Бюджетування діяльності суб’єктів господарювання

2. Друга проблема, з якою доводиться стикатися при складанні БРГК у частині надходжень, - це визначення обсягів і структури зовнішнього фінансування. Слід визначити обсяг грошових коштів, необхідних для фінансування додаткових витрат (порівняно зі звичайними).

Для цього використовуються дані бюджету капітальних витрат і кредитного плану. Суми витрат цих бюджетів заносяться до БРГК як мінімальні. Насправді ж може виявитися, що розміри кредиту повинні бути набагато більші. Справа в тім, що у випадку, коли частка грошових надходжень у загальному обсязі відвантаженої продукції становить менше 80 % (а в умовах України цей показник може бути набагато нижчим - близько 40 %), і термін дебіторської заборгованості менше 1 місяця, оборотні кошти підприємства можуть формуватися тільки за рахунок кредитів.

3. Третя проблема при розробці БРГК і пов'язаних із ним інших основних, допоміжних і операційних бюджетів - це необхідність його коригування з метою забезпечення достатньої кількості грошових коштів для функціонування бізнесу.

Склавши попередній варіант і виявивши кінцеве сальдо за який-небудь період негативним, потрібно знайти вирішення проблеми (наприклад, збільшити кредит, не заплатити постачальникам - кожний шукає вихід по-своєму).

Після того, як визначено всі грошові надходження, має бути визначено їх витрату. Ця частина БРГК тісно пов'язана з БДіВ та іншими бюджетами.

Витрата грошових коштів у БРГК поділяється на 3 основні категорії:

- виплати за основною діяльністю;

- виплати за інвестиційною діяльністю або фінансування капітальних витрат;

- виплати за фінансовою діяльністю.

Набір статей розділу «Виплати за основною діяльністю» практично збігається з БДіВ, хоча в цифрах часто виникають розбіжності, пов'язані як зі специфікою господарської діяльності, так і з реальним фінансовим станом підприємства. В ідеалі за місяць сума грошових коштів, що спрямовуються на оплату, повинна збігатися з величиною витрат за цією статтею в цьому ж місяці в БДіВ. постачальниками, що надходять до розрахункового балансу. Або специфіка виробництва вимагає створення нормативних запасів сировини чи матеріалів. У

Витрата грошових коштів на фінансування капітальних витрат визначається за допоміжним бюджетом. Однак у разі, коли бюджетом капітальних витрат передбачено роботи, а фінансовий стан підприємства не дає йому змоги своєчасно фінансувати ці витрати, то утворюється кредиторська заборгованість, що фіксується в розрахунковому балансі.

До інших витрат звичайно включаються повернення кредитів, виплата дивідендів, розрахунки з інвесторами, розрахунки з держбюджетом. За цими статтями, як правило, існують регламентовані терміни сплати, зафіксовані в кредитних договорах, терміни сплати податків і обов'язкових платежів, передбачені законодавством. Тобто здебільшого вони повинні збігатися з аналогічними статтями БДіВ. Можливі розбіжності відображаються в розрахунковому балансі.

Особливістю БРГК є наявність рядка «чистий грошовий потік», який являє собою різницю між надходженням і вибуттям коштів від кожного виду діяльності: операційної, фінансової та інвестиційної.

Є ще дві особливі позиції в БРГК - це залишок коштів на початок і на кінець бюджетного періоду. При цьому кінцеве сальдо попереднього періоду завжди є початковим сальдо для наступного. Кінцеве сальдо є головним цільовим показником БРГК, навколо якого і може будуватися весь процес оптимізації.

Кінцеве сальдо не може бути негативним (це неприпустимо), також погано, коли воно дуже маленьке (це ознака відсутності в бізнесу запасу фінансової стабільності), але воно не повинно бути і дуже великим (навіть якщо це виходить у результаті ефективного ведення бізнесу). Велике кінцеве сальдо - це омертвіння грошових коштів, що погіршує фінансову ефективність бізнесу. Гроші повинні працювати.

Деякі компанії іноді затверджують дефіцитний бюджет руху грошових коштів (БРГК). При такому підході до прийняття бюджетів пропадає сенс бюджетування руху грошових коштів (БРГК). Не можна затверджувати дефіцитний БРГК, тому що інакше бюджетування перестає бути інструментом управління.

У бізнесі є тільки одна непоправна помилка - залишитися без грошових коштів на розрахунковому рахунку або на тому рахунку, з якого можна фінансувати поточні операції та інвестиційні проекти.

Інші ж помилки (прорахунки в стратегії або маркетингу) можна рано чи пізно виправити. А з негативним сальдо в БРГК можна просто вибувати з гри, тобто вийти з бізнесу.

