Незвіданий облік породільних барлогів ведмедя білого (Ursus maritimus) на островах Врангеля та Геральда у 1982 році

Размещено на http://allbest.ru

24

Незвіданий облік породільних барлогів ведмедя білого (Ursus maritimus) на островах Врангеля та Геральда у 1982 році

Василь Придатко-Долін

Резюме

У березні-травні 1982 року в Арктиці, на сході о. Врангеля (ОВ) та о. Геральда (ОГ), працювала локальна експедиція з обліку барлогів білого ведмедя, результати якої іще не оприлюднювали. Автор відшукав дубль-рукопис щоденника експедиції та виокремив ключові результати. Упродовж двох місяців 5 дослідників спромоглися знайти на місцевости або вирахувати по слідах 139 лігв і побачити 57 ведмедів ($ad + juv). Середній розмір приплоду (СРП) на ОВ був 1,43, а на ОГ сягав 1,86. Усі успішні виводки на ОВ -- переважно, одне або двоє ведмежат; на ОГ -- навіть по троє. На доступній вибірці (n = 44) з'ясували, що уведення у розрахунок СРП даних з обліку слідів ведмедчат (на ОВ) суттєво не вплинуло на результат. Від дати фіксації відчинення лігва (ВЛ) весною до дати остаточного виходу $_ad (із малечею або без неї), минало 4-14, а найчастіше 6 днів.

Найбільша частота випадків ВЛ припала на 2728 березня. Зареєстрували чотири випадки загибелі ведмежат, у т.ч. новонародженого. Простежили долю 43 лігв та зробили експрес-вимірювання 11. Знайшли два лігва, не схожі на інші: а) «іглу-подібне» -- із дуже складним коридором; б) із 4,5 м вертикальним тунелем.

Уперше у статтю включили спрощені 3Б-моделі лігв і тим підтвердили, що лінійні вимірювання, які дослідники практикують, дають примітивну уяву про конструкцію. Після залишення барлоги $_ad може будувати для себе і малечі й тимчасові, прості укриття. Упродовж 1964-2020 рр. на цих островах барлоги знаходили тільки на суші, втім в 1980 році автор розшукав декілька в морі, серед торосів. Зазвичай уживає майже усе їстівне, що знайде поблизу лігва. Малеча копіює поведінку матері (т.ч. ковтає не тільки молоко). Статтю доповнено розрахунками автора щодо місця білого ведмедя у «піраміді Елтона», вибудовану для умов цих островів. Додано рекомендації щодо покращення методики обліку білих ведмедів. Поява україномовної статті з біології U. maritimus є рідкістю для вітчизняної теріологічної школи і має очевидне просвітницьке значення -- для учених, викладачів, студентів, укладачів вікіпедії тощо, а також є внеском автора у вітчизняну бібліотеку знань про тваринний світ Арктики.

Ключові слова: білий ведмідь, Врангеля острів, Геральд острів, пологові барлоги, 3Б-модель.

Вступ

Знання про забуте нове, або нариси до біології ведмедя білого (Ursus maritimus Phipps, 1774) за сторінками віднайденого у Києві невивченого рукописного дубль-щоденника полярної експедиції з обліку барлогів та досліджування післяпологової поведінки ведмедів білих, здійсненої на сході острова Врангеля та на острові Геральда У різних публікаціях -- Геральд, Геральда (рос., укр.). Острів Геральда був відкритий англійцем, капітаном Г. Келлетом (H. Kellett) у 1849 р. на вітрильнику HMS Herald. Звідти він бачив вершини гір сусідньої землі, названої ним Plover Island (див. Seemann 1854, 2: 116); пізніше, у 1867 р., англієць, капітан Т. Лонг (T. Long) фактично перейменує острів у Wrangel Land. у 1982 р., в Арктиці 180^й меридіан ділить о. Врангеля майже навпіл, тому острів знаходиться одночасно у західний і східний Арктиці; о. Геральда -- у східній. Історія островів пов'язана як з історією Берингової протоки, так і Берингії..

Для вітчизняної теріологічної школи цей полярний досвід є очевидною екзотикою. Та не про екзотику мова. Поштовхом до написання була нова малоочікувана реальність, а саме негативний вплив на доступ до багатьох віддалених інтернет-ресурсів (які мають стосунок до онлайн бібліотек, зокрема, радянського періоду, у тому числі щодо Берингії, та Східної Арктики взагалі), ведмедя білого, і який вчиняється тепер у всемережжі, як можна припустити, не без участи нашого північного сусіда, який розв'язав нищівну війну в центрі Европи. Стаття є також відповіддю на жахливі події зі знищення університетів України (Київщини, Луганщини, Харківщини, Миколаївщини, Херсонщини тощо) -- злочин, який сьогодні вчиняє країна-агресорка. Там забули й про те, що в університетах українських, а також у викладачів, зберігаються колекції та матеріали, зібрані не тільки в Україні, але й в Арктиці та Антарктиці. Цей твір -- одна із спроб зберегти відповідне надбання у часи війни Статтю автор писав і дописував під час війни, перебуваючи у Києві, Львові, Соймах, Міжгір'ю та Хусті..

1. Щоденник експедиції та його історія

Про щоденник Машинодрук витягу із щоденника був переданий автором у науковий відділ заповідника у 1982 році, а ключові дані були внесені у літопис та поточні облікові картотеки. як про не оприлюднений раритет автор уже пригадував у нотатках до однієї з публікацій [Prydatko-Dolin 2022]. Експедиція здійснювалася задля обліку барлогів ведмедя білого у післяпологовий період, а також з метою супутнього вивчення поведінки звірів і вдосконалення методики обліку. Територія дослідження -- схід о. Врангеля та о. Геральда.

Автор був тоді учасником експедиції -- одним зі службовців наукового відділу заповідника, на посаді молодшого наукового співробітника, та уже мав необхідний польовий досвід роботи із ведмедями. Тому ініціював, у тому числі й створення щоденника, нехай і «різнокаліберного», який виник із простого бажання упорядкувати та систематизувати власні й інші записи. (На практиці автор здійснював неформальне керівництво експедицією.)

Мати такий щоденник ніхто не вимагав. Зазвичай, польовики воліють записувати усе важливе у власні книжечки. Однак, не кожному керівникові вдається зібрати потім усе до купи, опрацювати належним чином. У даному випадку, це вдалося зробити.

Рукопис щоденника -- це саморобний зошит, формату приблизно А5, із вклеєними у нього сторінками різного походження, кольору і якості, створеними іноді із використанням другосортного паперу, який автор знаходив на острові деінде, а сьогодні -- пожовклому, бляклому, постраждалому від багаторічного зберігання в експедиційних умовах на Півночі і Півдні, а потім і від інших перевезень.

Та головне, -- рукопис зберігся, а обставини дозволили опрацювати різноманітні дані, нехай і через багато років.

