 1987. - С. 220. (Особистий внесок здобувача - 33%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

84. Злотина М.А., Чайка В.Н. Метод отбора устойчивых форм картофеля и анализа структуры популяции колорадского жука //Материалы Всесосоюзного совещания по методам отбора по комплексу признаков в селекции растений. - Симферополь. - 1989. - С. 37 - 38. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

85. Бакланова О.В., Чайка В.М. Картопляна міль Phthorimaea operculella Zeller на Україні: адаптація адвентивного олігофага //1У з"iзд УЕТ: Тез.доп., Харкiв. - 1992. - С. 19 - 20. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

86. Черний А.М., Чайка В.Н. Параметры феромонной коммуникации различных видов чешуекрылых //Коммуникация насекомых и современные методы защиты растений. Международный симпозиум. Тезисы. - Харьков. - 1994. - С.121 - 123. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

87. Пасечник Л.П., Чайка В.Н., Бакланова О.В. Эколого-генетическая модель динамики численности насекомых фитофагов //Молекулярно - генетические маркеры растений: Тез. докл. Междунар. конф., Ялта, 11-15 ноября 1996. - Ялта. - 1996. - С. 50 - 51. (Особистий внесок здобувача - 45%. Обгрунтування моделі, проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

88. Осовская Р.Л., Чайка В.Н. Изучение поведения кукурузного мотылька, как основа для усовершенствования методов учета численности //Эколого-экономические основы усовершенствования интегрированных систем защиты растений от вредителей, болезней и сорняков.: Тезисы докладов научно-практической конференции посвященной 25-летию БелНИИЗР. - Минск - Прилуки. - 1996. - Ч.1. - С. 41 - 42. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

89. Бунтова Е.Г., Руденская Г.А., Зленко Н.Г., Логинова Л.С., Тронь Н.М., Чайка В.Н. Формирование отношений в системе фитофаг-энтомофаг в условиях зоны отчуждения ЧАЭС //Агробиотехнология растений и животных. Тезисы докладов международной конференции, Киев. - 1997. - 29 - 30 мая. - 1997. - С.110. (Особистий внесок здобувача - 15%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

90. Бунтова Е.Г., Руденская Г.А., Зленко Н.Г., Логинова Л.С., Чайка В.Н. Экологическая ситуация в биоценозах зоны отчуждения через 10 лет после аварии на ЧАЭС //Агробиотехнология растений и животных. Тезисы докладов международной конференции, Киев, 1997, 29-30 мая. - 1997.- С.111 (Особистий внесок здобувача - 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

91. Розвиток фітосанітарної ситуації в біоценозах зони відчуження ЧАЕС /Чайка В.Н., Бунтова Е.Г., Руденская Г.А., Зленко Н.Г., Логинова Л.С. //Науково-практична конференцiя. Наука. Чорнобиль-96, 11-12 лютого 1997 р.: Зб.тез.-Киiв. - 1997. - С. 61. (Особистий внесок здобувача - 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

92. Формирование энтомокомплексов в условиях Чернобыльской зоны отчуждения /Чайка В.Н., Бунтова Е.Г., Руденская Г.А., Зленко Н.Г., Логинова Л.С. //Третий съезд по радиационным исследованиям, Москва 14-17 октября 1997 г.: Тезисы докладов.- Пущино, 1997. - Т.2. - С. 388 - 389. (Особистий внесок здобувача - 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

93. Насекомые, как индикатор экологического состояния биоценозов зоны отчуждения /Чайка В.Н., Бунтова Е.Г., Руденская Г.А., Зленко Н.Г., Тронь Н.М. //Третий съезд по радиационным исследованиям, Москва 14 - 17 октября 1997 г.: Тезисы докладов. - Пущино. - 1997. - Т.2. - С. 389 - 390. (Особистий внесок здобувача - 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

94. Бакланова О.В., Чайка В.М. Стан ентомофауни саранових півдня степу України //5-й з"їзд УЕТ: Тез.доп. - Харків. - 1998. - С.11. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

95. Бакланова О.В., Чайка В.М. Моніторинг саранових в південному Степу Украіни //Наукові основи стабілізації виробництва: Тез доп. Міжнародної конференції, присвяченої 90-річчю заснування ІР ім. В.Я. Юр'єва УААН. - Харків. - 1999. - С.387 - 388. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

96. Чайка В.Н. Факторы динамики популяций вредных насекомых //Наукові основи стабілізації виробництва: Тези доп. Міжнародної конференції, присвяченої 90-річчю заснування ІР ім. В.Я. Юр'єва УААН. - Харків. - 1999. - C.446 - 447.

