Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

Дипломна робота "Бізнес-план виробничого підприємства ТОВ" Україні "присвячена розгляду питань, пов'язаних з розробкою бізнес-планів.

Робота починається введенням і розділом 1, що представляє собою теоретичну частину дипломної роботи. Для написання теоретичного розділу автору вдалося порівняно детально ознайомитися з навчально-методичною літературою з розробки бізнес-планів. Особливу увагу при цьому приділялося структурі розробки бізнес-плану та утримання кожного з розділів цієї структури.

Другий розділ присвячений характеристиці виробничого підприємства ТОВ "України". У рамках цього розділу було проведено аналіз фінансового стану підприємства в період. Аналіз показав, що ТОВ "України" в основному має нестійкий фінансовий стан. Хоча таке твердження може бути невчасним через те, що в аналізі використовувалися дані роботи підприємства тільки за перше півріччя 2000 року.

Третій розділ присвячений розробці бізнес-плану ТОВ "Україна" з виробництва соєвого молока. Розділ побудований у відповідності зі структурою розробки бізнес-плану даної в теоретичній частині цієї роботи.

У четвертому розділі розглядаються питання охорони праці та навколишнього середовища на підприємстві.

П'ятий розділ присвячений питанням застосування інформаційних технологій і засобів обчислювальної техніки при розробці бізнес-планів.

Заключний розділ складається із загального короткого огляду роботи.

Загалом дипломна робота містить 108 аркушів основного тексту, список літератури з 8 найменувань і двох додатків.

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи бізнес-планування

1.1 Роль бізнес-плану в сучасних умовах

1.2 Структура бізнес-плану

2. Характеристика виробничого підприємства ТОВ "України"

2.1 Організаційно-правова форма і структура управління підприємством

2.2 Основний вид діяльності ТОВ "України"

2.3 Аналіз фінансового стану підприємства

2.3.1 Загальна оцінка динаміки і структури балансу

2.3.2 Аналіз ліквідності балансу

2.3.3 Аналіз фінансових коефіцієнтів

3. Бізнес-план виробничого підприємства ТОВ "Україна" з виробництва соєвого молока

3.1 Резюме

3.2 Загальна характеристика підприємства і аналіз галузі

3.3 Опис продукту

3.4 Маркетинг і продажі

3.5 Виробництво та розподілення

3.6 Управління та контроль

3.7 Аналіз ризиків

3.8 Фінансовий план

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні принципи організації роботи з охорони праці на підприємстві ТОВ "України"

4.2 Промислова санітарія

4.3 Пожежна безпека

4.4 Організація робочого місця оператора ПЕОМ на ТОВ "України"

4.5 Охорона навколишнього середовища

5. Застосування ЕОМ для створення бізнес-планів і аналізу ефективності економічних рішень

5.1 Використання ЕОМ для аналізу господарської діяльності

5.2 Програмне забезпечення

5.3 Огляд програмних продуктів для створення бізнес-планів

Висновок

Список літератури

Додаток

Вступ

Незважаючи на всі труднощі і проблеми в Україні в сфері приватного підприємництва зайняті вже мільйони людей. Однак бізнес - це зовсім особлива манера життя, що припускає готовність робити самостійні рішення і ризикувати. Як всім добре відомо, гарантії успіху не може дати ніхто. Рівень "смертності" підприємств дуже високий - близько 50% усіх нових підприємств перестають існувати протягом першого року функціонування. У деяких країнах, наприклад у Великобританії, цей показник набагато вищий, ніж в інших. Але навіть у Сполучених Штатах, де створення нових підприємств всебічно підтримується, рівень невдач в бізнесі набагато вище офіційно очікуваного рівня. Феномен падіння підприємств широко досліджувався і вивчався, але вдається виявити й усунути вплив лише деяких чинників, що призводять до цього. Типовими причинами краху підприємств є: загальний економічний спад, випуск товарів, що не задовольняють потреби ринку, неправильне управління та маркетинг і, звичайно ж, неадекватне фінансування. Цей перелік можна доповнити великою кількістю інших факторів, більшість з яких в тій чи іншій мірі є похідними від названих основних причин.

Сучасна економічна ситуація, пов'язана з переходом до ринкових відносин, диктує підприємствам новий підхід до внутрифирменному планування. Планування необхідне будь-якій організації, яка має намір робити якусь дію в майбутньому. Підприємства змушені шукати такі форми і моделі планування, які забезпечували б максимальну ефективність прийнятих рішень.

Оптимальним варіантом досягнень таких рішень є бізнес-план.

Деякі підприємства домагаються успіху, інші зазнають невдачі. Причин тому безліч. І, хоча не існує панацеї, необхідно суворо дотримуватися думки, що грамотне управління і планування є ключовими елементами в успішному розвитку бізнесу. Навіть найпростіша бізнес-ідея виграє від ретельно проведеного планування. І, хоча, ефективне планування з усіх точок зору є майже необхідною умовою для досягнення успіху, воно не є достатньою умовою. Багато підприємств, які планували свою діяльність, все ж зазнали невдачі, тому не варто із занадто великим ентузіазмом підходити до планування і буквально їсти, пити і спати за планом.

За своєю суттю планування визначає напрямки руху, а не пункт призначення. Планування - це найбільш вірогідна кількісна оцінка та інтерпретація подій, які можуть відбутися в майбутньому, в певний момент часу. Найбільш ймовірно, що інформація буде змінюватися в міру того, як бізнес буде розвиватися в часі. Але той факт, що зі зміною середовища функціонування бізнесу вносяться зміни в інформацію, не є причиною стверджувати, що планування є марною тратою часу та управлінських зусиль. Ні. Якщо планування правильно проводиться і базується на чіткому відстеження подій, то воно стає потужним інструментом для бізнесмена, за допомогою якого він має чітке уявлення про те, що відбувається в середовищі його функціонування і який впливає на його бізнес. Крім того, бізнес-план - це важливий документ про наміри, завдяки яким банки, якщо вони діють мудро, можуть посилити контроль над ефективністю використання їх інвестиційних коштів і визначити ознаки виникнення проблем ще до того, як вони стануть очевидними. Це особливо актуально в Україну останнім часом, у зв'язку з відкриттям фінансування окремих проектів українських підприємців з боку зарубіжних інвесторів, таких як Європейський Банк Реконструкції та Розвитку, Німецько-Український Фонд, Фонд "Україна", Фонд "Євразія" та Фонд Малих Приватних Підприємств . Обов'язковим документом для участі в цих програмах, є бізнес-план організацій, зацікавлених у таких програмах. Інвестори повинні бути впевнені в доскональної опрацюванні проекту й інформовані про його ефективність. Правильно складений бізнес-план повинен відповідати на запитання: "Чи варто вкладати гроші в цю справу і чи принесе вона доходи, які окуплять всі витрати сил і засобів?".

