Організація та шляхи підвищення виробництва м’яса

Положення встановлює єдину систему організації роботи з охорони праці на підприємствах України, визначає обов'язки посадових та інших осіб по збереженню життя, здоров'я працівників в процесі їх трудової діяльності та пов'язаних з нею. Положення ставить до всіх посадових осіб вимоги обов'язкового забезпечення безпеки людини, пріоритету життя та здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства і затверджує перехід у вирішенні проблем охорони праці від принципу “реагувати на випадок і виправляти положення” до принципу “передбачати випадок і попередити його”.

Організація роботи з охорони праці на підприємствах і в організаціях України покладається на керівника (власника), який зобов'язаний створити умови праці та нести персональну відповідальність за забезпечення умов праці, гігієни виробничого середовища та дотримання прав працівників, що гарантовані законодавством про охорону праці. В структурних підрозділах (станціях, філіях, цехах, дільницях, відділах і службах) підприємств робота по забезпеченню безпечних умов праці та дотриманню законодавства про охорону праці покладається на керівника структурного підрозділу, який несе персональну відповідальність за забезпечення безпеки праці та її порушення. Для практичної роботи по контролю за дотриманням законодавства про охорону праці, а також з метою профілактики порушень і виробничого травматизму на підприємствах створюються служби охорони праці, в структурних підрозділах вибираються уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, які діють на основі відповідних нормативних актів. Згідно з Законом України “Про охорону праці” служба охорони праці створюється власником або уповноваженим ним органом на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.

4.2 Аналіз стану охорони праці в Житомирської області

У сільському господарстві застосовують і переробляють велику кількість різних речовин і матеріалів, небезпечних у пожежному відношенні. Аналіз причин пожеж, що виникають в період збирання врожаю, показує, що найпоширенішими з них є недотримання вимог пожежної безпеки при експлуатації сільськогосподарської техніки, куріння, порушення вимог техніки безпеки при застосуванні джерел відкритого вогню при ремонті, спалюванні рослинних решток, внаслідок обриву і замикання провідників лінії електропередач. Відповідно до існуючих положень про організацію охорони праці на с-г підприємстві відповідальним за охорону праці є керівник господарства. Через нього надходить вся нормативна інформація з охорони праці, всі вимоги щодо окремих виробництв відносно стану безпеки. Згідно зі статтею 20 Закону при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж (навчання) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій згідно з типовим положенням.

Докорінна перебудова методів управління економікою вимагає відповідної наукової організації охорони праці, удосконалення управління цією діяльністю на підприємствах в сучасних умовах господарювання. Основним обов'язком власника, керівника підприємства або уповноваженого ним органу є створення організації виробництва, за якої досягатиметься найбільший прибуток. Кожний нещасний випадок, професійне захворювання означатиме для підприємства серйозну моральну й економічну втрату. Висока якість продукції або послуг, їх конкурентоздатність, а також якість праці прямо залежить від якості умов праці, від санітарно-гігієнічного та ергономічного комфорту на робочих місцях.

Стан охорони праці можна за допомогою показників, які згруповані в наступній таблиці.

Таблиця 4.1 Стан виробничого травматизму

З даної таблиці видно, що з кожним роком кількість працівників які постраждали в наслідок нещасних випадків зменшувалась, а в 2007 році потерпілих на підприємстві взагалі не було. Це відбулося за рахунок того, що на підприємстві почали більше звертати увагу на проведення інструктажів з охорони праці.

Працівники, яких приймають на підприємство, проходять попереднє навчання з питань охорони праці. Вступний інструктаж має ознайомлювати з засобами індивідуального захисту та засобами по зниженню професійних захворювань, санітарної профілактики, власної гігієни, а також з правилами надання першої до лікарняної допомоги потерпілим у разі нещасного випадку.

Слід зауважити, що перед тим, як почати роботу на тваринницькій фермі робітник повинен пройти інструктаж і здати техмінімум. До обслуговування тварин забороняється допускати осіб молодше 18 років, а також осіб, що перенесли тяжкі захворювання і операції та вагітних жінок. Травмування людей може бути в результаті необережних дій біля тварин. Тому, доглядаючи тварин, забороняється заходити в станки, де містяться бички на відгодівлі, стояти на воротах і проходах при перегоні худоби, випускати і впускати тварин в приміщення або станки під час роботи транспортера по вибиранню гною. При огляді тварин дозволяється бути присутніми лише обслуговуючому персоналу. В цей час не повинно бути сторонніх звуків, шуму тощо.

Забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці стає важливим фактором існування підприємства в умовах ринкової конкуренції. Керівник має постійно намагатись забезпечувати технологічну та організаційну перевагу свого підприємства перед іншими. Сьогодення вимагає постійного використання наукових досягнень в галузі охорони праці і серед них система наукової організації охорони праці, системний підхід до проблем запобігання нещасним випадкам та захворюванням на виробництві. Забезпечення працівників захисними засобами - одне з головних питань техніки безпеки при роботі на тваринницьких фермах. Спецодяг захищає тіло працівника від дій низької температури, вологості, від забруднення і надходження інфекційних бактерій. На даний час це питання не вирішено. Фінансування охорони праці здійснюється власником . Робітник не несе ніяких витрат на охорону праці.

Для аналізу фінансування підприємством заходів з охорони праці складемо наступну таблицю.

Таблиця 4.2 Фінансування заходів з охорони праці на підприємстві

З наведених даних у таблиці можна зробити висновок, що на підприємстві здійснюють комплекс заходів по охороні праці робітників для зменшення виробничого травматизму, для зниження потрапляння шкідливих речовин до організму працівників, які працюють з такими речовинами і таким чином зменшувати ймовірність професійних захворювань. Дані таблиці свідчать про збільшення фінансування на лікування працівників на 1510 грн., тобто збільшилось втричі, на проведення медичних оглядів на 25 грн., або на 15,6%. Однак слід відмітити, що зменшилось фінансування на заходи протипожежної безпеки на 310 грн. або на 51,8%., а також залишилось без змін фінансування лікувально-профілактичного харчування.

На підприємстві обладнані адміністративно-побутові приміщення, що мають відділення для чоловіків та жінок. До складу побутових приміщень входять: гардероби для робочого і верхнього одягу, приміщення для сушіння і чистки робочого одягу, душові, туалети, пральні, майстерні для ремонту спецодягу і спецвзуття, приміщення для очищення та миття взуття, приміщення для особистої гігієни жінок, медпункт.

Температура і вологість повітря, швидкість руху повітря, а також вібрація і шум, загазованість у відділеннях і на дільницях, запиленість не повинна перевищувати допустимих санітарно-гігієнічних нормативів. Кількість отримуваної інформації на пульті управління не повинна викликати надмірної втоми оператора, що може стати причиною безпечних помилок. При організації робочих місць персоналу для зниження рівня шуму в компресорному цеху використовують будівельно-акустичні методи, засоби індивідуального захисту, а також організаційні заходи: раціональний режим праці і відпочинку, скорочення часу перебування робочих в умовах збільшеного шуму, здійснення лікувально-профілактичних та інших заходів.

На підприємстві слід проводити наступні заходи по охороні праці:

1. Проводити навчання та перевірку знань з питань охорони праці згідно затвердженого списку.

2. Розробити заходи по зниженню рівнів шумів у виробничих приміщеннях.

3. Проводити реконструкцію ліхтарів у виробничих приміщеннях з метою доведення освітлення робочих місць до природного.

4. Провести реконструкцію санітарно-побутових приміщень.

5. Забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, спецодягом та знежирюючими засобами.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

У нинішній кризовій ситуації, коли проблема забезпечення населення м'ясом залишається особливо гострою, обґрунтування заходів щодо подальшого виробництва яловичини є досить необхідним. В даний час ситуація в галузі скотарства значно погіршилася: скоротилося поголів'я великої рогатої худоби, в тому числі і корів, зменшилися обсяги виробництва і продажу яловичини та її споживання населенням, знизилась продуктивність тварин, різко зросли ціни на енергетичні ресурси, корми, медикаменти, технічні засоби, а в результаті за останні роки виробництво яловичини стало збитковим.

Фінансовий стан підприємства є наслідком виробничої та комерційної діяльності і формується під сукупним впливом виробничих фондів, земельних та трудових ресурсів. Результати дослідження дають підставу стверджувати, що фінансовий стан підприємства є незадовільним і не відповідає сучасним вимогам відтворення виробництва.

