Підкреслено необхідність інтенсивнішого використання в полезахисних лісосмугах горіхоплідних - горіха грецького (Jaglans regia L.) та ліщини (Corylus L.), плодових - абрикосів (Apmeniaca Mill.), яблунь (Malus Mill.), груш (Pyrus L.) й інших порід, активнішого озеленювання населених пунктів (Ф.Ф. Адамень, 2009). До складу створюваних захисних насаджень необхідно вводити до 25-40% плодових дерев і чагарників, що сприятиме збільшенню біорізноманіття ландшафтів.

Для правильного вибору методу посадки та підбору породного складу майбутніх насаджень запропоновано еколого-лісівничий метод проведення лісомеліоративних робіт за таким алгоритмом: аналіз кліматичних показників району; встановлення на ділянці екотопу методом екологічного аналізу рослин-індикаторів Д.В. Воробйова; аналіз ґрунту з визначенням водно-фізичних, хімічних (у т.ч. рН та ступеня засоленості) властивостей, механічного складу, вмісту гумусу; вибір типу лісових культур, який включає особливості агротехніки, схеми змішування, розміщення та породний склад (табл. 2).

Таблиця 2 Типи лісових культур для степової зони Криму

Умовні позначення та скорочення: Г - головна порода, С - супутня порода, Ч - чагарник, Анв - айлант найвищий, Абзв - абрикос звичайний, Акб - акація біла, Тсх - туя східна (біота східна, плоскогілочник східний), Взд - в'яз дрібнолистий, Глк - гледичія колюча, Дзв - дуб звичайний, Жмт - жимолость татарська, Здз - золотий дощ звичайний, Скр - сосна кримська, Сзв - сосна звичайна, Скз - скумпія звичайна, Сфя - софора японська, Клп - клен польовий, Клт - клен татарський, Мвл - маслинка вузьколиста, Мяб - маклюра яблуконосна, Тм - тамарикс чотиритичинковий, Смз - смородина золотава, Швб - шовковиця біла, Язв - ясен звичайний, Язл - ясен зелений, Ялвг - ялівець віргінський, Брч - бирючина звичайна.

Розроблено типи лісових культур для степової зони Криму (табл. 2), які апробовано в шести лісогосподарських підприємствах степової частини Криму на загальній площі понад 2 тис. га.

Під час озеленення західно-східного узбережжя півострова необхідно враховувати складні екотопічні умови. При створенні лісових культур доцільно застосовувати частковий або смуговий спосіб обробітку ґрунту: переривчасті борозни, садивні ями і лісокультурні площадки. Рекомендовано перелік апробованих лісових порід для створення в цій зоні лісових культур (М.Н. Агапонов, Ю.В. Плугатар, О.О. Неонета, 2008).

Одним із найбільш результативних способів відновлення природної рівноваги ландшафтів і зменшення негативних наслідків від дії природних чинників є створення стійкого рослинного покриву, зокрема відновлення й збільшення площі лісів. Для підвищення лісокультурного потенціалу необхідно зосередити увагу на чотирьох шляхах: припинення подальшого руйнування еродованих площ, збільшення обсягу розпушеної маси ґрунту в період формування садивних місць, організація концентрованого підтоку води до посаджених рослин під час випадання ефективних дощів, використання для садіння (посіву) садивного матеріалу засухостійких порід.

Створення нових меліоративних лісових насаджень у степовій частині Криму та нижній висотній зоні кримських гір, підвищення загальної лісистості півострова сприятиме збалансованому покращенню екологічної, економічної та соціальної ситуації в регіоні.

Наукові основи класифікацій типів лісу та екологічних функцій лісових екосистем

Показано, що, завдяки різноманіттю умов, спричинених рельєфом та впливом Чорного моря, в Гірському Криму сформувався широкий спектр ґрунтів - від чорноземів, дерново-карбонатних, бурих лісових, гірсько-лучних до коричневих ґрунтів. Чинна номенклатура ґрунтів і, особливо, повні їх назви є дуже громіздкими, що ускладнює реєстрацію інформації в польових дослідженнях, у фондово-облікових та звітних документах управління земельними ресурсами, а також у комп'ютерних базах даних СУБД-ГІС тощо. Ґрунтуючись на досвіді кодування інформації основних термінів лісової типології української лісотипологічної школи, доведено доцільність спрощення таксономічної системи обліку земель та її узагальнення.

Виходячи з великого різноманіття ґрунтознавчих таксономічних одиниць та ідей сучасного інформаційного суспільства щодо удосконалення підходів до кодування та уніфікації інформації, запропоновано принцип складення формули назви ґрунту з урахуванням усіх таксономічних рівнів (Ю.В. Плугатар, С.П. Распопіна, 2009). Формула має вид дробу, у чисельнику якого відображено основні таксаційні одиниці ґрунту, а у знаменнику - материнська порода, на якій сформувався ґрунт. Для позначення властивостей ґрунту та інших характеристик запропоновано використовувати специфічні символи, які відбивають ці процеси (О.С. Мігунова, 1993; Ю.В. Плугатар, С.П. Распопіна, 2009). Запропоновано кодування назви основних таксономічних одиниць ґрунту та їх формули, за якими складено загальний систематичний список ґрунтів Гірського Криму (Ю.В. Плугатар, 2009).

