Удосконалення механізму управління поточними витратами та їх зниження на ВАТ "Шосткінський хлібокомбінат"

Теоретично-методичні основи визначення поточних витрат та механізм управління ними: загальна характеристика, класифікація і формування витрат на підприємстві. Аналіз хлібопекарської галузі та тенденції її розвитку. Оцінка економічної ефективності заходів.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 20.06.2014
Размер файла 276,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Отже, механізм управління поточними витратами ефективно здійснюється, з одного боку, завдяки об'єктам управління, а з іншого він не можливий без правової основи, фінансового, соціального та мотиваційного елементів, а також досить жорсткого контролю з боку вищого керівництва.

Висновки до 1 розділу

В процесі господарювання на підприємстві виникають витрати щодо вартості використання виробничих запасів (сировини, матеріалів), оплати праці працівників, здійснених соціальних заходів, зносу необоротних матеріальних і нематеріальних активів. Ці витрати здійснюються постійно та безперервно, а тому потребують системного управління.

Управління витратами підприємства має визначальну роль у ефективній організації діяльності підприємства та підвищенні його прибутковості.

При визначенні собівартості продукції всі витрати підприємства класифікуються та аналізуються для пошуку резервів зниження собівартості продукції. Для цього на підприємстві повинен існувати ефективний механізм управління витратами, завдяки якому керівник підприємства отримає можливість виділяти «вузькі місця» в плануванні, формуванні витрат та приймати відповідні управлінські рішення.

Механізм управління поточними витратами - це спосіб управління витратами, який реалізується менеджерами та складається з певних кроків та дій, а також обов'язково спрямований на оптимізацію співвідношення витрати - прибуток. Він передбачає виконання всіх дій, які реалізуються під час управління будь-яким об'єктом, тобто розроблення і реалізацію рішень, а також контроль за їх виконанням.

Ефективність функціонування механізму управління поточними витратами , з одного боку, залежить від об'єктів управління, а з іншого - він не можливий без правової основи, фінансового, соціального та мотиваційного елементів, а також досить жорсткого контролю з боку вищого керівництва.

Особливо актуальна проблема управління витратами для вітчизняних підприємств, які нині перебувають на складному етапі адаптації до кризових умов.

РОЗДІЛ 2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «ШОСТКІНСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ»

2.1 Аналіз хлібопекарської галузі та тенденції її розвитку

Хлібопекарська галузь - одна з провідних галузей харчової промисловості України, призначення якої - безперебійне забезпечення виробництва хліба, хлібобулочних та інших борошняних виробів в обсягах, які відповідають нормам державної продовольчої безпеки.

Щорічно в Україні виробляється близько 2,5 млн. тонн хліба та хлібобулочних виробів, понад 70 відсотків від загального обсягу випікають великі промислові підприємства, решту - приватні пекарні, мережа торгівлі, великі супермаркети та інші виробники.

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємствами галузі - досить рідкісне явище, що пояснюється, передусім, специфічністю продукту. Суб'єкти бізнесу, які все ж таки намагаються виходити на зовнішні ринки, зустрічаються із ще суттєвішими труднощами, пов'язаними з невизначеністю, мінливістю зовнішнього середовища, національними відмінностями, відсутністю чіткої законодавчо правової опори тощо [38, c.22].

Хлібопекарська галузь в Україні працює досить стабільно, проте в ній існують проблеми розвитку та модернізації виробництва, підвищення заробітної плати тощо. Тому, цей сектор промисловості потребує фінансової підтримки з боку держави. Без державної допомоги буде неможливо забезпечити країну доступними хлібними виробами [51, c.36].

Проаналізуємо стан сировинної бази в 2009 році.

Розглянемо кількість виробництва борошна в 2009 році в розрізі всіх областей України в таблиці 2.1.

З даної таблиці видно, що найбільшу питому вагу по виробництву борошна мають такі області України: Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Вінницька, Луганська та АР Крим. В цих областях вироблялось у 2009 році майже 50% всієї кількості борошна.

Таблиця 2.1

Україна: виробництво борошна в 2009 році

Область

Всього за 2009 рік, тонн

Питома вага, %

АР Крим

145232

6,37

Вінницька

162942

7,15

Волинська

35629

1,56

Дніпропетровська

154661

6,78

Донецька

237596

10,42

Житомирська

13049

0,57

Закарпатська

23327

1,02

Запорізька

63258

2,78

Івано - Франківська

40003

1,76

Київська

94294

4,17

Кіровоградська

29224

1,28

Луганська

151219

6,63

Львівська

64173

2,82

Миколаївська

68258

2,99

Одеська

110893

4,86

Полтавська

72562

3,18

Рівненська

53558

2,35

Сумська

94610

4,15

Тернопільська

67616

2,97

Харківська

212286

9,31

Херсонська

114754

5,03

Хмельницька

96462

2,24

Черкаська

108572

4,76

Чернігівська

29112

1,28

Чернівецька

36192

1,59

Всього

2279482

100

Березень

28,5

Квітень

27,5

Травень

26,5

Червень

27

Липень

24,4

Серпень

29,4

Вересень

30,5

Жовтень

30,9

Листопад

31,2

Грудень

28,7

Всього

278,6

[73]

Загальна кількість виробництва печива та вафель у 2009 році склала 278,6 тисяч тонн. Динаміка виготовлення цих видів хлібобулочної продукції на протязі всього року була досить стабільною. Найбільша кількість цієї продукції була виготовлена у листопаді, а найменша - у січні місяці.

