Екологічна експертиза та проблеми її організації
Мета, завдання, види та принципи екологічної експертизи. Законодавство України в області екологічної експертизи, основні методологічні підходи в процедурі її проведення, та обмежуючі фактори. Міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | доклад |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.10.2014 |
| Размер файла | 50,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Соціально-екологічна ефективність - це ступінь "екологічної економії". Антропосистема, як і будь-яка інша система, розвивається за рахунок оточуючого навколишнього природного середовища й обмежена швидкістю використання цього середовища. Антропогенні впливи можуть поступово поліпшувати якість життя людей, але можуть і погіршувати цей показник, підриваючи соціальні й екологічні (а тому й економічні) основи їхнього існування, неухильно перетворювати місцевість у антропогенний пустир.
Соціальна сумісність об'єкта екпертизи (естетична, культурна, релігійна і ін.) - це ступінь його відповідності соціально-психологічним механізмам в житті населення регіону, його відповідності етнічному стереотипу, національним ціннісним установкам. Проблеми соціальної сумісності вирішуються, як правило, за допомогою матеріальних компенсацій, навчання місцевого населення необхідним професіям а також залучення кадрів ззовні регіону, що може дати спалах націоналізму.
Екологічна сумісність - це ступінь впливу на природні об'єкти і системи, неадаптовані до проекту. Наприклад, світлове забруднення порушує добові ритми тварин, поступове нагромадження радіоактивних речовин руйнує генофонд і ін.
Обидві форми сумісності - соціальну й екологічну - можна виразити в економічних показниках. У першому випадку - це витрати на навчання і соціальну переорієнтацію місцевого населення, витрати на залучення населення з інших регіонів, пов'язані з розселенням, оплатою і ін. У другому випадку доцільно розрахувати прямі і непрямі перманентні збитки, що, як правило, поступово зростають з ходом часу і залученням у процес нових природних факторів. Загальна сума витрат може виявитися дуже значною і зробити об'єкт економічно нерентабельним. Ще вищою є небезпека його моральної (соціально-психологічної) і соціальної нерентабельності.
Складові ризику
Техніко-економічний ризик пов'язаний з імовірністю зміни тенденцій розвитку чи взагалі революційних змін технологій. Техніко-економічний ризик, як і інші складові ризику, має як економічну, так і позаекономічну, головним чином, соціальну складову.
Технологічний ризик обумовлюється ступенем надійності технологій, їх безаварійністю. В ході екологічної експертизи має бути враховано як технічна складова технологічно ризику (характеристика матеріалів, можливі відхилення від нормальних умов експлуатації і ін.), так і людський фактор обслуговуючого персоналу. Збільшення ступеня технологічної надійності, як правило, веде до подорожчання проекту.
Екологічний ризик - це можливість появи екологічних кризових ситуацій, таких як розвиток тепличного ефекту, руйнування озонового екрана, кислотні опади, радіоактивне забруднення, неприпустима концентрація важких металів, зміна гідрологічного режиму водних об'єктів і ін. Екологічний ризик повинний розглядатися на всіх рівнях - від імпактного до глобального.
Екологічний ризик включає ризик перманентних екологічних наслідків. Для ГЕС - це руйнування екосистем ріки, де побудована станція, і поступове порушення екологічних зв'язків між водами суші й океану, деструкція екосистем водотоків і узбережних океанічних (озерних) вод, руйнування узбережних систем; для АЕС - це вплив на електромагнітні властивості атмосфери і нагромадження радіоактивних речовин в навколишньому середовищі;
для ТЕС - парниковий ефект, підкислення опадів; для виробництва хлор-фтористих сполук, функціонування авіації та ракетної техніки - руйнування озонового екрану планети і ін.
В рамках екологічного ризику слід розглядати також ризик природних катастроф: землетрусів, цунамі, ураганів, селів, сніжних лавин, повеней, ожеледі.
Аналіз ризику захворювання людини є мабудь одним із найскладніших блоків експертизи. Він складається з двох основних підблоків:
а) професійного ризику;
б) ризику, пов'язаного з проживанням у даному регіоні.
Кожний з підблоків повинний бути співвіднесений з іншим, тому що відносно безпечне нове виробництво може інтегруватися з небезпечним фоном. Цей фон можуть створювати територіально суміжні підприємства, колишні події (наприклад, у районі Чорнобиля), комунальне господарство (умови в житловому будинку, транспорт і ін.), повноцінність харчування, кліматичні впливи, психогенні стреси. Все це може помітно змінити ризик захворювань людини.
