Екологічна якість бобових культур
Аналіз якості бобових культур (квасолі, сої, гороху) що вирощуються та імпортуються з Туркменістану та продаються в м. Харків. Екологічна оцінка компонентів навколишнього середовища міста. Вивчення проблем вмісту хімічних елементів в рослинній продукції.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.09.2017 |
| Размер файла | 2,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
ДИПЛОМНА РОБОТА
бакалавра
на тему: Екологічна якість бобових культур
Виконав:
студент 4 курсу, групи ДЕ-41
напряму підготовки 6.040106
Екологія, охорона навколишнього середовища
та збалансоване природокористування
Ахмедов А.А.
Керівник
ст. викл. Кривицька І.А.
Харків, 2015
ВСТУП
Важкі метали відносяться до основних забруднюючих речовин, спостереження за якими обов'язкове в усіх середовищах. Багаторічні дослідження даного питання показали, що накопичення важких металів в організмі людини здійснюється більш за все за рахунок їжі, що приводить до чисельних негативних наслідків, тому контроль якості рослинної продукції як складової раціону харчування людини, у наш час дуже актуальне питання.
У сучасному суспільстві знання про хімічний склад рослин мають велике практичне значення. Вони потрібні для контролю за мінеральною повноцінністю рослинної продукції. Заходи щодо екологічної безпеки продуктів харчування можуть бути встановлені внаслідок визначення хімічного складу рослин Рослинна продукція є незамінною у раціоні харчування людини, разом з нею небезпечні хімічні речовини потрапляють до організму людини. Важкі метали мають здатність накопичуватись у різних органах, бо дуже повільно виводяться з організму. У зв'язку цим рослинна продукція, здатна викликати кумулятивний ефект - повільне збільшення важких металів у організмі людини.
Встановлення якості овочевої продукції потребує особливого контролю, тому що є необхідною складовою раціону харчування для людини любого віку.
Мета досліджень: Аналіз якості різних видів бобових культур, що вирощуються та імпортуються з Туркменистану та продаються в торгових точках м. Харкова.
Нами були досліджені зразки різних видів зернобобових рослин, це квасоля, соя та горох, що вирощені та привезені з Туркменистану.
Об'єкт дослідження - зернобобові рослини - квасоля, соя та горох з Туркменістану. екологічний рослинний бобовий якість
Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні задачі:
- дослідження джерел забруднення м. Харкова;
- екологічна оцінка компонентів навколишнього середовища м. Харкова;
- аналіз наукових робіт щодо проблем вмісту хімічних елементів в рослинній продукції;
- аналіз хімічного складу зернобобових культур квасолі, гороху, сої, що імпортується з Туркменистану та обробка отримання даних.
Предмет дослідження: вміст важких металів у рослинній продукції .
Новизна моєї дипломної роботи це аналіз вмісту хімічних елементів у сільськогосподарській продукції, що вирощується в Туркменистані та реалізується в торговмх точках міста Харкова.
Матеріалами, для виявлення закономірностей впливу накопичення хімічних елементів у рослинах були власні дослідження. Крім того, при написанні кваліфікаційної роботи була використана значна кількість літературних джерел, а також фондові матеріали різних організацій, в тому числі статистичні матеріали обласного управління статистики в Харківській області.
РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЬ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ МІСТА ХАРКОВА
1.1 Характеристика джерел забруднення міста Харків
Харківська область одна із 24 адміністративних областей України.
Площа території Харківщини складає 31418,5 кв. км, що становить 5,2 % території України, відстань із сходу на захід - 225 км, з півночі на південь - 210 км. За цим показником регіон посідає 4 місце в країні, поступаючись лише Одеській, Дніпропетровській та Чернігівській областям.
Харків це великий промисловий центр України. Основу виробничого потенціалу складають підприємства високотехнологічних галузей: енергомашинобудування, електротехнічної промисловості, транспортного та сільськогосподарського машинобудування, приладобудування, радіоелектроніка, авіакосмічна промисловість.
Основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища на території міста Харкова є: промислові об'єкти, транспорт, тверді побутові відходи, промислові та каналізаційні стоки.
Шість підприємств міста Харків увійшли до переліку екологічно небезпечних об'єктів Харківської області. Їх перелік можна побачити у таблиці 1.1
Таблиця 1.1. Перелік екологічно небезпечних об'єктів Харківської області [6].
|
№ |
Назва екологічно небезпечного об'єкту |
Вид економічної діяльності |
Відомча належність (форма власності) |
|
|
Загальнодержавного значення |
||||
|
1. |
Комплекс біологічної очистки (КБО) “Безлюдівський” |
Прийом та біологічна очистка промислових і госпобутових стічних вод |
КП «Харківводоканал» харківська міська рада (державна) |
|
|
2. |
КБО “Диканівський”, м. Харків |
Прийом та біологічна очистка промислових і госпобутових стічних вод м. Харкова |
КП «Харківводоканал» харківська міська рада (державна) |
|
|
3. |
Управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” м. Харків |
Транспортування природного газу по магістральним газопроводам та заправка автомобільного транспорту на автоматичних газонаповнювальних компре-сорних станціях |
Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (державна) |
|
|
Місцевого значення |
||||
|
4. |
Харківський державний міжобласний спец комбінат «Радон» м. Харків |
Переробка, тимчасове зберігання та захоронення радіоактивних відходів |
ДК УкрДО “Радон” Міністерствао надзвичайних ситуацій України |
|
|
5. |
В/ч А-1569 м.Харків |
Ремонт боєтехніки |
ДП «Харківський бронетанковий ремонтній завод» (державний) |
|
|
6. |
Національний науковий центр “Харківський фізико-технічний інститут” м. Харків |
Проведення фундаментальних і приклад-них наукових досліджень, дослідно-конструкторських та проектно-технологічних робіт в галузі атомної науки і техніки. |
Національна академія наук України (державна) |
Ступінь забруднення атмосферного повітря і дальність його розповсюдження залежать від кількості забруднюючих речовин, що надходять до атмосфери, висоти труби, об'єму і температури повітря, що видаляється та властивостей шкідливих домішок.
У зв'язку з тим, що протягом останніх років значна кількість промислових об'єктів працює не на повну потужність, основним джерелом забруднення атмосферного повітря стає автотранспорт. За результатами лабораторного контролю атмосферного повітря на вулицях міста Харкова питома вага проб з перевищенням нормативів забруднюючих речовин складає 8,7 % (у 2012 році - 9,5 %) [5].
Основні забруднювачі у місті Харків є: АК «Харківобленерго», ПАТ «Харківгаз», ПАТ «Харківміськгаз», ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», ДП «ТЕЦ-2 «Есхар», Зміївська ТЕС, КП «Харківські теплові мережі»; ВАТ «Харківський котельно-механічний завод», ПП «Компанія кольорової поліграфії «Україна Юнь Чень», ВАТ «Турбоатом», ДП «Завод «Електроважмаш», ПАТ «Завод «Південкабель», ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе», ПАО «Світло шахтаря», ГНПП «Об`єднання «Комунар»; ПрАТ «Вовчанський олієекстраційний завод», ТОВ «УСП» Хлібопекарський комплекс «Кулиничівський», ПАТ «Вімм-Біль-Данн Україна», ПрАт «Філіп Морріс Україна», ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат», ПрАт «Харківський жировий комбінат», ПАТ «Харківська бісквітна фабрика», ПАТ «Харківський плитковий завод», ПАТ «Євроцемент - Україна»; ЗАТ «Харківський коксовий завод», Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти управління ДК «Укргазвидобування»; ПАТ «Харківський лакофарбовий завод «Червоний хімік», ТОВ «Слобожанський миловар», ТОВ «Амкріс», ТОВ «Хадо-технологія», ТОВ «Аромат» та ін.
