Проблеми забезпечення екологічної безпеки в умовах трансформації економіки України

У практичній площині більш ефективним виявляється підхід до вдосконалення аналізу відповідних екологічних збитків, спричинених надзвичайними подіями. Так, у дисертації визначаються методологічні засади оцінки екологічних збитків від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Під збитком, що завдається реципієнтам навколишнього середовища, розуміються витрати суспільства, пов'язані зі зміною навколишнього середовища внаслідок його забруднення. Збиток складається з: додаткових витрат суспільства у зв'язку із змінами у навколишньому середовищі; витрат на повернення навколишнього середовища в попередній стан; додаткових витрат майбутнього суспільства у зв'язку з безповоротною втратою частини дефіцитних природних ресурсів.

Екологічний збиток можна визначити за деталізованими елементами впливу та узагальнено - за сферами впливу. Деталізований розрахунок базується на даних об'єкта-аналога, фактичних статистичних матеріалах, експертних оцінках. При узагальненому розрахунку визначають три групи сфер впливу (атмосфера, вода, земля), для яких наявні державні та галузеві оцінки питомого впливу. Під відшкодуванням екологічного збитку автор розуміє відшкодування витрат, пов'язаних з розробкою та реалізацією заходів щодо мінімізації шкоди, заподіяної негативним впливом, переважно антропогенного походження, на об'єкти природного середовища. Таке відшкодування здійснюється відповідно до чинного законодавства юридичними та фізичними особами, винними у шкоді чи порушенні цілісності об'єктів природного середовища.

У дисертаційному дослідженні доведено, що цінова політика не відбиває реальні витрати на компенсацію забруднень і впливів, які формуються у процесі господарювання і життєдіяльності. Особливо це стосується неявних забруднень, змін стану ландшафтів і стабільності екосистем, коли ці збитки розподілені між різними секторами економіки.

Необхідність визначити вартість екосистемних послуг змушує розглядати проблеми врахування сучасних (поточних) і майбутніх природних товарів та послуг (асиміляційних і ресурсних).

За галузевою належністю більшість НС техногенного характеру траплялись у промисловості, на транспорті й об'єктах зв'язку та у житлово-комунальному господарстві. Загальна кількість НС у 2003 р. порівняно з 2002 р. зменшилася на 13,5%, причому техногенного характеру - на 10,2%, а природного - на 10,5%. Кількість загиблих скоротилася на 7%, а постраждалих - збільшилася майже на 19%. Зміни кількості НС за класами порівняно з попереднім роком такі: НС техногенного характеру зменшилися з 215 до 193, або на 10,2%; НС природного характеру - з 124 до 111, або на 10,5%; інші - з 23 до 9, або на 60,9%.

Обсяги збитків від НС природного характеру більшою мірою залежать від окремих катастрофічних подій (як-то ожеледь 2000 р. в Одеській, Вінницький, Хмельницький та інших областях), збитки від НС техногенного характеру відображають зміни структури промисловості і темпи зношення основних фондів (таблиця 2).

У дисертаційному дослідженні проведений аналіз розподілу бюджетів регіонів та обсягів резервних фондів, що акумулюють кошти на реалізацію заходів, пов'язаних із НС. Найвищі відносні показники резервування коштів характерні для Одеської (0,85% від бюджету), Харківської (0,73%) областей та АРК (0,46%), що в абсолютних величинах становить відповідно 3,3, 3,51 та 2, 65 млн.грн. У той же час найвищі абсолютні показники резервування у м. Київ (понад 9 млн.грн.), що складає лише 0,25% від бюджету міста. Це свідчить про невідповідність між резервуванням коштів на НС і відносною безпекою території, зокрема складом потенційно небезпечних об'єктів. В окремих областях резервний фонд перевищує потреби, а в інших - не задовольняє вимоги. Доцільно встановлювати резервний фонд кожної області на основі ризику виникнення НС і збитків від них, виражених у грошовій формі. Це автоматично підвищить розмір Резервного фонду в Донбасі, у Дніпропетровській, Запорізькій областях і зменшить - на Волині та Тернопільщині. Держава має мінімізувати кількість трансфертів, пов'язаних з НС, сприяти більшій самостійності регіонів у сфері підвищення природно-техногенної безпеки.

