Напрямки оптимізації ринкового потенціалу підприємства в умовах кризи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ РИНКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

1.1 Роль ринкового потенціалу в діяльності будівельної організації

1.2 Етапність оптимізації ринкового потенціалу підприємства

Висновки по розділу 1

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТОВ “СТРОЙСЕРВИС»

2.1 Загальна характеристика діяльності і структура підприємства

2.2 Характеристика ринкового потенціалу будівельного підприємства

Висновки по розділу 2

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ РИНКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Напрями вдосконалення маркетингової діяльності на ТОВ «Стройсервис»

3.2 Підвищення конкурентоздатності підприємства як складова оптимізації ринкового потенціалу

3.3 Напрямки оптимізації ринкового потенціалу в умовах кризи

Висновки по розділу 3

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦIЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ринковий потенціал будівельна організація

ВСТУП

В наш час, в жорстких умовах ринкової економіки, слід враховувати важливі фактори, що впливають на специфіку управління будівельною організацією. Перехід до ринку встановив перед фірмами задачу формування нової політики, створення нових структур і підрозділів, що визначають стратегічне управління і плани по просуванню на ринок й розвитку. Від того, наскільки правильно побудована система маркетингу в організації залежить її ефективне функціонування.

Уся діяльність будь-якого підприємства (включаючи програми науково-технічної підготовки виробництва, капіталовкладення, використання фінансових коштів, робочої сили, дизайн, сервісне і технічне обслуговування покупців) повинна в обов'язковому порядку базуватися на точному знанні потреб даного цільового ринку, об'єму і структури споживчого попиту і особливостей споживачів в близькій і далекій перспективах.

Ринковий потенціал - це, насамперед, аналіз прогнозованих потреб фізичних осіб і організацій. З погляду маркетингу покупець не стільки має потребу в товарі, скільки бажає рішення проблеми й потреб, що може забезпечити товар. «Роль ринкового потенціалу - простежувати еволюцію заданого ринку та виявляти різні існуючі або потенційні ринки або їхні сегменти на основі аналізу потреб, що бідують у задоволенні».

Ціллю ринкового потенціалу в умовах конкуренції є організація вільного обміну для забезпечення ефективної відповідності попиту і пропозиції на товари та послуги.

В даний час відсутня необхідна стабілізація будівельного комплексу, не вирішений цілий ряд задач соціальної орієнтації, не у повному об'ємі використовуються ресурси, можливості і резерви будівельної галузі. Різке падіння інвестиційної активності, дефіцит капітальних вкладень, зниження мобілізаційної готовності будівельного комплексу не дозволяють, природно, повною мірою використовувати виробничий і трудовий потенціал галузі.

Мета цієї роботи полягає в комплексному аналізі стану будівельних і будівельно-монтажних організацій, удосконаленні управління будівельним виробництвом і трудовими колективами, придбанні практичних навичок в організаційній і управлінській роботі, що використовуються менеджером у своїй діяльності, а також у закріпленні і застосуванні на підприємстві теоретичних знань з різних сфер менеджменту і маркетингу, організації бізнесу в галузі будівництва та інших.

Об'єктом дослідження є ринковий потенціал.

Предмет курсової роботи - напрямки оптимізації ринкового потенціалу будівельного підприємства.

Задачі дослідження:

- характеристика ролі ринкового потенціалу в діяльності будівельної організації;

- аналіз ринкового потенціалу будівельного підприємства (на прикладі ТОВ «Стройсервис») ;

- розробка напрямків оптимізації ринкового потенціалу будівельного підприємства.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ РИНКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

1.1 Роль ринкового потенціалу в діяльності будівельної організації

У наш час, в жорстких умовах ринкової економіки, слід враховувати важливі чинники, що впливають на специфіку управління будівельною організацією. Перехід вітчизняних будівельних організацій до ринкових відносин, впровадження раніше невідомих організаційних структур керування (холдингові підприємства, фінансово-промислові групи) спричиняють необхідність реалізації принципово нового підходу до вирішення завдань у системах стратегічного, прогнозного та внутрішньофірмового планування виробництва і збуту готової продукції.

Ця новизна полягає в необхідності забезпечення тісного взаємного цільового і ресурсного зв'язування діяльності фірм, застосування адекватних ринковій економіці систем оцінних економічних і фінансових показників, використання сучасних підходів до оптимізації планових, управлінських, підприємницьких, комерційних, фінансових і інвестиційних завдань, а також обґрунтування їхньої економічної ефективності.

Ринкова економіка встановила перед фірмами завдання формування нової політики, створення нових структур і підрозділів, що визначають стратегічне управління і плани по просуванню на ринок та розвитку. Від того, наскільки правильно побудована система маркетингу в організації залежить її ефективне функціонування [1; с. 45].

Ринковий потенціал - це, насамперед, аналіз прогнозованих потреб фізичних осіб та організацій. З погляду маркетингу покупець не стільки має потребу в товарі, скільки бажає вирішення проблеми з власною потребою, що може забезпечити товар. Рішення може бути знайдене за допомогою різних технологій, які, самі по собі, безупинно змінюються.

До основних завдань ринкового потенціалу можна віднести:

1) систематичний і постійний аналіз потреб і вимог ключових груп споживачів, а також розробку концепцій ефективних товарів або послуг, що дозволяють фірмі обслуговувати обрані групи покупців краще конкурентів;

2) аналіз потреб конкретних фізичних осіб і організацій;

3) уточнення «місії» фірми, визначення цілей, розробка стратегії розвитку і забезпечення збалансованої структури товарного портфеля;

4) процес розробки стратегічного комплексу - міксу, основних напрямків стратегічної політики фірми в області товару, цін, комунікацій, розподілу й збуту з урахуванням факторів постійно мінливого маркетингового середовища.

Функції ринкового потенціалу взаємно доповнюють одна іншу в тому розумінні, що структура стратегічного плану повинна бути тісно зв'язана з операційним маркетингом.

Операційний маркетинг наголошує на таких перемінних, як ціна, система збуту, реклама та просування товару, в той час як ринковий потенціал - спрямований на вибір товарних ринків, на яких будівельна організація буде мати конкурентну перевагу, і на прогноз загального попиту на кожному із цільових ринків.

«Роль ринкового потенціалу - простежувати еволюцію заданого ринку й виявляти різні існуючі або потенційні ринки або їхні сегменти на основі аналізу потреб, що бідують у задоволенні» [3].

Виявлені в ході маркетингового дослідження товарні ринки уявляють собою економічні можливості, привабливість яких варто оцінити.

Привабливість товарного ринку кількісно виміряється поняттям потенціалу ринку, а динамічно характеризується тривалістю свого існування, або життєвим циклом. Для конкретної фірми привабливість товарного ринку залежить від її конкурентоспроможності, іншими словами, від її здатності задовольняти потреби покупців краще, ніж суперники.

Конкурентоспроможність буде існувати доти, поки фірма втримує конкурентні переваги або завдяки особливим якостям, що відрізняють її товари від суперників, або внаслідок більш високої продуктивності, що забезпечує їй перевагу за витратами.

Значущість ринкового потенціалу полягає в тому, щоб націлити фірму на привабливі економічні можливості, тобто можливості, адаптовані до її ресурсів і ноу-хау, що забезпечують потенціал для росту й рентабельності.

Будь-якому підприємству, незважаючи на те, велике воно або дрібне, чи робить воно продукцію або надає послуги, є комерційним чи ні, піде на користь здійснення оптимізації ринкового потенціалу. Безумовно, це стосується й фірм будівельної галузі, одна з яких є об'єктом даної дослідницької роботи.

Говорячи про процес оптимізації ринкового потенціалу, і його результат - стратегії виживання на ринку в умовах кризи, слід зазначити, що, по формулюванню Г. Л. Багієва, процес оптимізації ринкового потенціалу - це впорядкована сукупність стадій і дій, пов'язаних із ситуаційним аналізом навколишнього середовища, постановкою цілей (як стратегічних, так і тактичних) маркетингу, здійсненням стратегічного планування (розробка плану), реалізацією маркетингу, контролем за виконанням плану маркетингу [2;. с. 70]

Якщо казати про етапи оптимізації ринкового потенціалу, то можна виділити наступні: визначення головної цілі підприємства (місії) та маркетингових цілей, створення стратегічних господарських підрозділів (СГП), встановлення цілей маркетингу, ситуаційний аналіз, розробка стратегії, реалізація тактики і контроль за результатами.

Процес оптимізації ринкового потенціалу в організації починається з визначення вихідних маркетингових цілей її розвитку і діяльності. Маркетингові цілі в основному стосуються тільки двох аспектів - продуктів і ринків: які продукти ви хочете продати та на яких ринках?

Цілі в сфері ціноутворення (доведення продукту до споживача, реклами і т. п.) є цілями більш низького рівня і не повинні змішуватися з маркетинговими цілями. Вони є частиною антикризової стратегії, спрямованої на досягнення цілей маркетингу в умовах кризи.

Звідси випливають чотири варіанти постановки маркетингових цілей:

- існуючі продукти для існуючих ринків;

- нові продукти для існуючих ринків;

- існуючі продукти для нових ринків;

- нові продукти для нових ринків.

Щоб визначити рівень досягнення цілей, вони повинні бути сформульовані кількісно. Такі терміни, як «максимізувати», «мінімізувати», «проникнути», «збільшити», уявляють цінність, якщо вони мають кількісні оцінки. Це стосується обсягу продажів, частки на ринку, величини доходу й т. п. Наприклад, ціль маркетингової діяльності може мати наступне кількісне вираження: вийти з продуктом Х, на ринок У и захопити 10% його частки протягом одного року. Оскільки така ціль сформульована кількісно, легко перевірити рівень її досягнення. Однак існує думка, що маркетинг не підкоряється причинно-наслідковим закономірностям [4].

Однак далеко не всі підприємства можуть визначити кількісно свої цілі. Прикладами якісних цілей можуть служити наступні формулювання: вижити в умовах конкурентної боротьби, бути гарним громадянином в інших країнах, підтримка високого престижу фірми й т. п.

Іноді в якості головної і єдиної мети діяльності фірм розглядається максимізація прибутку. Такий підхід варто вважати спрощеним і з теоретичної, і з практичної точки зору. Організація прагне домогтися скоріше задовільного, ніж максимального, обсягу прибутку. Часто це значення прибутку виступає як обмежувальна позначка. Однак максимізація прибутку як оцінний критерій при розгляді альтернатив використається як перша перешкода в пошуку кращих рішень. На наступній стадії аналізу повинні враховуватися й інші обмеження. При виробленні вихідних цілей необхідно враховувати інтереси зацікавлених осіб й організацій. Маються на увазі:

- акціонери (ріст прибутків і дивідендів) ;

- співробітники (гарантія зайнятості, оплата праці, задоволення роботою) ;

- урядові заклади (політика цін, захист навколишнього середовища) ;

- місцеві органи керування (інтереси жителів даного регіону) ;

- організації, що захищають інтереси споживачів, і т. д. [9].

Вихідні цілі пропускають через потрійний фільтр: доступні ресурси в країні й за кордоном, навколишнє середовище (по ринках), внутрішні можливості фірми (проведення внутрішньої ревізії). При аналізі навколишнього середовища виявляються нові можливості, які можуть виникнути в діяльності на певному ринку. При проведенні внутрішньої ревізії аналізуються сильні й слабкі сторони діяльності компанії за попередній період.

Аналіз повинен дати відповіді на питання, подібні наступному: « Чи здатна фірма реалізувати поставлені цілі на основі наявних ресурсів в умовах конкретного навколишнього середовища?». Зібравши й проаналізувавши інформацію, що характеризує різні аспекти діяльності компанії, виявляють її сильні й слабкі сторони, а також можливості й прогнози, які існують або можуть виникнути на ринках збуту продукції (послуг).

Бажані проведення порівняльного аналізу сильних і слабких сторін діяльності будівельної фірми й найважливіших її конкурентів. Далі аналізуються й вибираються стратегії досягнення цілей, які в підрозділах організації переводяться в плани окремих видів діяльності, серед яких перебуває й маркетинг. Ці плани узгоджуються один з одним, і на їхній основі може розроблятися єдина стратегічна програма фірми. Як правило, на перший рік планування ці плани проробляються більш детально.

Організаційна структура будівельної організація, орієнтованої на концепцію ринкового потенціалу, а, отже, активно застосовує ринковий потенціал, покликана забезпечити участь в процесі ринкового потенціалу всіх рівнів фірми за рахунок міжфункціональної координації. У великих фірмах дуже ефективною виявилася товарна організація керування; у малих і середніх фірмах ті ж результати можна одержати шляхом створення тимчасових і періодичних структур, таких, як групи стратегічного планування, що складаються із ключових менеджерів [8; с. 154].

Таким чином, специфіка ринкового потенціалу в будівництві зв'язана з|із| особливостями самого виробничого процесу галузі. По-перше, будівельно-монтажні роботи проводяться безпосередньо там, де їх об'єкти використовуватимуться. По-друге, із розвитком конкуренції будівельне виробництво все більше буде зорієнтовано на задоволення індивідуальних запитів замовників, спрямованих на те, щоб об'єкти володіли особливими споживчими властивостями, що відповідають духу часу.

Ринковий потенціал у структурі будівельної організації відіграє значну роль, тому що вказує фірмі на такі можливості, які забезпечують потенціал для її росту і рентабельності. Як усякий стратегічний напрямок, ринковий потенціал має середньострокові та довгострокові плани. І, в першу чергу, він здійснює аналіз прогнозованих потреб потенційних покупців.

Можливості перевершити конкурентів в значній мірі підвищуватимуться у тих будівельних організацій, які зможуть створити ефективну систему маркетингу. Причому великі підрядні підприємства, що виконують будівельно-монтажні роботи, зможуть зберегти в перспективі свої позиції на ринку лише при широкому комплексі послуг, що надаються замовнику, які включають заключення контрактів-договорів на будівництво і проектування; приймання, обробку і вивчення проектно-кошторисної документації; приймання будівельного майданчика під забудову; організацію будівництва; здачу об'єкту замовнику та введення в експлуатацію об'єктів [11, с. 80-82].

1.2 Етапність оптимізації ринкового потенціалу підприємства

При розгляді оптимізації ринкового потенціалу будівельної організації в даному дослідженні я зупинюся лише на основних її етапах.

Для рішення даних завдань і створення антикризової стратегії існують вісім основних етапів оптимізації ринкового потенціалу:

1. Аналіз ситуації на ринку, встановлення споживачів і запитів замовників;

2. Аналіз пропозицій підприємства на ринку, встановлення можливостей підрядчика;

3. Визначення цілі маркетингу будівельного підприємства;

4. Визначення антикризової стратегії;

5. Розробка робочої програми;

6. Планування бюджету, прибутку і збитків;

7. Планування якості будівельної продукції;

8. Контроль за реалізацією розробленої стратегії [19; с. 112].

На першому етапі аналізують ситуацію на ринку. У цьому розділі наводяться дані про активність на ринку замовників і підрядчиків. При цьому враховується наступна інформація:

а) аналіз ринку: розглядаються всі частини ринку і основні цільові ринки для будівельного підприємства, робиться загальна характеристика замовників і чинників, що визначають їх платоспроможність;

б) аналіз товарів, послуг, робіт: указуються обсяг реалізації товару, будівельної продукції, обсяг будівельно-монтажних робіт по кожному будівельному об'єкту;

в) аналіз конкурентів: збирається інформація про основних конкурентів і їх виробничі програми, цінах на будівельну продукцію;

г) аналіз збуту і реалізації продукції, робіт і послуг: указуються використовувані канали збуту будівельної продукції, реалізації робіт і послуг, способи стимулювання замовників і посередників (субпідрядних будівельних підприємств) ;

д) аналіз чинників зовнішнього середовища: приводяться основні чинники зовнішнього середовища, які впливають на стабільність діяльності будівельного підприємства, а також на фінансовий стан замовників.

Фінальною стадією оптимізації ринкового потенціалу є встановлення стандартів (критеріїв), по яких виміряється прогрес у реалізації програми маркетингових заходів (контроль результатів маркетингової діяльності).

На основі таких вимірів можна внести корективи в маркетингову діяльність. Наприклад, якщо обсяг продажів нижче очікуваного, необхідно визначити, чим це обумовлено й що варто зробити для виправлення ситуації. Якщо обсяг продажів вище очікуваного, то варто визначити, чим це обумовлено. Можливо, необхідно підняти ціну на продукт. Це неминуче призведе до деякого зниження обсягу продажів, але, можливо, забезпечить більше високий прибуток

До чинників зовнішнього середовище, які необхідно враховувати при складанні плану маркетингу підприємства, відносять економічні, юридичні і соціально-культурні.

До складу економічних чинників включають інформацію, відсоткові ставки за кредит, податковий тягар (тобто сума податкових платежів по відношенню до виручки, яка складає 38 - 42% для будівельних підприємств), мінімальний розмір оплати праці, а також діючі тарифи. До юридичних чинників відносяться закони федерального, регіонального і місцевого значення, регулюючі діяльність замовників і будівельних підприємств, закони у області охорони навколишнього середовища і закони, регулюючі приватизацію, і ін.

Соціально-культурні чинники включають демографічні зміни, рівень урбанізації, зміну життєвих умов, освітнього рівня, рівень доходів після сплати всіх податків [10, с. 121-122].

На другому етапі оптимізації ринкового потенціалу встановлюють положення будівельного підприємства на ринку, з'ясовують його сильні і слабі сторони, а також можливості, які у нього можуть бути, і ризики, які йому погрожують.

Сильні сторони - це достоїнства підприємства, які виділяють його серед конкурентів. Такими достоїнствами можуть бути випуск будівельної продукції, виконання робіт і послуг вищої якості, ніж у конкурентів, і з нижчою ціною, надійні взаємостосунки із субпідрядними організаціями і ін.

Слабкі сторони - це недоліки підприємства, що вимагають негайного виправлення, інакше ці недоліки стануть сильними сторонами конкурентів. Слабкими сторонами можуть бути відсутність фінансування, невдале місце розташування підприємства і недостатньо уміле керівництво підприємством. Визначивши слабкі сторони конкурентів, підприємство може їх перетворити на свої достоїнства.

Можливості - це привабливі перспективні напрями розвитку будівельного підприємства. Як ймовірність можуть бути закриття підприємств-конкурентів, збільшена активність замовника у зв'язку з поліпшенням його фінансового стану і за рахунок підвищення його ділової активності, значне зниження ставки рефінансування Центрального банку.

Ризики -- це потенційні ускладнення, які можуть нашкодити підприємству. До небезпек можна віднести появу нових конкурентів, підвищення цін постачальників, можливі простої виробництва із-за відмов в системі матеріально-технічного постачання, в роботі будівельних машин і механізмів або через їх відсутність і ін.

На третьому етапі встановлюють цілі маркетингу. Ціль маркетингу - це те, що може досягти підприємство в внаслідок маркетингової діяльності за період, встановлений програмою. Цілі розглядають в трьох напрямах:

1) відносно видів діяльності будівельного підприємства, видів об'єктів;

2) відносно замовників;

3) відносно ринків.

Окрім мети, в маркетинговій програмі встановлюють деякі показники діяльності підприємства: збільшення обсягу реалізації; будівельно-монтажних робіт, послуг, що надаються підприємствам; збільшення прибутку - валового (балансового) і чистого, того, що залишається у розпорядженні підприємства; рентабельність; податковий тягар; якість будівельної продукції і ін. Всі ці показники можуть плануватися і оптимізуватися для досягнення стійкішого фінансового стану підприємства на ринку.

До цілей в плані можуть бути пред'явлені наступні вимоги: вони повинні бути кількісними; проранжованими по ступеню їх значущості, з| вказівкою конкретного часу їх виконання; і найголовніше раціональними.

На четвертому етапі розробляється антикризова стратегія, яка встановлює способи досягнення мети і вимагає ухвалення рішень відносно ринку, замовників і виробничої програми будівельного підприємства.

Серед напрямів антикризової стратегії можна виділити оптимізацію цілі, термінів зведення об'єктів і виконання робіт, роботу із замовниками і субпідрядними підприємствами.

На п'ятому етапі складається робоча програма будівельного підприємства з урахуванням антикризової стратегії.

У робочій програмі вирішують наступні питання:

а) що буде побудовано, які будуть виконані роботи і для кого?

б) коли будуть виконані ці роботи і здані замовнику будівельні об'єкти?

в) хто виконуватиме ці роботи, які субпідрядники підприємства і проектні організації будуть залучені?

г) скільки коштуватимуть ці роботи і об'єкти?

На шостому етапі розробляється бюджет. Розробка докладного плану роботи дозволить скласти звіт про прибутки і збитки, який допоможе визначити, як відображається реалізація розробленої стратегії на діяльності будівельного підприємства. Знаючи, який бюджет має в своєму розпорядженні підприємство, ухвалюють рішення про необхідність реалізації тих або інших заходів, пов'язаних з виробництвом будівельно-монтажних робіт, здачею об'єктів в експлуатацію.

На сьомому етапі розробляють заходи щодо планування якості будівельно-монтажних робіт, а отже, і якість об'єкту. Це пов'язано з тим, що процес зведення будівельних об'єктів може бути представлений у вигляді переділів, на яких формується якість кінцевої будівельної продукції.

На восьмому етапі здійснюється контроль за реалізацією розробленої стратегії. Контроль - це оцінка результатів реалізації маркетингового плану і вживання необхідних заходів по виправленню небажаних наслідків. Особливу увагу на цьому етапі приділяють аналізу обсягу виконаних робіт і їх прибутковості [6].

Висновки по розділу 1

Ринковий потенціал - це, насамперед, аналіз прогнозованих потреб фізичних осіб та організацій. З погляду маркетингу покупець не стільки має потребу в товарі, скільки бажає вирішення проблеми з власною потребою, що може забезпечити товар. Рішення може бути знайдене за допомогою різних технологій, які, самі по собі, безупинно змінюються.

Головне значення і зміст ринкового потенціалу, як складової господарської діяльності організації складається в сприянні визначенню цілей і стратегії розвитку фірми. Метою ринкового потенціалу будівельної організації повинна статі орієнтація на замовників і у розробці такої маркетингової програми підприємства, що спонукувала б споживачів здобувати продукцію саме цього підприємства, а не його конкурентів.

Антикризова стратегія - це генеральна програма маркетингової діяльності на цільових ринках. Вона включає головні напрямки маркетингової діяльності фірми й інструментарій комплексу маркетингу (маркетинг-мікс), за допомогою якого розробляють і здійснюють маркетингові заходи для досягнення поставлених цілей, для кожного сегмента цільового ринку визначають стратегію товарної, цінової, комунікативної та збутової політики фірми.

При формуванні антикризових стратегій доцільно виходити з оцінки основних ринково-економічних факторів і аналізу існуючого потенціалу стратегічного успіху, що включає імідж фірми, якість обслуговування, розробку нових технологій і видів продукції, розвиток організаційної структури, систему реалізації творчості послуг, контингенту клієнтури.

Сучасна ринкова стратегія виходу будівельної організації з кризової ситуації містить у собі, як правило, всі інструменти маркетингу, утворюючи комплекс заходів, спрямованих на досягнення певних цілей. Тим самим виступає принциповою, вихідною позицією і одночасно керівництвом до дії.

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТОВ “СТРОЙСЕРВИС”

2.1 Загальна характеристика діяльності і структура підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройсервис» було організовано 15 травня 1995 року і є суб'єктом малого підприємництва. Товариство діє на основі самофінансування і самоокупності, володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, виконує покладені на нього зобов'язання.

Найвищим органом управління Товариством є Рада Засновників, або особа, що їх представляє за дорученням. У Раду Засновників входить, з правом дорадчого голосу, Директор Товариства, як представник його працівників. Організація займається наданням послуг у сфері будівельно-монтажних робіт.

ТОВ «Стройсервис» (ліцензія АВ 193559) з 1995р. працює на ринку будівництва м. Донецька і області, надає своїм замовникам широкий спектр послуг з капітального будівництва, реконструкції будівель і споруд, капітального ремонту, обробки фасадів і інтер'єрів будівель, прокладки інженерних комунікацій, виконання покрівельних, сантехнічних, вентиляційних і інших робіт.

Замовниками ТОВ «Стройсервис» за 12 років діяльності були:

1. Завод Універсального устаткування - реконструкція, капітальний ремонт виробничих і адміністративних приміщень, 1995-97рр. ;

2. ТТФ «Елмасервіс» - будівництво магазину промтоварів, вул. Пухова, 1995р. ;

3. ТОВ Друкарня «Новий світ» - реконструкція, капітальний ремонт виробничих і адміністративних приміщень, 2002-04рр. ;

4. Рекламне агентство «Бита» - будівництво, реконструкція будівлі кінотеатру «Першотравневий», бульвар І. Франко, 2001-03рр. ;

5. Оздоровчий центр «Медібест» - капітальне будівництво по вул. Східна, 2000р. ;

6. ВАТ «ДМЗ», ЗАТ ММЗ «Істіл» (Україна) - капітальний ремонт виробничих приміщень, 2003-07рр. ;

7. Мережа магазинів - реконструкція і обробні роботи приміщень, вул. Артема, 84а, 2003р. ;

8. Розважальний центр «Колізей» в м-ні Текстильщик;

9. Капітальне будівництво 9-поверхового житлового будинку в м-ні «Перемога» (б. Шкільний, 10б) ;

10. Капітальне будівництво 10-поверхової адміністративної будівлі апеляційного суду по вул. Челюскінців, 2005-2007рр. ;

11. Реконструкція приміщень групи експрес-аналізу під хімічну лабораторію ЦКЛ - ЗАТ «ММЗ Істіл» (Україна) - 2005-07рр;

12. Повний комплекс робіт що до капітального ремонту будівлі БВП - ЗАТ «ММЗ Істіл».

13. Також в 2005р. фірма була генеральним підрядчиком за технічним переозброєння обтискового цеху ЗАТ «ММЗ Істіл» (Україна) що до установлення гартівно-відпускного агрегату канадської фірми «CAN-ENG», де був виконаний повний комплекс будівельно-монтажних робіт виробничого призначення, монтаж інженерних комунікацій і технологічного устаткування;

14. Алчевськ, Луганська область (Реконструкція і капітальний ремонт Доменного цеху №1 Металургійного комбінату) ;

15. Красноармійськ, Донецька область (Комплекс робіт по стовбуру №2 ЦЗФ ш-ти „Червоноармійська - Західна №1” ЗАТ «Донецксталь» МЗ) ;

16. Адміністративна будівля мережі магазинів «Обжора»;

17. Костянтинівна, Донецька обл. Цех листового та прокатного листа.

Основними за мету ТОВ «Стройсервис» ставить якість і професіоналізм, що дозволяє виконувати повний комплекс робіт з будівництву об'єкта під ключ в обумовлені із замовником терміни.

Оперативне керування розробляється структурною одиницею самостійно, узгоджується й затверджується головою Правління.

У апараті управління задіяні 15 осіб і існують наступні відділи:

- кошторисно-договірний відділ,

- виробничо-технічний відділ,

- відділ бухгалтерії,

- відділ постачання,

- відділ кадрів.

Підприємство має функціонально-матричну структуру управління. На ньому вказана чітка взаємодія підрозділів і співробітників підприємства від директора до виконавців робіт безпосередньо на будівельному майданчику.

У табл. 2. 1 представлені основні чинники, які впливають на діяльність фірми.

Таблиця 2.1

Основні чинники, які впливають на діяльність підприємства

Група чинників	Опис проблеми	Ступінь впливу на підприємство	Зміни, які впливають на підприємство
		незначне	середнє	значне
1	2	3	4	5	6
Практичні	-
Фінансово-економічні	Низька платоспромож-ність замовників			Х	Не прогнозуються
Виробничо-технічні	Застаріле устаткування і технології		Х		Впровадження нових технологій, використовування лізингу
Соціальні	Невисокий рівень з/п, нестабільність		Х		Збільшення з/п, використовування нових методик нарахування

Найбільша питома вага з них доводиться на фінансово-економічні. Від платоспроможності замовника залежать графіки виконання робіт і зацікавленість самого підприємства в процесі будівництва.

Наступним за впливом є соціально-політичні чинники - ситуація в країні і політика держави відносно ціноутворення і оподаткування багато в чому координує діяльність підприємства і його бажання діяти на ринку України легально, не приховуючи свій прибуток.

Виробничо-технічні чинники, на наш погляд, незначні. Україна вже досягла стабільного і конкурентоспроможного стану в цьому питанні. Майже кожен робітник і управлінець знає і уміє користуватися новими технологіями.

Але слід зазначити ще один чинник - психологічний. Він об'єднує в собі майже всі вище перелічені чинники і відображає, наскільки українські підприємства і дане Товариство готові до дій на міжнародному ринку.

Види будівництва.

Капітальне будівництво - це галузь матеріального виробництва. Будівлі і споруди, що зводяться на земельних ділянках, складають основні фонди народного господарства виробничого і невиробничого призначення. Іншими найважливішими елементами основних виробничих фондів є машини, устаткування, апаратура.

Розрізняють наступні види будівництва: промислове, транспортне, сільське, житлово-цивільне будівництво.

Промислове будівництво є комплексом будівельних і монтажних робіт, виконання яких забезпечує введення в дію нових і розширення, реконструкцію або технічне переозброєння діючих підприємств, цехів, об'єктів і цілих галузей матеріального виробництва.

Транспортне будівництво здійснює зведення нових і реконструкцію існуючих залізниць і шляхів автомобільного, водного, повітряного, магістрального трубопровідного транспорту.

Сільське будівництво охоплює зведення будівель і споруд, призначених для обслуговування сільськогосподарського виробництва, і задоволення культурно-побутових потреб і забезпечення сучасними житлами сільського населення.

У житлово-цивільному будівництві здійснюється зведення житлових, суспільних і інших цивільних будівель.

Способи здійснення будівництва

Замовники здійснюють будівництво трьома способами: підрядним, господарським і змішаним.

При підрядному способі будівельні, монтажні і спеціальні роботи виконуються постійно діючою підрядною будівельною або монтажною організацією, що розташовує матеріально - технічною базою, кваліфікованими будівельними кадрами і виробляючої роботи за договором із замовником за певну винагороду. Цей спосіб будівництва як найдоцільніше і більш економічно дозволяє застосовувати нову технологію і прогресивні методи виробництва робіт з використанням сучасних будівельних машин і механізмів; високоякісно виконувати будівельний - монтажні роботи; скорочувати тривалість освоєння капітальних вкладень, терміни зведення і введення в експлуатацію будівельних об'єктів.

Господарський спосіб передбачає виконання всіх будівельний - монтажних робіт безпосередньо силами і засобами підприємства, установи або організації, для якої призначений об'єкт без залучення генеральної підрядної будівельної організації, що будується.

Будівництво господарським способом здійснюється силами організовуваного для цієї мети відділу (управління) капітального будівництва підприємства, його ремонтних і інших цехів. Для виконання монтажних і спеціальних робіт підприємства привертає монтажні і спеціалізовані підрядні організації, укладаючи з ними прямі договори підряду, а також спеціальні цехи підприємства [16; c. 26-28].

До організації і якості будівництва, виконуваного господарським способом, пред'являються такі ж вимоги, як і при підрядному способі.

Змішаний спосіб поєднує в собі елементи двох перших, тобто будівництво ведеться господарським способом із залученням підрядної будівельної або монтажної організації для виконання частини робіт за прямими договорами.

2.2 Характеристика ринкового потенціалу будівельного підприємства

Процес оптимізації ринкового потенціалу включає три логічні і хронологічні фази: аналіз ситуації, вироблення цілей і стратегій, вибір інструментів. Аналіз платоспроможності підприємства та ліквідності його активів дозволяє отримати інформацію про фінансове становище такого підприємства у короткостроковій перспективі.

Будь-яке підприємство повинне проводити оцінку своєї діяльності і шукати шляху зниження витрат. У даній частині роботи буде проведений аналіз ринкового потенціалу ТОВ «Стройсервис».

Буде зроблений аналіз наступних показників:

- майновий стан;

- ліквідність та платоспроможності;

- ділової активності підприємства;

- прибутковості підприємства.

Друга частина буде включати загальні показники діяльності будівельного підприємства: прибуток, витратиё заробітна плата, обсяг будівельно-монтажних робіт, фондовіддача, фондорентабельність, загальна ліквідність, кредиторська та дебіторська заборгованість, рух запасів та грошових коштів.

Оцінка фінансової безпеки найбільш повно характеризує ринкового потенціалу підприємства з точки зору:

- забезпеченість фінансовими ресурсами;

- ефективності розміщення та використання фінансових ресурсів;

- фінансова взаємодія з іншими суб'єктами (інвесторами, кредиторами і т. п.) ;

- платоспроможність та фінансова стійкість.

У табл. 2.2 «Розрахунок показників оцінки майнового стану» приведений аналіз показників майнового стану. Можна побачити тенденцію збільшення коефіцієнта зносу та коефіцієнта придатності, що свідчить про дієздатність основних фондів підприємства. Але це також свідчить і про те що, потрібно їх вже обновити, тобто купити нове устаткування. Також збільшилась сума коштів в обігу на оплату праці, ресурсів, техніки та удосконалення робіт. Діаграма суми наявних у підприємства коштів в розрізі чотирьох років зображена на рис. 2. 1.

Таблиця 2.2

Розрахунок показників оцінки майнового стану

Показники	2008рік	2009рік	2010рік	2011рік	«+/-» 2008-2009	«+/-» 2009-2010	«+/-» 2010-2011	% 2008-2009	% 2009-2010	% 2010-2011
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
сума наявних у підприємства господарських коштів, тис. грн	151, 3	2149, 9	1664	962, 8	1998, 6	-486, 2	-701, 2	92, 96	-29, 22	-42, 1
коєфіцієнт зносу, %	0, 42	0, 3	0, 41	0, 68	-0, 12	0, 11	0, 27	-40, 00	26, 83	39, 71
коефіцієнт придатності, %	0, 58	0, 7	0, 6	0, 32	0, 12	-0, 1	-0, 28	17, 14	-16, 67	-87, 50

Рис. 2.1 Сума наявних у підприємства коштів

Коефіцієнт придатності основних засобів - показує, яка частина в первинній вартості основних засобів на даний момент ще не зношена, інакше кажучи, ще не перенесена на продукт (рис. 2. 2).

Коефіцієнт зносу основних засобів - показує ступінь зношеності основних засобів, тобто частку вартості основних засобів, підлягаючу списанню на витрати подальших періодів (рис. 2. 2).

Рис. 2. 2 Показники оцінки майнового стану

У табл. 2. 3 «Оцінка ліквідності та платоспроможності» будуть розглянуті різні форми ліквідності. Величина чистих оборотних коштів збільшилась та має позитивне значення.

Таблиця 2.3

Оцінка ліквідності та платоспроможності

Показчики	2009рік	2010рік	2011рік	2012рік	«+/-» 2009-2010	«+/-» 2010-2011	«+/-» 2011-2012	% 2009-2010	% 2010-2011	% 2011-2012
величина чистих обігових коштів, тис. грн.	-78, 6	-730, 4	-1191	386, 9	-651, 8	1578, 2	1578	89, 24	-132, 5	407, 9
коефіцієнт поточної ліквідності, %	0, 63	0, 74	0, 58	1, 3	0, 11	0, 72	0, 72	14, 86	124, 14	55, 38
коефіцієнт швидкої ліквідності, %	0, 5	0, 4	0, 17	0, 6	-0, 1	0, 43	0, 43	-25	252, 94	71, 67
коефіцієнт абсолютної ліквідності, %	0, 1	0, 01	0, 002	0, 04	-0, 09	0, 038	0, 038	-900	1900	95
коефіцієнт моневрування власними коштами оборотного капіталу, %	0, 001	0, 05	0, 005	0, 15	0, 049	0, 145	0, 145	98	2900	96, 67
часта оборотних коштів в активах, %	0, 89	0, 96	0, 99	0, 99	0, 07	0, 07	0, 03	7, 292	7, 0707	3, 03
частка запасів у поточних активах, %	0, 18	0, 2	0, 7	0, 5	0, 02	-0, 2	-0, 2	10	-28, 57	-40
частка чистих обігових коштів у поточних запасах, %	3, 2	1, 74	1, 02	0, 44	-1, 46	-0, 58	-0, 58	-83, 91	-56, 86	-131, 8

Ліквідність активів - здатність окремих сегментів активів трансформуватися в грошові кошти.

Платоспроможність - здатність підприємства протягом визначеного періоду виконувати перед кредиторами зобов'язання, що виникають у результаті здійснення їм фінансово-господарської діяльності.

Поточна (загальна) ліквідність - дозволяє визначити, в скільки разів поточні активи перевищують поточні зобов'язання, і показує, чи досить у підприємства коштів, які можуть бути використані для погашення його короткострокових зобов'язань протягом певного періоду. Інакше кажучи, відповідає на питання: яку частку поточних зобов'язань можна погасити, мобілізувавши для цього всі наявні оборотні кошти.

Термінова ліквідність - відображає ліквідність активів на випадок необхідності в терміновому погашенні поточних зобов'язань. Характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, рівний середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості.

Динаміка коефіцієнтів ліквідності в розрізі чотирьох років представлена на рис. 2. 3.

...