Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відокремлений підрозділ

Національного університету біоресурсів і природокористування України

«Боярський коледж екології і природних ресурсів»

Відділення агроекології та економіки

Циклова комісія еколого-природничих та сільськогосподарських дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Охорона навколишнього середовища»

на тему: «Охорона та раціональне використання природних ресурсів Львівської області на прикладі «Теплоелектростанції»

м. Добротвір»

Студентки 4 курсу Е-15 групи

напряму підготовки 6.040106

спеціальності 5.04010602

Головіної Анни Олексіївни

Керівник:

викладач Н.М. Манішевська

м. Боярка - 2019 рік



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Адміністративно-територіальний поділ

1.2 Природно-кліматичні умови

1.3 Демографічна ситуація

1.4 Економічно-соціальний розвиток

РОЗДІЛ ІІ. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОБЛАСТІ

2.1 Водні ресурси

2.2 Характеристика ґрунтів

2.3 Лісові ресурси та природно-заповідний фонд

2.4 Сировино-мінеральний та рекреаційні ресурси

2.5 Рослинний і тваринний світ

РОЗДІЛ ІІІ. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В РЕГІОНІ ТА СТАН ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

3.1 Характеристика екологічної ситуації регіону

3.2 Стан повітряного середовища та джерело його забруднення

3.3 Стан водних об'єктів, джерела його забруднення

3.4 Стан ґрунту та джерела його забруднення

3.5 Радіаційна ситуація в регіоні

3.6 Відходи

3.7 Зберігання гудронних залишків

3.8 Розвиток основних галузей народного господарства, їх вплив на навколишнє середовище

РОЗДІЛ IV. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА В РЕГІОНІ

РОЗДІЛ V. РОЗРАХУНОК ЗБОРІВ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

екологічний середовище галузь господарство львівська



ВСТУП

Актуальність теми дослідження Процвітання економічного становища нашої країни залежить від чистоти навколишнього середовища та факторів, які негативно впливають та порушують його. Важливою функцією є захист довкілля шляхом державного регулювання.

Охорона навколишнього середовища являє собою форму відносин між суспільством і природою. Вона здійснюється різними засобами: економічними, правовими, науково-технічними, санітарно-гігієнічними, біологічними та іншими.

Обмеженість природних ресурсів супроводжує суперництво за їх використання, тобто конкуренцію між альтернативними цілями використання ресурсів. Масштаби розвитку й розміщення продуктивних сил, насамперед виробництв залежать від стану й забезпеченості природними ресурсами.

Раціональне природокористування означає розробку та здійснення концепції і конкретних заходів щодо раціонального використання і відтворення природних ресурсів, гармонічну взаємодію суспільства і природи, людини і навколишнього природного середовища.

Кожного року все ціннішого значення набуває охорона фауни, флори, водних, земельних ресурсів, ландшафтів, винятково важливих природних територій та об'єктів, збільшується їх функція в житті біосфери та суспільства. Передусім, цінні природні території та об'єкти є базою екологічної мережі, формування якої спрямоване на забезпечення екологічної рівноваги регіонів та України в цілому.

Мета роботи: теоретично і практично довести необхідність вивчення потенціалу Львівської області. Детальний аналіз проблем і перспектив державної екологічної політики України. Визначення перспектив її здійснення на національному, регіональному, місцевому та об'єктному рівнях. Визначити кількісний та якісний стан природних ресурсів області, антропогенні впливи на них та шляхи подолання екологічної кризи, якщо вона існує.

Для досягнення поставленої мети слід вирішити такі завдання:

1. Ознайомитися з науково-методичною літературою.

2. Надати загальну характеристику Львівської області.

3. Охарактеризувати забезпеченість Львівської області природними ресурсами.

4. Розглянути екологічний стан та стан природних ресурсів.

5. Встановити діючу екологічну політику та визначити заходи які здійснюються збереження та охорони навколишнього природного середовища.

6. Обрахувати збори за забруднення навколишнього середовища.

Предмет вивчення: охорона та раціональне використання природних ресурсів Львівської області.

Об'єкт дослідження: мінеральні, земельні, водні та рекреаційні ресурси, добувна галузь промисловості, енергетика країни в цілому. Велика увага приділяється теоретичним і практичним методам оцінки природних ресурсів.

Структура курсової роботи: курсова робота вміщає у собі вступ, п'ять розділів, висновок, використану літературу та додатки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості наукового використання результатів спостережень, створення актуальних напрямків для підвищення ефективності довкілля, його складових, а також покращення їх стану та охорона.



РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Адміністративно-територіальний поділ

Львівська область -- адміністративно-територіальна одиниця на західній частині України. Є однією з трьох областей історично-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського Євро регіону. Львівська область складає 3,6 % території України, а саме 21,831 тис. км². Вона займає південно-східну територію Східно-Європейської рівнини та західний масив макросхилу Українських Карпат. У адміністративно-територіальних межах Львівщина

Утворена 4 грудня 1939 року після анексії Західної України Радянським Союзом за Пактом Молотова -- Ріббентропа.

Львівщина на заході межує з Республікою Польща, напівночі - з Волинською, на північному сході - з Рівненською, на сході - з Тернопільською, на південному сході - з Івано-Франківською, на півдні - з Закарпатською областями.

Територію області поділяють на п'ять природних районів - гірські Карпати на півдні, до них прилягає Передкарпатська височина, Подільська височина (плато) - в центральній частині, Мале Полісся і Волинська височина - на півночі.

Найвищими точками території є г. Пікуй (1405 м) на межі з Закарпатською областю та г. Камула (471 м) в рівнинній частині.

Через територію Львівщини проходить Головний Європейський вододіл. В області беруть початок Дністер та Західний Буг. Всього у Львівській області нараховується 4 водних басейни: р. Західний Буг, р. Сян, р. Дністер та р. Дніпро, у які впадають понад 8950 річок загальною протяжністю 16343 км. Найбільша кількість річок (відповідно 5838 та 3213) належить до басейнів р. Дністра та р. Західного Бугу [14].

Лісові масиви зосереджені в Карпатах, а також в західній та північній частині Львівщини. Переважають сосна, бук, дуб, ялина, граб, менше поширені береза, вільха.