Припустимим ризиком захворюваності варто вважати такий, котрий не приводить до зниження тривалості життя людини, тобто компенсується економічно прийнятними зусиллями охорони здоров'я і рекреацією.
Якщо мова йде про експертизу продукції, то необхідно оцінити ймовірний вплив її на здоров'я людей за наступними показниками:
o вплив під час її виробництва;
o вплив під час проміжного використання як напівфабрикату;
o вплив остаточного продукту.
Соціальний ризик - це можливість чи неможливість соціальної адаптації: наприклад, небажання жити поблизу АЕС (радіофобія) чи поблизу небезпечного хімічного виробництва, такого як Одеський припортовий завод. В цьому відношенні соціальний ризик тісно пов'язаний з чисто технологічним ризиком. Ненадійні технології можуть бути відхилені населенням - така доля АЕС в Австрії, Швеції й інших країнах.
Компенсація соціального ризику звичайно провадиться за допомогою доцільного розвитку інфраструктури, особливо рекреаційної, і грошово-матеріальних винагород населенню - своєрідної "плати за страх".
Слід пам'ятати також про ризик реалізації такої соціальної небезпеки як терористичні диверсії. Наприклад, вибух греблі Київського водосховища може привести до нищівні повені.
Висновки екологічної експертизи
Задача екологічної експертизи - дати висновок про необхідність, придатність, корисність і безпеку проекту, і якщо він схвалений, об'єктивно оцінити витрати, збитки і прибуток від його реалізації, дати рекомендації по його удосконаленню. В разі негативного висновку екологічної експерти, повинні рекомендуватись альтернативні варіанти.
Висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для виконання. В ухваленні рішення щодо подальшої реалізації об'єктів екологічної експертизи висновки державної екологічної експертизи враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз.
Аналогічно вимогам Європейського законодавства, законом України "Про екологічну експертизу" передбачено, що підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об'єкта екологічної експертизи мають здійснюються з урахуванням громадської думки.
З метою врахування громадської думки суб'єкти екологічної експертизи можуть проводитись публічні слухання або відкриті засідання. Участь громадськості в процесі екологічної експертизи може здійснюватись також шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи.
В законі України "Про екологічну експертизу" зазначається, що висновки державної екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі:
1) порушення вимог законодавства про проведення державної екологічної експертизи;
2) недотримання державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів, будівельних норм і правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;
3) неврахування важливих достовірних відомостей про стан екологічної ситуації, що склалася в районі (місці) реалізації об'єкта екологічної експертизи, який може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, природних ресурсів, здоров'я людей;
4) порушення прав учасників еколого-експертного процесу, якщо це призвело до неправдивого висновку екологічної експертизи.
Рішення, прийняті відповідними органами на підставі висновків державної екологічної експертизи, можуть бути оскаржені заінтересованими юридичними особами до відповідних вищих органів протягом місяця від дня їх прийняття, а в разі незгоди з рішеннями цих органів - в судовому порядку відповідно до законодавства України.
6. ПРАВОВИЙ СТАТУС ЕКСПЕРТА ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Права експерта
Правовий статус експерта - це право-суб'єктність фахівця, що має вищу освіту, володіє відповідною спеціальністю і високою кваліфікацією, глибокими професійними знаннями, навичками аналізу експертної інформації, методикою еколого-експертної оцінки і має практичний досвід у відповідній галузі знань не менше трьох останнього років.
Експерт має право:
o Вимагати подачу необхідних матеріалів, інформації для проведення екологічної експертизи.
o Зобов'язувати власників, користувачів, замовників, чи авторів об'єктів екологічної експертизи подавати інформацію про їхній екологічний вплив і висновки попередніх експертиз.
o Одержувати від органів центральної виконавчої влади, інших юридичних осіб достовірні відомості, довідкові, інформаційні матеріали.
o Готувати пропозиції про відхилення поданих на екологічну експертизу матеріалів, що порушують вимоги екологічного законодавства.
o Ставити питання про відхилення поданих на екологічну експертизу матеріалів, що не відповідають вимогам законодавства, екологічним стандартам і нормативам, прийняття яких вимагало додаткових досліджень, пошукових робіт чи додаткових капіталовкладень.
o Вносити пропозиції про залучення до проведення екологічної експертизи висококваліфікованих фахівців, утворення відповідної матеріально-технічної й інформаційної бази.
o Направляти підготовлені висновки екологічної експертизи зацікавленим особам і фірмам, що приймають рішення про реалізацію об'єктів екологічної експертизи.
o Викладати власні думки з приводу висновків проведеної екологічної експертизи.
