Аналіз ефективності модернізації основних фондів Запорізької АЕС

На блочних знесолюючих установках змонтовано два типи фільтрів змішаної дії. На БЗУ першого, другого, третього блоків встановлені двопоточні ФЗД, на БЗУ- 4,5,6 установлені однопоточні ФЗД.

Модернізації підлягають фільтри змішаної дії 1, 2, 3 блоків.

Фільтри змішаної дії з нерухливою шаром іоніту застосовують на АЕС для водопідготовки й очищення конденсату. ФЗД простий і надійний апарат, що випускається серійно. Він дотепер є основним у водопідготовці й очищенні конденсату. Фільтри змішаної дії є високоефективними й забезпечують високу питому продуктивність при малому солевмісті розчинів. Усі процеси іонообмінного циклу проводять у фільтрі з послідовним пропущенням відповідних розчинів через верству іоніту. При цьому оброблюваний розчин пропускають до «проскакування», тобто до моменту, коли концентрація визначального компонента не перевищить норми. Після цього іоніт піддають регенерації. Крім того, періодично завантаження іоніту спушують потоком води або повітря знизу для усунення каналів, що утворювалися у шарі іоніту, і застійних зон і видалення механічних забруднень.

При цьому мають величезне значення конструкційні особливості фільтрів і висота завантаження іонообмінної смоли, тому що при поганому розподілі розчину по перетину фільтра можливо каналоутвореня й місцеве «проскакування» розчину, у той час коли основний обсяг іоніту ще не насичений. Це різко знижує ефективність очищення й робочу ємність смол.

Збільшення висоти апарата привабливо, оскільки при цьому зростає робоча ємність, однак зростає й гідравлічний опір. Тому високі апарати використовують для проведення повільних процесів при малих швидкостях розчину. У нашому випадку, коли ми маємо високу швидкість розчину при швидких процесах і малу концентрацію розчину, краще використовувати фільтри з висотою іонообмінного матеріалу 0,7-1,5 м. Також найпоширеніша подача рідини у фільтрах зверху вниз, що дозволяє на однопоточні ФЗД досягати при відповідному тиску дуже великої швидкості руху розчину й спрощує конструкцію й експлуатацію апарата. Що незмінно спричиняє збільшення обмінної ємності фільтруючого матеріалу, збільшення фільтроцикла й зниження кількості регенерацій. Для порівняння розглянемо виробничі характеристики однопоточного та двопоточного ФЗД, які наведено в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 - Виробничі характеристики однопоточного та двопоточного ФЗД

Характеристики фільтрів	двопоточні	однопоточні
Продуктивність, м3/год: проектна - дійсна -	900 600	900 900
Перепад тиск вх/вих, кгс/см2: проектний- дійсний- Перепад тиску між слоями: проектний- дійсний-	1,5 0,8-1,2 0,3 0,2	1,5 0,4 - -
Робочий тиск	16	16
Висота фільтруючого слою, мм	2300	950
Площа фільтрування, м2	5,25	9,1
Діаметр фільтра, мм	2600	3400
Фільтруючий матеріал	КУ-2-8 АВ-17-8	КУ-2-8 АВ-17-8
Обсяг завантаженого іоніту, м3	14,5	14,5
Розмір зерен, мм	0,3 - 1,2	0,3 - 1,2
Кількість, шт	5	5

Як видно із представлених даних, двопоточні фільтри через свої конструкторські особливості не підтримують розрахункову пропускну здатність (продуктивність), що негативно позначається на всім очищенні основного конденсату й роботи енергоблоку в цілому. Також через великий перепад тиску на вході/виході двопоточних фільтрів відбувається розшарування шихти під час роботи фільтра, що знижує іонообмінну здатність слою іоніту. У результаті цього зменшується час роботи фільтра, знижується фільтроцикл і зростають витрати на регенерації шихти (кількість реагентів і води на власні потреби). Порівняння однопоточного та двопоточного ФЗД по основним характеристикам проведено у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Порівняльна характеристика фільтрів за 2008 рік

Показники	двопоточні	однопоточні
Обсяг переробленої води, м3	136 694 130	155 669 595
Витрати на власні потреби, м3	91 037	92 812
Витрати ХОВ на переробку 1м3 основного конденсату, м3	0,0066478	0,0059611
Витрати сірчаної кислоти 100% на переробку 1м3 основного конденсату	0,0036582	0,003137
Витрати їдкого натру 100% на переробку 1м3 осн. конденсату	0,0023458	0,0019474

Якщо зробити порівняльні розрахунки однопоточного та двопоточного ФЗД умовно приймаючи річну переробку конденсату однаковою й використовуючи звітні дані витрат за 2008 рік для переробки конденсату одержимо порівняльні характеристики, наведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Розрахункові порівняльні характеристики роботи фільтрів при однаковій річній продуктивності

Показники	двопоточні	однопоточні
Витрати ХОВ на 1 регенерацію, м3	1848,1	1138,68
Витрати 100 %-ний H2SO4: на 1 регенерацію,кг	596,68	571,5
Витрати 100 % -ний NaOH на 1 регенерацію, кг	382,6	354,78
Середній фільтроцикл ФЗД, м3	163106,6	182175,2

Як видно з таблиці 3.3 при заміні двопоточних фільтрів на трьох блоках на однопоточні:

- витрати ХОВ скорочуються на 2128,26 м3 [(1848,1-1138,68)*3];

- витрати сірчаної кислоти скорочуються на 75,54 кг [(596,68-571,5)*3];

- витрати лугу скоротились на 83,46 кг [(382,6-354,78)*3].

Таким чином, витрати на ХОВ скоротяться на 1 997,62 тис. грн. Витрати на придбання сірчаної кислоти й лугу на 233,92 тис. грн.

Зниження витрат на ХОВ, сірчану кислоту та луг також спричинить скорочення часу на проведення регенерації на 19%. Так як регенерація відбувається під час ремонтів, то відповідно скоротиться тривалість ремонтів БЗУ. В 2008 році, на підставі даних, які були наведені в другому розділі, тривалість ремонтів склало 43,44 години.

Виходячи з вищесказаного, після проведення модернізації тривалість ремонтів на БЗУ складе 35,19 год (43,44*0,81), що приведе до зниження витрат на проведення ремонтів на 955,86 тис.грн.

