- Опис поточного стану підприємства, аналіз балансу;

- Спеціалізація підприємства, обсяг випущеної продукції, частка експорту;

- Частка ринку продукції, що представляється підприємством;

- Споживачі продукції підприємства, їх місцезнаходження та обсяги споживання;

- Позиційний аналіз (якість продукції та послуг, рівень технології, рівень виробничих витрат, кваліфікація персоналу, місця розташування джерел енергії та постачальників матеріалів, комплектуючих і т.д.);

- При необхідності - згода органів місцевої влади на реалізацію проекту.

Опис і аналіз стану та перспектив розвитку галузі в бізнес-плані вирішує два завдання:

- Вивчення стану та тенденції розвитку галузі як об'єкта інвестування;

- Одержання вихідної інформації для прогнозу обсягу виробництва і реалізації продукції і послуг підприємства з урахуванням конкуренції.

Для вирішення першого завдання доцільно провести аналіз стану галузі і описати можливі тенденції її розвитку. А також описати підприємства галузі та розвитку відповідних виробництв в планованих регіонах збуту продукції всередині країни і за кордоном.

При описі галузі необхідно відобразити наступну інформацію:

- Визначення економічного сектору галузі (наука, виробництво, розподіл, послуги тощо);

- Перелік основної продукції і послуг, пропонованих даною галуззю промисловості;

- Сезонність;

- Географічне положення галузевого ринку (локальний, регіональний, національний, міжнародний);

- Опис сегменту ринку, на якому працює або припускає працювати підприємство;

- Характеристика наявних основних клієнтів;

- Характеристика потенційних клієнтів;

- Найбільш перспективні клієнти.

Для вирішення другого завдання необхідно проаналізувати основних конкурентів на зовнішньому і внутрішньому ринку по наступних позиціях:

- Номенклатурі і обсягами продукції, що випускається;

- Конкурентоспроможності продукції;

- Ринки, на яких працюють конкуренти, і їх частки на цих ринках;

- Стан виробничої бази конкурентів;

- Цінова політика і політика у сфері збуту;

- Сильні та слабкі сторони конкурентів (їх продукція і споживачі, рекламний пакет, ціни, обсяги продажів, імідж, місцезнаходження і т.д.).

3.3 Опис продукту

У цьому необхідно дати короткий опис споживчих властивостей продукції, пропонованої підприємством, а також результати порівняльного аналізу з аналогами на ринку.

Опис продукції включає в себе наступне:

- Найменування виробу і його специфікація;

- Функціональне призначення і область застосування (для яких споживачів призначена продукція);

- Основні технічні, естетичні та інші характеристики продукції;

- Показники технологічності та універсальності продукції;

- Відповідність стандартам і нормативам;

- Вартісна характеристика;

- Стадія розвитку продукту (ідея, ескізний проект, робочий проект, прототип, дослідна партія, серійне виробництво);

- Вимоги до продукції (до контролю якості, підготовці користувачів, обслуговування);

- Можливості подальшого розвитку продукції;

- Концепція розвитку продукції наступних поколінь;

- Відомості про патентно-ліцензійної захисту, торгові знаки, авторські права та інших об'єктах інтелектуальної власності;

- Структура випуску продукції в натуральних і вартісних показниках в даний час;

- Умови поставки продукції;

- Переваги продукції перед аналогами;

- Експортні можливості продукції.

3.4 Маркетинг і продажі

У розділі дається оцінка ринкових можливостей підприємства. Обсяг збуту продукції (послуг) з точки зору прогнозування є найбільш важливим і складним, оскільки аналіз існуючого ринку і політика формування рівня і структури попиту на продукцію визначають результати реалізації інвестиційного проекту.

Результати дослідження ринку є також базою для розробки довгострокової стратегії та поточної політики підприємства і визначають його потреби в матеріальних, людських і грошових ресурсах.

Розділ складається з декількох частин.

Перша частина передбачає опис існуючої ситуації на ринку: структуру ринку, конкуренцію, інших постачальників аналогічної продукції чи її замінника, еластичність попиту за цінами, реакцію ринку на соціально-економічні процеси, опис каналів розподілу продукції, темпів зростання споживання і т.д.

Основними кількісними характеристиками ринку є місткість ринку і попит на продукцію підприємства. Визначення попиту включає в себе оцінку величини і структури поточного попиту і перспективу його зміни. Поточний попит визначається загальною кількістю продукції, проданої за певною ціною на конкретному ринку за будь-який період часу (зазвичай 3-5 років). Інформація повинна дозволити оцінити розміри і структуру поточного попиту, а також основні сегменти ринку по кінцевому користувачу, географічному поділу і категоріям споживачів.

При описі передбачуваного ринку збуту продукції підприємства слід вказати:

- Основні підприємства, що працюють на ринку;

- Продукцію конкурентів;

- Відмінні характеристики передбачуваних ринків і сегментів ринків (необхідна потреба у продукції та ступінь задоволення потреби з урахуванням демографічних чинників, географічного розташування, сезонних тенденцій);

- Розміри передбачуваного ринку (загальна чисельність покупців, річний обсяг продажів продуктів і послуг, очікуване зростання розмірів ринку);

- Проникнення на ринок (частка ринку, охоплювана територія, обгрунтування масштабів проникнення);

- Найважливіші тенденції та очікувані зміни на основних передбачуваних ринках;

- Другорядні ринки та їх основні характеристики;

- Встановлення контактів з потенційними покупцями, їх готовність купувати продукцію при різному рівні цін, надання інформації покупцям;

- Цикл покупок продукції потенційними клієнтами, процес оцінки рішень, відповідальність і право вибору остаточного рішення - адміністратори, торгові агенти, інженери і т.д.;

- Час між моментом розміщення замовлення і моментом поставки продукції (первинні замовлення, повторні замовлення, купівлі великих партій продукції).

