Підвищення ефективності використання трудового потенціалу Іллічівського морського порту

Размещено на http://www.allbest.ru/

4

Дипломна робота

Підвищення ефективності використання трудового потенціалу Іллічівського морського порту

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІЛЛІЧІВСЬКОГО МОРСЬКОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ПОРТУ

1.1 Транспортно-економічна характеристика Іллічівського морського торговельного порту

1.2 Виробничі показники Іллічівського морського торговельного порту

1.3 Фінансовий стан ІМТП

1.4 Аналіз основних показників плану по труду і заробітній платі........

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ Іллічівського МТП

2.1 Аналіз складу працівників порту

2.2 Оцінка трудового потенціалу порту

2.3 Використання робочого часу робітниками порту

РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІЛЛІЧІВСЬКОГО МТП

3.1 Пропозиції з поліпшення використання робочого часу

3.2 Обґрунтування заходів з удосконалення якісного складу працівників порту

3.3 Пропозиції по ефективному використанню трудового потенціалу на основі оптимізації оцінки персоналу

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ В ІЛЛІЧІВСЬКОМУ МОРСЬКОМУ ТОРГОВЕЛЬНОМУ ПОРТУ ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ІЛЛІЧІВСЬКОМУ МОРСЬКОМУ ТОРГОВЕЛЬНОМУ ПОРТУ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

В сучасній системі економічних відносин одну з головних ролей відіграє персонал. Прагнучи досягти верхівки успіху підприємства намагаються здобути найновіше обладнання, автоматизувати робочий процес, забуваючи при цьому про людський фактор. Але наскільки б не був автоматизований процес праці та діяльності підприємства, персонал залишається головною його частиною, що спроможна як сприяти розвитку підприємства, так і стати причиною неефективної його діяльності.

Ефективне використовування трудового потенціалу продовжує залишатися найслабкішою ланкою в загальній системі функціонування порту. Зберігаються стереотипні підходи, що склалися за роки адміністративно-командних методів управління, до рішення кадрових питань. Не відпрацьоване багато теоретичних і методологічних аспектів використовування трудового потенціалу працівників як частини загальної системи ефективного функціонування порту.

За відсутності обґрунтованих підходів до оцінки ефективності схвалюваних кадрових рішень витрати на їх реалізацію представляються розпорядникам фінансових коштів невиправданими, а результати, які можуть бути одержані в перспективі - сумнівними. Ця обставина у багатьох випадках є чинником, стримуючим вкладення засобів в трудовий потенціал працівників, підвищення ефективності їх використовування. Разом з цим, має місце нераціональне використовування засобів унаслідок розробки і реалізації непродуманих кадрових рішень, що приводить до економічних і соціальних втрат і до упущеної вигоди.

Відмітними особливостями нинішнього періоду є визнання економічної доцільності капіталовкладень, пов'язаних із залученням, навчанням і розвитком працівника - ключового ресурсу виробництва.

Люди - найважливіший ресурс будь-якої організації. Вони створюють нові продукти, контролюють якість, акумулюють і використовують фінансові ресурси. Люди здібні до постійного вдосконалення і розвитку. В той же час як інші ресурси обмежені, можливості і ініціатива людей, людські ресурси безмежні [14].

У цьому полягає основна причина підвищення значення трудового потенціалу в економічному зростанні морської галузі, оскільки максимізація віддачі від використання обмежених ресурсів вимагає високої кваліфікації, гарних фізичних, розумових здібностей, носієм яких є працівник порту.

Світовий досвід свідчить, що в сучасних умовах тільки 20 % підвищення ефективності виробництва залежить від техніко-технологічних факторів, а 80 % - від рівня розвитку менеджменту.

Виходячи з вищевикладеного, метою дипломної роботи є економічне обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності використання трудового потенціалу Іллічівського морського торговельного порту.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:

- проаналізувати основні виробничі показники роботи Іллічівського морського торговельного порту;

- оцінити фінансових показників ІМТП;

- провести аналіз основних показників плану по труду і заробітній платі;

- проаналізувати кількісний та якісний склад працівників порту;

- провести оцінку трудового потенціалу;

- проаналізувати використання робочого часу робітниками порту;

- запропонувати пропозиції по поліпшенню використання робочого часу;

- запропонувати пропозиції з удосконалення якісного складу працівників порту;

- запропонувати пропозиції по ефективному використанню трудового потенціалу працівників на основі проведення атестації.

чисельність кваліфікація ефективність працівник порт

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІЛЛІЧІВСЬКОГО МОРСЬКОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ПОРТУ

1.1 Транспортно-економічна характеристика Іллічівського морського торговельного порту

Серед двадцяти морських портів України, одне із провідних місць займає Іллічівський морський торговельний порт.

