Виявлені при інвентаризації нестачі основних засобів відображаються проводками:

- Д-т рах. 01 «Основні засоби» субрахунок «Вибуття основних засобів», К-т рах. 01 «Основні засоби» - на первісну вартість;

- Д-т рах. 02 «Амортизація основних засобів», К-т рах. 01 «Основні засоби» субрахунок «Вибуття основних засобів» - на суму нарахованої амортизації;

- Д-Т СЧ. 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей», К-т рах. 01 «Основні засоби» субрахунок «Вибуття основних засобів» - на залишкову вартість відсутніх об'єктів основних засобів.

Якщо встановлені винні особи в недостачі основних засобів і є рішення про стягнення залишкова вартість списується: Д-т рах. 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями» - на суму недостачі з урахуванням ПДВ, К-т рах. 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» - на вартість відсутніх об'єктів основних засобів без ПДВ, К-т рах. 68 «Розрахунки по податках і зборах»-на суму ПДВ [26, с. 192].

Погашення винними особами суми нестачі в добровільному порядку відображається: Д-т рах. 50 «Каса», К-т рах. 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями»; у випадку утримання із заробітної плати в примусовому порядку - Д-т рах. 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці», К-т рах. 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями».

Коли конкретні винуватці недостачі не встановлено чи суд відмовив у стягненні з нього вартості відсутніх об'єктів, то збитки відносяться на фінансові результати: Д-т рах. 92 «Позареалізаційні доходи і витрати» (субрахунок 2), К-т рах. 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

Слід зазначити, що всі записи на рахунках бухгалтерського обліку здійснюються на підставі протоколу інвентаризаційної комісії, а утримання з винних осіб - на підставі наказу керівника.

На УП «Агропроменерго» за результатами проведених у 2004 р. інвентаризацій основних засобів розбіжностей немає.

В даний час діє Положення про порядок переоцінки основних засобів за станом на 1 січня 2004 р., затверджене постановою Мінстату та аналізу Республіки Білорусь від 31.12.03 р. № 258.

Відповідно до встановленого порядку переоцінка за станом на 1 січня проводиться двома способами: шляхом індексації первісної вартості з використанням коефіцієнтів перерахунку, що публікуються Міністерством статистики та аналізу Республіки Білорусь за станом на 1 січня ^ шляхом прямого розрахунку первісної вартості в ціни, що складаються на 1 січня на відповідні види основних аналогічних засобів. Слід зазначити, що при прямому перерахунку повинні бути документи, що підтверджують ринкову ціну, наприклад, такі як: довідки торговельних організацій про рівень цін, довідки заводу-виготовлювача, а при необхідності - експертні висновки про вартість будівель і споруд. Якщо ж основні засоби числяться у ВКВ, то слід взяти курс валюти Національного банку на 1 січня і по ньому перевести вартість об'єктів в білоруські рублі і помножити її на коефіцієнт перерахунку [26, с.196].

За результатами переоцінки складається відомість переоцінки. У неї заноситься кожен об'єкт основних засобів. На підставі відомості складається акт про результати переоцінки (Додаток Ц), на підставі якого робляться записи на рахунках бухгалтерського обліку за станом на 31 грудня 2003

Переоцінці підлягають усі основні засоби, як чинні, так і що знаходяться в запасі, на консервації; як здані в оренду, так і безоплатне користування. Не підлягають переоцінці об'єкти природокористування, земельні ділянки, бібліотечні фонди, житловий фонд, об'єкти лізингу, об'єкти, які розташовані в зонах відчуження.

При переоцінці кожного об'єкта основних засобів змінюються: первісна вартість (відновна), залишкова вартість, сума амортизації (зносу), а також вартість, яка амортизується [32].

Слід зазначити, що відповідно до п. 30 Положення про порядок переоцінки основних засобів організація може вибрати один з 2-х варіантів визначення амортизаційної вартості після переоцінки: або переоцінити встановлену раніше амортизаційну вартість, або встановити амортизаційну вартість на рівні залишкової вартості після переоцінки на 1 Січень 2004 з відповідним розрахунком залишкових строків корисного використання. При цьому підприємство керується тільки тим, як йому зручно розраховувати амортизаційну вартість. Вибір варіанта визначення амортизаційної вартості після переоцінки не вплине на річну суму амортизації [2, с.69].

Переоцінку основних засобів унітарне підприємство «Агропроменерго» виробляє самостійно методом індексації первісної вартості з використанням коефіцієнтів перерахунку, що публікуються Міністерством статистики та аналізу РБ станом на 1 січня.

У разі зниження ціни зменшується первісна вартість основних засобів сторміровочной записом на рахунках: Д-т рах. 01 «Основні засоби», К-т рах. 83 «Додатковий фонд» субрахунок 1. На суму зменшення амортизації основних засобів за даними переоцінки робиться запис червоним сторно: Д-т рах. 83 «Додатковий фонд» субрахунок 1, К-т рах. 02 «Амортизація основних засобів» [26, с.196].

Переоцінка суми нарахованої амортизації і залишкової вартості обладнання, на первісну вартість якого в кінці року була списана сума відсотків, проводиться відповідно до п. 24 Положення про порядок переоцінки основних засобів, тобто за питомою вагою нарахованої амортизації в первісної вартості об'єкта на 1 січня 2004 р. При визначенні питомої ваги нарахованої амортизації сума нарахованої амортизації до переоцінки ділиться на початкову вартість устаткування до переоцінки на 1 січня 2004 р. з урахуванням списаних відсотків [2, с.69] .

Необхідно відзначити, що переоцінку основних засобів підприємства можуть робити як самостійно, так і з залученням спеціальних організацій і індивідуальних підприємців, які займаються оцінною діяльністю. У другому випадку, витрати по оплаті послуг оцінювачів включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

2.6 Удосконалення основних засобів в умовах застосування ЕОМ

На унітарному підприємстві «Агропроменерго» бухгалтерський облік здійснюється за журнально-ордерній системі обліку. Штат бухгалтерії складається з семи осіб. Облік основних засобів, як і ведення всього бухгалтерського обліку, організований на базі програми «FoxPro». Дана програма дозволяє оперативно здійснювати введення даних по основних фондах на основі первинної документації (акти приймання-передачі основних засобів, акти на списання основних засобів, картки обліку руху основних засобів тощо), та отримувати машинограми (зведені оборотні відомості по основних засобах, зведені оборотні відомості по нарахуванню амортизації по основних засобів та ін), в яких сформовані зведені дані з обліку основних засобів.