Дефіцитний бюджет не можна виконати, це вказує на наявність, нереальних і функціональних бюджетів та функціональних планів, на основі яких складено ці бюджети. Таким чином, все оперативне планування не відображає реальної ситуації й у майбутньому доведеться усе планувати на ходу. За фактом кредити все одно беруться, тому краще їх запланувати при затвердженні бюджету, щоб він був бездефіцитним або, якщо це можливо, перепланувати надходження і платежі так, щоб бюджет руху грошових коштів був бездефіцитним.

Для усунення дефіциту бюджету можна виконати такі дії:

- перегляд фінансових потоків;

- оцінка можливості збільшення надходжень у дефіцитний період;

- оцінка можливостей прискорення надходжень (зміщення графіка надходжень з бездефіцитного до дефіцитного періоду);

- оцінка можливості зменшення платежів у дефіцитний період;

- оцінка можливостей затримки платежів (зміщення графіка платежів із дефіцитного періоду до бездефіцитного);

- перегляд виробничої програми;

- оцінка можливостей коригування графіків робіт;

- оцінка можливостей коригування графіків закупівлі матеріалів;

- оцінка доцільності відмови від об'єкта;

- оцінка можливостей одержання додаткових замовлень;

- інші заходи;

- взяття кредиту.

Тут необхідно зауважити, що постійний дефіцит БРГК може бути наслідком збитковості підприємства. При цьому вирішення проблеми може вже знаходитися поза рамками системи управління фінансами. У такій ситуації вже необхідно приймати стратегічні рішення, наслідком яких може бути перепрофілювання підприємства, його продаж або навіть закриття.

Тому необхідно провести оцінку ефективності та доцільності залучення кредитних ресурсів для прийняття реального бездефіцитного бюджету.

Крім уже розглянутих статей використання грошових коштів, кожне підприємство вправі вводити у формат БРГК будь-які статті або деталізувати вже наявні залежно від специфіки бізнесу або вимог керівництва. Однак при деталізації необхідно враховувати формат БДіВ, оскільки в БДіВ визначаються критичні види витрат підприємства, а в БРГК уже відображаються способи і терміни оплати цих витрат.

Стосовно підприємства «Омега» бюджет руху грошових коштів було сформовано так.

Надходження від основної діяльності складаються з надходжень від поточної реалізації готової продукції та надходжень від оплати дебіторської заборгованості. Ці суми за кожним бізнес-напрямком переносяться з календарного плану надходжень і платежів.

Бюджетом не передбачені надходження від інвестиційної та фінансової діяльності. Тому, підсумувавши дані за рядками і стовпцями, одержуємо прихід грошових коштів на підприємстві в цілому в розрізі статей надходження та в розрізі видів діяльності. Далі йдуть виплати. Спочатку формуються виплати за основною діяльністю.

Для зручності роботи, як уже зазначалося, формати БДіВ і БРГК повинні бути ідентичними. Тому так само, як і в БДіВ, спочатку вносяться виплати щодо управлінських і комерційних витрат. Дані беруться з відповідних операційних бюджетів рядок «За винятком амортизації і з ПДВ»: із бюджету управлінських витрат, і розподіляються на напрямки згідно з прямою заробітною платою. З бюджету комерційних витрат беруться також суми за вирахуванням амортизації і з ПДВ за кожним напрямком і заносяться до бюджету. Аналогічно переносяться суми за загальновиробничими витратами.

Для статті придбання основних матеріалів беруться дані за кожним напрямком із календарного плану закупівель основних матеріалів - рядка виплат грошових коштів щодо закупівель поточного місяця.

Аналогічно з бюджету прямих витрат на оплату праці переносяться суми заробітної плати і з бюджету інших прямих витрат.

Податок на прибуток і ПДВ до сплати беруться з бюджету доходів і витрат.

Інші виплати - це суми витрат на запчастини і МШП із бюджетів запасів за кожним напрямком, суми з ПДВ (помножені на 1,2).

Погашення кредиторської заборгованості за кожним напрямком також береться з календарного плану надходжень і платежів.

Таблиця 34. БЮДЖЕТ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТОВ «ОМЕГА» НА СІЧЕНЬ 20Х1 року