Іллічівськ - молоде чорноморське місто, розташоване на правом березі Сухого лиману, в 30 кілометрах від Одеси. Сьогодні він відомий далеко за межами України, як один з найбільших транспортних вузлів.
Постійні судноплавні лінії з'єднують його майже із двомастами гаванями Європи й Азії, Африки, Америки й Австралії. Тут швартуються судна під прапорами понад 50 держав світу. Всі міжнародні транспортні коридори, що мають вихід до Чорного моря, проходять через Іллічівській порт: Евро-Азіатській транспортний коридор (TRACECA); критський коридор №9; кільцевий транспортний коридор навколо Чорного моря, сполучаючий країни Організації чорноморського економічного співробітництва; коридор Балтика - Чорне море.

На цей час Іллічівський порт оволодів перевантаженням найбільш різноманітних вантажів. Це імпорт із всіх кінців світу: каучук, джут, чай, пробки, паркет, різноманітні масла, каустична сода, бавовна, перець, арахіс, взуття, одяг, тканини й інше. З експорту - це: верстати, устаткування, автомобілі, будівельна й сільськогосподарська техніка, труби, метали, міндобрива, вугілля, руда й інше. Освоєно перевантаження великовагових вантажів (до 500 т. одне вантажне місце).

Особливість Іллічівського порту - його розташування в глибоководному Сухому лимані, сполученому з морем вхідним каналом, що створює природну захищеність акваторії порту від хвиль і течій, а також сприяє цілорічній навігації.

У порту 29 причалів з глибинами до 13м. Протяжність причальної лінії - 6 км. Чотири залізничні в'їзди в порт і причали, обладнані залізничними шляхами (до 10 ниток в глибину території), забезпечують можливість обробки до 1300 вагонів в добу.

Схема Іллічівського морського торговельного порту на рис. 1.1 детально демонструє конфігурацію й конструктивні характеристики, розташування причалів, під'їзних колій і портальних кранів.

Рис. 1.1 Схема Іллічівського морського торговельного порту

Порт може прийняти на свої причали великотоннажні судна водотоннажністю до 100 тис. тонн, з осадкою до 13,5 метрів. Зараз порт володіє 6 великими навантажувально-розвантажувальними терміналами з 29 причалами. Вони оснащені портальними кранами вантажопідйомністю від 5 до 40 тонн, контейнерними навантажувачами вантажопідйомністю 40 тонн, автонавантажувачами вантажопідйомністю від 1,5 до 32 тонн, термінальними тягачами, автокранами вантажопідйомністю від 5 до 50 тонн тощо.

Порт підрозділяється на 6 терміналів, до складу яких входять спеціалізовані перевантажувальні комплекси.

Спеціалізовані комплекси і термінали.

Перший термінал.

Причали №№ 1-4 (довжина від 120 до 306 метрів, глибини 11,5-13 метрів).

Вантажі: металопродукція, чавун.

Контейнерний термінал.

Розташований на 5-м і 6-м причалах (довжина 155 і 181,5 метрів відповідно, глибини 13 метрів). Потужності терміналу дозволяють перевантажувати 200 тис. контейнерів (ТЕU) в рік. Контейнери вантажаться на судна і вивантажуються з судів причальними контейнерними перевантажниками.

Відправка контейнерів з порту і завезення їх в порт здійснюється автомобільним і залізничним транспортом. На терміналі функціонує ділянка стафірованія контейнерів. На складських майданчиках може зберігається до 9700 ТЕU. Спільно з фірмою «Мaersk» розроблена технологія зберігання вантажів в рефрижераторних контейнерах.

Додаткові можливості: частина контейнерних перевезень здійснюється через спеціальний мультимодальний комплекс (причал № 26), на якому введений в експлуатацію окремий контейнерно-автотранспортний майданчик.

Реальні можливості по збільшенню пропускної спроможності порту відкрив спеціалізований вантажний комплекс, що одержав статус зони митного контролю контейнерів.

Тут зібрані всі служби, які беруть участь в пропуску контейнерів через межу. Головна задача, яку вирішує термінал, - це цілодобове оформлення і випуск контейнерів. В цілому потужності нового комплексу розраховані на щодобове оформлення 500 і більш одиниць автотранспорту.

Другий термінал.

Причали №№ 7-10 (довжина 180-221,87 метрів, глибини 9,75-11,5 метрів).

Вантажі: металопродукція, руда навалом, чавун.

Комплекс по перевантаженню руди.