97. Чайка В.М., Руденская Г.А., Бунтова Е.Г., Зленко М.Г. Оцінка стану ентомофауни та патогенів рослин фітоценозу ЗВ та в екотопах покинутих населених пунктів //Науково-практ. конф. Наука. Чорнобиль-98. Європейський центр техногенної безпеки. Збірка тез. - Київ. - 1999. - C. 134. (Особистий внесок здобувача - 20%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

98. Бакланова О.В., Чайка В.М. Динаміка угруповання саранових півдня України //Республіканська ентомо-логічна конференція, присвячена 50-й річниці заснування УЕТ, Ніжин, 19-23 серпня 2000 р.: Тез. доп. - Ніжин, 2000. - С.9. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

99. Чайка В.М., Бакланова О.В. Моніторинг і сигналізація оптимальних строків боротьби з сарановими //Республіканська ентомологічна конференція, присвячена 50-й річниці заснування УЕТ, Ніжин, 19-23 серпня 2000 р.: Тез. доп. - Ніжин, 2000. - С.136. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

100. Бакланова О.В., Чайка В.М. Экология саранчовых на юге Украины //Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання грунтових ресурсів, Київ, 4 - 7 липня 2000 р.: Матер. науково - виробн. конф. - Київ, 2000. - С.38 - 39. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).

101. Чайка В.М. До теорії динаміки чисельності комах еруптивних видів: гіпотеза щодо внутрішньої регуляції фізіологічного стану популяцій //VI з"їзд УЕТ: Тез.доп., Біла Церква, 8-11 вересня 2003 р.- Ніжин, 2003.-С.137.

102. Деклараційний патент України на винахід № 59739 А. Спосіб моніторингу саранових. А01М5//00. Бакланова О.В., Чайка В.М. Заяв.29.11.2002. Опуб.15.09.2003. Бюл..№9. -С. 2.-10. (Особистий внесок здобувача - 60%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формування ідеї винаходу).

АНОТАЦІЇ

ЧАЙКА В.М. Екологічне обґрунтування прогнозу розповсюдження основних шкідників польових культур в агроценозах України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. Національний аграрний університет України. Київ, 2003.

Поглиблено основи синтетичної теорії динаміки чисельності комах-шкідників сільськогосподарських культур. На відміну від існуючих положень теорії обґрунтовано, що динаміку чисельності популяцій слід розглядати як результуючу трьох векторів: генетичної програми багаторічної динаміки фізіологічного стану комах, біотичної регуляції та абіотичної модифікації ходу реалізації цієї програми локальними умовами середовища мешкання мікропопуляцій. Хвилі чисельності організмів, завдяки генетико-автоматичних процесів, підтримують екологічну пластичность (генетичний поліморфізм) популяцій, яка поступово втрачається в ході мікроеволюції.

Генетична складова функціонує за принципом біологічного ритму, який періодично створює фізіологічні потенції масового розмноження комах. Ці потенції можуть бути реалізовані, або вгаснуть, в залежності від біотичного оточення та умов локальної погоди. Загальний стан популяції визначається інтегральним станом складної мозаїчної структури мікропопуляцій.

На динаміку чисельності комах-шкідників суттєво впливає економічний стан сільського господарства. Стан економіки обумовлює середні багаторічні показники чисельності та поширення шкідливих популяцій (фоновий рівень). В свою чергу, фоновий рівень визначає економічні наслідки масових розмножень комах, які відбуваються циклічно під дією природних чинників.

Обґрунтовані об'єктивні предиктори ентомологічного фітосанітарного прогнозу. Розроблено алгоритм прогнозу можливих втрат урожаю та економічної доцільності захисту рослин за умов поточної фітосанітарної ситуації. Обґрунтовано методологію використання атрактивних пасток для моніторингу і прогнозу лускокрилих. Розроблено, апробовано та впроваджено системи моніторингу та алгоритми прогнозу і сигналізації таких актуальних шкідників, як комплекс саранових Степу України, картопляна міль, озима совка, кукурудзяний (стебловий) метелик.

Ключові слова: комахи-фітофаги, мікропопуляції, адаптивні стратегії, фізіологічні реакції, феромони, харчові атрактанти, просторово-часова структура, динаміка чисельності, генетична складова, моніторинг, прогноз.