Таким чином, завдяки автоматизації обліку основних засобів, можна швидко отримати необхідну інформацію з обліку основних засобів. Автоматизація обліку основних засобів на унітарному підприємстві дозволяє виключити ведення деяких первинних документів в силу їх непотрібності в результаті комп'ютерного варіанту обліку. Наприклад, завдяки веденню інвентарних карток обліку основних засобів на ЕОМ, відпадає необхідність відкриття і занесення інформації по інвентарних картках в опис інвентарних карток з обліку основних засобів, так як забезпечена їх збереження при електронному варіанті обліку.

На УП «Агропроменерго» здійснюються заходи щодо вдосконалення бухгалтерського обліку, в тому числі обліку основних засобів. Так, в самий найближчий час планується здійснити перехід на програму «1С Бухгалтерія» версії 7.7 і для цих цілей вже проводиться певна робота (розвідка джерел фінансування, навчання бухгалтерів та ін.)

Безумовно, дана програма є більш досконалою, ніж використовувана на унітарному підприємстві в даний час. Програма «1C бухгалтерія 7.7» дозволяє не лише ефективно автоматизувати облік практично будь-якої ділянки роботи бухгалтерії організації, але і вести облік паралельно в декількох облікових системах, а також у розрізі підрозділів, виділених на окремий баланс.

При даній програмі автоматизації обліку список основних засобів зберігається в спеціальному довіднику «Основні засоби», який використовується при веденні аналітичного обліку по рахунках: 01 «Основні засоби», 02 «Амортизація основних засобів» і ін Відповідно до класифікації основні засоби розділені по групах , в яких виділені відповідні підгрупи з занесенням до них самих основних засобів. У параметрах підгруп занесені шифр підгрупи і річна норма амортизації для основних засобів, що входять у дану підгрупу, а в параметрах безпосередньо самих об'єктів основних засобів занесена дата введення в експлуатацію та їх первісна вартість.

Коли надходять нові об'єкти основних засобів формується документ «Надходження основних засобів», а потім вони заносяться в довідник «Основні засоби». Після проводиться друк інвентарної картки і формуються відповідні проведення. Якщо об'єкти основних засобів вибувають з підприємства, то заповнюється документ «Вибуття основних засобів» (вказується вибувають об'єкти, їх вартість, сума зносу) з формуванням відповідних проводок.

Таким чином, з введенням нової більш досконалої програми автоматизації бухгалтерського обліку «1С: Бухгалтерія7.7» унітарне підприємство розширить можливості бухгалтерського обліку, в тому числі обліку основних засобів, що дозволить йому централізовано вести облік і оперативно отримувати будь-яку інформацію по основних фондах.



3. Аналіз складу та ефективності використання основних засобів

3.1 Аналіз наявності, руху і технічного стану основних засобів

Основні засоби підприємства поділяються на промислово-виробничі і непромислові, а також кошти невиробничого призначення. Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі основні фонди (ППОФ). Крім того, прийнято виділяти активну частину (машини та обладнання, транспортні засоби) і пасивну частину основних засобів, а також окремі підгрупи відповідно до їх функціонального призначення (будівлі виробничого призначення, робочі та силові машини, обладнання, вимірювальні прилади та пристрої, транспортні засоби і т.д.). Така деталізація необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів на основі оптимізації їх структури. Великий інтерес при цьому представляє співвідношення активної і пасивної частин, силових і робочих машин, так як від їх оптимального поєднання багато в чому залежать фондовіддача, фондорентабельность і фінансовий стан підприємства [38, с.168].

Проведемо аналіз наявності, структури і руху основних засобів на досліджуваному УП «Агропроменерго». Результати розрахунку наведені в таблиці 7 (вартість основних фондів взята без урахування переоцінки). В якості інформаційних джерел використані: "Баланс підприємства" (форма № 1) за 2003 і 2002 рр.., Форма № 5 «Додатки до балансу підприємства» розділ 3 «амортизується майно», форма 11 «Звіт про наявність та рух основних фондів та інших нефінансових активів »за 2003 і 2002 рр.., Звіти про прибутки і збитки (ф. № 2) за 2003 і 2002 рр.., Пояснювальні записки до бухгалтерського балансу за 2002 і 2003 рр.. та ін

Проаналізувавши наявність основних фондів за звітний 2003 рік за даними Додатку А, складеної за формою № 1, можна сказати, що промислово-виробничі основні фонди зросли за рік незначно на 783 млн. руб., А їх питома вага у складі всіх фондів практично не змінився (на початок 2003 р. питома вага склала 95,4%. На балансі унітарного підприємства у складі основних фондів інших галузей, що надають послуги знаходяться основні фонди громадського харчування, житлового господарства (гуртожитки), культури, медпункт, база відпочинку, що не можна не визнати як позитивне явище для підприємства, виділеного в самостійну господарську одиницю.

Збільшення промислово-виробничих основних фондів на 67 783 млн. руб. склалося під впливом їх надходження на суму 833 млн. руб. (Введені в дію) і вибуття у сумі 52 млн. крб. (Ліквідований, списані).

За УП «Агропроменерго» активна частина промислово-виробничих основних фондів, представлена машинами та обладнанням, а також транспортними засобами зросла у 2003 р. на суму 200 млн. руб. або на 15.3%, в т.ч., введено нових машин та обладнання на суму 210 млн. руб., ліквідовано в сумі 50 млн. руб .. Також придбано транспортних засобів у 2003 р. на 40 млн. крб. Додаток активної частини основних фондів за рахунок введення в дію нових машин і обладнання необхідно розглядати як позитивну тенденцію на досліджуваному підприємстві, що, безперечно, впливатиме на якість продукції, що випускається.