Розташований на 10-м причалі (довжина 221,87 метрів, глибини 11,5 метрів).

Судна розвантажуються портальними і судновими кранами, оснащеними грейферами, з подальшим транспортуванням по конвейнерним лініям на склади. Місткість складів - до 90 тис. тонн вантажів. Потужність комплексу - 2 млн. тонн в рік.

Третій термінал.

Причали №№ 11-17 (довжина 175-200 метрів, глибини 11,5 метрів).

Вантажі: металопрокат, зерно, целюлоза, виляск, устаткування, рослинні масла.

Комплекс по перевалюванню продовольчих наливних вантажів.

Обробка танкерів ведеться на спеціалізованому 11 причалі (довжина 200 метрів, глибина 11,5 метрів).

Комплекс оснащений електронною системою контролю, зберігання і перекачування вантажів. Рослинні масла подаються з складських місткостей до причалу по магістральному маслопроводу. Передбачена робота по прямому варіанту. На спеціалізованій естакаді виробляється одночасне вивантаження 14 залізничних цистерн з додатковою можливістю вивантаження масла з автоцистерн. Можливість одноразового зберігання - 25 тис. тонн. Пропускна спроможність комплексу - 1200 тис. тонн рослинних масел в рік.

Комплекс по перевантаженню зерна.

Призначений для перевантаження експортно-імпортного зерна, розташований на 16 і 17 причалах 3 терміналу (довжина кожного причалу 200 метрів, глибини 11,5 метрів). 38 силосів місткістю по 5 тис. тонн дозволяють одноразово зберігати до 200 тис. тонн зернових. На комплексі можуть одночасно оброблятися два судна типу «панамакс» водотоннажністю до 70 тис. тонн. Пропускна спроможність - 7 млн. тонн зернових в рік.

Додаткові можливості: перевантаження зернових в порту також виробляється по прямому варіанту за допомогою плавучого пневмозерноперевантажника і плавучих кранів вантажопідйомністю 100 і 300 тонн.

Четвертий термінал.

Причали №№ 18-22 (довжина 160-220 метрів, глибини 9,75 метрів).

Вантажі: металопродукція, мінеральні добрива, гранульована сірка, виляск, чавун, целюлоза, цитрусові.

Комплекс по перевантаженню мінеральних добрив.

Розташований на 19 і 20 причалах (довжина 19 причалу 220 метрів, 20 причалу - 200 метрів). Високомеханізований комплекс із закритою системою вивантаження, транспортування і зберігання, оснащений двома критими станціями розвантаження вагонів, дозволяє перенавантажувати 1,2 млн. тонн мінеральних добрив в рік. Частина комплексу перепрофільована під перевантаження гранульованої сірки насипом. Місткість критих складів - 60 тис. тонн. За допомогою системи стаціонарних і пересувних конвеєрів добрива і сірка транспортуються на склад. Вантаження на судна здійснюється портальними кранами, оснащеними грейферами.

П`ятий термінал.

Причали №№ 25-29 (довжина 122,4-290 метрів, глибини 7-11,5 метрів).

Вантажі: ліс, залізничні вагони, авто техніка, вантажі на великовантажних автомобілях для перевезення поромами, цитрусові, нафтопродукти, зріджений газ.

Мультимодальний комплекс.

Розташований на 26, 27 і 28 причалах (довжина причалів відповідно 210, 210 і 270 метрів, глибини 7,5-9,3 метрів). Комплекс обслуговує залізнично-поромні і авто поромні лінії, що сполучають Україну з Болгарією (Варна), Грузією (Поті, Батумі) і Туреччиною (Деріндже).

Пропускна спроможність комплексу:

1. операції з вагонами - 4,5 млн. тонн вантажів в рік

2. операції з контейнерами і автотранспортом - більше 150 тис. тонн вантажів в рік.

Максимальний час обробки залізничного порома - 18 годин. Одночасно може вестися обробка двох залізничних і двох автомобільних поромів. Потужності комплексу забезпечують функціонування Евро-Азіатського транспортного коридору, що сполучає країни Західної Європи, Україну, Грузію і країни Азії.

На лініях діють 5 поромів: болгарські - «Герої Одеси» і «Герої Севастополя», українські - «Герої Шипки» і «Герої Плевни» місткістю по 108 вагонів або великовантажних автомобілів кожен. Лінію Іллічівськ - Поті обслуговує пором «Грейфсвальд» місткістю 49 вагонів і 50 автомобілів.

