Соціальне партнерство, принципи соціальної відповідальності

Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.

Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі. Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні.

До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії (передбачають організаційні, гігієнічні та санітарно-технічні заходи та засоби, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих факторів) та техніки безпеки (передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів.).

До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань охорони праці; організація плановопопереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском.

18. Розслідування, облік та профілактика виробничого травматизму та професійного захворювання на виробництві

Відповідно до ЗУ „Про охорону праці" (ст. 25) власник повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадки професійних захворювань і аварій згідно з „Положен про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях". Розслідуванню підлягають травми, у тому числі отримані внаслідої тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійи захворювання і гострі професійні отруєння та інші отруєння.

За результатами розслідування складається акт за формою Н-1 і беруться на облік нещасні випадки, що сталися. Нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підп.-ва або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, розслідуються і про них складається акт за формою Н-1, якщо буде встановлено факт впливу на потерпілого виробничого фактора чи середовища.

Власник організовує розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення. Розслідування профзахворювання проводиться комісією у складі представників: санепідстанції (голова комісії), лікувальнопрофілактичної установи (закладу), підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки. До розслідування в разі необхідності можуть залучатися представники інших органів. Власник зобов'язаний сприяти роботі комісії (забезпечити приміщенням, транспортом, зв'язком) і компенсувати всі витрати, пов'язані з її роботою. Комісія з розслідування зобов'язана: -- скласти програму розслідування причин профзахворювання;-- розподілити функції між членами комісії;-- розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;-- провести розслідування обставин та причин профзахворювання; -- скласти акт розслідування за встановленою формою, в якому намітити заходи щодо запобігання розвиткові профзахворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також визначити осіб, які не виконали норми (правила, гігієнічні регламенти).

Акт розслідування причин профзахворювання складається комісією з розслідування у п'яти примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається власником хворому, лікувальнопрофілактичному закладу, який обслуговує це підприємство, і профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акта надсилається санепідстанції для аналізу і контролю за здійсненням заходів. Перший примірник акта розслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років.

Власник зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення розслідування причин профзахворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання профзахворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення профзахворювання. Контроль за правильним та своєчасним розслідуванням профзахворювань, оформленням документації, а також здійсненням заходів щодо усунення причин, які призвели до профзахворювання, здійснюють органи та установи державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ. Реєстрація та облік випадків профзахворювань ведеться у спеціальному журналі за встановленою формою: -- на підприємстві та в установах санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень про профзахворювання та актів їх розслідування; -- у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки амбулаторного хворого. Форми державної статистичної звітності про профзахворювання затверджуються МОЗ.

За результатами розслідування не складаються акти за формою Н-1 і не беруться на облік нещасні випадки, що сталися з працівниками: -- під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства; -- за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ (за наявності тимчасової або постійної прописки); -- під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу власника, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів; -- внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця).

19. Вимоги до територій, громадських та адміністративних будівель

Будівлі, приміщення і споруди підп.-в повинні своєчасно очищатися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватися в чистоті. Термін очищення встановлюється відповідно до технологічних регламентів. Забороняється виконувати перепланування приміщень без попереднього розроблення проекту, без погодження з місцевими органами державного пожежного нагляду. Забороняється зменшувати кількість евакуаційних виходів і знижувати вогнестійкість будівельних конструкцій, порушуючи вимоги будівельних норм і правил (далі - ДБН). * На шляхах евакуації має утримуватись в справному стані робоче й аварійне освітлення, а також повинні бути встановлені покажчики виходів відповідно до державних стандартів. * На входах у приміщення виробничого, складського призначення і виробничих лабораторій повинні бути вивішені таблички з позначенням категорії вибухопожежної і пожежної небезпеки.

У виробничих, допоміжних і адміністративних приміщеннях забороняється: * захаращувати шляхи евакуації і сходові клітки обладнанням, матеріалами та іншими предметами; * прибирати приміщення з застосуванням ЛЗР і ГР; *залишати без постійного нагляду електронагрівальні прилади, а після закінчення роботи залишати ввімкненими в електромережу апарати й установки, якщо цього не потребує технологія виробництва, а також користування електроплитами; * оббивати стіни приміщень горючими оздоблювальними матеріалами або тканинами, не просоченими вогнезахисними речовинами; * відігрівати заморожені водяні труби паяльними лампами та іншими засобами з застосуванням відкритого вогню; * використовувати горища, технічні поверхи, венткамери, електрощитові як виробничі приміщення, а також для зберігання матеріалів і обладнання; * виконувати в приміщеннях і на обладнанні роботи, які не передбачені технологією виробництва.

20. Принципи проектування офісних приміщень

Обєкти проектування надзвичайно різноманітні. Проте, не дивлячись на велике різноманіття обєктів, що проектуються,процес проектування здійснюється виходячи із загальних принципів, дотримання яких є важливою передумовою забезпечення високого технічного та економічного рівня проектних рішень.