Перші позиції серед виробників хлібобулочної продукції займають великі регіональні об'єднання. Також, значна частина продукції на ринку представлена приватними компаніями. В таблиці 2.4 представлено рейтинг підприємств за обсягами виробництва продукції в рік:

I - більше 52000 тонн;

II - 40000 - 52000 тонн;

III - 32000 - 40000 тонн;

IV - менше 32000 тонн.

Таблиця 2.4

Рейтинг виробників хлібобулочної продукції по підприємствам у 2009 році

Підприємство

Рейтинг

ВАТ «Одеський коровай»

I

ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 10

II

ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11

II

ЗАТ «Хлібозавод «Салтівський» (м. Харків)

II

ВАТ «Черкасихліб»

II

ВАТ «Хліб» ( м. Дніпропетровськ)

III

«Вінницяхліб» ВАТ «Концерн хлібпром»

III

ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 2

IV

ТОВ «Хлібокомбінат Львів»

IV

[47, c.29]

З таблиці 2.4 видно, що лідируючу позицію провідних виробників хлібобулочних виробів займає ВАТ «Одеський коровай». Хлібокомбінати № 10 та № 11 ВАТ «Київхліб та ЗАТ «Хлібозавод «Салтівський» мають другу позицію в рейтингу і це говорить про те, що дані підприємства виготовляють не менше 40000 тонн продукції за рік.

Третю позицію в рейтингу займають Дніпропетровський ВАТ «Хліб» та «Вінницяхліб».

Обсяги виробництва продукції хлібоккомбінату №2 ВАТ «Київхліб» та ТОВ «Хлібокомбінат Львів» не перевищують 32000 тонн за рік.

Слід відмітити, що цінова політика в даній галузі регулюється владою. Необхідність державного регулювання вартості хліба обумовлено дисбалансом між попитом та купівельною спроможністю населення. Державне регулювання вартості хліба, як соціально значимого продукту, залежить від динаміки цін на борошно та обумовлює рентабельність, фінансову стабільність, ліквідність підприємств хлібопекарської промисловості. За умов жорсткого фіксування цін, гострого дефіциту інвестиційних коштів для поповнення основних і оборотних активів підприємств, від'ємної рентабельності «соціальних» сортів хліба, розробка і реалізація ефективної фінансової політики відіграє важливу роль у підвищенні економічної та ефективності в хлібопекарській промисловості [30, c.33].

В 2009 році досить швидкими темпами підвищувалась ціна на хлібобулочну продукцію, в тому числі на хліб масового споживання. Згідно даних Держцінінспекції хліб у роздріб дорожчав на протязі всього 2009 року, оптово - відпускні ціни зростали меншими темпами. На всі сорти хліба оптові ціни зросли на 9,9 - 10,9% [33, c.64].

Причин для цього декілька. Не останню роль у ціноутворенні грає розмір торгової націнки в роздріб, яку регулює влада. Не менш важливим є рівень технічного оснащення підприємств, адже на модернізованому виробництві собівартість хліба нижча.

Також, на рівень ціни впливають регіональні особливості. Наприклад, на півдні країни майже не вирощують жита, тому доставка цієї сировини з інших регіонів підвищує собівартість продукції. Крім того, вартість борошна в різних регіонах може бути відмінною.

Треба відмітити, що основними причинами підвищення цін на хліб у минулому році були подорожчання енергоресурсів, допоміжної сировини, валютних кредитів, транспортних витрат. Разом з тим, у 2009 році ціни на хліб менше залежали від коливання цін на зерно та борошно, ніж 5 - 7 років назад [50, c.42].

2.2 Характеристика підприємства та аналіз його діяльності

Коротка історична довідка підприємства та його загальна характеристика

Шосткінський хлібокомбінат розпочав свою діяльність у 1978 році - саме в той час в м. Шостка швидкими темпами розвивалась промисловість, збільшувалось населення та його потреби, виникла необхідність в збільшенні потужностей підприємств харчової промисловості. З того часу Шосткінський хлібокомбінат - основний постачальник хлібобулочних виробів в м. Шостка, Шосткінського та прилеглих районів.

Відкрите акціонерне товариство «Шосткінський хлібокомбінат», яке розташоване по вул. Шевченка, 53 зареєстровано виконкомом Шосткінської міської ради у серпні 1998 року. Підприємство є юридичною особою від дня його державної реєстрації та приватним правонаступником державного підприємства Шосткінського хлібокомбінату. Його майно складається з основних засобів та оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі підприємства.

На сьогодні це не тільки виробничий комплекс, а й власна мережа магазинів. В роки нестабільної економічної ситуації підприємство не тільки утримало лідируючу позицію в сфері діяльності, але й розширило свої територіальні межі ринку - за останні чотири роки власністю ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» стали майнові комплекси хлібокомбінату в м. Середина-Буда Сумської області, а також завод продовольчих товарів в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області.

Підприємство працює в умовах повного господарського розрахунку в сфері ринкової економіки. Самостійно визначає напрямок своєї діяльності, її планування, ринок збуту. Метою діяльності підприємства є задоволення потреб споживачів, одержання прибутку та вирішення соціальних та економічних інтересів акціонерів.

Джерелом водопостачання є місцева водопровідна мережа. Джерело газо забезпечення - обласна мережа “Сумигаз”, завод живиться через газорозподільний пункт. Постачає електроенергію обласна мережа «Сумобленерго».

Підприємство працює безперервно. Планові виробничі потужності підприємства складають 50 тонн продукції на добу. Широкий асортимент виробів постійно оновлюється розробками власних технологів і на сьогодні складає понад 30 найменувань.

Підприємство повністю забезпечено власними основними засобами, оренда не застосовується. За останні роки здійснено реконструкцію виробничих корпусів, поступово проводиться ремонт приміщень торгівельної мережі, модернізується виробництво.