Для оцінки збитку від НС у дисертації пропоновані підходи, що спираються на складові формування збитку - фактори негативного впливу на економічні об'єкти (пофакторний підхід) та реципієнти негативного впливу (пореципієнтний підхід).

Для кожного типу надзвичайних ситуацій визначається характерний набір основних пореципієнтних і пофакторних локальних збитків і черговість їх розрахунку. Загальний обсяг збитків від надзвичайної ситуації розраховується як сума основних локальних збитків.

Оцінку ефективності попереджувальних заходів щодо НС пропонується здійснювати через визначення попередженого екологічного збитку - кількісної характеристики заходів щодо унеможливлення НС природного й техногенного характеру. Він може бути допоміжним показником зниження ризику надзвичайних подій.

Еколого-економічна оцінка попередженого екологічного збитку здійснюється на основі даних річних звітів територіальних природоохоронних органів за розглянутий період, нормативних вартісних показників, аналітичних матеріалів і матеріалів обстеження еколого-ресурсних комплексів територій (акваторій), а оцінка величини збитку, що запобігається, - на основі оцінок, які використовуються при розрахунку показника попередженого збитку. Попереджений екологічний збиток визначається на території, виходячи з обсягів зниження негативного впливу і величини показника питомого екологічного збитку, який спричинений одиницею приведеної маси забруднення природних ресурсів і об'єктів конкретного виду. Величина показника питомого екологічного збитку визначається диференційовано за видами природних ресурсів (вода; атмосферне повітря; земельні ресурси, включаючи забруднення й засмічування відходами; лісові ресурси; рекреаційні ресурси та ресурси біорізноманіття й об'єктів природо-заповідного фонду).

У п'ятому розділі дисертаційного дослідження “Практика досліджень збитків від надзвичайних ситуацій на різних рівнях екологічної безпеки” здійснюється аналіз досвіду щодо реальних та змодельованих НС. Виявлено, які саме методичні розробки потребують невідкладного вдосконалення. Як відомо, основні вартісні складові збитків пов'язані з відшкодуванням втрат життя і здоров'я населення, вилученням із сільськогосподарського обігу та зниженням продуктивності сільськогосподарських угідь і втрат продукції підприємства. Наведені у роботі розрахунки свідчать про певну неузгодженість методичних рекомендацій щодо оцінювання збитків. Держава не повинна штучно знижувати вартість шкоди, заподіяної власному середовищу та населенню, але й не повинна створювати відомчі привілеї для окремих видів ресурсів чи реципієнтів негативного впливу. У той же час, налагоджений методичний апарат оцінювання збитків дає змогу попереджувати наслідки та запобігати виникненню НС. Доведено, що регіональний рівень дослідження екологічної безпеки має передбачати оцінку можливих чи наявних втрат територіальної громади від надзвичайної події або незадовільного стану навколишнього середовища.

Внаслідок відсутності унормованого методичного апарату оцінки збитків характеристика наслідків перемістилася до експертної площини. Постає завдання комплексної оцінки збитків на основі фактичних витрат, що сприятиме обґрунтуванню інвестиційної політики держави стосовно екологічної безпеки населення та проведення оперативної оцінки збитків на основі діючої нормативно-методичної бази.

Загальнодержавний рівень дослідження екологічної безпеки визначається проблематикою, котра або має універсальне значення для всієї України, або пов'язана із втратами національного рівня, які вимагають реагування центральних органів виконавчої влади. Аналіз збитків загальнодержавного рівня екологічної безпеки розглядається у дисертації на прикладі лісогосподарчої галузі. Так, визначення збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень чинного законодавства та надзвичайних подій, є актуальною методичною проблемою за умов реформування економіки й підвищення ефективності економічних важелів природокористування. Практичне використання чинних методичних документів вимагає їх постійного вдосконалення, спрощення та підвищення коректності розрахунків.