Загальними принципами проектування офысних примыщень є: послідовність, варіантність, комплексність проектування, а також застосування єдиних норм проектування. 1) Послідовність проектування. Розробка проектно-кошторисної документації здійснюється з використанням дедуктивного методу, тобто одним з принципів його є послідовність проектування від загального до конкретного. Упроцесі проектування послідовно вирішуються спочатку загальні питання обгрунтування доцільності будівництва, потім - визначення основних технологічних, обємно-планувальні, конструктивні, архітектурних та інших рішень із подальшою деталізацією проекту. Цей принцип визначає порядок проектування за етапами і стадіями з урахуванням завдань, що вирішуються на кожному етапі і стадії, а також склад проектних матеріалів, що розробляються на окремих етапах і стадіях проектування. 2) Варіантність проектування. З метою підвищення економічної ефективності капітальних вкладень проектування ведеться методом розробки декількох варіантів. Потім з них за техніко-економічними показниками відбирається оптимальний варіант, що дозволяє отримати максимальний ефект при мінімумі затрат суспільної праці. 3) Комплексність проектування. Цей принцип проектування передбачає розробку у взаємозвязку всіх частин проекту - технологічної, архітектурно-будівельної, санітарно-технічної, кошторисної та ін Комплексність проектування - одна з найважливіших вимог організації проектування підприємств. 4) Застосування єдиних норм проектування.Норми будівельного проектування є необхідною базою для розробки проектів і мають велике значення для підвищення якості проектування і створення економічних проектів.

Будівельне проектування в нашій країні здійснюється за єдиними державними нормам.

21. Аналіз потенційних небезпек (техногенних, природних)

Результат взаємодії людини з навколишнім середовищем може змінюватися в широких межах: від позитивного до катастрофічного, що супроводжується загибеллю людей і руйнуванням компонентів середовища. Небезпека - це центральне поняття безпеки життєдіяльності і являє собою явища, процеси, об'єкти, властивості, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров'ю чи життю людини як прямо, так і згодом. Життєвий досвід людини показує, що шкоду людині може нанести будь-яка діяльність: робота на виробництві (трудова діяльність), різні види відпочинку, розваги та навіть діяльність, пов'язана з навчанням. Усяка діяльність людини є потенційно небезпечною. Потенційна небезпека - це така небезпека, яка має неявний характер і проявляється в умовах, які важко передбачити. Потенційна небезпека може реалізуватися у формі хвороб або травм. Але наявність потенційної небезпеки не завжди супроводжується її негативним впливом на людину. Для реалізації негативного впливу небезпеки необхідне виконання трьох умов: небезпека реально існує і діє; людина знаходиться в зоні дії небезпеки; людина не має достатньо ефективних засобів захисту. Найбільш вдалою класифікацією небезпек є класифікація за джерелами походження, згідно з якою всі небезпеки поділяються на 4 групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані.

Природні джерела небезпеки - це природні об'єкти, явища природи та стихійні лиха, які можуть спричинити шкоду людині або ж становлять загрозу для життя чи здоров'я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні тварини, рослини, риби, комахи, гриби, бактерії, віруси, заразні хвороби).

Техногенні небезпеки - це небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, з використанням горючих легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, процесів, що відбуваються при підвищених температурі й тиску, електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, віброакустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об'єкти, що породжують їх.

22. Вимоги безпеки технологічних процесів

Організація та проведення технологічних процесів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности.При виконанні технологічних операцій робочі всіх професій виробничих підрозділів зобов'язані керуватися інструкціями з охорони праці, які враховують конкретні умови роботи на кожному робочому місці. Загальні вимоги до технологічних процесів передбачають: -- усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, котрі справляють небезпечну дію;

-- заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами та операціями, при виконанні котрих ці фактори відсутні або мають меншу інтенсивність; -- комплексну механізацію та автоматизацію виробництва, -- застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями за наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів, -- герметизацію обладнання, -- застосування засобів колективного захисту працівників; -- раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності та гіподинамії, а також зниження важкості праці; -- своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях; -- запровадження систем керування технологічними процесами, котрі забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого обладнання; -- своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва, котрі є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів; -- забезпечення пожежо- та вибухобезпеки. Значною мірою безпека технологічних процесів залежить від організації та раціональності планування цехів, дільниць, від рівня облаштованості робочих місць, виконання вимог безпеки до виробничих приміщень, зберігання, транспортування, складання вихідних матеріалів, заготовок та готової продукції, а також від видалення відходів, їхньої утилізації, від дотримання вимог безпеки, що ставляться до виробничого персоналу.

23. Профілактика охорони праці у відрядженні

Відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Службові відрядження регулюються Інструкцією Міністерства Фінансів України «Про службові відрядження в Україні та за кордон».

Є ще певна відповідальність роботодавця щодо безпеки та охорони праці. Якщо за трудовим договором та посадовими обов"язками працівник не повинен регулярно їздити в інші населені пункти, слід оформляти відрядження незалежно від тривалості поїздки. Роботодавець має розуміти, що відповідно до кожної посади на підприємстві розробляється інструкція з охорони праці, працівник проходить первинний і регулярні інструктажі з охорони праці, це повинно зазначатися в журналі інструктажів з охорони праці. А отже, роботодавець несе відповідальність за безпеку і охорону праці на робочих місцях. Працівник, який зазвичай не виконує регулярних службових поїздок (відряджень), не є проінструктованим і питанні безпеки та охорони праці під час поїздки. І якщо під час несанкціонованого відрядження матиме місце нещасний випадок, виявиться, що працівник офіційно повинен був знаходитися на постійному робочому місці, а насправді був відправлений у відрядження без супровідних документів і не проінструктований щодо безпеки, роботодавець нестиме юридичну відповідальність не лише перед законом, а й перед працівником, який матиме право вимагати компенсації.

