Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут економіко-правових досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Спеціальність 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Методологічні основи формування кон'юнктури ринку послуг вищої освіти

Кратт Олег Адольфович

Донецьк 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Донецькому національному технічному університеті МОН України на кафедрі зовнішньоекономічної діяльності підприємств (м. Донецьк).

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор Перерва Петро Григорович, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” МОН України, завідувач кафедри організації виробництва та управління персоналом (м. Харків)

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Буркинський Борис Володимирович, Інститут проблем ринку і економіко- екологічних досліджень НАН України, директор (м. Одеса)

доктор економічних наук, професор Оболенська Тетяна Євгенівна, Київський національний економічний університет МОН України, проректор (м. Київ)

доктор економічних наук, професор Акмаєв Анатолій Ісайович, Донбаський державний технічний університет МОН України, перший проректор (м. Алчевськ)

Провідна установа - Харківський державний економічний університет МОН України, кафедра бізнесу та підприємництва (м. Харків).

Захист відбудеться “ 10 ” лютого 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “ 06 ” січня 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Граніш В.В.

1. Загальна характеристика роботи

освіта послуга попит рейтинговий

Актуальність теми. Національна доктрина розвитку освіти визначає науково-методичне забезпечення створення ринку освітніх послуг як пріоритетний курс спрямування зусиль вищої школи. Реалізація його потребує врахування діалектики зв'язку вищої освіти із соціально-економічним розвитком суспільства. З одного боку, суспільні потреби, що лежать в основі освіти, обумовлені рівнем розвитку продуктивних сил і типом виробничих відносин, а, з іншого, освіта зумовлює їх рівень і тип. Тому розвиток вищої школи може як стимулювати, так і гальмувати суспільний прогрес. Висока значущість вищої освіти визначає масштабність проблем, пов'язаних із функціонуванням ринкових механізмів авторегуляції у соціальній сфері.

Діяльність вищої школи протягом тривалого часу асоціювалася з високим рівнем соціальних гарантій. Впровадження в діяльність вищих навчальних закладів (ВНЗ) ринкових методів господарювання зовсім не виключає фінансування підготовки з державного бюджету, тобто має місце зрощення ринкових відносин і соціальних гарантій. Разом з тим перехід до ринкових відносин перемістив центр ваги у формуванні попиту та пропозиції послуг вищої освіти (ПВО): по-перше, основу попиту становлять інтереси не тільки держави, але й суб'єктів господарювання та особистості; по-друге, обсяги пропозиції визначаються як на державному рівні, так і самими ВНЗ. У розпорядженні закладів вищої освіти повинен бути науковий інструментарій пізнання ринкових закономірностей взаємодії попиту та пропозиції, що дозволить не тільки орієнтуватися у споживчих перевагах, але й формувати їх.

Діяльність вищої школи відбиває національну своєрідність історико-культурних і педагогічних традицій. Сучасний період відзначається подальшим посиленням міжнародної інтеграції. У зв'язку з цим виникає проблема визначення шляхів, форм і методів інтеграції національної системи освіти у світову, не позбавляючись при цьому самобутності. Її розв'язанню сприяють ринкові дослідження збалансованості попиту та пропозиції, що роблять можливим підвищення конкурентоспроможності вітчизняної вищої освіти.

Як інструмент, що дозволяє вирішити проблеми, пов'язані з діяльністю ВНЗ у ринкових умовах господарювання, виступають кон'юнктурні дослідження. Поряд з цим, у контексті сучасних методологічних розробок загальновизнано, що теоретичні й практичні аспекти функціонування вищої освіти необхідно розглядати у межах соціальної економіки. Тим самим, використання наукових інструментів дослідження ринкових процесів у такій галузі соціальної інфраструктури, як вища освіта, є своєчасним.

Питання, пов'язані з розробкою концепції розвитку галузей соціальної інфраструктури у соціально орієнтованій ринковій економіці, входять до кола професійних інтересів таких визнаних науковців, як А.І.Акмаєв, О.І.Амоша, Н.П.Борецька, Н.Ю.Брюховецька, Б.В.Буркинський, В.М.Василенко, В.М.Геєць, М.І.Долішній, Є.Т.Іванов, Б.Т.Кліяненко, В.К.Мамутов, О.Ф.Новікова, М.Д.Прокопенко, І.Б.Швець. У їхніх працях закладено теоретико-методологічний фундамент дослідження ринкової трансформації соціальної сфери.