Загальноприйнятих характеристик деревостану недостатньо для оцінки його потенційних можливостей щодо багатоцільового використання лісу, забезпечення збалансованого управління його численними, особливо, екологічними функціями. Розроблено систему основних екологічних показників деревостану, які характеризують водорегулювальну, водоохоронну, ґрунтозахисну, полезахисну, оздоровчу, естетичну й біоенергетичну функції лісу, уточнено їх визначення та характеристики. Запропоновано використовувати екологічну формулу деревостану (Екф) - як сукупність його водоохоронної (Воф), водорегулювальної (Врф), ґрунтозахисної (Гзф), полезахисної (Пзф), оздоровчої (Озф), естетичної (Есф) та біоенергетичної (Беф) функцій. Ці показники є теоретичною основою екологічного лісівництва (О.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатар, 2009), що має за мету створювати сприятливі екологічні умови для збалансованого використання ресурсів лісових екосистем та забезпечення ефективного відновлення здоров'я людини.

Лісова типологія є теоретичною основою лісознавства та лісівництва, класифікації лісів і лісових територій, управління лісовими ресурсами. На практиці лісова типологія виконує функцію інструменту систематизації та узгодженого застосування лісогосподарських заходів із забезпеченням збалансованого використання всіх ресурсів лісу. Завдяки лісотипологічному підходу вдається максимально наблизити системи лісогосподарського виробництва до природного розвитку деревостанів, використовувати лісові ресурси, не порушуючи стійкості багатовікового життєвого циклу сукцесійних змін лісових формацій. Лісогосподарські заходи сприяють прискоренню природних процесів розвитку та відновлення лісових ресурсів після їх використання, антропогенного чи стихійного порушення.

Аналіз динаміки лісотипологічної ситуації в Криму за останні сорок років (з 1967 по 2007 роки) показав значні зміни як на рівні екотопів (вони загалом погіршились), так і типів лісу (змінилась їх загальна кількість, частина виділених раніше зникла, з'явились нові). Існуючі теоретичні принципи та чинна система виділення лісотипологічних таксонів потребують доопрацювання. Саме тому, розвиваючи лісотипологічний напрям управління лісами, ми пропонуємо новий спосіб визначення типу лісу і його складових. Він ґрунтується на лісотипологічних принципах української школи (П.С. Погребняк, 1931, 1955; Д.В. Воробйов, 1953, 1967; Б.Ф. Остапенко, 1997, 1999; П.П. Посохов, 1969, 1972; О.С. Мігунова, 1993, 2000) та засадах сталого розвитку (рис. 7).

Завдяки узагальненню теоретичних положень та врахуванню історично-лісівничого досвіду запропоновано використовувати такі категорії лісової типології:

Типотвірна (або типоутворювальна) лісова порода - деревна порода, що формує типи лісу в межах її природного ареалу, тобто в едафо-кліматичних умовах її екологічної ніші.

Тип деревостану - сукупність однакових за породним складом деревостанів одного типу лісу.

Тип лісу - сукупність типів деревостанів певної деревної породи в однорідних лісорослинних умовах.

Тип лісорослинних умов (екотоп) - сукупність однорідних за гігро-трофо-кліматичними (екологічними) умовами ділянок певних типів лісу в лісотипологічній області.

Лісотипологічна область - територія в межах природної зони з певним діапазоном значень показників тепла (Т), вологості (W) та континентальності (А) або різко вираженими висотними особливостями, що об'єднує властиві їй типи лісорослинних умов (екотопи), типи лісу певних типотвірних порід і типи їх деревостанів.

Рис. 7. Структурна схема розвитку типологічних рівнів класифікації лісів Української лісотипологічної школи: Т - сума позитивних місячних температур (сума тепла); W - показник вологості клімату (за Д.В. Воробйовим); А - показник континентальності, за який береться різниця між температурою найтеплішого і найхолоднішого місяців; 7, 11, 21, 12 - кількість виділених одиниць (лісівничо-типологічних областей, районів, секторів, лісотипологічних областей)

Запропоноване визначення типу лісу відповідає таким типологічним формулам: А₁-Скр, В₀-Дп, С₂-Дс, D₃-Бк і т.д. За цим підходом, лісотипологічні рівні мають такий вигляд. Приклад 1: дуже суха фісташково-грабинникова судіброва з дубом пухнастим С₀-фст-грДп (тип деревостану) в дуже сухій судіброві С₀-Дп (тип лісу) в дуже сухому сугруді С₀ (тип лісорослинних умов) Гірського Криму (лісотипологічна область) України. Приклад 2: свіжий буково-чорнососновий субір В₂-бкСкр (тип деревостану) у свіжому чорнососновому суборі В₂-Скр (тип лісу) свіжого субору В₂ (тип лісорослинних умов) Гірського Криму.

Запропонована схема ґрунтується на методі Д.В. Воробйова щодо визначення лісотипологічних таксонів: екотоп (тип лісорослинних умов) необхідно визначати за екологічним аналізом списку рослин-індикаторів, а тип лісу - за головною в лісотипологічному (екологічному) аспекті породою.