Особлива увага у дисертації приділена оцінці збитків, заподіяних природно-заповідному фондові, що подано як міжрівневе дослідження збитків від НС. Питання оцінки збитків внаслідок шкідливого техногенного впливу на території природно-заповідного фонду України розроблені досить фрагментарно. Головним чином проводиться оцінка збитків, які спричинені браконьєрством чи незначним порушенням ресурсів заповідників внаслідок недбалої господарської діяльності поблизу кордонів заповідних територій. Оцінка обчислювалася на основі такс, затверджених 1998 р., та висновків експертних комісій у складі відповідних фахівців виконавчої влади й працівників заповідників. Залишається невирішеним питання визначення збитків від таких техногенних впливів у межах природно-заповідного фонду, коли втручання носить не епізодичний, а постійний промисловий характер. Дисертаційне дослідження спирається на постулат, згідно з яким будь-яке техногенне втручання у цілісність територій природно-заповідного фонду передбачає не повною мірою прогнозовані зміни якісних та кількісних показників відтворення природної компоненти і біорізноманіття.

Для практичного прикладу оцінювання розміру збитку обрано Дунайський біосферний заповідник (ДБЗ) та експертну оцінку наслідків побудови транспортного коридору “Дунай - Чорне море”. Підрахувати збиток у разі втручання у цілісність екосистеми заповідника за чинними нормативними методиками неможливо, оскільки йдеться про втрату екосистемної цілісності заповідника, яка призведе протягом декількох років до деградації функцій відтворення основних біот та втрати заповідної унікальності. Тому оцінку збитків можна здійснити суто експертним шляхом.

За нормативним підходом (з обрахуванням збитків орнітофауні, деяким лісовим насадженням та іхтіофауні), із застосуванням коефіцієнта підвищення обсягу збитку, відповідного до рівня деградації заповідника, розмір збитку наближатиметься до 47,3 млн.грн. На мезорівні однією з найпростіших є оцінка втрати невідновних та унікальних (ендемічних) видів за міжнародною практикою вартості їх збереження. Таким чином, вартість лише 14 ендемічних видів флори ДБЗ, занесених до Червоної книги України, складе збиток за поточним курсом НБУ в обсязі 1484 млн.грн. Підхід макрорівня полягає в оцінюванні збитків шляхом виявлення вартісної значущості ДБЗ як об'єкта природно-заповідного фонду вищого рівня (враховуючи умовність подібного підходу до об'єктів національного природоохоронного значення або культурної спадщини, відновлення яких неможливе за будь-яких компенсацій). Вилучення будь-якої території з активної функціональної діяльності, що має національне значення, може розглядатися як збиток, що дорівнює територіальній частці ВВП відповідно до розміру території вилучення. З урахуванням обсягу реального ВВП у 2003 р. територіальна вартісна оцінка становить 103,57 млн.грн, а з урахуванням екологічної значущості буде коректним збільшення відповідно до середнього нормативного показника у 5,75 разів. Таким чином, збиток від ліквідації ДБЗ складатиме 595,53 млн.грн. Останній підхід виявляється більш комплексним для оцінки екологічного збитку заповідного об'єкта біосферного статусу.

Висновки

1. Екологічна безпека є невід'ємною складовою національної безпеки держави, що відображено в офіційних документах та підтверджується логікою розвитку держави й суспільства. В основу реалізації політики екологічної безпеки покладена фундаментальна цінність суспільства - національний екологічний інтерес, що має постійний довгостроковий характер і територіальну, а не політичну прив'язку, а тому термін його актуальності не може бути обмежений навіть існуванням української держави. Реалізація національного екологічного інтересу спирається на єдність інтересів регіону, міста, об'єкта з інтересами держави та виконанням державою конституційних зобов'язань і міжнародних угод.

4. У системі дослідження екологічної безпеки надзвичайна ситуація є провідною і сутнісною категорією. Будь-яка напружена ситуація у координатах еколого-економічної проблематики розглядатиметься з позицій її надзвичайності та небезпеки. Оцінка екологічної небезпеки є необхідною складовою ідентифікації загрози й реагування на неї.

6. Ефективна екологічна політика обумовлюється, по-перше, ставленням влади до міжнародних конвенцій і угод стосовно стану навколишнього середовища й охорони природи; по-друге, готовністю влади ініціювати та впроваджувати новітні природоохоронні угоди; по-третє, сучасними системами екоменеджементу, зокрема в галузі стандартизації (ISO 14000 тощо); по-четверте, дотриманням внутрішнього екологічного законодавства, нормативно-правової бази та посиленням екологічних вимог на всіх рівнях державного управління та організації виробництва; по-п'яте, ініціюванням співпраці з сусідніми країнами для встановлення прозорої системи прийняття рішень у сфері навколишнього середовища, чітким відстоюванням національних екологічних та економічних інтересів, використанням усіх легітимних можливостей з метою досягнення сприятливих для держави умов розвитку.

