Останніми роками обрано підхід просторової концентрації бюджетних і приватних інвестицій, щоб у стислі терміни досягти помітного ефекту в оновленні саме центральної частини міста. Це вимушено, оскільки наявних фінансових можливостей міста бракує для одночасного проведення потрібних заходів з модернізації на більших територіях.

V. Діагностика стану здоров'я Львова. У містах виникають проблемні ситуації, причини яких не завжди очевидні й вимагають побудови причин - но-наслідкових зв'язків і методів детермінованої логіки. Ставиться запитання: "Чому виникла така ситуація?" (причини), а в протилежному напрямі - "що породила дана причина?" (наслідки). Відповідно до правил побудови причинно-наслід - кових зв'язків здійснимо класифікацію основних проблем і відхилень від здорового міста на прикладі Львова, простежимо причинно-наслідкові зв'язки між характеристиками простору, проблемами в здоров'ї міста, 'їх причинами й наслідками.

1. Транспортні проблеми, що погіршують стан "здоров'я" міста. До причин слід віднести особливості геометричного функціонального та вимірів умов Львова, зокрема, складену структуру й недоліки розпланування міста (радіально-кільцева з недорозвинутістю кілець). Це обумовлює скерованість транспорту в центральну частину та його перерозподіл вузькими вулицями історичного центру міста. Невідповідність кількісних показників та якісних характеристик транспортної мережі й інфраструктури обумовлюють транспортну проблему в його центральній частині. Транспортна проблема тісно пов'язана з існуючою системою громадського транспорту (нераціональна організація переміщення людей). У місті недостатньо розвинуті системи громадського транспорту високої потужності перевезення пасажирів. Складена "мозаїчна" функціональна структура міста підкреслює доцільність перевезень мікроавтобусами, але не створено ефективних зв'язків між основними центрами притягання пасажирів транспортом із високою здатністю перевезення. Мікроавтобуси стають основними транспортними засобами, що перевантажують вулиці міста та ускладнюють рух. Конфлікт і дисбаланс зв'язків міста з оточенням є іншою важливою причиною транспортної проблеми міста. Кільцева дорога Львова перевантажена і не справляється з навантаженнями, а зв'язок міста з регіональними й державними магістралями неефективний.

Наслідками причин є погіршення екологічної ситуації в місті (транспорт і його неефективність виступають головним джерелом забруднення середовища), зростає число дорожньо-транспортних випадків і погіршується безпека переміщення в місті, відбувається стихійне парку - вання автомобілів у непристосованих місцях, що погіршує естетичний стан міського простору.

2. Проблема деградованих територій серед - мість. У період капіталізму навколо частини середньовіччя, ренесансу чи бароко в 'їх безпосередньому сусідстві створилась нова міська тканина значно складнішої просторової структури - сформувалось середмістя. На сьогодні ці території є реліктом цього періоду розвитку Львова, що відіграє важливу роль у структурі простору й має свої індивідуальні ознаки. Території середмістя включають найбільшу кількість проблем, з якими стикається місто. їх можна поділити на функціональні (витіснення житла, проблеми комунікацій), суспільні (невпорядкованість громадського простору, конфлікт між громадським і приватним) та культурні (втрата історичної цінності, скерована на економічні інтереси діяльність).

Львів був значним промисловим центром Західного регіону України в радянський період. У пострадянський період відбулася зміна економічної структури міста й міського господарства, практично зруйнована традиційна радянська економіка, розвиток нових галузей здійснюється повільно. У місті залишилися значні промислові території та об'єкти, що деградовані й потребують переосвоєння, "повернення до життя" (ревіталізації) в нових умовах. Переосвоєння цих територій не має системного характеру і не враховує всіх площин і взаємодій цього процесу - соціальної, економічної, історичної.

Як наслідок несистемної політики з ревіталіза - ції деградованих територій зростає просторовий хаос у місті, погіршуються умови зі станом соціальної інфраструктури. Ліквідація місць праці породжує ріст безробіття, збільшується функціональна сегрегація, підвищується роль приватних інвесторів і зменшується роль міських служб, які повинні визначати напрями перебудови се - редмість. Усе це негативно впливає на міське здоров'я.

3. Проблема реконструкції й збереження історичної забудови. Нове будівництво у Львові ведеться шляхом несистемного ущільнення забудови уже сформованих районів історичної й серединної частин міста, немає "виходу" на нові території, 'їх комплексну інженерну підготовку й розвиток ефективних транспортних зв'язків з іншими частинами міста. Висока історична цінність міста формує ряд проблем і вимог до поверховості й архітектури житлових будинків у межах, прилеглих до охоронних зон історичного центру міста. Відмічається погіршення стану історико - архітектурної спадщини й несистемність заходів із охорони, переінвестування в нове будівництво в охоронних зонах, недооцінка потенціалу наявної історичної спадщини, нераціональність розподілу ресурсів на розвиток окремих зон міста; неузгодженість діяльності в часі, високий рівень ризиків для інвестора. Втрати композиційної цілісності міського простору й збереження ідентичності міста викликані: нераціональним підходом до реконструкції об'єктів і зон, нехтуванням традицій; необґрунтованістю містобудівних рішень щодо перспектив розвитку; неврахуванням локальних особливостей просторових систем; умов щільності населення і функцій. Проблема проявляється передусім у порушенні масштабів нового будівництва.