Область багата на корисні копалини: кам'яне вугілля, природній газ, нафту, сірку, торф, озокерит, кухонну та калійну сіль, сировину для виробництва цементу, вапняки і сланці, мергель, будівельні та вогнетривкі глини тощо. Особливим багатством Галицької землі є великі запаси лікувальних мінеральних вод, на базі яких діють курорти.

1.2 Природно-кліматичні умови

Львівська область займає місце у смузі помірно-континентального (на переході від морського до континентального) клімату, має сприятливі помірно-континентальні умови для розвитку сільського та рекреаційного господарства. Середня температура січня складає ?5 °C, липня від +19 °C. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.

За даними Львівського регіонального центру з гідрометеорології, протягом січня - червня 2018 року кількість опадів у Львові становила 256,9 мм. Метеорологічна станція м. Львова (таблиця 1.1.) [7].

Таблиця 1.1.

Кількість опадів Львівської області

		Кількість опадів, мм		+\-2018р
Місяць	2014	2015	2016	2017	2018	до
						2017р.
Січень	64,4	47,1	50,1	24,1	17,1	-7,0
Лютий	33,1	18,2	39,1	46,3	50,3	+4,0
Березень	40,2	54,1	34,2	35,3	46,1	+10,8
Квітень	49,3	34,5	64,4	44,8	21,5	-23,3
Травень	140,0	87,7	64,7	76,7	49,4	-27,3
Червень	76,0	46,8	112,6	29,7	154,2	+124,5
разом	403,0	288,4	365,1	256,9	338,6	+81,7

Додаткові впливи на формування кліматичних показників має рельєф -- низька рівнинна поверхня сприяє швидкому проходженню повітряних мас, а підвищена -- (височини і гори) створює бар'єрний ефект. У межах області найдійовішим бар'єром для проходження повітряних мас є Карпати. Вони майже не пропускають вітрів з півночі і північного заходу, спрямовуючи їх вздовж Карпат -- до південного сходу, а вітри з південного сходу -- до північного заходу.

1.3 Демографічна ситуація

Львівська область налічує близько 2550.2 тис. осіб: 60.7%(1548.1 тис.) складає міське населення, 39.3% (1002.1 тис.) - сільське. На 1 км² припадає 115.9 тис. осіб. Динаміка кількості населення (тис. осіб) та його щільність зображена на рис1.1

Рисунок.1.1.Динаміка чисельності населення

Середня гіпотетична тривалість життя нарощує 65.01 років для чоловіків та 76.51 для жінок (у 1991--1992 році -- 65.98 та 75.3 відповідно). Середній вік населення збільшився у порівнянні з 1989 більш ніж на 3 роки і склав 36.1 для чоловіків та 40.8 для жінок [3].

Національний склад населення: Українці -- 2471.0 тис.(94,8%); Росіяни -- 92.6 тис.(3.6%); Поляки -- 18,9 тис.(0,7%); Євреї -- 5,4 тис.(0,2%); Білоруси -- 2,2 тис.(0,1%).

Перевищення кількості померлих над кількістю народжених, що спостерігається з 90-х років минулого століття, зумовило процес природного скорочення населення.

Рівень народжуваності продовжує знижуватись - у 2017 році він становив 99 немовлят на 10 тис. наявного населення області, що на 8 дітей менше порівняно з 2016.

Рівень смертності залишився на рівні попереднього року і становив 127 осіб на 10 тис. населення області. Серед причин смерті переважають хвороби системи кровообігу, новоутворення та зовнішні причини захворюваності та смерті.

Порівняно з 2017 роком кількість шлюбів збільшилась на 3,3%, проте відносно 1990 року зменшилась на третину. Зростає середній вік тих, хто реєструє шлюб. Міграційні процеси мають суттєвий вплив на трудовий потенціал області та структуру населення [12].

1.4 Економічно-соціальний розвиток

У Львівський економічній зоні виділяються три райони:

1. Спеціалізація Центрального району -- машинобудування, легка і харчова, хімічна промисловість, посилене сільське господарство приміського виду. Район багатий на трудові ресурси.

Тут перебуває третя частка міських поселень області. Розвинена маятникова міграція в сторону Львова. Її інтенсивною зоною (Миколаїв - Рудки - Городок - Новояворівськ - Жовква - Кам'янка-Бузька - Красне) визначають границі Львівського промислового і соціально-економічного вузла. Ядро вузла -- Львів -- багатофункціональний соціально-економічний центр загальноукраїнського і регіонального значення [4].

Дуже розвинені електронно-, приладо-, верстате-, автобусобудівна і легка промисловість. Львів -- великий вузол будівництва і транспорту, регіональний і загальноукраїнський науковий центр, великий центр підготовки кадрів високої кваліфікації, центр міжнародного туризму. Основні проблеми розвитку цього вузла: транспортна, водопостачання, міжгалузевого і внутрішньо-обласного кооперування підприємств, виносу екологічно шкідливих підприємств за межі міста.

2. Південний район -- другий за важливістю у територіально-функціональній конструкції господарського комплексу області. Спеціалізація району -- нафто-, газовидобувна і переробна промисловість, лісо-виробничий комплекс, м'ясо-молочне тваринництво з льонарством, санаторно-курортне господарство.

Район роз'єднаний на дві контрастні в природному і господарському відношенні частини - передгірську, в якій зосереджена вирішальна маса його господарства, і гірську. В районі чітко виділяються економічна композиційна вісь по лінії Стрий - Дрогобич - Самбір. В центрі його формується заплутаний і двоїстий Дрогобицько-Бориславський економічний вузол на чолі з ядром -- Дрогобичем (у його складі також Борислав, Трускавець, Східниця) [13].

У вузлі розвинена, видобувна промисловість (нафта, калійна сіль) та новітні галузі обробної індустрії, що ґрунтується здебільшого на імпортній сировині (машинобудування, виробництво нетканих матеріалів). Основні соціально-економічні проблематичні питання Південного району:

· більш повне і комплексне застосування локальної сировини і паливно-енергетичної бази, приміром наступне втягування в обіг бальнеологічних ресурсів Трускавця, Східниці і Моршина;

· інтенсифікація сільського господарства методом меліорації поверхнево-оглеєних і опідзолених ґрунтів;

· розв'язування «точних» взаємовідношень промисловості і санаторно-курортного господарства у Дрогобицько-Бориславському вузлі;

· освоєння гірського простору під сферу відпочинку;

· охорона довкілля у зв'язку з розвитком видобувної і хімічної промисловості.