Загальновизнано, що основою української лісової типології є едафо-кліматична сітка Погребняка-Воробйова, за якою визначають тип клімату та тип лісорослинних умов. Проте, на наш погляд, вона потребує біотичного складника - типотвірної породи, яка, власне, і формує типи лісу.

Систематизуючи запропоновані шифри типів лісорослинних умов і типів лісу й використовуючи як основу класифікаційну (едафічну) сітку Погребняка-Воробйова, отримуємо екотопічну сітку типів лісу Гірського Криму (табл. 3). У кожному трофотопі окремим стовбцем виділено типотвірні лісові породи.

Таблиця 3 Екотопічна сітка типів лісу Гірського Криму

Примітки: *ТП - типотвірні лісові породи; не враховано типи лісу, виділені на незначній площі (менше 0,1% від площі, зайнятої відповідною породою)

У запропонованій екотопічній таблиці визначено трофотопні й гігротопні межі поширення кожної типотвірної породи в певній лісотипологічній області. У межах різних типів лісу формується різна кількість типів деревостану (табл. 4), наприклад: В₀-Скр, дуже сухий чорнососновий субір - один тип лісу і один тип деревостану; В₁-Ялв, сухий ялівцевий субір - два типи деревостану: В₁-дпЯлв (сухий дубово-ялівцевий субір) та В₁-фстЯлв (сухий фісташково-ялівцевий субір); С₂-Бк, свіжа субучина - чотири типи деревостану: С₂-дс-гБк (свіжа дубово-грабова субучина), С₂-скрБк (свіжа чорнососнова субучина), С₂-скр-сгчБк (свіжа змішано-соснова субучина) та С₂-гБк (свіжа грабова субучина);

Таблиця 4 Екотопи, типи лісу та типи деревостану Гірського Криму

D₂-Дс, свіжа діброва з дубом скельним - шість типів деревостану: D₂-гбДс (свіжа грабинникова діброва з дубом скельним), D₂-гДс (свіжа грабова діброва з дубом скельним), D₂-бк-гДс (свіжа буково-грабова діброва з дубом скельним), D₂-яДс (свіжа ясенева діброва з дубом скельним), D₂-кп-брДс (свіжа кленово-берестова діброва з дубом скельним), D₂-Дс^я (свіжа прияйлинська діброва з дубом скельним).

Запропонована екотопічна сітка є відкритою для удосконалення системою, здатною адекватніше, ніж чинна система відображати існуючу динаміку типів лісу у часі і просторі внаслідок зміни переліку типотвірних порід, гігротопів, трофотопів, які можуть виникнути внаслідок впливу біотичних, абіотичних чи антропогенних чинників. Користуючись цією сіткою можна спрогнозувати появу відсутніх нині в еколого-типологічних рядах типів лісу. Наприклад, логічно припустити наявність не виділених досі або появу в майбутньому типів лісу, характерних екологічним нішам певних типотвірних деревних порід.

Побудовано загальну таблицю наявних екотопів, типів лісу та типів деревостанів Гірського Криму (табл. 4). Розроблено визначник типів лісу та типів деревостанів Гірського Криму, в якому надано загальну характеристику типів лісу, складу корінних і похідних типів деревостанів, їх розміщення у рельєфі, характеристику ґрунтів, підліску та живого надґрунтового покриву (рослини-індикатори) (Ю.В. Плугатар, 2009).

У лісотипологічній розбудові лісів України запропоновано опиратися на такі принципи:

1. Врахування, як першооснови, макрофізико-географічних умов, тобто природних зон - лісової, лісостепової, степової та гірських (Крим, Карпати).

2. Врахування існуючого в природі ефекту синтезу кліматичних та едафічних умов із певним діапазоном показників Т, W і А - як другої основи.

Взявши за основу макрофізико-географічне районування, визначені Д. В. Воробйовим характеристики кліматичних та едафічних умов за Т, W і А, лісівничо-типологічне районування України за Б.Ф. Остапенком і наше розуміння терміну «лісотипологічна область», доцільно виділяти такі лісотипологічні області України (загалом виділено дванадцять лісотипологічних областей (рис. 8, табл. 5): дві гірські - Українські Карпати та Гірський Крим; чотири лісові - Розтоцько-Опільська, Західне Полісся, Центральне (Київське) Полісся та Східне Полісся; три лісостепові - Західний, Дніпровський (правобережний) та Слобожанський (лівобережний) лісостепи; три степові - Північно-західний, Східний (Донецький) та Таврійський степи.

Для кожної лісотипологічної області доцільно обґрунтовувати перелік типотвірних (типоутворювальних корінних) порід (для гірських районів - з урахуванням висотної зональності). За їх участю, згідно із зайнятим кожною породою екотопічним рядом, потрібно формувати екотопічну сітку типів лісу для лісотипологічної області (за прикладом розробленої нами для Гірського Криму); для кожного типу лісу доцільно скласти перелік сформованих типів деревостанів.

Зважаючи на те, що у Степу ліси рідко домінують серед рослинних угруповань, типи лісу у степових лісотипологічних областях на плакорних, байрачних, заплавних і аренних місцезнаходженнях необхідно розглядати в одній, спільній для всіх трьох степових лісотипологічних областей, екотопічній сітці.