Загальні викиди токсичних речовин залежать від потужності і типу двигуна, режиму його роботи, технічного стану автомобіля, швидкості руху, стану дороги, якості палива.
За даними Харківського регіонального центру з гідрометеорології, який проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харкова, індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) за 2010 рік становив - 4,81; за 2011 рік - 4,91; у 2012 році дорівнює - 4,82, у 2013 році - 4,53 [5].
Порівняно з попереднім роком збільшення викидів в атмосферу відмічалося у Харківській області на 22,2 тис. т, або на 14,6 % [5].
В табл. 1.2 приведені дані про найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міста Харків.
Таблиця 1.2 Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міста Харків [6].
|
Забруднююча речовина |
Місто |
ГДК с.д. / ГДК м.р. |
Середня концентрація / в долях ГДК |
Максимальна концентрація / в долях ГДК |
|
|
Пил |
Харків |
0,15/0,5 |
0,07/0,5 |
0,4/0,8 |
|
|
Діоксид сірки |
0,05/0,5 |
0,008/0,2 |
0,072/0,1 |
||
|
Оксид вуглецю |
3/5 |
1,6/0,5 |
5,0/1,0 |
||
|
Діоксид азоту |
0,04/0,085 |
0,02/0,3 |
0,05/0,1 |
||
|
Оксид азоту |
0,06/0,4 |
0,02/0,3 |
0,05/0,1 |
||
|
Сірководень |
-/0,008 |
0,001/0,5 |
0,006/0,8 |
||
|
Фенол |
0,003/0,01 |
0,001/0,5 |
0,008/0,8 |
||
|
Сажа |
0,05/0,15 |
0,04/0,8 |
0,51/3,4 |
||
|
Аміак |
0,04/0,2 |
0,009/0,2 |
0,2/0,2 |
||
|
Формальдегід |
0,003/0,035 |
0,003/1,0 |
0,013/0,4 |
Аналізуючи матеріали можна зробити такі висновки, що на території міста Харкова спостерігається перевищення показників середньодобового ГДК по показникам діоксиду сірки, діоксиду азоту, фенолу, сажі, аміаку та формальдегіду. Перевищення по максимально разовим ГДК - пил, діоксид азоту, сірководень, фенол, сажа, формальдегід. Інші показники у межах норми.
При згоранні в автомобільному двигуні 1 тонни палива в атмосферу викидається від 150 до 800кг шкідливих речовин. Автомобілі викидають у повітря велику кількість відпрацьованих вихлопних газів, що складаються більш ніж з 200 різних речовин. Багато з них є сильні отрути: окис вуглецю, окисли азоту, сполуки свинцю, ароматичні альдегіди, а також канцерогенні вуглеводні, наприклад, бена(а)пирени, що мають дуже високу активність і токсичність. В 1 кубометрі вихлопних газів міститься біля 0,5 мг бенз(а)пирену.
Особливо небезпечна «шкідлива зона» в радіусі 2 - 3 м від вихлопної труби автомобіля. Кількість окису вуглецю в цій зоні в десятки разів перевищує гранично допустимі цифри. Однак радіус розповсюдження вихлопних газів сягає 20 - 30 м, тому їх шкідливі компоненти насичують повітря далеко від дороги, в тому числі повітря парків і скверів. Вихлопні гази піднімаються на висоту до 15 м та потрапляють до квартир навіть верхніх поверхів [16].
На території міста Харків до стаціонарних джерел забруднення слід віднести викиди потужних промислових підприємств, особливо паливно-енергетичного комплексу, машинобудівних, коксохімічного та хімічного виробництв.
Таблиця 1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря у м. Харків
|
№ |
Підприємство-забруднювач |
Відомча принадлежність |
Валовий викид,т |
Зменшення/збільшення |
Причина зменшення/збільшення |
||
|
2013 |
2012 |
||||||
|
1. |
Зміївська ТАЕ ПАТ «Центренерго» |
Міністерство енергетики та вугільної промислово про України |
151092,289 |
12596,321 |
+25124,968 |
Збільшення вироблення електро-енергії |
|
|
2. |
ПАТ «Євроцемент-Україна» |
Акціонерні товариства відкритого типу |
449,53 |
3443,954 |
-2994,424 |
Зменшення обсягів виробницт-ва |
|
|
3. |
Філія «Теплоенергоцентраль» ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» |
Міністерство енергетики та вугільної промислово про України |
17186,314 |
11508,948 |
+5677,366 |
Збільшення обсягів виробництва |
|
|
4. |
ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» |
Міністерство енергетики та вугільної промислово про України |
762,893 |
1436,203 |
-673,31 |
Зменшення обсягів виробництва |
Основні забруднювачі атмосферного повітря: Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго», ПАТ Харківська «ТЕЦ-5», КП «Харківські теплові мережі» (ТЕЦ-3), Філія «Теплоелектроцентраль» ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія», управління магістральних газопроводів ГПУ «Шебелинкагаз-видобування», ПАТ «Євроцемент-Україна».
Сумарний вклад зазначених підприємств в забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами викидів області складає більше 90 %.
Висока щільність населення і постійна конкуренція на ринку праці роблять життя мешканців міста більш насиченим стресами, у порівнянні з мешканцями села. Крім того викликаний розвитком промисловості та транспортної системи високий рівень забруднення атморсферного повітря, поверхневих і підземних вод, грунтів в місті позначається в зміні частоти і структури загальних і специфічних патологій у міського населення, порівняно з сільським.
Зі зростанням урбанізованості зростає показник захворюваності серед населення. Харків це промислове місто, результати роботи підприємств, котрих наносить свій вплив на стан захворюванності серед населення.
Таблиця 1.4. Захворюванність населення міста Харків [23].
|
Рік |
Кількість уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань |
|||||||||
|
Всього, тис. |
У тому числі хвороби: |
|||||||||
|
новоутворення |
нервової системи |
кровообігу |
дихання |
шкіри |
кістковомьязової |
сечостатевої |
наслідки дії зовнішніх причин |
|||
|
2009 |
2167,4 |
36,1 |
71,4 |
256,3 |
751,5 |
131,9 |
106,3 |
163,9 |
3,2\ \120,9 |
|
|
2010 |
2153,4 |
36,5 |
71,2 |
237,8 |
778,5 |
128,1 |
108,0 |
159,9 |
3,2\ 114,3 |
|
|
2011 |
2153,7 |
36,7 |
67,5 |
240,5 |
786,4 |
126,8 |
106,4 |
155,1 |
3,2\ 116,1 |
|
|
2012 |
2092,2 |
36,8 |
66,2 |
232,7 |
765,0 |
122,4 |
101,7 |
153,6 |
3,6\ 104,7 |
|
|
2013 |
1957,2 |
37,9 |
62,0 |
214,9 |
702,0 |
114,4 |
93,6 |
145,3 |
3,7\ 98,5 |
У порівнянні з 2012 роком в Харківській області з дев'яти показників збільшились 2 (новоутворення та уроджені аномалії), а зменшились 7. Кожен параметр, що підвищився, має по собі тенденцію на підвищення. За п'ятирічну тенденцію з 2009 по 2013 рік збільшилась концентрація важких металів у повітрі м. Харкова (нікель, свинець, цинк, хром). А як відомо важкі метали мають властивість накоплюватися в організмі людини і сприяти розвитку важких захворювань, саме таких як новоутворення у нинішнього покоління і вроджених аномалій у майбутніх.
