За результатами проведених державних контролів на території області протягом звітного періоду було виявлено 73 несанкціонованих складувань твердих побутових відходів, з них ліквідовано 69.

Всі матеріали держконтролю Держекоінспекцією у відповідності до ст.12, ст. 20 Закону України «Про відходи» і п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1217 «Про затвердження Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів» скеровано до місцевих державних адміністрацій для визначення кількості, складу, властивості, вартості відходів, ступеня небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини, вжиття заходів до визначення власника відходів та вирішення питання про подальше поводження з відходами [17].

Департаментом екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації у І півріччі 2018 року погоджено 194 паспортів відходів 47 суб'єктам господарювання. Та зареєстровано 557 декларацій про утворення відходів.

«Проблема вивозу сміття - це компетенція не міністерства природи, а міністерства житлово-комунального господарства та органів місцевого самоврядування», - заявив в інтерв'ю Львівському порталу міністр екології та природніх ресурсів Остап Семерак, коментуючи те, що найбільше в Україні Грибовицьке сміттєзвалище перетворилось на екологічну бомбу.

Львімвський полігомн твердимх побутомвих відхомдів (Грибомвицьке сміттєзвамлище) -- єдине легальне місце для скупчення сміття зі Львова та довколишніх сіл. Діє з 1958 року поблизу села Великі Грибовичі піді Львовом. Площа звалища становить понад 38 га. Сміттєзвалище обслуговує ЛКП «Збиранка». 30 травня 2017 року, орієнтовно о 15.30, після пожежі і прориву дамби на Грибовицькому сміттєзвалищі трапився обвал сміття, під завалами опинилася пожежники [5].

3.7 Зберігання гудронних залишків

Кислі гудрони ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод»

Поблизу Львівського сміттєзвалища в трьох амбарах - накопичувачах ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» зберігається близько 200,0 тис. тонн кислих гудронів, що утворювались протягом 70-80 років минулого століття. Земельна ділянка, відведена під амбари, становить площу 6,8 га. Клас небезпеки відходів - ІІ.

З червня 2004 року по сьогодні відбувається витікання інфільтратів із амбарів кислих гудронів. За розрахунками Державної екологічної інспекції у Львівській області шкода, заподіяна державі внаслідок забруднення поверхневих вод продуктами нафтопереробки, становить 71 974 648,14 грн., земельних ресурсів 18 408,48 гривень.

Рішенням обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, які склалися зі зберіганням кислих гудронів ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» на території Грибовицької сільської ради Жовківського району, визнано такою, що потребує реагування та вжиття невідкладних і вичерпних заходів, з метою недопущення її переростання в надзвичайну ситуацію техногенного характеру.

Питання реалізації природоохоронних заходів щодо припинення негативного впливу кислих гудронів на довкілля є невідкладним, оскільки витоки токсичного фільтрату з амбарів (споруди для захоронення промислових відходів) гудронів в будь-який час можуть попасти у джерела питної води, що може призвести до екологічної катастрофи та становить загрозу для життя та здоров'я людей.

ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» не вживає жодних заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання кислих гудронів та їх утилізації чи видалення [16].

Місця зберігання гудронних залишків, завезених з Угорщини

Впродовж 2002 - 2003 років на територію Львівської області Державним підприємством МВС України «Спецсервіс» та ТзОВ «ОСМА-Ойл» з Угорщини було ввезено 19,898 тис. тонни нейтралізованих гудронних залишків та 3,044 тис. тонни котлових залишків ангідриду малеїнової кислоти, які згідно Базельської конвенції належать до небезпечних відходів.

Зазначені відходи імпортувались на територію області з метою утилізації на підставі повідомлень про транскордонні перевезення небезпечних відходів № UА 000024(і), UА 000026(і), UА 000066(і) та UА 000067(і) і ліцензій на право здійснення діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами від 29.11.2011 АА№238660 та від 17.07.2003 АА№631451, виданих Мінекоресурсів України [13].

Через незабезпечення ДП «Спецсервіс» та ТзОВ «ОСМА-Ойл» вимог природоохоронного законодавства запланована утилізація імпортованих відходів не проведена, у зв'язку з чим на території області на цей час зберігається 1174 тонни нейтралізованих гудронних залишків та 18,928 тис. тонни модифікатора типу «МГ», виготовленого з нейтралізованих гудронних залишків та котлових залишків ангідриду малеїнової кислоти, на наступних територіях:

- проммайданчик Роздільського ДГХП «Сірка» - 17,195 тис. тонни модифікатора (при незадовільному зберіганні модифікатора на даній площадці є пряма загроза попадання забруднених дощових стоків в оз.Глибоке, звідки з'єднувальним каналом можливе попадання в р. Дністер з усіма негативними наслідками, включаючи транскордонні забруднення);

- проммайданчик ВАТ «Прикарпатбуд» (м. Дрогобич) - 492,12 тонни модифікатора;

- проммайданчик Стрийського рубероїдного заводу ВАТ «Львівпокізол» (с.Райлів Стрийсьокого району) - 1,141 тис. тонни модифікатора;

- паливний склад Добротвірсьої ТЕС (Кам?янка - Бузький район) - 1,174 тис. тонни нейтралізованих гудронних залишків;

- складське приміщення ТзОВ «ОНІКС» (смт. Дашава) -100,0 тонн модифікатора.

