Аналіз чутливості прибутку до змін ціни та структури витрат на підприємстві ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу впливу цін та структури витрат на прибуток підприємства

1.1 Прибутковість підприємства: теоретичні основи дослідження та управлінські аспекти забезпечення

1.2 Методичні підходи до аналізу впливу цін, витрат та обсягів виробництва на прибуток підприємства

1.3 Дослідження чутливості прибутку за допомогою граничного аналізу

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Аналіз та планування показників прибутку на ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

2.1 Техніко-економічна характеристика Підприємства

2.2 Аналіз результативності діяльності Підприємства

2.3 Оцінка чутливості операційного прибутку до змін ціни та структури витрат

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Напрямки підвищення ефективності функціонування підприємства

3.1 Економіко-математична модель впливу дебіторської та кредиторської заборгованості на чистий прибуток підприємства

3.2 Впровадження інвестиційного проекту для підвищення рівня прибутковості

3.3. Обґрунтування заходів збільшення прибутковості ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

Висновки до розділу 3

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



ВСТУП

Головним показником, що характеризує фінансову результативність підприємства, є прибуток. Він визначає основну мету підприємницької діяльності. В сучасних умовах господарювання прибуток розглядають як основний фактор діяльності будь-якого суб'єкта господарювання, який впливає на можливість забезпечення фінансування багатьох програм підприємства, пов'язаних з розширенням потужностей, поліпшенням якості продукції, зміцненням конкурентоспроможності, завоюванням нових сегментів ринкового середовища.

Прибуток формується під впливом деяких факторів, зокрема таких як: обсяг реалізації продукції, структура витрат, ціна реалізації, собівартість та інше. Для оцінки впливу тих чи інших факторів на прибуток застосовується факторний аналіз. Факторний аналіз - це методика комплексного системного вивчення і оцінки впливу факторів на величину результативних показників. Основою факторного аналізу є побудова факторної моделі, в якій фактори повинні знаходитись в причинно-наслідкових зв'язках із досліджуваним показником.

Факторний аналіз у процесі оцінки фінансового стану підприємства покликаний встановити причинно-наслідкові зв'язки між основними індикативними показниками, що формують передумови для стабільної роботи підприємства. Обраний індикативний показник - прибуток підприємства, отже його зміна повинна ретельно аналізуватися з метою вчасного реагування на зміни ключових параметрів.

Мета дипломної роботи - дослідити чутливість прибутку підприємства до змін ціни та структури витрат, та розробити заходи щодо підвищення прибутковості підприємства.

Для досягнення мети, були поставлені наступні завдання:

· вивчити теоретичні основи формування прибутку на підприємстві;

· проаналізувати техніко-економічні характеристики підприємства ПАТ «Інтерпайп НТЗ»;

· провести аналіз змін прибутковості;

· провести аналіз впливу чинників на прибуток підприємства;

· розробити інвестиційний проект щодо підвищення рівня прибутку на підприємстві;

· розробити рекомендації щодо підвищення прибутковості ПАТ «Інтерпайп НТЗ»;

Об'єктом дослідження є - діяльність та функціонування ПАТ «Інтерпайп НТЗ».

Предмет дослідження - формування та чутливість прибутку підприємства.

Інформаційною базою дипломної роботи є дослідження сучасних спеціалістів у сфері дослідження прибутковості підприємства та проблем формування прибутку. При проведенні дослідження використовувались нормативно - правові акти в підприємницької діяльності, а також результати спостережень на ПАТ «Інтерпайп НТЗ».

У процесі роботи використовувались наступні методи: систематизація, моделювання, статистичного аналіз, вимірювання.

Результати дослідження наведені в таблицях. Трудомісткі розрахунки проведено з використанням ЕОМ (стандартні та адаптовані програми в середовищі Windows).

Наукова новизна одержаних результатів визначається реальною оцінкою економічного стану ПАТ «Інтерпайп НТЗ», дослідженням факторів, котрі впливають на прибуток, рекомендаціями заходів щодо покращення економічної ситуації на підприємстві та прискорення виходу із економічної кризи. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці заходів щодо підвищення прибутковості підприємства, покращення управління планування та формування прибутку, рекомендації інвестиційного проекту та резервів прибутковості за рахунок зниження собівартості продукції, підвищення обсягів продажу.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВПЛИВУ ЦІН ТА СТРУКТУРИ ВИТРАТ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Прибутковість підприємства: теоретичні основи дослідження та управлінські аспекти забезпечення

Прибуток є особливою економічною категорією, у якій поєднані дві взаємозалежні протилежності. З одного боку, прибуток виступає як результат використання капіталу в процесі господарської діяльності, з іншого, він є джерелом його формування і нагромадження. З огляду на це вчені звертають увагу на ту роль прибутку, яку він відіграє у сучасному ринковому господарстві у діяльності окремих підприємств і всієї економічної системи держави [30].

Узагальнення наукових досліджень щодо з'ясування сутності прибутку дало змогу виокремити кілька відмінних позицій, зокрема рекомендовано його розглядати з урахуванням: соціальних відносин - як засіб задоволення інтересів суб'єктів ринкових відносин, задіяних у його формуванні; економічних відносин - як частину доданої вартості, що закладається у виробництві, а фактично надходить на підприємства як складова частина виручки від реалізації продукції; фінансових відносин - як вид фінансового результату діяльності підприємств (поряд зі збитком та нульовим результатом), що визначається позитивним сальдо між отриманими доходами і зазнаними витратами підприємств [11].

У ринкових умовах господарювання за високого рівня конкурентної боротьби просто отримання підприємствами прибутку певної величини вже недостатньо. Важливу роль відіграють якісні характеристики розвитку підприємства та невідкладним стає питання отримання прибутку необхідної якості за заданого його обсягу.

Прибуток - найважливіша економічна категорія, основна стратегічна й найголовніша мета підприємства, основна умова його функціонування у ринковій економіці.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Підходи до оцінювання якості прибутку

Прибуток - це основа відтворювального процесу в діяльності підприємства, що в єдності з етапами його руху представлено на рис. 1.1 [9].