Бізнес-план це документ, який описує всі основні аспекти комерційного підприємства, аналізує всі проблеми, з якими воно може зіткнутися, а також визначає способи вирішення цих проблем.

Опанування мистецтва складання бізнес-планів сьогодні стає актуальним з кількох причин:

- В економіку йде нове покоління підприємців, багато хто з них ніколи не керували якою-небудь комерційною структурою, і тому дуже погано уявляють весь коло що їх проблем, особливо в ринковій економіці;

- Господарські проблеми змінюються і ставлять досвідчених керівників перед необхідністю по-новому розглядати свої майбутні заходи, і готуватися до незвичного справі - боротьбі з конкурентами, в якій не буває дрібниць;

- Для отримання інвестицій і підйому економіки необхідно вміти обгрунтовувати свої заявки й доводити інвесторам життєздатність і реальність своїх планів.

Призначення бізнес-плану полягає в тому, щоб допомогти керівництву підприємства вирішити основні завдання, як:

- Вивчити ємність і перспективи розвитку майбутнього ринку збуту;

- Оцінити ті витрати, які будуть необхідні для виготовлення і збуту потрібної цьому ринку продукції, і порівняти їх з тими цінами, за якими можна буде продавати свої товари, щоб визначити потенційну прибутковість задуманої справи;

- Виявити можливі перешкоди в реалізації продукту або послуг;

- Визначити контрольні показники, за якими можна буде регулярно визначати підйом і спад виробництва.

Бізнес-план - спеціальний інструмент менеджменту, який використовується в сучасній ринковій економіці незалежно від масштабів, сфери діяльності та форми підприємництва. Успіх в звичайній ринковій торгівлі, вихід фірми з новим продуктом на ринок без повного і ясного уявлення про перспективи проведеного справи неможливі без розробки надійних попередніх орієнтирів і реального плану дій.

При всьому різноманітті форм підприємництва планування застосовується практично у всіх областях комерційної діяльності і для різних фірм, це необхідно для того, щоб своєчасно підготуватися, обійти потенційні труднощі і небезпеки.

Виходячи з цього, необхідний аналіз методики розробки бізнес-плану і вироблення підходів до проблеми в умовах ринкової економіки. Вищевикладене визначає актуальність даної теми. Метою даної дипломної роботи є розробка економічного обгрунтування доцільності виробництва товариством з обмеженою відповідальністю "Україна".

Дана робота включає в себе три основні розділи.

У першому розділі детально розглядаються теоретичні питання, пов'язані з ролі і методам складання бізнес-плану.

Другий розділ присвячено аналізу діяльності ТОВ "України". Тут вказані загальна характеристика підприємства, сфера діяльності, обсяги виробництва за ряд років і т.д. Наводиться також аналіз фінансової діяльності підприємства. У третьому розділі в якості практичного прикладу наведено бізнес-план на виробництво нової для даного підприємства продукції, тобто виробництва соєвого молока.



1. Теоретичні основи бізнес-планування

1.1 Роль бізнес-плану в сучасних умовах

Бізнес-план з'явився у нас на початку 90-х років і був принципово відмінним від діючих документів. Поставилися до нього з прохолодою, багато хто спочатку не звернули на нього увагу, інші, звернувши, не надали належного значення. Дотримувалися звичних техніко-економічних обгрунтувань.

Незабаром, проте, з'ясувалося, що бізнес-план, якщо до нього поставитися серйозно, вимагає знань вітчизняного бізнесу, його глибин. Не всі й не відразу стали розробляти, подавати і вимагати бізнес-план.

Раніше авторитетні фінансові інститути, такі як Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, і провідні консультаційні фірми часто заявляли, що однією з проблем низької інвестиційної активності інвесторів є те, що пред'являються українською стороною документи не тільки не дозволяють прийняти рішення про фінансування, але й не дають можливості навіть приблизно оцінити ефективність отриманих пропозицій.

В даний час існують розроблені більше чотирьох з половиною років тому Міністерством економіки України методичні рекомендації з підготовки інвестиційних проектів; так само проводяться семінари для підприємців по розробці бізнес-планів у рамках програми Європейського союзу ТАСІС.

Зараз вже багато підприємств розробляють бізнес-плани за власними методиками і рекомендаціями, розробляють детальні переліки питань, на які слід відповісти в цьому документі.

У наш час бізнес-план ставати для підприємця все більш важливим документом. Жодна компанія не зможе висловити мету свого існування або отримати фінансування без грамотно розробленого бізнес-плану. Якщо ви не представите грамотний бізнес-план, ніхто не буде серйозно розглядати вашу ідею.

Бізнес-план є робочим інструментом, використовуваним у всіх сферах підприємництва. Він описує процес функціонування підприємства, показує, яким чином його керівники збираються досягти своїх цілей і завдань. Добре розроблений бізнес-план допомагає підприємству рости, завойовувати нові позиції на ринку, де воно функціонує, складати перспективні плани свого розвитку, концепції виробництва нових товарів і послуг і вибирати раціональні способи їх реалізації. Тобто в ньому описуються основні аспекти майбутнього підприємства, з достатньою повнотою аналізуються проблеми, з якими воно зіткнеться (або не виключено, що зіткнеться) і найсучаснішими методами визначаються способи вирішення цих проблем. Таким чином, основна мета бізнес-плану - досягнення розумного і здійсненного компромісу між тим, чого фірма хоче і чого може досягти. План покликаний показати працівникам і потенційним інвесторам цілісність запропонованого курсу, продемонструвати, як одне випливає з іншого.