Проведена заміна двопоточних ФЗД знизить рінень витрат по таких статтях виробничої собівартості як:

-«Витрати на ремонт»

-«Утримування й експлуатація устаткування» - за рахунок :

1) зниження кількості споживаних матеріалів (їдкий натрій, сірчана кислота);

2) зниження кількості споживання технічної води.

Зміни в структурі виробничої собівартості на 2009 рік, з врахуванням такого ж відпустку електроенергії наведено в таблиці 3.4.

На підставі даних таблиці 3.4 собівартість електроенергії в 2008 році становила 7,62 коп, а собівартість електроенергії після проведення модернізації в 2009 р. становить 7,61 коп. При збереженні існуючих обсягів відпустку електроенергії економічний ефект для трьох блоків складе 1 955 185 грн (0,01*39 103 700 000/2) за рік.

Таблиця 3.4 - Порівняльний аналіз змін у структурі виробничої собівартості електроенергії ОП ЗАЕС на 2009 рік

Стаття	Розмірність	2008 р	2009 р
1	2	3	4
Відпуск електроенергії із шин	млн.кВт/година	39 103,7	39 103,7
Послуги виробничого характеру, у т.ч -ремонт -супровід експлуатації -концепція підвищення безпеки	млн.грн	61,8 24,4 -	60,84 24,4 -
Сировина й допоміжні матеріали, у т.ч -ремонт -супровід експлуатації	млн.грн	100,8 80,1	100,8 77,87
Паливо	млн.грн	997,2	997,2
Енергія з боку	млн.грн	1,2	1,2
Витрати на оплату праці	млн.грн	472,2	472,2
Відрахування на соціальні заходи	млн.грн	164,6	164,6
Амортизація	млн.грн	981,8	981,8
Інші витрати	млн.грн	95,2	95,2
Разом		2 979,3	2 976,1
Собівартість 1 кВт/год	коп	7,62	7,61

При збереженні існуючих обсягів відпустку електроенергії економічний ефект для трьох блоків складе 1 955 185 грн (0,01*39 103 700 000/2) за рік.

При виконанні заміни використовується існуюча арматури й існуючі деталі демонтованих трубопроводів двопоточных ФЗД. Т.ч. витрати на модернізацію складаються з демонтажних, монтажних, пусконалагоджувальних робіт, а також з вартості монтажного устаткування. Вартость монтажного устаткування становить 30 000 доларів. За курсом 1дол = 7.7 грн, витрати на придбання монтажного устаткування складуть 231 000 грн. Демонтажні, монтажні й пусконалагоджувальні роботи виконуються двома бригадами, що перебувають під безпосереднім начальством ЗАЕС і трьома бригадами спеціалізованої організації ПКТБ «Електротехмонтаж». Тривалість модернізації становить 30 днів. Середня місячна заробітна плата робітників становить 2 500 грн. У кожній бригаді в середньому 10 людей. Середня місячна заробітна плата ІТП спеціалізованої організації ПКТБ «Електротехмонтаж» становить 6 000 грн. Демонтажні, монтажні й пусконалагоджувальні роботи здійснюються в три зміни. Витрати на оплату праці складуть:

Зопл.тр = 2 500*10*5 + 6 000*3 = 143 000 грн

Таким чином, витрати становлять близько 374 000 грн Усі роботи із заміни двопоточних ФЗД на однопоточні ФЗД виконуються під час ППР блоку.

Ефективність модернізації розраховується по формулі 1.11:

Ем = (0,01*39 103 700 000/2)/ 374 000 =1 955 185 /374 000 = 522,78 %

Розрахунки по визначенню ефективності від модернізації СПС виконуються шляхом порівняння варіанта існуючої техніки й модернізованої. Суть цієї модернізації полягає в збільшенні ступеня сухості пари перед СПП, що збільшує її надійність роботи й довгостроковість, при цьому спостерігається збільшення вироблення електричної продукції при постійних витратах палива. Основні дані для розрахунків і капітальні витрати зводимо в таблицю 3.5

Таблиця 3.5 - Основні дані для розрахунків модернізації системи СПС

Найменування	Значення
	До модернізації	Після модернізації
1	2	3
Річний виробіток електроенергії, кВт · ч	39 103,7*106	41410,0*106
Період роботи СПП-1000 без відмов, год	4700	5000
Вартість циклонних сепараторів, колектора роздільника, вимірів, тис.грн	-	520
Вартість монтажного устаткування, тис.грн	-	20
Вартість плівкового сепаратора, трубопроводів, двосекційного щілинного вологовидаляющего устрою, тис.грн	-	120

Визначаємо вартість технічних заходів на впровадження СПС на ЗАЕС:

Квн = 390 000 + 520 000 + 120 000 + 20 000 = 1 050 000 грн

Розрахунки експлуатаційних витрат:

Усі витрати підприємства на проведення й реалізацію електроенергії можна записати в наступному виді:

Sэкс = Sт + Sам + Sз + Sт.р. + Sпр, (3.1)

де Sт - витрати на паливо, грн;

Sам - амортизаційні відрахування, грн;

Sз - витрати на заробітну плату, грн;

Sт.р - витрати на поточний ремонт, грн;

Sпр - витрат на інші видатки, грн.

Розрахунки амортизаційних відрахувань ведеться по формулі:

Sам = а · к, (3.2)

де а = 0,11 - коефіцієнт амортизаційних відрахувань,

к - капіталовкладення.

- до впровадження СПС:

Sам. до = 0,11 · 390 000 = 42 900 грн

- після впровадження СПС:

Sам.посл = 0,11 · 1 050 000 = 115 500 грн

Зміна амортизаційних відрахувань:

Sам = Sам.пос - Sам. до = 115 500 - 42 900 = 72 600 грн

Розрахунки річного фонду оплати праці працівників, що обслуговують СПС здійснюється по формулі:

Згод = 1.3 · n · Зср · (12 - t), (3.3)

де n - кількість працюючих даної категорії;

t = 0.85 - коефіцієнт, що характеризує тривалість відпустки;

Зср - середній розмір заробітної плати.