Бажано показати способи виявлення партнерів (за довідниками, публікаціям, урядових документів та ін.)

У другій частині розділу необхідно дати опис існуючої конкуренції на ринку:

- Тип конкуренції (за асортиментом, обслуговування або сегменту ринку); існуюча конкуренція, частка ринку; потенційна конкуренція (час існування "вікна можливості" до виникнення нової конкуренції в результаті появи конкурента);

- Конкурентні переваги (сильні сторони підприємства) - здатність задовольнити потреби ринку, проникнення на ринок, репутація підприємства, стійкість фінансового становища, провідні співробітники підприємства;

- Важливість передбачуваного ринку для конкурентоспроможності підприємства;

- Перешкоди при освоєнні ринку (витрати, час, технологія, провідні працівники, консерватизм покупців, існуючі патенти і товарні знаки);

- Законодавчі обмеження (підкріплені законом вимоги потенційних покупців та уряду; способи задоволення вимог, необхідний для цього час, витрати, пов'язані із задоволенням вимог) і прогнозовані зміни в законодавчих вимогах;

- Фактори забезпечення успіху на ринку (найкраще задоволення потреб, ефективність поставок продукції або надання послуг, підбір кадрів, географічне місце розташування).

У третій частині розділу необхідно привести результат аналізу конкурентних якостей продукції (послуг) підприємства, які роблять значний вплив на розробку цінової і збутової стратегії маркетингу і використовуються при формуванні плану виробництва. Аналіз конкурентоспроможності продукції проводять, як правило, за показниками споживчих якостей і вартісними показниками відповідно до загальноприйнятих методик. Зіставлення продукції з існуючими аналогами визначає її місце серед них. На цьому етапі може бути визначена в першому наближенні ціна на продукцію (послуги). У наступній частині наводиться опис цінової стратегії підприємства. Визначення вихідної ціни на продукцію базується на результатах аналізу попиту, цін конкурентів і оцінка витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції.

Цінову стратегію і вибір методики ціноутворення визначають, в основному, два фактори:

- Тип ринку (ринок вільної конкуренції, олігополістичний ринок, монополістичний ринок);

- Характер цілей підприємства, основними з яких є: максимізація поточного прибутку, завоювання певної частки на ринку, завоювання лідерства за якістю продукції.

На базі результатів аналізу стану і тенденцій розвитку ринку, описаних вище, формується план збуту продукції (послуг) підприємства.

У даній частині розділу описується:

- Стратегія проникнення на ринок;

- Стратегія зростання;

- Стратегія придбання (інших підприємств);

- Стратегія надання марки і прав іншим підприємствам;

- Канали розподілу продукції;

- Умови оплати продукції: відсоток продажів у кредит, з авансовим платежем, по факту з вказівкою рівнів знижок, надбавок до ціни і т.д.;

- Величина запасу готової продукції на складі;

- Час затримки платежів за реалізовану продукцію;

- Інфляційні характеристики та ін;

- Зведені дані за обсягом продажів і ціною продукції на внутрішньому і зовнішньому ринку.

3.5 Виробництво та розподілення

Головне завдання розділу - показати потенційним партнерам, що підприємство в змозі реально виробляти певну кількість товарів в необхідні терміни і з необхідною якістю. Дані цього розділу бізнес-плану необхідно приводити в перспективі на 2-3 роки, а для великих підприємств - на 4-5 років.

Виробничий план (за обсягом продукції та кошторисом витрат) формується на основі плану збуту продукції і розрахунку виробничих потужностей підприємства, а також прогнозу виробничих запасів і втрат. Для опису структури виробничого процесу необхідні такі дані:

- Структура виробництва, планованого до використання в рамках інвестиційного проекту;

- Технологічна схема;

- Схема розподілу виробничого процесу в просторі та часі;

- Інфляційні характеристики;

- Трудомісткість виконання операцій, тарифи з оплати праці основних виробничих робітників;

- Дані про кваліфікацію персоналу;

- Структура персоналу і види витрат на персонал;

- Перелік вихідних матеріалів і комплектуючих виробів, їх кількість та вартісні характеристики;

- Основні постачальники сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, обсяги і умови поставок;

- Необхідна кількість енергії, газу, стисненого повітря, пари і т.д. і вартість одиниці їх споживання;

- Перелік послуг сторонніх організацій, необхідних для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції;

- Обсяг внутрішніх і зовнішніх перевезень з усіх видів транспорту, тарифи з перевезень;

- Витрати по перерахованих позицій.

Необхідно також передбачити витрати, пов'язані з утилізацією відходів і охороною навколишнього середовища. Врахувати будь-які урядові, місцеві нормативні акти, що стосуються пропонованого бізнесу, включаючи закони, ліцензії, вимоги реєстрації в місцевих або центральних органах влади тощо Відзначити будь-які нормативні акти, які можуть впливати на характер і терміни відкриття і функціонування підприємства.



3.6 Управління та контроль

У розділі дається опис концепції та структури управління проектом (або організаційна схема за структурою підприємства), а також як будуть розподілені ролі між основними членами управлінської команди і як вони взаємодоповнюють один одного. Тут необхідно навести схему організаційної структури компанії. Інвестори, зарубіжні партнери хотіли б бачити управлінську команду, в якій були б на рівних представлені як адміністративні навички, так і навички в управлінні фінансами, маркетингом, виробництвом.