У роботах вітчизняних економістів: А.І.Бутенка, К.В.Гуменюка, В.А.Карпова, В.Р.Кучеренка, П.Г.Перерви, С.В.Скибінського; російських: І.К.Бєляєвського, А.М.Романова, С.Г.Свєтунькової - подано вихідні позиції концепції формування кон'юнктури в унікальний для економічної історії період зміни соціалістичного типу виробничих відносин капіталістичним.

Дослідженню проблем використання ринкових методів господарювання в управлінні організаціями вищої освіти присвячені роботи українських авторів: В.М.Андрущенка, І.О.Дідика, І.С.Каленюк, Р.Ю.Кігеля, Т.Є.Оболенської; російських: З.М.Панкрухіна, Б.С.Рябушкіна, М.А.Хроменкова, В.П.Щетиніна; польських: М.Василевського і Р.Патори. Зусилля цих вчених забезпечили значний внесок у формування теорії та розв'язання практичних питань підвищення ефективності функціонування вищої освіти в ринкових умовах господарювання.

Наукові рекомендації вищезгаданих авторів склали підвалини запропонованих у дисертації наукових методів пізнання формування кон'юнктури ринку ПВО. Втім, слід констатувати, що недостатньо вивчено закономірності ринкових процесів у цій галузі, зокрема, ті, що пов'язані з пізнанням механізму відтворення пропорції попиту та пропозиції. Це негативно впливає на застосування ВНЗ методів, які дозволяють раціоналізувати їх діяльність для максимального задоволення потреб суспільства у фахівцях і споживачів у ПВО. Раціональною вважається діяльність, що приводить до мінімізації різниці між потенціалом і величиною попиту. Ірраціональна діяльність ВНЗ веде до перенасичення ринку праці висококваліфікованими спеціалістами, що є сприятливим середовищем для виникнення соціальних конфліктів. У зв'язку з цим питання збалансованості попиту та пропозиції ПВО є наріжним при встановленні ринкових методів управління вищою школою, що визначає актуальність теми дисертаційної роботи на тлі соціально-політичних процесів сьогодення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження було виконано згідно з планами науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету МОН України за 2000-2004 рр., відповідно у межах:

науково-дослідної роботи „Підвищення економічного потенціалу регіону на основі ефективного використання факторів виробництва” (№ реєстрації Н-14-02), виконуваної за тематичним планом держбюджетних і науково-дослідних робіт ДонНТУ, затвердженого вченою радою 29.11.2002 р. (протокол № 8). Дисертант є керівником етапу „Розробка методології дослідження ринку послуг вищої освіти в системі кадрового забезпечення стратегічного розвитку регіону”, в межах якого розроблено програму заходів, спрямованих на підвищення рівня кадрового забезпечення соціально-економічного розвитку регіону;

держбюджетної теми „Розвиток теоретичних основ формування господарських рішень в умовах ризику” (ДР № 0102U001239), реалізованої згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт ДонНТУ, погодженим з МОН України. Дисертантом як співвиконавцем запропоновано методи прийняття управлінських рішень, адаптованих до можливої реакції суб'єктів ринку на зміни зовнішнього середовища.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та практичне застосування комплексу методів, засобів і прийомів наукового пізнання механізму відтворення пропорції попиту та пропозиції, що становить методологічну базу формування кон'юнктури ринку послуг вищої освіти. Для досягнення мети дослідження було поставлено і розв'язано такі завдання:

визначено проблеми, пов'язані з адаптацією вищої освіти до умов функціонування соціально орієнтованої ринкової економіки;

поглиблено значення поняття “формування кон'юнктури” як механізму відтворення пропорції попиту та пропозиції;

переосмислено співвідношення об'єктивного та суб'єктивного щодо ролі ВНЗ у формуванні кон'юнктури ринку ПВО;

доведено необхідність використання причинно-наслідкового підходу у науковому пізнанні формування кон'юнктури;

структуровано типологічні риси вищої освіти з позицій чинників формування кон'юнктури;

реалізовано комплексний підхід до створення інформаційної бази дослідження формування кон'юнктури;

запропоновано модель вибору напрямків й методів наукового пізнання формування кон'юнктури;

систематизовано просторові, часові і товарно-галузеві параметри формування кон'юнктури;

класифіковано ПВО у контексті наукового пізнання формування кон'юнктури;

виражено кількісно закономірності формування кон'юнктури за допомогою методу квантифікації;

здійснено діагностику формування кон'юнктури;

складено прогноз кон'юнктури ринку послуг вищої освіти з використанням нейромережних методів;

виконано інтегровану рейтингову оцінку селективних переваг вищих навчальних закладів на різних рівнях ієрархії ринку.