Обсяг виробництва продукції скотарства визначається під впливом двох факторів: поголів'я худоби та рівня її продуктивності. Протягом 2005 - 2007 років в досліджуваному господарстві поголів'я великої рогатої худоби скоротилося на 1,8%. За цей же період середньодобовий приріст тварин підвищився з 416,2 г до 419,3 г.

Аналіз сучасного стану показав, що в розвитку галузі склалась диспропорція між кількістю поголів'я худоби та низьким рівнем кормової бази. В кормовиробництві склались стійкі диспропорції між кількістю і якістю вироблених кормів, їх обсягами. Особливо гостро стоїть питання збалансованості кормового раціону по окремих видах кормів та раціонального їх використання, в чому закладена ефективність виробництва яловичини.

Природно-економічна характеристика господарства, склад його земельних угідь, наявність трудових ресурсів свідчать про те, що в господарстві є всі умови для ведення виробництва яловичини.

Організація тваринницьких виробничих підрозділів господарства певною мірою відповідає сучасним вимогам ведення галузі. Діюча система оплати праці працівників пов'язує заробітки працівників з кінцевими результатами їх праці - одержаною продукцією, однак при ній не враховуються витрати виробництва, що не стимулює працівників до економного їх витрачання і зниження собівартості продукції.

Головним напрямком розвитку скотарства в господарстві повинен стати курс на збереження наявної чисельності поголів'я великої рогатої худоби. Основою збільшення виробництва продукції є підвищення продуктивності тварин.

Важливою умовою підвищення економічної ефективності функціонування скотарства повинно стати покращення економічних умов господарювання. Головним фактором, який отримує її розвиток є недостатній попит на яловичину та продукти її переробки. Тому, серед державних заходів треба виділити ті, які повинні спрямовуватися на стимулювання попиту, а саме, підвищення рівня мінімальної заробітної плати.

Нарощування виробництва яловичини та підвищувати ефективність розведення поголів'я на підприємстві передбачається за таких умов:

– поліпшити відтворення стада за рахунок зменшення кількості ялових корів, кращого збереження поголів'я та використання надремонтних телиць для додаткового надходження помісного поголів'я;

– переглянути структуру земельних угідь з метою створення поліпшених пасовищ та земель під кормовими культурами, створення при фермерських кормових сівозмін;

– забезпечити використання кормів у найбільш підготовленому вигляді, для чого в господарстві необхідно обладнати кормокухню;

– обновити застарілу техніку тваринницьких приміщень новою, більш продуктивною, яка дозволить значно знизити затрати праці на виробництво яловичини;

– приділити більшу увагу поліпшенню умов утримання і генетичному потенціалу тварин;

– сприяти жорсткій економії енергоресурсів;

– повніше використовувати пасовища для випасання худоби, довести даний період до 200-220 днів на рік;

– застосовувати договірні відносини між підрозділами кормовиробництва і тваринницьких ферм;

– покращити трудову дисципліну одночасно з повною відповідальністю працівника за збитки нанесені господарству;

– перейти, як це передбачається на оплату праці тваринників від валового доходу, яка дасть змогу заробітки працівників поставити в залежність від обсягу виробленої продукції її якості, так і від витрат грошово-матеріальних коштів;

– удосконалити технологію інтенсивного вирощування та відгодівлі худоби, впровадити комплексну механізацію, автоматизацію всіх виробничих процесів.

Основою інтенсифікації скотарства та підвищення його ефективності є прогресивні сучасні технології. Основним напрямком удосконалення технологій повинна стати їх ресурсоощадність і зниження собівартості продукції.

Запровадження всіх вище перечислених заходів дозволить підвищити продуктивність тварин, збільшити обсяг виробництва яловичини і підвищити ефективність господарювання в цілому.

ДОДАТКИ

Додаток А

Добова потреба тварин у поживних речовинах

Додаток Б

Собівартість і поживність кормів

Додаток В

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. - К.: Вища шк.,1994.-415с.

2. Саблук П.Т. Формування та функціонування ринку агропромислової продукції (практичний посібник).- К.: ІАЕ, 2000.-556 с.

3. Каблук П.Т. Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва (посібник з питаннях і відповідях).- К.: ІАЕ, 1999.-532 с.