Найменування статей	Вироб «Х»	Вироб «Z»	Інша діяльність	Усього по підприємству
1. .Залишок грошових коштів на початок періоду (вх..дан.)
2. Надходження від основної діяльності , в т.ч.: (табл.15)
2.1. Надходження від поточної реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг)
2.2 Погашення дебіторської заборгованості
2.3. Аванси отримані
3. Надходження грошових коштів від інвестиційної діяльності
3.1.Реалізація основних засобів
4. Надходження грошових коштів від фінансової діяльності
4.1. .Одержання короткострокових кредитів і позик
5. Разом надходжень грошових коштів
6. Виплати грошових коштів за основною діяльністю, в т.ч.:
6.1.Управлінські витрати (табл.26)
6.2 Комерційні витрати (табл.6і7: всього за вирахуванням амортизації і з ПДВ)
6.3.Загальновиробничі витрати (табл.24і25: всього за вирахуванням амортизації і з ПДВ)
6.4. Придбання основних матеріалів(табл.16 п.1.3 і п.3.3)
6.5. Прямі витрати на оплату праці (табл.18, табл.19)
6.6. Інші прямі витрати (табл.20, 21 всього з ПДВ)
6.7. Податок на прибуток (табл.33)
6.8. ПДВ (табл.33)
6.9. Інші виплати з ПДВ ((п.2ст.13+п.3ст.13)х1,2 табл.12,13)
6.10. Погашення кредиторської заборгованості (п.1.2ст.8 і 3.2ст.8 табл.16)
7. Чистий грошовий потік за основною діяльністю (п.5- п.6)
8. Виплати грошових коштів за інвестиційною діяльністю (табл.31)
8.1.Придбання основних засобів і нематеріальних активів
8.2. Вкладення в капітальне будівництво
8.3. Інші інвестиції
9. Чистий грошовий потік за інвестиційною діяльністю (п.3 - п.8)				-
10. Виплати грошових коштів за фінансовою діяльністю
10.1. Погашення кредитів і позик (п.5 табл.32)
10.2. Виплата відсотків за кредит (п.10 табл.33)
10.3. Інші виплати(п.11табл.34)
11. Чистий грошовий потік за фінансовою діяльністю (п.4 -п.10)
12. Разом виплати грошових коштів (п.6+п.8+п.10) 13. Разом чистий грошовий потік (п.5 -п.12)
14. Залишок грошових коштів на кінець періоду (п.1+п.13))

*,**- розподілені управлінські витрати ( визначаються шляхом множення загальних управлінських витрат без амортизації з ПДВ (табл.27) на питому вагу прямих витрат на оплату праці по кожному напрямку в загальній сумі прямих витрат на оплату праці (табл.18, 19)).

Додавши усі виплати за основною діяльністю за рядками, одержуємо виплати по підприємству в розрізі статей витрат, за стовпцями - у розрізі напрямків діяльності.

Потім рахується чистий грошовий потік від операційної діяльності шляхом вирахування із суми надходжень від цієї діяльності суми виплат за цією діяльністю.

Потім ідуть виплати грошей за інвестиційною діяльністю. Суми оплат беруться з бюджету капітальних вкладень. Чистий грошовий потік щодо цього виду діяльності визначається як різниця між надходженнями від цієї діяльності і виплатами по ній.

Щодо фінансової діяльності, дані беруться з бюджету руху дебіторської та кредиторської заборгованості - погашення кредиту, із кредитного договору ( вхідні дані КР ) ставиться сума сплати відсотків за кредит. .Потім аналогічним чином визначається чистий грошовий потік за фінансовою діяльністю.

Наступний крок - розрахунок чистого грошового потоку по підприємству в цілому. Для цього підсумовуються потоки за основною діяльністю, за інвестиційною діяльністю і за фінансовою діяльністю.

Далі розраховується основний показник цього бюджету - залишок грошових коштів на кінець періоду. Для цього додається сума залишку на початок періоду, відома з даних обліку (вх..дан.), і сума чистого грошового потоку. Одержуємо залишок грошових коштів на кінець періоду.

Таблиця 35. ПРОГНОЗ БАЛАНСУ ТОВ «ОМЕГА» НА СІЧЕНЬ 20Х1року

№ з/п	Актив	Динаміка показників
		На 01.01.20Х1р.	Частка в структурі Сукупних активів	На 01.02.20Х1р.	Зміна суми статті	Частка в структурі Сукупних активів
1	2	3	4	5	6=5-3	7
1	I Необоротні активи	(вх.. баланс)		*
2	II Оборотні активи
2.1	Запаси, в т.ч.:
2.1.1	Виробничі запаси (п.4 ст.10табл.12+п.4 стю10табл.13)
2.1.2	Готова продукція (п12.табл.29+п.12 табл.30)
2.1.3	Товари
2.2	Дебіторська заборгованість(табл.32)
2.2.1	Дебіторська заборгованість за товари, роботи,послуги (табл32)
2.3	Грошові кошти (вх..дан.; табл.34 п.14)	(Вх.. баланс)		п.14табл34
2.4	Інші оборотні активи
3	III Витрати майбутніх періодів
4	Усього активи

*- вартість основних засобів на кінець періоду =вартість на початок - амортизація + сума придбання основних засобів без ПДВ із календарного плану капітальних вкладень (табл.31)

Розрахуємо БРГК із використанням даних підприємства «Омега». Чистий прибуток беремо з БДіВ, за вирахуванням амортизації. Сума амортизаційних відрахувань або береться з Б ДіВ, або підсумовується за всіма бюджетами. Далі йде зміна суми оборотних активів. Для цього дані беремо з розрахункового балансу, стовпець «Зміна суми статті» за Дб.З і запасах і їх підсумовуємо..