ЧАЙКА В.Н. Экологическое обоснование прогноза распространения основных вредителей полевых культур в агроценозах Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология. Национальный аграрный университет Украины. Киев, 2003.

Углублены основы синтетической теории динамики численности насекомых-вредителей сельскохозяйственных культур. Установлена высокая степень гетерогенности насекомых по адаптивным стратегиям - комплексу сенсорных нейрофизиологических реакций на информационные химические сигналы среды обитания (пищевые аттрактанты, феромоны), что является нейробиологической основой адаптивного поведения. В процессе реализации трофической ниши, в результате интеграции особей со сходными адаптивными стратегиями, формируются микропопуляции насекомых-фитофагов, приуроченные к различным стациям (биоценозам, агроценозам). Этот процесс сопровождается формированием сложной пространственно-временной структуры популяций, которая проявляется через различную плотность поселений фитофагов на кормовых растениях. Динамика пространственной структуры воспроизводится на различных уровнях иерархии организации биологической системы - от агроценоза до ареала, от сезона - до многолетних периодов, связанных с циклами солнечной активности. В отличии от существующих положений синтетической теории обосновано, что динамику численности популяций следует рассматривать как результирующую трех векторов: генетической программы многолетней динамики физиологического состояния насекомых, которая эволюционно сформировалась под действием циклов абиотических факторов на планете, связанных с циклами солнечной активности, биотической регуляции и абиотической модификации хода реализации этой программы локальными условиями среды обитания микропопуляций. Генетическая составляющая является механизмом противодействия вектору специализации популяций, которая сопровождается снижением экологической пластичности. Она функционирует по принципу биологического ритма, который периодически создает физиологические потенции массового размножения насекомых. В результате сложной системы биотической регуляции и абиотической модификации, эти потенции могут реализоваться или затухнут. Волны численности организмов, благодаря генетико-автоматическим процессам, поддерживают экологическую пластичность (генетический полиморфизм) популяций. Периодическая перестройка генотипической структуры обеспечивают микроэволюцию параметров гомеостаза популяций соответственно изменениям абиотического окружения. Общее состояние популяции определяется интегральным состоянием сложной мозаики микропопуляций.

Существование генетической составляющей динамики численности насекомых позволяет интегрировать все существующие теории динамики популяций, объяснить генетическую связь вспышек массового размножения вредителей с циклами солнечной активности, что является предметом 100-летней научной дискуссии.

На динамику численности вредных насекомых существенно влияет экономическое состояния сельского хозяйства. Состояние экономики определяет средние многолетние показатели численности и распространения вредителей (фоновый уровень). В свою очередь, фоновый уровень определяет экономические последствия массовых размножений вредителей, которые происходят циклично под действием природных факторов. Изменения фонового уровня делает не пригодным существующее научное обеспечение фитосанитарных прогнозов - экономические пороги вредоносности, количественные показатели фазового состояния вредителей и т.п.

Многомерность факторов, определяющих динамику численности насекомых-вредителей в агроценозах, свидетельствует о малой надежности фитосанитарных прогнозов, разработанных на основе предсказания возможного хода агроклиматических характеристик сезона вегетации. Показано, что ухудшение фитосанитарного состояния посевов сельскохозяйственных культур в Украине, которое наблюдается в последние 10 лет, связано с выведением из сельскохозяйственного производства больших массивов пахотной земли, состоянием солнечной активности, глобальным потеплением климата, ухудшением агротехники и уменьшением объемов мероприятий по защите растений.

Обоснованы объективные предикторы энтомологического фитосанитарного прогноза - результаты многолетнего мониторинга динамики численности вредителей, состояние солнечной активности, статистика массовых размножений местных популяций. Разработан алгоритм прогноза возможных потерь урожая и экономической целесообразности защиты растений в условиях текущей фитосанитарной ситуации. Обоснована методология мониторинга основных чешуекрылых вредителей с помощью феромонных ловушек. Разработаны, апробированы и внедрены системы инструментального мониторинга, прогноза и сигнализации таких актуальных вредителей как комплекс вредных саранчовых, картофельная моль, озимая совка, кукурузный (стеблевой) мотылек. Разработана концепция организации современной системы фитосанитарного мониторинга в Украине, актуальные задачи дальнейшего развития научного обеспечение мониторинга и прогноза основных вредителей сельскохозяйственных культур.

...