Функції та методи державного екологічного моніторингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему: Функції та методи державного екологічного моніторингу



Зміст

1. Екологічне нормування та ліцензування

1.1 Екологічна експертиза та сертифікація

1.2 Оцінка впливу на навколишнє середовище

2. Міжнародні і Європейські стандарти з якості і охорони навколишнього середовища. Екологічне маркування

2.1 Міжнародні і Європейські стандарти з якості і охорони навколишнього середовища

2.2 Участь України у міжнародній діяльність в галузі стандартизації навколишнього середовища

3. Методики та показники екологічного моніторингу ґрунтів

4. Методи та засоби контролю характеристик і показників якості води

4.1 Державна ситема моніторингу водрих ресурсів

4.2 Метрологічне забезпечення контролювання забруднення водного середовища

4.3 Стандартизація якості води

4.4 Нормовані показники питної води та водних ресурсів

5. Моніторинг та контроль показників забруднення атмосфери



1. Екологічне нормування та ліцензування

Метою екологічного нормування є встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Система показників екологічного нормування

Гранично допустима концентрація -- максимальна кількість шкідливої речовини в одиниці об'єму або маси природного ресурсу (повітря, води, ґрунту), яка практично не впливає на здоров'я людини.

Гранично допустимий викид (скид) -- маса (об'єм) забруднювальних речовин, розсіювання яких у природних умовах конкретного джерела забруднення з урахуванням рівня загального фонового забруднення в сукупності з іншими джерелами забруднення не створює за межами санітарно-захисної зони перевищення допустимих рівнів забруднення.

Гранично допустиме навантаження (несуча ємність екосистеми) -- сукупність окремих впливів, які або не впливають на якість навколишнього середовища, або змінюють її в допустимих межах, тобто не руйнують екосистему і не викликають для неї несприятливих наслідків.

Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на ведення певного виду господарської діяльності, що, відповідно до законодавства, підлягає екологічному обмеженню.

Основні принципи державної політики України у сфері ліцензування - це

q захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян,

q захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Законодавчою основою в цій сфері є закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»

Екологічне ліцензування є процесом, що складається з таких етапів:

1. встановлення нормативів впливу на навколишнє природне середовище: гранично допустимих викидів і скидів, норм розміщення відходів, граничних норм вилучення природних ресурсів або ж відповідних тимчасових лімітів впливу та вилучення;

2. обчислення з урахуванням різноманітних коефіцієнтів відповідних ставок платежів за використання природного ресурсу або впливу на навколишнє середовище і встановлення конкретного розміру плати;

3. внесення нормативів, лімітів і ставок платежів у ліцензію й у відповідний договір на природокористування.

Види екологічного ліцензування.

› Окреме ліцензування стосується видів діяльності в галузі охорони навколишнього природного середовища і здоров'я населення, а також окремих видів природокористування з введенням спеціальних дозволів на право розміщення в навколишньому середовищі викидів, скидів забруднювальних речовин та відходів. До сфери окремого ліцензування належать, згідно із законом України «Про затвердження переліку особливо небезпечних хімічних речовин, виготовлення та реалізація яких підлягає ліцензуванню», небезпечні відходи.

› Комплексне ліцензування визначає право на здійснення одночасно викидів, скидів забруднювальних речовин у довкілля та розміщення відходів. Цей вид ліцензування поки не знайшов свого застосування в Україні і потребує формування відповідної законодавчої бази.

Закон України про екологічну експертизу

1.2 Екологічна експертиза та сертифікація

Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунту ється на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Основні принципи екологічної експертизи

1) гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища;

2) збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;

3) наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;

4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;

5) державне регулювання;

6) законність.

Об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Впровадження екологічної сертифікації ставить за мету розв'язання нагальних завдань у трьох сферах діяльності держави.

1. У сфері функціонування господарського комплексу:

o реалізація обов'язкових екологічних вимог природоохоронного законодавства під час ведення господарської діяльності;

o впровадження систем екологічного менеджменту в структури об'єктів управління ДСЕУ;

o створення екологічно безпечних виробництв, технологічних процесів і обладнання;

o додержання вимог екологічної безпеки і запобігання забрудненню довкілля під час розміщення, переробки, транспортування, ліквідації й захоронення відходів виробництва і споживання;

o додержання вимог екологічної безпеки впродовж усього життєвого циклу будь-якої продукції;

o запобігання ввезенню в Україну екологічно небезпечних продукції, відходів, технологій і послуг.

2. співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища:

· сприяння участі України у формуванні світового механізму охорони навколишнього природного середовища;

· забезпечення виконання Україною міжнародних угод, конвенцій та договорів у природоохоронній галузі;

· виконання міжнародних зобов'язань України у сфері управління якістю навколишнього природного середовища;

· забезпечення контролю за транскордонним переміщенням забруднювальних речовин та перевезенням небезпечних відходів.

3. У сфері інтеграції України до Європейського союзу:

· сприяння інтеграції економіки країни в Європейський ринок;

· гармонізація системи екологічної сертифікації з міжнародними й національними системами акредитації та сертифікації;

· підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

· усунення технічних бар'єрів у міжнародній торгівлі;

· надання екологічному сертифікату й екологічному знаку відповідності статусу документів, які в особі уповноваженого органу державної влади з екологічної сертифікації гарантують додержання вимог природоохоронного законодавства України.

За часом проведення екологічна експертиза поділяється на первинну, вторинну й повторну

Первинна:

§ ідентифікацію вимог законодавства та регламенту;

§ ідентифікацію екологічних аспектів діяльності об'єкта експертизи, що мають чи можуть мати значний вплив на навколишнє середовище й пов'язані з юридичною відповідальністю;

§ оцінювання ефективності роботи й зіставлення з відповідними внутрішніми критеріями, стандартами інших організацій, регламентами, зводами правил, принципами та керівними положеннями;

§ вивчення існуючих технічних правил і процедур управління навколишнім середовищем;

§ ідентифікацію іншої політики та процедур у сфері матеріально-технічного постачання й укладання договорів;

§ аналіз даних про результати розслідування випадків невідповідності, що мали місце в минулому;

§ виявлення сприятливих можливостей для отримання конкурентних переваг;

§ вивчення точок зору зацікавлених сторін;

§ дослідження функцій і діяльності в межах інших систем організації, що можуть сприяти чи стримувати поліпшення екологічних характеристик.