7. Економічне зростання потребує посилення економічної теорії, яка б відображала зміни у глобальному середовищі, перш за все - формування “постіндустріальних” відносин між суб'єктами глобального ринку. Орієнтиром розвитку економічної теорії щодо методологічного забезпечення досліджень з екологічної безпеки є екологічна парадигма України. В дисертації доведено провідну роль екологічної парадигми України для теоретико-методологічних розвідок у сфері економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, адже екологічна парадигма України є не лише орієнтиром екополітики найближчої перспективи, а й закладає на віддалений час засади взаємовідносин між господарюванням і станом навколишнього середовища.

9. Розвиток нормативно-правової системи передбачає поглиблення наукових засад екологічної політики регіонального і місцевого рівнів, розширення прав місцевого самоврядування й громадського контролю у сферах екологічно небезпечної господарської діяльності. Критеріями довершеності нормативних актів є економічна ефективність їх дії, вартість їх розробки і впровадження для держави. Потребують доопрацювання механізми впровадження нормативних актів та інформування широких кіл громадськості про них. Це обумовить посилення персональної та відомчої відповідальності за дотримання вимог природоохоронного законодавства.

10. Екологічну політику України слід спрямовувати на розвиток недержавних неприбуткових організацій і більш активно залучати їх до вирішення конкретних соціально-економічних проблем, що посилить як політичну, так і соціально-економічну усталеність суспільства. Важливим напрямом удосконалення правових актів є врахування в них міжнародних, регіональних, політичних особливостей розвитку законодавства та соціально-економічних процесів, що впливатимуть на стан екологічної безпеки.

12. Методичний апарат оцінювання збитків від НС техногенного походження потребує не лише вдосконалення існуючих систем, а й створення принципово новітніх, відповідних до сучасних умов господарювання. З метою зниження ризику виникнення й зменшення масштабів наслідків НС необхідне прогнозування небезпечних явищ з урахуванням імовірних збитків і втрат, науково обґрунтоване раціональне розміщення виробничого потенціалу, об'єктів господарської і соціальної інфраструктури.

13. Визначення попередженого екологічного збитку є складним і недостатньо врегульованим завданням, вирішення якого знаходиться в межах спільних науково-методичних досліджень фахівців науково-дослідних установ і органів виконавчої влади, що повинні опікуватися проблемами запобігання надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, порушень природоохоронного законодавства, додержання безпеки праці.

14. Розрахунок збитків від наслідків НС потребує коректної та достатньої за обсягом інформаційної бази (вихідної інформації). Для її вдосконалення доцільно ввести до практики аналізу збитків уніфіковану форму подання інформації про масштаби заподіяної шкоди й налагодити постійний конструктивний контакт із обласними і районними статистичними управліннями. Вбачаємо доцільним створити регіональні бази даних за типами НС, покласти це завдання на органи місцевого управління і самоврядування, які тісно співпрацюватимуть з регіональними управліннями МНС. Кінцева інформація так само має бути уніфікованою.

15. Апробація методичних підходів для галузі - лісового господарства -виявила перспективні напрями вдосконалення розрахункових процедур та організації визначення екологічних збитків. Перш за все, необхідно кількісно і якісно збалансувати нормативи обчислення, а відтак і абсолютні вартісні показники прогнозованих збитків для лісових земель та земель інших категорій. Насамперед це стосується земель сільськогосподарського призначення: ріллі, сінокосів, багаторічних насаджень. Встановлена разюча несправедливість на користь ріллі (вона оцінюється у кілька разів дорожче, ніж інші реципієнти збитків) потребує поглибленого аналізу розрахункового й понятійного апарату, покладеного в основу чинних методичних документів. Слід ґрунтовно опрацювати також питання офіційного (законодавчо-нормативного) визнання лісів особливим видом багаторічних насаджень.

16. Методологія експертних досліджень, підходи до аналізу катастрофічних техногенних впливів на об'єкти природно-заповідного фонду, культурної, історичної, архітектурної спадщини, садово-паркового й ландшафтного мистецтва вимагають узгодження і вдосконалення. Підвищення ефективності та оперативності розрахунків можливе із створенням програмного продукту для визначення збитків від наслідків НС природного і техногенного характеру не лише за достатньої, а й обмеженої інформації, застосовуючи ймовірнісне моделювання.

Монографії та брошури:

1. Хлобистов Є.В. Екологічна безпека трансформаційної економіки К.: Чорнобильінтерінформ, 2004. 336 с.

2. Розробка інтегрованих показників стану навколишнього середовища та механізмів їх впровадження в Національні плани дій щодо охорони природи / Данилишин Б.М., Патока І.В., Шостак Л.Б., Хлобистов Є.В., Потапов В.І. К.: РВПС України НАН України, 1998. 60 с. Авторський внесок: обґрунтовані підходи до формування інтегрованих показників сталого розвитку та стану навколишнього природного середовища.

3. Охорона навколишнього природного середовища та сталий розвиток / Данилишин Б.М., Хлобистов Є.В. // Продуктивні сили України: аналіз та короткостроковий прогноз розвитку: У 2-х т. К.: РВПС України НАН України, 1999. Т.1. С. 221-229. Авторський внесок: визначені основні важелі реалізації еколого-економічної політики та план заходів щодо формування нового економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності.

4. Концептуальні підходи до удосконалення системи екологічної безпеки в Україні / Міщенко В.С., Коржнєв М.М., Хлобистов Є.В. та ін. К.: РВПС України НАН України, 2000. 52 с. Авторський внесок: обґрунтовано зміст і підходи до структури екологічної безпеки, визначені напрями вдосконалення системи екологічної безпеки України на міждержавному рівні.

5. Хлобистов Є.В. Втрати, пов'язані з аварійним забрудненням довкілля // Методи оцінки екологічних втрат Суми: Університет. кн., 2004. С. 200-204.

6. Волошин С.Н., Хлобыстов Е.В. Об эколого-экономическом исследовании чрезвычайных ситуаций в энергетике // Инновационное развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности. К.: Знания Украины, 2004. С. 147-151. Авторський внесок: визначені теоретико-методологічні та методичні підходи до визначення збитків від наслідків НС в енергетичній галузі України.

Статті у наукових фахових виданнях:

7. Хлобистов Є.В. Розвиток недержавних неприбуткових організацій України як важіль соціальної стабілізації // Вісник Тернопільської академії народного господарства. 1998. №6. С. 13-15.

8. Хлобистов Є.В. Інвестиційне забезпечення національної безпеки: регіональні та міжнародні аспекти // Вісник Тернопільської академії народного господарства. 1999. №10. С. 27-30.

9. Хлобистов Є.В. Методологія визначення ризику інвестиційного забезпечення для сталого розвитку територій // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб.наук.пр. К.: РВПС України НАН України. 2000. С. 120-134.

10. Хлобистов Є.В. Екологічна безпека і засади визначення ризику техногенних катастроф // Економіка України. 2000. №6. С. 38-46.

11. Кобзарь Ю.М., Хлобыстов Е.В. Методические основы оценки ущерба от чрезвычайных ситуаций // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. Спец. вип. К.: РВПС України НАН України. 2000. С. 174-184. Авторський внесок: запропонована схема визначення збитків від наслідків надзвичайних ситуацій та визначені методичні підходи до загального аналізу збитків.

12. Волошин С.М., Хлобистов Є.В. Соціально-економічне дослідження надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження (нормативно-правові та методичні аспекти) // Регіональна економіка. 2000. №3. С. 213-218. Авторський внесок: визначені проблеми нормативно-правового забезпечення соціально-економічного аналізу надзвичайних ситуацій та пропоновані методичні підходи до кількісного визначення обсягів збитків.

13. Хлобистов Є.В. Системне вивчення надзвичайних ситуацій: макроекономічне підґрунтя за умов трансформаційної економіки // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Рекреаційна індустрія: досвід, проблеми і перспективи розвитку (Щорічник наукових праць). Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. 2000. Вип.ХХІ. С. 245-250.

14. Хлобистов Є.В. Збитки від надзвичайних ситуацій: методологічні аспекти соціально-економічного дослідження // Економіка промисловості. 2000. №2. С. 146-153.

15. Хлобистов Є.В. Надзвичайні ситуації на транспорті: аспекти соціально-економічного дослідження // Экономические инновации. Вып. 8.: Рынок транспортных услуг. Сб.научн.тр. Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ. 2000. С. 207-213.