Прибутковість підприємницької діяльності є основою умовою існування як ринкової економічної системи в цілому, так і окремих суб'єктів господарювання. Відтак, питання прибутковості як узагальненого відображення позитивних результатів діяльності підприємства в абсолютному і відносному вимірі займають важливе місце у системі теоретичних досліджень фінансово-економічного спрямування. Особливої значущості вони набувають для підприємств, які здійснюють вибір ефективних управлінських рішень за наявності збиткових результатів.

В процесі кожного кругообігу капіталу виробничого підприємства відбувається відособлення його частини, зміна натуральної форми витрат і формування доходів. Відповідно взаємопов'язаними складовими процесу управління прибутковістю підприємства є: процес управління формуванням витрат (стадія обігу, стадія виробництва), процес управління формуванням прибутку (стадія виробництва, стадія обігу), процес управління доходами (стадія обігу). Зазначимо також, що процес обігу капіталу підприємства зумовлює потреби управління розподілом і використанням доходу і прибутку, однак його дослідження нами не передбачено.

Витрати підприємств формуються у процесі використання його ресурсів для досягнення цільової мети діяльності. Відображаючи рівень витрат в грошовій формі на виробництво і реалізацію продукції, собівартість комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, його технологічний та організаційно-управлінський рівень. Економічна сутність витрат і собівартості ґрунтовно розроблені в науковій літературі, нормативні і методичні документи містять їх поняття і порядок визначення [13].

Витрати підприємства відображаються у Звіті про фінансові результати. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено облік виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до якої включають: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати. До витрат, які не включаються до собівартості реалізованої продукції відносяться: адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства); витрати на збут; інші операційні витрати відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».

У Методичних рекомендаціях з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Державного комітету промислової політики України від 09.07.2007 р. №373, було запропоновано визначати виробничу собівартість промислової продукції (робіт, послуг) як «виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво» і наведено перелік витрат, що формують собівартість продукції та їх класифікацію за ознаками [4].

Процес управління витратами підприємства охоплює широке коло завдань: групування витрат (за економічними елементами для встановлення потреби в основних та оборотних засобах і подальшого аналізу результатів їх використання; за статтями калькуляції для внутрішньовиробничого планування і виявлення резервів зниження собівартості); оптимізація їх обсягу; контроль за формуванням витрат шляхом виявлення відхилень від планових показників та причин таких відхилень для впровадження заходів адекватного реагування; обґрунтування і впровадження заходів зменшення витрат підприємства.

Вдосконалення управління витратами промислового підприємства лежить в площині дослідження (з метою подальшого застосування) способів забезпечення достатньої точності при оцінці витрат, оптимізації витрат на основі виявлення та реалізації внутрішніх резервів економії витрат підприємства, прогнозування та планування витрат на майбутні періоди для вирішення одночасного завдання забезпечення безперебійного і прибуткового виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг).

Управління прибутком підприємства, що діє в сучасних умовах наджорсткої конкуренції потребує вирішення сукупності питань, які можна згрупувати в теоретичний блок і практичний блок. Розробка теоретичних засад управління прибутком стосуються уточнення його сутності, класифікаційних ознак, оптимального набору показників абсолютного і відносного виміру.

На сьогодні найбільшого визнання набули два концептуальні підходи до визначення прибутку: за економічною концепцією прибуток являє собою перевищення виручкою зовнішніх і внутрішніх витрат, а за бухгалтерського підходу прибуток є перевищенням зовнішніх витрат, тобто акцентується увага на загальній виручці підприємства, нарощуванні капіталу [19].

У П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» наявне визначення прибутку як суми, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати, а відповідно збитку, як перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати [42].

Досліджуючи значення прибутку для підприємства, що діє в ринкових умовах, І.О. Бланк акцентував увагу, зокрема, на тому, що прибуток підприємства є головною метою підприємницької діяльності, критерієм ефективності конкретної виробничої (операційної) діяльності, внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток, головним джерелом зростання ринкової вартості підприємства і основним захисним механізмом від банкрутства [8].

Необхідність подолання тенденції збиткового функціонування українських підприємств актуалізує розробку насамперед прикладних аспектів управління прибутковістю кожного суб'єкта господарювання.

До пріоритетних напрямів розробки заходів для забезпечення прибутковості діяльності слід віднести: інструментарій діагностики ефективності діяльності, факторного аналізу рентабельності, кластерного аналізу для дослідження фінансових результатів діяльності підприємств; технологію оцінки результативних показників; економіко-математичне моделювання управління прибутком; показники взаємозв'язку прибутковості і фінансової безпеки підприємства [35].

При розробці виробничої програми і цінової політики слід враховувати всі можливі комбінації «обсяг реалізації - ціна», в процесі реалізації яких формується певний обсяг чистого доходу (прибутку, якщо враховувати коригування витратами). Зростання ціни за фіксованого обсягу реалізації тотожне зростанню обсягу виробництва за фіксованої ціни. Також слід враховувати, по-перше, що за достатньої ємності ринку зменшення ціни при зростанні обсягу виробництва може забезпечити абсолютне і відносне зростання прибутку, а по-друге, що на обсяг беззбитковості позитивно впливає загальне зменшення витрат (і постійних, і змінних).

За вже установленого підходу з метою ефективного управління підприємством показники рентабельності за економічним змістом згруповано таким чином: показники окупності витрат підприємства, що відображають віддачу кожної гривні витрат; показники рентабельності продажу, що показують величину прибутку підприємства з кожної гривні доходу; показники доходності капіталу, що відображають віддачу кожної гривні капіталу, що належить підприємству.

До показників, розрахунок яких базується на витратному підході, відносяться: рентабельність окремих видів продукції, рентабельність операційної діяльності, рентабельність інвестиційної діяльності і окремих інвестиційних проектів, рентабельність звичайної діяльності. Показники рентабельності продажу окремих видів продукції і загальної рентабельності продажу відображають співвідношення прибутку і виручки від реалізації продукції. Третя група показників рентабельності охоплює показники рентабельності сукупних активів, операційного капіталу, основного капіталу, оборотного капіталу, власного капіталу тощо. Зазначимо, що, незважаючи на чітке групування показників, в літературі наявні різні методики їх розрахунку [44].

Для розробки прогнозів рівня прибутковості важливим залишається аналіз структури прибутку за видами діяльності і вибір оптимального набору показників рентабельності.

Вчені не вважають за доцільне постійне розширення кола економічних дефініцій. У наукових публікаціях розмежовується поняття «ефективність» і «результативність», наявні пропозиції їх формалізації. Однак ми підтримуємо позицію, за якою поняття «ефективність» і «результативність» розглядаються як ідентичні. Порівняння планових і фактичних показників не потребує окремого категоріального визначення, фактичний результат відображає відхилення (абсолютне, відносне) від запланованого.

Важливість комплексного підходу проявляється при розробці виробничих і маркетингових програм діяльності. Так, наприклад, економіко математична модель максимізації цільової функції зростання рентабельності виробничої діяльності підприємства не враховує циклічність ринкової економіки. При розробці програм діяльності необхідно оцінювати не тільки виробничі можливості, а й реальну спроможність ринку щодо поглинання товарних обсягів. Аналогічно найкращі маркетингові програми не діють у кризових умовах загального зниження ємності ринку. З огляду на зазначене ми поділяємо позицію, за якою складовими системи управління прибутком в період циклічного зменшення ринкової активності має бути запобігання перевитрат усіх видів ресурсів, пов'язаних з виробництвом і виведенням на ринок товарів і послуг, що не користуються попитом, а також запобігання або мінімізація витрат усіх видів ресурсів, пов'язаних із виробництвом і випуском на ринок товарів і послуг, за якими стимулювання попиту не дозволить досягти цілей підприємства.

Не менш важливим у сучасних умовах є питання управління якістю прибутку, що визначається його структурою за видами діяльності і за факторами формування. Основну частину прибутку структурованого за видами діяльності має забезпечувати надходження від основної операційної діяльності підприємства, що кореспондується з його місією і водночас орієнтує на концентрацію фінансових ресурсів у пріоритетному напрямі. Інноваційний розвиток підприємства сприяє покращенню якості прибутку структурованого за факторами техніко-технологічного і управлінського впливу. [48]

У зв'язку з цим важливою є розробка альтернативних варіантів співвідношення прибутковості і ліквідності. В наукових літературних публікаціях обґрунтована позиція щодо конфлікту між цільовими показниками прибутку та ліквідності, внаслідок чого пропонується для досягнення цілей підприємства вибрати один із критеріїв: прибутковість або ліквідність. З'ясовуючи причини конфлікту між цільовими показниками прибутку і ліквідності, зазначає, що вони «засновані на недостатності ліквідних ресурсів у розпорядженні підприємства і відмінності інтересів власників і кредиторів. збільшення ліквідних ресурсів (наприклад, додатковий кредит) з метою зниження ризику, з одного боку, призведе до підвищення ліквідності, а з іншого, до зниження прибутку за рахунок виплат процентів» [48].

Управління формуванням прибутку є складовою системою загального управління прибутком, що, окрім цього, охоплює і управління його розподілом. Ця система виконує такі завдання: збільшення обсягу прибутку загалом за рахунок збільшення його від основної та інших видів діяльності; зниження витрат у процесі його формування; забезпечення стабільності в одержанні прибутку; розподіл одержання прибутку в часі.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2 Структурна схема управління прибутком підприємства

Для ефективного управління прибутком необхідно мати достатню інформаційну базу для прийняття оптимальних управлінських рішень. Такою базою виступають результати аналізу прибутку, доходів та витрат. Джерелом вихідних даних для проведення такого аналізу слугує річна фінансова звітність підприємства та маркетингові дослідження ринку.

Структурна схема ефективного управління прибутком підприємства наведено на рис 1.2. Головною метою управління прибутком є забезпечення збільшення добробуту власників підприємств на цей момент і у перспективі. Ця мета повинна забезпечувати одночасно гармонізацію інтересів власників з інтересами держави і персоналу підприємства [11].

1.2 Методичні підходи до аналізу впливу цін, витрат та обсягів виробництва на прибуток підприємства

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально - технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або, принаймні, стабілізацію його на певному рівні протягом визначеного періоду часу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3 Методи аналізу прибутку

Основними чинниками, які впливають на величину виручки від реалізації продукції, є обсяг виробництва продукції, її асортимент, якість, ритмічність роботи підприємства. [11]

Існує безліч методів аналізу фінансових результатів, але основні з них можна подати у вигляді схеми, що наведена на рис. 1.3.

Для ефективного у правління прибутком доцільно застосовувати економічний аналіз.

Економічний аналіз -- взаємопов'язані й взаємозумовлені методи вивчення і наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів. Застосовується з метою виявлення закономірностей і тенденцій розвитку економічних процесів, встановлення та оцінки основних факторів, що позитивно чи негативно впливають на показники ефективності. За допомогою економічного аналізу виявляють невикористані резерви поліпшення показників діяльності окремих галузей, об'єднань, підприємств. Результати економічного аналізу використовують для прогнозування і переспективного планування економічних процесів, а також для розробки програм і рекомендацій подальшого ефективного розвитку, прибуткової діяльності.

Економічний аналіз важливого значення набуває за ринкових реформ, коли на перший план виходять економічні методи управління. Економічний аналіз має на меті не лише виявляти хиби, а й розкривати можливості подальшого зростання економіки в цілому та окремих її складових.

Основною метою факторного аналізу прибутку підприємства є пошук резервів підвищення ефективності роботи, максимізація прибутку за мінімізації ризику та витрат.

Аналіз прибутку є складовою частиною аналізу фінансової стійкості підприємства. Відомо, що будь-яка методика аналізу фінансових результатів діяльності починається з аналізу доходів і витрат, а завершується дослідженням формування та використання прибутку [12].

В умовах ринку часто складається ситуація, коли підприємства знижують або підвищують ціни, що обумовлене сповна об'єктивною причиною - зміною кон'юнктури ринку і є нормальною практикою в ціноутворенні.

Рівень попиту, ціна, витрати - взаємозв'язані показники, тому при оцінці наслідків зниження цін треба розглядати їх в комплексі.

При зниженні ціни відбувається, з одного боку, зростання попиту споживачів на товари, а з іншого боку, зниження прибутку з одиниці кожного виробу і, отже, зменшення отримуваною підприємством прибутку в цілому. Для того, щоб при зниженні ціни підприємство отримало такий же розмір прибутку, як і при колишній ціні, обсяг виробництва товарів треба збільшити.

Зміна цін, по-різному впливатиме на об'єми продажів і прибуток залежно від еластичності попиту (ринку). В умовах нееластичного або слабо еластичного ринку підприємство може дозволити собі збільшувати ціни, підвищуючи долю прибутку в ціні, тоді як зниження цін не приведе до зростання продажів і, отже, недоцільно. Еластичний ринок вельми чутливий до зміни цін, і дії підприємства мають бути обґрунтовані. Підвищення цін на ньому призводить до переходу попиту на інші товари (субститути) або на товари конкурентів, тому підприємство повинне враховувати реакцію конкурентів - якщо вони також піднімуть ціни, то прибуток зросте, покупці не зможуть перенести свій попит. Знижуючи ціни, необхідно здійснити аналіз зміни виручки, витрат і прибутку, про що вже говорилося раніше.

У узагальненому вигляді дія зміни цін на прибуток представлена в таблиці 1.1. Для збереження колишнього прибутку при зміні ціни або витрат доцільно здійснювати аналіз чутливості фінансових результатів, що відповідає на питання, що станеться, якщо зміняться ці показники, і що треба зробити, аби отримати прибуток в тому ж розмірі.

Таблиця 1.1

Вплив зміни цін на прибуток

Прибуток	Ріст цін	Зниження цін
Прибуток збільшується	Наявність незадоволеного попиту	Висока еластичність попиту на товар, у результаті чого обсяг продажу зростає швидше, чим зменшується відносний прибуток.
	Необґрунтовано низька первісна ціна в порівнянні з тією, яку згодні заплатити покупці.
		Ціна в базовому варіанті була не обґрунтовано завищена и її зниження розширило сегмент споживачів.
	Ринок нечутливий до цін
	Більш висока ціна робить товар привабливим в очах споживачів або приводить до розширення сегмента покупців.
		Витрати на одиницю товару(виробів)знижуються більшими темпами, чим прибуток ( до певного моменту).
	Складається ситуація, коли зростає місткість ринку( зростання доходів, поліпшення економічного становища в країні).
		Зниження ціни сприяє виходу на нові ринки збуту.
	Конкуренти також підвищують ціни	Відхід конкуруючих підприємств із ринку й ріст попиту
Прибуток зменшується	Висока інфляція, обумовлена ростом цін на фактори виробництва: вони ростуть швидше, чим ціна на товар, у результаті знижується відносний прибуток в одиниці.	Ринок зовсім нечутливий до зміни ціни або еластичність попиту слабка, тому не міняється обсяг продажу.
		Конкуренти також знижують ціни.
	Висока чутливість попиту покупців, темп росту ціни нижче, чим темп зниження обсягу продажу.	Первісна ціна була обґрунтована, і покупці розглядають її зниження як погіршення якісних характеристик товару.
	Первісна ціна була обґрунтована в очах споживачів, і її ріст приводить до відмови від покупок.
		Підприємство ставило завдання розширення частки ринку, не звертаючи уваги на прибуток, або шляхом зниження ціни намагалося не допустити на ринок конкурентів.
	Конкуренти залишають ціни на колишньому рівні.
	Ріст цін випереджає доходи споживачів (погіршення економічного становища)
		Ситуація в економіці настільки кризова, що зниження цін не компенсує, зниження доходів споживачів.
	Наявність товарів субститутів досить велике, і ціни на них ростуть меншими темпами або постійні

У основі аналізу чутливості діяльності підприємства лежить розрахунок об'єму товарообігу, що забезпечує здобуття певного прибутку при зміні ціни, постійних або змінних витрат. Розрахунок товарообігу, що забезпечує здобуття базового прибутку, заснований на принципі маржинального прибутку, що розраховується в торгівельній діяльності як різниця між сумою валового доходу і величиною змінних витрат обертання підприємства. Залежно від того, який показник міняється, використовують різні методики, розглянемо їх.

Однією з найважливіших характеристик взаємозв'язку затрат, обсягу виробництва і прибутку є аналіз беззбитковості.

Такий аналіз можливий при системі обліку змінних затрат, основою якої є поділ затрат на постійні та змінні, а також при використанні показника маржинального доходу.

Це один з аспектів методу «витрати-випуск-прибуток».

У зарубіжній практиці досить широко застосовується аналіз співвідношення «витрати - випуск - прибуток» . З огляду на оперативність та ефективність цього методу його популярність зростає і в Україні, особливо в останні роки.

За своєю сутністю аналіз «витрати - випуск - прибуток» є досить простим, базується на відомих показниках і дає змогу оперативно оцінити вплив величини і структури витрат, обсягу продажу продукції на прибуток, аналізувати його залежність від рівня цін і структури виробництва, обґрунтувати маркетингову стратегію. Із самої назви випливає, що аналіз «витрати - випуск - прибуток» з'ясовує зв'язок між витратами, рівнем операційної активності та прибутком. Термін «операційна активність» характеризує результативність діяльності підприємства.

Для виробничого підприємства вона визначається обсягом виготовленої продукції. Причому мається на увазі, що вся виготовлена продукція продана, тобто обсяг виробництва і продажу продукції за певний період збігаються. У результаті витрат факторів виробництва створюється продукція, від її продажу підприємство одержує прибуток.

Оскільки прибуток - основний результативний показник діяльності підприємства, важливо знати його залежність від двох попередніх - витрат та обсягу продукції. Ця залежність ускладнюється тим, що витрати поділяються на змінні й постійні, а обсяг виробництва і продажу продукції має непрості зв'язки з цінами на окремі вироби.

Крім цього, як відомо, не всі змінні витрати пропорційні, а до постійних входять деякі елементи змінних витрат. Це все створює певні труднощі в моделюванні зазначеної залежності.

При аналізі співвідношення «витрати-випуск-прибуток» спрощуються і припускається, що в їхній основі лежать лінійні залежності. Тобто аналіз базується на таких передумовах:

· усі витрати можна чітко поділити на змінні й постійні;

· усі змінні витрати пропорційні, а постійні не містять елементів дегрегуючих витрат і є лише функцією часу;

· ціни на вироби не залежать від обсягу виробництва і в межах розрахункового періоду стабільні.

Ці обмеження означають, що аналіз «витрати-випуск-прибуток» здійснюється в межах даної виробничої та організаційної структури підприємства, тобто стосується короткострокового періоду. За цих умов функції витрат і обсягу виробництва (продажу) лінійні.

У процесі аналізу «витрати-випуск-прибуток» обчислюються й аналізуються такі показники:

- маржинальний прибуток (збитки);

- коефіцієнт маржинального прибутку;

- рівноважний обсяг операційної (виробничої) діяльності (точка беззбитковості);

- рівень безпеки операційної діяльності;

- обсяг операційної діяльності (обсяг виробництва), що забезпечує цільову прибутковість;

- операційний леверидж (операційна залежність), який дає змогу оперативно аналізувати залежність прибутку від динаміки обсягу продукції і структури витрат.

Ще не менш важливим є те, що прибуток підприємства залежить від його операційної активності, яка на виробничих підприємствах виражається передусім обсягом виготовлення і продажу продукції. Якщо йдеться про динаміку активності, тобто темп її зміни, то на величину прибутку істотно впливає ще структура витрат, а саме: їхній поділ на змінні та постійні витрати.

Відносну реакцію прибутку на зміну обсягу виробництва ще називають операційною залежністю. Вона визначається за допомогою такого показника, як операційний леверидж (важіль). Операційний леверидж характеризує приріст прибутку на одиницю приросту обсягу виробництва.

Операційний леверидж значною мірою залежить від частки постійних витрат у сукупних витратах підприємства. З її зростанням величина важеля збільшується, і навпаки. Чим більша величина операційного левериджу, тим чутливіша реакція прибутку на зміну обсягу виробництва і продажу продукції.

У таблиці 1.2 наведено залежність змінних в постійних витрат від обсягу виробництва.

Таблиця 1.2

Вплив зміни обсягу виробництва (реалізації) продукції на змінні і умовно-постійні витрати

Обсяг виробництва (збуту)	Змінні витрати	Постійні витрати
	Сумарні	На одиницю продукції	Сумарні	На одиницю продукції
Зростає	Збільшуються	Постійні	Постійні	Зменшуються
Зменшується	Зменшуються	Постійні	Постійні	Збільшуються

При аналізі «витрати-випуск-прибуток» важливе значення має показник маржинального прибутку і його відносна величина - коефіцієнт маржинального прибутку.

Маржинальний прибуток, іноді називають покриттям. Отже, маржинальний прибуток дорівнює постійним витратам і операційному прибутку, тобто прибутку від продажу продукції. Маржинальний прибуток є верхньою межею прибутку при зміні величини постійних витрат, а саме: коли постійні витрати прямують до нуля, прибуток прямує до маржинального прибутку.

Ці закономірності цінні при аналізі впливу динаміки обсягу виробництва на прибуток. Коли змінюється обсяг виробництва, постійні витрати залишаються на попередньому рівні, тому прибуток змінюється на величину маржинального прибутку.

Співвідношення між маржинальним прибутком і обсягом виробництва зручно аналізувати за допомогою відносного показника - коефіцієнта маржинального прибутку. [15]

1.3 Дослідження чутливості прибутку за допомогою граничного аналізу

В умовах ринкової економіки основним показником ефективності діяльності підприємства є прибуток. Прибуток відіграє ключову роль у діяльності підприємства і соціально-економічного розвитку країни в цілому. Для підприємницької структури він одночасно є і метою, і результатом, і стимулом, і чинником економічної безпеки.

Необхідно підкреслити, що на формування прибутку як фінансового результату діяльності підприємства впливає низка факторів як зовнішнього, так і внутрішнього впливу. До факторів зовнішнього впливу відносять економічні (спад економіки та погіршення життєвого рівня населення, кон'юнктура ринку, інфляція, податкова політика, недосконалість нормативно-правової бази, висока поляризація доходів населення); політико- правові (лобіювання інтересів окремих політичних сил, політична нестабільність); науково-технічні (уповільнення темпів інновацій); демографічні; соціально-культурні (високий рівень безробіття, невідповідність заробітних плат цінам на товари та послуги); екологічні та ін.

До внутрішніх факторів належать такі: виробничі (забезпеченість підприємства виробничими потужностями, технікою, обладнанням, технологіями); конкурентоспроможність; система менеджменту; престижність підприємства, постачальницько-збутова та природоохоронна діяльність, соціальні умови праці та побуту та ін.

Серед вище наведених чинників, під впливом яких формується прибуток у початковий період діяльності або виникають зміни в його величині в подальшому, необхідно звернути увагу на ті, які належать до першого рівня підпорядкованості. Найважливішими серед них, які впливають на зростання суми прибутку, є збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції, зниження витрат виробництва та собівартості продукції, зростання відпускних цін та поліпшення якості продукції. [50]

Оскільки прибуток - основний результативний показник діяльності підприємства, тому важливо виявити його залежність від різноманітних факторів та оцінити їх вплив на прибуток [23]. Це можна зробити за допомогою аналізу чутливості прибутку.