Обов'язки експерта
o Забезпечувати всебічне, комплексне, об'єктивне, якісне й ефективне проведення екологічної експертизи.
o Дотримуватись встановлених термінів, порядку проведення екологічної експертизи, норм, вимог екологічного законодавства.
o Враховувати громадську думку з метою коригування варіантів реалізації об'єктів екологічної експертизи і підготовки науково обґрунтованих висновків.
o Готувати обґрунтовані висновки і вчасно передавати їх державним органам і зацікавленим особам.
o Обґрунтовувати пропозиції про повернення відповідних матеріалів на доопрацювання.
o Запобігати екологічні правопорушення шляхом внесення відповідних пропозицій з приводу удосконалювання екологічної експертизи.
o Забезпечувати незалежність еколого-експертної оцінки.
o Вносити пропозиції з приводу удосконалення норм і методів проведення екологічної експертизи.
o Заявляти самовідвід при наявності особистої зацікавленості з приводу конкретного об'єкта екологічної експертизи.
Відповідальність експерта
Експерт екологічної експертизи несе відповідальність за наступні дії:
o Проведення екологічної експертизи в розріз з її метою, задачами, принципами і пріоритетами.
o Порушення встановленого порядку проведення екологічної експертизи.
o Фальсифікація відомостей і даних про наслідки екологічної експертизи.
o Порушення порядку публікації наслідків екологічної експертизи.
o Порушення вимог законодавства під час здійсненні екологічної експертизи.
o Здійснення екологічної експертизи неправоздатними особами й експертними формуваннями.
o Невиконання експертних функцій чи обговорених договором зобов'язань з приводу проведення екологічної експертизи.
Гарантії реалізації та захисту прав
Гарантії прав експерта екологічної експертизи - це сукупність юридично встановлених засобів, що забезпечують реалізацію і захист правового статусу експерта-еколога. Реалізація прав експерта екологічної експертизи проявляється в наступному.
o Регламентація статусу експерта екологічної експертизи винятково законодавчими актами.
o Виконання еколого-експертних функцій експертом відповідно до вимог законодавства і незалежно від розпорядження уповноважених органів, об'єднань громадян, формувань і посадових осіб.
o Свобода вибору форм і методів еколого-експертного аналізу оцінки і викладення особистої думки експерта-еколога з питань зробленого аналізу.
o Визнання незаконними будь-яких дій і актів, що обмежують права експерта чи його волевиявлення.
o Проведення екологічної експертизи у встановленому законодавчому порядку.
o Заборона втручатися будь-кому у проведення екологічної експертизи, за винятком випадків порушення експертом вимог законодавства. Гарантії захисту прав полягають в наступному.
o Захист порушень прав експертів у судовому порядку.
o Заборона будь-якого втручання в еколого-експертну діяльність з боку законодавчих, виконавчих і ін. органів.
o Відновлення порушених прав експерта.
o Залучення осіб, винних у порушенні прав експерта, до юридичної відповідальності.
Соціально-правовий механізм проведення екологічної експертизи
Соціально-правовий механізм проведення екологічної експертиз - це сукупність соціально-юридичних способів, спрямованих на забезпечення проведення екологічної експертизи і захист прав суб'єктів еколого-експертних напрямків. Він включає:
o законодавчо-нормативне забезпечення;
o комплекс правових прописів, що передбачають основи виникнення і зупинки еколог-експертних правовідносин;
o комплекс правових прописів, що визначають об'єктивний, суб'єктивний склад і зміст еколого-експертних правовідносин;
o сукупність юридичних методів забезпечення проведення екологічної експертизи;
o комплекс правових прописів, що регламентують процедуру екологічної експертизи.
7. РОЗВИТОК ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ, МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Розвиток та вдосконалення сучасної екологічної експертизи передбачається у таких напрямах.
1. Удосконалення законодавчого забезпечення еколого-експертної діяльності органів Мінекоресурсів України.
2. Розширення інструктивно-методичної бази здійснення державної екологічної експертизи.