Рис. 8. Лісотипологічні області України

Новий підхід до загального лісотипологічного управління лісами України, лісотипологічного районування, який базується на запропонованих принципах єдності в межах природних зон діапазону показників тепла, вологості та континентальності й на принципах української школи лісової типології з урахуванням історично-лісівничого досвіду їх застосування, має багато спільного з ґрунтово-екологічним районуванням України (М.І. Полупан, 2005), комплексним лісогосподарським районуванням (С.А. Генсірук, 1981) та лісомеліоративним районуванням території України (А.П. Стадник, 2008), що є переконливим прикладом кількісно-якісних зв'язків у природі. Цей підхід не суперечить позиції Д.В. Воробйова (1967): „Приймаючи єдині принципи класифікації, ми не маємо їх розглядати як незаперечну догму, як істину в останній інстанції. Навпаки, передбачається, що в процесі розробки першого варіанта класифікації ... буде накопичений необхідний матеріал для критичного перегляду цих принципів і для подальшого вдосконалювання класифікації”.

Отже, термін «тип лісу» обґрунтовано як еколого-історичне поняття, його змістовне наповнення є динамічним у часі та просторі, воно залежить від ступеня зовнішніх та внутрішніх змін лісової екосистеми, які, взаємодіючи, формують її суть. Запропонований новий спосіб визначення типу лісу та здійснення лісотипологічного районування ґрунтується на екологічних засадах цілісності та взаємозалежності природних процесів. Підкреслено, що вдосконалення лісотипологічних засад лісознавства сприятиме оптимізації лісогосподарських заходів, успішному розвитку лісової галузі, виконанню нею соціально-економічних та екологічних завдань перед українським суспільством.

Отримані результати відкривають можливість звільнитися від породжених консерватизмом стереотипів у типології лісів, догматичності в управлінні та по-новому усвідомити чинну систематику типів лісу - як основу створення умов для сталого, збалансованого управління всіма лісовими ресурсами. Ця систематика типів лісу є методологічним інструментом, який дає змогу адекватніше віддзеркалювати просторові і часові зміни стану лісів Криму та України в цілому, особливо в умовах інтенсивного антропогенного навантаження.

Таблиця 5 Лісотипологічні області України

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення й методологічно нове розв'язання наукової проблеми щодо розробки екологічних основ збалансованого використання лісових ресурсів Криму з урахуванням зростання антропогенного навантаження на лісові екосистеми.

1. На новому теоретичному рівні з використанням ретроспективного, комплексного і системного аналізів охарактеризовано сучасний стан лісів регіону, встановлено причини і ступінь погіршення їхньої структури, зниження продуктивності, природоохоронної та екологічної ролі. Обґрунтовано ландшафтно-екологічні принципи збалансованого використання лісових ресурсів та запропоновано нові напрями і методи удосконалення лісотипологічних і природоохоронних засад управління лісами.

2. Ліси Криму мають велике водо- й ґрунтозахисне, протиерозійне, кліматополіпшуюче й санітарно-гігієнічне значення. Проте внаслідок надмірного природокористування, спрощення обліку ресурсів та управління ними, зникли або істотно змінились багато лісових екосистем корінних типів лісу. Їх змінили похідні рослинні угруповання з порушеною структурою видового і фітоценотичного різноманіття, зниженою продуктивністю, стійкістю та екологічною роллю.

3. Сучасний стан дубових деревостанів є незадовільним, особливо на південному макросхилі Кримських гір. Процеси деградації цих екосистем набули незворотного характеру. Насадження втрачають захисні функції, природно не відновлюються і тому потребують удосконалення ведення господарства. Руйнування природних букових лісів верхнього лісового поясу загрожує порушенням гідрологічного режиму річок, розвитку ерозії ґрунту. Природні деревостани сосни кримської різновікові, багатоярусні, і тому краще, ніж штучно створені, виконують екологічні та захисні функції. Особливої охорони потребують занесені до Червоної Книги України реліктові та ендемічні види, а також фітоценози, сформовані ялівцем високим, сосною Станкевича, що занесені до Зеленої Книги України. Ці доволі стійкі і невибагливі деревостани мають велике екологічне значення для збереження природних ландшафтів нижньої висотної зони Південного берега Криму.

4. Оптимізація рекреаційного використання кримських лісів доцільна шляхом ширшого застосування запропонованих екологічних нормативів регулювання рекреаційного впливу на лісові екосистеми, які враховують лісотипологічні особливості лісових угідь, їх рекреаційну ємність, специфіку будови водозборів, динаміку водорегулювальної, санітарно-гігієнічної ролі, естетичну цінність ландшафту і відновлення лісів. Дотримання цих вимог дає змогу планувати збалансоване рекреаційне використовування лісів на екологічній основі, не знижуючи їх природної стійкості, продуктивності та загального екологічного значення.

5. Лісові пожежі в Гірському Криму виникають переважно внаслідок нерегульованої рекреаційної діяльності і є найнебезпечнішим явищем, інколи сягаючим масштабів стихійного лиха. Виділено чотири категорії ділянок, за ступенем пошкодження їх вогнем, для яких на лісотипологічній основі розроблено системи лісогосподарських та лісовідновних заходів.

6. Для покращення умов навколишнього природного середовища, зниження небезпеки розвитку несприятливих природних та антропогенних явищ, у степових і передгірних районах Криму одним першочергових завдань є збільшення лісистості території. Це потребує виконання масштабних лісокультурних робіт на малопродуктивних землях, вилучених із сільськогосподарського виробництва.

7. Ефективне застосування еколого-лісівничого методу проведення лісомеліоративних робіт та обґрунтованих наукових рекомендації сприятиме створенню стійких, продуктивних і довговічних лісових культур. Широке використання плодових та горіхоплідних порід буде сприяти вирішенню не тільки екологічних, а і соціальних проблем регіону. Весь запропонований еколого-лісівничий комплекс заходів дає змогу раціонально використати степові землі, непридатні для сільськогосподарського користування, шляхом створення науково-обґрунтованих систем захисних і меліоративних лісових насаджень, що є складником екологічних основ сталого розвитку степової частини Криму.

8. Загальноприйнятих показників характеристики деревостану недостатньо для удосконалення ведення лісового господарства на засадах екологічного лісівництва. Для забезпечення збалансованого управління ресурсами необхідно забезпечити врахування в кадастрі лісів водоохоронної, водорегулювальної, ґрунтозахисної, полезахисної, оздоровчої, естетичної та біоенергетичної екологічних функцій.

9. Основним завданням в удосконаленні управління лісовими ресурсами є перегляд лісотипологічних засад діяльності, ґрунтуючись на положенні, що тип лісу - поняття еколого-історичне, його змістовне наповнення є динамічним у часі та просторі, воно залежить від ступеня зовнішніх та внутрішніх змін лісової екосистеми, які, взаємодіючи, формують її суть. Тому доцільно використовувати такі категорії лісової типології: типотвірна лісова порода, тип деревостану, тип лісу, тип лісорослинних умов, лісотипологічна область. Запропоновані категорії лісової типології та підхід до визначення типів лісу на основі екотопічної сітки дають ефективний спосіб визначення типів лісу і його складників.

10. Екологічними основами збалансованого використання лісів Криму є: забезпечення адекватної оцінки, збереження і належного обліку екологічних та сировинних ресурсів лісу, збалансоване їх використання поряд з соціальними і економічними ресурсами на принципах екологічного лісівництва, сталого розвитку з урахуванням природоохоронних обмежень і норм екологічної безпеки. Запропоновані екологічні основи, загалом, сприятимуть успішному розвитку лісової галузі, узгодженому виконанню нею соціально-економічних та екологічних завдань, необхідних для створення в Криму умов сталого розвитку.

Рекомендації виробництву

Упровадження стандартів збалансованого використання лісових ресурсів передбачає узгодження соціальних, економічних та екологічних інтересів суспільних суб'єктів щодо лісів на засадах взаємовигідної і прозорої співпраці. Найсприятливішими територіальними межами для співпраці є водозбори певних рівнів класифікації, залежно від масштабу наявних ресурсних чи екологічних проблем або інтересів. Особливої охорони потребують вразливі лісові насадження, що втрачають стійкість і природоохоронні функції, ендемічні і реліктові види і фітоценози, занесені до Червоної і Зеленої Книг України.

Для удосконалення рекреаційного використання кримських лісів доцільно застосовувати запропоновані у методичних рекомендаціях «Екологічна оптимізація рекреаційного використання гірських лісів Криму» (2010) екологічні нормативи регулювання рекреаційного впливу на лісові екосистеми, які враховують лісотипологічні особливості лісових угідь, їх рекреаційну ємність, специфіку будови водозборів, режими та інтенсивність впливу супутніх екологічних чинників, динаміку водорегулювальної, санітарно-гігієнічної ролі, естетичну цінність ландшафту і відновлення лісів.

Під час вирощування та використання лісових насаджень для меліоративно-захисних цілей у кримському Степу необхідно узгоджено застосовувати викладені у роботі прогресивні системи агротехнічних, лісомеліоративних і лісокультурних прийомів: меліоративні заходи на малопродуктивних землях; системи еколого-лісівничих прийомів створення захисних насаджень; підбір відповідного складу порід для створення захисних насаджень; принципи розміщення лісомеліоративних і полезахисних насаджень в агроландшафтах з урахуванням лісорослинних умов, антропогенного впливу та напрямів розвитку території.

Для відновлення лісових насаджень Гірського Криму, що зазнали пошкоджень від лісових пожеж, доцільно використовувати авторські «Рекомендації по відновленню екологічної ситуації на гарі в Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику» (2008).

Використовуючи запропоновані рекомендації з покращення структурно-функціональної організації степових і гірських ландшафтів Криму можна системно забезпечити зниження темпів трансформації природних ландшафтів, цінних екосистем і біорізноманіття. Це сприятиме збереженню природних ресурсів регіону, покращенню стану довкілля, залученню інвестицій для впровадження сучасних міжнародних норм діяльності щодо гармонізації зростання еколого-економічної ефективності виробництва, покращення якості задоволення потреб суспільства та підтримання стабільного розвитку Криму.

Список основних наукових праць, опублікованих за темою дисертації

Монографії

1. Агапонов Н.Н. Лесная наука в Крыму. (Результаты исследований Крымской ГЛНИС за 1952-2006 гг. и реферативный справочник) / Под ред. д.с.-х.н. В.Л. Мешковой / Н.Н. Агапонов, Ю.В. Плугатарь. - Алушта, 2007. - 250 с.

2. Плугатар Ю.В. Із лісів Криму: монографія / Ю.В. Плугатар. - Харків: Нове слово, 2008. - 462 с.

3. Поляков А.Ф. Лесные формации Крыма и их экологическая роль / А.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатарь. - Харків: Нове слово, 2009. - 405 с.

4. Фурдичко О.І. Екологічні основи збалансованого використання лісів Криму: Монографія / О.І. Фурдичко, Ю.В. Плугатар; За наук. ред. О.І. Фурдичка. - К.: Основа, 2010. - 251 с.

Статті у наукових фахових виданнях

5. Плугатар Ю.В. Сучасні типи лісу Криму / Ю.В. Плугатар // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. Міжвідомчий науково-технічний збірник. - Львів, 2006. - Вип. 32. - С. 139-145.

6. Швець Ю.П. Структура соснових насаджень Криму / Ю.П. Швець, Ю.В. Плугатар, І.О. Трофименко, С.О. Дрозденко; [Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін.] // Науковий вісник Нац. аграрн. ун-ту. Лісівництво. Декоративне садівництво. - К.: НАУ, 2007. - Вип. 106. - С. 50-58. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, написання статті).

7. Агапонов М.Н. Склад захисних насаджень Степового Криму / М.Н. Агапонов, Ю.В. Плугатар, О.О. Неонета, Ю.П. Швець; [Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін.] // Науковий вісник Нац. аграрн. ун-ту. Лісівництво. Декоративне садівництво. - К.: НАУ, 2007. - Вип. 113. - С. 200-207. (обробка і аналіз матеріалу, участь у написанні статті).

8. Поляков А.Ф. Метод определения допустимых рекреационных нагрузок на лесные экосистемы горных водосборов Крыма / А.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатарь, А.Г. Рудь // Агроекологічний журнал. - 2008. - № 1. - С. 22-27. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, написання статті).

9. Плугатарь Ю.В. Экологический метод оценки воздействия рекреации на лесную подстилку / А.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатарь, А.Г. Рудь, В.В. Папельбу // Агроекологічний журнал. - 2008. - № 2. - С. 17-22. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, написання статті).

10. Плугатарь Ю.В. Вплив пожеж на лісові формації Гірського Криму / Ю.В. Плугатарь, А.Г. Рудь, В.В. Папельбу // Агроекологічний журнал. - 2008. - № 4. - С. 16-19. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, написання статті).

11. Плугатарь Ю.В. Влияние рекреации на состояние лесных насаждений по туристическим маршрутам Горного Крыма / Ю.В. Плугатарь, С.В. Курпас // Лісівництво і агролісомеліорація. - 2007. - Вип. 111. - С. 222-234. (обробка і аналіз матеріалу, написання статті).

12. Усцький І.М. Вплив пожеж на ліси та післяпожежний розвиток лісових формацій / І.М. Усцький, Ю.В. Плугатар, В.В. Папельбу // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків, 2008. - Вип. 112. - С. 182-188. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, участь у написанні статті).

13. Плугатар Ю.В. Типы лесов Крыма / Ю.В. Плугатар // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків, 2008. - Вип. 113. - С. 24-31.

14. Плугатарь Ю.В. Динамика насаждений сосны крымской (Pinus pallasiana L.) в Горном Крыму / Ю.В. Плугатарь, И.А. Трофименко, Ю.П. Швец, С.А. Семенюк // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків, 2008. - Вип. 114. - С. 80-85. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, написання статті).

15. Плугатар Ю.В. Еколого-едатопічна сітка груп типів лісу Криму / Ю.В. Плугатар; [Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін.] // Науковий вісник Нац. аграрн. ун-ту. Лісівництво. Декоративне садівництво. - К.: НАУ, 2008. - Вип. 122. - С. 32-42.

16. Агапонов. М.Н. Меліоративні заходи щодо охорони та раціонального використання земель, що вийшли із сільськогосподарського користування у степовій частині Криму / М.Н. Агапонов, Ю.В. Плугатар, О.О. Неонета // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. - Т. ХXIII.4. - Екологічний збірник: Дослідження біотичного й ландшафтного розмаїття та його збереження. - Львів: Поліграфічний центр Видавництва Національного університету «Львівська політехніка», 2008. - C. 313-325. (аналіз матеріалу, участь у написанні статті).

17. Турис Е.В. Перспективи використання платанів у лісовому господарстві Криму / Е.В. Турис, Ю.В. Плугатар // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2008. - Вип. 18.11. - С. 61-66. (аналіз матеріалу, участь у написанні статті).

18. Плугатар Ю.В. Ступінь використання природної родючості земель буковими деревостанами Криму / Ю.В. Плугатар, В.І. Роговий // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2009. - Вип. 19.1. - С. 7-11. (участь у написанні статті).

19. Плугатар Ю.В. Екологічне і рекреаційне значення гірських лісів Криму / А.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатар, А.Г. Рудь, В.В. Папельбу // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2009. - Вип. 19.2. - С. 7-14. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, написання статті).

20. Плугатар Ю.В. Ґрунти Гірського Криму та деякі пропозиції щодо їх описання / Ю.В. Плугатар, С.П. Распопіна // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2009. - Вип. 19.3. - С. 13-22. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, участь у написанні статті).

21. Плугатар Ю.В. Вплив рекреації на відновлення хвойних порід у Криму / Ю.В. Плугатар, А.Г. Рудь, В.В. Папельбу // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2009. - Вип. 19.7. - С. 58-61. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, участь у написанні статті).

22. Турис Е.В. Сучасний стан лісогенетичної бази Криму / Е.В. Турис, Е.О. Шиловська, Ю.В. Плугатар // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2009. - Вип. 19.8. - С. 8 -90. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, участь у написанні статті).

23. Плугатар Ю.В. Лісові пожежі та лісогосподарські заходи з відновлення лісових формацій у Гірському Криму / Ю.В. Плугатар, В.В. Папельбу // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2009. - Вип. 19.12. - С. 28-34. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, участь у написанні статті).

24. Плугатар Ю.В., Блінкова О.І. Вплив рекреації на ландшафтний заказник Криму «Мис Айя» / Ю.В. Плугатар, О.І. Блінкова // Агроекологічний журнал. - Червень 2009. - С. 262-265. (збирання матеріалу, участь у написанні статті).

25. Плугатарь Ю.В. Влияние рекреации на свойства почв в Горном Крыму / Ю.В. Плугатар, А.Г. Рудь, Л.А. Селиванова // Агроекологічний журнал. - 2009. - № 2. - С. 52-58. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, участь у написанні статті).

26. Поляков А.Ф. Экологическая водорегулирующая роль почв Горного Крыма / А.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатарь, А.Г. Рудь // Вісник аграрної науки. - 2009. - № 7. - С. 62-64. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, написання статті).

27. Плугатарь Ю.В. Влияние рекреации на отдельные компоненты лесных биогеоценозов / Ю.В. Плугатарь, Ю.П. Швец, С.В. Курпас, В.В. Папельбу; [Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін.] // Науковий вісник НУБіП України. Лісівництво. Декоративне садівництво. - К., 2009. - Вип. 135. - С. 31-39. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, написання статті).

28. Плугатар Ю. В. Методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у Гірському Криму / Ю.В. Плугатар, А.Г. Рудь, В.В. Папельбу // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків, 2009. - Вип. 115. - С. 149-153. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, написання статті).

29. Плугатар Ю. В. Типологічна структура лісів Криму / Ю.В. Плугатар // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків, 2009. - Вип. 116. - С. 120-129.

30. Плугатар Ю.В. Сучасний стан і продуктивність типів лісу сосни гачкуватої (Pinus hamata D. Sosn.) в Криму / Ю.В. Плугатар, О.О. Дяговець // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2010. - Вип. 20.5. - С. 23-33. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, написання статті).

31. Плугатар Ю.В. Сосна кримська: ареал, типи лісу, продуктивність / Ю.В. Плугатар, Ю.П. Швець, І.О. Трофименко, О.О. Дяговець // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2010. - Вип. 20.6. - С. 39-50. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, написання статті).

32. Плугатар Ю.В. Ялівець високий (Junіperus excelsa M. Bieb.) у Гірському Криму / Ю.В. Плугатар, Н.С. Яриш // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2010. - Вип. 20.7. - С. 31-40. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, написання статті).

33. Лавров В.В. Вплив рекреаційної діяльності на стан реліктових ялівцевих угруповань / В.В. Лавров, О.І. Блінкова, Ю.В. Плугатар // Агроекологічний журнал, 2010. - № 1. - С. 9-14. (збирання матеріалу, участь у написанні статті).

34. Фурдичко О.І. Лісова типологія як основа сталого управління лісами / О.І. Фурдичко, Ю.В. Плугатар, О.І. Дребот // Агроекологічний журнал, 2010. - № 3. - С. 5-13. (збирання і аналіз матеріалу, написання статті).

35. Фучило Я.Д. Особливості росту деревостанів секвоядендрона гігантського в умовах Гірського Криму / Я.Д. Фучило, Ю.В. Плугатар, М.В. Збитна, Т.Р. Сандул; [Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін.] // Науковий вісник НУБіП України. Лісівництво. Декоративне садівництво. - К., 2010. - Вип. 147. - С. 319-324. (збирання матеріалу, участь у написанні статті).

Статті в інших наукових виданнях

36. Научное обоснование основных направлений развития агропромышленного комплекса Крыма в условиях рыночного производства. - Симферополь: Таврия, 2005. - 312 с. (співавтор розділу «Полезащитные лесные полосы в степях Крыма»). - С. 281-287.

37. Поляков О.Ф. Особливості рекреаційного лісокористування у Гірському Криму / О.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатар, А.Г. Рудь // Наукові праці Лісівничої академії наук України. - Львів: Вид. НЛТУ України «Львівська політехніка», 2005. - Вип. 4. - С. 110-118.

38. Ворон В.П. Пожежі як чинник дестабілізації стану лісів України / В.П. Ворон, О.В. Леман, Т.Ф. Стельмахова, Ю.В. Плугатар // Науковий вісник Нац. лісотехнічного університету України. - Львів, 2005. - Вип. 15.7. - С. 139-145.

39. Плугатар Ю.В. Реконструкція лісів Криму / Ю.В. Плугатар // Лісовий і мисливський журнал. - 2007. - № 6. - С. 18-19.

40. Плугатар Ю.В. Структура та продуктивність дубових насаджень Гірського Криму / Ю.В. Плугатар // Наукові праці Лісівничої академії наук України. - Львів: Вид. НЛТУ України «Львівська політехніка», 2007. - Вип. 5. - С. 57-61.

41. Плугатар Ю.В. Сучасний стан соснових насаджень у Криму / Ю.В. Плугатар, І.О. Трофименко, О.І. Левчук, Ю.П. Швець // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана. - Симферополь: ТНУ, 2007. - Вып. 17. - С. 138-141.

42. Плугатар Ю.В. Гірський Крим, досвід лісомеліорації / Ю.В. Плугатар, М.Н. Агапонов // Лісовий і мисливський журнал. - 2008 - № 3. - С. 12-13.

43. Поляков А.Ф. Экологическая роль горных лесов Крыма / А.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатарь, А.Г. Рудь // Наукові праці Лісівничої академії наук України: збірник наукових праць. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2008. - Вип. 6. - С. 143-148.

44. Лавров В.В. Основні причини та вплив пірогенної загрози на лісову рослинність Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника / В.В. Лавров, О.І. Блінкова, Ю.В. Плугатар, І.С. Нейко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. - Вип. 22-24. - С. 143-146.

Матеріали та тези доповідей з'їздів, симпозіумів, конференцій

45. Плугатарь Ю.В. Динамика состояния лесов Горного Крыма по водорегулирующей роли и КНЭР / Ю.В. Плугатарь // Ліс, наука, суспільство: Матеріали міжнародної ювілейної наукової конференції, присвяченої 75-річчю із дня заснування УкрНДІЛГА (30-31 березня 2005 р., м. Харків). - Харків, 2005. - С. 79-80.

46. Поляков О.Ф. Теоретичні основи екологічного лісівництва / О.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатар // Лісівництво України в контексті світових тенденцій розвитку лісового господарства: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 150-річчю витоків кафедри лісівництва НЛТУ України. - Львів: НЛТУ України, 2006. - С. 77-80.

47. Агапонов. Н.Н. Оценка лесорастительного потенциала нижней высотной зоны Горного Крыма / Н.Н. Агапонов, Ю.В. Плугатарь, А.А. Неонета // Современные проблемы популяционной экологии. Материалы IX Международной научно-практической экологической конференции (г. Белгород, 2-5 октября 2006 г.). - Белгород: Изд-во Политерра, 2006. - С. 5-6.

48. Левчук О.І. Водозбірний принцип лісокористування в гірських лісах Криму / О.І. Левчук, Ю.В. Плугатар; [Під ред. Б.М. Данилишина] // Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку: Матеріали науково-практичної конференції 20 квітня 2007 р., м. Київ; НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - С. 135-137.

49. Плугатарь Ю.В. Влияние рекреации на горные леса Крыма / Ю.В. Плугатарь, А.Г. Рудь // Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції «Моніторинг навколишнього середовища: науково-методичне, нормативне, технічне, програмне забезпечення» (24-28 вересня 2007 р., м. Коктебель, АР Крим). - К.: НПЦ «Екологія Наука Техніка», 2007. - С. 52-54.

50. Поляков А.Ф. Тип леса как показатель рекреационных возможностей участка в условиях Горного Крыма / А.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатарь, А.Г. Рудь // Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку: Матеріали XI Погребняківських читань (10-12 жовтня 2007 р., м. Харків). - Харків, 2007. - С. 223.

51. Плугатар Ю.В. Поширення та таксономічне положення бука (Fagus) в Криму / Ю.В. Плугатар, В.І. Роговий // Матеріали міжнародної наукової конференції «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Серія: біологія. - Івано-Франківськ: Гостинець, 2007. - Вип. VII-VIII. - С. 90-93.

52. Плугатар Ю.В. Досвід заліснення згарищ в умовах південного берега Криму / Ю.В. Плугатар, В.В. Папельбу // Лісове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку: Збірник статей учасників Міжнародної науково-практичної конференції (27-29 листопада 2007 р., м. Житомир). - Житомир: ПП «Рута», 2007. - Том II. - С. 92-94.

53. Плугатарь Ю.В. Направления и методы мониторинговых наблюдений в лесах Горного Крыма / Ю.В. Плугатар, В.В. Папельбу, А.Г. Рудь // Матеріали третьої науково-практичної конференції «Моніторинг навколишнього середовища: науково-методичне, нормативне, технічне, програмне забезпечення» (22-26 вересня 2008 р., м. Коктебель, АР Крим). - К.: НПЦ «Екологія Наука Техніка», 2008. - С. 72-75.

54. Плугатарь Ю.В. Екологічний вплив лісів на природне довкілля Гірського Криму / Ю.В. Плугатар, В.В. Папельбу, А.Г. Рудь // Матеріали четвертої науково-практичної конференції «Екологічна безпека техноген...