Для опису організаційної структури підприємства необхідно мати:

- Статут підприємства;

- Положення про Раду директорів (власників);

- Перелік основних підрозділів підприємства, що беруть участь у реалізації проекту, їх функції;

- Взаємодія підрозділів між собою;

- Розподіл обов'язків у групі управління;

- Докладний опис членів групи управління - П.І.Б., кваліфікація, внесок у досягнення підприємства, досвід, принципи, що лежать в основі оплати праці даного керуючого.

У розділі може бути також дано опис правової (юридичної) форми організованої в рамках реалізації проекту, структури (підприємства) з чітким позначенням прав власності і розподілу прибутку.

3.7 Аналіз ризиків

У розділі описується ймовірність настання несприятливої події, яка може призвести до втрати частини ресурсів підприємства, скорочення доходів або появи додаткових витрат у результаті виробничої та фінансової діяльності. Тому при розробці бізнес-плану повинні бути враховані можливі зміни ринкової ситуації.

Проводять якісний і кількісний аналіз ризику. Завданням першого є визначення факторів ризику та етапів робіт, при виконанні яких виникає ризик. Кількісний аналіз передбачає визначення частки факторів ризику, що є більш складним завданням.

Кількісний аналіз можна провести, використовуючи різні методи, головними з яких є: статистичний, аналіз доцільності витрат, метод експертних оцінок, метод використання аналогів, аналітичні методи.

Підприємство для зменшення ризику може використовувати різні аналітичні методи, що дозволяють підвищити надійність результатів інвестицій: метод математичної статистики, економіко-математичне моделювання, аналіз чутливості.

Останній часто використовується експертами, оскільки дозволяє фахівцям з проектного аналізу врахувати ризик і невизначеність. Метою аналізу чутливості є визначення ступеня впливу критичних факторів на фінансові результати проекту. В якості ключового показника, відносно якого проводиться оцінка, вибирається один з інтегральних показників ефективності (термін окупності проекту, індекс прибутковості, чистий дисконтований дохід або внутрішня норма рентабельності). У процесі аналізу чутливості змінюються значення вибраного критичного фактору і, за інших незмінених параметрах, визначається залежність значення ключового показника ефективності проекту від цих змін.

Як правило, критичними факторами є: обсяг збуту продукції підприємства, ціна продукції, витрати виробництва, час затримки платежів за реалізовану продукцію, умови формування запасів (виробничих запасів сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, а також запасів готової продукції) - умови формування капіталу, показники інфляції та ін

У результаті визначення чутливості проекту до критичних чинників в процесі проектування розробляються заходи щодо зменшення ризику, і встановлюється оптимальний варіант реалізації проекту.

У підприємницькій діяльності завжди існує небезпека того, що цілі, поставлені в плані, можуть бути повністю або частково не досягнуто.

З усього переліку ризиків особлива увага приділяється фінансово-економічним ризикам, класифікація і вплив яких відображені в табл. 3.7.

Таблиця 3.7. Фінансово-економічні ризики

Види ризиків	Негативний вплив на прибуток
Нестійкість попиту	Падіння попиту із зростанням цін
Поява альтернативного продукту	Зниження попиту
Зниження цін конкурентів	Зниження цін
Збільшення виробництва у конкурентів	Падіння продажів або зниження цін
Зростання податків	Зменшення чистого прибутку
Платоспроможність споживачів	Падіння продажів
Зростання цін на сировину, матеріали, перевезення	Зниження прибутку через зростання цін
Зависмость від постачальників, відсутність альтернативи	Зниження прибутку через зростання цін

Проаналізувавши види ризиків можна сказати, що:

- Нестійкість попиту малоймовірна, тому що соєва продукція конкурентів користується великим попитом навіть, незважаючи на низьку її якість, та світові тенденції говорять про те, що цей ринок є бурхливо розвивається і має велику ємність, і окрім цього в структурі прибутку підприємства є великий запас для зниження відпускних цін і тим самим відновлення колишніх обсягів продажів;

- Поява альтернативного продукту має велику ймовірність через відсутність конкуренції в даному сегменті ринку, але підприємство після освоєння виробництва соєвого молока планує виробляти цілий ряд соєвих продуктів і, таким чином, диверсифікувати свій прибуток і попит;

- Зниження цін конкурентів і зниження цін на даний тип продукту також має велику ймовірність але, як говорилося вище, стратегія підприємства спрямована на створення продукту-лідера за якістю, що має на увазі певний рівень цін, які характеризують цю якість; диверсифікація діяльності підприємства дозволить вирішити проблему зниження цін ;

- Збільшення виробництва у конкурентів також має велику ймовірність, захід протидії - створення продукту з новими споживчими якостями;

- Зростання податків малоймовірний, але навіть у випадку цього події підприємство буде акцентувати увагу на податковому плануванні своєї діяльності;

- Платоспроможність споживачів в сучасній ситуації досить низька, але, як зазначалося вище, підприємство має можливість знизити відпускні ціни і збільшити обсяги продажів;

- Зростання цін на сировину, матеріали та перевезення має велику ймовірність, оскільки більшість підприємств індексують свої ціни відповідно до зростання курсу долара, але в даний час на ринку сировини, матеріалів та перевезень є велика конкуренція і завжди можна знайти оптимальне рішення цієї проблеми;

- Залежність від постачальників, відсутність альтернативи має малу ймовірність з причин зазначених вище.

3.8 Фінансовий план

У цьому розділі бізнес-плану узагальнюють все попередні матеріали розділів бізнес-плану і представляють їхні в вартісному вираженні.