Для Запорізької АЕС середній рівень заробітної плати:

- ІТП: Зср = 3 500 грн

- робітники: Зср = 1 700 грн

Загальний фонд заробітної плати групи спостереження за системою предсепарації пари розраховується за формулою:

Зобщ = Згод + Осс, (3.4)

де Осс = 0.332 · Згод - відрахування на соціальне страхування (ВСС).

- до впровадження СПС:

Згод раб = 1.3 · 5 · 1 700 · (12 - 0.85) = 123 207,5 грн

Згод итр = 1.3 · 2 · 3 500 · (12 - 0.85) = 101 465 грн

Зобщ.раб. до = 123 207,5 + 0.332*123 207,5 = 164 112,39 грн

Зобщ.итр. до = 101 465 + 0.332*101 465 = 135 151,38 грн

Зобщ. до = 164 112,39 + 135 151,38 = 299 263,77 грн

- після впровадження СПС:

Згод раб = 1.3 · 7 · 1 700 · (12 - 0.85) = 172 490,5 грн

Згод итр = 1.3 · 3 · 3 500 · (12 - 0.85) = 152 197,5 грн

Зобщ.раб.вн = 172 490,5 + 0.332 · 172 490,5 = 229 757,35 грн

Зобщ.итр.вн = 152 197,5 + 0.332 · 152 197,5 = 202 727,07 грн

Зобщ.вн = 229 757,35 + 202 727,07 = 432 484,42 грн

Зміна фонду заробітної плати:

Зобщ = Зобщ.вн - Зобщ. до = 133 220,65 грн

Витрати на поточний ремонт можуть визначатися по нормативах єдиної системи планово - попереджувального ремонту або на підставі даних практики.

Видатки на ремонт СПП-1000 до впровадження СПС становили 30% амортизаційних відрахувань.

По гарантійних зобов'язаннях НПО ЦКТИ й СКБ "ТУРБОАТОМ" і згідно з технічними характеристиками системи предсепарації пари витрати на поточний ремонт системи рівні 15% амортизаційних відрахувань.

У такий спосіб витрати на поточний ремонт складуть:

- до впровадження СПС:

Sт.р. до = 0.3 · Sам.до = 0.3 · 42 900 =12 870 грн

- після впровадження СПС:

Sт.р.вн. = 0.15 · Sам.после = 0.15 · 115 500 = 17 325 грн

Зміна витрат на поточний ремонт:

Sт.р = Sт.р.вн - Sт.р. до = 17 325 - 12 870 = 4 455 грн

Величина інших видатків може бути визначена в частках від суми витрата заробітну плату, амортизаційних відрахувань і витрат на поточний ремонт. При укрупнених розрахунках ця величина визначається по формулі:

Sпр = 0.2 · (Зобщ + Sам + Sт.р), (3.5)

Визначаємо величину інших видатків:

- до впровадження СПС:

Sпр. до = 0.2 · (299 263,77 + 42 900 + 12 870) = 71 006,75 грн

- після впровадження СПС:

Sпр.вн = 0.2 · (432 484,42 + 115 500 + 17 325) = 113 061,88 грн

Зміна витрат на інші видатки:

Sпр = Sпр.вн - Sпр. до = 42 055,13 грн

Економічний виграш від підвищення надійності СПП-1000 у результаті впровадження СПС може бути оцінений з урахуванням наступних передумов:

- за період роботи СПП ТГ2 з моменту пуску з діючою системою сепарації СПП відробили без єдиної відмови й без зниження температури перегріву пари на протязі 5000 год, у той час як наробіток на первісне ушкодження касет ПП2 торік для цих СПП склало 4700 годин.

Визначаємо скорочення недовиробітку електроенергії по формулі:

Wвн = (5000 - 4700) · Wспп · Nэ, (3.6)

де Wспп = 0.8 - коефіцієнт скорочення недовиробітку електроенергії в результаті ефективності СПС;

Nэ = 1000 МВт - номінальна потужність турбогенератора блоку ЗАЕС.

Таким чином недовиробіток електроенергії складатиме:

Wвн = (5000 - 4700) · 0.8 · 1000 = 240 млн. кВт · ч

Таким чином, з урахуванням вищеперерахованих показників ми маємо можливість розрахувати собівартість електроенергії. Собівартість базового варіанта рівна 7,62 коп/кВт · ч. Собівартість одиниці продукції у загальному виді розраховується по формулі:

, (3.7)

де Sвн - сумарні витрати на проведення електроенергії на ЗАЕС після впровадження СПС.

Wвн - річний відпуск електроенергії на ЗАЕС після впровадження СПС.

Сумарні витрати на проведення електроенергії на ЗАЕС після впровадження СПС розраховуються:

Sвн = Sдо + Зобщ + Sам + Sпр + Sт.р, (3.8)

Sдо = 2 997 200 000 + 42 900 + 299 263,77 + 12 870 + 71 006,75 =

2 997 626 040,52 грн

Sвн = 2 997 626 040,52 + 133 220,65 + 72 600 + 42 055,13 + 4 455 =

2 997 878 371,3 грн

Річний відпуск електроенергії на ЗАЕС після впровадження СПС:

Wвн = Wдо + dWвн = 39 103,7 + 240 = 39 343,7 млн.кВт · ч

Wдо = 39 103,7 млн.кВт/год

Собівартість електроенергії після впровадження СПС:

С = 2 997 878 371,3/39 343 700 000 = 7.61 коп/кВт · ч

На підставі наведених розрахунків розрахуємо річний економічний ефект від проведення модернізації по формулі:

Ееф = Wвн · (Сдо - Свн) (3.9)

Ееф = 39 343 700 000 · (7,62-7,61) ·10 ?2 = 3 934 370 грн/рік

Ефективність модернізації розраховується по формулі 1.11:

Ем = (0,01*39 343 700 000)/ 997 878 371,3= 3 934 370 /997 878 371,3= 3,95 %

Результати розрахунків затягаємо в таблицю 3.6

Таблиця 3.6 - Техніко-економічні показники ЗАЕС після впровадження СПС пари

Найменування	Значення
	До модернізації	Після модернізації
Коефіцієнт використання встановленої потужності, %	78.14	79.56
Річний виробіток електроенергії, кВтгод	39 103,7*106	41410,0*106
Питомий видаток ядерного палива, г/кВтгод	0,155	0,152
Загальні капіталовкладення, грн	390 000	1 050 000
Сумарні витрати на проведення електроенергії, грн	2 997 626 040,5	2 997 878 371,3
Амортизаційні відрахування, грн	42 900	115 500
Витрати на заробітну плату, грн	299 263,77	432 484,42
Витрати на поточний ремонт, грн	12 870	17 325
Витрати на інші видатки, грн	71 006,75	113 061,88
Собівартість електроенергії, коп/кВтгод	7,62	7,61
Річний економічний ефект, грн	-	3 934 370
Ефективність модернізації УПС, %		3,95

Модернізація блочної знесолюючої установки й системи попередньої сепарації пари на ЗАЕС рівною мірою впливають на зниження собівартість електроенергії, а саме на 0,01 коп/кВт*год. Основним показником, що характеризують доцільність освоєння розглянутих об'єктів нової техніки, є ефективність від її використання. Ефективність від модернізації БЗУ та СПС становить 522,78 % і 3,95 % відповідно. У першу чергу така значна різниця пояснюється рівнем витрат, необхідним для введення нового обладнання, 374 000 грн і 997 878 371,3 грн для БЗУ й СПС відповідно.

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок про те, що доцільніше буде провести модернізацію блокової знесолюючої установки, тому що для її модернізації необхідно менше грошових ресурсів, які на даний момент у ЗАЕС у дефіциті, і ефективність модернізації БЗУ в 132 рази перевищує ефективність від модернізації СПС.

3.2 Ефективність модернізації електротехнічного устаткування

На підставі наведених даних, представлених у другому розділі, найбільш доцільним є модернізація систем автоматичного управління турбоустановкою, тобто систем авторегулювання й керування виконавчими механізмами турбінного відділення.

В 2007 році на Південно-Українській АЕС була встановлена нова система автоматичного керування регуляторів турбінного відділення ПТК АСР ТО, яка:

- підвищує рівень експлуатації за рахунок уніфікації технічних і програмних засобів;

- підвищує надійність системи керування за рахунок резервування й діагностики технічних і програмних засобів;

- зменшує ймовірність помилкових дій персоналу за рахунок поліпшення якості діагностики;

- скорочує обсяги й тривалість технічного обслуговування за рахунок зменшення кількості знімних частин конструктивів.

Модернізації підлягає існуюча система АСУ ТП турбінного відділення ВП «Запорізька АЕС», яка побудована на базі уніфікованого комплексу технічних заходів (УКТЗ), апаратури АСУТ-1000-2М, «Каскад-2», ВК «Титан-2», парку приладів і датчиків, розроблених для АЕС.

Захист і блокування 1 рівня реалізовані на базі апаратури УКТЗ, автоматичні регулятори - на апаратурі «Каскад-2», система логічного керування 2-го рівня й основні режимні контури регулювання (регулятори рівня в парогенераторах, продуктивності ТЖН, регулятор БРУ- ДО, БРУ-СН, тиску й рівня в деаераторі, рівня в конденсаторі, прогріву паропроводів, рівня в КС СПП, рівня в СС СПП, тиску пари на ущільнення ЦВТ, регулятор рівня в ПНТ), на базі апаратури АСУТ-1000-2М.

При модернізації системи заміні підлягають:

- автоматична система керування турбоустановкою АСУТ-1000-2М;

- система авторегулювання на апаратурі «Каскад-2»;

- базові шафи УКТЗ, що управляють виконавчими механізмами АСР ТО в об' ємі керування регуляторами.

Роботи з реалізації технічних рішень, пов'язаних із заміною існуючого устаткування на нове в обсязі АСР ТО, вимагають великої кількості демонтажних і монтажних робіт у приміщеннях АСУТ і УКТЗ, на БЩУ, у приміщенні КіП, а також у турбіному відділенні. Даний проект повинен бути розроблений спеціалізованою організацією (ПКТБ «Електротехмонтаж»). Усі основні демонтажні й монтажні роботи повинні виконаютися в період планово- попереджувальних ремонтів на знеструмленім обладнанні. Тривалість впровадження системи ПТК АСР ТО становить 20 днів (трьох змін).

Однак, для зменшення часу монтажу ряд підготовчих робіт може бути виконаний на працюючому блоці до початку основних монтажних робіт під спостереженням експлуатуючого персоналу:

- прокладка додаткових кабелів;

- прокладка додаткових імпульсних труб;

-установка датчиків на існуючих стендах і установка додаткових стендів;

- налагодження апаратури й обробка програм функціонального ПО.

Перераховані заходи можуть скоротити тривалість впровадження системи на 4 дня.

Система АСР ТО є багатофункціональною системою тривалого користування, складові якої, є відновлюваними, що й обслуговуються.

Середній термін служби ПТК із урахуванням проведення ремонтних і регламентних робіт- не менш 30 років за умови заміни складових частин, що виробили свій ресурс.

Як показала практика середній час відновлення працездатності АСР ТО по системах керування не перевищує 1 години.

Система АСР ТО має високу експлуатаційну надійність і забезпечує:

- автоматичне регулювання технологічних параметрів і керування устаткуванням у регулювальному режимі роботи енергоблоку;

- автоматизацію найбільш трудомістких, пов'язаних з безперервним контролем і регулюванням, процесів управління «пуску-останова» технологічного устаткування;

- діагностику несправностей технічних і програмних засобів ПТК АСР ТО, запобігаючи видачу неправильних команд керування й дозволяючи вчасно усунути несправності.

Надійність функціонування системи забезпечується високою надійністю комплектуючих елементів, модулів, устроїв передачі інформації; розробкою надійно працюючих програмних засобів; наявністю апаратної, інформаційної надмірності, що забезпечує працездатність систем при одиничних відмовах без зупинки енергоблоку; розвитою системою діагностики.

У даній системі передбачений захист інформації від руйнувань при аваріях і збоях в електроживленні системи.

Система АСР ТО підвищує надійність роботи основного устаткування й АСУ ТП у цілому й не впливає ядерну й радіаційну безпеку енергоблоку.

Очікувані технічні й економічні результати впровадження ПТК АСР ТО:

- підвищення надійності роботи устаткування за рахунок передових технологій контролю й керування;

- підвищення економічності роботи устаткування й збільшення вироблення електроенергії за рахунок оптимізації нестаціонарних режимів роботи, скорочення часу простоїв устаткування й часу пускових операцій;

- підвищення коефіцієнта готовності устаткування;

- зменшення ймовірності помилкових дій персоналу;

- підвищення динамічної стабільності роботи енергоблоку.

Основні дані для розрахунків капітальних витрат на впровадження ПТК АСР ТО зводимо в таблицю 3.7

Таблиця 3.7 - Основні дані для розрахунків ефективності модернізації АСУ ТВ

Найменування	Значення
	До модернізації	Після модернізації
Річний виробіток електро-енергії, кВт · ч	39 103,7*106	42 854,0*106
Період роботи АСУ ТП без відмов, год	9 500	10 000
Вартість АСУ ТП, тис. дол	400 000	400 000
Вартість шафу керування (16 шт), тис.грн	--	500*16
Вартість будівельно-мон-тажних робіт, тис.грн	--	146 396
Вартість пусконалагоджува-льних робіт, тис. грн	--	5 000
Вартість приналежностей для монтажу, тис. грн	--	12 500
8. Вартість експлуатаційної, програмної документації, програм-не забезпечення, тис.грн	--	9 550

Визначаємо вартість технічних заходів на впровадження АСР ТО на ЗАЕС:

Вартість автоматичної системи керування за курсом 1дол = 7,7 грн. дорівнює 400 000*7,7 = 3 074 898,56 тис. грн

Квн = 3 0748 98,56 + 500*16 + 12 500 + 9 550 = 3 104 948,56 тис. грн

Розрахунки експлуатаційних витрат:

Згідно з таблицею 3.7 вартість будівельно-монтажних робіт дорівнює 146 396 тис. грн; вартість пусконалагоджувальних робіт 5 000 тис. грн.

Група, що безпосередньо працює й експлуатує шафи й щити управління до проведення модернізації складається з 15 людей.

Середня заробітна плата працівників «Лабораторії АСУТ» становить 3 500 грн.

Загальний фонд заробітної плати розраховується по формулі:

Зот = Згод + Осс, (3.10)

де Осс = 0.332 · Згод - відрахування на соціальне страхування.

- до впровадження ПТК АСР ТО:

Згод = 15*3 500*12 = 630 000 грн.

Осс = 630 000*0,332 = 209 160 грн.

Зот = 630 000 + 209 160 = 839 160 грн

- після впровадження ПТК АСР ТО:

Згод.вн = 10*3 500*12 = 420 000 грн.

Осс.вн = 420 000 *0,332 = 139 440 грн.

Зот вн= 420 000 + 139 440 = 559 440 грн.

Після впровадження ПТК АСР ТО загальні витрати становлять:

Зобщ = Зкап + Зс-М + Зпн + Зот.вн = 3104948,56 +146 396 + 5 000 +559,44=3 256 904 тис. грн.

Собівартість електроенергії до впровадження програмно-технічного комплексу автоматичної системи реагування турбінного відділення відповідає 7,62 коп, а після модернізації розраховується за формулою 3.7:

С = 3 256 904 000/42 854 000 000 = 7,6 коп.

На підставі наведених розрахунків розрахуємо річний економічний ефект від проведення модернізації по формулі 3.9:

Ееф = 42 854 000 000· (7,62-7,6)·10 ?2 = 8570800 грн/рік

Ефективність модернізації розраховується по формулі 1. 11:

Ем = (0,02*42 854 000 000)/ 3 256 904 000= 8570800/3 256 904 000= 2,63 %

Таблиця 3.8 - Техніко-економічні показники ЗАЕС після впровадження ПТК АСР ТВ

Найменування	Значення
	До модернізації	Після модернізації
Коефіцієнт використання встановленої потужності, %	77,86	78,98
Річний виробіток електроенергії, кВтгод	39 103,7*106	42 854,0*106
Загальні капіталовкладення, тис. грн	3074898,56	3104948,56
Сумарні витрати на виготовлення електро-енергії, грн	2 979 701 940	3 256 904 000
Витрати на заробітну плату, грн	839 160	559 440
Собівартість електроенергії, коп/кВтгод	7,62	7,6
Річний економічний ефект, грн	-	8 570 800
Ефективність модернізації УПС, %		2,63

Орієнтуючись на техніко-економічні показники Запорізької АЕС, можна зробити висновок про те, що модернізація ПТК АСР ТО на даний момент недоречна, тому що витрати на купівлю такого комплексу устаткування занадто великі й ефективність від модернізації не виправдовує понесених витрат.

Висновки по третьому розділу:

Випуск продукції припускає відповідне ресурсне забезпечення, величина якого впливає на рівень розвитку економіки підприємства. Такий фактор, як видатки на випуск продукції особливо важливий в умовах ринкових відносин, тому що рівень витрат на проведення продукції впливає на конкурентоспроможність підприємства, його економіку.

Економічний аналіз, в оцінці витрат випуску продукції, має велике значення, тому що він дозволяє об'єктивно оцінювати результативність роботи, виявити тенденції підготовки й розвитку випуску продукції.

На підставі досягнутих результатів і стану господарської діяльності, у даному дипломному проекті виявлені можливі варіанти поліпшення техніко- економічних показників Запорізької АЕС у цілому. Модернізація тепломеханічного й електротехнічного устаткування спрямована на підвищення ефективності діяльності ЗАЕС.

Ефективність від модернізації БЗУ й СПС становить 522,78 % і 3,95 % відповідно. У першу чергу така значна різниця пояснюється рівнем необхідних витрат на впровадження нового обладнання.

Економічний ефект від модернізації електротехнічного устаткування склав 8 570 800 грн, а його ефективність склала 2,63 %.

Таким чином, при наявності дефіциту коштів, першочерговим завданням для ЗАЕС є підвищення надійності тепломеханічного устаткування, модернізації окремих його одиниць, зокрема БЗУ, тому що тепломеханічне устаткування найбільше застаріло, зношене й піддається аварійним подіям, що призводить до збільшення часу простоїв обладнання й незапланованим ремонтам.