Рис. 1. Карта о. Геральд із результатами авіаобліку барлогів ведмедя білого від 30.03.1982: (1) барлоги із вистеженою кількістю ведмежат; (2) інші барлоги; (3) місце, де пізніше розмістять експедиційний кунг. Первинне опрацювання і схематизація результатів у 1982 р. -- автор, разом із Ю. Кривецьким. GIS (ArcMap 10x), сучасна картографічна обробка і допоміжне фото -- автор.

Fig 1. Map of Herald Island with results of the aerial survey of polar bear dens conducted on 30 March 1982: (1) dens (with the number of tracked cubs); (2) other dens; (3) location of the expedition kung in 1985. The primary processing and schematization of the results have been carried out in 1982 by the author together with Yu. Kryvetskyi. GIS (ArcMap 10x), modern cartographic processing and auxiliary photo--by the author.

Автор вносив у щоденник записи власноруч, переважно графітним олівцем (як узвичаєно у польовиків Арктики), зокрема в дорозі, на відкритому повітрі, а також кольоровими олівцями й зрідка кульковою ручкою, уже в умовах стаціонару. Минуло сорок років і невблаганний час почав розчинювати й руйнувати записи. Щоденник прийшлося відновлювати, реставрувати. Первинні нотатки автор додавав на місці, коли обставини дозволяли, опитуючи усіх причетних до обліку, а це були: Ю. Кривецький, Л. Вейсман, О. Хіть, О. Малишев, зрідка Л. Сташкевич. У щоденник було вклеєно також клаптик паперу із рукописним повідомленням ботаніка А. Пуляєва про облік барлогів, здійснений нами 2.04.1982 з борту АН-2, у маршруті Ушаковське ^ Мис_Піллар ^ Верінг ^ Дрім-Хед. Освіта і професія згаданих учасників експедиції -- лісова справа, фотожурналістика, фізична культура, управління, ботаніка.

Усі ці (не дуже важливі, на перший погляд, деталі) підказують: експедиція хоч і була гучною, полярною, і участь у ній брали люди, які працювали на острові, в Арктиці, не один рік, однак на практиці, документування подібних, взагалі-то неординарних спостережень, не було для них справою повсякденною, і дослідницьку роботу полярники здійснювали за найпростішою, найбільш економною схемою, іноді навіть поспіхом. На морозі, в дорозі, та чи в негоду, та ще й коли із-за якоїсь несправности глохне двигун мотонарт, часто бувало не до обліків. Пригадую, що у перші дні експедиції, неподалік від р. Кларк, в одного з учасників відмовив двигун.

Ми розбирали і збирали, перевіряли упертий механізм, робили те, що можна було вдіяти у тих умовах, але причин не знаходили. Прямо у тундрі чистили і промивали свічки, карбюратор тощо. (Пізніше з'ясувалося, що у картері виникла мікротріщина.)

Одного разу на Кларку довго перечікували хуртовину. Тоді ж автор вперше був свідком того, як для відволікання, психотерапії, досвідчені люди не тільки зайнялися ремонтом техніки й упорядкуванням спорядження, але й розібрали і заново зібрали по цеглинах стару грубку, аби примусити її гріти. (Хоча у прихистку, на додаток до грубки, кимось уже була змонтована обігрівачка, крапельниця.) Таким був простий експедиційний будень під час обліку барлогів. У літописах природи заповідника, принаймні за 2003-2020 роки, які (поки що) є доступними в інтернеті, ніяких згадок про результати експедиції 1982 року автор не знайшов, хоча у свій час, щось звідти, з полиць наукового відділу, звичайно потрапляло в інші літописи. Та чи збереглися літописи 1980-х років взагалі? На вебсторінці цього дуже відомого заповідника, рівня ЮНЕСКО, відповідних сканів не знаходимо.

2. Територія, методи, підходи, інструменти й допоміжні засоби

Територія. Простір мису Верінг* На «карті Беррі» (R. Berry, https://bit.ly/3bWYQnE) -- це Waring Cape (https://bit.ly/3NOo2Kp). Перевірено 9 липня 2022. Ушаковське -- спорожніле село Іультинського району Чукотського автономного округу Росії. В Ушаковському автор жив (і зимував) вісім років. Відтік населення розпочався у 1990-х. був вибраний для обліків і наземного дослідження як одне із відомих місць пологового значення (для ведмедів білих), найближчого до селища Ушаковське*^6,7. Такою ж значущою територією вважали й гори Дрім-Хед*, які знаходяться значно далі, у західній частині острова.

Від с. Ушаковське до м. Верінг, по прямій Втім на острові таких доріг немає. Пересування на техніці потребує гарного знання місцевости., приблизно 45 км, а до гір Дрім-Хед -- 88 км. (Весною 1979 р. автор брав участь в окремій наземній експедиції з обліку барлогів у горах Дрім-Хед і міченні ведмедів білих Див.: Придатко, В. И. 2009. Об исследователях берлог белого медведя: как это было. ArcticlnUa. https://bit.ly/3NOnMep. Перевірено 9 липня 2020., і тому знав, що і як порівнювати.) Наскільки автору відомо, в наступні роки у заповіднику, в якости «модельних», домовилися розглядати й гори неподалік від м. Блоссом, а також північні схили Західного плато Орієнтиром слугує стаціонар «Кмо» (Озеро Кмо), заснований за ініціативою автора весною 1980 року -- у т.ч. для вивчення колоній морських птахів..

Слово модельний автор зумисне взяв у лапки, адже ніде не знайшов опису кордонів того простору, втім згадав, що у 1969-му, через рік після створення заказника, у ньому виділили особливо охоронювані ділянки-резервати, серед яких був й мис Верінг площею 20-25 км². Правда, мова йшла, скоріше за все, тільки про скелі, де гніздували морські птахи. Втім ведмеді білі завжди мешкали у цій місцині. (Довідково: у книзі «Летопись... 2020» знаходимо умовні кордони ділянок «Уэринг» та «Пиллар» -- це у вигляді двох прямокутників на карті - схемі із масштабною лінійкою «20 км».) Такими були відповідні розмірності.

На титульній сторінці рукопису щоденника зазначено: «Уэринг--Пиллар». Втім кращу уяву про територію дають карти (рис. 1-2). Бачимо, що облік виконували на великому просторі. Усе відбувалося у східній частині о. Врангеля, а також на о. Геральд.

Основною територією вважався мис Верінг (і прилеглий обшир), аж до м. Піллар. (У термінах літопису «2020» -- це окремі дві ділянки.) Саме так народжувалися «модельні» території.