Основними споживачами продукції є населення м. Шостка, Шосткінського та сусідніх районів Сумської та Чернігівської області. Щоденні постачання здійснюються в магазини власної торгівельної мережі (51% від загальних обсягів виробництва), у продовольчі магазини різних форм власності, здійснюється виїзна торгівля власним автотранспортом. Обсяг виробництва та поставок формується згідно налагодженої системи щоденних заявок торгівельних установ безпосередньо у відділ збуту.

Продукція хлібокомбінату користується щоденним попитом, грошові кошти надходять щодня. Підвищення обсягів виручки співпадає з літнім періодом та місяцями, насиченими святковими днями.

Інфраструктура підприємства

Інфраструктура підприємства - це комплекс цехів, господарств та служб, головне завдання яких зводиться до забезпечення нормального функціонування (без перерв і зупинень) основного виробництва і всіх сфер діяльності.

ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» має безцехову структуру виробництва, а саме:

· дільницю з виробництва хліба подового;

· дільницю з виробництва батонів;

· дільницю з виробництва дрібно штучних виробів.

Основне виробництво на підприємстві підпорядковане завідуючому з виробництва. Виробничі дільниці працюють згідно технологічних планів, розроблених технологічною лабораторією та затверджених головним інженером підприємства.

Підприємство також має допоміжні та обслуговуючі ділянки. Допоміжні ділянки включають в себе:

· ремонтно - механічну службу, до складу якої входять 16 чоловік слюсарів - ремонтників, 1 столяр та 1 муляр;

· службу КВПіА (контрольно-вимірювальних приладів і автоматики), яка включає в себе 7 електрослюсарів;

· енергетичне господарство (котельну) по забезпеченню підприємства теплоенергією з кількістю працюючих 6 чоловік;

· столярну майстерню.

До складу обслуговуючих ділянок входять:

· склад тари;

· служба матеріально-технічного забезпечення, від якої залежить забезпечення підприємства сировиною та матеріалами;

· експедиція, що забезпечує реалізацію готової продукції.

· транспорт.

Раціональна організація системи технічного обслуговування є важливою умовою стабілізації і гнучкості основного виробництва, забезпечення обсягів, якості та оновлення продукції, що випускається, підвищення ефективності роботи підприємства в цілому.

Виробничий процес та структура основного виробництва

Первісним ланцюгом в організації виробничого процесу та базовим осередком виробничого процесу є робочі місця, на яких виконуються робітниками певні операції з виготовлення продукції чи обслуговування виробничого процесу за допомогою необхідного устаткування, інструментів, пристроїв, розташованих на відведеній частині площі. Виробничою структурою називається група робочих місць, підрозділів, господарств виробничого призначення, яка має технологічні або коопераційні взаємозв'язки і розташована на певній площі. Розподіляють різні структурні побудови підприємств: цехову, без цехову, корпусну та комбінатську.

Виробничий процес хлібопекарства включає в себе такі стадії :

1. Замішування. Триває з метою отримання із сировини тіста з певними структурними властивостями.

2. Бродіння. Охоплює час від замішування до поділу на шматки, при цьому тісто розпушується і проходить його дозрівання (накопичуються речовини, які зумовлюють смак, аромат, колір майбутнього хліба).

3. Поділ тіста. Проводиться з метою забезпечення певної маси хліба.

4. Округлення. Проводиться для надання заготовкам округлої форми, а також залагоджування тріщин і нерівностей на поверхнях.

5. Попереднє вистоювання. Це процес витримування шматків тіста 5-8 хвилин з метою зниження напруги у тіста перед формуванням.

6. Формування. Процес надання шматкам тіста форми майбутніх виробів.

7. Кінцеве виготовлення - проводиться 25-120 хвилин у спеціальних шафах, де підтримується температура 35-40 градусів і відносна вологість повітря 75-85 відсотків.

8. Випікання. Включає ряд процесів, що проходять при нагріванні заготовок і перетворенні їх у хліб. Для більшості хліба випікання проходить у 3 стадії. Перша стадія - при відносній вологості повітря 80 відсотків, при температурі 110-120 градусів, тривалість 1-2 хвилини. Друга стадія випікання проходить при температурі 210-220 градусів. Третя стадія при температурі 180 градусів.

9. Остигання хліба.

Аналіз організації менеджменту на підприємстві

Управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна й участі в управлінні трудового колективу. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати.

Призначення керівника підприємства є правом власників майна підприємства і реалізується через уповноважений ним орган - Спостережну Раду. Під час призначення керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт, в якому визначаються права, терміни найму, обов'язки та відповідальність, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом та законодавством України. Заступники керівника, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління та структурних підрозділів, а також майстри призначаються на посаду і звільняються з посади керівником підприємства.

На підприємстві між власником і трудовим колективом укладений колективний договір, умови якого не суперечать чинному законодавству України. В колективному договорі врегульовані виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, питання охорони праці, соціального розвитку.

Основним органом управління підприємства є Загальні Збори акціонерів, яким безпосередньо підпорядкована Спостережна Рада, Голова Правління і Ревізійна Комісія. Голові Правління підзвітні директор і Правління. Директору підзвітні всі начальники підрозділів: головний бухгалтер, начальник відділу кадрів, заступники директора по режиму і торгівлі, майстер транспортної дільниці, головний інженер, референт, юрисконсульт, інженер з охорони праці, відділ постачання і збуту, експедиція. В свою чергу, головному бухгалтеру підпорядковуються бухгалтерія і ведучий економіст; головному інженеру - лабораторія, котельна, служба КВПіА (контрольно-вимірювальних приладів і автоматики), головний механік, завідуючий виробництвом; головному механіку звітує ремонтно-будівельна група; завідуючому виробництвом - дільниці по виробництву і МОП (молодший обслуговуючий персонал); майстру транспортної дільниці підпорядковуються водії; заступнику директора по режиму - контрольно-пропускний пункт; заступнику директора по торгівлі - торгівельна мережа. Підлеглими керівника відділу матеріально -технічного постачання є працівники матеріально - технічного та сировинного складів, а також двірники.