Вторинна екологічна експертиза проводиться в разі необхідності після первинної експертизи й має за мету більш докладно дослідити окремі аспекти діяльності об'єкта експертизи та їх вплив на навколишнє природне середовище. Вторинна експертиза є вузькоспеціалізованою та базується на даних первинної експертизи. Вона призначається тоді, коли даних первинної експертизи недостатньо для прийняття обґрунтованого рішення щодо впливу об'єкта на довкілля.

Вторинна екологічна експертиза може проводитися також у разі негативного рішення первинної експертизи після усунення виявлених нею недоліків. У цьому разі вторинна експертиза називається повторною (додатковою) екологічною експертизою.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) спрямована на виявлення й прогнозування очікуваного впливу на навколишнє середовище, здоров'я та добробут людей із боку господарської та іншої діяльності.

Методологія ОВНС дістала своє визнання майже в усіх розвинених країнах. У червні в 1988 р. була введена в дію Директива ЄС № 337/85 «Оцінка впливу деяких державних і приватних проектів господарської діяльності на навколишнє середовище». Відповідно до неї, для країн -- членів ЄС обов'язковим є проведення ОВНС до видачі дозволу на здійснення всіх великих проектів, що можуть спричинити негативний вплив на навколишнє середовище.

Основними завданнями ОВНС є:

1. характеристика сучасного стану території району майбутнього будівництва;

2. визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів і зон проектованої діяльності на навколишнє середовище за варіантами розміщення;

3. визначення масштабів і рівнів впливів запланованої господарської діяльності на навколишнє середовище в нормальних та аварійних умовах;

4. прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів під час будівництва, експлуатації, ліквідації об'єктів проектованої діяльності й імовірних аварійних ситуаціях;

5. визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного законодавства та нормативних документів;

6. визначення еколого-економічних наслідків реалізації виробничо-господарської діяльності та залишкових впливів на навколишнє середовище;

7. складання заяви про екологічні наслідки діяльності.



2. Міжнародні і Європейські стандарти з якості і охорони навколишнього середовища. Екологічне маркування

"Стандартизація - діяльність, яка спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багатократного використання у відношенні реально існуючих або перспективних завдань

Предмет стандартизації - технічне законодавство та нормативні докумен-ти регламентації процесів, методів, способів, правил життєдіяльності людини.

Об'єкти стандартизації це - продукція, процеси та послуги, зокрема мате-ріали, їхні складники, устаткування, системи, їхня сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність.

Екологічний стандарт - нормативний документ, яким встановлюються вимоги, нормативи чи засоби їх визначення щодо окремих складових навколишнього природного середовища або нормативи допустимого впливу антропогенного навантаження на довкілля під час господарської діяльності.

Найважливіші об'єкти екологічної стандартизації такі

q організаційно-методичні та загально технічні об'єкти;

q методи випробовування (аналізування), системи та методи забезпечування якості, контролювання якості та керування якістю НПС;

q метрологічне забезпечення;

q системи фізичних величин та одиниць вимірювання параметрів і складових навколишнього природного середовища ;

q системи технічної та іншої документації еколого-охоронного застосовування;

q продукція, призначена для використовування у різних видах економічної діяльності;

q системи та господарські об'єкти, які мають важливе значення та їхні складники, зокрема енергосистема, використання природних ресурсів тощо;

q вимоги щодо захисту прав споживачів, охорони праці, ергономіки, технічної естетики, охорони навколишнього природного середовища

Система екологічних стандартів згідно з ДКНД (ДК 004) включає такі групи:

1. систему стандартів з захисту довкілля

2. систему стандартів з відходів

3. систему стандартів з якості повітря;

4. систему стандартів з якості води

5. систему стандартів з якості ґрунту

6. систему стандартів з безпеки праці, довкілля та життєдіяльності населення.

2.1 Міжнародні і Європейські стандарти з якості і охорони навколишнього середовища

Міжнародні стандарти ISO серії 9000 визначають розроблення, впровадження та функціонування систем якості.

Міжнародні стандарти ISO серії 10000 містять настанови щодо перевірки системи якості, кваліфікаційні вимоги до експертів-аудиторів з перевірки системи якості, керування програмою перевірки якості.

Міжнародні стандарти ISO серії 14000 розглядають системи і настанови щодо захищеності навколишнього середовища, системи управління навколишнім середовищем, технічні вимоги і настанови щодо його використання, а також загальні настанови щодо принципів, систем та заходів підтримки.

Європейські стандарти серії EN 29000 і EN 45000 регламентують розробку систем якості, оцінювання відповідності, сертифікації систем якості та акредитації органів з сертифікації. Визначають основні критерії оцінювання діяльності органів з сертифікації продукції, систем якості та персоналу, а також вимоги до декларацій постачальника щодо відповідності продукції вимогам стандартів

До стандартів з безпеки та гігієни праці належить серія стандартів OHSAS 18000:

а) OHSAS 18000 - це серія стандартів у галузі охорони здоров'я та праці робітників організації, що містить два стандарти OHSAS 18001:2007 і OHSAS 18002:2008;

б) OHSAS 18001 - стандарт із розробки систем управління охороною здоров'я та безпекою персоналу;

в) OHSAS 18002 - настанова щодо застосування OHSAS 18001.