Фінансовий план передбачає виконання наступних розрахунків:

- Розподіл чистого прибутку (планування коштів фондів накопичення і споживання) (табл. 3.8);

- Розрахунок доходів і витрат (табл. 3.9);

- Прогнозний баланс активів і пасивів підприємства (табл. 3.10);

- Розрахунок показників фінансово-економічної діяльності підприємства (табл. 3.11).

Розподіл чистого прибутку здійснено виходячи з відрахувань до фонду накопичення в розмірі 90% і фонд споживання - 10% чистого прибутку. Такий розподіл обумовлено тим, що ТОВ "Україні" є підприємством, що вимагає розвитку своєї матеріально-технічної бази.

Планування виручки від реалізації здійснюється з урахуванням часу надходження грошових коштів на рахунок підприємства за відвантажену продукцію (3 дня).

При плануванні витрат на бік слід враховувати також, як і при плануванні грошових коштів, час їх сплати підприємством (тривалість нормальної кредиторської заборгованості постачальникам, бюджету та ін) - 3 дні, постачальникам - 15 днів, бюджету і банку - 9 днів (оплата праці з нарахуваннями). Приріст стійких пасивів на 2001 р. розраховується наступним чином. Кредиторська заборгованість з оплати праці (КЗП):

КЗП = ФОП * 9: 360 = (7920 + 297) * 9: 360 = 272.

Кредиторська заборгованість по бюджету (Кб):

Кб = НЛ * Д: 360 = 106 364 * 15: 360 = 4432, де

НЛ - сума податків (39164 +62 +67138 = 106364).

Кредиторська заборгованість постачальникам (Кп) за сировину, матеріали, паливо та інші послуги:

Кп = РМ * Д: 360 = 139 961 * 3: 360 = 1166,

де СМ - загальна сума витрат на сировину, матеріали, паливо та інші послуги.

Кредиторська заборгованість банку (До%) за користування кредитом:



Кб = СКР * Д: 360 = 37500 * 15: 360 = 1563, де

Скр - розмір сплати% за кредит = 125 000 * 0,3 = 37500.

Разом стійких пасивів на кінець 2001 року = 272 +4432 +1166 +1563 = 7433 грн.

Стійкі пасиви на початок 2001 року = норматив оборотних коштів на 2001 рік = 1112, приріст стійких пасивів в 2001 р. = 7433 -1112 = 6321.

Розмір стійких пасивів у 2002 році - 6634.

КЗП = 272; Кб = 90222 * 15: 360 = 3759; Кп = 124 861 * 3: 360 = 1041;

Кб = 37500 * 15: 360 = 1563.

Приріст стійких пасивів в 2002 році = 6634 - 7433 = - 799.

Стійкі пасиви в 2003 р. = 6310.

КЗП = 272, Кб = 3492; Кп = 983; До% - 1563.

Приріст стійких пасивів в 2003 р. = 6310 - 6634 = - 324.

Погашення довгострокового кредиту планується протягом 3-х років рівними частками - 243926: 3 = +41667 грн.

Основними джерелами формування коштів фонду накопичення є: амортизаційні відрахування, відрахування від чистого прибутку, приріст стійких пасивів, довгостроковий кредит банку (лише у 2001 р.). Кошти цього фонду використовувалися на сплату відсотків за користування довгостроковим кредитом, на придбання основних фондів (тільки в 2001р.), На погашення довгострокового кредиту банку (згідно з кредитним договором - починаючи з 2001 р.). Фонд споживання в динаміці збільшується (з 80006 грн. - 2001 р. до 93533 грн. - У 2003 р.), тому що використання коштів цього фонду поки не планується (див. табл. 3.8).



Таблиця 3.8. Розподіл чистого прибутку

п / п	Найменування показників	Роки
		2001	2002	2003
1	2	3	4	5
Фонд накопичення
1.	Чистий прибуток	72733	70126	65136
2.	Джерела формування коштів фонду накопичення:
2.1	Залишки коштів фонду на початок планованого періоду	-	93787	169889
2.2	Амортизаційні відрахування	28440	21920	16892
2.3	Відрахування від чистого прибутку (90%)	65460	63223	58622
2.4	Приріст стійких пасивів	6321	-	-
2.5	Довгостроковий кредит банку (За умовою, але не більш потреби в основних фондах)	125000	-	-
3.	Всього джерел	297954	249056	251917
4.	Напрями використання коштів фонду накопичення
4.1	Сплата відсотків за користування довгостроковим кредитом	37500	37500	37500
4.2	Витрати на придбання основних фондів	125000	-	-
4.3	Витрати на приріст оборотних коштів	-	-	-
4.4	Погашення довгострокового кредиту	41667	41667	41667
5.	Всього витрат	204167	79167	79167
6.	Надлишок коштів	93787	169889	172750
Фонд споживання
1.	Чистий прибуток	72733	70126	65136
2.	Джерела формування коштів фонду споживання
2.1	Залишки коштів фонду на початок планованого періоду	-	80006	87019
2.2	Відрахування від чистого прибутку (10%)	7273	7013	6514
2.3	інші надходження	-	-	-
2.4	Фонд оплати праці	-	-	-
3.	Всього джерел	80006	87019	93533
4.	Напрями використання коштів фонду споживання
4.1	Оплата праці	-	-	-
4.2	Пайова участь у будівництві житлового будинку для співробітників	-	-	-
4.4	Преміювання	-	-	-
5.	Всього витрат	-	-	-
6.	Надлишок коштів	80006	87019	93533
7.	Нестача коштів	-	-	-



План доходів і витрат (табл. 3.9) на 3 роки відповідно до прогнозу тенденцій розвитку галузі відображає, що протягом 2001-2003 рр.. підприємство буде отримувати стійкий прибуток, рентабельність продукції та продажу в динаміці збільшується, що є позитивною тенденцією.