Маршрутний облік був лише частиною усіх завдань експедиції. Однак, автор не пригадує, щоби в ті роки у науковому відділі заповідника хтось намагався перетворювати маршрути у так звані смуги обліку (певної ширини та протяжности, хоча саме протяжність завжди намагалися вимірювати), аби далі трансформувати це у площу і показник зустрічальності, вираховувати потім інтервали довіри і таке інше. Втім відповідні роз'яснення, розрахунки і гарні приклади розробив для заповідника наприкінці 1970-х математик Н. Челінцев Челинцев, Н. Г. 1977. Определение абсолютной численности берлог на основании выборочных учетов. Белый медведь и его охрана в Советской Арктике. Москва. 66-85., але про це на острові почули пізніше, а спроби користуватися напрацюваннями ученого та звітувати- ся відповідним чином, почали робити тільки десь у 1985-х.

Зрозуміло, що деякі маршрути були просто маршрутами пересування -- із селища до прихистку і назад. Так чи інакше, усе, що бачили в дорозі, запам'ятовували і записували. Воно знайшло відображення й у згаданому щоденнику, а потім в зацифрованому мною зведенні, і що допомогло отримати важливі узагальнення -- щодо фенології, кількості барлогів, середнього розміру приплоду, «смертности» і таке інше. Зрозуміло, що правильне виокремлення території, а також конкретної модельної ділянки, є важливим кроком, адже підсумкові дані (щодо кількості барлогів і звірів, яких зустріли, слідів) можна використати й для загальних припущень -- про кількість ведмедів, наприклад, на усьому острові Врангеля (це якщо, з якоїсь причини, іншої можливости провести потужний облік немає). Як побачимо нижче, такі узагальнення мають значення також для розрахунків екосистемної ваги.

Транспорт, проживання, пересування. На м. Верінг ми діставалися на мотонартах «Буран». Наземні пошукові роботи також здійснювали, переважно, із використанням цієї техніки. (У попередні роки, коли потрібної технічної можливости не було, зокрема, у горах Дрім-Хед, у маршрути ходили пішки, і що було справою виснажливою. Із собою часто брали совкову лопату, якою робили сходини у твердому снігу, на крутосхилах, або розкопували, для огляду, покинуті ведмежі лігва.

Під час несподіваних хуртовин, які часто бувають на Дрім-Хеді, на такій лопаті навіть з'їжджали униз, у долину Гномів, суттєво зменшуючи час повернення домів.) На м. Верінг жили у привезеному колись сюди, списаному військовому кунгу Кунг -- кузов універсальний нульового габариту. -- по двоє-троє. Кунги і взагалі уся ця військовість розповсюджені на островах Арктики. Коли була можливість, трудилися із перезміною. Обігрівалися грубкою-крапельницею, яка працювала на солярці, і дуже рідко (тільки під час сильних морозів) -- на охолодженому бензині, або суміші із соляркою. (Довідково: у такій споруді стіни пропускають світло і здаються блакитними, так само як це виглядає у ведмежому лігві.) Пізніше на м. Верінг з'явився новий, сучасний будинок із червоним дахом і навіть вітровий двигун. Про екзотику 1980-х уже ніхто не згадує.

Використання собаки. Для пошуку барлогів, а також для визначення, чи є барлога жилою, чи ні, та для попередження про небезпеку й відлякування ведмедів, в експедицію узяли собаку місцевої «породи» -- лайку-ватажка з упряжки чукчі С. Нанауна, на ім'я Кучум. Побіжно з'ясували, що під час обліків собака знаходить 2 % лігв. Використання собак на острові, при роботі на барлогах, бере свій початок з кінця 1970-х, коли в горах Дрім-Хед здійснювали мічення ведмедів вушними мітками: собака примушував ведмедицю визирнути із лігва і давав можливість науковцеві вистрілити у шию тварині шприцом із речовиною, яка знерухомлює. Довідково: їздових собак перестали утримувати і використовувати на острові уже в 1980-тих, із відходом за світи знавців нартової справи -- це чукчів Ульвелькота (бухта Сомнительная/Сумнівів), а потім і Павлова (лагуна Павлова) Обидва мисливці знайшли свій спокій на острові..

Зброя та інші засоби захисту. Для захисту від ведмедів учасники експедиції носили із собою ракетниці (сигнальний пістолет Шпагіна), виробництва 1943 року, із запасом пострілів, а також 7.62-мм самозарядний карабін Симонова, 1949 року. Це для самих крайніх випадків. Карабін -- на увесь загін. Під час експедиції випадків нападу ведмедів на людей не було. Втім, далі автор умисно включив у статтю епізод, коли при роботі на барлогах, заради фотографії, люди необачливо наражалися на серйозну небезпеку і могли стати жертвою власного нахабства. Життя -- за фотографію?

Інше. Методи і підходи, які ми застосували у 1982 році для пошуку і обліку барлогів, виявлення і спостереження за ведмедями (різного віку і статі), вивчення слідів життєдіяльности, маршрутів пересування, трекінгу, особливостей і терміну перебування породіль у лігвах, картування лігв, а також перетворення усього цього різноманіття у статистично значущі масиви і узагальнення, представлено нижче, у вигляді нарисів про найцікавіші результати.

3. Найцікавіші результати

Облік барлогів, ведмедів і їхніх слідів. Підсумкові результати були отримані групою із п'яти осіб. Пересувалися переважно на мотонартах. Рідко -- на лижах. (Це під скелями мису Верінг.) Взагалі, у краю ведмедів піші маршрути, по-перше, не є безпечними, а по друге, вони є менш продуктивними, адже не виконуються на далекі відстані.

Наприклад, карту схему про напрямки переміщення ведмедиць із малечею (як на рис. 2), важко було б отримати, пересуваючись тільки пішки або на лижах. Щодо небезпечности, то на острові ведмідь може вийти на людину «із нізвідкіля» будь-якої миті.

Взагалі, однією із найскладніших наукових задач, яку потрібно було вирішити у цій експедиції, -- досягти системности, адже йшлося про велику територію, яку ми вивчали на «площинах» і «смугах» різної розмірности і складности, та ще й в різну погоду, і на додаток, різним складом -- із метою побачити і знайти як можна більше за короткий проміжок часу, адже в Арктиці кожний день експедиції коштує дорого. Для уяви про буденність наведу декілька речень із щоденника, у моєму перекладі:

«1.04. Хуртовина. Вітер С і ПС, до 15 м/сек. 2.04. Хуртовина. Вітер ПЗ та П, до 15 м/сек. Видимість 100-500 м. На схилі С експ. гори Замкова видно самку із одним ведмежатком. 3.04. Хуртовина вщухає. Сонце. Поблизу моря -- туман, вітер до 10 м/сек. Поземок, видимість на північ 1-2 км; на виході з долини, на ПС та ПЗ, -- більше. Сніг пухкий. Засипає усі звільнені ведмедицями лігва».

