а₄ - коефіцієнт, що враховує вплив обводнення шпурів і попереднє зволоження, 0,5

А₅ - величина заряду вибухової речовини, тонн;

Т - час емісії пилу під час вибуху, 600 с.

М₆=а₁•а₂•а₃•а₄•А_6, т/рік

Де: а₁ - кількість матеріалу, що піднімається в повітря при вибуху 1 кг вибухової речовини (порох), тонн;

а₂ - частка, що переходить в аерозоль летучої частини пилу з розміром часток 0ч0,5 мкм відповідно висадженої гірської маси, 2•10^-5;

а₃ - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру в зоні вибуху, 1,2;

а₄ - коефіцієнт, що враховує вплив обводнення шпурів і попереднє зволоження, 0,5;

А₆ - величина заряду вибухової речовини, яку використовують протягом року, т/рік;

Викид діоксину азоту

М₇^NO₌g_NO•A₇•10⁶/Т, г/с,

Де: g_NO - питомий викид діоксиду азоту, 0,0025 т/т;

А₇ - величина заряду вибухової речовини для проведення одного вибуху, тонн;

Т - час емісії при вибуху, 600с;

10⁶ - коефіцієнт переведення грамів у тонни.

М₈^NO =g_NO•A₉•10⁶ т/рік

Де: g_NO - питомий викид оксиду вуглецю, 0,0037 т/т;

A₈ - витрата вибухової речовини протягом року, т/рік;

Викид оксиду вуглецю

М₉^СО =g_CO•A₈•10⁶/Т, г/с

Де: g_CO - питомий викид оксиду вуглецю, 0,37 т/т;

A₉ - величина заряду вибухової речовини для проведення одного вибуху, тонн;

Т - час емісії при вибуху, 600 с;

10⁶ - коефіцієнт переведення грамів у тонни.;

М₁₀^СО= g_CO•A₁₀, т/рік,

g_CO - питомий викид оксиду вуглецю, 0,37 т/т;

А₁₀ - Витрата вибухової речовини протягом року, т/рік;

Навантаження гірської маси (НГМ)

Викид пилу

Загальну кількість пилу, що виділяється в атмосферу при навантажувально-розвантажувальних роботах в межах кар'єру, визначають за формулами(11),(12):

М₁₁=К₁•К₂•К₃•К₄•К₅•К_7•В•G•10⁶/3600, г/с

Де: К₁ - вагова частка пилової фракції в матеріалі, 0,04;

К₂ - частка пилу, що переходить в аерозоль, 0,02;

К₃ - коефіцієнт, що враховує місцеві метеоумови, 1,0;

К₄ - коефіцієнт, що враховує захищеність вузла пересихання, 1,0;

К₅ - коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу, 0,01;

К₇ - коефіцієнт, що враховує крупність матеріалу, 0.4;

В - коефіцієнт, що враховує висоту пересихання, 0,5;

G - продуктивність вузла пересихання, т/година;

М₁₂=М₁₁•3600•Т₁₂•10^-6, т/рік

Де: Т₁₂ - час роботи технологічного устаткування, година/рік;

10^-6 - коефіцієнт переведення грамів у тонни.;

Викиди в атмосферу пилу та газів при автотранспортних роботах

Викид пилу

Загальну кількість пилу, що виділяється автотранспортом у повітря при роботі в межах кар'єру, визначають за формулами (13),(14):

М₁₃=С₁•С₂•С₃•С₆•С₇•N•L•g₁/3600•С₄•С₅•С₆•F•g₂, г/с,

Де: C₁ - коефіцієнт, що враховує середню вантажність автотранспорту, 1,0;

C₂ - коефіцієнт, що враховує середню швидкість пересування автотранспорту, 1,0 км/година;

C₃ - коефіцієнт, що враховує стан доріг, 1,0;

C₄ - коефіцієнт, що враховує профіль поверхні матеріалу на платформі та визначається як співвідношення F_фак/F_0, де F_фак - фактична поверхня матеріалу платформи. Значення С₄ - змінюється в межах 1,3ч1,6 залежно від крупності матеріалу та ступеня заповнення платформи;

C₅ - коефіцієнт, що враховує швидкість обдування матеріалу, 1,2 к/година;

C₆ - коефіцієнт, що враховує вологість поверхневого шару матеріалу, 0,01;

C₇ - коефіцієнт, що враховує частку пилу, яка відноситься в атмосферу, 0,01 г/година;

N₁₃ - число ходок всього транспорту по кар'єру, км;

L - середня довжина однієї ходки в медах кар'єру, км;

g₁ - пилевиділення в атмосферу на 1 км перебігу при С₁=С₂=С₃=1;

g_{2 -} пилевиділення з одиниці фактичної поверхні матеріалу на платформі, 0,002г/м²;

n - кількість автомашин, яку працюють у кар'єрі;

F - середня площа платформи, 12,0 м^2;