№ з/п	Міжнародні стандарти	Національні стандарти України
1	2	3
Environmental management system - Система екологічного менеджменту
1	ISO 14001:2004 Environmental management systems - Specification with guidance for use	ДСТУ ISO 14001:2015 Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування.
2	ISO 14004:2004 Environmental management systems - General guidelines on principles, systems supporting techniques	ДСТУ ISO 14004:2006 Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо принципів, систем та засобів забезпечення.
Environmental auditing - Екологічний аудит
3	ISO 19011:2002 Guidelines for quality and/or environmental management systems auditing	ДСТУ ISO 19011-2003 Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю та (або) навколишнім середовищем
4	ISO Guide 64:1997 Guide for the inclusion of environmental aspects in product standards	ДСТУ-Н 4340:2004 Настанови щодо внесення екологічних вимог до стандартів на продукцію. Загальні положення
General guidelines - Загальні настанови
5	ISO 14050:1998 (замінено на ISO 14050:2002) Environmental management - Vocabulary	ДСТУ ISO 14050-2004 Екологічне керування. Словник термінів Відсутній на 14050-2002
6	ISO/TR 14061:1998 Information to assist forestry organization in the use of Environmental Management Standards ISO 14001 and ISO 14004
7	ISO/TR 14062:2002 Environmental management - Integrating environmental aspects into product design and development	ДСТУ ISO/TR 14062:2006 Екологічне керування. Враховування екологічних аспектів під час проектування та розробляння продукції (ISO/TR 14062:2002, IDT)
8	ISO 14063:2006 Environmental management - Environmental communication - Guidelines and examples	ДСТУ ISO 14063:2008. ДСТУ ISO 14063:2008 Екологічне управління. Обмінювання екологічною інформацією.
Environmental assessment - Екологічна оцінка
9	ISO 14015:2001 Environmental management - Environmental assessment of sites and organizations	ДСТУ ISO 14015:2005 Екологічне керування. Екологічне оцінювання виробничих об'єктів та організацій.
1	2	3
Environmental labelling - Екологічне маркування
10	ISO 14020:1998 Environmental labels and declarations - General principles	ДСТУ ISO 14020:2003. Екологічне маркування та декларації. Загальні принципи.
11	ISO 14021:1999 Environmental labels and declarations -Selfdeclared environmental claims (Type II environmental labelling)	ДСТУ ISO 14021-2002 Екологічне маркування та декларації. Екологічні самодекларації (екологічне маркування типу ІІ).
12	ISO 14024:1999 Environmental labels and declarations - Type I environmental labelling - Principles and procedures	ДСТУ ISO 14024-2002 Екологічне маркування та декларації. Екологічне маркування типу I. Принципи та методи.
13	ISO/TR 14025:1999 Environmental labels and declarations - Type III environmental declarations	ДСТУ ISO/TR 14025-2002 Екологічні маркування та декларації. Екологічні декларації типу III.
Environmental performance - Екологічна результативність
14	ISO 14031:1999 Environmental management - Generic environmental performance methodology	ДСТУ ISO 14031:2004 Екологічне керування. Настанови щодо оцінювання екологічної характеристики.
15	ISO/TR 14032:2000 Environmental management - Examples of environmental performance evaluation	ДСТУ ISO/TR 14032:2004 Екологічне керування. Приклади оцінювання екологічної характеристики.
16Life cycle assessment - Аналіз життєвого циклу
17	ISO 14040:1997 (замінено на ISO 14040:2006)Environmental management - Life cycle assessment- Principles and framework	ДСТУ ISO 14040:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура.
18	ISO 14041:1998 Environmental management - Life cycle assessment- Goal and scope definition and inventory analysis	ДСТУ ISO 14041-2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначення цілі і сфери застосування інвентаризації.
19	ISO 14042:2000 Environmental management - Life cycle assessment - Life cycle impact assessment
20	ISO 14043:2000 Environmental management - Life cycle assessment - Life cycle interpretation
21	ISO/TR 14047:2003 Environmental management - Life cycle assessment - Examples of application of ISO 14042	ДСТУ ISO/TR 14047:2007 Екологічне управління. Оцінювання впливів у процесі життєвого циклу. Приклади застосування.
22	ISO/TS 14048:2002 Environmental management - Life cycle assessment - Data documentation format
23	ISO/TR 14049:2000 Environmental management - Life cycle assessment - Examples of application of ISO 14041 to goal and scope definition and inventory analysis	ДСТУ ISO/TR 14049:2004 Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Приклади використання ISO 14041 для визначення цілі і сфери застосування та аналізування інвентаризації.

Стандарти на управління безпекою харчових продуктів:

а) ISO 22000:2005 «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга»;

б) ДСТУ-П ISO/TS 22003:2009 «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до органів, що здійснюють аудит і сертифікацію систем управління безпечністю харчових продуктів (ІSO/TS 22003:2007, ІDT)»; державний екологічний моніторинг ліцензування

в) ДСТУ-П ISO/TS 22004:2009 «Системи менеджменту безпечності харчових

продуктів. Настанова системи менеджменту безпечності харчових продуктів. Настанова щодо застосування ISO 22000:2005»;

г) ДСТУ ISO 22005:2009 «Простежуваність у кормових і харчових ланцюгах. Загальні принципи та основні вимоги щодо розроблення та запровадження системи (ISO 22005 стандартів OHSAS 18000 :2007, IDT)».

Серія стандартів ISO 31000 включає:

а) ISO 31000:2009 «Менеджмент ризиків. Принципи та керівні вказівки»;

б) IEC 31010:2009 «Менеджмент ризиків. Методики оцінки ризику»;

в) ISO/ IEC 73:2002 «Управління ризиками. Словник».

2.2 Участь України у міжнародній діяльність в галузі стандартизації навколишнього середовища

Україна представлена у 9 міжнародних, європейських і регіональних організаціях зі стандартизації, метрології та сертифікації:

1. Міжнародній організації зі стандартизації (ISO);

2. Міжнародній електротехнічній комісії (IEC);

3. Європейському комітеті зі стандартизації (СЕN);

4. Європейському комітеті зі стандартизації в електротехніці (CENELEC);

5. Міжнародній організації законодавчої метрології (OIML);

6. Генеральній конференції з мір і ваги (СGPM);

7. Організації Євразійського співробітництва державних метрологічних установ (СООМЕТ);

8. Європейській асоціації національних метрологічних інститутів (EURАMET);

9. Міждержавній раді зі стандартизації, метрології та сертифікації (МДР).

Міжнародні стандарти та відповідні Національні стандарти України

До головних принципів системи управління навколишнім середовищем, належать такі:

§ визнання того, що управління навколишнім середовищем є одним з найвищих пріоритетів;

§ ідентифікація відповідних законодавчих вимог і екологічних аспектів, пов'язаних із діяльністю організації, її продукцією чи послугами;

§ сприяння плануванню природоохоронних заходів на всіх стадіях життєвого циклу продукції чи процесу;

§ оцінювання відповідності екологічних характеристик функціонування організації її екологічній політиці, цілям та завданням і пошук шляхів їх поліпшення;

§ впровадження процесу управління для удосконалення системи та поліпшення пов'язаних з цим екологічних характеристик функціонування;

Передбачається, що система стандартів буде забезпечувати зменшення несприятливих впливів на навколишнє середовище на трьох рівнях:

§ Організаційному - через поліпшення екологічного «поводження» корпорацій.