1.2 Геологічна будова та рельєф як фактор формування стану навколишнього середовища
Територія міста Харкова розташована в межах північного борту Дніпровсько-Донецької западини, ускладненого системою сходів. Дніпровсько-Донецька западина представляє собою південно-східну частину Східноєвропейської платформи, яка знаходиться між Українським щитом та Воронізьким кристалічним масивом, де кристалічний фундамент опущений на декілька кілометрів. Нахил тектонічної основи (з північного сходу до південного заходу) визначає напрямок та характер розповсюдження забруднюючих речовин зі стоком поверхневих та підземних вод.
Від північної частини Дніпровсько-Донецької западини південно-західний схил Воронезького кристалічного масиву відокремлюється регіональним розломом. характерною рисою південно-західного схилу Воронезького кристалічного масиву є моноклинальне залягання поверхні докембрійського кристалічного фундаменту.
Докембрійський кристалічний фундамент розбитий системою поздовжніх скидів і поперечних розломів. Він перекритий осадовими відкладами різного віку [11].
Через місто проходить осьова лінія Харківської крейдяної мульди, що представляє собою брахісинкліналь, тому потужність крейдяного шару тут досягає найбільших значень. На розмитій поверхні крейдяних відкладів залягають породи палеогенового періоду, які представлені канівською, бучацькою, київською та харківською світами, породи неогену - полтавською серією.
Найбільш розповсюдженими четвертинними відкладами є лесовидні суглинки з прошарками викопних ґрунтів, річкові (алювіальні), делювіальні, озерні осадки та інші. Вони здатні пропускати забруднюючі речовини, які попадають на поверхню ґрунту. Рухаючись вниз по профілю вони забруднюють ґрунтові води, що потім використовуються в промисловості і для питних потреб населення.
У межах Харкова тривалий час існували моря, в яких накопичувались товщі осадових порід, що поступово нівелювали глибоку западину і перетворили її в рівнину.
Прошарки піску, що зустрічаються в товщі суглинків за певних умов, що виникають в результаті природних процесів чи господарської діяльності, можуть стати колекторами для накопичення води.
Щодо екологічної оцінки гідрогеологічних умов, то особливу увагу слід звернути на те, що деякі райони м. Харкова схильні до підтоплення. У підтопленому стані знаходиться близько 3500 га забудованих територій. Найбільш небезпечними є райони Основи, Журавлівки, заводів „Будкераміка” та „Комсомолець”, греблі через Саржин яр, схилів річкової долини вздовж вул.Клочківська, Журавлівських схилів тощо.
Підтоплення ґрунтовими водами території м. Харкова є однією з причин погіршення екологічного і санітарного стану, умов експлуатації житлового фонду та комунікаційних мереж забудованих територій.
Центр міста розташований в межиріччі Лопані і Харкова. У геоморфологічному відношенні - це лівобережні тераси Лопані. Північна частина Харкова розміщується на вододільному плато цих річок. Абсолютні висоти тут сягають 205 м [26].
Західна частина міста займає межиріччя річок Уди та Лопань і являє собою тераси р. Уди. Південно-західна частина розміщена на правому березі р.Уди в межах плато і правобережних її терас.
Східна частина міста знаходиться на лівому березі річок Харків і Уди, нижче впадіння р.Лопань. Це - терасова зона, ширина якої сягає 10 км.
В заплаві р.Уди, де розміщується південна частина м.Харкова, абсолютні позначки висот не перевищують 95 м.
Таким чином, значна амплітуда висот сприяла розвитку яружно - балкової мережі. Важливим елементом рельєфу є річкові долини, які мають виражену асиметричну будову: крутий правий і терасований пологий лівий схили.
Місто Харків розташоване в межах долин річок Харків, Лопань та Уди, тому найтиповішим та самим розповсюдженим типом рельєфу тут є річкові тераси. Виділяється вісім терас різного геологічного віку.
Заплава (голоценова) з абсолютними відмітками поверхні від 90 до 110 м піднімається над руслом річок від 0,5 до 2 м, ширина від 0,5 до 2 км і більше, під час повені заливається водою. Розповсюджена в долинах всіх річок м. Харкова [20].
Друга - борова (неовюрмська) тераса розвинута в районі Новоселівки, Основи, Москалівки і, частково, Журавлівки. Абсолютна висота її досягає відмітки 110 м. Поверхня тераси нерівна, місцями з дюнами і кучугурами.
Третя - трубіжська (палеовюрмська) однолісова тераса має абсолютні відмітки поверхні 105-110 м. В межах міста користується невеликим розповсюдженням, а за висотою взагалі не відрізняється від борової тераси.
Четверта - переяславсько-Черкаська тераса виникла у другій половині четвертинного періоду й розвинута на лівобережжі річки Харків від Левади до площі Повстання і заводу ім. Малишева.
П'ята - таганська тераса сформувалася на початку четвертинного періоду та розвинута в межах вододілу річок Лопань та Харків на території від Театральної площі до центрального міського парку ім. Горького й охоплює центр міста, частину Павлового поля, Шатилівки, Холодної Гори. Висота тераси досягає 130-140 м, а ширина - 3-4 м.
Шоста - бурлуцька тераса розвинута на вододілі річок Лопань та Харків в районі від саду ім. Шевченка до Сокольників абсолютними відмітками висоти від 150 до 169 м.
Сьома - новохарківська тераса розвинута на вододілі річок Лопань та Харків на території від іподрому до Помірок і на лівобережжі річки Харків в районі залізничної станції “Лосєво” та тракторного заводу й має абсолютні відмітки висоти - 175-186 м.
Восьма - найдавніша іванківська тераса розвинута на вододілі річок Лопань та Харків на північ від Помірок й має висоту від 190 до 197 м і ширину до 5 км.
Штучні наноси на території м. Харкова користуються значним розповсюдженням, сюди відноситься засипка мілких водоймищ і навіть мілких річок, заболочених та понижених дільниць в заплавах річок, що заповнювались навесні водою. Ці пониження представляють собою залишки колишніх русел річок (“стариці”).
В місті широко практикується вирівнювання території шляхом засипки окремих дільниць будівельним та промисловим сміттям. При цьому виникають джерела забруднення, тому що засипаються найбільш понижені ділянки території, на яких відбувається підйом рівня ґрунтових вод.
У м. Харків підтоплення багатьох ділянок пов'язане з відсутністю природних дрен внаслідок засипання балок. Активність процесу підтоплення у 2012 році залишилась, у порівнянні з попередніми роками, без особливих змін. Підтопленню території сприяє збільшення орних земель, що обумовлює замулення річок, знищення лісів в басейнах, засипання балок.
Крім того, природно високі рівні ґрунтових вод мають тенденцію до підвищення через розораність схилів і заплавних ділянок, що активізує замулення річок. Активне замулювання характерно для річок Уди, Лопань, Берека, Оріль та їхніх приток. Помітний вплив на коливання рівнів ґрунтових вод чинять атмосферні опади.
Аналіз стану природно-техногенної безпеки м. Харкова - підтверджує, що зсувні процеси і підтоплення території ґрунтовими водами є найбільше шкідливими та небезпечними фізико-геологічними процесами, які загрожують безпеці життєдіяльності людей.
1.3 Кліматичні показники як фактори формування стану навколишнього середовища
Клімат м. Харкова помірно континентальній, із тривалою, але не суворою зимою, з частими відлигами, із помірно теплим, іноді жарким літом. Це зумовлено значною віддаленістю міста від океанів та великих морів.
Формується клімат у результаті взаємодії трьох основних факторів: сонячної радіації, циркуляції атмосфери та характеру підстилаючої поверхні.
Міський клімат займає проміжне положення між макроі мікрокліматом, це клімат невеликого району, на який впливає людина. Він характеризується зменшеним припливом сонячної радіації, ослабленням сили вітру та зміною його напрямку, підвищенням температури, збільшенням забрудненості в порівнянні з районами.
Значний влив на клімат міста справляє рельєф, експозиція схилів, орієнтація вулиць по відношенню до сонця, ширина вулиць та майданів, висота будівель, наявність водоймищ та річок, ступінь озеленення та т. ін.
Зміна балансу сонячної радіації на протязі року зумовлює зміну сезонів року. Кількість сонячної радіації змінюється в залежності від сезону. Можливі показники сумарної радіації при ясному небі складають 6300 МДж/м2 рік. Максимум місячних сум припадає на червень, а мінімум на грудень. Взимку висота сонця в м. Харкові складає 15-18°С, тривалість світового дня - 6-7 годин. В кінці березня висота сонця досягає 62-64°С, тривалість дня 16-17 годин
У режимі сонячної радіації, що притікає до земної поверхні, значну роль відіграє запиленість повітря в місті. Вона викликає значне послаблення важливої складової частини сонячної радіації - ультрафіолетової радіації, що має сильну біологічну дію на живі організми.
Значне послаблення сонячного сяйва взимку трапляється через істотне збільшення хмарності (повторюваність похмурого стану неба взимку - 81%, тоді як влітку вона складає 48%) [13].
Особливості циркуляції атмосфери визначаються положенням міста Харкова в західній частині Євразійського континенту, що підлягає впливу Атлантичного океану, чим зумовлюється інтенсивна зміна атмосферних процесів. Влітку над територією м. Харкова переважають процеси трансформації. Взимку - адвекції. Територія знаходиться в зоні формування континентального повітря помірних широт.
Роза вітрів змінюється протягом року. У період з січня по квітень роза повторюваності вітру зазнає незначної зміни: максимум відповідає вітрам південно-східного і східного напрямків, мінімум - вітрам північного і південного напрямків. З травня, у зв'язку з підвищенням впливу Атлантики, домінуючим є вітер західного та північно-західного напрямків.
Січень Квітень Липень Жовтень
Рис. 1.1. Роза вітрів у м. Харків за січень, квітень, липень та жовтень
Атмосферне повітря великою мірою транспортує забруднюючі речовини і в якості екологічного фактора впливає на значну частину території м. Харкова. Житлові та промислові будівлі, споруди, змінюючи швидкість і напрямок повітряних потоків, розподіляють в середині міста ці забруднюючі речовини.
Швидкість вітру також має річний хід в зв'язку з річними змінами циркуляції атмосфери. Максимальні - в червні-вересні. Таким чином, в літній період спостерігається збільшення інтенсифікації забруднення атмосферного повітря.
Таблиця 1.5. Швидкість вітру за 2013 рік у місті Харків [6].
|
Січ |
Лют |
Бер |
Квіт |
Тра |
Чер |
Лип |
Серп |
Вер |
Жов |
Лист |
Гру |
Рік |
|
|
4,3 |
4,5 |
4,6 |
4,2 |
3,7 |
3,5 |
3,3 |
3,2 |
3,5 |
3,8 |
4,1 |
4,3 |
3,9 |
На території м. Харкова опади протягом року розподіляються нерівномірно. Більшість атмосферних опадів у вигляді дощів випадає на весні та влітку (322-393 мм). Взимку опадів випадає набагато менше. За багаторічними спостереженнями, у Харкові в середньому за рік випадає 522 мм опадів. Більша їх частина (352 мм) випадає в теплий період року, з квітня по жовтень з максимумом в червні (170 мм), менша (69 мм) - в холодний період, з листопада по березень. З мінімумом в лютому (26 мм). Перевага циклонної погоди та часті опади сприяють осадженню забруднюючих речовин в ґрунти та водні об'єкти. У місті за рахунок збільшеної кількості ядер конденсації частіше, ніж в передмісті відбувається утворення конвективної хмарності. Річна кількість опадів складає 520-530 мм, сумарне випарювання з поверхні суші за рік - 470-510 мм.
Атмосферні опади (дощ, сніг) зумовлюють випадіння шкідливих часток, що потрапляли в тропосферу і перемістилися повітряними течіями, у вигляді тропосферних опадів. Також вони можуть виступати в ролі транспортного засобу для забруднюючих речовин. Одним з прикладів є кислотні дощі, які транспортують на земну поверхню сіркову та азотну кислоти [13].
У Харкові, де промислові підприємства викидають у повітря велику кількість продуктів згоряння, що є ядрами конденсації, а також водяної пари, спостерігається велике число днів з туманами, які частіше виникають в осінньо-зимовий період. Кількість днів з туманами доходить до 42 з максимумом у грудні, влітку число днів з туманами скорочується до12 з максимумом в травні-червні.
Частіше за все в Харкові тумани спостерігаються в осінньо-зимовий період. В холодний період року кількість днів з туманами доходить до 42, з максимумом у грудні (9 днів). В теплий період року (квітень - вересень) кількість днів з туманами різко скорочується й складає усього 12 днів, з мінімумом у травні та червні.
Збільшення повторюваності туманів над містом особливо в зимовий період пов'язано зі збільшенням кількості гігроскопічних домішок у повітрі. Найбільша концентрація забруднюючих речовин під час туманів спостерігається в понижених частинах міста, на заплавах річок
Таким чином, ступінь забрудненості атмосферного повітря і дальність його розповсюдження залежить від метеорологічних параметрів атмосфери (швидкості і напрямку вітру, туманів, опадів та ін.), а також від кількості шкідливих речовин, що потрапляють в атмосферу.
1.4 Поверхневі води як фактор формування стану навколишнього середовища
Харківська область розташована на вододілі двох річкових басейнів Дона (Сіверського Дінця) та Дніпра. Водні ресурси області формуються, як за рахунок атмосферних опадів (місцевий річковий стік, ґрунтова волога, підземні води), так і за рахунок зовнішнього притоку з суміжних територій (транзитні води Росії).
Поверхневі водні ресурси міста Харків представлені річками, водосховищами, ставками, струмками.
Гідрологічна мережа Харкова відноситься до басейну річки Сіверський Донець. Найкрупнішою річкою, яка протікає в межах міста, є Уди. Довжина її становить 164 км. Площа водозбору 3894 км2.
Живлення, в основному, снігове. В період весняного сніготанення, звичайно на початку березня, протягом п'яти - десяти днів рівень підіймається на 1,5-2 м, а в окремі роки на три та більше метрів над меженним рівнем. У верхів'ї пересихає до 4,5 місяців. Середня витрата води в 42 км від гирла біля 11 м3/сек. Змерзає у жовтні - січні, скресає у другій половині лютого - на початку квітня [22].
У водних об`єктах, які відносяться до басейну Сіверського Дінця, у середньому за 2012 рік спостерігалися, за наявною інформацією, підвищені середні рівні БСК5 (1,12 ГДКгп і ГДКрг), ХСК (1,55 ГДКгп), вмісту сульфатів (2,12 ГДКрг), азоту амонійного (1,33 ГДКрг), азоту нітритного (3,96 ГДКрг), заліза загального (1,57 ГДКрг), марганцю (2,07 ГДКрг), цинку (1,20 ГДКрг), свинцю (1,08 ГДКгп), нікелю (1,28 ГДКрг), нафтопродуктів (2,25 ГДКрг). Річка Уди на всій течії характеризується як надмірно забруднена.
У створі р. Уди, вище м. Харкова, смт. Пересічне спостерігалося перевищення санітарних норм господарсько-побутових нормативів по ХСК у 1,7 ГДК та БСК5 у 1,2 ГДК. Також було зафіксовано зріст середньорічних концентрацій: міді з 0,004 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3, хрому6 з 0,002 мг/дм3 до 0,003 мг/дм3 та БСК5 з 3,2 мгО2/дм3 до 3,5 мгО2/дм3 у порівнянні з минулим роком. Ці зміни прозвели до погіршеня класу якості. Кисневий режим в даному створі був задовільний. Жорсткість в середньому складала 7,1 ммоль/дм3, мінералізація склала - 616,7 мг/дм3. Клас якості води змінився з 3 «помірно-забруднена» на 4 «забруднена» [11].
Найбільшою притокою р. Уди є р. Лопань. Впадає в річку Уди зліва на 55 км від її гирла на висоті 96,1 м над рівнем моря.
В створі р. Лопань, гирло, м. Харків, кисневий режим був задовільний. Перевищення санітарних норм спостерігалося по ХСК у 3,2 рази, по азоту амонійному у 2,9 рази, по БСК5 у 2,1 рази, нафтопродуктам 1,3 рази та фосфатам 1,1 рази. Також відмічався зріст концентарцій по цим показникам, що вплинуло на зміну класу. Концентрація інших показників знаходилась в межах санітарних норм господарсько-побутових нормативів. Загальна жорсткість в створі складала 7,7 ммоль/дм3, мінералізація склала - 764,3 мг/дм3. Клас якості води змінився з 4 «забруднена» на 6 «дуже брудна».
Основною притокою Лопані є річка Харків. Вона бере початок біля с. Бондарівка Октябрьского району Білгородської області на висоті 160 м над рівнем моря, впадає в Лопань на 11-ому кілометрі від гирла, на висоті 102 м над рівнем моря. Довжина ріки 74 км, площа водозбору 1160 км2, середній нахил водної поверхні 0,74%.
У створі р.Харків, гирло, м. Харків, в цілому кисневий режим був задовільний. Спостерігалося перевищення санітарних нормативів ХСК - у 1,7 рази, по БСК5 - у 1,3 рази та нафтопродуктам - у 1,1 рази. Вміст інших показників варіював в межах ГДК. Загальна жорсткість складає 6,2 ммоль/дм3, мінералізація склала -626,9 мг/дм3. Клас якості води - 4 «забруднена».
Річка Немишля - ліва притока р. Харків, протікає зі сходу на захід і впадає в неї в районі Журавлівки. Довжина річки 25 км, площа водозабору 68 км2 [23].
Результати аналізу зразків, що були обрані з кожного створа представлені в Таблиці 1.6 [5].
Таблиця 1.6. Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об'єктів
|
Місце спостереження за якістю води |
Показники складу та властивостей |
||||||||||||
|
завислі речовини |
БСК5, мінералізація |
Сульфати, хлориди |
азот |
Нітрати та нафта |
Залізо та Мідь |
Цинк |
Хром загальний |
||||||
|
р. Уди вище м. Харків, нижче смт Пересічна |
14,2 |
1,4 |
0,7 |
1,7 |
0,2 |
1,5 |
0,1 |
2,0 |
1,4 |
3,0 |
1,4 |
3,0 |
|
|
р. Уди нижче м. Харків, с. Хорошево |
22,7 |
2,9 |
0,8 |
2,1 |
0,3 |
5,6 |
0,5 |
4,8 |
2,9 |
6,0 |
1,8 |
6,0 |
|
|
р. Уди, гирло |
23,0 |
2,4 |
0,9 |
2,0 |
0,6 |
4,76 |
0,49 |
3,5 |
2,1 |
4,25 |
1,7 |
4,25 |
|
|
р. Лопань, м. Харків, Олексіївська гребля |
11,0 |
1,36 |
0,8 |
1,8 |
0,3 |
1,01 |
0,12 |
1,75 |
1,2 |
2,25 |
1,08 |
2,25 |
|
|
р. Лопань, м. Харків, гирло |
13,6 |
1,4 |
0,7 |
1,8 |
0,2 |
1,48 |
0,12 |
2,5 |
1,35 |
3,25 |
1,26 |
3,0 |
|
|
р. Немишля, гирло |
24,8 |
1,75 |
0,7 |
2,2 |
0,5 |
2,44 |
0,13 |
3,5 |
2,65 |
4,3 |
1,63 |
4,0 |
|
|
р. Харків, м. Харків, міст на Салтівський масив |
10,2 |
1,43 |
0,6 |
1,3 |
0,2 |
0,89 |
0,09 |
2,0 |
1,28 |
2,5 |
1,23 |
2,5 |
|
|
р. Харків, м. Харків, гирло |
11,0 |
1,44 |
0,7 |
1,3 |
0,2 |
1,08 |
0,09 |
2,25 |
1,48 |
3,0 |
1,48 |
3,0 |
Під впливом гідрологічних та метеорологічних факторів відбувається переміщення забруднюючих речовин з водоймищ на прибережну територію, в атмосферу та підземні води.
Основними джерелами забруднення поверхневих вод в м. Харкові є скиди міських очисних споруд - КБО „Диканівський” та КБО „Безлюдівський”, Житлово-комунальне експлуатаційне управління Комунгосп, а також промисловість і населення.
Таблиця 1.7. Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами - забруднювачами поверхневих водних об'єктів [5].
|
Назва водокористувача - забруднювача |
2012рік |
2013рік |
|||
|
об'єм скидання зворотних вод, млн. мі |
обсяг забруд-нюючих речовин, т |
об'єм скидан-ня зво-ротних вод, млн. мі |
обсяг забруд-нюючих речовин, т |
||
|
КБО “Диканівський” КП КГ “Харківкомун-очиствод”(р. Лопань) |
152,619 |
192427,94 |
152,233 |
198978,17 |
|
|
КБО “Безлюдівський” КП КГ “Харків-комуночиствод” (р.Уди) |
62,27 |
65667,79 |
51,484 |
60770,78 |
|
|
Житлово-комунальне експлуатаційне управління, Комунгосп (р.Уди) |
0,282 |
331,82 |
0,155 |
164,1 |
До водогосподарської системи Харкова належать водосховища: Журавлівське, Новобаварське, Лозовеньківське. Їх призначення - рекреація, сільгоспводопостачання та поповнення малих річок м. Харкова, але система не працює повною мірою.
Штучні водойми розташовані в межах міста і його околиць в значній мірі регулюють радіаційний і тепловий режим поверхні та мають певний вплив на мікроклімат міста.
1.5 Ґрунти як фактор формування стану навколишнього середовища
Місто Харків знаходиться у лісостеповій зоні, але природні ґрунти, якими є чорноземи типові, чорноземи опідзолені, чорноземи глибоко та середньогумусні, чорноземи реградовані, чорноземи слабкосолонцюваті, темно-сірі опідзолені, лугові поверхневосередньота сильносолонцюваті, дерново оглеєні піщані, глинисто-піщані, сірі опідзолені, дерновослабко і середньоопідзолені, глинисто-піщані значною мірою перетворені під впливом урботехногенних процесів.
У ґрунтах міста порівняно з природними аналогами змінюється об'єм, маса та структура ґрунтових горизонтів. Збільшується вміст тонкодисперсних часток і відбувається їх інтенсивне винесення за профілем ґрунту, змінюються окислювально-відновні та лужно-кислотні умови і формуються нові геохімічні бар'єри притаманні зональним природним ґрунтам. У ґрунтах можуть зникнути окремі генетичні горизонти, проте з'являються нові в результаті насипання ґрунту. Штучні геологічні відклади потужністю до десяти метрів [14].
Здебільшого на території Харкова ґрунти представлені антропоземами. Вони успадковують зональні властивості ґрунтів. Для них відсутня вираженість генетичних горизонтів, механічний характер, характерна підвищена щільність та зменшення пористості.
Тільки незначна частина міських ґрунтів зберігає усі основні ознаки ґрунтів природних аналогів. Це ґрунти під збереженими природними рослинними асоціаціями, а також ґрунтовий покрив новозабудов, який ще в цілому не змінений антропогенною діяльністю.
Антропоземи підрозділяють на два класи: фізично і хімічно перетворених ґрунтів. Фізично перетворені ґрунти представлені ацефалоземами, стратоземами та акваземами.
Ацефалоземи виникли в результаті планувань територій, особливо в зв'язку з інженерною підготовкою площадок на схилах і рекультивацією кар'єрів, смітників тощо роботами, що здійснювались за допомогою бульдозера і скрепера. Ці ґрунти позбавлені гумусового горизонту або більшої частини ґрунтового профілю. Такі ґрунти поширені на Гончарівці, в районі Немишлі, на південному схилі Лисої гори, а також вздовж інженерних споруджень - доріг і дамб.
Стратоземи частково супроводжують масиви ацефалоземів, але в той же час формуються і незалежно. Насамперед це товща речовини різної потужності, що є сумішшю продуктів ерозії схилів, привнесеного матеріалу - сміття, пилу, відходів, будівельних залишків тощо. На відміну від анцефалоземів, стратоземи мають часто потужний гумусовий горизонт, якому притаманна нерегулярна шаруватість та плямиста неоднорідність.
Стратоагроземи формуються в таких же умовах у випадку обробки ґрунту, що в умовах міста супроводжується досить істотними перетвореннями - плануванням, внесенням великих доз добрив, що притаманна ґрунтам окраїн міста з переважаючою індивідуальною забудовою.
Акваземи - це ґрунти, що формуються внаслідок надходження матеріалу і перетворення властивостей в умовах тривалого підтоплення. Це масиви алювіальних ґрунтів у заплавах міських річок, ґрунти полів фільтрації Диканівських, Безлюдівських та відомчих очисних споруд, а також ґрунти, що локально зустрічаються в замкнутих пониженнях на піщаній терасі і лесових терасах. В умовах міста акваземи відрізняються від природних аналогів наявністю штучних горизонтів, найчастіше пов'язаних з їх використанням як локальних відвалів [14].
Хімічно перетворені ґрунти містять у профілі морфологічні трансформації, що пов`язані з впливом агресивних речовин техногенного походження. У зв'язку з цим, в них утворююься нові горизонти, що істотно змінює функції ґрунтового покриву міста в цілому. Зокрема бітумінозні ґрунти набувають функцій техногенного хімічного бар'єру, значно впливаючи на баланс вологи, режим обміну повітря і тип середовища (зміна аеробного та анаеробного середовищ). Ці ґрунти широко розповсюджені під асфальтовим покриттям вулиць, тротуарів, подвірь, у місцях зливу вуглеводнів тощо.
Внаслідок великої кількості промислових підприємств на території м. Харкова виникла гостра проблема забруднення ґрунтів важкими металами. Важкі метали є пріоритетними забруднювачами міського середовища. Ґрунтовий покрив міста утворює активний фон, котрий модифікує забруднення залежно від ландшафтно-геохімічних властивостей. Відсутність поширеної системи моніторингу ґрунтів не дає можливості повною мірою оцінити їх стан та рівень забруднення. Сучасний стан використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування.
1.6 Рослинність та тваринний світ як фактор формування стану навколишнього середовища
В умовах інтенсивної урбанізації та індустріалізації в Харкові, як і в інших містах світу, здійснюються процеси як зміни природних, так і появи нових, характерних лише для міських екосистем, рослинних угруповань. Порушення умов зростання, пов'язане з господарською та побутовою діяльністю населення міста, призводить до постійної зміни фітоценозів на певній території, що веде, в свою чергу, до створення сукцесійного ряду.
Значного антропогенного впливу зазнали також рослинний та тваринний світ. Це виявляється насамперед у видовому складі та різноманітності рослинного світу. Рослинність м. Харкова є азональною, тобто не характерною для лісостепової зони, в якій знаходиться місто .
Біля жилих будівель вирощують фруктові дерева та чагарники - з дерев: вишню, черешню, сливу, грушу, яблуню, шовковицю, абрикосу; з чагарників: малину, барбарис, аґрус.
Вздовж доріг висаджують значною мірою тополі пірамідальні, чорні, звичайні, чагарники здебільшого знищуються [14].
Особливе місце у формуванні фітоценозів Харкова займають угруповання рудеральних рослин. Вони пристосовані до збагачених та незбагачених девастованих місцезростань, до яких належать пустирі, звалища, залізничні насипи, будівельні майданчики, свіжонасипані ґрунти, промислові відвали та ін. Типовими для Харкова є пижмо-полинові, пажитницево-подорожникові та подорожникові-гірчакові асоціації. Рудеральні угруповання саду ім. Шевченка, парку ім. Горького, Лісопарку, а також угруповання садових ділянок представлені асоціаціями підмаренниково-кропивовою, лопуха справжнього, кропиво-яглицевою, а в вологіших місцезростаннях - собачокропиво-лопуховою.
Що стосується лісових фітоценозів (сільвоценозів), то можна сказати, що природні (корінні) ліси збереглися лише у Лісопарку, Журавлівському гідропарку (заплавні ліси) та парку ім. Горького. Типовими для цих територій є горобина, липа, тополя чорна та звичайна, клен гостролистий, ясенелистий, акація біла та жовта, береза, осика, верба, черемха, дуб. Всі міські парки відмічені високим ступенем рекреаційного навантаження через підвищену засміченість та будівельну діяльність. Це призводить до появи і існування паралельно з лісовими фітоценозами угруповань рудеральних рослин.
Зразками природних пратоценозів (лучних фітоценозів) Харкова можуть служити Основ'янський лугопарк та частина території Олексіївського гідропарку. Але в умовах антропогенного впливу (поява стихійних звалищ, яка призводить до зміни ґрунтових умов) лучні фітоценози в результаті інтенсифікації сукцесійних процесів замінюються угрупованнями рудеральних рослин. Лучні фітоценози Харкова представлені асоціацією пажитниці подорожникової, пажитниці багаторічної, подорожника великого, тонконога однорічного, гірчака звичайного, кульбаби лікарської, костриці лучної, лисохвоста колінчастого, щавелю та рослин родини чередові.
В місті можна спостерігати величезне різноманіття захворювань дерев.
а) хвороби, зумовлені впливом метеорологічних факторів (вітер, блискавки, низькі чи високі температури);
б) хвороби, зумовлені несприятливими ґрунтовими умовами;
в) хвороби, що виникають під впливом антропогенних факторів (накопичення викидів промислових підприємств та транспортних засобів, забруднення ґрунтів вздовж автомобільних шляхів, механічні пошкодження).
Фауна Харкова є дуже різноманітною через паралельне існування природних (корінних) біотопів з біотопами антропогенного походження. Найбільший інтерес представляють види, які мешкають на території житлової забудови та на звалищах, тому що саме вони є розповсюджувачами інфекційних хвороб, таких як енцефаліт, чума, малярія, менінгіт, сказ та ін. та впливають на санітарно-гігієнічні умови міста [5].
Фауна житлової забудови поділяється на фауну будівель та фауну прилеглих територій (смітники, двори, стадіони). До фауни будівель міста треба віднести паразитів людини та домашніх тварин, мешканців домашнього пилу, що представлені різними видами кліщів, домашніх павуків, двокрилих (кімнатні мухи, оводи, комарі (в тому числі, малярійні)), рудий тарган. Особливе місце посідає фауна підвалів. Тут більш-менш сталі температура повітря і відносна вологість, освітлення, а головне, достатньо корму. Тому нерідко тут утворюються трофічні ланцюги з кількома ланками, які включають близько 13 видів павуків, мокриць, багатоніжок, ногохвісток, домового цвіркуна, жужелиць; поширені слимаки, які є шкідниками продовольчих запасів; з ссавців - щур і домова миша. В прилеглих до будівель місцях мешкають різноманітні птахи: голуб сизий, горлиця, горобець домовий, грак, сорока та інші. Основним джерелом харчування їх є смітники та звалища. Головною проблемою міста є поширення чисельності бездомних котів та собак, які є носіями небезпечних інфекційних захворювань, серед яких перше місце займає сказ. Однією з найбільш гострих проблем охорони тваринного світу є їх використання і відтворення. Основними причинами незадовільного стану відтворення та збереження рибних ресурсів у водоймах міста та його околиць є невпорядковане використання, порушення гідрологічного режиму, зарегульованість річок, низька ефективність меліоративних заходів. Важливою особливістю стану рослинного та тваринного світу є те, що на зміну природних умов флори та фауни приходять штучно насаджені людиною рослинні культури, а також практично повністю зникають дикі тварини, на місце яких приходять тварини-носії інфекційних хвороб, недоглянуті бездомні кішки, собаки тощо.
1.7 Ландшафтні умови як інтегральний фактор формування стану навколишнього середовища
В ландшафтному відношенні територія міста Харкова належить до лісостепової зони Лівобережної України.
Харків як система взаємопов'язаних різноманітних міських ландшафтів сформувався в умовах зміни природних екосистем в процесі будівництва та функціонування міста. В першу чергу важливе значення займає роль кліматичних умов та рельєфу місцевості на структуру забудови, а отже й на характер розподілення в межах міського середовища забруднюючих речовин, які в процесі взаємодії природних потоків енергії та речовини з промисловими відвалами, звалищами, викидами тощо, формують природно-техногенні кругообіги речовини та енергії. Історично відомо, що Харків почав забудовуватися з низьких терас та заплав річок Харків та Лопань, це зумовило формування ядер локального забруднення ґрунтового покриву та ґрунтових вод, а самі річки перетворилися у природну систему очищення міського середовища.
Густа забудова центральної частини міста викликала застої забрудненого повітря у зв'язку з частими інверсіями і штильовими погодами, які стали частими особливо завдяки з розвитком автотранспорту, що змусило авторів проекту реконструкції центральної частини міста, що обговорювався наприкінці 80-х років, розпочати реалізацію ряду архітектурно-планувальних реконструкцій, націлених на створення ажурної конструкції міста.
На основі природних ґрунтів сформувались антропогенно перетворені грунти. Такі ґрунти підрозділяють на антропогенно поверхнево-перетворені (АПП) - це агроземи ріллі і антропогенно-глибинно перетворені (АГП) - антропоземи. Природні системи під впливом людської діяльності в своїй більшості змінилися, відбулася трансформація компонентів природного ландшафту в міський. Сучасний міський ландшафт знаходиться в стані еволюційного розвитку та зміни. Причинами таких змін можуть бути цілеспрямовані чи необдумані людські дії, естетичні зміни в результаті розвитку міста [14].
Через те, що місто Харків є особою системою антропогенних та природних ландшафтів, класифікація міських ландшафтів є специфічною. Основним законом формування підкласу міських ландшафтів є особливість функціонального значення тієї чи іншої зони міста. Тобто можна розрізнити такі підкласи міських ландшафтів:
· селітебний
· промисловий
· зелені насадження
· транспортний
В свою чергу, ландшафти кожного підкласу поділяються на типи. Підставою для виділення типу є те, що він формується на перехрещенні підкласу міського ландшафту та природного територіального комплексу (ПТК) відповідного рангу (місцевості, урочища). Типи ландшафту поділяються на роди - вони відображають більш дрібну, ніж на рівні підкласів, спеціалізацію й призначення антропогенних міських ландшафтів. Нарешті, вид ландшафту - таксономічна одиниця території, яку можна вважати первинною ячейкою таксономії
Досдідивши карту з геренального плану місту Харкова ми виділяємо такі ряди таксономічних одиниць ландшафту:
1. Селітебний:
а) індивідуальної забудови (Нова Баварія, Журавлівські схили, Немишля, Велика Данилівка, Основа і т. ін.);
б) капітальної забудови (Салтівка, Олексіївка, Рогань, Холодна Гора, Сокольники, Павлове поле і т. ін.).
2. Промисловий та транспортний:
а) енергетичний (виробничі майданчики ТЕЦ-3, ТЕЦ-5, Харківських теплових мереж і т.д.);
б) машинобудівний (виробничі майданчики Харківського тракторного заводу, Харківського заводу тракторних самохідних шасі, Заводу ім. Малишева, виробничого об'єднання “Турбоатом”, Харківського електромеханічного заводу, заводу “Електоважмаш” і т. ін.);
в) хімічний (виробничі майданчики Заводу хімреактивів, заводу “Харпластмас”, лакофарбового заводу “Червоний хімік”, хіміко-фармацевтичного заводу “Червона зірка”, автогенного заводу і т. ін.);
г) будівельної промисловості (виробничі майданчики цеглових заводів, Заводу будматеріалів, Плиткового завод, цементного заводу і т. ін.);
д) легкої промисловості (виробничі майданчики бавовняних та трикотажних комбінатів, швейних фабрик, взуттєвих фабрик та виробничих об'єднань і т.д.);
а) залізничний магістральний (Південна залізнична дорога);
б) залізничний місцевий (залізничні зони південної та південно-західної частин міста зі станціями “Балашовка”, “Диканівка”, “Левада”, “Лосєво”, Дитяча залізниця, трамвай і т.д.);
в) автомобільний магістральний (Білгородське шосе, Московський проспект, Симферопольське шосе, проспект Постишева, Полтавський шлях, вулиця Клочківська, вулиця Шевченка, вулиця Академіка Павлова та ін.);
г) автомобільний внутріміський (вулиця Героїв Праці, проспект Маршала Жукова, вулиця Пушкінська, вулиця Отакара Яроша і т.д.);
д) автомобільний стоянково-парковий (автостоянка біля Салтівського ринку, біля станції метро “Барабашова” і т. ін.).
3. Зелені насадження:
а) сади, ягідники (садові ділянки на Салтовці, в Рогані, в Новоселівці, Новій Баварії і т. ін.);
б) теплиці (Салтівка).
в) лісопаркового поясу (Лісопарк);
г) загальнодоступні (міські сквери, Сад ім. Шевченка, Гідропарк, Основ'янський лугопарк, парк Артема і т.д.);
д) обмеженого користування (санітарно-захисні зони навколо територій промислових підприємств (Харківські теплові мережі, “Турбоатом”, Завод ім. Малишева і т. ін.));
є) спеціального користування (кладовища);
ж) пустирі, що не використовуються (пустирі в районі проспекту 50-річчя СРСР, на Північній Салтовці, в Основі і т. ін.).
4. Гідрологічна мережа
а) річки обласного значення (Харків, Уди, Лопань)
б) водосховища
в) місця рекреації (фонтани)
г) джерела питної води
Визначення ландшафтної неоднорідності на основі аналізу ландшафтної карти міста Харків. Для цього необхідно обчислити площу, яку займає кожна ландшафтна одиниця.(Рисунок 1.1)
Вона буде складатися із суми площ окремих ділянок певного типу, розповсюджених по всій території, що виражається у відсотках. Таким чином, показник ландшафтної неоднорідності(F) обчислюється за формулою:
(1.1)
де і - площа кожної ділянки, яку займає певний ПТК(ПАК);
Sзаг - загальна площа території міста Харків.
Отриманні дані були наступними: Загальна площа Харкова - 28697,6 км2; Селітебна зона має розмір 16476,3 км2; Промислова та транспортна - 4946,2 км2; Зона зелених насаджень - 6139,2 км2; Гідрологічна мережа - 1135,9 км2.
Рис. 1.1. Ландшафтна диференціація міста Харків
Аналіз отриманих даних дає можливість дати загальну оцінку ландшафтної стійкості до антропогенних навантажень кожної зони окремо.
Загальна оцінка виглядає таким чином, що показник гідрологічної мережі є найменшим (3,9 %), отже вона є найбільш уразливою до шкідливих антропогенних чинників; показник промислової и транспортної зони наступний по уразливості(17,2%); показник зеленої зони має 21,4%, а зона промисловості і транспорту 54,4%. Це вказує на те, що найменш уразливою безперечно є зона промисловості та транспорту.
В умовах міста структура міського середовища визначається не лише (і навіть не стільки) таксономічним положенням даної територіальної одиниці в ряді собі подібних, скільки взаємним положенням одиниць незалежно від їхнього рангу (сусідством, позицією). Це можна пояснити на прикладі двох однотипних ділянок, що знаходяться у типологічно однакових умовах - наприклад, на заплаві однієї з міських річок. Одна частина цієї заплави знаходиться під крутим правим схилом долини (наприклад, у підніжжя Лисої Гори), а інша - поруч з низькою терасою (Лугопарк). Ці типологічно однакові ділянки знаходяться в абсолютно різних позиціях: перша приймає поверхневий та внутришньоґрунтовий стік з просторого схилу й дуже навантажений забрудненнями, друга - існує ніби сама по собі, відчуваючи вплив лише атмосферних випадінь та стоку паводкових вод [7].
Природні та штучні об'єкти утворюють добрі умови для організації відпочинку городян, а також сприяють збереженню деяких рідкісних видів флори та фауни.
Рослинність змінюється під впливом господарської діяльност...
Подобные документы
Екологічна безпека - стан навколишнього середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я. Екологічна безпека регулюється Законом "Про охорону навколишнього природного середовища".
реферат [12,9 K], добавлен 18.01.2009Хімічний, бактеріологічний и технологічний аналіз води. Методика визначення показників її якості. Стан і використання водних ресурсів Херсонської області. Екологічна оцінка якості питної води і характеристика стану систем водопостачання та водовідведення.
курсовая работа [430,5 K], добавлен 14.05.2012Теоретичні і методологічні основи охорони природи. Оцінка антропогенного впливу на довкілля та проблеми екологічної безпеки. Особливості забезпечення рівноваги в природі, шляхи поліпшення якості довкілля та оптимізація використання природних ресурсів.
контрольная работа [26,0 K], добавлен 19.10.2012Поняття та суть соціоекосистеми, особливості її екологічних ризиків. Екологічні проблеми забруднення навколишнього середовища, основні причини незадовільної якості води. Характеристика екологічної системи, комплекс її властивостей і розробка структури.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 02.02.2010Вплив джерел забруднень на екологічний стан природних компонентів та якість рослинної продукції. Поверхневі води, ґрунти, рослинність, тваринний світ та ландшафтні умови як фактори формування навколишнього середовища. Дослідження хімічного складу ґрунтів.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 07.10.2015Аналіз та оцінка екологічної ситуації в Києві очима його мешканців. Визначення їх відношення до проблеми забруднення навколишнього середовища при проведенні соціологічного опитування. Внесення пропозицій респондентами про шляхи виходу з екологічної кризи.
практическая работа [16,4 K], добавлен 06.09.2010Вплив джерел забруднень на екологічний стан природних компонентів Гадяцького р-ну Полтавської обл. Екологія та охорона природних територіальних та антропогенних комплексів як показників екологічного стану. Вміст хімічних елементів у рослинній продукції.
дипломная работа [412,3 K], добавлен 28.10.2011Визначення екологічної оцінки стану ропи Куяльницького лиману, що забезпечує якість та безпечність лікувальних процедур. Аналіз фізико-хімічного складу. Рекомендації щодо покращення екологічного стану. Розрахунок коефіцієнтів кореляції між металами.
дипломная работа [685,3 K], добавлен 20.09.2009Географічні, кліматичні та гідрологічні умови, рельєф, геологічна будова території. Використання земельних та водних ресурсів. Стан атмосферного повітря в басейні ріки. Екологічна оцінка стану гідрографічної мережі р. Турія. Оцінка якості річної води.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 23.05.2019Смислове значення понять: "охорона природи", "охорона навколишнього середовища", "природокористування" та "екологічна безпека". Природоохоронна діяльність у Росії. Здійснення міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього середовища.
реферат [22,0 K], добавлен 21.04.2011Фітоіндикація як наукова екологічна проблема та біоіндикацiя. Фітоіндикація: iсторiя розвитку, діагностичні характеристики, підходи. Адаптація рослин до умов техногеннозабрудненого середовища. Криптоіндифікаційна оцінка середовища, ліхеноіндикація.
курсовая работа [57,7 K], добавлен 25.09.2010Аналіз закономірностей накопичення важких металів у ґрунтах та рослинній продукції в залежності від стійкості природних компонентів та ступеню забруднення території. Огляд стійкості ґрунтів міста Маріуполя та його околиць, ступеню забруднення території.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 15.03.2012Характеристика сучасного хімічного складу природних вод з точки зору оцінки їх якості. Аналіз домішок і сполук важких металів у природних водах. Фактори формування якості води, оцінка шкідливих характеристик забруднювачів, екологічні критерії якості.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 04.11.2011Аспекти взаємодії в системі людина – природне середовище. Основні причини виникнення екологічної кризи. Наслідки забруднення навколишнього середовища токсичними речовинами. Фактори, методи та витоки забруднення гідросфери, літосфери та атмосфери.
реферат [336,1 K], добавлен 13.12.2013Негативні наслідки інтенсифікації та глобалізації впливу людини на природне середовище. Сучасна екологічна ситуація. Екологічна проблема в сучасній енергетиці. Проблема екології, як негативна соціальна реальність. Екологічна свідомість й екологічна етика.
реферат [81,2 K], добавлен 19.07.2010Стан навколишнього природного середовища у Полтавській області. Причини зменшення вмісту гумусу в ґрунтах області. Руйнування берегів Кременчуцького водосховища внаслідок водної абразії як головне проблемне питання в області. Класи шкідливих речовин.
реферат [16,7 K], добавлен 07.12.2009Антропогенез як забруднення навколишнього середовища внаслідок людської діяльності. Екологічна ситуація на планеті, основні джерела забруднення навколишнього середовища, гідросфери, атмосфери, літосфери, проблема радіоактивного забруднення біосфери.
реферат [23,7 K], добавлен 04.09.2009Закони України "Про екологічну експертизу", "Про охорону навколишнього середовища". Позовна заява про визнання висновку державної екологічної експертизи недійсним. Аналіз та оцінка можливого впливу діяльності на навколишнє середовище.
реферат [16,3 K], добавлен 16.04.2007Екологічна оцінка природних умов басейну річки Устя. Фізико-географічна характеристика басейну. Кліматичні умови. Характеристика грунтового покриву в басейні річки Устя. Гідрологічні характеристики річки. Рекомендації по покращенню екологічного стану.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 27.09.2008Аналіз моніторингу навколишнього середовища (ґрунтів та рослинної продукції), який проводив Хмельницький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції. Фактори накопичення та міграції радіонуклідів в ґрунті.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 22.12.2010