Рис. 2. Деякі результати наземного обліку барлогів ведмедів білих на сході о. Врангеля, від м. Піллардо м. Літке, весною 1982 року (зліва): (1) родові барлоги; (2) тимчасові барлоги; (3) «барлоги» (ведмедиця із потомством); (4) стаціонар «Верінг». Напрямки руху самиць із малечею, відстеженні по слідах (справа).

Fig. 2. Some results of the ground survey of polar bear dens in the east of Wrangel Island, from Cape Pillar to Cape Litke in the spring of 1982 (left): (1) maternity dens; (2) temporary dens; (3) `dens' (i.e. mother with offspring); (4) station 'Waring'. The directions of movement of mothers with cubs tracked by their traces (right).

Розміри лігв та сліди ведмедів на снігу, а також наш досвід, підказували до якого типу слід віднести те чи інше лігво -- тимчасового, чи довготривалого (пологового, або іншого Зазвичай на популярних вебресурсах пишуть, що білі ведмеді не впадають у сплячку. Зрідка, -- із посиланням на «Nelson, R. A. et al. 1983. Int. Conf. Bear Res. Manage. 5, 284-290.». Вважається, що звірі мають у крові рудиментарний індукційний тригер сплячки (a vestigial hibernation induction trigger).). Якщо сліди говорили нам, що лігво належало звірю-одинаку, то ми не могли сказати точно, хто це був -- самиця (яка не народжувала, або яка втратила потомство), чи самець Деяку уяву про стать може дати розмір сліду звіра -- принаймні, якщо йдеться про справжнього «кабана». Самці ведмедя білого більші за самиць: 300...800 кг при довжині тіла 200...250 см, і 150...300 кг та 180...200 см, відповідно, -- за Д. ДеМастер & І. Стирлінг [DeMaster & Stirling 1981: 1]. У всемережжі наводять й інші цифри. Мабуть, саме про «кабанів» пишуть іноді мов відбиток їхнього сліду може сягати 30 см у «діаметрі». Ми таких не зустрічали. Буває, що хуртовини стають причиною суттєвого збільшення розміру слідів. Це підштовхувало ентузіастів та письменників шукати звірів-гігантів у т.ч. на о. Врангеля. Не знайшли. Тут і далі географічні назви передано російською, згідно із картами тих часів. Розширена назва -- Провиденская гидробаза ГП ММФ (п. Провидения, Магаданская обл., РФ).. Загалом, тимчасових барлогів ми знайшли небагато (див. рис. 2). Важливішими були декілька інших фактів: а) по цій порі на м. Верінг мешкає обмаль звірів (самців?), які риють тимчасові лігва; б) після виходу із пологової барлоги, разом із ведмежатами, самиця іноді продовжує рити й простіші укриття. Ці спостереження мають значення для внесення коректив в результати авіаобліків, тобто уведення якогось уточнювального «доважку».

Що там відбувається із ведмедицями поза островом, в океані, в торосах, довгий час залишалося невідомим. Весною 1980 року, тобто двома роками раніше, автор спромігся зібрати унікальні дані про будівництво ведмедицями барлогів в морі, в торосах, поблизу північного узбережжя о. Врангеля. [Prydatko 1981]. Через майже чотири десятки років у публікації А. Кочнєва [Kochnev 2018: 202], який упродовж 1999-2003 рр. спеціально збирав свідчення представників корінних народів про місця розташування барлогів на Чукотці (n = 278), той випадок згадувався як єдиний. Ніхто з острів'ян і досі не повідомляв про щось подібне.

Тому додаю свій щоденниковий запис 1980 року: «Під час робіт з картування північної прибережної зони о. Врангеля гідрографічною партією із бухти Провидения*¹⁶¹⁷, у березні-квітні 1980 р., уперше з'явилася можливість отримати дані про будівництво барлогів в морі, поблизу острова. За ініціативи автора й завдяки обставинам Автор був прикомандирований до гідрографічного загону керівництвом заповідника. Про облік барлогів у завданні не йшлося. Втім, після участи в експедиції ВНИИОП у гори Дрім-Хед (1979), автор уже мав відпо-відний досвід роботи на барлогах. Ініціатива з обліку барлогів допомогла здолати «крижане» відношення гідрографів до співробітника заповідника. До того ж ім'ярек іноді виконував обов'язки різнороба й помічника тракториста; зрідка керував трактором Т-100. Назву узято з карти заповідника -- зал. Дублицкого. Утім, правильно -- Дуплицкий /Дуплицький. Він наро-дився у 1890 році у м. Ялта. Втратив життя із-за репресій. Був реабілітований посмертно у 1957. Назву узято з карти заповідника -- г. Мал. Дрем-Хед (рос.). В острівному побуті -- Дрим-Хэд (рос.), начеб-то від dream head (англ.), тобто «голова, яка мріє». Однак, на найпершій карті острова, т. зв. «карті Беррі» (R. Berry) 1881 р., американської полярної експедиції,-- це Drum Head. На карті, оприлюдненій пізніше Мю- ром (J. Muir), теж у 1881,-- це Drumhead. Можливо, від drum (англ.) -- капуста. У підсумку -- «капустяна голова», «голова зимової капусти пласковерхого сорту». пошук здійснювали від озера Комсомол до затоки Дублицкого*¹⁹, у смузі довжиною 180 км й шириною 1-3 км. Гідрографічними групами, що переміщалися на п'яти всюдиходах, і пішими маршрутами (здійсненими автором на мисливських лижах), територію дослідження практично розбили на ділянки. На карті це можна було б представити у вигляді квадратів, адже точки під своє буріння гідрографи облаштовували через кожні 250 метрів. По суті смуги цих «обліків» закладали стихійно.

Загалом маршрути «обліку» пролягали уздовж берега. Саму роботу виконували дуже різні групи людей (яких автор опитував, коли з'являлась можливість). Якщо площу «обліку» описувати більш критично, то у кожному такому квадраті смуга «обліку» (огляду) вимірювалася 30-50 м, залежно від ступеня торосистости. тваринний арктика облік білий ведмідь

Таким чином методика гідрографічних робіт і побутові обставини визначали як площу обстеження, так і міру випадковости виявлення барлогів.