Бізнес-план покликаний відповісти на три ключових питання:

- Який поточний стан бізнесу?

- Яке бажаний стан?

- Як найбільш ефективно досягти бажаного стану?

Бізнес-план не є постійним документом, він систематично оновлюється, у нього вносяться зміни, пов'язані як зі змінами, що відбуваються всередині підприємства, так і змінами на ринку, де діє підприємство, і в економіці в цілому. Бізнес-план пов'язує внутрішньофірмовий і макроекономічний аналіз.

У зв'язку з тим, що бізнес-план являє собою результат досліджень і організаційної роботи, що має на меті вивчення конкретного напрямку діяльності підприємства (продукту або послуги) на певному ринку у сформованих організаційно-економічних умовах, він спирається на:

- Конкретний проект виробництва певного товару (послуг) - створення нового типу виробів або надання нових послуг (особливості задоволення потреб і т.д.);

- Всебічний аналіз виробничо-господарської та комерційної діяльності, метою якого є виділення її слабких і сильних сторін, специфіки та відмінностей від інших аналогічних підприємств;

- Вивчення конкретних фінансових, техніко-економічних та організаційних механізмів, використовуваних в економіці для реалізації конкретних завдань.

Не буде великим перебільшенням назвати бізнес-план основою управління, як комерційним проектом, так і самим підприємством, що здійснює цей проект. Адже завдяки бізнес-плану у керівництва з'являється рідкісна можливість поглянути на власне підприємство як би з боку, може бути, навіть очима прискіпливого експерта. Та й сам процес розробки бізнес-плану, що включає детальний аналіз економічних та організаційних питань, змушує "зібратися", мобілізуватися, зосередитися.

Бізнес-план може бути підготовлений менеджером, підприємцем, фірмою, групою фірм чи консалтингової організацією. Якщо у менеджера виникла ідея освоїти виготовлення нового продукту, надати нову послугу або просто новий метод організації та управління виробництвом, він пропонує свою ідею для бізнес-плану. Якщо він збирається реалізувати свою концепцію самостійно (як самостійний підприємець), він створює свій бізнес-план. Для розробки стратегії розвитку великої фірми створюється розгорнутий бізнес-план. При його підготовці необхідно, перш за все вирішити, яка мета (або цілі) переслідується. Необхідно сформулювати цю мету в письмовому вигляді. Цілі бізнес-плану можуть бути різними, наприклад, отримання кредиту, чи залучення інвестицій в рамках вже існуючого підприємства, або визначення напрямків і орієнтирів самого підприємства у світі бізнесу і т.д.

Організаційна структура фірми і її управління не є чимось застиглим, вони постійно змінюються, удосконалюються відповідно до умов, що змінюються.

Так, на даний момент структура управління ТОВ "Україна" виглядає, як показано на рис. 2.1.

Така структура до останнього часу відповідала цілям та завданням діяльності компанії, оскільки замовлення на виробництво продукції надходять у компанію безпосередньо від великих покупців. Таким чином, можна сказати, що підприємство працювало на замовлення. Така ситуація робила недоцільним утримання в штаті комерційного підрозділу (служби збуту або маркетингу), яке б займалося пошуком клієнтів. Цю роботу здійснював сам директор, який має широкі зв'язки і контракти з потенційними замовниками. Невеликі потужності підприємства також робили неможливим різке збільшення обсягів виробництва для реалізації продукції широкого кола споживачів.

За умови початку реалізації проекту, що пропонується в бізнес-плані - виробництво фасованого соєвого молока, існуюча структура повинна бути докорінно змінена і адаптована до ринкових умов.

Компанія, що діє в умовах ринкових відносин, може досягти своєї конкурентоспроможності тільки за допомогою адаптації своєї структури до умов ринку.

Для успішного проведення цього процесу в більшості випадків необхідне залучення спеціалістів у галузі менеджменту та маркетингу.

Адаптація до ринкових умов, на наш погляд, виражається, перш за все, в появі в структурі компанії посади маркетинг-директора, який функціонує на правах заступника директора. Маркетинг-директор повинен стати ключовою фігурою в компанії, взявши на себе всю повноту відповідальності за реалізацію виробленої фірмою продукції.

Необхідність включення в структуру управління ТОВ "Україна" посади маркетинг-директора диктується кількома основними причинами:

- Вихід на масовий ринок - велика кількість одиничних покупців, охочих придбати товар;

- Збільшення обсягів виробництва продукції;

- Перспективне розширення географічних меж ринку.

Ці причини зумовлюють необхідність введення в практику діяльності компанії наступних заходів: побудова торгово-розподільчої мережі та системи руху товарів, збір і аналіз ринкової інформації, планування асортименту продукції, пошук нових можливих напрямів диверсифікації діяльності фірми, організація заходів щодо реклами, паблік рилейшнз, стимулювання збуту і т.п.

Ці функції є сферою діяльності маркетингу.

Рис. 3.3. Пропонована структура управління ТОВ "Україна"

Для ТОВ "України" пропонується структура управління, запропонована на рис. 3.3.

Пропонована структура докорінно відрізняється від старої. По-перше, поява служби маркетинг-директора передбачає використання компанією концепції маркетингу, що орієнтує фірму на задоволення потреб. Задоволення потреб має стати основною метою діяльності компанії, а реалізується воно через комплекс заходів, що включають дослідження ринку та споживачів, аналіз конкурентного середовища, орієнтацію на нововведення і винаходи, розробку ефективної стратегії маркетингу.

Поділ служби маркетинг-директора на 2 відділи - збуту та маркетингу доцільно для зосередження сил співробітників на різних функціях маркетингової діяльності.