Проаналізуємо структуру ППОФ за даними Програми А. Вона визначається специфікою виробництва і відображає особливості підприємства. Дані показують, що вартість будинків збільшилася на 521 млн. руб., Питома вага їх збільшився на 2%. Незважаючи на збільшення вартості активної частини ППОФ в 2003 р. за рахунок збільшення вартості машин та обладнання (на 200 млн. крб.), Її питома вага їх зменшився незначно (на 1,5%). Слід зазначити, що постійний рівень питомої ваги активної частини основних виробничих фондів сприяє зростанню технічної оснащеності, збільшення виробничої потужності, зростанням фондовіддачі, чого не можна сказати в даному випадку на прикладі досліджуваного підприємства. Оскільки активна частина основних виробничих фондів безпосередньо бере участь у процесі виробництва продукції, то її частка має становити не менше 50% у загальному складі виробничих фондів. Однак, на ВП «Агропроменерго» питома вага активної частини фондів як на початок, так і на кінець 2003 р. практично не змінився і становить 21,30% і 22,11% на початок і кінець звітного періоду відповідно, що є не зовсім сприятливим для підприємства показником. Зміни в структурі інших основних фондів, що відбулися в 2003 р., незначні.

Рівень забезпеченості підприємства основними засобами характеризують такі показники, як фондоовооруженность і технічна озброєність праці. Показник фондоозброєності праці розраховується як відношення середньорічної вартості ОПФ до середньооблікової чисельності працівників, а показник технічної озброєності визначається як середньорічна вартість виробничого обладнання до середньорічної чисельності робітників. Темпи зростання цих показників порівнюються з темпами зростання продуктивності праці, при цьому перевищення темпів росту продуктивності праці над темпами росту фондоозброєності праці дозволяє при інших рівних умовах збільшувати обсяги випуску продукції. Для аналізу цих показників використовуємо фінансові показники звіту про прибутки та збитки ф. № 2 за 2003 і 2002 рр.., Відомості про середньорічної чисельності робітників підприємства за досліджуваний період, дані про середньорічної вартості основних фондів.

У 2003 р. було збільшено випуск продукції в порівнянних цінах на 2849100 тис. крб. або на 65,91% (стор. 1.2, гр.5). У 2003 р. в порівнянні з 2002 р. спостерігається перевищення темпів зростання продуктивності праці робітників над технічною озброєністю праці в порівнянних цінах (див. таблицю 8), що дозволяє в подальшому збільшити обсяг випуску продукції за рахунок збільшення активної частини основних фондів.

На закінчення, необхідно зазначити, що більшість обладнання на підприємстві ВП «Агропроменерго» є застарілим через його морального зносу. Підприємство повинно враховувати той факт, що застаріле, але фізично придатне до експлуатації обладнання може бути модернізовано. Модернізація старого обладнання обходиться значно дешевше, ніж придбання та встановлення нового.

3.2 Аналіз наявності і використання виробничого обладнання

Обладнання - найбільш активна частина основних фондів. Зростання його питомої ваги вважається прогресивною тенденцією. У процесі аналізу поряд з обчисленням частки середньорічної вартості активної частини промислово-виробничих основних фондів встановлюється кількісна забезпеченість підприємства машинами та обладнанням, визначається їх технічний рівень і відповідність кращим світовим зразкам [6, с.379].

Також, встановлюється ступінь виконання заходи щодо впроваджено нової техніки, яка сприяє підвищенню рівня механізації і автоматизації виробництва. Визначається частка прогресивного обладнання в загальному його кількості і по кожній групі машин і устаткування. За цим і іншими показниками технічного рівня основних фондів фактичні дані порівнюються з плановими.

Обладнання включає такі головні складові, як: наявне, встановлене і діюче. До готівкового відносяться всі наявне на підприємстві обладнання незалежно від того, де воно перебуває (у цехах, на складі) і в якому стані, до встановленого - змонтоване і підготовлене до роботи устаткування, що знаходиться в цехах, причому частина встановленого обладнання може бути в резерві, на консервації, в плановому ремонті, модернізації. Діюче обладнання - це фактично працююче обладнання у звітному періоді незалежно від тривалості [6, с.380].

Завдання найбільш повного використання обладнання полягає в тому, щоб звести до мінімуму кількість невстановленого недіючого устаткування. Скорочення кількості невстановленого устаткування, прискорення введення в дію нових машин підвищує темпи нарощування виробничих потужностей, сприяє кращому використанню засобів виробництва.

Таблиця 8. Аналіз забезпеченості підприємства обладнанням та його використання

Показники	За планом на 2003 р.	Факт. 2003	Відхилення від плану +, -
1	2	3	4
1. Кількість наявного обладнання ня, од.:	995	995	-
1. 1. Встановленого, од.	983	973	10
1. 1. 1. Чинного, од.	983	973	10
1.1.2. Недіючого, од.	-	-	-
1,2. Невстановленого, од.	12	12	-
2. коефіцієнт використання на особистого обладнання:
за встановленим (стор. 1.1 / стор. 1)	0,9879	0.9779	-0,01
за чинним (стор. 1.1.1 / стор. 1)	0,9879	0,9779	-0,01
3. Коефіцієнт використання уста гічного обладнання (стор. UI I стор 1.1)	1	1	-

Примітка. Літературний джерело: [6, с.381, таблиця 7.15].

У звітному періоді на унітарному підприємстві здійснювалися планові роботи з перемонтаж діючого, монтажу знову вводиться і демонтажу виведеного устаткування. Недіючого устаткування на ВП «Агропроменерго» немає. Чинного і, отже, встановленого устаткування недостатньо на 10 одиниць. Зайвого устаткування немає. Все не встановлене обладнання знаходиться в плановому монтажі

Підвищення ефективності використання працюючого обладнання на підприємстві забезпечується двома шляхами: екстенсивним (за часом) і інтенсивним (за потужністю). Показниками, які характеризують екстенсивний шлях використання устаткування є: кількість обладнання, в тому числі частка бездіяльних засобів праці, відпрацьованої час (машино-години), коефіцієнт змінності роботи устаткування, структура парку машин і верстатів, а інтенсивне використання обладнання характеризується показниками випуску продукції за 1 машино-годину (або на рубль), тобто його продуктивністю [6, С.382].

