Аналіз трудових показників підприємства ВАТ "Гнідавський цукровий завод"

8) всі фактори дають змогу обчислити загальний показник впливу факторів на зміну продуктивності праці: в 2010 році - зниження на 21233,02 тис. грн., а в 2011 році - зростання на 199689,76 тис. грн.;

9) зростання середньої зарплати працівників пов'язане, більшою мірою, із зростанням тарифних окладів працівників-погодинників, а також - із підвищенням рівня соціальних стандартів в країні щодо працюючих осіб;

10) в 2011 році підприємство так активізувало свою діяльність, що отримало чистий прибуток і тим самим почало активізовувати працю своїх працівників;

11) розраховані показники дають змогу побачити таку динаміку змін: 1) середньорічний виробіток працівників підприємства щороку зростає: у 2010 році на 50,94 тис. грн./ос., або на 46,56% проти 2009 року, у 2011 році - на 109,64 тис. грн./ос., або на 68,38%; 2) відповідно, розраховані індекси середньої зарплати і середньорічного виробітку свідчать про те, що у 2010 році відбулося випередження продуктивності над зростанням зарплати на 63%, в 2011 році - спостерігається деяке зниження цього показника до 21% випередження. Це свідчить про те, що зростання оплати праці ефективно впливає на роботу працівників і вони це помічають: чим вища годинна ставка і зарплата, тим більша зацікавленість працювати і краще, і швидше, і продуктивніше.

Розділ 3. Визначення резервів покращення трудових показників підприємства

Третій розділ курсової роботи полягає в обґрунтуванні напрямків покращення трудових показників підприємства та удосконалення системи управління персоналом на підприємстві. Кожен підрозділ третього розділу присвячений розробці конкретних пропозицій з усунення виявлених проблем в динаміці трудових показників підприємства та управлінні персоналом підприємства загалом. Пропозиції повинні бути адаптовані до специфічних умов діяльності конкретного підприємства. Конкретність рішень (пропозицій) щодо покрашення трудових показників підприємства полягає у розробці: методів, способів, механізмів, стратегій, процедур, планів тощо, спрямованих на підвищення ефективності використання персоналу підприємства.

3.1 Визначення резервів випуску продукції за рахунок скорочення втрат робочого часу. Напрями скорочення втрат робочого часу

Визначення непродуктивних витрат праці

Вивчивши втрати робочою часу, необхідно визначити непродуктивні витрати праці, які складаються із витрат робочого часу внаслідок виготовлення забракованої продукції й усунення браку, а також у зв'язку з відхиленнями від технологічного процесу. Для визначення їхньої величини використовують дані про втрати від браку (журнал-ордер № 10) (табл. 3.1).

З попередніх розрахунків ми знайдемо, що підприємство отримало непередбачувані втрати від:

1) плинності кадрів;

2) витратами часу і коштів на виправлення бракованої продукції;

3) відсутністю працівників внаслідок їх хвороби.

Всі ці фактори принесли підприємству недоотримані вигоди.

Таблиця 3.1

Розрахунок непродуктивних витрат робочого часу на

ВАТ „Гнідавський цукровий завод” у 2009-2011 рр.

Розраховані показники свідчать, що в 2009 році підприємство внаслідок вказаних факторів втратило продукції на суму 3077,43 тис. грн. за цінами сировини. В 2010 році - на суму 8024,75 тис. грн., що є більшим за показник 2009 року на 4947,32 тис. грн., або на 160,76%. В 2011 році втрати становили 16679,98 тис. грн., що є більше за показник 2010 року на 8655,23 тис. грн., або на 107,86%. Отже, в 2011 році підприємство більше, ніж за два попередні роки разом.

Основним фактором у 2009 році є втрати із-за хвороб, в 2010 році - із-за виправлення браку, в 2011 році - також із-за виправлення браку. Отже, можливо виробництво бракованого товару є проблемою не працівників, а власне устаткування підприємства. Тому тут потрібна перевірка стану технічних характеристик устаткування і зміна зношених вузлів і механізмів, наладка програми тощо.

3.2 Розрахунок резервів зростання продуктивності праці. Напрями підвищення продуктивності праці

Розрахунок можливого зростання продуктивності праці здійснюється на основі економічної оцінки впливу окремих чинників на рівень виробництва продукції. Як міра впливу цих чинників на зростання продуктивності праці приймається відносна економія робочої сили від впровадження тих чи інших організаційно-технічних заходів:

(3.1)

де Еч - економія чисельності робітників, осіб;

ТМзн - зниження трудомісткості виробничої програми, л/год.;

Ф - фонд робочого часу на одного середньооблікового робітника, год.;

Кнв - плановий коефіцієнт виконання норм виробітку.