Відділ маркетингу повинен взяти на себе завдання:

- Організація регулярного надходження та збору інформації про ринок, внутрішній стан підприємства, про розвиток попиту, потенційних клієнтів і т.п.;

- Розробка ефективних маркетингових стратегій, адаптованих до існуючих ринкових умов, що включають товарну і асортиментну політику, цінову стратегію, стратегію збуту і комунікацій;

- Організація ефективної реклами і заходів по стимулюванню збуту.

Служба збуту, у свою чергу реалізує функцію збуту і розподілу, до завдань якої входить:

- Організація ефективної збутової мережі за регіональним принципом;

- Організація строгої системи звітності, яка контролює виконання всіх замовлень від пошуку клієнта та укладання договору за доставку продукції і надання післяпродажного обслуговування;

- Організація ефективного транспортування продукції та її доставки клієнтам в найкоротші терміни і з високою якістю доставки.

Поява в структурі компанії відділу НДДКР також визначається орієнтацією компанії на ринкові відносини. Основними завданнями цієї служби є:

- Організація ефективних науково-дослідних робіт у сфері інтересів компанії;

- Розробка нових ефективних характеристик, розробка нових модифікацій і т.п.

Таким чином, чисельність персоналу компанії значно зростає, що веде до ускладнення управління одиницями.

1.2 Структура бізнес-плану

Бізнес-план виступає основою бізнес-пропозиції при переговорах з можливими інвесторами та майбутніми партнерами, використовується при запрошенні ключових співробітників, при підписанні контрактів з персоналом фірми. Він є не тільки внутрішнім документом фірми, але і використовується при встановленні контактів. Це висуває певні вимоги до його оформлення, формою та структурою.

Він повинен бути представлений у формі, що дозволяє зацікавленій особі одержати чітке уявлення про суть справи і перспективи своєї участі в ньому. Тому не існує жорстко регламентованої форми його представлення і структури. Однак, як правило, у ньому передбачаються розділи, в яких розкривається основна ідея і цілі бізнесу, характеризується специфіка продукту фірми і задоволення ним потреб ринку, дається оцінка ринку і встановлюється стратегія поведінки фірми на певних ринкових сегментах, визначаються організаційна та виробнича структури, формується фінансовий проект справи, включаючи стратегію фінансування та пропозиції з інвестицій, описуються перспективи зростання фірми. Обсяг і ступінь конкретизації розділів плану визначається специфікою компанії і області її діяльності.

Бізнес-план може мати таку структуру:

- Резюме;

- Опис історії розвитку компанії та аналіз галузі;

- Опис продукту;

- Маркетинг та продажу;

- Виробництво та розподіл;

- Управління та контроль;

- Аналіз ризиків проекту;

- Фінансовий план;

- Додатки.

Бізнес-план починається з титульного аркуша, на якому вказуються: найменування підприємства-ініціатора проекту, його назву, а також автори проекту, час і місце підготовки бізнес-плану.



2. Характеристика виробничого підприємства ТОВ "України"

2.1 Організаційно правова форма і структура управління підприємством

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" було зареєстровано 15 січня 1997 Ленінським райрадою м. Севастополя.

Підприємство було створене двома фізичними особами на підставі Закону України "Про господарські товариства". Для реєстрації підприємства були підготовлені такі документи:

- Статут товариства (Додаток 1);

- Установчий договір;

- Протокол зборів засновників.

Засновниками ТОВ "Україні" є фізичні особи: Греков Андрій Володимирович і Островський Віктор Олександрович. Статутний фонд товариства сформовано за рахунок грошових внесків засновників, на момент реєстрації становив 37500 грн. і розподілений між засновниками в рівних частках. Переваги такої форми господарювання полягає в тому, що учасники товариства несуть відповідальність обмежену своїми вкладами при загальному економічному інтересі.

Юридична адреса ТОВ "України": вул. Гоголя, 36/18. Загальна площа, займана ним становить 50 кв.м, з неї на частку виробничих площ припадає 20 кв.м, а невиробничих - 30 кв.м. Виробнича дільниця підприємства розташований на орендованих площах спеціалізованих радгоспу "Північний Крим".



Рис. 2.1. Структура управління ТОВ "Україна"

ТОВ "Україна" має лінійну виробничу структуру управління / рис. 2.1 /. Кожен працівник підприємства підпорядкований тільки одному керівнику і, отже, пов'язаний з вищим органом через нього. У даній структурі поділ системи управління на складові частини здійснюються за виробничою ознакою з урахуванням ступеня концентрації та спеціалізації виробництва, а також технологічних особливостей. Система ланок управління відображає виробничу структуру.

Органи управління - заступник директора з комерційних питань, заступник директора з виробництва, головний технолог, головний бухгалтер - на вищому рівні здійснюють координацію діяльності складових частин всієї системи виробництва.

Виробнича структура підприємства - це форма організації виробничого процесу, в якому взаємопов'язані розміри підприємства, склад, кількість і питома вага виробничих підрозділів, а також їхні ділянки та робочі місця.

Первинною ланкою виробничої структури є робоче місце, де робітники виконують окремі операції з виготовлення продукції або обслуговування процесу виробництва, використовуючи відповідне обладнання.

Кількість і взаємозв'язок робочих місць у виробничому процесі визначають основну виробничу структуру - виробничу ділянку. Він являє собою сукупність територіально відокремлених робочих місць, призначених для виконання технологічно однорідної роботи або різних операцій з виготовлення однойменної продукції. У виробничому ділянці здійснюється частину технологічного процесу (первинна обробка молока, розфасовка продукції).

До основного цеху відноситься цех, у якому здійснюються операції з перетворення основної сировини, напівфабрикатів та матеріалів у готову продукцію, або протікають стадії виробництва (приймально-апаратний цех, ділянки розливу молока і т.д.).

У обслуговуючих цехах і господарствах (транспортні гаражі, виробничі холодильники, складське господарство) виконуються роботи з обслуговування основних цехів, транспортування і зберігання сировини, матеріалів і готової продукції. ТОВ "Україна" має виробничо - заготівельне ланка з приймання, первинної обробки молока (приймально-перевалочні, пастеризаційно-охолоджувальні, сепараторні відділення).