3. Північний район -- найменший у територіально-функціональній будові. В ньому розвинена електроенергетична, кам'яновугільна і хімічна промисловість, сільське господарство м'ясо-молочного напрямку з посівами цукрового буряку і зернових.

Ключовим природним багатством району є кам'яне вугілля, торф, чорноземні ґрунти. На їх основі удосконалюється паливно-енергетична промисловість і агропромисловий комплекс У зв'язку з необхідністю більш повної зайнятості жіночої робочої сили розвиваються галузі легкої і хімічної промисловості.

Головні соціально-економічні проблеми району:

· спорудження сучасних шахт на західній частині басейну, трансформування структури господарства машинобудування та легкої промисловості у зв'язку з постійним виробленням запасів кам'яного вугілля;

· економічна активізація дрібних міських поселень (Белз, Угнів, Великі Мости) на заході і півдні району;

· охорона навколишнього середовища у зв'язку з розвитком вугільної і хімічної галузі;

· точніше комплексне використання місцевих мінерально-сировинних ресурсів будівельних матеріалів (глина, пісок, цементна сировина, аргеліти) [15].



РОЗДІЛ ІІ. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОБЛАСТІ

2.1 Водні ресурси

Поверхня території Львівської області пронизана густою сіткою річок. Відповідно до класифікації розрізняють великі, середні, малі річки. Великі річки - дві:

- р. Дністер - довжина 1352 км (в межах області - 207 км), площа водозбору - 72100 км² ( в області - 11420 км² ), кількість населених пунктів вздовж берегової смуги - 25;

- р. Буг - 831 км (в межах області - 195 км), площа водозбору - 73470км² (в області - 6075 км² ), кількість населених пунктів вздовж берегової смуги - 19.

Середні річки - п'ять: -р. Стрий - довжина 232 км, площа водозбору - 3060 км² , кількість населених пунктів вздовж берегової смуги - 21; -р. Серет - 248 км (в області - 5 км), площа водозбору - 3900 км², кількість населених пунктів вздовж берегової смуги - 1; -р. Сян - 447 км (в межах області - 56 км), площа водозбору - 16800 км² (в області 2500 км² ), кількість населених пунктів вздовж берегової смуги - немає;-р. Іква - 155 км (в межах області - 17 км), площа водозбору - 2250 км² (в межах області - 100 км²), кількість населених пунктів вздовж берегової смуги - 4; -р. Стир - 494 км (в межах області - 91 км), площа водозбору - 3130 км² (в межах області - 1840км²), кількість населених пунктів вздовж берегової смуги - 8.

Малі річки: 235 загальною протяжністю 4732 км.

За кількісними показниками щодо ставків Львівщина займає четверте місце в Україні. На 1 км ² її території припадає 0,5 га водної поверхні ставків, тоді як у сусідніх областях цей показник становить 0,12-0,20 га на 1 км ² [2].

Ставки дають можливість зарегулювати додатково майже 100 м ³ /рік води на одного жителя області. Інвентаризацією, проведеною Львівським облводгоспом і встановлено, що в області налічується 2095 ставків.

Об'єм води, що акумулюється у ставках області, становить: у басейні р. Дністер - 76,4 млн. м³ , у басейні р. Західний Буг - 23,6 млн. м³ , у басейні р. Стир - 13,6 млн. м³ , у басейні р. Сян - 99,1 млн. м ³. Ставки області використовуються для технічного та питного водопостачання, риборозведення, зволоження осушуваних земель. Найбільше ставків знаходиться в басейнах річок Дністер, Сян та Західний Буг [16].

Важливою проблемою стану водних ресурсів області є забруднення водотоків побутовими стоками промислових підприємств. Результати здійснення заходів державного контролю за станом водних ресурсів свідчать про те, що, незважаючи на спад виробництва та припинення роботи багатьох підприємств, не спостерігається істотного покращання якості стічних вод та зменшення скиду неочищених або недостатньо очищених стічних вод. Це передусім пов'язано з погіршенням технічного стану діючих очисних споруд і несвоєчасним їх ремонтом та реконструкцією через відсутність коштів.

2.2 Характеристика ґрунтів

Земельний фонд області нараховує 2183,1 тис.га, з яких 1290,736 тис.га (59,1%) зайнято сільськогосподарськими угіддями, з них 805,7 тис.га - рілля, 0,7 тис.га - перелоги, 23 тис.га - багаторічні насадження, 445,5 тис.га - сінокоси та пасовища. Третину території області - 694,7 тис.га (31,8%) займають ліси та лісовкриті площі).

Спостереження за якістю ґрунтів сільськогосподарського призначення у Львівській області здійснює Львівська філія Державної установи «Держгрунтохорона». Львівською філією ДУ «Держґрунтохорона» у 2017 році виконано агрохімічну паспортизацію сільськогосподарських земель в трьох районах області: Мостиському та Перемишлянському та Пустомитівському районах [9].

Реакція ґрунтового розчину - важливий показник родючості ґрунтів, який істотно впливає на ріст і розвиток рослин та активність мікробіологічних хімічних, біохімічних процесів. Від реакції ґрунту значною мірою залежить засвоєння рослинами поживних речовин ґрунту і добрив, мінералізація органічної речовини, ефективність внесених добрив, урожайність сільськогосподарських культур та його якість.

Основною причиною підкислення ґрунтового розчину є відсутність заходів з хімічної меліорації земель та вирощування рослинницької продукції виключно за рахунок поживних речовин мінеральних добрив. Крім того, більшість ґрунтів Львівщини за своїм складом і властивостями на генетичному рівні схильні до підкислення.

Площа обстежених ґрунтів нарощує 15,593 тис. га. Із обстежених 15,593 тис. га орних земель 10,438 тис. га (66,9 %) є кислими (рН сол.?5,5). З дуже сильнокислою та сильнокислою реакцією ґрунтового розчину виявлено 0,1677 тис.га (1,1%), середньокислою - 3,772 тис.га (24,2%), слабокислою - 5,012 тис. га (32,1%). Близьку до нейтральної реакції ґрунтового розчину мають ґрунти на площі 2,085 тис. га (13,4%), нейтральну - на площі 2,7394 тис.га (17,6%),рис. 2.1.