Доходів майбутніх періодів немає. Зміна суми поточних зобов'язань (це зміна кредиторської заборгованості).

Потім іде інвестиційна діяльність. У нашому випадку це тільки зміна суми основних

Зміни у фінансовій діяльності складаються тільки зі зміни суми кредиту

Шляхом складання всіх змін рахуємо сумарну зміну грошових коштів.

До початкового сальдо грошових коштів додаємо розраховану зміну грошових коштів 1 і одержуємо суму кінцевого сальдо грошових коштів, що і значиться у розрахунковому балансі.

РОЗРАХУНКОВИЙ БАЛАНС

Важливий саме як підсумкова крапка в складанні фінансових розрахунків, що показує розбіжності між БДіВ і БРГК і дає важливу інформацію для розрахунку різних фінансових показників оцінки фінансової ефективності бізнесу. Саме бізнесу, а не фірми.

Розрахунковий баланс має так само мало спільного з бухгалтерським балансом (і за призначенням, і за предметом, і за форматом), як саме бюджетування з бухгалтерським обліком.

Деякі підприємства у своїй системі бюджетування складають розрахунковий баланс. Як правило, обмежуються БДіВ і БРГК. Однак це не зовсім добре, адже саме склавши баланс і одержавши рівність активів і пасивів можна переконатися в тому, що ніде не було допущено помилок і модель бюджету є замкнутою.

Розрахунковий баланс - це прогноз співвідношення усього, що має бізнес на цей момент, тобто активів, і всього того, що бізнес заборгував іншим, тобто пасивів (зобов'язань перед постачальниками, бюджетом, банками та інвесторами і власним капіталом).

Відповідь на запитання: що було до початку бюджетного періоду? і що залишилося в бізнесі після його закінчення? можна одержати тільки за наявності розрахункового балансу.

Таблиця 36. ПРОГНОЗ БАЛАНСУ ТОВ «ОМЕГА» НА СІЧЕНЬ 20Х1року

№ з/п	Пасиви	Динаміка показників
		На 01.01.20Х1р.	Частка в структурі Сукупних пасивів	На 01.02.20Х1р.	Зміна суми статті	Частка в структурі Сукупних пасивів
1	2	3	4	5	6=5-3	7
1	I Власний капітал, в т.ч.:	(вх..баланс)
1.1	Статутний капітал
1.2	Інший додатковий капітал
1.3	Нерозподілений прибуток	Вх. баланс		*
2	II Забезпечення майбутніх виплат і платежів	0		0
3	III Довгострокові забов'язання
4	IV Поточні забов'язання:
4.1	Короткострокові кредити банків(табл.35)	Вх..дан.
4.2	Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (табл.33)	Вх. дан.
5	V Прибутки майбутніх періодів
6	Усього пасиви

*- Нерозподілений прибуток на кінець періоду розраховується шляхом додавання до прибутку на початок періоду суми запланованого чистого прибутку (табл.33).

Таблиця 37. ПРОГНОЗ БАЛАНСУ ТОВ «ОМЕГА» НА СІЧЕНЬ 20Х1року

	Грошові потоки	Значення, грн
	Основна діяльність
	1. Чистий прибуток за вирахуванням амортизації (п.14табл.33 -п.17 табл.33)
+	2. Знос необоротних активів (амортизаційні відрахування) (п.17 табл.33)
-	3. Зміна суми оборотних активів :(табл.35)
	3.1.Дебіторська заборгованість
	3.2. Запаси
	3.3. Інші оборотні активи
-	4. Доходи майбутніх періодів
+	5. Зміна суми поточних забов'язань (табл.36)
	5.1. Кредиторська заборгованість
	Інвестиційна діяльність
-	6. Зміна суми необоротних активів (табл.35)
	6.1. Нематеріальні активи
	6.2.Основні засоби
	Фінансова діяльність
+	7.Зміна суми заборгованості
	7.1 Короткострокові кредити і позики (табл.36)
	7.2 Відстрочені податкові забов'язання
+	8.Зміна суми власних коштів
	8.1. Інший додатковий капітал
	9. Сумарна зміна грошових коштів: ( п.1+п.2-п.3-п.4+п.5-п.6+п.7+п.8) = (табл.35 п.2.3.ст.6)
	9.1. Грошові кошти на початок періоду(табл.35)
	9.2.Грошові кошти на кінець періоду (табл.35)

Прогнозний розрахунковий баланс допомагає розкрити окремі несприятливі фінансові проблеми, вирішенням яких керівництво займатися не планувало (наприклад, зниження ліквідності підприємства).

Розрахунковий баланс звичайно складається за укрупненою номенклатурою статей, що відображає найбільш важливі види активів і пасивів. Однак можна складати його і за деталізованим форматом, усе залежить від вимог керівництва.

Можна розташовувати статті активів і пасивів у порядку зменшення їх ліквідності, як це роблять у фінансовій документації за міжнародними стандартами, а можна і традиційно, як це показано в прикладі.

Розрахунковий баланс складається на основі даних основних і операційних бюджетів і має, як усім відомо, дві частини, що завжди повинні бути рівні між собою.

Активи - це все майно (грошові кошти, обладнання, придбані ліцензії, запаси сировини, матеріалів, готової продукції, товарів, основні фонди, НМА, довгострокові депозити в банках і т. д.), а також зобов'язання споживачів та інших осіб, які матиме бізнес чи підприємство в цілому на певну дату бюджетного періоду.

Пасиви - це ті зобов'язання, які бізнес нестиме перед кредиторами, позикодавцями, постачальниками сировини і матеріалів, інвесторами і т. п.

Величина, на яку сума активів перевищує поточні та довгострокові зобов'язання, є власним капіталом бізнесу.

Увага! Власний капітал у розрахунковому балансі - це один з основних показників, за якими інвестор може оцінювати привабливість своєї участі в новому бізнесі.

Розглянемо особливості технології складання розрахункового балансу і його взаємозв'язку з БДіВ, бюджетом запасів, негрошової частини інвестиційного бюджету і БРГК.

Формат бюджетної таблиці, наведений у прикладі підприємства «Омега», дає змогу також проаналізувати структуру балансу, величину змін за кожним його рядком і динаміку показників порівняно з показниками на початок бюджетного періоду.

Активи містять такі статті: поточні активи, у тому числі:

- грошові кошти - значення цієї статті береться з БРГК рядок початкове і кінцеве сальдо на відповідну дату;

- дебіторська заборгованість - дані беруться з бюджету руху дебіторської та кредиторської заборгованості;

- матеріальні запаси - складаються із суми запасів готової продукції, товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих, а також незавершеного виробництва. Заповнюється у такий спосіб. Із бюджету планової собівартості використовуємо показники, стовпця «Запаси готової продукції» на початок і кінець місяця. Додаються початкові суми запасів за двома напрямками і заносяться до стовпця балансу на початок періоду. Потім додаються цифри на кінець періоду за напрямком «Х» і за напрямком «Z», Заноситься до балансу до стовпця на кінець періоду. Аналогічно виконуються розрахунки і щодо запасів сировини, а також:

- інші поточні активи - це всі поточні активи, що не були включені в попередніх статтях;

- витрат майбутніх періодів у підприємства немає. Додавши суми грошових коштів, дебіторської заборгованості та запасів, одержуємо суму всіх оборотних активів підприємства.

Основні засоби - вартість основних засобів (машин, обладнання, будівель, споруд), які має бізнес і які плануються до придбання. Ці дані беруться з балансу на початок бюджетного

Сума на початок періоду відома з даних обліку (вх..дан.). Потім необхідно з усіх бюджетних таблиць порахувати суму амортизації за планований період. Береться амортизація з бюджетів комерційних витрат, загальновиробничих витрат і адміністративних витрат.

Сума основних фондів на кінець періоду = Сума на початок -- Амортизація + Сума придбання основних засобів без ПДВ із бюджету капітальних вкладень.

Додавши значення за розділами 1, 2 і 3, одержуємо суму активів балансу.

Пасиви містять такі статті:

Поточна заборгованість, у тому числі:

короткострокові кредити і позики - майбутні протягом наступного періоду виплати короткострокових кредитів і позик - беруться з кредитного плану або з БРГК: на початок періоду була сума кредиту., запланували до повернення певну суму, залишилася певна сума заборговаоісті;

кредиторська заборгованість - постачальникам за сировину, матеріали, товари. Береться з бюджету руху дебіторської та кредиторської заборгованості - підсумкові суми кредиторської заборгованості на початок і кінець періоду.

Додавши дані залишків кредиту і заборгованості, одержуємо суму поточних зобов'язань;

довгострокові зобов'язання - суми за довгостроковими кредитами, плановані до виплати. Береться з кредитного плану чи БРГК.( у даного підприємства їх немає).

Сума нерозподіленого прибутку береться з бюджету доходів і витрат і додається до суми прибутку на початок періоду. Статутний капітал не змінюється. За умовами балансової рівності сума «АКТИВІВ» дорівнює сумі «ПАСИВІВ» бізнесу. На цьому розрахунок таблиць бюджету закінчено.

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

На багатьох українських підприємствах існує тільки односторонній погляд на свою організацію: або з погляду фінансових потоків, або з погляду фінансових результатів.

Насправді для ефективного управління компанією необхідно мати інформацію про компанію в трьох розрізах: - фінансовий результат;

- фінансовий потік;

- фінансовий стан.

Якщо згадати визначення бюджетування, то там фігурує такий термін, як «фінансово-економічний стан». Що ж під цим розуміється?

Є три стандартні погляди на компанію, що у сукупності і подають інформацію про фінансово-економічний стан компанії. Цю інформацію підприємство матиме, тільки додавши:

- бюджет доходів і витрат (фінансовий результат);

- бюджет руху грошових коштів (фінансовий потік);

- бюджет за балансовим листом (фінансовий стан).

Ці три фінансові бюджети містять інформацію про один і той самий об'єкт (компанії), але з різних точок зору. Бюджетування в розрізі кожного інформаційного зрізу має свої цілі.

Таблиця 38. ЦІЛІ БЮДЖЕТУВАННЯ ЗА ТРЬОМА ОСНОВНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ КОМПАНІЇ

Бюджетування доходів і витрат	Бюджетування руху грошових коштів	Бюджетування за балансовим листом
- забезпечення позитивного фінансового результату (прибутку) компанії; - підвищення ефективності роботи компанії; - контроль динаміки ефективності роботи компанії	- забезпечення бездефіцитності бюджету (реалізовуваність виробничої програми); - визначення зв'язку між фінансовим потоком і фінансовим результатом;	- забезпечення збалансованості активів і забов'язань (оцінка реалізовуванності БДВ і БРГК); - контроль цілісності (замкнутості) побудованої фінансової моделі компанії; - фінансовий аналіз майбутнього фінансово-економічного стану компанії

Отже, у стандартній системі бюджетування необхідно розробити три фінансові бюджети: бюджет руху грошових коштів (БРГК), бюджет доходів і витрат (БДВ), бюджет за балансовим листом (або розрахунковий баланс). На багатьох підприємствах в типовому вигляді складається тільки БРГК.

БРГК не дає змоги оцінювати ефективність роботи підприємства, відслідковувати і контролювати її динаміку.

Якщо підприємство в майбутньому не планує розвиватися і розширювати масштаби діяльності, можна обмежитися бюджетуванням руху грошових коштів (БРГК) у повному обсязі, а бюджетування доходів і витрат (БДВ) і бюджетування за балансовим листом (ББЛ) використовувати в мінімальному обсязі, наприклад, тільки для того, щоб бути впевненими в тому, що підприємство прибуткове і наявні активи ще можна буде використовувати для генерування певного прибутку.

Якщо ж підприємство планує розвиватися і розширювати масштаби бізнесів, то для більш ефективного управління таким підприємством необхідно використовувати бюджетування в повному обсязі.

Побудувавши замкнуту модель бюджету, необхідно виконати аналіз майбутнього фінансово-економічного стану підприємства.

Отримані фінансові бюджети - прогнозний баланс, бюджет доходів і витрат і бюджет руху грошових коштів дають змогу розрахувати декілька планових фінансових коефіцієнтів, що показують:

- сильні і слабкі грані бізнесу;

- диспропорції в структурі капіталу;

- рівень ризику при інвестуванні коштів у бізнес;

- базу для порівняння зі стандартами по галузі та з конкурентами.

Із цією метою розраховують коефіцієнти ліквідності, ефективності діяльності підприємства, ефективності використання оборотних коштів, показники фінансової стійкості підприємства.

Ліквідність балансу показує, у якому ступені підприємство здатне розплатитися за короткостроковими зобов'язаннями поточними активами.

Для оцінки ліквідності використовуються коефіцієнти:

Загальної ліквідності = Поточні активи : Поточні зобов'язання

Швидкої ліквідності = (Грош. кошти + Короткостр. фін. вклад. + Дебіт, заборгов.) : Поточні зобов'язання

Абсолютної ліквідності = (Грош. кошти + Короткостр. фін. вклад.) : Поточні зобов'язання.

Занадто низьке значення ліквідності показує неспроможність підприємства задовольнити свої короткострокові зобов'язання.

Занадто велике - є сприятливим для кредиторів-позикодавців, але свідчить про надмірні інвестиції в робочий капітал, які не дають доходу. Раціональний коефіцієнт загальної ліквідності повинен бути в межах 1,5 - 2,5.

Ефективність діяльності підприємства, як правило, оцінюється за допомогою коефіцієнтів рентабельності.

Коефіцієнт рентабельності продажів розраховується на підставі БДіВ. Він показує частку операційного прибутку у виручці від реалізації

РП = ОП : ВР,

де ОП - операційний прибуток;

ВР - виручка від реалізації.

Цей показник відображає тільки операційну діяльність підприємства. Він не має нічого спільного з фінансовою чи інвестиційною діяльністю.