В результаті, на значній, важко обстежуваній території, було знайдено шість барлогів, ймовірно тимчасових, розташованих на відстані 0,4-3,0 км від основного берега, у морі, й приурочених до ділянок, суттєво віддалених від гір. Лігва виявили у траверсі струмків Илистый, Гидрографов, гирла річки Красный Флаг, а також поблизу західного краю коси Муштакова та коси Бруч. При цьому, найближчі (до зони обліку) місця концентрації барлогів -- це гори Дрем-Хед²⁰ і мис Веринг. Обслідування барлоги, на яку я натрапив, наприклад, поблизу коси Бруч, дозволило з'ясувати: утворення заходилось під нагромадженням торосів, у сніговому заметі, об'ємом до 6 м³. Особливості нагромадження криги визначали й архітектуру прихистку. Вхід у лігво розміщувався на сніговому крутосхилі довжиною до 7 м, північної експозиції, із кутом нахилу до 60°. Діаметр входу 60-70 см. Біля входу у лігво автор знайшов незначні викиди снігу й сліди ведмедиці й двох ведмедят, а також фекалії ведмедяти із фрагментами рослин і шерстю. Барліг мав тільки одну житлову камеру. »

Таке саме, важливе, пізнавальне значення має й інше наше спостереження -- про відтинок у днях між датою, коли пологовий барліг відчинився, і датою, коли ведмедиця остаточно залишила лігво разом із малечею (Т). У нашій вибірці цей інтервал сягав 4-14 днів. Детальніше -- у розділі Період завершального перебування ведмедиць у барлогах (Т). Взагалі, хуртовини досить швидко закривають, засипають вхід у барлоги, якщо ведмедиці пішли звідти. Лігво стає непомітним для обліковців. У щоденнику експедиції знаходимо наступний прикметний запис (у моєму перекладі з рос.): «5.04. Починається завірюха. Видимість упала до 500 м. Вітер східний. У маршруті встановлено, що барлоги 4, 5, 6, 7, 11 та 23 повністю засипав сніг. Вони є важкодоступними і невиявними».

Таким чином, якщо авіаоблік здійснюють після хуртовини, то можна вважати, що деякі лігва теж залишатимуться непоміченими, необлікованими. Через те, що станом на 5.04 уже 43 барлоги (із 87, про які ми дізналися пізніше зі спостережень, у т.ч. за слідами), отримали номери, то усі записи про шкодливі дії хуртовини набули методичної ваги. Якби, наприклад, ніякої наземної експедиції на мис Верінг не було, а у цей день, саме 5.04, у заповіднику вирішили здійснити облік із допомогою авіації, то недорахувалися 13 % лігв. Взагалі під час експедиції ми зуміли здійснити наступні авіаобліки: а) на о. Геральд -- 30.03.1982, із використанням гвинтокрила МИ-8, див. рис. 1; б) на сході о. Врангеля (із частковим охопленням модельної ділянки «Верінг») -- це 02.04.1982, із використанням літака АН-2, по маршруту Ушаковське ^ Піллар ^ Верінг.

Зазначене дає уяву й про витрати на таку експедицію, адже авіатехніка не перебувала на острові постійно, а діставалася туди з Мису (Отто) Шмідта Мис Отто Шмідта частіше згадують як Мис Шмідта., який знаходився у 180 км південніше. Ба більше, для здійснення авіаобліку експедиціям потрібно дочекатися, коли з'явиться довготривале погодне вікно, але що в Арктиці буває не так часто, як здається.

На клаптику паперу (із даними про авіамаршрут від 02.04.1982), є цікава примітка, яку залишив ботанік А. Пуляєв, у моєму перекладі: «Ан-2, А. А. Рашевський. Час вильоту 15⁰⁴17⁵³. Ушаковське-Верінг (уздовж берега), h=200 м, V=150-160 км/год. Від затоки Дублицько- го і далі до Дрім-Хеда, на ПЗ (уздовж берега), видимості немає, сильна бовтанка, в 16⁴⁵ повернули назад, на Ушаковське». Отже, якщо о 15⁰⁴ дослідники наважились вилетіти на авіаоблік, то вже о 16⁴⁵ вимушені були повертати назад, в Ушаковське, із-за негоди. І звернімо увагу на допис про уявну смугу авіаобліку та технічні обставини. У підсумку, на сході о. Врангеля, лігва, які знайшли із допомогою літака чи гвинтокрила склали до 21 % від розвіданої кількосте. Загалом, на обох островах, -- удвічі більше. (Суттєвим доважком був результат, отриманий на о. Геральд.)

Щодо мотонарт, то в ясну погоду водій мотонарт (або його колега, який може розміщуватися, наприклад, на причіпних санчатах), здатен бачити усе навколо на суттєвій відстані. Однак, я не наважусь висловити це у цифрах, аби дати уяву читачеві про якусь «смугу». Це можуть бути сотні метрів і більше. До того ж із-за змінюваносте ландшафту, а також у залежности від погоди, сприйняття навколишнього світу в Арктиці суттєво змінюється. (Наприклад, під час «білої мли», із-за сильного розсіювання світла, відстані та розміри розмиваються.)

Дуже умовно, мотонартовий маршрут можна вважати обліковою смугою, завширшки, нехай, декілька сотень метрів (у кожний бік від напрямку руху обліковця). Втім якихось спеціальних перерахунків ми не робили. Зате зафіксували, наприклад, що 23.03 у маршруті «Кларк ^ Снежная ^ Бурный ^ Восточный ^ Параллельный ^ Перевал Нулевой ^ Широкий ^ Уэринг», довжиною 42 км, не зустріли ані барлогів, ані слідів, ані ведмедів Для порівняння: а) 21.04.2006 в маршруті «Ушаковское ^ р. Кларк ^ пер. Медвежий ^ Уэринг» довжи-ною 55 км зустріли лише одного ведмедя; б) тоді ж, у маршруті «стац. Уэринг ^ побережье модельного участка», довжиною 10 км -- трьох і одну сімейну групу [І. Олейніков, перс. повід.]. (див. рис. 2). (Тобто може здаватися, що віддалена від узбережжя територія була менш привабливою для цих тварин, ніж приморська.) Втім, безрезультатними бувають й маршрути, здійснені навіть у начебто ведмежій місцині. Так, у мотомаршруті від 26.03 навколо г. Замкова, на ділянці «Мис Верінг», довжиною 5 км, ми не знайшли нічого прикметного. У щоденнику є лише такий запис: «Завірюха, вітер ~ 10-20 м/сек, видимість до 2 км. Порожньо, як у пустелі». От такі бувають і «смуги», і результати. Уявімо, скільки зусиль потрібно було б витратити на отримання схожих висновків, здійснюючи тільки пішохідне обстеження.

Пошук барлогів виконували й поза маршрутами, оглядаючи час від часу, здалеку, крутосхили поблизу нашого житла. Відповідний внесок склав десь 3 % від загальної кількости лігв.

Окремого роз'яснення потребує процес підготовки даних для статистичного й картографічного опрацювання, і що авторові вдалося здійснити восени-взимку 2022 року. Увесь зібраний матеріал був ретельно перевірений, формалізований і представлений у вигляді таблиці *.xlsx розміром десь 120 на 40 комірок. Зі зрозумілих причин, не усі комірки були заповнені. Уміст же ключових був наступним, за категоріями й різновидами.

Лігво -- і) пологове, знайдене безпосередньо на місцевості; ii) пологове умовне, знайдене (вирахуване) віддалено, по слідах; iii) передбачуване; iv) не пологове, тимчасове. Метод виявлення лігва (пішохідний чи моторизований маршрут, авіація, собака, бінокль). Висота лігва над рівнем моря (м). Висота лігва над рівнем крутосхилу (м). Експозиція схилу.