3. Методичне, фінансове, організаційне сприяння спеціалізованим організаціям у розробці державних будівельних норм України (ДБН) з питань складу і змісту розділів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) у проектно-планувальній документації, а також у підготовці посібника до діючих ДБН з питань складу і змісту матеріалів ОВНС у проектах.
4. Спрямування основної діяльності еколого-експертних підрозділів органів Мінекоресурсів України на оцінку документації щодо видів діяльності та об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку.
5. Забезпечення підвищення наукової обґрунтованості, комплексності та об'єктивності висновків державної екологічної експертизи шляхом залучення органами Мінекоресурсів до еколого-експертних оцінок спеціалізованих наукових організацій та громадськості. Розв'язання екологічних проблем неможливе без широкого та активного міжнародного співробітництва. Це зумовлено:
o глобальним характером багатьох екологічних проблем;
o транскордонним характером забруднення;
o міжнародними зобов'язаннями України щодо охорони довкілля;
o вигодами від міжнародного обміну досвідом та технологіями;
o можливостями залучення іноземних інвестицій.
Україна є Стороною в понад 70 міжнародних двосторонніх та багатосторонніх угодах, пов'язаних з охороною довкілля. Виконання Україною зобов'язань, що випливають із багатосторонніх угод, вимагає приведення внутрішніх законів та нормативно-правових актів у відповідність з існуючими нормами міжнародного права та врахування існуючої міжнародної практики під час розробки нових законодавчих актів.
У найближчі роки слід очікувати значного збільшення міжнародних зобов'язань України, оскільки існує ціла низка конвенцій, приєднання до яких (а також підписання нових) мало б для України суттєве політичне значення та значно посилило б можливості галузі охорони довкілля, використання і відтворення природних ресурсів.
В перспективі важливе значення має подальше розширення міжнародного співробітництва за такими напрямами:
o співробітництво з міжнародними організаціями системи ООН у галузі охорони довкілля (ЮНЕП - Програма ООН з навколишнього природного середовища, ЄЕК ООН - Європейська Економічна комісія ООН, ПРОООН - Програма розвитку ООН, МАГАТЕ - Міжнародне агентство з атомної енергетики ООН, Комісія сталого розвитку, Глобальний Екологічний Фонд та інші);
o співробітництво на двосторонній основі в галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та ядерної і радіаційної безпеки з урядами сусідніх держав, держав - стратегічних партнерів та донорів у рамках двосторонніх угод, спільних програм тощо;
o участь у регіональних природоохоронних заходах (Чорне та Азовське моря, Дніпро, Дунай, Карпати, Донбас тощо);
o участь у міжнародних програмах ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, зокрема в рамках Меморандуму про взаємопорозуміння між урядами країн "Великої сімки" (реалізація Плану підвищення безпеки об'єкта "Укриття", завершення будівництва нових атомних енергоблоків, які компенсують втрату потужностей Чорнобильської АЕС, проблеми радіоактивних відходів, нейтралізація перенесення забруднень повітряними та водними потоками тощо).
В 1999 році Україною ратифікована Конвенція про доступ громадськості до інформації, участі в прийнятті рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. Конвенція орієнтована на суттєве розширення участі громадськості у прийнятті рішень в галузі довкілля, що передбачає гарантований доступ до екологічної інформації на стадіях розробки проектів діяльності, що може мати вплив на довкілля та здоров'я населення.
3 правової точки зору, Конвенція не суперечить Конституції України, чинному законодавству України, а її ратифікація не призвела до суттєвих змін чинного законодавства України. Практично всі принципові положення Конвенції регулюються чинним законодавством й відображені в Конституції України, Законах України "Про інформацію", "Про звернення громадян", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про екологічну експертизу", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та ін.
В західних країнах процедурою екологічної експертизи велике значення надається альтернативності варіантів. В Україні, статтею 36 Закону України "Про екологічну експертизу", вимагається здійснення у матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне середовище запланованої чи здійснюваної діяльності обґрунтування можливих альтернативних варіантів рішень.
Велику увагу організації екологічної експертизи надають міжнародні банківські установи (Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку і ін.). Банкіри, інвестори, різні фінансові організації утримують екологічних аудиторів, експертів для проведення перевірки і попередньої оцінки місця розташування, стану території об'єктів та масштабів екологічної небезпеки і пов'язаного з цим ризику.
В Україні оцінка стану певної території чи діючого об'єкта є однією із видів екологічної експертизи. На стадії будівництва - роль екологічних аудиторських перевірок відіграє авторський нагляд генпроектувальника за реалізацією проекту, на стадії експлуатації - ця роль за інспекційними перевірками органів Мінекоресурсів.