Об'єктом дослідження є процес формування кон'юнктури ринку ПВО.

Предметом дослідження є комплекс методів, засобів і прийомів наукового пізнання формування кон'юнктури на етапі становлення ринку ПВО.

Методологія і методи дослідження. Методологічну базу формування кон'юнктури ринку послуг вищої освіти склала логіка наукового пізнання механізму відтворення пропорції попиту та пропозиції, що міститься у працях вітчизняних і зарубіжних вчених.

У дисертаційній роботі використано наступні методи, що складають методологічну основу наукового пізнання формування кон'юнктури ринку ПВО: при розкритті змістовного навантаження категорії “кон'юнктура” використано вид дефініцій через рід і видову відмінність; при висуненні гіпотези про домінуючу роль ВНЗ у формуванні кон'юнктури вжито апроксимацію; перший тип гіпотетико-дедуктивного методу міркувань використано при визначені підходу до формулювання мети дослідження; типологію функцій попиту та пропозиції виконано з уживанням об'єктно-орієнтованої декомпозиції; трансформацію принципів збалансованості попиту та пропозиції розглянуто з використанням періодизації динаміки вищої освіти; визначення унікальності вітчизняної системи вищої освіти реалізовано з використанням порівняльної характеристики із зарубіжними системами у розрізі типологічних рис; при виборі напрямків і методів дослідження використано дедуктивно-номологічну модель наукового пояснення; елементи релевантної логіки застосовано при структуризації оперативного простору дослідження; класичну категоризацію узято для класифікації ПВО; для кількісної оцінки якісних характеристик застосовано метод квантифікації; побудову діагностики кон'юнктури здійснено на підставі принципу “низхідно-ієрархічних рівнів”; у діагностиці використано метод “галузь фіксованих рішень”; прогноз кон'юнктури ринку здійснено з використанням адаптивної системи нейронних мереж; при визначенні селективних переваг ВНЗ застосовано інтегровану рейтингову оцінку.

Нормативно-правову базу дисертації склали Конституція України, Закони України, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, нормативні документи Міністерства освіти і науки України, державні класифікатори України.

Фактологічну базу дисертаційної роботи було сформовано в результаті обробки статистичних даних Державного комітету статистики України, статистичних управлінь Донецької та Луганської областей, форм статистичної звітності ВНЗ усіх рівнів акредитації і форм власності Донецької та Луганської областей, даних про діяльність систем вищої освіти провідних країн світу.

Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація присвячена викладенню методологічних основ формування кон'юнктури ринку ПВО, суть яких складає комплекс методів, засобів і прийомів наукового пізнання відтворення пропорції попиту та пропозиції, що надає можливість розв'язати проблему раціональної діяльності ВНЗ для максимального задоволення потреб суспільства у фахівцях і споживачів у ПВО. Основні її положення, що визначають наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

висунуто та доведено гіпотезу, відповідно до якої кон'юнктура характеризує відносини між функціонуючими на ринку закладами вищої освіти, що принципово змінює уявлення відносно чинників її формування, оскільки ВНЗ відводиться не тільки пізнавальна, але й предметно-практична роль у цьому процесі;

розв'язано задачу встановлення зв'язку концептуальних основ формування кон'юнктури з особливостями функціонування сфери вищої освіти, на підставі чого у теоретичній формі відображено сучасну галузеву типологію ринку;

визначено модель вибору напрямків і методів наукового пізнання формування кон'юнктури, що припускає тлумачення методів, як логічних висновків, виходячи з посилань, які характеризують суттєві риси формування кон'юнктури, і початкових умов, які відбивають типологію попиту та пропозиції послуг ПВО, що дозволило визначити вимоги, яким повинні відповідати методи пізнання;

проведено діагностику формування кон'юнктури на підставі принципу низхідної ієрархічності, де рівнями ієрархії ринку ПВО є: локальний ринок (у межах територіально-адміністративних одиниць), сектор ринку (галузі знань), підсектор ринку (напрями підготовки), ніша ринку (спеціальності), що дозволяє досягти системності у прийнятті ВНЗ управлінських рішень;

запропоновано систему інтегрованої рейтингової оцінки селективних переваг ВНЗ, основу якої складає визначення їх здатності до відтворення конкурентних властивостей, що дозволило визначити напрямки їх зусиль щодо підвищення статусу на ринку, орієнтуючись на переваги на кожному рівні його ієрархії;

удосконалені:

механізм розгляду кон'юнктури як результату, що відображає нерівноважність, стихійність і циклічність товарного обороту та сприяє визначенню стадії економічного циклу, на якій знаходиться ринок ПВО;