Програму відрядження розробляють у двох примірниках, один з яких вручають працівникові, а інший - залишають на підприємстві. В програмі вказують назви організацій і структурних підрозділів, посадових осіб (їхні прізвища, імена, по батькові, службові телефони) з якими передбачено зустрічі. Детально зазначають зміст запланованих заходів, а також місце і час їх проведення.

Наказ (розпорядження) про відрядження видають за кілька днів до виїзду, аби працівник міг підготуватися. Підприємство, що відряджає працівника, реєструє це в спеціальному журналі.

Відрядженому працівникові перед від'їздом видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житла, й добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших особистих потреб працівника).

Профілактика охорони праці у відрядження розуміє під собою проходження цільового інструктажу працівником.

24. Технічні засоби захисту працівників

Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:

- система технічних засобів і заходів;

- система електрозахисних засобів;

- система організаційно-технічних заходів і засобів.

Система технічних засобів і заходів електробезпеки

Технічні засоби і заходи з електробезпеки реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно до чинних нормативів. За своїми функціями технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки поділяються на дві групи:

- технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок;

- технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.

Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок включають:

- ізоляцію струмовідних частин;

- недоступність струмовідних частин;

- блоківки безпеки;

- засоби орієнтації в електроустановках;

- виконання електроустановок, ізольованих від землі;

- захисне розділення електричних мереж;

- компенсацію ємнісних струмів замикання на землю;

- вирівнювання потенціалів.

Із метою підвищення рівня безпеки, залежно від призначення, умов експлуатації і конструкції, в електроустановках застосовується одночасно більшість з перерахованих технічних засобів і заходів.

Ізоляція струмовідних частин. Забезпечує технічну працездатність електроустановок, зменшує вірогідність потраплянь людини під напругу, замикань на землю і на корпус електроустановок, зменшує струм через людину при доторканні до неізольованих струмовідних частин в електроустановках, що живляться від ізольованої від землі мережі за умови відсутності фаз із пошкодженою ізоляцією. ГОСТ 12.1.009-76 розрізняє ізоляцію:

- робочу -- забезпечує нормальну роботу електроустановок і захист від ураження електричним струмом;

- додаткову -- забезпечує захист від ураження електричним струмом на випадок пошкодження робочої ізоляції;

- подвійну -- складається з робочої і додатковї;

- підсилену -- поліпшена робоча ізоляція, яка забезпечує такий рівень захисту як і подвійна.

25. Охорона праці при застосування оргтехніки

Персональний комп'ютер

Основні шкідливі та небезпечні фактори, що можуть впливати на організм людини під час роботи з персональним комп'ютером (ПК), такі:

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

- підвищений рівень іонізуючих випромінювань;

- підвищений рівень статичної електрики; підвищена напруженість електростатичного поля , підвищена чи понижена іонізація повітря;

- підвищена яскравість світла; пряма і відбита блискітливість;

Вимоги до розміщення робочих місць з ЕОМ і ПЕОМ

Робочі місця з візуальними дисплейними терміналами (відеотермінали, або ж ВДТ), персональними електронно-обчислювальними машинами (ПЕОМ), електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) розміщують на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами. Робочі місця відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва, та забезпечувало коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Відстань між бічними поверхнями ВДТ має бути не меншою 1,2 м. Відстань між тильною поверхнею одного ВДТ і екраном другого - не менше 2,5 м. Площа одного обладнаного ПЕОМ робочого місця має бути не менше 6 м2.

Приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря чи витяжною вентиляцією. Мікроклімат, іонний склад повітря, вміст шкідливих речовин мають відповідати нормативним вимогам безпеки праці. Повітря на робочих місцях користувачів ПЕОМ переважно надто сухе, до 20 % відносної вологості (норма 40-60 %). Така сухість повітря загрожує користувачеві постійними синуситами, ринітами, проблемами зі слизовою оболонкою очей.

Робота на ПЕОМ належить до зоровонапружених. Це значить, що страждають передусім очі. Саме цим зумовлено більшість регламентних вимог до організації робіт з використанням ПЕОМ. Шкідливий вплив на очі виявляється через потребу їх постійно напружувати під час зчитування (споглядання) інформації з екрана.

Для того щоб зберегти здоров'я тих, хто працює на ПЕОМ, запобігти професійним захворюванням і підтримати працездатність, слід установити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку. Якщо неможливо встановити вказані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не має перевищувати чотирьох годин.

Аби запобігти несприятливим наслідкам для здоров'я, у приміщеннях, де застосовується комп'ютерна техніка, потрібно:

- провести інструментальний контроль - заміряти та оцінити виробничі фактори на робочих місцях і в приміщеннях (виконують спеціально акредитовані/атестовані лабораторії);

- нормалізувати стан фізичних факторів на підставі рекомендацій, розроблених за результатами інструментального контролю;

- оцінити ергономічні параметри робочих місць, зокрема спеціальних меблів для користувачів ЕОМ;

- розробити та включити до посадових інструкцій доповнення, що враховують специфіку праці з використанням ЕОМ.

Працівники, які працюють з ЕОМ і ПЕОМ, підлягають обов'язковим медичним оглядам:

- попереднім - коли влаштовуються на роботу;

- періодичним - протягом трудової діяльності.

Принтер: принтер є складним електроприладом, тому, працюючи з ним, належить виконувати стандартні вимоги пожежо- та електробезпеки. Також існує загроза термоопіків, оскільки під час роботи окремі елементи можуть нагріватися до високої температури.Використовуваний в лазерних принтерах тонер може подразнювати слизові оболонки й шкіру, містити канцерогенні речовини. При вдиханні цей порошок може призвести до нещасних випадків або спричинити захворювання. Тому слід обережно поводитися з відпрацьованими картриджами, не розбирати їх самостійно.