Схема дає можливість визначити, що взаємодія між структурними підрозділами здійснюється через лінійно - функціональну організаційну структуру управління. Тобто, головному керівнику (директору) підлягають як лінійні керівники (начальник відділу кадрів, головний бухгалтер), так і функціональні керівники (головний інженер, завідувач виробництвом). Від них директор отримує інформацію про стан об'єкта управління, затверджує управлінські рішення для подальшого їх виконання ними. В свою чергу лінійні та функціональні керівники структурних підрозділів отримують, по можливості, повну достовірну інформацію від своїх підлеглих, аналізують її. Далі, на підставі аналізу, виробляють управлінські рішення, які потім представляють їх на розгляд вищому керівництву.

Розглянемо функціональні обов'язки менеджерів різних рівнів хлібокомбінату.

Директор є однією з вищих посадових осіб підприємства. Умови праці визначаються контрактом. У своїй діяльності він підпорядковується безпосередньо Голові Правління товариства.

Директор підприємства:

· організовує оперативне управління та керівництво економічною, господарською та соціальною діяльністю підприємства і несе персональну відповідальність за виконання покладених завдань на підприємство;

· втілює в життя рішення керівних органів підприємства;

· без довіреності представляє інтереси підприємства і здійснює дії від імені підприємства;

· розпоряджається господарськими засобами і майном підприємства в межах, визначених статутом підприємства, та відповідає за ефективне використання основних засобів і обігових коштів;

· видає довіреності;

· укладає колективний договір з трудовим колективом, від імені якого виступа організація та відповідає за створення і підтримання відповідного морального психолочного клімату серед працюючих;

· приймає на роботу і звільняє працівників підприємства у відповідності з чинним законодавством та штатним розкладом, за винятком осіб, що входять у сферу управління товариства.

Головний інженер - організовує проведення наукових досліджень й експериментів над новою технікою та технологіями. Керує розробкою планів розвитку підприємства, модернізації та реконструкції, заходів стосовно запобіганню шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище. Слідкує за раціональним використанням ресурсів. Піклується про працівників, створюючи сприятливі та безпечні умови праці.

Головний механік - встановлює черговість проведення ремонтних робіт над застарілим обладнанням, яке потребує ремонтних робіт, інвентаризації основних виробничих фондів.

Головний бухгалтер забезпечує раціональну організацію обліку звітності на підприємстві на основі форм та методів бухгалтерського обліку та контролю. Організовує правильне нарахування і перерахування платежів у державний бюджет. Відповідає за своєчасне складання бухгалтерської звітності на основі даних первинних документів. Також організовує розрахунки по заробітній платі з працівниками підприємства. І керує працівниками бухгалтерії хлібокомбінату.

Рис. 2.2. Організаційна структура управління підприємства ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат»

Інженер по охороні праці здійснює контроль за додержанням у підрозділах підприємства законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, за наданням робітникам встановлених пільг і компенсацій за умови праці. Вивчає умови праці на робочих місцях, готує і вносить пропозиції щодо розроблення і упровадження більш досконалих конструкцій огороджувальної техніки, запобіжних і блокувальних пристроїв, інших засобів захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Бере участь у проведенні перевірок, обстежень технічного стану будівель, споруд, устаткування, машин і механізмів, ефективності роботи вентиляційних систем, стану санітарно-технічних пристроїв. Бере участь у розробці питання про відшкодування роботодавцем шкоди заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим пошкодженням здоров'я. Проводить вступні інструктажі з охорони праці за встановленими формами і у відповідні терміни.

Юрист розробляє або бере участь у розробленні документів правового характеру. Здійснює методичне керівництво правовою роботою на підприємстві, надає правову допомогу структурним підрозділам і громадським організаціям, бере участь у підготовці обґрунтованих відповідей у разі відхилення претензій. Готує за участю інших підрозділів підприємства матеріали про розкрадання, розтрати, нестачі, випуск недоброякісної, нестандартної і не комплексної продукції, порушенні екологічного законодавства та про інші правопорушення для подання їх до арбітражних, слідчих і судових органів, здійснює облік і зберігання судових і арбітражних прав, які перебувають у виконанні або закінчені судочинством. Бере участь у роботі з укладанням господарських договорів, підготовки висновків про їх юридичну обґрунтованість, розробленні умов колективних договорів, а також розгляді питань про дебіторську і кредиторську заборгованість. Контролює своєчасність подання довідок, розрахунків, пояснень та інших матеріалів для підготовки відповідей на претензії. Веде довідково-інформаційну роботу з питань законодавства і нормативних актів, застосовуючи технічні засоби, а також облік чинного законодавства та інших нормативних актів, які надходять на відгук, а також розробленні пропозицій для удосконалення діяльності підприємства. Дає довідки і консультації працівникам підприємства про сучасне чинне законодавство, а також висновки з організаційно-правових та інших юридичних питань, надає допомогу з оформлення документів і актів майново-правового характеру.

Начальник виробництва керує роботою оперативного регулювання з використанням засобів обчислювальної техніки, комунікацій і зв'язку ходу виробництва, забезпечення ритмічного випуску продукції згідно з планом виробництва та договорами постачання. Займається розробленням виробничих планів і календарних графіків випуску продукції на підприємстві і в його підрозділах, їх коригуванням протягом планового періоду. Організовує оперативний контроль за забезпеченням виробництва технічною документацією, устаткуванням, інструментом, матеріалами, комплектуючими виробами, транспортом, вантажно-розвантажувальними засобами тощо, а також за здійсненням підготовки виробництва нових видів виробів. Забезпечує щоденний оперативний облік процесу виробництва, виконання добових завдань випуску продукції за кількістю та номенклатурою виробів, контроль за станом і комплектністю незавершеного виробництва, додержанням установчих норм заділів на складах та робочих місцях, за раціональністю використання транспортних засобів і своєчасним виконанням вантажно - розвантажувальних робіт. Керує робітниками цехів.

Начальник відділу кадрів очолює роботу із забезпечення підприємства працівниками потрібних професій, спеціальностей і кваліфікації згідно з рівнем та профілем отриманої ними підготовки та ділових якостей. Бере участь у роботі з прогнозування і визначення потреби в кадрах на основі планів економічного і соціального розвитку підприємства. Вирішує питання найму, звільнення, переведення працівників, контролює їх розстановку і правильність використання у підрозділах підприємства. Систематично вивчає ділові якості та інші індивідуальні особливості працівників підприємства з метою добору кадрів на заміщення посад. Бере участь в атестації, розробленні заходів щодо реалізації рекомендацій атестаційних комісій, визначає коло працівників, які підлягають черговій та повторній атестації, забезпечує підготовку необхідних документів. Організує своєчасне оформлення приймання, переведення і звільнення працівників згідно з трудовим законодавством, положеннями, інструкціями і наказами керівника. Вживає заходів щодо удосконалення форм і методів роботи з кадрами. Забезпечує складання встановленої звітності з обліку особового складу та роботи з кадрами, керує працівниками відділу.

Начальник відділу матеріально - технічного постачання організовує забезпечення підприємства всіма необхідними для його виробничої діяльності матеріальними ресурсами необхідної якості і їх раціональне використання з метою скорочення витрат виробництва й одержання максимального прибутку. Керує розробкою проектів перспективних і поточних планів і балансів матеріально-технічного забезпечення виробничої програми, ремонтно-експлуатаційних потреб підприємства і його підрозділів, а також створення необхідних виробничих запасів на основі визначення потреб у матеріальних ресурсах (сировині, матеріалах, напівфабрикатах, устаткуванні, комплектуючих виробах, паливі, енергії й ін.) з використанням прогресивних норм витрати. Забезпечує контроль за станом запасів матеріалів і комплектуючих виробів, оперативним регулюванням виробничих запасів на підприємстві. Організовує роботу складського господарства, вживає заходи по дотриманню необхідних умов збереження. Здійснює складання встановленої звітності про виконання плану матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Директор хлібокомбінату застосовує демократичний стиль керівництва, тобто надає підлеглим самостійності, відповідно до їх кваліфікацій і функцій. Особисто займається лише найбільш складними питаннями, надаючи право підлеглим вирішувати всі інші. Намагається радитись з колегами і прислухатись до думки підлеглих, не уникає відповідальності ні за власні помилки, ні за помилки виконавця.

Як вже зазначалося вище, лінійні та функціональні керівники приймають управлінські рішення, які потім затверджує директор. Без певного механізму раціональне прийняття рішення неможливе. Процес вироблення раціональних рішень на ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» складається з етапів:

· визначаються цілі підприємства;

· виявляються проблеми в процесі досягнення цих цілей;

· досліджуються проблеми і ставляться діагнози;

· пошук розв'язання проблем;

· оцінюються всі альтернативи та вибирається найліпша з них;

· узгоджується рішення в організації;

· затверджується це рішення;

· виконується підготовка до реалізації прийнятого рішення;

· здійснюється управління реалізації рішення;

· перевіряється ефективність прийнятого рішення.

На ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» використовують змішану форму діловодства: частину операцій роботи з документами (приймання, відправлення, реєстрація) покладено на секретаря референта, а решту операцій (складання документів, їх поточне зберігання, формування справ) виконують структурні підрозділи.

Характеристика сировинної бази ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат»

Хлібокомбінат є основним виробником хлібобулочної продукції в регіоні. Маркетингові дослідження дозволяють зробити певні висновки щодо позиції підприємства на ринку.

ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» охоплює 88,8% частки ринку, ВАТ «Ніжинський хлібокомбінат» - 6%, ВАТ «Глухівський хлібокомбінат» займає 3,2% частки ринку, а ВАТ «Кролевецький хлібокомбінат» - 2%. Отже, ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» займає лідируючі позиції на ринку.

В останні роки напрацьована стала система постачання сировини. З таблиці 2.5 видно, що постачання здійснюється з двох джерел, але основним виступає ТОВ «Контакт плюс».

ТОВ «Контакт Плюс» найбільше сільгосппідприємство - виробник продукції рослинництва (основний напрямок - зернові культури) Шосткінського району Сумської області. Крім того, це підприємство має виробничі потужності для переробки зерна - млинний комплекс, тому проводить закупівлю зерна жита та пшениці у інших виробників Шосткінського та прилеглих районів з метою переробки та подальшої реалізації борошна Шосткінському хлібокомбінату.

У травні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «Контакт плюс» придбало 58,4% акцій ВАТ «Шосткінське хлібоприймальне підприємство», таким чином отримало можливість для збільшення обсягів закупівлі зерна і його належного зберігання і якісної переробки.

Таблиця 2.5

Основні постачальники сировини на ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» 2005-2008 років

Найменування постачальника

Умови розрахунків

Обсяги поставок та їх періодичність

Частка в загальному обсязі

ТОВ

«Контакт плюс»

По факту поставки / передплата

З750т/рік

щоденно

64,1%

ПП Рябик М.В.

По факту поставки

2100т/рік

щоденно

35,9%

Аналіз виробництва та реалізації продукції хлібокомбінату

Розглянемо склад, структуру, асортимент і якість продукції підприємства в таблицях 2.6, 2.7, 2.8.

Таблиця 2.6

Виробництво видів промислової продукції за 2006 - 2008 роки

Види продукції

Одиниця виміру

За 2006 рік (баз.)

За 2007 рік

За 2008 рік

значення

значення

Абсолютне відхилення

значення

Абсолютне відхилення

Абсолютне відхилення від баз. року

Вироби хлібобулочні:

тонн

7019

7404

385

7528

124

509

хліб житній

тонн

2

2

0

2

0

0

хліб пшеничний

тонн

524

433

- 91

397

- 36

- 127

хліб житньо - пшеничний і пшенично - житній

тонн

4458

4980

522

5047

67

589

вироби булочні

тонн

2035

1989

- 46

2082

93

47

Вироби кондитерські та хлібобулочні інші з доданням підсолоджуючих

речовин

тонн

386

581

195

244

- 337

- 142

Вироби сухарні, печиво та здобні хлібобулочні вироби довготривалого зберігання:

тонн

166,2

135,5

- 30,7

118,5

-17

- 47,7

Хлібці хрусткі, сухарі, хліб для тостів і вироби хрусткі аналогічного типу

тонн

134

74

- 60

83

9

- 51

Пряники і вироби аналогічні, печиво солодке, вафлі

тонн

32,2

61,5

29,3

35,5

- 26

3,3

З таблиці 2.6 видно, що в 2008 році зменшилось виробництво хліба пшеничного на 36 тонн, в порівнянні з 2007 роком, а також на 127 тонн, порівняно з 2006 роком.

Підприємство знизило виробництво хлібобулочних виробів з доданням підсолоджуючих речовин у 2008 році більше, ніж в 2 рази, порівняно з 2007 роком та більше, ніж в 1,5 рази, порівняно з 2006 роком. Загальне виробництво виробів сухарних, печива та здобних хлібобулочних теж скоротилось у 2008 році за рахунок: зниження пряників, печива та вафель на 26 тонн, в порівнянні з 2006 роком та за рахунок зниження хлібців хрустких, сухарів, хлібу для тостів на 51 тонну, в порівнянні з 2007 роком. По всім іншим видам продукції відбулось збільшення виробництва.

Спеціалісти хлібокомбінату постійно працюють над розширенням та оновленням асортименту продукції.

Таблиця 2.7

Асортимент хлібних виробів ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» у 2007 - 2008 роках

Хліб

Найменування продукції

Вага, кг

Хліб «Придеснянський» подовий

0,750

Хліб «Самарський» формовий

0,640

Хліб «Монастирський» формовий

0,600

Хліб «Зерновий» формовий

0,500

Хліб «Любительський» формовий

0,900

Хліб ржаний діабетичний

0,300

Хліб «Білий формовий»

0,68

Хліб гірчичний формовий

0,450

Хліб 1-й сорт подовий

0,600

Хліб «Красносільський» подовий

0,750

Хліб з висівками подовий 1 сорт

0,600

Хліб «Селянський» з висівками

0,400

Хліб «Княжий» ваговий

1

Продукція масового споживання - хліб "Придеснянський», житнього і пшеничного борошна , хліб «Білий формовий», батон "Селянський" з борошна вищогоґатунку, батон пшеничний пропонується покупцеві нарізаний скибками. Для людей, якi потребують спеціального харчування, виготовляються дiєтичнi та дiабетичнi вироби. Це хлiб з еламiном (для виведення з органiзму токсичних елементiв та радiонуклiдiв), вироби з харчовими волокнами для хворих на цукровий діабет, ожиріння.

Таблиця 2.8

Асортимент булочних виробів ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» у 2007 - 2008 роках

Булочні вироби

Найменування продукції

Вага, кг

Батон пшеничний

0,465

Батон пшеничний нарізний

0,465

Батон «Селянський» довгий

0,400

Плетінка з маком

0,400

Плетінка з присипкою

0,350

Калач «Ювілейний» здобний

0,500

Рулет «Святковий» з маком

0,500

Рулет «Святковий» з маком

0,250

Завиток з крихтою

0,400

Завиток з повидлом

0,400

Ріжок звичайний

0,300

Каравай «Сувенірний»

1,500

Технологічною лабораторією розроблені нові види хліба: хліб «Княжий» ваговий, хліб «Селянський» з висівками, а також батон «Селянський» довгий і калач «Ювілейний» здобний.

По замовленню випікається каравай «Сувенірний». У 2005 році вперше підприємство розпочало виробництво принципово нового виду хліба - не з борошна, а безпосередньо з зерна, доведеного до стану пророщення. Хліб "Зерновий" створений з метою максимального використання усіх корисних речовин пшениці.

У 2006 році налагоджено виробництво дрібно штучних виробів в асортименті: сайки з родзинками, пиріжки з маком та повидлом, пампушки з часником.

В сучасних умовах проблема якості виробництва є важливим фактором підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства на ринку. Якість визначає престиж і імідж організації.

Система управління якості на підприємстві відповідає міжнародним вимогам ІSO 9001 - 2000. Керівництво підприємства більш за все зосереджує свої зусилля на виробничому факторі, який значною мірою впливає на якість продукції. Тобто, намагається виробляти продукцію з високоякісної сировини та матеріалів, всі операції по можливості виконуються без дефекту.

Аналіз основних засобів та оборотних коштів

Прослідкуємо склад та структуру основних засобів в динаміці за останні роки на підприємстві ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» в таблиці 2.9.

1. Коефіцієнт зносу основних засобів розраховується як відношення суми зносу основних засобів до їх первісної вартості.

На кінець 2006 року цей коефіцієнт = 3010,5 / 7953,9 = 0,38; на кінець 2007 року = 3691,2 / 9762,5 = 0,38; на кінець 2008 року = 4581 / 14183 = 0,32.

У 2008 році відбулось зменшення зносу основних засобів, в порівнянні з двома попередніми роками, що говорить про позитивні зміни.

2. Коефіцієнт придатності основних засобів показує питому вагу основних засобів, які придатні для подальшого використання у процесі виробництва продукції.

На кінець 2006 року коефіцієнт придатності = 1 - 0,38 = 0,62; на кінець 2007 року = 1 - 0,38 = 0,62; на кінець 2008 року = 1 - 0,32 = 0,68.

З розрахунків видно, що технічний стан основних засобів у 2008 році кращий, ніж у 2006 та 2007 роках.

Таблиця 2.9

Склад та структура основних засобів за 2006 - 2008 роки

Показник

На кінець 2006 року (база)

На кінець 2007 року

На кінець 2008 року

Абсо-лютна вели-чина,

тис. грн

у % до

підсумку

балансу

Абсо-лютна

вели-чина, тис. грн

у % до підсумку

балансу

Відносне відхилення, %

Абсо-лютна

вели-чина, тис. грн

у % до підсумку

балансу

Відносне

відхилення, %

Відносне відхилення до баз. року, %

Земельні ділянки

Капітальні витрати на поліпшення земель

Будинки, споруди та передавальні пристрої

4344,9

54,63

5212,6

53,39

19,97

7199

50,75

38,11

65,69

Машини та обладнання

2282,7

28,70

2896,7

29,67

26,9

3252

22,93

12,27

42,46

Транспортні засоби

498,9

6,27

701,3

7,18

40,57

2296

16,19

227,4

360,2

Інструментиприлади, інвентар

326,2

4,1

382,4

3,93

17,23

486

3,43

27,09

48.99

Робоча і продуктивна худоба

Багаторічні насадження

Інші основні засоби

501,2

6,3

569,5

5,83

13,63

950

6,7

66,81

89,55

Разом

7953,9

100.0

9762,5

100.0

22,74

14183

100.0

45,28

78,32

3. Коефіцієнт оновлення основних засобів розраховується як відношення вартості основних засобів, які надійшли за звітній період, до їх вартості на кінець цього ж періоду.

На 2006 рік цей коефіцієнт = 853,3 / 7953,9 = 0,11; на 2007 рік = 1808,6 / 9762,5 = 0,19; на 2008 рік = 4546 / 14183 = 0,32.

Значення даного коефіцієнта з кожним роком зростає і говорить про те, що з кожним роком зростає інтенсивність оновлення основних засобів.

4. Коефіцієнт вибуття основних засобів розраховується як відношення вартості основних засобів, які вибули за звітній період, до їх вартості на початок цього періоду. На 2006 та 2007 роки коефіцієнт вибуття = 0; у 2008 році = 125 / 9762 = 0,01.

З розрахунків видно, інтенсивність вибуття основних засобів у 2006 та 2007 роках дорівнює 0, а в 2008 році це значення знаходиться в межах норми, тобто не перевищує значення коефіцієнта оновлення основних засобів.

5. Фондовіддача основних засобів показує, скільки продукції виробляється на 1 грн основних виробничих засобів. В 2006 році показник = 14539,7 / 4790,85 = 3,03 грн/грн і це означає, що 3,03 грн виробленої продукції припадає на 1 грн основних засобів; у 2007 році = 16327,5 / 5507,35 = 2,96 грн/грн, тобто 2,96 грн виробленої продукції припадає на 1 грн основних засобів; у 2008 році = 20846 / 7836,5 = 2,66 грн/грн, отже 2,66 грн виробленої продукції припадає на 1 грн основних засобів.

6. Фондомісткість є оберненим показником до фондовіддачі. В 2006 році фондомісткість = 4790,85 / 14539,7 = 0,33 грн/грн і означає, що 33 копійки основних засобів припадає на 1 грн виробленої продукції; у 2007 році = 5507,35 / 16327,5 = 0,34 грн/грн, тобто 34 копійки основних засобів припадає на 1 грн виробленої продукції; у 2008 році = 7836,5 / 20846 = 0,38 грн/грн, отже 38 копійок основних засобів припадає на 1 грн виробленої продукції.

7. Фондоозброєність основних засобів визначається відношенням середньорічної вартості основних засобів до чисельності промислово-виробничого персоналу. Фондоозброєність у 2006 році = 4790,85 / 257 = 18,64 тис.грн/чол., тобто 18, 64 тисяч гривень припадає на 1 працюючого; у 2007 році = 5507,35 / 272 = 20,25 тис.грн/чол. і це значить, що 20,25 тисяч гривень основних засобів припадає на 1 чоловіка; у 2008 році = 7836,5 / 256 = 30,61 тис.грн/чол., отже 30,61 тисяч гривень припадає на 1 чоловіка.

8. Чиста рентабельність визначається відношенням чистого прибутку до середньорічної вартості основних фондів. У 2006 році чиста рентабельність = 69,9 / 4790,85 *100 = 1,46%; у 2007 році = 724,7 / 5507,35 = 13,16%; у 2008 році підприємство не мало рентабельності, оскільки їх діяльність була збитковою

Розглянемо склад і структуру оборотних засобів підприємства в таблиці 2.10.