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні положення

Охорона праці є обов'язковим елементом організації будь-якого підприємства. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально - профілактичних засобів і заходів, спрямованих на збереження здоров'я й працездатності людини. Законодавча база охорони праці налічує ряд законів, основними з яких являються Закон про охорону праці, Кодекс законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", “Про охорону здоров'я, «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Дія Закону "Про охорону праці" [13] поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

АЕС відносяться до виробництв із підвищеною небезпекою у зв'язку з тим, що процес одержання теплової й електричної енергії на них супроводжується потужними потоками іонізуючих випромінювань, а також утворенням значної кількості радіоактивних речовин. Охорона праці на АЕС потрібна тому що спостерігається вплив небезпечних і шкідливих виробничих факторів на персонал АЕС, населення й навколишнє середовище, саме це приводить до небезпеки втрати життя, здоров'я й зниженню працездатності персоналу.

У цілому на здоров'я й працездатність людини впливають умови праці: санітарно-гігієнічна обстановка на виробництві, рівень технічної оснащеності, характер технологічного процесу, прийоми й методи праці, організація трудового процесу й робочих місць, режим праці й відпочинку й взаємини людей у колективі. При цьому виробничі травми викликаються, як правило, недотриманням вимог техніки безпеки на виробництві, а нещасні випадки пов'язані із впливом на нього небезпечних виробничих факторів. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори поділяються на фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні.

Основними причинами травматизму й нещасних випадків на АЕС є: організаційні, проектно-конструкторські, технологічні й психофізіологічні; а основними факторами, що травмують, є: вплив електричного струму, теплові опіки, падіння людей і предметів на них, теплові опіки, дорожньо-транспортні випадки.

4.2 Управління охороною праці на Запорізькій АЕС

У відповідності ст. 13 [13] роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в шкірному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою він забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

1) створює відповідні служби й призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

2) забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

3) забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

4) забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

5) організовує проведення аудитові охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи керування охороною праці, для чого на підприємстві:

1) створює службу з охорони праці й призначає посадових осіб;

2) розробляє й реалізує комплексні заходь для досягнення встановлених нормативів по охороні праці;

3) забезпечує усунення причин, що викликали нещасні випадки;

4) розробляє й затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в області охорони праці;

5) здійснює постійний контроль за дотриманням працівниками правил звертання з обчислювальною технікою;

На АЕС існує трьохступінчатий контроль по охороні праці:

- перший етап контролю стану охорони праці проводиться щодня безпосередньо керівниками робіт й оформляється в журналі;

- другий етап контролю стану охорони праці проводиться щодня начальником ділянки, цеху, служби з метою оцінки ефективності;

- третій етап контролю стану охорони праці проводиться щомісяця в день техніки безпеки, очолюється керівником підприємства.

Спеціальний контроль за забезпечення безпечних умов праці, безпечної експлуатації устаткування на АЕС здійснюють органи державного нагляду, що не залежать у своїй діяльності від адміністрації станції. Суспільний контроль здійснює профком підприємства.

Під умовами праці розуміють сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я й працездатність людей. Безпека праці характеризується таким станом умов праці, при якому виключається вплив небезпечних та шкідливих виробничих факторів на працюючих.

4.3 Промислова санітарія

Умови праці на робочих місцях мають важливе значення для здоров'я на працездатності персоналу АЕС.



Рисунок 4.1 - Схема управління охороною праці на ЗАЕС

4.3.1 Мікроклімат

Метеорологічні умови або мікроклімат визначають наступні параметри: температура (°З), рухливість повітря (м/с), відносна вологість повітря (%) і інтенсивність теплового випромінювання.

У відповідності до ГОСТ 12.1.005-88 [14] встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи.

Вміст озону в робочому приміщенні не винний перевищувати 0,1 мг/м3, пилку - 4 мг/м3, оксидів азоту - 5 мг/м3.

Система опалення в зимовий період централізована, носієм тепла є вода. Водозабезпечення відбувається за рахунок міського водопроводу.

Категорії умов праці ГОСТ 12.1.005 - 88 (категорія робіт по тяжкості 1б) - легка. Оптимальні параметри мікроклімату наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Оптимальні параметри мікроклімату

Умови праці	відносна вологість, %	оптимальна температура, 0С	швидкість руху повітря, м/с
		теплий період	холодний період	теплий період	холодний період
комфортні	60 - 40	18-20	20-22	0,2-0,5	0,2-0,3
сприятливі	60 - 40	21-22	17-19	0,2-0,5	0,2-0,3
припустимі	75 - 65	23-28	16	0,3-0,7	0,3-0,5
не рекомендують	> 75	> 28	< 15	< 0,7	> 0,5

4.3.2 Вентиляція та опалення

Для забезпечення прийнятих розумів мікроклімату в приміщені, відповідно до вимог СНиП 2.04. 0 5 -92 [15], передбачені кондиціонері, які забезпечують температурний режим та відносну вологість повітря.

4.3.3 Виробниче освітлення

При освітленні виробничих приміщень використовується сумісне освітлення, що складається з природного, яке створюється світлом сонця (пряме й відбите) та штучне. Штучне прийняте комбіноване, що складається з загального та місцевого [16].

Природне освітлення приміщень може бути наступних видів:

- бічне - через вікна в стінах;

- верхнє - через світлові ліхтарі й прорізи в покритті;

- комбіноване - через вікна, світлові ліхтарі й прорізи в покритті.

Штучне освітлення призначене для проведення робіт у темний час доби або в місцях без достатнього природного освітлення. Для цього освітлення застосовуються штучні джерела світла (лампи накалювання, газорозрядні лампи).

Основними видами штучного освітлення є:

- робоче (загальне, місцеве, комбіноване);

- аварійне;

- евакуаційне;

- охоронне.

Низька освітленість знижує здатність розрізнення деталей. Робота в таких умовах приводить до розвитку стомлення, появі помилок. Несприятливий ефект викликає перепади яскравості в полі зору.

Захисні міри від несприятливих впливів світлового середовища передбачає створення необхідного рівня освітленості робочих поверхонь, правильний вибір джерела світла й системи освітлення, забезпечення рівномірного освітлення робочої поверхні. Раціональне освітлення виробничих приміщень і робочих місць на АЕС має велике значення для виконання персоналом своїх функціональних обов'язків в умовах, коли в більшості приміщень відсутнє природне освітлення.