Працюючі лазерні принтери дуже впливають на якість повітря в приміщенні - підвищується вміст озону, оксидів азоту і вуглецю. Також можливе виділення таких шкідливих речовин, як трихлоретан, ізооктан, толуол, бензол, ксилол, газоподібні з'єднання кадмію та селену. Отже, слід подбати про вентиляцію чи регулярно провітрювати та робити вологе прибирання приміщення..

Телефон: Користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму, а факсимільні апарати під'єднують до електромережі змінного струму 220 В.

Також слід пам'ятати, що використання мобільних телефонів є небезпечнішим, аніж стаціонарних, оскільки вони - джерело високочастотного електромагнітного випромінювання. При користуванні мобільними телефонами варто взяти до уваги такі рекомендації:

- тривалість розмови не має перевищувати 3 хв.;

- перерва між розмовами - не менше 15 хв.;

- в умовах нестійкого прийому, коли потужність випромінювання мобільного телефону автоматично зростає, слід утриматися від тривалих переговорів або знайти місце зі стійким прийомом;

- використання гарнітури «вільні руки», спілкування за допомогою SMS багаторазово знижують вплив випромінювання від мобільного телефону.

26. Ергономічні вимоги до обладнання, меблів

Основними вимогами безпеки, що ставляться до конструкцій машин та механізмів, є безпека для здоров'я та життя людей, надійність та зручність експлуатації.

Безпека виробничого обладнання забезпечується:

- вибором безпечних принципів дії, конструктивних схем, елементи конструкції; - використанням засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування; - застосуванням в конструкції засобів захисту;

-дотриманням ергономічних вимог ; -включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту та транспортування і зберігання обладнання ; -застосуванням в конструкції відповідних матеріалів. Дотримання цих вимог в повному обсязі можливе лише на стадії проектування. Тому у всіх видах проектної документації передбачаються вимоги безпеки. Вони містяться в спеціальному розділі технічного завдання, технічних умов та стандартів на обладнання , що випускається. При виборі принципу дії машини необхідно враховувати всі потенційно можливі небезпечні та шкідливі виробничі чинники. При виборі елементів, що працюють під навантаженням, важливо враховувати їх надійність та жорсткість. На етапі проектування всі такі пристрої та вузли розраховують на міцність з врахуванням їх жорсткості та виду навантажень (статичні, динамічні).

Застосування в конструкціях машин засобів механізації та автоматизації дозволяє суттєво знизити травматизм. Застосування в конструкціях машин засобів захисту - один з основних напрямків забезпечення безпеки обладнання . Використовуються огороджувальні, запобіжні та гальмівні засоби захисту, засоби автоматичного контролю та сигналізації, знаки безпеки та дистанційне керування. Дистанційне керування дозволяє здійснювати контроль та регулювання його роботи з ділянок, досить віддалених від небезпечної зони. Завдяки цьому забезпечується безпека праці. Дотримання ергономічних вимог сприяє забезпеченню зручності експлуатації, зниженню втомлюваності та травматизму. Основними ергономічними вимогами до виробничого обладнання є врахування фізичних можливостей людини та її антропометричних характеристик, забезпечення максимальної зручності при роботі з органами керування.

Вимоги безпеки містяться в технічній документації з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання виробничого обладнання

Меблі: Кабінет рекомендується поділяти на три функціональні зони: робочу, нарад і відпочинку. Кожній з них повинна відповідати обстановка. У набір меблів робочої зони входять: двотумбовий стіл, підйомно-поворотне крісло, шафа для книг чи кабінетна стінка, стіл-приставка, бокс для документів, технічні засоби, які використовуються в процесі роботи. Бажано, щоб: письмовий стіл розташовувався перпендикулярно до вікна; світло з вікна падало ліворуч; письмовий стіл і крісло були вилучені від джерела тепла; вхідні двері знаходилися в полі зору. Меблі і технічні засоби треба розташовувати так, щоб можна було, не встаючи, дістати якнайбільше предметів.

Зона нарад у залежності від площі кабінету і звичайної чисельності учасників сполучається з робочою чи створюється як самостійна. У першому випадку стіл для нарад установлюється перпендикулярно до робочого столу, а з кожної його бічної сторони встановлюють не більше чотирьох стільців. У другому випадку в зоні нарад розмішають стіл для нарад, стільці для учасників, крісло для головуючого.

Меблі і все устаткування кабінету можуть бути різної конструкції, розмірів, форми і кольору. Але вони повинні відповідати санітарним нормам, розміщатися з урахуванням взаємозв'язків з підлеглими, послідовності робіт, що виконуються, бути підібраними зі смаком, забезпечувати комфортні умови праці, виключати втрати часу, зв'язані з нераціональним переміщенням. Елементи обстановки кабінету повинні відповідати антропометричним даним менеджера і співробітників. Крісло повинне мати підйомно-поворотний механізм, напівтверду спинку і поручні. Поверхня меблів повинна бути твердою і гладкою. Матеріал покриття не повинен давати відблисків

27. Безпека комплексу інженерно-технічного обладнання

Інженерно-технічне обладнання мають забезпечувати: - вентиляцію тунелів і притунельних виробок, станцій, касових залів, службово-технічних приміщень і коридорів між станціями, підтримуючи при цьому необхідні параметри повітря відповідно до встановлених норм; - реверсування установок тунельної вентиляції для змінинапрямку потоків повітря; - відкачування ґрунтових, атмосферних і виробничих стічних водвід штучних споруд у міську водостічну мережу; - безперебійне забезпечення станцій і тунелів водою; - вилучення фекальної рідини із санвузлів у міськуканалізаційну мережу; - гаряче водопостачання станцій і опалення вестибюлів таслужбових приміщень. Пристрої водопостачання мають задовольняти протипожежні йгосподарські потреби, а також потреби в питній воді. На вводах міських мереж опалення, холодного й гарячоговодопостачання, випусках мереж зливової та фекальної каналізаціїповинні встановлюватися прилади обліку. До модернізації існуючихмереж допускається їх експлуатація без приладів обліку. Для забезпечення безперебійної роботи систем вентиляціїтунелів і притунельних споруд їх електроживлення повиннездійснюватися від двох незалежних джерел змінного струму. У разіприпинення електроживлення системи вентиляції тунелів іпритунельних споруд від одного джерела має забезпечуватисяавтоматичне переключення на інше джерело в установках цихпристроїв (системи вентиляції). До модернізації систем енергопостачання допускаєтьсяексплуатація систем вентиляції тунелів і притунельних виробок задіючими схемами електроживлення. Системи тунельної вентиляції, водовідливні насосні тастанційні каналізаційні насосні установки, водозабірнісвердловини, магістральні мережі водопроводу, електрозасувки уводомірних вузлах, повітряно-теплові завіси, системи обігріву

пішохідних сходів мають обладнуватися пристроями автоматики,дистанційним керуванням та сигналізацією із приміщення черговогопо станції і телекеруванням з диспетчерського поста зтелесигналізацією від об'єктів. Порядок роботи тунельної вентиляції затверджуєтьсянаказом начальника метрополітену.

Кожна основна водовідливна насосна установка повинна матине менше трьох насосів, транзитна й місцева - не менше двохнасосів. Водовідливні насосні установки підвуличних переходівабо коридорів, що є входами на станції, обладнуються однимнасосом. Усі водовідливні та каналізаційні насосні установкиповинні бути обладнані сповіщальною сигналізацією аварійногорівня води у водозбірнику чи рідини в приймальному резервуарі.

Верхній рівень води у водозбірнику має бути на 100 мм нижчезливної труби чи лотка, а нижній - на 200 мм вище фланцяусмоктувальної сітки.

28. Особливості проведення ремонтних робіт

Ремонт - процес зміни, відновлення, покращення будь-чого, доведення об'єкта до початкових характеристик. Види ремонтів: Капітальний -- значні роботи з покращення стану споруд і будівель. Косметичний -- незначні зміни.(оклеювання шпалер, фарбування віконних рам). «Євроремонт» -- оздоблення інтер'єра з застосуванням сучасних технологій і матеріалів. Аварійний ремонт - ремонт основних засобів, який здійснюється поза планом, внаслідок виникнення аварійних ситуацій.Поточний ремонт - заміна чи ремонт окремих невідповідальних вузлів чи деталей, невеликий ремонт будинків, споруд, які виконуються згідно з планом профілактичного (планово-запобіжного) ремонту. Планово-запобіжний ремонт - система організаційно-технічних заходів, яка передбачає періодичне проведення за раніше складеними графіками робіт з профілактичного огляду та обслуговування машин і обладнання, їх поточного, середнього та капітального ремонтів.Середній ремонт - ремонт, що виконується для відновлення справності та часткового відновлення ресурсу виробу із заміною або відновленням складових частин обмеженої номенклатури та контролем технічного стану складових частин, які виконуються в обсязі, встановленому в нормативно-технічній документації. Вимушений ремонт - ремонт викликаний пошкодженням обладнання, апаратів і конструкцій, які викликали функціональні порушення в технологічному ланцюгу виробництва.

Небезпечними і шкідливими виробничими факторами для слюсаря при виконанні ремонту є: - падіння вивішених частин транспортних засобів при обслуговуванні і ремонті підвіски, коліс, мостів тощо; - падіння кузова автомобіля-самоскида при обслуговуванні та ремонті гідропідйомника; - падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструмента; - падіння працюючих на поверхні, з висоти (буфера, драбини, естакади,

площадок), в оглядову яму; - термічні фактори (пожежі при зливанні паливно-мастильних матеріалів з автомобілів, митті ними деталей, вузлів, агрегатів, зберіганні та залишенні їх на робочих місцях); - осколки металу, що відлітають при проведенні ремонтних робіт; - недостатнє освітлення; - ураження електричним струмом; - гострі кромки деталей, вузлів, агрегатів, інструмента і пристосування.

Працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту. Слюсареві по ремонту автомобілів видаються:

- костюм віскозно-лавсановий (термін носіння - 12 місяців); - черевики шкіряні; - берет; - рукавиці комбіновані; - окуляри захисні (до зносу).

29. Вимоги безпеки при проведенні робіт підвищеної небезпеки та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки

Організація безпечної роботи об'єктів підвищеної небезпеки вимагає твердих вимог, тому що небезпека при їхній роботі значна і для людей, і для навколишнього середовища. Основні вимоги до організації робіт з об'єктами підвищеної небезпеки:

* призначення відповідальної особи (осіб) за проведення такого виду робіт (відповідальний по нагляду за технічним станом і відповідальний за безпечну експлуатацію водогрійних казанів з температурою води вище 115°С; відповідальний за технічне обслуговування, ремонт і відповідальний за безпечну експлуатацію вантажопідйомних ліфтів). Кількість відповідальних осіб встановлюється у відповідності до нормативних документів;

* виконання вимог до персоналу: відповідна кваліфікація, вік (не молодше 18 років), придатність за станом здоров'я, наявність посвідчення на право проведення таких робіт, навчання і контроль знань - 1 раз на квартал;

* реєстрація об'єкта в органах державного нагляду до його пуску (якщо потрібно, відповідно до нормативних документів);

* технічний огляд - первинний до пуску об'єкта, черговий і позачерговий у відповідності з термінами, зазначеними в нормативних документах.

30. Освітлювальні прилади. Вимоги безпеки

Освітлювальні прилади: Обслуговування мереж зовнішнього освітлення

Заходи за безпеку праці в різних виробничих ділянках мають особливості і передбачаються спеціальними інструкціями. Працюючи ручним электроинструментом і застосування переносних світильників є велика небезпека поразки електричним струмом. Застосовувані знижуючі трансформатори, зварювальне обладнання та виробничі механізми, що проводилися дію електричним струмом, заземляются. Напруга переносного электроинструмента має не вище 220 вольт в приміщеннях без підвищеної небезпеки, а помешканнях із підвищеної небезпекою і свіжому повітрі - 36(42) вольта, переносні світильники повинні приєднаються до мереж напруги 36(42) вольта. Для електричних паяльників треба використовувати напруга 12 вольт. Виделки і розетки на напруга 12 і 36(42) вольта за конструкцією від побутових виделок і розеток.Заземляющий контакт виделки трохи довший робочих контактів. При використанні електроінструментів на напругою 36(42) вольта необхідно діелектричні рукавички, калоші і килимки чи доріжки, одержані із гуми. Усім особам, які користуються переносним электроинструментом, забороняється передавати його іншим особам, розбирати і ремонтувати як інструмент, і провода.

31. Безпека роботи посудин, що знаходяться під надлишковим тиском. Обслуговування колодязів, ємностей

1.котли - Котли оснащуються пристроями автоматичного контролю рівня води та припинення подачі палива до пальників. Котельні розміщують в окремих будівлях, які не прилягають до виробничих та інших будівель. Приміщення котельної будується з незгораючих матеріалів. Воно повинне мати два виходи і бути обладнане вентиляцією та аварійним освітленням.

2.Компресорні та холодильні установки - Кожна компресорна установка повинна бути оснащена системою автоматики та контролю, арматурою, манометрами, запобіжними клапанами,. Компресори продуктивністю біля 50 м /хв мають бути обладнані пристроями для автоматичного регулювання тиску нагнітання. Компресорні станції з трьома і більше компресорами обладнуються системою дистанційного контролю, сигналізацією роботи установок і блокуючими пристроями, які автоматично вимикають привод компресора за перевищення температури і тиску стисненого повітря та температури води, що надходить з компресора після охолодження.

Машинне й апаратне відділення холодильних установок не слід з'єднувати проходом з виробничими приміщеннями. Вони обладнуються проточною вентиляцією з підігрівом повітря у холодний період року, яка забезпечує двократний повітрообмін, аварійною вентиляцію, аварійним освітленням та двома евакуаційними виходами. 3.Стаціонарне обладнання що працює під тиском - Правила безпеки:

- щоб конструкція посудин мала можливість внутрішнього огляду, легкого очищення та ремонту ; - матеріали, з яких виготовлена посудина, повинні відповідати призначенню та мати сертифікат якості.

Для попередження підвищення тиску у посудині вище критичного використовуються запобіжні клапани або розривні запобіжні мембрани, які прості за конструкцією і відрізняються миттєвою дією. При тиску, що перевищує робочий на 25%, мембрана розривається, і тиск у посудині спадає.

Посудини із швидкознімними затворами повинні мати запобіжні пристрої, що виключають можливість її роботи при негер-метично закритій кришці. Такі посудини також мають бути оснащені затворами, що запобігають їх несанкціонованому увімкненню. 4.Балони - Для запобігання неправильному використанню балонів, призначених для різних газів, вентилі мають різну різьбу (для кисню та інертних газів - праву, для горючих - ліву). Балони зберігаються і транспортуються з накрученими запобіжними ковпаками. Під час перевезення у горизонтальному положенні між балонами встановлюються підкладки із дерев'яних брусів з вирізаними гніздами, та одягаються мотузкові або гумові кільця товщиною не менше 25 мм (по два кільця на балон), на які балони опираються, при цьому вентилі балонів укладають в один бік. ня. Не допускається зберігати разом з балонами вибухо- та пожежонебезпечні матеріали. Приміщення повинні добре вентилюватися. Електричні мережі повинні бути виконані в іскрозахисному варіанті.Балони з отруйними газами зберігають в спеціальних закритих приміщеннях.

32. Обслуговування колодязів, ємностей

До роботи в колодязях, сечозбірниках та інших місткостях (далі - колодязях) допускаються особи чоловічої статі, що досягли 18 років, які не мають медичних протипоказань і пройшли спеціальне виробниче навчання, вступний та первинний інструктажі з безпеки праці і знають правила надання першої (долікарської) допомоги потерпілим. 1.2До виконання робіт в колодязях приступайте після одержання наряд-допуску, який видається відповідальним за проведення робіт інженерно-технічним працівником, призначеним наказом керівника підприємства.1.3Роботи в колодязях виконуються бригадою у складі не менше трьох чоловік, включаючи старшого (бригадира), який призначається із найбільш кваліфікованих працівників. 1.4. Вимагайте від безпосереднього керівника робіт чіткого визначення меж вашої робочої зони. (У даному випадку робочою зоною може бути визнано територію ферми, об'єкти каналізацій, погоджений маршрут переїзду до місця і з місця роботи.) 1.5. Виконуйте тільки ту роботу, яка вам доручена наряд-допуском (крім екстремальних та аварійних ситуацій), не допускайте присутності в робочій зоні сторонніх осіб і не передоручайте свою роботу іншим особам. 1.6. Не приступайте до роботи у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп'яніння, у хворобливому або стомленому стані.

Не торкайтесь до проводів і кабелів, які звисають, лежать або виглядають із землі, а також до інших предметів невідомого походження. 1.8. Ознайомтесь із розташуванням місця для відпочинку, куріння й вживання їжі. Перевірте наявність у місці відпочинку питної води, мила і аптечки першої (долікарської) допомоги. Перед вживанням їжі або курінням вимийте руки з милом, витріть їх рушником або висушіть повітрям. 1.9. Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні відповідати умовам і характеру виконуваної роботи. Упевніться, що вони не мають пошкоджень, елементів, які звисають, не прилягають і можуть бути захоплені деталями, що обертаються або рухаються.1.10. Під час виконання робіт виникають небезпечні і шкідливі виробничі фактори, які можуть призвести до травмування або захворювання: - отруйні задушливі гази; - можливість затоплення; - недостатнє освітлення робочої зони; - незакриті ями і колодязі; - слизька поверхня засобів доступу до робочого місця чи до місця бслуговування;- підвищені фізичні навантаження; - машини, що рухаються;- підвищена чи понижена рухомість повітря;- підвищена чи понижена температура; - мікроорганізми. 1.11. Під час роботи користуйтеся спецодягом, спецвзуттям та іншими необхідними засобами дивідуального захисту. 1.12. Дотримуйтесь правил особистої гігієни. 1.13. Не приступайте до роботи при відсутності необхідного для роботи в колодязях спорядження та засобів індивідуального захисту.

33. Електротравматизм, електроінструмент Вимоги безпеки,.Із метою підвищення рівня безпеки, залежно від призначення, умов експлуатації і конструкції, в електроустановках застосовується одночасно декілька з можливих технічних засобів і заходів

Ізоляція струмовідних частин.. ГОСТ 12.1.009-76 розрізняє ізоляцію:- робочу ;- додаткову ;- подвійну ;- підсилену .

При розробці електроустановок опір ізоляції приймається в межах 1 кОм/В, якщо технічними умовами не передбачені більш жорсткі вимоги відповідно до чинних актів.

Застосування блоківок безпеки. Застосовуються в електроустановках, експлуатація яких пов'язана з періодичним доступом до огороджених струмовідних частин Основними видами блоківок безпеки є механічні, електричні і електромагнітні.

Попереджувальні сигнали використовують з метою забезпечення надійної інформації про перебування електрообладнання під напругою, про стан ізоляції та пристроїв захисту, про небезпечні відхилення режимів роботи від номінальних тощо. Світловою сигналізацією обладнуються в електроустановках напругою понад 1000 В комірки роз'єднувачів, масляних вимикачів, трансформаторів. У ввідних шафах комплектних трансформаторних підстанцій, незалежно від величини напруги, передбачається попереджувальна сигналізація станів "Увімкнено" і "Вимкнено".

Захисне розділення електричних мереж. Загальний опір ізоляції проводів електричної мережі відносно землі і ємкісна складова струму замикання на землю залежать від протяжності мережі і її розгалуженості. При реалізації схеми розділювального трансформатора як засобу захисту необхідно дотримуватись таких вимог безпеки:

- підвищена міцність самої конструкції й підвищений опір ізоляції;- від трансформатора дозволяється живлення тільки одного споживача електроенергії з номінальним струмом плавкої вставки не більше 15 А;- заземлення вторинної обмотки трансформатора не допускається;- корпус трансформатора заземлюється чи занулюється залежно від режиму нейтралі мережі живлення трансформатора;- напруга на низький стороні трансформаторів обмежується величиною 380 В.

Вирівнювання потенціалів. Застосовується з метою зниження можливих напруг дотику

Захисне заземлення. Відповідно до ГОСТ 12.1.009-76, захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмовідних частин електроустановок, які можуть опинитись під напругою. Зі зменшенням відстані між заземлювачем і людиною напруга дотику буде зменшуватись, що сприяє поліпшенню безпеки. Захисному заземленню підлягають:

- електроустановки напругою 380 В і більше змінного струму і 440 В і більше постійного струму незалежно від категорії приміщень (умов) щодо небезпеки електротравм;

- електроустановки напругою більше 42 В змінного струму і більше 110 В постійного струму в приміщеннях з підвищеною і особливою небезпекою електротравм, а також електроустановки поза приміщеннями;

- всі електроустановки, що експлуатуються у вибухонебезпечних зонах (з метою попередження вибухів).

Занулєння. Відповідно до ГОСТ 12.1.009-76, занулення в загальному розумінні -- це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмовідних частин, які можуть опинитись під напругою в результаті пошкодження ізоляції. Згідно з чинними нормативами можливі два варіанти реалізації занулення:

- заземлена через певні відстані (100...200 м) нейтраль мережі виконує функції нульового робочого і нульового захисного провідника одночасно;

- для занулення обладнання прокладається окремий провідник, який виконує функції тільки нульового захисного. Другий варіант є обов'язковим для житлових, адміністративно-побутових приміщень, приміщень масового перебування людей, що будуються..