підхід до створення інформаційної бази дослідження механізму формування кон'юнктури ринку ПВО на основі дотримання принципу комплексності, який припускає відповідність її змісту розумінню об'єкта, предмета, мети і задач дослідження, що сприяє створенню систематизованого масиву інформації, який відбиває стан кон'юнктури ринку і діяльність поданих на ньому ВНЗ;

прийоми класифікації ПВО на основі класичної категоризації, а саме, дослідження сукупності послуг як кінцевої упорядкованої множини, а їх властивостей - як ознак систематизації, що знизило трудомісткість обробки великого масиву даних та раціоналізувало інтерпретацію результатів дослідження;

процедура прогнозування кон'юнктури локального ринку ПВО з використанням нейронної мережі, заснованої на принципі зворотного функціонування, завдяки чому з'являється можливість передбачення напрямку еволюції ринку;

знайшли подальший розвиток:

функція дослідження формування кон'юнктури шляхом сполучення причинного та наслідкового підходів до формулювання мети, що припускає знання як причин, які обумовили ринкову ситуацію, так і її наслідків для діяльності ВНЗ, що сприяє підвищенню рівня раціональності управлінських рішень;

систематизація просторових, часових і галузевих параметрів формування кон'юнктури, де рівні параметрів є межами типів ринку, що надає змогу вибрати горизонтальний, вертикальний або змішаний ракурс дослідження та виділити сукупності ВНЗ, які подано на ринках певного типу: на локальному ринку - компетицію, у секторі - клас, у підсекторі - підклас, у ніші - групу;

визначення принципів та умов взаємодії ВНЗ, що діють на ринку, шляхом використання методу квантифікації, який дозволяє якісні характеристики їх діяльності виразити кількісно і, тим самим, з'ясувати зовнішню визначеність процесу стабілізаційного відбору в компетиції.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає в тому, що методологічні основи формування кон'юнктури доведено до рівня науково-методичних розробок і практичних рекомендацій, які дозволяють визначити ситуацію на ринку послуг вищої освіти та її можливі наслідки для вищих навчальних закладів.

Практична цінність отриманих наукових результатів підтверджується тим, що вони пройшли експертизу і мають позитивні відзиви, які містяться в довідках про впровадження, отриманих від: Міністерства освіти і науки України (№1/12-1518 від 20.04.04 р.), Науково-методичного центру вищої освіти МОН України (№14/18.2-67 від 21.01.04 р.), Інституту вищої освіти АПН України (№83 від 16.04.04 р.), Донецької обласної державної адміністрації (№10/17я-1005 від 09.04.04 р.), Донецького національного технічного університету МОН України (№ 30-12/299 від 09.01.04 р.), Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля МОН України (№108.115. 2033/4 від 25.11.03 р.), Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” МОН України (66-04/250-15 від 18.10.03 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що їх викладено в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані ті ідеї й положення, що є особистим внеском здобувача. Конкретний внесок здобувача в ці праці зазначений у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження, включені у дисертацію, пройшли апробацію на 17 міжнародних і всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку регіонів і підприємств на початку ХХІ сторіччя” (м.Полтава, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Менеджмент і міжнародне підприємництво” (м.Львів, 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика управління у трансформаційний період” (м.Донецьк, 2001 р.), Дев'ятій міжнародній науково-практичній конференції “Машинобудування і техносфера XXI століття” (м.Севастополь, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сучасного маркетингу” (м.Тернопіль, 2002 р.), Четвертій міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг і логістика в системі менеджменту” (м.Львів, 2002 р.), Науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи їх вирішення” (м.Тернопіль, 2002 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (м.Рівне, 2003 р.), Першій міжнародній конференції “Проблеми сучасної економіки: інституціональна теорія” (м.Донецьк, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Мотивація трудової діяльності в умовах формування конкурентного середовища” (м.Хмельницький, 2003 р.), Восьмій міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: наука, навчання, освіта - економічні й організаційні аспекти” (м.Ялта, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми стійкого розвитку підприємства в умовах ринкової економіки” (м.Луганськ, 2004 р.).

Публікації. Основні ідеї, положення і результати дослідження опубліковано у 42 наукових працях, зокрема, у двох монографіях, одна з яких є особистою, 20 статтях у наукових фахових журналах, 15 статтях у збірниках наукових праць, 5 тезах і матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 38,9 друк. арк., з яких особисто авторові належить 35,8 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із переліку умовних позначень, вступу, п'яти розділів і висновків, поданих на 375 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 60 таблиць і 8 рисунків, список використаних джерел із 328 найменувань, додатки.