16. Патока И.В., Хлобыстов Е.В. Экономические механизмы экологической политики Украины: становление и перспективы развития // Економіка промисловості. 2001. №2. С. 33-40. Авторський внесок: визначено сутність економічних механізмів екологічної політики України та зміну їх форм за часів державної незалежності.

17. Хлобистов Є.В. Трансформаційна економіка та екологічна парадигма
України в глобальному середовищі // Механізм регулювання економіки,
економіка природокористування, економіка підприємництва та організація
виробництва. 2001. №1-2. С. 57-65.

18. Хлобистов Є.В. Методологічні аспекти вартісного аналізу природного ресурсу // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб.наук.пр. К.: РВПС України НАН України. 2001. С. 20-26.

19. Хлобистов Є.В. Особливості та передумови формування політики екологічної безпеки в Україні // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб.наук.пр.: У 2-х ч. К.: РВПС України НАН України. 2001. Ч.ІІ. С. 165-174.

20. Хлобистов Є.В. Визначення розмірів збитків від наслідків надзвичайної ситуації (на прикладі стихійного лиха в Київській області) // Регіональна економіка. 2001. №4. С. 131-140.

21. Патока І.В., Хлобистов Є.В. Теоретичні засади дослідження екологічної безпеки розвитку і розміщення промислового потенціалу // Економіка промисловості України: Зб. наук. праць. К.: РВПС України НАН України. 2001. С. 29-37. Авторський внесок: поглиблена методологічна сутність екологічної безпеки, зокрема щодо факторів її природо-ресурсної складової і підходів до цілісного врахування регіонального екологічного балансу в системі розвитку та розміщення промислового виробництва.

22. Хлобистов Є.В. Теоретичні аспекти соціально-економічного дослідження екологічної безпеки // Економіка України. 2002. №6. С. 70-76.

23. Хлобистов Є.В. Прогнозування та попередження збитків від надзвичайних ситуацій техногенного характеру (методичні аспекти) // Економіка промисловості. 2002. №2. С. 141-152.

24. Хлобыстов Е.В. Техногенно-экологическая безопасность как фактор геоэкономической устойчивости украино-российских отношений // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Сер.: “Экономика”. Том 14 (53). №1. Симферополь: ТНУ им. В.И.Вернадского, 2001. С. 96-102.

25. Патока І.В., Хлобистов Є.В. Теоретичні засади формування соціально-економічних стратегій України в глобальному середовищі // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємництва та організація виробництва. 2002. № 1-2. С. 104-114. Авторський внесок: визначені особливості врахування глобалізаційних процесів у формуванні інституційних та організаційних засад забезпечення екологічної безпеки України.

26. Потапенко В.Г., Хлобистов Є.В. До питання про визначення збитків, спричинених надзвичайними ситуаціями природно-заповіднім та рекреаційним об'єктам України // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб.наук.пр. у 2-х ч. К.: РВПС України НАН України. 2002. Ч.1. С. 294-304. Авторський внесок: визначені методологічні та методичні підходи до оцінювання збитків, що спричинені природно-заповідним об'єктам наслідками надзвичайних ситуацій.

27. Хлобистов Є.В. Удосконалення державного регулювання регіональної екологічної безпеки // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб.наук.пр. К.: РВПС України НАН України. 2002. С. 46-55.

28. Голуб О.А., Хлобистов Є.В. Удосконалення оцінки збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушення природоохоронного законодавства та надзвичайних ситуацій // Регіональна економіка. 2003. №1. С. 239-245. Авторський внесок: визначені методичні особливості оцінювання збитків від надзвичайних ситуацій для лісового господарства України.

29. Хлобистов Є.В. Соціальне страхування на випадок надзвичайної ситуації техногенного походження // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Экономика и социология труда, менеджмент персонала: Сб.научн.тр.: В 4-х т. Донецк, ИЭП НАН Украины. 2003. Т.4. Ч.II. С. 316-320.

30. Хлобистов Є.В. Економічний механізм екологічної (природно-техногенної) безпеки у формуванні та реалізації регіональної політики // Экономические инновации. Вып.13. Экономические трансформации: проблемы и современные тенденции регионального развития: Сб. научн. тр. Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ. 2002. С. 215-223.