4. Мороз С.М. Основі тенденції розвитку м'ясної галузі в Україні.// Економіка АПК.-2006.-№6.-ст.97-105.

5. Миненко К.В. Ефективність виробництва м'яса великої рогатої худоби при різних каналах збуту.// Економіка АПК.-2003.-№9.-ст.70-73.

6. Комарницька О.П. економічна ефективність вирощування великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення.// Економіка АПК.-2002.-№10.-ст.96-99.

7. Шкурин Г. М'ясне скотарство - галузь прибуткова якщо…// Пропозиція. 2001.-№7.-ст.107-109.

8. Шуст П. ефективність виробництва яловичини.// Пропозиція. - 2005.-№10.-ст.110-113.

9. Білозерський О., Вдовиченко Ю., Шаран П. Розведення та селекція м'ясної худоби в Україні //Тваринництво України. - 2004. - №4. - с. 2 - 4.

10. Драгам О. Основні напрямки реструктуризації підприємств м'ясної промисловості України //Економіка, фінанси, право. - 2000. - №11. -с. 3 - 6.

11. Ільків Л.А. Організаційні та технологічні особливості виробництва продукції скотарства //Економіка АПК. - 2004. - №7. - с. 103 - 105.

12. Ковальчук М.І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2002. - 282 с.

13. Козак В.Г. Удосконалення системи інформаційного забезпечення економічного аналізу //Економіка АПК. - 2005. - №1. - с. 66 - 70.

14. Козир В., Коровніков Г. Щодо концепції розвитку тваринництва // Тваринництва України. - 2004. - №12. - с. 2 - 4.

15. Коровніков Г., Колот І. Що очікує тваринницьку галузь в майбутньому? Тваринництво України. - 2004. - №3. - с. 5 - 7.

16. Люльченко М., Спека С., Дородько М. Напрями прискорення розвитку м'ясного скотарства на Житомирщині //Тваринництво України. - 2004. - №12. - с. 16 - 18.

17. Месель-Веселяк В. Криза у тваринництві і шляхи виходу з неї // Тваринництво України. - 1997. - №10. - с. 12 - 14.

18. Пабат В. Розвиток м'ясного скотарства - справа усіх працівників тваринництва //Тваринництво України. - 1997. - №4. - с. 2 - 4.

19. Пабат В. Шляхи виведення тваринництва із кризового стану // Тваринництво України. - 1997. - №10. - с. 4 - 8.

20. Станасюк Н. Підвищення ролі держави у розвитку агропромислового виробництва //Економіка АПК. - 2004. - №2. - с. 26 - 29.

21. Стан сільського господарства Житомирської області в 2003 році: Економічна доповідь. - Житомир: Держкомстат України, 2004. - 17с.

22. Технология выращивания и откорма мясного скота от канадских фермеров //Фермерське господарство. - 2004. - №40. - с.18.

23. Федак В., Федак Н., Вридник Б. і ін. Технологічні вимоги при розведенні м'ясної худоби //Пропозиція. - 2001. - №6. - с. 79 - 80.

24. Шаран П., Гузєв І., Вдовиченко Ю. Перспективи розвитку м'ясного скотарства в Україні //Пропозиція. - 2003. - №11. - с.106 - 108.

25. Шуров Г. Реформованому селу - надійну охорону праці //Охорона праці. 2001. - №9. - с. 6 - 7.

26. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. - К.: КНЕУ, 2002.- 624

27. Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. -К.: КНЕУ, 2000. - 355 с.

28. Бекнер М. Нельсон А. Эфективное фермерское хазяйство: Пер. С англ.. -М.: ВО Агропромиздат, 1992. - 495 с.

29. Ворст И. Ревентлоу П. Экономика фирмы. - М.: высшая школа, 1994.-495 с.

30. Коваленко Ю.С. Сільськогосподарське підприємство в ринковому середовищі. -К.: ІАЕ УААН, 2000.- 200 с.

31. Михайлов С.І. Економіка виробництва яловичини. - К.: «Урожай», 1987. 264 с.

32. Комарницька О.П. Економічна ефективність вирощування великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення // Економіка АПК. - 2002. - №10. - С. 96-99.

Размещено на Allbest.ur