За вмістом гумусу переважають площі з середнім (2,1-3,0 %) ступенем забезпечення 7,709 тис. га. За вмістом сполук азоту, що лужно-гідролізуються, найбільшу площу займають ґрунти з низьким ступенем забезпечення (76,8 %), рухомих сполук фосфору - низьким (76,8 %), рухомих сполук калію - середнім (22,1 %) та підвищеним (26,5 %) [6].

Вміст рухомих форм солей важких металів в проаналізованих ґрунтових пробах не перевищує ГДК. Щільність забруднення обстежених сільськогосподарських угідь радіонуклідами цезію-137 є однорідною і знаходиться в межах до 1,0 Кі/кмІ, перевищень допустимих рівнів не виявлено в жодному із зразків.

Рисунок 2.1. Ґрунтовий покрив Львівщини

2.3 Лісові ресурси та природно-заповідний фонд

Лісові ресурси відіграють провідну роль у формуванні природно-рекреаційного потенціалу області, мають важливу екологічну, клімато-утворюючу, економічну і соціальну функції [12].

Львівська область належить до числа найбільш лісистих регіонів України, ліси займають 31,8% її території.

Станом на 01.01.2017 р. загальна площа земель лісового фонду становить 694,4 тис.га, з яких вкрита лісовою рослинністю 629,1 тис.га.

Лісовий фонд Львівської області закріплений за значною кількістю постійних лісокористувачів. Ведення лісового господарства здійснюють лісогосподарські підприємства на площі 694,7 тисяч гектарів. Підприємствам Держлісагентства надано у постійне користування ліси загальною площею 478,0 га або 68,8%, підприємствам Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» Львівської обласної ради - 21,1%, Міноборони України - 6,8%, іншим організаціям - 4,1%. Ліси та інші лісом вкриті площі на землях запасу та землях, не наданих у власність та постійне користування [3].

Завдяки багаторічній праці фахівців у сфері заповідної справи на території області функціонує 358 об'єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 158,129 тис. га, що складає 7,2 % від площі території області. Для покращення адміністрування заповідними територіями створено та працюють 11 природоохоронних установ зі спеціальними адміністраціями, а саме: природний заповідник «Розточчя», національний природний парк «Сколівські Бескиди», Яворівський національний природний парк, національний природний парк «Північне Поділля», ботанічний сад Львівського національного університету ім. І.Франка, ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України та інші.

З них у підпорядкуванні:

- Міністерству екології та природних ресурсів України - 2 (Яворівський національний природний парк, національний природний парк «Північне Поділля»);

- Державній агенції лісових ресурсів України - 1 (національний природ-ний парк «Сколівські Бескиди»);

- Міністерству освіти України - 4 (природний заповідник «Розточчя», 3 ботанічні сади);

- органам місцевого самоврядування - 4 (регіональний ландшафтний парк «Знесіння», регіональний ландшафтний парк «Верхньодністровські Бески-ди», регіональний ландшафтний парк «Надсянський», регіональний ландшафт-ний парк «Равське Розточчя») [1].

У 2017 році з ініціативи Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації фонд поповнився ще одним об'єктом природно-заповідного фонду. Львівською обласною радою за поданням Львівської обласної державної адміністрації прийнято рішення про створення - пам'ятки природи місцевого значення "Гора Кузяріна". (Золочівський р-н, площа 4,0га).

2.4 Сировинно-мінеральний та рекреаційні ресурси

За наявністю рекреаційних ресурсів Львівська область займає одне з провідній місць в державі. Природні рекреаційні ресурси Львівщини представлені лікувальними мінеральними водами, лікувальними грязями, озокеритом, кліматичними, водними, лісовими. Частка природно-рекреаційного потенціалу Львівщини у сумарному природно-ресурсному потенціалі України складає 5.377%. Серед карпатських областей за сумарним потенціалом природних рекреаційних ресурсів вона поступається лише Закарпаттю (7,036%о). 9 структурі рекреаційних ресурсів області 70% припадає на ресурси відпочинку і туризму і 30% - на ресурси санаторно-курортного лікування. У сумарному природно-ресурсному потенціалі Львівської області природні рекреаційні ресурси становлять 14, 3%, що значно вище відповідного показника по Україні (9,5%) [1].

Природний рекреаційний потенціал області є досить великий, проте використовується він далеко неефективно. Особливо це стосується бальнеологічних ресурсів, які навіть в Трускавці використовуються на 50 %, в інших курортах - на 2-10%. Лікувальні мінеральні води інших родовищ в кращому випадку використовуються для розливу (Солуки, Олеська, Надбужанська та інші) [6].

В Україні виявлено великі поклади паливних ресурсів. Серед них провідне місце належить кам'яному та бурому вугіллю, промислові запаси якого становлять 45,8 млрд т. Основні поклади кам'яного вугілля зосереджені в Донецькому (98%) та Львівсько-Волинському (2%) басейнах.

Передкарпатський нафтогазоносний регіон знаходиться на південному заході України в межах Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей. Це один з найдавніших центрів нафтовидобутку. Примітивне (колодязне) видобування нафти тут відоме з XVII ст., промислове -- з другої половини XIX ст. Нафта і газ залягають на глибинах 150-3000 м.

Найбільшими нафтовими родовищами є Битків-Бабчинське, Долинське, Орів-Уличнянське, газові -- Дашавське, Калуське, Рудківське, Опарське, Більче-Волицьке та ін.

Промислові запаси природного горючого газу через тривалість і великі обсяги видобутку в роки перебування України в складі СРСР на Передкарпатті практично вже вичерпані. Для розвідки нових родовищ потрібні значні кошти.

2.5 Рослинний і тваринний світ

Сучасний рослинний покрив області сильно змінений лісогосподарською та сільськогосподарською діяльністю людини: ліси, що займали більшу частину території, на всіх більш-менш придатних для сільсько-господарського обробітку поверхнях поступово вирубувались і замінялись орними угіддями, а в горах -- лісопосадками деревних видів, що відзначаються швидким ростом і прямоствольністю (смерека). У зв'язку з цим можна твердити, що сучасний рослинний покрив в значній мірі не відповідає умовам природного саморозвитку. Лише на невеликих площах збереглися природні (умовно) ліси, а степова рослинність -- на дуже обмежених ділянках.