Таблиця 3.9. Доходи і витрати ТОВ "України", грн

п / п	Показники	2001	2002	2003
1.	Доходи (виручка) від реалізації без ПДВ	335690	300537	279156
2.	Повна собівартість	223793	200358	186104
	У т.ч. умовно-змінні витрати	146227	134829	124519
	-Умовно-постійні витрати	77566	65529	62585
4.	Балансова прибуток	111897	100179	93052
5.	Податок на прибуток	39164	30053	27916
6.	Чистий прибуток	72733	70126	65136
7.	Рентабельність продукції,% (п.6: п.2 * 100%)	32,5	32,5	32,5
8.	Рентабельність продажів,% (П.6: п.1 * 100%)	21,67	23,33	23,33

На підставі даних, представлених в табл. 3.9, і рівня ціни підприємства на одиницю продукції, побудуємо графік беззбитковості (рис. 3.4) з метою визначення критичного обсягу виробництва і запасу фінансової міцності ТОВ "України"

Критичний обсяг виробництва (Vкр) визначається за формулою:

Vкр = УПЗ: (Ц-УППЗ), (3.1)

де УПЗ - сума умовно-постійних витрат, грн.;

Ц - ціна одиниці продукції підприємства, грн.;

УППЗ - сума умовно-змінних витрат на одиницю продукції, грн.

Запас фінансової міцності визначається як різниця між планованим розміром виручки і розміром порогової виручки і відбиває, до якого розміру можна знижувати обсяг виробництва і не нести при цьому збитків.

Критичний обсяг виробництва = сума умовно-постійних витрат: (ціна на од. Продукції - (сума умовно-змінних витрат: обсяг виробництва)) = 77566: (0,78 - (146227: 430000)) = 176315 л.

Запас фінансової міцності = 430000 - 176315 = 253685 л.

Для розрахунку дати, коли проект почне приносити прибуток необхідно зіставити критичний обсяг виробництва з одноденним випуском продукції: 176315: (430 000: 360) = 147 днів.

З метою оцінки фінансово-економічних результатів проекту складається прогнозний баланс активів і пасивів підприємства ТОВ "України" на 2001-2003 р. (табл. 3.10).

Для знову проектованого підприємства, яким є "України", прогнозний баланс складений методами прямого рахунку і поширеним методом забезпечення сводимости балансу - "пробки" (для балансування сум по активу і пасиву балансу).

Розглядаючи дані табл. 3.10 відзначаємо, що "пробка" розташована в активі балансу з 2001 - 2003 рр.. Це говорить про те, в цей період є резерв розміщення 198684 грн., 257577 грн. і 237252 грн. відповідно у виробництво соєвого молока.

Таблиця 3.10. Прогнозний баланс активів і пасивів ТОВ "України" (на кінець року)

АКТИВ	Роки
	2001	2002	2003
1.Внеоборотние активи 1.1 Основні фонди за балансовою вартістю	125000	125000	125000
1.2 Амортизація	28440	50360	67342
1.3 Основні фонди по залишковій вартості (п.1.1-п.1.2)	96560	74640	57658
Разом у розділі 1 (п.1.3)	96560	74640	57658
2. Оборотні активи
2.1 Запаси	622	557	517
2.2 Дебіторська заборгованість	3357	3005	2792
2.3 Грошові кошти, всього	32494	29092	27022
в т.ч.
- Каса	224	200	186
- Розрахунковий рахунок	32270	28892	26836
Разом по розділу 2	36249	32654	30331
3. Збитки
Разом по розділу 3	-	-	-
Разом по розділам 1,2,3	132809	107294	87989
"Пробка"	198684	257577	237252
Баланс	331493	364871	325241
ПАСИВ	Роки
	2001	2002	2003
4.Капітал і резерви 4.1 Статутний фонд	98000	98000	98000
4.2 Спеціальні фонди (фонд накопичення)	93787	169889	172750
4.3 Нерозподілений прибуток	-	-	-
Разом по розділу 4	191787	267889	270750
5. Довгострокові пасиви (заборгованість за довгостроковим кредитом)	125000	83334	41667
Разом по розділу 5	125000	83334	41667
6. Короткострокові пасиви 6.1 Кредиторська заборгованість: - Постачальникам	1166	1041	983
- З оплати праці	272	272	272
- Бюджету	4432	3759	3492
- Банку	1563	1563	1563
6.2 Фонд споживання	7273	7013	6514
Разом по розділу 6	14706	13648	12824
Разом по розділам 4,5,6	331493	364871	325241
"Пробка"	-	-	-
Баланс	331493	364871	325241

Обгрунтування фінансово-економічної доцільності реалізації планованого виробництва можна дати на основі аналізу представлених в табл. 3.11 показників, за якими визначається ліквідність, платоспроможність, фінансова стійкість і стабільність підприємства, а головне - очікуваний термін окупності проекту.