31. Хлобистов Є.В. Прогнозування екологічних збитків внаслідок техногенного впливу для територій природно-заповідного фонду України (на прикладі Дунайського біосферного заповідника) // Економіка промисловості. 2003. №2. С. 183-188.

32. Хлобистов Є.В. Вдосконалення системи фінансування природоохоронних проектів // Регіональна економіка. 2003. №4. С. 204-212.

33. Хлобистов Є.В. Структура екологічної безпеки // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб.наук.пр. К.: РВПС України НАН України. 2003. С. 6-12.

34. Хлобистов Є.В. Питання визначення екологічної безпеки у складі національної безпеки держави // Стратегічна панорама. 2004. №1. С. 79-83.

35. Хлобистов Є.В. Екологічна місткість території з позиції соціально-економічного дослідження продуктивних сил // Стратегія розвитку України (Економіка. Соціологія. Право). 2004. №1-2. С. 519-529.

36. Хлобистов Є.В. Організаційні, інституційні та нормативні аспекти забезпечення екологічної безпеки (на прикладі аварійних забруднень р. Тиси у Закарпатській області) // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економіка”. 2004. №9. С. 208-217.

Публікації в інших виданнях:

37. Хлобыстов Е.В, Патока И.В. Украина: взгляд в будущее // Российско-украинский альманах: Энергетические проблемы российско-украинских отношений. Санкт-Петербург: Амадеус. 2001. С. 319-330. Авторський внесок: обґрунтовані підходи до визначення сучасних та прогнозних глобалізаційних впливів на розвиток продуктивних сил України і забезпечення екологічної безпеки.

38. Хлобыстов Е.В. Глобальные предпосылки преодоления неустойчивости развития // Прометей: региональный сборник научный трудов по экономике. Донецк: Юго-Восток. 2003. №1(10). С. 64-75.

39. Хлобистов Є.В. Виклик глобалізації: українська перспектива // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. Донецьк: Юго-Восток. 2004. №1(13). С. 40-49.

Матеріали наукових конференцій:

40. Хлобистов Є.В. Формування механізмів забезпечення сталого розвитку за умов перехідної економіки // Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку: Мат. міжнар. наук.-практ. конф. у 2-х ч. Рахів: Патент. 1998. Ч.1. С. 131-134.

41. Хлобистов Є.В. Розробка методики оцінки збитків від надзвичайних ситуацій // Математические методы и компьютерные технологии при решении задач защиты окружающей среды в чрезвычайных ситуациях: Тез. докл. 4-го межд. симп. Киев: ГНЦ РОС НАНУ и МЧС Украины. 1998. С. 29-30.

42. Федорищева А.Н., Хлобыстов Е.В. Совершенствование нормативно-методического обеспечения оценки ущерба от чрезвычайных ситуаций в Украине // Проблемы правовых и экономических способов предупреждения и минимизации ущерба, возникшего в условиях чрезвычайной ситуации: Докл. и тез. выступ. на междунар. конф. М.: ВНИИ ГОЧС. 2000. С. 235-239. Авторський внесок: обґрунтовані нормативно-методичні засади, критерії та напрями вдосконалення оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру в контексті поглиблення взаємодії України з країнами СНД.

43. Волошин С.Н., Хлобыстов Е.В. Анализ рисков чрезвычайных ситуаций с учетом социально-экономических последствий // Управление рисками чрезвычайных ситуаций: Докл. и выступл. участников Шестой Всероссийской науч.-практ. конф. М.: ЦСИ МЧС РФ. 2001. С. 282-287. Авторський внесок: визначені критерії та принципи соціально-економічного аналізу ризиків виникнення надзвичайних ситуацій.

Анотація

Хлобистов Є.В. Проблеми забезпечення екологічної безпеки в умовах трансформації економіки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена теоретичним і методологічним питанням обґрунтування ролі та місця екологічної безпеки у процесах глобалізації і трансформації пострадянського суспільства, сутності сталого розвитку в сучасному дослідженні продуктивних сил. Визначено вартісний зміст природного ресурсу в сучасних суспільних перетвореннях, удосконалені підходи до еколого-економічного аналізу екологічної місткості території, до оцінки екологічних ризиків господарювання. Впорядкована структура екологічної безпеки та її практичне застосування на прикладі надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, наведені шляхи вдосконалення вартісного аналізу надзвичайних ситуацій.

