Науково-методичне обґрунтування екологічно безпечних землекористувань

- трансформацію інших угідь на засадах екологічно доцільного використання;

- удосконалення структури земельних угідь у Лісостепу України.

Трансформацію орних земель за видами деградації у Лісостепу України у розрізі провінцій відображено в таблиці 1.

В першу чергу консервації підлягають найбільш деградовані орні землі, експлуатація яких сприяє появі великих негативних екологічних та економічних проблем. Площа орних земель по видам деградації у Лісостепу України у розрізі провінцій відображено у таблиці. Розподіл площі консервації деградованих і малопродуктивних земель наведена в таблиці 2.

Принциповим з огляду на оптимізацію землекористування є обов'язкове врахування природно-кліматичних умов, які відбиваються у природно-сільськогосподарському районуванні, передбаченому статтею 179 Земельного кодексу України.

Раціональне та еколого-безпечне ведення сільськогосподарського виробництва на сучасних наукових засадах передбачає всебічний облік екологічних особливостей території кожної провінції, що повинно відобразитися в оптимізації структури земельного фонду Лісостепу України.

Важливим завданням залишається розробка нормативів та методичних рекомендацій, з контролю за використанням та охороною земель. На практиці при використанні земельних угідь землевласникам та землекористувачам ще не вистачає механізмів контролю за господарюванням, особливо визначення нормативних технічних показників та якості ґрунтів.

Таблиця 1. Площа трансформації орних земель залежно від видів деградації у Лісостепу України у розрізі провінцій

№	Види деградації	Західна лісостепова провінція, га	Правобережна лісостепова провінція, га	Лівобережна лісостепова провінція, га	Разом Лісостепова зона, га
1	Легкий механічний склад	14153	54281	156065	224499
2	Важкий механічний склад	26548	36516	3068	66132
3	Скелетність	183	637	728	1548
4	Змитість	206499	109892	91173	707564
5	дефльованість	945	786	1471	3211
6	Засоленість	-	-	24115	24233
7	Солонцюватість	80	657	36727	37464
8	перезволоженість і заболоченість	31014	64965	36105	132084
9	Болотні, мінеральні і органогенні осушені ґрунти	9937	8276	20981	39194
10	Разом орних земель що підлягають консервації	289406	576090	370433	1235929

Встановлено, що в цілому сільгоспосвоєність та розораність провінцій зони складала:

До оптимізації:	Після оптимізації:
Західний Лісостеп - 73,0 % та 58,1 %;	- 68,5% та 53,3%
Правобережний Лісостеп - 78,0 % та 66,5 %;	- 76,3% та 58,8%
Лівобережний Лісостеп - 73,7 % та 60,0 %.	- 69,9% та 43,3%

В результаті проведення екологічної та економічної оптимізації структури землекористування окреслі напрямки еколого-економічного удосконалення структури земельних угідь Лісостепової зони України. (табл.3)

Таблиця 2. Площа консервації деградованих і малопродуктивних ґрунтів орних земель Лісостепової зони в розрізі природно-сільськогосподарських провінцій*

Природно-сільськогосподарські провінції	Площа провінції, га	Площа консервації, га	В тому числі, га
			Реабілітація	Трансформація:
				Всього	Сіножаті	Пасовища	Ліс	Регенерація
Лісостепова зона
Західна	2166100	289406	187577	101829	41249	36350	15209	9021
Правобережна	6379600	576090	392596	183494	82374	57529	39700	3891
Лівобережна	5114500	370373	201606	168767	75195	12919	72434	8219
Разом по зоні	13660200	1235869	781779	454090	198818	106798	127343	21131

*За даними Відділу екології землекористування ДП Головний Інститут землеустрою.

Таблиця 3. Існуюча та оптимізована структура земельних угідь Лісостепової зони України

Земельні угіддя	Структура, тис. га.
	Існуюча	Оптимізована	Зміни (+, -)	% (+, -)
Загальна площа Лісостепової зони України	21786	21786	-	-
Сільськогосподарські угіддя - всього	16445	15796	-649	-3
У тому числі - Рілля	13620	11281	-2339	-11
- Багаторічні насадження	346	346	-	-
- Сіножаті	964	2563	+1599	+7
- Пасовища	1515	1716	+201	+1
Ліси та інші лісо вкриті площі - всього	3057	3465	+408	+2
Забудовані землі - всього	869	869	-	-
Болотні угіддя	344	476	+132	+1
Відкриті землі без рослинного покриву	198	198	-	-
Вода	627	627	-	-
Інші землі	408	408	-	-

Сукупне зменшення площі ріллі має становити 2338,9 тис. га (10,7 %). Площі сіножатей пасовищ та лісу мають, навпаки, збільшиться відповідно, на 1598,7 тис.га (7,3%), 200,5 тис.га (0,9%) та 407,7 тис. га (1.9). Сільськогосподарську освоєність по Лісостеповій зоні слід зменшити з 75% до 72,0 %, розораність - з 63,0% до 52,3 %. Частка природних кормових угідь має зрости з 11,0% до 19,2%. Збільшення площі лісових земель має становити 407,7 тис. га (1.9 %), що дозволить підвищити лісистість території зони на 1,9% до рівня 16,0%.