Флора Львівщини сформована з елементів:

· північних (бореальних) -- звідки «прийшли» представники хвойних тайгових лісів (смерека європейська, сосна звичайна, брусниця, квасениця);

· середньоєвропейських -- з представниками широколистих лісів: дуба звичайного і скельного, граба, бука звичайного, явора; з хвойних: ялиці білої, а також багатьох трав'яних видів;

· південних степових (понтичних): ковила, типчак, тонконіг та ін.;

· гірських (монтанних) -- сланкі форми вільхи, сосни, рододендрони [8].

Видовий склад представників тваринного світу у межах Львівської області досить різноманітний, бо для цього існують природні передумови і господарське сприяння. Разом з цим зберігається загальна тенденція до скорочення популяцій, їх вимушеної міграції або зникнення через надмірні природо перетворювальні діяння: масове осушення заболочених територій, інтенсивні лісорозробки, будівництво гребель та ставків, хімізацію сільського господарства, застосування швидкохідної техніки для сінокосіння, оранки, вприскування і т.д.

Фауна області налічує 340 видів, у тому числі ссавців - 75%, гніздових птахів - 199, плазунів - 8, земноводних - 15, риб - 47. В гірських районах водяться бурий ведмідь, рись, лисиця, вовк, свиня дика, косуля європейська , олень карпатський, білка карпатська, нічний гостровуха; з птахів - глухар карпатський, дятел трипалий, шишкарі.

В рівнинних районах трапляється заєць сірий, лисиця звичайна, білка, косуля, свиня дика, тхір степовий, полівки, їжак, ховрахи, кріт; з птахів - горлиця звичайна, канюк, сич хатній, перепел, галка, ворона, дятли, лелеки, жайворонки та інші. Акліматизовано зубра, ондатру, нутрію [12].



РОЗДІЛ ІІІ. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В РЕГІОНІ ТА СТАН ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

3.1 Характеристика екологічної ситуації регіону

У Львівській області спостереження за об'єктами кризового моніторингу довкілля проводить департамент з питань цивільного захисту Львівської обласної державної адміністрації.

За шість місяців (з 1 січня до 30 червня) 2018 року на території області виникло:

3 надзвичайні ситуації:

- 1- техногенного характеру: загибель, 3-х осіб, в результаті отруєння чадним газом у м. Львові , вул. Сигнівка, 46 а;

- 1 - природного: отруєння 1 особи, в результаті споживання неякісних продуктів харчування;

- 1 - техногенного характеру, загибель 5-ти осіб внаслідок дорожньо - транспортної пригоди поблизу с. Вербляни Буського району [14].

139 некласифікованих подій:

- 114 техногенного характеру, з них: 113 - виявлення застарілих боєприпасів часів II Світової війни, 1 - пожежа у житловому будинку;

- 25 соціально - політичного характеру (повідомлення про замінування).

Найбільш некласифікованих подій виникло:

- м. Львів - 38 подій (13 техногенного характеру - виявлення застарілих боєприпасів, 25 соціально-політичного характеру - повідомлення про замінування);

- Золочівський район - 25 подій (техногенного характеру - виявлення застарілих боєприпасів);

- Городоцький район - 18 подій (техногенного характеру - виявлення застарілих боєприпасів);

- Сокальський район - 13 подій (техногенного характеру - виявлення застарілих боєприпасів);

- Пустомитівський район - 10 подій (техногенного характеру - виявлення застарілих боєприпасів).

Дотримання правил пожежної безпеки в екосистемах області.

За період 1 січня до 30 червня 2018 року на території 20 районів та 9 міст обласного значення зафіксовано 415 випадків пожеж в екосистемах загальною площею - 247,2709 га, у тому числі сухої трави, чагарника - 160,2903 га, торфу - 77,5238 га, лісових культур - 4,82 га, лісової підстілки - 1,332 га, пшениці на корені - 0,0 га, стерні - 0,0 га. Сміттєзвалища - 3,3048 га.

На ліквідацію пожеж в екосистемах залучалися підрозділи Головного управління ДСНС у Львівській області, сили цивільного захисту районів та міст обласного значення [17].

Вжитими організаційними та інженерно-технічними заходами виникнення надзвичайних ситуацій в екосистемах області не допущено.

У 2018 році, з початку пожежонебезпечного періоду, за порушення природоохоронного законодавства затримано та притягнуто до адміністративної відповідальності 151 особу та накладено штрафів на загальну суму 25670 гривень.

Територія Львівської області характеризується значним розповсюдженням небезпечних геологічних, як природних, так і техногенно-активізованих процесів.

Особливості фізико-географічних умов, наявність розвиненої промисловості, у тому числі з небезпечними видами виробництва, значна кількість транспортних комунікацій, а також стан виробничого, житлово-комунального фонду та водопровідно-каналізаційного господарства, ступінь зносу якого у багатьох випадках досить велика, створюють на території області складну техногенно-екологічну обстановку. Вона може призвести до виникнення практично усіх видів аварій, катастроф з виходом з ладу систем життєзабезпечення та життєдіяльності населення.

Значною потенційно - негативною загрозою для Львівської області є Рівненська і Хмельницька АЕС і виробничі потужності концерну "Оріана" м. Калуш Івано-Франківської області.

Особливу небезпеку з можливими негативними наслідками і кількістю жертв являють собою аварії з викидом в навколишнє середовище радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин [19].

За підсумками проведення паспортизації потенційно-небезпечних об'єктів (ПНО) та аналізу ризику виникнення на них НС, у Львівській області нараховується 962 ПНО, з них з найбільшим ризиком виникнення НС - 116. потребують негайних запобіжних заходів (1 група ризику) - 5, проведення попереджувальних заходів протягом 2001 року (ІІ група ризику ) - 16.

25 промислових підприємств використовують в виробництві сильнодіючі отруйні речовини (СДОР). 108 промислових підприємств є вибухо-, пожежонебезпечні, які виробляють, зберігають і використовують у виробництві більше 150 тисяч тон легко-спалахуючих горючих речовин. Крім цього, на території області проходять нафтопровід ДАТ "Дружба" протяжністю 300 км., магістральний продуктопровід АТ "Прикарпаттранснафто-продукт", протяжністю 244 км.