Аналіз екстенсивного використання обладнання пов'язаний з розглядом балансу часу його роботи, що включає такі фонди часу: календарний, режимний, можливий, плановий і фактичний.

Календарний фонд часу (максимально можливий) розраховується як добуток кількості календарних днів у звітному періоді на 24 години і на кількість одиниць встановленого обладнання, тобто, цей фонд часу визначається виходячи з безперервної цілодобової роботи всіх одиниць обладнання. Режимний фонд часу знаходиться множенням кількості одиниць встановленого обладнання на кількість робочих днів в аналізованому періоді і на тривалості робочого дня в годинах (з урахуванням коефіцієнта змінності). Можливий фонд часу дорівнює режимному за вирахуванням часу на ремонт обладнання. Плановий фонд - час, необхідний для виконання плану з виробництва продукції. Фактичний фонд - час, дійсно витрачений на випуск продукції, тобто кількість фактично відпрацьованих машино-годин.

Сукупність фондів часу дозволяє проаналізувати час роботи обладнання. Наприклад, порівняння календарного і режимного фондів часу дозволяє встановити можливості кращого використання устаткування за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і можливого - за рахунок кращого використання устаткування шляхом скорочення витрат часу на ремонт.

За анализируемому підприємству є такі відомості про фонди часу роботи обладнання (Таблиця 9).

Таблиця 9. Аналіз використання обладнання за часом

Показники	За планом 2003	Фактично у 2003 році
1	2	3
1. Календарний фонд, тис. машино-год	8611	8523
2. Режимний фонд, тис. машино-год	3833,7	3679,6
3. Можливий фонд, тис. машино-год	3568,4	3336,0
4. Плановий фонд, тис. машино-год	2910,5	X
	2974
5. Фактичний фонд, тис. машино-год	X	2580,4
6. Коефіцієнти використання устаткування за часом:
6.1. До календарному фонду (стр.5/стр.1)	X	0,3028
6.2. До режимному фонду (стр.5/стр.2)	X	0,7013
6.3. До можливого фонду (стр.5/стр.З)	X	0,7735
6.4. До планового фонду (стр.5/стр.4)	X	0,8864
		0,8676

Примітки: Літературний джерело: [6, с.383, таблиця 7.16]. 2. Плановий фонд часу показаний дробом: у чисельнику - на запланований випуск продукції, а в знаменнику - на фактичний.

З наведених даних таблиці 15, можна зробити висновок, що фактично календарний фонд часу роботи обладнання на підприємстві становить 98,98% до планового (8523:8611 * 100). Різниця між фактичним і плановим календарним фондом часу роботи устаткування є результатом відхилень від плану по введенню в дію обладнання як за кількістю одиниць, так і за термінами введення їх в експлуатацію.

Режимне час складає 95,98% планового (3679,6:3833,7 * 100). Різний відсоток використання календарного (98,98%) і режимного (95,98%) фондів говорить про те, що фактична кількість робочих днів і коефіцієнт змінності були нижче передбачених планом.

Можливий фонд часу обладнання на підприємстві склав 93,49% до плану (3336,0:3568,4 * 100). За планом на ремонт обладнання намічалося затратити 265,3 тис. машино-год (3833,7-3568,4), а фактично пішло 343,6 тис. машино-год (3679,6-3336,0), або на 78, 3 тис. машино-год більше (343,6-265,3).

При наміченому за планом кількості обладнання можливий фонд часу його роботи склав 3568,4 тис. машино-год, а час, необхідний для виконання плану з виробництва продукції, - 2960 тис. машино-год. Отже, при плановому кількості обладнання у підприємства залишається 657,9 тис. машино-год невикористаного часу (3568,4-2910,5). Даний факт свідчить про те, що в плані були закладені можливості позапланових простоїв обладнання. І дійсно, на підприємстві мали місце простої обладнання. За планом на випуск продукції намічалося затратити 2974 тис. машино-год, фактично ж витрачено 2580,4 тис. машино-год, у тому числі 14 тис. машино-год надурочно. Таким чином, в результаті простоїв обладнання втрачено 407,6 тис. машино-год (2580,4-14-2974) і крім цього, підприємство не використовувало 765,6 тис. машино-год можливого фонду часу (3346,0-2580, 4). У результаті, загальна величина невикористаного і нераціонально використаного врмені склала 1251,5 тис. машино-год (78,3 +407,6 +765,6).

Таким чином, підприємство втратило можливість більш повно використовувати запланований час роботи обладнання, тому йому слід посилити контроль за раціональним використанням часу роботи устаткування. Також необхідно аналізувати причини та винуватців простоїв обладнання.

Дані про використання устаткування за часом (див. таблицю 15) також показують, що підприємство домоглося певної інтенсифікації використання обладнання. Якщо при плановій інтенсивності роботи устаткування на фактично випущений обсяг продукції слід було затратити 2974,0 тис. машино-год, то насправді підприємство витратило 2580,4 тис. машино-год, або 86,76% (2580,4:2974,0 * 100), а вироблення продукції за 1 машино-год склала 115,26% планової (100 * 100/86, 76) [6, с. 385].

Коефіцієнт змінності роботи обладнання (Ким) характеризує екстенсивне його використання; розраховується як відношення суми відпрацьованих машино-змін в добі до всієї кількості встановленого обладнання (включаючи резервне і що знаходяться в плановому ремонті) і показує, скільки змін пропрацювала одиниця устаткування. Чим він вищий, тим більше обладнання працює протягом доби і тим більше випускається продукції [6, с.385]. Для аналізу ефективності використання обладнання введемо додаткові дані (Таблиця 10).



Таблиця 10.