Функції управління в цеху виконує начальник цеху в підпорядкуванні якого знаходяться робочі: майстри, апаратники, вантажники, наладчики, оператори та інші.

2.2 Основний вид діяльності ТОВ "України"

ТОВ "Україна" випускає молоко жирністю більше 3,2%, розфасоване в пакети з поліетиленової плівки, ємність пакета - 1 літр. На пакет нанесений малюнок та необхідні дані про підприємство і про молоко. Пакет має гарний естетичний вигляд.

Продукція підприємства користується широким попитом у населення, за рахунок високої якості фасованого молока та низької ціни. Основними споживачами є дитячі дошкільні установи, міські лікарні. Підприємство реалізує свою продукцію в м. Севастополі.

Щорічно збільшується обсяг виробництва фасованого молока. Планується розширити асортимент підприємства за рахунок комплексної переробки молока або випуску продукції з новими дієтичними і смаковими властивостями.

Розширення діяльності підприємства і асортименту необхідно також для утримання стійкої позиції в конкурентному середовищі. На ринку молочної продукції основними конкурентами є: ПП "ВКФ Севмолпром", ВАТ "Криммолоко" (м. Сімферополь).

На підприємстві, з моменту його створення ведеться жорсткий контроль за якістю продукції. Для цього створена виробничо-технологічна лабораторія, що здійснює контроль якості сировини, що надходить, допоміжних матеріалів і запасів, готової продукції і виробляють сертифікацію продукції, що випускається.

2.3 Аналіз фінансового стану підприємства

2.3.1 Загальна оцінка динаміки і структури балансу

Завданням аналізу майново-фінансового стану підприємства на основі балансу є отримання інформації про фінансовий стан підприємства, його рентабельності і загальній політиці.

Для об'єктивного і коректного аналізу крім загальних знань в області управління підприємством необхідні також знання економічної ситуації на основних ринках підприємства, діяльності конкурентів, а також тій галузі господарства, до якої належить дане підприємство, загальної кон'юнктури ринку і т.п.

Як правило, при аналізі балансу на початку досліджуються вигляд і структура майна, а також співвідношення частин майна між собою. Потім вивчається співвідношення між оборотними засобами і основним капіталом. При цьому необхідно мати на увазі що величина основного капіталу, показана в балансі, не завжди дозволяє зробити висновок про справжній стан, так як вона знаходиться в залежності від проведеної політики амортизаційних списань, тобто при цьому не відображаються приховані резерви.

Підсумок активу балансу завжди дорівнює підсумку його пасиву. Таким чином, баланс відображає взаємозв'язок активу фірми і джерел фінансування на початок або кінець звітного періоду.

Для перевірки ліквідності і можливостей самофінансування визначають наступний важливий індикатор - потік готівки, тобто прибуток (до нарахування податків) + амортизація і знос швидкозношуваних малоцінних предметів. Ця сума показує реальні можливості самофінансування підприємства і грає велику роль під час обговорення можливостей погашення кредитів.

Заключний етап аналізу балансу, як правило, пов'язаний з визначенням показників фінансової стійкості підприємства.

У силу тих вимог, які пред'являються до складання фінансових звітів, вони є головним і практично єдиним джерелом, за яким можна судити про результати діяльності фірми.

Мета аналізу - оцінити фінансовий ризик при інвестуванні в підприємство.

Фінансовий стан підприємства характеризуються розміщенням і використанням засобів (активів) і джерелами їх формування (власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів). Ці відомості представлені в балансі підприємства.

Аналіз балансу дає можливість побачити методи і проблеми фінансування підприємства, оцінити його фінансову стійкість.

Для фінансування діяльності підприємства першорядне значення набувають різне поєднання власних і позикових коштів. Цим визначається не тільки фінансова стійкість підприємства, але і його платоспроможність і кредитоспроможність.

У ході аналізу для характеристики фінансового стану змінюються як абсолютні показники, так і фінансові коефіцієнти, які становлять відносні показники фінансового стану або їх лінійних комбінацій. Оцінка фінансового стану підприємства здійснюється на основі бухгалтерського балансу за 1997 - перше півріччя 2000 рр.., Які представлені в табл. 2.1:

Таблиця 2.1. Показники бухгалтерського балансу за 1997 - I-ше півріччя 2000 рр.

Показники	Значення показників
	1997	1998	1999	I-е півріччя 2000
АКТИВ	45093,90	48998,58	50798,85	112489,70
I. Основні засоби та інші необоротні активи
Основні засоби:
- Залишкова вартість	25603,59	21973,74	17429,85	29268,00
- Знос	2396,41	6026,26	10570,10	13731,99
- Первісна вартість	28000,00	28000,00	28000,00	43000,00
Всього	25603,59	21973,74	17429,85	29268,00
II. Запаси і витрати
Виробничі запаси	4000,00	3000,00	3600,00	5300,00
Витрати майбутніх періодів	-	-	-	12800,00
Всього	4000,00	3000,00	3600,00	18100,00
III. Грошові кошти, розрахунки та інші активи
Дебіторська заборгованість:
- За товари, термін оплати яких не настав	1790,31	12600,00	-	14300,00
- З бюджетом	-	300,00	330,00	500,00
- З іншими дебіторами	12700,00	8824,84	23829,00	45521,70
Грошові кошти:
- Каса	-	-	10,00	-
- Розрахунковий рахунок	1000,00	2300,00	5600,00	4800,00
Всього	15490,31	24024,84	29769,00	65121,70
ПАСИВ	45093,90	48998,58	50798,85	112489,70
I. Капітал, фонди та резерви
Статутний фонд	37500,00	37500,00	37500,00	98000,00
Спеціальні фонди і цільове фінансування	-	1500,00	1500,00	900,00
Нерозподілений прибуток:
- Минулих років	-	-	2000,00	2000,00
- Звітного року	-	2000,00	3000,00	1000,00
Збитки:
- Минулих років	-	500,00	-	-
- Звітного року	500,00	-	-	-
Всього	37000,00	40500,00	44000,00	101900,00
II. Довгострокові пасиви
Всього	-	-	-	-
III. Розрахунки та інші короткострокові пасиви
Кредиторська заборгованість:
- За товари, роботи, послуги, не сплачені в строк	-	-	-	-
- З бюджетом	638,25	670,16	536,13	804,19
- З позабюджетних платежів	-	-	-	-
- Зі страхування	2348,30	2465,71	1972,56	3082,13
- З оплати праці	5107,35	5362,71	4290,16	6703,38
Всього	8093,90	8498,58	6798,85	10589,70