Крутість схилу (°). Дата 1 -- дата, коли дослідники знайшли пологове лігво, або, окремо, сліди породілля із дитинчатами (умовно -- лігво). Дата 2 -- дата, коли весною ведмедиця відчинила пологове лігво23. Дата 3 -- дата, коли пологове лігво звільнилося [the date of emergence from the den]. Кількість днів перебування ведмедиці у лігві, з моменту, як ми помітили його відчинення: Тмін, Tмакс, Тсер. Кількість звірів у лігві (ad, juv). Кількість звірів (ad, juv) в умовному «лігві», яке знайшли віддалено -- це по слідах на снігу (див. рис. 2). Кількість загиблих малюків у лігві, після його огляду влітку, коли сніг зійшов (ФЗ^а) У популярних джерелах часто рисують уявний затишний барліг із продухом, через який видно зорі. У більшости читачів складається враження, що той продух нікуди не зникає, і що ведмедиця його усю зиму начебто підтримує. Ба більше, мов весною, під час обліків, науковці знаходять як би розширення первинного отвору, створеного ведмедицею ледь не у листопаді-грудні минулого року. Якби це було саме так, то ніколи б не виник барліг № 35 із «втраченим» продухом, через що самиці прийшлося рити 4,5-метровий вертикальний рятівний тунель-вихід (див. рис. 5). 0Sjuv-d -- факт загибелі ведмежати у лігві (a juvenile bear death in a den). Цей тип даних автор уводить на додаток до 0Sjuv [див. Prydatko-Dolin 2022].. Розмір сліду породілля (см). Розміри лігва (кількість камер, висота, ширина, загальна довжина, розмір отвору, товщина стелі), м. Наявність (відсутність) креслення лігва у щоденнику. Їжа (залишки їжі у лігві та/або у випорожненнях ведмедів, поряд із лігвом). Коментарі.

Пологовим вважали: а) лігво, знайдене і оглянуте на місцевости, відомій як «пологове», у період активного відкриття лігв (див. рис. 1-3); б) «лігво» -- зустріч ведмедиці із малечею будь-де у тундрі; в) «лігво» -- сліди ведмедиці із малечею, знайдені будь-де в тундрі. Майже усі знахідки, які залучили до аналізу, мали прив'язку до території, де працювала експедиція. Інші -- використали для зіставлень.

При підведенні підсумків, щоденникові записи, які містили припущення щодо кількости ведмежат, а саме примітки типу «1?», «1(>1?)» та «1(2?)», перетворювали в «1». Таких було не багато: два -- у відношенні барлогів, і вісім -- у відношенні спостережень за слідами. Таким чином, у нашому дослідженні підсумковий середній розмір приплоду мав ознаки незначного применшення.

Рис. 3. Календар відчинення (виявлення) пологових лігв на досліджуваній території у 1982 році, із включенням у вибірку даних авіаобліку, отриманих на о. Геральд (показано коричневим).

Примітка. 28 July (липня) -- це дата отримання надійного підтвердження про існування іще трьох лігв, внесених у наш перелік раніше, весною, але не розвіданих детально.

Fig. 3. The calendar of the maternity dens opening (finding) in the study area in 1982, with aerial survey data on Herald Island included (brown).

Рис. 4. Спрощена 3D-модель ускладненого лігва (№ 35), конструкція якого нагадує «іглу»: вхід розташований значно нижче підлоги житлової камери.

Fig. 4. Simplified 3D model of the complex den (No. 35) resembling and igloo, the entrance of which is situated far below the living chamber.

Рис. 5. Спрощена 3D-модель рідкісного пологового лігва з одною житловою камерою та вертикальним тунелем для виходу назовні. Поблизу лігва ми знайшли сліди ведмедиці й двох ведмедят. На лігво натрапили у квітні 1981 р. на мисі Пролетарський, острів Врангеля. На фото -- автор (справа) із В. Кузьміним відкопують доступ до нижньої камери лігва, похованої під сніговим пагорбом. Первинний горизонтальний вхід у нижню камеру (на рисунку він відсутній) існував, але під час зарисовування лігва ледь вгадувався, позаяк був похований під сніжником.

Fig. 5. Simplified 3D model of a rare maternity den with one chamber and a vertical exiting tunnel. Traces of a mother bear and her two cubs were recorded near the den. The den was found in April 1981, close to Cape Proletarsky on Wrangel Island. The photo shows the author (left) and V. Kuzmin accessing the bottom chamber of the den that was buried under a hill of snow. The primary horizontal entrance to the lower chamber (which is not depicted in the figure) did exist, but it was obscured by snow when the drawing was made.

Поточні середні значення вираховували й там, де мали справу з інтервалами, а саме щодо: дат, висот над рівнем моря, крутости схилів, розмірів лігв. Це для того, аби уніфікувати дані у зведенні, покращити форматування. Взагалі, лігво ведмедя -- не проста споруда. Вимірювання довжини, висоти, ширини і т.д. є очевидним спрощенням. В ідеалі, на виході, мав би з'явитись об'ємний рисунок, бажано рухомий. Щобільше, навіть в сучасній популярній літературі й на вебсайтах, знаходимо хоч і красиві, але трохи фантазійні, примітивні зображення барлогів. Нижче, автор розмістив кілька 3Б-зображень барлогів, знання про які з'явилися дякуючи двом експедиціям (рис. 4-5).

Кількість і типи досліджених барлогів. Усього весною 1982 р. на сході о. Врангеля і на о. Геральд ми знайшли 139 лігв²⁵.

На сході о. Врангеля, упродовж 23 березня -- 5 травня 1982 р. на ділянці, переважно узбережжя, від м. Піллар до м. Верінг (див. рис. 2), експедиція у складі п'яти людей відшукала 87 барлогів. З них 22 були вирахувані по слідах на снігу, 2 -- знайдені із собакою, 20 -- помічені з гелікоптера і літака, 4 -- знайдені здалеку, із допомогою бінокля. Усі розшукані барлоги, окрім декількох тимчасових (див. рис. 2), вважали породільними. При можливосте, час від часу, лігва відвідували повторно, а відтак відстежили долю 43 (із 87). Ретельно дослідили уміст і провели вимірювання в 11 лігвах. Про деякі лігва, відмінні від інших (своєю конструкцією, історією та вмістом), автор написав нижче, окремо.

На прикладі сходу о. Врангеля нами продемонстровано також, що до 6 % барлогів, які знаходять здаля, можуть бути ілюзіями. Отримавши можливість перевірити «знахідки» на місцевості, на що (не спеціально) витратили від декількох днів до декількох місяців, ми були вимушені анулювали декотрі із записів. Найдовше від інших залишалося під запитанням лігво № 3, де пониззя і затемнення, прийняте іще 25.03, здаля, за продух, тільки 12.06 було перевірене й розпізнане зблизька, як стара ритвина, створена ведмедем у сніжнику-перелітку, але яка продовжувала нагадувати барліг через примхливості вітру, снігу й світла. Отже, схожі помилки можуть впливати й на результати авіаобліків.