Приріст продуктивності праці за рахунок конкретного резерву чи чинника визначається:

(3.2)

де ДПп - приріст продуктивності праці внаслідок відносної економії робочої сили за рахунок того чи іншого резерву, %;

Чр - розрахункова чисельність робітників (визначається на плановий обсяг робіт з урахуванням базового виробітку), осіб.

(3.3)

Зростання обсягу виробництва за рахунок зростання продуктивності праці на підприємстві розраховується за формулою:

(3.4)

де ДQпп - приріст виробництва за рахунок зростання продуктивності праці;

ДЧ - приріст чисельності робітників;

ДВП - приріст обсягу виробництва.

Незалежно від обраного варіанта стратегічної політики резерви збільшення середньогодинного виробітку визначають так:

(3.5)

де Р ^ ГВ - резерв збільшення середньогодинного виробітку;

ГВм ГВф - відповідно можливий і фактичний рівень середньогодинного виробітку;

Р ^ ВП - резерв збільшення валової продукції за рахунок інноваційних заходів;

ФРЧф - фактичний фонд робочого часу на випуск фактичною обсягу продукції у звітному періоді;

Р v ФРЧ - резерв скорочення робочого часу за рахунок механізації та автоматизації виробничих процесів, поліпшення організації праці, підвищення рівня кваліфікації працівників і т. ін.;

ФРЧд - додаткові витрати праці, пов'язані зі збільшенням випуску продукції, які визначають за кожним джерелом резервів збільшення виробництва продукції з урахуванням додаткового обсягу робіт, необхідного для освоєння цього резерву, і норм виробітку.

Узагальнимо розрахунки по визначенню резервів на ВАТ „Гнідавський цукровий завод” у 2009-2011 роках у табл. 3.2.

Розраховані показники резервів свідчать про таке:

1) економія робочої сили як наслідок звільнення працівників принесла підприємству у 2009 році 0,0009%, у 2010 році 0,0007% і у 2011 році 0,0004% до зростання продуктивності праці;

2) від цього приріст продуктивності праці на підприємстві становив у 2009 році 0,00015%, у 2010 році - 0,00014% і в 2011 році 0,00008%;

3) як наслідок зростання продуктивності праці підприємство додатково виробило продукції в 2010 році на 1,1 %, в 2011 році на 0,03 %;

Таблиця 3.2

Розрахунок резервів зростання продуктивності праці на ВАТ „Гнідавський цукровий завод” у 2009-2011 рр.

4) внутрішній ріст показника середньогодинного виробітку внаслідок всіх джерел економії становив у 2009 році -0,004 тис. грн./люд-год, у 2010 році -0,009 тис.грн./люд-год, у 2011 році -0,012 тис. грн./люд.-год.

Отже, бачимо, що видимого зростання продуктивності праці від вказаних заходів не відбулося.

3.3 Визначення резервів зниження трудомісткості продукції за окремими виробами і в цілому по підприємству. Напрями зниження трудомісткості продукції

Слід мати на увазі, то зміни в рівні трудомісткості не завжди оцінюють однозначно. Іноді трудомісткість зростає при значній частці знову освоюваної продукції або поліпшення її якості. Щоб домогтися підвищення якості, надійності і конкурентоспроможності продукції, потрібні додаткові витрати праці і коштів. Однак виграш від збільшення обсягу продажів, вищих цін, як правило, перекриває програш від підвищення трудомісткості виробів. Тому взаємозв'язок трудомісткості продукції і її якості, собівартості, обсягу продажів і прибутку має бути постійно в центрі уваги аналітиків.

На завершення аналізу слід визначити резерви зниження питомої трудомісткості продукції за окремими виробами і в цілому по підприємству за методикою, яку ми використали для підрахунку резервів зростання середньогодинного виробітку:

(3.6)

2009 рік: [(1151601 - 7992 + 107618) : (66851 + 915,07)] - (1151601 : 66851) = (1251227 : 67766,07) - 17,23 = 18,46 - 17,23 = 1,23 люд.-год./тис. грн.;

2010 рік: [(774227 - 3944 + 85425) : (78731 + 833,81)] - (774227 : 78731) = (855708 : 79564,81) - 9,83 = 10,75 - 9,83 = 0,92 люд.-год./тис.грн;

2011 рік: [(736958 - 8988 + 79152) : (130133 + 3034,63)] - (736958 : 130133) = (807122 : 133167,63) - 5,66 = 6,06 - 5,66 = 0,40 люд.-год./тис. грн.

Отже, в 2009 році показник питомої трудомісткості показав резервів на суму 1,23 люд.-год./тис. грн., в 2010 році цих резервів було на суму 0,92 люд.-год./тис. грн., тобто на 23,33% менше, а в 2011 році резерви трудомісткості становили 0,40 люд.-год,/тис. грн., тобто знизились порівняно з 2010 роком на 56,52%.

Отже, підприємство, на нашу думку, має незначні резерви для нарощення продуктивності праці.

3.4 Напрямки підвищення ефективності використання коштів на оплату праці

Основні напрями економії витрат на оплату праці такі:

– постійне підвищення ефективності і продуктивності праці за рахунок удосконалення організації праці, впровадження прогресивного устаткування, нових технологій, сучасних систем управління якістю праці:

– обґрунтоване нормування чисельності працівників окремих категорій і рівнів кваліфікації:

– застосування обґрунтованих відрядних розцінок, тарифних ставок, посадових окладів, надбавок і доплат;

– впровадження ефективних систем матеріального стимулювання персоналу;

– здійснення систематичного дієвого контролю за правильністю нарахування заробітної плати, дотриманням штатно-бюджетної дисципліни та ін.

З врахуванням виявлених резервів по кожному з розглянутих та інших напрямів обґрунтовують конкретну систему оперативних заходів, спрямованих на економію витрат на оплату праці колективів магазинів і інших структурних підрозділів підприємств торгівлі.

Похідними від витрат на оплату праці є відрахування на соціальні заходи, які виділені в окремій статті втрат обігу.

3.5 Узагальнення результатів аналізу

Аналізуючи показники чисельності, складу й руху робочої сили ВАТ «Гнідавський цукровий завод» , можна сказати, що чисельність ПВП за період 2009-2011рр. зменшилась. Це пов'язано зі структурною перебудовою підприємства. Наслідком перебудови стало зменшення виробничої діяльності та часткове вивільнення персоналу. Слід зауважити, що віковий склад персоналу ВАТ «Гнідавський цукровий завод» досить молодий. Так питома вага працівників у віці 35-49 років складає 40,04%, у віці 15-35 років - 25,10%. Чисельність працівників, віком 55-59 років складає всього 8,30%. Плинність кадрів щороку зменшувалась.

Факторний аналіз продуктивності праці показує зміну продуктивності праці за рахунок різних чинників. За рахунок зменшення питомої ваги основних працівників продуктивність праці щороку зменшувалась. Аналізуючи зміну продуктивності праці за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів, можна зробити висновок, що продуктивність праці зменшується через скорочення кількості відпрацьованих днів у 2010 році, і збільшується у 2011 році. За рахунок зміни середньої тривалості зміни робочого дня у 2010 році спостерігається збільшення продуктивності праці, а в 2011 році - зменшення. За рахунок зміни середньодобового виробітку зберігається тенденція до збільшення продуктивності праці у 2009-2011 рр.

Середній тарифний розряд в цілому по підприємству збільшився у звітному періоді на 0,23 (за рахунок неоднорідності зміни цього показника по функціональним групам персоналу).

За рахунок змін продуктивності праці робітників у звітному періоді у порівнянні з базовим відбулася відносна економія працюючих та збільшилась продуктивність праці.

1. Основною ціллю діяльності ВАТ «Гнідавський цукровий завод» є переробка цукрового буряка з метою задоволення потреб підприємств сільського господарства щодо виробництва такого продукту, як цукор-пісок, а також отримання максимального прибутку від співпраці із здавачами сировини Волинської та північних районів Львівської областей;

2. За показниками фінансово-господарської діяльності підприємство має фінансовий та ресурсний потенціал для розвитку. Бракує лише вірної політики ресурсозабезпечення та реалізації товарів, вмілого користування фінансовими ресурсами;

3. Підприємство планує чисельність своїх працівників в звітному році по фактичній їх наявності в минулому;

4. Підприємство розвивається за інтенсивним типом, тобто росте технічно. Це є позитивним моментом для підприємства;

5. В 2011 році категорія працівників у віці 35-49 років отримала ще більшу питому вагу - 40,04 %, хоча за чисельністю цих працівників стало менше - 193 особи. Другу позицію зберегли за собою працівники у віці 15-35 років - 25,10%, хоча їх чисельність знизилась на 35 осіб. Найменш чисельною так і залишились працівники у віці 55-59 років - їх чисельність знизилась на 20 осіб, а питома вага - до 8,30 %. Отже, бачимо, підприємство надає перевагу молодим працівникам, але робить ставку на досвідчених і активних - працівників віком від 35 до 49 років;

6. Підприємство нарощує питому вагу чоловіків проти питомої ваги жінок, так як чоловіки мають більше можливостей працювати в три зміни, не ходять на лікарняне по хворобі дітей, в декретні відпустки тощо;

7. На високому рівні тримається питома вага працівників з середньою спеціальною освітою;

8. Всі працівники, які зайняті в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам утримують пільги і компенсації: додаткові відпустки; доплати за умови праці; безкоштовно молоко, мило або інші рівноцінні харчові продукти;

9. Загалом програма соціального розвитку трудового колективу підприємства розвинута на 55%;

10. В 2009 році середній тарифний розряд становив 3,67, в 2010 році - 3,79, в 2011 році - 3,90. Отже, щороку середній тарифний розряд по підприємству зростає, і на кінець 2011 року він досягає практично IV;

11. Рівень підвищення кваліфікації кадрів щороку знижується. Це свідчить про відсутність в підприємства мотивації до навчання працівників;

12. На підприємстві використовують працю робітників, чисельність яких щороку зростає. Плинність кадрів знижується щороку, що є позитивним для підприємства;

13. В 2011 році 95,3% йшло за власним бажанням, 4,5 - внаслідок природного спаду і 0,2 - через порушення дисципліни на робочому місці;

14. Внаслідок звільнення працівників підприємство зменшило фонд робочого часу і зменшило обсяги випуску продукції.

15. Протягом трьох років внаслідок непланових звільнень підприємство мало недоотримання прибутків;

16. Фонд робочого часу протягом трьох років змінювався. Це відбувалося під впливом кількох факторів: зміни чисельності працівників, зміни фактичної тривалості робочого дня (зміни), зміни кількості відпрацьованих днів;

17. На підприємстві слід усувати такі негативні явища, як: закінчення робочого дня раніше призначеного строку; не допускати до відповідальної роботи некваліфікований персонал, який виробляє неякісну, браковану продукцію;

18. Головним чинником неявок на роботу є переведення працівників на неповний робочий день з економічних потреб;

19. Фактично підприємство мало великі втрати робочого часу у звітному періоді. Причому великий відсоток у цьому - втрати часу через простої;

20. За досліджуваний період на підприємстві спостерігалася тенденція зменшення витрат часу на виробіток продукції на 1 тис. грн. за собівартістю. Це свідчить про різку інтенсифікацію виробництва, удосконалення технології виробництва, техніки тощо;

21. Трудомісткість виготовлення продукції підприємством мала темп зниження протягом звітного періоду;

22. Негативно на рівень середньорічного виробітку вплинули: в 2010 році - зниження частки робітників в загальній чисельності ПВП на 5,13%, та зниження кількості робочих днів, які були відпрацьовані всіма робітниками на 40,40%. В 2011 році на зниження продуктивності праці негативно вплинув лише один показник - зменшення тривалості робочої зміни на 20,0%. Всі інші фактори вплинули позитивно на зростання середньорічної продуктивності праці робітників;

23. Зростання середньої зарплати працівників пов'язане, більшою мірою, із зростанням тарифних окладів працівників-погодинників, а також - із підвищенням рівня соціальних стандартів в країні щодо працюючих осіб;

24. В 2011 році підприємство активізувало свою діяльність, що призвело до отримання чистого прибутку і тим самим почало активізовувати працю своїх працівників;

25. Розраховані показники дають змогу побачити таку динаміку змін: 1) середньорічний виробіток працівників підприємства щороку зростає; 2) відповідно, розраховані індекси середньої зарплати і середньорічного виробітку свідчать про те, що у 2010 році відбулося випередження продуктивності над зростанням зарплати на 63%, в 2011 році - спостерігається деяке зниження цього показника до 21% випередження. Це свідчить про те, що зростання оплати праці ефективно впливає на роботу працівників і вони це помічають: чим вища годинна ставка і зарплата, тим більша зацікавленість працювати і краще, і швидше, і продуктивніше;

26. За досліджуваний період показники питомої трудомісткості показали відповідне скорочення резервів.

Отже, підприємство, на мою думку, має незначні резерви для нарощення продуктивності праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2007р.ку №5.

2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 354 с.

3. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. - Житомир: ПП "Рута", 2008. - 483 с.

4. Гадзевич О.І. Економічний аналіз та діагностика господарської діяльності підприємств: Навчальний посібник. - Луцьк, 2010. - 259 с.

5. Економічний аналіз: Навчальний посібник / За ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП "Рута", 2011. - 680 с.

6. Економічний аналіз: Підручник / За ред. В.П. Чумаченка: 2-е вид. - К.: КНЕУ, 2010. - 587 с.

7. Іваненко В.М., Горбатюк М.І., Льовочкін B.C. Економічний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2011. - 176 с.

8. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. - К.: КНЕУ, 2008.

9. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2010. - 378 с.

10. Мних Є.В. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. - К.: "Інститут змісту і методів навчання", 2010. - 236 с.

11. Олійник О.В. Економічний аналіз: Практикум для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП "Рута", 2006. - 496 с.

12. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2010. - 454 с.

13. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2008. - 662с

Размещено на Allbest.ru