Як видно з табл. 2.1, за аналізований період майно підприємства збільшилося на 67395 грн., Склавши в кінці періоду 112489 грн. Це обумовлено тим, що відбулися зміни в складі майна підприємства (валюти балансу) в основному за рахунок збільшення необоротних активів. Так, якщо на початку аналізованого періоду сума позаоборотних активів становила 25603 грн., То на кінець періоду вона збільшилася на 3665 грн. і склала 29268 грн., це викликано збільшенням основних засобів.

Структура активів на початок аналізу характеризується перевищенням майна тривалого користування над іншими його видами і становить 56,7%. До кінця аналізованого періоду частка необоротних активів склала 26%. Ця тенденція досить сприятлива для підприємства. Так як значна частка капіталу перебуває в обігу і збільшує суму оборотних коштів, підвищує швидкість виробничого обороту і ефективність підприємства. За аналізований період частка обсягу оборотних коштів піднялася з 34,3% до 57,9%. Збільшення обсягу поточних активів на 49631 грн. в основному відбулося за рахунок збільшення дебіторської заборгованості на 45831 грн. Дебіторська заборгованість становлять основну частку оборотних коштів підприємства і складає 32,1% до валюти балансу на початок і 53,5% в кінці аналізованого періоду. Це чинить негативний вплив на становище підприємства.

Як позитивну тенденцію можна оцінити збільшення грошових коштів на 3800 грн., Тим більше, що їх питома вага збільшилася на 4,1% в загальній сумі активів. Це є позитивним фактором, тому що веде за собою зростання суми високоліквідних активів і позитивно позначається на показниках ліквідності підприємства.

Аналіз пасивної частини балансу дозволяє відзначити, що приплив коштів за аналізований період в сумі 67395 грн. в основному був пов'язаний зі збільшенням власного капіталу на 60500 грн. Структура джерел господарських коштів підприємства характеризується переважним питомою вагою власного капіталу, його частка в загальному обсязі пасивів збільшилася з 83% до 87%, що заслуговує позитивної оцінки структури пасивів балансу.

Для наочного аналізу складемо зведену таблицю аналітичної групування статей балансу за 1997 - перше півріччя 2000 рр. / табл. 2.2 /.

Таблиця 2.2. Основні показники бухгалтерського балансу за 1997 - півріччя 2000 рр.

Показник	1997	1998	1999	I-е півріччя 2000
актив Необоротні активи	25603,59	21973,74	17429,85	29268,00
Оборотні активи	19490,31	27024,84	33369,00	83221,70
Збитки	500,00	500,00	-	-
пасив Капітал і резерви	37000,00	40500,00	44000,00	101900,00
Довгострокові пасиви	-	-	-	-
Короткострокові пасиви	8093,90	8498,58	6798,85	10589,70
баланс	45093,90	48998,58	50798,85	112489,70

Аналізуючи цю таблицю видно, що максимальне значення необоротних активів на 1.06.2000 р. складає 29268 грн., Найменше на 1.01.1999 р. - 17429,85 грн., В основному це відбулося через зростання вартості основних засобів. Це говорить про хороші виробничі можливості підприємства, то ж стосується і оборотних активів: рівномірно з кожним роком вони збільшувалися, найбільший стрибок у зростанні спостерігається в середині 2000 р. - оборотні активи збільшилися на 63731 грн., Що може гарантувати збільшення прибутку. На початку своєї діяльності ТОВ "Україна" мало невеликий збиток.

Аналізуючи пасивну частину балансу, можна вважати, що за 3 роки власний капітал підприємства збільшився на 64900 грн. як видно з табл. 2.2 необоротні та оборотні активи фінансуються за рахунок власних коштів. Розглядаючи короткострокові зобов'язання підприємства можна помітити, що вони зменшилися вдвічі порівняно з власним капіталом за аналізовані 3 роки. Короткострокові зобов'язання складаються з кредиторської заборгованості з бюджетом, зі страхування та з оплати праці.

Валюта балансу з кожним роком зростала і максимального значення досягла в першому півріччі 2000 р. - 112489 грн.

З наведеного аналізу можна зробити висновок, що протягом аналізованого періоду на підприємстві спостерігається значне поліпшення більшості показників бухгалтерського балансу, в т.ч. і валюти балансу.

2.3.2 Аналіз ліквідності балансу

Потреба в аналізі ліквідності балансу виникає в умовах ринку у зв'язку з посиленням фінансових обмежень і необхідністю оцінки кредитоспроможності підприємства. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань. Ліквідність активів - величина, зворотна ліквідності балансу в часі перетворення активів у грошові кошти. Чим менше потрібно часу, щоб цей вид активів знайшов грошову форму, тим вище його ліквідність. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованих за строками їх погашення і розташованими у порядку зростання термінів.

У залежності від ступеня ліквідності коштів, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства поділяються на такі групи:

- А1 - найбільш ліквідні активи - грошові кошти підприємства та короткострокові фінансові вкладення (цінні папери);

- А2 - легко реалізовані активи - дебіторська заборгованість підприємства за винятком простроченої та сумнівної;

- А3 - повільно реалізовані активи - запаси і витрати, за винятком іммобілізованих оборотних коштів;

- А4 - важкореалізовані активи - необоротні активи.

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:

- П1 - найбільш термінові зобов'язання - до них відносяться кредиторська заборгованість, а також позики, не погашені в строк;

- П2 - короткострокові пасиви - короткострокові кредити і позики;

- П3 - довгострокові пасиви - довгострокові зобов'язання підприємства;

- П4 - постійні пасиви - до них відноситься власний капітал і резервні фонди підприємства.