Аналіз дає змогу пізнати окремі боки суспільного, господарського явища чи процесу, абстрактно мислити, однак він не дає можливості характеризувати явище в цілому, в єдності усіх його взаємопов'язаних складових. Підведення підсумків, формулювання висновків дослідження соціальних явищ, процесів, показників потребують проведення певних узагальнень.

У нинішніх умовах нестабільності економічних явищ і процесів зростає роль тих економіко-математичних методів, які дають змогу враховувати мінливість умов виробництва, переробки, реалізації та постачання продукції, кон'юнктуру ринку праці. До таких методів аналізу належить аналіз чутливості. Він незамінний при плануванні виробничої діяльності, аналізі інвестиційних проектів, при прогнозуванні чистого прибутку підприємства в умовах невизначеності, зміні цін, ринкових попиту і пропозиції.

Аналіз чутливості передбачає дослідження залежності результативного показника (найчастіше чистої теперішньої вартості та внутрішньої норми дохідності) від варіації значень показників, що беруть участь у його визначенні (ключових перемінних).

Він дає змогу визначити силу реакції результативного фактора на зміну факторних ознак і відповісти на запитання, що буде з результативним показником, якщо зміниться значення деякої вихідної величини? Виходячи з цього, його ще називають аналізом "що буде, якщо". В основу аналізу чутливості покладено поетапну зміну вихідного показника за незмінності інших показників. [31]

Сприятливі умови для ведення бізнесу в будь-якій галузі матеріального виробництва - це комбінація низьких постійних витрат з високим валовим прибутком. Управлінський облік і, зокрема, аналіз беззбитковості дає можливість встановити найбільш вигідну комбінацію змінних і постійних витрат, ціни, обсягу продукції, що випускається й реалізується в релевантному періоді. Крім того, для успішного управління прибутком у довгостроковому періоді керівництву підприємства слід усвідомлювати основні показники і важелі, що мають переважний вплив на величину валового прибутку. У зв'язку з цим певний теоретичний та практичний інтерес становить аналіз чутливості прибутку до змін ціни. [55]

Великий вплив на величину прибутку має еластичність попиту. Зазвичай науковці розглядають цінову еластичність попиту. Попит вважається еластичним, якщо має тенденцію змінюватися від незначних коливань цін і навпаки, попит вважається нееластичним, якщо незначні цінові коливання не впливають на нього. За допомогою характеристик цінової еластичності вимірюється кількісна, а іноді й якісна, реакція покупців на зміну ціни (вартісна чутливість).

Цінова еластичність попиту визначається відношенням зміни попиту (у відсотках) до зміни цін (у відсотках).

Відповідно до вчення А. Маршалла еластичним вважається попит, якщо він змінюється більшою мірою, ніж ціна, яка викликала цю зміну, а нееластичним, за умови, що попит зменшується меншою мірою, ніж ціна.

Розрізняють різні варіанти прояву еластичності попиту (рис. 1.4):

- цілком еластичний попит (найменше коливання ціни викликає безмежну зміну попиту;

- еластичний попит;

- попит одиничної еластичності;

- нееластичний попит;

- цілком нееластичний попит (будь-які зміни ціни не змінюють обсягу попиту).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.4 Варіанти прояву цінової еластичності попиту

Якщо підприємство реалізує продукцію, попит за цінами на яку еластичний (>1), то збільшення виручки підприємства можливе тільки за рахунок зниження цін або тільки за рахунок модернізації продукції, що призведе до зменшення еластичності попиту . Незважаючи на певні досягнення в цій галузі, представляє інтерес розгляд питань про принципово нові побудови цінової політики в умовах еластичного попиту на реалізовані товари. [45]

Велику роль, також має аналіз питомих постійних та змінних витрат та фізичного обсягу випуску продукції. Зрозуміло, що результати такого аналізу дозволяють менеджерам підприємства обирати найбільш ефективні та дієві заходи впливу на величину прибутку.

Вивчення економічної літератури з поставленої проблеми свідчить про досить активний інтерес учених-економістів до проблеми дослідження чутливості прибутку до зміни такого фактора, як фізичний обсяг випуску продукції (визначення, так званого, операційного левериджу). Воно, як правило, здійснюється в рамках аналізу беззбитковості - важливої складової частини управлінського аналізу.

Проте зазначимо, що визначення операційного левериджу у процесі аналізу беззбитковості є по суті окремим випадком дослідження чутливості прибутку до зміни виробничих та маркетингових факторів діяльності підприємства. Напевне, не тільки зміну фізичного обсягу виробництва треба враховувати в ході управління прибутком підприємства. Тому більш широке визначення завдання дослідження з використанням методів граничного (диференційного) аналізу сприятиме підвищенню ефективності застосування й інших важелів у плануванні прибутку підприємства, а саме ціни, питомих постійних та змінних витрат.

Отже обґрунтуємо можливості застосування при оцінюванні чутливості прибутку підприємства показників еластичності цієї економічної ознаки за відповідними чинниками й дослідимо співвідношення між ними на основі граничного (диференційного) аналізу і графічних методів.

В основі дослідження чутливості прибутку ми пропонуємо використовувати визначення показників його еластичності на основі граничного аналізу, що ґрунтується на розрахунку перших частинних похідних прибутку за змінними ціною, питомими постійними та змінними витратами, та обсягом випуску продукції у довгостроковому періоді. Розглянемо порядок здійснення граничного аналізу чутливості прибутку в найзагальнішому вигляді в умовах беззбиткового функціонування підприємства на ринку товарів та послуг, тобто якщо ціна на продукцію більша ніж сума постійних та змінних витрат.

Як відомо, при вирішенні багатьох економічних завдань часто необхідно знати відносний вплив у відсотках деякої факторної змінної на результативну змінну. Оцінку такого впливу дає коефіцієнт еластичності, що визначається в наступний спосіб:



, (1.1),

де - перша частинна похідна результативної змінної за факторною змінної .