М₁₄=М₁₃•3600•Т₁₄•10^-6,т/рік,

Де: Т₁₄ - час роботи автотранспорту на території кар'єру, година/рік;

10^-6 - коефіцієнт переведення грамів у тонни.;

Викид діоксин азоту

М₁₅^NO=g_NO•A₁₅•n•10^-6/3600, г/с,

Де: g_NO - питомий викид діоксину азоту, 0.04 т/т;

А₁₅ - витрата дизельного палива. т/година;

n - кількість автомобілів в кар'єрі;

10⁶ - коефіцієнт переведення грамів у тонни.;

M₁₆^NO=g_NO•A₁₆ т/рік,

де: g_NO - питомий викид діоксит азоту, 0,04 т/г;

А₁₆ - витрата дизельного палива протягом року, т/рік;

Викид сажі

М₁₇^сажі=g_сажі •А₁₇•n•10⁶/3600, г/с

Де: g_сажі - питомий викиж сажі,0,0155 т/т

А₁₇ - витрато дизельного палива, т/година

n - кількість автомобілів в кар'єрі

10⁶ - коефіцієнт переведення грамів у тонни.;

М₁₈^сажі = g_сажі•А₁₈, т/рік

Де: g_сажі - питомий викид сажі, 0,0155 т/т;

А₁₈ - витрата дизельного палива протягом року, т/рік;

Викид сірчаного ангідриду

М₁₉^so=g_so •А₁₉•n•10⁶/3600, г/с

g_so - питомий викид сірчистого ангідриду, 0,02 т/т;

А₁₉ - витрато дизельного палива, т/година;

n - кількість автомобілів в кар'єрі;

10⁶ - коефіцієнт переведення грамів у тонни.;

М₂₀^so = g_so•А₂₀, т/рік,

де: g_so - питомий викид сірчаного ангідриду, 0,02 т/т

Викид оксиду вуглецю

М₂₁^CO=g_CO •А₂₁•n•10⁶/3600, г/с

g_{CO -} питомий викид оксиду вуглецю, 0,10 т/т

М₂₂^co = g_co•А₂₂, т/рік,

Викид бенз(а)пірену

М₂₃^{безапірен}=g_{бензапірен} •А₂₃•n•10⁶/3600, г/с

g_{бензапірен} - питомий викид бенз(а)періну,00000032 т/т

М₂₄^{бенз(а)пірен} = g_{бенз(а)пірен}•А₂₄, т/рік,

Викид вуглеводнів

М_С12-19²⁵=g_С12-19 •А₂₅•n•10⁶/3600, г/с

g_С13-19 - питомий викид вуглеводнів, 0,030 т/т;

М_С12-19²⁶= g_С12-19•А₂₆, т/рік

Викиди пилу із зовнішніх відвалів розкривних порід

Загальну кількість пилу, що виділяються в атмосферу із зовнішніх відвалів розкривних порід визначають за формулою

М₂₇= К₃•К₄•К₅•К₆•К₇•F₂₇•q, г/с

Де: К₃ - коефіцієнт, який враховує місцеві метеорологічні умови(за середньовічною швидкістю вітру). При швидкості вітру в районі робіт V=10 м/с коефіцієнт дорівнює 1,7.

К_{4 -} коефіцієнт, який враховує місцеві умови, ступінь захищеності вузла пересипання від зовнішнього впливу (відвал відкритий з чотирьох сторін). 1.0

К_{5 -} коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу, що складується,0.7

К₆- коефіцієнт, який враховує профіль поверхні матеріалу, що складується, 0,7

К₇- коефіцієнт, який враховує крупність матеріалу (при середньому розмірі куска породи 5ч10 мм), 0,6

F₂₇ - поверхня порошення в плані, м²

q - винесення пилу з одного квадратного метра фактичної поверхні відвалу. 0.014 г/м².

3.2 Визначення розмірів зон негативного впливу гірничого виробничого підприємства на природне навколишнє середовище

Для визначення зони впливу кар'єрів на склад атмосфери прилеглих до них зон пропонується методика О.Б. Левінського.

Розрахунок виконується студентом одночасно за двома варіантами викидів забруднюючих речовин при веденні масових вибухів на гірничому підприємстві(NO₂,CO). Середню ширину кар'єру визначають за формулою:

b=Q/ (LV₀), м

де Q - витрата повітря на провітрювання кар'єру, м³/с.

При прямокутній схемі витрати повітря на провітрювання кар'єру визначаємо за формулою:

Q_пр = 0,462H V₀L, м ³/с

При ретикуляції схеми витрати повітря на провітрювання кар'єру визначаємо за формулою:

Q_р = 0,674HV₀L , м³/с

Де H - глибина кар'єру, м (пункт 1,1);

в,г - відповідно кути відкосу підвітряного та навітряного бортів кар'єру, в градусах;

в =12°;г =28° ;

p - коефіцієнт пропорційності між L_H i H;

p= L_H/H

L_{H -} протяжність кар'єру низом, в супутньому вітру напрямку, м

Размещено на Allbest.ru

...