Захисне відключення. Його захисного відключення -- відключення електроустановки при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмовідні її елементи. Застосовується в доповнення до захисного заземлення (занулення) для забезпечення надійного захисту, перш за все, в умовах особливої небезпеки електротравм.

Основні організаційно-технічні заходи і засоби щодо попередження електротравм регламентуються ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, за якими відповідальність за організацію безпечної експлуатації електроустановок покладається на власника. Згідно з чинними вимогами власник повинен: - призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електроустановок; - створити і укомплектувати відповідно до потреб електротехнічну службу; - розробити і затвердити посадові інструкції працівників електротехнічної служби; - створити на підприємстві такі умови, щоб працівники, на яких покладено обов'язки з обслуговування електроустановок, відповідно до чинних вимог, своєчасно здійснювали їх огляд, профілактичні, пр

34. Актуальність питань пожежної безпеки об'єктів виробничого, адміністративного та громадського призначення

Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним огнищем, що розповсюджується в часі і просторі, призводить о матеріальних збитків, а також смертельних наслідків.

Причиною підвищеного рівня пожежної небезпеки галузевих об'єктів є зростання енергонасиченості виробництв, збільшення щільності транспортних комунікацій, підвищення рівня температур та тиску в технологічному устаткуванні, використання нових видів полімерних матеріалів з підвищеними рівнями пожежної небезпеки, що збільшує тяжкість наслідків та обсяги пожеж.

Причиною зростання кількості жертв та матеріальних збитків на пожежах стає те, що технічна оснащеність пожежної охорони значно відстає від сучасних вимог і недостатньо укомплектована засобами рятування людей та засобами пожежогасіння.

Втрати від пожеж визначаються сукупністю видів збитків від них. Втрати на пожежах пов'язані з прямими, побічними, соціальними та екологічними збитками.

Прямі збитки - це втрати, пов'язані зі знищенням або пошкодженням вогнем, водою, димом або високою температурою основних фондів та майна об'єктів галузі, а також людей, якщо ці втрати спричинені пожежею.

Побічні збитки - це втрати, пов'язані з ліквідацією пожежі, а також простоєм виробництва, перервою в роботі, зміною графіка руху транспортних засобів та іншою втраченою внаслідок пожежі вигодою.

Соціальні збитки - це втрати, пов'язані з виключенням трудових ресурсів з виробничої діяльності та проведенням заходів внаслідок загибелі та травмування людей на пожежах.

Пожежі бувають природні та антропогенні. До природних належать пожежі, що виникають внаслідок прямих ударів блискавки, самозаймання торфу, вугілля, виверження вулканів і ін. Кількість таких пожеж становить менше 1% від загальної їх кількості.

Антропогенні пожежі прямо чи побічно пов'язані з людським чинником, пожежонебезпечною діяльністю людини. Такі пожежі виникають у 99 випадках із 100.

Таким чином, абсолютна більшість пожеж виникає безпосередньо з вини людини, внаслідок її необізнаності з правилами і вимогами пожежної безпеки або внаслідок необережного ставлення до її виконання.

Забезпечення ефективного протипожежного захисту галузевих об'єктів, безпеки людей під час пожеж нині є актуальним не тільки з економічної точки зору, але і соціальних та екологічних проблем.

В наш час фінансові, трудові та матеріальні витрати зростають пропорційно до збитків від пожеж і є обтяжливими для економіки держави.

Отож забезпечення пожежної безпеки галузевих об'єктів складним соціально-економічним завданням, спрямованим на обігання пожежам та ліквідацію пожеж у випадку їх икнення з мінімальними наслідками.

Основними напрямками забезпечення системи пожежної -пеки на галузевих об'єктах має бути усунення умов іикнення пожежі, а в разі її виникнення - мінімізація -дідків.

Система пожежної безпеки галузевих об'єктів - це мплекс організаційних заходів і технічних засобів, ямованих на виключення можливості виникнення і розвитку ежі та впливу на людей її небезпечних чинників, а також "езпечення захисту матеріальних цінностей.

35. Розробка систем оповіщення, розпис обов'язків членів трудового колективу

Протипожежний захист будинків, споруд, людей, які в них перебувають зокрема досягається застосуванням установок автоматичної пожежної сигналізації.

Відповідно до ДСТУ 2273-93 ССБП. Пожежна безпека. Терміни та визначення під "установкою пожежної сигналізації" розуміється сукупність технічних засобів, установлених на об'єкті, що захищається, для виявлення пожежі, оброблення, подавання в заданому вигляді повідомлення про пожежу на цьому об'єкті, спеціальної інформації та (чи) подавання команд на включення автоматичних установок пожежогасіння та технічних обладнань.

Система пожежної сигналізації складається з пожежних сповіщувачів (пристроїв для формування сигналу про пожежу), які включені у сигнальну лінію (шлейф), приймально-контрольного приладу, ліній зв'язку.

Пожежні сповіщувачі перетворюють прояви пожежі (тепло, світло полум'я, дим) в електричний сигнал, який по лініях зв'язку надходить до контрольно-приймального приладу. Контрольно-приймальний прилад здійснює приймання інформації від пожежних сповіщувачів, виробляє сигнал про виникнення пожежі чи несправності, передає цей сигнал та видає команди на інші пристрої (наприклад, включає автоматичні установки пожежогасіння чи димовидалення).

...