Важливим заходом залишається створення еколого-економічних моделей сталих землекористувань, що дає змогу більш повно враховувати основні показники при землевпорядному проектуванні.

Нами розроблена еколого-економічна модель з використанням відомих закономірностей,які стосуються взаємозв`язків компонентів природного середовища і зокрема , земельних ресурсів та антропогенного навантаження на них (таблиця 4)

Моделювання організації території у процесі землевпорядного проектування дозволить обґрунтувати всю сукупність проектів, визначити найраціональніший розподіл земель з різними функціями, види та інтенсивність використання земель, взаєморозміщення виробничих і невиробничих об'єктів, інженерно-транспортних комунікацій і т.д. У результаті стає можливим прогнозувати не тільки просторову організацію, але і масштаби розвитку відповідної територіально - землегосподарської екосистеми.

Моделювання забезпечить гармонійний зв'язок на конкретній території часто суперечливих інтересів людини, виробництва і природи. При цьому соціальні, екологічні та економічні критерії є головними у процесі моделювання організації території будь-якого адміністративно-територіального утворення чи землеволодіння або землекористування.

Результатом моделювання організації території Лісостепу України на різних ієрархічних рівнях є її функціональне зонування земель, визначення структури типів землекористування, інженерного облаштування території зон обмежень і обтяжень у використанні земель.

Виходячи з даної моделі, можливо зробити висновок, що створення еколого-безпечних землекористувань необхідно розширити середовищестабілізуючі типи землекористувань із одночасним зниженням антропогенного тиску в агроландшафтах (сільськогосподарському типі землекористувань).

У шостому розділі «Управління земельними ресурсами через встановлення режиму їх використання в контексті формування сталого землекористування».

Нами запропоновано визначення «управління землекористуванням», під яким треба розуміти здійснення цілеспрямованої дії, як засоби виробництва, просторовий базис, середовище довкілля, а так і на користувачів землі, функціонування яких є обов'язковою умовою будь-якого процесу виробництва та задоволення соціально-економічних потреб суспільства на підставі ефективного використання земельних ресурсів

Таблиця 4. Еколого-економічна модель сталого розвитку землекористування на середньострокову перспективу у розрізі природно-сільськогосподарських провінцій України

Природні зони (провінції) України	Загальна площа, тис. га	Функціональний тип навколишнього середовища, тис. га/%
		агроландшафтний	середовище стабілізуючий	Для забудови та розташування об'єктів економіки
		Всього	з них рілля	Всього	З них
					Ліси та інші лісовкриті площі	Відкриті заболочені землі	Водно-болотні угіддя
Західна Лісостепова провінція	3729,6	2555,5	1989,8	779,7	650,9	60,3	68,5	394,4
		68,5	53,3	20,9	17,5	1,6	1,8	10,6
Правобережна Лісостепова провінція	9534,0	7278,3	3683,2	1742,6	1368,2	163,5	210,9	513,1
		76,3	38,6	18,2	14,3	1,7	2,2	5,5
Лівобережна Лісостепова провінція	8522,8	5961,7	3683,2	2014,7	1415,4	251,7	347,6	546,4
		69,9	43,2	23,6	16,6	2,9	4,1	6,5
Разом по Лісостеповій зоні	21786,4	15795,5	11281,3	4567,3	3464,8	475,5	627,0	1423,6
		72,5	51,8	20,9	15,8	2,2	2,9	6,5
Україна	60354,8	39296,2	29268,0	16139,7	11075,2	953,4	2421,0	4918,9
		65,1	48,5	26,8	18,4	1,6	4,0	8,1

Виходячи з наявності і можливостей застосування сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур, даних загальної класифікації і таксонів класифікації (категорії, субкатегорії, класи та підкласи придатності), а також з обмежень та обтяжень у використанні земельних ресурсів, розраховують оптимальні розміри площ орних земель, які забезпечували б сталий розвиток. Таким чином, сільськогосподарське землекористування в Україні, як і в окремих регіонах, потребує вдосконалення новостворених агроформувань на засадах приватно-орендних відносин, колективних форм використання й охорони земель із пріоритетом екологічних чинників (обмежень, обтяжень, сервітутів).

Доведено що, у практичній площині стале землекористування повинне базуватись на теорії, яка обґрунтовує комплекс прийомів і методів раціонального використання природних і антропогенних ресурсів. Серед них найважливішими є концепції землеустрою, землевпорядного проектування та управління земельними ресурсами тощо.