На АЕС передбачається природне, сполучене й штучне освітлення. У машзалі застосовуються лампи накалювання й лампи денного світла. Норми освітленості приведено в таблиці 4.2.

4.3.4 Виробничий шум та вібрація

Рівень шумів не повинен перевищувати припустимих значень зазначених у ГОСТ 12.1.003-83 [17].

Шумом називається несприятливий звук, що впливає на людину. Промисловий шум значно впливає на умови праці людини, приводить до змін в організмі.

Шкідливий вплив шуму істотно позначається на реакції працюючого, веде до ослаблення його уваги, може викликати професійна поразка органів слуху. Шум впливає на загальний психічний стан людини, викликає відчуття поганого самопочуття, тривоги.

Таблиця 4.2 - Норми освітленості

Найменування й характер робіт	Найменша освітленість (лк)
	люмінесцентні	лампи розжарення
Підхід до робочих місць		5
Монтаж устаткування		50
Точна робота	150-300	50-150
Робота малої точності	100-150	30-50
Груба робота	100	30
Загальне спостереження	75	20

У зв'язку із цим, для захисту від шуму на робочих місцях передбачають створення звукоізоляції приміщень, застосування звуковбирних матеріалів, носіння берушей і навушників.

Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати значень зазначених у ГОСТ 12.1.012 - 78 [18].

Загальна вібрація несприятливо впливає на нервову систему людини, приводить до змін у сердечнососудистой системі, вестибулярному апарату.

Частоти 35-250 Гц , найбільш характерні при роботі з ручним інструментом, можуть викликати вібраційну хворобу.

Найнебезпечніші виробничі вібрації близькі до частот коливання людського організму або окремих органів (6 - 10 Гц). Вібрації з такою частотою впливають на психічний стан людини.

Основними заходами щодо захисту людини від вібраційних впливів на підприємстві є:

- застосування вібробезпечних машин;

- застосування засобів віброзахисту (рукавиці, рукавички, віброзахистне спец. взуття);

- проектування технологічних процесів і виробничих приміщень, що забезпечують не перевищення норм вібрації на робочих місцях.

4.4 Організація безпечних умов праці

Забезпечення радіаційної безпеки на АЕС здійснюється відповідно до вимог "Правил радіаційної безпеки при експлуатації атомних станцій" [19].

Устаткування й системи АЕС, що ставляться до зони строгого режиму перебувають у приміщеннях з біологічним захистом. Для своєчасного виявлення підвищення рівня радіації на АЕС передбачена служба радіаційної безпеки, у завдання якої, крім контролю всіх видів випромінювань на робочих місцях, а також виміру індивідуальних доз для персоналу, зайнятого із джерелами випромінювань, входить також контроль виходу активності з технічними скиданнями - водою, газами й повітрям і періодичний контроль за інтенсивністю гама й нейтронного випромінювань на ділянках, що прилягають до АЕС.

Документом, що визначає граничні рівні впливу іонізуючих випромінювань на людину, є "Норми радіаційної безпеки НРБ-76"[20]. У ньому регламентовані категорії осіб, що опромінюють, групи критичних органів й основні дозові межі. Персонал, що безпосередньо працює із джерелами іонізуючих випромінювань, відноситься до категорії «А», а особи, які безпосередньо із джерелами іонізуючих випромінювань не працюють, але за умовами розміщення робочих місць можуть піддаватися впливу випромінювання, ставляться до категорії «Б».

Основними завданнями забезпечення радіаційної безпеки АЕС є: надійне утримання продуктів розподілу, що утворяться в процесі розподілу ядерного палива; зниження потоку нейтронного випромінювання у виробничих приміщеннях АЕС до проектних значень потужності еквівалентної дози. Рішення цих завдань вирішується комплексом технічних коштів й організаційних заходів.

Для запобігання виходу продуктів розподілу у виробничі приміщення АЕС і за її межі створюється система водно-хімічних режимів, що сприяють зменшенню швидкості корозії; підвищення очищення теплоносія від активних продуктів корозії й розподілу; проведення дезактивації окремих видів устаткування або всього контуру. Крім того, у конструкцію АЕС закладене застосування фізичних бар'єрів безпеки й системи, що локалізують, призначені для запобігання поширення радіоактивних продуктів за межі гермозони й території АЕС.

На АЕС при роботі із джерелами радіоактивного забруднення впроваджується санітарно-пропускний режим для попередження поширення радіоактивного забруднення шляхом створення комплексу технічних й організаційних заходів.

До санітарно-гігієнічних пристроїв відносяться санітарні пропускники, санітарні шлюзи, спец. пральні та ін. До складу приміщень санпропускника входять: гардеробна для зберігання верхнього одягу, окремі приміщення для зберігання й вдягання особистого одягу й спецодягу, пункти контролю рівнів забруднення, душові, умивальні й ін.

4.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека - стан об'єкта при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей [21].

Причинами, що можуть викликати пожежу в цьому помешканні, є:

1) несправність електропроводки й приладів;

2) коротке замикання електричних ланцюгів;

3) перегрів апаратури.

Аналіз пожежної безпеки підприємства здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004 - 91 [21], НАПБ Б. 07.005-86 [22], ДБН В 1.1-7-02 [23], Закону України "Про пожежну безпеку" [24], ДНАОП О.01-1.01-95 [25], а також Правил пожежної безпеки для енергетичних підприємств України.

Пожежна профілактика АЕС складається з комплексу організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, збереження систем зупинення й розхолоджування реактора, функціонування систем безпеки, збереження працездатності енергоблоку попередження пожежі, обмеження його поширення, а також на створення умов для успішного гасіння пожежі.

Організаційні й технічні заходи щодо пожежної профілактики на АЕС включають:

- систематичні перевірки стану пожежної безпеки у виробничих будинках і приміщеннях АЕС;

- постійний контроль за веденням зварювальних й інших вогневих робіт;

- організацію служби чергових варт особового складу воєнізованих пожежних частин (ВПЧ);

- впровадження сучасних коштів і методів активного й пасивного пожежного захисту;

- перевірку справності й правильного змісту автоматичних установок пожежогасіння й сигналізації, первинних коштів пожежогасіння, пожежної техніки й зв'язку;

- проведення інструктажів, бесід, занять по пожежно-технічному мінімумі із працівниками АЕС і широкої протипожежної пропаганди й агітації;

- організацію протипожежних тренувань і пожежно-технічних навчань.

Одним з основних вимог пожежної профілактики є обов'язкове виконання всіма працівниками АЕС пожежного режиму.

4.6 Охорона навколишнього середовища

Стан навколишнього середовища в Україні викликає серйозне занепокоєння, оскільки є результатом економічних помилок та екологічних прорахунків, оскільки вже не можливе самовідновлення й самоочищення природного середовища, іде активна деградація й небезпечне знищення запасів природних ресурсів.

У зв'язку з цим сформульовані основні шляхи виходу України йз тяжкої екологічної кризи:

1) збільшення витрат на охорону природи та прискорення темпів будівництва природоохоронних об'єктів;

2) захоронення відступу від проектів, що наносять шкоду навколишньому середовищу та інше.

Основним завданням являється розробка безвідходних, або маловідходних технологій, використання сучасних транспортних засобів, впровадження організаційних заходів з екологічної безпеки, таких, наприклад, як плата за викиди в атмосферу та гідросферу, продажів квот на викиди в навколишнє середовище, раціональне розміщення підприємств, з урахуванням щільності населення та інше.

Значення викидів і скидань радіонуклідів промисловими об'єктами ЗАЕС в атмосферу й водні об'єкти протягом усього періоду експлуатації на 1-3 порядку нижче нормативних рівнів.

За весь період експлуатації в атмосферних випаданнях у районі її розташування (за винятком проммайданчику) не була відзначена присутність радіонуклідів «станційного» походження.

Сумарна бета-активність ґрунтового й рослинного покриву, а також потужність експозиційної дози гама-випромінювання в межах зони спостереження ЗАЕС перебувала на рівні фонових значень, характерних для даної місцевості.

Основними джерелами формування дозових навантажень на населення, що проживає в межах зони спостереження ЗАЕС, є природні радіонукліди (40K, 238U, 232To і продукти їхнього розпаду), що містяться в ґрунті й породах, що підстилають, а також штучні радіонукліди глобальних випадань і Чорнобильського походження; їхній внесок на порядок перевищує вплив радіонуклідів ЗАЕС. У цілому реальні дозові навантаження на населення в зоні спостереження ЗАЕС перебувають у межах норми, регламентованої СПАС-88 [26].

Таким чином, можна констатувати, що радіаційний вплив ЗАЕС протягом усього періоду експлуатації не вчинило істотного впливу на стан навколишнього середовища. Крім того, варто помітити, що за період експлуатації АЕС реактори відпрацювали більше 60-ти реакторо-лет. І за цей час не відбулося жодного серйозного інциденту, пов'язаного з викидом радіонуклідів у навколишнє середовище.

Виходячи із цього, можна зробити висновок, що Запорізька АЕС є екологічно безпечним об'єктом у регіоні.

4.7 Індивідуальне завдання

Розрахувати систему загального рівномірного освітлення з лампами розжарювання для виробничого приміщення, в якому виконуються зорові роботи високої точності (розряд 3в).

Розміри приміщення: довжина = 10 м, ширина = 6 м, висота =3,5 м. Приміщення має світлу пробілку: коефіцієнт відбиття = 70%, = 59%. Висота робочих поверхонь (столів) = 0,9 м. Для освітлення прийнято світильники типу УМП-15, які підвішуються до стелі; відстань від світильника до стелі становить = 0,6 м. Мінімальна освітленість за нормами = 200 лк.

Визначаємо висоту підвісу світильника над підлогою (рис. 4.2):

= 3,5 - 0,6 = 2,9 м.

Для світильників загального освітлення з лампами розжарювання потужністю до 200 ВТ мінімальна висота підвісу над підлогою відповідно до СНиП II - 4 - 79 повинна бути 2,2-4,0 м, залежно від характеристики світильника. В нашому випадку відповідає цій вимозі.

Висота підвісу світильника над робочою поверхнею дорівнює (рис. 4.3):

= 2,9 - 0,9 = 2,0 м.

Рівномірність освітлення досягається при відповідному співвідношенні відстані між світильниками і висоти їх підвісу . Визначимо рекомендовану відстань між світильниками:

= 0,7 * 2,0 = 1,4 м.

Необхідна кількість світильників становить:

Приймаємо 14 світильників, враховуючи розміри приміщення розташуємо їх у два ряди по 7 штук (рис. 4.2).

Показник приміщення становить:

м.

Для світильника УМП-15 при = 1.88, = 70%, = 59% коефіцієнт використання = 0,60.

Світловий потік одного світильника, а значить і лампи, оскільки за конструктивним виконанням у світильнику встановлюється лише одна лампа, дорівнює:

лм

Таким чином, обираємо лампу Б-150 потужністю 150 Вт, світловий потів якої складає 2100 лм. Хоча це значення на 1,6% менше розрахункового, однак не перевищує встановлену норму -

Сумарна електрична потужність усіх світильників, встановлених у приміщенні становить:

 Вт [27]

Рисунок 4.2 - Схема визначення висоти підвісу світильника

Рисунок 4.3 - Схема розташування світильників УМП-15 у приміщенні

5. Цивільна оборона0

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про цивільну оборону» цивільною обороною України є державна система органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Завданнями Цивільної оборони України є:

- попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків;

- оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

- захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

- організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

- створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів;

- підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях[28].

В даному розділі розглянуто питання відносно ліквідації наслідків аварій на АЕС.

Актуальність даної теми полягає у тому,що наслідки аварій на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин є найбільш небезпечними. Внаслідок таких аварій має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

Радіаційна аварія (аварія) - подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки[29].

Причинами аварій на АЕС насамперед є грубе порушення правил експлуатації та помилкові дій персоналу, а наслідками є радіаційне забруднення величезних територій та водоймищ, міст та сіл та вплив радіонуклідів на мільйони людей, які довгий час проживають на забруднени...