2. Основний зміст дисертації

У вступі розкривається актуальність теми, стан досліджуваної проблеми, її значення для забезпечення подальшого розвитку України, формулюються мета, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, визначається наукова новизна, показано теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

Розділ 1. Концептуалізація формування кон'юнктури ринку послуг вищої освіти в умовах трансформаційної економіки. В умовах сьогодення відзначається посилення впливу соціальних чинників на економічні відносини суб'єктів господарювання, що находить прояв у соціальній спрямованості ринкового господарства. Центральне місце у соціальній економіці ринкового типу займає “людський капітал”. Основу його формування складає професійна освіта. Суспільство зацікавлене в прогресі вищої освіти як пріоритетної сфери діяльності, що визначає інтелектуальний потенціал і пов'язаний з ним науковий, технічний, економічний і загальнокультурний прогрес. Разом з тим, перехід до ринкових умов господарювання обумовив необхідність самостійного визначення для ВНЗ стратегії і тактики діяльності. За цих обставин виникає необхідність з'ясування механізму, який дає змогу освітнім закладам адекватно реагувати на зміни попиту у фахівцях певного профілю. У масштабах суспільства такий механізм дозволяє забезпечувати ефективне відтворення “людського капіталу”. Розв'язання цієї проблеми полягає у використанні та створенні інструментарію наукового пізнання, який дає змогу розкрити принципи функціонування механізму ринкового відтворення пропорції попиту та пропозиції ПВО.

У роботі визначено, що незважаючи на тисячолітній вік категорії “кон'юнктура”, її сутнісні ознаки не систематизовано. Для елімінування галузевих умов взаємодії попиту та пропозиції запропоновано використання виду дефініцій через рід і видову відмінність, що дозволило виявити якісні риси категорії “кон'юнктура”. Вони розкривають змістовне навантаження кон'юнктури, завдяки чому визначається досліджувана площина дійсності як один із аспектів концепції формування кон'юнктури ринку ПВО, що подано. Перша якісна риса характеризує кон'юнктуру як результат, як таке, що реально здійснене, конкретне і єдине. Оскільки будь-якому результату передує процес, то друга риса визначає вид процесу. Щодо кон'юнктури таким є товарний оборот. Третя риса уточнює сутність товарного обороту. Прийнявши за основу тезу про те, що суть кожного процесу визначена природою взаємодіючих сил, зроблено висновок, що товарний оборот обумовлений взаємодією попиту та пропозиції. Тому, кон'юнктуру ринку ПВО запропоновано розглядати як результат діалектичної взаємодії попиту та пропозиції.

З'ясування суті кон'юнктури безпосередньо пов'язано з розглядом проявів ринкового товарного обороту, які вона характеризує. Основним проявом є відповідність обсягів попиту та пропозиції. Закони ринку демонструють постійну зміну пропорції попиту та пропозиції. Діалектика попиту та пропозиції є основною рушійною силою механізму ринкового товарного обміну. Даний висновок слугував для розуміння сутності кон'юнктури, тому що, в принципі, виключає відповідність між попитом та пропозицією. Другим проявом, що демонструє кон'юнктура, є стихійний характер ринку. Кон'юнктура як результат відбиває стохастичний характер взаємодії попиту та пропозиції. Третім проявом є циклічний характер товарного обороту. Вимірюючи рівень незбалансованості попиту та пропозиції, кон'юнктура, тим самим, визначає, на якій стадії відтворювального циклу знаходиться ринок послуг вищої освіти.

Класичний у маркетинговій концепції підхід до розуміння кон'юнктурних коливань припускає дослідження факторів, що обумовлюють ситуацію на ринку і не залежать від діяльності поданих на ньому освітніх закладів. Разом з тим, докази логічного порядку дозволили поставити під сумнів абсолютну істинність такого підходу, оскільки він не враховує соціальний ракурс кон'юнктурної ситуації, обумовлений відносинами ВНЗ на ринку:

перший доказ ґрунтується на тому, що кон'юнктурні коливання - об'єктивний процес. Але характеристики цього процесу мають значення тільки в тому випадку, якщо вони затребувані ринковими суб'єктами. Отже, інтерес для вивчення становлять не самі характеристики, а викликані ними зміни в діяльності суб'єктів ринку;

