Орнітофауна лучних екосистем у прикордонних районах Львівщини та Волині
Дані про чисельність видів лучних птахів на території поблизу польського та білоруського кордонів України. Оцінка стану боліт як місць проживання різних птахів. Характеристика видів, які можуть бути використані як індикатори параметрів болотних екосистем.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.03.2022 |
| Размер файла | 310,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Дослідженнями виявлені види, які можуть бути індикаторами стану лучних екосистем, тому для підтвердження цих даних ми застосували тест Крускала-Валіса (Kruskal-Wallis), який є непараметричним аналогом ANOVA(табл. 4).
Таблиця 4. Результати тесту Крускала-Валіса для чисельності птахів в якості залежної змінної та параметру луки як предиктора
Table 4.Kruskal-Wallis test results for the number of birds as dependent variable and the parameter of meadow as predictor
|
Вид |
Тип середовища (комбінація) |
Висота |
Вологість |
Середовище |
|||||
|
KW X2 |
P |
KW X2 |
P |
KW X2 |
P |
KW X2 |
P |
||
|
Ardea alba |
17,091 |
0,105 |
1,523 |
0,467 |
1,151 |
0,283 |
4,736 |
0,192 |
|
|
Ciconia ciconia |
12,146 |
0,353 |
0,547 |
0,761 |
0,217 |
0,641 |
2,219 |
0,528 |
|
|
Anas platyrhynchos |
16,083 |
0,138 |
2,319 |
0,314 |
1,772 |
0,183 |
5,669 |
0,129 |
|
|
Coturnix coturnix |
4,857 |
0,938 |
1,568 |
0,457 |
0,187 |
0,665 |
0,843 |
0,839 |
|
|
Crex crex |
21,765 |
0,026 |
11,453 |
0,003 |
0,193 |
0,660 |
9,976 |
0,019 |
|
|
Vanellus vanellus |
10,688 |
0,470 |
0,178 |
0,915 |
3,029 |
0,082 |
4,186 |
0,242 |
|
|
Tringa totanus |
29,342 |
0,002 |
0,783 |
0,676 |
15,976 |
< 0,001 |
4,872 |
0,181 |
|
|
Columba palumbus |
23,508 |
0,015 |
3,526 |
0,172 |
0,963 |
0,326 |
2,182 |
0,536 |
|
|
Cuculus canorus |
14,733 |
0,195 |
2,034 |
0,362 |
3,924 |
0,048 |
2,417 |
0,490 |
|
|
Merops apiaster |
19,731 |
0,049 |
0,867 |
0,648 |
1,605 |
0,205 |
16,159 |
0,001 |
|
|
Alauda arvensis |
16,180 |
0,135 |
2,967 |
0,227 |
0,223 |
0,637 |
1,879 |
0,598 |
|
|
Anthus pratensis |
7,211 |
0,782 |
0,750 |
0,687 |
0,334 |
0,564 |
4,241 |
0,237 |
|
|
Motacilla flava |
16,160 |
0,135 |
6,791 |
0,034 |
1,547 |
0,214 |
5,027 |
0,170 |
|
|
Sturnus vulgaris |
21,976 |
0,025 |
4,987 |
0,083 |
0,403 |
0,526 |
0,688 |
0,876 |
|
|
Pica pica |
12,319 |
0,340 |
0,844 |
0,656 |
0,328 |
0,567 |
2,666 |
0,446 |
|
|
Acrocephalus schoenobaenus |
29,679 |
0,002 |
9,148 |
0,010 |
13,744 |
< 0,001 |
13,917 |
0,003 |
|
|
Acrocephalus palustris |
9,061 |
0,616 |
1,738 |
0,419 |
0,185 |
0,667 |
2,995 |
0,392 |
|
|
Acrocephalus arundinaceus |
22,297 |
0,022 |
4,091 |
0,129 |
6,757 |
0,009 |
2,636 |
0,451 |
|
|
Sylvia communis |
22,132 |
0,023 |
1,644 |
0,440 |
0,113 |
0,737 |
2,539 |
0,468 |
|
|
Saxicola rubetra |
11,676 |
0,389 |
2,283 |
0,319 |
0,461 |
0,497 |
4,393 |
0,222 |
|
|
Luscinia luscinia |
14,331 |
0,215 |
4,434 |
0,109 |
1,235 |
0,266 |
5,962 |
0,113 |
|
|
Fringilla coelebs |
16,773 |
0,115 |
0,434 |
0,805 |
2,169 |
0,141 |
2,068 |