Тут - номер фактора, що впливає на (). Для лінійної залежності від чинників коефіцієнт еластичності набуває вигляду:

(1.2)

де -ваговий коефіцієнт при відповідному факторі .

Еластичність визначають як для окремого об'єкта (підприємства) за наведеною вище формулою, так і для "центра ваги" статистичної сукупності об'єктів, тобто при за наступною формулою:

(1.3)

Коефіцієнт еластичності показує, на скільки відсотків у середньому змінюється результативна ознака зі зміною фактора на один відсоток (у 1,01 рази) за умови, що всі інші чинники зафіксовані на постійному рівні.

В ролі результативної змінної виступає величина прибутку , що може бути виражена так:

(1.4)



де - постійні та змінні витрати в розрахунку на весь випуск продукції цього виду.

Як було зазначено, факторами , що впливають на величину прибутку , є ціна одиниці товару , питомі змінні та постійні витрати , обсяг виробництва й реалізації продукції . Тоді показники чутливості прибутку за вказаними чинниками визначаються наступним чином:

1. Еластичність прибутку за ціною . Згідно з наведеними вище формулами можна написати:

(1.5)

Отже, із зростанням ціни одиниці продукції на один відсоток прибуток підприємства підвищується на величину , що, у свою чергу, залежить від співвідношення чистого операційного доходу й самого прибутку. Якщо чисельник і знаменник вираження (1.5) поділити на обсяг випуску, то отримаємо наступну формулу еластичності прибутку за ціною:

(1.6)

За допомогою аналізу представлення (1.6) дослідимо поведінку величини як функції від ціни одиниці продукції.

Очевидно, що при величина , а при - , тобто пряма є горизонтальною асимптотою графіка еластичності прибутку за ціною.

Точка є точкою розриву графіка, оскільки знаменник формули 1.6 обертається на нуль. При , праворуч і Ґ, а при , ліворуч і -Ґ, тобто пряма , є вертикальною асимптотою графіка еластичності прибутку за ціною.

При величина , тобто графік еластичності прибутку за ціною проходить через початок координат.

На основі проведеного дослідження досить просто побудувати шуканий графік залежності величини від ціни одиниці продукції, що показаний на рис. 1.5.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.5 Графік залежності еластичності прибутку за ціною від зміни ціни одиниці продукції

З графіка на рис. 1.5. видно, що точка беззбитковості підприємства за ціною відповідає значенню, в якій прибуток за певним товаром дорівнює нулю.

Очевидно, що праворуч від цієї точки (права гілка графіка на рис. 1.5) еластичність прибутку за ціною ниспадає від до 1, а ліворуч (ліва гілка графіка на рис. 1.5) зростає від до 1. Це означає, що максимальна чутливість прибутку за ціною спостерігається саме в районі точки . А зі зростанням (зниженням) ціни еластичність прибутку за цим показником зменшується (збільшується) до одиниці.

2. Еластичність прибутку за питомими постійними витратами . Використовуючи формули 1.2 та 1.4, визначаємо, що:

(1.7)

Зниження питомих постійних витрат на один відсоток забезпечує підвищення прибутку підприємства на величину , що, у свою чергу, залежить від співвідношення постійних витрат , що належать до цього виду продукції й самого прибутку.

Графік залежності величини від питомих постійних витрат, побудований на основі аналізу представлення за аналогією попереднього випадку, показаний на рис. 1.6.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.6 Графік залежності еластичності прибутку за питомими постійними витратами від зміни питомих постійних витрат

Очевидно, що точка беззбитковості підприємства за питомими постійними витратами відповідає значенню , в якій прибуток за певним товаром дорівнює нулю. У районі цієї точки спостерігається максимальна чутливість прибутку за питомими постійними витратами. А зі зростанням (зниженням) величини с₀ еластичність прибутку за цим показником зменшується (збільшується) до одиниці.

3. Еластичність прибутку за питомими змінними витратами , визначається аналогічно:

(1.8)

Отже, зі зниженням питомих змінних витрат на один відсоток прибуток підприємства підвищується на величину , що, у свою чергу, залежить від співвідношення змінних витрат , й самого прибутку.

Графік залежності величини від питомих постійних витрат показаний на рис. 1.7.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.7 Графік залежності еластичності прибутку за питомими змінними витратами від змінних витрат

Візуальне дослідження поведінки графіка на рис. 1.7. дозволяє зробити висновки, аналогічні тим, що були зроблені щодо зміни величин .

Із формул еластичності 1.6 та 1.8 виходить, що:

(1.9)

тобто, якщо відомі два з трьох коефіцієнтів еластичності, третій легко визначається зі співвідношення.

Крім того, можна стверджувати, що зміна ціни одиниці продукції завжди найбільше впливає на динаміку прибутку підприємства порівняно зі зміною питомих постійних та змінних витрат. Зіставляючи формули 1.8 і 1.7, легко показати, що вплив змінних витрат на величину настільки більший (менший) впливу постійних витрат на прибуток підприємства, у скільки разів змінні витрати більші (менші) постійних витрат, тобто правильне співвідношення:

(1.10)

4. Еластичність прибутку за обсягом виробництва та продажів X. Згідно з формулами еластичності прибутку за різними показниками, наведеними вище, можна записати так:

(1.11)

Отже, зі зростанням ціни одиниці продукції на один відсоток прибуток підприємства збільшується на величину , що, у свою чергу, залежить від співвідношення маргінального доходу й самого прибутку. Якщо чисельник і знаменник вираження, наведеного вище, поділити на обсяг випуску , то отримаємо наступну формулу еластичності прибутку за випуском продукції:

(1.12)

Графік залежності величини від фізичного обсягу продукції показаний на рис. 1.8.

Візуальний аналіз графіка на рис. 1.8 зумовлює висновки, аналогічні тим, що були зроблені щодо зміни величин : у районі точки беззбитковості спостерігається екстремальна чутливість прибутку (±Ґ) за випуском і реалізацією продукції. А зі зростанням (зниженням) величини еластичність прибутку за цим показником зменшується (збільшується) до одиниці.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.8 Графік залежності еластичності прибутку за фізичним обсягом продукції від величини випуску

На основі зіставлення формул 1.6, 1.8 і 1.12, виводиться рівність:

(1.13)

що означає, що відносний ефект збільшення прибутку за рахунок збільшення випуску й реалізації продукції на 1% співпадає з ефектом одночасного збільшення ціни товару й питомих змінних витрат на один відсоток. Крім того, можна стверджувати, що величина додатна, оскільки .

А з урахуванням формул 1.9. та 1.7., можна записати наступне співвідношення:



(1.14)

З формули 1.14 видно, що абсолютна величина відносного впливу обсягу виробництва на величину завжди більша на один відсоток абсолютної величини відносного впливу постійних витрат на прибуток підприємства.

Отже, здійснений граничний аналіз відносного впливу окремих факторів на величину в умовах беззбитковості дає підстави для таких висновків:

1) , тобто чутливість прибутку до зміни ціни одиниці продукції вища за аналогічний показник, що характеризує чутливість по відношенню до зміни питомих постійних та змінних витрат;

2) показники чутливості прибутку до зміни постійних та змінних витрат співвідносяться між собою як відповідні величини власне указаних витрат;

3) чутливість прибутку до збільшення випуску й реалізації продукції на 1% співпадає з його чутливістю до одночасного збільшення ціни товару й питомих змінних витрат на один відсоток; при цьому вона більша за чутливість прибутку до зниження питомих постійних витрат на один відсоток;

4) три з чотирьох розглянутих вище показників чутливості прибутку пов'язані між собою певними лінійними залежностями, тобто задаючи величину одного з них, можна визначити конкретне значення трьох інших. [55]

Висновки до розділу 1:

Можна сказати що в ринковій економіці прибуток підприємств формується за рахунок багатьох джерел: внутрішніх і зовнішніх факторів, а також рівня підприємництва, різних за своїм економічним змістом і кількісної визначеності.

Внутрішнє середовище підприємства формується під впливом явищ, які виявляють безпосередній вплив на процес виробництва продукції (послуг) - структура підприємства, його культура і ресурси, у складі яких першорядне значення має персонал, його знання, здібності, мистецтво взаємодії.

Зовнішні фактори - економічні, соціальні, політичні, правові, технологічні, екологічні, географічні.

Отже, прибуток - це виражена в грошовій формі частина доходу конкретного функціонуючого підприємства, обумовлена внутрішнім і зовнішнім середовищем і рівнем підприємництва, що виступає як різниця між загальною величиною доходів і витратами організації, необхідна для здійснення процесу розширеного відтворення і задоволення інтересів держави, інвесторів та працівників.

З метою підвищення результативності діяльності підприємства та його стратегічного розвитку в перспективі, виникає потреба у розробленні стратегії спрямованої на вдосконалення механізму формування та використання прибутку. Для цього застосовується факторний аналіз чутливості прибутку - виявлення залежності прибутку від різноманітних факторів та оцінка ступеня впливу кожного з них.

заборгованість ціна витрата прибуток

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ПЛАНУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКУ НА ПАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ»

2.1 Техніко-економічна характеристика Підприємства

Техніко-економічний аналіз виконують економісти, інженерно-технічні працівники, робітники та органи управління за даними оперативної і періодичної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення причинних взаємозв'язків і взаємодії різних факторів техніки та економіки, резервів виробництва, опрацювання заходів для раціоналізації використання ресурсів.

Техніко-економічний аналіз - це, в основному, внутрішньогосподарський аналіз. У процесі такого аналізу досліджується діяльність усіх структурних підрозділів підприємства, служб, цехів, дільниць, бригад і окремих робочих місць. Джерелом інформації для такого аналізу є планово-нормативні дані, матеріали оперативного, бухгалтерського обліку, позаоблікові дані. Техніко-економічний аналіз проводиться щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік до складання підсумкової звітності. На підставі результатів аналізу приймаються важливі управлінські рішення.

Нині роль техніко-економічного аналізу зросла, бо основні показники, що характеризують ефективність заходів для впровадження нової техніки, технології, організації виробництва, підприємства розраховують і планують самостійно. Звідси й випливає потреба в ретельному аналізі та обґрунтуванні техніко-економічних показників.

Публічне акціонерне товариство «Інтерпайп НТЗ» (далі - ПАТ «Інтерпайп НТЗ») спеціалізується на виробництві безшовних і зварних труб для здобичі і транспортування продуктів в нафтогазовидобувній галузі, труб спеціального призначення для машинобудування і енергетичної промисловості, труб загального призначення для застосування в інших промислових галузях, а також коліс і бандажів для залізничного транспорту.

Нинi завод - це сучасне пiдприємство, одне з найбiльших у галузi на Українi, має сучасне обладнання, технологiї, способи забезпечення й контролю якостi сталевих труб, колiс, бандажiв, кiльцевих виробiв, а по виробництву деяких видiв продукцiї - єдине в Українi.

ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" є одним з провідних промислових підприємств України, випускає конкурентоспроможну, за світовими мірками, продукцію, задовольняє потреби найбільших транспортних та енергетичних підприємств країни, забезпечує замовленнями багато українських заводів, створюючи нові робочі місця у суміжних галузях. ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" усвідомлює, що створення відкритого і чесного бізнес-середовища в країні є неодмінною умовою для формування позитивного іміджу українського бізнесу у світі.

Стратегія розвитку ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" спирається на суворі морально-етичні норми ведення бізнесу і конкуренції і спрямована на підвищення ефективності роботи підприємства і зростання його капіталізації.

У своїй роботі ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" дотримується принципів відкритості діяльності підприємства, своєчасного розповсюдження корпоративної інформації і підвищення впізнаваності та іміджу підприємства в діловому середовищі.

...