Слід підкреслити необґрунтованість пропозицій з реконструкції та збереження історичної забудови в умовах обмежених матеріальних ресурсів на ці заходи. Центральним поняттям в обґрунтуваннях є "оцінка пам'ятки", визначення не лише її грошової (економічної), а й соціальної та національної вартості. Причиною варто визнати застарілість методик оцінки пам'яток в Україні - у методі затрат вводяться коригуючі показники на історичну, стильову й іншу вартості об'єкта, що не впливає на загальну вартість, яка завжди занижена й визначає відповідне відношення влади та інвесторів до об'єкта. Наслідками такої діяльності стає погіршення атрактивності міського середовища, а надмірна комерціалізація історичного центру обумовлює соціальні напруження.

4. Неузгодженість відносин міст і оточення. Над - компактність просторової структури міста, брак територіальних ресурсів внутрі міста, відсутність комплексно підготовлених ділянок для забудови виводить на особливе місце питання оптимізації відносин міста з прилеглими територіями. В межах даних територіальних ресурсів місто не може ефективно виконувати свої функції та відповідати ролі регіонального центру Західного регіону України. Останніми роками в Україні розгорнулась дискусія про метрополії, але досі не обґрунтовано ні системи планування, ні правових умов вирішення цієї задачі. Питання метрополізації пов'язується з системами управління містами, розширенням автономії органів місцевого самоврядування. Ми знаходимось на початковій стадії формування сучасної системи самоврядування.

Проблема відносин міста з оточенням - не лише розпорошене приміське будівництво без технічної й соціальної інфраструктур, вона багато - гранніша й характеризується як територіальними особливостями, так і причинами соціально-економічних та інших відносин і взаємодій. Зокрема: необґрунтованість пріоритетів розвитку міста, неузгодженість у часі розвитку планувальних структур міста й оточення, неефективне використання транзитного потенціалу, конфліктність і дисбаланс зв'язків міста, необґрунтованість містобудівних рішень щодо перспектив розвитку, неврахування динаміки чисельності населення, недоліки в забезпеченні запитів приїжджих.

Наслідками такої ситуації є погіршення умов для інвестування, зменшення ефективності використання міських територій та приміських земель, руйнування складеної системи розселення, загострення соціальних конфліктів на приміських територіях. Адекватність цілей і засобів, достатність і узгодженість взаємодій визначає імперативи змін відносин міста з оточенням, переведення 'їх на ринкові відносини та пошуки нових форм соціальної підтримки й співпраці.

5. Проблеми забезпечення житлом соціально незахищених верств населення. Поява інвесторів на комерційну нерухомість для оренди чи продажу не покращила умови доступності житла і послуг для окремих суспільних груп. Причини і неузгодженість попиту й пропозицій, неоперативне надходження на ринок послуг і нерухомості міста інформації про потреби людей, складне структурне співвідношення житла різних типів, відсутність єдиної бази даних про нерухомість (ринком управляють різні пріоритети та потреби) - усе це ускладнює проблему розбудови со - ціально-орієнтованого житла й соціально-орі - єнтованих рішень. Причини цієї проблеми, що впливає на здоров'я міста, зосереджені також у конфлікті інтересів і високому рівні ризиків для потенційних інвесторів, неадекватності цілей і засобів міста, недостатній орієнтованості рішень на функціональні потреби людей, необґрунтованості пріоритетів розвитку. Основною тут слід виділити низьку ефективність влади в цьому питанні, тобто осіб, які приймають рішення. Наслідки: зростання кількості бездомних, погіршення соціальної атмосфери та агресивності окремих груп міської спільноти. Місто володіє потенціалом для вирішення цієї соціально важливої складової здорового міста за умови ефективного задіяння ринкових і адміністративних важелів.

6. Неефективність систем переробки відходів і застарілість інженерної інфраструктури. Проблема має системний характер, на її виникнення й загострення вплинули: неефективність діяльності та корумпованість міських влад у її вирішенні; конфлікт інтересів потенційних інвесторів, влади та місцевих мешканців; неефективний моніторинг процесів у місті, у т. ч. екологічних; зміна соціально-економічних відносин міста з прилеглими територіями тощо. Причини конфлікту також у: часовому неузгодженні інвестицій у будівництво й витрат на підготовку території, 'їх довгостроковим характером, що слабо відображається в інвестиційних обґрунтуваннях; відсутності науково обґрунтованих відрахувань на розвиток інфраструктури; необґрунтованості містобудівних рішень щодо експлуатації міського середовища в перспективних документах розвитку міста.

Наслідки ситуації мають безпосередній вплив на характеристики здоров'я міста пов'язані з застарілістю інженерної інфраструктури, відставання розвитку якої веде до ускладнення інших проблем, зокрема транспортної й екологічної.

7. Екологічні проблеми йдуть від порушень у забудові та невпорядкованих транспортних навантажень, змінності умов і вичерпності ресурсів (зокрема територіальних); нераціонального використання природних особливостей і ресурсів міста; неконтрольованого зростання антропогенного впливу на природні комплекси; неадекватної оцінки наявного потенціалу в обґрунтуванні рішень; необґрунтованості масштабів містобудівних і архітектурних об'єктів; низького рівня утилізації й переробки відходів. Так, розміщення історичного центру Львова в улоговині та високі транспортні навантаження на цю частину міста обумовлюють потребу ефективної системи провітрювання центральної частини. Природним "каналом" провітрювання служила незабудована долина річки Полтва. Сьогодні з порушенням усіх вимог і обмежень цей простір міста забудовується, в т. ч. ви - сокоповерховими будинками, створюючи таким чином перешкоди для руху повітряних мас і провітрювання Львівської улоговини.

Наслідки: озеленення в містах втрачає екологічну, культуротворчу й соціальну функції, а також естетичні якості, погіршується стан повітря.

8. Проблеми гуманізації забудови радянського періоду. Різке збільшення обсягів житлового будівництва у цей період пов'язувалось із деградацією історичного середовища, монотонністю забудови, появою специфічних типів соціальної патології, втратою ознак індивідуальності та культурної ідентичності. Причини зосереджені у: невідповідному рівні задоволення потреб мешканців; низькому рівні якісних стандартів компонентів міського середовища, фізичного та морального старіння нерухомості й інфраструктури; неконтрольованій зміні умов життєдіяльності; недостатності адаптаційних характеристик простору (висока транзитність внутріквартальних просторів, низька якість озеленення й благоустрою, відсутність облаштованих місць для відпочинку і спорту тощо). Це викликає погіршення ситуації в просторі, ідентифікації людей з місцем проживання, небажання участі в творенні середовища та зв'язків із громадським життям, естетичних та культурних ефектів, інтимності простору.

9. Проблема якості громадських просторів загальноміського призначення. Громадський простір міста розділено на: загальноміського центру, рекреаційний, комунікаційний, нових торгових центрів та громадських просторів нових житлових районів. Кожен із них має свої особливості й специфіку проблемних ситуацій. Проте виділяються спільні причини конфліктів і невідповідностей, зокрема: не досягнуто рівня функціональної достатності (ділової, побутової, культурної); низька якість транспортного сполучення; неврахування особливостей простору міста; нераціональний розподіл ресурсів на розвиток окремих зон, нераціональна організація переміщень людей. Особливо гостро постає проблема розширення загальноміських функцій центру, створення нового ділового й адміністративно-офісного центру міста.

Наслідки цієї проблеми пов'язані з погіршенням соціальних комунікацій для різних груп населення, зменшенням активності мешканців та якості інвестицій у місто, зниженням упорядкованості простору.

Усі означені невідповідності обумовлені особливостями просторової ситуації в місті. До причин, які мають прояв на здоров'я міста, віднесемо також:

низьку ефективність управління містом та володіння методами системного аналізу й обґрунтування рішень;

неврахування зміни умов у сучасному циклі життя міста;

неадекватність цілей і засобів, неузгодженість взаємодій та інтересів, корупцію;

порушення законодавства й нормативів;

нестабільність умов для інвестування;

недостатній рівень перспективної активності мешканців і адаптаційних характеристик простору;

негнучкість проектних матеріалів, що створює проблеми визначення територій під різні функції, обґрунтування механізмів, які сприяють перео - своєнню територій та ефективності забудови;

незбалансованість потреб ринку, інвестиційних можливостей і ресурсів;

недотримання вимог містобудівної документації (генеральні плани розвитку міст перестали бути основою збалансованого розвитку);

низька поінформованість міських мешканців стосовно тенденцій просторового й соціально - економічного розвитку територіальної громади.

Характеристика обґрунтованих вимірів, аналіз 'їх взаємодій та причинно-наслідковий аналіз проблем дозволили оцінити просторову ситуацію у Львові. Доцільно здійснити систематизацію хвороб міста й причин 'їх виникнення:

ті, що обумовлені особливостями історії, місце - розташування, природно-ландшафтних умов, складеного розпланування та функціональної структури;

висока компактність простору міста знижує інвестиційні можливості із-за відсутності значних ділянок, вільних від забудови, та інших негативних наслідків. Місто виникло в одних умовах, а сьогоднішні процеси розвитку не відповідають умовам минулого (змінність умов у життєвому циклі людини та міста; вичерпність ресурсів);

відставання розвитку соціальної інфраструктури, що виникло в радянський період, і особливо загострилась стосовно некомерційних об'єктів в умовах повернення до ринкових відносин розвитку міста.

фізичне й моральне старіння матеріального фонду міста - будинків, споруд та інфраструктури. Як правило, вирішення цієї групи проблем вимагає великих коштів і потребує професійного втручання в існуючий стан;

трансформації останніх десятиліть в Україні пов'язуються з корупцією, зловживаннями й злочинним розкраданням власності, пов'язаних із містобудуванням і землегосподарюванням, зубожінням більшої частини суспільства, створення "оазів" багатства й загострення міських соціальних напружень. Усе це погіршує здоров'я міста;

надмірне втручання в історичну забудову; несистемне ущільнення районів багатоповерхової забудови, що призводить до руйнування існуючих зв'язків, у т. ч. транспортних, погіршення умов проживання, загострення проблем каналізування та водовідведення, створення загроз для інженерної інфраструктури в цілому; зловживання і погані звички мешканців і приїжджих;

неефективність фінансового забезпечення функціонування та розвитку міст. Можна виокремити такі складові цієї проблеми: недовіра до банків; очікування подорожчання ресурсів; зубожіння населення.

Можна стверджувати, що причини проблем зі здоров'ям міст обумовлюються неузгодженістю процесів у містах і 'їх взаємодій, саме вони є джерелом виникнення й ускладнення проблемних ситуацій. Відсутність системного підходу до організації й розвитку міст, необґрунтованість проектних рішень і змін, коли вирішення якоїсь причини ускладнює існуючі або творить нові проблеми. Таким чином, причинно-наслідковий аналіз підтверджує, що міста не є самодостатніми й самостійними в соціально-економічній і містобудівній політиці, значна 'їх частина обумовлена зовнішніми чинниками. Але саме людина - мешканець, інвестор, проектант, управлінець, служить джерелом і каталізатором міських проблем.

VI. Вимоги до прогнозування розвитку здоров'я міст та обґрунтування соціально-економічних і містобудівних рішень. Загальна схема включає алгоритм:

ідентифікація конфліктних процесів у містах;

обґрунтування показників та 'їх визначення;

причинно-наслідковий аналіз проблемних ситуацій;

комплексна оцінка стану здоров'я (причин і наслідків);

обґрунтування містобудівних вимог оздоровлення міст;

деталізація як розробка конкретних рекомендацій "лікування".

Визначення кожного показника, обґрунтованого нами для аналізу здоров'я міст, включає свої методи. З усієї множини доцільно використати методи: вимірювання; аналізу (експертні, кількісні); визначення пріоритетів; порівняння (встановлені показники порівнювати з нормативними); перевірки на прикладах (аналогах); синтезу.

Рішення з розвитку здорових міст обумовлюються вимогою ефективного розподілу матеріальних ресурсів, енергії та інформації, які можуть бути виражені у грошовому еквіваленті. Історія та культура як вартість, що опирається на багатовікові традиції, є складовими здоров'я й потенціалу розвитку. Збереження, охорона та використання спадщини є іншою важливою вимогою розвитку здорового міста. Рівність між різними поколіннями та внутрі поколінь на використання ресурсів виступає особливою вимогою до виваженого використання невідновлюваних ресурсів. Пріоритетом міської політики визначено вимогу покращення якості життя в містах. Сьогодні багато мешканців визнає погіршення якості життя, що пов'язано з суспільними й середовищними умовами (забруднення, неефективний транспорт, безробіття, бідність, збільшення захворювань, суспільні конфлікти, криміногенність). Важливою є вимога, що будь-яке "лікування" міських хвороб, не скероване на духовний розвиток мешканців, призводить до деградації й неефективності рішень.

Вимога холістичного підходу в розвитку міст-як намагання забезпечити гідні умови проживання і послуг усім мешканцям, передбачає підхід до міста як цілісності. Здоров'я пов'язане з організацією, яка для міст означає зменшення ентропії. Оскільки місто - складна ергатична система (система з поведінкою), важливо етапи аналізу - діагностування - прогнозування розвитку розглядати з урахуванням здатності до самоорганізації. Слід відмовитися від бажання повного керування ситуацією зі здоров'я міста. Об'єктивно складені ситуації в дрібному можуть працювати проти, але в головному - на здоров'я мешканців і міста.

Висновки