Показники	За планом на 2003 р.	Фактично у 2003	Відхилення +, -
1	2	3	4
1. Обсяг випущеної продукції, (ВП) тис.р.	6 900 000	7 538 800	+638 800
2. Середньорічна кількість действующ. Обладнання (К), од.	983	973	-10
3. Фонд часу роботи діючого устаткування (Т), тис машино-год	2910,50	2580,42	-330,08
4. Тривалість роботи од. обладнання, тис машино-год (Т), (3:2)	2,961	2,652	-0,309
Продовження табл. 10
5. Фондовіддача дійств, устаткування (Фод), р.	7,212	4,798	-2,414
6. Середньогодинна віддача роботи одиниці обладнання р., (Відділення) (5:3 * 1000)	2478	1860	-618
7. Середньорічне виробництво одиниці обладнання, р., (1:2 * 1000)	7 019 328	7 747 996	+728 668
8. Середньогодинна вироблення одиниці обладнання, р. (7:4 * 1000)	2370,59	2921,57	+550,98
9. Внутрізмінні середньогодинні простої од. обладнання-я, машино-год.	X	42,1	+42,1

Примітка. Літературний джерело: власна розробка.

За анализируемому підприємству фактично встановлено 973 одиниць обладнання (таблиця 10), при двозмінному режимі роботи в першу зміну працює 973, у другу - 516. Фактичний коефіцієнт змінності становить 1,5303 ((973 +516): 973).

Ця величина коефіцієнта змінності неточно відображає рівень зайнятості устаткування, оскільки не враховує внутрізмінні простої обладнання. Тому фактичний рівень коефіцієнта змінності доцільно коригувати на внутрішньозмінні простої обладнання. За досліджуваного підприємству вони склали 587% (42,1:2652 * 100). Отже, скоригований фактичний рівень коефіцієнта змінності дорівнює, 5060 (1,5303 * (100 -, 587): 100). За анализируемому підприємству є такі дані:



Таблиця 11. Аналіз коефіцієнта змінності роботи устаткування

Коефіцієнт змінності роботи обладнання	Фактичні (скориговані) темпи зростання коефіцієнта змінності роботи устаткування
За попередній 2002	За планом 2003	Фактично 2003	До попереднього 2002	До планом 2003 рік	До звітними даними за 2003
		За звіту	Скоригований величина
1	2	3	4	5	6	7
1,5124	1,62	1,5303	1,5060	99,58	92,96	98,41

Примітка. Літературний джерело: [6, с. 386].

Дані таблиці [7 показують, що фактична скоригована величина коефіцієнта змінності знаходиться, по суті, на рівні попереднього року (99,58%), а план по його зростанню виконаний лише на 92,96%. Якби цей план був виконаний, підприємство збільшило б випуск продующкг на 570666 тис. руб. - З 7538800 тис. крб. до 8109466 тис. крб. ((7538800 * 1,62): 1,5060). Однак дана можливість упущена.

На підставі даних таблиці 14 і 10.1 розраховуються такі коефіцієнти [6, с.386]:

· Екстенсивного використання устаткування (відношення фактичної кількості відпрацьованих машино-годин до плановому) - 0,8864 (2580,4:2910,5);

· Інтенсивного використання (відношення фактичного випуску продукції за 1 машино-год до планового) - 1,2325 (2,921:2,370);

· Інтегрального використання (добуток коефіцієнтів екстенсивного та інтенсивного використання обладнання) - 1,0925 (0,8864 * 1,2325), який характеризує використання устаткування і за часом і за потужністю.

Розрахунки показують, що на підприємстві були упущені реальні можливості збільшення випуску продукції - плановий фонд часу використаний лише на 88,64%.

Однак втрати машинного часу були частково відшкодовані зростанням випуску продукції за 1 машино-годину, який виявився вище плану на 23,25%, в результаті чого план випуску продукції був виконаний на 109,26% (7538800:6900000 * 100).

3.3 Узагальнення резервів підвищення ефективності використання основних засобів

Найважливішим узагальнюючим показником ефективності використання основних фондів є фондовіддача, що визначається як відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості промислово-виробничих основних фондів.

При оцінці динаміки фондовіддачі вихідні дані необхідно привести в порівнянний вид, а обсяг продукції слід скорегувати на зміну оптових цін і структурних зрушень, вартість основних засобів - на коефіцієнт переоцінки.

Зростання фондовіддачі є одним з факторів інтенсивного зростання випуску продукції. Перевищення приросту випуску за рахунок фондовіддачі над часткою приросту за рахунок збільшення ресурсів означає, що темп зростання випуску продукції вище темпу росту витрат ресурсів, що за інших рівних умов (незмінності показників використання інших видів ресурсів) приводить до збільшення рентабельності капіталу і продажів.

Підвищення фондовіддачі також призводить до зниження суми амортизаційних відрахувань, що припадає на 1 крб. готової продукції, або амортізаціоемкості, і відповідно, сприяє підвищенню частки прибутку в ціні товару.

Для оцінки ефективності використання основних засобів розраховуються також показники фондомісткості та Фондорентабельность як по всіх промислово-виробничих фондів, так і за активної їх частини. Фондомісткість - це зворотний показник фондовіддачі, показує, скільки основних засобів у загальному обсязі продукції; фондорентабельность визначається відношенням прибутку (балансової чи від реалізації) до середньорічної вартості всіх виробничих фондів або їх активної частини.

На підставі розрахункових даних звіту ф. 11 за 2003 і 2002 рр.. і інших даних по підприємству заповнимо таблицю 12

Таблиця 12. Ефективність основних засобів по підприємству

Показники	2002	2003	Відхилення	Темп росту,%
1	2	3	4	5
1.Об 'ем виробленої продукції, млн. руб.	204	215	11	105,3
2. Середньорічна вартість ППОФ, млн. руб.	2558	3290	732	128,3
3. У тому числі активної частини основних засобів, млн. руб.	742	913	171	123
4. Фондовіддача ППОФ (рядок 1: рядок 2), руб.	0,079	0,065	0,014	82,2
5. Фондовіддача активної частини основних засобів (рядок 1:: рядок 3), руб.	0,27	0,23	0,04	85,1
6. Фондомісткість ППОФ (рядок 2: рядок 1), руб.	12,6	15,3	2,7	121,4
7. Фондомісткість активної частини основних засобів (рядок 3: рядок 1), руб.	3,7	4,3	0,6	117,2

Примітка. Літературний джерело: власна розробка.