Важливим етапом при створенні нових агроформувань є встановлення режиму використання земель, який пов'язаний з їхнім цільовим призначенням але не поглинається ним. Виходячи з доцільного поєднання державних та приватних інтересів, визначають види економічної діяльності, що здійснюються вільно, забороняються чи потребують одержання певного дозволу.

Обмеження використання земель унаслідок встановлення земельних сервітутів зобов'язують власників земельних ділянок чи землекористувачів надати іншим особам можливість без їхнього дозволу здійснювати будь які дії на території ділянки (використовуючи її частини для проїзду, проходу, прокладання комунікацій та ін.)

При встановленні зон особливого режиму використання земель ці землі не вилучають, а використовують з обмеженням, передбаченим чинним законодавством. Збалансованість системи вказаних чинників, які значною мірою впливають на розмір новостворених агроформувань, забезпечить оптимізацію землекористування

У сьомому розділі «Еколого-економічна оцінка організації території сталого с.-г. землекористування» пропонуються:

· основні принципи еколого-економічної оцінки проектів землеустрою новостворених агроформувань;

· визначення еколого-економічних показників при оцінці проектів землеустрою у новостворених агроформуваннях.

Еколого-економічний ефект від впровадження комплексу протиерозійних заходів у Лісостеповій зоні складає 2.4 млрд. грн.

Висновки

У дисертації здійснено розробку теоретико - методологічних положень, спрямованих на удосконалення формування еколого-безпечних землекористувань в умовах подальшого розвитку земельних відносин. Результати дисертаційної роботи дозволили сформулювати наступні висновки теоретико-методологічного характеру.

1. Нові організаційно-правові форми господарювання створюються, як правило, при реорганізації великих сільгосппідприємств та їх об'єднань, торкаючись при цьому інтересів значної кількості суміжних землекористувачів. Доведено,що “ізольоване” розв'язання питань організації території сільськогосподарських землекористувань у сучасних умовах не можна вважати цілком прийнятним. Доцільним є проведення землеустрою одночасно на території адміністративного району на основі попередньо складеної схеми його землеустрою.

2. Відроджене товарне сільськогосподарське виробництво, що базується на приватній формі господарської діяльності, досі не має науково досконалого обґрунтування методів формування землекористування приватних (приватно-орендних) господарств. В роботі запропоновано основні методичні засади створення еколого-безпечних формувань, форм і методів організації території через проекти землеустрою.

3. Доведено, що незалежно від форм господарювання і власності, тільки проект землеустрою може забезпечити землевласнику (землекористувачу) можливість гнучкого господарювання й використання землі у ринкових умовах. Основою сучасного проекту землеустрою має стати еколого-ландшафтна структуризація сільськогосподарських територій з детальною характеристикою рельєфу, якості ґрунтів, мікрокліматичного режиму тощо. Це дозволить оптимально підходити до використання кожної земельної ділянки, диференціювати використання техніки, добрив, засобів захисту рослин тощо.

4. Проведене реформування форм власності на землю і господарювання сільськогосподарських підприємств поки що не забезпечує підвищення загальної ефективності використання землі. Для розробки проектних пропозицій щодо формування системи землекористування з урахуванням еколого-ландшафтних вимог пропонується здійснити агроекологічну оцінку земель виходячи із прородно - сільськогосподарського районування та агроекономічне зонування земель за їх придатністю та інвестиційною привабливістю.

У роботі визначено еколого-ландшафтні підходи при протиерозійному проектуванні та способи обґрунтування економічно ефективного землекористування у проектах землеустрою.

5. У структурі заходів з подальшого удосконалення сільськогосподарського землекористування чільне місце відводиться обґрунтуванню оптимальних розмірів новостворених агроформуваннь за площею землекористування.

Виходячи із ситуації, що склалася у сучасному сільськогосподарському землекористуванні регіону, пропонується укрупнювати площі сільськогосподарських угідь шляхом землеустрою на еколого-ландшафтній основі: сформувати масиви земель за типами (підтипами) інвестиційної привабливості землекористування і його конкурентоспроможності.

6. Формування сталого землекористування в умовах нових земельних відносин можливе за умови дотримання науково-методичних підходів до організації землеволодінь і землекористувань в межах сільських рад як базових територій реалізації земельних та економічних інтересів на основі ландшафтно-економічної організації території, вивчення еколого-економічної придатності земель для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур, оптимізації структури угідь. Доведено, щоб сформувати раціональне землекористування необхідно змоделювати напрями сільськогосподарського виробництва з урахуванням придатності орних земель для вирощування сільськогосподарських культур та розмірів землекористування.