На комплексі є склад колісної авто техніки місткістю 6700 легкових автомашин, контейнерно-автотранспортний майданчик місткістю 450 контейнерів і 30 автопоїздів, обладнана двома залізничними коліями для обробки платформ з контейнерами і автотранспортом. Потужності даного комплексу дозволяють перенавантажувати понад 50 тис. одиниць колісної техніки в рік. На терміналі діє контрольно-пропускний пункт для автотранспорту і склад для зберігання небезпечних вантажів.

Паливно-бункеровочний термінал.

«Іллічівській паливний термінал» потужністю 3,23 млн. т/год, розташований у 25 причалу, призначений для прийому нафтопродуктів (дизельне паливо, бензин, мазут, нафта) з залізничного транспорту, зберігання їх і відвантаження на морський транспорт. Можливий варіант перевантаження нафтопродуктів з танкерів по прямому варіанту на залізничний транспорт. Зберігання нафтопродуктів здійснюється в резервуарах, загальний корисний об'єм яких складає 72160 . Технологічною схемою передбачене перекачування вантажу з одного резервуару в іншій роздільно по видах нафтопродуктів. Вантаження танкера здійснюється по роздільних трубопроводах і окремими насосами для нафти, мазуту і світлих нафтопродуктів. Для швартування і обробки танкерів використовується причал завдовжки 290 метрів з глибиною 12 метрів.

Комплекс по перевантаженню зріджених газів.

Розташований на 29 і 31 причалах (довжина 29 причалу 120 метрів, глибини 7,5-12 м).

Пірс завдовжки 370 метрів, який дозволить приймати і одночасно обробляти два газовози місткістю 10 тис. тонн кожен, з осіданням до 12 метрів.

Перевантаження газу ведеться по прямому варіанту на спеціалізованому допоміжному причалі завдовжки 122 метрів.

Проектна потужність комплексу - 1,2 млн. тонн зрідженого газу в рік.

Заплановано будівництво 5 резервуарів місткістю по 6 тис. тонн і естакади для одноразового вивантаження 30 цистерн, будівництво могутньої протипожежної станції із забором морської води. Передбачене зрошування резервуарів, відсікання їх один від одного водяними завісами. Упроваджується нова технологія для підвищення безпеки зберігання і вантаження зрідженого газу [2].

Використання терміналів, які мають розвинену інфраструктуру, дає можливість організувати якісне обслуговування клієнтів. Підприємство пропонує широкий спектр послуг з перевантаження, зберіганню, підготовці й відправленню вантажів у будь-який порт світу, а також експедицію, транспортування контейнерів по країнах СНД й Європи великовантажними автомобілями типу "Volvo". Поруч із портом і безпосередньо на його території функціонує широка мережа агентських й експедиторських фірм, які тісно співробітничають із ним в області обслуговування флоту й власників вантажів.

У своєму складі порт має допоміжний флот, що складається з буксирів, плавучих кранів вантажопідйомністю до 300 тонн, танкерів-бункеровщиків, плавучого зерно навантажувача, лоцманських катерів, ліхтерів.

Порт має можливість переробляти в рік до 20 мільйонів тонн вантажів. Зараз основний обсяг вантажів, що переробляють, становлять: метал, вантажі в контейнерах, тарно-штучні вантажі, великовагове великогабаритне встаткування, калійні добрива й зерно насипом, рідкі добрива й масло наливом.

За останні кілька років у роботі ІМТП намітилися важливі елементи стабілізації положення, як у виробничий, так й у соціальній сферах.

Іллічівській морський торговельний порт має лінійно-функціональну структуру, при цій організаційній структурі у лінійного керівника утворюються функціональні підрозділи, укомплектовані фахівцями з тією чи іншою управлінською функцією. Ці підрозділи надають лінійним керівникам постійну, пряму чи непряму допомогу у виконанні ними функцій безпосереднього керування виробництвом. В Додатку А представлена організаційна структура Іллічівського морського торговельного порту.

1.2 Виробничо-економічні показники Іллічівського морського торговельного порту

Іллічівський морський торговий порт переробляє 35 видів вантажів. Наведемо в таблиці 1.1 вантажопереробку за видами вантажів та вантажопереробку за напрямками Іллічівського морського торговельного порту за останні 3 роки.

Таблиця 1.1 Вантажопереробка порту

Показники	Од. вим.	2004	2005	2006
Перероблено вантажів всього, в т. ч.:	тис. т	13625,2	14882,7	14968,6
генеральних (тарно-штучних)	тис. т	9295,1	10000,4	8444,8
суховантажних сипучих	тис. т	3745,8	3890,9	5278,6
Наливних	тис. т	584,3	991,4	1245,2
в т. ч. експортних	тис. т	8606,9	10346,1	9462,2
Імпортних	тис. т	2614,6	2831,5	3630,1
Транзитних	тис. т	2294,3	1491,9	1687,3
Каботажних	тис. т	109,4	213,2	189,0
Валова інтенсивність вантажних робіт	т/добу	4398,0	4789,0	5350,0

Як видно з табл. 1.1 в цілому вантажооборот порту зростає та у 2006 році склав 14, 97 млн. т вантажів. Основні вантажі, що перероблялись, це генеральні, переробка яких склала 8,4 млн. т. Вантажі перероблялися в основному в експортному варіанті - 9,4 млн. т.

Для наочності наведемо вантажопереробку порту за видами вантажів (рис. 1.2) та напрямками перевантажень графічно (рис. 1.3).

Рис. 1.2. Вантажопереробка порту за видами вантажу, тис. т

Рис. 1.3. Вантажопереробка порту за напрямками перевантажень

Аналіз динаміки і структури вантажопереробки Іллічівського морського торговельного порту за період з 2004 р. по 2006 р. наведений в таблиці 1.2.

З таблиці 1.2 та рисунка 1.2 видно, що у вантажопереробці порту за напрямками експорт і імпорт мають найбільшу частку в порівнянні з транзитом і каботажем.

Таблиця 1.2 Динаміка та структура вантажопереробки

Показники	2004	2005	2006	Темп росту, %	Частка у загальному обсязі, %
	тис. т	тис. т	тис. т	в % до 2004 р.	в % до 2005 р.	2004	2005	2006
Перероблено вантажів всього, в т.ч.:	13625,2	14882,7	14968,6	109,2	100,6	100,0	100,0	100,0
генеральних	9295,1	10000,4	8444,8	107,6	84,4	68,2	67,2	56,4
Сипучих	3745,8	3890,9	5278,6	103,9	135,7	27,5	26,1	35,3
Наливних	584,3	991,4	1245,2	169,7	125,6	4,3	6,7	8,3
в т.ч.: експортних	8606,9	10346,1	9462,2	120,2	91,5	63,2	69,5	63,2
Імпортних	2614,6	2831,5	3630,1	108,3	128,2	19,2	19,0	24,3
Транзитних	2294,3	1491,9	1687,3	65,0	113,1	16,8	10,0	11,3
Каботажних	109,4	213,2	189,0	194,9	88,6	0,8	1,4	1,3

У 2006 році експорт складає 63,2 %, імпорт - 24,3 %, транзит - 11,3 %. Зростання обсягів вантажопереробки, на нашу думку, можливе тільки в умовах залучення додаткових транзитних вантажопотоків, які за 2006 рік склали лише 1687,3 тис. т.

Динаміка вантажопереробки за видами вантажів показує, що кількість перероблених сухих вантажів збільшилась за досліджуваний період з 3745,8 тис. т. у 2004 р. до 5278,6 тис. т. у 2006 р. Збільшилась переробка наливних вантажів у 2005 р. на 407,1 тис. т. чи 69,7 % у порівнянні з 2004 р. У 2006 р. переробка наливних вантажів збільшилась на 25,6 % у порівнянні з 2005 р. Переробка генеральних вантажів у 2005 р. також збільшилась на 705,3 тис. т. (на 7,6 %), але в 2006 р. зменшилась на 1555,6 тис. т. чи на 15,6 %. Структуру вантажообороту за видами вантажу наведемо графічно (рис. 1.4).

Рис.1.4. Структура вантажообороту порту за видами вантажу у 2006 році

У загальній вантажопереробці порту за видами вантажів найбільшу частку має переробка генеральних вантажів в порівнянні з переробкою сухих та наливних вантажів.

Проаналізуємо економічні показники роботи ІМТП за останні 2 роки і результати представимо в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 Економічні показники роботи ІМТП

Показники	од. вим.	2005	2006	Тр, %
Дохід від основної діяльності	тис. грн.	595664	644718	108,2
Витрати від основної діяльності	тис. грн.	446960	546038	122,2
Фінансові результати	тис. грн.	148704	98680	66,4
Рівень рентабельності	-	33,3	18,1	54,4
Чистий прибуток	тис. грн.	54593	39412	72,2
Чистий дохід від реалізації послуг	тис. грн.	477704	468119	98,0
Собівартість послуг	тис. грн.	313229	373707	119,3
Валовий прибуток	тис. грн.	164475	94412	57,4

За 2006 рік доходи від основної діяльності склали 644718 тис. грн., витрати - 546038 тис. грн. (з внутрішньогосподарським обігом). Одержано прибутку 98680 тис. грн. У 2006 році одержано чистого прибутку 39412 тис. грн., що на 15181 тис. грн. (27,8 %) менше ніж за аналогічний період минулого року. Рентабельність склала 18,1 %, що на 45,6 % менше ніж за попередній рік. За 2006 рік зросла собівартість реалізованих послуг на 19,3 %.

1.3 Фінансовий стан ІМТП

У загальному виді програма аналізу фінансово-господарської діяльності має такий вигляд:

1. Попередній огляд економічного і фінансового положення суб'єкта господарювання.

2. Оцінка й аналіз економічного потенціалу суб'єкта господарювання.

2.1. Оцінка майнового положення:

- вертикальний аналіз балансу;

- горизонтальний аналіз балансу;

- аналіз якісних зрушень у майновому положенні.

2.2. Оцінка фінансового положення:

- оцінка фінансової стійкості;

- оцінка ліквідності;

- аналіз рентабельності;

- аналіз ділової активності.

Попередній огляд фінансового положення суб'єкта господарювання здійснюється на базі фінансових документів: форма 1 - Бухгалтерський баланс, форма 2 - Звіт про фінансові результати. В останні роки помітно виріс інтерес учасників економічного процесу до фінансової надійності суб'єктів господарювання. Фінансовий стан визначає конкурентноздатність компанії і його потенціал у діловому співробітництві. Однак спочатку необхідно оцінити майнове положення Іллічівського морського торговельного порту і провести попередню оцінку фінансового положення, що представлена в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 Попередня оцінка фінансового положення

Показники, тис. грн.	2004	2005	2006
АКТИВ	-	-	-
Розділ 1. Необоротні активи	450968,1	487728,2	506564,3
Розділ 2. Оборотні активи	99173,6	110616,2	106778,0
Розділ 3. Витрати майбутніх періодів	268,9	273,9	1225,2
ПІДСУМОК БАЛАНСУ	550410,6	598618,3	614567,5
ПАСИВ	-	-	-
Розділ 1. Власний капітал	439389,8	508938,4	532127,4
Розділ 2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	15006,5	12266,0	1992,6
Розділ 3. Довгострокові зобов'язання	7008,9	21221,6	32825,0
Розділ 4. Поточні зобов'язання	88752,2	55938,4	47369,0
Розділ 5. Доходи майбутніх періодів	253,2	253,9	253,5
ПІДСУМОК БАЛАНСУ	550410,6	598618,3	614567,5

З таблиці 1.4 видно збільшення обсягів пасиву й активу, причому дуже значно - це відбулося, у більшому ступені, за рахунок збільшення вартості необоротних активів та вартості власного капіталу. Загальна вартість майна порту у 2006 році складає 614567,5 тис. грн. Вартість необоротних засобів у 2006 році дорівнює 506564,3 тис. грн. Вартість мобільних (оборотних) засобів складає 108003,2 тис. грн. у 2006 році.

При цьому власні засобі значно перевищують позикові, тобто підприємство здійснює свою діяльність не за рахунок зобов'язань перед кредиторами і банками. Щоб більш повно судити про якісні зміни в структурі засобів і їхніх джерел, а також про динаміку їхньої зміни, скористаємося вертикальним і горизонтальним аналізами балансу, який представлений у таблицях 1.5 - 1.8.

Проведемо горизонтальний аналіз активів балансу і розрахунку представимо в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 Динаміка за активами балансу

Актив, тис. грн.	2004	2005	2006
Розділ 1. Необоротні активи	450968,1	487728,2	506564,3
Абсолютне відхилення	-	36760,1	55596,2
Темп росту, %	100,0	108,2	112,3
Розділ 2. Оборотні активи	99173,6	110616,2	106778,0
Абсолютне відхилення	-	11442,6	7604,4
Темп росту, %	100,0	111,5	107,7
Розділ 3. Витрати майбутніх періодів	268,9	273,9	1225,2
Абсолютне відхилення	-	5,0	956,3
Темп росту, %	100,0	101,9	455,6
ПІДСУМОК БАЛАНСУ	550410,6	598618,3	614567,5
Абсолютне відхилення	-	48207,7	64156,9
Темп росту, %	100,0	108,8	111,7

У таблиці 1.5 відображається абсолютне і відносне відхилення основних розділів активу балансу в порівнянні з базовим 2004 роком. Спостерігається позитивне зростання з кожним роком, так вартість необоротних активів збільшились у 2005 році на 36760,1 тис. грн., що склало 108,2 %, а у 2006 році - на 55596,2 тис. грн. (112,3 %).