Значення вищенаведених угруповань представлено в табл. 3.

Таблиця 2.3. Аналіз ліквідності балансу

АКТИВ	1997	1998	1999	I-е півріччя 2000
1. найбільш ліквідні активи	1000,00	2300,00	5610,00	4800,00
2. легко реалізовані активи	14490,31	21724,84	24159,00	60321,00
3. повільно реалізовані активи	4000,00	3000,00	3600,00	18100,00
4. важко реалізовані активи	25603,59	21973,74	17429,85	29268,00
баланс	45093,90	48998,58	50798,85	112489,70
1. найбільш термінові зобов'язання	8093,90	8498,58	6798,85	10589,70
2. короткострокові пасиви	-	-	-	-
3. довгострокові пасиви	-	-	-	-
4. постійні пасиви	37000,00	40500,00	44000,00	101900,00
баланс	45093,90	48998,58	50798,85	112489,70



Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки наведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце співвідношення: А1 П1, А2 П2, А3 П3, А4 П4.

Як видно з табл. 2.3, для ТОВ "України" перше нерівність не виконується, тобто має знак протилежний зафіксованим в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в меншій мірі відрізняється від абсолютної. При цьому друга нерівність не виконується тільки на всьому періоді аналізу.

Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидко реалізованих активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяють з'ясувати поточну ліквідність (терміни до трьох місяців). Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність підприємства на найближчий до розглянутого моменту проміжок часу. Таким чином, можна сказати, що дані табл.2.3 свідчать про нормальну поточної ліквідності і свідчать про нормальну платоспроможності за аналізований період. Неспівмірність відносини п1 і а1 знаку зафіксованому в оптимальному варіанті пояснюється тим, що балансова відомість складається на перше число місяця, а виплата зарплати і пов'язаних з нею відрахувань відбуваються в середині місяця. Порівняння повільно реалізованих активів з довгостроковими і середньостроковими пасивами відображає перспективну ліквідність. Даний вид прогнозу є наближеним, але за даними табл. 2.3 можна побачити, що перспективна ліквідність є високою, що говорить про високу майбутньої платоспроможності ТОВ "України".

Таким чином, виникає така ситуація, при якій підприємство може погасити свої борги, але можливо не в найкоротший термін, а в більш довгостроковій перспективі.

2.3.3 Аналіз фінансових коефіцієнтів

Фінансові коефіцієнти являють собою відносні показники фінансового стану підприємства. Вони розраховуються у вигляді відносин абсолютних показників фінансового стану або їх лінійних комбінацій на підставі ф.2 (Додаток 2).

Система відносних фінансових коефіцієнтів є провідним елементом аналізу фінансового стану, застосовуваним різними групами користувачів: менеджери, аналітики, акціонери, інвестори, кредитори та ін Найчастіше виділяють п'ять груп показників за такими напрямами фінансового аналізу.

1. Аналіз рентабельності. Показники цієї групи призначені для оцінки загальної ефективності вкладення засобів у дане підприємство і аналізують рентабельність капіталу в цілому. Основними показниками тому є рентабельність сукупного капіталу і рентабельність власного капіталу.

2. Аналіз поточної діяльності. З позиції кругообігу коштів діяльність будь-якого підприємства являє собою процес безперервної трансформації одних видів активів в інші:

... ® ДС ® СС ® НП ® ДП ® СР ® ДС ® ...

де ДВ - грошові кошти;

СС - сировина на складі;

НП - незавершене виробництво;

ДП - готова продукція;

СР - кошти в розрахунках.

Ефективність поточної фінансово-господарської діяльності може бути оцінена довжиною операційного циклу, яка залежить від оборотності коштів у різних видах активів. За інших рівних умов прискорення оборотності свідчить про підвищення ефективності. Тому основними показниками цієї групи є показники ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів: вироблення, фондовіддача, коефіцієнти оборотності засобів у запасах і розрахунках.

3. Аналіз фінансової стійкості. За допомогою цих показників оцінюються склад джерел фінансування і динаміка співвідношення між ними. Аналіз грунтується на тому, що джерела коштів розрізняються рівнем ціни капіталу, ступенем доступності, рівнем надійності, ступенем ризику та ін

4. Аналіз ліквідності. Показники цієї групи дозволяють описати і проаналізувати здатність підприємства відповідати за своїми поточними зобов'язаннями. В основу алгоритму розрахунку цих показників закладена ідея зіставлення поточних активів (оборотних коштів) з короткостроковими пасивами. У результаті розрахунку встановлюється, в достатньої мірі забезпечено підприємство обіговими коштами, необхідними для розрахунків з кредиторами за поточними операціями. Оскільки різні види оборотних коштів мають різним ступенем ліквідності (здатністю і швидкої конвертації в абсолютно ліквідні кошти - грошові кошти), розраховують кілька коефіцієнтів ліквідності.

5. Аналіз положення і діяльності на ринку капіталів. У рамках цього аналізу виконуються просторово-тимчасові зіставлення показників, що характеризують становище підприємства на ринку цінних паперів: дивідендний вихід, дохід на акцію, цінність акції та ін Цей фрагмент аналізу виконується головним чином в компаніях, зареєстрованих на біржах цінних паперів і реалізують там свої акції. Будь-яке підприємство, що має тимчасово вільні грошові кошти і бажає вкласти їх у цінні папери, також орієнтується на показники даної групи.

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій. Аналіз рівня рентабельності виробництва за 1997 - I-е півріччя 2000 р. представлений в табл. 2.4.



Таблиця 2.4. Показники рівня рентабельності виробництва

Рентабельність продаж характеризує розмір прибутку на одиницю реалізованої продукції. Зниження показника в поточному періоді може пояснюватися зниженням попиту на продукцію.

Рентабельність всього капіталу відображає ефективність використання всього майна підприємства. Зменшення її може бути наслідком перенагромадження активів.

Рентабельність необоротних активів відображає ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів, показує величину прибутку, що припадає на одиницю вартості засобів.