7. Запропоновано оцінку проектних рішень щодо організації раціонального використання сільськогосподарських угідь та облаштування їх території в агроформуваннях слід здійснювати комплексно з урахуванням екологічних, економічних та соціальних чинників. Доведено, що еколого-економічні моделі сталих землекористувань доцільно використовувати при контурно-меліоративної організації території, де структура та розміщення посівів сільськогосподарських культур диференціюється за еколого-технологічними групами орних земель, враховується взаємовплив екологічних, економічних та соціальних факторів на кінцеві результати діяльності сільськогосподарського підприємства.

8. В роботі доведено, що складання проектів (схем) землеустрою для організації земельних часток (паїв) повинне базуватися на таких принципах:

а) проектування ведеться від загального (район, територія ради) до конкретного земельного масиву (поля земельної ділянки);

б) оптимізація структури земель сільськогосподарського призначення здійснюється, за рахунок збільшення питомої ваги середовищестабілізуючих угідь з обов'язковим зменшенням частки ріллі та с.-г. угідь;

в) проектування екологічно-однорідних територіальних одиниць агроландшафтів \ проводитиметься з урахуванням властивостей рельєфу (крутизни схилів, експозиції, протяжності та форми схилів); геологічної будови (тип та потужність ґрунтоутворюючих порід, глибина залягання горизонтів, ґрунтових вод, умов зволоження, мікрокліматичної зональності), яка залежить від рельєфу та впливу навколишнього середовища (лісових смуг, стабілізуючих угідь, водних об'єктів); природних фіто- та біоценозів на луках та пасовищах;

г) врахування особливостей розміщення лінійних рубежів. При проектуванні лінійних рубежів враховується раніш проведене землевпорядкування. Лінійні рубежі (лісосмуги, дороги, вали, канави) повинні регулювати поверхневий стік та використовується як напрямляючі лінії для проектування земельних часток (паїв);

д) створення системи лісових смуг. Лісові насадження в агроландшафтах є важливою складовою екосистеми. Вони підвищують обводненість території за рахунок поверхневого та підґрунтового стоку, а також знижують інтенсивність ерозійних процесів, та зменшують силу вітру, підвищують вологість повітря.

9. Визначено, що при виділенні земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та впорядкування території необхідно дотримуватись методичних принципів протиерозійного проектування на основі еколого-ландшафтних підходів, оптимізації структури земель сільськогосподарського призначення, контурно-паралельної організації території, проектування екологічно однорідних територіальних одиниць з урахуванням особливостей розташування лінійних рубежів і впливу системи полезахисних лісосмуг на врожайність с.-г. культур.

10. Встановлено, що основним засобом формування ефективних землекористувань і землеволодінь є еколого-ландшафтний метод землеустрою, який базується на обґрунтуванні організації території від загальних еколого-ландшафтних вимог до ретельного врахування адаптивності рослин до середовища проростання.

Механізм формування однорідного земельного масиву полягає у визначенні підкласу придатності ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур, обчисленні площі орних земель за виділеними підкласами придатності та формуванні суміжних землекористувань, що належать до одного підкласу придатності.

11. Доведено, що на новому етапі здійснення земельної реформи (2006-2010 рр.) необхідно перейти від юридичного оформлення статусу земельної ділянки (земельної частки) до продуктивного використання сільськогосподарських земель. Охорону ґрунтів та їх раціональне використання потрібно розглядати як державну проблему. Для цього треба затвердити Загальнодержавну програму використання та охорони земель і відтворення родючості ґрунтів до 2015 року.

12. Враховуючи необхідність надійного захисту земель від деградаційних процесів, встановлено, що агроекологічна оптимізація структури земельних угідь повинні базуватися на наступному принципі землекористування: дотримання відповідного співвідношення використовуваної, обмежено використовуваної і не використовуваної (заповідної) частини території з врахуванням мозаїчності розташування ділянок (масивів) різноманітного призначення. Запропонований підхід дозволить зменшити антропогенний тиск, а саме:- питому вагу розораності в Лісостеповій зоні зменшити на 10,7%, збільшивши частку кормових угідь на 7,3% та лісів на 1,9% .

13. Оптимізація землекористування передбачає зіставлення існуючого і доцільного використання земель як в окремих сільськогосподарських підприємствах так і в розрізі природно-сільськогосподарських районів. В роботі опрацьовано типове для таких районів оптимальне співвідношення угідь, яке може бути граничними показниками при впорядкуванні території у новостворених агроформуваннях.

14. Доведено, що актуальним питанням при складанні проектів організації території залишається визначення оптимізованих співвідношень сільськогосподарських угідь з іншими земельними угіддями. Встановлено, що визначення граничних оптимізаційних показників повинно базуватись на:

- врахованні об'єктивної придатності земель для певного використання(сільськогосподарського, в тому числі під різними угіддями, лісогосподарського, водогосподарського тощо).