Обсяг виробленої продукції на унітарному підприємстві в динаміці зріс, про що свідчать дані, наведені в таблиці 11 за рахунок збільшення активної частини промислово-виробничих основних фондів. Однак слід зауважити, що дане зростання дуже невеликий (5,3%). Фондовіддача як промислово-виробничих основних фондів, так і їх активної частини зменшилася, а фондомісткість збільшилася, що безсумнівно є негативними факторами для досліджуваного підприємства.

У висновку проведеного аналізу стану та ефективності використання основних засобів на ВП «Агропроменерго» підрахуємо на підставі плану на 2004 р прогнозні резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі, такі як: резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання, за рахунок скорочення цілоденних і внутрізмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності більш інтенсивного використання обладнання.

Резерв збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового устаткування визначають множенням його додаткової кількості на поточний рівень середньорічної виробки або на фактичну величину всіх чинників, які формують її величину [33, с.167]:

Р ^ ВПк = Р ^ К * ГВ1 = Р ^ К * Д1 * Ксм1 * П1 * ЧВ1 (1)

де, Р ^ К - додаткова кількість обладнання, яке планується ввести в дію; ГВ1 - поточний рівень середньорічної виробки; Д1 - відпрацьований за рік одиницею обладнання середня кількість днів; Ксм1 - фактичний коефіцієнт змінності роботи устаткування; П1 - фактична середня тривалість зміни; ЧВ1 - фактична вироблення продукції за 1 машино-годину.

На майбутній 2004 унітарним підприємством з метою збільшення випуску продукції заплановано ввести в дію 13 одиниць нового обладнання, у тому числі встановити 4 одиниць нового обладнання, що знаходиться на складі, і, 9 одиниць придбати за плату.

На підставі показників таблиці 12 розрахуємо резерв збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання у кількості 13 одиниць використовуючи формулу (3.4.10):

Р ^ ВПк = 13 * 231 * 1,53 * 7,5 * 2,921 = 100656 тис. руб.

Скорочення цілоденних простоїв устаткування приводить до збільшення середньої кількості днів відпрацьованих кожній його одиницею за рік. Цей приріст необхідно помножити на можливу (прогнозована) кількість одиниць обладнання та фактичну середньоденну вироблення одиниці в поточному періоді [33, с. 167]:

Р ^ ВПд = Кв * Р ^ Д * ДВ1 = Кв * Р ^ Д * Ксм1 * П1 * ЧВ1 (2)

де, Кв - можливе (прогнозоване) кількість одиниць обладнання; Р ^ Д - приріст середньої кількості відпрацьованих днів одиницею обладнання за рік у результаті скорочення цілоденних простоїв; ДВ1 - фактична середньоденна вироблення одиниці устаткування у поточному періоді.

На майбутній рік заплановано, що на унітарному підприємстві буде задіяно у виробничому процесі 986 одиниці обладнання (973 +13, де 986 - кількість встановленого і діючого устаткування в 2003 р., 19 - додаткова кількість обладнання, яке планується ввести в дію в майбутньому році) .

У 2003 р. цілоденні простої одиниці обладнання в середньому за рік склали 4 дні. На 2004 р. даний показник, передбачений планом, складає три дні, тобто підприємство планує скоротити цілоденні простої обладнання на 1 день і, тим самим, збільшити випуск продукції.

Таким чином, резерв збільшення випуску продукції за рахунок скорочення цілоденних простоїв дорівнює:

Р ^ ВПд - 986 * 1 * 1,53 * 7,5 * 2,951 = 33048 тис. руб.

Резерв збільшення випуску продукції за рахунок скорочення внутрішньозмінних простоїв визначають множенням планованого приросту середньої тривалості зміни на фактичний рівень середньогодинної вироблення устаткування і на можливу кількість відпрацьованих змін всім його парком - СМ (твір можливої ??кількості обладнання, можливої ??кількості відпрацьованих днів одиницею обладнання та можливого рівня коефіцієнта змінності) [33, с.167]:

Р ^ ВПп = СМВ * Р ^ П * ЧВ1 = Кв * Дв * Ксм.в * Р ^ П * ЧВ1 (3)

де, СМВ - можливу кількість відпрацьованих змін всім парком обладнання; Р ^ П - приріст середньої тривалості зміни; Ксм.в - можливий коефіцієнт змінності роботи устаткування.

У майбутньому році підприємством передбачено посилення контролю за раціональним використанням устаткування і скорочення його внутрізмінних простоїв. У результаті можливого приросту середньої тривалості зміни на 0,2 (7,7-7,5 - де, 7,7 - планована середня тривалість зміни на 2004 р., 7,5 - фактична середня тривалість зміни у 2003 р.), унітарна підприємство планує отримати додатковий випуск продукції в сумі:

РТВПп = 986 * 234 * 1,7510 * 0,2 * 2,921 = 236015 тис. руб.

Проведений аналіз на підставі планових показників на 2004 рік дозволив виявити прогнозні резерви підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази промислового підприємства, які можуть бути використані в майбутній фінансово-господарської діяльності підприємства. За рахунок запланованого на 2004 рік введення в дію нового обладнання, скорочення внутрішньозмінних і цілодобових простоїв техніки, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивного використання обладнання підприємство має реальні можливості збільшити випуск продукції на 2225557 тис. крб.

Таким чином, підприємство повинно використовувати всі можливості для досягнення високих фінансових показників у майбутньому: збільшувати частку активної частини основних виробничих фондів у загальній їх вартості, оновлювати матеріально-технічну базу, реалізовувати непотрібні і невикористовувані основні засоби, модернізувати застаріле, але придатне до експлуатації обладнання.



Висновок

У результаті проведеного дослідження бухгалтерського обліку та аналізу стану та ефективності використання основних засобів УП «Агропроменерго» можна зробити наступні висновки:

1. У цілому бухгалтерський облік основних засобів на унітарному підприємстві за досліджуваний період забезпечує правильне оформлення документів та своєчасне відображення в обліку надходження і вибуття основних засобів. Даний факт також підтверджують акти про проведення аудиторських та податкових перевірок.