Ключові слова: екологічна безпека, екологічна політика, глобалізація, трансформація, надзвичайна ситуація, збиток, природні ресурси.

Аннотация

Хлобыстов Е.В. Проблемы обеспечения экологической безопасности в условиях трансформации экономики Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.08.01 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2005.

Диссертационная работа посвящена теоретическим и методологическим вопросам обоснования места и роли экологической безопасности в процессах глобализации и трансформации постсоветского общества, сущности устойчивого развития в современном исследовании производительных сил.

В диссертации экологическая безопасность (ЭБ) рассматривается в системе национальной безопасности государства, обоснованы принципы стратегического планирования политики экологической безопасности. Особое внимание уделяется структуре ЭБ, предложены подходы к социально-экономическому изучению ЭБ на различных иерархических уровнях её структуры. Исследован категориальный аппарат ЭБ и определена его стержневая категория - чрезвычайная ситуация (ЧС). Детально проанализированы концептуальные подходы к формированию системы ЭБ в Украине. Обоснована необходимость нового методологического документа - государственной концепции экологической безопасности Украины - и предлагается его структура.

Специальный раздел диссертационного исследования посвящен изучению экологической безопасности государства в условиях глобализации. Определено влияние процессов глобализации и антиглобализма как общественного протестного движения на формирование системы ЭБ государства. Выявлены особенности трансформационного общества и методологические основы общественно-политической и социально-экономической модели устойчивого развития трансформационной экономики. Особое место в работе занимает анализ общественного экологического движения, роли негосударственных природоохранных организаций в обеспечении ЭБ на различных иерархических уровнях.

Рассматривая экономический инструментарий ЭБ, диссертационное исследование опирается на стоимостное содержание и ценностные категории природного ресурса в современных условиях хозяйствования, предлагает пути решения проблем нормирования и финансирования системы ЭБ в Украине, обосновывает повышение эффективности финансово-кредитных и нормативно-правовых механизмов обеспечения ЭБ.

Одним из приоритетных направлений исследований ЭБ представляется оценка экологической ёмкости территории и её социально-экономическая интерпретация. В диссертации раскрыты особенности и перспективные направления социально-экономических исследований экологической ёмкости территории, оценки экологических рисков хозяйственной деятельности на примере территорий радиоактивного загрязнения, разработаны методические основы стоимостного определения ущербов от последствий ЧС природного и техногенного характера.

Особый раздел диссертации посвящен практическому анализу ЧС на различных иерархических уровнях оценки ЭБ. На примере оценки ущербов для Дунайского биосферного заповедника проведено межуровневое исследование стоимостного анализа ущербов природно-заповедному фонду в условиях ЧС. В диссертации обоснованы практические рекомендации по проведению экспертного анализа ущербов, а также даны комплексные рекомендации по повышению эффективности национальной экологической политики.

Ключевые слова: экологическая политика, экологическая безопасность, глобализация, трансформация, чрезвычайная ситуация, ущерб, природные ресурсы.

Summary

Khlobystov Ye.V. Problems environmental safety in transformation of Ukraine economy. - Manuscript.

Dissertation for the Doctor of science degree in Economics obtained. Speciality 08.08.01 - Nature Use Economics and Protection of the Environment. - The Council for Researching Productive Forces of Ukraine of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

National strategy of stable environmental and economy growth requires determining theoretical and methodological basis, as well as organizational and economic tools of scientific research in the field of environmental safety as a component of present public policy and economy.

Author's approach is based on definition of place and role of environmental safety in the processes of globalization and transformation of post-Soviet Union society, determination of sustainable development essence in modern development of productive forces. The manuscript presents a structure of environmental safety and suggests its practical application by giving an example of emergency situations of natural and man-caused origin.

The main attention is paid to value of natural resource maintenance in present social transformations, ecological capacity of territories and evaluation of environmental risks of economical activity.

Practical part of the manuscript summarizes experience on evaluation of damages from different types of emergency situations. On the basis of active normative and methodical device, ways for perfection of analysis of emergency situations were suggested. The specific emergency situations as an example of environmental safety management using three hierarchic levels were analyzed.

In the conclusion part of the manuscript presents complex of recommendations on essential enhancement of effectiveness of national environmental policy.

Key words: environmental policy, environmental security, globalization, transformation/transition, emergency, loss, natural resources.

Размещено на Allbest.ru