другий доказ базується на уточненні ринкових умов господарювання, з якими асоціюються коливання кон'юнктури. При всій безумовності твердження про залежність діяльності суб'єктів ринку від ринкової ситуації варто визнати, що вона багато в чому визначається діяльністю суб'єктів. Виходячи з цього, кон'юнктурні коливання запропоновано розглядати як синергетичний ефект дій присутніх на ринку продавців і покупців;

третій доказ оснований на поясненні поведінки ринкових суб'єктів. Аксіоматичне твердження, що попит визначає пропозицію, обумовлює той факт, що зміни у їх співвідношенні більшою мірою стосуються трансформації діяльності ВНЗ. Тому причини кон'юнктурних коливань, у першу чергу, цікавлять саме цих суб'єктів ринку;

четвертий доказ будується на констатації необхідності урахування у дослідженнях формування кон'юнктури основного принципу ринкової діяльності - свободи підприємництва.

Свобода дій ВНЗ у роботі розглянута, як процес авторегуляції. При цьому основу авторегуляції складав принцип зворотного зв'язку, який означає пристосовність ВНЗ, з одного боку, до загальних умов господарювання, а, з іншого - до дій інших навчальних закладів, присутніх на цьому ринку. Оскільки сила дії загальних умов однакова для всіх ВНЗ, зроблено висновок про те, що вибірковий характер елімінації визначається не їх впливом, а властивостями самих ВНЗ. Кожен ВНЗ має індивідуальні особливості форм і рівня активності, що обумовлюють його потенціал. Наявність останнього дозволяє ВНЗ перебороти несприятливий вплив загальних умов і забезпечити подальший розвиток. Отже, вплив зовнішніх факторів має випадковий характер, але результат їх впливу є закономірним, тому що визначається індивідуальними якостями ВНЗ, які проявляються виключно у соціально-економічних відносинах. Це дозволяє припустити, що кон'юнктура є наслідком соціально-економічних відносин ВНЗ. Таким чином, трансформовано парадигму наукового пізнання формування кон'юнктури у контексті висунення нової гіпотези виникнення кон'юнктурних коливань.

Функція кон'юнктурних досліджень традиційно полягає у виявленні і прогнозуванні тенденцій розвитку ринку для наступної адаптації до них діяльності ВНЗ. Такий підхід до формулювання мети причинний і містить наступні положення: декларує превалювання стану зовнішнього середовища над діями ВНЗ, ігнорує можливі наслідки адаптації ВНЗ до стану ринку, не враховує одночасність дії декількох факторів формування кон'юнктури. Однак ці положення не відповідають інтересам ВНЗ як суб'єкта дослідження, а, тому, акценти у формулюванні мети змінено з тенденцій розвитку ринку на діяльність ВНЗ. Використання першого типу гіпотетико-дедуктивного методу пояснень дозволило сформулювати мету дослідження як виявлення закономірностей у діяльності ВНЗ, спрямованих на адаптованість до кон'юнктури ринку. Виявлення причин кон'юнктурних коливань демонструє причинний тип дослідження, а визначення наслідків коливань - наслідковий. Тим самим у роботі розширено функцію дослідження формування кон'юнктури шляхом використання причинно-наслідкового типу досліджень, який характеризує як причини, що обумовили ринкову ситуацію, так і соціально-економічні явища, що відбуваються у складі поданих на ринку ВНЗ.

Розділ 2. Типологізація системи вищої освіти у контексті гносеології соціальних ринкових перетворень. Інтерпретація кон'юнктурної ситуації багато в чому залежить від того, наскільки добре визначено й охарактеризовано явища та процеси, іманентні ринку ПВО, оскільки процес первинний, а результат вторинний. Різноманітність потреб обумовлює не тільки широкий асортимент послуг, але і мотиви діяльності ВНЗ та поведінки споживачів. Крім розходжень, між освітніми послугами існує подібність, оскільки багато з них покликані задовольняти однакові або близькі потреби. Наявність галузевої специфіки свідчить про те, що вивчення кон'юнктури зіштовхується з проблемою множинності різнорідних за складом об'єктів дослідження. Розв'язати завдання упорядкованого опису і пояснення цих множин дозволяє типологія, коли за допомогою прийомів ідентифікації виявляється подібність і розходження у попиті та пропозиції ПВО. Оскільки ринок ПВО становить складну систему відносин, то для його вивчення у дисертаційній роботі використано об'єктно-орієнтовану декомпозицію, що обумовила виділення трьох ракурсів типології ринку ПВО.

Перший ракурс відповідає часовому параметру діяльності системи вищої освіти та характеризує ступінь трансформації принципів збалансованості попиту та пропозиції ПВО. Кожну окрему ситуацію, що складається на ринку ПВО на певну дату, можна правильно інтерпретувати тільки у тому випадку, якщо знати тенденції, що визначали динаміку стану ринку за відповідний відрізок часу. Метод розв'язання цієї проблеми полягає в періодизації динаміки розвитку системи вищої освіти. У нашому випадку три події кардинальним чином змінили принципи функціонування механізму узгодження попиту та пропозиції ПВО: перша пов'язана з проголошенням суверенітету України, друга - із плюралізмом форм власності, третя - з інтеграційними процесами. Вони знайшли свій прояв у зміні закономірностей, що визначають кількісні та якісні параметри входу та виходу системи вищої освіти. Виходячи з логіки, що наукову характеристику кон'юнктури можна дати лише у межах однорідних періодів, як граничний визначено 1991 р. Це значить, що інтервал одного з періодів установлено з 1991 р. по 2003 р. включно. При встановленні інтервалу іншого періоду взятий до уваги вік споживачів, який припускає, що закономірності формування обсягів попиту з 1991 по 2003 рр. визначалися демографічною ситуацією, яка склалася понад сімнадцять років тому. Отже, інший період охоплює часовий відрізок з 1974 по 1990 рр. включно.

Кон'юнктура ринку ПВО, з одного боку, залежить від демографічної ситуації, а, з іншого, визначається станом ринку праці. Однак, крім впливу зовнішніх чинників, формування кон'юнктури ринку ПВО залежить від дії внутрішніх, властивих вищій освіті. Так, на величину пропозиції впливає кількість ВНЗ, поданих на ринку, що, у свою чергу, залежить від обсягів реалізованих послуг. Як характеристики, що дозволяють виявити закономірності дії чинників, виділено: перша - напрямки перетворень, друга - інтенсивність трансформацій, третя - амплітуда коливань протягом періоду, четверта - досягнутий рівень перетворень за період у цілому. Для аналізу характеристик використані відповідні показники: для першої - хронологічний середній за період ланцюговий темп зростання () і приросту (), для другої - абсолютний розмір 1% приросту (), а так само і , для третьої - середнє квадратичне відхилення () і , для четвертої - базисний за період темп приросту, що розраховується, як відношення значень кінцевого відрізка до першого ( ), і середній рівень ряду (). Характеристику чинників за період з 1974 по 1990 рр. і з 1991 по 2002 рр подано у табл.1. Наведені дані свідчать, що в період з 1974 по 1990 рр. процеси характеризувалися відносною стійкістю і збалансованістю. Разом з тим, дія демографічного фактора не дозволяла досить ефективно планувати збалансованість попиту та пропозиції ПВО. Для періоду з 1991 по 2002 рр. характерний екстенсивний й водночас хаотичний розвиток ринку, що відобразилося у безперервному розширенні мережі ВНЗ, збільшенні чисельності студентів, зростанні числа дипломованих фахівців. Виявлені характеристики закономірностей дозволили визначити, що принципово змінився характер дії чинників. Це дало змогу зробити висновок про пертурбацію принципів формування пропорції попиту та пропозиції ПВО.

Другий ракурс типології відповідає товарно-галузевому параметру діяльності вищої освіти. Він є системоутворюючим, оскільки розкриває унікальні властивості ринку ПВО, що відрізняють його від ринків інших товарів і послуг. Подібність і розходження попиту та пропозиції ПВО відображають їхню якість, що виявляється у сукупності типологічних рис. Риси пропозиції характеризують правила діяльності ВНЗ на ринку. Риси попиту на ПВО демонструють специфіку поведінки споживачів. Риси попиту та пропозиції розглядалися, виходячи із загальнотеоретичних посилок: аспекти характеристики рис відповідають складникам пропозиції та попиту, розгляд рис демонструє перетворення ідеальної форми пізнання у реальну, риси відбивають пропозицію та попит щодо зробленої дії, риси демонструються в розрізі властивостей взаємозалежності та взаємозумовленості. У даному випадку риси виступають у ролі детермінант, що визначають величину і структуру попиту та пропозиції, а, значить, безпосередньо впливають на формування кон'юнктури ринку ПВО.

Третій ракурс типології відповідає територіальному параметру структури оперативної галузі дослідження кон'юнктури. Вищий рівень професійної підготовки на території України існує давно, що характеризує наявність глибоких традицій. З іншого боку, сучасний потенціал суспільства, стан економіки і темпи її розвитку, галузева структура також обумовлюють типологічні риси вищої освіти. Унікальність вітчизняної вищої освіти визначено шляхом її порівняння із зарубіжними системами у розрізі типологічних рис. Порівняльна характеристика дозволила зробити висновок, що за роки, які пройшли з моменту проголошення суверенітету, реалізується обраний курс на міжнародну інтеграцію. У той же час інтеграція вітчизняної системи вищої освіти у світову припускає необхідність збереження традицій і позитивного досвіду діяльності вітчизняних ВНЗ.