2. Всі об'єкти основних засобів на ВП «Агропроменерго» закріплені за матеріально-відповідальними особами (в наявності є договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність). У бухгалтерії на об'єкти основних засобів в електронному варіанті заведені інвентарні картки обліку основних засобів. Слід зазначити, що не на всі об'єкти основних засобів нанесені інвентарні номери (відсутні на деяких об'єктах побутової техніки, друкарських машинках), тому матеріально-відповідальним особам необхідно перевірити наявність на об'єктах інвентарних номерів і проставити відсутні.

3. На підприємстві на підставі наказу керівника створена постійно діюча комісія, якій проводиться огляд ліквідованих об'єктів, встановлюються причини списання об'єктів, винні особи (якщо такі є), проводиться оцінка вузлів, деталей від списання. Своєчасно проводиться розбирання списаних основних засобів, оприбутковуються лом і відходи, що містять дорогоцінні метали. Списання об'єктів основних засобів оформляється Актами про ліквідацію основних засобів, в яких вказується причина списання, проводиться розрахунок результатів від списання об'єктів. До актів про ліквідацію об'єктів основних засобів прикладаються акти розбирання (демонтажу).

4. Керівником підприємства підібраний кваліфікований склад фінансового відділу, раціонально розподілені посадові обов'язки співробітників бухгалтерії, що позитивно позначається на результатах обліку, обліку основних засобів зокрема, і фінансової діяльності підприємства в цілому.

5. Бухгалтерський облік ведеться на базі програми «FoxPro» у розрізі об'єктів основних засобів. Закуплена сучасна обчислювальна техніка та ліцензійне програмне забезпечення. На початок 2005 року підприємство планує здійснити перехід нд програму «1С: Бухгалтерія» версії 7.7, яка є більш досконалою, ніж використовувана на підприємстві програма в даний час. Таким чином, унітарне підприємство розширить можливості бухгалтерського обліку.

6. Матеріально-технічна база промислового підприємства знаходиться в задовільному стані. Основні засоби зношені незначно. Однак, знос устаткування складає більше 60%. Слід зазначити, що більшість обладнання на унітарному підприємстві є застарілим через його морального зносу. Підприємство повинно враховувати той факт, що застаріле, але фізично придатне до експлуатації обладнання може бути модернізовано. Модернізація старого обладнання обходиться значно дешевше, ніж придбання та встановлення нового.

7. Не зовсім сприятливим для підприємства показником є ??збереження практично на одному рівні як на початок звітного періоду (2003 рік), так і на кінець питомої ваги активної частини промислово-виробничих основних фондів. Необхідно зазначити, що оскільки активна частина основних виробничих фондів безпосередньо бере участь у процесі виробництва продукції, то її частка має становити не менше 50% у загальному складі виробничих фондів. Збільшення питомої ваги активної частини основних виробничих фондів сприяє зростанню технічної оснащеності, збільшення виробничої потужності підприємства, зростанню фондовіддачі. Однак, на ВП «Агропроменерго» питома вага активної частини промислово-виробничих основних фондів змінився незначно протягом року і складає 35,2% на початок і 33,1% на кінець 2003 р.

8. У 2003 р. в порівнянні з 2002 р. спостерігається перевищення темпів зростання продуктивності праці в порівнянних цінах над технічною озброєністю праці на 19,22%, що дозволяє надалі підприємству збільшити обсяг випуску продукції за рахунок збільшення активної частини основних виробничих фондів.

9. Негативною тенденцією для унітарного підприємства є підвищення за аналізований період (2002 -2003 рр..) Фондомісткості і зменшенні фондовіддачі, що говорить про перевищення темпів росту вартості основних засобів над темпами зростання обсягу виробленої продукції.

10. Вплив на динаміку фондовіддачі надали такі фактори:

позитивне - зростання об'єму випущеної продукції внаслідок підвищення продажних цін на продукцію, а від'ємне - збільшення середньорічної вартості основних засобів за рахунок переоцінки. Однак, слід зазначити, що в 2002 р. зміну вартості основних засобів виробництва за рахунок переоцінки справила на фондовіддачу зворотний вплив - вона збільшилася. Це пояснюється тим, що в 2002 р. основні виробничі фонди були знижені в ціні на суму 11065337 тис. крб. через невідповідність їх вартості, за якою вони значилися в обліку реальної вартості у відповідності з діючими цінами (уцінку провело Бюро технічної інвентаризації прямим методом).



Список використаних джерел

1. Закон Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік та звітності. Облікова політика організації ». Мн.: Інформпресс, 2002 - 28с.

2. Інструкція про порядок бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 20.12.2001р. № 127 (у редакції постанови Міністерства фінансів Республіки Білорусь 09.07.2004г. № 110).

3. Інструкція про порядок заповнення бланків типових уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів і нематеріальних активів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 08.12.2003г. № 168.

4. Інструкція про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затверджена постановами Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату та аналізу, Мінархітектури і будівництва Республіки Білорусь 23.11.2001г. № 187/110/96/18 (в редакції постанов Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату та аналізу, Мінархітектури і будівництва Республіки Білорусь 30.03.2004г. № 87/55/33/5).

5. Інструкція про порядок визначення розміру заподіяної державному майну шкоди у зв'язку з втратою, пошкодженням (псуванням), недостачею при проведенні перевірок (ревізій) фінансово-господарської діяльності державних юридичних осіб, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь та постанову Міністерства економіки Республіки Білорусь 24.03.2003г. № 39/69.

6. Інструкція про порядок бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 20.12.2001р. № 127 (у редакції постанови Міністерства фінансів Республіки Білорусь 09.07.2004г).

7. Інструкція про порядок заповнення бланків типових уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів і нематеріальних активів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 08.12.2003г. № 168.

8. Інструкція про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затверджена постановами Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату та аналізу, Мінархітектури і будівництва Республіки Білорусь 23.11.2001г. № 187/110/96/18 (в редакції постанов Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату та аналізу, Мінархітектури і будівництва Республіки Білорусь 30.03.2004г, № 87/55/33/5).

9. Інструкція про порядок визначення розміру заподіяної державному майну шкоди у зв'язку з втратою, пошкодженням (псуванням), недостачею при проведенні перевірок (ревізій) фінансово-господарської діяльності державних юридичних осіб, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь та постанову Міністерства економіки Республіки Білорусь 24.03.2003г. № 39/69.

10. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 12.12.2001г. № 18.

11. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь № 118 (у редакції постанови Міністерства фінансів Республіки Білорусь 26.12.2003р. № 183).

12. Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік та звітності»: Закон республіки Білорусь, 25.06.2001г. № 42 / / Нац. Реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2001 - № 63, с. 28-36.

13. Про внесення змін і доповнень до Положення щодо оцінки вартості об'єктів державної власності, затверджено постановами Міністерства з управління державним майном та приватизації, Міністерством економіки Міністерством статистики Республіки Білорусь 12.06.2001г. № 24/400/33.

14. Основні положення по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), затверджені Міністерствами економіки, 26.01.1998г. № 19-12/397, статистики та аналізу 30.01.1998г. № 01-21/8, фінансів 30.01.1998г. № 3, праці 30.01.1998г. № 03-02-07/300 (зі змінами та доповненнями).

15. Постанову про порядок переоцінки основних засобів за станом на 1 січня 2004р., Затверджено постановою Міністерства статистики та аналізу республіки Білорусь 31.12.2003г. № 258.

16. Акулич Ю.І. Бухгалтерський облік: Учеб. посібник. Мн.: Диктую, 2003 - 368 с.

17. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник / В. І. Стражев, Л. А. Богданівська, О. Ф. Моргун та ін; під загальною редакцією В. І. Стражева; 5-е вид., Перераб. і доп. Мн.: Вища школа, 2003 - 480 с.

18. Астахов В.П. Бухгалтерський облік та оподаткування основних засобів. Ростов-на-Дону: Изд. центр «Март», 1999 - 253 с.

19. Астахов В.П. Бухгалтерський облік та оподаткування основних засобів: Учеб. практ. посібник. М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2002 - 192с.

20. Бархатов А.П. Міжнародний облік: Навчальний посібник. М.: Видавничо-книготорговий центр «Маркетинг», 2001 - 336 с.

21. Бурцева І.М., Левкович О.А. Зміни в бухгалтерському обліку при переході на новий План рахунків. Мн.: Диктую, 2003 - 192 с.

22. Бухгалтерський облік основних засобів. Учеб. посібник / За ред. С.А. Ніколаєвої. М.: Аналітика-Прес, 2001 - 268с.

23. Бухгалтерський облік: Учеб. Посібник. 2-е вид., Перераб. / О. А. Левкович, І. М. Бурцева; під заг. ред. О. О. Левковича. Мн.: Амалфея, 2004 -576 с.

24. Дмитрієв К.А. Про деякі питання документального оформлення та бухгалтерського обліку вибуття основних засобів в бюджетних установах і організаціях / / Консультант, 2004 - № 2, с. 44-50.

25. 3абавскій А. Амортизація основних засобів / / Головний бухгалтер, 2004 - № 27, с. 70-71.

26. 3абавскій А. Роз'яснення щодо визначення амортизаційної вартості основних засобів / / Головний бухгалтер, 2004 - № 30, с. 54.

27. Ізвеков А.Д. Податковий облік основних засобів: окремі проблеми / / Податковий облік для бухгалтера, 2003 - № 10, с. 10-12.

28. Калинка А. А. Економіка підприємства. Учеб. посібник для середовищ. спец. навч. закладів. Мн.: Ураджай, 2001 - 250 с.

29. Козлова Е.П., Бабченко Г.І. Бухгалтерський облік в організаціях. М.: Фінанси і статистика, 2001 - 800 с.

30. Кондакова Н. Порядок обчислення амортизації основних засобів та податку на нерухомість у разі консервації обладнання / / Головний бухгалтер, 2004 - № 22, с. 61.

31. Кравченко Т.Л. Методика документального оформлення та обліку реалізації та вибуття основних засобів за новим планом рахунків / / Бухгалтерський облік і аналіз, 2003 - № 1, с. 12-15.

32. Кравченко Т.Л. Облік ремонтів, модернізації та реконструкції основних засобів на підприємствах на основі нового плану рахунків / / Бухгалтерський облік і аналіз, 2004 - № 1, с. 23-26

33. Краснова Л.П., Шалашова. М.Т. Бухгалтерський облік: Підручник для вузів. М.: МАУП, 2000.

34. Красуцька Є.В. Про віднесення витрат з капітального ремонту автомобіля на собівартість / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 1, с. 84-85.

35. Красуцька Є.В. Придбання автомобіля, що був в експлуатації / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 8, с. 53-54.

36. Круглікова Т.Л. Методика розрахунку й обліку амортизації основних засобів з урахуванням вимог нового плану рахунків бухгалтерського обліку / / Бухгалтерський облік і аналіз, 2003 - № 24, с. 8-12.

37. Крятова Л.А. Бухгалтерський облік основних засобів і нематеріальних активів: Учеб. посібник. М.: Изд. книготорговий центр «Маркетинг», 2001 - 219 с.

38. Ладутько Н.І., Борісевскій П.Є., Крупнова А.В., Ладутько Є.М. Бухгалтерський облік / Під загальною редакцією Н. І. Ладутько; 4-е вид., Перераб. і доп. Мн.: 000 «ФУ Аінформ», 2004 - 807 с.

39. Левкович AM Облік основних засобів відповідно до Типового плану рахунків / / Національний бухгалтерський облік, 2003 - № 1, с. 3-5.

40. Листопад Є.Є. Міжнародна практика обліку основних засобів і її відмінність від російських принципів / / Сучасний бухоблік, 2003 - № 11, с. 21-23.

41. Макарьева В.І., Андрєєва Л.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності організації. М.: Фінанси і статистика, 2004 - 264 с.

42. Макарьева В.І. Операції з основними засобами: нове у бухгалтерському та податковому обліку. М.: Податковий вісник, 2002 - 268с.

43. Малькова Т.Н. Теорія і практика міжнародного бухгалтерського обліку: Учеб. посібник. СПб.: Видавничий дім «Бізнес-преса», 2001 - 336 с.

44. Маркова Є.І. Облік основних засобів / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 24, с. 47.

...