§ Національному - через створення істотного доповнення до національної нормативної бази і компоненти державної екологічної політики.

§ Міжнародному - через поліпшення умов міжнародної торгівлі.

У світовій практиці екологічну сертифікацію почали запроваджувати з 1992 р. на основі Директиви 92/880/ЕС "Про екологічні знаки", британського стандарту BS 7750 "Система екологічного управління", міжнародних стандартів ISO/TC207 "Управління навколишнім середовищем"

Міжнародна асоціація - Глобальної мережі екологічного маркування (Global Ecolabelling Network, GEN). GEN на даний час об'єднує 27 систем (регіональних та національних) з екологічної сертифікації продукції згідно вимог міжнародного стандарту ISO 14024.

Сфера дії членів GEN поширюється на 60 країн світу.

Типи екологічного маркування.

І тип

• відноситься до добровільної сертифікаційної системи, яка дозволяє визначити екологічні переваги товарів чи послуг відносно продукції аналогічної категорії, що відповідає обов'язковим загальноприйнятим нормам і правилам. Принципи та методи екологічного маркування І типу викладені у стандарті ISO 14024.

ІІ тип

• екологічного маркування відноситься до інформативного декларування у вигляді формулювань чи позначок, що вказують на певну екологічну характеристику продукції. Маркування ІІ типу не вбачає застосування тверджень такого змісту як: «екологічно чистий», «екологічно безпечний», «екологічно сприятливий», «сприятливий до ґрунту», «не забруднює», «зелений», «сприятливий до природи», «сприятливий до озону» тощо.

ІІІ тип

• маркування відноситься до екологічних продуктових декларацій (en -Environmental Product Declarations, EPD), які мають форму звіту із зазначенням індикаторів впливу продукції на довкілля на усіх стадіях життєвого циклу та кількісних показників за визначеними індикаторами до обраної одиниці чи одиниці об'єму продукції певної категорії.

Етапи проходження процедури екологічної сертифікації

1. Заповнення і подання заявки на сертифікацію

2. Попереднє аналізування заявки та визначення вартості сертифікації

3. Надання підтвердної документації

4. Оцінювання відповідності послуг вимогам екологічних стандартів

5. Аналізування даних та прийняття рішення щодо екологічної сертифікації

6. Застосування екологічного маркування (маркетинг)

7. Наглядання за екологічно сертифікованою продукцією

Орган сертифікації продукції ( структурний підрозділ Всеукраїнської громадської організації «Жива планета»)

Виконує екологічну сертифікацію за такими видами:

Екологічна сертифікація	маркування
Харчових продуктів	«Зелений журавлик»
Послуги бані Послуги з оптово-роздрібної торгівлі Послуги з ремонту електросилових установок Послуги тимчасового розміщення Послуги туристичні
Навчальних та освітніх закладів за програмою «Зелений клас»
Організацій офісного типу за програмою «Зелений офіс»



Структура екологічного паспорта підприємства складається з таких блоків:

1. Загальні дані про підприємство та його реквізити.

2. Коротка природно-кліматична характеристика району розташування підприємства:

3. характеристика кліматичних умов;

4. характеристика стану, у тому числі фонових концентрацій в атмосфері;

5. характеристика джерел водозабору та приймачів стічних вод, фоновий хімічний склад вод водних об'єктів.

6. Короткий опис технології виробництва і дані про продукцію, балансова схема матеріальних потоків.

7. Відомості про використання земельних ресурсів.

8. Характеристика сировини, використовуваних матеріальних і енергетичних ресурсів.

9. Характеристика викидів в атмосферу.

10. Характеристика водоспоживання і водовідведення.

11. Характеристика відходів.

12. Дані про рекультивацію порушених земель.

13. Дані про транспорт підприємства.

14. Дані про еколого-економічну діяльність підприємства.

Частка сертифікованих лісів України за адміністративно-територіальним поділом.

Сертифікацію лісоуправління в Україні здійснюють три акредитованих органи сертифікації. Зокрема:

• компанія “СЖС Африка” видала 16 сертифікатів, що охоплюють 48% сертифікованих лісів. Офіційний сайт компанії: http://www.qualifor.sgs.com;

• компанія НЕПКон, Південна видала 6 сертифікатів, що покривають 50% усіх сертифікованих лісів. Офіційний сайт компанії: www.nepcon.net;

• компанія «Лесная сертификация» випустила 2 сертифіката, що покривають 2% сертифікованих лісів. Офіційний сайт компанії: http://www.fcert.ru.

Усі компанії мають свої дочірні підприємства або національні офіси в Україні.



3. Методики та показники екологічного моніторингу ґрунтів

Якість ґрунту - це здатність певного типу ґрунту функціонувати в межах природних або керованих людиною екосистем, забезпечувати продуктивність рослин та тварин, підвищувати якість води і повітря, підтримувати здоров'я людини та умови його мешкання.

Фізичні властивості ґрунту

· текстура,

· структура,

· об'ємна густина, аерація,

· колір,

· вологість,

· температура

ДСТУ ISO 11074-2:2004 Якість грунту . Словник термінів.

ДСТУ 3980-2000 Ґрунти. Фізико-хімія ґрунтів. Терміни та визначення

ДСТУ 4287:2004 Якість ґрунту . Відбирання проб.

ДСТУ 4288:2004 Якість ґрунту . Паспорт ґрунту .

ДСТУ 4362:2004 Якість ґрунту . Показники родючості ґрунтів

ДСТУ ISO 10381-6-2001 Відбір проб. Частина 6. Настанови щодо відбору

ISO 10381 -6:1993оброблення та зберігання фунту для дослідження аеробних мікробіологічних процесів у лабораторії.

ДСТУ ISO 10390-2001 -Якість ґрунту . Визначання рН.