Також спостерігається зріст вартості оборотних активів, витрат майбутніх періодів, в свою чергу зростання підсумку балансу у 2005 році на 48207,7 тис. грн., що склало 108,8 %, а у 2006 році - на 64156,9 тис. грн. (111,7 %).

Проведемо вертикальний аналіз активів балансу і розрахунку представимо в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 Структура за активами балансу, %

Актив	2004	2005	2006
Розділ 1. Необоротні активи	81,93	81,48	82,43
Розділ 2. Оборотні активи	18,02	18,48	17,37
Розділ 3. Витрати майбутніх періодів	0,05	0,05	0,20
ПІДСУМОК БАЛАНСУ	100,00	100,00	100,00

З таблиці 1.6 видно, що найбільшу питому вагу у структурі активу балансу займають необоротні активи і складають 82,43 % від підсумку балансу по результатам роботи Іллічівського морського торговельного порту за 2006 рік. Оборотні активи за цей рік склали 17,37 %, а витрати майбутніх періодів - 0,2 %. Ці показники практично не змінні з 2004 року по 2006 рік.

Розрахунки горизонтального аналізу пасивів балансу наведемо в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 Динаміка за пасивами балансу

Пасив, тис. грн.	2004	2005	2006
Розділ 1. Власний капітал	439389,8	508938,4	532127,4
Абсолютне відхилення	-	69548,6	92737,6
Темп росту, %	100,0	115,8	121,1
Розділ 2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	15006,5	12266,0	1992,6
Абсолютне відхилення	-	-2740,5	-13013,9
Темп росту, %	100,0	81,7	13,3
Розділ 3. Довгострокові зобов'язання	7008,9	21221,6	32825,0
Абсолютне відхилення	-	14212,7	25816,1
Темп росту, %	100,0	302,8	468,3
Розділ 4. Поточні зобов'язання	88752,2	55938,4	47369,0
Пасив, тис. грн.	2004	2005	2006
Абсолютне відхилення	-	-32813,8	-41383,2
Темп росту, %	100,0	63,0	53,4
Розділ 5. Доходи майбутніх періодів	253,2	253,9	253,5
Абсолютне відхилення	-	0,7	0,3
Темп росту, %	100,0	100,3	100,1
ПІДСУМОК БАЛАНСУ	550410,6	598618,3	614567,5
Абсолютне відхилення	-	48207,7	64156,9
Темп росту, %	100,0	108,8	111,7

Спостерігається зростання власного капіталу на кінець 2006 року на 92737,6 тис. грн., що склало 21,1 %. Забезпечення майбутніх витрат і платежів значно знижується, і у 2005 році склало 1992,6 тис. грн., що на 86,7 % менше від 2004 року.

Значними темпами зростають довгострокові зобов'язання у 2006 році вони склали 32825 тис. грн., що складає 468,3 % від 2004 року. В той же час поточні зобов'язання знижуються на 46,6 % до кінця 2006 року. Однак спостерігається позитивна тенденція зростання підсумку балансу на 11,7 % (64156,9 тис. грн.) по результатам на кінець 2006 року.

Проведемо вертикальний аналіз пасивів балансу і розрахунку представимо в таблиці 1.8.

Таблиця 1.8 Структура за пасивами балансу, %

Пасив	2004	2005	2006
Розділ 1. Власний капітал	79,80	85,00	86,60
Розділ 2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	2,70	2,05	0,32
Розділ 3. Довгострокові зобов'язання	1,27	3,55	5,34
Пасив	2004	2005	2006
Розділ 4. Поточні зобов'язання	16,10	9,34	7,71
Розділ 5. Доходи майбутніх періодів	0,05	0,04	0,04
ПІДСУМОК БАЛАНСУ	100,00	100,00	100,00

З таблиці 1.8 видно, що найбільшу питому вагу у структурі пасиву балансу займає власний капітал і складає 86,60 % від підсумку балансу по результатам роботи порту за 2006 рік, що свідчить про високу фінансову стійкість. Поточні зобов'язання за цей рік склали 7,71 %, а довгострокові зобов'язання - 5,34 %. Спостерігається тенденції зростання власного капіталу з 79,80 % у 2004 році до 86,60 % у 2006 році, довгострокових зобов'язань з 1,27 % у 2004 році до 5,34 у 2006 році, а також тенденції зниження поточних зобов'язання з 16,10 % до 7,71 %. Це сприяє зниженню ризику втрати фінансової стійкості. Залучення довгострокових кредитів для формування майна свідчить, що фінансова стратегія порту добре продумана.