Для об'єктів, які приватизуються діє "Порядок визначення відповідності діяльності об'єктів, що підлягають приватизації, вимогам екологічної безпеки". Проведення необхідних робіт здійснюється Державною екологічною інспекцією Мінекоресурсів України шляхом порівняння фактичного стану об'єкта з екологічними вимогами, передбаченими чинними нормативно-правовими актами з цього питання.
Для України поняття "екологічна експертиза" є новим, в той час як в міжнародній практиці це поняття вже реалізоване в практичні механізми діяльності зі своєю законодавчою, нормативно-методичною і навчальною базою, організаційною інфраструктурою і кваліфікованими експертами.
ВИСНОВКИ
1. Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація та дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, гарантування екологічної безпеки.
2. Задача екологічної експертизи - дати висновок про необхідність, придатність, корисність і безпеку проекту, і якщо він схвалений, об'єктивно оцінити витрати, збитки і прибуток від його реалізації, дати рекомендації по його удосконаленню. В разі негативного висновку екологічної експерти, повинні рекомендуватись альтернативні варіанти.
3. В Україні ще тільки починається усвідомлення того, що екологічна експертиза є необхідною за міжнародними стандартами передінвестиційною стадією оцінки ризиків, обов'язковою процедурою оцінки вартості підприємств, які приватизуються, маркетингових досліджень конкурентоспроможності продукції, найбільш ефективним інструментом погодження загальнодержавних і місцевих інтересів, екологічної безпеки, і, нарешті, це один із найбільш ефективних засобів залучення громадськості до вирішення проблем екологічно безпечного життя, екологічно чистої продукції.
4.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Гапонова С.В. Екологія.- К.: Ленвіт, 2000.- 64с.
2. Троянський Олексій Іванович Екологія людини.- Житомир: Волинь, 2005.
3. Дуднікова Ірина Ігорінва Екологія і безпека життєдіяльності.- К.: Вища школа, 2005.- 247с.
4. Екологія: основи теорії і практикум.- Львів: Новий Світ-2000, Магнолія плюс, 2003.- 296с.
5. Джигирей, Віктор Степанович Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навчальний посібник.- 3-тє вид., випр. І доп.- К.: Знання, 2004.- 312с.- 17.00
6. Мусієнко Микола Миколайович, Серебряков Валентин Валентинович, Брайон Олександр Володимирович Екологія. Охорона природи.- К.: Знання, 2002.
кологія. Охорона природи.- К.: Знання, 2002. - 550с.
7. Бойчук Юрій Дмитрович, Солошенко Ельвіра Миколаївна, Бугай Олег Вікторович Екологія і охорона навколишнього середовища.- Суми:
Університетська книга, 2005.-
8. Кучерявий В.П. (Кучерявий, Володимир Панасович) Екологія: Підручн. Для студ вузів.- Вид. 2-ге.- Львів: Світ, 2001.- 480с.
9. Мусієнко, Микола Миколайович Екологія: Тлумачний словник/ М.М.Мусієнко, В.В.Серебряков, О.В.Брайон.- К.: Либідь, 2004.- 376с.- 19.71.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Правовий статус експерта і замовників державної екологічної експертизи. Вимоги до документацій на об`єкти державної екологічної експертизи, її суб`єкти і об`єкти. Головна мета і завдання здійснення державної екологічної експертизи органами Мінекобезпеки.
реферат [19,3 K], добавлен 22.10.2010Економічний механізм екологічної експертизи, джерела її фінансування. Рекомендації до підвищення її ефективності. Еколого-експертна процедура вивчення, дослідження, аналізу та оцінки різноманітних об'єктів. Напрями проведення та її складові елементи.
статья [20,5 K], добавлен 10.03.2011Граничнодопустимі викиди для проектованих підприємств, недоліки галузевих нормативів. Обгрунтування норм ГДВ населених пунктів в процесі попередньої екологічної експертизи. Еколого-експертна оцінка проектів гідротехнічних і рибогосподарських споруд.
реферат [22,3 K], добавлен 16.04.2011Визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності. Організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи. Оцінка ефективності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.
курсовая работа [28,2 K], добавлен 02.01.2014Закони України "Про екологічну експертизу", "Про охорону навколишнього середовища". Позовна заява про визнання висновку державної екологічної експертизи недійсним. Аналіз та оцінка можливого впливу діяльності на навколишнє середовище.
реферат [16,3 K], добавлен 16.04.2007Сучасний стан Сумської області: рівень забруднення атмосферного повітря, використання водних ресурсів, охорона біоресурсів. Основні етапи проведення екологічної експертизи, підготовка висновку. Характеристика фізико-кліматичних умов Сумської області.
реферат [31,7 K], добавлен 16.09.2010Принципи раціонального природокористування. Стандарти та нормативи якості навколишнього середовища. Особливості проведення екологічної експертизи. Визначення економічних механізмів природокористування. Правове забезпечення охорони природних ресурсів.
контрольная работа [39,1 K], добавлен 25.09.2010Розкриття змісту поняття оцінки впливу на довкілля і його практичне вживання в державній екологічній експертизі при проектуванні. Дослідження експертної оцінки матеріалів і впливу планованої діяльності на довкілля на різних стадіях і етапах проектування.
реферат [25,0 K], добавлен 05.04.2011Природні та техногенні фактори виникнення небезпечної екологічної ситуації. Екологічна безпека зони впливу Чорнобильської аварії. Законодавство про зону надзвичайної екологічної ситуації. Розробка, виготовлення й випробування нових видів зброї.
реферат [216,3 K], добавлен 20.01.2011Екологічний контроль як функція державного управління природокористуванням. Контроль як гарантія ефективності механізму охорони навколишнього середовища. Цілі державної екологічної експертизи. Екологічний моніторинг, його форми і методи проведення.
реферат [26,1 K], добавлен 20.04.2011Право вільного доступу до інформації про стан довкілля, якість харчових продуктів та предметів побуту згідно Конституції України. Що відносить законодавство до екологічної інформації? Право громадян на отримання достовірної екологічної інформації.
реферат [16,4 K], добавлен 23.01.2009Поняття та суть соціоекосистеми, особливості її екологічних ризиків. Екологічні проблеми забруднення навколишнього середовища, основні причини незадовільної якості води. Характеристика екологічної системи, комплекс її властивостей і розробка структури.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 02.02.2010Діалектика взаємодії суспільства з навколишнім середовищем. Суперечливість сучасного природокористування. Генеза екологічної кризи. Напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології. Створення міждержавних банків екологічної інформації.
реферат [29,6 K], добавлен 13.02.2010Основні міжнародні і громадські екологічні організації. Основні напрямки екологічної політики в Україні. Організаційно-правовий механізм екологічної політики в Україні. Можливості імплементації зарубіжного досвіду в екологічну політику України.
контрольная работа [222,0 K], добавлен 06.05.2014Складові глобальної системи "людина - природа". Екологічна безпека: поняття, система, суб'єкти і об'єкти. Основи концепції екологічної безпеки в світі, її фактори, джерела і наслідки. Зони екологічного лиха, напрямки оздоровлення навколишнього середовища.
контрольная работа [26,8 K], добавлен 17.04.2011Порядок та призначення міжнародного природоохоронного співробітництва, його основні напрями та необхідність на сучасному етапі розвитку промисловості. Структура та рівні міжнародної екологічної політики. Участь України у міжнародному співробітництві.
реферат [36,0 K], добавлен 17.08.2009Екологічна криза-порушення взаємозв'язків в системі географічної оболонки або незворотних явищ у біосфері. Поняття глобальної екологічної кризи ХХІ століття та її причини. Основні екологічні проблеми, зумовлені науково-технічних прогресом й людиною.
реферат [19,2 K], добавлен 09.12.2007У роботі розглянуто правопорушення у галузі екологічної безпеки. Поширене правопорушення у галузі екологічної безпеки - недотримання екологічних нормативів, норм та правил. Екологічний ризик як наслідок правопорушення та адміністративна відповідальність.
реферат [12,5 K], добавлен 18.01.2009Роль і місце екології в сучасному суспільстві. Проблеми взаємодії людини з навколишнім природним середовищем, екологічної стійкості планети. Дослідження майбутнього, моделі світу. Екологія сільськогосподарських районів. Формування екологічної свідомості.
реферат [38,9 K], добавлен 20.06.2009Екологічна складова розвитку територій. Концепція екологічного менеджменту в регіональному контексті. Основні аспекти екологічного імперативу розвитку території. Обмежуючі фактори, які негативно впливають на рівень екологічної безпеки в Україні.
реферат [1,2 M], добавлен 06.12.2010