Таблиця 3.11. Фінансово-економічні результати діяльності ТОВ "України"

Коефіцієнт	Роки
	2001	2002	2003
Коефіцієнти ліквідності
- Коефіцієнт абсолютної ліквідності	2,2	2,1	2,1
- Коефіцієнт покриття балансу	9	7,9	6,9
Коефіцієнти фінансової незалежності та стійкості
- Загальний (коефіцієнт автономії)	0,6	0,7	0,8
- Коефіцієнт фінансової стійкості	0,4	0,6	2,8
Коефіцієнти ділової активності
Тривалість оборотності в днях:
а) запасів	153,4	80,6	62,3
б) дебіторської заборгованості	3,6	3,6	3,6
в) кредиторської заборгованості	1,3	1,3	1,3
г) операційного циклу (а + б)	157	84,2	63,6
д) фінансового циклу (г - в)	155,7	82,9	62,3
Фондовіддача основних засобів, грн.	2,7	2,7	2,7
Коефіцієнти прибутку
- Рентабельність продажів,%	21,7	23,3	23,3
- Рентабельність основної діяльності,%	32,5	35	35
- Рентабельність авансованого капіталу,%	112	125	134
Термін окупності проекту, років	1,7	1,8	1,9



Дані таблиці показують, що ТОВ "України" станом на 2001 рік буде мати стійкий фінансовий стан, тому що всі коефіцієнти знаходяться в межах нормативних. До 2003 року підприємство стане незалежним від зовнішніх кредиторів, тому що планується погашення довгострокового кредиту.

Показники ділової активності також говорять про поліпшення фінансового стану, тому що є тенденція до скорочення оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості, крім того, простежується, що до 2003 року проект практично себе окупить.

Це дає підстави зробити висновок, що реалізація проекту з виробництва соєвого молока економічно доцільна.

Розділ прораховується за результатами прогнозу виробництва та збуту продукції. Тут поряд з прогнозованим рухом грошових потоків (надходжень і виплат) повинно бути детально описано поточний фінансовий стан підприємства (за умови, що проект реалізується на діючому підприємстві). Зазвичай фінансовий розділ представлений трьома основними документами:

- Балансової відомістю. Балансова відомість являє фінансові умови компанії до певної дати. Вона детально описує елементи власності компанії (активи) і величину зобов'язань (пасив). Вона також показує чисту вартість компанії і її ліквідність. Цей документ необхідно складати на 3-4 роки вперед;

- Звітом про прибутки та збитки. Стандартний звіт про прибутки та збитки показує фінансову здійсненність цього бізнес-плану. Використовуючи прогноз продажів і відповідні йому виробничі витрати, підготувати стандартний звіт про прибутки і збитки принаймні для перших трьох років. При цьому наводиться повний перелік припущень, зроблених при підготовці стандартного звіту про прибутки та збитки. У цей розділ бізнес-плану вносяться всі основні моменти, які можуть дати зниження продажів від проектованого рівня і чутливість прибутку до цих моментів. У найбільш загальному вигляді стандартний звіт про прибутки і збитки включає: вартість реалізованої продукції, собівартість, валовий прибуток, виробничі витрати, чистий прибуток або збитки;

- Звітом про рух грошових коштів. Це прогноз руху грошових потоків помісячно для першого року операцій і поквартально, принаймні для двох років, детально виділивши величину і час очікуваних надходжень і витрат готівки; визначити потреби і терміни додаткового фінансування та вказати максимум потреби в оборотному капіталі; показати, яким чином має бути отримане додаткове фінансування (через акціонерне фінансування, банківські позики, по лінії короткострокового банківського кредиту), на яких умовах, як повинні виплачуватися позикові кошти.

Балансова відомість відображає фінансовий стан підприємства на кінець розраховується періоду часу, з аналізу якого можна зробити висновок про зростання активів і про структуру фінансового становища підприємства, що реалізує проект, у конкретний період часу.

Звіт про прибутки та збитки відображає операційну діяльність підприємства в поточний період проекту. За допомогою цього звіту можна визначити розмір одержуваної підприємством прибутку в певний період часу.

Звіт про рух грошових коштів показує формування і відтік готівки, а також залишки грошових коштів підприємства в динаміці від періоду до періоду.

На основі результатів трьох звітів проводиться аналіз фінансових ресурсів підприємства і вироблення схеми фінансування проекту.

Форми і методи фінансування проектів різноманітні. Найбільш часто використовувані в практиці промислових підприємств наступне:

- Отримання фінансових ресурсів шляхом випуску акцій (найбільш поширена і шановану форма фінансування в початковий період реалізації великих проектів);

- Боргове фінансування (придбання довгострокового кредиту в комерційних банках, кредити в державних структурах, іпотечні позички, приватне розміщення боргових зобов'язань);

- Лізингове фінансування.

Сума власного та позикового капіталу повинна бути достатньою для покриття негативної величини залишку грошових коштів у будь-який період часу проекту.

Кожна з альтернативних схем фінансування повинна бути прорахована і дана оцінка наслідків її застосування.

Система показників ефективності проекту видається двома групами показників: показники фінансового стану підприємства і показники ефективності інвестицій, розраховані за обраною ставкою дисконтування.

Перша група показників характеризує ефективність оперативної діяльності підприємства в ході реалізації проекту: прибутковість проекту, рентабельність капіталу, показники фінансової діяльності: ліквідності та фінансової стійкості.

Друга група показників характеризує ефективність інвестицій у проект: термін окупності, чиста приведена величина доходу, індекс прибутковості (характеризує прибутковість проекту), внутрішня норма рентабельності.

При розрахунку даних показників часто викликає труднощі у розробників проекту вибір ставки дисконтування, оскільки відсутні методики з її визначенням. При призначенні ставки дисконтування зазвичай орієнтуються на існуючу або очікувану ставку за банківськими кредитами або депозитами або на суб'єктивну оцінку, засновану на досвіді інвестора.