Таким чином, завдяки типології ринку ПВО реалізовано умову першочергової необхідності урахування у науковому пізнанні формування кон'юнктури галузевої специфіки.

Таблиця 1 Характеристика чинників, що визначали принципи діяльності вищої школи

Розділ 3. Інструментарій наукового пізнання закономірностей формування кон'юнктури ринку послуг вищої освіти. Від дотримання повноти та вірогідності інформації залежить якість перевірки на практиці висунутої гіпотези щодо стабілізаційного характеру кон'юнктурних коливань шляхом виявлення і моделювання діяльності ВНЗ з урахуванням впливу чинників, що діють як усередині компетиції, так і за її межами. Для сучасних поглядів на інформаційну базу кон'юнктурних досліджень властиво: по-перше, переконання, що база існує у готовому вигляді; по-друге, ототожнення показників інформаційної бази та кон'юнктурного аналізу; по-третє, окреме розглядання показників, алгоритму формування бази і джерел інформації. У зв'язку з цим виникла необхідність у створенні цілісного уявлення про побудову інформаційної бази, котре виходить з того, що основне призначення бази полягає у поданні інформації про предмет дослідження у межах об'єкта дослідження у достатньому обсязі, якості й формі, придатних для аналізу і прогнозу. При визначенні завдань бази було зроблено припущення, що вона завжди похідна, оскільки її створення підлегле реалізації мети і завдань дослідження формування кон'юнктури. Це значить, що для дослідження формування кон'юнктури ринку ПВО повинна бути сформована своя база, яка б враховувала не тільки предмет і мету дослідження, але й галузеві особливості ринку. Типологія ринку ПВО припускає, що пропозиція характеризується показником “ліцензований набір” (, де i - навчальний рік), а попит - “кількість осіб, зарахованих на перший курс” (, де i - навчальний рік). Отже, виходячи з предмета і мети дослідження формування кон'юнктури (, де i - навчальний рік), база є упорядкованим масивом інформації, що відбиває стан компетиції (класу, підкласу, групи) і діяльність ВНЗ, які входять до неї, протягом певного періоду часу. При цьому інформаційне забезпечення відрізняється безпосередньо від бази як результату дій щодо її формування і становить алгоритм послідовних операцій: визначення інформаційних потреб, пошук джерел інформації, збирання інформації, накопичення інформації, класифікація і систематизація накопиченої інформації.

У роботі визначено, що методи аналізу, які використовуються у кон'юнктурних дослідженнях, відрізняються універсальністю щодо різних товарно-галузевих ринків, що пояснюється широтою поставлених завдань. Однак далеко не усі з них можуть бути обрані як методи дослідження кон'юнктури ринку ПВО. Для цього необхідно керуватися двома вимогами. Перша пов'язана із розумінням сутності кон'юнктури, предмету і мети дослідження. Друга - з типологією ринку ПВО, що визначає специфіку процесу взаємодії попиту та пропозиції на даному ринку. Цим вимогам відповідає дедуктивно-номологічна модель пояснення вибору методів дослідження кон'юнктури, що подана. Суть застосування цієї моделі полягає в тому, що методи аналізу покликані дати причинне пояснення коливанням кон'юнктури. У даному випадку методи аналізу кон'юнктури ринку ПВО інтерпретовані, як логічні висновки, виходячи з посилань, що характеризують концептуальні основи формування кон'юнктури, і початкових умов, які відбивають типологію попиту та пропозиції на ринку ПВО.

Використання цієї моделі дозволило, по-перше, виділити напрямки дослідження, пов'язані з вивченням явищ нерівноважності і циклічності; по-друге, вибрати методи, що характеризують затребуваність пропозиції; по-третє, виявити рівні дослідження кон'юнктури, оскільки кон'юнктура локального ринку ПВО є емерджентним ефектом взаємодії кон'юнктур товарних груп, а кон'юнктура товарних груп - емерджентним ефектом взаємодії кон'юнктур складаючих її послуг; по-четверте, встановити, що крім з'ясування причин стану ринку методи припускають визначення можливих наслідків його впливу на ВНЗ; по-п'яте, розглядати кон'юнктуру () як співвідношення пропозиції () та попиту (), що характеризує затребуваність пропозиції: