Побудова моделей оцінки фінансового стану підприємства з використанням марківських процесів

Таблиця 3.3 - Значення перехідних ймовірностей для прогнозування рівня ліквідності та платоспроможності

Із стану	У стан
На 2011 рік
	1	2	3
1	0,42	0,58	0
2	0,38	0,62	0
3	0,17	0,58	0,25
На 2012 рік
	1	2	3
1	0,39	0,59	0
2	0,39	0,59	0
3	0,27	0,59	0,13

Необхідно відзначити, що за всіма зі станів ліквідності суб'єктів господарювання найбільш ймовірним є потрапляння підприємств у другий стан, стан середнього рівню. Однак, наступним рівнем ймовірності характеризується зниження рівня до першого стану.

За аналогією з ліквідністю було проаналізовано перехідні вірогідності для рівня за всіма іншими складовими. У табл. 3.4 наведено матрицю переходів для фінансової стійкості на 2009 - 2010 рік..

Таблиця 3.4 - Матриця переходів для ліквідності та платоспроможності

Із стану	У стан
	1	2	3
1	2	4	0
2	0	3	1
3	0	1	3

На основі наведеної матриці переходів у дослідженні розраховано перехідні ймовірності для фінансової стійкості (рис. 3.1).

Наведені дані свідчать, що для більшості станів (другого та третього) найбільш ймовірним є залишення підприємств у тому ж самому стані. Це, вочевидь, зумовлено низьким рівнем мобільності визначених підприємств та, відповідно, їх фінансового стану та фінансової безпеки. Лише для першого стану ймовірним є покращення рівня фінансової стійкості.

За результатами аналізу табл. 3.5 у досліджені сформовано наступні висновки:

- для ліквідності, як і для попередньої сфери, найвірогіднішим є залишення підприємств на наступному етапі у тих самих станах, що і на попередньому;

У табл. 3.5 наведено матриці переходів для підприємства у 2009-2010 р.

Таблиця 3.5 - Матриця переходів

Із стану	У стан
ліквідності
	1	2	3
1	3	1	0
2	0	5	2
3	0	0	3
платоспроможність
	1	2	3
1	1	8	2
2	0	1	1
3	0	0	1

- для платоспроможності ситуація дещо інакша: найвірогіднішим для стану 1 є покращення рівня платоспроможності у наступному періоді, для другого стану - ймовірність покращення і залишення на тому ж самому рівні платоспроможності є однаковими, для третього стану вірогідність стабільності є найбільшою.

Граф станів наведено на рис. 3.2, 3.3.

На наведених рисунках виділено значення найбільших перехідних ймовірностей для кожного зі станів.



У табл. 3.6 наведено матриці переходів для фінансової стійкості та оборотності.

Таблиця 3.6 - Матриці переходів для фінансової стійкості та оборотності

Із стану	У стан
Фінансова стійкість
	1	2	3
1	1	0	0
2	2	8	0
3	0	0	1
Платоспроможність
	1	2	3
1	9	4	0
2	0	1	0
3	0	0	0

На основі наведених даних сформовано наступні висновки. Для фінансової стійкості за даною сферою характерною, як і на попередніх етапах, є висока вірогідність того, що підприємство залишиться у наступному періоді на тому ж самому рівні, на якому було у попередньому. Аналогічна ситуація є характерною для оборотності. При цьому, підприємств у третьому стані за даною складовою у 2009 році не спостерігається, що, вочевидь, викликане впливом на стан підприємств фінансової кризи. На рис. 3.4, 3.5 наведено графи перехідних ймовірностей



Як і на попередніх графах, на наведених рисунках виділено найбільші вірогідності переходу для кожного зі станів.

У табл. 3.7 наведено розраховані матриці переходів для рентабельності та майнового стану.

Таблиця 3.7 - Значення перехідних ймовірностей

Із стану	У стан
Рентабельність
	1	2	3
1	3	1	0
2	0	4	1
3	0	0	5
Майновий стан
	1	2	3
1	2	6	1
2	0	2	2
3	0	0	1

На основі наведених даних у досліджені побудовано графи перехідних на 2009 - 2010 роки (рис. 3.6, 3.7).



На основі аналізу графів у дослідженні сформовано наступні висновки:

- для рентабельності, що аналізувалися, характерною є висока вірогідність стабільності для кожного зі станів. І, якщо у випадку стану номер 3 ця стабільність є позитивною характеристикою, то для стану 2 та, ще більше,для стану 1, зазначена тенденція є негативною та вимагає впливу з боку керівництва на рівень фінансової безпеки підприємства;

- оскільки ймовірності розраховані на основі даних переходу з 2009 року, який характеризується різким зменшенням майнового стану підприємств.

3.3 Розрахунок прогнозів фінансового стану на підставі використання апарату Харківських процесів

На основі розрахованих перехідних ймовірностей, у дослідженні здійснено розрахунок прогнозної динаміки показників на період з 2010 по 2012 рік. Для цього необхідним є формування векторів початкових станів (станів 2010 року) для підприємств (табл. 3.8).

Таблиця 3.8 - Вектори станів на 2010 рік для всіх підприємств

Стан	Номер підприємства
	1	2	3	4	5	6
Ліквідність
1	0	0	1	0	1	0
2	1	1	0	1	0	1
3	0	0	0	0	0	0
Платоспроможність
1	0	0	0	0	0	0
2	0	1	1	1	1	1
3	1	0	0	0	0	0
Фінансова стійкість
1	0	0	1	0	0	0
2	0	0	0	1	0	0
3	1	1	0	0	1	1
Оборотність
1	0	0	0	0	0	0
2	1	1	1	1	0	0
3	0	0	0	0	1	1
Рентабельність
1	0	0	0	0	0	0
2	0	1	1	1	0	1
3	1	0	0	0	1	0
Майновий стан
1	0	1	0	0	0	0
2	0	0	1	1	0	0
3	1	0	0	0	1	1

На основі наведених початкових станів та розрахованих перехідних ймовірностей, у дослідженні розраховано вірогідності станів даних суб'єктів господарювання за всіма складовими на кінець 2011 року (табл. 3.9).

Таблиця 3.9 - Вірогідності складових на 2011 рік

Стан	Номер підприємства
	1	2	3	4	5	6
Ліквідність
1	0,38	0,38	0,42	0,38	0,42	0,38
2	0,62	0,62	0,58	0,62	0,58	0,62
3	0	0	0	0	0	0
Платоспроможність
1	0	0	0	0	0	0
2	0,38	0,62	0,62	0,62	0,62	0,62
3	0,62	0,38	0,38	0,38	0,38	0,38
Фінансова стійкість
1	0	0	0,56	0	0	0
2	0	0	0,37	0,5	0	0
3	1	1	0,07	0,5	1	1
Оборотність
1	0	0	0	0	0	0
2	0,25	0,25	0,25	0,25	0	0
3	0,75	0,75	0,75	0,75	1	1
Рентабельність
1	0	0	0	0	0	0
2	0	0,64	0,64	0,64	0	0,64
3	1	0,36	0,36	0,36	1	0,36
Майновий стан
1	0	0,05	0	0	0	0
2	0,25	0,48	0,25	0,25	0	0
3	0,75	0,47	0,75	0,75	1	1

На основі сформованої таблиці та значень перехідних вірогідностей у дослідженні розраховані вірогідності для всіх складових на 2012 рік (табл. 3.10).

Таблиця 3.10 - Вірогідності складових на 2012 рік для всіх підприємств

Стан	Номер підприємства
	1	2	3	4	5	6
Ліквідність
1	0,39	0,39	0,39	0,39	0,39	0,39
2	0,59	0,59	0,59	0,59	0,59	0,59
3	0	0	0	0	0	0
Платоспроможність
1	0	0	0	0	0	0
2	0,44	0,56	0,56	0,56	0,56	0,56
3	0,56	0,44	0,44	0,44	0,44	0,44
Фінансова стійкість
1	0	0	0,42	0	0	0
2	0	0	0,4	0,36	0	0
3	1	1	0,18	0,64	1	1
Оборотність
1	0	0	0	0	0	0
2	0,13	0,13	0,13	0,13	0	0
3	0,87	0,87	0,87	0,87	1	1
Рентабельність
1	0	0	0	0	0	0
2	0	0,51	0,51	0,51	0	0,51
3	1	0,49	0,49	0,49	1	0,49
Майновий стан
1	0	0,01	0	0	0	0
2	0	0,27	0,13	0,13	0	0
3	1	0,72	0,87	0,87	1	1

На основі розрахованих ймовірностей у дослідженні було проведено прогнозування рівня фінансового стану для нашого підприємства (номер 1).

На рис. 3.6 зображена фактична та прогнозна динаміка фінансового стану підприємства за період з 2009 по 2012 рік.

Рисунок 3.6 -. Фактична та прогнозна динаміка рівня фінансового стану

На рисунку широкою пунктирною зображено переходи, які характеризуються найбільшою вірогідністю, вузькою лінією - переходи з наступним рівнем ймовірності. На основі наведених даних сформовано наступний висновок. Найбільш вірогідним протягом 2011 та 2012 року є залишення рівня фінансового стану у квадранті, який відповідає високому рівню фінансового стану.

4. Охорона праці і навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності залежно від форм власності та видів діяльності;

адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та, їх представниками, між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва [19].

4.2 Організація управління охороною праці

Відповідно до ст. 13 закону України „Про охорону праці" [19] роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень, умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відносно до вимог з охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Служба охорони праці вирішує задачі:

забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;

професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи;

вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

професійного відбору виконавців для певних видів робіт.

Служба охорони праці входить в структуру підприємства, установи, організації як одна з основних виробничо-технічних служб.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства.

Служба охорони праці залежно від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ так і у вигляді групи фахівців або одного фахівця, в тому числі і за сумісництвом.

Служба охорони праці комплектується фахівцями, що мають вищу освіту і стаж роботи за профілем виробництва не менше 3-х років. Фахівці з середньою спеціальною освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках. Обмеження не стосуються: за виробничим стажем - осіб, що мають спеціальну освіту по охороні праці; по рівню освіти - осіб, які прийняті на посаду до затвердження Типового положення.

Перевірка знань по охороні праці працівників служби охорони праці проводиться в установленому порядку до початку виконання ними своїх функціональних обов'язків і періодично, один раз в три роки.

Положення про службу охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації і іншого об'єднання підприємств, освічених за галузевим, може відмінити у письмовій формі тільки посадовець, якому підлегла служба охорони праці.

Працівники служби охорони праці не можуть притягуватися до виконання функції, не передбачених Законом" Про охорону праці" і Типовим положенням.

Перечень небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на підприємстві, надані в табл. 4.1[20].

Таблиця 4.1 - Перечень небезпечних і шкідливих виробничих чинників

4.3 Промислова санітарія

Робота виконувалась на підприємстві. Категорія виконуваних робіт I а. Значення оптимальних та допустимих робіт надані в табл.4.1 [36, 37].

Таблиця 4.1 - Значення оптимальних та допустимих параметрів мікроклімату

Період року	Категорія робіт по енерговитратах	Температура, оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
1	2	3	4	5
Холодний	Легка -I а	допустимі
		21 - 25	75	0,1
Холодний	Легка -I а	оптимальні
		22 - 24	40 - 60	0,1
Теплий	Легка -I а	допустимі
		22-28	55	0,1-0,2
		оптимальні
		23-25	40-60	0,1

Вентиляція

Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату на підприємстві застосована природна вентиляція.

Освітлення

Освітлення в приміщенні підприємства природне та штучне. Природне освітлення двостороннє бічне, що здійснюється через вікна в зовнішніх стінах. Штучне освітлення загальне рівномірне. Розряд зорових робіт - ІІІ. Світильники розміщені рівномірно і симетрично. Світильники типу РСПО2В. Лампи типу ДРЛ 80 [42].

Розрахуємо нормативне значення коефіцієнта природної освітленості для умов експлуатації приміщення підприємства з урахуванням пояса світлового клімату по формулі 4.1.

; % (4.1)

де енIV - коефіцієнт природної освітленості (КПО) для IV пояса світлового клімату;

eнIII - коефіцієнт природної освітленості для III пояса світлового клімату;

m - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

c - коефіцієнт сонячного клімату (1 ? 0,75).

eнIII = 2%.

енIV = 2 · 0,9 · 1 = 1,8 %.

Визначимо нормативне значення мінімальної освітленості Е_н = 300 лк. Вибрані значення вказаних параметрів занесемо в таблицю 4.2.

Таблиця 4.2 - Характеристика освітлення

Найменування приміщення	Площа підлоги, м2	Розряд зорової роботи	Освітлення
			природне	штучне
			Вид освітлення	КПО, %	Нормована освітленість, Ен, лк
Кабінет	90 м2	ІІІ	бокове	1,8	300

Шум

Джерела шуму - вентиляційна система, принтер. Допустимі рівні звукового тиску та звуку наведені в табл.4.3 [36].

Випромінення від екрану ПЕОМ

Випромінення від ПЕОМ включає типи: гамма, рентгенівське, мікрохвильове, видиме, ультрафіолетове та інфрачервоне випромінення. Рівні цих випромінень достатньо низькі і при правильній організації умов праці на робочому місці не перевищують діючих норм. Напруженість електростатичного поля дорівнює 20 кВ/м. Мінімально необхідний рівень іонізації повітря приміщення при роботі ЕОМ та ПЕОМ складає n+ 400, n- 600 [38].

Таблиця 4.3 - Допустимі рівні звукового тиску та звуку

Види трудової діяльності, приміщення, робочі місця	Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах зі середнєгеометричними частотами, Гц	Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Крайні частоти в октавних смугах, Гц	22 45	45 90	90 180	180 360	360 720	720 1440	1440 2880	2880 5760	5760 11520	22 - 11520
Види трудової діяльності
Адміністративно-управлінська діяльність	93	79	70	63	58	55	52	50	49	60

4.4 Організація безпечних умов праці на робочому місці

Перевірка відповідності параметрів робочого місця (висота робочої поверхні, її розміри, висота сидіння крісла, простори для ніг, підставки для ніг і інші) антропометричним характеристикам операторів здійснюються за допомогою площинних манекенів (рис. 4.2 та рис. 4.3) [47, 48].

За робочим місцем працюють жінки групи населення Б, перцентили 5 і 95. Дані представлені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Антропометричні характеристики операторів

Найменування ознаки	Значення ознаки, см, відповідне перцентилям для жінок	Величина поправки на одяг і взуття, см
Висота верхівки точки над сидінням	81,2	90
Висота очей над сидінням	69	77,8	0,5
Висота плечей над сидінням	52,5	60,7	0,5
Висота ліктя над сидінням	18,25	26	2,5
Висота коліна над підлогою	48,57	55,47
Ліктьова-пальцева III крапка - горизонтальна відстань від вершини ліктьового відростка ліктьової кістки до пальцевої третьої точки	41,09	46,65	0,5
Горизонтальна відстань від спинки до найбільш виступаючої вперед точки надколінної чашки	53,02	62,52	0,5
Довжина стопи	22,13	25,92	3,0
Найбільший поперечний розмір тіла - горизонтальна відстань між найбільш виступаючими убік точками зовнішньої поверхні вільно опушених рук	41,87	51,52

При організації робочого місця оператора за дисплеєм були отримані наступні розміри:

відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440 мм ;

відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

висота підставки під ноги оператора мінімальних розмірів 190 мм;

відстань від очей оператора до дисплея 550 мм;

простір для ніг 770 мм;

відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;

відстань М - це відстань між передньою поверхнею тіла оператора і краєм робочої поверхні столу, воно дорівнює 80 мм;

відстань від очей оператора до документації 500 мм;

оптимальна зона моторного поля 360 мм;

висота робочої поверхні 800 мм;

висота сидіння для:

- максимального оператора 440 мм;

- мінімального оператора 540мм;

кут огляду документів 30о [47, 48].



Рисунок 4.2 - Розміщення оператора на робочому місці

Рисунок 4.3 - Визначення оптимальної зони моторного поля (вид з верху)

4.5 Електробезпека

Параметри електричної мережі підприємства[49]: род струму - змінний, напруга в мережі - 220 В, частота - промислова (50 Гц).

Будівля підприємства відноситься до приміщення з підвищеної небезпекою ІІ. Режим нейтралі питної мережі - трьох фазна чотирьох провідна мережа з глухозаземленою нейтралю. Передбачено занулення.

4.6 Пожежна безпека

Приміщення підприємства по категорії приміщень по вибухопожежній і пожежної небезпеці [41] відноситься до категорії В. Вогнестійкість будівлі ІІ. Зона класу приміщення П-ІІа. Ступінь захисту обладнання ІР44. Первинні засоби пожежегасіння надані [41] в табл. 4.5.

Таблиця 4.5 - Перелік обов'язкових засобів пожежегасіння

Приміщення	Площа, м2	Первинні засоби пожежегасіння (тип)	Кількість, шт.
Майстерня	90 м2	повітряно-пінний: ВВП-10	7 шт

4.7 Охорона навколишнього середовища

У приміщенні з офісною й комп'ютерною технікою виділення шкідливих речовин не відбувається, і тому із цієї сторони немає погрози забруднення навколишнього середовища.

Висновки

Таким чином, у роботі була проаналізована проблема оцінки фінансового стану підприємств в Україні, описані існуючі моделі оцінки фінансового, проведений комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства та зроблені висновки щодо фінансового стану на протязі періоду з 2008 - по 2010 рік. На основі цього була побудована модель оцінки фінансового стану підприємства на основі використання Маяковських процесів.

У першому розділі роботи був проведений аналіз проблеми оцінки фінансового стану підприємства у сучасному українському економічному просторі, який дозволив зробити наступні висновки.

Оцінка фінансового стану - це комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи та обґрунтування причин Ії настання, та прийняття рішення щодо кредитоспроможності підприємства.

Особливе місце в процесі оцінки фінансового стану належить заходам фінансово-економічного характеру, які відображають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел підприємств. Джерелами фінансування можуть бути кошти, залучені на умовах позики чи на умовах власності; на поворотній або безповоротній основі.

У другому розділі роботи був проведений комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ "Макіївський коксохімічний завод", горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності підприємства, проаналізована динаміка основних показників його фінансово-економічної діяльності. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що ВАТ "Макіївський коксохімічний завод" знаходиться в кризовому стані, але динаміка основних фінансових показників та залучення нових заходів переробки коксу доволі позитивними темпами спрямовує підприємство к більш стабільному фінансово - економічному тану.

У третьому розділі була побудована модель оцінки та прогнозування фінансово-господарського стану підприємства, за допомогою Марківських процесів, враховуючи динаміку окремо взятих груп показників ВАТ "Макіївський коксохімічний завод" та конкурентного середовища.

Список джерел інформації

1. Алдохин И.П., Кулиш С.А. Экономическая кибернетика. - Харьков: Высшая школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1983. - 224 с.

2. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ. - М.: ДИС, 1997. - 128 с.

3. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 223 с.

4. Бланк Й.А. Стратегия и тактика управлення финансами. -- К.: МП "ИТЕМ" 1996. - 345 с.

5. Економіка підприємств: Підручник / Під заг. ред. С.Ф. Подкропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

6. Енциклопедичний словник бізнесмена: Менеджмент, маркетинг, інформатика / За заг. ред. М. І. Молдованова. -- К.: Техніка, 1993. - 643 с.

7. Клебанова Т.С., Дубровина Н.А., Милов А.В., Раевнева Е.В., Полякова О.Ю. Эконометрия на персональном компьютере: Уч. пособие. - Х.: Изд. ХГЭУ, 2002. _ 208 с.

8. Крестника М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методика оценки - К.: "Либідь", 1997. - 224 с.

9. Менеджмент организации. Учебное пособие. / Под ред. д.э.н., проф. З.П. Румянцевой, д.э.н., проф. Н.А. Саломатина. - М.: Инфра-М, 1997. - 430 с.

10. Стоянова Е.С., Финансовый менеджмент: теория и практика. _ М.: Изд-во "Перспектива", 1998.

11. Фінанси підприємств: Підручник / Під ред. проф. А.М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

12. Четыркин Е. Статистические методы прогнозирования. - М.: Статистика, 1997. - 290 с.

13. Бакаев А.С. Шейдман Л.З. Учетная политика предприятия. - М., 2008.

14. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 223 с.

15. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика, 1994.

16. Беристайн А.А. Анализ финансовой отчетности: Пер. с англ. - М. Финансы и статистика, 1996.

17. Бухгалтерский учет./ Под ред. П.С. Безруких. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Бухгалтерский учет, 2010.

18. Джорж Сорос Алхимия финансов: Пер. с англ. - М.: "Инфра - М", 1997 - 416с.

19. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет: Пер. с англ. - М.: Аудит, 2008.

20. Ковалев В.В. Сборник задач по финансовому анализу - М.: Финансы и статистика, 2009 - 127 с.

21. Ковалев В.В. Финансовый анализ. - М.: Финансовы и статистика, 1997 - 512 с.

22. Ковалев В.В., Патров В.В. Как читать баланс - М.: Финансы и статистика, 2009 - 432 с.

23. Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет, анализ хозяйственной деятельности и аудит в условиях рынка. - М.: Перспектива, 2002.

24. Кукукина И.Г. Финансовый менеджмент. - Ив.: "Иваново", 1996 - 137с.

25. Макконел К.Р., Брю С.Л. Зкономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2-х т.: Пер. с. англ. - М.: Республика, 1993.

26. Муравьев А.И. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 1988.

27. Мюллер Г., Гернон Х., Миик Г. Учет: международная перспектива: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1992.

28. Павлова А.В. Анализ прибыльности и рентабельности предприятий. - М.: Финансы, 1968.

29. Палий В.Ф., Сокоов Я.В. Теория бухгалтерского учета. - М. Финансы и статистика, 1988.

30. Финансовый менеджмент. - Под ред. Е.С. Стояновой. - М.: Перспектива, 1993. - 268с.

31. Холт Р.Н. Основы финансового менеджмента. - М.: Дело, 1993.

32. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: Инфра - М: 1996 - 172 с.

33. Шнейдман Л.З. Учет новых видов имущества и операций. - М., 1994 (Биб-ка ж. "Бухгалтерский учет").

34. http://www.vensim.com

35. http://www.cfin.ru

36. http://www.bankrut.com.ua

37. http://www.bis.ru

38. Закон України "Про охорону праці", листопад 2002 р.

39. ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

40. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

41. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991

42. ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення. К.: Мінбуд. Укр., 2006. - 74с.

43. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

44. ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряжённости на рабочих местах.

45. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

46. ГОСТ 17.1.3.03-77*. Правила выбора и оценка качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. - Введ. 01.07.78.

47. НПАОП 0.00 - 1.31 - 99 Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ.

48. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007, Київ 1998.

49. Методические указания к созданию благоприятных условий труда пользователей ПЭВМ, работающих с дисплеями на ИВЦ -Харьков: Минздрав УССР, 1986.

50. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

51. 49. НПАОП 40.1 - 1.32 - 01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

52. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Київ -2007.

53. ДБН В.1.1 - 7 - 2002 Пожежна безпека об'єктів.

54. Дуганов Г.В. и др. Охрана окружающей природной среды.- К.:Выща шк. 1988.- 304 с.

Размещено на Allbest.ru

...