ДСТУ 7540:2014 Якість ґрунту . Потенціометричний метод визначення активності іонів натрію в ґрунтових пастах

ДСТУ 7636:2014 Якість ґрунту . Агрохімічні дослідження вегетаційним методом. Загальні вимоги

ДСТУ 7692:2015Якість ґрунту . Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення. Основні положення

ДСТУ 7737:2015Якість ґрунту . Родючість грунтів. Терміни та визначення понять чинний

ДСТУ 7827:2015Якість ґрунту . Класифікація ґрунтів за ступенем вторинної засоленості чинний

ДСТУ 7830:2015Якість ґрунту . Порядок внесення хімічних меліорантів у формі водних розчинів та суспензій в солонцеві ґрунти

ДСТУ 7833:2015Якість ґрунту. Ґрунти еродовані. Вимоги щодо використання

ДСТУ 7835:2015 Якість ґрунту. Агрохімічний паспорт земельної ділянки. Організаційні роботи та порядок розроблення

ДСТУ 7836:2015Якість ґрунту. Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення. Складання агрохімічних картограм

ДСТУ 7837:2015Якість Ґрунту. Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення. Організаційні роботи під час польових досліджень чинний

ДСТУ 7838:2015Якість ґрунту. Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення. Оброблення та узагальнення результатів агрохімічного обстеження



Екологічний, агроекологічний та мікробіологічний моніторинг ґрунту.

Об'єктами агроекологічного моніторингу повинні виступати:

§ агроландшафти, об'єднані єдиними агрокліматичними характеристиками, агроландшафти єдиної фізико-географічної провінції;

§ внутрішньопровінційні агроландшафти;

§ основні типи, підтипи, роди, види й різновиди грунтів, (різноманітність ґрунтового покриву, його родючість, екологічну стійкість, ураженість деградаційними процесами);

§ видовий склад агробіорізноманіття;

§ джерела забруднення агроландшафтів;

§ всі види й рівні антропогенного навантаження на агроландшафт.

§ Шкала для оцінки агроекологічного стану земель сільськогосподарського призначення за комплексом показників



Перелік показників що рекомендуються для визначення при проведенні мікробіологічного моніторингу ґрунтів різних екосистем



Методики,процеси, показники грунтового моніторингу.

Органічна сертифікація гуртів.

В інспектованому господарстві серед обов'язкової документації мають бути:

- щорічний план вирощування рослин, сівозміни, сорти, використання в господарстві дозволених добрив та засобів захисту рослин;

- звіт щодо руху тварин, інформація про падіж, використовувані корми та раціони, заходи щодо профілактики хвороб, інформація про терапевтичне лікування;

- звіт про походження, тип, склад та використання закупленої підприємством продукції;

- звіт відносно походження, типу, складу та використання проданих продуктів господарства



4. Методи та засоби контролю характеристик і показників якості води

4.1 Державна система моніторингу водних ресурсів

· Державна гідрометеорологічна служба (МНС)

проводить моніторинг гідрохімічного стану вод на 151 водному об`єкті, а також здійснює гідробіологічні спостереження на 45 водних об`єктах. Отримуються дані за 46 параметрами, що дають можливість оцінити хімічний склад вод, біогенні параметри, наявність зважених часток та органічних речовин, основних забруднюючих речовин, важких металів та пестицидів.

· Санітарно-епідеміологічна служба (МОЗ)

проводить спостереження за джерелами централізованого та децентралізованого постачання питної води, а також місцями відпочинку вздовж річок та водосховищ.

· Державна екологічна інспекція (Мінприроди)

відбирає проби води та отримує дані за 60 вимірюваними параметрах

· Державна геологічна служба (Мінприроди)

здійснюється моніторинг стану підземних вод. У місцях моніторингу проводиться оцінка рівня залягання підземних вод (наявність), їх природного геохімічного складу. Проводяться визначення 22 параметрів, в тому числі концентрації важких металів та пестицидів

· Державний комітет водного господарства

проводить моніторинг річок,водосховищ, каналів, зрошувальних систем і водойм у межах водогосподарських систем комплексного призначення, систем водопостачання, транскордонних водотоків та водойм у зонах впливу атомних електростанцій. Контроль якості води за фізичними та хімічними показниками здійснюється на 72 водосховищах, 164 річках, 14 зрошувальних системах, 1 лимані та 5 каналах комплексного призначення. Крім того, у рамках радіаційного моніторингу вод водогосподарськими організаціями здійснюється контроль вмісту радіонуклідів у поверхневих водах.

4.2 Метрологічне забезпечення контролювання забруднення водного середовища

Метрологічне забезпечення контролювання якості води передбачає вирішення таких завдань:

q визначення необхідного ступеня очистки стічних вод;

q прогнозування якості води на перспективу;

q забезпечення робіт необхідною вимірювальною, лабораторною, нормативною базою;

q встановлення у певному створі необхідного ступеня очистки та ін.

q Моніторинг якості поверхневих вод передбачає організацію стаціонарної мережі пунктів спостережень за природним складом і забрудненням поверхневих вод та спеціалізованої мережі пунктів спостережень за забрудненими водними об'єктами.

q При цьому слід дотримуватися метрологічних вимог, які регламентують об'єм, місце відбору, консервацію, транспортування, зберігання проб, які, як правило, наводяться у стандартизованих методиках щодо кожного конкретного випадку, наприклад стандарти ISO: ISO 5667-4:1987; ISO 5667-5:1991; ISO 5667-6: 1990.



4.3 Стандартизація якості води

1 етап -- органолептичний етап

2 етап -- етап кількісного та якісного хімічного аналізу.

3 етап -- бактеріологічний

4 етап -- регламентаційний

• ДСТУ 4077-2001 Якість води. Визначання pH (ISO 10523:1994, MOD)

• ДСТУ 4078-2001 Якість води. Визначання нітрату. Частина 3. Спектрометричний метод із застосовуванням сульфосаліцилової кислоти (ISO 7890-3:1988, MOD)

• ДСТУ 7387:2013 Якість води. Метод визначення цито- та генотоксичності води і водних розчинів на клітинах крові прісноводної риби Даніо реріо (Brachydanio гегіо Hamilton-Buchanan)

• ДСТУ 7487:2013 Якість води. Метод визначення мікроміцетів у воді ДСТУ ISO 6107-1:2004 Якість води. Словник термінів. Частина 1

• ДСТУ 7147:2010 Якість води. Визначення масової концентрації перхлорат-іонів фотометричним методом

• ДСТУ 7148:2010 Якість води. Визначення масової концентрації бромат-іонів хемілюмінесцентним методом

• ДСТУ 7149:2010 Якість води. Визначення масової концентрації талію методом інверсійної вольтамперометрії