Умови зберігання цих речовин не відповідають нормам екологічної безпеки, наявний негативний вплив їх небезпечних складників на земельні та водні природні ресурси в місцях їх зберігання, що систематично фіксується Держекоінспекцією та СЕС. Окрім цього, зберігання цих відходів на території України є грубим порушення вимог Базельської конвенції і пункту 16 Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р. N 1120, якими заборонено ввезення в Україну небезпечних відходів з метою їх зберігання чи захоронення.

У зв'язку із незаконним ввезенням цих небезпечних відходів слідчим управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області порушено дві кримінальні справи за фактами ввезення ДП «Спецсервіс» та ТзОВ «ОСМА-Ойл» на територію області з метою подальшого збуту небезпечних відходів. Разом з тим, розслідування справ не завершено, а гудрони та виготовлені з них модифікатори як речові докази незадовільно зберігаються в місцях їх розміщення.

На даний час на території Львівської області екологічно безпечні технології переробки зазначених відходів та модифікаторів не опрацьовані [9].

3.8 Розвиток основних галузей народного господарства, їх вплив на навколишнє середовище

Суспільно-економічні перетворення, які відбулися в Україні за останні роки, надали певні можливості ринковим механізмам в економіці. Головним питанням є комплексний підхід до нарощення виробничого потенціалу галузі та ринку сільських територій.

Внаслідок впровадження інноваційних та прогресивних технологій виробництва зростає врожайність усіх основних сільськогосподарських культур, продуктивність тваринництва. За інтенсивними технологіями обробляється біля 60% усіх посівних площ сільськогосподарських підприємств.

Проблемним питанням для області залишається якість ґрунтів, адже сьогодні кожен третій гектар ріллі є кислим і дуже кислим і потребує фінансових вкладень.

Залишається напруженою ситуація у тваринництві. Не вдалося зупинити спад поголів'я ВРХ, в тому числі корів. Галузь скотарства не стала інвестиційно-привабливою [14].

Підприємства, організації та населення області у 2017 році використали 2 млн. 490 тис.тон палива в умовному обрахунку, що практично на рівні 2015 року.

У 2017 порівняно з 2016 скоротилось використання: торф неагломератний паливний, бензину авіаційного; водночас зросло споживання брикетів, котурнів та інших видів твердого палива з торфу на 211%, паливних брикетів на 454%, бітуму нафтового і сланцевого на 229%.

Таблиця 3.3.

Використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти суб'єктами господарювання у Львівській області

РОЗДІЛ IV. .ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА В РЕГІОНІ

Соціально-економічний розвиток області тісно і нерозривно пов'язаний з станом довкілля, наявністю екологічних проблем та ризиків у регіоні.На території області здійснюється політика, спрямована на досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, забезпечення раціонального використання, охорони і відтворення природних ресурсів. Її здійснює Державна екологічна інспекція у Львівській області, вона є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Окремим розділом Стратегії встановлено пріоритети та основні завдання охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, до яких належать: Пріоритет 1. Екологічна стабілізація та реабілітація територій у зоні діяльності гірничо-хімічних та гірничо-видобувних підприємств, охорона та раціональне використання надр; Пріоритет 2. Поліпшення екологічного стану поверхневих вод басейнів рік Дністер, Західний Буг, Сян та забезпечення водопостачання населених пунктів області питною водою у достатній кількості та належної якості; Пріоритет 3. Утилізація, переробка та захоронення твердих промислових та побутових відходів, знешкодження пестицидів; Пріоритет 4. Розвиток природно-заповідної мережі, охорона та використання лісів; Пріоритет 5. Організація системи екологічного моніторингу та інформаційного забезпечення природоохоронної діяльності; Пріоритет 6. Охорона атмосферного повітря [3].

Протягом 2017 р. основними напрямками екологічних дій були:

- інвентаризація джерел забруднення, оцінка екологічної надійності господарських об'єктів і виробничих систем;

- активізація робіт із створення системи екологічного моніторингу з максимальним використанням існуючих структур та матеріальної бази;

- забезпечення ефективного використання коштів природоохоронних фондів;

- розширення мережі природно-заповідних територій різного рангу;

- законодавчо-нормативне стимулювання залучення бізнесу і підприємництва до вирішення екологічних проблем;

- розширення і поглиблення конструктивного співробітництва з міжнародними екологічними організаціями, європейськими країнами;

- законодавчо-нормативне забезпечення економіко-правових відносин сторін при вирішенні конфліктних ситуацій між населенням й органами влади, суб'єктами господарювання щодо екологічної безпеки прийнятих рішень і практичних дій;

- здійснення заходів із формування екологічної культури населення, активізація екологічної освіти й виховання, створення цивілізованих процедур інформування населення про стан природного середовища і рівень його безпеки;

- налагодження конструктивної співпраці державних і місцевих органів влади з громадськими екологічними рухами [6].

Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату

Щодо проектів цільових екологічних інвестицій у рамках виконання Кіотського протоколу відповідно до «Порядку розгляду, схвалення і реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та пропозицій щодо здійснення заходів, пов'язаних з реалізацією таких проектів і виконанням зобов'язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 №221 за інформацією Державного агентства екологічних інвестицій України по Львівській області погоджені до реалізації які пройшли міжвідомчу робочу групу Агентства та погоджено Прем'єр-міністром України - 22 проекти/заходи на суму 148 млн. 477 тис. грн., в т. ч.:

- реалізовано 6 проектів на суму 19 млн. 529 тис. 488 грн.;

- реалізуються 8 проектів на суму 23 млн. 646 тис. 378 грн.;

- реалізація не розпочата по 7 проектах на суму 9 млн. 247 тис. 327 грн.

- по 1 (ЛМКП «Львівтеплоенерго» - на суму 96 млн. 55 тис. грн.) розроблена повністю проектна документація та передана на погодження в Мінприроди України [24].

Департамент екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації, в межах своїх повноважень, забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Департамент екології відповідно до покладених до нього завдань здійснює, у межах своїх повноважень, комплексне управління та регулювання, координує діяльність місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Протягом 2017 року Львівська обласна система моніторингу довкілля працювала на основі нормативних документів, розроблених і затверджених у 2013 році. Активно працювало біля 14 її суб'єктів. Деякі суб'єкти самоусунулися від виконання взятих на себе зобов'язань [18].

РОЗДІЛ V. РОЗРАХУНОК ЗБОРІВ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Визначення розмірів платежів за викиди в атмосферу забруднювачів

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (К_т), залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою:

К_т= К_насК_Ф (2)

Де, К_нас- коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту;

К_ф- коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (П_ас) визначається за формулою :

П_ас(Н_бі М_лі +К_пН_біМ_пі) К_тК_інд (1)

Де, Н_бі - базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т;

М_лі- маса викиду за рік і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

К_п- коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин;

М_пі- маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-тої забруднюючої речовини, т;

К_т- коефіцієнт що враховує територіальні і соціально-екологічні особливості;

К_інд- коефіцієнт індексації.

П _аміак= (10•8+3•10•7)•1,8•1•=702 грн

П _{ангідрид сірчаний}= (53•47+3•53•17)•1,8•1•= 9249,2 грн

П _{оксид вуглецю}= (2•300+3•2•120)•1,8•1•= 2376грн

П _{фтористі сполуки}= (132•56+3•132•9)•1,8•1•=19720,8

П _фенол= (242 6+3•242)•1,8•1•=3920,4 грн

П_ап 702+9349,2+2376+19720,8+3920,4 = 36068,4 грн

Висновок: за викиди стаціонарними джерелами забруднення «Теплоелектростанції» м. Добротвір повинна складати 36068,4 грн.

Базові нормативи плати за викиди в атмосферу і-тої забруднюючої речовини стаціонарними джерелами забруднення (Н_бі) встановлюється на підставі їхньої ГДК та оцінки економічного збитку від шкідливої дії викидів і затверджується Міністерством охорони навколишнього середовища України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України.

Якщо забруднююча речовина не має затвердженої середньої середньодобової ГДК, базові нормативи плати визначаються в залежності від її класу небезпечності.

Для забруднюючих речовин, на які не встановлені класи небезпечності, за норматив плати береться ставка, що дорівнює базовому нормативу плати за викид забруднювача 1 класу небезпечності.

Значення показника М_лі береться рівними річному обсягу викиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, а показник М_пі- річному обсягу понадлімітного викиду.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднювачів пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі нормативів за ці викиди та кількості використаного палива (дані заносяться у таблицю, додаток Г).

Розмір платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (П), визначається за формулою:

П= _біМ_іК_тК_інд (3)

Де, Н_бі- базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються в результаті спалювання 1 тони і-того пального грн/т;

М_і- річний обсяг використання пального і-того виду, т;

К_т- коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості і визначається за формулою (3) даної методики;

К_інд- коефіцієнт індексації.

П _{дизельне паливо} = 3•623•1•1,8•1=3364,2 грн

П _{зріджений газ}= 4•4,05•1•1,8•1= 29,16 грн

П 3364,2+ 29,16= 3393,36 грн

Висновок: за викиди пересувними джерелами забруднення «Теплоелектростанції» м. Добротвір повинна сплатити 3393,36 грн.

Визначення розмірів платежів за скиди забруднюючих речовин поверхневої води, територіальні і внутрішні морські води та підземні горизонти

Додаток А

Фізична карта Львівської області

Додаток Б

Таблиця 1

Нормативи збору який справляється за викиди ЗР від стаціонарних джерел забруднення

Таблиця 2

Нормативи збору який справляється за викиди ЗР стаціонарними джерелами забруднення, залежно від класу небезпеки

Додаток В

Додаток Г

Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища «Теплоелектростанції» м. Добротвір за 2017 р

Размещено на Allbest.ru