З розрахунків видно, що у 2007 році, в порівнянні з 2006 роком скоротилась величина готової продукції, одержаних векселів, дебіторської заборгованості, грошових коштів. У 2008 році, порівняно з 2007 роком, матеріальні запаси скоротились на 1868,9 тис.грн, а в порівнянні з 2006 роком - зросли на 471,4 тисяч грн.

Також у 2008 році відбулось скорочення готової продукції, дебіторської заборгованості зі значеннями аналогічних оборотних засобів в двох попередніх роках. У цьому році скоротилась величина одержаних векселів на 195 тис.грн, порівняно з 2006 роком. Відбулось зниження товарів на 28,5 тис.грн, але в порівнянні з 2007 роком. Загалом, у 2008 році, оборотні засоби підприємства скоротились відносно двох попередніх років.

Таблиця 2.10

Склад і структура оборотних засобів підприємства (тис. грн.)

Показник

На кінець 2006 року

На кінець 2007 року

На кінець 2008 року

Абсолютна величина

Абсолютна величина

Абсолютне

відхилення

Абсолютна величина

Абсолютне

відхилення

Абсолютне

відхилення до баз. року

Матеріальні запаси

586,6

2926,9

2340,3

1058

- 1868,9

471,4

Готова продукція

12,9

11,4

- 1,5

8

- 3,4

- 4,9

Товари

1432,6

1874,5

441,9

1846

- 28,5

413,4

Векселі одержані

765

570

- 195

570

0

- 195

Дебіторська заборгованість загальна

7809,8

7695

- 114,8

4697

- 2998

- 3112,8

Поточні фінансові інвестиції

15,8

15,8

0

16

0,2

0,2

Грошові кошти

130,1

45,2

- 84,9

143

97,8

12,9

Всього

10752,8

13138,8

2386

8338

- 4800,8

- 2414,8

Аналіз трудових ресурсів

За допомогою аналізу чисельності та руху працівників підприємства визначимо забезпеченість підприємства трудовими ресурсами. Розглянемо рух трудових ресурсів підприємства ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» в таблиці 2.11.

З даної таблиці видно, що середньоспискова чисельність працівників на підприємстві в 2007 році зросла на 15 чоловік, порівняно з 2006 роком. В 2008 році показник зменшився, в порівнянні з двома попередніми. В цьому ж році було прийнято працівників на 26 чоловік менше, ніж у 2007 році, але, в порівнянні з 2006 роком, на 6 чоловік більше. У 2007 та 2008 роках не вибуло працівників з причин скорочення штатів, а в 2006 році це значення склало 2 чоловіки. Взагалі, вибуття працівників збільшилось у 2008 році, в порівнянні з минулими роками, на 32 та 43 людини відповідно.

Таблиця 2.11

Рух працівників на ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» (чол.)

Показник

За 2006

рік (базовий)

За 2007 рік

Абсолютне

відхилення

За 2008 рік

Абсолютне

Відхилення

Абсолютне відхилення від баз. року

Середньоспискова чисельність працівників

257

272

15

256

-16

- 1

Прийнято працівників

43

75

32

49

- 26

6

Вибуло працівників всього, в тому числі:

45

56

11

88

32

43

З причин скорочення штатів

2

-

-2

-

0

- 2

За власним бажанням, звільнено за прогул та інші порушення трудової дисципліни, невідповідність займаній посаді

25

37

12

30

- 7

5

Розрахуємо показники руху трудової сили.

1. Коефіцієнт обороту по прийому розраховується відношенням кількості прийнятого персоналу на роботу до середньоспискової чисельності персоналу. У 2006 році цей коефіцієнт = 43 / 257 = 0,17; у 2007 році = 75 / 272 = 0,28; у 2008 році = 49 / 256 = 0,19.

З розрахунків видно, що найбільше значення цього показника досягнуто в 2007 році.

2. Коефіцієнт обороту по вибуттю розраховується відношенням кількості працівників, які вибули з підприємства на протязі року до середньоспискової чисельності персоналу. В 2006 році показник = 45 / 257 = 0,18; у 2007 році = 56 / 272 = 0,21; у 2008 році = 88 / 256 = 0,34.

Найбільше значення коефіцієнта обороту по вибуттю у 2008 році. Також, з розрахунків видно, що з кожним роком відбувається тенденція до збільшення цього показника.

3. Коефіцієнт плинності кадрів розраховується діленням кількості звільнених працівників за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни на середньоспискову чисельність персоналу. В 2006 році коефіцієнт = 25 / 257 = 0,09; у 2007 році = 37 / 272 = 0,14; у 2008 році = 30 / 256 = 0,12.

У 2008 році плинність кадрів зменшилась в порівнянні з 2007 роком, але все одно залишалась більшою, ніж у 2006 році.

4. Коефіцієнт постійності складу персоналу розраховується відношенням кількості працівників, які проробили весь рік до середньоспискової чисельності персоналу. У 2006 році даний показник = (257 - 45) / 257 = 0,82; у 2007 році = (272 - 56) / 272 = 0,79; у 2008 році = (256 - 88) = 0,66.

З розрахунків видно, що цей коефіцієнт має тенденцію до зменшення з кожним наступним роком, що є негативним явищем.

Важливо також проаналізувати ефективність використання трудових ресурсів, що залежить безпосередньо від використання робочого часу. Розглянемо використання робочого часу працівників підприємства в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12

Баланс робочого часу на ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» (л-год)

Показник

За 2006 рік

За 2007 рік

За 2008 рік

Абсолютне значення

У % до номінального фонду

Абсолютне значення

У % до номінального фонду

Абсолютне значення

У % до номінального фонду

Максимально можливий фонд робочого часу

512715

100

544544

100

514816

100


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.