Ефективність використання власних коштів скоротилася за аналізований період майже в 9 разів, що різко негативно впливає на становище підприємства в економічному середовищі.

Рентабельність перманентного капіталу характеризує віддачу постійного і довгострокового капіталу в розпорядженні підприємства.

Всі показники, наведені в табл. 2.4, знизилися за досліджуваний період.

На закінчення даного розділу можна сказати, що існує різко негативна тенденція в ефективності використання коштів підприємства. Присутні скачки в значеннях розрахованих показників, що негативно характеризує діяльність підприємства. Динаміка всіх показників негативна, що свідчить: по-перше, про зменшення ефективності роботи підприємства, по-друге, про вкрай нестійке його фінансовому становищі.

Аналіз поточної діяльності. Фінансове становище підприємства обумовлюється в чималому ступені його діловою активністю. У критерії ділової активності включаються показники, що відображають якісні і кількісні сторони розвитку діяльності підприємства: обсяг реалізації продукції і послуг, широта ринків збуту продукції, прибуток, показники оборотності активів і пасивів. Тобто дана група показників характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої кошти.

Аналіз ділової активності підприємства почнемо з розгляду показників ділової активності, поміщених в табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Показники ділової активності за 1997 - I-ше півріччя 2000р

Показники	Розрахункова формула	1997	1998	1999	I-е півріччя 2000
К-т загальної оборотності капіталу	Виручка від реалізації продукції СР Підсумок балансу	0,62	0,81	1,47	0,34
К-т оборотності мобільних засобів	Виручка від реалізації продукції СР Підсумок Акт.2	14,36	17,58	24,60	5,60
К-т оборотності матеріальних оборотних коштів	Виручка від реалізації продукції ср.Запаси (стор.210 +220)	70,00	44,44	160,25	61,67
К-т оборотності дебіторської заборгованості	Виручка від реалізації продукції СР Залишок дебіторської заборгованості	19,32	22,21	32,69	8,99
Термін обороту дебіторської заборгованості (днів)	365 * СР Залишок дебіторської заборгованості Виручка від реалізації продукції	18,89	16,43	11,16	40,60
К-т оборотності кредиторської заборгованості	Виручка від реалізації продукції СР залишок кредиторської заборгованості	34,59	47,07	98,06	43,73
Термін обігу кредиторської заборгованості (днів)	365 * СР Залишок кредиторської заборгованості Виручка від реалізації продукції	10,55	7,75	3,72	8,34
Фондовіддача необоротних активів	Виручка від реалізації продукції СР Підсумок Акт.1	10,93	16,81	38,07	16,27
К-т оборотності власних коштів	Виручка від реалізації продукції СР Підсумок Пас.4	7,56	10,32	17,75	5,21

Коефіцієнт загальної оборотності капіталу відображає швидкість обороту всього капіталу підприємства.

Коефіцієнт оборотності мобільних засобів характеризує швидкість обороту всіх мобільних коштів підприємства.

Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів відображає число оборотів запасів підприємства, що здійснюються протягом року, його зниження (а саме таку динаміку мав коефіцієнт у розглянутому періоді) може свідчити про скорочення попиту на продукцію підприємства.



3. Бізнес-план виробничого підприємства ТОВ "Україна" з виробництва соєвого молока

3.1 Резюме

Резюме є стислі висновки бізнес-плану і є найбільш важливим з розділів. Це пов'язано з тим, що банкіри або інші фінансисти дуже зайняті люди і вважають за краще не витрачати на ознайомлення з планом більше 5 або 10 хвилин, причому більшість з них найчастіше обмежуються прочитанням тільки титульного аркуша і резюме. Таким чином, резюме повинне бути коротким, не більше трьох сторінок. Саме перше знайомство потенційного інвестора з планом є визначальним для долі проекту і тому резюме повинно бути опрацьовано таким чином, щоб викликати до нього інтерес. Пишеться резюме в останню чергу, причому слід підбирати найбільш дохідливі вираження, зберігаючи діловий стиль.

Резюме має включати наступну інформацію:

- Повна назва, адреса і телефон підприємства-ініціатора проекту;

- Цілі в бізнесі. Опис підприємства, його специфічних рис, який шлях розвитку пройшло підприємство на сьогоднішній день. Також тут слід описати, яким бізнесом ви збираєтеся займатися. Обов'язково зазначається, яким чином продукт або послуга будуть сприяти задоволенню клієнтів. Коротко подається інформація про технології, торгових секрети або унікальні характеристики, які дозволять досягти лідерства в обраній галузі діяльності;

- Можливості для бізнесу і стратегія реалізації. Коротко описується, які можливості для бізнесу існують, яким чином їх можна використовувати, представляється планована стратегія виходу на ринок. Ця інформація може бути представлена, як перелік ключових фактів, умов, слабких місць в діях конкурентів (таких, як інертність, поганий сервіс і т.п.), тенденцій у розвитку галузі та інших доказів на користь наявних можливостей для налагодження бізнесу;

- Намічені ринки збуту та прогноз. Коротко описується галузь, і ринок збуту, виділяється коло осіб, які є основними споживачами, пропонується спосіб подачі товару споживачам. В даний розділ включається інформація про структуру ринку, розмірі і темпах росту сегментів ринку, які повинен заповнити пропонований бізнес, оцінка обсягу продажів у натуральному та вартісному виразах, передбачувана частка ринку, період окупності витрат і цінова стратегія (включаючи пояснення, на що буде робитися упор - на доступну ціну, високу якість або унікальність властивостей);

- Конкурентні переваги. Необхідно розглянути, наскільки значно конкурентна перевага, яка створює запропонований проект, як результат новаторського продукту, послуги та стратегії, лідерства за часом поставки, слабкості конкурентів і інших умов даної галузі;

- Прогнозовані фінансові результати. Узагальнюється економічна і фінансова сторони діяльності (наприклад, чистий валовий прибуток, довгостроковість прибутковості бізнесу). Час, необхідний для досягнення рівності доходів і витрат, а також сталого потоку готівки. Очікувану рентабельність і т.п. Ці роздум...