• ДСТУ 7150:2010 Якість води. Визначення масової концентрації нікелю експресним безекстракційним фотометричним методом

• ДСТУ 7151:2010 Якість води. Визначення масової концентрації срібла експресним безекстракційним фотометричним методом

• ДСТУ ISO 5667-18:2007 Якість води. Відбирання проб. Частина 18. Настанови щодо відбирання проб підземних вод із забруднених місць (ISO 5667-18:2001, IDT)

• ДСТУ ISO 5667-19:2007 Якість води. Відбирання проб. Частина 19. Настанови щодо відбирання проб морських відкладень (ISO 5667-19:2004, IDT)

• ДСТУ 4174:2003 Якість води. Визначання сублетальної та хронічної токсичності хімічних, речовин та води на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustacea)' (ISO 10706:2000, MOD)

• ДСТУ EN 1420-1:2004 Якість води. Визначення впливу органічних речовин на якість води, призначеної для споживання людиною. Оцінювання води в трубопровідних системах на запах. Частина 1. Метод випробування (EN 1420-1:1999, IDT)

• ДСТУ ISO 6107-2:2004 Якість води. Словник термінів. Частина 2 (ISO 6107-2:1997, IDT)

• ДСТУ ISO 5667-1:2003 Якість води. Відбирання проб. Частина 1. Настанови щодо проекту програм відбирання проб (ISO 5667-1:1980, IDT)

• ДСТУ ISO 5667-2:2003 Якість води. Відбір проб. Частина 2. Настанови щодо методів відбирання проб (ISO 5667-2:1991, IDT)

• ДСТУ ISO 5667-3-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами (ISO 5667-3:1994, IDT)

• ДСТУ ISO 6058:2003 Якість води. Визначання кальцію. Титриметричний метод із застосуванням етилендіамінтетраоцтової кислоти (ISO 6058:1984, IDT

4.4 Нормовані показники питної води та водних ресурсів

Органолептичні показники

Органолептичні показники	Стандарти
	Україна	Міжнародний
Прозорiсть	не менш, ніж 30 см (шрифт Снеллена)
Запах	до 2 балiв	не викликає заперечень
Смак	до 2 балiв	не викликає заперечень
Колірність	до 20°	5--50°
Мутнiсть	до 1,5 мг/л	до 2,0 мг/л

Бактеріологічні показники

Бактеріологічні показники	Стандарти
	Україна	Міжнародний
Мiкробне число (число м/о, що міститься в 1 мл води)	не бiльш, ніж 100	не нормується
Колi--iндекс (число бактерiй групи Е.соli в 1 л води)	не бiльш, ніж 3	не бiльш, ніж 10--30
Колi--титр (кiлькiсть води, в якiй знаходиться 1 Е.соli)	не менш,ніж 300 мл



Хімічні речовини, що впливають на органолептичні властивості води

Хімічні речовини	Стандарти
	Україна	Міжнародний
PH	6,0--9,0
Твердість	не більш, ніж 7 мгЧекв/л	2--10 мгЧекв/л
Щiльний осадок	1000 мг/л	300--1500 мг/л
Залізо (Fе)	0,3 мг/л	0,1--1,0 мг/л
Сульфати (SO4)	500 мг/л	200--400 мг/л
Хлориди (Cl)	350 мг/л	200--600 мг/л
Мідь (Cu)	1,0 мг/л	0,05--1,5 мг/л
Цинк (Zn)	5,0 мг/л	5,0--15,0 мг/л
Марганець (Мп)	0,1 мг/л
Фосфати (PO4)	3,5 мг/л

Токсичні хімічні речовини

Токсичні хімічні речовини	Стандарти
	Україна	Міжнародний
Нітрати (NO3)	не більш, ніж 10 мг/л	не нормується
Нітрити (NO2)	не більш, ніж 0,002 мг/л	не нормується
Фтор (F)	0,7--1,5 мг/л	0,8--1,7 мг/л
Свинець (Pb)	0,03 мг/л	0,1 мг/л
Миш'як (As)	0,05 мг/л	0,05 мг/л
Ртуть (Hg)	0,005 мг/л	0,001 мг/л
Ціаніди (Cn)	0,1 мг/л	0,05 мг/л
Алюміній (Al)	0,1 мг/л
Молібден (Mo)	3,5 мг/л
Селен (Se)	0,001 мг/л
Стронцій (Sr)	0,7 мг/л
Берилій (Be)	0,0002 мг/л

Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води, яка подається на місто станом на 7.11.2016 року

N з/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи для питної води	Фактичне значення	Методики визначення
			водопровідної
1	2	3	4	5	6
1. Органолептичні показники
1	Запах: при t 20° C при t 60° C	бали	Ј 2 Ј 2	2 2	ГОСТ 3351-82
2	Забарвленість	градуси	Ј 20	17	ГОСТ 3351-82
3	Каламутність	нефелометрична одиниця каламутності НОК	Ј 1,0	0,41	ДСТУ ISO 7027-2003
4	Смак та присмак	бали	Ј 2	2	ГОСТ 3351-82
2. Фізико-хімічні показники
а) неорганічні компоненти
5	Водневий показник	одиниці pH	6,5 - 8,5	7,0	ДСТУ 4077-2001
6	Залізо загальне	мг/дм3	0,2	0,12	ГОСТ 4011-72
7	Хлор залишковий вільний	мг/дм3	Ј 0,5	0,18	ГОСТ 18190-72
б) органічні компоненти
8	Хлор залишковий зв'язаний	мг/дм3	Ј 1,2	0,32	ГОСТ 18190-72
3. Санітарно-токсикологічні показники
а) неорганічні компоненти
9	Алюміній	мг/дм3	Ј 0,50	0,07	ГОСТ 18165-89
10	Нітрати (по NO3)	мг/дм3	Ј 50,0	1,69	ГОСТ 18826-73
11	Нітрити	мг/дм3	Ј 0,5	0,007	ГОСТ 4192-82

Контроль якості питної води Львова.

Щоденний контролюють якість водопровідної води за:

- Мікробіологічними

- Органолептичними

- фізико-хімічними

- санітарно-токсикологічними та радіологічними показниками у місцях водозабору, перед надходженням у водопровідну мережу, а також у розподільній мережі.

Кількість проб води, яка не відповідає вимогам стандарту коливається в межах 0,3-1%.