Середній рівень рентабельності продажів у різних галузях різний. Не існує якого-небудь єдиного стандарту на цей показник. Це гарний критерій для порівняння з галузевим стандартом.

Чим більше значення цього коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства.

Розраховують ще й інші показники рентабельності:

Рентабельність активів = Операційний прибуток : Середній обсяг активів

Рентабельність власного капіталу = Операційний прибуток : Середній обсяг власного капіталу.

Коефіцієнт віддачі на загальні активи розраховується за формулою:

ROA = (ЧП + ПР) : ОА,

де: ЧП - чистий прибуток;

ПР - витрати на виплату відсотків за кредитами;

ОА - загальні активи за балансом.

Чим більше значення цього показника, тим кращий фінансовий стан фірми.

Якщо величина ROA більша від ставки банківського відсотка, то це означає, що розвиток бізнесу вигідніше вести за рахунок кредиту, а не реінвестування отриманого прибутку.

Для розрахунку потрібні БДіВ і розрахунковий баланс.

Для оцінки ефективності використання власних оборотних коштів використовуються показники оборотності і тривалості періодів обороту активів:

Період обороту поточних активів = (Середній обсяг поточних активів : Повна собівартість в обсязі продажів) х Кількість днів періоду;

Період обороту дебіторської заборгованості = (Середній обсяг дебіторської заборгованості / Обсяг продажів за період) х х Кількість днів періоду;

Період обороту кредиторської заборгованості = (Середній обсяг кредиторської заборгованості / Повна собівартість в обсязі продажів) х Кількість днів періоду.

При великих обсягах продажів збільшення періоду обороту дебіторської заборгованості навіть на 2 - 3 дні може поліпшити показник рентабельності на кілька відсотків.

Якщо при управлінні поточними активами і дебіторською заборгованістю основна увага має бути спрямована на збільшення показників оборотності, то при управлінні кредиторською заборгованістю і поточними пасивами в цілому необхідно наскільки можливо затягувати платежі, у такий спосіб зменшуючи показник оборотності.

Якщо є розрив у періодах, наприклад, дебіторська заборгованість обертається в два рази повільніше, ніж кредиторська, то підприємству необхідно залучати кредити.

Фінансова стійкість відображає рівень ризику діяльності підприємства і залежності від позикового капіталу. Як оцінні коефіцієнти використовуються:

Коефіцієнт фінансової стабільності = Власні кошти : Позикові кошти

Коефіцієнт фінансової автономії = Власні кошти : Усього активів

Коефіцієнт маневреності власних коштів = Власні оборотні кошти : Власні кошти

Для показу всіх аналітичних фінансових коефіцієнтів складається таблиця. Формат цієї таблиці дає можливість проаналізувати отримані коефіцієнти не тільки порівняно з попереднім періодом, але і з визнаними стандартами. Можна замість визнаних стандартів використовувати інформацію про аналогічні показники конкурентів чи підприємств-лідерів у відповідній галузі, якщо такі є.

Для розрахунку коефіцієнта загальної ліквідності необхідно суму поточних активів 1174125 грн. поділити на суму поточних зобов'язань 163006 грн. Одержуємо 7,2.

Порівняємо з коефіцієнтом попереднього періоду і визнаним стандартом. Що відбулося? Загальна ліквідність підприємства збільшилася практично вдвічі. Це відбулося тому, що було зменшено заборгованість за кредитом і кредиторською заборгованістю, одночасно збільшені дебіторська заборгованість і залишок грошових коштів. Необхідно відзначити, що така картина, яка вийшла в прикладі, в більшій мірі є ідеальною. У реальному житті таких показників практично не буває. Визнаний стандарт коефіцієнта загальної ліквідності дорівнює двом.

Для розрахунку коефіцієнта швидкої ліквідності додаємо суму грошових коштів 189459 грн. і дебіторської заборгованості 503280 грн. і ділимо на суму поточних зобов'язань 163006 грн. Одержуємо 4,3. Причини такого зростання цього показника ті самі. Визнаний стандарт дорівнює 1,5.

Таблиця 390. ОСНОВНІ ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ОМЕГА» НА СІЧЕНЬ 20Х1року

Показник	Значення показника
	На 01.01.20Х1р.	На 01.02.20Х1р.
Аналіз ліквідності
Коефіцієнт загальної ліквідності
( визнані стандарти)
Коефіцієнт швидкої ліквідності
( визнані стандарти)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
( визнані стандарти)
Ефективність діяльності підприємства
Рентабельність продажів
Загальна
Бізнес-напрямок «Х»
Бізнес-напрямок «Z»
Рентабельність активів
Рентабельність власного капіталу
Періоди оборотності активів
Період обороту (дн.)
Поточних активів
Дебіторської заборгованості
Кредиторської заборгованості
Оцінка фінансової стійкості
Коефіцієнт фінансової стабільності
( визнані стандарти)
Коефіцієнт фінансової автономії
( визнані стандарти)
Коефіцієнт маневреності власних коштів
( визнані стандарти)

Для розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності суму грошових коштів. ділимо на суму поточних зобов'язань. Визнаний стандарт коефіцієнта абсолютної ліквідності дорівнює 0,2.

Аналізуємо ефективність діяльності підприємства.

Рентабельність продажів. Із бюджету доходів і витрат беремо суму операційного прибутку Ділимо на виручку від реалізації ,множимо на 100. Одержуємо в %. Так само розраховуємо цей показник для кожного напрямку.

Рентабельність активів. Рахуємо середній обсяг активів за період. Потім суму операційного прибутку ділимо на отриманий середній обсяг активів і множимо на 100%.

Рентабельність власного капіталу. Рахуємо середній обсяг власного капіталу. Ділимо суму операційного прибутку. на отриману середню величину власного капіталу й множимо на 100%.

Переходимо до розрахунку періодів обороту.

Період обороту поточних активів. Рахуємо середній обсяг поточних активів. Одержуємо Ділимо отримане значення на загальну суму витрат з бюджету доходів і витрат. і множимо на ЗО днів у місяці. Одержуємо дні.

Період обороту дебіторської заборгованості. Рахуємо середній обсяг дебіторської заборгованості. Ділимо на суму виручки від реалізації і множимо на ЗО днів..

Період обороту кредиторської заборгованості. Рахуємо середній обсяг кредиторської заборгованості. Ділимо на суму витрат за періоді множимо на ЗО днів у місяці.

Одержавши показники періодів обороту заборгованостей, можна зробити висновок, чи здатне підприємство забезпечити виробничу діяльність власними коштами і чи є йому потреба залучати кредитні кошти.

Аналізуємо фінансову стійкість підприємства.

Коефіцієнт фінансової стабільності. Ділимо суму власного капіталу. на суму поточних зобов'язань. Коефіцієнт фінансової автономії. Ділимо суму власного капіталу. на суму активів підприємства.

Коефіцієнт маневреності власних коштів. Спочатку рахуємо суму власних оборотних коштів. Для цього від загальної суми оборотних активів віднімаємо суму поточних зобов'язань Ділимо отримане число на суму власного капіталу і одержуємо коефіцієнт.

У реальній ситуації після розрахунку показників аналізу бюджету може скластися зовсім інша ситуація. Як правило, при постановці бюджетування керівництво підприємства має визначитися не тільки з набором показників, які воно вважає за необхідне контролювати, але і з рівнем цих показників, до якого необхідно прагнути.

Сформувавши перший варіант бюджету й одержавши певні майбутні показники діяльності, необхідно їх порівняти з бажаними. Якщо розбіжності мають місце, то потрібно переглянути показники бюджету, перерахувати його для того, щоб одержати в підсумку бажану картину.

Ця процедура перерахування може повторитися не один і не два рази, тому необхідно автоматизувати процес розрахунку бюджетних показників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердж. 31.03.99р.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»,

затвердж. 31.03.99р.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 »Звіт про рух грошових коштів» зі змінами від 14.02 2003р.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затв.31.12.99р.

5. Батрин Ю.Д. Бюджетное планирование деятельности промышленных предприятий // www.cis2000.ru/Budgeting/Shares.shtml

6. Дикки Т. Бюджетирование малого бизнеса: пер. с англ. - СПб.: Полигон, 1999. - 240с.

7. Ковтун С. Бюджетування на сучасному підприємстві, або Як ефективно управляти фінансами. - Х.: Фактор, 2005. - 340 с.

8. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г Бюджетування на підприємстві. Навчальний посібник - К.: Кондор, 2008. - 312с.

9. Панков В.А. Контролінг і бюджетування фінансово-господарської діяльності підприємства. Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2007. - 112с.

10. Романов А. Основы финансового планирования и бюджетирования на предприятии. - Харьков: Центр «Консульт», 2005. - 108с.

11. Савчук В.П. Финансовый менеджмент. Практическая энциклопедия. - К.: Companion, 2008. - 884с.

12. Савчук В. Финансовое планирование и разработка бюджета предприятия // www.cis2000.ru/Budgeting/finplan.shtml

13. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 554с.

14. Хруцкий В.Е., Сизова Т.В., Гамаюнов В.В. Внутрифирменное бюджетирование: Настольная книга по постановке финансового планирования. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 400 с.

15. Фомин П.А. Методология расчета бюджета движения денежных средств промышленного предприятия // www.cis2000.ru/Budgeting/LibraryA.shtml

16. Щиборщ К.В. Бюджетирование деятельности промышленных предприятий России. - М.: Издательство «Дело и Сервис», 2001. - 544 с.

Размещено на Allbest.ru

...