0,558 |
|
|
Linaria cannabina |
13,155 |
0,283 |
0,447 |
0,800 |
0,300 |
0,584 |
3,366 |
0,339 |
|
|
Emberiza calandra |
19,048 |
0,060 |
0,708 |
0,702 |
1,374 |
0,241 |
6,477 |
0,091 |
|
|
Emberiza citrinella |
41,108 |
< 0,001 |
1,813 |
0,404 |
3,711 |
0,054 |
9,270 |
0,026 |
|
|
Emberiza schoeniclus |
31,365 |
0,001 |
0,115 |
0,944 |
1,183 |
0,277 |
9,156 |
0,027 |
Отримані завдяки цьому тесту результати (табл. 4) можуть вказувати на види птахів, які можуть бути використані як індикатори певних параметрів лучних екосистем. Зокрема, чисельність деркача, коловодника звичайного, припутня, бджолоїдки звичайної, шпака звичайного, очеретянки лучної, очеретянки великої, кропив'янки сірої, вівсянки звичайної, вівсянки очеретяної значуще різняться на ділянках різних типів середовища. Однак, чисельність деркача, плиски жовтої, очеретянки лучної значуще пов'язані з висотою травостою на ділянці; чисельності коловодника звичайного, зозулі звичайної, очеретянки лучної, очеретянки великої значуще пов'язані з вологістю ділянки; чисельність деркача, бджолоїдки звичайної, очеретянки лучної, вівсянки звичайної, вівсянки очеретяної значуще пов'язані з власне типом середовища (табл. 5).
Таблиця 5. Середні щільності (пар/км маршруту ±SD) найбільш поширених видів птахів на ділянках з різними параметрами середовища
Table 5.Average densities (pairs/ km of route ± SD) of the most common bird species in areas with different environmental parameters
|
Вид |
Тип середовища |
Висота т |
равостою |
Вологість |
||||
|
HDW |
HHW |
LDW |
Низько |
Високо |
Сухо |
Волого |
||
|
Ardea alba |
0,340±1,106 |
0,202±0,755 |
0,525±1,106 |
0,564±1,644 |
0,339±1,013 |
0,344±1,175 |
0,597±1,426 |
|
|
Ciconia ciconia |
0,421±1,269 |
0,438±0,941 |
0,516±1,269 |
0,593±1,353 |
0,505±1,448 |
1,456±8,967 |
0,405±1,002 |
|
|
Anas platyrhynchos |
0,568±1,721 |
0,290±0,555 |
0,298±1,721 |
0,329±1,131 |
0,756±2,071 |
0,657±1,980 |
0,329±0,577 |
|
|
Coturnix coturnix |
0,384±1,129 |
0,090±0,337 |
0,382±1,129 |
0,300±1,163 |
0,286±0,897 |
0,326±1,071 |
0,089±0,281 |
|
|
Crex crex |
1,886±3,218 |
1,461±2,993 |
0,502±3,218 |
0,394±1,813 |
1,551±2,978 |
1,141±2,724 |
1,053±2,407 |
|
|
Vanellus vanellus |
0,643±2,959 |
0,268±0,426 |
0,498±2,959 |
0,633±1,457 |
0,555±2,235 |
0,574±2,135 |
0,526±1,118 |
|
|
Tringa totanus |
0,022±0,139 |
1,011±1,786 |
0,796±0,139 |
1,211±4,320 |
0,242±0,860 |
0,280±1,673 |
1,539±4,479 |
|
|
Columba palumbus |
0,916±2,109 |
3,326±6,587 |
0,061±2,109 |
0,199±0,899 |
1,667±4,781 |
1,456±6,585 |
2,175±5,252 |
|
|
Cuculus canorus |
0,789±1,447 |
0,000±0,000 |
0,265±1,447 |
0,231±0,706 |
0,516±1,151 |
0,493±1,113 |
0,062±0,254 |
|
|
Merops apiaster |
1,610±9,286 |
0,016±0,060 |
0,694±9,286 |
0,913±3,028 |
1,267±7,245 |
1,415±6,754 |
0,009±0,046 |
|
|
Alauda arvensis |
2,819±5,856 |
2,148±3,619 |
2,393±5,856 |
3,975±10,53 |
2,715±5,223 |
3,290±7,881 |
1,843±3,647 |
|
|
Anthus pratensis |
0,722±2,630 |
0,657±1,463 |
0,427±2,630 |
0,334±0,980 |
0,518±2,039 |
0,452±1,849 |
0,383±1,149 |
|
|
Motacilla flava |
1,470±3,476 |
3,139±5,397 |
2,572±3,476 |
2,322±3,246 |
1,556±3,572 |
1,597±3,127 |
2,251±4,418 |
|
|
Sturnus vulgaris |
3,295±10,06 |
1,575±5,893 |
3,789±10,06 |
17,05±58,96 |
3,545±14,04 |
3,882±13,35 |
22,23±72,74 |
|
|
Pica pica |
0,709±2,628 |
2,151±6,800 |
0,281±2,628 |
0,267±0,731 |
0,839±3,510 |
0,445±1,832 |
1,328±5,219 |
|
|
Acrocephalus schoenobaenus |
1,246±2,578 |
2,914±4,402 |
0,323±2,578 |
0,609±1,584 |
1,929±4,137 |
1,105±3,369 |
2,720±3,744 |
|
|
Acrocephalus palustris |
0,374±0,910 |
1,408±2,951 |
0,679±0,910 |
0,579±1,427 |
0,595±1,532 |
0,457±1,135 |
0,988±2,338 |
|
|
Acrocephalus arundinaceus |
0,744±2,882 |
1,201±1,889 |
0,251±2,882 |
0,341±0,935 |
1,083±2,819 |
0,724±2,485 |
1,122±1,707 |
|
|
Sylvia communis |
0,690±1,872 |
1,388±3,483 |
0,362±1,872 |
0,424±0,910 |
0,807±2,081 |
0,564±1,400 |
1,001±2,755 |
|
|
Saxicola rubetra |
1,053±2,126 |
0,859±2,123 |
0,448±2,126 |
1,023±4,103 |
0,870±2,046 |
0,970±3,038 |
0,531±1,650 |
|
|
Luscinia luscinia |
1,182±1,569 |
1,159±2,151 |
1,408±1,569 |
1,157±2,291 |
1,344±2,053 |
1,140±2,035 |
1,578±2,332 |
|
|
Fringilla coelebs |
0,183±0,916 |
0,000±0,000 |
0,120±0,916 |
0,094±0,371 |
0,249±1,181 |
0,238±1,084 |
0,000±0,000 |
|
|
Linaria cannabina |
0,801±2,447 |
0,261±0,977 |
0,242±2,447 |
0,287±0,834 |
0,498±1,866 |
0,461±1,693 |
0,302±1,022 |
|
|
Emberiza calandra |
0,596±1,093 |
0,037±0,137 |
0,362±1,093 |
1,704±5,132 |
0,415±0,926 |
1,019±3,353 |
0,096±0,273 |
|
|
Emberiza citrinella |
0,135±0,406 |
0,037±0,137 |
0,380±0,406 |
0,408±0,890 |
0,345±0,814 |
0,424±0,900 |
0,063±0,225 |
|
|
Emberiza schoeniclus |
0,513±1,538 |
1,406±3,148 |
0,915±1,538 |
1,115±2,295 |
1,213±2,555 |
1,043±2,229 |
1,831±3,395 |
Такі ж закономірності виявлені й М. Сеник (2007), яка досліджувала орнітофауну лук і зазначає, що фактор зволоження позитивно корелює зі щільністю населення щеврика лучного, плиски жовтої та вівсянки очеретяної. Фактор висоти травостою, що проявляється через зростання пасовищного навантаження, за словами автора, позитивно корелює з чисельністю гніздових видів -- чайки, коловодника звичайного і баранця звичайного. Саме ці види куликів обирають для гніздування розріджений і невисокий травостій. Це узгоджується і з нашими результатами (див. табл. 5) -- виявлено достовірну кореляцію з висотою травостою у деркача, плиски жовтої та очеретянки лучної. На тип середовища, суттєвий вплив має сінокосіння та його терміни. За даними цієї ж дослідниці, позитивна кореляція між видовим різноманіттям гніздових птахів та щільністю 'їхнього населення, проявляється через захист високотравних лучних угідь від заростання чагарниками при пізньому сінокосінні, яке не веде до знищення гніздових біотопів. Таким чином, видами індикаторами на луках із зміщеними термінами сінокосіння можуть слугувати очеретянки -- лучна і чагарникова, деркач, плиска жовта, кропив'янка сіра та трав'янка лучна. Аналіз наших даних також вказує на ці види, як індикатори стану середовища.