- поетапній оптимізації структури земельних угідь виходячи з екологічних, економічних та соціальних умов у конкретному землекористуванні

Рекомендації виробництву

1. Виходячи із ситуації, що склалася в сучасному сільськогосподарському землекористуванні Лісостепу України, при створенні оптимізованих еколого-безпечних (сталих) землекористувань необхідно використовувати запропоновану агроекологічну оцінку стану с.-г. угідь Лісостепу України, що забезпечить в перспективі використання землель за їх екологічною придатністю.

2. Для створення високопродуктивних екологічно-безпечних землекористувань необхідно застосувати розроблені:

· граничні оптимізаційні нормативи структури земельних угідь та всього агроландшафту для умов Лісостепу України;

· граничні показники допустимого змиву ґрунтів Лісостепової зони.

3 оптимізацію структури земельних угідь та аголандшафтів Лісостепової зони здійснити шляхом:

§ переведення с.-г. угідь, які потребують спеціального землеохоронного використання (схилові, ерозійно небезпечні землі) в категорію охоронних - 707,6 тис.га

§ вилучення малопродуктивних земель, з них:

- 454,9 тис.га - трансформація в інші угіддя (кормові, лісові);

- 781,8 тис.га - реабілітація (тимчасова консервація).

4. При здійсненні заходів оптимізації складу сільськогосподарських угідь в агроландшафтах та консервації деградованих і малопродуктивних угідь в Лісостеповій зоні України необхідна державна підтримка у виконанні запроектованих заходів, намічених Національною програмою використання та охорони земель до 2015 року.

5. Наукові розробки і методики, викладені в дисертаційній роботі, використовуються в Національному аграрному університеті в навчальних курсах “Землевпорядне проектування”, “Раціональне використання та охорона земель,” “Інженерне облаштування території”, “Управління земельними ресурсами у сфері використання та охорони земель”

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії та брошури:

1. Кривов В.М. Екологічно-безпечне землекористування Лісостепу України. Проблема охорони ґрунтів. - К.: Урожай, 2006. - 304 с

2. Кривов В.М., Тихенко Р.В., Гетманьчик І.П. Основи землевпорядкування. Посібник. - К.: Урожай, 2008. - 334 с.

3. Альбом типових рішень розміщення лінійних рубежів при контурно-меліоративній організації території схилів у господарствах Лісостепової, Степової та Степовій посушливій зонах УРСР. Грушецький А.В., Кривов В.М,, Телеш П.В., Паночко Н.Г., Чепков Б.М. - Київ.: Укр. НДІ земпроект, 1990. -132 с.

4. Жолкевський П.Ф., Кривов В.М. та ін. Формування парадигми сталого сільськогосподарського природокористування із застосуванням матеріалів аерокосмічної зйомки./ Під ред. Жолкевського П.Ф.-Житомир: 2005. - 98 с.

5. Тарарико О.Г., Москаленко В.М., Кривов В.М. та інші Каталог заходів з оптимі-зації структури агроландшафтів та захисту земель від ерозії. - К.: Український фіто-соціологічний центр, 2002. - 64 с.

Статті у наукових виданнях:

6. Булыгин С.Ю., Кривов В.Н. Эрозия почв в Украине: опасность, проявление, охрана \ Современные проблемы охраны земель. Труды Межгосуд. научн. конференции в трех частях (Киев 10-12 сентября 1997). Киев: СОПС 1997 -с.25-27 (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

7. Кривов В.М. Основні напрями розвитку землеустрою в умовах проведення земельної реформи. // Агрохімія і ґрунтознавство №4. - 1998. - с. 7-8.

8. Кривов В.М. Стан та проблеми охорони земель в умовах реформування земельних відносин // Вісник ЛДАУ. - 1998. - № 2 . -с. 20-23.

9. Кривов В.М. Оптимізація структури агроландшафтів - основа раціонального використання земельних ресурсів// Землевпорядний вісник. - 1998. - № 3. -С. 17-18.

10. Кривов В.М., Шатохін А.В. Досвід використання „Spot” - знімків в земельній інформаційній системі // Вісник ХДАУ серія „Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство”. - 1999. -№3 . -С. 50-52. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

11. Булигін С.Ю., Кривов В.М., Бураков В.І., П'ятакова О.В. Ґрунтозахисна просторова основа масового паювання земель// Вісник аграрної науки. -1999. - №3. - С. 6-1 (наукове обґрунтування досліджень, написання статті).

12. Кривов В.М. Охорона земель в умовах реформування земельних відносин.// Збірник наукових праць Міжнародної конференції. „Генеза, географія та екологія ґрунтів”. - Львів. (16-18 вересня) 1999. - С. 171-173.

13. Кривов В.М. Сучасний стан використання і охорони земель в Україні// Вісник ХДАУ. - 1999. -№ 5. -С. 87-89.

14. Кривов В.М. До питання охорони земель при масовому паюванні сільськогосподарських угідь// Вісник ЛДАУ . -1999. -№ 3 . -С. 209-212.

15. Кривов В.М. Особливості складання проектів землеустрою та завдання землеустрою при сучасному реформуванні земельних відносин//. Вісник КНУБА „Інженерна геодезія”. - №44. -2000 . - с. 150-156.

16. Кривов В.М. Визначення допустимих норм ерозії основних ґрунтів України при впровадженні землеустрою в реформованих господарствах// Міжнародний збірник наукових праць ЛДАУ . -Львів-Дубляни. - 2000 . - с. 185-190.

17. Кривов В.М. Організація міського землекористування як важлива умова реформування земельних відносин та ринку землі// Міжнародний науковий збірник наукових праць ЛДАУ . -Львів-Дубляни. - 2000. - С. 190-195.

18. Кривов В.М. Роль землеустрою у регулюванні земельних відносин в агропромисловому комплексі//Науково-Виробничий журнал „Землевпорядний вісник”.- 2000. -№ 3.-С.19-20.

19. Кривов В.М. Деякі питання грунтоводоохоронного забезпечення земельної реформи// Науково-виробничий журнал „Землевпорядний вісник”. - 2001. -№ 1 . -с. 14-15.

20. Кривов В.М., Альбощий Ю.М. Удосконалення структури та форм господарювання реформованих колективних господарств// Науково-виробничий журнал „Землевпорядний вісник”. - 2001. -№ 2 . -С. 8-9. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

21. Третяк А.М., Кривов В.М., Тарнопольський А.В., Третяк Р.А. Наукові проблеми розробки навчальних програм з землеустрою// Науково-виробничий журнал „Землевпорядкування”. - 2001. -№ 3. - С. 68-79. (наукове обґрунтування досліджень, формування висновків, написання статті).

22. Кривов В.М., Альбощий Ю.М. Удосконалення форм господарювання та динаміка зміни структури реформованих КСП// Науково-виробничий журнал „Землевпорядний вісник”. - 2002. -№ 2. - С. 9-12. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

23. Кривов В.М. Про прискорення видачі державних актів на право приватної власності на землю// Науково-виробничий журнал „Землевпорядний вісник”. - 2002. -№ 3 . - С. 17-19.

24. Кривов В.М., Осипчук С.О., Альбощий Ю.М. Концептуальні підходи до сталого розвитку землекористування України// Науково-виробничий журнал „Землевпорядний вісник”. - 2002. -№ 4. -С. 16-23. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

25. Кривов В.М. Методичні засади консервації деградованих, малопродуктивних угідь// Ландшафтно-екологічні основи використання земель с.-г. призначення в умовах реформування земельних відносин . Матеріали міжнародної науково-практичної конференції // Збірник наукових праць. Луганського аграрного університету. -2002. - № 19 (31) . - С. 119-122.

26. Кривов В.М. Формування території новостворених землеволодінь і землекористувань та їх агроекологічне облаштування. //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Землевпорядна освіта, наука та виробництво: сьогодення та перспектива очима молодих вчених”. (Київ, 25 лютого). ТОВ „ЦЗРУ” - 2003. - С. 339.

27. Булигін С.Ю., Кривов В.М. Небезпека прояву вітрової ерозії в Україні// Вісник аграрної науки південного регіону. - Одеса. -2000. - № 1. . -С.44-146. (наукове обґрунтування досліджень, формування висновків, написання статті).

28. Кривов В.М., Калюжний М.Н. Методичні засади складання схем землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель у межах сільських (селищних) рад// Науково-технічний збірник „Містобудування та територіальне планування”. - 2004. - Вип. 17. - С. 101-105. (постановка задачі, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

29. Кривов В.М. Правові аспекти надходження коштів від плати за землю та фінансування робіт з охорони земель// Науково-технічний збірник „Містобудування та територіальне планування”. - 2004. -Вип. 17. - С 127-131.

30. Кривов В.М., Решетник П.М. Оцінка землі та землеоціночна діяльність// Науково-виробничий журнал „Землевпорядний вісник”. - 2004. -№ 2. -С. 63-65. (постановка задачі, аналіз та узагальнення матеріалів, формування висновків, написання статті).

31. Кривов В.М. Грунтово-екологічні аспекти землевпорядкування новоутворених аграрних формувань// Науковий вісник НАУ. - 2005. -№ 81. -С. 207-210.

32. Булигін С.Ю., Кривов В.М. Видування ґрунту ерозійні процеси // Екологічна енциклопедія. К.: ТОВ “Центр екологічної освіти та інформації”. - 2006. - Том І - С. 121

33. Кривов В.М. Управління агроландшафтами.// Управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки. Круглий стіл. - Львів: НВФ „Українські технології”, 2004. - С. 76-81.

34. Кривов В.М. Шляхи вирішення проблем земельних відносин сільськогосподарських підприємств України// Міжнародна науково-практична конференція. Проблеми розвитку земельних відносин, землеустрою і земельного кадастру в умовах ринкової економіки. - Тези доповідей. Харків - 2005 р. - С. 19-27.

35. Кривов В.М. Проблеми управління земельними ресурсами та шляхи його удосконалення// Управління земельними ресурсами в контексті стратегії сталого розвитку. Круглий стіл. - Львів: НВФ „Українські технології”, 2005. - С. 24-29.

36. Кривов В.М., Тихенко Р.В. Формування сталих ландшафтів та створення екологічної мережі України// Науково-виробнича конференція „Водно-болотне різноманіття в Україні” (Київ, 2005) 2005. - С. 37-42. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, написання статті).

37. Кривов В.М. Еколого-економічні аспекти оптимізації структури земельних угідь сучасних агроландшафтів та формування екологічної мережі в ринкових умовах// Круглий стіл-2005. (25-26 листопада) . -НАУ, ЛДАУ. - С. 37-44.

38. Кривов В.М. Кадастровий землеустрій в системі управління земельними ресурсами при сучасному регулюванні земельних відносин// Науковий вісник НАУ. - 2006. - Вип. 104. - С. 23-27.

39. Кривов В.М. Соціально-економічні проблеми сільських громад у контексті трансформації сільськогосподарського землекористування та формування ринку земель в Україні// Землеустрій і кадастр. - 2007. - № 2. - С. 9-13.

40. Кривов В.М. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони// Землевпорядний вісник. - 2006. -№ 1 . - С. 70-72.

41. Курило В.І., Кривов В.М., Єрмоленко В.М. Законодавство України про державний контроль за використанням та охороною земель. Збірн. норм.-правових актів з алфавітно-предметним показником. - К.: Магістр ХХІ, 2007.- 438с. (аналіз та узагальнення матеріалів).

42. Кривов В.М., Мартин А.Г. Сучасні організаційно- правові проблеми охорони ґрунтів та земель в Україні // Землеустрій та кадастр. - 2007. -№1. - С. 16-18

43. Кривов В.М., Гетьманчик І.П. Розробка еколого-економічних заходів щодо формування сталого землекористування у Причорноморському економічному районі // Землеустрій та кадастр. - 2007. - №3. - С 26-33 (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення матеріалів, формування висновків, написання статті).

44. Кривов.В.М. Шлях до сталого землекористування складний, але його необхідно пройти // Землевпорядний вісник. - 2007. - №2. - С. 37-39

45. Кривов В.М. Управління сучасними землеволодіннями у контексті стратегії сталого розвитку // Вісник ЛДАУ. - 2007. - №10. - С 30-34

46. Кривов В.М. Сучасні проблеми землекористування через економічні важелі. //Вісник аграрної науки. - 2008. - №3. - С. 65-67.

47. Кривов В.М. Агроекологічна оцінка землекористувань новостворених агроформувань// Вісник аграрної науки. - 2008. - № 8. - С.55-57.

48. Булигін С.Ю., Кривов В.М. Пріоритетні напрями оптимізації землекористування у проектах землеустрою// Вісник ХНАУ. - 2008. - № 2. - С. 7-11. (наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення матеріалів, формування висновків, написання статті)

Анотація

Кривов В.М. „Науково-методичне обґрунтування екологічно безпечних землекористувань” - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 13.00.16 Інститут агроекології УААН, Київ, 2008

Дисертація присвячена розробці теоретико-методологічних та прикладних проблем удосконалення організації території новоутворених агроформувань; оптимізації структури угідь у господарствах; удосконалення використання та охорони земель при формуванні нових агроформувань на засадах сталого розвитку землекористувань.

У дисертації запропоновано визначати агроекологічний стан існуючих та новостворених агроформувань з урахуванням схем природно - сільськогосподарського районування України.

Використання інтегрального показника агроекологічного стану сільськогосподарських землекористувань дозволить визначити:- ефективність господарювання; -еколого-економічну придатність до подальшого використання та правління землекористуванням; - інноваційну привабливість землекористування і навпаки, виявити землекористування, які потребують еколого-стабілізуючих заходів та охорони ґрунтів.

У роботі здійснено комплексне обґрунтування наукових засад формування нової системи землекористування в ринкових умовах, поглиблено обґрунтування теоретико-методологічних засад охорони земель від дії деградованих процесів при переході до ринкових умов господарювання. Обґрунтовано теоретичні основи сутності і методологію кризових екологічних явищ в землекористуванні. Розроблено комплексний методологічний підхід доконсервації деградованих і малопродуктивних ґрунтів орних земель крім формуванні землекористування в ринкових умовах і при створенні стійких екологічно збалансованих агроландшафтів. Поглиблено теоретичні засади оптимізації землекористування в ринкових умовах. Обґрунтовано методологічні підходи до організації землекористування на засадах сталого розвитку та охорони земель новостворених агроформувань.

У роботі визначено, що при формуванні нових с.-г. підприємств дуже важливим заходом є встановлення режиму використання земель, який пов'язаний з їх цільовим призначенням. Обмеження використання земель внаслідок встановлення земельних сервітутів зобов'язують землевласників (землекористувачів) надати іншим особам можливість без їхнього дозволу здійснювати будь-які дії на території землекористування в межах чинного законодавства.

Ключові слова: земельні відносини, грунтово-екологічні проблеми в землекористуванні, організація угідь, консервація деградованих і малопродуктивних ґрунтів орних земель, агроекологічна оптимізація структури земельних угідь, агроформування, стале землекористування, охорона земель та агроландшафтів.

Аннотация

Кривов В.Н. Научно методическое обоснование экологически безопасных землепользований. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология. - Институт агроэкологии УААН, Киев, 2008.

Диссертация посвящена разработке методологических и решению прикладных проблем усовершенствования организации территории новообразованных сельскохозяйственных предприятий; оптимизации структуры угодий в хозяйствах; усовершенствованию использования и охраны земель при формировании новых предприятий на принципах устойчивого развития землепользования и землевладения.

Диссертантом предложено применять агроэкологическую оценку современного состояния существующих и новобразованых агроформирований на базе природно-сельскохозяйственного районирования Украины. Применение интегрального показателя агроэкологического состояния сельскохозяйственных землепользований позволит определить: -эффективность использования земли; -эколого-экономическую приспособленность к дальнейшему использованию и управлению землепользованием; -инновационную привлекательность землепользования и наоборот, выделять хозяйства, которые требуют эколого-стабилизирующих мероприятий, а также охраны земель.

В работе обоснованы научные подходы к формированию новой системы землепользования в рыночных условиях; углублено обоснование теоретико-методологических принципов охраны земель от воздействия деградационных процессов при переходе к рыночным условиям ведения хозяйства. Теоретические обоснования сущность и методология изучения кризисных экологических явлений в землепользовании. Разработан комплексный методологический подход к обоснованию консервации деградированных и малопродуктивных пахотных земель и оценке их роли в формировании землепользования в рыночных условиях , создании стойких экологически сбалансированных агроландшафтов. Углублены теоретические положения, касающеися землепользования в рыночных условиях. Обоснованы методологические подходы к организации землепользования по принципу устойчивого развития и охраны земель во вновь созданных сельскохозяйственных формированиях.

В диссертации подчеркнуто, что при формировании новых сельскохозяйственных предприятий важным мероприятием будет установление режимов использования земли, которые связаны с их целевым назначением. Ограничения по использованию земли вследствие установления земельных сервитутов обязывают землевладельцев (землепользователей) позволить другим лицам возможность без их разрешения совершать любые действия на территории землепользования, не препятствующие действующему законодательству.

Ключевые слова: земельные отношения, почвенно-экологические проблемы в землепользовании, агроэкологическая оценка состояния земель, организация угодий, консервация деградированных и малопродуктивных пахотных земель, агроэкологическая оптимизация структуры земельных угодий, агроформирования, устойчивое землепользование, охрана земель и агроландшафтов.

Summary

Kryvov V. M Scientifically-methodical ground of ecologically-safe land-tenures. -Manuscript.

The dissertation for doctor degree of agricultural sciences on speciality 03.00.16 - ecology. - Institute of Agroecology of Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Kyiv, 2008.

The dissertation is dedicated to development of theory-methodological and applied problems of improving the territorial organization of newly-created agrarian formations; optimization of areas' structure in farming; improving of land usage and protection at forming of new agrarian formations on grounds of constant development of land-tenures.

There were made complex researches of scientific grounds of forming of new system of land-tenures in market conditions, deepen substantiation of theory-methodological grounds of land protection from its degradation processes by transition to market conditions of management in this work. There are also substantiated theoretical grounds, essences and methodology of crisis ecological phenomena in land-tenures; worked out methodological approaches to essence and role of conservation of degradated and underproductive soil of arable areas in forming land-tenures to market conditions and development of constant ecologically balanced agrarian landscapes here. Here were also deepen theoretical grounds of essences of land-tenures in market conditions. There are also substantiated methodological approaches to organization of land-tenures on grounds of constant development and protection of newly-created agrarian formations.

Key words: land relations, soil-ecological problems in land-tenures, organization of areas, conservation of degradated and underproductive soil of arable areas, agrarian-ecological optimization of areas' structure, agrarian formations, constant land-tenure, land and agrarian landscapes' protection.

Размещено на Allbest.ru

...