Акредитована хіміко-бактеріологічніа лабораторія ДУ “Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України”

тел.: 272-79-56 м. Львів, вул. Круп'ярська, 27

Хіміко-бактеріологічна лабораторія ЛМКП «Львівводоканал»



5. Моніторинг та контроль показників забруднення атмосфери

Моніторинг забруднення атмосферного повітря.

Моніторинг атмосферного повітря - це система спостережень за станом атмосфери, його забрудненням і природними явищами, які відбуваються в ньому, а також оцінка і прогноз стану атмосферного повітря (контроль, аналіз, висновки).

Моніторинг атмосфери включає такі етапи:

- визначення мети та об'єктів спостереження;

- спостереження за джерелами забруднення;

- встановлення основних видів забруднення і забруднюючих речовин;

- вивчення впливу забруднення атмосфери на живі організми;

- прогноз змін середовища в результаті забруднення атмосферного повітря;

- розробка заходів і прийняття управлінських рішень, які направленні на збереження повітря.

Моніторинг забруднення атмосферного повітря.

· Об'єкти моніторингу: атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади; викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

· Суб'єктами, які здійснюють моніторинг атмосферного повітря, є:

Мінприроди України, Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України, їх органи на місцях, підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря

Організація спостережень передбачає контроль за поширенням шкідливих домішок як в самій атмосфері, так і між елементами системи “атмосфера - гідросфера - літосфера - біосфера”. Для цієї діяльності визначено завдання:

q відомості про наявні та перспективні джерела забруднення атмосфери (з урахуванням розвитку економічних районів);

q характеристика забруднюючих речовин (токсичність, здатність вступати в хімічні реакції з іншими речовинами, здатність до самоочищення);

q гідрометеорологічні дані;

q результати попередніх спостережень за забрудненням атмосфери (експедиційні дослідження);

q дані про рівні забруднення навколишнього природного середовища в сусідніх країнах;

q відомості про транскордонне перенесення шкідливих речовин.

Об'єкти моніторингу довкілля

Об'єкт моніторингу	Державні служби, які здійснюють моніторинг довкілля
	ЦГО	ДУЕ	МНС	СЕС	АГРО	ЛІС	ЗЕМ	КОМУН	ВОД
Атмосферне повітря	4		4	4
Викиди в атмосферу		4	4
Вода (поверхнева, підземна, морська)	4	4	4	4	4			4	4
Опади, сніговий покров	4
Скиди стічних вод		4	4					4
Вода питна				4				4
Грунт (земля)	4		4	4	4	4	4		4
Відходи (побутові, промислові, радіоактивні)		4	4
Рослинний світ					4	4	4	4
Тваринний світ					4	4
Фізичні фактории (шум, електро-магнітні поля, вібрація, тощо)				4

ЦГО - Центральна геофізична обсерваторія Мінприроди;

ДУЕ- Державне управління екології та природних ресурсів Мінприроди; МНС- Міністерство надзвичайних ситуацій; СЕС - Санепідемстанція Міністерства охорони здоров'я; ВОД - Держводгосп;

АГРО - Мінагропромполітики; ЛІС - Держкомлісгосп; ЗЕМ - Держкомзем; КОМУН - Держжитлокомунгосп.

Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин для повітря населених місцевостей (мг/м3)

Речовина	ГДК с.д	ГДК м.р	К
Тверді речовини (пил)	0,15	0,2	3,0
Двоокис сірки	0,05	0,5	1,0
Двоокис азоту	0,04	0,085	0,8
Окис азоту	0,06	0,4	1,2
Окис вуглецю	3,0	5,0	60
Аміак	0,04	0,2	0,8
Хлористий водень	0,2	0,2	4,0
Ціанистий водень	0,01	--	0,2
Окис кадмію	0,001	_	0,02
Свинець	0,0003	0,03	0,006
Сірководень	0,005	0,03	0,1
Бенз(а)пірен	0,000001	--	0,00002
Фенол	0,003	0,01	0,06
Формальдегід	0,003	0,035	0,06
Фтористий водень	0,005	0,2	0,1

ГДКс.д -- середньодобова гранично допустима концентрація забруднювача в повітрі, котра не справляє на людину опосередкованої шкідливої дії при цілодобовому вдиханні;

ГДК м.р -- максимально разова гранично допустима -- концентрація забруднювача в повітрі (населених місць), що не викликає рефлекторних реакцій в організмі людини

Показник гранично допустимого забруднення (ГДЗ) атмосферного повітря - відносний інтегральний критерій оцінки забруднення атмосферного повітря населених місць, який характеризує інтенсивність та характер сумісного діяння всієї сукупності присутніх у ньому шкідливих домішок.

ГДЗ розраховується для кожного випадку на основі визначених експериментальне та затверджених у встановленому порядку коефіцієнтів комбінованої дії (Ккд) (їх значення приводяться в додатку СанПін) за формулою (1):

ГДЗ = Ккд х 100 % (1)

Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)

Показник фактичного або прогнозного забруднення атмосферного повітря однією речовиною розраховується за формулою (2):

ПЗ = С/ ГДК х 100 % (2),

де: ПЗ - показник забруднення,

C - фактична або прогнозна концентрація конкретної речовини в мг/куб. м,

ГДК - значення гранично допустимої концентрації цієї речовини (в мг/куб. м).

Оцінка забруднення атмосферного повітря проводиться з урахуванням кратності перевищення показників забруднення (ПЗ) їх нормативного значення (ГДЗ)

Шлала оцінювання забруднення атмосферного повітря алгоритму інвентаризації викидів в атмосферу

Рівень забруднення	Ступінь небезпечності	Кратність перевищення ГДЗ	Процент* випадків перевищення ГДЗ
Допустимий	Безпечний...

Подобные документы

• Особливості екологічного та біологічного моніторингу

  Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища. Розвиток системи екологічного моніторингу. Особливості регіонального екологічного моніторингу. Проблеми глобального екологічного моніторингу. Види моніторингу.
  
  реферат [23,0 K], добавлен 17.06.2008
  

• Екологічний моніторинг і система екологічної інформації

  Поняття та порядок проведення екологічного моніторингу, його різновиди та відмінні риси, призначення та принципи діяльності, оцінка практичної ефективності. Організаційна структура державного екологічного моніторингу в Україні. Екологічне нормування.
  