Відтак, деркач тяжіє до ділянок з високим травостоєм, переважно, до пасовищ і лук. Коловодник звичайний тяжіє до вологих ділянок з травостоєм середньої висоти. Ці ж два види птахів, як індикатори стану торфовищ -- низинних боліт, у межиріччі Дністра та Бугу виділяє І. Горбань (2002). Проте, він вказує, що торфовища в долинах річок Рата і Солокія внаслідок інтенсивного осушення та випрямлення русел у 60-70-х роках ХХ ст. були перетворені на поля та пасовища з повною заміною болотних орнітокомплексів на лучні й аграрні. Серед інших досліджених видів птахів -- плиска жовта тяжіє до низького травостою, зокрема лук і пасовищ. Очеретянка лучна віддає перевагу будь-яким лучним екосистемам, окрім пасовищ і вологих ділянок з високим травостоєм. Очеретянка велика тяжіє до вологих та мокрих ділянок біотопів. Вівсянки очеретяна та звичайна тяжіють до заболочених ділянок й агроценозів. На відміну від перелічених вище видів птахів, зозуля звичайна тяжіє до сухих ділянок, а бджолоїдка звичайна трапляється, переважно, над сільськогосподарськими полями.
Висновки
Узагальнюючи результати проведених досліджень, варто відзначити, що лучні екосистеми/ біотопи у прикордонних районах Львівщини і Волині зазнали сильного осушення внаслідок змін клімату, зокрема, відсутності опадів. Зміни у цих екосистемах відбуваються ще й через діяльність людини, яка пов'язана з водорегулюванням і розорюванням річкових долин, лук і пасовищ, що зумовлює у них дегресивні сукцесії. Вищезгадані зміни в екосистемах при до зниження чисельності та різноманіття орнітофауни і, насамперед, лучних видів куликів, яких обліковано в межах двох областей лише 10 видів, з яких у семи спостерігали окремих особин чи пари. Крім того, виявлено значне зниження чисельності щеврика лучного, коловодника звичайного і вівсянки очеретяної, які є ключовими видами у вологих біотопах лучних екосистем річкових долин.
Статистичний аналіз отриманих даних дозволяє виділити види, котрі, певною мірою, можуть бути використані як індикатори стану лучних екосистем на досліджених територіях. Зокрема, чисельність десяти видів птахів значуще варіює на ділянках з різними комбінаціями параметрів середовища, для трьох видів -- залежать від висоти травостою, для чотирьох -- від вологості ділянки, для п'яти -- від типу середовища.
Література
птах болотна екосистема
1Балашов, Л. С., В. А. Соломаха. 2005. Класифікація екосистем заплавних лук України. Український фітоценологічний збірник. Серія С, 1 (23): 108-114. [Balaschev, L. S., V. A. Solomakha. 2005. Ecosystem's classification of flood-plain meadows of Ukraine.Ukrainian Phytosociological Collection. SeriaС, 1 (23): 108-114. (InUkrainian)]
2Бокотей, А. А. 1995. Атлас птиц города Львова: основные принципы и результаты первого года работы. Проблеми вивчення та охорони птахів. Львів-Чернівці, 14-16. [Bokotey, A.A. 1995. Atlas of birds of the city of Lviv: basic principles and results of the first year of work. Problems of study and protection of birds.Lviv-Chernivtsi, 14-16. (In Ukrainian)]
3Бокотей, А. А. 2008. Гніздова орнітофауни міста Львова та основні причини її змін (за результатами складання гніздових атласів птахів у 1994-1995 та 2005-2007 рр.). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія біологічна, 23: 17-25. [Bokotey, A. A. 2008. Changes in breeding avifauna ofLvrv City and their causes (basing on the results of compiling the ornithological atlases in 1994-1995 and 20052007).Scientific Bulletin of the Uzhhorod University. Series Biology, 23: 17-25. (In Ukrainian)]
4Горбань, І. М. 2002. Орнітоценози торфових боліт міжріччя Дністра та Бугу. Вісник Львівського університету. Серія біологічна, 28: 188-199. [Horban, I. M. 2002. Ornithocomplecks is of peat bogs between the rivers Dnister and Bug Visnyk of Lviv University. Biological series, 28: 188-199. (In Ukrainian)]
5Горбань, І. М., А. А. Бокотей. 1999. Орнітологічні атласи iсучасна зоогеографія: короткий огляд. Екологічні аспекти охорони птахів.Львів, 29-32. [Horban, I. M., A. A. Bokotey. 1999. Ornithological atlases and modern zoogeography: a brief overview. Environmental aspects of bird protection.Lviv, 29-32. (In Ukrainian)]
6Горбань, І. М., В. О. Пограничний, А. А. Бокотей. 1989а. Методичні рекомендації для картографування орнітофауни Львівської області.Част. І. Горобині. Львів, 1-61. [Horban, I. M., V O. Pohranychnyj, A. A. Bokotey. 1989a. Methodical recommendations for mapping the avifauna of Lviv region.Path. 1. Passerines. Lviv, 1-61. (InUkrainian)]
7Горбань, І. М., В. О. Пограничний, А. А. Бокотей. 1989б. Методичні рекомендації для картографування орнітофауни Львівської області.Част. ІІ. Негоробині. Львів, 1-61. [Horban, I. M., V. O. Pohranychnyj, A. A. Bokotey. 1989b. Methodical recommendations for mapping the avifauna of Lviv region.Path. 1. Passerines. Lviv, 1-61. (In Ukrainian)]
8Дідух, Я. П. 2012.Оцінка созологічної значимості біотопів. Біотопи (оселища) України: наукові засади їх дослідження та практичні результати інвентаризації.Матеріали робочого семінару (Київ, 21-22 березня 2012 р.). Київ, Львів, 142-150. [Diduch, Ya. P. 2012. Assessment of sozological significance of biotopes.Habitats of Ukraine: scientific basis of research and inventory results.Proceedings of the workshop (Kyiv, March 21-22, 2012). Kyiv, Lviv, 142-150. (In Ukrainian)]
9Куземко, А. А. 2012. Класифікація лучних біотопів Полісся та Лісостепу України. Біотопи (оселища) України: наукові засади їх дослідження та практичні результати інвентаризації.Матеріали робочого семінару (Київ, 21-22 березня 2012 р.). Київ, Львів, 81-88. [Kuzemko, A. A. 2012. Classification of meadow habitats of Polissya and Forest-steppe of Ukraine.Habitats of Ukraine: scientific basis of research and inventory results.Proceedings of the workshop (Kyiv, March 21-22, 2012). Kyiv, Lviv, 81-88. (In Ukrainian)]
10Приедниекс, Я. Я., А. У Куресоо, П. И. Курлавичус. 1986. Рекомендации к орнитологическому мониторингу в Прибалтике.Зинатне, Рига, 1-66. [Priednieks, Ya. Ya., A. U. Kuresoo, P. I. Kurlavichus. 1986. Recommendations for ornithological monitoring in the Baltics. Zinatne, Riga, 1-66. (In Russian)]
11СеникМ. А. 2007. Орнітофауна лучних екосистем та її індикаційні властивості. Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку.Матеріали наукової конф. «Фактори загроз біотичному різноманіттю: їх індикація та способи зниження негативної дії» (21-23 вересня 2007 р.). Львів: Сполом, 113-115. [Senyk, M. A. 2007. Ornithofauna of meadow ecosystems and its indicative properties.Proceedings of the scientific conference.Biodiversity Threat Factors: Their Indication and Ways to Reduce Adverse Effects(September 21-23, 2007). Spolom, Lviv, 113-115. (In Ukrainian)]
12Химин, М. В. 1993. Атлас зимуючих птахів Луцького району (1988/89-1991/92).Луцьк, 1-136. [Khymyn, M. V. 1993. The Atlas of wintering birds in Lutsk district (1988/89-1991/92).Lutsk, 1-136. (In Ukrainian)]
13Bokotey, A. 1996.Preliminary results of work on the ornithological atlas of Lviv city (Ukraine).Acta ornithologica, 31(1): 85-88.
14Bokotey, A. A. 2020. Changes of the avifauna of Lviv (Ukraine) assessment of recent bird atlases.Ecologia urbana, 31 (1-2): 15-23.
15European Breeding Bird Atlas 2: Distribution, Abundance and Change.2020. European Bird Census Council & Lynx Edicions, Barcelona, 1-967.
16Gaston, K. J. 1994. Rarity.Chapman & Hall, London, 1-205.
17Gorban, I., A. Bokotey. 1989. Mapping the distribution of breeding and wintering birds in Western Ukraine. Bird Census and Atlas Studies. Praha, 167-168.
18Korniluk, M. 2019. Metodyka oceny stanu zachowania przygranicznych stanowiskach dubelta na Biatorusi i Ukrainie.Ver. 1.1. Bialystok, 1-10.
19Magurran, A. E. 2004. Measuring biological diversity.Blackwell Science, Oxford, 1-256.
20Hagemeijer, W., M. Blair (Eds). 1997. The EBCC Atlas of European Breeding Birds:Their Distribution and Abundance. T & A D Poyser, London, 1-903.
21Schifferli, L. 2000. Changes in agriculture and the status of birds breeding in European farmland.Ecology and Conservation of Lowland Farmland Birds(eds N. J. Aebischer, A. D. Evans, P. V. Grice & J. A. Vickery), 17-25. British Ornithologists' Union, Tring, UK.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Умови та методика проведення досліджень. Динаміка екологічних груп мисливських птахів в умовах регіону досліджень: чисельність лебедів, гусей, куроподібних, голубоподібних, лиски. Процентне співвідношення груп мисливських видів птахів Черкаської області.
научная работа [1,8 M], добавлен 28.12.2012Використання кіральних властивостей проліну для оцінки рівня забруднення річкових екосистем. Гідрохімічні дослідження малих річок м. Чернівці. Аналіз індексів сапробності та еколого-географічних особливостей видів водоростей, виявлених у водоймах.
автореферат [49,2 K], добавлен 08.06.2013Структура й динаміка різних екологічних систем, рівні їхньої організації й ієрархії. Елементи механізму трофічних зв'язків. Характерні риси всіх екосистем. Гіпотеза Геї: причини і фактори становлення життя на нашій планеті. Фундаментальні типи екосистем.
реферат [29,1 K], добавлен 20.06.2010Аналіз природних умов басейну річки Замчисько: грунту рослинність, клімат, гідрогеологія. Оцінка впливу господарської діяльності на водозбір та хімічний склад вод річки. Антропогенне навантаження на басейн водойми, заходи реабілітації річкових екосистем.
курсовая работа [803,7 K], добавлен 23.05.2019Радіоактивне забруднення території України, основних видів сільськогосподарської продукції. Сучасна радіоекологічна ситуація у лісах Житомирської області. Геоморфологічна характеристика, геологічна будова території та характеристика земельних ресурсів.
дипломная работа [121,5 K], добавлен 17.06.2014Характеристика токсичних речовин та шляхи їх надходження до водних екосистем. Основні водні об`єкти м. Чернігова. Забруднення водних систем міста комунальними, промисловими стоками. Використання методу біотестування для оцінки якості води водних об`єктів.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 21.09.2010Загальна інформація про Цезій-137. Радіоактивне забруднення водних екосистем після аварії на ЧАЕС. Шляхи надходження радіонуклідів у водойми. Радіаційний стан водних систем районів розташування АЕС. Методологія управління радіоємністю водоймища.
реферат [20,7 K], добавлен 12.02.2012Кліматичні та ґрунтові умови національного природного парку. Характеристика його флори та фауни. Етапи створення НПП та режими використання. Моніторинг стану видів рослин, занесених до Червоної книги: лілії лісової, осоки буріючої та кулястоподібної.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 14.05.2015Радіоактивне забруднення території та основних видів сільськогосподарської продукції. Сучасна радіоекологічна ситуація у лісах Житомирської області. Радіоекологічна ситуація на території області з урахуванням радіонуклідів в різних компонентах екосистеми.
дипломная работа [625,0 K], добавлен 19.08.2014Поняття системного аналізу. Елементи системи та зв'язкі між ними. Структурний і функціональний аспекти вивчення природних екосистем. Механізм зворотного зв'язку. Гомеостаз системи "хижак-жертва". Закон безповоротності еволюції. Спіраль розвитку Абдєєва.
реферат [208,2 K], добавлен 29.09.2009Розвиток лісових екосистем за умов техногенного забруднення атмосфери (огляд літератури). Токсичність газоподібних речовин. Особливості аеротехногенного пошкодження. Природні умови розвитку лісових екосистем регіону. Стан деревостанів Черкаського бору.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 28.12.2012Вивчення сутності біомоніторингу. Чинники забруднення довкілля. Характеристики водного середовища, пристосування до них живих організмів. Зміни водних екосистем при антропогенному забрудненні. Методи оцінки забруднення вод за допомогою тварин-індикаторів.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 10.08.2010Перелік рідкісних видів та підвидів, що знаходяться під загрозою зникнення на території України і підлягають охороні. Тварини та рослини Червоної Книги України. Структура у виданні 1994 року. Національна комісія з питань Червоної книги України.
презентация [412,6 K], добавлен 14.04.2014Сутність концепції стійкого розвитку. Поняття, економічна оцінка та аналіз основних причин втрати біорізноманіття. Показники стану біорізноманіття в Україні. Головні типи державної політики щодо проблеми збереження біологічного різноманіття екосистем.
курсовая работа [97,5 K], добавлен 09.11.2010Способи та особливості живлення організмів: автотрофне та гетеротрофне живлення, продукційний процес - продуценти, консументи і редуценти. Генетичні фактори продуктивності та її контроль. Ценотичний контроль продуктивності, біопродукція в різних біомах.
курсовая работа [243,6 K], добавлен 21.09.2010Види біоти області, що занесені до Червоної Книги України. Список рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин Рівненської області. Березнівський дендрологічний парк загальнодержавного значення. Ступінь антропогенної трансформації ландшафтів регіону.
контрольная работа [775,5 K], добавлен 15.02.2014Огляд природних умов території Сумської області. Оцінка екологічного стану різних компонентів навколишнього природного середовища, які зазнають антропогенного впливу. Дослідження ґрунту і рослинної сільськогосподарської продукції на вміст важких металів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.03.2012Системи видів-індикаторів, за допомогою яких класифікуються ступінь забруднення по присутності чи відсутності індикаторних видів чи груп. Визначення середньозважених сапробних валентностей за Зелінке та Марваном. Індекс сапробності (індекс Ротшайна).
контрольная работа [78,8 K], добавлен 04.06.2010Проблемні екологічні питання, пов'язані з експлуатацією різних видів транспорту. Розрахунок викидів забруднюючих речовин на території автотранспортного підприємства. Визначення питомих рівнів платежів організації за викиди в атмосферу шкідливих речовин.
курсовая работа [514,7 K], добавлен 10.12.2010Господарські особливості цукрового заводу. Обґрунтувати стану повітря та води у зоні функціонування підприємства із переробки буряка цукрового. Пропозиції ДП "Іваньківський цукровий завод" щодо поліпшення стану екосистем у зоні його функціонування.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 26.12.2012