Одним із прикладів небезпеки може бути Бориславське озокеритове родовище, яке має запаси природного озокериту, безпосередньо прилягає до історичного центру м. Борислава. Розробку родовища впроваджено більше 100 років тому, на даний час воно розкрито двома вертикальними стволами, існує і старий неліквідований ствол. Озокеритова шахта з виділення газів метанового ряду належить до надкатегорійних і є вибухонебезпечною.

Зважаючи на необхідність підтримання безпечного стану шахти та приймаючи до уваги важливість цього питання, в комплексі заходів, спрямованих на подолання техногенно-екологічних, економічних, медичних і соціальних наслідків довготривалого видобутку вугільної сировини на території Бориславського промислового району, з метою максимально можливого зниження рівня загазованості та забезпечення життєдіяльності населення з подальшого розвитку м. Борислава і курорту Східниця спільно з НГВУ “Бориславнафтогаз” розроблена комплексна програма заходів з ліквідації соціально- економічних, екологічних і техногенних наслідків довготривалого нафтовидобування та вирішення проблем подальшої розробки низькорентабельних і гранично-виснажених запасів вуглеводневої сировини нафтових родовищ Львівської області” і подана до КМУ (вих. № 3-8/1-964 від 27.09.2000 року).

В зоні техногенно - активізованих процесів (карстів) знаходиться понад 50 населених пунктів в 11 районах області, а також південно-західна частина м. Львова[15].

Внаслідок карсто-суфозійних процесів у зоні впливу Яворівського ДГХП "Сірка" знаходиться 16 населених пунктів з населенням близько 11 тисяч чоловік. Під час цих процесів було пошкоджено 55 будинків, в яких проживає біля 400 чоловік. На сьогодні 23 будинки, в яких проживає понад 120 чоловік знаходяться в аварійному стані.

Всього в небезпечній зоні зафіксовано понад 1000 карстових провалів.

До еколого-небезпечних об'єктів Львівської області належать:

1. Яворівське державне гірничо-хімічне підприємство “Сірка”. Підприємство входить до Переліку 100 найбільших забруднювачів України. Воно розташоване в прикордонній зоні з Республікою Польща.

Основною екологічною проблемою є розвиток карстово-провальних явищ (виявлено1033 поверхневі форми), особливо в межах санаторію Шкло. Інтенсивний розвиток зсувно-опливних явищ в долині р.Якші на місці прориву дамби водосховища продовжується; проект стабілізації зсуву не розроблений. Заходи, які вживалися для попередження бічної ерозії, виявилися неефективними [24].

Добовий водопротік становить до 100 тис. куб. м. Крім цього, на території родовища споруджено комплекс з відведення річок, побудовано 6 водосховищ, 3 хвостосховища, гідровідвал. Добове перекачування вказаних стоків сягає 300 тис. куб. м

2. АТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина”. Підприємство входить до Переліку 100 найбільших забруднювачів України.

Значну небезпеку для довкілля становлять амбари з нафтовідходами та нафтошламами, які розташовані у водоохоронній смузі річки і займають площу 3,4га. В них накопичено біля 42,3 тис.т. нафтовідходів та нафтошламів.

3. Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство “Сірка”. Підприємство входить до Переліку 100 найбільших забруднювачів України і знаходиться в басейні транскордонної р.Дністер. На гідроспорудах накопичено критичний об'єм рідини, що спричиняє періодичний аварійний скид забрудних виробничих та рудничних вод в р.Дністер [12].

До основних джерел забруднення поверхневих, підземних вод, землі Роздільського рудника належать склади фосфогіпсів, відходи виробництва фосфорної кислоти. Накопичення цих відходів IV класу небезпеки досягло критичних меж і становить біля 4 млн. т. Питання утилізації даних відходів не вирішено.

3.2 Стан повітряного середовища та джерело його забруднення

Атмосферне повітря -- один з основних важливих життєвих елементів навколишнього природного середовища, який є необхідною фізичною і біологічною умовою існування людини та джерелом життя на Землі. Від його якості залежить здоров'я людини. Атмосферне повітря також має важливе економічне значення. Воно використовується як сировина для хімічної промисловості, енергетичний ресурс, середовище зв'язку і руху літальних апаратів, для скидання відходів виробництва тощо [21].

За відсотковий складом атмосферне повітря це: азот -- 78,08%, кисень -- 20,96 % та інертні гази -- 0,94 % об'єму, у тому числі аргон -- близько 0,9 % об'єму. Кількість цих газів у повітрі не змінюється, тому їх називають постійними складовими частинами повітря.

Водночас на стан та склад атмосферного повітря впливають два головні фактори: внесення в атмосферу забруднюючих речовин через різноманітні джерела і шкідливий фізичний вплив на нього. До останнього належать випромінювання, звукові коливання, шум тощо. Ці та інші фактори порушують оптимальний стан повітря, що негативно впливає на здоров'я людей, на стан і розвиток тварин і рослин [15].

Обсяги викидів забруднювальних речовин від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря Львівської області за 2017 рік становили 109,1 тис. тон, що більше попереднього року на 5,8%.

Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають підприємства постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (52 тис. 511 тон, або 48,1% від загальних викидів стаціонарними джерелами по області), добування кам'яного та бурого вугілля (36 тис. 599 тон, або 33,5% від загальних викидів стаціонарними джерелами по області).

У розрахунку на 1 км² площі припадало 4997,8кг (за 2017 рік - 4722,9кг) викидів забруднюючих речовин, на 1 особу - 43,1кг (за 2017 рік - 40,7кг) [14].

У районах та містах, де розташовані підприємства цих галузей спостерігаються найвищі обсяги викидів в атмосферне повітря. А саме: Кам'янка-Бузький район (50 тис. 380 тон, або 46,2%), Сокальський район (24 тис. 004 тон, або 22,0%), м. Червоноград (13 тис. 326 тон, або 12,2%) та м. Львів (3тис. 995 тон, або 3,6%).

Причинами надмірних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: повільне впровадження пилогазоочисного обладнання на підприємствах енергетики на яких використовується в якості палива - природне вугілля.

Залишається гострою проблема недотриманням підприємствами технологічного режиму експлуатації пилогазоочисного устаткування, невиконанням у встановлені терміни заходів щодо зниження обсягів викидів до нормативного рівня; низькими темпами впровадження сучасних технологій очищення вики-дів; відсутністю ефективного очищення викидів підприємств від газоподібних домішок [7].

Проведені основні заходи, спрямовані на запобігання забрудненню атмосферного повітря

В Департаменті створена база даних по підприємствах, на яких впроваджуються заходи по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Загалом в період 2009-2017р. 10 підприємствами виконано 96 природоохоронних заходів, що зумовило зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 17 тис. 199 тонн.

Вищевказані заходи дали змогу зменшити викиди оксиду азоту, сірчистого ангідриду, речовин у вигляді суспендованих твердих частинок та інших речовин [22].

Викиди від стаціонарних джерел забруднення на 90% були зумовлені діяльністю понад 600 різногалузевих промислових підприємств.

Основними джерелами забруднюючих речовин у повітрі міста Львова є: пил - автотранспорт, деревообробна промисловість і промисловість будматеріалів; діоксид сірки - промислові підприємства, оксид вуглецю - автотранспорт, підприємства теплоенергетики; діоксид азоту - підприємства теплоенергетики; формальдегід - автотранспорт, деревообробна промисловість.

3.3 Стан водних об'єктів, джерела його забруднення

На території м. Львова розташовано 83 водойми, а саме у Галицькому районі - 5, у Залізничному районі - 11, у Личаківському районі - 19, у Сихівському районі - 23, у Шевченківському районі - 16 та у Франківському районі - 9.

На стан водних ресурсів в області негативно впливають:

1. Скиди стічних вод з населених пунктів та підприємств у найближчі поверхневі водойми без відповідної очистки і знезараження.

2. Самовільний скид у водойми неочищених стоків.

3. Транзит нафти та нафтопродуктів транснаціональними продуктопроводами та нафтопроводами.

4. Відсутність навкруг водних об'єктів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

5. Випадки вимкнення енергоживлення на очищувальних спорудах області.

Внаслідок тривалої експлуатації без необхідного поточного ремонту систем водопостачання і каналізації більшість водопровідно-каналізаційних господарств області знаходяться в незадовільному технічному стані, який щодня погіршується, частина з них в аварійному стані[15].

Згідно із статистичних даних форми 2-ТП (водгосп) забір води з природних водних об'єктів області у 2017 році зменшився на 4,2 млн. м³ в порівнянні з минулим роком і становить 177,7 млн. м³(таблиця 3.1)

У поточному році забір води з підземних водних об'єктів зменшився на 1,6 млн. м³, з 151,7 млн.м3 в 2016 р. до 150,1 млн. м³ в 2017 р. Зменшився на 2,6 млн.м³ забір води з поверхневих водних об'єктів і складає 27,6 млн. м³ (у 2015 р. - 30,2 млн.м³).

Використання води на господарсько-питні потреби збільшилося в 2017р. на 1,63 млн. м³ в порівнянні з минулим роком (з 55,0 млн. м³ до 56,63 млн. м³).

Таблиця3.1

Основні показники використання і відведення води млн. м³

Показники	2012р.	2013р.	2014р.	2015р.	2016р.	2017р.
Забрано води з природних водних об'єктів- всього	247,2	245,6	244,1	232,1	181,9	177,7
у тому числі для використання	173,7	157,8	156,9	151,1	119,7	118,8
Спожито свіжої води ( включаючи	173,7	157,8	156,9	151,1	119,7	118,8
морську ) з неї на:
виробничі потреби	47,5	46,6	41,05	38,41	41,08	39,73
побутово-питні потреби	77,7	62,8	62,48	61,74	55,0	56,63
зрошення	-	-	-	-	-	-
сільськогосподарські потреби	25,7	25,3	26,22	25,95	23,33	22,23
ставково-рибне господарство		23,1	27,1	25,03	25,98*	0,0
Втрати води при транспортуванні	54,3	69,3	66,9	63,0	60,68	57,42
Загальне водовідведення,	244,1	241,9	227,1	223,9	219,6	217,3
з нього:
у поверхневі водні об'єкти	226,5	224,9	218,2	215,0	207,7	206,2
у тому числі:
забруднених зворотних вод	52,6	43,49	46,16	45,05	45,08	46,16
з них без очищення	2,107	2,000	1,679	0,78	1,252	1,785
нормативно очищених	153,1	160,6	152,4	149,65	143,8	144,3
нормативно чистих без очистки	20,8	20,78	19,59	20,33	18,84	15,72
Обсяг оборотної та послідовно	350,3	439,9	387,7	363,8	416,5	429,2
використаної води
Частка оборотної та послідовно	88,2	90,6	90,5	90,64	91,64	0,0
використаної води, %
Потужність очисних споруд	323,2	324,0	318,4	316,9	268,7	269,6

* без вилучення з водних об'єктів

Використання свіжої води по області знизилось з 119,7 млн. м³ в 2016 р. до 118,8 млн. м³ в 2017 р., тобто на 0,9 млн. м³ [11].

Протягом 2017 року водокористувачами Львівської області було скинуто в поверхневі водні об'єкти 206,2 млн. м³ зворотних вод. У порівнянні з 2016р. загальний скид стоків зменшився на 1,5 млн м³ відповідно до зменшення забору води з природних водних об'єктів. У звітному році спостерігалось незначне збільшення скидів забруднених стічних вод (з 45,08 млн м³ у 2016 р. до 46,08 млн м³ у 2017 р., тобто на 1,08 млн. м³).

Скид нормативно - очищених вод збільшився на 0,5 млн. м³ (з 143,8 млн. м³ в 2016 р. до 144,3 млн. м³ в 2017 році). Скид нормативно - чистих вод зменшився з 18,84 млн.м³ у 2016 р. до 15,72 млн.м³ у 2017 р., тобто на 3,12 млн м³. Скид неочищених стічних вод з очисних споруд здійснюється в басейни транскордонних річок (Дністер, Сян, Зах. Буг) [17].

Забруднення поверхневих вод транскордонних річок може призвести до негативних наслідків з сторони європейських країн (Польща, Молдова).

Другою важливою проблемою, що призводить до забруднення поверхневих вод на території області є відсутність водоохоронних зон та прибережено-захисної смуг водних об'єктів на території області.