Важливо, що під час експедиції ми отримали рідкісну можливість оглянути й мало відвідуваний о. Геральд -- це відбулося 30.03 (див. рис. 1), де упродовж сорока хвилин знайшли і нанесли на карту 44 лігва, бачили 6 ведмедиць (із малечею), сліди декількох ведмедів, а також ведмежі прокопування у снігу. Вважатимемо, що усі знайдені на о. Геральда лігва були пологовими. За загальними першими враженнями²⁶, із записів у щоденнику: «1/3 лігв -- біля підніжжя скель, 2/3 лігв -- на верхніх терасах».

Кількість знайдених звірів. У статистичну обробку автором було узято чотири різновиди вибірок: і) тільки ведмеді, яких ми бачили власними очима; ii) усі ведмеді, яких ми бачили власними очима, а також ті, про яких дізналися по слідах; ііі) тільки ті ведмежата, про яких ми дізналися по слідах; iv) усі ведмеді, яких ми знайшли (вирахували) лише по слідах.

На сході о. Врангеля ми виділи 18 самиць і 22 дитинчат, усього 40 тварин (Вибірка 1)²⁷. Бачили власними очима і додатково вирахували по слідах 129 ведмедиць і дитинчат (Вибірка 2). Знайшли (вирахували) тільки по слідах 41 дитинча (Вибірка 3). Знайшли (вирахували) тільки по слідах 88 ведмедів різного віку-і-статі (Вибірка 4). На о. Геральд бачили 6 самиць і 11 дитинчат, усього 17 тварин (Вибірка 1), див. рис. 1. Зріли на берлогах, і додатково вирахували по слідах, 20 тварин (Вибірка 2). Знайшли (вирахували) лише по слідах двох ведмежат (умовно -- Вибірка 3). Пізніше така детальність щодо різновидів вибірок стала авторові у нагоді при оцінюванні середнього розміру приплоду.

Середній розмір приплоду (СРП). На сході о. Врангеля середній розмір приплоду був 1,38 (витяг із Вибірки 1, n = 16), або 1,43 (витяг із Вибірки 2, n = 44), або 1,46 (Вибірка 3, n = 28). Використовуючи найбільшу із цих трьох вибірок (n = 44), автор з'ясував, що уведення у розрахунок результатів обліку слідів ведмедчат, отриманих у маршрутах поза берлогами (tracking), суттєво не вплинуло на підсумок: різниця (між 1,38 і 1,43), оцінена із допомогою критерію t-Стьюдента, не була статистично значущою. З огляду на частоту зустрічей у більш представницькій Вибірці 2, переважали одно-виводкові приплоди (57 %), у порівнянні із двох- виводковими (43%). Три-виводкових сімей ми не виділи поблизу м. Верінг зовсім. (На о. Врангеля один такий випадок мав місце 3.02 (!) неподалік від бухти Сумнівів. Розповідали також, що у перших числах лютого на м. Кожевнікова*²⁸ бачили барліг, який відкрився.) Див. вище визначення пологового лігва, прийняте автором для статистичної обробки даних. Підсумкова карта-схема з'явилася чотирма годинами пізніше, після нашого повернення на м. Верінг. Осу-часнена повна версія представлена на рис. 1. Усі 44 лігва нарешті отримали атрибуцію в середовищі ГІС. Маються на увазі самиці із ведмежатами. Неподалік від селищ Риркайпій* і Мис Шмідта (Чукотка).

На острові Геральд середній розмір приплоду був 1,83 (витяг із Вибірки 1, n = 6), або 1,86 (витяг із Вибірки 2, n = 7). Порівнюючи середні розміри приплодів на о. Врангеля та о. Геральда, отримані за вибірками одноманітного наповнення (ведмежата плюс сліди ведмежат, тобто Вибірка 2), дійшли висновку, що статистично значущої різниці між ними немає. (Порівнювали: СРВ = 1,4318 і СРВ = 1,8571, відповідно.) З усім тим, нас здивувала, по перше, кількість -- це 44 барлогів, які ми нарахували усього за сорок хвилин, а по-друге, присутність одразу двох трієнь (див. рис. 1).

В об'єднаній вибірці даних, зібраних на сході о. Врангеля та на о. Геральда, середній розмір приплоду був 1,41 (витяг із Вибірок 1, n = 17, або 1,49 (витяг із Вибірок 2, n = 51). Різниця між цими СРП теж не була значущою (t Stat = 0,53236 < t Critical one-tail = 1,69552). Однак із практичної точки зору значення, отримане на більшій вибірці, звичайно, є переважним.

Розміри і форми барлогів. На сході о. Врангеля нами спеціально обстежено 17 барлогів. Тільки три із них були тимчасовими. Інші -- пологовими. Для 11 спромоглися зробити спрощені креслення. Узагалі лігва, які ведмедиці створюють у снігу осінню, і які потім дослідники бачать весною, звісно, у зміненому вигляді, вражають своєю різноманітністю. Тому, спрощене вимірювання прихистку, а саме висоти, ширини, довжини і таке інше, є, скоріше, даниною акуратности дослідників, аніж нагальною необхідністю. Очевидно, відповідних промірів накопичено уже тисячі. Та все одно, навіть інтервали значень, або нехай максимальні значення, дають скоромну уяву про ту форму і розміри, яку дарує ведмедям природа. Ми натрапляли на утворення із такими особливостями: кількість житлових камер -- до 3; висота -- до 3 м; ширина -- до 3 м, загальна довжина -- до 12 м. Дуже варіювали товщини стель і розміри вхідних/вихідних отворів. Загалом, пологові лігва завжди були більшими, а тимчасові меншими.

Як це не дивно, але у багатьох популярних джерелах, нехай навіть таких, як вікіпедія, про форми і розміри барлогів нічого прикметного не написано, окрім того, що барліг має вузький тунель і одну-три камери. Та виявляється, природа завжди може подарувати дослідникові сюрприз. У 1981 і 1982 рр. нами знайдено декілька лігв незвичної конструкції, і що відтепер примушує уводити корективи у довідкові тексти, і забувати про «бувальщину», до якої ми почали звикати. А головне, -- почати використовувати 3D-моделювання лігв.