Програми

У розділ включаються документи, які можуть служити підтвердженням або більш докладним поясненням відомостей, представлених в бізнес-плані. До таких можуть ставитися:

- Копії всіх відповідних контрактів;

- Копії ділових угод;

- Результати маркетингових досліджень;

- Висновки аудиторів;

- Фотографії або відеоролик зразків продукції;

- Список основних клієнтів із зазначенням обсягів річних продажів і їх умов;

- Список основних постачальників з зазначенням обсягів закупівель та їх умов;

- Висновки служб державного нагляду з питань екології та безпеки;

- Статті з журналів і газет про діяльність підприємства;

- Будь-які патенти і авторські права, якими володіє підприємство;

- Будь-які інші, які належать до справи офіційні документи.

Наведені рекомендації щодо побудови розділів бізнес-плану відносяться до досить складному випадку компанії, яка має намір виробляти новий продукт, і шукає фінансування або партнерів під свій проект. У реальності бізнес-план торгових, посередницьких і подібних до них компаній і проектів виявляються набагато простіше. У цих випадках не потрібен такий розділ, як план виробництва. Крім того, спрощується і дослідження, присвячене аналізу ринку, і знижується пов'язаний з цим ризик.

В останні роки з'явилися комп'ютерні програми, які допомагають і початківцям, і вже досвідченим керівникам становити досить переконливі бізнес-плани.

У більшості випадків створення кваліфікованого бізнес-плану під силу лише команді професіоналів - кожного у своїй галузі (управлінні, фінансах, маркетингу). На Заході при складанні бізнес-планів навіть невеликі фірми звертаються до них за консультацією, розробка ж подібних документів у великих компаніях йде цілими штабами, складеними з досвідчених фахівців. Досвід показує, що розплата за неякісний бізнес-план занадто висока і не виправдовує заощаджених при його складанні коштів.



4. Охорона праці і навколишнього середовища

Охорона праці - це система соціально-економічних, технічних, гігієнічних і організаційних заходів, що забезпечують безпеку для життя і здоров'я працівників підприємства.

Закон України "Про охорону праці" прийнятий Постановою верховної Ради України від 14 жовтня 1992 року № 2995 - 12 визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону праці їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності.

Дія Закону поширюється на всі підприємства в Україні, незалежно від форм власності та видів їх діяльності; на всіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.

Закон визначає основні положення: регулює за участю відповідних державних органів, відносини між власником підприємства або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки праці та виробничого середовища, і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в України.

Вирішує завдання:

- Забезпечення безпеки виробничих процесів;

- Забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту;

- Оптимальних режимів праці та відпочинку працівників та ін

4.1 Загальні принципи організації роботи з охорони праці на підприємстві ТОВ "України"

Система забезпечення безпеки професійної діяльності повинна бути органічно вбудована в систему управління виробництвом.

Управління охороною праці на підприємстві - це підготовка, прийняття і реалізація рішень щодо збереження здоров'я і життя професіонала в процесі його виробничої діяльності. Управління охороною праці є частиною загальної системи управління підприємством. Об'єктом управління охороною праці є діяльність підрозділів підприємства щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках і на підприємстві в цілому.

Служба охорони праці відповідає за організацію роботи на підприємстві за створення здорових та безпечних умов праці працюючих, попередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Необхідна чисельність співробітників служби охорони праці встановлюється відповідно в залежності від середньооблікової чисельності працівників на підприємстві та чисельності робітників, зайнятих на важких, гарячих і пов'язаних з шкідливими умовами праці роботах, а також від кількості самостійних структурних виробничих підрозділів. Однак на малих підприємствах ця служба може функціонувати і у вигляді одного фахівця, в тому числі і за сумісництвом (зазвичай в особі керівника).

У роботі зі створення безпечних умов праці на підприємстві були використані наступні принципи:

- Комплекс заходів та засобів безпеки повинен бути адекватний можливим загрозам і ризикам і достатній з точки зору чинного законодавства та нормативних правових актів, що регулюють питання забезпечення безпеки особистості;

- Організаційні та технічні заходи безпеки не повинні заважати персоналу, виконувати своє виробниче завдання. Повною мірою цей принцип реалізувати неможливо, тому що будь-які методи і засоби забезпечення безпеки викликають певні незручності;

- Застосовувані методи і засоби самі не повинні представляти небезпеку для працюючих. Для реалізації цього принципу повинні бути передбачені додаткові організаційні (а по можливості і технічні) заходи та жорсткий контроль за їх виконанням;

- Заходи безпеки не повинні суперечити чинному законодавству.

Стратегічним напрямом в області охорони праці є забезпечення пріоритету життя та здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності. Для успішної реалізації цієї стратегії використовувалися такі принципи організації роботи з охорони праці на підприємстві:

- Обов'язковість обліку проблем безпеки праці при вирішенні всіх питань виробництва і на всіх рівнях управління. Це означає, що на всіх стадіях, починаючи від проектування, будівництва та експлуатації аж до випуску продукції, повинні дотримуватися і виконуватися правила і норми охорони праці;

- Відповідальність кожного з керівників за безпеку праці на підприємстві. Функціональні обов'язки з питань охорони праці, права і відповідальність кожного керівника (посадової особи) повинні бути чітко зафіксовані в посадових обов'язках або інших документах (положеннях, наказах тощо);

- Залучення до рішення проблем охорони праці всіх співробітників підприємства;

- Координація дій із забезпечення безпеки та гігієни праці на виробництві в рамках загальної програми раціоналізації праці;

- Проведення глибоких досліджень ризику і небезпек на робочих місцях. Такі дослідження не повинні обмежуватися тільки аналізом нещасних випадків, що мали місце в минулому;

- Компетентність організаторів і учасників роботи з охорони праці. Навчання безпеки праці всіх працівників, включаючи керівників і фахівців, має бути невід'ємною частиною професійного навчання та підвищення кваліфікації.

Загальна відповідальність за стан умов та охорони праці на підприємстві покладається на роботодавця. Керівники виробничих підрозділів мають наступні функціональні обов'язки з охорони праці:

- Визначення переліків професій і робіт, для виконання яких необхідний попередній і періодичний медогляд;

- Ознайомлення працівника з умовами та охороною праці на робочому місці, з можливим ризиком ушкодження здоров'я, з посадовими обов'язками, що включають в себе вимоги з охорони праці, з пільгами і компенсаціями за умовами праці;

- Визначення переліку професій і посад працівників, які звільняються від первинного інструктажу на робочому місці, переліку робіт, до яких висуваються додаткові (підвищені) вимоги безпеки праці;

- Проведення інструктажів з безпеки праці;

- Ознайомлення керівників і фахівців з станом умов праці на об'єкті, засобів захисту, травматизмом, нормативними актами і посадовими обов'язками з охорони праці;

- Розробка та забезпечення працівників інструкціями з охорони праці та виробничими інструкціями;

- Організація першої допомоги потерпілому та доставка його до медустанови;

- Повідомлення про нещасний випадок у встановлені адреси;

- Розробка заходів щодо попередження нещасних випадків, покращення і оздоровлення умов праці, приведення робочих місць у відповідність до вимог норм і правил праці;

- Проведення сертифікації робочих місць;

- Оснащення виробничих приміщень, обладнання та робочих місць засобами колективного захисту та організація їх ефективної експлуатації;

- Організація контролю за рівнем шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Розподіл функціональних обов'язків з охорони праці підкріплено виданням наказу по підприємству.



Рис. 4.1. Структурна схема організації робіт з охорони праці

За результатами дослідження базового підприємства були виявлені особливості, показані на рис. 4.1.

Як видно з наведеної схеми на підприємстві службу охорони праці складає безпосередньо керівник. Він підкоряється вимогам і рекомендаціям зовнішніх для підприємства, державних служб, а саме: державної служби пожежної охорони, яка проводить щорічні перевірки засобів пожежогасіння; з іншого боку виконуються вимоги державних стандартів в частині, що стосується забезпечення охорони праці працівників. Керівник підприємства несе відповідальність за забезпечення охорони праці працівників і організовує відповідні заходи.

4.2 Промислова санітарія

Перш за все, слід відзначити той факт, що підприємство має в своєму розпорядженні приміщенням, використовуваним під офіс, де був зроблений ремонт і часткова реконструкція, після цього приміщення було обстежено представниками центру стандартизації і метрології України, представниками пожежної охорони та СЕС м. Севастополя на відповідність нормативним актам. В офісі знаходяться робочі місця з використанням ПЕОМ.

Мікрокліматичні умови відповідають допустимим нормам і стандартам для офісних приміщень. Відхилень від норм у ході обстеження виявлено не було. Основні характеристики мікрокліматичних умов в офісному приміщенні зведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Фактичні значення параметрів мікрокліматичних умов в офісі

Період року	Температура повітря, С °	Відносна вологість повітря,%	Рух повітря
Зима	18-24	40-60	Природне
Весна, осінь	18-24	40-60	Природне
Літо	18-24	40-60	Примусове

Для забезпечення відповідного нормам мікроклімату в приміщеннях використовуються різні засоби залежно від пори року:

- Взимку приміщення опалюються за допомогою центральної опалювальної системи, послуги з опалення надаються ДКП "Севтеплоенерго". Забезпечення всіх вимог по установці і експлуатації опалювальної системи за договором покладено на вищевказане підприємство. Використання системи опалення призводить до зниження вологості повітря;

- Влітку замість опалювальних систем використовуються системи охолодження і примусової вентиляції. Найбільш ефективними показують себе так звані "спліт-системи". У загальному випадку їх використання призводить до підвищення вологості повітря в приміщеннях.

Незалежно від сезонності використовується природна система постійної витяжної вентиляції в приміщеннях призначених для санітарно-гігієнічних цілей, а також місцях відведених для приготування їжі.

Приміщення офісу складається з декількох окремих кімнат з природним боковим освітленням (з вікон). Загальна площа приміщень, що використовуються для господарської діяльності, становить 125 м ^2. В офісі для штучного освітлення використовуються люмінесцентні лампи. Загальна сукупна потужність освітлювальних приладів верхнього світла 1,9 кВт. Додатково на кожному робочому місці встановлений світильник потужністю 60 Вт.

Джерелом шуму в офісі є проїжджа частина вулиці в сторону, якої виходить велика частина вікон офісу. Найбільша інтенсивність руху автотранспорту припадає на денний час. Для зниження шуму всередині приміщень були використані шумопоглинаючі панелі, а також шумо-і теплоізоляційні вікна. Крім того, застосування систем охолодження в літній період позбавляє від необхідності відкривати вікна для провітрювання, що також знижує рівень шуму в приміщенні.

Подачу води в офіс і відвід каналізації здійснює ДКП "Севміськводоканал". Офіс обладнаний необхідними засобами санітарно-технічного обладнання, які підключені до відповідних розв'язкам міського водопроводу і каналізації. Встановлені в офісі ПЕОМ мають у своєму складі кольорові відеомонітори Samsung 55E, які виконані у відповідності з міжнародними стандартами радіаційного захисту MRP II (Standard) і TCO'92 (Option). Крім того, використовуються захисні екрани, які знижують від 25% до 30% рентгенівське випромінювання, відводять статичне намагнічування екрану і відтинають ультрафіолетовий спектр випромінювання. Для підтримки допустимих значень концентрації позитивних і негативних іонів використовуються електроіонізатори.

4.3 Пожежна безпека...