На теперішній час водоохоронні зони та прибережно-захисні смуги водних об'єктів на території області не винесені в натуру, що порушує сприятливий природоохоронний режим водних об'єктів, призводить до їх забруднення і засмічення.

Першочерговими та такими, що потребують негайного вирішення, з огляду на стан забруднення поверхневих водойм, є питання розширення мулових майданчиків, утилізації мулу та знезараження стічної води; будівництво каналізаційних очисних споруд для м. Яворів, стічні води якого надходять в транскордонний водотік; реконструкція очисних споруд [18].

Важливою проблемою стану водних ресурсів області є забруднення водотоків побутовими стоками промислових підприємств. Результати здійснення заходів державного контролю за станом водних ресурсів свідчать про те, що, незважаючи на спад виробництва та припинення роботи багатьох підприємств, не спостерігається істотного покращання якості стічних вод та зменшення скиду неочищених або недостатньо очищених стічних вод. Це передусім пов'язано з погіршенням технічного стану діючих очисних споруд і несвоєчасним їх ремонтом та реконструкцією через відсутність коштів

З метою подальшого вивчення сучасного стану водойм, планування невідкладних заходів щодо їх раціонального використання та охорони вод від виснаження та забруднення здійснюється паспортизація ставків.

У зв'язку з реформуванням агропромислового комплексу переважна більшість водойм області втратила своїх власників і перейшла на баланс органів місцевого самоврядування. Внаслідок цього вони фактично не експлуатуються, їх чаші замулюються, ступінь замулення ставків досягає 20- 50 % від їх проектного обсягу.

На заплавах розорюються землі до урізу води, влаштовуються літні табори випасання худоби, склади та інші небезпечні об'єкти. Береги ставків заростають очеретом, осокою, в багатьох місцях втратили свої виражені береги [6].

3.4 Стан ґрунту та джерела його забруднення

Протягом І півріччя 2018 року відділом інструментально - лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області виконано 123 відборів проб ґрунтів у місцях їх забруднення (промпідприємствами, сміттєзвалищами та ін.).

В результаті проведеного аналітичного контролю ґрунтів в місцях накопичення відходів можна зробити висновок, що забруднювачами земельних ресурсів є в основному накопичувачі побутових відходів (сміттєзвалища) та промислові відходи [18].

Найчастіше ґрунт забруднюється сполуками металів та органічними речовинами, оливами, дьогтем, пестицидами, вибуховими й токсичними речовинами, радіоактивними, біологічно активними горючими матеріалами, азбестом та іншими шкідливими продуктами. Джерелом цих сполук найчастіше є промислові або побутові відходи, захороненні у визначених місцях, або ж несанкціонованих звалищах[14].

Досить небезпечним є забруднення ґрунту важкими металами такими, як кадмій, свинець, хром, мідь, цинк, ртуть.

Важкі метали присутні в ґрунті як природні домішки, але причини підвищення їх концентрацій пов'язані з:

* промисловістю (кольорова і чорна металургія, енергетика, хімічна промисловість),

* сільським господарством (зрошування забрудненою водою, застосуванням гербіцидів),

* спалюванням викопного палива та відходів,

* автотранспортом.

Важкі метали є токсичними і перешкоджають активності мікрофлори ґрунту. Їх концентрація у ґрунті може зберігатися впродовж десятиліть і навіть століть [23].

3.5 Радіаційна ситуація в регіоні

Радіоекологічна ситуація Львівської області є безпечним. На території області немає територій з радіоактивними забрудненнями внаслідок Чорнобильської катастрофи. Природний радіаційний фон перебуває в межах 10-17 мкР/год. На території області знаходиться 44 підприємства та освітні заклади і близько 70 медичних установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання, та 47 спеціалізованих підприємства з заготівлі та переробки металобрухту і 40 приймальних пунктів металобрухту, що мають ліцензії Мінпромполітики на операції з металобрухтом [12].

Таблиця 3.2

Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря

Пункт		Гама-фон, мкр/год.
	Рівень природного	Максимально разовий
спостереження				Середньорічне значення
	фону	рівень
ВАС Львів	25	14		11
М Броди	25	14		10
АМСЦ Дрогобич	25	14		12
м Кам'янка-Бузька	25	11		10
м Мостиська	25	15		12
м Рава-Руська	25	13		10
м Славськ	25	15		12
м Стрий	25	17		12
м. Турка	25	15		13
м. Яворів	25	14		10
Середнє по області				11

На території області знаходиться державний міжобласний спецкомбінат ДК Укр ДО “Радон” МНС України, який відноситься до радіаційно-небезпечних об'єктів.Радіаційний моніторинг навколо пункту зберігання радіоактивних відходів ДМСК ДК УкрДО “Радон” здійснюється службою цього підприємства.

Державний радіологічний контроль за переміщенням вантажів і транспортних засобів через Державний кордон та за додержанням вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку підприємствами, в тому числі тих, які здійснюють операції з металобрухтом, здійснюється підрозділами Державної екологічної інспекції в Львівській області.

3.6 Відходи

Не менш гострою, ніж у попередні роки, залишається проблема екологічно безпечного збирання, видалення твердих побутових відходів (далі - ТПВ). В області за даними моніторингу в I півріччі 2018 нараховується 118 сміттєзвалищ. Загальна площа земель, зайнята під сміттєзвалищами, перевищує 120 га [14].

Переважна більшість сміттєзвалищ працює в режимі перевантаження, тобто з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів. Через відсутність необхідних споруд та механізмів технологія захоронення здійснюється з порушенням нормативних вимог, що в свою чергу призводить до забруднення навколишнього природного середовища. Більшість сміттєзвалищ влаштовані без проектів на їх будівництво.

На даний час в області відсутні діючі полігони твердих побутових відходів, сміттєпереробні та сміттєспалювальні заводи. Це призводить до швидкого заповнення наявних сміттєзвалищ, площа яких постійно зростає.

За даними Державної екологічної інспекції у Львівській області, протягом І півріччя 2018 року проведено 206 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. До адміністративної відповідальності притягнуто 105 осіб на суму 23,137 тис. грн., сплачено порушниками 42,296 тис. грн. у тому числі за минулі п...