Однією з найважливіших характеристик стійкості фінансового положення компанії, її незалежності від позикових джерел коштів є коефіцієнт автономії, який дорівнює частці джерел власних коштів в загальному підсумку балансу. Нормальне мінімальне значення коефіцієнта автономії оцінюється на рівні 0,5. Якщо коефіцієнт автономії перевищую значення 0,5, то це показує, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними засобами. Виконання обмеження важливо не тільки для самого підприємства, але і для його кредиторів. Зростання коефіцієнта автономії свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниженні ризику фінансових утруднень у майбутні періоди.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу. Він дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості, показує скільки одиниць залучених коштів приходиться на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить, що посилюється залежність підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, оптимальне значення 0,5. Дуже істотною характеристикою стійкості фінансового стану є коефіцієнт маневреності, який дорівнює відношенню власних оборотних коштів підприємства до загальної величини джерел власних коштів. Він показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати цими засобами. Високе значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризує фінансовий стан, однак яких-небудь нормальних стійких значень показника у практиці не існує. Іноді в спеціальній літературі як оптимальну величину коефіцієнта рекомендується 0,5.

Фінансову стійкість Іллічівського морського торговельного порту проаналізуємо на підставі таблиці 1.9.

Таблиця 1.9 Показники фінансової стійкості

Показники	2004	2005	2006
Коефіцієнт фінансової автономії	0,80	0,85	0,87
Коефіцієнт фінансової залежності	1,25	1,18	1,15
Коефіцієнт фінансового ризику	0,25	0,18	0,15
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,03	0,04	0,05
Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень	0,02	0,04	0,06
Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	0,98	0,96	0,94

Аналізуючи показники фінансової стійкості за 3 останні роки можна говорити про високе фінансове положення порту. Рівень маневреності власного капіталу низький, це обумовлено значною часткою власних коштів в структурі пасивів, але збільшення цього коефіцієнта в динаміці є позитивною тенденцією. Іллічівський морський торговельний порт у період з 2004 по 2006 роки характеризується стійким фінансовим положенням.

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, які характеризують можливість своєчасного та повного здійснення розрахунків по короткостроковим зобов'язанням перед контрагентами. Ці показники представлені в таблиці 1.10.

Таблиця 1.10 Показники ліквідності

Показники	2004	2005	2006
Коефіцієнт загальної ліквідності	0,96	1,62	2,18
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,64	1,14	1,43
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,12	0,29	0,23

Коефіцієнт загальної ліквідності показує в якій мірі оборотних активів достатньо для задоволення поточних зобов'язань, тобто оборотні активи повинні бути повністю переведені в гроші на протязі одного року, а поточні зобов'язання також необхідно погасити за рік. Межі цього коефіцієнту знаходяться від одиниці до двох.

Коефіцієнт швидкої ліквідності вважається більш жорстким тестом на ліквідність, так як при його розрахунку не береться до уваги найменш ліквідна частина оборотних активів. Межі цього коефіцієнту 0,7-0,8.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності це оцінка ліквідності по показникам першої групи активі, оптимальне значення признається на рівні 0,2-0,35.

Усі показники ліквідності Іллічівського морського торговельного порту знаходяться у межах допустимої норми. Позитивною тенденцією є зростання

коефіцієнтів ліквідності в динаміці за період з 2004 по 2006 рік.

Оцінка рентабельності дозволяє оцінити ефективність використання підприємством фінансових ресурсів. Наступним етапом є оцінка рентабельності порту, вона представлена в таблиці 1.11.

Показник рентабельності сукупного капіталу представляє інтерес для інвесторів. У 2006 році він склав 10 %, що є достатньо низьким значенням.

Таблиця 1.11 Оцінка рентабельності

Показники	2004	2005	2006
Рентабельність сукупного капіталу	0,12	0,16	0,10
Рентабельність власного капіталу	0,07	0,11	0,07
Валова рентабельність продаж	0,34	0,34	0,20
Операційна рентабельність продаж	0,28	0,27	0,17
Чиста рентабельність продаж	0,07	0,11	0,08
Валова рентабельність виробництва	52,10	52,51	25,26
Чиста рентабельність виробництва	11,27	17,43	10,55

Рентабельність власного капіталу є найкращою оцінкою для акціонерів і показує наявність прибутку на вкладений капітал.

Коефіцієнт валової рентабельності продаж показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Операційний прибуток - це прибуток, який залишається після віднімання з валового прибутку адміністративних витрат. Коефіцієнт операційної рентабельності продаж показує рентабельність підприємства після віднімання витрат на виробництво та збут. Показник операційної рентабельності є одним з найкращих інструментів визначення операційної ефективності і показує здатність керівництва підприємства отримувати прибуток від діяльності до віднімання витрат, які не відносяться до операційної ефективн...