Аналіз ефективності модернізації основних фондів Запорізької АЕС

Тимчасове розселення громадян у безпечних районах передбачає максимальний захист людей від радіоактивного забруднення. У місцях розселення звільняються приміщення для розміщення евакуйованих громадян, готуються (при необхідності) колективні засоби захисту. Якщо сховищ недостатньо, то організовується їх додаткове будівництво, пристосування існуючих підвалів, гірських виробок, для чого залучається усе працездатне населення, в тому числі і евакуйовані.

Виключно велике значення має забезпечення в місцях розселення евакуйованого населення продуктами харчування, надання їм побутових послуг і медичного обслуговування.

Під час роботи в осередках радіаційного зараження видача гарячої їжі та сухих пайків проводиться за встановленою нормою. Приготування та прийом гарячої їжі організовується на незараженій території або у місцевості з рівнем радіації, що не перевищує 1 рентген на годину (1 Р/год.). При радіації від 1 до 5 Р/год. приготування їжі і прийом її здійснюється тільки в закритих приміщеннях. При рівні радіації понад 5 Р/год. замість гарячої їжі видається сухий пайок у герметичній упаковці. Приготовлена їжа роздається безпосередньо і із похідних кухонь або розноситься в термосах до місць розташування формувань (людей). Кухні, термоси та інше, в якому перевозилася (переносилась) їжа, старанно дезактивуються і розкриття їх дозволяється тільки після дозиметричного контролю.

При аварії на АЕС додатково розгортаються ліжка для госпіталізації людей з ознаками променевої хвороби. Для надання медичної допомоги населенню на маршрутах евакуації і в районах розселення лікарні підсилюються бригадами, в складі яких обов'язково повинні бути лікарі-радіологи. Особлива увага приділяється попередженню спалахів інфекційних хвороб серед населення. Для проведення цих робіт створюються санепідбригади. Для санобробки населення застосовуються дезінфекційно-душові установки і стаціонарні санітарно-обмивальні пункти.

З району, в якому введено відповідні режими радіоактивного захисту, вихід людей, вивід тварин та вивіз майна заборонено [32].

Спеціальна обробка -- складова частина ліквідації наслідків радіаційного забруднення і проводиться з метою відновлення готовності техніки, транспорту і особового складу формувань до виконання своїх і завдань з проведення рятувальних робіт.

Обробку потрібно проводити не пізніше 5 годин після забруднення. Через 12 годин проводити обробку немає сенсу. Одяг підлягає заміні якщо після його обтрушування залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину.

Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забруднені радіоактивними речовинами підлягають дезактивації. При частковій дезактивації техніки та одягу видаляють радіоактивні речовини з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання.

Метод дезактивації вибирається відповідно до виду забруднення. Суть дезактивації, таким чином, полягає у відриванні радіоактивних частин від поверхні та знищення їх з оброблених об'єктів.

Дезактивація споруд проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку. Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням. Дезактивація води провадиться кількома способами, зокрема: фільтруванням, перегонкою, за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням криниці. Дезактивація продуктів і харчової сировини проводиться шляхом обробки або заміни тари. Продукти, які не мають тари, заражена готова їжа і хліб знищуються [33].

Таким чином, для ефективної ліквідації наслідків аварій на АЕС необхідне суворе дотримання всього комплексу, спрямованих на захист населення, забезпечення його життєдіяльності в умовах аварії на АЕС. У кожному конкретному випадку передбачається проведення таких заходів, які були б реальними, найбільш ефективними у цій ситуації і максимально усували б усі небажані явища після надзвичайних ситуацій.

Вся повнота відповідальності за реалізацію таких заходів покладається на відповідні міністерства, відомства і місцеві органи влади.

Висновки

Орієнтуючись на стратегію розвитку українського паливно-енергетичного комплексу на період до 2030 року необхідно звернути увагу на змінення організації оптового ринку електричної енергії з моделі єдиного покупця до моделі двосторонніх контрактів з балансуючим ринком. Це свідчить про загострення конкуренції на енергетичному ринку, а саме на ринку ядерної енергетики та підвищення рівня конкурентоздатності української енергетики в цілому.

У першому розділі даної дипломної роботи були виявленні роль та значення технічного стану основних фондів. У результаті дійшли висновку, що поліпшення структури основних фондів досягається в першу чергу за рахунок оновлення та модернізації устаткування.

Проаналізувавши вплив зовнішніх факторів, а саме конкурентного середовища, на ефективність діяльності енергетичного підприємства ЗАЕС актуалізували необхідність підвищення рівня конкурентоздатності самої продукції.

Стан основних виробничих фондів прямо впливає на кінцеві результати господарської діяльності суб'єктів господарювання. Більш повне й раціональне використання парку машин й устаткування, виробничих потужностей сприяє поліпшенню всіх техніко-економічних показників: росту продуктивності праці, підвищенню фондовіддачі, збільшенню випуску продукції, зниженню її собівартості й підвищенню рентабельності. Таким чином, першочергове значення для зменшення собівартості продукції має покращення технічного стану основних фондів АЕС.

На жаль, як виявив аналіз технічного стану устаткування ЗАЕС досить велика кількість тепломеханічного та електротехнічного обладнання (від 2 до 5 одиниць на блок) вимагає заміни внаслідок закінчення терміну їх експлуатації. У зв'язку з високою вартістю заміни обладнання й відсутністю на Україні його виробника, вживають заходи щодо продовження строку експлуатації.

На підставі розрахунків і стану господарської діяльності, у даному дипломному проекті виявлені можливі варіанти поліпшення техніко- економічних показників Запорізької АЕС. Модернізація тепломеханічного й електротехнічного устаткування спрямована на підвищення ефективності діяльності ЗАЕС.

Ефективність від запропонованої модернізації тепломеханічного обладнання, а саме БЗУ й СПС становить 522,78 % і 3,95 % відповідно. У першу чергу така значна різниця пояснюється рівнем необхідних витрат на впровадження нового обладнання.

Економічний ефект від модернізації електротехнічного устаткування склав 8 570 800 грн, а його ефективність склала 2,63 %.

Таким чином, при наявності дефіциту коштів, невідкладним завданням для ЗАЕС є підвищення надійності тепломеханічного устаткування, модернізації окремих його одиниць, зокрема БЗУ, тому що тепломеханічне устаткування найбільше застаріло, зношене й піддається аварійним подіям, що призводить до збільшення часу простоїв обладнання й незапланованим ремонтам.

Список джерел інформації

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 «Основні фонди», затвердженого Міністерством фінансів України від 20.10.99 г. №246

2. Державний класифікатор України "Класифікація основних фондів", який був затверджений 19 серпня 1997 р.

3. Долгов П.П., Савин И.М. «Организация, планирование и управление энергетическим предприятием», учебник для энерг. спец вузов, - Х.: Изд-во “Основа”, 1999 г. - 264 с.

4. Котова Л.М. «Проблемы энергетики, экономика и політика». - Львов; Коменяр, 1986. - 174 с.

5. Маргулова Т.Х., “Атомные электрические станции”- М.: “Высшая школа”, 1978 г.

6. Монахов А.С. «Атомные электрические станции и их технологическое оборудование». - М.: Энергоатом. издат., 1986. - 224 с.

7. “Блок 1000 МВт Запорожской АЭС. Оборудование машзала.” Техническое описание. Львов. Южтехэнерго. 1983 г.

8. Под редакцией Маргуловой Т.Х. “Экономичность и безопасность атомных станций” (реакторы ВВЭР), - М. Высшая школа, 1984 г.

9. “Эксплуатация энергоблоков с ВВЭР - 1000 унифицированной серии”. ПО ЭАЭС. Учебный материал. Энергодар 1996 г.

10. Под редакцией П.К. Пака, “Насосы АЭС”, Справочное пособие М. Энергоатомиздат. 1989 г.

11. Ривкин С.Л., Александров А.А. “Теплофизические свойства воды и водяного пара” - второе издание, переработанное и дополненное - Москва, «Энергоатомиздат», 1984 г.

12. «Блочная обессоливающая установка» ПО «ЗАЭС» Учебное пособие., Энергодар, 1997г.

13. Закон України "Про охорону праці" з змінами та доповненнями, 2002.

14. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введен 01.01.89.

15. СНиП 2.04.05-92 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1992.

16. ДБН В. 2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення - К.: Мінбуд України, 2006.

17. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введен 01.07.89.

18. ГОСТ 12.1.012 - 78 «ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности»

19. ПРБ АС - 84 "Правила радіаційної безпеки при експлуатації атомних станцій"

20. ДНАОП 0.03-3.24-97 Норми радіаційної безпеки України НРБ-76/87 №4392-87

21. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введен 01.07.91.

22. НАПБ Б. 07.005-86. Визначення категорії будівель і споруд по вибухопожежній і пожежній безпеці. - К. Будіздат, 1987.

23. ДБН В 1.1-7-02. - "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва". К.: 2003. - 41с.

24. Закону України "Про пожежну безпеку".

25. ДНАОП О.01-1.01-95. Правила пожарной безопасности в Украине.

26. В.В. Бадев, Ю.А. Егоров, С.В. Козаків "Охорона навколишнього середовища при експлуатації АЕС", Москва, Енергоатоміздат, 1990 р.

27. Практикум з охорони праці : Навч. посіб. / В.Ц. Жидецький, В.С. Джигирей, В.М. Сторожук та н.; За ред. В.Ц. Жидецького. - Львів : Афіша, 2000. - 352 с

28. ЗУ «Про цивільну оборону» від 3 лютого 1993 року з доповненнями від 11.05.2007.

29. ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.95 із змінами, внесеними згідно із Законами від 17.09.2008

30. Депутат О. П. Цивільна оборона. Навчальний посібник для ВНЗ. - Л., „Афіша”, 2000. - 336 с.

31. ЗУ «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» з доповненнями від 26.04.2001

32. Захист населення при ядерній аварії [Текст] / М.І. Стеблюк. - // Безпека життєдіяльності. - 2007. - №3. - С. 19-22

33. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 438 с.

Размещено на Allbest.ru