У 1981 році незвичайне лігво відкрилося на мисі Пролетарський, що поблизу с. Ушаковське (див. рис. 5). Саме близькість до селища підштовхнула нас дослідити прихисток, втім для розкопування снігу знадобилися не тільки лопати, але й бензопила. З'ясувалося що приблизно у листопаді-грудні (1980), ведмедиця зробила «простий» однокамерний барліг у прибережному засніженому крутосхилі, майже у підніжжя мису, але після потужних зимових хуртовин, прихисток був похований під сніговою горою. У квітні (1981) ведмедиці прийшлося пробивати вертикальний тунель вгору і витягати звідти двох своїх дитинчат. (Поблизу ми знайшли сліди благополучного сімейства.) Старий, первинний вхід у лігво, на рисунку не зображений, але він існував: ми бачили його залишки.

Деякі мешканці селища намагалися дістатися місця розкопу і подивитися на незвичайний ведмежий дім. У якийсь із днів автор помітив далеко у морі, серед торосів, три фігурки людей. То були селищні діти (двоє хлопчиків і дівчинка на ім'я Наталка), які почули від дорослих про незвичайну ведмедицю та її лігво і вирішили самостійно піти на мис Пролетарський на екскурсію, під керівництвом хлопчика-чукчі, але чомусь рухалися не сушею, а морем. На щастя, обійшлося без пригод. (Навесні ведмеді часто з'являються поблизу селища, і їхні напади на людей не є винятковими.)

У 1982 році додалися інші важливі знахідки. Наприкінці квітня у правій притоці ручаю Паралельний, на модельній ділянці «Верінг», відкрилося пологове лігво (№ 35) Стосовно цього лігва у щоденнику знаходимо записи від різних спостерігачів (у моєму перекладі українсь-кою): а) лігво знайшли 25.04 та відкрилася воно, ймовірно, 20.. .21.04, втім кількість ведмежат не встановили; б) пологове лігво (і додавався рисунок).. Його важко було обмірювати. Утворення відрізнялося вигнутим, досить довгим тунелем-входом, який занурювався униз у сніжник, повертав, і далі підіймався угору, до входу в житлову камеру, вириту ведмедицею «впотай», попід сніжником (див. рис. 4). Тобто, «вхід [був] розташований нижче підлоги», як це правильно підмічає колективний автор україномовної вікіпедії, пишучи, правда, не про барліг ведмедя білого, а про іглу Мається на увазі стаття «Іглу» (Вікіпедія 2022) -- https://bit.ly/3c61ZS2. Перевірено 15 липня 2022). У тексті згадують й про В. Стефанссона, який чи не першим із мандрівників навчився будувати іглу [гренландських ескімосів]. Втім В. Стефанссон [Stefansson 1931] опублікував коротку замітку, про те, що у ескімосів слово iglu (igloo, igdlu) означає не тільки снігове помешкання.. Ця корисна особливість конструкції прихистку, «ігловість», добре знайома багатьом мандрівникам півночі, а також ведмедям. (Точніше, навпаки!)

Вимірюючи житлову камеру у лігві № 31 ми помітили, що сліди обмерзання (проживання ведмедиці) розповсюджувалися й униз, під «підлогу», приблизно на 1/3, а у середині одної із камер, знайшли «колону» -- залишок якоїсь уже зруйнованої часом конструкції, слід коридору. Різновид несподіванки -- це також лігво (№ 22), яке знаходилося не на крутосхилі, як часто буває, а просто «на рівному місці», у руслі ручаю. Ще одне прикметне лігво ми знайшли на м. Верінг, з боку моря, поблизу Чорних скель: воно було облаштоване на висоті 50-60 м від підніжжя, на сніжнику крутістю до 75°.

У щоденнику автор відшукав і такий відмітний запис щодо лігва № 34, у моєму перекладі: «25.04.1982 -- лігво є житловим; 9 висовувалась і шипіла; поблизу лігва -- розкопування і сліди 9 та ведмежати; віддалялися на 200...250 м від прихистку; 26.04 -- 9 дозволила сфотографувати себе в лігві з 4 метрів.» Запитую тепер: навіщо було дорослим людям наближатися до лігва дорослої білої ведмедиці, яка мала ведмежа, та ще й на відстань смертельного стрибка тварини? При цьому, один із дописувачів -- висока посадова особа із відділу охорони заповідника (А.М.), а другий -- фотограф (Л.В.).

Період завершального перебування ведмедиць у барлогах (Т). Т-періодом автор назвав різницю у днях між датою, коли весною пологове лігво відчинилося і датою, коли ведмедиця з потомством Велике значення Т як раз може відповідати рідкісному випадку -- це коли самиця залишає пологове лігво одна, без малечі, із-за того, що із малечею щось було не так. Детальніше див. далі. залишила його назавжди (emergence from the den). Як автор з'ясував, проаналізувавши дані із щоденника, у 1982 році від дати до дати минало 4-14 днів, однак отримати потрібні цифри було так не просто. Дні, у які лігва відкривались, ми простежили у 21 випадку, а дні, у які ведмеді пішли звідти -- у 26. При цьому, тільки в одному епізоді (№ 17) зафіксували як лігво відкрилося на наших очах. Ведмедиця почула гавкіт собаки й показала себе, пробивши стелю прихистку головою. В усіх інших випадках дату відкриття барлоги ми визначали приблизно, орієнтуючись на день знахідки, зовнішній вигляд лігва і сліди навколо.

Так само не завжди вдавалося зрозуміти, у який точно день ведмедиці залишали лігва. Звідси, об'єми вибірок T_min і T_max були різними. Стосовно деяких барлогів ми знали тільки мінімальну кількість днів (Tmin), щодо інших -- тільки максимальну (Tmax), а для якихось -- обидва показники. У підсумку, інтервал значень для Т-періоду склав 4-14 днів, а середнє, отримане із вибірки усіх значень Tmin та Tmax -- це 7,8 днів (n = 32). Для порівняння, при розрахунку «простої» середньої дослідник отримав би 9,0 днів. Як наслідок, весною 1982 р. на сході о. Врангеля найбільша частота випадків відчинення лігв випала на 27-28 березня.

Цікавішою виглядала спроба отримати частотний ряд щодо середніх значень Т-періоду Тут і далі скорочено як Тсер, або Tavg.., використовуючи невеличку вибірку (n = 17): домінуючою у ній була частота у 10 днів. Однак при такому підході, при усередненні, губилося дуже цінне знання -- про максимальні значення Т. Тому, скориставшись статистичною нагодою, наводжу кластеризовану стовпчикову діаграму частот тих чи інших значень Т^. саме у нашій вибірці (див. рис. 3). Ніщо не заважає побудувати також діаграму Парето (яка допомагає швидко вирахувати відсоток панівних час- тот Розробники Windows 11 вбудували цей тип діаграми (chat) в Excel. Для розрахунків «вручну» потрібно було б використовувати у т.ч. такі функції як FREQUENCY і т.д.), і що дає кращу уяву про домінування деяких Tavg.. Наша вибірка була такою, що за «підказкою Парето» десь 70-90 % частот -- це епізоди тривалістю 4-12 днів.