  реферат [42,1 K], добавлен 17.08.2009
  

• Основи екології

  Основні методи та структура екологічних досліджень. Еволюція та склад біосфери. Джерела забруднення довкілля. Види та рівні екологічного моніторингу. Характеристика основних показників екологічного нормування. Екологічні права та обов'язки громадян.
  
  шпаргалка [177,5 K], добавлен 16.01.2010
  

• Екологічний моніторинг

  Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища. Особливості регіонального екологічного моніторингу агросфери. Система екологічного моніторингу м. Києва. Проблеми глобального екологічного моніторингу.
  
  курсовая работа [330,1 K], добавлен 10.04.2007
  

• Організаційно-правові форми екологічного контролю

  Екологічний контроль як функція державного управління природокористуванням. Контроль як гарантія ефективності механізму охорони навколишнього середовища. Цілі державної екологічної експертизи. Екологічний моніторинг, його форми і методи проведення.
  
  реферат [26,1 K], добавлен 20.04.2011
  

• Історичний аналіз створення та розвитку екологічного права в Україні

  Зародження основ екологічного права України. Механізм його формування. Роль екологічного права в здійсненні екологічної політики держави. Його місце в системі екологічних і правових наук. Специфічні риси та методи сучасного екологічного права України.
  
  курсовая работа [57,8 K], добавлен 10.10.2012
  

• Моніторинг довкілля і його роль у формуванні державної екологічної політики

  Сутність екологічного моніторингу. Суб’єкти системи моніторингу навколишнього природного середовища України та координація їх діяльності. Організація охорони навколишнього середовища в Європейському Союзі та правові основи співпраці із Україною.
  
  дипломная работа [1,5 M], добавлен 07.06.2013
  

• Система екологічної сертифікації

  Екологічна сертифікація природних ресурсів, принципи та основні функції екологічного аудиту. Форми державної звітності для обліку надходження коштів, які отримані за забруднення довкілля. Державне управління в галузі охорони навколишнього середовища.
  
  контрольная работа [25,3 K], добавлен 25.09.2010
  

• Правові форми екологічного контролю

  Виникнення і розвиток екологічного контролю, проблеми його становлення. Основні підходи до розуміння правової природи екологічного контролю, його класифікації, видів, форм. Загальна характеристика екологічного контролю як функції екологічного управління.
  
  курсовая работа [51,9 K], добавлен 17.02.2012
  

• Дослідження екологічного стану р. Либідь за методом біотестування

  Характеристика екологічного стану малих річок України. Види та джерела забруднення поверхневих вод, принципи їх охорони. Дослідження екологічного стану р. Либідь за фізико-хімічними показниками. Визначення рівня токсичності води методом біотестування.
  
  курсовая работа [971,8 K], добавлен 02.04.2014
  

• Екологічний моніторинг басейну річки Полтва

  Загальна характеристика Львівської області. Організація процедури екологічного моніторингу річки Полтва. Оцінка екологічного стану річки і характеристика основних учасників водогосподарського комплексу. Спостереження забруднень повітря і водного об'єкту.
  
  курсовая работа [254,1 K], добавлен 26.01.2012
  

• Порядок проведення екологічної експертизи

  Визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності. Організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи. Оцінка ефективності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.
  
  курсовая работа [28,2 K], добавлен 02.01.2014
  

• Організація екологічного моніторингу поверхневих вод в межах Могилів-Подільського району

  Сутність моніторингу як системи спостережень за впливом на довкілля антропогенних факторів. Характеристика особливостей екологічного, фонового та кліматичного видів моніторингу. Організація спостережень і контролю якості поверхневих вод річки Дністер.
  
  курсовая работа [780,8 K], добавлен 03.03.2012
  

• Звіт проведення експрес-аудиту екологічного менеджменту на Ладижинському заводі біо- та ферментних препаратів "Ензим"

  Основні принципи екологічної політики підприємства. Нормативно-правова база проведення екологічного аудиту. Заходи з попередження забруднення навколишнього середовища на підприємстві. Оцінка стану поверхневих вод, водоспоживання та якості стічних вод.
  
  курсовая работа [5,0 M], добавлен 03.10.2015
  

• Сутність моделі екологічного менеджменту територій

  Екологічна складова розвитку територій. Концепція екологічного менеджменту в регіональному контексті. Основні аспекти екологічного імперативу розвитку території. Обмежуючі фактори, які негативно впливають на рівень екологічної безпеки в Україні.
  
  реферат [1,2 M], добавлен 06.12.2010
  

• Екологічний моніторинг

  Розвиток системи екологічного моніторингу в Україні. Особливості регіонального моніторингу агросфери. Міжнародна геосферно-біосферна програма, її головні завдання. Вплив біогеохімічних процесів в океані на клімат. Світовий океан та глобальні кругообіги.
  
  реферат [35,3 K], добавлен 04.05.2013
  

• Негативний вплив підприємств вуглевидобувної промисловості на навколишнє середовище на прикладі Донецької області

  Недосконалість діючої системи забезпечення екологічної безпеки населення та охорони довкілля в Донецькій області. Екологічний стан компонентів навколишнього середовища. Розробка регіональної Програми проведення екологічного та радіаційного моніторингу.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 21.02.2016
  

• Організація моніторингу ґрунтів у населених пунктах Вінницької області

  Забруднення ґрунту природними та антропогенними чинниками. Шляхи покращення екологічного стану землі. Загальна характеристика і природні умови Вінницької області. Організація моніторингу ґрунтового середовища та аналіз його екологічного стану у районі.
  
  курсовая работа [3,0 M], добавлен 04.09.2019
  

• Етапи розвитку екологічного менеджменту на промислових підприємствах

  Поняття, методи та основні етапи розвитку екологічного менеджменту. Його сутність, принципи, мета та функції. Сучасний підхід підприємств до природоохоронної діяльності. Позитивний і негативний вплив промислових підприємств на стану екологічних систем.
  
  реферат [526,0 K], добавлен 04.03.2014
  

• Методологічні аспекти екологічного менеджменту

  Предмет і завдання сучасного екологічного менеджменту, його сутність, принципи і функції. Впровадження ефективних управлінських рішень, формування екологічного світогляду. Використання природних ресурсів. Системний підхід в екологічному менеджменті.
  
  контрольная работа [26,5 K], добавлен 23.12.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам